Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 64 статті
Шукати «тошн*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ду́рно
1) (
плохо) пога́но (ум. погане́нько, ув. поганю́чо), ке́псько, зле, (гал.) ли́хо. [Пога́но зроби́в. Поганю́чо співа́ли. Ке́псько живе́ться мені́ на сві́ті. Їм тут було́ не зле. По-по́льськи він бала́кає, але ли́хо];
2) (
тошно) мло́сно. [Стає́ ду́шно, аж мло́сно (Мирн.)], па́морочно [Ста́ло ще тісні́ше, я́ко́сь па́морочно], ну́дно.
Мне ду́рно – мло́сно мені́.
Ей ду́рно сделалось, стало – їй ста́ло мло́сно, (обморочно) вона́ зімлі́ла.
Делаться ду́рно – мло́стити (-стить) (безл.). [Мене́ мло́стить – мне дурно].
Мне начинает, начало (стало) делаться дурно – мене́ почина́є (почала́) обніма́ти млі[о]сть.
Дурнота́
1) (
непригожество) нега́рність, невродли́вість, него́жість, (безобразие) бри́дкість (р. -ости);
2) (
головокружение, тошнота) млі[о]сть, мло́сті (мн.), млої́ння, моро́ки, (желудочная) нуд (р. ну́ду), мло́йність (р. -ности).
Ли́хо, нрч.
1) (
бойко, разудало) хва́цько, мото́рно, хва́тко, бадьо́рно, жва́во, бра́во. [Хва́цько ви́бігши на па́горок, трі́йка ста́ла (Короленко). Усі́ хва́тко танцюва́ли (Ор. Левиц.). «Ану́, лише́нь, бадьо́рно!» – обзива́ється він до гнідо́го (Мирний)];
2) (
зло) лю́то, злі́сно; (плохо) зле, пога́но; (тяжело) ва́жко, тя́жко; (тошно, противно) ну́дно, ги́дко, оги́дно.
Мути́ть, му́чивать
1) (
делать мутным) каламу́тити, колоти́ти, с[за]каламу́чувати, сколо́чувати, мути́ти, бо́втати; срв. Замути́ть 3, Помути́ть. [Що це ти тут каламу́тиш бе́рег мій? (Глібів). Два го́луби во́ду пи́ли, а два колоти́ли (Пісня). Дітво́ра бо́втає во́ду (Луб.)];
2) (
возмущать, бунтовать) хвилюва́ти, баламу́тити, колоти́ти, каламу́тити, мути́ти, ворохо́бити, бунтува́ти. [По се́лах люде́й баламу́тять (Кониськ.). Так коло́тить усіма́, як вир водо́ю (Приказка). Колоти́ла Пили́пиха в нас у ха́ті (М. Вовч.). Мути́в, як на селі́ моска́ль (Котл.)].
-тить общество (народ) – баламу́тити грома́ду (наро́д), колоти́ти грома́дою (ми́ром), каламу́тити в грома́ді, наро́д бунтува́ти. [Не вспів у село́ війти́, вже й каламу́тить ми́ром (Тобіл.). Почне́ каламу́тити в грома́ді (Грінч.). Ото́й Гу́ща наро́д бунтува́в (Коцюб.)];
3) (
тошнить) нуди́ти, ва́дити, мло́їти, (диал.) кану́дити. [Пра́вда ва́ша: наїда́лись, а вам тепе́р ва́дить (Шевч.)].
Меня -ти́т – мені́ ну́дно (мло́сно, ва́дить), мене́ ну́дить (мло́їть, кану́дить).
На душе, на сердце -ти́т – на душі́, на се́рці мло́сно (ну́дно).
Муть
1) каламу́ть (-ти), каламу́тина, (
гуща) гу́ща, фус (-су); срв. Оса́док;
2) (
мгла) (і)мла́;
3) (
тошнота) нудо́та, мло́сті (-тів).
Ну́да
1)
см. Нужда́ 4;
2)
см. Нужда́ 2;
3) (
тошнота) нуд (-ду), ну́да́. [Шви́дко ки́нувся із ха́ти, щоб холо́дною водо́ю нуд угамува́ти (М. Макар.)].
Ну́ди́ть, безл. – ну́ди́ти; см. Тошни́ть, -ться
1)
мне -ди́тся – мене́ ну́дить, мло́сно мені;
2) (
томиться) ну́ди́тися, ну́ди́ти сві́том;
3)
Нужда́ться 2.
Переса́сывать, пересоса́ть (многое) – пересмо́ктувати, пересмокта́ти; (сосать лишку) пересиса́ти, пересса́ти (-ссу́, -ссе́ш). [Дити́на пересса́ла, аж її́ ну́дить (тошнит)].
Позыва́ть, позва́ть
1)
кого (кликать) – кли́кати, покли́кати, зва́ти, позва́ти кого́, (крикнуть кого) гука́ти, гукну́ти кого́ и на ко́го;
2)
безл. (тянуть, нудить) тягну́ти на що, куди́, корті́ти кого́ и кому́ (щось роби́ти), бере́, беру́ть кого́ що.
Меня -ва́ет на еду – бере́ мене́ ї́жа, корти́ть мене́ ї́сти, ї́сти хо́четься мені́, тя́гне мене́ на ї́жу.
На рвоту кого -ва́ет – блюва́ти бере́ кого́, во́ніти беру́ть кого́ или на во́ніти бере́ кого́, з душі́ ве́рне, (тошнит кого) ну́дить кого́.
Меня так и -ва́ет в поле – мене́ так і тя́гне в по́ле, мене́ так і корти́ть у по́ле.
По́званный – покли́каний.
Гости по́званы – госте́й покли́кано.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Чёрт – чорт, дідько, люципер, лукавий, куций, (нечистый) лихий, нечистий, (болотный) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник:
будто черти горох молотили (в свайки играли) (разг., устар.) – неначе (наче), немов (мов), ніби (нібито), буцімто (буцім) чорт сім кіп гороху змолотив;
до чёрта, чёрт знает сколько (разг.) – до чорта (до біса, достобіса, до дідька), до лиха (до лихої години), до смутку; (эвфем.) до сина (до хріна); (ругат.) до стилої мами; страшенно;
за каким (за коим) чёртом (прост.) – якого чорта (біса, дідька); (иногда эвфем.) якого сина;
какого чёрта, для какого чёрта (разг.) – якого чорта (біса, дідька); (эвфем. также) якого сина (хріна); (иногда давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі; на кий біс;
как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего) (разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого);
к чёрту, к чертям, ко всем чертям (разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (ругат. ещё) під три чорти, к лихій годині;
к чёрту на кулички (на рога) (разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (иногда) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби;
на чёрта (разг.) – на чорта (на біса);
не было печали, [так] черти накачали – не мала баба клопоту, так купила порося (Пр.); не було клопоту, так чорт надав (Пр.); купив чорта з рогами на свою шию (Пр.); не мала дівка лиха, так Каленика привела (Пр.);
ни к чёрту (не годится) (разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (иногда фиг. о какой-нибудь непригодной вещи) надібок у піч, мишам на снідання;
ни чёрта (разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма;
один чёрт (разг.) – один чорт (один біс); який дідько печений, такий і варений (Пр.); який один дідько, такий і другий (Пр.); все один чорт, що собака, що хорт (Пр.); той же Савка, та на других санках (Пр.);
одному чёрту известно – сам чорт (дідько) зна (знає);
[сам] чёрт не брат кому – [сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому;
сам чёрт не разберёт (не поймёт) (разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє);
[сам] чёрт ногу (голову) сломит (разг.) – [сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть;
сто чертей! (бран.) – сто (стонадцять) чортів!;
у него чёрт в подкладке, сатана в заплатке – лисом підшитий, псом підбитий (Пр.);
у чёрта на куличках, на рогах (разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах;
чем чёрт не шутит (разг.) – чого на світі не буває; бува (буває);
чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём (разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам.. ) хто, що;
чёрта лысого – чорта (дідька) лисого; чорта пухлого;
чёрта с два! (разг.). – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але!;
чёрт возьми, чёрт побери (разг.) – чорт його бери!, чорт побери!; дій його честі!; (иногда) матері його ковінька!;
чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык (разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик; чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути;
чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их) (разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила); [і] надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); [і] надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс);
чёрт его (их…) знает – чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна (знає); смуток його (їх…) зна (знає);
черти возьмут кого (разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого;
чёрт знает кто (что, какой, где, куда…) (разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…);
чёрт ли сладит с кем (разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким;
чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал) (разг.) – чорт мене (тебе, його її, нас, вас, їх) бери (о многих, побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав);
чёрт мошну тачает, скряга её набивает – скупий збирає, а чорт калитку шиє (Пр.);
чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого;
чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого – чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто;
чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними) (разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере;
чёрт-те что, чёрт-те как – чорт зна що, чорт зна як; чортзна-що, чортзна-як, казна-що, казна-як; (редко) чорть-і-що, чорть-і-як;
чертям (всем чертям) тошно (разг.) – аж пекло сміється;
что за чёрт (разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).
[Лізти чортові в зуби (Пр.). Якби в чорта грива, була б з нього кобила (Пр.). — Одначе ж, чорт побери, земляче, ти, видно, її соломою годував! (М.Гоголь). Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І.Нечуй-Левицький). І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! (Сл. Гр.). Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті (Н. п.). Вигадай чорта, він вам і ратиці на стіл (Пр.). Послав Бог роботу, та забрав чорт охоту (Пр.). Править, як чорт болотом (Пр.). Про вовка помовка, а чорт пана несе (Пр.). Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе (Пр.). — Козолуп! Піди, брат, турни його к чортам собачим звідси. Хай другим шляхом їде… Ну, сволоч народ! Якраз йому тоді треба їхать, як не можна (В.Винниченко). Але тепер, коли все скінчилось гаразд (дай Боже так і в усіх пригодах), скажіть мені, ваша милость, хіба ж то не смішно було, що отаке чорть-і-що нас налякало,- мене принаймні, бо ви, пане, я вже бачу, не знаєте й не відаєте, що таке страх чи переляк (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чорти батька зна що говориш, чоловіче! — вигукнув Дон Кіхот (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Бог мене побий,— обізвався тоді корчмар,— коли той Дон Кіхот чи Дон Анциболот не порубав міхів із червоним вином, що в головах йому стояли! Отож, мабуть, вино розлилося, а сей молодець дума, що то кров! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тільки-но хто згадував директора, крамаря хапали чорти, він, забувши про свої муки, несамовитів і казився, чухаючи своє тіло від голови до п’ят (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Отака ваша історія? — Певно, що така. А яка ваша? Ми порівняємо їх і, може, я нарешті зрозумію, на кий біс ви закинули мене посеред ночі до холодного підвалу, який смердить лайном? (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). З першого дня роботи виявилося до дідька й трохи (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). 1. — Тату! Чорт лізе в хату!!! — Не біда, синку, аби не москаль. 2. Дружина — чоловікові: — Тебе сьогодні знову викликають у школу: малий знову розбив вікно. — Чорт побери! Скільки ж у них там вікон?!].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТОШНИ́ТЬ, тошни́т діял. недо́бриться.
ТОШНОТА́, до тошноты́ (нудний) до зану́ди, (утертий) до свербля́чки.
ТОШНОТВО́РНЫЙ, ТО́ШНЫЙ (нудний) ще зану́дливий, (гидкий) потво́рний;
тошнотво́рный (то́шный) челове́к зану́да, нудьга́ не чолові́к, нудьга́, галиц. нудя́р.
ТОШНОТВО́РСТВОВАТЬ оказ. зану́дствовати.
СЛУЖИ́ТЬ (кому) образ. скака́ти під чию ду́дку;
служить чем ще заступа́ти що [нож служит ви́лкой ніж заступа́є виде́льце];
служить на по́льзу іти́ на ко́ристь;
служить опроверже́нием спросто́вувати;
служит по́водом бу́ти причи́ною, спричиня́тися до;
служить препя́тствием к чему ще перешкоджа́ти, става́ти на зава́ді чому /в чому, до чого/;
служить причи́ной чего призво́дити до;
служить толчко́м для кого к чему спону́кувати кого на що;
служить бы рад, прислу́живаться то́шно служи́ти б міг, прислу́жувати – ні;
служащий що /мн. хто/ слу́жить тощо, зда́тний бу́ти чим, гото́вий служи́ти, слуга́, служа́ка, служи́тель, службо́вець, (в уряді) урядо́вець, прикм. служи́вий, службо́вий, /для чого/ призна́чений на що, присл. як [служащий ме́рой як міри́ло], образ. на слу́жбі, у ро́лі кого;
исполни́тельный служащий службі́ст;
служащий в ка́честве чего вжи́ваний як що, зда́тний бу́ти чим;
служащий двум господа́м слуга́ двох пані́в;
служащий для чего прида́тний /вжи́ваний/ для;
служащий доказа́тельством що слу́жить за до́каз;
служащий чьим интере́сам на слу́жбі чиїх інтере́сів;
служащий мамо́не слуга́ мамо́ни;
служащий мери́лом як міри́ло;
служащий на по́льзу ко́рисний для;
служащий на фло́те на фло́тській слу́жбі;
служащий образцо́м зда́тний бу́ти взірце́м, як взіре́ць;
служащий ору́дием у ро́лі знаря́ддя́;
служащий под нача́лом кого підпорядко́ваний кому;
служащий по на́йму на́йманий, на́ймит;
служащий препя́тствием = препятствующий;
служащий причи́ной чего зда́тний спричи́нитися до;
служащий прогре́ссу покли́каний служи́ти проґре́су;
служащий ши́рмой у ро́лі ши́рми, як ши́рма;
служи́вший служа́лий, ОКРЕМА УВАГА;
НАСЛУЖИ́ТЬСЯ попослужи́ти;
наслужи́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
ПОСЛУЖИ́ТЬ послужить чему сприя́ти, ста́ти в приго́ді чому /для чого/;
послужить во вред зашко́дити, піти́ на шко́ду;
послужить по́водом спричини́тися, ста́ти за причи́ну /причи́ною/;
послужить препя́тствием ста́ти на перешко́ді;
послужить приме́ром ста́ти за при́клад;
послужи́вший ОКРЕМА УВАГА
СТЕ́ПЕНЬ (культурности) рі́вень, (доктора) ще звання́, ти́тул;
в вы́сшей сте́пени (з присл.) аж о́н як [аж о́н як про́сто], (з прикм.) аж о́н який [аж о́н який чо́рний], живомовн. що аж [в вы́сшей сте́пени ки́слый ки́слий що аж], та як же ж [в вы́сшей сте́пени прия́тно та як же ж приє́мно], таки́й... таки́й... [в вы́сшей сте́пени ло́вкий таки́й спри́тний, таки́й спри́тний];
в вы́сшей сте́пени опеча́ленный смутни́й на́че осі́ння хма́ра;
в гора́здо бо́льшей сте́пени дале́ко бі́льше;
в значи́тельной сте́пени ще зна́чно;
в одина́ковой сте́пени /в ра́вной сте́пени/ ще одна́ково, /рі́вною мі́рою/;
в ра́зной сте́пени рі́зною мі́рою;
в той же сте́пени тіє́ю ж мі́рою;
по сте́пени чего відпові́дно до рі́вня чого;
в той и́ли ино́й сте́пени так чи так, так чи іна́к(ше);
до не́которой сте́пени вставн. сказа́ти б;
до тако́й сте́пени насті́льки, аж так [заче́м до тако́й сте́пени наеда́ться на́що аж так наїда́тися];
до тако́й сте́пени, что аж [до тако́й сте́пени популя́рное и́мя, что ста́ло тошни́ть ду́же поши́рене ім’я́, що аж ста́ло ну́дити];
не в тако́й сте́пени (спрощений) не аж так на́дто.
ЧЁРТ ще нечи́стий дух;
чёрт возьми́!, ще сто чорті́в!;
на кой черт вставн. на лиху́ годи́ну;
чёрт зна́ет что ще ли́хо зна́є що;
чем чёрт не шу́тит бува́є і слон літа́є, з чим ді́дько не но́ситься, фраз. ще й спра́вді;
чёрт бы вас побра́л щоб вас ді́дько злиза́в;
чёрта лы́сого! /чёрта с два!/ чо́рта пу́хлого, фраз. де́ там!, та де!, стил. перероб. так він /вона тощо/ і [чёрта з два тебе ска́жет так він тобі́ і скаже];
к чёрту в зу́бы до чо́рта на ро́ги;
у чёрта на кули́чках ще у чо́рта за па́зухою;
ЧЕ́РТИ, черти полоса́тые бі́сові ді́ти;
ко всем чертя́м під три чорти́;
всем чертя́м то́шно аж пе́кло сміє́ться.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Тошнить, стошнить – ну́дити, зану́дити, -джу, -диш.
Тошно – ну́дно.
Тошнота – нуд, -ду, нудо́та, -ти, ну́да, -ди, мло́сті, -тів.
Тошнотворный – нудо́тний, -а, -е.
Тошный – нудни́й, нудки́й, -а́, -е́.
Дурно
1) (
плохо) зле, пога́но, ке́псько;
2) (
тошно) мло́сно.
Дурнота
1) нега́рність, -ности, него́жість, -жости;
2) (
тошнота) млість (род. мло́сти).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Тошно
• [Всем] чертям тошно, [самому] чёрту тошно
– аж пекло сміється.
Черт
• Будто черти горох молотили (в свайки играли)
(разг. устар.) – (не)наче, (не)мов, ніби(то), буцім(то) чорт сім кіп гороху змолотив. [Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. Н.-Левицький.]
• До чёрта
(разг.) – до чорта (до біса, достобіса), до лиха (до лихої години), до смутку; (евфем.) до сина (до хріна); (лайл.) до сталої мами; страшенно.
• За каким (за коим) чёртом
(прост.) – якого чорта (біса, дідька); (іноді евфем.) якого сина.
• Какого чёрта, для какого чёрта
(разг.) – якого чорта (біса, дядька); (евфем. також) якого сина (хріна); (іноді давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі. [Чого мені журитися, якої нетечі? Манжура.]
• Как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего)
(разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого).
• К чёрту, к чертям, ко всем чертям
(разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (лайл. ще) під три чорти, к лихій годині.
• К чёрту на кулички (на рога)
(разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (іноді) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби.
• На чёрта
(разг.) – на чорта (на біса).
• Не было печали, [так] черти накачали
– не мала баба клопоту, так купила порося. Пр. Не було клопоту, так чорт надав. Пр. Купив чорта з рогами на свою шию. Пр. Не мала дівка лиха, так Каленика привела. Пр.
• Ни к чёрту (не годится)
(разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (іноді фіг. про якусь негодящу річ) надібок у піч, мишам на снідання.
• Ни чёрта
(разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма.
• Один чёрт
(разг.) – один чорт (один біс). Який дідько печений, такий і варений. Пр. Який один дідько, такий і другий. Пр. Все один чорт, що собака, що хорт. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр.
• Одному чёрту известно
– сам чорт (дідько) зна(є).
• [Сам] чёрт не брат кому
– [Сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому.
• Сам чёрт не разберёт (не поймёт)
(разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє).
• [Сам] чёрт ногу (голову) сломит
(разг.) – [Сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть. [Колись, хоч би в епоху Наполеона, добре було воювати! Зійшлися дві армії, стукнулись, розійшлись. Ні тобі фронтів, ні сидіння в окопах. А тепер почни розбиратися в операціях, — сам чорт в’язи скрутить. Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Сто чертей!
(бранное) – сто (стонадцять) чортів!
• У него чёрт в подкладке, сатана в заплатке
– лисом підшитий, псом підбитий. Пр.
• У чёрта на куличках, на рогах
(разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах.
• Чем чёрт не шутит
(разг.) – чого на світі не буває; бува(є).
• Чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём
(разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам…) хто, що.[Нащо ти це кинув? — спитав Борис. — Лист якийсь рекомендаційний, на біса мені лист! Кундзіч, перекл. з Толстого.]
• Чёрта лысого
– чорта (дідька) лисого; чорта пухлого.
• Черта с два!
(разг.) – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але! [І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! Сл. Гр.]
• Чёрт возьми
(разг.) – чорт його бери!; дій його честі!; (іноді) матері його ковінька!
• Чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык
(разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик, чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути. [А ти вип’єш зі мною з радощів? — спитав він. І зараз же з тривогою подумав: «Ну, от і знов чорт мені надав бовкнути!» Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их)
(разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила), (і) надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); (і) надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс).
• Чёрт его (их…) знает
– чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна(є); смуток його (їх…) зна(є).
• Черти возьмут кого
(разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого.
• Чёрт знает кто (что, какой, где, куда…)
(разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…).
• Чёрт ли сладит с кем
(разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким.
• Чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал)
(разг.) – чорт мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) бери (про багатьох побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав).
• Чёрт мошну тачает, скряга её набивает
– скупий збирає, а чорт калитку шиє. Пр.
• Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого
(разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого. [Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті. Н. п.]
• Чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого
– чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто.
• Чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними)
(разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере.
• Чертям (всем чертям) тошно
(разг.) – аж пекло сміється.
• Что за чёрт
(разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ва́дити
1)
вредить;
2)
препятствовать, мешать, стеснять;
3)
тошнить.
Вадки́й, вадли́вий
1)
вредный;
2)
препятствующий, мешающий, стесняющий;
3)
тошнотворный.
Ва́дко, вадли́во
1)
вредно;
2)
тошно.
Зану́датоска, скука, тошнота.
Зну́ди́ти, -джу
1)
истомить;
2) зну́ди́ти сві́том –
разочароваться в жизни;
3) (
безл.) тошнить; зну́ди́тися (від чо́го, за чим) – затосковать; разочароваться.
Кану́дити, -дитьтошнить.
Нуд, -ду, ну́да́, -ди́
1)
скука, тоска, томление;
2)
тошнота.
Нуда́ порива́є – томно, тоска.
Ну́ди́ти, -джу́, -диш
1)
наводить, нагонять скуку;
2)
томить, мучить;
3)
принуждать;
4) (
безл.) тошнить.
Ну́ди́ти сві́том – томиться.
Ну́ди́тися – тосковать, скучать, томиться.
Нудки́й, нудни́й
1)
скучный, томительный;
2)
приторный;
3)
тошный.
Перену́дити, -джу, -диш
1)
истомить, нагнать тоску, скуку;
2) (
безл.) перестать тошнить.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Без головы и рукам и ногам тошно.
1. За дурною головою і ногам нема покою.
2. На те Бог голову дав. щоб посторонок не зсунувся.
3. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
4. Утеребив Бог душу, як у пень, та й кається.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

то́шно, присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ва́дити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить.
Ледачому животові і пироги вадять. Ном. № 7159 Хліб на хліб не вадить. Ном. № 12028. Багацько не вадить. Ном. № 1366. Як не чує, то й не вадить. Ном.
2) безл. Тошнить.
Вадки́й, -а́, -е́.
1) Вредный.
2) Тошный. Уман. IV. 120.
Ва́дко, нар.
1) Вредно. Левч. 16.
2) Тошно. Левч. 163.
Ва́дко мені́. Мнѣ плохо, я нехорошо себя чувствую. Желех.
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Дова́дно, нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.
Кану́дити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Мло́їти, -їть, гл. безл. Тошнить. Млоїть мене та й млоїть. Каменец. у.
Мло́сний, -а, -е.
1) Располагающій къ истомѣ, томительный, душный (о днѣ):
Сьогодні день дуже млосний. Кіев. у.
2) Тошный, обморочный.
Мло́сно, нар.
1) Располагающе къ истомѣ.
2) Тошно, обморочно, дурно.
Чогось їй стало млосно й нудно. Кв.
На́пад, -ду, м.
1) Нападеніе, аттака.
Два напади ляхи одбили. Стор. Опанували б ми були Крим за одним нападом. К. ЦН. 221.
2) Пароксизмъ.
3)
Двома́, трьома́ на́падами. Въ два, три пріема; два, три раза. Третім нападом роблю. Ном. Трома нападами сіяли ліс. Звенигор. у. Двома нападами дощ ішов. Аж трьома нападами били його. І трьома́ на́падами не о́зьмеш. Никакъ не возьмешь. Мнж. 169.
4) Тошнота, болѣзнь у скота отъ обжорства. Угор.
Нуд, -ду, м.
1) Скука, тоска, томленіе. МВ. (О. 1862. III. 35).
З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. Мкр. Г.
2) Тошнота.
Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати. Мкр. Н. 9.
Ну́ди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Наводить, нагонять скуку.
2) Томить, мучить.
Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить. Нп.
3) Принуждать.
Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Волч. у. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав). Г. Барв. 455.
4)
безл. Тошнить.
5) =
Нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу. Чуб. V. 5.
6)
Ну́дити сві́том. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Кв. І. 11. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати. Мет. 38.
Нудни́й, -а́, -е́.
1) Скучный; томительный.
Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Ном. № 3710. Нудна моя у полі робота. Грин. III. 276.
2) Приторный.
3) Тошный.
Ну́дно, нар.
1) Скучно; томительно.
Нудно без роботи. МВ. (О. 1862. III. 40). Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. Нп.
2) Приторно.
3) Тошно.
Перенуди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Истомить, нагнать тоску, скуку.
2)
безл. Перестать тошнить.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Чуб. I. 43, 134. Мил. М. 36. КС. 1889. XI. 309. Грин. II. 33. Ув. Пристрі́тище. Грин. II. 33.
То́шно, нар. Тошно, тяжело, тягостно. І добре мені, і тошно мені, аж прихилюся я до вишні. Левиц. І. 48. Да не хилися, сосно, бо й так мені тошно. Мет. 248.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Зану́ди́ти, -джу́, -диш, гл. 2) *Зану́дило його́. Ему стало тошно, его затошнило. Херс. Нік.
Ну́да́, -ди́, ж.
1)
*Нуда́ порива́є. Тошно, тоска. Нуда пориває дивитися на таку роботу. Крим.
Ну́дно, нар.
3)
*Ох, як мені нудно і на серці трудно! Тобіл. IV. 285. *Ну́дно на світ диви́тись. На мир глядеть тошно. Квітка.
Нудо́та, -ти, ж. *2) Тошнота. Все солодке та солодке, а з його ніякого наїдку, тільки одна нудота. Мирн. І. 220.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Тошни́ть, стошни́ть = ну́дити (С. Л.), ва́дити (С. З. Л.), мло́їти ся, мару́дити, зану́дити (С. З.), зава́дити. — Занудило коло серця. К. Ш. — Тошни́ть = ну́дить, ва́дить, кану́дить, пуда́ порива́є. —Наїла ся цїх опеньків, так аж канудить. Хар. — Нуда пориває дивитись на таку роботу. Кр.
То́шно = ну́дно (С. Л.), ва́дко (С. З.), млосно (С. Л.), мо́торошно (С. Л.).
Тошнота́ = нуд, нуда́, нудо́та (С. Л.), млость (С. Л.).
Тошно́тное = вадкува́те. Сп.
То́шный = нудни́й (С. З.), нудки́й, вадли́вий (С. Л.), вадки́й.