Знайдено 47 статей
Запропонувати свій переклад для «сталий»
Шукати «сталий» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Незы́блемый – непору́шний, непохи́тний, несхи́тний, (устойчивый, прочный) ста́лий, тверди́й, нехибки́й. [Істо́тна приро́да украї́нського письме́нства ли́шиться непору́шна (Н. Громада). Непохи́тна ві́ра (Франко). Тут, на сві́ті на́шому, є тверде́ щось і непору́шне, ста́ле й непохи́тне (Корол.)]. |
| Положи́тельный –
1) ста́лий, пе́вний, по́кладний, стате́чний. [На тих нара́дах ні до чо́го ста́лого (пе́вного) не договори́лися. Це чолові́к по́кладний, йому́ і гро́шей мо́жна пози́чити. Неста́ла (непе́вна) він люди́на, не мо́жна зда́тися на йо́го]. • -ная степень (грам.) – звича́йний, основни́й ступі́нь; 2) (противоположность отрицательному) позити́вний, дода́тній. [Ти́пи позити́вні ро́блять зна́чно бі́льше вра́жі́ння на селя́н, ніж ти́пи негати́вні (Грінч.)]. • -ный ответ – ві́дповідь позити́вна. • -ная величина – дода́тня, позити́вна величина́. • -ное электричество – дода́тня електри́чність. |
| Постоя́нный –
1) (неизменный) ста́лий, незмі́нний, тривки́й, пості́йний. • -ный человек – ста́ла люди́на. • -ная комиссия – пості́йна (ста́ла) комі́сія. • -ное жительство где – ста́ле (пості́йне) пробува́ння де. • -ное пребывание – ста́лий (пості́йний) по́бут. • -ный доход – ста́лий дохі́д. • -ный сотрудник – пості́йний (ста́лий) співробі́тник. • -ный житель Киева – ста́лий ме́шканець Ки́їва. • -ная зима – ста́ла зима́. • -ный гость – пості́йний (невиво́дний) гість. • -ная (матем.) величина – незмі́нна (ста́ла) величина́; 2) (непрестанный) безупи́нний, невпи́нний, повсякча́сний, щоча́сний, безпере́рвний, завсі́дній, завжде́нний. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Идиома – (греч.) ідіома, сталий вислів, самобутній (своєрідний) зворот.  |
| Сложившийся – який (що) склався, який (що) створився, який (що) сформувався, сформований, сталий, усталений: • в силу сложившихся обстоятельств – через (з огляду на) обставини, що склалися; • при сложившихся обстоятельствах – за нинішніх обставин (умов); • сложившееся расписание – сталий розклад; • сложившиеся обычаи – усталені звичаї; • вполне сложившийся ученый – цілком сформований науковець. |
| Советский – радянський, (рус.) совєтський, (разг.) совітський, (прост.) совіцький: • советсткая власть – совєтська (радянська) влада; • Советский Союз – Совєтський (Радянський) Союз, (пренебр., ирон.) совдепія, совок, сова; • советский человек – радянська (совєтська) людина, радянець, (пренебреж.) совок. [По звичці називав її пані Ніною… Одначе від «пані» у неї нічого не було. З ніг до голови і зо всіх боків вона совєтська (У.Самчук). Я беру совєтський блокнот, але писати пером на ньому неможливо. Чорнило розходиться, а за пером тягнеться квач паперових відшкрабків. Беру совєтський гребінець, але чесатись ним рівно ж неможливо. Він якимсь чудом не лізе у волосся. Йду вулицею міста і бачу новий совєтський будинок. Але придивишся до нього і бачиш, що у ньому скривлені і спалені двері, розвалені сходи, зіпсуті водоносні рури. І так кожна-кожна річ (У.Самчук). — Жили! Жили ми, синку!. Ну, а потім пішло все шкереберть. Десь прогнівили Бога. Нові часи, нові порядки. І настало таке, що люди за голови хапаються. Прийшла совєтська власть і все перевернула (І.Багряний). Незворушна мармиза. Жодної оригінальної риси. Совітське штампування (В.Діброва). Совєтський режим був глибоко національно-російським, як і режим дійсно першого більшовика, який прорубав вікно в Европу, замість того щоб просто відчинити двері (Дмітрій Шушарін). Перше, що разюче впадає в очі на Донбасі — аж ніяк не терикони, промисловий смог чи брак нормальної води. Значно помітнішими є сталий присмак махрового совка, який, здається, не вивітрювався з цього індустріального регіону (Богдан Буткевич). Цей штучно створений прикметник деякі українські періодичні видання, зокрема «Критика», використовують для позначення держави, частиною якої Україна була до 1991 року, хоча українською мовою її слід було би називати не Совєтський, а Радянський Союз. Пряма транслітерація з російської, як на мене, підкреслює, що це політичне утворення є прямим попередником сучасної Росії, а для України воно залишається чужим і навіть ворожим (Вахтанґ Кебуладзе). Донбас більше совєтський, аніж радянський (з інтернету). Ми застрягли в Радянському Союзі. Ми повинні змінюватися. Самі. Ми повинні змушувати себе жити інакше. Інакше все, що відбуватиметься за вікном, виявиться чужим весіллям на цвинтарі наших надій (С.Рахманін). Викорінюйте зі своїх голів радянську Україну (Олександр Сидоренко). — Всюди у Східній Европі люди відчувають ностальґію за совєцькими часами. — Так, бачиш, у нас одна частина усвідомлює, що ностальґує, тим часом друга на словах ті часи проклинає, а насправді є продовженням того ж совка. Ти подивись на ті пам’ятники, які вони тепер ставлять: це ж той самий Ленін, тільки з приліпленою головою Шевченка. І так в усьому: їм просто завантажили нову матрицю з новими іменами, вони тепер усі професійно люблять Україну (О.Форостина). Проте це сталося в січні 1945 року, коли після двомісячного затишшя совіцькі війська розпочали широкий наступ на німецькі позиції (В.Шовкун, перекл. М.Турньє). Але він погано усвідомлював, за що молився: і за кулі для гвинтівки, і за те, щоб не потрапити у полон до радянців, за свою безсмертну душу, за чоловіка в базиліці Святого Петра, за Німеччину і за полегшення страждань (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). — Що таке щастя? — Щастя — це жити в Совєтському Союзі. — А що ж тоді нещастя? — Нещастя — це мати таке щастя]. |
| Стабильный – сталий, незмінний, постійний, станівкий, стійкий, міцний, (от лат.) стабільний. |
| Устоявшийся – (о жидкостях) устояний, відстояний, (установившийся) сталий, усталений; • устоявшаяся вода – відсто́яна вода; • устоявшееся выражение – усталений вислів. |
| Черепаха – черепаха: • как черепаха (идти, ехать…) – як (мов) черепаха (іти, їхати…) [Вони закинули волок і витяглії черепаху, котра з переляку підгорнула під черепки лапи й голову і лежала, наче мертва (І.Нечуй-Левицький). Очі її не сходили з перекинутого човна, що мов черепаха хитався серед хвилі (П.Мирний). Швидкий, як черепаха (Номис). Входе Омелько: — Чого ти лізеш, як черепаха? Омелько: — А хіба я птиця? Літать не можу, поки встанеш, поки прийдеш… (І.Карпенко-Карий). Лізе як черепаха (Пр.). Земля укрилась панцирем, немов стара, давно оглохла черепаха, а ти на ній, мов кузочка мала, що творить сталий світ на збіглій хвилі (В.Стус). Півкроку вбік — і все це піде прахом. І цілий всесвіт вміститься в сльозу. Дрімотні міни — круглі черепахи — в землі шорсткій ворушаться, повзуть (Л.Костенко). «Почуваюся черепахою-самцем», — нарікаю. Дайта сміється. «Якщо тебе здолає любовна хіть, тобі не доведеться за мною ганятися». Тепер і я всміхаюся. «Уявляю, який грюкіт здіймається, коли черепахи спарюються». «Нема ніякого грюкоту, — заперечує Дайта. — Бо закохана черепаха, це черепаха без панцира» (В.Слапчук). Зло літає на крилах, добро повзає, як черепаха (Вольтер). 1. – А де моя черепаха? – Та вона з хлопцями у дворі… Горіхи коле… 2. – Учора їв суп з черепахи. – І як? – З тарілки зручніше. 3. Київські будівельники знайшли черепаху, яка прожила 300 років. Цікаво, скільки ще б вона прожила, якби її не знайшли київські будівельники…]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| БОЛЬ постоя́нная головна́я боль ста́лий біль голови́; боль се́рдца /боль в сердце/ щем; до боли (в се́рдце) (знайомий) до ще́му (в се́рці); с болью в се́рдце з бо́лем се́рця. |
| ДОЛГОВРЕ́МЕННЫЙ, ще довготрива́лий, ста́лий [долговре́менное сооруже́ние = довготрива́ла спору́да]; долговре́менный о́тпуск, трива́ла відпу́стка. |
| ЗАВСЕГДА́ТАЙ, укр. ста́лий /ча́стий/ бува́лець, ча́стий гість, образ. ніко́ли не браку́є кого. |
| МЕНЯ́ТЬСЯ образ. зазнава́ти змін; меняться к лу́чшему /меняться к ху́дшему/ поверта́ти на кра́ще /гі́рше/; меня́ющий що /мн. хто/ міня́є тощо, ста́вши міня́ти, метки́й до міньби́, міня́йло, прикм. міня́льний, змі́нювальний, обмі́нювальний, вимі́нювальний, розмі́нювальний; меняющий куку́шку на я́стреба маста́к міня́ти ши́ло на шва́йку; меняющий направле́ние щора́з в і́ншому на́прямі /з і́ншим на́прямом/; меняющий фо́рму щора́з і́ншої фо́рми; меняющийся/меня́емый змі́нюваний /обмі́нюваний, вимі́нюваний, розмі́нюваний/, прикм. змі́нний, оказ. мінки́й, складн. -змі́нний [неоднокра́тно меняющийся частозмі́нний]; меняющийся прикм. нестабі́льний, нестійки́й, мінли́вий, неста́лий, /про погоду/ перепа́дистий, щора́з /чимра́з то, раз до ра́зу/ і́нший; не меняющийся стабі́льний, ста́лий, стійки́й; бы́стро меняющийся калейдоскопі́чний, щора́з, і то ху́тко, і́нший; меняющийся в лице́ стил. перероб. враз і́нший на виду́; меняющийся к лу́чшему /меняющийся к ху́дшему/ щора́з то кра́щий /гі́рший/; меняющийся под влия́нием настрое́ния настроє́вий. |
| МЕСТОПРЕБЫВА́НИЕ укр. о́сідок; постоя́нное местопребывание ста́лий осідок. |
| НЕПРЕКРАЩА́ЮЩИЙСЯ прикм. ста́лий, безупи́нний, безпереста́нний, підсил. ві́чний, фраз. нескінче́нний. |
| ПЕРМАНЕ́НТНЫЙ укр. безпере́рвний, пості́йний, ста́лий. |
| ПРОДОЛЖА́ТЬСЯ відбува́тися да́лі, (про розмову) точи́тися далі; бу́дет продолжаться до коротк. аж [де́йствует ны́не и будет продолжаться до ді́є сього́дні і аж до]; продолжа́ющий що /мн. хто/ продо́вжує тощо, продо́вжувач, зго́дний продо́вжити, прикм. продо́вджувальний, стил. перероб. і да́лі [продолжающий по́иски і далі в по́шуках; продолжающий учи́ться і далі за кни́жкою]; продолжающийся/продолжа́емый продо́вжуваний, не припи́нюваний; продолжающийся що трива́є, відбу́ваний без пере́рви, прикм. неспи́нний, безпере́рвний, ста́лий, тя́глий, /довго/ тягу́чий, підсил. безконе́чний, фраз. трива́лий (да́лі), складн. трива́й-і-да́лі- [продолжающийся кри́зис тривай-і-далі-кри́за], образ. і до́сі не збі́глий, і до́сі су́щий, і до́сі на коні́, і да́лі на аре́ні; продолжа́вшийся ОКРЕМА УВАГА; продолжавшийся не́сколько дней кількаде́нний; продолжавшийся це́лый день цілоде́нний; |
| СЛОЖИТЬСЯ (стати нормою) галиц. ви́плекатися, (про події) спле́сти́ся, (про гадку) ви́робитися [сложилось мне́ние ви́робився по́гляд]; сложилось у кого пове́стися кому; как сложится жизнь у кого як кому поведе́ться, як обе́рнеться /пове́рнеться/ життя́; может сложиться впечатле́ние мо́жна поду́мати; сложи́вший, сложи́вшийся ОКРЕМА УВАГА; сложивший го́лову /сложивший ко́сти/ поле́глий; сложи́вшийся скла́дений, сту́лений і похідн. від слагаемый, прикм. ста́лий, фраз. суча́сний [в си́лу сложившихся обстоя́тельств з о́гляду на суча́сні обста́вини], (юнак) змужні́лий. |
| ТВЁРДЫЙ ще не рідки́й, не газува́тий, підсил. тверди́й як залі́зо, (ґрунт) не м’яки́й, (сніг) затужа́вілий, (на дотик) туги́й, цупки́й, (горіх) міцни́й, (лад) наді́йний, пе́вний, (дух) непохи́тний, незла́мний, стійки́й, (курс) незмі́нний, (про підпору) непору́шний, (намір) невідкли́чний, (крок) упе́внений, (про ціни) ста́лий, (про знання) глибо́кий; і похідн.; с твёрдым хара́ктером, твёрдой нату́ры тверди́й на вда́чу; ТВЕРДЕ́ЙШИЙ ще тверди́й-тверді́сінький |
| УДЕ́РЖИВАТЬСЯ (про мороз) трима́тися, не сла́бнути; уде́рживаться на нога́х ще зберіга́ти рівнова́гу; удерживающийся 1. = удерживаемый, 2. що /мн. хто/ трима́ється тощо, зда́тний трима́тися, ра́ди́й протрима́тися, прикм. ста́лий, трива́лий, тривки́й, стійки́й, (на воді) держки́й, (про ціни) тверди́й, (про бастіон) і да́лі невзя́тий; |
| УСТАНА́ВЛИВАТЬ (ставити) ще станови́ти, (факти) виявля́ти, з’ясо́вувати, галиц. усті́йнювати, (опіку) уряджа́ти, (ціну) визнача́ти, (закон фізики) відкрива́ти, (зв’язок) 1. знахо́дити, 2. нав’я́зувати, нала́годжувати, (стосунки) започатко́вувати, пого́джуватися ма́ти, (лад) запрова́джувати, (порядок) наво́дити, (антену) спору́джувати; устана́вливать о́чередь сте́жити за чим, догляда́ти чого; устана́вливать связь с кем образ. перекида́ти місто́к до кого; УСТАНА́ВЛИВАТЬСЯ (про моди) виробля́тися; устана́вливающий що /мн. хто/ встано́влює тощо, зви́клий станови́ти, ра́ди́й установи́ти, за́йня́тий стано́вленням тощо, з’ясо́вувач, усті́йнювач, відкрива́ч, запрова́джувач, спору́джувач, інсталя́тор, устано́вник, засно́вник, фунда́тор, прикм. устано́вчий, інсталяці́йний, встано́влювальний, усті́йнювальний, уря́джувальний, засно́вувальний, визна́чувальний, вия́влювальний, відкрива́льний, відшу́кувальний, започатко́вувальний, виро́блювальний, нав’я́зувальний, спору́джувальний, запрова́джувальний, налаго́джувальний; устана́вливающий величину́ стил. перероб. визнача́ючи величину́; устана́вливающий взаимосвя́зь зда́тний знайти́ взаємозв’язо́к; устана́вливающий торго́вые отноше́ния ра́ди́й ма́ти торгове́льні стосу́нки; устана́вливающий опе́ку стил. перероб. уряджа́ючи опі́ку; устана́вливающий о́чередь догля́да́ч че́рги́; устана́вливающий причи́ны за́йня́тий ви́явленням причи́н; устана́вливающий разме́ры за́йня́тий ви́значенням ро́змірів; устана́вливающий связь 1. відкрива́ч зв’язку́, 2. стил. перероб. нав’я́зуючи конта́кт; устана́вливающий телефо́н устано́вник /за́йня́тий встано́вленням/ телефо́ну; устанавливающийся/устанавливаемый ста́влений, стано́влений, встано́влюваний, усті́йнюваний, уря́джуваний, засно́вуваний, визна́чуваний, вия́влюваний, відкри́ваний, відшу́куваний, започатко́вуваний, виро́блюваний, нав’я́зуваний, спору́джуваний, запрова́джуваний, налаго́джуваний; УСТАНОВИ́ТЬ галиц. устійни́ти, (строки) розписа́ти; тру́дно установить фраз. ва́жко сказа́ти; установить дру́жеские отноше́ния побут. ста́ти на близьку́ но́гу; установить конта́кт сконтактува́тися; установить очерёдность нала́годити хід черги́; установить с несомне́нностью встанови́ти без кри́хти су́мніву; УСТАНОВИ́ТЬСЯ ще устабілізува́тися, образ. зайти в норму; установи́лся тако́й обы́чай так повело́ся; установи́вший, установи́вшийся ОКРЕМА УВАГА; установи́вшийся уста́лений, устабілізо́ваний, (порядок) узвича́єний, заве́дений, прикм. ста́лий, незмі́нний, немінли́вий, тривки́й, стійки́й; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Постоянный –
1) пості́йний, -а, -е; 2) (стойкий) ста́лий, трива́лий, -а, -е. |
| Регулярный – реґуля́рний, ста́лий, -а, -е; -но – реґуля́рно. |
| Устойчивый – ста́лий, -а, -е, стійки́й, -а́, -е́, трива́лий, -а, -е. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
| Груз – ванта́ж (-жу́); • г. (тяжесть) – тяга́р (-ря́); • г. большой скорости – в. швидки́й; • г. временный – в. тимчасо́вий; • г. добавочный – в. додатко́вий; • г. критический – в. крити́чний; • г. ломающий (разрушающий) – в. лама́льний; • г. малой скорости – в. пові́льний; • г. мертвый – в. ме́ртвий; • г. навалочный – в. накидни́й; • г. обратный – в. зворо́тний; • г. пассажирской скорости – в. пасажи́рно-швидки́й; • г. повагонный – в. відваго́нний; • г. подвешенный – в. поче́плений; • г. подвижной – в. рухо́мий; • г. полезный – в. кори́сний; • г. постоянный – в. ста́лий; • г. сосредоточенный – в. ску́пчений; • г. узловой – в. вузлови́й; • г. фиктивный – в. уя́вний. |
| Постоянный – пості́йний; • п. (о величине) – ста́лий; • п. сечение – незмі́нний пере́крій (-рою); • п. ток – про́стий струм (-му). |
| Центр – це́нтер р (-тра), осере́док (-дка); • ц. мгновенный (вращения) – ц. миттьови́й; • ц. оптический (сфер. стекла) – ц. опти́чний; • ц. питающий – ц. живи́льний; • ц. постоянный – ц. ста́лий. |
| Эллинг – е́лінг (-га); • э. главный – е. головни́й; • э. переносный – е. переносни́й; • э. пловучий – е. плавни́й; • э. поворотный – е. поворітни́й; • э. поперечный – е. попере́чний; • э. постоянный – е. ста́лий; • э. продольный – е. подо́вжний. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
| и́ндекс і́ндекс,-су, показни́к,-ка́, пока́жчик,-ка и. агрега́тный стат. і́ндекс агрега́тний и. вя́зкости і́ндекс в’я́зкости и. дефе́ктности проду́кции і́ндекс дефекти́вности проду́кції и. индивидуа́льный стат. і́ндекс індивідуа́льний и. ка́чества проду́кции і́ндекс я́кости проду́кції и. корреля́ции і́ндекс кореля́ції [співвідно́шення] и. о́бщий і́ндекс зага́льний и. постоя́нный і́ндекс ста́лий и. стоимостно́й і́ндекс ва́ртісний и. тра́нспортный і́ндекс тра́нспортний |
| напо́р напі́р,-по́ру, на́тиск,-ску н. гидродинами́ческий напі́р гідродинамі́чний н. гидростати́ческий напі́р гідростати́чний н. динами́ческий напі́р динамі́чний н. инерцио́нный напі́р інерці́йний н. насо́са напі́р по́мпи н. переме́нный напі́р змі́нний н. поле́зный напі́р кори́сний н. по́лный напі́р по́вний н. постоя́нный напі́р пості́йний [ста́лий] н. рабо́чий напі́р робо́чий [робі́тний] н. расчётный напі́р розрахунко́вий н. скоростно́й напі́р шви́дкісний н. стати́ческий напі́р стати́чний н. теорети́ческий напі́р теорети́чний н. турби́ны напі́р турбі́нний |
| постоя́нный 1. пості́йний (у часі) 2. мат. ста́лий, незмі́нний |
| установи́вшийся ста́лий, уста́лений |
| усто́йчивый стійки́й, ста́лий, уста́лений |
| фа́ктор чи́нник,-ка, фа́ктор,-ра ф. вне́шний чи́нник [фа́ктор] зо́внішній ф. вну́тренний чи́нник вну́трішній ф. вре́мени чи́нник ча́су ф. второстепе́нный чи́нник другоря́дний ф. де́йствующий чи́нник діє́вий [ная́вний] ф. домини́рующий чи́нник переважа́льний ф. жёсткости чи́нник жо́рсткости [тве́рдости] ф. климати́ческий чи́нник клімати́чний ф. конструкти́вный чи́нник конструкти́вний ф. концентра́ции чи́нник концентра́ції ф. масшта́бный чи́нник масшта́бний ф. механи́ческий чи́нник механі́чний ф. неучи́тываемый чи́нник неврахо́вний ф. неучтённый чи́нник неврахо́ваний ф. ориентацио́нный чи́нник орієнтаці́йний ф. постоя́нно де́йствующий чи́нник пості́йний [ста́лий] ф. радиацио́нный чи́нник радіяці́йний ф. ри́ска чи́нник ри́зику ф. сжима́емости чи́нник стиска́ння [сти́скуваности] ф. силово́й чи́нник силови́й ф. структу́рный чи́нник структу́рний ф. техни́ческий чи́нник техні́чний ф. технологи́ческий чи́нник технологі́чний ф. хими́ческий чи́нник хемі́чний ф. экономи́ческий чи́нник економі́чний ф. эксплуатацио́нный чи́нник експлуатаці́йний ф. электромагни́тный чи́нник електромагне́тний |
| цили́ндр 1. мат. цилі́ндер,-дра 2. тех. вале́ць, -льця́ ц. дели́тельный маш. цилі́ндер поді́льчий [ді́льний] ц. дли́нный цилі́ндер до́вгий ц. загру́зочный цилі́ндер заванта́жний ц. кача́ющийся цилі́ндер хитки́й ц. ме́рный хем. цилі́ндер мірни́й ц. направля́ющий цилі́ндер напрямни́й ц. несу́щий цилі́ндер трима́льний ц. опроки́нутый цилі́ндер переве́рнений ц. осесимметри́чный ва́лець осьосиметри́чний ц. по́лый цилі́ндер порожни́стий ц. поршнево́й цилі́ндер [вале́ць] то́локовий ц. постоя́нный цилі́ндер ста́лий ц. приводно́й цилі́ндер [вале́ць] повідни́й ц. скольже́ния цилі́ндер [вале́ць] ко́взання ц. составно́й цилі́ндер скла́дений ц. толстосте́нный цилі́ндер грубості́нний ц. тонкосте́нный цилі́ндер тонкості́нний ц. тормозно́й цилі́ндер гальмо́вий [гальмівни́й] ц. усечённый мат. цилі́ндер зрі́заний ц. це́льный цилі́ндер суці́льний ц. эксцентри́чный цилі́ндер ексцентри́чний |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| Ста́лий – постоянный, устойчивый. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Жительство – прожива́ння, пробува́ння, ме́шкання; вид на -во – по́свідка на прожива́ння (пробува́ння); место -ва – мі́сце прожива́ння (пробува́ння); по -ву (по месту жительства) – на мі́сце, на мі́сці прожива́ння (пробува́ння); поселиться на постоянное -во – осі́стися, оселитися (наза́вжди); постоянное место -ва – ста́лий осі́док, ста́ле пробува́ння; раздельное -во – життя на́різно, на́різне життя; уйти с места -ва неведомо куда – змандрува́ти без ві́сти. |
| Установившийся (о взглядах, характере) – станівкий, ста́лий, уста́лений; (о порядке, обычае) – заве́дений. |
| Устойчивый (о валюте, о ценах) – ста́лий, станівкий. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| ста́лий, -ла, -ле |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
| *Постоянный — пості́йний, ста́лий; П. крутизна нарезов — ста́ла кру́тість нарі́зів; П. пост — пості́йна сті́йка; П. прицел — ста́лий мірни́к; П. соединенно — пості́йна, ста́ла злу́ка; П. установка — пості́йна уста́ва. |
| *Прицел — мі́рни́к, -ка́; П. выдвижной — висувни́й мі́рни́к; высота П. — висота́ мі́рни́ка; П. по расстоянию — мі́рни́к за відда́ленням; П. наименьший — найме́нший мі́рни́к; П. оптический — опти́чний мі́рни́к; П. постоянный — ста́лий мі́рни́к; стебель прицела — стебло́ мі́рника́. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Отста́лый = 1. од(від)ста́лий, приста́лий. 2. одли́плий, одпа́лий. |
| Положи́тельный, но = ста́лий (С. З.), стате́чний, но, (С. Жел.), стате́цький, рішу́чий, рішу́щий, ще. — Полагаючи сталую уфность (надїю) в помощі Божої. Орлик. С. З. — Ой зажурив ся статечний старостонько — з чого ми будем вінки вити, за що будем мід-горівку пити. н. п. Под. — Ой ви, старости, ви люди статецькиї, ой ви, бояре, ви сини отецькиї. н. п. — Положи́тельно всё, всѣхъ = чи́сто все, всїх. — Чисто всю моркву витолочили. Кр. — Роспитав усїх чисто. Кр. |
| Постоя́нный, но = 1. ста́лий, ста́ле (С. Жел. Л.), пості́йний, но (С. Жел.), станівки́й, станівни́й, стате́чний (С. Жел.). — Людей розумних і сталих нам треба. Ч. К. — Станівка сей рік зїма. Хар. — В Абакумовцї був шпиталь і сталий лїкарь. Пр. — Прохав, щоб дали мінї в академії сталу кватирю. Кн. 2. повсякча́сний, по вся́к час, завсегда́шнїй, безупи́нний, но, невиво́дний, но (С. Л.), разура́знїй, раз-у-ра́з (С. Л.), що ра́зу́, раз-по́раз, усе́. — Він усе сидить дома. — Разуразнїй провідач тутешнього театру. Кн. |
| Регуля́рний = 1. пості́йний, ста́лий, стате́чний і д. Пра́вильний і Постоя́нный 1. 2. реєстро́вий (С. З.), лейстро́вий (С. З.), хорунго́вий. |
| Усто́йчивый = ста́лий, сті́йкий, непохитний. — Сталий в вірі. С. З. — Людей розумних і сталих нам треба. Ч. К. — У. въ сло́вѣ = сло́вний. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)