Знайдено 53 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Благоде́нственный, -но – щасли́вий, -во, щасливоде́нний, -нно. |
Благополу́чно – гара́зд, до́бре, щасли́во, безпе́чно. [Чи все гара́зд до́ма? Щасли́во перейшли́ небезпе́чне мі́сце. Зна́ю сте́жки і наді́юся діста́тися безпе́чно (Франко)]. • Окончиться благополу́чно, неблагополу́чно – ви́йти на до́бре, на зле. |
Благоприя́тно –
1) сприя́тливо, прихи́льно, похва́льно; 2) щасли́во, по-до́брому. |
Взаи́мность – обопі́льність, взає́мність. • Пользоваться -тью в любви – (щасли́во) люби́тися з ким, ті́шитися одві́тним коха́нням. [Семе́н та Ка́тря лю́бляться]. |
Возвеща́ть, -ся, возвести́ть, -ся – звіща́ти (кому́ що), -ся, звісти́ти, -ся, сповіща́ти кого́, -ся, сповісти́ти, -ся, ознаймува́ти (кому́ що), -ся, ознайми́ти, -ся, ясува́ти [Ясу́ю вам, що воюва́в щасли́во (Куліш)], проголо́шувати (проголоси́ти), -ся (сло́во і́стини, га́рні га́сла). • Возвещё́нный – зві́щений, спові́щений, ознаймо́ваний, проголо́шений. |
I. Добро́ –
1) добро́, бла́го, гара́зд. [За бла́го наро́ду. Живу́ть собі́ лю́ди у добрі́ та в гаразді́]. • Нет худа без добра́ – ли́хо не без добра́. • По добру́, по здорову – щасли́во, без ли́ха, доки живи́й і ці́лий. • Идёт к добру́ – на добро́ (на до́бре) йде́ться, на гара́зд. • Не будет добра́ – не бу́де добра́ (життя́, пуття́); 2) (имущество) добро́, до́бре, майно́, худо́ба, (пожитки) збі́жжя. [Прода́в усе своє́ добро́. Що, я не хазя́їн на своє́му до́брому? Не збира́й си́нові худо́би, а збери́ йому́ ро́зум. Все своє́ нерухо́ме майно́ одписа́в на шко́ли]. |
II. Докла́дывать, доложи́ть – (сообщить) доповіда́ти, допові́сти, (уведомлять) ясува́ти; з’ясува́ти, (сообщать) доно́сити, доне́сти́. [Гайков усе́ доповіда́є кому́ тре́ба (Грінч.). На́ймичка доповіла́ їй, що це все Тупоту́н так весели́ть бе́сіду (Г. Барв.). Ясу́ю вам, що воюва́в щасли́во (Куліш). Газе́ти доно́сять про відкриття́ парла́ментської се́сії]. |
Доро́га –
1) (в букв. смысле и переносно – как поведение) доро́га (ум. дорі́жка, дорі́женька, дорі́жечка), шлях (ум. шляшо́к, р. -шку́), путь (ж. р. пути́), тропа́ (ум. тро́пка). [З ба́тька була́ люди́на че́сна, а син пішо́в и́ншою доро́гою. По-під те́мним га́єм іду́ть шляхо́м чумаче́ньки (Шевч.). Шляшо́к би́тий звива́вся до мі́ста (М. Вовч.). Перед вікно́м широ́ка би́та путь. Моско́вський по́їзд стої́ть на тре́тій путі́]. • Доро́га большая, торная, торговая – би́тий шлях, вели́кий шлях, гости́нець (р. -нця). • Д. проезжая – проїзни́й шлях, проїзна́ доро́га. • Д. столбовая, почтовая – верстови́й (стовпови́й) шлях. • Д. железная – залізни́ця, залі́зна ко́лія. • Д. просёлочная – путіве́ць (р. -вця́) (Г. Барв.). • Д. перекрестная – перехре́сний шлях, середохре́сна доро́га, (гал.) крижова́ доро́га. • Д. окольная – маніве́ць. [Хто манівця́ми просту́є, той удо́ма не ночу́є (Присл.).]. • Д. на гору из оврага, от берега – узві́з (р. узво́зу). [Бо́ричів узві́з]. • Д. для прогона скота – прогі́н (р. -го́ну). • Д. уторенная (летом) – нако́чений шлях; (зимой) нате́ртий, уте́ртий шлях. • Гладкая санная доро́га – плавки́й шлях. • Установившаяся дорога – становки́й шлях. [Пої́демо неха́й, як становки́й шлях бу́де]. • Д. ухабистая – вибо́їста путь. • Д. весенняя, летняя, зимняя – вешня́к, літня́к, зимня́к. • Д. забитая снегом – забивна́ путь. • Д. с колотью – грудна́ путь. • Д. покрытая шероховатым льдом – дерешува́тий шлях. • Часть доро́ги, по которой бегут лошади – ступа́. • Боковые части доро́ги – обо́чини. • Без доро́ги – бездорі́жно, бе́здоріж. [Пішо́в бездорі́жно, навмання́]. • Место расхождения доро́г – ро́звилки, перехре́стя. • Какою доро́гою? – яки́м шляхо́м? кудо́ю? • Вот этой доро́гой – сюдо́ю, осюдо́ю. • Той доро́гой – тудо́ю. • По доро́ге – по руці́; в завороті́. • Не по доро́ге – не по руці́, не в завороті́, не в шляху́. • Живущий за дорого́й – задоро́жній; 2) (путешествие) доро́га, по́дорож, путь (р. пути́). • Дальняя доро́га – вели́ка доро́га, дале́кий шлях, дале́кая путь. [Ой не їдь, си́нку, у вели́ку доро́гу. Дале́кая путь, хвили́ни не ждуть (Л. Укр.). В дале́кую путь піду́ (Грінч.)]. • Собираться в доро́гу – лаштува́тися (ла́годитися) в доро́гу, в путь. • Тянет в доро́гу (шутл.) – мандрі́вочка па́хне. [А вже весна́, а вже красна́, із стріх вода́ кра́пле, молодо́му чумако́ві мандрі́вочка па́хне]. • Устать от доро́ги – стоми́тися з доро́ги, здоро́житися. [Здоро́жився, все ті́ло боли́ть. Ді́ти такі́ були́ здоро́жені, що за́раз і посну́ли]. • Счастливой доро́ги – щасли́во! час до́брий, щасли́вої доро́ги! • Найти доро́гу, стать на настоящую доро́гу – ви́йти на пе́вний шлях, тропи́ вхопи́ти, тропи́ набі́гти. [Як-би мені́ вхопи́ти тіє́ї тропи́, де ща́стя (Г. Барв.). Не набіжу́ тропи́ (Г. Барв.)]. • Стать кому поперёк доро́ги – заступи́ти сте́жку, ста́ти попере́к шляху́, ста́ти на перешко́ді; (неблагоприятствовать) не́путити. [Це мені́ не́путить ото́й Ула́с Голова́тий, а то не взя́ли-б си́на в москалі́]. • Туда ему и доро́га – Свої́м шляхо́м пішо́в! – Так йому й тре́ба! Коту́зі по заслу́зі! «А як була́ поже́жа, то кра́дений кожу́х згорі́в». – Свої́м шляхо́м пішо́в! |
Зада́чливый (преим. о времени) – щасли́вий, вда́тний, догі́дний. • -во – щасли́во, вда́тно, догі́дно. |
I. Избега́ть, избежа́ть и избе́гнуть кого, чего – уника́ти, уни́кнути, тіка́ти и утіка́ти, утекти́ кого́, чого́ и від ко́го, від чо́го, мина́ти, мину́ти, (обходить) обмина́ти, обмину́ти, омина́ти омину́ти кого́, що, (уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися від ко́го, від чо́го, (сторониться, чуждаться) саха́тися, цура́тися кого́, чого́, бокува́ти кого́. [Уника́в ди́му, та й упа́в в ого́нь (Приказка). Той щи́ро-украї́нський ю́мор, що тіка́є зве́рхніх ефе́ктів (Єфр.). Хто ді́йсне стра́ждає, той пи́льно утіка́тиме од уся́кої зга́дки, а не ста́не сам собі́ її́ виклика́ти (Крим.). І Па́волоч-мі́сто того́ не мину́ло: Тете́рине ві́йсько його́ обгорну́ло (Грінч.). Та все те вмів Ге́рман омина́ти щасли́во (Франко). Хто змо́же ухили́тись, що нам бо́ги всеси́льні присуди́ли? (Куліш). Саха́йся брехні́ (Сл. Гр.). Не сказа́ти, що він цура́вся жіно́чого товари́ства (Грінч.)]. • -га́ть ссоры – уника́ти, тіка́ти сва́рки. • -га́ть встречи с кем-л. – уника́ти, тіка́ти зу́стрічи (стрі́чи) з ким. • -га́ть кого – уника́ти кого́, тіка́ти від ко́го, обмина́ти, (гал.) омина́ти кого́, саха́тися, цура́тися кого́. [Ба́чила, що він уника́є її́, що йому́ не до не́ї (Черкас.). Дружи́ну ва́шу скрізь я бу́ду обмина́ть (Самійл.). Саха́ється вона́ тебе́ як чо́рта (Конгр.)]. • -жа́ть опасности – утекти́ небезпе́ки, обмину́ти небезпе́ку. • О если б -жа́ть нам этой опасности – коли́-б нас мину́ла ця небезпе́ка. • -нуть наказания – утекти́ ка́ри и від ка́ри. • Не -нуть тебе наказания – не мину́ти тобі́ ка́ри, не мине́ тебе́ ка́ра, не втече́ш од ка́ри. • -га́ть вопроса – ухиля́тися від пита́ння. |
Минова́ть, мино́вывать, мину́ть и минова́ть –
1) кого, что (обходить, об’езжать, оставлять в стороне) – мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, о(б)мина́ти, о(б)мину́ти, промина́ти, промину́ти кого́, що. [Я на ті діво́чі голоси́ просто́ й пішо́в, мина́ючи ха́ти (М. Вовч.). Нема́ чого́ стриба́ти нам в ого́нь, коли́ його́ і обмину́ти мо́жна (Грінч.). Пе́вне не додо́му йдеш, бо свій прову́лок промину́в (Грінч.)]. Да -нё́т (-ну́ет) нас чаша сия! – хай мине́ нас ця гірка́ (лиха́) до́ля, ця лиха́ годи́на, (возвыш.) ця ча́ша; 2) что (пропускать, оставлять без внимания) – мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що. [Богоро́дицю так було́ по́спіль прокажу́, не мину́ й сло́ва (Г. Барв.). Не чита́й цього́, промини́ (Брацлавщ.)]. • Мину́я, Минова́в что (за исключением, кроме) – помина́ючи, ви́ключивши що, за ви́нятком, за ви́їмком, крім, о́крі́м чо́го; 3) не -ва́ть (не избежать) чего – не мину́ти, не обмину́ти чого́, не втекти́ чого́ и від чо́го. • Не -ва́ть ему тюрьмы – не мину́ти йому́ в’язни́ці, не втече́ він від ка́ри. • Этого не -ва́ть – цього́ не (об)мину́ти (не (об)мине́ш), від цьо́го не втече́ш. • Как ни беречься, а не -ва́ть ожечься – хоч як береже́шся (стереже́шся), а наре́шті впече́шся. • Чему быть, того не -ва́ть – що ста́тися ма́є, те ста́неться. • Двум смертям не бывать, одной не -ва́ть – сме́рти не відпе́рти; раз ма́ти роди́ла, раз і вмира́ти (Приказки); 4) (о времени) мина́ти, мину́ти и змину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, перехо́дити, перейти́, прохо́дити, пройти́, схо́дити, зійти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и спли́сти́; срв. Проходи́ть 10. [Мину́ла весна́, лі́то мина́є (Грінч.). Змину́ло ще скі́лькись днів (Крим.). Час іде́, мина́ється (М. Вовч.). І обі́д, і по́лудень мину́всь, а Левка́ нема́ (Квітка). Весна́ на́шої при́язни промину́ла безповоро́тно (Крим.). Уже́ петрі́вочка помина́є (Мил.). Пере́йдуть віки́, світ зава́литься (Рудан.). Зійшло́ і лі́то (Борзенщ.). Збі́гло кі́лька ро́ків (Коцюб.)]. • Зима ещё не -ва́ла – зима́ ще не мину́ла(ся), не промину́ла, не перейшла́, не перезимува́лася. • Вся беда -ва́ла – все ли́хо мину́лося. [Згада́й ли́хо, та й байду́же: мину́лось, пропа́ло (Шевч.)]. • Срок уже -ну́л – те́рмін (речіне́ць, строк) уже (про)мину́в, ви́йшов, (истёк) упли́в. • Опасность -ва́ла – небезпе́ка мину́ла(ся). • Ему -ну́ло двадцать лет – йому́ мину́ло (ви́йшло, перейшло́) два́дцять ро́ків, йому́ дійшо́в, йому́ помину́в двадця́тий рік. • Минова́вший – що мину́в(ся), промину́в и т. п.; мину́лий, перебу́тий. [Страшни́й та остато́чно щасли́во перебу́тий епізо́д (Франко)]. |
Непоздоро́виться кому – не на здоро́в’я піти́, не до́бре (не гара́зд, не щасли́во) пове́сти́ся, зава́дити кому́; срв. Поздоро́виться. • -тся от этаких похвал – такі́ хвали́ не пі́дуть на здоро́в’я, щоб не зава́дило з таки́х похва́л. |
Перебира́ться, перебра́ться –
1) перебира́тися, перебра́тися, бу́ти пере́браним; 2) (переправляться) перебира́тися, перебра́тися, переїзди́ти, переї́хати, перево́зитися, переве́зти́ся, переки́да́тися, переки́нутися, перехо́плюватися, перехопи́тися, (по течению реки) перепуска́тися, перепусти́тися через що. • -ться через реку – перебра́тися, переве́зти́ся, переї́хати, переки́нутися через рі́чку. [Да́йте нам човна́, ми ті́льки переки́немось на той бік. Тимча́сом усі́ байдаки́ щасли́во поперепуска́лись через кода́цький порі́г (Загірня)]. • -ться через горы – переки́нутися через го́ри. • -ться на другую квартиру, в новую избу – перебира́тися (перебра́тися), перево́зитися (переве́зти́ся), перено́ситися (перене́сти́ся), переїзди́ти (переї́хати), перехо́дити (перейти́) на и́нше примі́щення, в но́ву́ ха́ту (до ново́ї ха́ти). |
По-здоро́ву – щасли́во, до́бре, гара́зд. • -ву ли доехали? – чи до́бре, чи щасли́во дої́хали? Чи здоро́ві дої́хали? • Что-то у них не -ву – щось-то в їх не гара́зд, не до́бре. • По-добру ль, по -ву ль? – чи щасли́во? чи гара́зд? • По-добру ль, по -ву ль живёте? • По-добру ль живёте, по -ву ль? – чи гара́зд (щасли́во) живете́? или чи живе́нькі, здорове́нькі? • Убирайся по-добру, по -ву – тіка́й, до́ки (по́ки) живи́й і ці́лий. • Помиритесь с ним по-добру, по -ву – помирі́ться з їм тихе́нько та любе́нько. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Быть – бути, існувати, перебувати; (быть чем) бути за кого Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда еще и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься.; • будем бдительны! – будьмо пильні; • будем готовы! – будьмо готові (напоготові)!; • будем здоровы! – будьмо здорові!, будьмо!; • будем знакомы! – будьмо знайомі!, познайомимося! (зазнайомимося!); • будет (вам)! – годі; буде!; доволі!; досить!; • будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято (Пр.); буде й на нашій вулиці свято (Пр.); і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце (Пр.); колись і на нас сонечко гляне (Пр.); колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде (Пр.); діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині (Пр.); • будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…, буде по-моєму, по-твоєму…; • будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе); • будет тебе! будет вам! – буде тобі!; буде вам!; знатимеш!; знатимете!; матимешся!; матиметеся!, начувайся!; начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!; • будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Пр.); солодкого проглинуть, гіркого проплюють (Пр.); хто стається медом, того мухи з’їдять (Пр.); будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть) (Пр.); • буду делать, писать, петь… – робитиму, писатиму, співатиму…; • будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві, зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку, коли (якщо) ласка твоя, ваша, (разг.) спасибі тобі, спасибі вам; • будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте, (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові, щасливо; • будь он…, он бы… – якби (коли б) він був, він би; • будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша, будь ласка (будьте ласкаві); • будь то… или… – чи то… чи…; хай то… чи…; • будьте уверены – будьте певні, майте певність; • будь что будет, была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде, що буде; хай (най) ся діє воля Божа; хай (най) діється (буде), що хоче; або пан, або пропав (Пр.); страхи́ не ляхи́; або здобути, або дома не бути (Пр.); раз козі смерть (Пр.); куць виграв, куць програв (Пр.); де наше не пропадало; • была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде (Пр.); кому кого у надобі, той того найде у кадовбі (Пр.); що по надобі, то найдеш і в кадобі (Пр.); • была бы шея, а ярмо (хомут) найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться) (Пр.); аби шия, а хомут буде (Пр.); аби пшоно — каша буде (Пр.); аби голова, а шолуді будуть (Пр.); аби корито, собаки будуть (Пр.); аби болото, а жаби будуть (Пр.); аби хліб, а зуби будуть (найдуться) (Пр.); аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Пр.); аби побрязкачі, послухачі будуть (Пр.); аби люди, а піп буде (Пр.); на мої руки найду усюди муки (Пр.); • был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився (Пр.); був мед, та гості попили (Пр.); було діло, та полетіло (Пр.); був колись горіх, а тепер свистун (Пр.); був волом, та став козлом (Пр.); був лісничим, а тепер нічим (Пр.); був голосо́к, та по́зички з’їли; перевівся ні на що; перевівся на пси (на руді миші); • было бы о чём жалеть – було б за чим шкодувати (жаліти); • было да сплыло – було та загуло; було та за водою пішло; • был таков – зник; • быть беде – без біди тут не обійдеться, начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха; • быть без души от кого – всією душею упадати коло кого, дух за ким ронити, палко любити кого; • быть благорозумным – мати розум; • быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким, тримати спілку з ким, спілкувати з ким; • быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (лагоді, згоді, ладу), добре тривати з ким, бути (жити) не в ладу (не в злагоді, не в лагоді, не в згоді) з ким, не ладнати з ким, незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким; • быть в новость кому – бути за новину кому; • быть в обиходе – бути в ужитку; • быть во главе – на чолі бути (стояти), перед вести; • быть в обиде на кого – ображатися на кого; • быть в ответе за что – відповідати за що; • быть в сборе – зібратися, бути вкупі; • быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись), здужати (здолати), мати змогу (силу), примогти; бути спроможним (здатним); • быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким, посваритися з ким, (образн.) розбити глек із ким; • быть вынужденным – мусити; бути приневоленим; • быть годным к чему – надатися, надаватися до чого; • быть действительным – (офиц.-дел.) мати силу; • быть довольным чем – бути задоволеним із чого; • быть забытым – піти в непам’ять; • быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого; • быть известным под названием – бути відомим під назвою; • быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити; • быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим, (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити; • быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому; • быть может, может быть – може бути; бува; часом; може; можливо; мабуть; • быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою, бути подружжям, бути в парі (до пари); • быть на виду, на глазах – перед очима бути; • быть напечатанным – вийти друком; • быть на примете – бути на оці; • быть начеку, быть осторожным – матися на бачності; бути наготові (насторожі), пильнувати, бути обережним; • быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону; • быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!; • быть ни при чем – бути ні до чого, не мати нічого спільного з чим; • быть непричастным – бути, лишатися в боці; • быть нужным – бути в знадобі; • быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним; • быть полезным кому – у пригоді стати кому; • быть позади всех – пасти задніх; • быть по сему! – хай так буде!; так має бути!; нехай так!; • быть после кого – постати по кому; • быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого; • быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути, не переводитися; • быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого; • быть расположенным к кому – бути прихильним до кого; • быть сведущим в чем – знатися на чому; • быть секретарем, учителем и т. п. – секретарювати, учителювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.; • быть считанным – під рахунком, на обліку бути; • быть тактичным – знатися на речах; • быть угрожающим – погрожувати; • быть чем, в качестве чего (свидетеля, учителя и т.п.) – бути за що (за свідка, за вчителя тощо); • всё может быть – усе може статися, все може бути; • да будет! – хай (най) буде!; • должно быть (вероятно, наверное) – мабуть; певно; мабуть чи не…; повинно (мусить бути); • и был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав); • и не было никогда – нема й заводу; • как быть? – що робити? як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати?; • как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было – хоч що було (буде); хай там що; хай там як; хоч би що там було; будь-що-будь; • как не быть – як (це, так, то) не бути; • как быть человек – як слід людина; • каков бы ни был – хоч би який був; • какой (где, когда) бы то ни было – будь-який (будь-де, будь-коли); • кто бы ни был – хоч би хто був, хто б не був; • может быть – може; • надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть, може, [десь] певно, либонь, мабуть чи не; десь (десь-то); (зап.) відай; • не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь відвертий (Пр.); • не будь я (пусть я не буду) – [не] хай я не буду; • не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…; • не было и близко – не було й зроду; • не знает, как ему быть – не знає що йому робити (діяти, чинити), (образн.) не зна, на яку (котру) ступити; • не может быть удовлетворено – не можна задовольнити; • не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні (Пр.); або буде, або й ні (Пр.); • не тут то было – та ба, годі; • одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде; • он должно быть ходил туда – він мабуть чи не ходив туди; • пока ещё что будет – поки там ще до чого дійдеться; • стало быть – отже, значить, виходить, отож; • так и быть – [не]хай [і] так, так тому й бути, гаразд (добре), сількісь, (устар.) іносе; • хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д. – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) тощо; • чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться (Пр.); що суджено, то не розгуджено (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день буде (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.); що має утонути, то не увисне (Пр.); що має висіти, то не утоне (Пр.); лихая доля і під землею надибає (Пр.); • чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!, щоб твого й духу [тут] не було; щоб тебе тут не було!; • что будет, то будет – що буде, те (то) й буде; • что с вами было вчера? – що з вами було (трапилося, скоїлося, сталося) вчора? [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Б.Грінченко). Коли б змогтись та ще поволоктись (Пр.). Приміг би – в ложці води втопив (Пр.). Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А.Кримський). З роботи ніколи не вилазить (Сл. Гр.). Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною (Л.Мартович). «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав (І.Котляревський). Кімната правила за кабінет (АС). — Ну що ж, Санчо,— промовив Дон Кіхот,— даруй мені на цім слові, але скажу тобі, що дурень єси, та й годі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Родину непокоїли його тодішні приятелі; за кращих товаришів Зенонові правили цирульник Жан Меєрс — чоловік удатний для пускання застояної крові чи різьблення чогось із дерева, але заразом підозрюваний у розтині трупів, а також Колас Геель, хвальк й дебошир, із яким отрок не одну годину провів за збиранням коліщаток і шківів, замість присвячувати час молитвам і навчанню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Одержавши гроші, переслідувачі кинулися на пошуки. Хоч Фатме та Ягос усього цього не знали, та малися на бачності (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Фред налив. — Ну, то будьмо ж, Валентине! — Будьмо, Роббі! — Правда ж, чудесне це слово: «Будьмо!» — Найкраще з усіх слів! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Бути за розумного зовсім не важко: треба уникати труднощів, обходити перешкоди та іншим носа втирати за допомогою словника. Люди ж дурні, як гуси, а нетямущі, як коропи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). — Любий, я вагітна. — А ти до лікаря ходила? — А він то тут до чого?] ![]() |
Дело – діло, (ум. дільце, ділечко), заняття, (труд) робота (ум. робітка), праця; справа; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія; потреба; подія, випадок; досьє: • а мне какое дело, что за дело? (разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!; • без дела не входить – без потреби не заходити; • безотлагательное дело – пильна справа; • ближе к делу – [ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць; • браться за дело – братися до діла (до роботи, до праці, до справи); ставати до праці (до діла, до роботи, до справи); заходжуватися коло справи; • браться за дело, не стоящее того – братися до діла, яке не варте того; руки поганити; • браться не за своё дело – не до свого діла (не до своєї справи) братися; (разг.) шитися не в своє [діло]; • быть в курсе дела – бути в курсі справи; бути поінформованим; • вам до меня и дела нет – вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема (немає); • вводить в дело – ознайомлювати зі справами; • ведение дела – провадження справи; • везде испортишь дело – скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть; • вести дело к тому (так), чтобы… – вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…; кермувати до того, щоб; • вести (удачно) дело (юрид.) – провадити (гаразд, щасливо) справу; • виданное ли, слыханное ли дело? – чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?; • внешние (иностранные) дела – закордонні справи; • военное дело – військова справа; • возбудить дело против кого – порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого; • вот это дело! – оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (иногда) оце до ума!; • в самом деле, на самом деле – справді; (иногда) дійсно; • всё употребить в дело – усе зробити; на всі способи братися, узятися; • в том-то и дело – отож-то (атож-то); отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові; в тому-то (в тім-то) й річ (справа, суть); • в чём дело? – у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?; • выходит дело, что (разг.) – виходить, що; кладеться на те, що; • главное дело – головна (найголовніша) річ; головне (головно); • говорить дело – казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі; • горное дело – гірництво; • гражданское дело – цивільна справа; • грешным делом – на жаль; признатися; • громкое дело – голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація); • да и в самом деле – та й справді; та воно й правда; • дать делу другой оборот – повернути справу (на инакше); • дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі; • дела, дела, как сажа бела – живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне (Пр.); впав у біду, як курка в борщ (Пр.); • дела идут к лучшему – справи (діла) покращали (повернули на краще); • дела нет (нет дела) до чего – байдуже про що (до чого); • дела тайные – таємні діла (справи), таємнощі; • дело во времени – йдеться про час, залежить від часу; • дело вот в чём – річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому); • делов-то – скільки [там] того діла, всього на-всього; • дело в том, что… – річ у тім, що…, ідеться про те (за те), що…; • дело в том, чтобы… – ідеться за те (про те), щоб…; • дело в шляпе (разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено), (образн. нар.) рибка в сітці!; • дело дрянь, табак (разг.) – погане діло; погана (кепська) справа; • дело житейское, обыкновенное – світова, звичайна річ; • дело за вами (разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга), діло (справа) за вами; • дело за небольшим стало – діло за малим стало; • дело идёт к осени – ідеться (береться) до осені, кладеться на осінь, надходить (наближається) осінь; • дело идёт о том, чтобы – йдеться про те, щоб; • дело касается кого-чего – справа стосується кого-чого; • дело кончено, поздно уже (образн. разг.) – клямка запала; • дело ладится – справа налагоджується; • дело лежит без движения – справа не рушає; • дело мастера боится – діло майстра хвалить (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); що вхопить, то зробить (Пр.); добра пряха й на скибці напряде (Пр.); в умілого й долото рибу ловить (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.); майстер зна, що кобилі робити (Пр.); • дело начато – справу розпочато; • дело не в том – не про те (не за те) річ; не в тім річ, не в тім сила; • дело не выйдет (разг.) – нічого з того не буде (не вийде), (образн.) з цього пива не буде дива; • дело не клеится – діло (справа) не йде в лад (не ладиться); • дело не медведь (не волк) — в лес не убежит – діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече (Пр.); сиди, Векло, бо ще не смеркло (Пр.); як до діла, так і сіла (Пр.); гуляй, тато,– завтра свято (Пр.); • дело не терпит отлагательств – зі справою не можна зволікати; • дело, не терпящее отлагательств – негайна (невідкладна, нагальна) справа; • дело нешуточное – це (то) не жарт, (разг.) непереливки; • дело обыкновенное – звичайна річ; • дело обстоит так – справа стоїть так, діло таке; • дело обычное – звичайна річ; • дело о ком – справа кого; • дело окончено – справу закінчено (кінчено); • дело подвернулось кстати – справа нагодилась; • дело подходит к концу – справа (діло) доходить (добігає) кінця, справа (діло) наближається до кінця, кінчається; • дело подходящее – [це] діло підходить кому, на руку (наруч) кому, (образн.) на руку ковінька кому; • дело по обвинению кого в чём – справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що; • дело привычки – звичка, звичай; • дело проиграно – справу програно; • дело случая – випадкова річ; • дело стало за чем – затримка за чим; • дело стоит внимания – справа заслуговує на увагу, заслуговує (варта) уваги; • дело табак – кепська справа; • дело твоих рук (разг.) – діло (справа) твоїх рук, то твоя праця (робота); • дело только в том, чтобы… – ідеться тільки про (за) те, щоб , річ тільки про те, щоб; річ тільки в тому, щоб; • делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку) (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.); • другое (иное) дело – інша річ (справа); • его слова не расходятся с делом – його слова не розходяться (не розминаються) з ділом, він що скаже, те й зробить, (образн.) сказав, як зав’язав; • её (его) дело молодое (разг.) – вона (він) молода (молодий); • ей до всего дело – без неї вода [ніде] не освятиться; • если уж до чего дело дойдёт – коли вже до чого (до того) дійдеться, як до чого (до того) ряд дійде; • за дело он наказан (разг.) – він заслужив на кару, по заслузі (за діло) покарано його; • за малым дело стало (разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає); • за ним дело не станет (разг.) – за ним діло не стане, його не доведеться чекати; • затруднительное дело – клопітна, морочлива справа; • золотых дел мастер – золотар (ум. золотарик); золотник; • и дело с концом (разг.) – та й по всьому (та й по всій справі), та й край [увесь] (та й квит, иногда та й решта); • известное, видимое дело (разг.) – відома, видима, певна річ, звичайно (звісно); сказано; • иметь дело с кем – мати діло (до діла) з ким, до кого, мати зв’язки (стосунки) з ким, (иногда негат.) накладати з ким; • иметь дело с чем – мати справу з чим; вивчати, розглядати що; торкатися чого; • как дела? – як ваші (твої ) справи?, як ся маєте (маєш )?, як ведеться?; • каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить (Пр.); який до їжі, такий і до роботи (Пр.); • какое [кому] дело до этого? – що до того [кому]?; • к делу! (разг.) – до діла!; • круг дел – обсяг справ; • к чему мне такое дело – навіщо (нащо) мені таке діло, (разг.) нащо мені та рахуба; • личное дело (документ) – особова справа; • личное дело – особиста, приватна справа; • между делом (разг.) – поміж ділом, побіжно, мимохідь; • мне (тебе, ему…) нет до этого дела – мені (тобі, йому…) байдуже до того, мене (тебе, його…) це не обходить, до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить; • моё дело сторона (разг.) – моя хата скраю, не маю нічого спільного з ким; • на деле доказывать – ділом довести; • на [самом] деле – насправді (справді) (иногда доправди), на ділі; • на словах, что на санях, а на деле, что на копыле – на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці; • начинать судебное дело – піти у позов; • не было дела до кого, до чего – байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого; • не в этом (том) дело – не в тім річ, не про те (не за те) річ, не про те (не за те) мова мовиться, не в тім сила; не про те йдеться; не про те мова; не в тім (не в тому) справа; • не идет дело – діло не йде, (образн. разг.) не прядеться; • не к делу – не до діла (не до речі) не в лад; невлад; • немного дела – діла ніскільки (не багато); • не по словам судят, а по делам; хорошие дела лучше хороших слов – менше слів, а більше діла (Пр.); менше говори — більше діла твори (Пр.); добрі діла кращі від добрих слів (Пр.); робота сама за себе скаже (Пр.); • не твоё, не ваше дело – [то] не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша справа; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась, заськи; (образн. шутл.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн; • не твоего ума дело (разг.) – не з твоїм розумом братися до…; (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане; • ну и дела – ну й робота; • обделывать, обделать дело (прост.) – оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу, упорати справу; • обнять дело – збагнути справу; • обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою; • общее дело – спільна справа; • он знаток своего дела – він знавець свого діла (своєї справи), він знається на своїй справі (на своєму фаху), він знає своє діло (свій фах); • он не у дел – він не працює (не на посаді, не на службі), він без діла (без роботи), його усунено з посади (від діла), він не має службових обов’язків; • оставлять дело без движения – лишати справу без руху; • первым делом, первое дело – щонайперше (найперше), передусім (насамперед), найперша річ; • плёвое дело (разг.) – дурниця, абищиця, пусте, пустячина, казна-що; • плохо дело – погане діло, зле, погана (кепська) справа, (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза; • погубить дело – занапастити справу; • по делам; по делам службы – за ділом (за справами, у справі), у службових справах (за службовим ділом); (устар.) за орудками; • по делу – за ділом (за справою), у справі; • пойти в дело – піти в надобу, піти до діла; • по личному делу – в особистій (у персональній) справі; • положение дел – стан речей (справ); • помочь делу – зарадити справі; • понимать в деле – розумітися на справі; • понятное, ясное дело – зрозуміла, певна річ, зрозуміло; • поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу; • по своему делу – за своїм ділом; за своєю справою; • по сути дела – до суті справи (діла), фактично; • по ходу дела – з розвитку справи; • пошло дело на лад – пішла робота (пішло діло) гаразд, повелося добре (гаразд, на добре); • по этому делу – у цій справі, за цим ділом; • по этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі; • правое дело – праве діло, справедливе діло, справедлива справа; • прийти по делу – прийти у справі; • приобщать к делу – прилучати до справи; • приниматься, приняться за дело – братися, узятися до діла (до праці, до роботи), ставати, стати до роботи (до праці), братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що; • приостановить дело – припинити справу; • пускать, пустить в дело что – пускати, пустити (запускати, запустити) що, ставити, поставити на роботу що; • расследовать дело – розслідити, розвідати справу; • сидеть, быть без дела – сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти; • смотреть за делом – наглядати за справою; • спешное дело – нагальна, термінова справа; • справиться с делом – дати (собі) раду із справою; • статочное ли дело? – чи подоба?, чи годиться [ж]?; чи можлива річ?; чи мислима річ? (устар.) чи подобенство?; • столько дела, что не успеешь всего сделать – діла такого, що не переробиш, діла не обкидаєшся; • странное дело – дивна річ, чудасія, чуднота, диво, дивовижа; • судебное дело – судова справа; • такие-то дела – от такі діла (справи); • таково положение дел – такий стан речей, такі маємо справи (діла); • текущие дела – теперішні справи; • тёмное, подозрительное дело – непевна справа; • типографское дело – друкарство; • то и дело (разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай; безперестанку; • то ли дело (разг.) – інша річ, хіба така річ?, нема краще як…, нема як…, нема в світі як…, от… так-так; • торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство; • тяжебное дело – позов; • уголовное дело – карна, кримінальна справа; • у меня дела идут хорошо – мені ведеться; • у меня к тебе дело – я до тебе маю діло (справу), у мене до тебе діло (справа); • умно вести дело – з розумом провадити справу; • употребить в дело – узяти до діла, ужити що, пустити в діло що, скористатися з чого, чим; • управиться с делом – упоратися з справою; • управляющий делами – керівник справ; • ходить по делу (устар.) – позиватися, тягатися; • часовых дел мастер – годинниковий майстер, годинникар; • что дело, то дело – що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття; • шататься, болтаться без дела (разг.) – вештатися, швендяти, тинятися [без діла]; • экстренное дело – пильна справа; • это дело! – це до діла!, це діло!, це (ото) добре!, це гаразд!; • это дело другое – це що инше; це инша річ; • это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу; • это дело потерянное – це річ пропаща; • [это] дело случая – [це] річ випадкова; • это к делу не относится – це до діла не належить (не стосується); • это не дело (разг.) – це не годиться; • это особое (другое) дело – це інша (особлива) річ, це інша стать; • это совсем другое дело – це щось зовсім інше; • это уж моё дело – це вже мені знати, це вже моя річ (моє діло); • я в деле, я и в ответе – що роблю, за те й відповідаю (Пр.); • я совсем не имею с ней дела – жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе (Пр.). З бабою і дідько справу програв (Пр.). — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (І.Котляревський). Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г.Квітка-Основ’яненко). Моє діло, кажуть, мірошницьке, запусти та й мовчи (Номис). А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л.Глібов). Сказано: куди голка, туди й нитка (Пр.). А він знай співає (Т.Шевченко). Сидить, тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (М.Вовчок). — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (П.Мирний). — Я б тоді паном діло зажив. Та де б тобі, — більше б пана був, до царя рівнявся. Усе б у садку і сидів та овоч їв (П.Мирний). — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (П.Мирний). Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І.Нечуй-Левицький). Няньку посилала за орудками (Л.Українка). — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л.Українка). — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (М.Коцюбинський). Чистий думками і непорочний діями. Він хотів би коняку купити, та тим бо й ба — грошей нема. Не доходило мені до них діла (АС). Ігумену — діло, а братії — зась (Пр.). — Ми не тою дорогою їдемо? — А тож-то, що не тою (АС). Нехай судці розберуть тую справу. Неохота йому працювати; хіба така річ – пити! Я прийшов до вас за ділом. Тепер справа стоїть инакше (АС). Не треба слів, хай буде тільки діло (О.Теліга). — Добре, добре, мамо, — там розберем. А забудемо, де чай, то горіхом заваримо. Скільки того й діла! (І.Багряний). — Сідай, парубче, підвезу, — осадив коні біля хлопця. — Могорич із вас, дядьку Іване, — схвально оглянув коні Дмитро, вискочив на воза і зручно спустив ноги з полудрабка. — Скільки того діла, — могорич мій, а горілка твоя. Звідки прямуєш? (М.Стельмах). Затісно в цьому світі для живих, для мертвих теж затісно. Скільки діла — прожити вік, як мати жити вчила, і що ж? То просто неспокутний гріх (В.Стус). — Отож скажу відкрито і вселюдно. Буває всяко, доля — не черінь. Любов — це, люди, діло неосудне. По всі віки. Во вік віків. Амінь (Л.Костенко). Прибрати, попрати, помити, скупати дітей… Здавалось би, скільки того діла, а все — як ота нездоланна дорога з Синиці… (Марина Павленко). А Справі своїй вони були віддані не менш, ніж своїм чоловікам, синам та коханим, цій Справі служать їхні руки, задля цієї Справи б’ються їхні серця, до неї звернені їхні слова, думки й мрії, на вівтар її, якби постала така потреба, вони віддали б і своїх чоловіків, синів та коханих, і втрату свою понесли б так гордо, як воїни несуть бойовий прапор (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). Ознака незрілості людини — те, що вона хоче благородно померти за праве діло, а ознака зрілості — те, що вона хоче смиренно жити заради правого діла (Д.Д.Селінджер). Час робить свою справу. А ти, людино? (С.Є.Лєц). У боротьбі за праве діло іноді програє діло, а іноді правота (Лешек Кумор)]. ![]() |
I. Добро – 1) добро, благо, гаразд; 2) (имущество) добро, (устар.) до́бре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя; 3) (нар.) добре, гаразд: • давать, дать добро – ухвалювати, ухвалити, схвалювати, схвалити, погоджуватися, погодитися, дозволяти, дозволити; • добро бы – хоч би ж, коли б уже, хай би вже; • до добра это не доведёт, не к добру это – з цього добра (пуття) не буде; це не на добре; це може мати лихий кінець; це може зле скінчитися; • добро пожаловать! (милости просим!) – просимо завітати!; раді вітати [вас]!; щиро вітаємо!; просимо до господи (до хати)!; просимо, коли ласка!; ласкаво просимо!; милості просимо!; сердечно просимо!; будьте дорогим гостем (дорогими гістьми)!; гостюйте, коли ласка!; вітайте (гостюйте) в нас!; вітайте (вітай) у гостині!; • добро скоро забывается, а худое [долго] в памяти сохраняется – добре довго пам’ятається, а зле ще довше (Пр.); • идёт к добру – на добро (на добре, на гаразд) ідеться (кладеться); • из этого не будет добра – з цього не буде добра (пуття); (образн.) з цього пива не буде дива; • нет худа без добра – нема лиха без добра (Пр.); лихо не без добра (Пр.); немає злого, щоб на добре не вийшло (Пр.); • от добра добра не ищут – добра добувши, кращого не шукай (Пр.); не треба плахти, бо і в запасці добре (Пр.); • по добру, по здорову – щасливо, без лиха, доки живий і цілий; • поминать добром (разг.) – згадувати (поминати) добром (добрим словом); • старость с добром не приходит – старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом (Пр.); старість іде і хвороби веде (Пр.); • это к добру (разг.) – це на добре. [Хай би вже хто путній казав, а то така негідь. За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи. Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було б (АС). Я схвалив його думку добрим стусаном під ребра (О.Ульяненко). Тому, хто не осягнув науки добра, всяка інша наука чинить лише шкоду (М. де Монтень). Здається, взагалі-то я завжди хотів сіяти добро навколо себе. Але це було неможливим з двох причин: по-перше, мені в цьому заважали, а по-друге, я передумав (М.Ілляшенко і О.Ногіна перекл. Ф.Беґбеде). Уве їздив на «Саабі». А Руне — на «Вольво». Було зрозуміло, що добром це не скінчиться (О.Захарченко, перекл. Ф.Бакмана). Всі хочуть добра. Не віддавайте його (С.Є.Лєц). Робити добро дурням — однаково, що підливати воду в море (Міґель Сервантес). Добро завжди перемагає зло, значить, хто переміг, той і добрий (М.Жванецький). Найкращий спосіб служити добру — не скімлити за ним (М.Пруст). Тільки-но забуваєш, хто є люди, піддаєшся бажанню зробити їм добро (А.Мішо)]. ![]() |
Паясничать, разг. – блазнюва́ти, ду́рника стро́їти (кле́їти, удава́ти), дурникувати, кривлятися. [— Кинь дурня клеїти!! — визвірився раптом милий слідчий, перейшовши на «ти». — Про твою контрреволюційну роботу, от про що! (Він значуще підняв якусь течку, поважив її в руці, дивлячись примруженими очима на Андрія, і кинув на стіл). — Тут все зафіксовано. Але ти мусиш сам про все розказати. Чистосердечно й до кінця. Все! (І.Багряний). Тут сни долають товщу забуття і згадкою лютуються, як змії, тут, на кону минулого життя, блазнюють, корчаться, як лицедії вертепних інтермедій (В.Стус). І, удаючи з себе дурника, я закліпав очима й сказав: — Та грибів хотів підшукать… Хіба не можна? Не можна? (В.Нестайко). Часто думають, що та чи інша людина тільки удає з себе дурника або дурку (Альберт Туссейн). — Усіх жаліти — тюрми позакриваються, — кривлявся Едик (Ю.Винничук). — Розплющ очі, кохана вітчизно, і поглянь на сина твого Санча Пансу; він повертається до тебе, не вельми забагатівши, зате добряче збатожений. Розкрий обійми і прийми також сина свого Дон Кіхота; його здолала правиця іншого, але зате він подолав самого себе, адже це він мені казав, що більшої над сюю звитягу годі собі зичити. Вертаюсь я з грошенятами, бо хоть на мені побито весь батіг, зате я цупко сиджу в сідлі. — Годі блазнювати,— мовив Дон Кіхот,—і дай Боже нам щасливо в’їхати в село, а вже там знічев’я розкинемося мислію по древу та й придумаємо, як ліпше нам пастушити (А.Перепадя, перекл. М.Сервантеса). Нарешті Стредлейтер обрізав кляті свої нігті, устав в отих ідіотських трусах з ліжка й заходився строїти дурника. Підходить, нахиляється і ну товкти мене кулаком у плече — розважається, паскуда! (О.Логвиненко, перекл. Д.Д.Селінджера)]. ![]() |
Пользоваться, воспользоваться –
1) кори́стува́тися, скори́стува́тися, покори́стува́тися з чо́го, чим, (реже) кори́стува́ти, скори́стува́ти, користа́ти, скориста́ти з чо́го, (гал.) хіснува́ти що, хіснува́тися, похіснува́тися чим; (использовать) використо́вувати, ви́користувати що, пожиткува́ти, спожитко́вувати, спожиткува́ти, зужитко́вувати, зужиткува́ти що, (потреблять) поживати, спожива́ти, пожи́ти, спожити що, зажива́ти, зажи́ти, ужива́ти, ужи́ти чого́, що, зужива́ти, зужи́ти що, живи́тися чим; послуго́вуватися, послужитися ким, чим; використовувати, використати кого, що; мати що; ко́ри́сть бра́ти з чо́го; 2) курува́тися, лікува́тися, ужива́ти, зажива́ти чого: • он пользуется минеральными водами – він зажива́є (вжива́є) мінера́льних вод; • он умеет пользоваться другими для своих целей – він умі́є загріба́ти жар чужи́ми рука́ми (Пр.); • пользоваться взаимностью в любви – (щасли́во) люби́тися з ким, ті́шитися одві́тним коха́нням; • пользоваться влиянием (успехом) – мати вплив (успіх); • пользоваться всеми благами – заживати всякого добра; • пользоваться всеми правами гражда́нства – ма́ти всі громадя́нські права; • пользоваться жизнью (жить в своё удовольствие) – зажива́ти життя́, сві́ту; ужива́ти (запобіга́ти) сві́та, життя́ спожива́ти; • пользоваться известностью – ма́ти сла́ву, ті́шитися сла́вою; бути відомим; • пользоваться льготой – пільгуватися; користуватися з пільги, ма́ти пі́льгу, мати полегкість; • пользоваться наслаждениями – заживати втіх (розкошів); • пользоваться нечестными способами борьбы – нече́сних за́собів боротьби́ вжива́ти; • пользоваться плохой (дурной) репутацией – бути в неславі, ма́ти недо́бру сла́ву; • пользоваться привилегиями – мати привілеї; • пользоваться расположением – тішитися з прихильности; тішитися прихильністю (ласкою); • пользоваться свободой – ві́льности вжива́ти, зажива́ти; • пользоваться своими правами – користуватися своїми правами (із своїх прав), використовувати свої права; • пользоваться слабостью противника – кори́стува́тися з сла́бости во́рога, використо́вувати сла́бість во́рога; • пользоваться словарем – користуватися (послуговуватися) словником, використовувати словник; • пользоваться случаем – користатися (користуватися) з нагоди, з оказії; • пользоваться уважением – у пова́зі (пошані, шано́бі) бу́ти, ма́ти ша́ну; • пользоваться успехом – мати успіх; • пользоваться хорошей репутацией – ма́ти до́бру сла́ву, га́рну репута́цію; • пользоваться чем – користуватися з чого, чим; тішитися з чого; • у кого вы пользуетесь? – у ко́го ви куру́єтесь (ліку́єтесь)? [Довелося їм користуватись тією хатою (П.Мирний). Бекір користувавсь з кожної вільної хвилини і приносив слабому свіжі новини з вулиці (М.Коцюбинський). Пани почали наймати на рік строкових за малу ціну в зимній час, користуючись народним голодом та холодом (І.Нечуй-Левицький). Кори́стуватися з усі́х здо́бу́тків лю́дського ро́зуму й культу́ри (С.Єфремов). Тре́ба ті́льки, аби́ ввесь цей скарб незліче́нний лю́дської мо́ви письме́нник використо́вував умі́ючи (С.Єфремов). Скупи́й склада́є, а ще́дрий пожива́є (Номис). На сві́ті так скупи́й живе́: і сам не пожива́, і лю́дям не дає́ (АС). З чужо́ї пра́ці живи́тися (С.Єфремов). Ужива́й (запобіга́й) сві́та, по́ки слу́жать лі́та (Номис). Але не на белетристи́чному по́лі суди́лось йому́ зажи́ти тіє́ї величе́зної популя́рности, яко́ю ті́шиться і́м’я його́ серед украї́нського й не украї́нського громадя́нства (С.Єфремов). Користав зі зростання кількості безробітних, аби раз у раз урізати працівникам платню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). — Що потрібно чоловікові, щоб мати успіх у жінок? — Дві речі. По-перше, не забувати, що всі жінки однакові. А, по-друге, не забувати говорити кожній жінці, що вона особлива]. ![]() |
Природа –
1) приро́да, (диал.) нату́ра; 2) (врождённые свойства, наклонности) нату́ра, приро́да, (естество) єство́; (сущность) істо́та (уст. сто́та); (характер) вда́ча; 3) (рождение, род) рід (р. ро́ду), зро́да (-ди): • гони природу в дверь, она влетит в окно – заступи природу дверима, то вона тобі вікном (Пр.); крий, ховай погане, а воно ж таки гляне (Пр.); • дикая природа – дика природа; • дитя природы (книжн. устар., также шутл.) – дитя (дитина) природи; • женская природа скажется – жіно́ча нату́ра (істо́та, вда́ча) себе́ ви́явить; • живая природа – жива́ приро́да, животві́р; • закон природы – зако́н приро́ди; • игра природы – гра (примхи, іноді згруб. вибрики) природи; • мёртвая природа (натура) – мертва (нежива) природа (натура); • на лоне природы – на лоні природи; на вільному повітрі; • отдать долг природе – віддати належне природі; • он от природы глух – він зро́ду глухи́й; • он по природе (по происхождению) француз – він ро́дом (з ро́ду) францу́з, він приро́дній францу́з; • от природы – зро́ду, від зро́ди, зроду-віку, з природи; • от природы способный к чему – уро́дливий до чо́го (що роби́ти); • ошибка природы – помилка природи; • по природе – з природи (натури); природою (вдачею, натурою); • привычка вторая природа – зви́чка — дру́га нату́ра; • природа вещей – приро́да, (єство́, істо́та) рече́й; • природа растений, животных – приро́да росли́н, тва́рин; • природа человека – приро́да (нату́ра, єство́, вда́ча) люди́ни; • это в природе вещей – це природна (звичайна, світова) річ. [Пташки́ заспіва́ли, комашня́ заметуши́лася, ліс загомоні́в, приро́да знов віджила́ (М.Коцюбинський). Усміха́лась весня́ним приві́том нату́ри краса́ (Л.Українка). Вона́ з приро́ди че́сна (П.Куліш). Епікуре́єць з нату́ри (Б.Грінченко). Приро́ду тя́жко одміни́ти (Номис). Натура вовка тягне до лісу, а музиканта до корчми (Пр.). Па́нської сто́ти не переро́биш (Приказка). Але якось, вернувшись пізно додому, схвильований і збуджений, мусив собі признатись, що ходить дивитись на жінок. Він розумів тепер, що тільки на них спинялись його очі, на сміючих обличчях їхніх, на звабливих ногах і теплих убраннях, що ховали тіло, яке до болю відчував; що тільки на них дивився він з жагучим захватом, немов кожна мала окрему, тільки їй властиву таємницю, окремий, для нього ніби виплеканий сад кохання та пристрасті, і з кожної віяло на нього сласним випаром її жіночого єства, що п’янив його і підносив (В.Підмогильний). Та мул той, на жаль, був найманий, а це все одно, що сказати — лихий на вдачу: коли цилюрник хотів сісти йому на крижі, він так вихонув задом, так бриконув ногами (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вашу природу, свічада, в цім світі досі ніхто списати не вмів. Ви наче діри гучливі в ситі заполонили перерви часів (В.Стус, перекл. Р.М.Рільке). Жити щасливо і жити згідно з природою — одне і теж. (Сенека). 1. – Чи можуть товаришувати хлопчик і дівчинка? – Можуть, але з часом природа візьме своє. 2. Дедалі менше хочеться виїжджати на природу: приїздиш — а там на неї вже наїхали її ж помилки. 3. — Ви з природи така красива, чи довелось доплачувати? 4. Добре, коли ти відпочив на природі. Гірше, коли природа відпочила на тобі]. ![]() |
Продолжение, продолженье – продо́вження, (реже) про́тяг, (редко) да́льший тяг, прова́дження чого́: • в продолжение всего года – протягом усього року, весь (увесь) рік, через увесь рік; • в продолже́ние (в течение) чего – про́тягом, упродо́вж чого, (устар.) встяж чого, через що, крізь що; • в продолже́ние нескольких веков – про́тягом (упродовж) кілько́х вікі́в, через кі́лька ві́ків; • в продолже́ние целого дня – упродовж (протягом) ціло́го дня, ці́лий (уве́сь) день, через ці́лий (уве́сь) день; • дальнейшее продолже́ние – да́льше продо́вження, да́льший про́тяг, дальше тривання; • получить продолжение – мати продовження, продовжитися; • продолже́ние войны – продо́вження війни́, (состояние) трива́ння війни́; • продолже́ние впереди, в следующем номере, следует, будет – да́лі бу́де; • продолже́ние линии – продо́вження лі́нії; • продолжение отпуска, срока, перемирия – продо́вження відпу́стки, те́рміну, зами́рення; • продолже́ние работы – продовження праці, провадження праці далі; • продолже́ние разговора – продо́вження розмо́ви, прова́дження да́лі розмо́ви; • он работал в продолже́ние всего лета – він працюва́в усе́ лі́то, через усе́ лі́то, про́тягом ці́лого лі́та. [Денис через усю дорогу хоч би пару з уст пустив, усе задумавшись іде; далі як крикне: — А лучче б мене грім убив! (Г.Квітка-Основ’яненко). Коли́-б мо́жна бу́ти через зи́му кото́м, через лі́то пастухо́м, а на Вели́кдень попо́м (П.Чубинський). Я не читав ще дальшого протягу статті (М.Драгоманов). Ця сумна пісня., проти волі й свідомості молодої молодиці була неначе протягом її глибоко захованих в серці потайних дум (І.Нечуй-Левицький). Да́льший про́тяг націона́льної супере́чки (Б.Грінченко). Нове́ украї́нське письме́нство було́ да́льшим про́тягом того́ літерату́рного проце́су, що в голова́х у се́бе ма́є тисячолі́тню тради́цію (С.Єфремов). Листів Вартового я читала всього два перших. Оце, їхавши сюди, дорогою питала по людях продовження їх та й не допиталась (Л.Українка). Палка́ супере́чка про календа́р не вгаса́є через ціли́й XVII в. (Народна Рада). Нарешті в кінці затхлого півпідвального ходу вона забрязкотіла ключем і ввела хлопця в якусь просторість, що запахом своїм становила безпосереднє продовження того коридора (В.Підмогильний). Зажурився я з того непомалу: любо мені було той коротенький уривок читати, та нелюбо думати, як то нелегко розшукати дальший тяг сієї превтішної повісті, якій, на мій погляд, багатенько ще бракує сторінок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Жіночі сльози — продовження розмови іншими засобами (М.Мастрояні). У дорослому продовженні дитячої казки Мальвіна вийшла заміж за Буратіна й потім довго й щасливо його пиляла]. ![]() |
Смерть – 1) смерть, (кончина) кончина, скін, (гибель) загибель, кінець, (образн.) вічний сон (покій), (разг.) капе́ць, капу́т, каюк, а́мба, (мифический образ, шутл.) безноса, кирпата, свашка, костомашка, костуха; 2) (прост.) горе, біда, смерть; 3) (прост., очень) до смерті: • бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть; • борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба́ до заги́ну, боротьба смерте́льна; • быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті), (образн.) бути на Божій дорозі; (иногда) бути близьким смерті, (грубее) на ладан дихати, на тонку прясти; • видимая смерть – види́ма смерть, нехи́бна смерть; • видимая смерть страшна – видима смерть страшна (Пр.); • внезапная смерть – нагла (раптова) смерть; • вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті; • гото́виться к смерти – ладна́тися на смерть, ла́годитися в Бо́жу путь, готуватися до смерті; • двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути (Пр.); чи пан, чи пропав — двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.); • до смерти, разг. – (очень) до смерті; • лежа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі); • любовь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть; • мнимая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть, завмертя́ (-тя́), завме́рлість; • на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́; • насильственная смерть – не своя смерть, ґвалтовна смерть; • нечаянная смерть – несподі́вана (на́гла) смерть; • обреченный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на смерть, на стра́ту); • осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого; • осуждённый на смерть – засуджений на смерть (на го́рло, на згу́бу, на стра́ту); • отвратить смерть от кого – відверну́ти (відве́сти́, відвола́ти) смерть від кого; • от смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде (Пр.); від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся) (Пр.); • от смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (Пр.); смерті не відперти (Пр.); від смерті нема викупу (Пр.); зі смертю торгу нема (Пр.); на смерть нема зілля (Пр.); смерть нікого не мине (Пр.); як не живеш, а труни не минеш (Пр.); смерть — неминуща дорога (Пр.); смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» (Пр.); • пасть смертью храбрых – полягти (загинути) смертю хоробрих; • перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся) (Пр.); як не наївся, то не налижешся (Пр.); • помирать со смеху – конати зо сміху, вмирати зо сміху; • постигшая смерть – спостигла смерть; • промедление смерти подобно – зволікання (загаяння) до смерті подібне, зволікання — це смерть; • просто смерть, смерть да и только – смерть та й годі, лихо (горе, біда) та й годі; • смерти подобно – як смерть; • смерть как хочется – до смерті хочеться; • смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько, (грубее) смерть коло носа; • смерть не разбирает чина – смерть не перебирає (Пр.); смерть нікого не минає (Пр.); смерть усіх порівняє (Пр.); • спасти от смерти – визволити від смерті; • стоять на пороге смерти – стояти на порозі смерті; (образн.) гроші одказувати; • [только] за смертью посылать кого (шутл.) – [тільки] по смерть посилати кого; • убить, убиться на смерть – заби́ти, заби́тися на сме́рть; • ум за морем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма; • хуже смерти – гірше від смерті, гірше за (ніж, як) смерть. [Стара до нього, а він, лишенько, вже й гроші одказує (І.Нечуй-Левицький). Смерть — се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л.Українка). Пусти мене, пусти! — стала благати Носа.— Якщо в тебе є крихітка серця, послухай мого благання. Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті. Краще вбий мене! (Б.Лепкий). Таке життя було б од смерті гірше (Л.Українка). Смерть — лікар бідняка (німецька приказка). Для єврея на смертному одрі важливо почути голос Сари: «Спі спокойно, твої деньгі в надьожном мєстє.» Китаєць повинен випити чаю, прошепотіти коаня, подумати, що за династії Сінь було не краще, як за Мао Цзедуна, а зараз не гірше, як за династії Хань. Чистокровний німець мусить зустріти і провести смерть за інструкцією. Для італійця вищим шиком є смерть через повішення на варених макаронах. Щирий француз має встигнути перед смертю переспати з Жаннет. Найшляхетніша смерть для поляка — луснути з гонору. Істінному росіянину бажано видудлить усі припаси спирту, горілки, браги-одноднєвки, браги-одночавки і браги-п’ятімінутки, одеколону, лосьйону, очних і вушних крапель, денатурату, клею «БФ», антифризу та прочих горящих жидкостєй, вхопити глобуса, стиснути в любовних обятіях, і вже як почне тріщати і розсипатись на цурпалки, прохрипіти: «Ро-ді-на!» Щирому українцю, — ковтнув бузинової настоянки Стороженко, — перед смертю важливо подумати: «Ге, а кум здох раніше!» Востаннє обжертися, вилізти на піч і щасливо сконати… «Кхм… кхм… — прочистив горло Воробкевич. — Живемо і геройськи помираємо» (В.Даниленко). Бути на світі може Пластмасовим Тільки щастя… Горе — тернове, — Справжнє, — Як біль. Як смерть… (Ігор Павлюк). Я попробував все… Залишилося — Досвід Смерті (Ігор Павлюк). Смерть людини схожа на зіграну ноту вічної симфонії, на виконання па вічного танцю, на зіграний акт вічної п’єси і навіть схоже на поцілунок вічного кохання, на розлуку з однією з форм на вічному шляху (Надія Кирчанова, перекл. Ши Т’єшена). — Річ тут, пане, ось яка,— вів далі Санчо.— Самі здорові знаєте, що сьогодні за столом, а завтра на столі; смерті не одперти; круть-верть, у черепочку смерть; кирпата свашка нікого не минашка; як проб’є час і година, то не одхреститься людина; смерть глуха, не пита, чи ти грішний, чи без гріха… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І таких людей прирівнюють до тореадорів чи картярів. Вихваляють їхню зневагу до смерті. А мені смішно, коли я чую про зневагу до смерті. Якщо коріння тієї зневаги не в усвідомленій відповідальності, то вона є тільки ознакою духовної убогості або надмірної молодості (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Наші досі молоді знання дають нам зрозуміти, навіщо загалом на світі є смерть: все-таки ми помираємо не для того, шоб померти і перетворитися в щось неживе, ми помираємо, щоб жити, ми помираємо задля життя, ми — часточка якогось плану (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). … у цьому шинку я нарешті усвідомив, що суть життя полягає у розпитуванні самого себе про смерть, як я поводитимусь, коли прийде мій час, що, по суті, це не просто розпитування самого себе про смерть, це розмова перед лицем нескінченності і вічності, що сам пошук розуміння смерті є початком розмислу в прекрасному і про прекрасне, бо роздумувати про безцільність тієї своєї дороги, яка, у будь-якому разі, закінчиться передчасним відходом, ця насолода і переживання своєї смерті, наповнює людину гіркотою, а отже, красою (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). Я вирізую повідомлення про смерть пекаря Нібура. Його там змальовано як доброго, люблячого чоловіка й батька, що завжди щиро піклувався про свою сім’ю. Я сам бачив, як фрау Нібур з розпущеним волоссям тікала з хати, а добрий Нібур біг слідом, шмагаючи її паском, і бачив руку, яку батько, що піклувався про сім’ю, зламав своєму синові Роланду, викинувши його в шаленстві із вікна. І коли цей кат сконав від апоплексичного удару в своїй пекарні, пригнічена горем удова повинна була б тільки радіти. Але вона раптом стала думати зовсім інакше. Все, що за життя витворяв Нібур, смерть стерла з її пам’яті. Він став ідеалом (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Ще недавно він дивився на смерть з тваринним жахом, а тепер зрозумів, що боятися її — означає боятися самого життя. трах смерти можна виправдати тільки безмежною прив’язаністю до всього, що є живого в людині. Хто не зважувався діяти, щоб піднести своє життя на нову висоту, хто байдуже задовольнявся власною немічністю, ті не можуть не боятися смерти, пам’ятаючи про той вирок, який вона виносить їхньому життю, що пройшло надаремне. Такі ніколи не жили на повну силу, та й чи жили вони взагалі? (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Кажуть, що перед смертю ми знову бачимо найпрекрасніші миті життя (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). Смерть — незбагненна річ. <…> Комусь потрібна її постійна присутність, щоб хоч трошки пам’ятати про її протилежність. А деяких так поглинають роздуми про неї, що вони влаштовуються в залі очікування задовго до того, як смерть оголосить про своє прибуття. Ми боїмося її, але більшість із нас дужче боїться того, що вона може забрати не нас, а когось іншого. Бо найстрашніше в смерті те, що вона може обійти нас стороною. І залишити у повній самотності (О.Захарченко, перекл. Ф.Бакмана). Роздуми про смерть загартовують душу (К.Кастанеда). Життя — черга по смерть, дурень той, хто лізе без черги (О. де Бальзак). Я навчився дивитися на смерть просто як на старий борг, який рано чи пізно доведеться заплатити (А.Айнштайн). Звикнути можна тільки до смерті інших (С.Є.Лєц). Говорити про смерть зі знанням справи можуть лише покійники (Лєшек Кумор). Смерть перетворює життя в долю (А.Моруа). — Його тільки за смертю посилать, — сміялися друзі. Досміялися. Привів]. ![]() |
Счастливо – щасливо, (разг.) щасно: • счастливо оставаться! (разг.) – щасливо!; щасти [доле]!; бувайте здорові!; бувай (будь) здоров!; на все добре!; здоровенькі будьте! [— Оце так диво! Ви, певно, не були на службі, а десь тинялись в світах, певно, десь поневірялись. може, мужикували, а може, й старцювали? Ні жінки, ні грошей! А я, хвалить Бога, і дочку-красуню маю, і гроші маю, і дім маю, і живу щасливо, як у Бога за дверми,— сказала Марта Кирилівна (І.Нечуй-Левицький). — Прощавайте, дядино! — сказав горобчик. — Щасливо! (Л.Українка). — Прощавайте ж. мамо… — Щасливо, сину… (П.Мирний). — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (П.Мирний). Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей… Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! (М.Старицький). Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи,над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (М.Стельмах). Вони жили довго і щасливо, поки не взнали, що інші живуть довше і щасливіше]. ![]() |
Кретинизм – (франц.) кретинізм. [Я попивав коньяк, справжній дорогий французький арманьяк, за багато років намагався не думати, і це вдавалося, досить щасливо виходило, і вершина того кретинізму піднімалася великою новорічною ялинкою на майдані Незалежності (О.Ульяненко). Танцювати до пуття так і не навчилась, і, скажімо, вальсувати зі мною — то для партнера, припускаю, десь так само, як би по лаврських сходах із Бабою-Уродіною, тільки без меча, — але в танці, нівроку, завжди присутній сексуальний елемент, і це мене рятує: секс — по суті, єдина сфера, де я можу цілком компенсувати свій вимушений пластичний кретинізм. До такої міри, що досі про мій кретинізм так ніхто й не здогадався (О.Забужко)]. ![]() |
Война – війна, розмир; (междоусобная, гражданская) усобиця, чвари, домова (громадянська) війна: • в дни войны – за війни; у дні війни; • вести войну – воюватися, провадити (точити, вести) війну; • война деньги съедает, а кровью запивает – нема моря без води, а війни без крові (Пр.); війна людей їсть, а кров’ю запиває (Пр.); • война оборонительная и наступательная – війна оборонна (оборонча, відпорна) і наступальна (нападча, (устар.) зачіпна); • выступить войной против кого, чего, идти войной на кого – іти воювати кого, воюватися проти кого; іти війною на кого; • находиться в состоянии войны с кем – бути в стані війни з ким. [Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі в глас Гукнули разом: «Все пропало!» Щоб розмир перервать в той час (І.Котляревський). Троянці правило се знали: В війні з врагами не плошай; Хто утіка — не все женися; Хто мов і трусить — стережися; Скиксуєш раз — тогді прощай! (І.Котляревський). Та крім того, усім їм була притаманна ще одна риса, що позначалась цілком уже на першому творі його «Бритва» й пішла розголосом і по дальших оповіданнях Степанових, синтезуючи його уявлення про істоту громадської війни, — величезного масового зруху, де одиниці були непомітні часточки, зрівнені в цілому й безумовно йому підпорядковані, де люди знеособились у вищій волі, що відібрала їм особисте життя і разом з ним усі ілюзії незалежності (В.Підмогильний). Земля кричить. Шинкують кров’ю війни, І падають занози від ярма, І лиш годинник холодно й спокійно Рахує дні, розтрачені дарма (В.Симоненко). Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні. Треба ставитися до війни не як до тріумфу, а як до великого зла. Тільки імперії радіють війнам (В.Гриневич). На жаль, сталінська формула «Велика Вітчизняна війна» все ще домінує в офіційному дискурсі, імпліцитно підтримуючи поділ українського суспільства на сталіністів-«патріотів» та антисталіністів-«зрадників» (М.Рябчук). — Література пргне облагородити війну, щоб виправдати смерть загиблих, щоб ті, які з неї повернулися, продовжували жити з більш-менш спокійною совістю, щоб ті, які прийдуть їм на зміну, також не замислюючись готові були померти… (В.Слапчук). Виграти війну до снаги всім, не всі здатні її програти (Ю.Педан, перекл. К.Малапарте). Народи справді не хотіли цієї війни! Єдине, чого вони бажали всім серцем і душею — пережити цю війну! (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Коли двері зачинилися, Хосе Аркадіо Другий відчув упевненість у тому, що його війна скінчилася. За багато років до цього полковник Ауреліано Буендіа розповідав йому про запаморочливу силу війни і намагався довести своє твердження незліченними прикладами з власного життя. Хосе Аркадіо Другий повірив йому. Але в ту ніч, поки офіцер дивився на нього, не помічаючи його, він згадав про напруження останніх місяців, про мерзоти тюрми, про паніку на вокзалі, про поїзд, навантажений трупами, й дійшов висновку, що полковник був просто шарлатан або дурень. Хосе Аркадіо Другий не розумів, навіщо було витрачати стільки слів, щоб пояснити, що саме відчуваєш на війні, коли досить тільки одного слова: страх (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). А Кроп, навпаки,— філософ. Він пропонує, щоб день оголошення війни відзначався наче всенародне свято з музикою і вхідними квитками, як ото під час бою биків. На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б’ються. Переможе та країна, чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б’ються зовсім не ті, кому слід (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). На той час я вже почав розуміти: мій батько соромився того, що люди вважали його невігласом, уламком війни, де, майже як у всіх війнах, люди воювали в ім’я Бога та батьківщини, щоб надати ще більше влади людям, які мали її досить і до того, як розпочали війну (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Війна, яку майже всі солдати 1918 року ненавиділи, для тих, хто щасливо уцілів, поступово стала цікавою пригодою в їхньому житті. Вони повернулися до буденного життя, яке, коли вони ще сиділи в окопах і проклинали війну, вважалось їм справжнім раєм. Тепер воно знову стало тільки буденним життям — з турботами й неприємностями, а війна здається чимось невиразним, далеким, пережитим; її, всупереч їхній волі і майже без їхньої участі, переосмислено, підроблено, підмальовано. Масове вбивство обернулось на пригоду, з якої пощастило вийти живим. Відчай забуто, горе посвітлішало, і смерть, що її пощастило уникнути, стала такою, якою вона майже завжди буває в житті,— чимсь абстрактним, уже нереальним. Вона реальна лиш тоді, коли влучає когось поряд з нами або зазіхає на нас самих (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Здається, ніби чоловіки йдуть на війну, щоб здобути від цього зиск або відстояти якісь принципи, та насправді воюють вони за землю і за жінок. Раніше чи пізніше інші причини і спонуки тонуть у крові й утрачають свій сенс (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Війна — надто серйозна справа, щоб довіряти її воякам (Талейран). Війна статей ведеться традиційною зброєю (С.Є.Лєц). Війна — найгірший спосіб здобуття знань про чужу культуру (С.Є.Лем). Перша жертва війни — правда (Г.Джонсон). Я не вірю, що Росія хоче війни, вона хоче плодів війни (В.Черчіл)]. ![]() |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
УВЕНЧА́ТЬ ще уквітча́ти вінко́м і похідн.; УВЕНЧА́ТЬ, УВЕНЧА́ТЬСЯ ще ви́вершити, ви́вершитися; увенча́ть /увенча́ться/ сла́вой укри́ти /укри́тися/ сла́вою; увенча́вший, увенча́вшийся ОКРЕМА УВАГА; увенча́вшийся успе́хом успі́шно /щасли́во, вда́ло/ закі́нчений, уві́нчаний у́спіхом. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Благоденственный – щасли́вий, -а, -е; -но – щасли́во. |
Благополучный – щасли́вий, -а, -е; -но – щасли́во. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Благополучно – гаразд; добре; щасливо. Окончиться неблагополучно, благополучно – вийти на зле, добре. |
Дело – діло; справа; (труд) – праця; робота; (поступок, действие) – вчинок, дія. Плохо дело! – кепська справа, робота! зле! Круг дел – обсяг справ. Смотреть за делом – наглядати за справою. Дело о ком – справа кого. Странное дело – дивна річ! чудасія! чуднота! По своему делу – за своїм ділом; за своєю справою. По этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі. Справиться с делом – дати (собі) раду із справою. Оставлять дело без движения – лишати справу без руху. Дело подвернулось кстати – справа нагодилась. По делам службы – в справах службових. Обнять дело – збагнути справу. Браться за дело – братися до справи; заходжуватися коло справи; стати до справи. Браться не за свое дело – не за свою справу братися; шитися не в своє діло. Вести (удачно) дело – провадити (гаразд щасливо) справу. Дело обстоит так – справа стоїть так. Обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою. Дело подходит к концу – справа доходить кінця, кінчається. Дать делу другой оборот – повернута справу (на инакше). Дело начато – справу розпочато. Известное дело – звісно; звичайно; відома річ; сказано. Темное, подозрительное дело – непевна справа. Дело окончено – справу кінчено. Приостановить дело – припинити справу. Дело проиграно – справу програно. Погубить дело – занапастити справу. Общее дело – спільна справа. Дело требует рассмотрения – см. Требовать. Дело житейское – світова річ. Дело обыкновенное – звичайна річ. Дело, не терпящее отлагательства – см. Отлагательство. Дело случая – випадкова річ. Обделывать дело – оборудувати справу. Виданное ли, слыханное ли дело – чи видано, чи чувано. Дела нет до чего – байдуже про що. Дело ладится – справа налагоджується. Не твое дело – не твоя справа; не твоє діло. Это дело другое – це що инше; це инша річ. В чем дело? – що сталося? в чому річ? про що річ? про що йдеться? Дело в том – річ у тім. Дело вот в чем – річ ось яка. Дело только в том, чтобы – річ тільки в тому, щоб; річ тільки про те, щоб. Дело за небольшим стало – діло за малим стало. В том-то и дело – атож-то; отож-то й є; тож-то й воно. Не в том дело – не в тім річ; не про те річ; не в тім сила; не про те мова мовиться. То ли дело – инша річ; краще як; нема в світі, як. Не к делу – не до діла; не до речи; невлад. На деле доказывать – ділом довести. Если дело до чего дойдет – коли вже до чого дійдеться; як до чого (того) ряд дійде. Текущие дела – поточні справи. Дело говорить – мовити до речи. Помочь делу – зарадити справі. Мое дело сторона – моя хата з краю. Понимать в деле – розумітися на справі. Затруднительное дело – клопітна, морочлива справа. Экстренное дело – пильна справа. Возбуждать дело – порушувати, розпочинати справу. Плевое дело – дурниця; пусте; казна-що. Приобщать к делу – прилучати до справи. Спешное дело – особиста, власна справа. Статочное ли дело? – чи можлива річ? чи годиться ж? Дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі. Какое вам дело? – що вам до того? А мне что за дело – а мені що до того? а мені яке діло? Что дело, то дело – що правда, то правда. Это особое (другое) дело – це инша річ; це инша стать. Расследовать дело – розслідити, розвідати справу. Это дело! – це добре! це гаразд! це до діла! Управляющий делами – керівник справ. То и дело – раз у раз; раз по раз. Управиться с делом – упоратися з справою. В самом деле, на самом деле – справді. Гражданское дело – цивільна справа. Уголовное дело – карна, кримінальна справа. Поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу. Судебное дело – судова справа. Внешние дела – закордонні справи. Начинать судебное дело – піти у позов. Тяжебное дело – позов. Поделом – за діло. Военное дело – військова справа. Вести дело к тому (так, чтобы…) – кермувати до того, щоб; гнути на те, щоб. Относящийся, неотносящийся к делу – см. Относиться. Безотлагательное дело – пильна справа. Торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство. Дело лежит без движения – справа не рушає. Поделом вору и мука – катюзі по заслузі. Ведение дела – провадження справи. Дело мастера боится – дільника й діло боїться. Немного дела – діла не скільки. Дело табак – кепська справа. Умно вести дело – з розумом провадити справу. Это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу. Ну и дела – ну й робота. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Благополучно
• Окончиться благополучно – вийти (зложитися) на добре (на гаразд); щасливо скінчитися. [Не бійся, соколе, та Богу молися, то все вийде на добре. Старицький.] |
Быть
• Будем бдительны! – будьмо пильні! • Будем готовы! – будьмо готові (напоготові)! [Вони вже близько, будьмо ж всі готові зустрінути врочисто молодих. Кочерга.] • Будем здоровы! – будьмо здорові!; будьмо! [Сідай і ти, Насте, — розпорядився Гаркуша, наливаючи чарки — …Отож, за те, щоб добре поярмаркувалось… Будьмо. Гончар.] • Будем знакомы! – будьмо знайомі!; познайомимося! (зазнайомимося!) • Будет! – годі; буде!; доволі!; досить! [Не плач, серденько, годі! Вовчок. Та буде ж, буде… Квітка-Основ’яненко.] • Будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято. Пр. Буде й на нашій вулиці свято. Пр. І в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце. Пр. Колись і на нас сонечко гляне. Пр. Колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде. Пр. Діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині. Пр. • Будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…; буде по-моєму, по-твоєму… [І побачиш, як не на моє вийде. М. Куліш. Нехай, думаю, по-твоєму буде. Стороженко.] • Будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе). • Будет тебе! будет вам! – буде тобі! буде вам!; знатимеш! знатимете!; матимешся! матиметеся!; начувайся! начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш! • Будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють. Пр. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Пр. Хто стається медом, того мухи з’їдять. Пр. Будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть). Пр. • Будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві; зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку; коли (якщо) ласка твоя, ваша; (розм.) спасибі тобі; спасибі вам. [Скажи мені, будь ласкав, тату, Чого ячмінь наш так поріс… Гребінка. Зробіте ласку, дядечку, велику, Не жалуйте дерев старих. Візьміть та вирубайте їх. Глібов.] • Будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові; бувай, бувайте; (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові; щасливо. [Бувайте здорові, молодиці! Вовчок.] • Будь он…, он бы… – якби (коли б) він був…, він би… • Будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша; будь ласка (будьте ласкаві). [Коли ваша ласка, — кажу, — то й я собі біля вас стану. Вовчок.] • Будьте уверены – будьте певні; майте певність. [Будьте певні, що ви не вмрете — живі будете. Вишня.] • Будь что будет; была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде що буде; хай (най) діється (буде) що хоче; або пан, або пропав. Пр. [Або здобути, або дома не бути. Пр. Раз козі смерть. Пр. Куць виграв, куць програв. Пр. Подивилась Катерина: — І ви, бачу, люди! Не плач, сину, моє лихо! Що буде, то й буде! Шевченко.] • Была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде. Пр. Кому кого у надобі, той того найде у кадовбі. Пр. Що по надобі, то найдеш і в кадобі. Пр. • Была бы шея, а ярмо найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться). Пр. Аби шия, а хомут буде. Пр. Аби пшоно — каша буде. Пр. Аби голова, а шолуді будуть. Пр. Аби корито, собаки будуть. Пр. Аби болото, а жаби будуть. Пр. Аби хліб, а зуби будуть (найдуться). Пр. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Пр. Аби побрязкачі, послухачі будуть. Пр. Аби люди, а піп буде. Пр. На мої руки найду усюди муки. Пр. • Был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився. Пр. Був мед, та гості попили. Пр. Було діло, та полетіло. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був лісничим, а тепер нічим. Пр. • Быть беде – без біди тут не обійдеться; начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха. • Быть без души от кого – всією душею упадати коло кого; дух за ким ронити; палко любити кого. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш. Грітенко.] • Быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким; тримати спілку з ким; спілкувати з ким. • Быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (згоді, ладу); добре тривати з ким; бути (жити) не в ладу (не в (з)лагоді, не в згоді) з ким; не ладнати з ким; незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким. [Нам не треба сварки, ми в злагоді. Мартович.] • Быть в новость кому – бути за новину кому. • Быть во главе – на чолі бути (стояти); перед вести. [Бо Панько перед вів!.. М. Куліш.] • Быть в ответе за что – відповідати за що. • Быть в сборе – зібратися; бути вкупі. • Быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись); здужати (здолати); мати змогу (силу); примогти. [Коли б змогтись, та ще поволоктись. Пр. Приміг би — в ложці води втопив. Пр.] • Быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким; посваритися з ким; (образн.) розбити глек і з ким. [Часом ти що не по-моєму, — я косо гляну, а часом я що не по-твоєму — ти скривишся, та дивись і розіб’ємо глек! Кониський.] • Быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити. [Жити чи не жити — Ось що стало руба. Старицький, перекл. із Шекспіра.] • Быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим; (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити… [Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде. Тичина. І він зайшов у другу кімнату, що правила йому за робочий кабінет. Баш.] • Быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою; бути подружжям; бути в парі (до пари). [Не будемо ми, серденько, в парі, душа моя чує. Чубинський. Не судилось нам, серденько, Бути до пари. Кримський.] • Быть начеку (настороже) – бути наготові (насторожі); пильнувати; бути обережним. • Быть не может! – бути не може!; [це] неможливо! • Быть ни при чём – бути ні до чого; не мати нічого спільного з чим. • Быть по сему! – хай буде так!; так має бути!; нехай так! [Хай буде так! Іди! Кочерга.] • Быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого. [З роботи ніколи не вилазить. Сл. Гр.] • Быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути; не переводитися. [Яка вона молодесенька, а вже свати не переводились у хаті. Вовчок.] • Всё может быть – усе може статися; все може бути. [Я не кажу напевне, а все може статися. Старицький.] • Да будет! – хай (най) буде! • Должно быть – певно; мабуть (мабуть чи не); повинно (мусить бути). [Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі. Шевченко.] • И был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав). [Похвалили млин і поїхали, і німець той з ними. Тільки його й бачили. Кониський.] • Как быть? – як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати? [Що тут у світі робити? Казка.] • Кто бы ни был – хоч би хто був; хто б був не був. [Хто б був не був батько, а вже ж він батько. Свидницький.] • Может быть – може. • Надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть; [десь] певно; либонь; мабуть чи не; десь (десь-то); (зах.) відай. [Удався, мабуть, я у того пращура свого, у Савлука козака. Вовчок.] • Не будь я (пусть я не буду) – [Не] хай я не буду. • Не будь я тогда где… – якби я не був тоді де… • Не знает, как ему быть – не знає, що йому робити (діяти, чинити); (образн.) не зна, на яку (котру) ступити. [Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною. Мартович.] • Не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні. Пр. Або буде, або й ні. Пр. • Одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде. • Пока ещё что будет – пока там ще до чого дійдеться. • Стало быть – отже; виходить; значить. [Значить, подорожувати будемо ми лише втрьох… Трублаїні.] • Так и быть – (не)хай (і) так; так тому й бути; гаразд (добре); сількісь; (давн.) іносе. [Найкраще у житті — це життя… а вмирати… ну, що ж, нехай і так! — життя є наука про смерть. Ільченко. «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. Котляревський.] • Хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) і т. ін. [Хотів був обережно вгорнути в клапоть шовку й той пречудовий образок. Ільченко. Уже були спробували з сінокосами, — обпеклися. Головко.] • Чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться. Пр. Що суджено, то не розгуджено. Пр. Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду. Пр. Що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш. Пр. Чи співатиме півень, чи ні, а день буде. Пр. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Пр. Що має утонути, то не увисне. Пр. Що має висіти, то не утоне. Пр. Лихая доля і під землею надибає. Пр. • Чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!; щоб твого й духу [тут] не було!; щоб тебе тут не було! [Іди з двору, щоб і дух твій тут не пах!.. Тобілевич. Геть звідси! Щоб твого духу тут не було! Гордієнко.] |
Всего
• Всего лишь, только – Див. весь. • Всего-навсего (разг.) – Див. весь. • Всего ничего (разг.) – дуже (вельми, аж надто, аж геть, геть-то) мало; майже (сливе) нічого (нічогісінько). • Всего-то – усього; усього тільки (лише). • Всего хорошего! (разг.) – Див. весь. • Ну, всего (разг.) – ну, на все [добре]!; ну, щасливо! • Прежде всего – найперше; насамперед; передусім; передніше за все; перш(е) за все. [Треба сердитись передніше за все на самого себе. Н.-Левицький.] • Только и всего! (разг.) – Див. весь. • Только и всего? – оце й усе?; та й усе?; та й годі? |
Дорога
• Без дороги идти – іти манівцем (манівцями, навмання, бездоріж, без дороги). • Большая дорога (разг. большак) – велика дорога ([великий] шлях); гостинець. • В дороге – у дорозі; ідучи, їдучи. • В дорогу, на дорогу – на дорогу, (іноді) на відхід. [Дружки прощаються, цілуються з молодою та, збираючись виходить з хати, на одхід їй співають. Грінченко.] • Все дороги ведут в Рим – усі шляхи (усі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть. • Давать, дать, уступать, уступить дорогу кому – давати, дати дорогу кому; уступатися, уступитися з дороги кому; (іноді) проступатися, проступитися кому. • Дорога весенняя, летняя, зимняя – дорога весняна, літня, зимова; вешняк, літняк, зимняк. • Дорога предстоит кому – має їхати (вирушати) хто; дорога лежить (стелиться) кому; (фольк.) доріженька (мандрівочка) пахне кому; дорогу чує хто; (зниж.) дорога чхається кому. • Дорога пролегла по горе – дорога йшла горою (по горі). • Дорога уторенная – (влітку) Битий (уторований, накочений) шлях; (взимку) утертий (натертий) шлях; утерта (натерта) дорога. • Железная дорога – залізниця; (давн. розм.) чавунка. • Живущий за дорогой – який живе за дорогою; задорожний. • Запала ему к нам дорога (перен.) – заросла йому стежка до нас; шлях заріс йому [терном] до нас; до нас йому нема(є) дороги. • Идти (действовать) прямой дорогой – по правді ходити, чинити (робити); просто (прямо, навпростець, прямцем) іти; простувати (прямувати); (арх.) ходити, чинити правим робом. [Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Шевченко.] • Идти своей дорогой – іти своїм шляхом (своєю дорогою); (давн.) робити (ходити, чинити) своїм робом. • Какой дорогой, куда? – яким шляхом?; (розм.) кудою? • Мне не дорога к ним ходить – мені нема чого до них ходити. • На битой дороге трава не растёт – на битій дорозі трава не росте. Пр. • Найти дорогу; попасть на дорогу; (в)стать на настоящую дорогу – вийти на певний шлях; тропи вхопити (набігти); потрапити (натрапити) на [певну] дорогу (на [певний] шлях). • На дороге стоит да дороги спрашивает – іде дорогою, дороги питає. Пр. їде (іде) шляхом і шляху питає. Пр. • На половине дороги – на півдорозі. • На этой дороге большой крюк – це ми так круга (гака) великого дамо (це ви так круга (гака) великого дасте); це таке — кругасвіта (галасвіта) іти (піти); сюди (сюдою) [йти, їхати) дуже обхідно. • Недорога тебе (мне, ему…) ходить туда (разг.) – нема чого (нічого, нетреба) тобі (мені, йому…) туди ходити. • Не стойте на дороге – не стійте на дорозі; не перешкоджайте (не заважайте). • Отрезать дорогу кому – перетяти дорогу (шлях) кому; заскочити дорогу (путь) кому; заскочити кого. • Перебежать дорогу кому (разг.) – перебити, перебігти дорогу кому; перебігти кого. • По дороге – дорогою; у дорозі. • По дороге заехать, зайти к кому – мимоїздом заїхати до кого, мимохідь зайти до кого. • По дороге, не по дороге кому с кем – по дорозі, не по дорозі кому з ким; у шляху, не в шляху кому з ким; (іноді) узавороті, невзавороті кому з ким, по руці, не по руці кому з ким. • Поехать непрямой дорогой – поїхати непрямою (непростою) дорогою; покривулити. • По кривой дороге поломаешь ноги – не збочуй з дороги, бо відпокутують ноги. Пр. Проста дорога найкраща (найліпша). Пр. • Пробить, проложить себе дорогу (перен.) – прокласти (пробити, проложити) собі дорогу (шлях, стежину, стежку); уторувати собі дорогу (шлях, стежину, стежку). • Пролагать, прокладывать дорогу к чему – прокладати (торувати, промощувати) дорогу (шлях) до чого. • Просёлочная дорога – путівець; польова (степова, міжселищна) дорога. • Санная дорога – санна дорога; зимняк. • Сбивать, сбить с дороги кого (перен.) – збивати, збити з дороги кого; збивати, збити на манівці кого. • Сбиться с дороги – збитися (змилити) з дороги (з шляху); піти (податися, поблукати) манівцями; піти блудними дорогами; заблукати (заблудити). • Свернуть с дороги – звернути (збочити) з дороги. • С дороги! – з дороги!; набік!; оступися! (оступіться!). • Скатертью дорога (перен. разг. ирон.) – полотном дорога; (іноді) з богом, Парасю! • Собираться в дорогу – лаштуватися (лагодитися, іноді споряджатися) в дорогу (у путь). • Столбовая дорога – стовповий (верстовий) шлях; гостинець. • Стоять на хорошей, правильной дороге – стояти на добрій, правдивій (правій) дорозі; стояти на доброму, правдивому (правому) шляху. • Стоять, стать поперёк дороги кому – стояти, стати на дорозі кому; шлях (дорогу, стежку) заступити кому; стати поперек шляху кому; на переметі стати кому; зав’язати дорогу кому; (арх.) переп’ят устати кому (іноді на кого); (іноді образн.) перекопати дорогу кому; заорати (переорати) дорогу кому. • Счастливой дороги! – щасливо!; час добрий!; щасливої дороги!; щаслива [тобі, вам] дорога (путь)! • Туда ему и дорога! (разг.) – так йому й треба!; своїм шляхом пішов!; катюзі по заслузі! • Тянет в дорогу кого – тягне (пориває) в дорогу кого; вабить (надить) дорога кого; (фольк.) доріженька (мандрівочка) пахне кому. • У дороги – при дорозі; край дороги (шляху). • Уставший от дороги – Задорожений. • Устать от дороги – стомитися з дороги; здорожитися. • Этой, той дорогой – цією, тією дорогою (цим, тим шляхом); (о)сюдою, тудою. [Ти сюдою, я тудою, а зійдемось над водою! Українка.] |
Путь
• Без пути (разг.) – безпуття. • В пути, по пути (сделать что) – по дорозі; дорогою; мимохідь, мимоїздом (переходом). • Все дорога (все пути) ведут в Рим – Див. Рим. • Вставать, встать на путь чего – Див. вступать. • Держать путь – Див. держать. • Каким путём? – якою дорогою (яким шляхом)?; кудою?; (перен.) як; яким способом (чином, робом)? • Куда вам путь лежит? – куди вам дорога? • Млечный Путь (астрон.) – Див. млечный. • Найти верный, правильный путь – знайти правдивий шлях; (іноді) ухопити тропи. • На обратном пути – по дорозі назад (додому); (по)вертаючись назад (додому); поворітьма. • Направлять, направить путь (шаги, стопы) – Див. направлять. • Наставлять, наставить (направлять, направить, обращать, обратить) на путь истины (на путь истинный) кого – наставляти, наставити (наводити, навести) на добру (праву) путь кого; наставляти, наставити (наводити, напутити) кого; наставляти, наставити на [добрий] розум кого. • Не по пути с кем – не по дорозі (не дорога, не в шляху, не по руці) з ким; (іноді) невзвороті кому з ким. • Окольным (обходным) путём – стороною; манівцями (манівцем); (іноді розм.) повзагорідно. • Отправляться, отправиться (двигаться, двинуться…) в путь – рушати, рушити (вирушити, вирушати) в дорогу. • Прокладывать, проложить дорогу (путь) кому, чему – Див. прокладывать. • Пусть твой путь будет усеян цветами – нехай тобі цвітом стелиться дорога. • Путём подкупа, измены – підкупом, зрадою. • Пути (дороги) разошлись чьи – Див. расходиться. • Пути сообщения – шляхи [сполучення]. • Путь-дорога, путь-дорожка, путь-дороженька (поэт.) – шлях-дорога (путь-дорога), шлях-доріжка, шлях-доріженька (путь-доріженька). • Сбивать, сбить с пути кого – збивати, збити з дороги кого; збивати, збити з пуття кого. • Сбиваться, сбиться с пути (перен.) – збиватися, збитися з дороги; на манівці сходити, зійти; збиватися, збитися з пуття; (іноді) ледащіти, зледащіти; блудними дорогами йти, піти. [Блудними дорогами пішов. Франко.] • Совратить, совлечь, сбить с пути (истины, добра, истинного, доброго…) кого – збити (звести) з доброго шляху (з доброї путі, дороги, стежки, тропи) кого; збити з правої путі (з пуття, знепутити) кого. [Та ви його ще з тропи зіб’єте… М. Куліш.] • Стоять, находиться на ложном пути; идти по ложному пути (перен.) – стояти, бути на хибній (кривій) дорозі (путі); іти хибною (кривою) дорогою. • Судебным путём – судом; через суд. • Сухим путём – суходолом (сухопуттю). • Счастливый, добрый путь!; счастливого, доброго пути! – щасливої дороги!; щасливо! • Уготовлять путь на тот свет кому – уготовляти на той світ дорогу кому; стежку промітати кому. • У каждого свой путь [в жизни] – у всякого (у кожного) свій шлях; кожен (кожне) має свій шлях. [У всякого своя доля і свій шлях широкий. Шевченко.] • Что в том пути? (разг.) – яка користь з того? • Этим, тем путём – цією, тією (тою) дорогою (цим, тим шляхом); сюдою, тудою. |
Сойти
• Всё сошло благополучно – усе скінчилося (закінчилося) щасливо (добре, гаразд); усе вийшло на добре. • Не сойти мне с этого места – щоб я з цього місця не зійшов. • Сойти с рельсов – зійти з рейок (з колії). |
Счастливо
• Счастливо оставаться! (разг.) – щасливо!; щасти [доле]!; бувайте здорові!; на все добре! |
Увенчаться
• Увенчаться успехом – удало (щасливо, успішно) закінчитися; (книжн.) увінчатися успіхом. |
Час
• В добрый час! – час добрий [вам, тобі]!; на добрий час!; щасливо! • Не в добрый час – у (під) лиху годину (лихої години). • По часам – у визначений час; щогодини. • Пробил (настал) мой час – настав мій час. • Растёт не по дням, а по часам – росте, як з води [йде]; росте, як на дріжджах; росте не щодня (не щоднини), а щогодини. • Смертный (последний) час – смертна (остання) година; смертний (останній) час. • С часу на час – щогодини; з години на годину. • Уже седьмой час – уже на сьому (повернуло, звернуло). |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
споча́тку, присл.; з поча́тку чого, імен. Молоді́ жили́ споча́тку ми́рно і щасли́во (Н.-Лев.). З поча́тку ро́ку |
щасли́во, присл. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Раюва́ти, -ю́ю, -єш, гл. Блаженствоватъ. Грин. III. 394. К. ЦН. 230. Нехай так щасливо вікує, наче раює. Г. Барв. 310. |
Споча́тку, нар. Сначала. Спочатку і цей цар їх не міг звоювать. Чуб. II. 207. Молоді жили спочатку мирно і щасливо. Левиц. Пов. 49. |
Щасли́ве, нар. = Щасливо. Най вас Бог щасливе провадить. Ном. № 11885. |
Щасли́во, нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Рудч. Ск. І. 92. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются. |
Ща́сно, нар. = Щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно! Мир. Пов. II. 85. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Коля́дка, -ки, ж. *Коля́дку пропива́ти. Заканчивать пирушкой хождение с коля́дкою. 3 богом, діти, щасливо! А колядку пропивати—до мене. Мирн. Повія. I. 144. Коля́дку проганя́ти. Стрелять во время водоосвящения 6 января. С. Пальчик Звен. у. Ефр. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
еквілібри́стка, еквілібри́сток; ч. еквілібри́ст 1. артистка цирку, яка займається еквілібристикою. [Софія Тепла – еквілібристка на «Україна має талант»-2021. (СТБ, 23.10.2021). Еквілібристка з обручем – це їй підходить, а нерішучість для неї – завжди гріх. (Богумил Ржіга «Доктор Мелузін», пер. Олександра Бобренко, 1976).] // перен. та, хто рухається, як артистка цирку. [Із вправністю еквілібристки і грацією сарни вона перестрибувала з камінця на камінець, щасливо усміхаючись при згадці про минуле – п’ять років досвіду так просто не минають. (Наталка Шевченко «Містичний вальс», 2004).] 2. перен. та, хто вміє легко підлаштовуватися, лавірувати за різних обставин.[– Закохалася може вперше в цього нещасного журналіста, вимушена була з мого шахрайського подання стати еквілібристкою між ним і Колюньою, а потім втратила свого коханого, а з ним і сенс власного існування. (Петро Масляк «Сповідь українського шахрая», 2012).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 455. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Благоде́нствовать = жи́ти щасли́во, до́бре, благоде́нствувати. — На всїх язи́ках всї мовчать, бо благоденствують. К. Ш. |
Добро́ = 1. добро́, до́бре дїло, добродїйство. — Нѣтъ ху́да безъ добра́, н. пр. = ли́хо не без добра́, н. нр. — По добру́ по здоро́ву = з Бо́гом, щасли́во, добро́м. — З Богом, Парасю, хліба з’ївши. н. пр. — По добру́ ли живе́шь, по здоро́ву? = як ся ма́єте, чи живе́нькі, здорове́нькі? 2. добро́, худо́ба, збі́жжя. — Багато у його добра: отласу, хутра і срібла. Греб. — Не збірай синови худоби, збери йому розум. н. пр. — Чужи́мъ добро́мъ подноси́ть ведро́мъ, н. пр. = до́бре чужи́ми пирога́ми ба́тька помина́ти. н. нр. 3. до́бре, гара́зд. — Добре тому багатому. К. Ш. — Вимети хату гаразд. С. Аф. — Ну, добре, знатимеш почім кінш лиха! — Добро́ пожа́ловать = про́симо. ми́лостї про́симо, про́симо до ха́ти, до госпо́ди. |
Поздоро́ву = до́бре, гара́зд, щасли́во, в до́брому здоро́влю, (д. під сл. Здоро́во). |
Счастли́во = 1. щасли́во, ща́сно. 2. до́бре, гара́зд. — Слава Богу, у нас все гаразд. |
Сча́стливый = щасли́вий, ща́сний, тала́нливий, тала́нний (С. Ш.). — Не родись красний, а родись щасний. н. пр. — Боже! змилуй ся над нами, дай нам щасну долю, осьвіти своїм обличчям нашу тьму й неволю! К. П. — Бу́дьте сча́стливы = щасли́во! — Сча́стливь твой Богъ! = ща́стя твоє́. — Ну, щастя твое, що так вийшло, а то — було б тобі! |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)