Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 60 статей
Запропонувати свій переклад для «подання»
Шукати «подання» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Внесе́ние – вне́се́ння, зане́се́ння, впрова́дження, заведе́ння. [Заплати́ти за внесе́ння дров у ха́ту. Внесе́ння гро́шей].
• Внесе́ние новых условий в договор – впрова́дження (запрова́дження) нови́х умо́в до догово́ру.
• Внесе́ние в книги, списки – заведе́ння (занесе́ння) до книг; впис, впи́сування, заквита́ння.
• Внесе́ние налога за что-л. – опла́чення (опла́та) чого́сь (ґру́нту).
• Внесе́ние доклада в собрание – пода́ння до́повіди до збо́рів.
• Внесе́ние жалобы – зане́сення (пода́ння) ска́рги.
Же́ртва –
1) (религ.) же́ртва, офі́ра.
• Умилостивительная, благодарственная -ва – бла́гальна, подя́чна же́ртва.
• Искупительная -ва – споку́тна же́ртва.
• Совершать, приносить -ву – пра́вити же́ртву, прино́сити же́ртву.
• Принесение в -ву людей – лю́дські же́ртви;
2) (дар) же́ртва, поже́ртва, дар, даровина́, пода́ння, пода́нок (р. -нку); (на церковь) по́свят (р. -ту);
3) (добыча) же́ртва, здо́бич (р. -чи).
• Предать, оставить на -ву – відда́ти, пусти́ти, ки́нути на пота́лу.
• Дом наш сделался -вою пламени – буди́нок наш ста́вся (зроби́вся) здо́биччю (же́ртвою) по́лум’я (огня́).
Запи́ска –
1) запи́сування, впи́сування, за́пис (-су);
2) за́писка, циду́ла.
• Докладная (или памятная) -ка – доповідна́ за́писка, пода́ння, мемора́ндум, пропа́м’ятний лист, па́м’ятка.
• Заборная (в лавку) -ка – квито́к (-тка́). [Ми беремо́ крам на квитки́, а по́тім ра́зом запла́тимо (Звин.). Занеси́ гро́ші, а квитки́ забери́ наза́д].
• Брать (товар) по -кам – купува́ти, бра́ти на квитки́.
• Запи́ски – за́писи, записки́; (дневник) щоде́нник, (стар.) дія́ріуш.
• Дорожные -ки – подоро́жник.
• Запи́сочка – запи́сочка, циду́лка, циду́лочка, ка́ртка, пису́лька.
Кассацио́нный – касаці́йний.
• -ная жалоба – касаці́йна ска́рга, пода́ння про скасува́ння ви́року.
• -ный повод – касаці́йний при́від (-воду), причи́на до скасува́ння ви́року.
• -ное решение – касаці́йний ви́рок (-ку).
• -ный срок – касаці́йний те́рмін.
Напя́чивание, Напя́чение – посува́ння, посу́нення, подава́ння, пода́ння́ наза́д, збива́ння, збиття́ (-ття́), нашто́вхування, нашто́вхнення.
Непода́ча – неподава́ння, оконч. непода́ння́, не(по)да́ча.
• По -че заявления в срок в просьбе отказать – че́рез по́дану несвоєча́сно (після те́рміну, після стро́ку) зая́ву (через непода́ння́ своєча́сно зая́ви) в проха́нні відмо́вити.
• -ча вагонов в срок повлекла срыв снабжения – че́рез несвоєча́сно (невча́сно) по́дані ваго́ни (через несвоєча́сне пода́ння́ ваго́нів) зі́рвано постача́ння.
Оказа́ние –
1) ви́явлення;
2) (помощи и т. п.) пода́ння (допомо́ги и т. п.).
Переда́точный – передава́льний, передатко́вий.
• -ный пункт – передатко́вий пункт.
• -ная надпись, -ный акт – уступни́й на́пис, -ни́й акт.
• -ные деньги (переданные в излишке) – пере́дані гро́ші; (следуемые к передаче) нале́жні до переда́ння (пода́ння) гро́ші.
• -ные лошади – підставні́ (перепряжні́) ко́ні; см. Перекладно́й.
Пода́ча –
1) подава́ння, пода́ння.
• -ча голосов – голосува́ння. [Вселю́дне, безпосере́днє, рі́вне, тає́мне голосува́ння];
2) см. Пода́чка;
3) (кушанье) потра́ва, стра́ва.
• После первой и третьей -чи угощают вином – по пе́ршій і по тре́тій потра́ві (стра́ві) часту́ють вино́м.
Подая́ние – пода́ння, да́ток (-тку), ми́лостиня (-ні) и ми́лостина (-ни).
• Подать неимущему -ние – да́ток убо́гому вчини́ти (пода́ти).
• Питаться -нием – про́шеним (ласка́вим) хлі́бом жи́ти, же́брати, з до́вгою руко́ю ходи́ти.
Поднесе́ние –
1) (действ.) підне́сення, підно́сіння.
• -ние ходатайства – пода́ння проха́ння (суплі́ки).
• -ние даров – підне́сення дару́нків;
2) (подношение, дар) при́нос (-су), прино́сини (-син), (при поздравлении, визите) рале́ць (-льця́). См. Приноше́ние, Дар.
Поже́ртвование –
1) поже́ртвування, офірува́ння; поже́ртва, офі́ра; см. Же́ртва 1;
2) поже́ртва, же́ртва, дар, даровина́, пода́ння, да́ток, (на церковь) по́свят (-ту), (приношение) при́нос (-су). См. Же́ртва 2.
Преда́ние –
1) (действие) віддання́, здання́; ви́дання.
• -ние суду – віддання́ до су́ду.
• -ние себя воле божией – здання́ на во́лю бо́жу;
2) пере́каз (-зу), (редко) пода́ння. [Наро́дні пере́кази про мину́ле].
• Изустное -ние – слове́сний пере́каз.
• По -нию – (путём предания) пере́казом; (сообразно с традициею) за пере́казом, згі́дно з пере́казом. [Слове́сні тво́ри, що пере́казом ішли́ од ста́ршого колі́на до моло́дшого (Куліш)].
• По -нию это случилось лет сто тому назад – як перека́зують, це ста́лося ро́ків (зо́) сто тому́.
• Знать по -нию – зна́ти з пере́казу, пере́казом. [Вся́чину пере́казом зна́є (Г. Барв.)].
• Отойти в область -ний – ка́зкою ста́ти (зроби́тися).
Предложе́ние –
1) (действие) пропонува́ння, запро́шування, зага́дування, оконч. запропонува́ння, запро́шення, загада́ння; подава́ння, предклада́ння, оконч. пода́ння, предкла́дення, предло́ження; см. Предлага́ть.
• -ние услуг – пропонува́ння послу́г;
2) (то, что предложено) пропози́ція.
• По -нию правления – за пропози́цією, з пропози́ції упра́ви.
• Поддержать -ние – підтри́ма́ти пропози́цію.
• Мирные -ния – мирові́ пропози́ції;
3) постача́ння.
• Спрос и -ние – по́пит і постача́ння;
4) (руки) сва́тання, гал. осві́дчення.
• Сделать -ние кому – (гал.) осві́дчитися кому́, посва́татися, (через сватов) посла́тися до ко́го;
5) грам. – ре́чення. [Ду́мка люди́ни, ви́явлена в сло́ві, зве́ться ре́ченням (Єфр.)].
• Вводное -ние – вставне́ ре́чення;
6) (канц.: предписание) пропози́ція, зага́дання, за́гад (-ду).
Представле́ние –
1) (действ.) виставля́ння, поставля́ння (напр., сві́дків); (кого кому) рекомендува́ння, предста́влення кого́ кому́; (кого к чему: к награде, чину) виставля́ння кого́ на що (на нагоро́ду на чин), подава́ння (напр., відо́мостей, зві́тів, докуме́нтів); (воображением) уя́влювання и уявля́ння, (оконч.) уя́влення;
2) уя́ва, уя́влення, ви́обра́ження, (понятие о чём) тя́ма про що. [Одна́кові уя́влення добра́ і зла (Наш). Вона́ була́ у йо́го в уя́ві чимсь ви́щим (Грінч.)].
• В -нии кого – в уя́вленні кого́, чиї́м.
• Вы и -ния об этом не имеете – ви й уя́влення про це не ма́єте, ви і не уявля́єте собі́ цього́.
• Отчётливое -ние о чём – вира́зне (я́сне) уя́влення про що;
3) -ние театральное (действие и спектакль) – виста́ва. [Виста́ва відбува́лась про́сто не́ба (на открытом месте) (Єфр.)].
• Эта драма имела пять -ний – ця дра́ма ма́ла п’ять виста́в;
4) канц. – пода́ння, вне́се́ння.
• На ваше -ние от такого-то числа – на ва́ше пода́ння від (з) тако́го-то числа́.
• В ответ на ваше -ние – відповіда́ючи на ва́ше пода́ння.
• По -нию кого – з пода́ння чийо́го, кого́.
• Входить с -нием – зверта́тися з пода́нням до ко́го;
5) мат. – предста́влення. [Графі́чне предста́влення фу́нкції].
Пред’явле́ние – пред’явля́ння, пока́зування, подава́ння, оконч. пред’я́влення, показа́ння, пода́ння.
• По -нии документов – після́ пред’я́влення (показа́ння, пода́ння) докуме́нтів, пред’яви́вши (показа́вши, пода́вши) докуме́нти.
• По -нию сего векселя – по пода́нні цього́ ве́кселя.
Приведе́ние –
1) приво́дження, припрова́джування, оконч. приве́дення, припрова́дження;
2) дово́дження, призво́дження, оконч. дове́дення, призве́дення;
3) наво́дження, подава́ння, оконч. наве́дення, пода́ння. [Наве́дення чужи́х слів];
4) (в чувство) отвере́жування, опам’ятува́ння, опам’ята́ння, отвере́ження кого́.
• -ние в ярость – розлю́чення, роздратува́ння кого́.
• -ние в порядок – упорядко́вування, оконч. упорядкува́ння чого́.
• -ние в известность – з’ясо́вування, оконч. з’ясува́ння чого́;
5) ариф. – зво́дження, оконч. зве́дення до чо́го. [Зве́дення дро́бу до одного́ знаме́нника].
Проше́ние –
1) (действие) проха́ння, про́шення;
2) проха́ння, пода́ння, (письменное) суплі́ка.
• Подать -ние кому – пода́ти проха́ння до ко́го.
• Увольниться в отставку по -нию – пода́тися само́му на димі́сію, попроха́тися на димі́сію. Срв. Про́сьба.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Подача – (несов.) подавання; (сов.) подання; (последствие) подача:
• подача голосов – голосування;
• подача сигналов, питания – подавання (подання) сигналів, живлення;
• с подачи кого – з руки кого; (спорт.) з подачі кого.
[Знов почалось наливання чаю та подавання (І.Нечуй-Левицький). — Коли його безчельний, ниций вчинок не знайде осуду з руки громади, то я прийму собі се на ознаку, що час мені шукать деінде місця, де б голову тружденну прихилити (Л.Українка). І хоть в основі ніхто нічого не мав против того, хоть усякий, певно, й рад би був мати в кождій хвилі на свої услуги жандармерію для охорони перед своїми власними робітниками і для затвердження всіх роблених їм кривд урядовою печаттю, — але на подання соборної просьби якось не могли зібратися (І.Франко). Хлопці вправлялися в поздовжних киках, кручених подачах і подачах «свічкою» (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса)]. Обговорення статті
Предложение, предложенье –
1) (действие) пропонування, запрошування, загадування, (оконч.) запропонування, запрошення, загадання; подавання, предкладання, (оконч.) подання, предкладення, предложення;
2) (то, что предложено) пропозиція;
3) (товара) постачання, пропозиція;
4) (руки) сватання, (гал.) освідчення, (освідчини);
5) (грам., синтакс. одиниця) речення;
6) рекомендація, порада, рада, думка;
7) (канц.: предписание) пропозиція, загадання, загад, наказ:
• вводное предложение, слово – вставне речення, слово;
• внести предложение – подати пропозицію;
• входить с предложением – запропоновувати; робити, ставити пропозицію;
• мирные предложения – мирові пропозиції;
• поддержать предложение – підтримати пропозицію;
• по предложению кого, чьему – на пропозицію кого, чию; з пропозиції кого, чиєї; за пропозицією кого;
• предложение падает – (пропозиція) постачання спадає, меншає;
• предложение превышает спрос – постачання перевищує попит;
• предложение услуг – пропонування послуг;
• сделать предложение кому – освідчитися кому, посвататися до когось, запропонувати кому одружитись, зробити пропозицію про одруження кому; (через сватов) послатися до кого;
• склоняться к предложению – схилятися (прихилятися) до пропозиції;
• спрос и предложение – попит і пропозиція (постачання).
[Думка людини, виявлена в слові, зветься реченням (С.Єфремов). Проглянув стенд пропозицій. Бармен. Вантажник. Слюсар. Фрезерувальник. На мене з моїм ухилом у науку попиту нема. Зате є купа різних професій для перекваліфікації. Якщо я такий непридатний, можуть перенавчити (Л.Костенко). — Опанований цією думкою і цим бажанням, я пристав на його пропозицію і підживив його намір, говорячи, щоб він не гаючись довів, що намислив, до скутку, бо розлука й справді своє діло зробить, хоч як його думки та гадки розбиратимуть. Згодом я дізнався, що коли дон Фернандо завів зі мною цю розмову, він уже розчесав тій дівчині косу, пообіцявши взяти її за дружину, і тепер чекав догідної хвилі відкрити ті любощі без небезпеки для себе, а поки що боявся отецького гніву (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). — Минулого тижня розіслав оголошення через газету, що шукаю собі дружину. Вже отримав мішок листів. Переважно одна й та ж пропозиція: «Бери мою!»]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕДОСТАВЛЕ́НИЕ, ще подання́;
с предоставле́нием чего, нада́вши що.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Жертва –
1) (религ.) же́ртва, -ви́, офі́ра, -ри;
2) (дар, подарок) пода́ння, -ня, поже́ртва, -ви;
3) (добыча) же́ртва, здо́бич, -чі.
Оказание –
1) (из’явление) ви́явлення, -ння;
2) (помощи) пода́ння, -ння.
Подача – подава́ння, пода́ння.
Подачка, подаяние – ми́лостиня, -ні, пода́ння, -ння.
Предложение –
1) пропози́ція, -ії, пода́ння, -ння;
2) постача́ння [по́пит та постача́ння]; З) -ние руки – осві́дчення, -ння; сделать предложение (кому) – осві́дчитися (кому́), посва́татися (до ко́го);
4) (в грамматике) ре́чення, -ння.
Представление –
1) уя́ва, -ви, уя́влення, -ння (про що);
2) (в театре) виста́ва, -ви;
3) (канц.) пода́ння, вне́сення, -ння,
4) (свидетелей) виставля́ння.
Приношение – прино́сини, -син; (пожертвование) пода́ння, -ння.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Вексель – вексель. Произвести уплату по векселю – сплатити вексель. Простой вексель – звичайний вексель. Бланковый вексель – бланковий вексель. Переводной вексель – переказний вексель. Обратный вексель – зворотний вексель. Предъявить вексель ко взысканию – подати вексель до суду на кого. Предъявить вексель к платежу – подати векселя до оплати. Вексель на предъявителя – вексель на подавця. Учитывать вексель – дисконтувати вексель. Переучитывать вексель – передисконтовувати вексель. Учет векселей – дисконт векселів. Погасить вексель – оплатити вексель. Держатель векселя – власник векселя. Получатель векселя – векселеодбірник. Отстрочить вексель – відкласти (термін) векселя. Просроченный вексель – перетриманий, задавнений вексель. Опротестовать вексель – протестувати векселя. Опротестованный вексель – протестований вексель. Вексель на предъявление – вексель на подання. Приобретатель векселя – набувач векселя. По векселю – за векселем; на вексель. Валюта векселя – вексельна валюта, вартість. По предъявлении векселя – на подання векселя. Дружеский вексель – дружній вексель.
Представление – подання; (воображение) – уявлення; уява; (театральное) – вистава. По представлению – на подання; (согласно с представлением) – за поданням; після подання. По представленню кого – з чийого подання; з подання кого. Входить с представлением – звертатися з поданням. Неправильное представление (о деле) – хибне уявлення (про справу). Отчетливое представление – ясне уявлення. Составить себе (отчетливое) представление о чем – (ясно) здати собі справу з чого, про що.
Предъявление – подання; подавання; показування. По предъявлении – після подання; на подання; подавши; показавши.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Подача – подава́ння, пода́ння;
• п. верхняя (в молотилке), с.-х. – п. ве́рхнє;
• п. двойственная сигнала – гаслува́ння двої́сте;
• п. мусорная – сміттєподава́ння;
• п. нижняя – п. ни́жнє;
• п. осевая – п. вісне́;
• п. прерывистая – п. перери́вчасте;
• п. сигнала – гаслува́ння.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Представление
• В ответ на ваше представление – відповідаючи на ваше подання.
• По представлению кого – на чиє подання; (іноді) з чийого подання.
Предъявление
• По предъявлению документов – після подання документів; подавши (показавши) документи.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

направле́ние спрямо́вування, скеро́вування, напрямля́ння, направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, напря́млення, напра́влення; спрямо́вання, скеро́вання; на́прям,-му, на́прямок,-мку
н. враще́ния на́прям оберта́ння
н. движе́ния на́прям [спрямува́ння] ру́ху
н. ови́вки на́прям [спрямува́ння] сука́ння
н. осево́е на́прям осьови́й
н. основно́е на́прям головни́й [магістра́льний]
н. пода́чи на́прям подава́ння; на́прям подання́
н. радиа́льное на́прям радія́льний
н. ре́зания на́прям [спрямува́ння] рі́зання
н. сва́рки на́прям [спрямува́ння] зва́рювання
н. си́лы на́прям [спрямува́ння] си́ли
н. скольже́ния на́прям ко́взання
н. усло́вное на́прям умо́вний, спрямува́ння умо́вне
пода́ча подава́ння; подання́; пода́ча,-чі
п. автомати́ческая пода́ча автомати́чна
п. и́мпульсная пода́ча і́мпульсна
п. ле́нточная пода́ча стрічкова́
п. непреры́вная пода́ча непере́рвна
п. постепе́нная пода́ча поступо́ва
п. преры́вистая пода́ча перери́вчаста
п. пульса́ционная подава́ння поштовхо́ве
п. ре́льсовая пода́ча ре́йкова
п. скачкообра́зная пода́ча стрибка́ми
п. толчко́вая пода́ча поштовхо́ва
п. храпови́чная пода́ча заско́чна
представле́ние 1. подава́ння, представля́ння, наводі́ння; подання́, предста́влення, наве́дення; пода́ча,-чі
2. зобража́ння; зобра́ження
3. уявля́ння; уя́влення
п. аналити́ческое предста́влення аналіти́чне
п. координа́тное зобра́ження координа́тне
п. неприводи́мое зобра́ження незвідне́
п. эмпири́ческое предста́влення емпіри́чне
уси́лие зуси́лля
у. враща́ющее зуси́лля оберта́льне
у. динами́ческое зуси́лля динамі́чне
у. затя́жки зуси́лля затяга́ння [затя́гування, затяга́льне]
у. изгиба́ющее зуси́лля згина́льне
у. каса́тельное зуси́лля доти́чне
у. крутя́щее зуси́лля оберта́льне
у. лома́ющее зуси́лля лама́льне
у. обжа́тия зуси́лля о́бтиску [обтиска́ння, обтиска́льне]
у. пода́чи зуси́лля подава́ння; зуси́лля пода́ння
у. подъёмное зуси́лля підніма́льне [підійма́льне]
у. раскли́нивающее зуси́лля розкли́нювальне
у. рассла́ивающее зуси́лля розшарува́льне
у. растя́гивающее зуси́лля розтя́гувальне [розтяга́льне]
у. растя́гивающееся зуси́лля розтяжне́
у. сдвига́ющее зуси́лля зсува́льне
у. сжима́ющее зуси́лля стиска́льне
у. ска́лывающее зуси́лля ско́лювальне
у. скру́чивающее зуси́лля скручу́вальне
у. сре́зывающее зуси́лля зрі́зувальне

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

По́да́ння –
1) подача, заявление;
2) представление (письмен.).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вручение – уруча́ння, сов. – уручі́ння, дава́ння, пода́ння до рук; по -нии (повестки) – коли да́но до рук, да́вши до рук.
Выход –
1) вихід (-ходу); (уход) – відхі́д (-хо́ду); (выбытие) – вибуття, виступлення; в. в отставку – пода́ння на відстано́ву, на демі́сію; в. из положения – ряту́нок, поряту́нок, ра́да, пора́да; за -дом его (из состава совета) – (в зв’язку з тим, бо, через те), що він вийшов; найти выход из положения – зара́дити себе́ (або кого́), да́ти собі́ ра́ду; нет выхода из положения – нема́ (по)ряту́нку, нема́ (по)ра́ди; с -дом одного члена (никаких изменений не произойдет) – коли вийде один уча́сник; указать выход – показа́ти, кудо́ю (як) вийти;
2) (продукта) – вида́ток (-тку) (Г) (СЖМ), видобуток (-тку).
Заявка (предъявление) – по́каз (-зу), пода́ння; -ка паспортов – реєструва́ння паспорті́в.
Отчетность –
1) зві́тність (-ности); о. годичная – рі́чна зві́тність; о. денежная – грошова́ зві́тність; о. первичная – первинна зві́тність; о. по расходам – зві́тність про витрати; о. по счетоводству – зві́тність з рахівництва; неблагополучный по отчетности (отдел) – неакура́тний (непе́вний) у (щодо) зві́тності; неподача -стей – неподава́ння, непода́ння зві́тів; обязанный -стью кому-либо – зобов’язаний подава́ти звіт, звітува́ти кому́; подавать -ность – звітува́ти, подава́ти звіт; ускорить представление -оти – приско́рити пода́ння зві́ту;
2) (ответственность) – відповіда́льність (-ности).
Петиция – проха́ння, петиція, пода́ння.
Подача –
1) – подава́ння, пода́ння; п. голосов – подава́ння голосі́в, голосува́ння.
Предложение –
1) – вне́сення, пода́ння, пропозиція; п. конкретное – конкре́тне (пе́вне) вне́сення, конкре́тна (пе́вна) пропозиція; п. неприемлемое – пропозиція, на яку́ не мо́жна приста́ти, яко́ї не мо́жна прийняти, неприйнятне́ пода́ння; п. письменное – писане вне́сення, вне́сення на письмі́, писана пропозиція, пропозиція на письмі́; п. словесное – слове́сне вне́сення, вне́сення на слова́х; предложение услуг относительно вступления в сношения – пропонува́ння по́слуг, (щоб) нала́годити (нав’яза́ти) стосу́нки; внести -ние – пода́ти вне́сення; входить с -нием – пропонува́ти, запропонува́ти, робити, зробити вне́сення; по моему -нию (последовало) – на мо́ю пропозицію, з моє́ї пропозиції; признавать -ние неприемлемым – визнава́ти, визнати, що вне́сення неприйнятне́, що на вне́сення не мо́жна приста́ти, вне́сення не мо́жна прийняти; принимать -ние – прийма́ти, прийняти пропозицію, пристава́ти, приста́ти на пропозицію;
2) (предписание) – пропонува́ння, за́гад (-ду); сделано -ние исполнить – да́но за́гад виконати, запропоно́вано виконати; сделать -ние подведомственным органам – запропонува́ти підурядним о́рганам;
3) (товара) – подава́ння; -ние превышает спрос – подава́ння бі́льше за по́пит; при большом -нии (товара) – за великого подава́ння, з великим подава́нням; спрос и -ние – по́пит і подава́ння.
Представление –
1) (о чем) – уявлення; п. отчетливое – вира́зне уявлення; давать -ние о деле – дава́ти уявлення про спра́ву; иметь -ние о чем – уявляти собі́ що; иметь надлежащее -ние о деле – нале́жно (собі́) уявляти спра́ву; никакого -ния не иметь о чем – зо́всім не (ніяк не) уявляти (собі́) чого́; составить себе -ние о чем – скла́сти собі́ уявлення про що, уявити собі́ що;
2) (театр) – виста́ва; п. театральное – театра́льна виста́ва;
3) (действ.) – подава́ння, пода́ння; п. к награде – пода́ння до нагоро́ди; п. проекта – пода́ння проє́кту; в случае -ния ложных сведений – якщо по́дано неправдиві відо́мості; в целях -ния им возможности дальнейшей работы – щоб да́ти їм змо́гу да́лі працюва́ти; входить с -нием; делать -ние – вдава́тися з пода́нням; обязать (ежемесячным) -нием отчетности – зобов’яза́ти (щомі́сяця) подава́ти звіт; по -нии – пода́вши, пі́сля пода́ння; потребовать -ния документов – вимага́ти пода́ти доку́менти, поста́вити вимо́гу, щоб по́дано доку́менти, зажада́ти доку́ментів; по -ниям (на оснований -ний) – на підста́ві пода́нь, на пода́ння; согласно с -нием – згі́дно з пода́нням;
4) (кого кому) – рекомендува́ння кого́ кому́;
5) (подчиненного по начальству) – явлення пе́ред ко́го, о́каз (-зу).
Предъявление (действ.) – ока́зування, оказа́нця, о́каз (-зу), подава́ння, пода́ння; п. вещественных доказательств – пока́зування речових до́казів; п. иска – заклада́ння, закла́дення позо́ву; п. обвинения – обвинува́чення, ста́влення обвинува́чення; п. требований – ста́влення вимо́г; по -нию – на пода́ння, на о́каз; сроком по -нию – на те́рмін, коли подаду́ть, на те́рмін до пода́ння.
Срок –
1) (период времени) – речене́ць (-нця), час (-су́); с. годичный – рік (ча́су), рі́чний речене́ць; с. давностный – речене́ць зада́внення (переда́внення); с. действия – речене́ць ді́яння (чинности); с. договорный – догові́рний речене́ць, умо́влений речене́ць; с. льготный – пільговий речене́ць; с. месячный – мі́сяць (ча́су), мі́сячний речене́ць; с. определенный – визначений речене́ць (час), пе́вний речене́ць (час); с. суточный – доба́; в срок – у свій час, своєча́сно, вча́сно; в возможно скорый срок – в щонайме́нший час, в якнайме́нший час, можливо швидче, якнайшвидше; в двухмесячный срок – у два мі́сяці, у двохмі́сячний речене́ць, про́тягом двох мі́сяців; в. истекший срок – мину́лий речене́ць; в кратчайщий срок – в якнайме́нший час (речене́ць); в четырехдневный срок – у чотири дні, про́тягом чотирьо́х день; дать на определенный срок – да́ти на пе́вний речене́ць (час); сроком до завтра – на час до за́втра; на короткий срок – на малий речене́ць (час); срок, назначенный для составления отчета, истек – речене́ць (час), визначений на уклада́ння зві́ту, вийшов (мину́в); нанимать на срок – найма́ти на пе́вий речене́ць (час); оканчивать срок службы – добува́ти слу́жби, дослу́жувати; отпуск -ком на месяц – відпу́стка на мі́сяць;
2) (точно указанный предел времени) – те́рмін (-ну); с. возврата – те́рмін, щоб поверну́ти; с. крайний – кінце́вий те́рмін; с. определенный – визначений те́рмін; с. первого, последнего платежа – те́рмін пе́ршої, оста́нньої виплати; с. платежа – те́рмін платити; с. платежа по предъявленню – те́рмін платити, коли подаду́ть; с. предельный – оста́нній (кра́йній) те́рмін; в определенные -ки – пе́вними те́рмінами; заплатить до истечения -ка – заплатити до те́рміну; истечение -ка – те́рмін (-ну); к -ку – на те́рмін; к определенному -ку – на пе́вний (на визначений) те́рмін; к тому -ку – на той те́рмін; сделать на определенный срок – зробити на пе́вний те́рмін; срок, назначенный для представления отчета, истек – те́рмін, визначений на пода́ння зві́ту (щоб пода́ти звіт), мину́в; наступает срок – настає́ (надхо́дить) те́рмін; по наступлении -ка – як наді́йде те́рмін; -ком по предъявленню – на те́рмін, коли подаду́ть; платеж -ком 5 числа – платити 5 числа́; служить до определенного -ка – працюва́ти до пе́вного те́рміну.
Явка –
1) (прибытие) – прибуття, о́каз (-зу) (Н); я. в суд – прибуття до су́ду, прибуття на суд, о́каз пе́ред суд; я. личная – особисте прибуття, о́каз особистий; необходима личная -ка – тре́ба оказа́тися (прийти) особисто; явка всех членов президиума обязательна – а) бу́ти всім уча́сникам президії неодмі́нно; б) повинні прибу́ти всі уча́сники президії неодмі́нно;
2) (предъявление) – по́каз (-зу), пода́ння; явка документов производится от 10 до 2 часов дня – доку́менти подають з 10 до 2 години дня.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

пода́ння, -ння, -нню, в -нні; -да́ння, -да́нь і -да́ннів

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Представление — з’я́влення, пода́ння, надсила́ння; П. по команде — з’я́влення за кома́ндою; П. ходатайства — пода́ння клопота́ння; П. сведений — пода́ння відо́мостів.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

гравчи́ня, гравчи́нь; ч. граве́ць
1. учасниця гри. [Авторська настільна гра «Крізь скляну стелю» захоплювала гравців та гравчинь формою подання історичної інформації про складність шляху жіноцтва до сучасного стану рівності жінок і чоловіків. (genderculturecentre.org, 20.05.2019). Ця вперта поклонниця лотереї й тепер не пропускала жодного тиражу, весь час ставлячи на ті самі номери, які досі так і не випали. Так було вже двадцять один рік, і виграш мав бути якнайбільший. Стара гравчиня по-дитячому покладала дуже великі надії на цю обставину. (Оноре де Бальзак «Баламутка», пер. Юрій Лісняк, 1991).]
2. учасниця спортивної гри, спортивної команди чи збірної. [Гравчиня збірної України з футболу Натія Панцулая гратиме за «Атлетико» з Мадриду (zik.ua, 15.07.2019). За клуб у різний час виступали 17 гравчинь національної збірної України, зокрема Ірина Жукова, Олена Кривоносова, Олександра Фоміна, Антоніна Кривобогова та ін. (Україна молода, 2011). Найкращими гравчинями турніру визнано нападницю Тетяну Давичак та воротаря Тетяну Ісько. (Високий замок, 2007).]
див.: гра́чка
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 105.
еквілібри́стка, еквілібри́сток; ч. еквілібри́ст
1. артистка цирку, яка займається еквілібристикою. [Софія Тепла – еквілібристка на «Україна має талант»-2021. (СТБ, 23.10.2021). Еквілібристка з обручем – це їй підходить, а нерішучість для неї – завжди гріх. (Богумил Ржіга «Доктор Мелузін», пер. Олександра Бобренко, 1976).]
// перен. та, хто рухається, як артистка цирку. [Із вправністю еквілібристки і грацією сарни вона перестрибувала з камінця на камінець, щасливо усміхаючись при згадці про минуле – п’ять років досвіду так просто не минають. (Наталка Шевченко «Містичний вальс», 2004).]
2. перен. та, хто вміє легко підлаштовуватися, лавірувати за різних обставин.[– Закохалася може вперше в цього нещасного журналіста, вимушена була з мого шахрайського подання стати еквілібристкою між ним і Колюньою, а потім втратила свого коханого, а з ним і сенс власного існування. (Петро Масляк «Сповідь українського шахрая», 2012).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 455.
практика́нтка, практика́нток; ч. практика́нт
та, хто проходить виробничу практику. [Урок музики вела молоденька практикантка, котра розповідала дітям міф про Орфея. (Наталка Сняданко «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма», 2017). Як не маскувався, польська практикантка на митниці таки відкопала в бездонному рюкзаку й сало, й рибу. (Український тиждень, 2008). Я тут у Запоріжжі лише практикантка і сама собі господиня. (Докія Гуменна «Дар Евдотеї», 1990). У задньому вагоні щось вичитують, і баба ота вчорашня. Ух, брат, практикантка, видно! (Петро Панч «Голубі ешелони», 1927). І ось таке бідне сотворіння подається на практикантку, телеграфістку, телефоністку, – одним словом, де-будь на публічну службу, де би могло сидіти на видноті у всіх, ніби на виставі за склом. (Іван Франко «Маніпулянтка», 1888). Я вислала подання аж у три округи. Не зазначую місцевости, в котрій рада б учителькою бути; на це практикантки не мають права. (Уляна Кравченко «Спогади учительки», 1887).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 608.
Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 513.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
уря́дничка, уря́дничок; ч. уря́дник
службовиця, чиновниця. [Врешті закохана героїня, як і свого часу Анна, після закінчення матури “поступила на службу як урядничка в одній з установ” <…> (Н. Тихолоз «Фантазія з присмаком ностальгії (із секретів художньої творчості Анни Франко-Ключко)», 2012). Йому тоді признали, що він був прийнятий до “Студентського куреня", але сьогодні рано тут була його сестра — урядничка міністерства закордонних справ, яка протестувала проти зачислення до куреня її ще замолодого брата. (Вісті комбатанта, 1983, №4). А з вашої платні будемо щомісячно стігати по двісті крон, — додала урядничка. (Михайло Шмайда «Роз’їзди», 1969). Я ані вчителька, ані офіціантка при пошті, ані кандидатка на докторський диплом, ані взагалі жодна урядничка, та емансипована лиш в тому напрямі, що й без «фаху» не уважаю мужчин за досконаліших від нас. (Ольга Кобилянська «Через кладку», 1940). Далі жила пані Шмідова — урядничка суду, яка часто заходила до пані Слюсарчикової і приносила цукерки <…> (Юрій Косач «Дада пізнає життя», 1937). Дня 27. вересня в Тернополі померла почтова урядничка Мерія Назаркевич. (Діло, 08.10.1922). Посол з Нового Санча Поточек, складаючи подання в руки одної з урядничок, всунув їй дискретно хабара. (Громадська думка, 02.04.1920).]
див.: уря́дниця, урядо́виця, службо́виця, чино́вниця

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пода́ча = подава́ння, пода́ння.
Пода́чка = пода́ння (С. З.), да́ток, да́тка (С. З.), да́чка. — Підлизуєть ся до панів, звик на датки, так де вже йому до роботи. Кн. — Жадними, хоч би найбільшими, не уводячи ся датками. Орлик. С. З. — Живётъ пода́чками = в ру́ку ди́вить ся.
Подая́ніе = пода́ння (С. З.), ми́лостиня.
Предложе́ніе = преклада́ння (С. З.), пода́ння, предклада́ння. — До прекладання ексорбитаций наших П. Могила. С. З. — Виступив з поданням, щоб по селах вчили мовою народною. Пр. — Онъ ей сдѣ́лалъ предложе́ніе = він посва́тав ся (або: посла́в ся) до неї. — Послав ся до неї — вона й рушники подавала. н. к.