Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 136 статей

Запропонувати свій переклад для «случай»

Шукати «случай» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Благоприя́тный – 1) (благоприятствующий, способствующий) сприя́тливий, до́брий на що, га́рний на що, пого́жий, погі́дний. [Га́рна на хліб весна́. Сприя́тливі (пого́жі) життєві́ умо́ви]. • Благоприя́тная погода – погі́дна, пого́жа годи́на, полі́ття. [Не полі́ття, а лихолі́ття]; 2) (о ветре: попутный) пого́жий, ходови́й; 3) (о поре, времени: удобный, подходящий) до́брий, догі́дний, слу́шни́й. [Догі́дна хвили́на. До́бра годи́на. Слушни́й час]. • Благоприя́тный случай – (до́бра) наго́да, до́бра ока́зія; 4) при́язний, прихи́льний, ласка́вий, милости́вий до ко́го; 5) (одобрительный) прихи́льний, похва́льний. [Прихи́льна реце́нзія]; 6) (желательный, удачный, приятный) до́брий, щасли́вий, ща́сний. [До́брі ві́сті]. • Благоприя́тный исход – щасли́вий кіне́ць.

Выи́скивать, вы́искать – 1) вишу́кувати, ви́шукати, нашу́кувати, нашука́ти щось, дошу́куватися, дошука́тися чого́, ни́шпорити, ви́нишпорити щось, добира́ти, добра́ти. [Вся́кого спо́собу до то́го добира́в (Грінч.)]; 2) вы́искать многое – повизнахо́дити, повишу́кувати; (случай) шука́ти ока́зії. • Вы́исканный – ви́шуканий, ви́нишпорений. • Выи́скиваемый – вишу́куваний.

Изы́скивать, изыска́ть – (искать) вишу́кувати, ви́шукати що и чого́, (доходить) дохо́дити, дійти́ чого́, (исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, дізнава́ти, дізна́ти що. • -ка́ть средства (деньги) на что – ви́шукати, здобу́ти за́соби (ко́шти) и за́собів (ко́штів) на що. • -ка́ть социальные законы – досліди́ти, дізна́ти соція́льні зако́ни. -вать, -ка́ть средства (способы) – добира́ти, ді[о]бра́ти спо́собу до чо́го. [Добра́ти спо́собу, як без ко́ней ї́здити (Кан. п.). Він усе́ клопота́вся, щоб тим лю́дям кра́ще жи́ти було́, і вся́кого спо́собу до то́го добира́в (Грінч.)]. • -ка́ть удобный случай – ви́шукати слу́шну (до́бру) наго́ду. • Изы́сканный, прич. – ви́шуканий, дослі́джений; прил. см. Изы́сканный. • -ться – 1) вишу́куватися; дослі́джуватися; бу́ти ви́шуканим, дослі́дженим; 2) знахо́дитися, знайти́ся; см. Найти́сь.

Инциде́нт – інциде́нт (-ту), ви́падок (-дку), приго́да, ока́зія; см. Слу́чай.

Исключи́тельный – ви(й)нятко́вий, виїмко́вий, ви́ключний, виметни́й, (диал.) опрі́чний, (особенный) особли́вий. [Це трапля́лося рі́дко, при винятко́вих ви́падках (Н.-Лев.). В рідки́х, виїмко́вих хви́лях (Франко). Йому́ либо́нь тра́пились на сей раз які́сь ви́ключні вражі́ння (О. Пчілка). Що отсе́ за виметни́й таки́й і безща́сний факт! (Кон.). Се я сказа́в тобі́ по при́язні, як річ опрі́чну (Л. Укр.)]. • -ный закон – винятко́вий зако́н. • -ные мероприятия – надзвича́йні за́ходи. • -ные обстоятельства – ви́ключні (незвича́йні) обста́вини. • -ное положение – надзвича́йне стано́вище; виїмко́вий, ви́ключний стан. • -ное право – ви́ключне пра́во. • -ный талант – винятко́вий, небуде́нний тала́нт. • -ный случай – надзвича́йна приго́да, -ний ви́падок. • -ный дурак – дурни́й як тре́ба, тума́н вісімна́дцятий.

Исто́рийка – (случай) ока́зійка, приго́до́нька; см. Исто́рия 2.

Исто́рия – 1) істо́рія (-рії); (дееписание) дієписа́ння, діє́пис (-су), (стар.) діє́пись (-си). [Істо́рія Украї́ни-Руси́ (М. Груш.). Істо́рія украї́нського письме́нства (Єфр.). Істо́рія соціялі́зму. І все те, що росло́, цвіло́, умира́ло – все те істо́рію на́шої Украї́ни стано́вить (Куліш). Що-ж до Василя́ та до Мару́сі, то на всю істо́рію їх коха́ння погляда́ють прихи́льним о́ком (Грінч.)]. • -рия социальных, общественных движений – істо́рія соція́льних, грома́дських ру́хів. • Всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая -рия – всесві́тня, зага́льна, да́вня (старода́вня), нова́, нові́тня істо́рія. • Священная, библейская -рия – свяще́нна, біблі́йна істо́рія. • Естественная -рия – природни́ча істо́рія; 2) (случай) приго́да, ока́зія, сто́рія, істо́рія, прити́чина, причи́на, при́чта, (неприятная) ха́лепа, (смехотворная) куме́дія, чудасі́я; см. Происше́ствие, Приключе́ние. [Оце ще вам сто́рію розкажу́ (Март.). Та й бу́де тобі́ ха́лепа (Крим.)]. • Затеять -рию – (скандал) зчини́ти бе́шкет, (дело) заве́сти спра́ву з ким, заве́стися з ким. • Попасть в неприятную -рию – ускочити в халепу. [Вскочила наша громада в халепу (Кон.)]. • Случилась -рия – тра́пилася ока́зія, приго́да. Вот так -рия! – оце́ приго́да, ока́зія! оце́ так приго́да, сто́рія!

Коме́дия – 1) (литер. произв.) коме́дія. • -дия в трёх действиях – коме́дія на три ді́ї. • Кукольная -дия – а) верте́п, лялько́ва коме́дія; б) (переносно) дешеве́нька коме́дія. • Писать -дии – писа́ти, (составлять) склада́ти коме́дії; 2) (театр) коме́дія. • Поехали в -дию – пої́хали до коме́дії; 3) (переносно: комичность) коме́дія, куме́дія. [Пита́єшся, що те́ або те́ сло́во зна́чить, – таке́ ча́сом одмо́влять! куме́дія бува́! (Грінч.). Ну, й куме́дія! (Звин.)]. • Вышла целая -дия – тра́пилася, ста́лася ці́ла коме́дія. • Человеческая -дия – лю́дська коме́дія. • Ломать, играть -дию – удава́ти, виробля́ти, роби́ти, (вульг.) приставля́ти коме́дію. • Сыграть с кем -дию – уда́ти шту́ку кому́, з ким; 4) (забавный случай) ко[у]ме́дія, чудасі́я; сміхота́. [Скупа́ємось в оде́жі всі заразо́м. Ви́йде ду́же оригіна́льна чудасі́я (Н.-Лев.). Та тут чудасі́я, мосьпа́не! (Гоголь). Чи́ста сміхота́! (Звин.)]. • Просто -дия с ним – чи́ста коме́дія з ним. • -дия да и только – чудасі́я (куме́дія) та й го́ді! • Вот так -дия – от так чудасі́я (куме́дія)! • Какая -дия вышла при этом – що за чудасі́я (куме́дія) ви́йшла з тим!

Лови́ть, ла́вливать – 1) лови́ти, уло́влювати, (хватать) хапа́ти, ла́па́ти, (захватывать) запопада́ти, (перенимать) перейма́ти кого́, що; срв. Пойма́ть. [Лови́ли, лови́ли та й пійма́ли со́ма (Номис). Ни́тяна сі́тка, що не́ю ло́влять перепели́ (Яворн.)]. • -ви́ть вора с поличным – лови́ти зло́дія з лице́м (з кра́деним, з краді́жкою). • -ви́ть воздух – лови́ти, хапа́ти пові́тря. • -ви́ть на лету – з льо́ту лови́ти; з двох слів розумі́ти. • -ви́ть взгляд – перейма́ти (лови́ти) по́гляд. • -ви́ть рыбу – лови́ти ри́бу, (удой) (в)уди́ти, на́дити ри́бу; срв. Уди́ть. [Ходи́в на рі́чку ри́бу на́дити (Грінч.)]. • -ви́ть рыбу сачком, на блесну, на перемёт, на кукольван – лови́ти ри́бу сачко́м, на блешню́, на переме́т, на кукільва́н, сачи́ти, блешнюва́ти, перейма́ти, кукільва́нити ри́бу. • -ви́ть рыбу, делая прорубь во льду – на духи́ лови́ти ри́бу. • -ви́ть раков в норах – печерува́ти ра́ки. [З Демко́м Павло́ вже печеру́ють ра́ки (Грінч.)]. • Двух зайцев -ви́ть, ни одного не поймать – двох зайці́в ло́виш, ні о́дного не вло́виш. • -вит волк, -вят и волка – но́сить вовк, понесу́ть і во́вка. • Эта кошка хорошо -вит мышей – цей кіт до́бре ло́вить ми́ші, це ло́вний кіт. • -ви́ть ухом (внимательно слушать) – лови́ти ву́хом. [У глибо́кім мовча́нню сю річ ву́хом ло́влять гебре́ї (Франко)]. • -ви́ть ворон (переносно) – лови́ти ґа́ви (вітри́, ви́порожні, ви́торопні, ви́трішки), ї́сти (продава́ти) ви́трішки; срв. Глазе́ть, Ротозе́йничать; 2) -ви́ть в чём, на чём; см. Улича́ть. • -ви́ть в проступке – лови́ти (підло́влювати) в (на) прови́ні. • -ви́ть на месте преступления – лови́ти (ла́па́ти) на гаря́чому (вчи́нкові). • -ви́ть на слове – лови́ти на (в) сло́ві (в мо́ві), бра́ти за сло́во. [Олекса́ндра він бере́ за сло́во (Франко)]; 3) (искать, улучать) шука́ти, вига́дувати. • -ви́ть случай, момент, время – шука́ти, вичі́кувати наго́ди (ви́падку, часи́ни). • -ви́ть глазами – шука́ти очи́ма; 4) см. Красть. • Ло́вленный – ло́влений, ха́паний; срв. По́йманный.

I. На, предл. – 1) с вин. п. – а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) – на ко́го, на що. [На слу́ги свої́, на ту́рки янича́ри зо́-зла гука́є (Ант.-Драг.). Подиви́ся в во́ду на свою́ вро́ду (Приказка). Напосі́вся на ме́не, щоб дав йому́ гро́шей (Сл. Гр.). Со́нце грі́є, ві́тер ві́є з по́ля на доли́ну (Шевч.)]. • Указывать на кого пальцем – па́льцем на ко́го пока́зувати. • Смотреть на кого – диви́тися на ко́го. • Закричать на кого – закрича́ти на ко́го. • Доносить, клеветать на кого – дока́зувати (доно́сити) на ко́го, клепа́ти, набрі́хувати на ко́го, обмовля́ти кого́. • Жаловаться на кого – ска́ржитися на ко́го, (зап.) оска́ржувати ко́го. • Подать жалобу иск на кого – скла́сти ска́ргу, по́зов на ко́го. • Сердиться, роптать на кого – се́рдитися (гні́ватися, ре́мствувати) на ко́го. • Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас – я ма́ю наді́ю (наді́юся), поклада́юся (здаю́ся), раху́ю на вас. • Я беру это на себя – я беру́ це на се́бе. • Он много берёт на себя – він (за)бага́то бере́ на се́бе. • Жребий пал на него – же́реб (жеребо́к) упа́в на йо́го (ви́пав йому́). • На него наложен денежный штраф – на ньо́го накла́дено грошову пеню́, його́ оштрафо́вано. • Посягать, посягнуть на чью жизнь – на чиє́ життя́ ва́жити, пова́житися, роби́ти, зроби́ти за́мах на ко́го. • Оскалить зубы на кого – ви́щірити зу́би на ко́го, про́ти ко́го. • Итти войной на кого – іти́ війно́ю на (про́ти) ко́го. • Отправлять, -ся в поход на кого – виряджа́ти, іти́ в похі́д на ко́го, про́ти ко́го; (реже) під ко́го. [Виряджа́ли нас в похі́д під ту́рка (Грінч. II)]. • Собака лает на воров – соба́ка га́вкає (бре́ше) на злоді́їв. • Грех да беда на кого не живёт – з ким гріха́ та ли́ха не бува́є! • Он похож на отца, на мать – він схо́жий (скида́ється) на ба́тька, на ма́тір, він поді́бний до ба́тька, до ма́тери. • Итти, всходить, взойти, ехать на гору – іти́, схо́дити, зійти́, ї́хати на го́ру. [На го́ру йду – не бичу́ю, а з гори́ йду – не гальму́ю (Пісня)]. • Взлезть на стену, на дерево – ви́лізти на мур (на сті́ну), на де́рево. • Выйти на крыльцо – ви́йти на ґа́нок. • Намазать масло на хлеб – намаза́ти ма́сла на хліб, нама́зати ма́слом хліб. • Сесть на землю, на пол – сі́сти до́лі, сі́сти на зе́млю, на помі́ст (на підло́гу). • Бросить кого на землю – ки́нути кого́ на(об) зе́млю. • Наткнуться на камень – наткну́тися на ка́мінь. • Положить на стол – покла́сти на стіл. • Окна выходят на улицу – ві́кна вихо́дять на ву́лицю. • Это действует на здоровье, на нервы – це вплива́є (ма́є си́лу) на здоро́в’я, на не́рви. • Броситься кому на шею – ки́нутися кому́ на ши́ю. • Сесть кому на голову, на шею – на го́лову, на ши́ю кому́ сі́сти. • Приходить на ум – спада́ти на ду́мку; см. Приходи́ть 1. • Иметь притязания на ум – ма́ти прете́нсію на ро́зум. • Ум на ум не приходится – ро́зум до ро́зуму не прихо́диться. • Говорить на ухо – говори́ти на у́хо. • Стать на колени, см. Коле́но 1. • Кто назначен на это место? – хто призна́чений (кого́ призна́чено) на цю поса́ду. • Верить, надеяться на слово – ві́рити, ма́ти наді́ю на сло́во чиє́, (реже) на сло́ві чиї́м. [Ма́ючи наді́ю на твої́м сло́ві (Сл. Гр.)]. • Ссылаться на закон – посила́тися (поклика́тися) на зако́н (на пра́во). • Отвечать на письмо – відповіда́ти (відпи́сувати) на ли́ст (на листа́). • На что это похоже! – що це таке́! на що це (воно́) схо́же! • Положить стихи на музыку – покла́сти ві́рші на му́зику. • Переводить на украинский язык – переклада́ти на украї́нську мо́ву. • Писать на украинском языке – писа́ти украї́нською мо́вою, (зап.) в украї́нській мо́ві. • Вариации на тему – варія́ції на те́му. • Всплывать на поверхность воды – сплива́ти пове́рх води́, виплива́ти на-поверха́. [На́че дровиня́ка, сплива́є пове́рх води́ його́ загорі́ле ті́ло (Мирн.)]. • Посадить на хлеб и на воду – посади́ти на сами́й хліб і во́ду. • Он на все руки – він на все (до всьо́го) прида́вся, він на все зда́тний. • Несмотря на – не вважа́ючи (не зважа́ючи) на; см. Несмотря́; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) – на що, (реже) до чо́го. [Ой, полети́, га́лко, ой, полети́, чо́рна, на Дін ри́би ї́сти (Пісня)]. • Держать путь на север – простува́ти (прямува́ти) на пі́вніч (до пі́вночи). • Оборотись на восток, на запад – поверни́ся на схід, на за́хід (со́нця). [Поверну́вся на схід со́нця (Сл. Гр.)]. • Путешествие на Восток – по́дорож на Схід. • Я еду в Париж на Берлин и на Кельн – я ї́ду до Пари́жу на (через) Берлі́н і на (через) Ке́льн. • На базар, на ярмарку – на база́р (на мі́сто), на я́рмарок и у база́р (у мі́сто), у я́рмарок. [На́ймичка разі́в зо́ три бі́гала в база́р і щось прино́сила ці́лими в’я́занками (Мирн.). Запла́кала Морози́ха, ідучи́ на мі́сто (Грінч. III)]. • Карета в’ехала на двор – каре́та в’ї́хала (заї́хала) у двір. • Перейдите, станьте на эту сторону – перейді́ть, ста́ньте на цей бік (по цей бік, з цього́ бо́ку), (по)при цей бік. • Идти на середину избы, комнаты – йти насеред ха́ти, кімна́ти. [Вона́ ти́хо встає́ і йде насере́д ха́ти (Грінч.)]. • Выйти на работу – піти́ на робо́ту, (к работе) до робо́ти. [Сини́ пополу́днали і пішли́ знов до робо́ти (Н.-Лев.)]. • Пойти, поехать на охоту – піти́, пої́хати на полюва́ння (на ло́ви). [Раз в-осени́ пан пої́хав на ло́ви (Рудч.)]. • Итти на войну – іти́ на війну́. • Ехать на воды – ї́хати на во́ди. • Вести на казнь – вести́ на стра́ту (на скара́ння). • Вызвать на поединок – ви́кликати на дуе́ль (гал. на поєди́нок). • Звать на свадьбу – заклика́ти (запро́ш[х]увати) на весі́лля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) – на що́; срв. О, об 2. • На другой день – дру́гого дня, на дру́гий день. • На третью ночь – тре́тьої но́чі, на тре́тю ніч. [А на тре́тю ні́чку ви́йшла на зо́рі (Грінч. III)]. • На новый год, на пасху – на нови́й рік (ново́го ро́ку), на вели́кдень (вели́коднем). [На нови́й рік приба́вилось дня на за́ячий скік (Номис). На вели́кдень, на соло́мі про́ти со́нця, ді́ти гра́лись собі́ крашанка́ми (Шевч.)]. • На завтра – на(в)за́втра. • На следующий год – на той рік, на насту́пний рік. • На будущее время – на прийде́шній (на да́льший) час. • В ночь с 4-го на 5-е июля – уночі́ з четве́ртого на п’я́те ли́пня. • В ночь на 5-е июля – уночі́ про́ти п’я́того ли́пня. • С понедельника на вторник – з понеді́лка на вівто́рок. • Со дня на́ день – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу), день відо́ дня; г) на вопрос: на сколько времени – на (яки́й час). [На рік пішо́в з до́му (Сл. Гр.). По два карбо́ванці, мовля́в, косаре́ві на де́нь (Г. Барв.)]. • Едешь на день, а хлеба бери на неделю – ї́деш на день, а хлі́ба бери́ на ти́ждень. • Отпуск на двадцать восемь дней – відпу́стка на два́дцять ві́сім день. • На несколько дней – на кі́лька (декі́лька, скі́лькись) день. • На два года – на два ро́ки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) – на що, за що. [Не на те коза́к п’є, що є, а на те, що бу́де (Приказка). Що в дівча́т ума́ й за шеля́г нема́ (Лавр.)]. • Я купил это на свои собственные деньги – я купи́в це на (за) свої́ вла́сні гро́ші. • Променять что на что – проміня́ти що на що. [Проміня́в на ли́чко реміне́ць (Приказка)]. • Помножить пять на четыре – помно́жити п’ять на чоти́ри. • На половину меньше – на полови́ну ме́нше. • Убавить на треть, на половину – зме́ншити на трети́ну, на полови́ну. • Разделить на двое – розділи́ти (поділи́ти) на дво́є, на дві части́ни[і]. • На четыре, на пять миль вокруг чего – на чоти́ри, на п’ять миль круг (навкру́г, навко́ло) чо́го. [Круг місте́чка Бересте́чка на чоти́ри ми́лі мене́ сла́вні запоро́жці свої́м тру́пом вкри́ли (Шевч.)]. • На всё небо – на все не́бо. [Хма́ра розплива́лася на все не́бо (Васильч.)]. • Обед был накрыт на четырёх – обі́д був накри́тий на чотирьо́х (на чоти́ри душі́). • Купить на три рубля, на пять рублей – (по)купи́ти на три карбо́ванці, на п’ять карбо́ванців чого́. • Я купил книг на сто рублей – я (по)купи́в книжо́к на сто карбо́ванців. • Один на один – сам на сам; (с глазу на глаз) на дві па́ри оче́й; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) – на що́, про що́, до чо́го. [Христа́ ра́ди да́йте на доро́гу (Шевч.). Мабу́ть бог так дає́ про те, щоб ме́нше лю́ди гріши́ли (Г. Барв.). Молоди́м до чита́ння, старі́шим до розу́много рахува́ння (Куліш)]. • На это платье пошло много материи – на це убра́ння пішло́ бага́то (чима́ло) кра́му. • Он много тратит на книги – він бага́то витрача́є на книжки́. • Отдать, взять вещь на хранение – відда́ти, узя́ти річ на перехо́ванку (на схо́вок, на схоро́ну). • Играть на деньги, не на деньги – гра́ти на гро́ші, не на гро́ші (та́к собі). • Смолоть пшеницу на муку – з[по]моло́ти пшени́цю на бо́рошно. [Помоло́ли пшени́цю на бо́рошно (Сл. Гр.)]. • Осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого́. • На помощь голодным – на допомо́гу голо́дним. • Шить рубаху на праздник – ши́ти соро́чку про свя́то. • На чёрный день – про чо́рний день, про лиху́ годи́ну. • На случай – про случа́й; на ви́падок чого́. • На случай несчастья, пожара – на ви́падок неща́стя, поже́жі. • На ваш счёт – на ваш раху́нок, ва́шим ко́штом. • Пройтись на чей счёт (переносно) – (до)ки́нути про ко́го, (шутл.) водо́ю бри́знути на ко́го. • На риск – на риск, на відча́й. • На жизнь и на смерть – на життя́ і на сме́рть. • Убить, -ся на смерть – заби́ти, -ся на сме́рть. [На смерть поруба́в (Желех.)]. • На смерть испугал ты меня – до сме́рти (на сме́рть) наляка́в (переляка́в) ти мене́. • Покупать на вес – купува́ти на вагу́ що. • На беду – на біду́, на ли́хо, на неща́стя. • На встречу, см. Навстре́чу. • На силу, см. Наси́лу. • На память – а) на па́м’ять, на спо́мин, на зга́дку; б) (наизусть) на па́м’ять; см. Па́мять 2. • На голодный, желудок – на голо́дний шлу́нок, на голо́дне че́рево, (натощак) на тще се́рце; 2) с предл. п. – а) на вопрос: где, на ком, на чём – на ко́му, на чо́му. [Ой, на горі́ та женці́ жнуть (Пісня). На со́нці полотно́ суши́ли (Сл. Гр.). У ла́таній свити́ночці, на пле́чах торби́на (Шевч.)]. • Пасти лошадей на лугу – па́сти ко́ні на луці́ (на лева́ді). • Сидеть на стуле – сиді́ти на стільці́. • Книга лежит на столе – кни́жка лежи́ть на столі́. • Я не могу писать на этом столе, он слишком высок – я не мо́жу писа́ти на цьо́му столі́ (за цим столо́м), він (аж) на́дто висо́кий. • Рана на руке – ра́на на руці́. • Нести, держать ребёнка на руках – не́сти́, держа́ти дити́ну на рука́х. • Сухарь хрустит на зубах – суха́р хрумти́ть на зуба́х. • Со слезами на глазах – із слі́зьми в оча́х, з очи́ма спо́вненими слі́зьми (сльоза́ми). • Это происходило на моих глазах – це відбува́лося перед мої́ми очи́ма (у ме́не перед очи́ма, при мої́х оча́х). • Стой на месте, будь на глазах – стій на мі́сці, будь на о́ча́х. • У меня не то на уме – в ме́не не те на ду́мці. • На небе и на земле – на не́бі і на землі́. • На небосклоне – на о́брії. • На Севере, на Востоке, на Кавказе – на Пі́вночі, на Схо́ді, на Кавка́зі. • Города, лежащие на Днепре – міста́, що лежа́ть (по)над Дніпро́м. • На берегу озера – на бе́резі (над бе́регом) о́зера. • На дне бутылки – на дні пля́шки. • На всех углах улиц – на (по) всіх ріжка́х ву́лиць. • На каждом шагу – на ко́жному ступені́ (кро́ці); де ступну́ (ступне́ш и т. п.). • Быть на обеде, на ужине, на балу у кого – на обі́ді, вече́рі, на ба́лі у ко́го бу́ти. [На обі́ді в йо́го був (Сл. Гр.)]. • Быть, купить что на базаре, на ярмарке – бу́ти, купи́ти що на (у) база́рі, у (на) я́рмарку. • Жить на конце улицы – жи́ти (сиді́ти) на (в) кінці́ ву́лиці. • Мы живём на конце села – ми сидимо́ кіне́ць села́ (на край села́). • Я живу на улице Ленина – я живу́ на ву́лиці Ле́ніна. • На ней было бархатное платье – на їй було́ оксами́тове вбра́ння, вона́ була́ в оксами́товому вбра́нні. • Вся работа на мне, на моей обязанности – уся́ робо́та на мені́ (на мої́й голові́, за мно́ю). [Свекру́ха ті́льки піч ви́топить, а то вся робо́та за мно́ю (Черніг.)]. • На вас есть должок – за ва́ми невели́чкий борг. • Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике – стережі́ться цих люде́й: це шахра́й на шахрає́ві (це самі́ шахраї́). • На его месте – на його́ мі́сці, бу́вши їм. • Быть женатым на ком – бу́ти жона́тим (одру́женим) з ким, держа́ти кого́. • Основываться на законе – спира́тися на зако́ні (на пра́ві и на зако́н, на пра́во), ґрунтува́тися на зако́ні (на пра́ві). • Он на этом помешался – він на цьо́му збожево́лі́в. • Спасибо и на этом – дя́кую (дя́куємо) і за це. • Резать на меди – різьби́ти (вирі́зувати, ри́ти) на мі́ді. • Писать на бумаге – писа́ти на папе́рі. • Держаться. плавать на воде, на поверхности воды – держа́тися, пла́вати на воді́ (поверх води́, на по́верха́х). • Переправиться через реку на пароме, на лодке – перепра́витися (переве́зтися) через рі́чку пороно́м (на пороні́), човно́м (у човні́). • Ехать на лошадях – ї́хати кі́ньми, (верхом) ї́хати (ве́рхи) на ко́нях. • Ехать на почтовых – ї́хати пошта́рськими (кі́ньми), ї́хати по́штою (пошта́ркою). • Я еду на своих лошадях – я ї́ду свої́ми кі́ньми. • Плыть на парусах, на вёслах – пли́сти під вітри́лами, на ве́слах. • Драться на шпагах – би́тися на шпа́дах. • Передать на словах – переказа́ти на слова́х (слове́сно). • Играть, заиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) – гра́ти, загра́ти на що и на чо́му (напр. на скри́пку и на скри́пці, на роя́лі). [Дай загра́ю я на ду́дку, а то давно́ вже грав (Драг.). На банду́рці виграва́є: «Ли́хо жи́ти в сві́ті» (ЗОЮР I)]. • Ходить на костылях – ходи́ти на ми́лицях (з ключка́ми). • Пальто на вате, на шёлковой подкладке – пальто́ на ва́ті, на шовко́вій пі́дбивці. • Карета на лежачих рессорах – каре́та на лежа́чих ресо́рах. • На ходу, на лету, на скаку – на ходу́, на ле[ьо]ту́, на скаку́. • Телега тяжела на ходу – віз важки́й на ходу́ и до хо́ду. • На коленях, см. Коле́но 1. • На цыпочках, см. Цы́почки. • На четвереньках, см. Четвере́ньки. • На корточках, см. Ко́рточки. • Компания на акциях – акці́йне товари́ство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) – на чо́му. • Быть на службе – бу́ти (перебува́ти) на слу́жбі (на поса́ді). • Стоять на часах – бу́ти на ва́рті (на ча́тах). • На побегушках, см. Побегу́шки. • На смертном одре – на (при) смерте́льній посте́лі, на бо́жій доро́зі, відхо́дячи сві́ту сього́; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) – на чо́му. • На этой, на прошедшей неделе – на цьо́му (на цім) ти́жні, на то́му (на мину́лому, на тім, на мину́лім) ти́жні и цього́ ти́жня, того́ (мину́лого) ти́жня. [На тім ти́жні зро́блю (Липовеч.)]. • На днях – ци́ми дня́ми. • На святках – свя́тками. • На досуге – на дозві́ллі. • На от’езде – на від’ї́зді, від’ї́здячи. • Жениться на тридцатом году – ожени́тися на тридця́тому ро́ці; 3) (в сложных словах) на, у, про, ви. • На жёстком матраце не долго належишь – на твердо́му матра́ці не до́вго вле́жиш (ви́лежиш). • С голодным желудком не долго наработаешь – з голо́дним шлу́нком не до́вго проро́биш (ви́робиш).

Настоя́щий – 1) (нынешний) тепе́рішній, (современный) суча́сний, сьогоча́сний, (этот) цей, сей. [Ва́ша до́ля – це до́ля молоди́х че́сних люде́й тепе́рішнього ча́су (Н.-Лев.). Він уважа́в за профана́цію рівня́ти да́вніх аске́тів до тепе́рішніх черці́в (Крим.). Забува́єш про суча́сне життя́ (Крим.)]. • В -щее время – тепе́р, (пров. тепе́речки), тепе́рішнього ча́су, в тепе́рішній час, в тепе́рішніх часа́х, за тепе́рішніх часі́в, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) ни́ні. [Тепе́р я про це не ду́маю (Київ). Там тепе́речки нови́й база́р (Квітка). Не був ще тоді́ тим, чим був тепе́речки (Крим.). Ді́я, котра́ ді́ється в тепе́рішній час (Н.-Лев.). Нема́ кра́ще в тепе́рішніх часа́х, як бу́ти орендаре́м (Франко). Про о́діж ма́ло дба́ють ни́ні (Франко)]. • В -щее время я работаю на фабрике – тепе́р (на цей час) я працю́ю на фа́бриці. • До -щего времени – до цьо́го (до тепе́рішнього) ча́су, дотепе́р, до́сі, (зап.) дони́ні. [Довгота́ в цих склада́х заде́ржалася й до цьо́го часу (В. Ганцов). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’янеч.)]. • До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) – дотепе́рішній. [Всі дотепе́рішні до́сліди не дали́ вели́ких на́слідків (Крим.)]. • В -щем году – цього́ (в текущем: пото́чного, біжу́чого) ро́ку. • В начале -щего года – на (з) поча́тку цього́ (пото́чного, біжу́чого) ро́ку. • -щее положение – тепе́рішній (суча́сний, сьогоча́сний) стан, -нє (-не) стано́вище. • В -щем своём виде эта вещь мне не нужна – в тепе́рішньому (в цьому́) своє́му ви́гляді ця річ мені́ не потрі́бна; 2) грам. -щее время – тепе́рішній час (-су); 3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) да́ний. • По -щему делу – в цій (в да́ній) спра́ві. • -щий случай – цей (да́ний) ви́падок (-дку). • -щим удостоверяется, что… – цим сві́дчу (сві́дчимо), що..; 4) (подлинный, истинный) спра́вжній, правди́вий, справедли́вий, (действительный) ді́йсний, (неподдельный) щи́рий, (сущий) су́щий, су́тий, (истый) і́сний, і́стий, істо́тний, (точь-в-точь, чистейший) чи́стий, досто́тний, (всамделишный) справде́шній, пра́вий, прями́й; срв. По́длинный. [Се наш спра́вжній друг (Коцюб.). (Він) спра́вжній був пое́т (Самійл.). Тепе́р ви спра́вжнє своє́ обли́ччя показа́ли, до́сі-ж була́ то ма́ска (Грінч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Незаба́ром той шипу́чий ка́шель перехо́див у спра́вжній (Коцюб.). З весно́ю, коли́ розпочали́ся спра́вжні робо́ти (Коцюб.). Йшли відва́жно, як правди́вії геро́ї (Франко). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). Фальши́ве зо́лото – для вас правди́ві гро́ші (Самійл.). Знахо́дять своє́ правди́ве призна́чення (Корол.). Справедли́вий чума́к був (М. Вовч.). Хліб, оде́жа, па́ливо то́що, – оте́ все й є справедли́вий доста́ток, спра́вжнє бага́тство (Рада). Ді́йсна столи́ця Да́нії – не Копенга́ген а Га́мбург (Грінч.). Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Там упоко́ю люди́на зазна́є, ті́льки де во́ля є щи́ра (Грінч.). Красу́ня щи́рого класи́чного ти́пу (Н.-Лев.). Су́ща дра́ма, не ви́гадана, не підмальо́вана (Кониськ.). Су́ща причи́на супере́чки прояви́лася я́сно (Павлик). Ото́ було́ су́ще ща́стя моє́ (Кониськ.). І́сний моска́ль (М. Вовч.). На обли́ччя істо́тний Степа́н, але́ не він (Звягельщ.). Чи́стий ба́тько, – от як уда́вся сино́к! (Чигиринщ.). Ходи́в чи́стим босяко́м (Виннич.). Справде́шній коза́к (Сл. Гр.). Сиді́ла собі́ ві́льно, як справде́шня пта́шка (М. Вовч.). Відчу́ла справде́шній апети́т (Н.-Лев.). Я не міща́нка яка́сь там, а справде́шня па́ні (Н.-Лев.). Пра́вий ри́цар, ще молоди́й, а вже не ма́є рі́вні (Куліш). То моя́ пра́ва жі́нка (Яворськ.). Як поба́чиш, так прями́й запоро́жець! (Мирний). Пряме́є пе́кло там було́ (Греб.)]. • Самый -щий – справжні́сінький, щирі́сінький, існі́сінький, чисті́сінький. [Щирі́сінький матеріялі́ст (Рада). Існі́сінька щи́рість (Основа 1862). Чисті́сіньке пе́кло (Крим.)]. • -щее золото – щи́ре (су́те) зо́лото. • -щая стоимость – ді́йсна (спра́вжня) ва́ртість. • -щая цена – спра́вжня (правди́ва, справедли́ва) ціна́. • Теперь -щая пора садить деревья – тепе́р са́ме час сади́ти (садови́ти) де́рево. • По -щему – а) по-спра́вжньому, по пра́вді, спра́вді, (искренно) щи́ро, щиросе́рдно, по щи́рості; (как следует) як слі́д, наспра́вжки́, ді́йсно[е]. [Не вмі́є нічо́го як слід зроби́ти (Київ). Посвари́тися наспра́вжки не могли́ (Крим.). Дові́даємось ді́йсне, поба́чимо його́ – яки́й (М. Вовч.)]. • Я вас по -щему люблю – я вас правди́во люблю́ (коха́ю), я вас по пра́вді (таки́ спра́вді, щи́ро, щиросе́рдно) люблю́ (коха́ю); б) (сказать правду) напра́вду; пра́вду (напра́вду, по пра́вді) ка́жучи, по щи́рості, (в сущности) су́ще. [Напра́вду вам не тре́ба було́ втруча́тися в цю спра́ву (Київ). Вона́ су́ще не була́ черни́цею, по́стригу не бра́ла (Кониськ.). Продражни́ли його́ «Зимо́ю», а су́ще він прозива́вся Гу́ркалом (Кониськ.)]. • -щим образом – по-спра́вжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде – показа́ти себе́ в спра́вжньому своє́му ви́гляді.

Ненаря́дно, нрч. – нео́дя́гно, нео́ді́жно, неоша́тно; срв. Наря́дно. [І сама́ (ко́рчмо) єси́ неоша́тно хо́диш, і нас козакі́в нетя́г під случа́й без свито́к во́диш (ЗОЮР I)].

Необыча́йный – 1) см. Необыкнове́нный. • -ный случай – незвича́йний (нечу́ваний) ви́падок. • -ное явление – незви́чне (ди́вне) я́вище, ди́во, ди́во ди́вне, дивови́жа; 2) стар., см. Необы́клый.

Непа́мятный – 1) (беспамятный) безпа́м’ятний, нетямки́й; непам’ятки́й, непам’ятли́вий. • -ный человек – непам’ятка́ (туповатый: нетямка́) люди́на, забу́дько, нетя́мко; 2) (недостопамятный) непа́м’ятний. • -ный случай – непа́м’ятний ви́падок (-дку).

Неприкла́дный – 1) недоре́чний. • -ный пример – недоре́чний при́клад; 2) безпри́кладний, небува́лий, нечу́ваний. • -ный случай – нечу́ваний ви́падок.

Несча́стный – неща́сний, безща́сний, (не только несчастливый) нещасли́вий, (бездольный) бездо́льний, (бесталанный) безтала́нний, (горемычный) бідола́шний, (диал.) горопа́шний, (злополучный) серде́шний, (жалкий, убогий) мізе́рний, нужде́нний, злиде́нний, жалюгі́дний. [Ой, я неща́сний, що ма́ю дія́ти? (Пісня). Іді́ть на фа́брики й заво́ди, неща́сні торбарі́! (П. Тичина). При́йдуть безща́сним щасли́вії дні (Грінч.). Не забу́ли вони́ нас безща́сних (Дніпр. Ч.). Безща́сний чолові́к той, хто не зна́є лати́ни (Яворн.). Хло́пці з гілля́м обдира́ють безща́сні дерева́ (Грінч.). Леті́м у край мій нещасли́вий (Олесь). Що-ж я, бездо́льна, при ста́рощах мої́х, роби́тиму? (Грінч.). Для и́нших це осо́ба нена́видна, а мені́ він видає́ться ті́льки ду́же безтала́нною люди́ною (Крим.). Лю́ди до́брі, пожалі́йте бідола́шного пії́ту! (Самійл.). Почала́ бідола́шна Русь нову́ крива́ву війну́ (Куліш). Серде́шна дити́на, обі́драна, ле́две-ле́две несе́ ноженя́та (Шевч.). Госте́й зачи́нених свої́х серде́шним ча́єм напува́ли (Шевч.). Од жа́ху горопа́шна дити́на заби́лась у са́му глибиню́ пече́ри (Яворн.). Мій повели́тель на всіх мізе́рних пролива́є ми́лость (Куліш). Приї́хало сюди́ воно́ таке́ ми́ршаве, обша́рпане, мізе́рне (Н.-Лев.). Приня́в злиде́нного, як бра́та (Самійл.)]. • -ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина – неща́сний, -на, нещасли́вий, -ли́ва, бідола́шний, -на, серде́шний (-ого), -на (-ої), (сщ.) неща́сник, -ниця (ум. неща́сничка), безща́сник, -ниця, бідола́ха, біда́ха, серде́га, горопа́ха (общ. р.), небо́га (ж. р.); срв. Несчастли́вец, -вица. [Руса́лоньки взяли́… її́, серде́шную, та й залоскота́ли (Шевч.). Так би́ли і товкли́, аж ко́сті хру́скали в небо́ги (Самійл.)]. • -ная головушка – бі́дна голо́вонька. • -ный день – нещасли́вий (недо́брий) день. • -ный случай – нещасли́вий ви́падок, приго́да, лиха́ приго́да, (диал.) лихови́на. • -ная судьба – лиха́ (нещасли́ва, безща́сна, щерба́та, нужде́нна, гірка́) до́ля, недо́ля, бездо́[і́]лля (-лля), безтала́ння (-ння). • Куда тебе -ному! – де (куди́) тобі́ неща́сному (мізе́рному, грі́шному)! • Делать, сделать -ным кого – роби́ти, зроби́ти неща́сним кого́, унещасли́влювати, унещасли́вити кого́.

Несча́стье – неща́стя (-тя); (неблагоприятная судьба) недо́ля, безща́стя, безтала́ння (-ння), бездо́[і́]лля (-лля), (невезение) нетала́н (-ну́), (бедствие, погибель) безголо́в’я (-в’я), (беда) ли́хо, біда́, лиха́ годи́на, причи́на, (беда, несчастный случай) приго́да, лиха́ приго́да, (напасть) ха́лепа; ум. недо́ленька, лиха́ годи́нонька, приго́донька. [Бага́тство дме, а неща́стя гне (Номис). По́вен світ неща́стів (Грінч.). Його́ боля́ть неща́стя Украї́ни (Франко). Поодино́кі неща́стя тво́рять зага́льне ща́стя (Кандід). Коли́ я тут недо́лі до́сить ма́ю, хай бу́ду я щасли́ва там, у и́ншім кра́ю! (Л. Укр.). На́що вам суди́лось тут заги́нути в недо́лі? (Рудан.). Усі́м лю́дям ща́стя, до́ля, – мені́-ж безтала́ння (Метл.). У тім селі́, на безтала́ння та на поги́бель, ви́ріс я (Шевч.). Нам на здоро́в’я, а тобі́ на безголо́в’я (Номис). Сам собі́ накли́кав безголо́в’я (Крим.). За́вжди наріка́ла на своє́ безголо́в’я (Черкас.). Ли́хо знена́цька підкра́лося (Коцюб.). Ста́лась мені́ причи́на: жі́нка вме́рла, зоста́лась дити́на (Пісня). Чому́ не зарятува́ти, коли́ чолові́к у приго́ді (человека постигло -тье)? (Мирний). Ха́лепи яко́ї щоб не напита́ть (М. Левиц.). Я́к-би то її́ ви́зволити з тако́ї ха́лепи та журби́? (Кониськ.)]. • Это верх -тья – це найбі́льше неща́стя (ли́хо). • К (по) -тью – (як) на неща́стя, (чаще) (як) на біду́, як на ли́хо. [На біду́, ці дурні́ лю́ди ма́ли си́лу (Крим.). Таланови́тий, на ли́хо доча́сно поме́рлий публіци́ст (Рада). Тре́ба, ду́маю, зайти́ прові́дати хреще́ників, та, як на ли́хо забу́в (Васильч.)]. • К моему -тью – на моє́ неща́стя, на мою́ біду́, на моє́ ли́хо, мені́ на неща́стя и т. п. К вящему -тью – на ще бі́льше неща́стя (ли́хо); ще й (ба й) гі́рш(е) від то́го, ще й гі́рше ли́хо. • На -тье чьё – на неща́стя, на ли́хо чиє́, кому́, на біду́ чию́, кому́, на безголо́в’я чиє́, на го́лову чию́. [Упаду́ собі́ на ли́хо (Л. Укр.). Зака́явся жени́тись, щоб знов не взя́ти лихо́ї (жі́нки) на своє́ безголо́в’я (Коцюб.). Чим-же я ви́нна, що ту́ю ду́му постанови́ли на на́ше безголо́в’я? (М. Левиц.). Неха́й горшки́ б’ю́ться на ганчаре́ву го́лову (Номис)]. • В -тьи – у неща́сті, у (лихі́й) приго́ді, при лихі́й годи́ні. [Не годи́ться жури́тись в приго́ді такі́й, адже́ и́ншим ще гі́рше бува́є (Л. Укр.). Я́к-би їм запомогти́ Ме́ндля в його́ лихі́й приго́ді? (Франко). Та нема́ гірш ніко́му, як тій сироти́ні: ніхто́ не приго́рне при лихі́й годи́ні (Пісня)]. • Мне -тье в картах – мені́ не щасти́ть (не талани́ть) у ка́ртах, мені́ ка́рта не йде. • Впадать, впасть в -тье – потра́пити (попа́сти(ся)) в біду́, зазнава́ти, зазна́ти неща́стя (недо́лі, безтала́ння, ли́ха, біди́), схо́дити, зійти́ на біду́, знедо́люватися, знедо́литися, знедолі́ти, збезтала́ніти, знещасли́влюватися, знещасли́витися. • Приносить, принести -тье кому – прино́сити, прине́сти́ неща́стя кому́, завдава́ти, завда́ти ли́ха (біди́) кому́, (пров.) ви́падком ви́пасти кому́. [Сльо́зи мої́ ви́падком йому́ ви́пали: вона́ (його́ коро́ва) здо́хла (Кониськ.)]. • С ним случилось -тье – його́ спітка́ло (поби́ло) ли́хо, з ним ста́ла(ся) приго́да, на йо́го (впа́ла) приго́да, на йо́го впа́ло безголо́в’я. [На козака́ – приго́донька; коза́к зажури́вся (Пісня)]. • Не бывать бы счастью, да -тье помогло – коли́-б (якби́) не неща́стя, не було́-б і ща́стя. • Счастье одного основано на -тьи другого – на безтала́нні одного́ вироста́є ща́стя дру́гого (Тобіл.).

Неча́янность – 1) (качество, свойство) – а) несподі́ваність; на́глість; б) ненавми́сність, невми́сність, незуми́сність (-ости). Срв. Неча́янный; 2) (неожиданный случай, -ное обстоятельство) несподі́ванка. [На таку́ несподі́ванку не наста́чимся (Київщ.)]. По -ти, см. Неча́янно 2.

Но́вость – 1) (новизна) но́вість (-вости). • -вость дела – но́вість спра́ви; 2) (новый случай, новое явление) новина́, (редко) нови́на; (новинка) нови́нка; (первина) перш[в]ина́. [Ма́ти почала́ розмовля́ти рі́дною мо́вою; мені́ ця новина́ ду́же припа́ла до вподо́би (Крим.). Ой у нас на селі́ нови́на: зацвіла́ у лу́зі кали́на (Пісня). Весна́ нам принесла́ нови́ни невесе́лі (Л. Укр.). Чого́ нам, лю́ди до́брі за нови́нами впада́ти? (Л. Укр.). Овва́! хай б’ють! чи то мені́ первина́! (Свидн.)]. • Это для меня -вость – це для ме́не (мені́) новина́; 3) новина́, но́вість (-вости); см. Но́вшество; 4) (весть, первое известие о чём-л.) новина́, нови́нка. [Ма́ти, почу́вши страшну́ новину́, занімі́ла (Грінч.). Став пи́во, скажу́ новину́ (Коцюб.). Коли́ ще ма́тимеш які́ нови́ни, звели́ й мене́ оповісти́ти (Куліш). Ти на ста́нції був, чи не чув ча́сом нови́нки яко́їсь? (Кирил.)]. • Приятная -вость – приє́мна (вті́шна) новина́. • Какие -ти? – які́ нови́ни? які́ новинки́?

Опуска́ть и Опуща́ть, опусти́ть – 1) (ниже) спуска́ти, спусти́ти, знижа́ти, зни́зи́ти, оса́джувати, осади́ти. [Тре́ба ка́мінь у млині́ осади́ти]; 2) спуска́ти, спусти́ти. [Рушника́ми, що придба́ла, спусти́ мене́ в я́му]. • -тить невод в прорубь под лёд – затопи́ти не́від; (окно в вагоне) відсу́нути, спусти́ти вікно́; (крышку сундука) зачини́ти скри́ню; (шлюзный ставень) заста́вити (и спусти́ти) за́ставку, заста́вити во́ду; (свет в лампе) прикрути́ти ля́мпу, сві́тло. • -ти́ть глаза – спусти́ти о́чі, по́гляд. • -ка́ть, -ти́ть голову – спуска́ти, спусти́ти, хню́пити, похню́пити го́лову, хню́питися, похню́питися. • Угрюмо -ти́ть голову – пону́рити го́лову, пону́ритися. • -ти́ть руки – спусти́ти ру́ки. • Он и руки опусти́л – йому́ й ру́ки впа́ли. • -ти́ть крылья – спусти́ти кри́ла. • -ти́ть хвост – попусти́ти хвіст. • -ти́ть руку в воду – спусти́ти (встроми́ти) ру́ку в во́ду. • -ти́ть концы пояса, ленты – попуска́ти, попусти́ти (кі́нці в по́яса, стрі́чки). • -ти́ть платье – спусти́ти су́кню ни́жче. • Высоко поднял, да низко опусти́л (о хвастунах) – ви́соко літа́в, та ни́зько сів. • Поднял руку да не опусти́л – замі́рився, та не вда́рив; 3) (из рук, из глаз) пуска́ти, пусти́ти з рук, з оче́й. • -ти́ть удобный случай – промину́ти до́бру ока́зію, (до́бру) наго́ду, упусти́ти слу́шний ви́падок; 4) (ослаблять) попуска́ти, попусти́ти. [Попусти́ тро́хи стру́ни]. • -ка́ть парус, занавес – спуска́ти вітри́ло, заві́су; 5) -ка́ть, -ти́ть что-либо в книге, в разговоре – випуска́ти, ви́пустити, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти. • Опу́щенный – спу́щений, зни́жений, попу́щений. • -ный взгляд – похню́плений (пону́рений) по́гляд. • -ная голова – похню́плена (пону́рена) голова́. • С -ной головой – похню́пий, ни́клий, похню́па (общ. р.), пону́ра (общ. р.).

Открыва́ться, откры́ться – 1) відкрива́тися, відкри́тися, від[роз]чиня́тися, від[роз]чини́тися, відхиля́тися, відхили́тися, (о мног.) повідкрива́тися, повідчиня́тися, порозчиня́тися, повідхиля́тися, (гал.) роз[о]творя́тися, роз[о]твори́тися; (о чём-л. закрытом) відтуля́тися, відтули́тися, відтика́тися, відіткну́тися; (о чём-л. завешанном) відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися [Заві́са (запо́на) відслони́лася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]горта́тися, від[роз]горну́тися (о замкнутом) від[роз]мика́тися, від[роз]імкну́тися. • Окно не -ва́ется – вікно́ не від[роз]чиня́ється. • У него -кры́лись глаза – в йо́го или йому́ розплю́щились о́чі на що, у йо́го или йому́ полу́да спа́ла з оче́й; 2) кому, перед кем – відкрива́тися, відкри́тися кому́, перед ким, виявля́тися, ви́явитися кому́ [Ви́явлюсь йому́ сам. Ду́же ціка́вого їм нічо́го не ви́явилось], об’явля́тися, об’яви́тися кому́, перед ким, звіря́тися, зві́ритися кому́, перед ким з чим; (обнаруживаться) викрива́тися, ви́критися. [Воно́ ви́криється, хто це зроби́в (Грінч.)]. Срв. Обнару́живаться, -житься. • -ся перед кем – розгорта́тися, розгорну́тися перед ким. [Яки́йсь ди́вний рай розгорну́вся перед її́ душе́ю (Н.-Лев.)]. • Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности – перед ва́ми блиску́че по́ле розгорта́ється для грома́дської дія́льности. • Перед ними -лось небольшое озеро – перед ї́ми (ни́ми) ста́ло (розгорну́лось) невели́чке о́зеро. • Отсюда -ва́ется прекрасный вид на море – зві́дси розгорта́ється чудо́вий ви́гляд на мо́ре. • Будущее -лось перед ним – майбу́тнє (прийде́шнє) відкри́лось (ви́явилось) перед їм. • Всё -лось – усе́ ви́явилось. • Я хочу -кры́ться вам – я хо́чу зві́ритися вам (перед ва́ми) з чим. • -кры́лся заговор – ви́крито змо́ву. • -ва́ется случай – випада́є ока́зія; трапля́ється ока́зія, ви́падок; 3) (находиться) відкрива́тися, відкри́тися, з[від]нахо́дитися, з[від]найти́ся, від[ви]шу́куватися. • -ва́ются новые источники нефти – з[від]нахо́дяться нові́ джере́ла́ на́фти; 4) (об открытиях, изобретениях) винахо́дитися, ви́найтися; 5) (заводиться) відкрива́тися, відкри́тися, заклада́тися, закла́стися и заложи́тися. • -лась техническая школа – відкри́лася (закла́лася) техні́чна шко́ла. • Новая трамвайная линия -кро́ется в недалёком будущем – нова́ трамва́йна ко́лія про́йде́ незаба́ром; (начинаться) почина́тися, поча́тися. • -кры́лось трамвайное движение – поча́вся трамва́йний рух. • -кры́лись военные действия – почали́ся воє́нні (військо́ві) ді́ї; 6) (публично) відкрива́тися, відкри́тися. [Відкри́вся парті́йний з’їзд]. • В городе -лась холера – в мі́сті показа́лася (об’яви́лася, проки́нулася) холе́ра. • -ва́ется случай – випада́є (трапля́ється) наго́да (ока́зія). • -ва́ется (освобождается) место управляющего – звільня́ється мі́сце управи́теля.

Порази́тельный – вража́ючий, разю́чий, ди́вний, (странный, замечательный) дивови́жний, надзвича́йний. • -ный случай – ди́вний, надзвича́йний ви́падок.

Поухаживать за кем – 1) походити коло кого и за ким, попорати кого, пообходити кого, повпадати, (шутл.) потупкатися, потупцятися коло кого; (повозиться) попанькатися з ким и коло кого, попадькатися коло кого; (усилит.) попоходити, попотупкатися, попотупцятися и т. д. коло кого. [Попотупкаєшся коло нього на случай якої оказії та й кешеню потрясеш (Свидн.)]. • -вайте за барышнями (прислуживая) – пообходьте панночок; 2) (с амурными целями) полицятися, позалицятися до кого, повпадати біля кого, (грубее) поженихатися з ким, (шутл.) потупцятися, посмалити халявки біля кого.

Представля́ться, предста́виться – 1) (куда: о ком) приставля́тися, поставля́тися, виставля́тися, бу́ти приста́вленим, поста́вленим, ви́ставленим. • Свидетели -вля́ются на суд – сві́дки поставля́ються перед суд; 2) (кому: рекомендоваться) рекомендува́тися, зарекомендува́тися, представля́тися, предста́витися кому́; 3) (к чему) виставля́тися, ви́ставитися (напр. на нагоро́ду, на ви́щий ранг (к чину)). • Сотрудники -вля́ются к награде – співробі́тники виставля́ються на нагоро́ду; 4) (подаваться) подава́тися, бу́ти по́даним. [Законопроє́кти подаю́ться на затве́рдження до Раднарко́му]. • -ется вашему вниманию вопрос о… – подає́ться до ва́шої ува́ги спра́ва про… • Ежемесячно -ются отчёты секретарю – що-мі́сяця подаю́ться зві́ти секретаре́ві; 5) (изображаться) малюва́тися, бу́ти змальо́ваним. [В оповіда́нні малю́ється робітни́че життя́]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ста́витися, виставля́тися, бу́ти по[ви́]ста́вленим, (средн. з.) вигляда́ти, ма́ти ви́гляд. • Дело -ется (на суде) так – спра́ва ста́виться (на (в) суді́) так. • -ться в виде чего – ма́ти ви́гляд чого́, вигляда́ти як що. • Дело -ется (мне) в следующем виде – спра́ва вигляда́є (для ме́не) ось як; 6) (репрезентоваться) заступа́тися, бу́ти засту́пленим, репрезентува́тися через ко́го. • Государства -вляются на конференции послами – держа́ви репрезенту́ються на конфере́нції через послі́в; 7) (казаться) видава́тися, ви́датися, видава́ти, ви́дати чим, за що. [Оддалеки́ все видає́ться ме́ншим (Ком.). Шко́ла видава́лась їй и́ноді сосно́вою домови́ною (Коцюб.). У ко́жного істо́рика вона́ (істо́рія) видає́ться зо́всім и́ншою (Л. Укр.)]; 8) (показываться) пока́зуватися, показа́тися, става́ти, ста́ти перед ким. • Нам -вился великолепный вид – нам показа́вся (перед на́ми став) розкі́шний крайови́д; 9) -ться кем, чем – удава́ти, уда́ти з се́бе кого́, що; см. Прики́дываться; 10) (в театре) виставля́тися, бу́ти ви́ставленим; 11) (в воображении видеться, мерещиться) уявля́тися, уяви́тися, (перед глазами) увижа́тися, приви́джуватися, приви́дітися кому́ чим, яки́м, ба́читися, убача́тися, уба́читися. [Ввижа́ється або й сни́ться йому́, ні́би він… (Крим.). Невира́зною по́статтю уявля́ється ко́ждий «Нови́й Рік» (Р. Край)]; 12) (о случае) трапля́тися, тра́питися, випада́ти, ви́пасти. • -вился случай – тра́пилася (ви́пала) наго́да, ока́зія. • Как только -вится удобный случай – ско́ро наго́диться (набіжи́ть) до́бра ока́зія, за пе́ршої-лі́пшої наго́ди.

Приводи́ть, привести́ и приве́сть – 1) приво́дити, приве́сти́, припрова́джувати, припрова́дити, (во множ.) поприво́дити, поприпрова́джувати кого́ куди́, до ко́го, до чо́го. [Приво́дить він до то́го де́рева вовкі́в (Рудч.). Узя́в її́ стари́й жо́внір за бі́лую ру́ку, припрова́див Каньо́вському на вели́ку му́ку (Гр.)]. • -веди́те его ко мне – приведі́ть його́ до ме́не. • Если откажется, силою -веди́те его сюда – якщо відмо́виться, то си́лою припрова́дьте його́ сюди́; 2) дово́дити, дове́сти́, призво́дити, призве́сти́, приво́дити, приве́сти́ до чо́го, справля́ти, спра́вити, спрова́джувати, спрова́дити, (являться причиной, содействовать) спричи́нюватися, спричини́тися до чо́го. [Яки́й до́брий у Ки́їві був ґрунт для грома́дських організа́цій і як він справля́в їх до націона́льного пита́ння, ба́чимо з то́го, що… (Єфр.)]. • -води́ть (-вести́) дело к концу, к окончанию – дово́дити (дове́сти́) спра́ву до кінця́, до кра́ю. • Всё это -во́дит к тому, что… – все це дово́дить (при(з)во́дить, спричи́нюється) до то́го, що… [Безупи́нна пра́ця важка́ та ха́тнє ли́хо за оста́нні роки́ призвели́ до то́го, що да́вня та сла́бість знов поверну́ла (Єфр.). За́мість щоб зроби́ти вели́ку кори́сть, «Кра́шанка» вчини́ла ті́льки шко́ду, приві́вши до то́го, що лю́ди почали́ перебира́ти старі́ кри́вди (Грінч.)]. • Одинаковые причины всегда -во́дят к одинаковым следствиям – одна́кові причи́ни призво́дять за́вжди до одна́кових і на́слідків (Єфр.). • -води́ть к недоразумениям, к нежелательным последствиям – дово́дити (дове́сти́), призво́дити (призве́сти́) до непорозумі́ннів, до неба́жаних на́слідків. [Коцюби́нський дава́в такі́ и́ноді вказівки́, які́ дово́дили по́тім до я́вних непорозумі́ннів (Єфр.)]. • -вести́ к моральному падению, к погибели, к тюрьме – призве́сти́ до мора́льного зане́паду, дове́сти́ до поги́бели, заве́сти́ в поги́бель, до тюрми́. [Гляди́ ті́льки, щоб тебе́ сі думки́ не завели́ у поги́бель (Квітка). Всі ті в його́ житті́ поді́ї, що завели́ його́ в кінці́ до тюрми́ (Васильч.)]. • -вести́ к мысли, к предположению кого – наверну́ти кого́ на ду́мку, на га́дку. • Это -вело́ меня к твердому убеждению – це довело́ мене́ до твердо́го переко́на́ння. • -води́ть (-вести́) своё намерение, замысел в исполнение – дово́дити (дове́сти́) до ді́ла, справди́ти свій на́мір, за́дум. [Чи був-же у нас таки́й случа́й, щоб ми свій за́дум до ді́ла довести́ зумі́ли по́тай Ри́му (Куліш)]. • -вести́ в исполнение приговор, решение суда – ви́конати при́суд, ви́рок су́ду. [Тепе́р я сам обсто́юю за тим, щоб ви́конати при́суд той нега́йно (Грінч.). Руфі́н зазда́легі́дь прийма́є ви́рок і про́сить ви́конать його́ скорі́ше (Л. Укр.)]. • Куда -ведё́т нас эта тропинка? – куди́ ви́веде нас ця сте́жка?; 3) (ссылаться на что-л.) наво́дити, наве́сти́ (во множ. понаво́дити), подава́ти, пода́ти, прито́чувати, приточи́ти що. • -води́ть примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. – наво́дити при́клади, фа́кти, до́води, до́кази, причи́ни, мірко́вання. [Наведу́ хоч оди́н при́клад (Грінч.)]. • -води́ть текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника – наво́дити, подава́ти текст, ури́вок, цита́ту з яко́го а́втора, джерела́. [Але неха́й да́лі гово́рять сами́ автори́, – подаю́ їх статті́ по́вним пере́кладом (Грінч.)]. • -веду́ здесь его слова – наведу́ (пода́м) тут його́ слова́. • Журнальная статья, которую -во́дим ниже – стаття́ з часо́пису, котру́ подаємо́ (наво́димо) да́лі; 4) -води́ть кого-л. в чувство, в сознание, в память – приво́дити, приве́сти́ до па́м’яти, до прито́мности кого́, тверези́ти, отверези́ти, очути́ти, опам’ята́ти кого́. [Це очути́ло тро́хи Корні́я; він підві́вся і махну́в руко́ю (Грінч.). Скі́лькись шкля́но́к холо́дної води́, ви́сипаної йому́ на го́лову привели́ його́ до прито́мности (Крим.)]. • -вести́ в восторг, в восхищение кого – ки́нути в за́хват, захопи́ти кого́. • -вести́ кого в уныние – засмути́ти кого́, завда́ти су́му кому́. • -вести́ о отчаяние – в ро́зпач (в)ки́нути кого́, до ро́зпачу дове́сти́ кого́. • -вести́ кого в (крайнее) удивление в изумление – (вели́ким ди́вом, надзвича́йно) здивува́ти кого́. • -води́ть, -вести́ в ужас кого – сповня́ти, спо́внити жа́хом кого́, завдава́ти, завда́ти (и наганя́ти, нагна́ти) жа́ху, страху́ кому́, жаха́ти, вжахну́ти кого́. • -води́ть в негодование – обу́рювати (обу́рити) кого́. • -води́ть в ярость – люти́ти, розлюти́ти кого́, роздрато́вувати, роздратува́ти кого́. • -вести́ кого в тупик, в затруднение, в замешательство – загна́ти кого́ на слизьке́, на лід посади́ти. • -вести́ в краску кого – засоро́мити кого́, завда́ти со́рому, сти́ду кому́. • -вести́ к послушанию – до по́слуху кого́ дове́сти. • -вести́ в порядок что-л. – упорядкува́ти що, лад (поря́док) да́ти чому́, зроби́ти лад в чо́му; срв. Поря́док. • -вести́ в беспорядок что-л. – до бе́зладу дове́сти́, призве́сти́ що, (дела, счета, мысли) заплу́тати (спра́ви, рахунки́, думки́). • -вести́ в хорошее состояние – дове́сти́ до пуття́, наве́сти́ на пуття́. • -вести́ в разорение кого – до руї́ни дове́сти́ кого́. • -води́ть в движение что-л. – дава́ти (да́ти) рух чому́, пуска́ти (пусти́ти) в рух що, дви́гати (двигну́ти) що, да́ти розгі́н чому́. [(Ро́зум) страшну́ маши́ну сю спору́див і вмі́є дви́гати важки́м знаря́ддям (Куліш)]. • -води́ть, -вести́ кого к присяге – бра́ти (взя́ти) з ко́го при́ся́гу, відбира́ти (відібра́ти) від ко́го при́ся́гу; 5) дово́дити, дове́сти́, да́ти. • Не -веди́ Господи – не доведи́ Го́споди (Бо́же). • Не -вё́л Бог увидеться с ним – не дав Бог з ним поба́читися. • -ведё́т ли меня Бог побывать в тех местах? – чи дасть мені́ Бог побува́ти в тих місця́х? 6) приво́дити, приве́сти́. • Корова -вела́ телёночка – коро́ва теля́тко привела́; 7) арифм. – зво́дити, зве́сти́ до чо́го. • -вести́ дроби к одному знаменателю – звести́ дро́би до одного́ знаме́нника. Приведё́нный – 1) приве́дений, припрова́джений; 2) дове́дений, при(з)ве́дений; 3) наве́дений, по́даний. • -ные выше слова – наве́дені попере́ду слова́; 4) арифм. – зве́дений.

Приключе́ние – приго́да, (ум. пригодо́нька), ока́зія, при́ключка, прити́чина, приди[а]ба́шка, припа́док (-дку); срв. Слу́чай, Происше́ствие. [По́дорожі ду́же подо́балися читача́м, бо дава́ли їй о́писи незна́них краї́в та люде́й, уся́ких приго́д (Єфр.). Що-ж то, си́ну, за приго́да така́ прилучи́лась? (Рудан.). Звича́йно вся́кі подоро́жні (дорожные) ока́зії бува́ють (О. Пчілка). От я вам розкажу́, яка́ мені́ придиба́шка була́ (Київщ.). Така́ йому́ при́ключка була́]. • Необыкновенное -ние – незвича́йна (надзвича́йна) приго́да. • -ния – приго́ди. • Искатель -ний – шука́йбіда, знайди́біда.

Приско́рбный – 1) (о человеке: скорбящий) сумни́й, жу́рний, скорбо́тний; 2) (горестный) при́крий, сумни́й, жу́рний, ту́жний, бо́ліз[с]ний. • -ный случай – сумни́й (при́крий) ви́падок, сумна́ приго́да. Срв. Го́рестный, Печа́льный. • Быть -ным кому – болі́ти кого́. [Дале́ко гі́рше і тя́жче болі́ла заступникі́в свідо́мого украї́нства та реа́кція, той психо́з патріоти́чний, що враз опанува́в і посі́в усе́ громадя́нство в Ро́сії (Єфр.)].

При́тка, при́тча – 1) (внезапный случай) приго́да, прити́чина; 2) (помеха) прити́чина; см. Поме́ха; 3) см. По́рча, Сглаз.

Причи́на – 1) причи́на; (основание) підста́ва, ра́ція; (повод) при́від (-воду), при́ключка, наго́да. [Не поста́ли ще ті причи́ни, які́ навпо́слі поділи́ли козакі́в і шля́хту на два та́бори (Куліш). Таку́ са́ме вагу́ ма́ли тут і причи́ни соція́льно-економі́чні (Грінч.). Бог його́ зна́є, що то за причи́на (Рудан.). Ви́росте де́сять причи́н на сва́рку, на ро́збрат (Єфр.). Він за́всіди зна́йде при́від до сва́рки. Всі смія́лись без наго́ди, як ді́ти (Васильч.). Без при́ключки ніхто́ не ворогу́є (Крим.)]. • Следствие принято за -ну – на́слідок узя́то за причи́ну, в на́слідкові вба́чено причи́ну. • -на всех -чин – найпе́рша причи́на. • -на тепла, движения – причи́на тепла́, ру́ху. • Нет следствия без -ны – не бува́є на́слідку без причи́ни. • Есть -на надеяться – єсть ра́ція (підста́ва) сподіва́тися. • Эта строгость имеет свою -ну – ця суво́рість ма́є свою́ причи́ну (підста́ву). • Нет -ны – нема́ причи́ни (ра́ції), нема́ чого́. [Нема́ вже чого́ мені́ свари́тися, коли́ він до ме́не по-лю́дському озива́ється (Грінч.)]. • Тут нет -ны сердиться – тут нема́є ра́ції (причи́ни, підста́ви) гні́ватися, тут нема́ чого́ гні́ватися. • -на этому та, что… – причи́на цьому́ та, що… • -на основательная, уважительная – причи́на пова́жна, слу́шна. [Він не прийшо́в з причи́н слу́шних (по причинам уважительным)]. • -на ничтожная, маловажная – причи́на мала́. • Из-за маловажной, незначительной -ны – з мало́ї причи́ни; (из-за пустяка) через (за) марни́цю (дурни́цю, дрібни́цю), з мало́го чого́. [Вели́ку поже́жу пога́шено, та з мало́го чого́ по́лум’я запала́є знов (Куліш)]. • -на побудительная – призві́дна причи́на, при́від (-воду), моти́в. [Моти́вів того́ вчи́нку не розумі́ли (Грінч.)]. • -на (повод) поступка – при́від для вчи́нку; (цель) мета́ вчи́нку. • Какая тому -на – яка́ тому́ причи́на. [Яка́-ж тому́, блага́ю вас, причи́на? (Куліш)]. • По -не чего – через що, через ві́що, за чим, з причи́ни, з при́воду чого́. [Не приї́хали за хо́лодом (через хо́лод)]. • По -не жестоких морозов – за лю́тими моро́зами, через лю́ті моро́зи. • По -не недостатка в квалифицированных работниках – за бра́ком кваліфіко́ваних робітникі́в. • По -не позднего времени – за пі́знім ча́сом. • По чьей -не – з чиє́ї причи́ни, через ко́го. • По какой -не – з яко́ї причи́ни, з яко́го при́воду, з чо́го, через що, через ві́що? [З яко́ї-ж причи́ни він так переміни́вся? (Кониськ.)]. • По той -не – з тіє́ї причи́ни, з того́ при́воду, через те. • По иным -нам – з ина́кших (з и́нших) причи́н (при́водів). • По этим двум -нам – через ці дві причи́ни, з цих двох причи́н. • По какой -не арестовали их? – задля яко́ї причи́ни, задля чо́го їх заарешто́вано? • По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? – з яки́м при́водом, задля яко́ї причи́ни, задля чо́го ви це зроби́ли? [Задля яко́ї тако́ї причи́ни ви це ро́бите? (Крим.)]. • По той -не, что… – з тим при́водом, що…, задля то́го, що…, за тим, що… [Приї́хав я до Ки́їва з тим при́водом, що хо́чу тут до́чку в шко́лу одда́ть (Козел.)]. • Не без -ны, не без -чин – не без причи́ни, не без причи́н; срв. Не да́ром. [Мабу́ть його́ не без причи́н підда́ні зва́ли та́том (Самійл.)]. • Без -ны – без причи́ни, без при́воду. • Без видимой -ны – без види́мої причи́ни, не зна́ти з чо́го. • Без всякой -ны – без (жа́дної) причи́ни (ра́ції), без жа́дного при́воду; (описат.) з до́брого ди́ва; ні сі́ло, ні впа́ло. [Чіпля́ються до люди́ни з до́брого ди́ва (Доман.). Ні сі́ло, ні впа́ло, – дава́й йому́ гро́шей]. • Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего – спричи́нюватися и спричиня́тися, спричини́тися до чо́го и чому́, спричи́нювати и спричиня́ти, спричини́ти що; см. ещё Причиня́ть что. [Істори́чний проце́с, що спричини́вся до укра́їнського відро́дження (Єфр.). Блага́ла прости́ти їй, на́че вона́ спричини́лася його́ сме́рті (Кониськ.). Це спричи́нює ворожне́чу до йо́го]. • Это послужило -ною тому, что… – це спричини́лося до того, що…, це спричини́ло те, що… • Всецело являться -ной чего, быть исключительной -ной чего – бу́ти на всій причи́ні чого́. [У пе́рших пое́зіях Шевче́нкових на всій причи́ні ли́ха бува́ють «злі́ї лю́де» (Єфр.)]; 2) (неприятный случай) причи́на, приго́да. [Стала́сь йому́ причи́на: сіль голо́ву проби́ла (Пісня)].

Происходи́ть, произойти́ – 1) (сделаться, статься) ді́ятися, поді́ятися и зді́ятися, чини́тися, зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися, роби́тися, зроби́тися, ста́тися, скла́стися; (твориться) твори́тися, утвори́тися и створи́тися, ко́їтися, ско́їтися; (совершаться, иметь место) відбува́тися, відбу́тися, захо́дити, зайти́. • Срв. Случа́ться, Твори́ться. [Що було́ коли́сь, те бу́де й знов, і що ді́ялось, те й ді́ятиметься, і нема́ ново́го нічо́го під со́нцем (Еккл.). Давно́ коли́сь те ді́ялось у вас на Вкраї́ні (Шевч.). Побі́жу мерщі́й додо́му, чи не поді́ялось чого́ там (Шевч.). Ось як воно́ зді́ялось, слу́хай (Стор.). Чини́лося те у да́вню давнину́ (М. Вовч.). У ме́ртвій ти́ші со́нного га́ю зчини́вся бій (Коцюб.). Не так воно́ ро́биться, як нам хо́четься (Номис). Як ста́лось це? І як могло́ це ста́тись? (Грінч.). Але тут і ста́лось чу́до (Самійл.). Ди́вне ди́во скла́лося тут (Грінч.). Надво́рі таке́ ко́їться, що і ви́глянути не мо́жна (Канів.). Що там ско́їлося вчо́ра межи ва́ми? (Коцюб.). І ніхто́ не зна́є того́ ди́ва, що тво́риться серед но́чи в га́ї (Шевч.). Як одбува́лася ця боротьба́ – не тре́ба нага́дувати, бо одбува́лась вона́ на на́ших очах (Єфр.). Батьки́ ніко́ли не зна́ють того́, що одбува́ється в душі́ ї́хніх діте́й (Крим.). Еволю́ція зна́чна зайшла́ від часі́в, як батьки́ борони́лись війно́ю (Самійл.)]. • Между ними -зошла́ ссора – між ни́ми зайшла́ сва́рка, ста́лася сва́рка. • Между ними что-то -зошло́ – між ни́ми щось ста́лося, щось зайшло́. [Що межи ва́ми зайшло́, най межи ва́ми бу́де (Франко). Те, що межи на́ми зайшло́, не було́ непорозумі́ння (Л. Укр.)]. • -зошло землетрясение – ста́вся, зчини́вся землетру́с. • -зошё́л неожиданный случай с кем – ста́лася, скла́лася несподі́вана приго́да кому́ и з ким. [Ста́лась йому́ приго́донька не вдень, а вночі́: занеду́жав чумаче́нько з Кри́му ідучи́ (Пісня)]. • Если -зойдё́т перемена – якщо ста́неться, за́йде, відбу́деться змі́на. • В нём, с ним -зошла большая перемена – з ним ста́лася, зайшла́, відбула́ся вели́ка змі́на. [Я почу́ла, що від то́го ча́су з ним зайшла́ яка́сь змі́на (Франка)]. • -ди́ть, -зойти́ с кем – ді́ятися, поді́ятися, ста́тися, роби́тися, зроби́тися з ким и кому́, пово́дитися з ким. [Ся́я молоди́ця зна́ла усе́, що з Окса́ною пово́дилось (Квітка)]. • С ним что-то -зошло́ – з ним и йому́ щось ста́лося, поді́ялося, зроби́лося. [Що з їм ста́лося – не зна́ти (Грінч.). Ста́лося хоробли́вій люди́ні те, що й пови́нно було́ ста́тися (Крим.)]. • Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло́ – не розумі́ю, що це зо мно́ю (з ним) и мені́ (йому́) ді́ється, ро́биться, поді́ялося, ста́лося, зроби́лося. [Бо́же мій! де це я?.. Що це зо мно́ю ді́ється? (Н.-Лев.). Що вам оце́ тако́го поді́ялось? (Федьк.). Що се з не́ю поді́ялось? (М. Вовч.). Що це її́ зроби́лося? (Житом.)]. • С ногами что-то -дит, -шло́ – нога́м щось ро́биться, зроби́лося. • Действие -дит – ді́я відбува́ється, веде́ться, прова́диться де. [Наро́дні ти́пи з тіє́ї місце́вости, де веде́ться ді́я пое́ми (Рідн. Край)]. • Дело -ди́ло в 20-х годах XIX века – ді́я ді́ялась в двадця́тих рока́х XIX ві́ку. • Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом – розмо́ва відбува́ється, веде́ться, прова́диться віч-на́-віч, по́шепки. [Розмо́ва звича́йно або́ урива́лася, або́ прова́дилася вже по́шепки, на у́хо (Єфр.)]. • Вчера -ди́ли выборы – учо́ра відбува́лися ви́бори. • Заседания -дя́т в здании городского совета – засі́дання відбува́ються в буди́нку місько́ї ра́ди. • Битва под Полтавой -ди́ла 27 июня 1709 года – би́тва під Полта́вою відбува́лася 27 че́рвня 1709 ро́ку; 2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) вихо́дити, ви́йти, похо́дити, піти́, става́ти, ста́ти, встава́ти, вста́ти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти з чо́го, виника́ти, ви́никнути, ви́пасти з чо́го. [Вірш вихо́дить з то́го, що слова́ розставля́ються так, що приро́дні на́голоси сами́ собо́ю чергу́ються, як ви́міряні, ритмі́чно (Єфр.). Але́ не з тіє́ї наро́дньої пое́зії ви́йшло старе́ на́ше письме́нство (Єфр.). Звідкіля́ пішла́ мо́ва лю́дська (Крим.). Одні́ систе́ми тракту́ють, що мора́ль похо́дить з абсолю́тного авторите́ту (Наш). Таки́м чи́ном і ста́ла а́збука (Єфр.). З тихе́ньких усе́ ли́хо встає́ (Номис). Уся́к знав, що од йо́го у селі́ усе́ ли́хо встає́ (Квітка). Біль, що повстава́в з нудьги́ (Крим.). Отаки́м спо́собом і повста́в той по́діл пра́ці, що ми тепе́р скрізь ба́чимо (Єфр.). З цьо́го могло́ повста́ти вели́ке ли́хо (Загірня). Хто й зна, що-б воно́ ви́никло з цьо́го (Грінч.). З то́го-то й ви́пало, що пра́вди ні́где було́ шука́ти (Куліш)]. • -шло́ несогласие – повста́ла незго́да. • Это -дит от того, что… – це вихо́дить, виника́є, (по)стає́ з то́го, що… [Мо́же це виника́ло з то́го, що украї́нським кри́тикам дово́дилося ра́зом і обороня́ти пра́во украї́нського письме́нства на існува́ння (Єфр.)]. • Свет -дит от солнца – сві́тло похо́дить, вихо́дить з со́нця. • Эта болезнь -дит от простуды – ця хворо́ба постає́ з просту́ди. • От этого может -йти убыток – з цьо́го мо́же ви́йти шко́да, зби́ток. • -ди́ть откуда – похо́дити зві́дки. [Лоя́лем я зову́сь. З Норма́ндії похо́джу (Самійл.)]. • -дить, -йти от кого – похо́дити, піти́ з ко́го и від ко́го, народи́тися (во множ. понаро́джуватися) від ко́го. [Сини́ усю́ди від отці́в похо́дять (Куліш). З йо́го усі́ ті і Савлуки́ пішли́ по сві́ту (М. Вовч.). З Промете́я похо́джу (Л. Укр.). Де́які з них, як от князі́ Остро́зькі понаро́джувались од варя́го-ру́ських і ли́тво-ру́ських князі́в (Куліш)]. • Он -дит от знаменитого рода – він похо́дить з сла́вного ро́ду.

Происше́ствие – (событие) поді́я; (приключение) приго́да, ока́зія, при́чта, проя́ва, сто́рія, [Всю цю поді́ю ба́чила Катери́на (Грінч.). Я записа́в день і годи́ну ціє́ї приго́ди (Крим.). І кого́ ба́чила, і з ким говори́ла, і яка́ проя́ва лучи́лась (Квітка)]. • Необыкновенное -вие – надзвича́йна поді́я. • Несчастное -вие – неща́сна приго́да, ока́зія. [Ла́ва тріщи́ть – на ока́зію в ха́ті (Грінч.)]. Срв. Собы́тие, Слу́чай, Приключе́ние.

Пропуска́ть и Пропуща́ть, пропусти́ть – 1) кого, что куда – пропуска́ти, пропусти́ти, пуска́ти, пусти́ти кого́, що куди́, через що, (через что) перепуска́ти, перепусти́ти кого́ через що (напр., через кордо́н), (давать дорогу) пропуска́ти, пропусти́ти кого́, пропуска́ти, пропусти́ти доро́гу кому́, пуска́ти, пусти́ти доро́гу кому́. [Нас пропусти́ли в ха́ту (Сл. Ум.). Патру́лі ніко́го не пропуска́ли (не пуска́ли) в мі́сто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли́», ка́же йо́му молоди́ця, пуска́ючи мене́ у две́рі (М. Вовч.). Хтів був їх (кни́ги) ви́писати з Пари́жу, а цензу́ра не пуска́є (Крим.). Нас перепусти́ли через кордо́н. Ой вороги́, вороги́, пропусті́те доро́ги (Чуб.)]. • -ти́те-ка меня – пропусті́ть-но мене́, пусті́ть-но мене́. • -ти́те! – пропусті́ть! пусті́ть доро́гу! перепусті́ть доро́гу! • Здесь не -ка́ют – тут (сюдо́ю) не пуска́ють (не пропуска́ють). • Часовой -ти́л в ворота – вартови́й пусти́в у бра́му. • Нас -ти́ли через заставу – нас перепусти́ли (пропусти́ли) через заста́ву. • Цензура не -ка́ет – цензу́ра не пуска́є. • -ка́ть, -ти́ть куда воду, пар, воздух – пуска́ти, пусти́ти куди́ во́ду, па́ру, пові́тря. • -ка́ть, -ти́ть поезда́ через что – перепуска́ти, перепусти́ти поїзди́ через що. [За до́бу через Ки́їв перепу́щено сто поїзді́в (М. Гр.)]. • -ка́ть, -ти́ть кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя – пуска́ти, пусти́ти кого́ прої́хати, пройти́ повз ко́го, повз се́бе, да́ти помину́ти кого́, себе́. [Пусти́в усі́х прої́хати повз йо́го, а тоді́ пої́хав слідо́м за ни́ми (М. Грінч.)]; 2) кого, что (миновать) – мина́ти, мину́ти, о(б)мина́ти, о(б)мину́ти (обминува́ти) кого́, що, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти кого́, що. [Як горі́лку п’ють, то мене́ мина́ють, а як б’ють, то від ме́не почина́ють (Номис). Помине́те дві ха́ти, а тре́тя на́ша (Звин.). Пока́зуючи дра́ми за-для наро́днього теа́тру, я зо́всім обмину́в о́перу (Грінч.). Промина́ємо пе́ршу причи́ну (Грінч.). Ввесь мак облама́в, ті́льки одну́ да ма́ківку да й обминува́в (Чуб.)]. • Меня -ти́ли в списке – мене́ промину́ли в реє́стрі (в спи́ску); 3) кого, что (проворонить) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти, упуска́ти, упусти́ти, проґа́влювати, проґа́вити кого́, що. [Хло́пець напру́жує слу́хи, боячи́сь пропусти́ти яки́й зрадли́вий звук (Коцюб.). Ща́стя, бра́тіку, хвили́ночка одна́: на́че хма́рка по-над на́ми промина́; не впусти́! (Крим.)]. • Не -ти́ почтальона – не пропусти́ (не проґа́в) листоно́шу. • -ти́ть очередь, поезд – пропусти́ти, перепусти́ти че́ргу, по́їзд; 4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) – мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що; (срв. Опуска́ть). [Та чита́йте, од сло́ва до сло́ва, не мина́йте ані ти́тла, ніже́ ті́ї ко́ми (Шевч.). Сьо́го не чита́й – мина́й (Сл. Гр.). Ти не все розказа́ла, де́що помину́ла (Звин.). Перепи́сувач промину́в два рядки́ (М. Грінч.). Промину́ла кві́точку наши́ти, – ось заве́рнусь та наши́ю (Черніг.)]; 5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти, упуска́ти, упусти́ти, промина́ти, промину́ти що (час, по́ру, те́рмін (строк), наго́ду); (срв. Упуска́ть). • -ти́ть время – упусти́ти, пропусти́ти, перепусти́ти час. • -ка́ть, -ти́ть время мешкая и т. п. – зга́яти, уга́яти, прога́яти, провакува́ти час, [Не дооремо́ сього́дні, бо пі́в-дня зга́яли, по́ки плуг поладна́ли (Харк.). А вга́єш півгоди́ни, він і ти з ним і всі поги́нуть (Куліш). А бери́ лиш ці́на та бу́демо молоти́ти, а то й день так проваку́ємо (Грінч. II)]. • -ти́ть не использовав – пусти́ти ма́рно що, пусти́ти, не ви́користавши що. [Цю наго́ду му́симо ви́користати, не смі́ємо її́ пусти́ти ма́рно (Єфр.)]. • -сти́ть удобный случай – промину́ти, упусти́ти до́бру наго́ду, слу́шний ви́падок. • -ка́ть лекции, заседания и т. п. – промина́ти, омина́ти, пропуска́ти, перепуска́ти, сов. промину́ти, обмину́ти, пропусти́ти, перепусти́ти ле́кції, засі́дання і т. ин. [Обрі́кся одпо́стувати оди́н ти́ждень тепе́речки та не омина́ти жа́дної слу́жби бо́жої (Крим.)]. • -ка́ть, -сти́ть мимо ушей – слу́хати через верх, прослу́хувати, прослу́хати, пуска́ти повз (проз) ву́ха (у́ші). [Як ба́тько сказа́в: «не ва́жся за йо́го йти», – то я слу́хала його́ через верх (Г. Барв.). Бої́ться, щоб ні жо́дного слове́чка не прослу́хати, що йому́ бу́де Левко́ розка́зувати (Квітка)]. • -ка́ть, -сти́ть мимо глаз что – пуска́ти, пусти́ти повз о́чі що. • -ка́ть нити основы сквозь ниченки – заво́дити осно́ву у ри́тки, у шо́хти (Вас.); 6) что через (в) что (процеживать) – перепуска́ти, перепусти́ти що через (на) що, проці́джувати, проціди́ти що через що. [Перепусти́ти во́ду на фільтро́вий папі́р (М. Грінч.). Від то́го тво́ри його́ ті́льки ви́грають, як проду́кти вели́кого худо́жнього тала́нту, через широ́ке людське́ се́рце перепу́щені (Єфр.)]. • -сти́ть бульон через сито – перепусти́ти бульйо́н через (на) си́то; 7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти що (сві́тло (світ), промі́ння, во́ду). [Вода́ і скло до́бре пропуска́ють крізь се́бе світ (Ком.)]. • Бумага -ка́ет чернила – папі́р пропуска́є чорни́ло; 8) (хмельное в горло) хили́ти, вихиля́ти, ви́хилити, ціди́ти, ви́цідити, (быстро) хильну́ти, смикну́ти; срв. Выпива́ть 2. [Перехили́в ча́рку й ціди́в горі́лку пово́лі (Коцюб.). Ще по о́дній ви́хилили (Звин.). Що-дня ква́рту вихиля́є (Звин.). Смикне́мо по ча́рці (Харк.)]. • -тить по одной, по рюмочке – ви́хилити по о́дній, по ча́рочці; 9) -сти́ть (слух, молву) – пусти́ти чу́тку, чутки́, (о молве, позорящей кого) пусти́ти погові́р, (не)сла́ву про (за) ко́го, на ко́го. Пропу́щенный – 1) пропу́щений, пу́щений куди́, (через что) перепу́щений куди́, через що; 2) проми́нутий, обми́нутий, поми́нутий; 3) (провороненный) пропу́щений, упу́щений, перепу́щений, проґа́влений; 4) (опущенный) проми́нутий, поми́нутий, пропу́щений; 5) (упущенный) пропу́щений, перепу́щений, упу́щений, проми́нутий; зга́яний, уга́яний, прога́яний, провако́ваний (час). • -ный мимо ушей – прослу́ханий, пу́щений повз (проз) ву́ха; 6) перепу́щений через (на) що; 7) пропу́щений, перепу́щений (світ (сві́тло), про́мінь); 8) ви́хилений.

Прора́нивать, пророня́ть, пророни́ть – упуска́ти, упусти́ти, (о мног.) по(в)пуска́ти що; (срв. Урони́ть, Вы́ронить). • -ни́ть случай, пору, время – у[пере]пусти́ти, промину́ти, (проворонить) проґа́вити наго́ду, по́ру, час; срв. Упусти́ть, Пропусти́ть (случай, время). • -ни́ть слово – (сказать) (про)мо́вити, проректи́ сло́во, (грубовато) бо́вкнути сло́во, (неосторожно проговорившись) пробо́вкнутися сло́вом, (насм.) проязи́читися. • Не -ни́ть лишнего слова – за́йвого сло́ва не сказа́ти (не проректи́). • И слова не -ни́л – і сло́ва не промо́вив; і па́ри з уст не пусти́в; і уста́ не розтули́в. • Слушает так, чтобы ни одного словца не -ни́ть – слу́хає так, щоб жа́дного слове́чка не впусти́ти (не прослу́хати). [І дух притаї́в, і бої́ться, що́б ні жо́дного слове́чка не прослу́хати (Квітка)]. • Проро́ненный – упу́щений, (о лишнем слове) пробо́вкнутий, (о недослыш. слове) прослу́ханий, недочу́тий.

Проясня́ть, проясни́ть что – виясня́ти и вия́снювати, ви́яснити, проясня́ти и проя́снювати, проясни́ти, роз’ясня́ти и роз’я́снювати, роз’ясни́ти, (освещать) висві́тлювати, ви́світлити що; срв. Выясня́ть, Раз’ясня́ть. [Проясни́ чоло́ нахму́рене (Котл.). І мі́сяць, дале́кий, тає́мний край не́ба проя́снював те́мний (Черн.). Му́дрість у чолові́ка роз’я́снює лице́ його́ (Еккл.)]. • Случай -нил это тёмное дело – ви́падок ви́світлив (ви́яснив) цю те́мну спра́ву. • Прояснё́нный – ви́яснений, проя́снений, роз’я́снений, ви́світлений. • -ться – виясня́тися и вия́снюватися, ви́яснитися, проясня́тися и проя́снюватися, проясни́тися; висві́тлюватися, ви́світлитися; бу́ти ви́ясненим, ви́світленим. [На спі́льній нара́ді поде́куди все те проясни́ться (Франко)].

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Случай – випадок, подія, пригода, приключка, оказія, (диал.) трапунок, (возможность) нагода: • благоприятный случай – добра нагода, оказія, шанс, момент; слушний (сприятливий) випадок; • в большинстве случаев – здебільшого, здебільше, здебільша; • в крайнем случае – у крайньому разі; • в лучшем случае – в найкращому (найліпшому) разі, у кращому (у ліпшому) разі; • в любом случае – в кожному разі, в кожнім разі, в усякім разі; • в некоторых случаях – иноді, инколи, деколи, часом, часами, у деяких випадках; • во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (иногда разг.) хоч як [би там було]; • в общем случае – загалом, взагалі; • во многих случаях – у багатьох випадках; • в особом случае – в особливому випадку; • в отрицательном случае – коли ні; • в подобном случае – в такому разі (випадку); • в положительном случае – коли так; • в предельном случае – у граничному випадку; • в противном случае – інакше, в противному разі, у протилежному (у зворотному) разі (випадку), (разг.) а то; коли ні; • в рассматриваемом случае – у розглядуваному (в даному, в цьому) випадку; у випадку, що розглядається; • в случае – якщо, як бува, у випадку, у разі, на випадок [чого]; • в случае вашего согласия – якщо ваша згода, якщо ви будете згодні (згідні), у разі вашої згоди; • в случае (на случай), если – якщо (коли); на випадок, коли (якщо); у тому разі, коли (якщо, як); • в случае необходимости – якщо (коли) буде треба, якщо (коли) буде (є) потреба, за потреби, у разі потреби; • в случае несоответствия – в разі невідповідності; • в случае (неявки, отказа) – в разі, коли (не з’являться, відмовляться); • в случае отсутствия – якщо (коли) немає (не буде); • в случае чего, на случай чего – в разі чого; на випадок чого, коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться); • в таком (подобном) случае – у такому разі, коли (якщо) так, (иногда) тоді; • в [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…, у тому разі, коли [б] (як[би])…, якщо [б]…, як бува…; • в том случае, когда – у тому разі (випадку), коли (якщо); • в худшем случае – в найгіршому разі, у гіршому разі; • в частном случае – в окремому випадку; • в этом случае – якщо, у цьому випадку (разі); • даже в том случае, когда – навіть у тому разі, коли (якщо); • искать случая – шукати нагоди; • как и в случае чего – як і у випадку чого; • кроме особо оговоренных (упомянутых) случаев – за винятком того, що; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо; • мы ограничимся случаем – обмежимося випадком; • на всякий пожарный случай – на (про) всяк (всякий) нагальний випадок; • на всякий случай – на (про) всяк (всякий) випадок, напровсяк, (редко) про всякий случа́й; • на крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок; • на первый случай – на перший раз, на початок (на почин), для початку; • на случай чего – на випадок чого; • на самый худой случай – у найгіршому разі; • на случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого; • нередки случаи, когда – часто трапляється, що; нерідко буває, що; • несчастный случай – нещастя; нещасливий випадок, лихий випадок; • ни в коем (ни в каком) случае – нізащо, у жодному разі, ні в якому (у жодному) разі, ні за яких обставин, аж ніяк, ніякою мірою; звичайно, ні; • от случая к случаю – час від (од) часу, від часу до часу, від нагоди до нагоди; • пользоваться случаем – користуватися з нагоди, з оказії; • по случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою…; • по случаю (купить) – з оказії (купити); • по случаю чего – з нагоди чого, з приводу чого, у зв’язку із чим, з огляду на що, через що; • по случаю юбилея… – з нагоди ювілею…; • по этому случаю… – з цієї нагоди…, через це…; • представился (удобный) случай – трапилась, випала (добра) нагода; • при [первом удобном] случае – при [першій] нагоді, з [першою] нагодою, як буде нагода, принагідне, при нагоді, при оказії; • случай приключился – сталась пригода. [У три дні, як і гадалось, Дон Кіхот та Санчо Панса злагодили всю потребизну, втихомирили своїх — той жінку, а сей клюшницю з небогою, і смерком, аби ніхто не бачив, крім бакаляра, що зохотився провести їх аж геть за царину, пустились їхати до Тобоса: Дон Кіхот на свойму доброму Росинанті, а Санчо на вірному Сірому, із селянськими харчами в саквах і з грішми в капшуці, що пан дав йому про всякий случай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Чим старшим стаєш, тим ясніше бачиш, що в цьому нещасному світі Його Величність Випадок робить три чверті роботи (Фрідріх Великий). Білявкою була й вишивальниця Жанетта Фоконьє, химерна дівчина, вдачею нахабніша від пажів, звична до того, щоб за її спідницею увивалася чимала вервечка спудеїв; цілісінький вечір майбутній священик припечатував її зневажливу лайку, адже заклався: коли б йому закортіло, то зможе здобути прихильність цієї дівулі швидше, аніж найскоріший кінь галопом домчить від ринку до храму Святого Петра; через отой закла́д знялася бійка, що переросла у всезагальну тяганину, і врешті-решт панна Жанетта, неабияк розщедрившись, власними вустами (а на тогочасному школярському жаргоні їх іменували «брамою душі») поцілувала пораненого кривдника. А вже під Різдво, дарма що на той час єдиним Зеноновим спомином про той давній трапунок був шрам на півобличчя, однієї місячної ночі спокусниця нечутно прошмигнула рипучими сходами та опинилася в його ліжку (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під гратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок. Коли летить снаряд, я можу тільки пригнутись, і ще, та я не знаю, куди саме він летить, і ніяк не можу подіяти на нього. Саме ця залежність від випадку і робить нас байдужими (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). В кожнім разі я не збирався робити драму з цієї історії (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Побудуй будинок, вирости сина, посади дерево. Не можеш? Ну на крайняк змайструй шпаківню, заведи хом’ячка і не забувай поливати кактуса].

Адекватный – (от лат.) адеква́тний, прирі́вняний, рівнозна́чний, такий, як треба, (соразмерный) сумірний, одномірний, рівнозмі́рний, (соответственный) цілком відповідний: • адекватная замена – рівнозначна заміна; • адекватная компенсация – рівноцінне відшкодування (рівноцінна винагорода), відповідне зрівноваження, відповідна компенсація; • адекватное поведение – нормальна (звичайна) поведінка; • адекватная реакция на… – відповідна реакція на…; • адекватная цена – розумна ціна; • адекватный перевод – правильний (точний) переклад; • адекватный ответ – адекватна (в контексте: слушна, доречна, справедлива, рівноцінна, заслужена тощо) відповідь; • адекватный случай, адекватная ситуация – адекватний (цілком відповідний) випадок, прирівняне становище; • не совсем адекватное поведение – дивна якась (трохи дивна) поведінка; • полностью адекватный – цілком адекватний, цілком як треба (відповідний). [Жителі польської Мазовії насилу розуміють кашубську мову балтійського побережжя, хоча кашуби мають свою писемність і власну граматику. У нас би «табачники» всіх мастей відразу б закричали про розкол України. Напевно, в Польщі їх би визнали не цілком адекватними (Юрій Райхель)]

Банка – 1) банка; (стекляная, глиняная) слоїк, (умен.) сло́їчок, (только стекл.) скля́ниця, (жестян.) бляша́нка, (жестян. или дерев.) пу́шка; (большая глиняная) кума́н; (оплетённая лозой) балца́нка; 2) (мед.) банка: • поставить больному банки – поставити хворому банки; • трёхлитровая банка – трилітровий слоїк, (шутл.) трилітрович. [На верхніх поличках знаходжу в слоїках сало і макарони, сушені груші й халву у круглих дерев’яних коробках (М.Коцюбинський). Олекса Безик сяв. Він врятував од погрому слоїк з солодким і притулив до серця, наче дитину (М.Коцюбинський). Був-то раз собі п’яниця: Все пропив, що тільки мав. Чи то піст був, чи м’ясниця, Все один закон тримав: Чарка, чи скляниця — Пив (І.Франко). Входить Хоростіль, з клунком на плечах, у полотнянім плащі і брилі, через плечі перевішена пушка ботанічна (І.Франко). Пу́шка на цу́кор (АС). Граф надзвичайно пильно розілядає малесенький слоїк, піднісши його до самих очей і покліпуючи вуса (В.Винниченко). Оце ось на днях когось там дерманці на вулиці приловили, йшов, мовляв, до Трояна в повстанці, але, коли його як слід обмацали, знайшли при ньому і се й те, а також, між іншим, невідомо для чого, слоїк із стрихніною і деякі папірці з печаткою рівненського ес-де (У.Самчук). Перед ним поставлено було стола, а на ньому стояла з якимсь напоєм скляниця (Василь Шевчук). А що третій біль — то корчма за задньою стіною сільського магазину, «кооперативи», як колись казали, де в суботу перед вечером і цілий день в неділю, а часто й у будні дні поміж порожніми коробками, поміж сміттям і на сміттю розсідаються хто на чому два або й більше гуртів молодих і вже підстаркуватих моїх краянів, тих, що в колгоспі, і тих, що працюють у місті на різних роботах, і кружляє, кружляє поміж ними слоїк або ж заслинена склянка, або й навпростець пляшка з горілкою чи «біоміцином», а потім лежать вони проти сонця обпльовані, спітнілі, обляпані соком рибних консерв, отією знаменитою тюлькою в томаті, і воркують щось про бабів, курварство, або ж гундосять «Шумел камиш», або плачуть на своє безпросвіття, або ж кленуть Бога (Р.Федорів). Дося чекала. Чекала і готувалася до зими. Вона знала, що таке повстанська зима, і вже припасла два горщики смальцю, кадібець меду, трохи сала, слоїк спирту, дві теплі ковдри (В.Шкляр). Сонце шкварило і нагрівало мутні слоїки (І.Роздобудько). Зате на правій штанці — ще три кишені. І перша з них — так само бічна і так само глибока — містила не тільки заанонсований Волшебником газовий балончик (якраз під праву руку, вихоплюєш і поливаєш!), але й інший балончик — з дихлофосом, а також банку 0,5 літра місцевого пива «Варцабич Преміум», світлого (Ю.Андрухович). На гойдалках волі фіглярствують блазні натхненні і з трепетом цілять в цяцьковану щастя мішень, що починає дзвеніти, неначе бляшанка після влучного пострілу (В.Стус, перекл. Р.М.Рільке). Потім корчмар спитався в Дон Кіхота, чи має він гроші; той одказав, що не має ні шага, бо ніде в книгах не читав, аби мандровані рицарі носили при собі побрязкачі. На те заперечив корчмар, що він помиляється: хоч у романах про те й не пишеться, бо автори не вважають за конечне згадувати про такі прості й потрібні в дорозі речі, як гроші або чисті сорочки, однак це зовсім не значить, що в рицарів їх не було; навпаки, йому достеменно відомо, що всі мандровані рицарі, про яких понаписувано цілі стоси книг, мали про всяк случай добре натоптані гаманці; брали вони з собою і сорочки білі, і слоїки з мастю — рани гоїти: не завше-бо в чистому полі або серед степу десь воюючи і на рани здобуваючись є спромога знайти собі цілителя, хіба тільки, як накладав хто з чаклуном яким премудрим, що зараз тобі й пришле на хмарі дівчину або там карлика із склянятком води цілющої; аби одну краплю ковтнув, усі болячки твої і врази де й дінуться (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Джез поклав слоїка з олійкою і сягнув у правий дальній куток шухляди (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Вона подала йому велику п’ятифунтову бляшанку з печивом, він взяв звідти дві жмені смакоти і поклав на тарілку (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Відкритий слоїк з варенням, покинутий у комірчині, тріснув, варення висохло на камінь, і все це прилипло до полиці так міцно, що коли я спробувала слоїк зсунути, він розколовся у мене в руках (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). А дід викурював джмелів шматком лубу, тоді вичавлював з медовиків мед у бальцанку, яку носив у наплечнику (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). — Слухай, я виний, як мені перепросити? Трьох-чотирьох банок пива досить? — Один ящик, горілки! — Який ти вразливий].

Иметь – мати; посідати, володіти; діставати, одержувати: • за неимением – бо немає, коли немає, не маючи, через брак; • и в мыслях не иметь – і думки (і гадки) не мати, і в голові (і в головах) не покладати, і на думці не мати; • имел несчастье поверить ему – на своє нещастя (біду, лихо) повірив йому, собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов’я) повірив йому; • иметь большое значение – мати велику вагу (велику силу, велике значення), багато (велико) важити; • иметь в виду кого, что – мати на увазі (на думці, на мислі, на оці, наприміті, застар. вочу) кого, що, важити на кого, на що, уважити на кого, на що, оглядатися на кого, на що; • иметь вес – мати вагу, важити; • иметь виды на кого, что – важити (бити, цілити) на кого, на що, мати [певні] наміри (заміри) на кого, на що, (образн.) накидати оком на кого, на що; • иметь влияние на кого, на что – мати вплив на кого, на що, мати силу (вагу) над ким, над чим; • иметь дело с чем – мати справу із чим; • иметь вид чего – бути як що, бути схожим на що, мати вигляд чого; • иметь в (своём) распоряжении что – мати в [своєму] розпорядженні що, мати до [свого] розпорядження що, розпоряджати чим; • иметь в себе что – мати (містити) в собі що; • иметь голову – мати голову [на в’язах]; • иметь действие (юр.) – мати силу (чинність); • иметь дело с кем – мати діло з ким, мати зв’язки (стосунки) з ким (иногда негат.) накладати з ким; • иметь жалость к кому – мати жаль (жалощі) до кого, жаліти (жалувати) кого; • иметь злобу на кого – мати злість (злобу, серце, лють, завзяття) на кого, до кого, проти кого; • иметь зуб на кого – мати зуб на (проти) кого, (иногда) мати храп на кого; • иметь мало чего – мати мало (обмаль, не гурт) чого, бути бідним на що; • иметь место (имеет место) – бути, бувати, перебувати, існувати, спостерігатися, трапитися, траплятися, ставатися, статися, відбуватися, відбутися, діятися (є, буває, існує, спостерігається, трапляється, стається, відбувається, діється); • иметь место на базаре – мати місце на базарі; • иметь много чего – мати багато (багацько) чого, бути багатим на що; • иметь намерение – мати намір (замір), мати на думці, думку мати; • иметь на попечении кого, иметь попечение о ком, о чём – піклуватися ким, чим, за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (разг.) на своїх плечах кого; • иметь нужду в чём – мати потребу чого, в чому, на що, потребувати чого; • иметь общение с кем – мати єднання з ким, єднатися (спілкуватися, водитися, знатися, товаришувати) з ким, (негат.) накладати з ким; • иметь основание – мати підставу, мати рацію; • иметь отношение к чему – стосуватися до чого, мати стосунок (притоку) до чого; належати до чого; • иметь перевес над кем, над чем – мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; • иметь под рукой что – мати під рукою (при руці) що, мати напохваті що; • иметь познания в чем – знатися (розумітися) на чому; • иметь (своей) целью (задачей), иметь цель (задачу) – мати за мету, мати на меті, мати метою (завданням), мати мету (завдання); • иметь сердце на кого – гніватися (сердитися) на кого, пересердя мати на кого, мати серце на (проти) кого; • иметь случай – мати нагоду (оказію); • иметь смысл изучить – варто (є сенс) вивчати; • иметь снисхождение к кому – бути поблажливим до кого, потурати кому; • иметь характер чего – мати (носити) характер чого (який), характеризуватися (відзначатися) чим, виявляти (мат.) які риси, бути яким; • иметь хождение (о деньгах) – бути в обігу, (разг.) ходити; • имеют место отдельные недостатки – є (маємо) окремі (поодинокі) хиби; • не имей сто рублей, а имей сто друзей – грошей мало — не біда, як є друзів череда (Пр.); нема грошей — то й дарма, аби добрий кум або кума (Пр.); хоч грошей не гурт, зате приятелі всюди — й там і тут (Пр.); не май сто кіп у полі, май друзів доволі (Пр.); не май і сто рублів, як одного друга (Пр.); не так ті сто рублів, як сто друзів (Пр.); • не иметь ничего общего с кем, с чем – не мати нічого спільного з ким, з чим; • не иметь спроса (о товаре) – не мати попиту, не збуватися, не йти, не бути ходовим; • не хочу иметь с ним дела – не хочу мати з ним діла, нічого не хочу мати з ним; • ничего не иметь против – не заперечувати, нічого не мати проти; • об этом он понятия не имеет – він на цім нічого не тямить; • следует иметь в виду – треба (слід) пам’ятати (мати на увазі); • уравнение имеет следующий вид – рівняння має такий вигляд; • я имею к вам просьбу – я маю до вас прохання, я маю просити вас; • я имею недостаток в деньгах – мені не стає (не вистачає, бракує) грошей.

Интереснейший – щонайціка́віший, цікаве́нний, цікаву́щий, (преинтересный) прецікавий: • интереснейшая книжка – цікавенна книжка; • интереснейший случай – цікавущий випадок. [— Одже ж вам, Уляно Денисівно, як я бачу, багато веселіше тут з такими веселими сусідами, ніж мені в канцелярії з нашими столоначальниками та стійчиками! — сказав Літостанський до Улясі. — З Лукії Наркисівни і справді вийшов би прецікавий та превеселий столоначальник. Я був би радніший служить в її столі, ніж в нашого нудного та вередливого начальника (І.Нечуй-Левицький). Вони навіть сватали мене до себе на службу‚ але я‚ як земляк славетного Григорія Савича‚ казав‚ що світ мене ловить‚ та не спіймає‚ хоч насправді той світ постійно хапав мене за шкірки, як паршивого кота‚ й особливо боляче ухопив‚ коли я з намови тих таки високих політиків зв’язався з одною небезпечною аферою‚ яку згодом назвав «Операція «ватяні штани». Погодився я на ту цікавенну пригоду не за гроші‚ вона імпонувала не тільки моїм авантюрним уподобанням‚ а‚ так би мовити‚ й громадянським… (В.Шкляр). Так-так, кумедне окуляристе створіння із зачіскою-їжачком виявилося саме Ориною — найбільшою розбишакою на всю школу, де вчилася Стефина сестричка Ліза. Саме від Лізи Стефа наслухалася про Орину чимало цікавущого (І.Андрусяк). З кількома, як бачте, котами познайомилися ми з вами і побачили, що достоту цікавущі вони істоти (І.Андрусяк, перекл. Т.С.Еліота). За кілька днів я дізнався силу цікавущих речей про нашого директора! В його минулому виявилося більше мерзоти, ніж у портовій в’язниці під час війни (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

Подходящий – який (що) підходить, підхо́жий, підхі́дний, прикладни́й, слу́шний, прийня́тний,(соответствующий) відпові́дний; (пригодный) прида́тний: • купить за подходящую цену – купи́ти поці́нно; • первый подходящий – пе́рший-лі́пший; • подходящее время – слушний час; • подходящее дело – підхо́же ді́ло кому́, рука́ кому́, на ру́ку кому́, на ру́ку кові́нька кому; • подходящий инструмент – відповідний інструмент; • подходящий к использованию – придатний для використання; • подходящий по цене – поці́нний; • подходящий случай – наго́да; на́гі́дний, догі́дний, пригі́дний ви́падок; • подходящий товар – підхо́жий, годя́щий крам.

Рядовой – 1) рядовий, (обыкновенный, ещё) звичайний, (посредственный, ещё) пересічний, (простой) простий, (рядами) рядковий, рядовий; 2) (воен.) рядовий, рядовик: • рядовая сеялка – рядко́ва́ сівалка; • рядовой случай – пересічний (звичайний, буденний) випадок; • рядовой состав – (воен.) рядовий склад; • рядовой гражданин – звичайний (рядовий, пересічний, простий) громадянин. [Мене не стало. Була чужа, смішна, в незграбному одязі й надмірно малому кашкеті без козирка, потворна постать рядовика стрілецького полку (О.Кобець). Депутати, братки недоторканні, рядовим пики потовчуть — і рядових же таки звільнять (Г.Ручай). Наступає військо чи відступає — рядовий завжди під кулями. Рядов можуть щодня вершити подвиги, а армія буде зазнавати поразки. Ми живемо в країні, де від рядових нічого не залежить, проте все тримається на рядових. Бездарність наших керівників покривається здатністю до самовиживання нашого народу (В.Слапчук). Щаслива в шлюбі пересічна людина набагато щасливіша за самотнього генія (Д.Карнеґі). Я не жалкую, що служив у війську, але я пошкодував би про це, якби служив у війську не рядовим (Макс Фріш). 1. — Рядовий Олексієнко, ти в потойбічне життя віриш? — ??? — Бабуля на КПП чекає, до якої ти на тому тижні на похорони їздив. 2. — Рядовий Стручко, чому йдеш до їдальні з автоматом? — Не хочу, товаришу капітане, знову лишитися без компоту. 3. — Рядовий Петренко! Чому у строю не співаєте? — Та зуби розболілися. — Ну, так, підвивайте! 4. — Рядовий Рабинович завдання з розповсюдження листівок на ворожій території виконав успішно. Ось виручка].

Смертельный – смертельний, смерте́нний, (смертоносный) смертоно́сний, (убийственный) убивчий: • смертельная болезнь – смертельна хвороба; • смертельная скука – смертельна (нудезна, убивча) нудьга (нудота); • смертельный враг – смертельний ворог; • смертельный, летальный исход (мед. Exitus lethalis) – смерте́льний (летальний) кіне́ць, ви́слід; • смертельный номер, трюк – смертельний номер, трюк (викрутас); • смертельный случай – смертельний випадок; • смертельный удар – смертельний (убивчий) удар. [Чує лицар серед бою, що смертельна рана в грудях (Л.Українка). З тюремних стін винесе зароди смертельної недуги, котра перед часом зажене його в могилу (І.Франко). Лазар побачив поле й почув тишу, якусь незвичайну, смертельну тишу (М.Коцюбинський). Корінці чисті, здорові, не знають ще свого смертельного ворога (М.Коцюбинський). На зневагу чужинця відповідає смертельним ударом (Г.Хоткевич). Тепер у квітчастих долинах, що чекають їх, він дивитиметься без краю в її очі, де бачитиме світ і життя, братиме її за руку в радісній покорі й почуватиме на долоні своїй невичерпне тепло її тіла, до якого не наблизиться ніколи! Вночі стерегтиме її сни, чудові сни заколисаної краси, і розумітиме їх, як розуміють мову людей. І питиме, питиме щохвилини насолодної отрути її обожнення, і вмиратиме поволі коло її ніг у смертельній сп’янілості (В.Підмогильний). Від цього брав розпач. І від цього ж огортала нудьга смертельна (І.Багряний). — В сміливих щастя завжди є!.. От хоч би й ми. Приїхали сюди… Боже! Яка страшна і дика пуща була! І нудьга смертельна. І лихо скрізь навколо, і злигодні, і смерть… Чужа чужина… А бач, оббулися… (І.Багряний). Треба славно, раз судилося вмерти — перебути вік свій, а не покон. Треба щедро — серцем одним, устами ледь розпуклими — розпелюстити втіхи гін, всевідради! Сонце бо йде — за нами. Набирай же — свій смертельний розгін. Треба щиро — день за днем перебути. Треба ніжно — вилоскотати шал серця! Треба виринути зі скрути, як із рури — срібногорлий хорал (В.Стус). Півроку  вбік  — і  все  це  піде  прахом. І  цілий  всесвіт  вміститься  в  сльозу. Дрімотні  міни — круглі черепахи — в  землі  шорсткій  ворушаться,  повзуть. О  піруети  вимушених  танців! Хто йшов  по  полю  мінному  хоч  раз, той  мимохіть  і  на  паркетних  глянцях пригадує смертельний  падеграс (Л.Костенко). У групі, крім мене та неї, було дві сімейні пари з дітьми підліткового віку — всього сім осіб, дві дами бальзаківського віку та кінодокументаліст із донькою. Нудьга смертельна! (І.Роздобудько). — Оце ж воно і є,— відказав Амбросіо.— На цьому самому місці мій нещасливий друг не раз оповідав мені про свою недолю. Саме тут, за його словами, він уперше побачив ту смертельну ненавидницю роду людського, вперше освідчив їй свої щирі й вірні почуття і тут же дізнав од Марсели останньої зневаги і наруги, що й примусило його дати кінець трагедії цього мізерного життя (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Хто з нас не знає цієї надії, що з кожною хвилиною згасає, цієї мовчанки, що стає дедалі важчою, мов смертельна хвороба (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Смертельна нудьга екзекуції (С.Є.Лєц). Смертельний номер: факір сідає на дошку, утикану гострими цвяхами. Глядач: «Скажіть, а вам не боляче?» Факір: «Та, загалом, ні. Боляче тільки вперше. А потім — головне в старі дірки потрапляти»]

Частный – приватний, (частичный) частковий, (отдельный) поодинокий, окремий, випадковий, ізольований, (мат.) частинний: • от частного к общему – від часткового до загального; • по частному делу – у приватній справі; • частный случай – поодинокий (окремий) випадок; • частная производная – частинна похідна; • частная собственность – приватна власність.

История – 1) (греч.) історія; (дееписание) дієписа́ння, діє́пис; 2) (случай) приго́да, ока́зія, істо́рія, (редко) сто́рія, прити́чина, причи́на, при́чта, (неприятная) ха́лепа, (смехотворная) куме́дія, чудасі́я: • вечная (обычная) история! (разг фон ) – вічна (одвічна) історія; стара казочка (пісенька); знову (завжди) це саме; це ми вже чули; вот история!; • вот так история! – оце [так] історія (пригода, оказія); оце маємо; • всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая история – всесві́тня, зага́льна, да́вня (старода́вня), нова́, нові́тня істо́рія; • естественная история – природни́ча істо́рія; • затеять историю – (скандал) зчини́ти бе́шкет, (дело) заве́сти спра́ву з ким, заве́стися з ким; • история социальных, общественных движений – істо́рія соція́льних, грома́дських (суспільних) ру́хів; • история умалчивает о чём (шутл.) – історія мовчить (не згадує, не каже) про що; • попал в неприятную историю кто – ускочив у неприємну історію (лихо, біду, халепу) хто, сталася пригода кому, стала пригода на кого, (иногда зниж.) ушелепався хто; • священная, библейская история – свяще́нна, біблі́йна істо́рія; • случилась история – тра́пилася ока́зія, приго́да; • это долгая история – це довга історія (пісня); • это совсем другая история – це зовсім інша річ, це щось інше. [Найуважніше він оглянув Поділ, ту частину міста, де сам жив, наочно переконуючись, що не тільки від людей лишаються мертві написи, а й цілі доби історії минають майже без сліду, покидаючи там і там невиразні здогади про колишню велич (В.Підмогильний). Спогади докучливі, як нежить, Що тій славі принесуть нове? Тільки тим історія належить, Хто сьогодні бореться й живе (В.Симоненко). Звичайні норми починають ст́аріти, тривожний пошук зводиться в закон, коли стоїть історія на старті перед ривком в космічний стадіон (Л.Костенко). Щасливі спільноти не мають потреби в історії. Тільки нещасливим спільнотам вкрай потрібна їхня історія, бо вони через неї прагнуть пояснити собі й іншим свої нещастя, легітимізувати свої невдачі, свою неспроможність (Ю.Андрухович). — Ба не диявол, а чаклун, — упала в річ небога. — Першої ночі по вашому, дядечку, від’їзді прилетів він сюди на хмарі, зліз із змія, на якому верхи сидів, і ввійшов до тої кімнати. Не знаю, що він витворяв, тільки дивлюся за якусь часину — вилітає він через дах, а в домі скрізь диму повно. Ми кинулись туди — що за оказія? Ані книжок нема ніяких, ані самої кімнати, нічогісінько! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — А то ж таки сторія правдива, — зауважив Санчо (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я знав цю історію. Ішлося про перспективи, що мали відкритися перед нею, коли б вона не побралася з Гассе Знав я цю історію і в редакції самоо Гассе. Тут уже йшлося про перспективи, які були б у нього, коли б він зостався неодруженим. Це була, мабуть, чи не найпоширеніша історія в світі. та й чи не найбезнадійніша (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна (Іван Гнатюк, перекл. Б.Шульца). Я відмовляюся вірити Історії. Історія — це зорова ілюзія. Вона стосується невеликої купки людей, а вони видають її за загальнолюдську справу. Але це стосується лише їх самих. Тож наша справа полягає в тому, щоб не брати в цьому участі. Це вони придумали, що ми маємо брати в цьому участь. Їм необхідно, щоб ми грали у спектаклі їхнього божевілля (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна Історія — швидше погляди, ніж факти (В.Спіноза). Історія тчеться не із самих фактів, а й з віри поколінь. І є багато випадків, коли віра важить більше, ніж факти (Ален Деко). Історія — це збірка фактів, яких не повинно було бути (С.Є.Лєц). В історію важко увійти, але легко вляпатися (М.Жванецький). Історія Росії: жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше…].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

СЛУ́ЧАЙ жарт. придибе́нція, фраз. ока́зія [при случае при ока́зії, при наго́ді], шанс [упусти́ть случай проґа́вити шанс], (нещасливий) ха́ле́па; удо́бный случай наго́да, ока́зія; на случай (на тот случай) у (то́му) ра́зі; в случае чего фраз. коли́ бу́де /як за́йде/ що [в случае необходи́мости коли́ бу́де /як за́йде/ потре́ба]; ни в ко́ем случае! ще ніза́що в сві́ті!, під жо́дним о́глядом!; в друго́м случае /в э́том случае/ і́ншим /цим/ ра́зом; в ка́ждом случае ко́жного ра́зу, за ко́жним ра́зом; в лу́чшем случае у кра́щому ра́зі, фраз. хіба́ що [узна́ю в лу́чшем случае по но́су пізна́ю хіба́ що по но́сі]; в любо́м случае так чи так; при пе́рвом удо́бном случае пе́ршої ж наго́ди; в проти́вном случае іна́кше; в проти́вном случае не а то не [в проти́вном случае не успе́ю а то не всти́гну]; в тако́м случае раз так, раз таке́, (на початку мови) коли́ так, то, фраз. то [Бо́лен? В тако́м случае не едь Слаби́й? То не їдь], о́тже [не явля́ется ли он, в тако́м случае, царём чи не є він, о́тже, царе́м]; в случае на́добности як до ді́ла; в случае чего ра́птом що, як до чо́го при́йдеться /припаде́/; во вся́ком случае як не є, а; во вся́ком случае не живомовн. вже ж не [во вся́ком случае не хам вже ж не хам]; в том ли́бо друго́м случае (чи) так чи так; нере́дки случаи когда́ ча́сто бува́є, що; благодаря́ счастли́вому случаю (вижив) ща́стям; по случаю (купити) принагі́дно; по случаю чего з наго́ди чого; по во́ле случая (по во́ле Провиде́ния) ви́падок хоті́в (Провиді́ння хоті́ло) во́лею ви́падку (Провиді́ння); от случая к случаю ще коли́-не-коли́, принагі́дно, вряди́-годи́, ока́зіями; в ины́х случаях /в не́которых случаях/ ча́сом, поде́коли; во всех случаях за́вжди.

БЛАГОПРИЯ́ТНЫЙ (момент) ще принагі́дний, забут. приго́жий; благоприятный слу́чай наго́да, ока́зія; бо́лее благоприятный фраз. кра́щий [в благоприятных усло́виях у кра́щих умо́вах].

ПРЕДОСТАВЛЯ́ТЬСЯ ще випада́ти [предоставля́ется возможность випада́є шанс; предоставля́ется слу́чай випада́є наго́да], фраз. ма́ти [вам предоставля́ется пра́во ви ма́єте пра́во; предоставля́ется сло́во кому сло́во ма́є хто]; предоставля́ющий що /мн. хто/ дає́ тощо, ста́вши укр., образ. гото́вий нада́ти /подати/, подаве́ць чого [предоставля́ющий по́мощь подавець по́мочі]; предоставля́ющий возмо́жность що дає́ змо́гу; предоставля́ющий вы́бор стил. перероб. дозволяю́чи ви́брати; предоставля́ющий на усмотре́ние зго́дний да́ти на ро́зсуд чий; предоставля́ющий свобо́ду де́йствий зго́дний да́ти ві́льну ру́ку; предоставля́ющий сло́во стил. перероб. надаючи́ сло́во; предоставля́ющий убе́жище /предоставля́ющий пра́во убежища/ зго́дний нада́ти приту́лок /пра́во приту́лку/; предоставля́ющийся/предоставля́емый да́ваний /від да́ваний, нада́ваний, пода́ваний/, уді́люваний; предоставля́ющаяся возмо́жность щасли́вий шанс;

ПРЕДСТАВЛЯ́ТЬСЯ ще назива́ти себе́, (яким) вигляда́ти, (очам) явля́тися, образ. стоя́ти в оча́х /пе́ред очи́ма/, (про нагоду) випада́ти [представля́ется слу́чай випадає наго́да]; представля́ется возмо́жным (зробити) є наго́да /можли́вість/; представля́ется необходи́мым потрі́бно; представля́ется, что... (здається) вигляда́є, що...; представля́ющийся 1. ра́ди́й назва́ти себе́ тощо, 2. що вдає́ із се́бе тощо, комедіянт, удава́ка, 3. уя́влюваний, приви́джуваний, 4. що трапля́ється, прикм. принагі́дний, 5. = представля́емый 1, 2, 3, 6. = кажущийся; представляющаяся возмо́жность наго́да;

ПРЕДСТА́ВИТЬСЯ, предста́виться взо́ру об’яви́тися, розкри́тися оча́м, яви́тися оча́м; предста́вился слу́чай ви́пав шанс, ви́пала наго́да; предста́вивший, предста́вившийся ОКРЕМА УВАГА; предста́вившийся слу́чай слу́шна наго́да.

СВЕСТИ́ (запізнати) зве́сти́ доку́пи; свести к шу́тке оберну́ти на жарт; свести концы́ с конца́ми кінці́ доку́пи пов’яза́ний; свести на втору́ю роль удругоря́дний; свести на нет (зусилля) ще ударе́мнити; свести счёты с кем образ. заби́тий оси́кового кілка́ в чию моги́лу; свести с ума́ ще скрути́ти з глу́зду, обезглу́здити; свело́ (живіт) стягло́, підвело́; не свёл слу́чай не довело́ся; су́дорога свела́ напа́ли ко́рчі́;

СТОРОЖИ́ТЬ, сторожи́ть слу́чай вичі́кувати наго́ди; сторожа́щий = стерегущий.

УПУСКА́ТЬ (з рук) пуска́ти; упуска́ть из ви́да /упуска́ть и́з виду/ ще забува́ти про, не бра́ти до ува́ги, недобача́ти; упуска́ющий що /мн. хто/ пропуска́є тощо, зви́клий пропуска́ти, зда́тний проґа́вити, роззя́ва, ґа́ва, розтеле́па; упуска́ющий золото́е вре́мя стил. перероб. марну́ючи золоти́й час; упуска́ющий из ви́да стил. перероб. забува́ючи про; упуска́ющий из рук зви́клий пуска́ти з рук; упуска́ющий слу́чай зда́тний проґа́вити шанс /наго́ду/;

УПУСТИ́ТЬ ще проморга́ти, да́ти ма́ху, погуби́ти; упусти́ть из ви́да галиц. перео́чити; упусти́ть ла́комый кусо́к ви́пустити ра́ка з ро́та; упусти́ть слу́чай проґа́вити наго́ду /шанс/; ничего́ не упу́стит ні з чим не розмине́ться;

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Случай – ви́падок, -дку, приго́да, -ди; (удобный) наго́да, -ди; (несчастный) приго́да, -ди. В таком, в этом случае – в такі́м ра́зі. Во всяком случае – у вся́кім ра́зі. При случае – при наго́ді, при ока́зії. На всякий случай – про вся́кий ви́падок.

Для, пред. – 1) (с родительным падежом) для, за́-для; 2) (с родительным падежом для дополнения именительного и винительною пад.) до. Стіл до писа́ння. Я купи́в ря́мці до віко́н; 3) (с винительным падежом, для дополнения именительного или винительного пад.) на (на що, на ко́го). Ми́ска на про́со. Поши́ла соро́чку на хло́пця; 4) (с винительным для указания определенного времени или случая) про. Ма́ю чо́боти про свя́то. Купи́в м’я́са про случа́й.

На, пред. – 1) (с винительным падежом на вопрос: куда? на кого? на что? на сколько? как?) на; (часто вместо: для, на) про. [Не про вас пи́сано. Про случа́й]; 2) (с винительным падежом для указания времени на вопрос „когда“ часто предлог опускается). На другой день – дру́гого дня; 3) (с предложным падежом на вопрос: где? на ком? на чем?) на; 4) (с предложным падежом для указания времени на вопрос „когда“ часто передается без предлога). На прошлой неделе – мину́лого ти́жня. На этих днях – ци́ми дня́ми; 5) до. Он мастер на все руки – він до всьо́го зда́тний.

Несчастный – 1) неща́сний, безща́сний, -а, -е; 2) (случай) нещасли́вий.

Оказия – 1) (случай, сподручнисть) ока́зія, -ії, наго́да, -ди; 2) (приключение) приго́да, -ди, прити́чина, -ни.

Представлять, представить – 1) (кого, что) приставля́ти, приста́вити, поставля́ти, -ля́ю, -ля́єш, поста́вити, -влю, -виш (напр. сві́дків); 2) (кого, кому) зазнайо́млювати, -люю, -люєш, зазнайо́мити, -млю, -миш (кого́ з ким); 3) (воображать) уявля́ти, -ля́ю, -ля́єш, уяви́ти, -влю́, -виш (що); 4) подава́ти, -даю́, -дає́ш, пода́ти, -да́м, -даси́ (що кому́); 5) (в театре) виставля́ти, -ля́ю, -ля́єш, ви́ставити, -влю, -виш; -ться – 1) см. Прикидываться, прикинуться; 2) зазнайо́млюватися, зазнайо́митися; 3) уявля́тися, уяви́тися, здава́тися, зда́тися, ма́ритися, прима́ритися; представился удобный случай – ви́пала (тра́пилася) до́бра ока́зія, наго́да.

Причина – 1) причи́на, -ни, при́від, -воду; 2) (случай, приключение) приго́да, -ди; быть причиной чего – спричиня́тися, спричини́тися (до чо́го).

Событие – 1) поді́я, -ді́ї, 2) (случай) приго́да.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Случай – випадок; (возможность) – нагода. В большинстве случаев – здебільшого; здебільше. В случае – якщо; як бува. В случае чего, на случай чего – в разі чого; на випадок чого. В случае (несоответствия, необходимости) – в разі є, буде; коли є, буде невідповідність, потреба). В случае (неявки, отказа) – в разі, коли (не з’являться, відмовляться). Искать случая – шукати нагоди. Во всяком случае – у всякому, в кожному разі. В положительном случае – коли так. В отрицательном случае – коли ні. В противном случае – в противному разі. В подобном случае – в такому разі. На (всякий) случай – про (всякий) випадок. По случаю чего – з нагоди чого; з приводу чого. По случаю (купить) – з оказії (купити). Пользоваться случаем – користуватися з нагоди, з оказії. Случай приключился – сталась пригода. При случае – при нагоді. Представился (удобный) случай – трапилась, випала (добра) нагода. При первом удобном случае – при першій нагоді. Благоприятный случай – добра нагода; оказія. Несчастный случай – нещастя; нещасливий випадок; лихий випадок. Нередки случаи, когда – часто трапляється, що…

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Случай – ви́падок (-дку).

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Случай • В большинстве случаев – здебільшого (здебільша). • В крайнем случае – у крайньому разі. • В лучшем, в худшем случае – у найкращому (найліпшому), у найгіршому разі; у кращому (у ліпшому), у гіршому разі. • Во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (іноді розм.) хоч як [би там було]. • В подобном случае – у такому випадку (разі). • В противном случае – інакше; (розм.) а то; коли ні. • В случае – на випадок [чого]; якщо; як бува. • В случае необходимости – якщо (коли) буде (є) потреба; якщо (коли) треба; якщо буде треба; у разі потреби. • В случае чего – на випадок чого; у разі чого; коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться). • В таком случае – у такому разі; коли (якщо) так; (іноді) тоді. • В [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…; у тому разі, коли [б] (як(би))…; якщо [б]…; як бува… • Искать случая – шукати нагоди. • На всякий пожарный случай – на (про) всяк(ий) нагальний випадок. • На всякий случай – на (про) всяк(ий) випадок. • На крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок. • На первый случай – на перший раз; на початок (на почин); для початку. • На самый худой случай – у найгіршому разі. • На случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого. • Ни в коем (ни в каком) случае – ні в якому (у жодному) разі. • От случая к случаю – від часу до часу; від нагоди до нагоди; час від часу. • По случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою… • По случаю юбилея… – з нагоди ювілею… • По этому случаю… – з цієї нагоди…; через це… • Представился [удобный] случай – трапилася (випала) [добра] нагода. • При [первом удобном] случае – при [першій] нагоді; з [першою] нагодою; як буде нагода; принагідно; при оказії.

Всякий • Без всяких неприятностей – без жодної прикрості. • Без всякого – без ніякого (без ніяких); без усякого (без усяких); без жодного. • Без всякого сомнения – поза всяким (будь-яким) сумнівом; поза всякими (будь-якими) сумнівами. • Во всякое время – Див. время. • Во всяком случае – у всякому (в кожному) разі; хоч як; (книжн.) за всяких (за будь-яких) обставин. [У всякому разі не була подібною до тієї жінки, якою він часто уявляв її. Тарновський. Хоч як, я у вас буду. Сл. Ум.] • Во всякую минуту – щохвилини; кожної хвилини; (у) кожну хвилину. • Всякая всячина (разг.) – усяка (різна) всячина; різні різнощі; мішанина з усього. • Всякий день, всякий час… – щодень (щодня, щоднини), щогодина (щогодини)…; кожної днини, кожної години… [Опріч горілки він схотів пива — і щодня давали пива. Коцюбинський.] • Всякий правду хвалит, да не всякий знает – усяк правду хвалить, та не всяк знає. Пр. Усяк правду знає, та не всяк за неї дбає. Пр. Усяк про правду трубить, а не всяк ту правду любить. Пр. • Всякий раз – щораз(у); кожного разу. • Всякий раз как… – щораз(у), як (коли)…; кожного разу, як (коли)… [Розкаже, як шукала його по сибірських госпіталях, як бігала щоразу вниз, коли прибувала з фронту нова партія. Гончар.] • Всякими средствами, способами – усяким способом; усіма способами (засобами). • Всякого рода – усілякі (усякі); різні; усякий різний (усякі різні). • Всякому овощу (плоду) своё время – усякий овоч має свій час. Пр. Усякому овочеві свій час. Пр. На все свій (є) час. Пр. Порою сіно косять. Пр. Минуло літо — не ходи в луг по калину. Пр. Не тепер по гриби ходити: восени, як будуть родити. Пр. Кусає комар до пори. Пр. Тоді дери луб’я, як дереться. Пр. • Всякому свой талан (своя судьба) – у кожного (у всякого) своя доля (свій талан). Пр. Не всім однакова доля. Пр. Кому добре, а кому зле. Пр. Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце. Пр. Хто плаче, а хто скаче. Пр. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Пр. • На всякий случай – про (на) всяк(ий) випадок. [А заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок… Коцюбинський.] • Решительно всякий – геть усякий; кожнісінький. [Вона на кожнісінького хлопця оком накидає. З пар. уст.] • Это всякий сделает – це кожне (кожен, кожний, усяке, усякий) зробить; (жарт.) так і дурень каші наварить.

Выйти • Выйдем (давай, давайте выйдем) отсюда! – вийдім(о) (з)відси ((з)відсіля, (з)відсіль)! • Выйти из пелёнок – вийти з дитячих літ (років); вийти з дитячого (дитинячого) віку; вийти (вирости) з пелюшок; (про багатьох) повиходити, повиростати… • Вышел весь кто (его силы, талант исчерпаны) – вичерпав снагу (силу, сили) хто; геть висилився (вичерпався, виснажився) хто; геть стратив (утратив) хист (талант) хто; зник хист (талант) у кого. • Вышел, вышла в отца, мать – удався, удалася (уродився, уродилася) у батька, у матір. [І мій батько такий мався, і я в його вдався. Номис.] • Вышел скандал, спор – стався скандал, сталася спірка (суперечка). • Вышла история, неприятность – сталася історія, прикрість; трапилася (лучилася) неприємність; (іноді) трапилась оказія. [От жаль, що така оказія з Романом трапилась. Стельмах.] • Вышла линия (представился случай) – трапилася (лучилася) нагода (оказія). • Вышла ошибка – трапилася (сталася) помилка. • Вышло всё хорошо – усе склалося на добре; усе вийшло (випало) добре. • Вышло ни то ни сё – вийшло ні се ні те (ні те ні се); вийшло ні сяке ні таке; (жарт.) ні теє ні онеє. • Вышло по-моему – на моє [слово] впало; на моє вийшло. [Так, як я казав, на моє слово впало. Сл. Гр.] • Вышло, что всё это неправда, ложь, враньё – виявилося, що все те (це) неправда, брехня (набрехано). • Вышло что у кого – вивівся хто з чого; вийшов з чого хто; вийшло що в кого; минулося в кого що; не стало в кого чого. • Дело вышло такое – сталося ось що; діло тут таке. • Из него выйдет толк – з нього щось [путнє] буде; з нього буде пуття. • Из этого ничего не выйдет – з цього (з того) нічого не буде (не вийде); не буде з цього пива ніякого дива. • Как бы чего не вышло – коли б чого не трапилося (не сталося, не вийшло). • Не вышел лицом (разг.) – не вдався на вроду; не гарний з лиця (на вроду). • Не вышел умом (разг.) – не вдався розумом; недоумкуватий; недоумок; невеликого розуму; бідний на розум. • Не вышло! – не вдалося!; не вийшло! • Ничего не вышло – нічого не вийшло; (розм. згруб.) вийшов пшик. [Сьогодні з нашої справи, скажу, знову пшик вийшов… Шовкопляс.] • Прошу выйти, уйти – прошу вийти; (фам.) прошу на виступці; (ірон. лок.) прохаю на викидку. • Ростом не вышел (разг.) – на зріст не вдався; малий (дрібний) на зріст; коротун; куций, приземок (курдупель); не доріс. • То на то и выйдет – те на те (й) вийде; те саме (й) вийде. • У меня вышли все деньги – вийшли гроші в мене; у мене вже по грошах; я витратився (вибився, звівся) з грошей.

Выходить • Выйти в тираж (перен.) – вийти в тираж; утратити значення (вагу, популярність); зійти (з’їхати, перевестися) нінащо; (образн.) випасти з коня (з сідла); був колись горіх, а тепер свистун; були і в кози роги. • Выходит – виходить (випада); отже. [То це, виходить, він, по-твоєму, продав отчизну й віру? Довженко. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Сл. Гр. Отже, й за це — варто віддати життя? Смолич.] • Выходит, выйдет польза, прок и з кого, из чего – буде користь (пуття, щось путнє) з кого, з чого. [Серце моє кров’ю обливається, як я подумаю, що з тебе нічого путнього не буде!.. Тобілевич.] • Выходит случай (разг.) – трапляється (лучається) нагода (іноді оказія). [А тут і нагода трапилась. Суходольський.] • Выходить, выйти в люди – виходити, вийти (вибиватися, вибитися) в люди. [Мати всюди однакова мати. Коли розумна й щира, то й діти вийдуть в люди, хоч попідтинню. Шевченко.] • Выходить, выйти замуж за кого (разг.) – виходити, вийти [заміж] за кого; віддаватися, віддатися (іти, піти заміж) за кого; дружитися, одружитися (братися, побратися, застар. пойнятися) з ким; видаватися, видатися за кого; (образн.) зав’язати голову; покривати, покрити косу. [Мати вийшла заміж за Вербу, й сестри живуть при вітчимі. Тобілевич. Як вийду за тебе, — зостануся нещасна. Сл. Гр. Так хто таке коли чув, щоб вільна козачка за кріпака віддавалася! Вовчок. Ще додам, що прізвисько моє тепер Квітка-Основ’яненко, бо я сього літа пішла заміж. Українка. Інна, певно, зважила на це та на його непохитне велике почуття до неї й одружилася з поетом. Кротевич. Не сподівались, щоб старого Хмари дочка та з кріпаком пойнялася! Вовчок. Зав’язала головоньку, — не розв’яжу довіку. Сл. Гр. Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Сл. Гр.] • Выходить, выйти за пределы, из пределов чего – виходити, вийти за межи чого; переходити, перейти (за) межі чого; заходити, зайти за край; переходити, перейти (перебирати, перебрати) через край; (образн. давн.) передати куті меду. [Його поведінка переходить усякі межі. Багмут.] • Выходить, выйти из головы, из памяти, из ума – виходити, вийти з голови, з пам’яті, випадати, випасти з голови (думки, пам’яті); викидатися, викинутися з пам’яті. [Одна думка: за віщо я з братом посварився? не виходить з голови!.. Тобілевич. Вона ніколи в мене з пам’яті не виходила, і довіку не вийде. Кониський.] • Выходить, выйти из детского возраста – Див. возраст. • Выходить, выйти из доверия, из веры – утрачати, утратити довір’я (довіру), віру чию. • Выходить, выйти из затруднения – виходити, вийти з трудного (із скрутного) становища (із скруту, з труднощів); поборювати, побороти труднощі; вирятовуватися, вирятуватися, викручуватися, викрутитися; (образн.) виходити, вийти з тісного кута. [Леся зуміє й надалі вийти з усіх труднощів, коли б навіть і залишилася в житті без нього, одна з Грицьком. Кротевич.] • Выходить, выйти из моды – виходити, вийти з моди; змодитися. [Сі декламації, мій пане, зайві, Трагедія класична вийшла з моди. Українка. Кажуть ось доярки, що в коханні треба бути обачною, обережною, що треба вміти повестися так, щоб не зманитись, не обриднути… Гончар.] • Выходить, выйти из окружения – пробиватися, пробитися (виходити, вийти) з оточення. • Выходить, выйти из себя – гніватися, розгніватися; розпалюватися, розпалитися; дратуватися, роздратуватися; лютувати, розлютуватися; утрачати, утратити самовладання; [аж] нетямитися, нестямитися, знетямитися; (іноді) безсебитися; збезсебитися; аж із себе (із шкури) вилазити, вилізти; із себе пнутися; (іноді розм.) аж на місці цибати. [Розпалився Ільмаринен, Той коваль, одвічний майстер, Рот розкрив, чоло понурив, І волосся розкуйовдив. Тимченко, перекл. з «Калевали».] • Выходить, выйти из строя – виходити, вийти з ладу; вибувати, вибути з ладу (з роботи); (військове) виходити, вийти із строю; утрачати, утратити боєздатність. [Юрій Іванович посвідчив, що молотарка надовго вибула з роботи… Гордієнко.] • Выходить, выйти из терпения – утрачати, утратити терпіння; терпець уривається, у(ві)рвався кому; не стерпів хто; нетерпеливиться, знетерпеливився хто; не стає, не стало терпцю кому, в кого. [Піднялася вся нація, бо урвався терпець народу… Довженко. Не вважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував. Люди нетерпеливились. Коцюбинський. Терпіла, терпіла, а далі й терпцю не стає!.. Коцюбинський.] • Выходить, выйти из употребления, из обычая – виходити, вийти з ужитку; виводитися, вивестися, більше не вживатися; перестати вживатися. [Се було колись, та вже вивелось. Сл. Ум.] • Выходить, выйти кем-либо (доктором, учителем…) – виходити, вийти на кого; учитися, вивчитися на кого. • Выходить, выйти навстречу кому – виходити, вийти назустріч кому ((лок.) устріть кого); виходити, вийти проти кого. [Гнат постояв трохи з тіткою Мотрею, що й собі вийшла проти череди. Коцюбинський.] • Выходить, выйти наружу – виходити, вийти (виступати, виступити) наверх (назверх, наяв); виявлятися, виявитися; (образн.) вилізло шило з мішка. [Правда як олива — завжди наверх вийде. Пр. Ага, ось воно й вилізло шило з мішка. Коцюбинський.] • Выходить, выйти на самостоятельную дорогу – виходити, вийти на самостійний шлях (на власну дорогу); (розм.) ухопити (набігти) своєї тропи; знайти свою путь (свою стать); ступати, ступити на свою життєву путь. [Кортіло звернутись до них, як до молодих, що тільки-тільки ступають на свою життєву путь. Смолич.] • Выходить из годов, из лет – виходити з літ (років, віку). [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Номис.] • Выходить из повиновения – переставати слухатися (коритися); виходити з покори (послуху). • Выходить из-под опеки, из-под влияния – виходити (вибиватися) з-під опіки, з-під впливу. • Выходить на пенсию, в отставку – виходити (податися) на пенсію, виходити у відставку (на спочинок). • Вышел сухим из воды – вийшов сухим з води; легко (дешево) відбувся; Ускочив і вискочив. Пр. Його і в корці не піймаєш. Пр. • Книга вышла в свет – книжка (книга) вийшла, (іноді) вийшла в світ. [Незабаром пришлю вам своє оповідання «Для загального добра», яке вийшло окремою книжечкою. Коцюбинський.] • Не выходит из головы у кого – не йде (не сходить, не виходить) з думки (з думок, з голови, з тями) кому, в кого; стоїть на думці (гадці) кому. [З думки мені не йде братова біда. Вовчок. Глибоко запала у його серце та чудова дівчина, з голови не йде, тільки об їй і дума і гада. Стороженко. Ті слова не сходили йому з тямки, крутилися в його думках, мов сичання змії… Франко. Вона, все вона мені лиш на гадці, вона перед очима, вона — куди гляну. Федькович.] • Не выходить из долгов – не вилазити з боргів (довгів); довги довгами сплачувати; старі довги (борги) новими латати. [Він з боргів не вилазить. Пр. Виборні хто? Або дукарі, або ті, що беруть касу, позику, з боргів не вилазять, за старшину шарують, задобрюються. Гордієнко.] • Не выходить из какой-либо одежды – не вилазити з якої одежі. [От «досада», що і тут якось холодно. Та я й не вилажу з сукняної одежі. Українка.] • Окно, дверь выходит в сад – вікно, двері — у сад; дім (хата, кімната) вікном (вікнами), дверима — до саду (у сад). [Кімната маленька, затишна, вікном у садочок. Васильченко.] • Река выходит, вышла из берегов – рі(ч)ка виступає, виступила (виходить, вийшла) з берегів; рі(ч)ка береги заливає, залила (затоплює, затопила).

Замедлить • Замедлить шаги, ход – піти тихше (повільніш(е)); притишити (сповільнити, уповільнити, іноді звільнити) ходу; укоротити ходу. [Він звільнив ходу. Коцюбинський.] • Он не замедлил явиться – він негайно з’явився (прийшов); він не забарився прийти. • Он не замедлит с ответом – він не забариться (не загаїться) відповісти (з відповіддю). • Случай не замедлил представиться – незабаром трапилася (випала) нагода.

Иметь • И в мыслях не иметь – і думки (і гадки) не мати; і в голові (і в головах) не покладати; і на думці не мати. • Имел несчастье поверить ему – на своє нещастя (біду, лихо) повірив йому; собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов’я) повірив йому. • Иметь большое значение – мати велику вагу (велику силу, велике значення); багато (велико) важити. • Иметь в виду кого, что – мати на увазі (на думці, на мислі, на оці, наприміті, застар. вочу) кого, що; важити на кого, на що; уважити на кого, на що; оглядатися на кого, на що. • Иметь вес – мати вагу; важити. • Иметь виды на кого, что – важити (бити, цілити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого, на що; (образн.) накидати оком на кого, на що. • Иметь влияние на кого, на что – мати вплив на кого, на що; мати силу (вагу) над ким, над чим. • Иметь в (своём) распоряжении что – мати в [своєму] розпорядженні що; мати до [свого] розпорядження що; розпоряджати чим. • Иметь в себе что – мати (містити) в собі що. • Иметь голову – мати голову [на в’язах]. • Иметь действие (юр.) – мати силу (чинність). • Иметь дело с кем – мати діло з ким; мати зв’язки (стосунки) з ким; (іноді негат.) накладати з ким. • Иметь жалость к кому – мати жаль (жалощі) до кого; жаліти (жалувати) кого. • Иметь злобу на кого – мати злість (злобу, серце, лють, завзяття) на кого, до кого, проти кого. • Иметь зуб на кого – мати зуб на (проти) кого; (іноді) мати храп на кого. • Иметь мало чего – мати мало (обмаль, не гурт) чого; бути бідним на що. • Иметь место – бувати; траплятися (трапитися, відбуватися, відбутися, діятися, статися); (зрідка у діловій мові, канц.) мати місце. • Иметь много чего – мати багато (багацько) чого; бути багатим на що. • Иметь намерение – мати намір (замір); мати на думці; думку мати. • Иметь на попечении кого, иметь попечение о ком, о чём – піклуватися ким, чим, за (про) кого, за (про) що; мати на своїй опіці; (розм.) на своїх плечах кого. • Иметь нужду в чём – мати потребу чого, в чому, на що; потребувати чого. • Иметь общение с кем – мати єднання з ким; єднатися (спілкуватися, водитися, знатися, товаришувати) з ким; (негат.) накладати з ким. • Иметь основание – мати підставу; мати рацію. • Иметь отношение к чему – стосуватися до чого; мати відношення (притоку) до чого. • Иметь перевес над кем, над чем – мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим. • Иметь под рукой что – мати під рукою (при руці) що; мати напохваті що. • Иметь познания в чём – знатися (розумітися) на чому. • Иметь сердце на кого – гніватися (сердитися) на кого; пересердя мати на кого; мати серце на (проти) кого. • Иметь случай – мати нагоду (оказію). • Иметь снисхождение к кому – бути поблажливим до кого; потурати кому. • Иметь хождение (о деньгах) – бути в обігу; (розм.) ходити. • Иметь целью что – мати за мету що; мати на меті що. • Имеют место отдельные недостатки – є (маємо) окремі (поодинокі) хиби. • Не имей сто рублей, а имей сто друзей – грошей мало — не біда, як є друзів череда. Пр. Нема грошей — то й дарма, аби добрий кум або кума. Пр. Хоч грошей не гурт, зате приятелі всюди — й там і тут. Пр. Не май сто кіп у полі, май друзів доволі. Пр. Не май і сто рублів, як одного друга. Пр. Не так ті сто рублів, як сто друзів. Пр. • Не иметь ничего общего с кем, с чем – не мати нічого спільного з ким, з чим. • Не иметь спроса (о товаре) – не мати попиту; не збуватися; не йти; не бути ходовим. • Не хочу иметь с ним дела – не хочу мати з ним діла; нічого не хочу мати з ним. • Я имею к вам просьбу – я маю до вас прохання; я маю просити вас. • Я имею недостаток в деньгах – мені не стає (не вистачає, бракує) грошей.

Ловить • В мутной воде рыбу ловить – у мутній воді риб(к)у ловити (вудити). • Двух зайцев ловить, ни одного не поймать – двох зайців ловиш, ні одного не вловиш. Пр. • Ловит волк, ловят и волка – ловив вовк, ловив, а колись і вовка зловлять. Пр. Бере, бере вовк, та й вовка візьмуть. Пр. Ловить вовк, ловить, а як вовка спіймають шкуру здеруть. Пр. Носить вовк, понесуть і вовка. Пр. • Ловить вора с поличным – ловити злодія з краденим (з крадіжкою). • Ловить на лету (перен.) – з льоту ловити; з двох слів розуміти. • Ловить на месте преступления – ловити на гарячому [вчинкові]. • Ловить на слове (на словах) кого (разг.) – ловити на слові (на словах, на мові) кого. • Ловить случай, момент – ловити мить (момент); використовувати [добру] нагоду (оказію); користатися з [доброї] нагоди.

Несчастный • Делать, сделать несчастным кого – робити, зробити нещасним кого; знещаслювати, знещасливити (унещасливлювати, унешасливити) кого. • Куда тебе несчастному! – де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! • Несчастная судьба – лиха (нещаслива, нещасна, безщасна, нужденна, гірка) доля; недоля (бездолля); безталання; (образн.) щербата доля. • Несчастный случай – нещасний (нещасливий) випадок; [лиха] пригода; (діал.) лиховина.

Первый • В первую очередь (в первую голову) – насамперед; передусім; [що-] найперше; перш за все; у першу чергу; у першому (у першім) ряді. • В первый раз – уперше; перший раз (першого разу). • Всыпать (задать) по первое число кому – усипати (дати, завдати) по саме нікуди кому; дати доброго прочухана кому. • Звезда первой величины – зоря (зірка) першої величини (великості); першорядна зоря (зірка). • Играть первую скрипку (перен.) – грати першу скрипку; перед вести (у чому). • Из первых рук (узнать, получить) – з першої руки; з перших джерел; безпосередньо. • Из первых, из вторых… уст слышать, услышать – Див. уста. • На первый взгляд – на перший погляд; на перше око. • На первый случай – на перший випадок. • На первых порах – попервах; на перших порах; перший час. • Не первой молодости – не першої молодості; не перволіток. • Не первой свежести (разг.) – не дуже свіжий; не зовсім чистий; зношений; (про жінок) уже не молода; уже прив’яла. • Первая ласточка – Див. ласточка. • Первой марки – першої (найвищої) марки. • Первый блин комом – перша чарка колом. Пр. Перші коти за плоти (перші котята у воду кидають). Пр. Перші щенята за плоти кидають. Пр. Кожне діло попервах не йде (не ладиться). • Первый встречный – перший стрічний; перший, хто зустрівся (зустрінеться); перший, кого (зу)стрінеш; будь-хто; усякий, кожний. • Первый попавшийся – хто трапився (трапиться); хто попався (попадеться); будь-хто; хто-будь; перший-ліпший. • Первый среди равных – перший серед (між, поміж) рівних. • Первым делом; первым долгом – першим ділом; (що)найперше; передусім; насамперед. • Половина первого – пів на першу. • По первому желанию, требованию – на перше бажання (жадання), на першу вимогу. • При первой возможности – при першій нагоді; при першій змозі. • При первом взгляде – на перший погляд; з першого погляду. • С первого слова, с первых слов – з першого (з одного) слова, з перших слів.

Подвернуться • Он кстати подвернулся (разг.) – він вчасно (до речі) нагодився. • Подвернулся [удобный] случай (возможность) – трапилася [добра] нагода.

Пожарный • В пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути. • На всякий пожарный случай (шутл.) – на всякий нагальний випадок; (розм. ще) про всяк (с)лучай (випадок). • Пожарная каланча (перен. шутл.) – [Як, мов] журавель колодязний; півторадядька (півторитітки); довгань (довгаль, довганя, довгеля).

Представляться • Им представилась ужасная картина – перед ними постала (розгорнулася) жахлива картина; вони побачили жахливу картину. • Представляется, представился [удобный] случай – є, була (трапляється, трапилася, випадає, випала) [добра] нагода. • Представляться дурачком – удавати [з себе] дурника (дурненького); дурника строїти (клеїти); прикидатися дурником.

Приводить • Бог привёл – бог дав. • Не приведи Господи (Бог) – не доведи Боже (Господи); не дай Боже. • Не привёл случай – не довелося. • Привести в замешательство кого – Див. замешательство. • Привести в исполнение приговор (решение) суда – виконати присуд (судовий вирок). • Привести в (крайнее) удивление, изумление кого – (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. • Привести в негодность что – довести до непридатності що; зробити непридатним що; знепридатнити що. • Привести в отчаяние кого – у розпач (у розпуку, у відчай) (у)кинути кого; до розпуки (до розпачу, до відчаю) довести кого. • Привести в порядок что – упорядкувати що; лад (порядок) дати чому; довести до ладу що. • Привести в равновесие что – зрівноважити що; надати рівноваги чому. • Привести в себя, в чувство, в сознание, в память кого – привести до пам’яті (до притомності) кого; опритомнити (опам’ятати, очутити, отямити, відволодати) кого; (виносячи на повітря) на вітер підняти кого. • Привести в ужас кого – завдати (нагнати) жаху кому; ужахнути кого. • Привести в уныние кого – засмутити кого; завдати суму (смутку) кому; кинути у сум (у смуток) кого. • Привести дело к концу – довести діло (справу) до кінця (до краю); завершити діло (справу). • Приводить, привести в движение что – надавати, надати руху (давати, дати рух) чому; пускати, пустити в рух що; (іноді) давати, дати розгін чому. • Приводить, привести в известность, в ясность – з’ясовувати, з’ясувати. • Приводить, привести в исполнение своё намерение, замысел – Див. исполнение. • Приводить, привести к концу, к окончанию что – доводити, довести до кінця (до краю) що; закінчувати, закінчити (кінчати, скінчити) що. [Треба краю доводити. Шевченко.] • Приводить к общему (к одному) знаменателю – Див. знаменатель. • Приводить, привести к цели – доводити, довести до мети. • Приводить, привести на память кому что (книжн.) – нагадувати, нагадати кому що. • Приводить, привести своё намерение, свой замысел в исполнение – здійснювати, здійснити свій намір, задум; доводити, довести до діла (справдити) свій намір, задум.

Пропускать • Пропускать, пропустить мимо глаз что – пускати, пустити повз очі що; заплющувати очі на що; мов недобачати, недобачити чого. • Пропускать, пропустить мимо ушей что – пускати, пустити повз вуха що; мов недочувати, недочути чого; слухати через верх що. [Як батько казав: «Не важся за його йти», то я слухала його через верх. Барвінок.] • Пропускать, пропустить рюмочку, по рюмочке, по стаканчику – хилити, хильнути (вихиляти, вихилити) чарочку, по чарочці, скляночку, по скляночці; вихиляти, вихилити по одній; (тільки докон.) смикнути по чарочці. • Пропускать, пропустить удобный случай – проминати, проминути (упускати, упустити) [добру] нагоду; упускати, упустити оказію.

Удобный • Удобный случай – [Добра] нагода; (рідше) оказія.

Упускать • Упускать, упустить удобный случай, возможность… – проминати, проминути [добру] нагоду (слушний випадок, можливість)…

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

слу́чай ви́падок,-дку с. ра́венства ви́падок рі́вности

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Виго́да – 1) удобство, уют, раздолье; 2) удобный случай.

Ви́падок, -дку – 1) случай, происшествие, приключение. • Ви́падком ви́пало – случилось. 2) несчастный случай, потеря. • Пішло́ на ви́падок – пошло на беду.

Знаро́к, -ку́ – 1) умысел; 2) случай.

Лихови́на – несчастный случай.

Лу́ча́й, -чаю – случай.

На́года – удобный случай, время. • При на́годі – при случае, в удобное время.

Ока́зія, -її – 1) случай, особый случай, происшествие, необычайное событие, несчастное происшествие; 2) предвещание.

Приго́да – 1) приключение; 2) несчастье, несчастный случай. • Ста́ти приго́ді – приключиться несчастью. 3) надобность, польза. • Ста́ти в приго́ді – пригодиться, помочь.

При́па́док, -дку – 1) случай; 2) несчастный случай.

Притрапу́нок, -нку – случай.

При́чка – случай, приключение.

Раз, -зу – 1) раз; 2) один; 3) однажды, один раз; 4) случай. • В тако́му ра́зі – в таком случае. • Раз-разо́м – одним один раз. • Раз ко́ло разу – то-и-дело, без промежутков. • Раз-по́-раз, раз-поз-ра́з, раз-проз-ра́з – поминутно. • Одно́го ра́зу – однажды. Від-ра́зу, до-ра́зу, см. Відра́зу, Дора́зу. • В-раз, см. Враз. Раз-у-ра́з – каждый раз, ежеминутно. • Ні-раз – вовсе, никак. • Як-раз – как-раз, в пору. • Раз що – во-первых, прежде всего.

Слу́шний – 1) надлежащий, порядочный, приличный; 2) своевременный. • Слу́шний час – надлежащее, удобное время. 3) (о доказательстве, замечании, поступке) справедливый, основательный. • Слу́шні вже ді́ти – достаточно взрослые дети. • Слу́шний ви́падок – благоприятный случай.

Спосі́бність, -ности – 1) пригодность; 2) случай, оказия.

Сти́чка, -ки – случай. • Була́ мені́ сти́чка, я мав сти́чку – я имел, со мной был случай.

Трапу́нок, -нку – случай.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Случай – випа́док (-дку); (удобный) – наго́да; (происшествие) – приго́да; с. несчастный – нещасливий випа́док, нещаслива приго́да; с. смертный – сме́ртний випа́док; с. страховой – убезпе́чний випа́док; с. удобный, благоприятный – (до́бра) наго́да, (слу́шна) ока́зія; с. частный – окре́мий випа́док; в большинстве -ев – здебі́льшого, здебі́льша; в каждом с-е – щора́зу́, ко́жного ра́зу́; в крайнем с-е – в кра́йньому ра́зі; в настоящем с-е – на цей раз, цього́ ра́зу́; в некоторых -ях – і́нколи, в де́яких випа́дках; в немногих -ях – у небагатьо́х випа́дках; в подлежащих -ях – в нале́жних (відпові́дних) випа́дках; в противном -ае – іна́кше, а коли ні; в с-е нахождения – якщо (з)на́йдуть, якщо (з)на́йдеться, якщо (з)на́йдене бу́де; в с-е необходимости – якщо є, якщо бу́де, коли є, коли (ті́льки) бу́де ко́нча потре́ба; в -ае неявки – якщо не з’являться; в -ае появлений заболеваний – якщо почну́ться захорува́ння; в отрицательном с-е – коли ні, якщо ні; в положительном с-е – коли так, якщо так; в последнем с-е – в оста́нньому ра́зі; в сходных -чаях – в поді́бних випа́дках; в таком с-е – коли так, у тако́му ра́зі, тоді́; в с-е чего – якщо, на випа́док чого́; в этом с-е – у цьо́му ра́зі; во всех -ях – за́вжди, коли; во всяком с-е – у всякім ра́зі, в ко́жному ра́зі; искать с-я – шука́ти наго́ди; на всякий -ай – на всякий випа́док, про (всякий) випа́док; на -ай чего – на той випа́док, коли б; не редки -аи – ча́сто трапляється, ча́сті (непоодино́кі) випа́дки, не так рі́дко бува́ють випа́дки; по -аю (войны) – з причини (війни); по с-ю годовщины – з наго́ди роковин; по с-ю (купить) – при наго́ді (купити), з наго́ди (купити), з ока́зії (купити); по с-ю послать – при ока́зії (з ока́зією) посла́ти; по с-ю (продается) – випадко́во, випа́дком (продають); по с-ю отъезда (продается) – з причини від’ї́зду (продають); по с-ю чего – з причини, з наго́ди; покупка по с-ю – принагі́дна купі́вля, купі́вля при наго́ді; представился -ай – тра́пилася наго́да; при (удобном, благоприятном) с-е – при (до́брій) наго́ді, принагі́дно, при ока́зії, за наго́ди, (з) наго́дою; при первом удобном -ае – (з)пе́ршою наго́дою; с подходящим -ем – принагі́дно; упустить -чай – не скориста́тися з наго́ди, промину́ти, пропустити наго́ду.

Голод – го́лод (-ду); г. денежный – скру́та на гро́ші, грошова́ скру́та; г. товарный – го́лод на това́ри, крам, недоста́ча това́ру, кра́му, товаро́ва, крамо́ва скру́та; на случай -да – про го́лод, про голо́дний час; обострение товарного -да – заго́стрена товаро́ва, крамо́ва криза.

Представляться, -виться – 1) (рекомендоваться) – рекомендува́тися, відрекомендува́тися; 2) (по начальству) – являтися, явитися; 3) (случаться) – траплятися, тра́питися, бува́ти, випада́ти; -вился случай – випала (бу́ла, тра́пилася) наго́да; -ется возможным – мо́жна, (є) можливо; -ется доступным – (є) присту́пно; -ется необходимым – тре́ба, (є) потрі́бно.

Случайность – випадко́вість (-вости); (случай) – випа́док (-дку); (неожиданность) – несподі́ваність (-ности).

Сторожить – сторожити, сторожува́ти, вартува́ти, стерегти чого́; с. случай – вижида́ти, вичі́кувати наго́ди.

Упускать, упустить (из рук) – випуска́ти, випустити; (пропускать время) – пропуска́ти, пропустити; (терять, утерять) – утрача́ти, утра́тити; у. из виду – не взяти на ува́гу, забува́ти, забу́ти, мина́ти, промину́ти; у. удобный случай – пропустити наго́ду, утрача́ти, утра́тити наго́ду.

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Ви́падок, -дку, м. Случай. Пішло́ на ви́падок. Пошло на бѣду. Ном. № 1768. Ви́падком ви́пасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. Рк. Левиц. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Ном. № 3681. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. Ном. № 13477. Ви́падком. Случайно.

Знаро́к, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось. Дорош., Ha Укр. 8.

Ка́зус, -са, м. Случай. Казус сей так налякав усіх людей, що більше вже ніхто із глузду не скрутився. Гліб. 65.

Ко́лот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Екатер. у. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. Г. Барв. 154. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. АД. II. 33.

Лихови́на, -ни, ж. Несчастный случай.

Луча́й, -ча́ю, м. Случай.

На́года, -ди, ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Його їм без народу. Єв. Л. XXII. 6.

Неоша́тно, нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш. ЗОЮР. І. 220.

Ока́зія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Грин. І. 290. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Каменец. у. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2. Лава тріщить — на оказію в хаті. Грин. І. 255. 2) Съ измѣн. удар.: Оказі́я. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. Мкр. Н. 15. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?) Мнж. 148, 187.

Попи́хачний, -а, -е. Употребляющійся для толканія. О, як би любо їм було тепер допхатись до берега, коли б у бідолах було в запасі про случай на кризі біля хати яке попихачне знаряддє, чи весло. К. Дз. 157.

Попоту́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Потоптаться много, натоптаться, — ко́ло ко́го. Поухаживать за кѣмъ много, пока добьешся. Попотупкаєшся коло нього на случай якої оказії та й кишеню потрясеш. Св. Л. 281.

Приго́да, -ди, ж. 1) Приключеніе; несчастіе, несчастный случай. Не дай, Боже, пригоди на тебе. Макс. Не втішайтеся, воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42. Ста́ти приго́ді. Приключиться несчастію. Ой на козаченьків, ой на запорожців та пригодонька стала: ой у середу та й у обідній час їх Москва забрала. ЗОЮР. І. 135. 2) Надобность, польза. Годувала собі дочку для своєй пригоди, щоб принесла із криниці холодної води. Макс. (1849) 111. 3) Ста́ти у приго́ді. Пригодиться, помочь. Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі в великій пригоді стану. Рудч. Ск. І. 91. Ум. Приго́донька. Чуб. V. 346.

Припа́док, -дку, м. Случай. Чуб. V. 476. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Гн. І. 38. Як совітуєш в таковом моїм припадці? Котл. НП. 352.

При́трапка, -ки, ж. Случай. Така мені притрапка трапилась.

Причтовий, -а, -е. Причиной котораго было какое-либо происшествіе, случай. См. Причта. Чи ти, (пропаснице), погадана, чи ти наслана, чи ти наспана, чи ти наїдена, чи напита, чи ти місцьова, чи ти причтова, чи ти призірна?... Чуб. І. 119.

Раз, -зу, м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. Нп. 3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. Нп. 4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328. 5) Раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у. 6) Раз коло ра́зу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н.-Волын. у. 7) Раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. І. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26. 8) Одного́ разу́. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. І. 9) Від-ра́зу, до-ра́зу = Відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. II. 112. 10) В-раз = Ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб. 11) За-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Каменец. у. 12) Ні-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у. 13) Як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум. Разо́к, разо́чок.

Случа́й, -ча́ю, м. = Випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать. Шевч. 584.

Слу́чка, -ки, ж. = Случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що її побито. Екат. г. (Залюб.)

Спосі́бність, -ности, ж. 1) Пригодность. 2) Случай, оказія.

Сти́чка, -ки, ж. Случай. Ні, зо мною стичка та (що вузди вкрадено) сталась уперед, а послі вже й у попа. Екат. у. (Залюб.).

Трапу́нок, -нку, м. Случай. Сквир. у.

Ха́лепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Шевч. 290. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Кв. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Стор. М. Пр. 109. Неха́й йому́ ха́лепа. Ну его къ чорту! Ном. № 5130. Пху! нехай на вас халепа! Г. Барв. 483. 2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш. Канев. у.

Чинга́л, -ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки. Стор. II. 12.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

Виго́да, -ди, ж. 1) *А в вечері кожен шукає своєї вигоди: тому хочеться вкрасти, а тому когось добре попобити, а тому—гарної молодиці. Крим. *2) Удобный случай. Сл. Нік.

Коме́дія, -дії, ж. *2) Смехотворная история, смехотворное приключение, забавный случай, потеха. Така зо мною оце комедія трапилась.—Комедія з тобою та й годі! С. Пальчик Звен. у. Ефр.

На́ді́бок, -бка, м. *3) Какой-нибудь очень нужный предмет или вещь, без которой нельзя обойтись. В возі поламався якийсь надібок. Звенигор. у. Бл. Неч.-Лев. *На наді́бок. На потребу, на нужный случай. Буде на надібок (кажуть селяне, знайшовши щось: цвяха, палицю). Балт. у. Сумов.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

Случай — випадок, -дку.

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Слу́чай = случа́й, ока́зія (С. Л.), наго́да (С. Жел.), ви́па́док (С. Л.), трапу́нок (Лев.), трафу́нок (С. З. Л.); приго́да, при́ключка, припа́док (С. З.) і д. Происше́ствіе і Приключе́ніе. — Та добрість здавалась якоюсь чужою, мов про нагоду позиченою. Лев. В. — Я не маю нагоди з вами говорити, то задумав написати. Фр. — Нагода привела мене туди, де й не сподївав ся бути. Кн. — Чуючи скрізь польську мову, мав поет нагоду її навчити ся. Зап. Кол. — Той випадок був серед лїта. н. о. — Не сподївав ся я на такий трапунок. Кн. — Випав трапунок купити два пнї, я й купив. Кн. — Лихо приключки шукає. н. пр. — Въ тако́мъ, въ э́томъ слу́чаѣ = в такім, в сїм (або: у сїм) ра́зї. — У сїм разї треба звернути увагу на... Бар. — Въ настоя́щемъ слу́чаѣ = в сїм ра́зї, на се́й раз. — Во вся́комъ слу́чаѣ = у вся́кім ра́зї, в ко́жнім ра́зї. — Въ проти́вномъ слу́чаѣ = а то́, а и́нче, в и́нчому ра́зї. — Вийми горщик, а то збіжить. С. Л. — На вся́кій слу́чай = про всяк случа́й. — Треба взяти про всяк случай. н. о. — По слу́чаю посла́ть = по ока́зії посла́ти. — По слу́чаю чего́ = з причи́ни. — При слу́чаѣ = при ока́зії, по ока́зії, при (по) наго́дї, за наго́ди. — По нагодї знайдеш і в кадовбі. н. пр. — Гладка та обледачіла вона часом могла ще бути моторною по нагодї. Лев. В. — Зупинив ся, щоб побачитись з В. С., а при нагодї і з М. Скл. — От за сїєї зручної нагоди познайомив ся и з... Кн.

Благопрія́тный = 1. при́язний, ласка́вий, милости́вий, жичли́вий, прихи́льний, щи́рий. — Він завжди до його прихильний. 2. го́жий, пого́жий, сприя́ючий, щасли́вий. — Благопрія́тное вре́мя = до́брий час, слу́шний час, пого́дний час. — Дай, Боже, час добрий! — Будемо сподівати ся слушного часу. — Запобігаймо вперед такому безправю під сей до того дїла погодний час. С. З. — За дві недїлї або як на то час погодний знесеть. Ст. Л. — Б. вѣ́теръ = пого́дний, ходови́й. (Ман.), пого́жий. — Треба швидче їхати, тепер саме ходовий вітер. — Б. пого́да = годи́на, го́дяний, годи́няний, го́дяно, годи́няно. — Після дощів настала година. — За цїлий тиждень ні одного дня не було го́дяно. — Б. слу́чай = добра ока́зия, до́брий випадок, ща́стя. — Йому випала добра оказия.

На = 1. (на питання: куди, на кого або на що, коли, на скільки, як, де на кому, коли?) — на. — Ой не ходи, Грицю, та на вечерницї. н. п. Не тратьте, куме, сили, спускайтесь на дно. н. пр. Вийду я на гіроньку та білими ніженьками. н. п. — Кив-морг на його! Кв. Що на ноги дибки, на руки дибицї. н. п. Взяти на поруки. — А блїдий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав. К. Ш. На щастя, на здоровя, на новий рік! н. пр. — Круг містечка Берестечка, на, чотири милї мене славні Запорожцї своїм трупом вкрили. К. Ш. Купик на копійку насїння. Нанявсь на місяць. — Казати на памъять. Як на лихо, ще й жінка занедужала. — На горо́дї коло броду барвінок не сходить. К. Ш. – На віку, як на довгій ниві — усього бував. н. пр. На великдень на соломі... дїти грались собі крашанками. К. Ш. На злодїю шапка горить. н. пр. — На тім тижнї. На Миколи, та й нїколи. н. пр. — На всѣ́ ру́ки = до всь́ого, на все зда́тний. — На все здатний — до любощів, до пісень. Б. Г. — На виду́ = на видноцї, на оц́ї, на о́чах. — Поклади батіг на видноцї. — Жени́ться на вдовѣ́ = взя́ти удову́, жени́ти ся з удово́ю, взя́ти шлюб з удово́ю. — Похо́жъ на отца́ = в ба́тька вда́в ся, схо́жий на ба́тька. — Стоя́ть на моли́твѣ = моли́ти ся. 2. про, на, для, за-для. — На слу́чай = про случа́й. — На пра́здникъ, на сме́рть гото́вить = про пра́зник, про смерть. — Шиє сорочку про празник. — Зібрав грошенят про чорний день. — На всїх не настачиш. 3. на! — На, їжі — Вотъ тебѣ́ на! = от тобі́ й на́! от тобі́ й ма́єш, ото ма́єш!

Открыва́ть, откры́ть, ся = 1. од(від)крива́ти, одкри́ти, ся, що загорнуте — од(від)горта́ти, розгорта́ти, одгорну́ти, розгорну́ти, ся, що затулене — од(від)туля́ти, одтули́ти, ся, що зачинене — од(від)чиня́ти, одчини́ти, ся. — Розгорнув хустку, аж там гостинцї. — Відчини вікно, бо жарко. — Откры́ть ротъ = роззя́вити. С. Л. — Откры́ть глаза́ = од(від)плю́щити, розплю́щити. — Откры́ть грудь = розхрі́стати, ся. С. Л. — Откры́ть стѣ́ну = розмурува́ти (камъяну), розібра́ти (деревъяну). — Звелїв царь розмурувати і випустити його з темницї. н. к. 2. знахо́дити, визнава́ти, назнава́ти, од(від)шу́кувати, виявля́ти, знайти́, ви́знати (Ніс), назна́ти (С. Л.), одшука́ти, ви́явити, ся (С. Пар.) — Правда в сьвітї нївечить ся та вже-ж колись виявить ся. н. пр. — Я назнав у лїсї тетеруків. С. Л. — Одшукав доброго майстра. С. Л. — Откры́ть та́йну = ви́явити тайну́. — Откры́ть соо́бщника = ви́казати. — Викажи товариша. Кр. — Открыва́ется слу́чай = випада́є ока́зия. 3. почина́ти, зачина́ти, заво́дити, поча́ти, зача́ти, розпоча́ти, заве́сти, ся. — Откры́ть Компа́нію, сраже́ніе = розпочати війну́, бата́лїю. — Козаки перші розпочали баталїю.

Представля́ть, предста́вить, ся = 1. ста́вити ся, приставля́ти, поставля́ти, виставля́ти, станови́ти, поста́вити, приста́вити, ви́ставити, ся. — Найважніший життєвий материял про час перебуван­ня Шевченка в арешті становлять нам урядові процеси. Кн. — Приставили рештанта до слїдователя. — Щоб беззаконника схопить, приставити у суд і там його судить. Б. Г. — Тричі ставив ся перед губернатора. Кн. — Предста́вить свидѣ́телей = поста́вити сьві́дків. — Предста́вить дра́му = ви́ставити дра́му. — Предста́вился удо́бный слу́чай = ви́пала до́бра ока́зія. 2. представля́ти, предста́вити. С. Жел. 3. уявля́ти, ся (С. Ш.), зъявля́ти, ся, поклада́ти на ду́мцї, здава́ти ся (С. Ж.). мрі́яти, ся, ма́рити ся, роїти ся (С. З.), уздріва́ти ся, ввижа́ти ся, вбача́ти ся, верзти́ ся, объявля́ти ся, уяви́ти, ся (С. Ш.), зъяви́ти, ся, покла́сти на ду́мцї, примрі́ти ся, вроїти ся, уздрїти ся, приверзти́ ся. — Я так живо уявляв собі його біль. Фр. — І уявила ся Хариті вижата нива, а на їй стоять полукіпки. Коц. — І ввижаєть ся мінї величезний храм України. Кн. — А їм уздріваєть ся чоловіча голова у водї од того вовка, що був чоловіком. н. о. — Все мінї ввижаєть ся, що він мене вбиває. Кр. — Чудо-диво таке мінї трапилось, що навряд чи й у снї кому марилось. Ст. — Усе йому батько покійний вбачаєть ся. К. З. о Ю. Р. — Ві снї верзеть ся, приверзлось. — Се йому так здалось. — Предста́вьте себѣ́, что... = уяві́ть собі́, що... — Представля́ться передъ глаза́ми = ввижа́ти, ся, приви́джувати ся, вбача́ти ся, уздріва́ти ся. — Чи не ввижаєть ся се, що сьвятоша хо́дить по водї. н. о. Гр. Чайч. — Так наче і ввижаю його перед собою. н. к. — П. во снѣ́ = сни́ти ся, верзти́ ся, ма́рити ся, присни́ти ся, приверзти́ ся. — І спить ся мінї і марить ся. В. М. 4. удава́ти (С. Л. Ш.), приставля́ти, ся, прикида́ти ся, уда́ти, приста́вити, ся, прики́нути ся. — Удає з себе письменного. — Ми часом так з’умієм вдати на обличчю і покору й сьвятість. Ст. Г. — Однак я удавав, буцїм то і байдуже. О. Ст. — Вдає з себе справжнього пана. Кн. — З мене актьор чорт зна який: не вдам добре. Гр.— Із вертепа приставляли чудасїю всяку. Мак. — Приходить Бог та приставив ся таким бідним. н. к. — Покотило прикинув ся щирим приятелем попа. Кн. — Він прикидаєть ся пъяним. — Представля́ться дурачко́мъ = ду́рника стро́їти. — Що ти з себе дурника строїш? Хіба ми тебе не знаєм. — П. кого́ = приставля́ти, перекри́влювати, перекривля́ти, перекриви́ти. — Він уміє добре перекривляти нашого старшину.

Стра́нный = чудни́й, ди́вний, чуде́нний (С. З.), чудерна́стий, чудерна́цький, чудоро́дний, химе́рний (Кр.), чудасїйний, неподо́бний, куме́дний (Кр.), непоми́сльний. — Він якийсь чудний. н. о. — Химерна казка. Кр. — Агафангел, кажете? химерне мня. — Оттакий то Перебендя старий та химерний. К. Ш. — Чудородна людина. Хар. — Стра́нное дѣ́ло = чудасїя (С. З.), ди́во. – С. слу́чай = приведе́нция. – С. человѣ́къ = чудна́ люди́на.

Уважи́тельный = ува́жний (С. Ш.), ва́ртий ува́ги, вважли́вий. — Вважливий случай.

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)