Знайдено 29 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Во́ин – во́їн (мн. -во́ї), вояк, (фамильяр.) воя́ка, (соб.) воя́цтво. |
Гри́дин (стар.) – гридь (р. -дя), гри́дній воя́к (сердю́к). |
Доспе́шник – збро́йний воя́к, збройови́к. |
Кавале́р –
1) (молодой человек) кава́лір (-ліра) и кава́ле́р (-ле́ра). [Хо́дить з кава́ліром на прохо́дки (Звин.)]. • Дамский -ле́р – да́мський кава́лір, (ухаживатель) зальо́тник, (диал.) лабу́сь (-ся́), (вульг.) ба́бський пра́зник. • Настоящий -ле́р – ли́цар (-ря). • Неизменный -ле́р – ві́рний кава́лір. • -ле́ры (собир.) – кавале́[і́]рство, кавале́рія, (насмешл.) кавалірня́; 2) (пожалованный орденом) кавале́р; 3) (прозвище солдата) воя́к (-ка́), (служивый) слу́жба. [Яко́го ще тобі́ тре́ба? Чим не воя́к! (Стор.)]. • -ле́ры! – вояки́! • Славные -ле́ры – сла́вне воя́цтво. |
Молоде́ц –
1) (юноша, парень) молоде́ць (-дця́), юна́к (-ка́), хло́пець (-пця); (холостяк) па́рубок (-бка). • Эй, -де́ц, поди-ка сюда – гей, хло́пче (моло́дче, коза́че), підійди́-но сюди́; 2) см. Мало́й; 3) (дока, расторопный человек) молоде́ць, ма́йстер (-тра), ко́зир (-ря), зух (-ха). • Он на всё -де́ц – він на все ма́йстер; 4) Мо́лоде́ц (хват, удалец) – (хло́пець-)молоде́ць (-дця́), коза́к, юна́к, зух, зух-хва́т, бодра́к (-ка), (диал.) леве́нець (-нця), ле́ґінь (-ня), (перен.) ли́цар, ко́зир, ум. моло́дчик, козаче́нько, леве́нчик. [Так от яки́й він ли́цар? Молоде́ць на ове́ць, а як на молодця́, сам війця́ (Еварн.). І стари́й запла́кав, як поба́чив на коне́ві тако́го юнака́ (Шевч.). Ой, козаче́ньку, леве́нцю! (Чуб. V). Дали́ мені́ капелю́х, уже тепе́р воя́к-зух (Головац.). Я з чолові́ком спимо́ в ха́ті, а мої́ бодраки́ в сі́нях на хо́лоді сплять (Звин.)]. • Добрый -дец (зв. п.) – коза́че-моло́дче, хло́пче-моло́дче, сла́вний коза́че, (диал.) коза́че-леве́нче. • Разудалый, добрый -дец – сла́вний коза́к (юна́к, леве́нець), до́брий молоде́ць. • Разудалы добры -цы – сла́вні хло́пці, сла́вні моло́дці, хло́пці-моло́дці́, сла́вне коза́цтво (юна́цтво), сла́вні козаки́ (юнаки́), (только в обращении) пано́ве-моло́дці́. [Гей, чого́ хло́пці, сла́вні моло́дці, чого́ смутні́, невесе́лі? (Пісня). Од нас, козаки́, од нас, юнаки́, ні оди́н ляшо́к не скри́вся (ЗОЮР II). Не в Сино́пу, ота́мани, пано́ве-моло́дці, а у Ца́рград до султа́на пої́демо в го́сті (Шевч.)]. • -дцы-ребята! – молодці́-хло́пці! • Такой -де́ц, что глядеть любо – таки́й молоде́ць (коза́к), що лю́бо гля́нути (подиви́тися). • Он вёл себя -цо́м – він пово́дився як коза́к (по-коза́цькому, по-молоде́цькому). • -де́ц к -дцу́, -дцы́ на подбор – одни́м лице́м молодці́, молоде́ць до молодця́. [Тим ча́сом Бура́н усти́г добра́ти ще де́сять охо́чих, одни́м лице́м молодці́в (Корол.)]. • Ай да -дец! – от так молоде́ць! от коза́к! • Молоде́ц девка – ко́зир-ді́вка. |
Нае́[ё́]мник –
1) (батрак и перен.) на́ймит (-та), на́йма́нець (-нця), нає́мник, ум. наймито́к (-тка́), ласк. наймито́чок (-чка), на́ймитонько (-ка, м. р.), ув. наймити́ще, наймитю́га, (пренебр.) наймитчу́к (-ка́), наймитча́ (-ча́ти). [Як це ста́лося, що вона́ пішла́ за ньо́го, ві́чного на́ймита, і до́сі не зна́є (Коцюб.). В одні́й кімна́ті спа́ли й свої́ лю́ди й нає́мники (Кам’янеч.)]; 2) (солдат) нає́мник, на́йма́нець (-нця), нає́мний (на́йня́тий, платни́й) солда́т (-та), нає́мний и т. п. воя́к (-ка́), на́ймит-воя́к (Л. Укр.). |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВОЕВА́ТЬ ще ве́сти́ війну́; воевать с ветряны́ми ме́льницами укр. про́ти ві́тру піско́м си́пати; вою́ющий що вою́є тощо, зви́клий воюва́ти, втя́гнутий у війну́, обтя́жений війно́ю, боре́ць про́ти кого, во́я́к, во́я́ка, во́їн, прикм. войовни́чий, бойови́й, фраз. неско́рений, протибо́рчий, образ. у ста́ні війни́; воюющий наро́д неско́рений на́рід, на́рід у борні́, на́рід-во́їн; воюющая сторона́ уча́сник війни́, сторона́ у війні́, супроти́вна сторона; воюющие стра́ны краї́ни у ста́ні війни́. |
СОЛДА́Т укр. воя́к. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Воин – во́їн, -на, воя́к, -ка́. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Один
• Баба да бес — один в них вес – де чорт не зможе, там баба поможе. Пр. З бабою і дідько справу програв. Пр. • Ближняя родня — на одном солнце платья сушили – пень горів, а він руки нагрів та й став йому дядьком. Пр. Його мати й моя мати в одній воді сорочки (хустки) прали. Пр. Мій батько і твій батько (дід) коло одної печі грілися. Пр. Ми родичі: на одному сонці онучі сушили. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Така рідня, як чорт козі дядько. Пр. Василь бабі сестра в третіх, а я йому сваха. Пр. Дідового сусіда молотники. Пр. • Во всём этом виноват один я – в усьому цьому винний тільки я. • В один из дней (однажды) – одного дня (одної днини). • В один прекрасный день – одного чудового (красного, прекрасного, гарного, прегарного) дня; однієї (одної) чудової (красної, гарної) днини. • В одном кармане — вошь на аркане, в другом — вошь на цепи – шапка-бирка, зверху дірка. Пр. У кишені — тарган та блоха, у хлібі — ратиці та хвіст. Пр. В одній кишені пусто, а в другій — нема нічого. Пр. У кишені вітер гуляє. Пр. • Вот я и один, кругом ни души – от я і сам, навколо ні душі (ні лялечки). • [Все] в один голос – [Усі] в одно (за одно); [усі] одностайні; [усі] як один (в один голос). • Все до одного – усі до одного; геть (чисто) всі; усі до [одної] душі. [Напакували цілу мажу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами, положили на віз чимале барильце й горілки, та й поїхали з косарями всі до душі… Барвінок.] • Все за одного и один за всех – усі за одного і один за всіх. • Все как один (разг.) – усі як один. [Повстаньмо ж тепера усі як один. За діло братерське, спільне!.. Українка.] • Всё к одному сведётся – усе на одно вийде (до одного зійде). • Ехать одним волом – їхати одним волом; (розм.) їхати бовкуном. • За (в) один присест – за одним присідом; за одним разом; за одним заходом. [За одним присідом вечеря з обідом. Номис.] • За двумя зайцами погонишься — ни одного не поймаешь – за двома зайцями поженешся, жодного (і одного) не впіймаєш. Пр. Хто два зайці гонить, жодного не здогонить. Пр. Двох зайців поженеш — і одного (жодного) не доженеш. Пр. Як відкусиш (за)багато, ковтнеш мало. Пр. • За один раз дерево не срубишь – за один раз дерево не зітнеш (не зрубаєш). Пр. За одним разом дерево не звалиться. Пр. Один раз цюкнеш — дуб не впаде. Пр. • За одного битого двух небитых дают – за битого двох небитих дають. Пр. За одного битого двох небитих дають, та ще й не беруть. Пр. Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть. Пр. • Из одного гнезда – з одного (з того самого) гнізда (кубла); одногніздки. • Не один десяток чего – не один десяток чого; не однодесять чого. • Не он один волновался в тот день – не тільки він (не він сам(ий)) хвилювався того дня (тієї днини). • Не я один, а все это говорят – не тільки я (не я сам, не я один), а всі так кажуть. • Ни в одном глазу (фам.) – аніже; анітрішки (анітрішечки). • Ни один не… – ні один не…; жоден (жодний) не… • Нос — семерым рос, одному достался – ну й ніс, для свята ріс, а ти один в будень носиш. Пр. Ніс так ніс — як через Дніпро міст. Пр. • Один ведь – сам же; сам один же. • Один в один; один к одному – один в один; голова в голову; (іноді) як (мов, наче…) перемиті; одним лицем. [Уродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного; голос у голос, волос у волос. Вовчок. Зуби в нього були один в один, як намисто. Смолич. Парубки мов перемиті. Піджаки наопашки. Яновський.] • Один в поле не воин – один у полі не вояк (не воїн). Пр. Один — як ні одного. Пр. Один кіл плота не вдержить. Пр. Де нема спілки, там нема й силки. Пр. • Один другого – один одного. • Один другого стоит – один одного варт(ий) (іноді розм. стоїть). • Один-единственный – одним один; [один] однісінький (одніський). • Один за другим – один за одним; один по одному. • Один из пары – допарок. • Один и тот же – той [же] самий; один; (іноді) один і той самий. • Один как перст (разг.) – сам [собі] (сам один) як палець; сам собі (сам один); одним один [як пучка]; (образн.) сам (один), як билина в полі; один, як (мов, наче…) порошинка в оці. • Один лучше другого – один за (від) одного кращий (ліпший); (іноді) як (мов, наче…) перемиті. • Один на один – сам на сам (один на один); (іноді ще) сам-один; віч-на-віч; на самоті. [Серединський розказував, як у його був такий здоровий пес, що сам-один йшов на ведмедя. Н.-Левицький.] • Один [Нестор] и у каши не спор – одна бджола мало меду наносить. Пр. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. Пр. Одним пальцем і голки не вдержиш. Пр. Де робить купа, не болить коло пупа. Пр. Коли робити вкупі, то не болітиме в пупі. Пр. • Один-одинёхонек (один-одинёшенек) (разг.) – Сам-самісінький (один-однісінький); сам душею; сам-один; (іноді) один-одинцем. [Зостався Мирон сам собі, як палець… Один-одинцем. Мирний.] • Один раз куда ни шло (разг.) – раз мати породила. • Один с сошкой, а семеро с ложкой – семеро до рота, один до роботи. Пр. До готового хліба знайдеться губа. Пр. Мельники до готової муки. Пр. Готовеньке і кицька з’їсть. Пр. • Один только; исключительно один – сам тільки; сам за себе. • Один только (один-единственный) раз – один тільки раз; [тільки] раз-разом. [Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Барвінок.] • Одним духом (разг.) – одним духом; за одним духом; духом (зменшувальне душком); миттю (умить). • Одним миром мазаны – одним миром мазані (мировані). Обоє рябоє. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр. Який дідько печений, такий і варений. Пр. • Одним словом – одне (одно) слово; одним словом (сказати). • Одним хлебом питался кто – жив самим хлібом хто. • Одному ехать — и дорога долга – тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Пр. У порожній хаті сумно й спати. Пр. • Он один знает, скажет что-либо – тільки він знає, скаже що. • Подходите по одному – підходьте по одному (поодинці). • Пытался не один (сделать что-либо) – не один намагався (силкувався, поривався); (іноді образн. розм.) не один біг, та спіткнувся. • Решили в один голос… – одноголосно ухвалили… • Решительно (положительно) ни одного – жоднісінького; ні однісінького; (застар.) ніже єдиного. • Семеро одного не ждут – двоє третього не чекають (не ждуть). Пр. Як двоє, то одного не ждуть (не чекають). Пр. Опізнився козак, то буде й так. Пр. • Семь бед — один ответ – більше як півкопи лиха не буде. Пр. Чи раз, чи два — одна біда. Пр. Чи раз батька вдарив, чи сім раз — однаково. Пр. Раз на світ родила мати, раз і помирати. Пр. • Семь раз примерь, один раз отрежь – десять разів мір, а раз утни. Пр. Тричі міряй, а раз відріж. Пр. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш (відріжеш) — не приточиш. Пр. • Совершенно один – сам-один; [сам] самісінький. • С одного вола трёх шкур не дерут – з одного вола двох шкур не деруть. Пр. З однієї липи двічі лика не деруть. Пр. Винного двома батогами не б’ють. Пр. Двічі на літо лика не деруть. Пр. • Танцевать одному – танцювати самому; (іноді жарт.) танцювати бовкуном. • Целый день сидит один – цілий (цілісінький) день сам (сам-один). • Я был там один – я був там сам. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Воя́ка, воя́к, -ка́ –
1) воин; 2) забияка, воитель. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Солдат – салда́т (-та), вояк (-ка́); с. билетный – біле́тний салда́т; с. отслужившийся, отставной – вислужений салда́т; с. рядовой – рядовий салда́т, рядовик (-ка); брать в солдаты – бра́ти, узяти до ві́йська. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
воя́к, -ка́, -ко́ві, на -ко́ві, воя́че! вояки́, -кі́в, -ка́м |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Воя́к, -ка́, воя́ка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Нп. Ум. Воя́ченько. |
Воя́ченько, -ка, м. Ум. отъ вояк. |
Д, пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли. Федьк. |
Зух, -ха, м. Молодець, молодчина, удалецъ. Дали мені капелюх, уже тепер вояк зух. Гол. І. 143. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
Воин — воя́к, -ка́ (мн. воя́ки). |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
вояки́ня, вояки́нь; ч. воя́к та, хто воює, б’ється з ворогом. [В Україні до 30-річчя незалежності проведуть військовий парад. Українські воякині маршируватимуть на підборах. (bit.ua, 01.07.2021). <…> красуня Бетані стає професором, а неатлетична та незграбна Марта попадає до тіла амазонської воякині. (zhytomyr.travel, 05.12.2017).] див.: бійчи́ня, во́їнка, воя́чка Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 88. |
воя́чка, воя́чок; ч. воя́к та, хто воює, б’ється з ворогом. [Вона заправляла тим військом, це відчувалося відразу, бо кожен її порух, поворот голови сприймався воячками благоговійно. (Дара Корній «Зворотний бік світла», 2012). Український офіцер і джентельмен китицею квітів і поцілунком в руку вітає американську воячку-перекладачку. (Вісті комбатанта, 1995). Вони б’ються, як дві воячки, люто вчепившись одна в одну, знесилені, мовчазні, натхнені жадобою смерті. (Всесвіт, 1980, №3). Вона ж воячка. Вона перша з жінок Гуцулії надягнула на себе зброю й нарівні з чоловіками стала до лави борців за оборону краю й народу. (Улас Самчук «Гори говорять!», 1933).] див.: бійчи́ня, во́їнка, вояки́ня Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 747. Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.) Галицько-руські народні приповідки 1905р. (І. Франко) |
підря́дниця, підря́дниць; ч. підря́дник робітниця або організація, яка працює за підрядом. [На Тернопільщині підрядниця привласнила майже 4 млн грн., виділених на обладнання в амбулаторіях (lenta.te.ua, 19.05.2020). Підрядницю Агентства національної безпеки (АНБ) Сполучених Штатів Америки, 25-річну Ріеліті Лі Віннер у суботу, 3 червня, заарештувало Федеральне бюро розслідувань (ФБР). (DW, 06.06.2017). Підрядниця харківського метрополітену подарувала елітну квартиру вдові директора метрополітену. (bihus.info, 08.12.2015). В нападі загинуло двоє громадян США – вояк та співробітник однієї з фірм-підрядниць коаліції. (Вісті комбатанта, 2013, №1).] Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Во́инъ, вои́тель, ница = воя́к, воя́ка, войовни́к, (К. Б.), войовни́ця. (Кот.). — О, добрий був вояка! — А міщане ходять, все раду радять, що тому вояцї за дар дати. н. п. — Лежить вояк на купинї. н. п. |
Тѣлохрани́тель = воя́к для охоро́ни осо́би царя́, при гетьманах — сердю́к. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)