Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «скандал»
Шукати «скандал» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Исто́рия –
1) істо́рія (-рії); (дееписание) дієписа́ння, діє́пис (-су), (стар.) діє́пись (-си). [Істо́рія Украї́ни-Руси́ (М. Груш.). Істо́рія украї́нського письме́нства (Єфр.). Істо́рія соціялі́зму. І все те, що росло́, цвіло́, умира́ло – все те істо́рію на́шої Украї́ни стано́вить (Куліш). Що-ж до Василя́ та до Мару́сі, то на всю істо́рію їх коха́ння погляда́ють прихи́льним о́ком (Грінч.)].
• -рия социальных, общественных движений – істо́рія соція́льних, грома́дських ру́хів.
• Всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая -рия – всесві́тня, зага́льна, да́вня (старода́вня), нова́, нові́тня істо́рія.
• Священная, библейская -рия – свяще́нна, біблі́йна істо́рія.
• Естественная -рия – природни́ча істо́рія;
2) (случай) приго́да, ока́зія, сто́рія, істо́рія, прити́чина, причи́на, при́чта, (неприятная) ха́лепа, (смехотворная) куме́дія, чудасі́я; см. Происше́ствие, Приключе́ние. [Оце ще вам сто́рію розкажу́ (Март.). Та й бу́де тобі́ ха́лепа (Крим.)].
• Затеять -рию – (скандал) зчини́ти бе́шкет, (дело) заве́сти спра́ву з ким, заве́стися з ким.
• Попасть в неприятную -рию – ускочити в халепу. [Вскочила наша громада в халепу (Кон.)].
• Случилась -рия – тра́пилася ока́зія, приго́да. Вот так -рия! – оце́ приго́да, ока́зія! оце́ так приго́да, сто́рія!

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Контролёр, контролёрша – (франц.) контролер, контролерка, (ещё) перевірник, перевірниця, наглядач, наглядачка.
[Іще один скандал: контролер не впускав фігуру. Фігура кричала: — Як смієте! Непманів понаводили, комуністи на задвірках! (М.Хвильовий). — А цими жевжиками з контролю у нас аж кишіло. Приходить такий «контролер», нажереться у нас, нап’ється, а на другий день на нас і заявить (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). Коли контролер електрички напідпитку повертався додому, його родина перебігала з кімнати в кімнату]. Обговорення статті
Тусовка, разг. – збіганка, збіговисько, (рус.) тусівка, (ирон.) тусня, тусняк, тусман, (действие) тусування.
[Поєднання фізіологічних стадних інстинктів, характерне для літературної тусівки, робить схожим її з табуном у савані, що зібрався на водопій (В.Даниленко). Сучасна українська література народжується в тусівках, а помирає в кланах (В.Даниленко). Серед наймодніших слів останнього десятиріччя — «тусовка». Весь час миготить: «молодіжна (артистична) тусовка», «головний тусовщик столиці». В словнику Даля цього слова немає. Не зафіксували його й тлумачні словники останніх десятиріч. Воно позначене лише в словнику тюремного жаргону. «Тусувати: бити. Тусовка (тасовка): бійка, скандал, сварка, компанія (напр., повій, бомжів тощо). Тусуватися: курити (наркотики), переховуватися». Хто мені пояснить, що таке «політична тусовка» і чим там займаються? (Валентина Кузнецова). То була велика збіганка світових політиків і інтелектуалів, яку зазвичай розбавляють письменниками (О.Забужко). Мотя добре розумів, що потрібно відновити репутацію в тусівці, тусуватися — частина професії (Ю.Макаров). Роже жив самотою і не міг терпіти світських збіговиськ, модних у Парижі; там його зразу ж поривало вчинити якусь брутальність або піти геть (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан)]. Обговорення статті
I. Хай – (шум, скандал) гамір, галас, (ещё) шарварок, гармидер, скандал, бешкет:
• поднимать, поднять хай – здійма́ти, зня́ти, зчиня́ти, зчини́ти, підійма́ти, підня́ти га́лас (гамір, сва́рку, гармидер, шарварок).
[А то ж то як усі разом загомоніли, та той тієї, той своєї! Нічого не розбереш; нічого виразно не чутно; один крик, галас (П.Мирний)]. Обговорення статті
История –
1) (греч.) історія; (дееписание) дієписа́ння, діє́пис;
2) (случай) приго́да, ока́зія, істо́рія, (редко) сто́рія, прити́чина, причи́на, при́чта, (неприятная) ха́лепа, (смехотворная) куме́дія, чудасі́я:
• вечная (обычная) история! (разг фон ) – вічна (одвічна) історія; стара казочка (пісенька); знову (завжди) це саме; це ми вже чули; вот история!;
• вот так история! – оце [так] історія (пригода, оказія); оце маємо;
• всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая история – всесві́тня, зага́льна, да́вня (старода́вня), нова́, нові́тня істо́рія;
• естественная история – природни́ча істо́рія;
• затеять историю – (скандал) зчини́ти бе́шкет, (дело) заве́сти спра́ву з ким, заве́стися з ким;
• история социальных, общественных движений – істо́рія соція́льних, грома́дських (суспільних) ру́хів;
• история умалчивает о чём (шутл.) – історія мовчить (не згадує, не каже) про що;
• попал в неприятную историю кто – ускочив у неприємну історію (лихо, біду, халепу) хто, сталася пригода кому, стала пригода на кого, (иногда зниж.) ушелепався хто;
• священная, библейская история – свяще́нна, біблі́йна істо́рія;
• случилась история – тра́пилася ока́зія, приго́да;
• это долгая история – це довга історія (пісня);
• это совсем другая история – це зовсім інша річ, це щось інше.
[Найуважніше він оглянув Поділ, ту частину міста, де сам жив, наочно переконуючись, що не тільки від людей лишаються мертві написи, а й цілі доби історії минають майже без сліду, покидаючи там і там невиразні здогади про колишню велич (В.Підмогильний). Спогади докучливі, як нежить, Що тій славі принесуть нове? Тільки тим історія належить, Хто сьогодні бореться й живе (В.Симоненко). Звичайні норми починають ст́аріти, тривожний пошук зводиться в закон, коли стоїть історія на старті перед ривком в космічний стадіон (Л.Костенко). Щасливі спільноти не мають потреби в історії. Тільки нещасливим спільнотам вкрай потрібна їхня історія, бо вони через неї прагнуть пояснити собі й іншим свої нещастя, легітимізувати свої невдачі, свою неспроможність (Ю.Андрухович). — Ба не диявол, а чаклун, — упала в річ небога. — Першої ночі по вашому, дядечку, від’їзді прилетів він сюди на хмарі, зліз із змія, на якому верхи сидів, і ввійшов до тої кімнати. Не знаю, що він витворяв, тільки дивлюся за якусь часину — вилітає він через дах, а в домі скрізь диму повно. Ми кинулись туди — що за оказія? Ані книжок нема ніяких, ані самої кімнати, нічогісінько! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — А то ж таки сторія правдива, — зауважив Санчо (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я знав цю історію. Ішлося про перспективи, що мали відкритися перед нею, коли б вона не побралася з Гассе Знав я цю історію і в редакції самоо Гассе. Тут уже йшлося про перспективи, які були б у нього, коли б він зостався неодруженим. Це була, мабуть, чи не найпоширеніша історія в світі. та й чи не найбезнадійніша (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна (Іван Гнатюк, перекл. Б.Шульца). Я відмовляюся вірити Історії. Історія — це зорова ілюзія. Вона стосується невеликої купки людей, а вони видають її за загальнолюдську справу. Але це стосується лише їх самих. Тож наша справа полягає в тому, щоб не брати в цьому участі. Це вони придумали, що ми маємо брати в цьому участь. Їм необхідно, щоб ми грали у спектаклі їхнього божевілля (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна Історія — швидше погляди, ніж факти (В.Спіноза). Історія тчеться не із самих фактів, а й з віри поколінь. І є багато випадків, коли віра важить більше, ніж факти (Ален Деко). Історія — це збірка фактів, яких не повинно було бути (С.Є.Лєц). В історію важко увійти, але легко вляпатися (М.Жванецький). Історія Росії: жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше…]. Обговорення статті
Фаллос – прутень, член, (греч.) фалос, (лат.) пеніс.
[Я посміхнувся: «А хіба ти не знаєш, що фалос завжди означав перемогу? Історія перемог — це історія фалосів». Олесь зміряв оком монумент і перевів погляд у бік Лаври. —Ну а бабу тоді навіщо поставили? Що вона означає? — Блін, хто з нас поет? — обурився я. — До пари. Де є фалос, має бути баба. Не простоювати ж дарма (брати Капранови). Велике пузо, маленький фалос — Оце й усе, що ще зосталось… (Ю.Позаяк). Скандал довкола Матіос розгорівся з комуністичної руки депутата Цибенка, який знайшов у «Вирваних сторінках з автобіографії» порівняння радянського монумента з фалосом (до речі, таке саме порівняння монумента Незалежности у Ліни Костенко депутата-комуніста чомусь не обурило; видно, комуністів лише радянські фалоси заводять) (Олександр Бойченко). На тонких грудях волосся було темним, майже чорним. Та в підніжжі живота, звідки піднімався товстий, вигнутий фалос, воно кучерявилося золотаво-червоною хмаркою (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Я перетворювався на купу органів, які поволі розкладатимуться, і життя моє — похмуре, банальне, безрадісне — скидатиметься на безперервні тортури. Зрештою, єдиним органом, який відлунював у свідомість не болем, а задоволенням, був прутень. Скромний за розмірами, проте витривалий, він служив мені вірно — втім, напевно, служив йому я, а не навпаки; однак цей «зашморг» цілком можна було терпіти — прутень ніколи мені не наказував, натомість потроху, без сварок і лайки спонукав мене до життя у суспільстві (І.Рябчій, перекл. М.Уельбека)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СКАНДА́Л (ганебна подія) укр. осудо́вище;
УСТРА́ИВАТЬ (концерт) ще організо́вувати, уряджа́ти, (життя) нала́годжувати, (на ніч) приміща́ти, (кого) задовольня́ти, фраз. стро́їти, лаштува́ти, підхо́дити [Вас э́то устра́ивает? Вам це підхо́дить?];
устра́ивать база́р зчиня́ти га́лас /ша́рварок/;
устра́ивать головомо́йку наганя́ти хо́лоду кому;
устра́ивать заса́ду іти́ на за́сідки;
устра́ивать свои́ дела́ дава́ти собі́ ра́ду;
вполне́ устра́ивает кого якра́з кому;
УСТРА́ИВАТЬСЯ ще лаштува́тися [как легко́ всё устра́ивается як ле́гко все лашту́ється], оказ. закорі́нювати, (у кріслі) вигні́жджувати;
устра́ивающий що /мн. хто/ влашто́вує тощо, ра́ди́й влаштува́ти, зви́клий лаштува́ти, для влаштува́ння, за́йня́тий влаштува́нням, організа́тор, упоря́дник, прикм. організаці́йний, лаштува́льний, влашто́вувальний, впорядко́вувальний, нала́годжувальний, організо́вувальний, уря́джувальний, опоря́джувальний, обла́днувальний, ство́рювальний, примі́щувальний;
устра́ивающий кого якра́з для кого;
устра́ивающий вы́ставку організа́тор ви́ставки;
устра́ивающий на рабо́ту зда́тний влаштува́ти на пра́цю;
устра́ивающий свои́ дела́ зда́тний да́ти собі́ ра́ду;
вполне́ устра́ивающий (результат) ненайгі́рший;
устраивающийся/устраиваемый лашто́ваний, влашто́вуваний, впорядко́вуваний, нала́годжуваний, організо́вуваний, уря́джуваний /опоря́джуваний/, обла́днуваний, ство́рюваний, примі́щуваний, ро́блений, чи́нений;
УСТРО́ИТЬ (що) ще споряди́ти, (де) примісти́ти, /влаштувати/ безпідставно забуте упоряди́ти, (кого) притули́ти;
устро́ить свои́ дела́ да́ти собі́ ра́ду;
устро́ить сканда́л зби́ти колотне́чу;
УСТРО́ИТЬСЯ ще притули́тися, (де) примісти́ти, (надовго) нагрі́ти мі́сце;
устро́иться благополу́чно (прийти в норму) ви́гараздитися, (в теплому місці) вку́блитися;
устроивший, устроившийся ОКРЕМА УВАГА;
устроившийся влашто́ваний, впоря́джений, примі́щений і всі похідн. від устраиваемый;
отли́чно устроившийся фаміл. кум королю́, сват міні́стру.
УЧИНЯ́ТЬ, учиня́ть распра́ву над кем розправля́тися з ким;
учиня́ть сканда́л збива́ти бу́чу;
учиня́ющий що /мн. хто/ зчиня́є тощо, зви́клий зчиня́ти, ра́ди́й зчини́ти, пор. совершающий;
учиня́ющий сканда́л зви́клий збива́ти бу́чу, збива́ч бу́чі;
учиняющийся/учиня́емый чи́нений, ко́єний, ро́блений.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Скандал – сканда́л, -лу, бе́шкет.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выйти
• Выйдем (давай, давайте выйдем) отсюда! – вийдім(о) (з)відси ((з)відсіля, (з)відсіль)!
• Выйти из пелёнок – вийти з дитячих літ (років); вийти з дитячого (дитинячого) віку; вийти (вирости) з пелюшок; (про багатьох) повиходити, повиростати…
• Вышел весь кто (его силы, талант исчерпаны) – вичерпав снагу (силу, сили) хто; геть висилився (вичерпався, виснажився) хто; геть стратив (утратив) хист (талант) хто; зник хист (талант) у кого.
• Вышел, вышла в отца, мать – удався, удалася (уродився, уродилася) у батька, у матір. [І мій батько такий мався, і я в його вдався. Номис.]
• Вышел скандал, спор – стався скандал, сталася спірка (суперечка).
• Вышла история, неприятность – сталася історія, прикрість; трапилася (лучилася) неприємність; (іноді) трапилась оказія. [От жаль, що така оказія з Романом трапилась. Стельмах.]
• Вышла линия (представился случай) – трапилася (лучилася) нагода (оказія).
• Вышла ошибка – трапилася (сталася) помилка.
• Вышло всё хорошо – усе склалося на добре; усе вийшло (випало) добре.
• Вышло ни то ни сё – вийшло ні се ні те (ні те ні се); вийшло ні сяке ні таке; (жарт.) ні теє ні онеє.
• Вышло по-моему – на моє [слово] впало; на моє вийшло. [Так, як я казав, на моє слово впало. Сл. Гр.]
• Вышло, что всё это неправда, ложь, враньё – виявилося, що все те (це) неправда, брехня (набрехано).
• Вышло что у кого – вивівся хто з чого; вийшов з чого хто; вийшло що в кого; минулося в кого що; не стало в кого чого.
• Дело вышло такое – сталося ось що; діло тут таке.
• Из него выйдет толк – з нього щось [путнє] буде; з нього буде пуття.
• Из этого ничего не выйдет – з цього (з того) нічого не буде (не вийде); не буде з цього пива ніякого дива.
• Как бы чего не вышло – коли б чого не трапилося (не сталося, не вийшло).
• Не вышел лицом (разг.) – не вдався на вроду; не гарний з лиця (на вроду).
• Не вышел умом (разг.) – не вдався розумом; недоумкуватий; недоумок; невеликого розуму; бідний на розум.
• Не вышло! – не вдалося!; не вийшло!
• Ничего не вышло – нічого не вийшло; (розм. згруб.) вийшов пшик. [Сьогодні з нашої справи, скажу, знову пшик вийшов… Шовкопляс.]
• Прошу выйти, уйти – прошу вийти; (фам.) прошу на виступці; (ірон. лок.) прохаю на викидку.
• Ростом не вышел (разг.) – на зріст не вдався; малий (дрібний) на зріст; коротун; куций, приземок (курдупель); не доріс.
• То на то и выйдет – те на те (й) вийде; те саме (й) вийде.
• У меня вышли все деньги – вийшли гроші в мене; у мене вже по грошах; я витратився (вибився, звівся) з грошей.
Закатывать
• Закатать розгами, плетьми насмерть – закатувати (забити, зашмагати) кого різками, нагаями на смерть.
• Закатывать, закатить в тюрьму, на каторгу кого (разг.) – запроторювати, запроторити (завдавати, завдати) в тюрму (до в’язниці, у в’язницю), на каторгу кого.
• Закатывать, закатить скандал, истерику (перен. разг.) – учинять, учинити бешкет (скандал), істерику.
• Закатывать, закатить сцену (перен. разг.) – учиняти, учинити сцену.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бе́шкет, -ту – бесчинство, скандал, буйство, дебош.
Збива́ти, зби́ти, зіб’ю́, зіб’є́ш –
1) сбивать, сбить, сколачивать, сколотить. Зби́ти до ку́пи – (в приложении к людям) собрать, соединить.
2) сбивать, сбить, сшибать, сшибить;
3) (о лошади) осаживать, осадить;
4) ссадину делать, сделать, ссаднить. Зби́ти ши́ю воло́ві – натереть шею (волу),
5) смолачивать, смолотить;
6) вытаптывать, вытоптать;
7) выбивать, выбить (градом);
8) возмущать, возмутить, взбивать, взбить.
• Зби́ти бу́чу – поднять шум, крик, скандал, тревогу.
9) пахтать, напахтать (масла);
10) сбивать, сбить, смущать, смутить.
• Збива́ти, зби́ти з пантели́ку, з пли́ву, з пли́гу – сбивать, сбить с толку.
11) з ста́тку – довести до потери, разорить.
12) кри́лами – захлопать крыльями;
збива́тися, зби́тися –
1) сбиваться, сбиться, спутаться, ошибиться.
• Зби́тися з пантели́ку – сбиться с толку.
2) подниматься, подняться вверх;
3) возмущаться, возмутиться, волноваться.
Осудо́вище, -ща – скандал, позор.
Таш, -шу и таша́, -ші́ –
1) балаган, палатка;
2) брезент;
3) публичный скандал.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сканда́л, -лу; -да́ли, -лів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бе́шкет, -ту, м.
1) Скандалъ, безчестіе, посрамленіе. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв.
2) Шумъ, смятеніе. Шейк.
Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.
Збива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зби́ти, зіб’ю́, -б’єш, гл.
1) Сбивать, сбить, сколачивать, сколотить. Молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою збиті докупи дві дошки. Левиц. Пов. 20. Въ приложеніи къ людямъ зби́ти доку́пи — собрать, соединить. Буде кому люд той збити докупи, що вештається по острову. Стор. МПр. 134. У Гребинки о составленіи книги: Що ж то роблять земляки отсіми довгими зімніми вечорами? Давай, зіб’ю їм книжку. Греб. 407. Въ значеніи собирать, собрать (о деньгахъ, имуществѣ): Ік Великодню збігли півтора карбованці, хотіли, хоч поросятко купити. Г. Барв. 503. А яку худобу збив велику покійний. О. 1861. X. 38.
2) Сбивать, сбить, сшибать, сшибить. Збий оцей обруч з діжки. Ой коню ж мій вороненький, ой де ж твій пан молоденький? Чи ти його в Дніпрі втопив, чи ти його під себе збив? Грин. III. 632. Збив десять яблук. Рудч. Ск. І. 20. Як ударе його чоботом, а пеньок був гнилий, — так він його ногою і збив. Грин. І. 209.
3) О лошади: осаживать, осадить. Оце заїхав, — і завернуться ніяк: треба мабуть збити коня. Черниг. у. Чуєш, хлопче, збий мені воли. Черниг. у.
4) Ссадину дѣлать, сдѣлать, ссаднить. А правою чого ж ти не береш? — Та збив палець. Грин. І. 175. Зби́ти ши́ю (воло́ві). Натереть шею (волу).
5) Смолачивать, смолотить. Коло клуні пашня потрушена; з півсніпка чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто. МВ. (О. 1862. І. 98).
6) Вытаптывать, вытоптать. Дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
7) Выбивать, выбить (градомъ). Збило ту пшеницю (грядом), зосталась сами стерня. Грин. II. 147.
8) Возмущать, возмутить, взбивать, взбить. Єв. І. V. 4. Чого вода каламутна? Чи не хвиля збила? Чуб. V. 126. Пилу не збивайте, шмаття не валяйте. Чуб. III. 34. — бу́чу. Поднять шумъ, крикъ, скандалъ, тревогу. Жінка аж під стелю, — таку бучу збила. Рудч. Ск. II. 22.
9) Пахтать, напахтать (масла). Збити масла. Левиц. І. 483.
10) Сбивать, сбить, смущать, смутить. Ви Іова не збили, не вміли ви йому одвітувати. К. Іов. 70. — з пантели́ку, з пли́ву, з пли́гу. Сбивать, сбить съ толку. Бісові дівчата і жіночки... збивають його з пантелику. Стор. II. 243. Усі одного зіб’ють з пливу. НВолын. у.
11) — з ста́тку. Довести до потери, разорить. Вх. Уг. 240.
12) Только сов. в. — кри́лами. Захлопать крыльями. Когут збив крилами. МУЕ. III. 43.
Осудо́вище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище! Волч. у.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

держпосадо́вка, держпосадо́вок; ч. держпосадо́вець
та, хто обіймає державну посаду. [Черкаська держпосадовка потрапила у скандал через різкі висловлювання у соцмережах. (Олена Синчак, 2021).]
див.: держпосадо́виця, чино́вниця
публіци́стка, публіци́сток; ч. публіци́ст
авторка публіцистичних текстів. [Російська праволіберальна публіцистка Юлія Латиніна стверджує, що честь розробки цієї зброї масового задурення належить Віллі Мюнценберґу <…>. (Український тиждень, 2019). На тлі цього боягузливого замовчування української проблеми заслуговує вдячности чесний виступ української публіцистки Лариси Волошиної в київській газеті «День» <…>. (Свобода, 2017). Також донька Є. Чикаленка відома як талановита публіцистка на еміграції та в Галичині <…> (І. В. Старовойтенко «Родина Чикаленків у громадсько-культурному житті України», 2010). Коментуючи ситуацію довкола сина українського Президента, чеська публіцистка Петра Шустрова нагадала про подібний скандал у Чехії. (Високий замок, 2005). Пригадую собі розмову з знайомою публіцисткою, що писала для німецьких туристів чехо-словацький «Бедекер». (Анна-Галя Горбач «За туманом нічого не видно...», Сучасність, 1968, №10). В цей час вона пробує йти найрізнороднішими шляхами – пише оповідання, поеми для дітей, виступає як публіцистка, перекладає наукові твори. (Михайло Драй-Хмара «Леся Українка: життя й творчість», 1926).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 633.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 383.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Сканда́лъ = бе́шкет, ша́рварок. — Чи не наробив я якого бешкету під пъяну руку? Гр. Чайч. — Так і взяло його за печінки! Зараз і подумав, який би то бешкет Івзї зробити. Кв. — Ще трохи й не позивались за такий бешкет. Кв. — Набреши про гулянки, пустоти і бешкет, що на волї хлопцї всюди чинять. Ст. Г. — С. кому́ сдѣ́лать = зроби́ти бе́шкет, со́рому нароби́ти. — Я в тебе кониченька однїму, я тобі сорому нароблю. н. п.

Запропонуйте свій переклад