Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «тутешній»
Шукати «тутешній» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зде́шний – туте́шній, туте́йший. [Вони́ не туте́йші ро́дом: десь там з-за Десни́].
Коренно́й –
1) см. Корнево́й 1;
2) перен. (основной) корінни́й, докорі́нни́й, осно[і]вни́й, (исконный) пе́рвісний, споконві́чний. [Одне́ з корінни́х завда́нь (Касян.). Тре́ба докорі́нних спо́собів шука́ти, як з ко́ренем ви́рвати ли́хо (Єфр.)].
• -на́я причина – корінна́ (основна́) причи́на.
• -но́е различие – основна́ відмі́нність (різни́ця).
• -ны́м образом – в ко́рені, ґрунто́вно.
• -но́е (радикальное) средство – докорі́нни́й (радика́льний) спо́сіб (-собу).
• -но́й закон – осно[і]вни́й зако́н.
• -но́й зуб – ку́тній зуб, кутня́к (-ка́).
• -на́я лошадь, см. Коренни́к 1.
• -но́й парус (на речных судах) – сере́днє (вели́ке) вітри́ло.
• -на́я рыба – крутосолі́нка.
• -но́й уксус – перегі́нний о́цет, міцни́й (пере́гнаний, перепу́щений) о́цет (р. о́цту).
• -но́й житель – тубі́лець (-льця), оса́дник, туте́шній з ді́да-пра́діда, краяни́н.
• -но́е население – тубі́льці (-ців), корінна́ лю́дність (-ности). [У Ки́їві стріва́лися між собо́ю аж три націона́льності – корінна́ місце́ва украї́нська, по́льська й росі́йська (Єфр.)].
• -но́й киевлянин – приро́дний (прирожде́нний, роди́мий) кия́нин.
• -но́й дворянин – дворяни́н да́внього ро́ду (з ді́да-пра́діда), родови́й (предкові́чний) дворяни́н.
• -ной сват – молодо́ї ба́тько, ба́тько нарече́ної.
• -ное слово, грам. – корінне́ сло́во.
• -но́й слог, грам. – корене́вий склад.
• -но́й язык – рі́дна мо́ва.
• -но́е месторождение, -ные породы, геол. – пе́рвісне родо́ви́ще, пе́рвісні поро́ди (матери́к).
• -но́й вал, подшипник, техн. – головни́й вал (-ла), головна́ вальни́ця;
3) сущ., см. Коренни́к 1.
Ме́стный –
1) місце́вий, (здешний) туте́шній, крайови́й и крає́вий, краї́нний, тубі́льний; (локальный) лока́льний. [З культу́рного по́гляду це були́ лю́ди ни́жчі за місце́ву украї́нську лю́дність (Грінч.). Серед туте́шнього мі́шаного наро́ду чоловіки́ деспоти́чні (Грінч.). Переселе́нці переміша́лися з крайови́ми людьми́ (Л. Укр.)].
• -ная боль – місце́вий (локалізо́ваний) біль (р. бо́лю).
• -ное время – місце́вий час (-су).
• -ный закон, обычай – місце́вий (крайо́[є́]вий) закон (-ну), зви́ча́й (-ча́ю). [Се, пе́вне, вже таки́й крає́вий зви́чай (Л. Укр.)].
• -ные книги (о родовом занятии должностей) – староси́дні реє́стри, місцюва́льні кни́ги -ный колорит, характер – місце́вий (лока́льний) кольори́т (-ту), хара́ктер (-ру). [Га́лицькі видання́ позбува́ються потро́ху свого́ лока́льного хара́ктеру (Єфр.)].
• -ный комитет – місце́вий коміте́т (-ту); (местком) місцевко́м (-му).
• -ный образ, церк. – намі́стний о́браз (-зу).
• -ный осмотр – о́гляд (-ду) на мі́сці.
• -ная свеча, церк. – ставни́к (-ка́).
• -ные условия – місце́ві умо́ви (р. умо́в);
2) грам. -ный падеж – місце́вий відмі́нок (-нка).
Наме́стный –
1) місце́вий, туте́шній; срв. Ме́стный 1;
2) (заменяющий) намі́сний, засту́пний, (заместитель) намі́сни́к (-ка́), засту́пник; (заместительный) замі́нний.
Нахо́дный –
1) (найденный) зна́йдений, натра́плений, нади́баний;
2) см. Нахо́жий;
3) (временно приходящий) нахожа́лий. [Він не туте́шній; се так яки́йсь нахожа́лий, – хто його́ зна, відкіля́ він (Київщ.)].
Просвеща́ться, просвети́ться – осві́чуватися, освіти́тися, бу́ти осві́ченим, просвіщ[ч]а́тися, просвіти́тися, бу́ти просві́ченим. [Чи люд просві́титься туте́шній? (Франко)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Штаны – штани, (прост.) штані:
• наложить в штаны – накласти (напудити, напустити) в штани;
• остаться без штанов – залишитися (зостатися) без штанів.
[Сорочка, зв’язана узлами. Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках; Замазана була на палець, Засалена, аж капав смалець, Обутий в драні постоли, Із дір онучі волочились,
Зовсім, хоть вижми, помочились, Пошарпані штани були (І.Котляревський). І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Гинуть! Гинуть! У ярмах лицарські сини, А препоганії пани Жидам, братам своїм хорошим Останні продають штани… (Т.Шевченко). І парубки у місті кращі, ніж у селі. Там усе у ягнячих свитках та вибійчаних штанях і літом у шапках; а тут — у сукняних чумарках, у китаєвих штанях, чоботи такі маленькі, на високих каблуках; все підперізані каламайковими добрими поясами, літом — у картузах, а зимою — у шапках. Йде, бувало, улицею який — як картина! Так би на його все й дивилася, нікуди очей не зводила… (П.Мирний). Його струнка фігура в вузьких жовтих штанях та синій куртці, здоровий, засмалений морським вітром вид та червона хустка на голові прегарно одбивались на тлі блакитного моря (М.Коцюбинський). Здається і пан, а штанів нема (Номис). До тих інших жінок він ставився трохи погордо, трохи, боязко. Почував, що вони не зважають на нього, навіть зневажають за його благенький френч, рудий картуз і вицвілі штани (В.Підмогильний). Я — як і всі. І штани з полотна… І серце моє  наган… Бачив життя до останнього дна Сотнями  ран! (Є.Плужник). Україна мусить зробитися необхідною, як штани, тільки тоді вона постане. Поки вона буде тільки «кумедією», орнаментом, піснею — до того її не буде (Є.Маланюк). Намотайся на хмару думками, нетерплячий, штани підв’яжи, бо витати тобі над віками, що не хоч або що не кажи. Не одкрутишся, і не відмолиш, і не виблагаєш порожнеч, та, що виникла в тебе, відколи ти зазнав передчасних утеч (В.Стус). З круглих плямистих дверей, в плямистих штанах й сорочці, з короткою зачохленою зброєю впоперек живота, з’явився ширший як довший, такий собі оберемкуватий чолов’яга (М.Вінграновський). — Розумієш, Галю, я хотів би померти без галасу і спотвореного обличчя, крім того, я не хотів би у передсмертній агонії накласти в штани… — Отож і скидай їх, — наполегливо повторила вона (Ю.Андрухович). «…він одразу ж добряче нам’яв би вуха цим самозваним дослідникам!» — голос Чмоня тверд і вищав (з наголосом у слові «вищав» на обох складах), — «а декому він стягнув би штани й добряче відходив би його паском, паском, ременем, кропивою!!!» Чмонь аж тіпався над кафедрою, щосили показуючи, як немилосердно шмагав би Т.Г.Шевченко самозванних дослідників своєї творчості (О.Ірванець). Коли я вийшов на кухню, Льолік вже терся коло холодильника, у своєму костюмі — темному піджаку, сірій краватці та безрозмірних штанях, що висіли на ньому, як прапор у тиху погоду (С.Жадан). Природно, вони запитали документи, але Сонька видала таку руладу, і Мотя відразу забув про поліцаїв, які стояли над головою, а почав негайно міняти підгузок, і менти спочатку здивувалися, як спритно він управляється, а потім, побачивши, скільки Софія Матвіївна наклала, швиденько відчепилися, нерви не витримали (Ю.Макаров). — Та я ж, пане, такого не говорю й не думаю,— виправдувався Санчо,— хіба ж я що? Чиє мелеться, той і біжи з ковшем. Як вони собі, може, й бахурували, то Бог їм суддя. Я не тутешній, я нічого не знаю. Хто там що робить, мені без інтересу, а ще кажуть — хто дуже крутить, той сам іскрутиться. А я собі яко наг, яко благ, родився без сорочки, помру без штанів, мене воно не студить і не гріє. У сусіда, славлять, повна бодня сала, а в нього й бодні нема. Та рот, кажуть, не город — не загородиш. Люди — Божі собаки: на кого хочуть, на того й брешуть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Блискавка розійшлася навпіл, каміння потягло кишені десь до колін, і штані впали. Джез намагався ухопити й притримати їх за пояс. Але не встиг, бо руки були обмотані ременем. Штани сповзли зі стегон. Він ухопив нижче, але запізно, і впіймав лише труси, а штані обгорнулися довкола литок (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Як багато, дозвольте мені зауважити, залежить від штанів; найінтелігентніша особа деградує, вдягнувши потерті штани (А.Позднякова, перекл. В.Вулф). Навіть на троні протираються штани (С.Є.Лєц). 1. — Я хочу схуднути! — Купи штани для схуднення! — Купив, не налазять… 2. Чоловікові штани дані для того, щоб приховувати свої думки]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОРЕННО́Й (житель) споконві́чний, пості́йний, тубі́льний, автохто́нний, абориге́нний, місце́вий, /тут/ туте́шній, /там/ тамте́шній, (зуб) галиц. чере́нній, (про породу) ма́тірній, (кінь) голо́бельний, (про зміну) істо́тний, кардина́льний, ґрунто́вний, радика́льний.
МЕ́СТНЫЙ ще (цих місць) туте́шній, (тих місць) тамте́шній.
ОБИТА́ТЬ (про звірів) води́тися;
обита́ющий що /мн. хто/ живе́ тощо, (в лісі) поди́буваний, ім. ме́шканець, жи́тель, пожиле́ць, жиле́ць, абориґе́н, тубі́лець, автохто́н, прикм. /тут/ туте́шній, /там/ тамте́шній;
давно́ обита́ющий старожи́л;
обита́емый залю́днений, засе́лений, обжи́тий, (дім) заме́шкалий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Здешний – туте́шній, -я, -є.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Неделя
• Без году неделя (разг. ирон.) – без ночі не тутешній (хто де); (іноді) без року не тиждень; (опис.) дуже короткий час; зовсім недавно.
• В конце недели – наприкінці тижня; при кінці тижня; з кінцем тижня.
• За неделю перед этим – тиждень тому; тиждень перед цим; перед тижнем.
• За неделю (сделать что-либо) – за (у) тиждень.
• Каждую неделю – щотижня (іноді щотиждень); [що] кожного (кожнісінького) тижня; [що] кожний тиждень.
• Каждые две, три недели – що другого (кожного другого), що третього (кожного третього) тижня.
• Мели, Емеля, твоя неделя – мели, Іване, доки вітер не стане (доки вітру стане). Пр. Плети, плети, я чув таких, як ти. Пр. Говорив Мирон рябої кобили сон. Пр.
• На ближайшей неделе – найближчого тижня; найближчим тижнем.
• На будущей (следующей) неделе – другого (наступного) тижня; на тому (на тім) тижні; з неділі.
• На позапрошлой неделе – на ген тому (на ген тім) тижні; (часом) на тамтому (на тамтім) тижні; позаминулого тижня.
• На прошлой (на прошедшей) неделе, на той неделе – того (минулого) тижня; на тому (на тім, на минулому) тижні.
• На этой неделе – цього тижня; на цьому (на цім) тижні.
• Неделю тому назад – тиждень тому; перед тижнем.
• Проводить, провести неделю где – бути (пробути, перебути) тиждень д є; тижнювати, перетижнювати де.
• Святая неделя – великодній тиждень; Великодні свята.
• Семь пятниц на неделе у кого – сім п’ятниць на тиждень у кого; сім п’ятниць має на тиждень хто.
• Страстная неделя – страсний (білий) тиждень.
• Сырная неделя – масниця.
• Через неделю – за (через) тиждень.
II. Образ
• Выведывать, выведать (стараться, постараться узнать) образ мыслей – вивідувати, вивідати напрям думок; ума вивідувати, вивідати; (іноді) ума випитувати, випитати.
• Образ действий – дії; спосіб дій; (спосіб) поводження.
• Образ жизни – спосіб (триб) життя; побут. […Треба списати тутешній наш триб життя. Українка.]
• Образ мыслей – напрям думок; спосіб думання (мислення).
• Подражать чьему-либо образу действий – наслідувати чиє поводження (чий спосіб дій); поводитися так само, як хтось; робити чиїм робом.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Туте́шний, туте́шній – здешний.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Местный (об осмотре, комитете, о властях) – місце́вий; (об обитателе) – туте́шній, та́мошній.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

туте́шній, -ня, -нє

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Нахожа́лий, -а, -е. Пришлый, захожій. Він не тутешній; у нас таки сіх жидів чимало, а се так якийсь нахожалий, хто його зна, відкіля він. Кіев. у.
Туте́йший, -а, -е = Тутешній. Увесь тутейший люд. Стор. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю? Шейк.
Туте́йшний, -а, -е = Тутешній. Свашеньки тутейшнії. Чуб. IV. 244.
Туте́ський, -а, -е = Тутешній. Шейк. Вх. Зн. 72.
Туте́шній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. НП. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.
Ту́тошній, -я, -є = Тутешній.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

керма́ничка, керма́ничок; ч. керма́нич
1. та, хто кермує автомобілем. [Керманичка Lexus по-акторськи припаркувалась впритул театру Садовського (ФОТО). (Вінницька правда, 27.01.2020). Під час спілкування з 24-річною керманичкою іномарки охоронці порядку виявили, що вона має явні ознаки алкогольного сп’яніння. (gorod.sumy.ua, 05.01.2019). Кінна ДТП – юна керманичка гужової повозки перевищила швидкість та не впоралась з керуванням... є травмовані (Телекомпанія «Магнолія ТВ», 14.08.2018).]
2. очільниця установи, підприємства чи офісу. [У місцевих ЗМІ з’явилася інформація, що колишня керманичка підприємства Світлана Кузьмінська, скоріш за все, перейшла до активних дій і відчайдушно намагається повернути собі колишню посаду. (ckp.in.ua, 28.04.2020). Черкаські енергетики просять Президента не допустити повернення на підприємство колишньої керманичка <…> (vikka.ua, 13.06.2019). Разом із сільським головою Іваном Баліцьким керманичка району ознайомилися з роботою та нагальними проблемами Добрянської сільської ради <…>. (oblradack.gov.ua, 17.10.2019). Дехто навіть засумнівався, чи справді ця вередлива керманичка директорової приймальні записана в паспорті Ларисою. (Надія Гуменюк «Квіти на снігу», 2018). Колишня керманичка Рахівщини визнана винною у вчинені адміністративного корупційного правопорушення за ст.172-7 КУаП України (trubyna.org.ua, 14.03.2015). <…> судовий вирок колишній керманичці [Юлії Тимошенко] вони вважають порушенням прав людини. (24tv.ua, 26.10.2011). <…> керманичка цього конституційного органу поінформувала: жодних матеріалів від комісії поки що не надходило. (Закон і бізнес, 26.12.2008).]
// ідейна і політична керівниця громадського руху, партії чи організації. [Одно мене вражає неприємно, а то, що така успішна і вміла праця шановної керманички є жертвою, зложеною тутешній українській суспільности без нїякої за щирий труд відплати. (Діло, 21.12.1917).]
// очільниця загону. [Легкий Камілли загін без керманички перший розбігся. (Вергілій «Енеїда», 2018).]
див.: керма́ниця, воді́йка, очі́льниця, вожди́ця, вожди́ня
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Здѣ́шній = туте́шнїй, туте́йший, ту́тошнїй. С. Л. Ш. — Не знаю, я сам не туте́шнїй.
Прише́лецъ = захо́жий (С. Л.), захо́дець (С. Л.), за́йда, прихі́дько, при́ходень (С. З.), при́ходець, іронично або зневажливо – заволо́ка (С. Л.), приблу́да (С. Л.), припле́нтач, причва́лок, причва́льник, придри́панець. — Не тутешній він, зайда десь зза Десни. Кн. — А на чужій на сторонцї зовуть мене заволокою. н. п. — Приблуда князь, була й княгиня. К. Ш. — Троянець — втікач, приплентач, ланець. Кот.
Ту́тошній = туте́шнїй, туте́йший. С Ш.