Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Шукати «хих*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Захихи́кать – захихи́кати; захихоті́ти, (однокр.) хи́хнути. [Підня́в уго́ру короте́ньку борі́дку і захихи́кав (Н.-Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Смешок – смішок, хихотіння, (хихиканье) хихикання, хихітня́.
[Труда мовчки вражено дивиться на серйозний смішок, на схудлий сухий ніс, на недобрі очі (В.Винниченко). Анарх раптом згадав тихий негарний смішок (М.Хвильовий). Праворуч, де сидять фізики, чути єхидне хихотіння (Тетяна Савченко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ХИХИ́ХАТЬ забут. ки́хкати;
хихикающий що /мн. хто/ ки́хкає, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ ки́хкати, прикм. хихотли́вий, стил. перероб. знай хихи́ та хихи́.
ХИ́ХОНЬКИ-ХА́ХОНЬКИ ги-ги́ та га-га́, хи-хи́ та ха-ха́.
СМЕХ ще хихітня́, підсил. ре́гіт, регітня́, фраз. глум [как на смех як на глум], по́сміх [как на смех як на по́сміх];
смех, а не что фраз. прибл. теж мені́ що [смех, а не уста́в теж мені́ стату́т].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Хихиканье – хихикання, -ння, хихітня, -ні.
Хихикать – хихотіти, -хочу, -хоти́ш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Рукав
• В рукав (хихикать, смеяться) (устар.) – у рукав.
• Засучив рукава – засукавши (закасавши, про багатьох позасукавши) рукава.
• Не к шубе рукав (разг.) – не до чобота закаблук; не до черевика рант.
• Спустя рукава (делать что) (разг.) – абияк (недбало, лок. також на галай-балай).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ки́хкати, -хкаю – хихикать, покашливать насмешливо.
Хехе́кати, -каю – хихикать.
Хихи́чки, -чок, хи́хіт, -хоту, мн. хи́хоти – хихиканье.
Хихітня́ – смех, хихикание.
• Хихітню́ справля́є – смеется.
Хихла́тий –
1) пушистый;
2) ветвистый.
Хи́шки, -шок – хихиканье, пересмешки.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

хихи́кати, -каю, -каєш, -кають
хи́хіт, хи́хоту, -тові
хихітня́, -ні́, -не́ю
хихота́ти, -хочу́, -хо́чеш, -хо́чуть і хихоті́ти, -хочу́, -хоти́ш, -хотя́ть
хихо́тня́ва, -ви, -ві

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бухи́-бухи́! меж., выраж. кашель. Ой ти старий бухи́-бухи́, я молода хихи-хихи! Нп.
Кахи́, меж., выражающее кашель. Ой ти, старий, кахи-кахи, я, молода, хихи-хихи! Нп. Знов біжить москаль поз двір та: кахи! А вона й собі: кахи! Рудч. Ск. II. 165.
Хихи, меж., выражающее смѣхъ, хихи! Я з хлопцями хихи, хихи! Нп. Ой ти старий: кахи, кахи! я молода хихи, хихи! Маркев. 45.
Хихи́чки, -чок, ж. Хихиканье, пересмѣшки. І хихички — той же сміх. Ном. № 12644.
Хи́тіт, -хоту, м. Смѣхъ, хихиканье. Уман. у. Въ иныхъ мѣстностяхъ лишь во мн. ч.: хи́хоти. Дриготи-дриготи, а завтра будуть хихоти-хихоти. Лебед. у.
Хихітня́, -ні, ж. Смѣхъ, хихиканіе. См. Хихіт. Хихітню́ справля́є. Смѣется. Константиногр. у.
Хихла́тий, -а, -е.
1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76.
2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Хихота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Хихикать, смѣяться. Щось за ним іззаду ніби хихочеся. ЕЗ. V. 212.
Хи́шки, -шок, ж. = Хихички. Хишками-смішками одбувсь. Черк. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Вирегочувати, -чую, -єш, гл. Посмеиваться, хихикать. Дві панночки ось сидять, гомонять, вирегочують. Тесленко.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Хихи́кать = д. Хи́кать.
Смѣхъ = сьміх, по́сьміх, сьміхо́та, сьмі́шки, сьміхо́вище, сильний — ре́гіт, регота́ння, тихенький — хихи́кання, хихоти́, хихи́чки, кількох — сьміхо́тня́, реготня́. — Сьмішки з чужої лемішки, наколоти та й реготи. н. пр. — Куди він не поткнеть ся, усяк од реготу береть ся за живіт. Б. Г. — По вече́рі ж все замерло, тихо, глухо стало: реготання, сьпівів, крику, мов і не бувало. Мак. — Сьміхо́та тай годї. Лев. — Безъ смѣ́ху = без жа́ртів, спра́вдї. — Поднима́ть на смѣхъ = на глум піднїма́ти, глумува́ти.
Смѣя́ться, засмѣя́тѣся, разсмѣя́ться = 1. сьмія́ти ся, за(роз)сьмія́ти ся, дуже — регота́ти ся, за(роз)регота́ти ся, потихенько — хихи́кати. — Смѣя́сь = сьмішко́м, сьміючи́сь. – Чи в сьвітлицях з панянками ти регочеш ся в ночі? н. п. — Розреготав ся на всю хату. 2. д. Издѣва́ться.