Знайдено 53 статті

Запропонувати свій переклад для «щасливо»

Шукати «щасливо» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Быть – бути, існувати, перебувати; (быть чем) бути за кого Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда еще и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься.; • будем бдительны! – будьмо пильні; • будем готовы! – будьмо готові (напоготові)!; • будем здоровы! – будьмо здорові!, будьмо!; • будем знакомы! – будьмо знайомі!, познайомимося! (зазнайомимося!); • будет (вам)! – годі; буде!; доволі!; досить!; • будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято (Пр.); буде й на нашій вулиці свято (Пр.); і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце (Пр.); колись і на нас сонечко гляне (Пр.); колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде (Пр.); діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині (Пр.); • будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…, буде по-моєму, по-твоєму…; • будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе); • будет тебе! будет вам! – буде тобі!; буде вам!; знатимеш!; знатимете!; матимешся!; матиметеся!, начувайся!; начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!; • будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Пр.); солодкого проглинуть, гіркого проплюють (Пр.); хто стається медом, того мухи з’їдять (Пр.); будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть) (Пр.); • буду делать, писать, петь… – робитиму, писатиму, співатиму…; • будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві, зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку, коли (якщо) ласка твоя, ваша, (разг.) спасибі тобі, спасибі вам; • будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте, (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові, щасливо; • будь он…, он бы… – якби (коли б) він був, він би; • будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша, будь ласка (будьте ласкаві); • будь то… или… – чи то… чи…; хай то… чи…; • будьте уверены – будьте певні, майте певність; • будь что будет, была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде, що буде; хай (най) ся діє воля Божа; хай (най) діється (буде), що хоче; або пан, або пропав (Пр.); страхи́ не ляхи́; або здобути, або дома не бути (Пр.); раз козі смерть (Пр.); куць виграв, куць програв (Пр.); де наше не пропадало; • была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде (Пр.); кому кого у надобі, той того найде у кадовбі (Пр.); що по надобі, то найдеш і в кадобі (Пр.); • была бы шея, а ярмо (хомут) найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться) (Пр.); аби шия, а хомут буде (Пр.); аби пшоно — каша буде (Пр.); аби голова, а шолуді будуть (Пр.); аби корито, собаки будуть (Пр.); аби болото, а жаби будуть (Пр.); аби хліб, а зуби будуть (найдуться) (Пр.); аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Пр.); аби побрязкачі, послухачі будуть (Пр.); аби люди, а піп буде (Пр.); на мої руки найду усюди муки (Пр.); • был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився (Пр.); був мед, та гості попили (Пр.); було діло, та полетіло (Пр.); був колись горіх, а тепер свистун (Пр.); був волом, та став козлом (Пр.); був лісничим, а тепер нічим (Пр.); був голосо́к, та по́зички з’їли; перевівся ні на що; перевівся на пси (на руді миші); • было бы о чём жалеть – було б за чим шкодувати (жаліти); • было да сплыло – було та загуло; було та за водою пішло; • был таков – зник; • быть беде – без біди тут не обійдеться, начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха; • быть без души от кого – всією душею упадати коло кого, дух за ким ронити, палко любити кого; • быть благорозумным – мати розум; • быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким, тримати спілку з ким, спілкувати з ким; • быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (лагоді, згоді, ладу), добре тривати з ким, бути (жити) не в ладу (не в злагоді, не в лагоді, не в згоді) з ким, не ладнати з ким, незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким; • быть в новость кому – бути за новину кому; • быть в обиходе – бути в ужитку; • быть во главе – на чолі бути (стояти), перед вести; • быть в обиде на кого – ображатися на кого; • быть в ответе за что – відповідати за що; • быть в сборе – зібратися, бути вкупі; • быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись), здужати (здолати), мати змогу (силу), примогти; бути спроможним (здатним); • быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким, посваритися з ким, (образн.) розбити глек із ким; • быть вынужденным – мусити; бути приневоленим; • быть годным к чему – надатися, надаватися до чого; • быть действительным – (офиц.-дел.) мати силу; • быть довольным чем – бути задоволеним із чого; • быть забытым – піти в непам’ять; • быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого; • быть известным под названием – бути відомим під назвою; • быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити; • быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим, (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити; • быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому; • быть может, может быть – може бути; бува; часом; може; можливо; мабуть; • быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою, бути подружжям, бути в парі (до пари); • быть на виду, на глазах – перед очима бути; • быть напечатанным – вийти друком; • быть на примете – бути на оці; • быть начеку, быть осторожным – матися на бачності; бути наготові (насторожі), пильнувати, бути обережним; • быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону; • быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!; • быть ни при чем – бути ні до чого, не мати нічого спільного з чим; • быть непричастным – бути, лишатися в боці; • быть нужным – бути в знадобі; • быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним; • быть полезным кому – у пригоді стати кому; • быть позади всех – пасти задніх; • быть по сему! – хай так буде!; так має бути!; нехай так!; • быть после кого – постати по кому; • быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого; • быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути, не переводитися; • быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого; • быть расположенным к кому – бути прихильним до кого; • быть сведущим в чем – знатися на чому; • быть секретарем, учителем и т. п. – секретарювати, учителювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.; • быть считанным – під рахунком, на обліку бути; • быть тактичным – знатися на речах; • быть угрожающим – погрожувати; • быть чем, в качестве чего (свидетеля, учителя и т.п.) – бути за що (за свідка, за вчителя тощо); • всё может быть – усе може статися, все може бути; • да будет! – хай (най) буде!; • должно быть (вероятно, наверное) – мабуть; певно; мабуть чи не…; повинно (мусить бути); • и был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав); • и не было никогда – нема й заводу; • как быть? – що робити? як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати?; • как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было – хоч що було (буде); хай там що; хай там як; хоч би що там було; будь-що-будь; • как не быть – як (це, так, то) не бути; • как быть человек – як слід людина; • каков бы ни был – хоч би який був; • какой (где, когда) бы то ни было – будь-який (будь-де, будь-коли); • кто бы ни был – хоч би хто був, хто б не був; • может быть – може; • надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть, може, [десь] певно, либонь, мабуть чи не; десь (десь-то); (зап.) відай; • не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь відвертий (Пр.); • не будь я (пусть я не буду) – [не] хай я не буду; • не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…; • не было и близко – не було й зроду; • не знает, как ему быть – не знає що йому робити (діяти, чинити), (образн.) не зна, на яку (котру) ступити; • не может быть удовлетворено – не можна задовольнити; • не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні (Пр.); або буде, або й ні (Пр.); • не тут то было – та ба, годі; • одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде; • он должно быть ходил туда – він мабуть чи не ходив туди; • пока ещё что будет – поки там ще до чого дійдеться; • стало быть – отже, значить, виходить, отож; • так и быть – [не]хай [і] так, так тому й бути, гаразд (добре), сількісь, (устар.) іносе; • хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д. – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) тощо; • чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться (Пр.); що суджено, то не розгуджено (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день буде (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.); що має утонути, то не увисне (Пр.); що має висіти, то не утоне (Пр.); лихая доля і під землею надибає (Пр.); • чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!, щоб твого й духу [тут] не було; щоб тебе тут не було!; • что будет, то будет – що буде, те (то) й буде; • что с вами было вчера? – що з вами було (трапилося, скоїлося, сталося) вчора? [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Б.Грінченко). Коли б змогтись та ще поволоктись (Пр.). Приміг би – в ложці води втопив (Пр.). Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А.Кримський). З роботи ніколи не вилазить (Сл. Гр.). Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною (Л.Мартович). «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав (І.Котляревський). Кімната правила за кабінет (АС). — Ну що ж, Санчо,— промовив Дон Кіхот,— даруй мені на цім слові, але скажу тобі, що дурень єси, та й годі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Родину непокоїли його тодішні приятелі; за кращих товаришів Зенонові правили цирульник Жан Меєрс — чоловік удатний для пускання застояної крові чи різьблення чогось із дерева, але заразом підозрюваний у розтині трупів, а також Колас Геель, хвальк й дебошир, із яким отрок не одну годину провів за збиранням коліщаток і шківів, замість присвячувати час молитвам і навчанню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Одержавши гроші, переслідувачі кинулися на пошуки. Хоч Фатме та Ягос усього цього не знали, та малися на бачності (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Фред налив. — Ну, то будьмо ж, Валентине! — Будьмо, Роббі! — Правда ж, чудесне це слово: «Будьмо!» — Найкраще з усіх слів! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Бути за розумного зовсім не важко: треба уникати труднощів, обходити перешкоди та іншим носа втирати за допомогою словника. Люди ж дурні, як гуси, а нетямущі, як коропи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). — Любий, я вагітна. — А ти до лікаря ходила? — А він то тут до чого?]

Дело – діло, (ум. дільце, ділечко), заняття, (труд) робота (ум. робітка), праця; справа; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія; потреба; подія, випадок; досьє: • а мне какое дело, что за дело? (разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!; • без дела не входить – без потреби не заходити; • безотлагательное дело – пильна справа; • ближе к делу – [ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць; • браться за дело – братися до діла (до роботи, до праці, до справи); ставати до праці (до діла, до роботи, до справи); заходжуватися коло справи; • браться за дело, не стоящее того – братися до діла, яке не варте того; руки поганити; • браться не за своё дело – не до свого діла (не до своєї справи) братися; (разг.) шитися не в своє [діло]; • быть в курсе дела – бути в курсі справи; бути поінформованим; • вам до меня и дела нет – вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема (немає); • вводить в дело – ознайомлювати зі справами; • ведение дела – провадження справи; • везде испортишь дело – скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть; • вести дело к тому (так), чтобы… – вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…; кермувати до того, щоб; • вести (удачно) дело (юрид.) – провадити (гаразд, щасливо) справу; • виданное ли, слыханное ли дело? – чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?; • внешние (иностранные) дела – закордонні справи; • военное дело – військова справа; • возбудить дело против кого – порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого; • вот это дело! – оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (иногда) оце до ума!; • в самом деле, на самом деле – справді; (иногда) дійсно; • всё употребить в дело – усе зробити; на всі способи братися, узятися; • в том-то и дело – отож-то (атож-то); отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові; в тому-то (в тім-то) й річ (справа, суть); • в чём дело? – у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?; • выходит дело, что (разг.) – виходить, що; кладеться на те, що; • главное дело – головна (найголовніша) річ; головне (головно); • говорить дело – казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі; • горное дело – гірництво; • гражданское дело – цивільна справа; • грешным делом – на жаль; признатися; • громкое дело – голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація); • да и в самом деле – та й справді; та воно й правда; • дать делу другой оборот – повернути справу (на инакше); • дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі; • дела, дела, как сажа бела – живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне (Пр.); впав у біду, як курка в борщ (Пр.); • дела идут к лучшему – справи (діла) покращали (повернули на краще); • дела нет (нет дела) до чего – байдуже про що (до чого); • дела тайные – таємні діла (справи), таємнощі; • дело во времени – йдеться про час, залежить від часу; • дело вот в чём – річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому); • делов-то – скільки [там] того діла, всього на-всього; • дело в том, что… – річ у тім, що…, ідеться про те (за те), що…; • дело в том, чтобы… – ідеться за те (про те), щоб…; • дело в шляпе (разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено), (образн. нар.) рибка в сітці!; • дело дрянь, табак (разг.) – погане діло; погана (кепська) справа; • дело житейское, обыкновенное – світова, звичайна річ; • дело за вами (разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга), діло (справа) за вами; • дело за небольшим стало – діло за малим стало; • дело идёт к осени – ідеться (береться) до осені, кладеться на осінь, надходить (наближається) осінь; • дело идёт о том, чтобы – йдеться про те, щоб; • дело касается кого-чего – справа стосується кого-чого; • дело кончено, поздно уже (образн. разг.) – клямка запала; • дело ладится – справа налагоджується; • дело лежит без движения – справа не рушає; • дело мастера боится – діло майстра хвалить (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); що вхопить, то зробить (Пр.); добра пряха й на скибці напряде (Пр.); в умілого й долото рибу ловить (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.); майстер зна, що кобилі робити (Пр.); • дело начато – справу розпочато; • дело не в том – не про те (не за те) річ; не в тім річ, не в тім сила; • дело не выйдет (разг.) – нічого з того не буде (не вийде), (образн.) з цього пива не буде дива; • дело не клеится – діло (справа) не йде в лад (не ладиться); • дело не медведь (не волк) — в лес не убежит – діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече (Пр.); сиди, Векло, бо ще не смеркло (Пр.); як до діла, так і сіла (Пр.); гуляй, тато,– завтра свято (Пр.); • дело не терпит отлагательств – зі справою не можна зволікати; • дело, не терпящее отлагательств – негайна (невідкладна, нагальна) справа; • дело нешуточное – це (то) не жарт, (разг.) непереливки; • дело обыкновенное – звичайна річ; • дело обстоит так – справа стоїть так, діло таке; • дело обычное – звичайна річ; • дело о ком – справа кого; • дело окончено – справу закінчено (кінчено); • дело подвернулось кстати – справа нагодилась; • дело подходит к концу – справа (діло) доходить (добігає) кінця, справа (діло) наближається до кінця, кінчається; • дело подходящее – [це] діло підходить кому, на руку (наруч) кому, (образн.) на руку ковінька кому; • дело по обвинению кого в чём – справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що; • дело привычки – звичка, звичай; • дело проиграно – справу програно; • дело случая – випадкова річ; • дело стало за чем – затримка за чим; • дело стоит внимания – справа заслуговує на увагу, заслуговує (варта) уваги; • дело табак – кепська справа; • дело твоих рук (разг.) – діло (справа) твоїх рук, то твоя праця (робота); • дело только в том, чтобы… – ідеться тільки про (за) те, щоб , річ тільки про те, щоб; річ тільки в тому, щоб; • делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку) (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.); • другое (иное) дело – інша річ (справа); • его слова не расходятся с делом – його слова не розходяться (не розминаються) з ділом, він що скаже, те й зробить, (образн.) сказав, як зав’язав; • её (его) дело молодое (разг.) – вона (він) молода (молодий); • ей до всего дело – без неї вода [ніде] не освятиться; • если уж до чего дело дойдёт – коли вже до чого (до того) дійдеться, як до чого (до того) ряд дійде; • за дело он наказан (разг.) – він заслужив на кару, по заслузі (за діло) покарано його; • за малым дело стало (разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає); • за ним дело не станет (разг.) – за ним діло не стане, його не доведеться чекати; • затруднительное дело – клопітна, морочлива справа; • золотых дел мастер – золотар (ум. золотарик); золотник; • и дело с концом (разг.) – та й по всьому (та й по всій справі), та й край [увесь] (та й квит, иногда та й решта); • известное, видимое дело (разг.) – відома, видима, певна річ, звичайно (звісно); сказано; • иметь дело с кем – мати діло (до діла) з ким, до кого, мати зв’язки (стосунки) з ким, (иногда негат.) накладати з ким; • иметь дело с чем – мати справу з чим; вивчати, розглядати що; торкатися чого; • как дела? – як ваші (твої ) справи?, як ся маєте (маєш )?, як ведеться?; • каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить (Пр.); який до їжі, такий і до роботи (Пр.); • какое [кому] дело до этого? – що до того [кому]?; • к делу! (разг.) – до діла!; • круг дел – обсяг справ; • к чему мне такое дело – навіщо (нащо) мені таке діло, (разг.) нащо мені та рахуба; • личное дело (документ) – особова справа; • личное дело – особиста, приватна справа; • между делом (разг.) – поміж ділом, побіжно, мимохідь; • мне (тебе, ему…) нет до этого дела – мені (тобі, йому…) байдуже до того, мене (тебе, його…) це не обходить, до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить; • моё дело сторона (разг.) – моя хата скраю, не маю нічого спільного з ким; • на деле доказывать – ділом довести; • на [самом] деле – насправді (справді) (иногда доправди), на ділі; • на словах, что на санях, а на деле, что на копыле – на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці; • начинать судебное дело – піти у позов; • не было дела до кого, до чего – байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого; • не в этом (том) дело – не в тім річ, не про те (не за те) річ, не про те (не за те) мова мовиться, не в тім сила; не про те йдеться; не про те мова; не в тім (не в тому) справа; • не идет дело – діло не йде, (образн. разг.) не прядеться; • не к делу – не до діла (не до речі) не в лад; невлад; • немного дела – діла ніскільки (не багато); • не по словам судят, а по делам; хорошие дела лучше хороших слов – менше слів, а більше діла (Пр.); менше говори — більше діла твори (Пр.); добрі діла кращі від добрих слів (Пр.); робота сама за себе скаже (Пр.); • не твоё, не ваше дело – [то] не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша справа; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась, заськи; (образн. шутл.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн; • не твоего ума дело (разг.) – не з твоїм розумом братися до…; (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане; • ну и дела – ну й робота; • обделывать, обделать дело (прост.) – оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу, упорати справу; • обнять дело – збагнути справу; • обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою; • общее дело – спільна справа; • он знаток своего дела – він знавець свого діла (своєї справи), він знається на своїй справі (на своєму фаху), він знає своє діло (свій фах); • он не у дел – він не працює (не на посаді, не на службі), він без діла (без роботи), його усунено з посади (від діла), він не має службових обов’язків; • оставлять дело без движения – лишати справу без руху; • первым делом, первое дело – щонайперше (найперше), передусім (насамперед), найперша річ; • плёвое дело (разг.) – дурниця, абищиця, пусте, пустячина, казна-що; • плохо дело – погане діло, зле, погана (кепська) справа, (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза; • погубить дело – занапастити справу; • по делам; по делам службы – за ділом (за справами, у справі), у службових справах (за службовим ділом); (устар.) за орудками; • по делу – за ділом (за справою), у справі; • пойти в дело – піти в надобу, піти до діла; • по личному делу – в особистій (у персональній) справі; • положение дел – стан речей (справ); • помочь делу – зарадити справі; • понимать в деле – розумітися на справі; • понятное, ясное дело – зрозуміла, певна річ, зрозуміло; • поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу; • по своему делу – за своїм ділом; за своєю справою; • по сути дела – до суті справи (діла), фактично; • по ходу дела – з розвитку справи; • пошло дело на лад – пішла робота (пішло діло) гаразд, повелося добре (гаразд, на добре); • по этому делу – у цій справі, за цим ділом; • по этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі; • правое дело – праве діло, справедливе діло, справедлива справа; • прийти по делу – прийти у справі; • приобщать к делу – прилучати до справи; • приниматься, приняться за дело – братися, узятися до діла (до праці, до роботи), ставати, стати до роботи (до праці), братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що; • приостановить дело – припинити справу; • пускать, пустить в дело что – пускати, пустити (запускати, запустити) що, ставити, поставити на роботу що; • расследовать дело – розслідити, розвідати справу; • сидеть, быть без дела – сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти; • смотреть за делом – наглядати за справою; • спешное дело – нагальна, термінова справа; • справиться с делом – дати (собі) раду із справою; • статочное ли дело? – чи подоба?, чи годиться [ж]?; чи можлива річ?; чи мислима річ? (устар.) чи подобенство?; • столько дела, что не успеешь всего сделать – діла такого, що не переробиш, діла не обкидаєшся; • странное дело – дивна річ, чудасія, чуднота, диво, дивовижа; • судебное дело – судова справа; • такие-то дела – от такі діла (справи); • таково положение дел – такий стан речей, такі маємо справи (діла); • текущие дела – теперішні справи; • тёмное, подозрительное дело – непевна справа; • типографское дело – друкарство; • то и дело (разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай; безперестанку; • то ли дело (разг.) – інша річ, хіба така річ?, нема краще як…, нема як…, нема в світі як…, от… так-так; • торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство; • тяжебное дело – позов; • уголовное дело – карна, кримінальна справа; • у меня дела идут хорошо – мені ведеться; • у меня к тебе дело – я до тебе маю діло (справу), у мене до тебе діло (справа); • умно вести дело – з розумом провадити справу; • употребить в дело – узяти до діла, ужити що, пустити в діло що, скористатися з чого, чим; • управиться с делом – упоратися з справою; • управляющий делами – керівник справ; • ходить по делу (устар.) – позиватися, тягатися; • часовых дел мастер – годинниковий майстер, годинникар; • что дело, то дело – що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття; • шататься, болтаться без дела (разг.) – вештатися, швендяти, тинятися [без діла]; • экстренное дело – пильна справа; • это дело! – це до діла!, це діло!, це (ото) добре!, це гаразд!; • это дело другое – це що инше; це инша річ; • это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу; • это дело потерянное – це річ пропаща; • [это] дело случая – [це] річ випадкова; • это к делу не относится – це до діла не належить (не стосується); • это не дело (разг.) – це не годиться; • это особое (другое) дело – це інша (особлива) річ, це інша стать; • это совсем другое дело – це щось зовсім інше; • это уж моё дело – це вже мені знати, це вже моя річ (моє діло); • я в деле, я и в ответе – що роблю, за те й відповідаю (Пр.); • я совсем не имею с ней дела – жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе (Пр.). З бабою і дідько справу програв (Пр.). — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (І.Котляревський). Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г.Квітка-Основ’яненко). Моє діло, кажуть, мірошницьке, запусти та й мовчи (Номис). А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л.Глібов). Сказано: куди голка, туди й нитка (Пр.). А він знай співає (Т.Шевченко). Сидить, тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (М.Вовчок). — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (П.Мирний). — Я б тоді паном діло зажив. Та де б тобі, — більше б пана був, до царя рівнявся. Усе б у садку і сидів та овоч їв (П.Мирний). — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (П.Мирний). Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І.Нечуй-Левицький). Няньку посилала за орудками (Л.Українка). — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л.Українка). — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (М.Коцюбинський). Чистий думками і непорочний діями. Він хотів би коняку купити, та тим бо й ба — грошей нема. Не доходило мені до них діла (АС). Ігумену — діло, а братії — зась (Пр.). — Ми не тою дорогою їдемо? — А тож-то, що не тою (АС). Нехай судці розберуть тую справу. Неохота йому працювати; хіба така річ – пити! Я прийшов до вас за ділом. Тепер справа стоїть инакше (АС). Не треба слів, хай буде тільки діло (О.Теліга). — Добре, добре, мамо, — там розберем. А забудемо, де чай, то горіхом заваримо. Скільки того й діла! (І.Багряний).   — Сідай, парубче, підвезу, — осадив коні біля хлопця. — Могорич із вас, дядьку Іване, — схвально оглянув коні Дмитро, вискочив на воза і зручно спустив ноги з полудрабка. — Скільки того діла, — могорич мій, а горілка твоя. Звідки прямуєш? (М.Стельмах). Затісно в цьому світі для живих, для мертвих теж затісно. Скільки діла — прожити вік, як мати жити вчила, і що ж? То просто  неспокутний гріх (В.Стус).    — Отож скажу відкрито і вселюдно. Буває всяко, доля — не черінь. Любов — це, люди, діло неосудне. По всі віки. Во вік віків. Амінь (Л.Костенко). Прибрати, попрати, помити, скупати дітей… Здавалось би, скільки того діла, а все — як ота нездоланна дорога з Синиці… (Марина Павленко). А Справі своїй вони були віддані не менш, ніж своїм чоловікам, синам та коханим, цій Справі служать їхні руки, задля цієї Справи б’ються їхні серця, до неї звернені їхні слова, думки й мрії, на вівтар її, якби постала така потреба, вони віддали б і своїх чоловіків, синів та коханих, і втрату свою понесли б так гордо, як воїни несуть бойовий прапор (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). Ознака незрілості людини — те, що вона хоче благородно померти за праве діло, а ознака зрілості — те, що вона хоче смиренно жити заради правого діла (Д.Д.Селінджер). Час робить свою справу. А ти, людино? (С.Є.Лєц). У боротьбі за праве діло іноді програє діло, а іноді правота (Лешек Кумор)].

I. Добро – 1) добро, благо, гаразд; 2) (имущество) добро, (устар.) до́бре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя; 3) (нар.) добре, гаразд: • давать, дать добро – ухвалювати, ухвалити, схвалювати, схвалити, погоджуватися, погодитися, дозволяти, дозволити; • добро бы – хоч би ж, коли б уже, хай би вже; • до добра это не доведёт, не к добру это – з цього добра (пуття) не буде; це не на добре; це може мати лихий кінець; це може зле скінчитися; • добро пожаловать! (милости просим!) – просимо завітати!; раді вітати [вас]!; щиро вітаємо!; просимо до господи (до хати)!; просимо, коли ласка!; ласкаво просимо!; милості просимо!; сердечно просимо!; будьте дорогим гостем (дорогими гістьми)!; гостюйте, коли ласка!; вітайте (гостюйте) в нас!; вітайте (вітай) у гостині!; • добро скоро забывается, а худое [долго] в памяти сохраняется – добре довго пам’ятається, а зле ще довше (Пр.); • идёт к добру – на добро (на добре, на гаразд) ідеться (кладеться); • из этого не будет добра – з цього не буде добра (пуття); (образн.) з цього пива не буде дива; • нет худа без добра – нема лиха без добра (Пр.); лихо не без добра (Пр.); немає злого, щоб на добре не вийшло (Пр.); • от добра добра не ищут – добра добувши, кращого не шукай (Пр.); не треба плахти, бо і в запасці добре (Пр.); • по добру, по здорову – щасливо, без лиха, доки живий і цілий; • поминать добром (разг.) – згадувати (поминати) добром (добрим словом); • старость с добром не приходит – старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом (Пр.); старість іде і хвороби веде (Пр.); • это к добру (разг.) – це на добре. [Хай би вже хто путній казав, а то така негідь. За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи. Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було б (АС). Я схвалив його думку добрим стусаном під ребра (О.Ульяненко). Тому, хто не осягнув науки добра, всяка інша наука чинить лише шкоду (М. де Монтень). Здається, взагалі-то я завжди хотів сіяти добро навколо себе. Але це було неможливим з двох причин: по-перше, мені в цьому заважали, а по-друге, я передумав (М.Ілляшенко і О.Ногіна перекл. Ф.Беґбеде). Уве їздив на «Саабі». А Руне — на «Вольво». Було зрозуміло, що добром це не скінчиться (О.Захарченко, перекл. Ф.Бакмана). Всі хочуть добра. Не віддавайте його (С.Є.Лєц). Робити добро дурням — однаково, що підливати воду в море (Міґель Сервантес). Добро завжди перемагає зло, значить, хто переміг, той і добрий (М.Жванецький). Найкращий спосіб служити добру — не скімлити за ним (М.Пруст). Тільки-но забуваєш, хто є люди, піддаєшся бажанню зробити їм добро (А.Мішо)].

Паясничать, разг. – блазнюва́ти, ду́рника стро́їти (кле́їти, удава́ти), дурникувати, кривлятися. [— Кинь дурня клеїти!! — визвірився раптом милий слідчий, перейшовши на «ти». — Про твою контрреволюційну роботу, от про що! (Він значуще підняв якусь течку, поважив її в руці, дивлячись примруженими очима на Андрія, і кинув на стіл). — Тут все зафіксовано. Але ти мусиш сам про все розказати. Чистосердечно й до кінця. Все! (І.Багряний). Тут сни долають товщу забуття і згадкою лютуються, як змії, тут, на кону минулого життя, блазнюють, корчаться, як лицедії вертепних інтермедій (В.Стус). І, удаючи з себе дурника, я закліпав очима й сказав: — Та грибів хотів підшукать… Хіба не можна? Не можна? (В.Нестайко). Часто думають, що та чи інша людина тільки удає з себе дурника або дурку (Альберт Туссейн). — Усіх жаліти — тюрми позакриваються, — кривлявся Едик (Ю.Винничук). — Розплющ очі, кохана вітчизно, і поглянь на сина твого Санча Пансу; він повертається до тебе, не вельми забагатівши, зате добряче збатожений. Розкрий обійми і прийми також сина свого Дон Кіхота; його здолала правиця іншого, але зате він подолав самого себе, адже це він мені казав, що більшої над сюю звитягу годі собі зичити. Вертаюсь я з грошенятами, бо хоть на мені побито весь батіг, зате я цупко сиджу в сідлі. — Годі блазнювати,— мовив Дон Кіхот,—і дай Боже нам щасливо в’їхати в село, а вже там знічев’я розкинемося мислію по древу та й придумаємо, як ліпше нам пастушити (А.Перепадя, перекл. М.Сервантеса). Нарешті Стредлейтер обрізав кляті свої нігті, устав в отих ідіотських трусах з ліжка й заходився строїти дурника. Підходить, нахиляється і ну товкти мене кулаком у плече — розважається, паскуда! (О.Логвиненко, перекл. Д.Д.Селінджера)].

Пользоваться, воспользоваться – 1) кори́стува́тися, скори́стува́тися, покори́стува́тися з чо́го, чим, (реже) кори́стува́ти, скори́стува́ти, користа́ти, скориста́ти з чо́го, (гал.) хіснува́ти що, хіснува́тися, похіснува́тися чим; (использовать) використо́вувати, ви́користувати що, пожиткува́ти, спожитко́вувати, спожиткува́ти, зужитко́вувати, зужиткува́ти що, (потреблять) поживати, спожива́ти, пожи́ти, спожити що, зажива́ти, зажи́ти, ужива́ти, ужи́ти чого́, що, зужива́ти, зужи́ти що, живи́тися чим; послуго́вуватися, послужитися ким, чим; використовувати, використати кого, що; мати що; ко́ри́сть бра́ти з чо́го; 2) курува́тися, лікува́тися, ужива́ти, зажива́ти чого: • он пользуется минеральными водами – він зажива́є (вжива́є) мінера́льних вод; • он умеет пользоваться другими для своих целей – він умі́є загріба́ти жар чужи́ми рука́ми (Пр.); • пользоваться взаимностью в любви – (щасли́во) люби́тися з ким, ті́шитися одві́тним коха́нням; • пользоваться влиянием (успехом) – мати вплив (успіх); • пользоваться всеми благами – заживати всякого добра; • пользоваться всеми правами гражда́нства – ма́ти всі громадя́нські права; • пользоваться жизнью (жить в своё удовольствие) – зажива́ти життя́, сві́ту; ужива́ти (запобіга́ти) сві́та, життя́ спожива́ти; • пользоваться известностью – ма́ти сла́ву, ті́шитися сла́вою; бути відомим; • пользоваться льготой – пільгуватися; користуватися з пільги, ма́ти пі́льгу, мати полегкість; • пользоваться наслаждениями – заживати втіх (розкошів); • пользоваться нечестными способами борьбы – нече́сних за́собів боротьби́ вжива́ти; • пользоваться плохой (дурной) репутацией – бути в неславі, ма́ти недо́бру сла́ву; • пользоваться привилегиями – мати привілеї; • пользоваться расположением – тішитися з прихильности; тішитися прихильністю (ласкою); • пользоваться свободой – ві́льности вжива́ти, зажива́ти; • пользоваться своими правами – користуватися своїми правами (із своїх прав), використовувати свої права; • пользоваться слабостью противника – кори́стува́тися з сла́бости во́рога, використо́вувати сла́бість во́рога; • пользоваться словарем – користуватися (послуговуватися) словником, використовувати словник; • пользоваться случаем – користатися (користуватися) з нагоди, з оказії; • пользоваться уважением – у пова́зі (пошані, шано́бі) бу́ти, ма́ти ша́ну; • пользоваться успехом – мати успіх; • пользоваться хорошей репутацией – ма́ти до́бру сла́ву, га́рну репута́цію; • пользоваться чем – користуватися з чого, чим; тішитися з чого; • у кого вы пользуетесь? – у ко́го ви куру́єтесь (ліку́єтесь)? [Довелося їм користуватись тією хатою (П.Мирний). Бекір користувавсь з кожної вільної хвилини і приносив слабому свіжі новини з вулиці (М.Коцюбинський). Пани почали наймати на рік строкових за малу ціну в зимній час, користуючись народним голодом та холодом (І.Нечуй-Левицький). Кори́стуватися з усі́х здо́бу́тків лю́дського ро́зуму й культу́ри (С.Єфремов). Тре́ба ті́льки, аби́ ввесь цей скарб незліче́нний лю́дської мо́ви письме́нник використо́вував умі́ючи (С.Єфремов). Скупи́й склада́є, а ще́дрий пожива́є (Номис). На сві́ті так скупи́й живе́: і сам не пожива́, і лю́дям не дає́ (АС). З чужо́ї пра́ці живи́тися (С.Єфремов). Ужива́й (запобіга́й) сві́та, по́ки слу́жать лі́та (Номис). Але не на белетристи́чному по́лі суди́лось йому́ зажи́ти тіє́ї величе́зної популя́рности, яко́ю ті́шиться і́м’я його́ серед украї́нського й не украї́нського громадя́нства (С.Єфремов). Користав зі зростання кількості безробітних, аби раз у раз урізати працівникам платню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). — Що потрібно чоловікові, щоб мати успіх у жінок? — Дві речі. По-перше, не забувати, що всі жінки однакові. А, по-друге, не забувати говорити кожній жінці, що вона особлива].

Природа – 1) приро́да, (диал.) нату́ра; 2) (врождённые свойства, наклонности) нату́ра, приро́да, (естество) єство́; (сущность) істо́та (уст. сто́та); (характер) вда́ча; 3) (рождение, род) рід (р. ро́ду), зро́да (-ди): • гони природу в дверь, она влетит в окно – заступи природу дверима, то вона тобі вікном (Пр.); крий, ховай погане, а воно ж таки гляне (Пр.); • дикая природа – дика природа; • дитя природы (книжн. устар., также шутл.) – дитя (дитина) природи; • женская природа скажется – жіно́ча нату́ра (істо́та, вда́ча) себе́ ви́явить; • живая природа – жива́ приро́да, животві́р; • закон природы – зако́н приро́ди; • игра природы – гра (примхи, іноді згруб. вибрики) природи; • мёртвая природа (натура) – мертва (нежива) природа (натура); • на лоне природы – на лоні природи; на вільному повітрі; • отдать долг природе – віддати належне природі; • он от природы глух – він зро́ду глухи́й; • он по природе (по происхождению) француз – він ро́дом (з ро́ду) францу́з, він приро́дній францу́з; • от природы – зро́ду, від зро́ди, зроду-віку, з природи; • от природы способный к чему – уро́дливий до чо́го (що роби́ти); • ошибка природы – помилка природи; • по природе – з природи (натури); природою (вдачею, натурою); • привычка вторая природа – зви́чка — дру́га нату́ра; • природа вещей – приро́да, (єство́, істо́та) рече́й; • природа растений, животных – приро́да росли́н, тва́рин; • природа человека – приро́да (нату́ра, єство́, вда́ча) люди́ни; • это в природе вещей – це природна (звичайна, світова) річ. [Пташки́ заспіва́ли, комашня́ заметуши́лася, ліс загомоні́в, приро́да знов віджила́ (М.Коцюбинський). Усміха́лась весня́ним приві́том нату́ри краса́ (Л.Українка). Вона́ з приро́ди че́сна (П.Куліш). Епікуре́єць з нату́ри (Б.Грінченко). Приро́ду тя́жко одміни́ти (Номис). Натура вовка тягне до лісу, а музиканта до корчми (Пр.). Па́нської сто́ти не переро́биш (Приказка). Але якось, вернувшись пізно додому, схвильований і збуджений, мусив собі признатись, що ходить дивитись на жінок. Він розумів тепер, що тільки на них спинялись його очі, на сміючих обличчях їхніх, на звабливих ногах і теплих убраннях, що ховали тіло, яке до болю відчував; що тільки на них дивився він з жагучим захватом, немов кожна мала окрему, тільки їй властиву таємницю, окремий, для нього ніби виплеканий сад кохання та пристрасті, і з кожної віяло на нього сласним випаром її жіночого єства, що п’янив його і підносив (В.Підмогильний). Та мул той, на жаль, був найманий, а це все одно, що сказати — лихий на вдачу: коли цилюрник хотів сісти йому на крижі, він так вихонув задом, так бриконув ногами (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вашу природу, свічада, в цім світі досі ніхто списати не вмів. Ви наче діри гучливі в ситі заполонили перерви часів (В.Стус, перекл. Р.М.Рільке). Жити щасливо і жити згідно з природою — одне і теж. (Сенека). 1. – Чи можуть товаришувати хлопчик і дівчинка? – Можуть, але з часом природа візьме своє. 2. Дедалі менше хочеться виїжджати на природу: приїздиш — а там на неї вже наїхали її ж помилки. 3. — Ви з природи така красива, чи довелось доплачувати? 4. Добре, коли ти відпочив на природі. Гірше, коли природа відпочила на тобі].

Продолжение, продолженье – продо́вження, (реже) про́тяг, (редко) да́льший тяг, прова́дження чого́: • в продолжение всего года – протягом усього року, весь (увесь) рік, через увесь рік; • в продолже́ние (в течение) чего – про́тягом, упродо́вж чого, (устар.) встяж чого, через що, крізь що; • в продолже́ние нескольких веков – про́тягом (упродовж) кілько́х вікі́в, через кі́лька ві́ків; • в продолже́ние целого дня – упродовж (протягом) ціло́го дня, ці́лий (уве́сь) день, через ці́лий (уве́сь) день; • дальнейшее продолже́ние – да́льше продо́вження, да́льший про́тяг, дальше тривання; • получить продолжение – мати продовження, продовжитися; • продолже́ние войны – продо́вження війни́, (состояние) трива́ння війни́; • продолже́ние впереди, в следующем номере, следует, будет – да́лі бу́де; • продолже́ние линии – продо́вження лі́нії; • продолжение отпуска, срока, перемирия – продо́вження відпу́стки, те́рміну, зами́рення; • продолже́ние работы – продовження праці, провадження праці далі; • продолже́ние разговора – продо́вження розмо́ви, прова́дження да́лі розмо́ви; • он работал в продолже́ние всего лета – він працюва́в усе́ лі́то, через усе́ лі́то, про́тягом ці́лого лі́та. [Денис через усю дорогу хоч би пару з уст пустив, усе задумавшись іде; далі як крикне: — А лучче б мене грім убив! (Г.Квітка-Основ’яненко). Коли́-б мо́жна бу́ти через зи́му кото́м, через лі́то пастухо́м, а на Вели́кдень попо́м (П.Чубинський). Я не читав ще дальшого протягу статті (М.Драгоманов). Ця сумна пісня., проти волі й свідомості молодої молодиці була неначе протягом її глибоко захованих в серці потайних дум (І.Нечуй-Левицький). Да́льший про́тяг націона́льної супере́чки (Б.Грінченко). Нове́ украї́нське письме́нство було́ да́льшим про́тягом того́ літерату́рного проце́су, що в голова́х у се́бе ма́є тисячолі́тню тради́цію (С.Єфремов). Листів Вартового я читала всього два перших. Оце, їхавши сюди, дорогою питала по людях продовження їх та й не допиталась (Л.Українка). Палка́ супере́чка про календа́р не вгаса́є через ціли́й XVII в. (Народна Рада). Нарешті в кінці затхлого півпідвального ходу вона забрязкотіла ключем і ввела хлопця в якусь просторість, що запахом своїм становила безпосереднє продовження того коридора (В.Підмогильний). Зажурився я з того непомалу: любо мені було той коротенький уривок читати, та нелюбо думати, як то нелегко розшукати дальший тяг сієї превтішної повісті, якій, на мій погляд, багатенько ще бракує сторінок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Жіночі сльози — продовження розмови іншими засобами (М.Мастрояні). У дорослому продовженні дитячої казки Мальвіна вийшла заміж за Буратіна й потім довго й щасливо його пиляла].

Смерть – 1) смерть, (кончина) кончина, скін, (гибель) загибель, кінець, (образн.) вічний сон (покій), (разг.) капе́ць, капу́т, каюк, а́мба, (мифический образ, шутл.) безноса, кирпата, свашка, костомашка, костуха; 2) (прост.) горе, біда, смерть; 3) (прост., очень) до смерті: • бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть; • борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба́ до заги́ну, боротьба смерте́льна; • быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті), (образн.) бути на Божій дорозі; (иногда) бути близьким смерті, (грубее) на ладан дихати, на тонку прясти; • видимая смерть – види́ма смерть, нехи́бна смерть; • видимая смерть страшна – видима смерть страшна (Пр.); • внезапная смерть – нагла (раптова) смерть; • вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті; • гото́виться к смерти – ладна́тися на смерть, ла́годитися в Бо́жу путь, готуватися до смерті; • двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути (Пр.); чи пан, чи пропав — двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.); • до смерти, разг. – (очень) до смерті; • лежа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі); • любовь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть; • мнимая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть, завмертя́ (-тя́), завме́рлість; • на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́; • насильственная смерть – не своя смерть, ґвалтовна смерть; • нечаянная смерть – несподі́вана (на́гла) смерть; • обреченный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на смерть, на стра́ту); • осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого; • осуждённый на смерть – засуджений на смерть (на го́рло, на згу́бу, на стра́ту); • отвратить смерть от кого – відверну́ти (відве́сти́, відвола́ти) смерть від кого; • от смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде (Пр.); від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся) (Пр.); • от смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (Пр.); смерті не відперти (Пр.); від смерті нема викупу (Пр.); зі смертю торгу нема (Пр.); на смерть нема зілля (Пр.); смерть нікого не мине (Пр.); як не живеш, а труни не минеш (Пр.); смерть — неминуща дорога (Пр.); смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» (Пр.); • пасть смертью храбрых – полягти (загинути) смертю хоробрих; • перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся) (Пр.); як не наївся, то не налижешся (Пр.); • помирать со смеху – конати зо сміху, вмирати зо сміху; • постигшая смерть – спостигла смерть; • промедление смерти подобно – зволікання (загаяння) до смерті подібне, зволікання — це смерть; • просто смерть, смерть да и только – смерть та й годі, лихо (горе, біда) та й годі; • смерти подобно – як смерть; • смерть как хочется – до смерті хочеться; • смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько, (грубее) смерть коло носа; • смерть не разбирает чина – смерть не перебирає (Пр.); смерть нікого не минає (Пр.); смерть усіх порівняє (Пр.); • спасти от смерти – визволити від смерті; • стоять на пороге смерти – стояти на порозі смерті; (образн.) гроші одказувати; • [только] за смертью посылать кого (шутл.) – [тільки] по смерть посилати кого; • убить, убиться на смерть – заби́ти, заби́тися на сме́рть; • ум за морем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма; • хуже смерти – гірше від смерті, гірше за (ніж, як) смерть. [Стара до нього, а він, лишенько, вже й гроші одказує (І.Нечуй-Левицький). Смерть — се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л.Українка). Пусти мене, пусти! — стала благати Носа.— Якщо в тебе є крихітка серця, послухай мого благання. Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті. Краще вбий мене! (Б.Лепкий). Таке життя було б од смерті гірше (Л.Українка). Смерть — лікар бідняка (німецька приказка). Для єврея на смертному одрі важливо почути голос Сари: «Спі спокойно, твої деньгі в надьожном мєстє.» Китаєць повинен випити чаю, прошепотіти коаня, подумати, що за династії Сінь було не краще, як за Мао Цзедуна, а зараз не гірше, як за династії Хань. Чистокровний німець мусить зустріти і провести смерть за інструкцією. Для італійця вищим шиком є смерть через повішення на варених макаронах. Щирий француз має встигнути перед смертю переспати з Жаннет. Найшляхетніша смерть для поляка — луснути з гонору. Істінному росіянину бажано видудлить усі припаси спирту, горілки, браги-одноднєвки, браги-одночавки і браги-п’ятімінутки, одеколону, лосьйону, очних і вушних крапель, денатурату, клею «БФ», антифризу та прочих горящих жидкостєй, вхопити глобуса, стиснути в любовних обятіях, і вже як почне тріщати і розсипатись на цурпалки, прохрипіти: «Ро-ді-на!» Щирому українцю, — ковтнув бузинової настоянки Стороженко, — перед смертю важливо подумати: «Ге, а кум здох раніше!» Востаннє обжертися, вилізти на піч і щасливо сконати… «Кхм… кхм… — прочистив горло Воробкевич. — Живемо і геройськи помираємо» (В.Даниленко). Бути на світі може Пластмасовим Тільки щастя… Горе — тернове, — Справжнє, — Як біль. Як смерть… (Ігор Павлюк). Я попробував все… Залишилося — Досвід Смерті (Ігор Павлюк). Смерть людини схожа на зіграну ноту вічної симфонії, на виконання па вічного танцю, на зіграний акт вічної п’єси і навіть схоже на поцілунок вічного кохання, на розлуку з однією з форм на вічному шляху (Надія Кирчанова, перекл. Ши Т’єшена). — Річ тут, пане, ось яка,— вів далі Санчо.— Самі здорові знаєте, що сьогодні за столом, а завтра на столі; смерті не одперти; круть-верть, у черепочку смерть; кирпата свашка нікого не минашка; як проб’є час і година, то не одхреститься людина; смерть глуха, не пита, чи ти грішний, чи без гріха… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І таких людей прирівнюють до тореадорів чи картярів. Вихваляють їхню зневагу до смерті. А мені смішно, коли я чую про зневагу до смерті. Якщо коріння тієї зневаги не в усвідомленій відповідальності, то вона є тільки ознакою духовної убогості або надмірної молодості (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Наші досі молоді знання дають нам зрозуміти, навіщо загалом на світі є смерть: все-таки ми помираємо не для того, шоб померти і перетворитися в щось неживе, ми помираємо, щоб жити, ми помираємо задля життя, ми — часточка якогось плану (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). … у цьому шинку я нарешті усвідомив, що суть життя полягає у розпитуванні самого себе про смерть, як я поводитимусь, коли прийде мій час, що, по суті, це не просто розпитування самого себе про смерть, це розмова перед лицем нескінченності і вічності, що сам пошук розуміння смерті є початком розмислу в прекрасному і про прекрасне, бо роздумувати про безцільність тієї своєї дороги, яка, у будь-якому разі, закінчиться передчасним відходом, ця насолода і переживання своєї смерті, наповнює людину гіркотою, а отже, красою (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). Я вирізую повідомлення про смерть пекаря Нібура. Його там змальовано як доброго, люблячого чоловіка й батька, що завжди щиро піклувався про свою сім’ю. Я сам бачив, як фрау Нібур з розпущеним волоссям тікала з хати, а добрий Нібур біг слідом, шмагаючи її паском, і бачив руку, яку батько, що піклувався про сім’ю, зламав своєму синові Роланду, викинувши його в шаленстві із вікна. І коли цей кат сконав від апоплексичного удару в своїй пекарні, пригнічена горем удова повинна була б тільки радіти. Але вона раптом стала думати зовсім інакше. Все, що за життя витворяв Нібур, смерть стерла з її пам’яті. Він став ідеалом (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Ще недавно він дивився на смерть з тваринним жахом, а тепер зрозумів, що боятися її — означає боятися самого життя. трах смерти можна виправдати тільки безмежною прив’язаністю до всього, що є живого в людині. Хто не зважувався діяти, щоб піднести своє життя на нову висоту, хто байдуже задовольнявся власною немічністю, ті не можуть не боятися смерти, пам’ятаючи про той вирок, який вона виносить їхньому життю, що пройшло надаремне. Такі ніколи не жили на повну силу, та й чи жили вони взагалі? (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Кажуть, що перед смертю ми знову бачимо найпрекрасніші миті життя (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). Смерть — незбагненна річ. <…> Комусь потрібна її постійна присутність, щоб хоч трошки пам’ятати про її протилежність. А деяких так поглинають роздуми про неї, що вони влаштовуються в залі очікування задовго до того, як смерть оголосить про своє прибуття. Ми боїмося її, але більшість із нас дужче боїться того, що вона може забрати не нас, а когось іншого. Бо найстрашніше в смерті те, що вона може обійти нас стороною. І залишити у повній самотності (О.Захарченко, перекл. Ф.Бакмана). Роздуми про смерть загартовують душу (К.Кастанеда). Життя — черга по смерть, дурень той, хто лізе без черги (О. де Бальзак). Я навчився дивитися на смерть просто як на старий борг, який рано чи пізно доведеться заплатити (А.Айнштайн). Звикнути можна тільки до смерті інших (С.Є.Лєц). Говорити про смерть зі знанням справи можуть лише покійники (Лєшек Кумор). Смерть перетворює життя в долю (А.Моруа). — Його тільки за смертю посилать, — сміялися друзі. Досміялися. Привів].

Счастливо – щасливо, (разг.) щасно: • счастливо оставаться! (разг.) – щасливо!; щасти [доле]!; бувайте здорові!; бувай (будь) здоров!; на все добре!; здоровенькі будьте! [— Оце так диво! Ви, певно, не були на службі, а десь тинялись в світах, певно, десь поневірялись. може, мужикували, а може, й старцювали? Ні жінки, ні грошей! А я, хвалить Бога, і дочку-красуню маю, і гроші маю, і дім маю, і живу щасливо, як у Бога за дверми,— сказала Марта Кирилівна (І.Нечуй-Левицький). — Прощавайте, дядино! — сказав горобчик. — Щасливо! (Л.Українка). — Прощавайте ж. мамо… — Щасливо, сину… (П.Мирний). — Ох, хоч би там усе було щасно. Хоч би Христя була здорова (П.Мирний). Я жду і краюся нудьгою, Шукаю скрізь палких очей… Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! (М.Старицький). Розбризкуючи калюжі, ми побігли на узлісся. Від нас уже відкочувалися громи,над нами стишувався дощ, а під нами вигиналися, щасно плакали трави і цвіт (М.Стельмах). Вони жили довго і щасливо, поки не взнали, що інші живуть довше і щасливіше].

Кретинизм – (франц.) кретинізм. [Я попивав коньяк, справжній дорогий французький арманьяк, за багато років намагався не думати, і це вдавалося, досить щасливо виходило, і вершина того кретинізму піднімалася великою новорічною ялинкою на майдані Незалежності (О.Ульяненко). Танцювати до пуття так і не навчилась, і, скажімо, вальсувати зі мною — то для партнера, припускаю, десь так само, як би по лаврських сходах із Бабою-Уродіною, тільки без меча, — але в танці, нівроку, завжди присутній сексуальний елемент, і це мене рятує: секс — по суті, єдина сфера, де я можу цілком компенсувати свій вимушений пластичний кретинізм. До такої міри, що досі про мій кретинізм так ніхто й не здогадався (О.Забужко)].

Война – війна, розмир; (междоусобная, гражданская) усобиця, чвари, домова (громадянська) війна: • в дни войны – за війни; у дні війни; • вести войну – воюватися, провадити (точити, вести) війну; • война деньги съедает, а кровью запивает – нема моря без води, а війни без крові (Пр.); війна людей їсть, а кров’ю запиває (Пр.); • война оборонительная и наступательная – війна оборонна (оборонча, відпорна) і наступальна (нападча, (устар.) зачіпна); • выступить войной против кого, чего, идти войной на кого – іти воювати кого, воюватися проти кого; іти війною на кого; • находиться в состоянии войны с кем – бути в стані війни з ким. [Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі в глас Гукнули разом: «Все пропало!» Щоб розмир перервать в той час (І.Котляревський). Троянці правило се знали: В війні з врагами не плошай; Хто утіка — не все женися; Хто мов і трусить — стережися; Скиксуєш раз — тогді прощай! (І.Котляревський). Та крім того, усім їм була притаманна ще одна риса, що позначалась цілком уже на першому творі його «Бритва» й пішла розголосом і по дальших оповіданнях Степанових, синтезуючи його уявлення про істоту громадської війни, — величезного масового зруху, де одиниці були непомітні часточки, зрівнені в цілому й безумовно йому підпорядковані, де люди знеособились у вищій волі, що відібрала їм особисте життя і разом з ним усі ілюзії незалежності (В.Підмогильний). Земля кричить. Шинкують кров’ю війни, І падають занози від ярма, І лиш годинник холодно й спокійно Рахує дні, розтрачені дарма (В.Симоненко). Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні. Треба ставитися до війни не як до тріумфу, а як до великого зла. Тільки імперії радіють війнам (В.Гриневич). На жаль, сталінська формула «Велика Вітчизняна війна» все ще домінує в офіційному дискурсі, імпліцитно підтримуючи поділ українського суспільства на сталіністів-«патріотів» та антисталіністів-«зрадників» (М.Рябчук). — Література пргне облагородити війну, щоб виправдати смерть загиблих, щоб ті, які з неї повернулися, продовжували жити з більш-менш спокійною совістю, щоб ті, які прийдуть їм на зміну, також не замислюючись готові були померти… (В.Слапчук). Виграти війну до снаги всім, не всі здатні її програти (Ю.Педан, перекл. К.Малапарте). Народи справді не хотіли цієї війни! Єдине, чого вони бажали всім серцем і душею — пережити цю війну! (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Коли двері зачинилися, Хосе Аркадіо Другий відчув упевненість у тому, що його війна скінчилася. За багато років до цього полковник Ауреліано Буендіа розповідав йому про запаморочливу силу війни і намагався довести своє твердження незліченними прикладами з власного життя. Хосе Аркадіо Другий повірив йому. Але в ту ніч, поки офіцер дивився на нього, не помічаючи його, він згадав про напруження останніх місяців, про мерзоти тюрми, про паніку на вокзалі, про поїзд, навантажений трупами, й дійшов висновку, що полковник був просто шарлатан або дурень. Хосе Аркадіо Другий не розумів, навіщо було витрачати стільки слів, щоб пояснити, що саме відчуваєш на війні, коли досить тільки одного слова: страх (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). А Кроп, навпаки,— філософ. Він пропонує, щоб день оголошення війни відзначався наче всенародне свято з музикою і вхідними квитками, як ото під час бою биків. На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б’ються. Переможе та країна, чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б’ються зовсім не ті, кому слід (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). На той час я вже почав розуміти: мій батько соромився того, що люди вважали його невігласом, уламком війни, де, майже як у всіх війнах, люди воювали в ім’я Бога та батьківщини, щоб надати ще більше влади людям, які мали її досить і до того, як розпочали війну (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Війна, яку майже всі солдати 1918 року ненавиділи, для тих, хто щасливо уцілів, поступово стала цікавою пригодою в їхньому житті. Вони повернулися до буденного життя, яке, коли вони ще сиділи в окопах і проклинали війну, вважалось їм справжнім раєм. Тепер воно знову стало тільки буденним життям — з турботами й неприємностями, а війна здається чимось невиразним, далеким, пережитим; її, всупереч їхній волі і майже без їхньої участі, переосмислено, підроблено, підмальовано. Масове вбивство обернулось на пригоду, з якої пощастило вийти живим. Відчай забуто, горе посвітлішало, і смерть, що її пощастило уникнути, стала такою, якою вона майже завжди буває в житті,— чимсь абстрактним, уже нереальним. Вона реальна лиш тоді, коли влучає когось поряд з нами або зазіхає на нас самих (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Здається, ніби чоловіки йдуть на війну, щоб здобути від цього зиск або відстояти якісь принципи, та насправді воюють вони за землю і за жінок. Раніше чи пізніше інші причини і спонуки тонуть у крові й утрачають свій сенс (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Війна — надто серйозна справа, щоб довіряти її воякам (Талейран). Війна статей ведеться традиційною зброєю (С.Є.Лєц). Війна — найгірший спосіб здобуття знань про чужу культуру (С.Є.Лем). Перша жертва війни — правда (Г.Джонсон). Я не вірю, що Росія хоче війни, вона хоче плодів війни (В.Черчіл)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)