Знайдено 29 статей

Запропонувати свій переклад для «вояк»

Шукати «вояк» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Военный –  1) (относящийся к войне) воєнний, (для нужд войны, ещё) військо́ви́й; 2) (относящийся к армии) військовий; 3) (сущ.) військовик, вояк: • военная авиация – військова авіяція; • военная администрация – військова адміністрація; • военная база – військова база; • военная выправка – військова виправка (постава); • военная диктатура – військова диктатура; • военная доктрина – військова доктрина; • военная литература, наука – воєнна література, наука; • военная операция – воєнна операція; • военная присяга – військова присяга; • военная промышленность – військова (воєнна) промисловість; • военная разведка – військова розвідка; • военная служба – військова служба; • военная тайна – військова таємниця; • военная тактика, стратегия – військова тактика, стратегія; • военная техника – військова техніка; • военная форма – військова форма (уніформа); • военное время, военные годы – воєнний час, воєнні роки; • военное дело – військова справа, (редко) військовщина; • военное положение – воєнний стан; • военное присутствие – військова присутність; • военное училище – військове училище; • военные бедствия – воєнне лихоліття; • военные действия – воєнні дії; • военные люди – військові люди, військовики, вояки; • военные поселения – (ист.) військові поселення; • военные события – воєнні події; • военные учения – військові навчання; • военный билет – військовий білет; • военный врач – військовий лікар; • военный городок – військове містечко; • военный долг – військовий обов’язок; • военный завод – військовий завод; • военный комиссариат – військовий комісаріят; • военный коммунизм – (ист., полит.) воєнний комунізм; • военный корабль – військовий корабель; • военный округ – військовий округ; • военный переворот – військовий переворот; • военный трибунал – військовий трибунал; • военный флот – військовий флот; • переводить на военные рельсы – переводити на воєнні рейки; • театр военных действий – войовище, театр воєнних дій. [— Коли сверблять із вас у кого Чи спина, ребра, чи боки, Нащо просити вам чужого? Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину; Коли ж то мало, я дубину Готов на ребрах сокрушить. Служить вам рад малахаями, Різками, кнуттям і киями, Щоб жар воєнний потушить. Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах, Панове виборне боярство; А про війну і в головах Собі ніколи не кладіте, А мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть і пить. Хто ж о війні проговориться Або кому війна присниться, Тому дам чортзна-що робить (І.Котляревський). За Россю почувся військовий оркестр (І.Нечуй-Левицький). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І.Франко). Непорадний поспішив до  татарського  коня,  бо  то  була  його  воєнна добича (А.Чайковський). Воєнний означає «пов’язаний з війною»: воєнні роки, воєнний період, воєнний стан. Стосовний до війська та до військової політики зветься по-нашому військовий. Тож військова техніка, військовий аташе, військове училище, військова доктрина. У Верховній Раді весь час чомусь розмовляють не про військову, а про воєнну доктрину, що суперечить задекларованому позаблоковому статусові України. Певне, зросійщеним депутатам так «краще звучить», бо російською мовою обидва поняття відтворюються словом военный« (О.Пономарів). Присутні урядовці не криючись звинувачували офіцерів, що ті захрясли в хабарництві — надуживають владу; військовики, боронячись, відплачували тим самим (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Він прочитав листа і, заперечливо похитавши головою, хворобливим плаксивим голосом, що звучав як сердите каркання,— бо генерал намагався надати йому військової енергійности — сказав: »Відколи це цивільні мають право давати розпорядження нам, військовим? (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Муфтій знав, що вишеградці ніколи не мали слави завзятих вояків і воліли ліпше по-дурному жити, ніж по-дурному вмирати, і все-таки його здивувала байдужість і стриманість, з якою поставилися вони до його слів (Семен Панько, перекл. І.Андрича). Кінчивши науку, але бакалаврства не здобувши, він пішов у військо, гадаючи стати офіцером, полковником, генералом. Але військовщина обридла йому раніше, ніж він свої п’ять років одбув, і він почав мріяти про фортуну в Парижі (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). Це були люди воєнні, не казармові військові, а саме вояки, які билися постійно, не маючи практично часу на те, щоб напнути намети в таборі (О.Буценко, О.Шендрик, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). І розміри Всесвіту стануть військовою таємницею (С.Є.Лєц). Чим відрізняється військовий інженер від цивільного? Військовий будує гармати, а цивільний — цілі].

Лучший – 1) (ср. ст. от хоро́ший) (чем кто, что) кра́щий, лі́пший, лу́ччий за ко́го, за що́, над ко́го, над що, від ко́го, від чо́го, проти ко́го, проти чо́го, як хто, як що, ніж хто, ніж що; 2) (как превосх. степень, самый лучший) найкра́щий, найлі́пший, (сильнее) якнайкра́щий, якнайлі́пший, щонайкра́щий, щонайліпший: • в лучшем виде (сделать что-либо) – якнайкраще (якнайліпше); • в лучшем случае – у кращому (найкращому) разі; • в ожидании лучшего – сподіваючись кращого (ліпшого, на краще, на ліпше), маючи надію на краще (на ліпше); • всего лучшего! – на все добре!, усього найкращого!; • всё, что ни делается, всё к лучшему – немає нічого такого поганого, що не обернулося б на краще; • дайте мне лучшего (самого лучшего) вина – да́йте мені́ найкра́щого (якнайкращого) вина́; • за неимением лучшего сойдёт и это – як немає кращого, то й це гаразд буде; • к лучшему – на краще, до кращого; • лучшая (отборная) часть чего-либо – чо́ло, вибо́рна части́на (ча́стка); • лучшее враг хорошему – кра́щеє (лі́пшеє) — во́рог гарному; • лучшим сделаться – поліпшати (покращати, разг. получчати); • лучшим сделать что – поліпшити, покращити що; • он изменился к лучшему – він зміни́вся на кра́ще (на лі́пше); • самое лучшее молчать – найкраща річ — мовчати; • самый лучший, лучший из лучших – найкращий (найліпший, разг. найлуччий), якнайкращий (якнайліпший), щонайкращий (щонайліпший); • сделаться лучшим – покращати, поліпшати; • считаю за лучшее, считаю лучшим – вважа́ю (ма́ю) за кра́ще (за лі́пше); • что ни на есть лучший – якнайкращий (якнайліпший), щонайкращий (щонайліпший); • это лучший из людей – це найкраща людина, з нього найкраща людина; • я ожидал лучшего – я сподіва́вся кра́щого. [Хіба́ кра́ща є за те́бе? (Т.Шевченко). Коли́ лю́ди до те́бе до́брі, ти будь лі́пший (Номис). Добрий пес луччий, як злий чоловік (Номис). Лу́чча соло́м’яна зго́да, як золота́ зва́да (Номис). Він кра́щий од Бала́бухи (І.Нечуй-Левицький). Вояк про обов’язок свій питає, Гинучи, кращий, ліпший час вітає (І.Франко). Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання кращої долі, щаслившої (Л.Українка). За життя родичів дівчина зазнала ліпших часів (Л.Українка). Одно тільки скрашало його життя невеселе: надія на краще (М.Коцюбинський). Хліборо́б са́ме чо́ло продає́, а послі́д їсть (Б.Грінченко). Істо́рія письме́нства це вибо́рна ча́стка ду́хового життя́ наро́ду (С.Єфремов). До́брий пес лу́ччий, як злий чолові́к (Номис). Вже тридцять літ — немов карбів на дереві, немов на тілі шрамів. Тридцять літ — оце піввіку вже. Найкращих років. і ні чорта. Життя не починалось (В.Стус). Дишканти чув я, тенори, баси. А ти співаєш — душу всю проймає. Бувають, може, й кращі голоси, але такого другого немає! (Л.Костенко). Парох із цилюрником урадили, що найкращим ліком на недугу їхнього приятеля буде закласти й замурувати вхід до книгозбірні — може, як усунути причину, то не стане й наслідків; як же він, уставши, не знайде туди ходу, то скажуть йому, що якийсь чарівник викрав усі книжки разом із кімнатою. Як же надумали, так не гаючись і зробили (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Напис на дзеркалі: «Інші не кращі»].

Ты – ти (род. п. тебе́, дат. п. тобі́): • быть с кем на ты, обращаться к кому на ты – бути з ким на ти, звертатися до кого на ти; • ну тебя! – цур тобі!; цур тобі, пек [тобі]!; [а] бодай тебе!; • что с тобой? – що тобі?; що з тобою? [— Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш  (І.Котляревський). А думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину?» (Т.Шевченко). Ні душі тобі живої! Хіба вуж зав’ється (С.Руданський). — Чого ти стогнеш, сину? — питає журливо Мотря. Мовчить Чіпка. — Чи ти нездужаєш? (П.Мирний). — І я люблю Соломію, — додала Настя, — господи, яка проворна та весела! і наговорить, і накаже, і наспіває тобі повні вуха! (І.Нечуй-Левицький). Надбіг до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися з фарби, де тобі! Фарба олійна, через ніч у теплі засохла добре, не пускає (І.Франко). — Ти хто? Чого тобі? — вояк вереснув (Л.Українка). Були, правда, й здобутки. Вона погодилась говорити з ним на «ти», але жодних висновків з цього не зробила (В.Підмогильний). Я ждав, я знав, що прийдеш ти! — і ось: Все як було; сивіє лиш волосся… Що ж не збулось? — Усе давно збулося! (Є.Плужник). Ти полинеш сиза, наче птах. Твій полинний присмак вабить серце. Ти по липню вибіжиш у серпень, мов по линві, бгаючи мій страх. Питиму розлуку, як вино. І колись, блідим зимовим ранком, Чорний птах, сумний, немов прочанка, Тихо сяде на моє вікно (Л.Кисельов). Недоля ця, коли б не ти, мене косою підкосила, а ти всі крила розкрилила і на екрані самоти до мене крізь віки летіла і шепотіла, шепотіла: Це ти, мій сину. Муже, ти! (В.Стус). І маєш, напевно, рацію. Минуле вмерзає в кригу. І це вже не декорація… Біла симфонія снігу. Стогне завія до рання, зламавши об ліс крило… Ти — моє перше кохання. Останнє уже було (Л.Костенко). Про тебе не пишеться І не мовчиться За тебе не молиться І не болить Тобою не мариться Навіть не сниться І пам’ять від дотику слів не горить (Ю.Джугастрянська). Більшість охоче рухається в бік “Ти”, назустріч партнерові. Суспільство жагуче бажає близькости (О. і О.Плеваки, перекл. Е.Єлінек). Одному погоничеві, що в корчмі стояв, прийшла саме охота напоїти своїх мулів, а для цього треба було зняти з жолоба Дон Кіхотову збрую. Як забачив наш рицар того напасника, заволав одразу дужим голосом: — Хто б ти не був, о зухвалий рицарю, що важишся доторкнутись до зброї найславетнішого з усіх мандрованих рицарів, які будь-коли приперезувались мечем,— подумай, що робиш, не руш її, бо головою за своє зухвальство приплатишся! (М.Лукаш, пререкл. М.Сервантеса). Степан Аркадійович  був на «ти» майже з усіма своїми знайомими: з стариками шістдесяти років, з хлопчиками двадцяти років, з акторами, з міністрами, з купцями і з генерал-ад’ютантами, отож дуже багато хто з тих, що були з ним на «ти», перебували на двох крайніх пунктах суспільної шкали і дуже б здивувалися, дізнавшись, що мають через Облонського що-небудь спільне (А.Хуторян, перекл. Л.Толстого). Раптом — я просто не міг цьому повірити — я почув, що він звертається до Пат на «ти». І хоч на це могла бути сотня не вартих уваги причин, я залюбки викинув би цього типа вниз, до оркестру (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Тим часом там уже відчувається дія алкоголю. Георг і Різенфельд перейшли на «ти». Різенфельд став просто Алексом. Він скоро почне й від мене вимагати, щоб я звав його на «ти». Завтра вранці, звичайно, все це забудеться (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Люди глухі до того, що в тобі кричить найголосніше (С.Є.Лєц). — Дівчино, перейдімо на «ти» — Ну, якщо це недалеко йти…].

Философствовать – філософувати, філософствувати. [— О, вибачай! Панія Макуха зовсім не хуторянський лопух! Вона часом і філософствує. Раз мені казала: «Що то пак Бог дав! Як-от курка, то й птиця, і несеться; а як кішка, то вже й звір, і навіть не несеться, а котиться. Так вже, мабуть, дав Господь милосердний» (І.Нечуй-Левицький). — Я чую, що надлісничий хоче, аби він покинув студії юридичні та й вступив на теологію. Воно й не було би зле, — філософувала стара (О.Кобилянська). “Що таке життя? — філософує Головкін.— Вчора пан, а нині тебе кнутом валять, з «пристрастієм». І не питаються, чи ти генеральний суддя, чи стольник, чи який там чорт,— б’ють”. (Б.Лепкий). «Очевидно, теличка нездібна пережити цього» — промайнуло мені в голові, і я почала філософствувати. Це, звичайно, була страшенно наївна філософія, бо я тоді знайома була (і то поверхово) тільки з Платоном. Але вона мені зовсім не шкодила і навіть більше того: тільки через неї я діставала собі заспокоєння (М.Хвильовий).— Хай воюють, як їм ще необридло. З мене вже досить. Хай про мене цілий світ завойовують, матері їм чорт! — філософує старий вояк і набиває величезну люльку (У.Самчук). Філософувати — це лише по-іншому виявляти страх, доходити полохливих оманливих ілюзій (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

Червлёный, уст. – темно-червоний, криваво-червоний, багряний, багровий, пурпуровий, пурпурний, (устар.) черлений, червлений. [А він собі, узявшись в боки, По кровлі кедрових палат В червленій ризі похожає (Т.Шевченко). Підіймалося сонце над степ, Мов багровее коло (І.Франко). Йде вояк, закутий в зброю, Щит черлений на руці (О.Олесь). На кичерах сивасті трави, черлений камінь у ріці. Смолиста ніч, і день смуглявий, немов циганка на лиці (Б.-І.Антонич). — Я знаю, турки продадуть Мене за золото Петрові… Останні хвилі я живу. — І сльози падають багрові З очей Мазепи у траву, Криваві сльози… Перстень свій Мазепа з пальця іздіймає І в тишині уже нічній Із нього смерть він випиває Й на землю пада… Стогне гай… Зітхнув Мазепа уостаннє, І з губ злетіло, як дихання: «Прощай, Україно, прощай!» (В.Сосюра). Живого серця щирим злотом Прозолотив червлений друк, І фарбувала кров’ю мук Узорні оздоби гризота (Є.Маланюк). Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно (Л.Костенко). Тоді явився янгол, дав поживу, він це спожив, бо дуже зголоднів, підвівся й попри води, вже по жниву, туди, де гори, йшов багато днів, туди, де ждав Господь: ані вогонь, ані вітри, ані в земнім двигтінні важезні брижі, ані темні тіні, — лише нечутний сором удогонь, лише погасли спалахи багрові довкола старця, стишені й сутінні, лише сумирне шумування крові тулилось до сповіданих долонь (М.Фішбейн, перекл. Р.М.Рільке)].

Шумиха, разг. – 1) (сусальное золото, устар.) сухозлі́тка, позоло́тка, позлі́тка, сухозло́тиця, сухозло́тник, шуми́ха; 2) (шум) галас: • поднять шумиху – зчинити (учинити, зняти) галас, (сильнее) ґвалт; • рекламная шумиха – рекламний галас. [І по всьому полю зчинивсь галас несказанний (П.Куліш). І починалися приготування, в яких брали участь усі: навіть діти мали обов’язок пакувати до кошичків подарунки для слуг і для бідних, а також загортати у сріблясту позлітку солодощі й інші смаколики (Н.Сняданко). — Так оцей вояк, що я вам намалював, оцей Вісенте де ла Рока, герой, джиґун, музика й поет упав в око нашій Леандрі, що часто бачила його з вікна свого дому, яке на майдан виходило. Засліпила її ота шумиха на його пишних мундирах, зачарували його романси, що він їх переписував разів по двадцять і роздавав на всі боки, заворожили чутки про славні його подвиги, які сам же він і поширював, і вкінці вона закохалась у нього, не інакше, як з диявольського наусту, закохалась перше, ніж він устиг накинути на неї ласим оком (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Будь-які справи проходять пять стадій: галас, плутанину, пошук винних, покарання невинних, нагородження цілком непричетних].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)