Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «сурма»
Шукати «сурма» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Горн –
1) го́рно (ср. р.), го́рен (р. го́рна, м. р.), (на кирпичным заводах) гарто́вня;
2) (муз.) горн, труба́, сурма́, ріжо́к (р. -жка́).
Иерихо́нский – єрихо́нський.
• -кая труба – єрихо́нська труба́, су́рма.
• Голос у него – труба -кая – го́лос у йо́го – су́рма єрихо́нська.
Охо́тничий, см. Охо́тнический.
• -чий рог – ріг стріле́цький (лове́цький, мисли́вський), су́рма стріле́цька и т. д. -чья собака – вло́вчий соба́ка, до́йда. [Лис хвосто́м виля́є, як ду́же до́йда наляга́є (Котл.). Коха́вся в ло́вах, держа́в дві́сті ще й п’ятдеся́ть вло́вчих соба́к (Неч.-Лев.)].
• -чий промысел – лове́цтво, стріле́цтво, мисли́вство, полюва́ння.
I. Прорывать, прорвать – прорива́ти, прорва́ти що; (вырвать) вирива́ти, ви́рвати що (гре́блю); (одежду) продира́ти, продра́ти и проде́рти, роздира́ти, розідра́ти и розде́рти що (оде́жу); (пропалывать) прорива́ти, прорва́ти, пробира́ти, пробра́ти, пропо́лювати, прополо́ти; (о мн.) попрорива́ти, пороз[попро]дира́ти; попробира́ти, попропо́лювати що. [Нащо́-ж ти, до́ню, сте́лю прорива́ла? (Чуб.). Води́ця гребе́льку прорва́ла (Основа). Боля́чка набря́кла та й прорва́ла (Грінч.)].
• -ва́ть неприятельские ряды – прорва́ти воро́жі ла́ви.
• -ва́ло кого – прорва́ло кого́. [Савчука́ як-раз прорва́ло (Виннич.)].
• Про́рванный – про́рватий и про́рваний; проде́ртий, розі́драний, розде́ртий; про́браний, пропо́лотий.
-ться –
1) прорива́тися, прорва́тися, бу́ти про́рватим (про́рваним) (об одежде) продира́тися, проде́ртися и продра́тися, бу́ти проде́ртим и т. д.; (о нарыве) прорива́ти и прорива́тися, прорва́ти и прорва́тися. [Пійма́ли ду́же бага́то ри́би, аж не́від їх прорива́вся (Єванг.). Ле́две про́мінь прорве́ться на мить зно́ву хма́ри (Л. Укр.). Німи́м отве́рзуться уста́, прорве́ться сло́во, як вода́ (Шевч.). Прорва́лася зага́та (Кримськ.). Мішо́к прорва́вся (проде́рся)];
2) (сквозь что) прорива́тися, прорва́тися, (продираться) продира́тися, проде́ртися, (пробиваться) пробива́тися, проби́тися крізь що. [Су́рма прорива́ється крізь га́лас (Л. Укр.). Ри́нули в тісні́ прохо́ди, кудо́ю хтів проде́ртися Зога́к (Крим.)];
3) прохо́плюватися, прохопи́тися, (обычно о чувстве) вибуха́ти, ви́бухнути. [За́бавки, в яки́х и́скрами прохо́плюються передчу́ття бу́дучини (Ніков.). Ви́бухла глибо́ка, ди́кая печа́ль (Крим.)];
4) (бывать) випада́ти, ви́пасти, трапля́тися, тра́питися.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Суд – суд, (суждение, ещё) розсуд:
• апеляционный суд – апеляційний суд;
• Божий суд – Божий суд;
• верховный суд – (рус.) верховний (найвищий) суд;
• конституционный суд – конституційний суд;
• на нет и суда нет – на нема і суду нема (Пр.); як нема, то й дарма (Пр.); як є, то розійдеться, а нема, то обійдеться (Пр.);
• подвергать, предавать суду – віддавати під суд (до суду);
• подвергаться суду – підпадати під суд;
• пока суд да дело (разг.) – поки се та те; поки дійдеться до діла; поки суд та діло;
• по суду – після суду;
• по суду оправдан – суд виправдав, (реже) судом виправданий;
• привлекать, привлечь к суду кого – притягати, притягти до суду (до права) кого; позивати, пізвати (запізвати) кого [до суду];
• суды да (и) пересуды – пересуди та поговори;
• чиновник в судде – судовик;
• Шемякин суд – ведмежий суд, (рус.) шемякін суд.
[Хворий смак твій — тим поганий і  суд твій (Г.Сковорода). Лисичка подала у суд таку бумагу: Що бачила вона, як попеластий Віл На панській винниці пив, як мошенник, брагу, Їв сіно, і овес, і сіль. Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки (Є.Гребінка). Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? (Т.Шевченко). Дівчат научала, Щоб з панами не кохались, Людей не цурались. — А то Бог вас покарає, А ще гірше люде; Люде горді, неправедні, Своїм судом судять (Т.Шевченко). — Кого ховають? Кажуть: — Війтенка. — Що сьогодні з Домонтовичем на божий суд ставав? — Того самого. Не послужила фортуна горопасі (П.Куліш). — Щоб же я на страшний суд не встав, коли ти до неї доторкнешся, поки в мене голова на плечах! (П.Куліш). На суд йдуть, так удвох хваляться, а з суду йдуть, так один (Номис). Суд сквапливий, рідко буває справедливий (Номис). Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Пр.). За тим чуд, у кого грошей пуд (Пр.). — Я на вас суда шукатиму! — промовив наймит (М.Вовчок). Чайченка тоді гарячка палила; без пам’яті сливе був він. Не вважають — беруть, везуть його судити судом (М.Вовчок). Бжозовський поїхав до Акермана і подав прошення в суд (І.Нечуй-Левицький). — Коли ж буде кінець цій ночі? Невже вона тягтиметься до віку, до суду? (І.Нечуй-Левицький). «І яка сила занесла мене в цей далекий край, в цей князівський палац, між чужі ворожі люде? І чого я тутечки опинилась між чужими людьми, що самі ж накоїли лиха на Україні і тепер аж трусяться од страху, бо сподіваються помсти, неначе Божого суду?…« (І.Нечуй-Левицький). Кирилик поступив у суд на службу і став зразу з Кирила, Кирилика Кирилом Івановичем (П.Мирний). Ще було дуже рано: нікого в судовиків не було в суді (П.Мирний). — Ти думаєш, як гудзями затикався, то все, що хочеш, смієш робити! Є на вас і суд, є на вас і правда! (П.Мирний). — Тепер, шановний добродію, виложивши Вам усе, я здаюся на Ваш суд, — як знаєте, так розсуджуйте (П.Мирний). — Як не заплатите, каже, то судом витребую і з хати вижену (П.Мирний). — Скаржте нас до суду. А тепер будьте тихо! І заплатіть нам за роботу (І.Франко). — Еге! За дідів було так, а за внуків буде інак! От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину! — Попотягають, бодай їх чорти тягали! (Л.Українка). Здавалось, Що не збудить ніщо тих сиріток зо сна, Навіть суду остатнього сурма гучна (Л.Українка). Гната приведено з тюрми у суд. І здорова кімната з високими вікнами, і юрма панів, і судді в мундирах з золотим коміром — все здається йому чужим, незвичайним, байдужним до його горя, до його долі. Гната приведено з тюрми у суд. І здорова кімната з високими вікнами, і юрма панів, і судді в мундирах з золотим коміром — все здається йому чужим, незвичайним, байдужним до його горя, до його долі (М.Коцюбинський). Годі чекати на смертний час у цьому нечестивому краю, бо коли зложиш тут свої кістки, тяжко буде вставати на останній суд (М.Коцюбинський). За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями розкрилено росту (П.Тичина). Поете, не зважай на лестощі народу! Хвалінь і захвату мине хвилинний шум, Почуєш блазня суд і черні дикий глум, Але байдуже стрінь той вихор і негоду (М.Зеров). Але через кілька день уже зрозумів, як мало талантів, яка невдячна робота шукати перлів у цьому паперовому морі, а через тиждень уже стомився, уже обурювався на смішні претензії нездар писати свої безглузді оповідання і ще безглуздіші вірші. І, зрештою, став такий, як кожен мусить стати, як тюремник стає серед в’язнів — тобто глузував із нікчемних потуг і розповідав знайомим як анекдоти ті дурниці, що інші пишуть. Іноді й самі автори заходили, розгублені чи поважні, заходили з почуття оскарженого перед вироком суду у цей золотодайний край, де слава й шаноба лежать, здається, так мілко, і він вислухував їх серйозно, відповідав їм чемно й приємно, але в душі сміявся з них, бо й справді вони тільки смішні були своєю непевністю, побожністю та затаєною зневагою (В.Підмогильний). Це був «шемякін суд», де зовсім відсутній інститут захисників, бо при тому настановленні, яке всі ці «суди» мають, інститут захисників зайвий. А тим настановленням є — тільки засудити. Підсудні це знали і навіть не збиралися захищатись. Єдине, що вони могли протиставити цьому «пролетарському судові», цій розгнузданій опричнині, — це ігнорацію й презирство (І.Багряний). Душа із жезлом судії прийде і стане раптом в дверях, і — вщухни, гомін! Вщухни, шерех! Мовчи. Останній суд — її. Діяння, помисли і спроби — все викладай і не втаї і зневіряння, і хвороби, жалі і радощі свої. І скаже суд: запам’ятай: пали себе вогнем пекельним, хоча й не будеш несмертельним, та що віддати — те віддай (В.Стус). А люди судять, їм аби причину. Дарма що лихо, що такі часи. Ішла крізь очі, мов крізь колющину, обдерта до кривавої роси. А суд, а суд! Яка страшна покута. Послухати — життя як не моє. А я неначе до стовпа прикута, і хто захоче, той і обплює (Л.Костенко). Суд у нас дуже принциповий і чесний, коли йому дають прямі завдання з Адміністрації. Він їх виконує «на ура». Якщо з такими завданнями зволікають…, то суд виконує те, за що заплатили (Тарас Чорновіл). Коли б на суд ставати довелось І право панове доводить на посілість, Всі гості свідками б тоді і знадобились (М.Рильський, перекл. А.Міцкевича). Вона дізналася, що справу розглядатимуть десь через місяць і що рішення суду майже напевно буде не на користь Босіні (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Цей мерзотник, який спаскудив Ісмаелеві останні роки життя і вже кілька місяців тримав їх із Лукрецією у підвішеному стані, прив’язаними до Ліми, де вони не мали продиху від судовиків, ще й пишався своїм чистим сумлінням (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Якось до нас навідався голова суду, високий, поставний, напахчений парфумами «великосвітський» хлюст, на обличчі якого можна було відчитати всі його грішки (Н.Іваничук, перекл. Ґ.Майрінка). Як найсправедливіше судити про яку-небудь державу. Найпростіше — по її суду (С.Є.Лєц). 1. Суддя ухвалює вирок — 25 років. Обвинувачуваний: — Та ви що, мені ж 83 роки! — Суд не вимагає від вас неможливого — відсидите, скільки зможете. 2. Гасло дня: Хай живе український суд — найбезапеляційніший суд у світі!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Горн –
1) го́рно, -на, го́рен (муж. рода, род. п. го́рна);
2) (для обжигання кирпичей) гарті́вня, -ні;
3) (в музыке) сурма́, -ми́, горн, -на.
Труба –
1) труба́, -би́; (водосточная) ри́нва, -ви;
2) (дымовая, печная) дима́р, -ря́;
4) (зрительная) підзо́рна труба́, -би́;
5) (музыкальн.) су́рма, -ми.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Музыкальный (об искре) – музи́чний;
• м., сигнальная труба – су́рма.
Сигнальный – гаслівни́й;
• с. прибор – гасліве́ць (-вця́);
• с. труба – г. су́рма.
Труба – труба́;
• т. аммиачная – т. амоніяко́ва;
• т. астрономическая – т. астрономі́чна, люне́та;
• т. асфальтированная – т. асфальто́вана;
• т. аэродинамическая – т. аеродинамі́чна;
• т. барометрическая – т. барометри́чна;
• т. бензиномоторная – мотосмо́к (-ка);
• т. буровая – т. свердлова́;
• т. вальцованная – т. вальцьо́вана;
• т. вдавленная – т. вгну́та;
• т. велосипедная – т. велосипе́дна;
• т. вентиляционная – т. прові́трювальна;
• т. вертикальная – т. прямови́сна;
• т. вилкообразная – т. розвилко́ва;
• т. винтообразная – т. ґвинтува́та;
• т. водонапорная – т. водонагнітна́;
• т. водоотводная – т. водопідвідна́;
• т. водоотливная – т. водовідливна́;
• т. водопод’емная – т. водотя́жна;
• т. водоприемная – т. водоприйма́льна;
• т. водопроводная – т. водопровідна́;
• т. водораспределительная – т. водорозподі́льча;
• т. водосливная – т. водозливна́;
• т. водосточная – ри́нва;
• т. в. горизонтальная – ришта́к (-ка́);
• т. водочерпательная – т. водоче́рпна;
• т. возвратная – т. зворо́тна;
• т. воздуховпускная – т. повітровпускна́;
• т. воздуховыпускная – т. повітровипускна́;
• т. воздуходувная – т. повітроду́вна;
• т. воздухопроводная, с.-х. – проду́шник (-ка);
• т. воздушная – т. повітряна́;
• т. волнистая – т. хвиля́ста;
• т. восходящая – т. догі́рна;
• т. впускная – т. впускна́;
• т. всасывающая – т. всисна́;
• т. вспрыскивающая – т. впо́рскувальна;
• т. выводная – т. вивідна́;
• т. выгнутая – т. ви́гнута;
• т. выдвижная – т. висувна́;
• т. выпускная – т. випускна́;
• т. вытяжная – т. витяжна́;
• т. выхлопная – т. вихлипна́;
• т. газовая – т. газо́ва;
• т. газоотводная – т. газовідвідна́;
• т. газоподводная – т. газопідвідна́;
• т. газопроводная – т. газопровідна́;
• т. гибкая – т. ґнучка́;
• т. гладкая – т. гла́дка;
• т. глазурированная – т. поли́в’яна;
• т. голая – т. го́ла;
• т. гончарная – т. череп’я́на;
• т. горизонтальная – т. позе́ма;
• т. гравитационная – т. самостоко́ва;
• т. грязевая – т. шлямова́;
• т. дождевая – т. дощова́;
• т. дренажная – т. дрена́жна;
• т. дымовая – дима́р (-ря́);
• т. дымогарная – т. вогнева́;
• т. дымоотводная – т. димовідвідна́;
• т. жаровая (в котле) – жарни́ця;
• т. железная – т. бляша́на;
• т. жесткая – т. цупка́;
• т. забивная – т. забивна́;
• т. заборная – т. забірна́;
• т. заварная – т. заварна́;
• т. закрепительная – т. закріпна́;
• т. затрамбованная – т. забутино́вана;
• т. земная – т. земна́;
• т. змеевидная – т. зміюва́та;
• т. зрительная – люне́та;
• т. изогнутая – т. зі́гнена;
• т. инжекционная – т. впо́рскувальна, інжекці́йна;
• т. испарительная – т. випарна́;
• т. кабельная – т. жильнико́ва, кабле́ва;
• т. канализационная – т. каналізаці́йна;
• т. керамиковая – т. череп’я́на;
• т. кипятильная – т. окрі́пна;
• т. клепаная – т. нюто́вана;
• т. кованая – т. ко́вана;
• т. коленчатая – т. колінча́ста;
• т. коллекторная – т. збірнико́ва, коле́кторна;
• т. колодезная – т. коло́дязна;
• т. кольцевая – т. кільце́ва;
• т. комбинированная – т. комбіно́вана;
• т. коническая – т. коні́чна;
• т. коренная (дымовая) – дима́р головни́й;
• т. котельная – т. казано́ва;
• т. манесмановская – т. манесма́нівська;
• т. металлическая – т. метале́ва;
• т. мусорная – т. сміттьова́;
• т. набивная – т. набивна́;
• т. набойная, с.-х. – т. набивна́;
• т. нагнетательная – т. нагнітна́;
• т. нагревательная – т. нагрівна́;
• т. напорная – т. напірна́;
• т. направляющая – т. напрямна́;
• т. наружная – т. надві́рня;
• т. неповорачиваемая – т. неповорітна́;
• т. нефтепроводная – т. нафтопровідна́;
• т. нисходящая – т. доді́льна;
• т. нормальная – т. норма́льна;
• т. нейзильберовая – т. найзи́льберна;
• т. неплотная – т. нещі́льна;
• т. обсадная – т. цямрова́;
• т. огневая – т. вогнева́;
• т. окрашенная – т. пофарбо́вана;
• т. опускная – т. опускна́;
• т. орошающая – т. обво́днювальна;
• т. освинцованная – т. пооливо́вана;
• т. отбортованная – т. відборто́вана;
• т. отводная – т. відвідна́;
• т. охлаждающая – т. охоло́дна;
• т. оцинкованная – т. поцинко́вана;
• т. параллельная – т. рівнобі́жна;
• т. паровая – т. парова́;
• т. паровпускная – т. паровпускна́;
• т. паровыпускная – т. паровипускна́;
• т. пароприводная – т. паропідвідна́;
• т. пароприемная – т. пароприйма́льна;
• т. паропроводная – т. паропровідна́;
• т. парособирательная – т. парозбірна́;
• т. пароходная – дима́р паропла́вний;
• т. паянная – т. люто́вана;
• т. перекладная – т. перекладна́;
• т. переливная – т. переливна́;
• т. перемывная – т. перемивна́;
• т. перепускная – т. перепускна́;
• т. переходная – т. перехідна́;
• т. печная – дима́р (-ря́);
• т. питательная – т. живи́льна;
• т. пламенная – т. полум’яна;
• т. пневматическая – т. пневмати́чна;
• т. поверительная – т. переві́рна;
• т. поворотная – т. поворітна́;
• т. погруженная – т. загли́блена;
• т. п. (в жидкость) – т. зану́рена;
• т. подающая – т. подава́льна;
• т. подводящая – т. підвідна́;
• т. под’емная – т. підійма́льна;
• т. пожарная – т. поже́жна;
• т. поршневая – т. толоко́ва;
• т. прогарная – т. вогнева́;
• т. продыравленная – т. дірко́вана;
• т. промежуточная – т. проміжна́;
• т. прокатная – т. вальцьо́вана;
• т. пылесосная – т. пилосмоко́ва;
• т. разбрызгивающая – т. розбризна́;
• т. разводящая – т. розвідна́;
• т. разговорная, рупор – т. розмо́вна, говірна́;
• т. рассолоотводящая – т. роповідвідна́;
• т. рассолоприводящая – т. ропопідвідна́;
• т. рассолораспределительная – т. ропорозподі́льча;
• т. распределительная – т. розподі́льча;
• т. раструбная – т. горлови́нна;
• т. ребристая – т. ребро́вана;
• т. регуляторная – т. регуля́торна;
• т. ресиверная – т. реси́верна;
• т. сваренная – т. зва́рена;
• т. сварная – т. зварна́;
• т. сводчатая – т. склепі́нна;
• т. сдвоенная – т. подво́єна;
• т. сигнальная – су́рма гаслівна́;
• т. сливная – т. зливна́;
• т. сменная – т. замі́нна;
• т. смесительная – т. змі́шувальна;
• т. смывная – т. змивна́;
• т. соединительная – т. злучна́;
• т. спускная – т. спускна́;
• т. сточная – ри́нва;
• т. ступенчатая – т. східча́ста;
• т. суженная – т. зву́жена;
• т. Т-образная, тавровая – т. Т-поді́бна, тетува́та;
• т. телескопическая – т. телескопі́чна;
• т. тонкостенная – т. тонкості́нна;
• т. топочная – т. паливне́ва;
• т. тормозная – т. гальмівна́;
• т. трехходовая – т. триходо́ва;
• т. тупиковая – т. зазубне́ва;
• т. тянутая – т. тя́гнена;
• т. U-образная – т. U-поді́бна;
• т. упругая – т. пружна́;
• т. уравнительная – т. вирівня́льна;
• т. фасонная – т. обрисо́ва;
• т. флянцованная – т. крисо́вана;
• т. холодильная – т. холоди́льна;
• т. холостая – т. я́лова;
• т. цельнотянутая – т. суцільнотя́гнена;
• т. цилиндрическая – т. циліндри́чна;
• т. циркуляционная – т. обіго́ва, циркуляці́йна;
• т. четырехходовая – т. чотириходо́ва;
• т. чистильная – т. очисна́;
• т. шарнирная – т. суста́вна;
• т. шахтная – т. шахтова́;
• т. эластичная – т. еласти́чна;
• т. яйцеобразная – т. яйцюва́та.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

труба́ 1. труба́,-би́, ру́ра,-ри, ці́вка,-ки, ці́ва,-ви
2. ри́нва,-ви
т. аэродинами́ческая труба́ аеродинамі́чна
т. бесшо́вная труба́ безшо́вна
т. бурова́я труба́ свердлова́
т. вентиляцио́нная труба́ вентиляці́йна
т. водонапо́рная труба́ водонагнітна́
т. водоотводна́я труба́ водовідвідна́
т. водоподъёмная труба́ водотя́жна
т. водопрово́дная труба́ водопрові́дна
т. водосто́чная ри́нва,-ви (вертикальна), ришта́к,-ка́ (горизонтальна)
т. воздухопрово́дная труба́ повітропровідна́, проду́шник,-ка
т. воздухопродувна́я труба́ повітропродувна́
т. восходя́щая труба́ догі́рна
т. впускна́я труба́ впускна́
т. вса́сывающая вентиляцио́нная труба́ всмо́ктувальна вентиляці́йна
т. вытяжна́я труба́ витяжна́ [тягова́], ко́мин,-на, ко́роб,-ба
т. выхлопна́я труба́ вихлипна́ [видимна́]
т. га́зовая труба́ га́зова
т. ги́бкая труба́ гнучка́
т. гонча́рная труба́ гонча́рна
т. грязева́я труба́ шлямова́
т. дрена́жная труба́ дрена́жна
т. дымова́я дима́р,-ря́, ко́мин,-на
т. дымога́рная труба́ вогне́ва
т. дымоотво́дная труба́ димовідвідна́
т. жарова́я (котла́) труба́ розжа́рна, жа́рниця,-ці
т. желе́зная труба́ бляшана́
т. забо́рная труба́ забірна́
т. запо́рная труба́ запірна́
т. зри́тельная труба́ підзо́рна, телеско́п,-па, далекогля́д,-да
т. канализацио́нная труба́ каналізаці́йна
т. ка́таная труба́ звальцьо́вана
т. керами́ческая труба́ керамі́чна
т. кле́паная труба́ кле́пана [нюто́вана]
т. коле́нчатая труба́ колі́нчаста
т. колле́кторная труба́ збірнико́ва [коле́кторна]
т. конвекцио́нная труба́ конвекці́йна [перене́сення]
т. конденсацио́нная труба́ конденсаці́йна [скра́плювання]
т. коте́льная труба́ парогенера́торна [казано́ва]
т. нагнета́тельная труба́ нагніта́льна
т. напо́рная труба́ напі́рна́
т. направля́ющая труба́ напрямна́
т. нивели́рная труба́ нівелі́рна [вирі́внювальна]
т. нисходя́щая труба́ доді́льна [низхідна́, спадна́]
т. обса́дная труба́ цямро́вана [обшивна́]
т. огнева́я труба́ вогне́ва
т. ороша́ющая труба́ зро́шувальна [обво́днювальна]
т. отводя́щая труба́ відвідна́
т. отса́сывающая труба́ відсмо́ктувальна
т. паровыпускна́я труба́ паровипускна́
т. паропрово́дная труба́ паропровідна́
т. парохо́дная дима́р паропла́вний
т. переливна́я труба́ переливна́
т. перепускна́я труба́ перепускна́
т. печна́я дима́р,-ря́
т. пита́ющая труба́ живи́льна
т. поворо́тная труба́ поворо́тна
т. погру́женная труба́ зану́рена
т. подводя́щая труба́ підвідна́
т. подзо́рная труба́ далекогля́дна, далекогля́д,-да
т. подъёмная труба́ підійма́льна
т. приёмная труба́ прийма́льна
т. прогарна́я труба́ вогне́ва
т. прока́тная труба́ вальцьо́вана
т. пылесо́сная труба́ відпильна́ [пилосмо́кна]
т. разбры́згивающая труба́ розбри́зкувальна
т. распредели́тельная труба́ розподі́льна [розподі́лювальна]
т. растру́бная труба́ горлови́нна
т. ребри́стая труба́ ребро́вана [ребри́ста]
т. сварна́я труба́ зварна́ [зва́рова́]
т. сво́дчатая труба́ склепі́нна
т. сигна́льная су́рма,-ми
т. сифо́нная труба́ сифо́нна
т. сливна́я труба́ зливна́
т. составная труба́ складна́ [скла́дена, складова́]
т. спира́льная труба́ спіра́льна
т. стальна́я труба́ стале́ва
т. сто́чная ри́нва,-ви, труба́ стічна́
т. телескопи́ческая труба́ телескопі́чна
т. толстосте́нная труба́ товстості́нна
т. тонкосте́нная труба́ тонкості́нна
т. то́почная труба́ па́ливнева [пали́льна]
т. транспорти́рующая труба́ транспорту́вальна
т. тупико́вая труба́ глуха́
т. уравни́тельная труба́ зрівня́льна
т. фасо́нная труба́ фасо́нна [обрисо́ва]
т. фланцо́ванная труба́ флянцьо́вана [крисо́вана]
т. холоста́я труба́ неробі́тна [ненаванта́жена, я́лова]
т. цельноката́нная труба́ суцільнозвальцьо́вана
т. цельнотя́нутая труба́ суцільнотя́гнена
т. чисти́тельная труба́ очисна́
т. чугу́нная труба́ чаву́нна
т. шарни́рная труба́ сугло́бова [шарні́рна]
т. экра́нная труба́ заслі́нна
т. эллипти́ческая труба́ еліпти́чна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сурма́, -ми́ – (музык. инстр.) труба.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сурма́, -рми́; су́рми, су́рем

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма. Чуб. І. 179.
Суре́мка, -ки, ж. Ум. отъ сурма.
Сурма́, -ми́, ж. Труба (музык. инструм.). АД. 1. 159. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили, як Серпягу молодого та у Каневі положили. Дума. Ум. Суре́мка, су́рмонька, су́рмочка. Гоя. I. 14. Козаки стояли, на суремки гарно грали. Мкр. II. 34. Голос як сурмонька, т’ але ж чортова думонька. Ном. № 2984.
Цу́рма, -ми, ж. = Су́рма. Ум. Цу́ромка. Мет. 398.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Рожок — су́рма, -ми; ріжо́к, -жка́; Р. сигнальный — су́рма, -ми.
*Сигнальный — гаслови́й; С. вереска — гаслови́й мо́туз; С. огонь — гасловий во́гонь; С. ракета — гаслова́ раке́та; С. рожок — гаслови́й ріжо́к; С. труба — су́рма.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

прові́сниця, прові́сниць; ч. прові́сник
1. та, хто віщує, пророкує щось. [Я прийшла до провісниці , ти лише спостерігатимеш і мовчатимеш, що б не сталося, – бліда від ляку рука торкнулася дверей, воля і зараз залишалася сильнішою за страх. (Наталія Дев’ятко «Легенда про юну Весну», 2016). Провісниці майбутнього зазвичай нічого не провіщають без користі для себе. (Агата Крісті «Тринадцять загадкових випадків», пер. Віктор Шовкун, 2011). Колись я був у болгарської провісниці Ванги, і вона сказала: «Якщо тобі важко підійди до великого дерева, і воно дасть тобі сили». (День, 2007).]
2. перен. та, хто провіщає, проголошує щось і бореться за його здійснення. [І в думці я назвав цю провісницю весни Христиною, бо кращого імені не знаходив, – так назвала себе колись польова царівна, що з’явилася переді мною на Чигиринській горі.... (Роман Іваничук «Я ще не писав про Донбас», 2016).]
3. та, що своєю появою віщує якісь зміни. [Для мене буря з градом – наче провісниця кінця світу. (Даніель Ґлаттауер «Північний вітер», 2017). Там весна – сурма світлого бога, промениста провісниця щастя і праці, а тут дрібний, хоч і приємний епізод, кінець господарчого кварталу й початок руху приміських потягів. (Валер’ян Підмогильний «Місто», 1928).]
див.: віщу́нка, пророки́ня, проро́чиця
Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 136.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Горнъ = 1. го́рен (у кузнях і гончарнях), гута (на скляних заводах), гарто́вня (в цегельнях. С. Л.), верхня частина гончарського горна — чері́нь, нижня – сльо́си. Сум. Ох. . 2. труба́, сурма́, суре́мка. — У суремки жалібно вигравали, славу козацькую вихваляли. н. п. — Голос як сурмонька, та чортова думонька. н. пр.
Труба́ = труба́. С. Ш. — Водосто́чная, водото́чная т. = ри́нва. С. З. — З дощу та під ринву попав. н. пр. — Водомётная, заливна́я, пожа́рная т. = труба́ (С. Л. Ш.), смок (С. Л.), цмок, прискавка. — Дымова́я т. = дима́р, дима́рь. (С. З. Л.), верх, ви́вод, що виходить з сїней — бо́вдур (С. Ш.). — Із почорнїлого димара стовпом валив дим. Морд. — Виглядали у димарь, а він лїзе у двері. н. пр. — В кешенї, наче в бовдурі, вітер гудить. н. пр. — Полїзти на хату до вивода. н. о. Гріпч. — Зри́тельная т. = подзо́рна труба́. — Учені люди, дивлячись у подзорні труби, догледїлись. Де-що про Сьв. В. — Коренна́я, печна́я т. = ко́мін (С. З. Л.), до стелї, а дальше д. вже Дымова́я т. — Музыка́льная т. = труба́ (С. Ш.), сурма́ (С. З. Л.), здр. тру́бка, суре́мка, су́рмонька, бокова частина — притру́бок. — Військо виступало та на трубах вигравало. К. Ш. — Козаки стояли, на суремки гарно грали. Мак. — У суремки жалібно вигравали, славу козацьку вихваляли. н. д. — Голос як сурмонька, та чортова думонька. н. пр.

Запропонуйте свій переклад