Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 54 статті
Запропонувати свій переклад для «захват»
Шукати «захват» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Захва́т –
1) (насильствен. присвоение) за́хват (-ту), захо́плювання, (оконч.) захо́плення, за́брання́, самобра́ння, займа́ння, га́рбання, зага́рбання, грабу́нок (-нку) чого́. [Безла́дне захо́плювання фа́брик робітника́ми (Касян.). У поло́н займа́ння (Сл. Гр.). Га́рбання чужо́ї пре́дківщини (Куліш)];
2) (место или часть орудия, чем оно хватает) ро́зпір (-пору), розворо́т (-ту). [Сі обце́ньки не годя́ться – мали́й ро́зпір (Сл. Ум.)].
• -том руки (ладони) – за́жма, за́жмагом (Сл. Гр.). [Рву щаве́ль за́жмагом, щоб пан не пійма́в (Н.-Вол. п.)];
3) -ва́т обеих расставленных рук – обі́ймище. [Арка́н на ві́сім обі́ймищ].
• В захват (в борьбе) – зчепи́вшись;
4) (размах руки со щёткой, шваброй) за́мах (-ху).
Вдохнове́ние –
1) надхне́ння, відхне́ння. [Поети́чне надхне́ння];
2) (внушение) на́дих, наві́яння. [З бо́жого наві́яння];
3) (увлечение) підне́се́ння, за́хват, надпори́в(а).
Восто́рг – надпори́в (м. р.), надпори́ва (ж. р.), за́хват пе́ред чим-не́б., (увлечение) захо́плення чим-не́б., екста́за, ентузія́зм. [Шука́в ща́стя в надпори́вах коха́ння. Аж закам’яні́в у релігі́йному надпори́ві. І до́вго я стоя́в пе́ред тобо́ю у за́хваті німі́м, мов зачаро́ваний (Ворон.). Вона́ не божеві́льна, а в екста́зі].
• Какой восто́рг! один восто́рг! – яка́ ро́зкіш! сама́ ро́зкіш! яки́й за́хват!
• Приводить в восто́рг – порива́ти, надпорива́ти, (увлекать) захо́плювати, сов. захопи́ти. [Артисти́чна гра порива́є глядачі́в].
• Не помнить себя от восто́рга – нетя́митися від чо́гось, з чо́гось. [Говори́ла компліме́нти, зо́всім не тя́млячись від фасо́ну й мате́рії (того́ убо́ру) (Л. Укр.). Нетя́миться з ра́дощів].
• Замирать от восто́рга перед чем – умліва́ти над чим. [Все любува́ли, все умліва́ли над своє́ю ново́ю хати́ною (Гр. Григор.)].
• Радостный восто́рг – палкі́ ра́дощі, ра́дісний за́хват (надпори́в).
Заха́п –
1) (действие) заха́пування, зага́рбування; оконч. заха́пання, зага́рбання чого́;
2) (захват) обере́мок (-мка). [Обере́мок сі́на].
I. Находи́ть, наха́живать, найти́, действ. з. –
1) знахо́дити (в песнях и знаходжа́ти) знайти́, нахо́дити (в песнях и находжа́ти), найти́, (о мног.) познахо́дити, понахо́дити кого́, що, (редко) повизнахо́дити що; специальнее: (отыскивать) нашу́кувати, нашука́ти, відшу́кувати, відшука́ти, вшука́ти що; (приискивать) винахо́дити, ви́найти що; (натыкаться) натрапля́ти, натра́пити кого́, що и на ко́го, на що, надиба́ти и нади́бувати, нади́бати, (диал.) наги́бувати, наги́бати що. [Там вто́млені знахо́дять опочи́вок (Куліш). Умі́ла ти ма́тір поки́нути, умі́й-же й знайти́ її́! (Квітка). Хоч ти зна́йдеш з ру́сою косо́ю, та не зна́йдеш з тако́ю красо́ю (Метл.). Блука́в, доро́ги не знайшо́в (М. Вовч.). Я знайшо́в буди́нок, де він живе́ (Коцюб.). Якби́ то дали́ся орли́нії кри́ла, за си́нім-би мо́рем мило́го знайшла́ (Шевч.). У Назо́на теж ти про риба́лку спо́гади знайде́ш (М. Рильськ.). Не могла́ найти́ для ме́не сло́ва поті́хи (Франко). Ста́ли ті́ї сини́ до ро́зуму доходжа́ти, ста́ли собі́ молоді́ подру́жжя знаходжа́ти (Метл.). На труп поби́тий… шука́ли, та тре́тього дні находжа́ли (Март.). Однослужи́вців не мо́жна було́ познахо́дити (Крим.). Де що було́ діді́вське, – повизнахо́дила (Г. Барв.). По́тім він нашука́в свій портмоне́т і подиви́вся, що́ в нім є (Крим.). Шука́йте скі́льки хо́чете, не вшука́єте (Звин.). Коли́-б нам слу́шну ви́найти годи́ну, то ми поговори́ли-б про сю спра́ву (Куліш). Не встиг ви́найти собі́ яки́йсь відпові́дний ґеше́фт (Франко). Шука́є живу́щої води́ і не зна́є, де її́ натра́пити (Мирний). Чув яке́сь незадово́лення, мов не натра́пивши на те, що пови́нно бу́ти його́ заня́ттям (Франко). Не міг нади́бать гарні́шого собі́ зя́тя (Федьк.). Чудо́ві були́ пу́щі, – тепе́р таки́х і не нади́баєш (М. Вовч.). Якби́ ти скарб наги́бав, то ходи́в-би ти в сає́тах (тонких сукнах) (Грінч.)].
• -ди́ть, -ти́ вкус, приятность в чём – набира́ти, набра́ти смаку́ до чо́го, розбира́ти, розібра́ти смак у чо́му, знахо́дити, знайти́ приє́мність у чо́му; срв. Вкус 4. [Зача́в набира́ти смаку́ до ліни́вства (Франко). Лю́ди почина́ють розбира́ти смак в и́нших про́мислах (Звин.). Дали́ мені́ щось скуштува́ти; не розібра́в я смаку́ в то́му (Звин.). Я не знахо́джу приє́мности в цього́ ро́ду спо́рті (В. Гжицьк.)].
• -ди́ть, -ти́ по вкусу кого, что – знахо́дити (добира́ти), знайти́ (добра́ти) (собі́) до смаку́ (до вподо́би), уподо́бати кого́, що.
• -ди́ть, -ти́ вновь (потерянное) – віднахо́дити, віднайти́, (о мног.) повіднахо́дити (загу́блене).
• -ди́ть, -ти́ для себя выражение в чём – знахо́дити, знайти́ собі́ ви́раз у чо́му, вилива́тися, ви́литися в чо́му. [Цей на́стрій найкра́ще ви́лився в організа́ції бра́тства (Рада)].
• -ди́ть, -ти́ выход (исход) в чём – знахо́дити, знайти́ ви́хід (поряту́нок, ра́ду) у чо́му, дава́ти, да́ти собі́ ра́ду (пора́ду) з чим; срв. Исхо́д 2. [Знахо́дить собі́ ра́ду зо́всім реа́льну, життьову́ (О. Пчілка)].
• -ти́ в ком друга – знайти́ в ко́му при́ятеля (дру́га).
• -ди́ть, -ти́ себе место – знахо́дити, знайти́ собі́ мі́сце; притика́тися, приткну́тися. [Молода́ не сіда́є за стіл, а де-не́будь приткне́ться (Полтавщ.)].
• Он не -дит себе места – він не знахо́дить собі́ місця; він не зна́є, де приткну́тися (де приткну́ти себе́); він хо́дить, як неприка́яний; він мару́диться, він по́пору не зна́йде. [Ну́дився, мару́дився; чого́сь хоті́лося – і сам не знав чого́ (Свидн.)].
• -ти́ кого своими милостями – вдарува́ти (обдарува́ти) кого́ своє́ю ла́скою.
• -ди́ть, -ти́ ощупью – нама́цувати, нама́цати, нала́пувати, нала́пати, (о мног.) понама́цувати, понала́пувати кого́, що. [Нама́цав сві́чку і встроми́в її́ в свічни́к (Велз)].
• -ди́ть, -ти́ приют кому, себе – знахо́дити, знайти́ приту́лок (за́хист, за́хисток) кому́, собі́, притуля́ти, притули́ти кого́, (себе ещё) притуля́тися, притули́тися. [Де сирота́ безрі́дний приту́литься? де за́хисток собі́ зна́йде? (Сл. Гр.)].
• -ди́ть, -ти́ путём расспросов – напи́тувати, напита́ти кого́, що, допи́туватися, допита́тися кого́ и до ко́го, чого́. [Приї́хали ми, напита́ли адвока́та (Франко). Мо́же-б ви – напита́ли мені́ па́ру куре́й? (Кролевеч.). Допита́вся до того́ бага́того купця́ (Грінч. II)].
• -ди́ть, -ти́ в себе силу для чего – знахо́дити, знайти́ в собі́ си́лу на що, здобува́тися, здобу́тися на що. [Не раз ми здобува́лися колоса́льну руї́нницьку ене́ргію (Ніков.)].
• Не -ду́ слов, чтобы выразить своё возмущение – слів не доберу́, щоб ви́словити своє́ обу́рення.
• -ди́ть, -ти́ удовольствие (наслаждение) в чём – знахо́дити, знайти́ вті́ху (насоло́ду) в чо́му, коха́тися (милува́тися), закоха́тися (замилува́тися) в чо́му, ті́шитися (втіша́тися), вті́шитися чим и з чо́го.
• -шё́л у кого спрашивать! – знайшо́в, у ко́го (кого́) пита́тися! було́ (мав, не мав) у ко́го (кого́) пита́тися!
• Вот -шё́л кого! – от знайшо́в кого́!
• Не знаешь, где -дё́шь, где потеряешь – не зна́єш, де заро́биш, де проро́биш; хіба́ хто зна́є, де він що зна́йде, де втеря́є.
• За чем пойдёшь, то и -дё́шь – чого́ шука́єш, те й напита́єш.
• Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти́, см. Потеря́ть.
• Дай бог с умным -ти́ и потерять – дай бо́же з розу́мним загуби́ти, а з дурни́м не найти́; з ду́рнем ні найти́, ні поділи́ти; з ду́рнем зна́йдеш, то й не поді́лишся (Приказки).
• По лесу ходит, дров не -дё́т – по лі́сі товче́ться, а до дров не допаде́ться; по го́рло в воді́, а шука́в, де напи́тися;
2) (открывать) знахо́дити, знайти́, відкрива́ти, відкри́ти, відшу́кувати, відшука́ти що, (выявлять) віднахо́дити, віднайти́ що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винахо́дити, ви́найти що, (преступника, преступное) викрива́ти, ви́крити кого́, що. [Спро́би віднайти́ манівці́, яки́ми відбува́вся перехі́д від багатобо́жжя Вед до пантеї́зму Упаніша́д (М. Калин.). Порі́внюючи о́пис Моско́вського ца́рства з тво́ром Йо́вія, мо́жна ви́найти де́які парале́лі (Україна). Ви́найти таку́ мо́ву, що-б була́ зрозумі́ла ру́ському й украї́нцеві (Ґ. Шкур.)].
• -ди́ть, -ти́ поличное – витру́шувати, ви́трусити, (о мног.) повитру́шувати кра́дене.
• -ди́ть, -ти́ способ (средство) – знахо́дити (винахо́дити), знайти́ (ви́найти) спо́сіб, (в просторечии обычно) добира́ти (прибира́ти), добра́ти (прибра́ти) спо́собу (ро́зуму, ума́). [Ви пови́нні добра́ти спо́собу, щоб цього́ не було́ (Грінч.). Тамте́шні мудреці́ не добра́ли спо́собу попереди́ти руї́ну (Кандід). Прибра́ли лю́ди спо́собу літа́ти (Дещо). Отама́н чума́цький собі́ ума́ прибира́є, що йому́ роби́ть (ЗОЮР I)].
• Русские мореплаватели -шли́ несколько неизвестных островов – росі́йські морепла́вці знайшли́ (відкри́ли) кі́лька (де́кілька) невідо́мих острові́в.
• Ревизор -шё́л много упущений – ревізо́р знайшо́в (ви́крив) бага́то, недо́глядів (хиб);
3) (определять) визнача́ти и визна́чувати, ви́значити, (вычислять) обчисля́ти, обчи́слити, вирахо́вувати, ви́рахувати що.
• По радиусу круга -дят длину його окружности – за ра́діюсом кру́га обчисля́ють довжину́ його́ ко́ла;
4) (заставать) знахо́дити, знайти́, застава́ти, заста́ти, (встречать) зустрів[ч]а́ти, зустрі́ти, стріча́ти, стрі́нути, стріва́ти, стрі́ти кого́, що. [Забрі́в до бра́та, знайшо́в його́ вдо́ма (Звин.). Поверну́вшися з мандрі́вки додо́му, він заста́в усі́х ро́дичів живи́х і здоро́вих (Київ). Заста́в його́ за обі́дом (Сл. Ум.). Заста́в до́ма цілкови́тий бе́злад (Брацл.). Прийшо́в до ньо́го, зустрі́в його́ в садку́ (Київ). Рішу́чости тако́ї не стріча́в ніко́ли у ді́вчини (Франко)].
• -шё́л её в хлопотах – знайшо́в (заста́в) її заклопо́тану (в кло́поті);
5) (видеть, усматривать) ба́чити, вбача́ти, добача́ти, поба́чити в чо́му що. [Не ба́чу в твої́й, си́нку, робо́ті нія́кої ко́ристи (Сл. Ум.). Приро́да була́ вели́чна і благоді́йна, – за́хват пое́та поба́чив у ній непереве́ршене (М. Калин.)].
• Не -хожу́ в этом ничего остроумного – не ба́чу (не вбача́ю, не добача́ю) в цьо́му нічо́го доте́пного;
6) (полагать) уважа́ти (кого́, що за ко́го, за що и (реже) ким, чим), (думать) гада́ти, ду́мати, поду́мати (що), (считать) визнава́ти, ви́знати кого́, що за ко́го, за що, (казаться кому) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися кому́; (называть) назива́ти, назва́ти кого́, що ким, чим; (приходить к заключению) прихо́дити, прийти́ до ви́сновку. [Я вважа́ю, що він ма́є ра́цію (Київ). Я зовсі́м не вважа́ю, що мої́ одмі́тки були́ пога́ні (Крим.). Уважа́ю тебе́ за люди́ну розу́мну (Харківщ.). Він уважа́в мене́ ду́же га́рною (Кандід). Я поду́мав собі́, що вона́ ду́же змарні́ла (Київ). Він не ви́знав мої́х аргуме́нтів за слу́шні (Київ). Ті ши́беники, здає́ться йому́ (-дит он), нена́виділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скі́льки він міг змалюва́ти їм не́бо, воно́ видава́лося їм (они -ди́ли его) жахли́вою порожне́чею (Країна Сліпих). Було́ в йо́му де́що таке́, що во́рог назва́в-би ферті́вством (Кінець Неволі). Я перегля́нув його́ статтю́ і прийшо́в до ви́сновку, що друкува́ти її́ не мо́жна (Київ)].
• -ди́ть, -ти́ возможным, нужным – уважа́ти (визнава́ти), ви́знати за можли́ве за потрі́бне. [Не вважа́ла за потрі́бне кри́ти своє́ї вті́хи з того́ від’ї́зду (Л. Укр.). Ви́ща си́ла ви́знала за потрі́бне не лиши́ти йому́ нічо́го (Кінець Неволі)].
• -ди́ть, -ти́ кого невиновным – уважа́ти (визнава́ти), ви́знати кого́ за невинува́того (за без(не)ви́нного).
• -ди́ть, -ти́ хорошим, плохим – визнава́ти, ви́знати за га́рне (за до́бре), за пога́не (за ке́пське, за лихе́). Я -хожу́ это странным – мені́ це здає́ться (вида́ється) ди́вним (чудни́м), я вважа́ю це за ди́вну річ.
• Находи́мый – що його́ (її́, їх) знахо́дять и т. п.; знахо́джений, нахо́джений.
На́йденный –
1) зна́йдений, на́йдений, познахо́джений, понахо́джений; нашу́каний, відшу́каний; ви́найдений; натра́плений, нади́баний, наги́баний; нама́цаний, нала́паний, понама́цуваний, понала́пуваний; напи́таний; ді́браний, при́браний;
2) зна́йдений, відкри́тий, відшу́каний; ви́найдений; ви́критий; ви́трушений, повитру́шуваний;
3) ви́значений, обчи́слений, ви́рахуваний;
4) зустрі́нутий, стрі́нутий;
5) поба́чений;
6) ви́знаний; на́званий.
Немо́й и Нем –
1) (лишённый речи и перен.) німи́й, (ласк. німе́нький), безмо́вний, (стар. безмо́вий, немо́вний), без’язи́кий; срв. Бесслове́сный, Безгла́сный. [Він німи́й, як твари́на (Луб.). Ді́вчинка допомага́ла свої́й глухі́й і німі́й ба́бі (Михайлич.). Кіно́ німе́, звукове́ та говорю́ще (Пр. Правда). Поділю́ся мої́ми сльоза́ми, та не з бра́том, не з сестро́ю, – з німи́ми стіна́ми (Шевч.). Ой по́стіль біле́нька, а стіна́ німе́нька (Чуб. V). Нічо́го не мо́вить, як мрець безмо́вний (Г. Барв.). Син його́ недо́росток безмо́вий (Куліш). Твари́на немо́вна (Київщ.). І всі уря́д постава́ли, на́че без’язи́кі (Шевч.). Шевче́нко, ви́йшовши ди́вом яки́мсь із тії́ темно́ти прито́птаної, похи́лої, без’язи́кої (Основа 1861)].
• -мая азбука – німа́ абе́тка.
• -мо́е вино – німе́ (ме́ртве) вино́.
• -мо́й восторг – німи́й за́хват. [Уве́сь звору́шений, у за́хваті німі́м (Вороний)].
• -ма́я карта – німа́ (сліпа́) ма́па (ка́рта).
• -мо́й приказ – німи́й нака́з. [Такі́, щоб зрозумі́ть німи́й нака́з умі́ли (Грінч.)].
• -ма́я скорбь – німа́ ту́га (скорбо́та). [Де поді́лися ви, голосні́ї слова́, що без вас моя́ ту́га німа́? (Л. Укр.)].
• -мо́й страх, упрёк – німи́й страх, до́кір. [Німи́й страх диви́вся на не́ї вели́кими як те́мрява очи́ма (Грінч.). Дале́ко десь з німи́м доко́ром в тій хви́лі зга́дуєш мене́? (Франко)].
• -мо́й человек – німи́й (-мо́го); срв. Немты́рь. [Глухо́го та німо́го спра́ви не допита́єшся (Номис)].
• -ма́я женщина – німа́ (-мо́ї), (редко) ні́мка, німке́ня.
• -мы́е люди – німі́ (-ми́х) (лю́ди), (соб.) німо́та.
• Быть -мы́м – бу́ти німи́м, німува́ти; срв. Немо́тствовать.
• Делаться -мы́м – става́ти німи́м, німі́ти; срв. Неме́ть.
• Стать -мы́м – ста́ти німи́м, онімі́ти, занімі́ти, знімі́ти, (о мног.) понімі́ти; срв. Онеме́ть. [Чому́-ж уста́ не занімі́ли? (Вороний). Мов понімі́ли всі (Мирний)].
• Сделать -мы́м – оніми́ти, зніми́ти. [Сам не оглу́х, други́х не оніми́в (Боровик.)].
• Он глух и нем к просьбам – він глухи́й і німи́й на проха́ння (до проха́ннів);
2) (утративший чувствительность) зате́рплий, оте́рплий, замлі́лий, (о мног.) поте́рплий, помлі́лий;
3) неголосни́й, недзвінки́й.
• -мо́й колокол – неголосни́й (глухи́й) дзвін.
Приводи́ть, привести́ и приве́сть –
1) приво́дити, приве́сти́, припрова́джувати, припрова́дити, (во множ.) поприво́дити, поприпрова́джувати кого́ куди́, до ко́го, до чо́го. [Приво́дить він до то́го де́рева вовкі́в (Рудч.). Узя́в її́ стари́й жо́внір за бі́лую ру́ку, припрова́див Каньо́вському на вели́ку му́ку (Гр.)].
• -веди́те его ко мне – приведі́ть його́ до ме́не.
• Если откажется, силою -веди́те его сюда – якщо відмо́виться, то си́лою припрова́дьте його́ сюди́;
2) дово́дити, дове́сти́, призво́дити, призве́сти́, приво́дити, приве́сти́ до чо́го, справля́ти, спра́вити, спрова́джувати, спрова́дити, (являться причиной, содействовать) спричи́нюватися, спричини́тися до чо́го. [Яки́й до́брий у Ки́їві був ґрунт для грома́дських організа́цій і як він справля́в їх до націона́льного пита́ння, ба́чимо з то́го, що… (Єфр.)].
• -води́ть (-вести́) дело к концу, к окончанию – дово́дити (дове́сти́) спра́ву до кінця́, до кра́ю.
• Всё это -во́дит к тому, что… – все це дово́дить (при(з)во́дить, спричи́нюється) до то́го, що… [Безупи́нна пра́ця важка́ та ха́тнє ли́хо за оста́нні роки́ призвели́ до то́го, що да́вня та сла́бість знов поверну́ла (Єфр.). За́мість щоб зроби́ти вели́ку кори́сть, «Кра́шанка» вчини́ла ті́льки шко́ду, приві́вши до то́го, що лю́ди почали́ перебира́ти старі́ кри́вди (Грінч.)].
• Одинаковые причины всегда -во́дят к одинаковым следствиям – одна́кові причи́ни призво́дять за́вжди до одна́кових і на́слідків (Єфр.).
• -води́ть к недоразумениям, к нежелательным последствиям – дово́дити (дове́сти́), призво́дити (призве́сти́) до непорозумі́ннів, до неба́жаних на́слідків. [Коцюби́нський дава́в такі́ и́ноді вказівки́, які́ дово́дили по́тім до я́вних непорозумі́ннів (Єфр.)].
• -вести́ к моральному падению, к погибели, к тюрьме – призве́сти́ до мора́льного зане́паду, дове́сти́ до поги́бели, заве́сти́ в поги́бель, до тюрми́. [Гляди́ ті́льки, щоб тебе́ сі думки́ не завели́ у поги́бель (Квітка). Всі ті в його́ житті́ поді́ї, що завели́ його́ в кінці́ до тюрми́ (Васильч.)].
• -вести́ к мысли, к предположению кого – наверну́ти кого́ на ду́мку, на га́дку.
• Это -вело́ меня к твердому убеждению – це довело́ мене́ до твердо́го переко́на́ння.
• -води́ть (-вести́) своё намерение, замысел в исполнение – дово́дити (дове́сти́) до ді́ла, справди́ти свій на́мір, за́дум. [Чи був-же у нас таки́й случа́й, щоб ми свій за́дум до ді́ла довести́ зумі́ли по́тай Ри́му (Куліш)].
• -вести́ в исполнение приговор, решение суда – ви́конати при́суд, ви́рок су́ду. [Тепе́р я сам обсто́юю за тим, щоб ви́конати при́суд той нега́йно (Грінч.). Руфі́н зазда́легі́дь прийма́є ви́рок і про́сить ви́конать його́ скорі́ше (Л. Укр.)].
• Куда -ведё́т нас эта тропинка? – куди́ ви́веде нас ця сте́жка?;
3) (ссылаться на что-л.) наво́дити, наве́сти́ (во множ. понаво́дити), подава́ти, пода́ти, прито́чувати, приточи́ти що.
• -води́ть примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. – наво́дити при́клади, фа́кти, до́води, до́кази, причи́ни, мірко́вання. [Наведу́ хоч оди́н при́клад (Грінч.)].
• -води́ть текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника – наво́дити, подава́ти текст, ури́вок, цита́ту з яко́го а́втора, джерела́. [Але неха́й да́лі гово́рять сами́ автори́, – подаю́ їх статті́ по́вним пере́кладом (Грінч.)].
• -веду́ здесь его слова – наведу́ (пода́м) тут його́ слова́.
• Журнальная статья, которую -во́дим ниже – стаття́ з часо́пису, котру́ подаємо́ (наво́димо) да́лі;
4) -води́ть кого-л. в чувство, в сознание, в память – приво́дити, приве́сти́ до па́м’яти, до прито́мности кого́, тверези́ти, отверези́ти, очути́ти, опам’ята́ти кого́. [Це очути́ло тро́хи Корні́я; він підві́вся і махну́в руко́ю (Грінч.). Скі́лькись шкля́но́к холо́дної води́, ви́сипаної йому́ на го́лову привели́ його́ до прито́мности (Крим.)].
• -вести́ в восторг, в восхищение кого – ки́нути в за́хват, захопи́ти кого́.
• -вести́ кого в уныние – засмути́ти кого́, завда́ти су́му кому́.
• -вести́ о отчаяние – в ро́зпач (в)ки́нути кого́, до ро́зпачу дове́сти́ кого́.
• -вести́ кого в (крайнее) удивление в изумление – (вели́ким ди́вом, надзвича́йно) здивува́ти кого́.
• -води́ть, -вести́ в ужас кого – сповня́ти, спо́внити жа́хом кого́, завдава́ти, завда́ти (и наганя́ти, нагна́ти) жа́ху, страху́ кому́, жаха́ти, вжахну́ти кого́.
• -води́ть в негодование – обу́рювати (обу́рити) кого́.
• -води́ть в ярость – люти́ти, розлюти́ти кого́, роздрато́вувати, роздратува́ти кого́.
• -вести́ кого в тупик, в затруднение, в замешательство – загна́ти кого́ на слизьке́, на лід посади́ти.
• -вести́ в краску кого – засоро́мити кого́, завда́ти со́рому, сти́ду кому́.
• -вести́ к послушанию – до по́слуху кого́ дове́сти.
• -вести́ в порядок что-л. – упорядкува́ти що, лад (поря́док) да́ти чому́, зроби́ти лад в чо́му; срв. Поря́док.
• -вести́ в беспорядок что-л. – до бе́зладу дове́сти́, призве́сти́ що, (дела, счета, мысли) заплу́тати (спра́ви, рахунки́, думки́).
• -вести́ в хорошее состояние – дове́сти́ до пуття́, наве́сти́ на пуття́.
• -вести́ в разорение кого – до руї́ни дове́сти́ кого́.
• -води́ть в движение что-л. – дава́ти (да́ти) рух чому́, пуска́ти (пусти́ти) в рух що, дви́гати (двигну́ти) що, да́ти розгі́н чому́. [(Ро́зум) страшну́ маши́ну сю спору́див і вмі́є дви́гати важки́м знаря́ддям (Куліш)].
• -води́ть, -вести́ кого к присяге – бра́ти (взя́ти) з ко́го при́ся́гу, відбира́ти (відібра́ти) від ко́го при́ся́гу;
5) дово́дити, дове́сти́, да́ти.
• Не -веди́ Господи – не доведи́ Го́споди (Бо́же).
• Не -вё́л Бог увидеться с ним – не дав Бог з ним поба́читися.
• -ведё́т ли меня Бог побывать в тех местах? – чи дасть мені́ Бог побува́ти в тих місця́х?
6) приво́дити, приве́сти́.
• Корова -вела́ телёночка – коро́ва теля́тко привела́;
7) арифм. – зво́дити, зве́сти́ до чо́го.
• -вести́ дроби к одному знаменателю – звести́ дро́би до одного́ знаме́нника.
Приведё́нный –
1) приве́дений, припрова́джений;
2) дове́дений, при(з)ве́дений;
3) наве́дений, по́даний.
• -ные выше слова – наве́дені попере́ду слова́;
4) арифм. – зве́дений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Алкаш, разг. – алкаш.
[Все визначає духостан; як закодованому алкашу ковток горіляки, так порадянщеним — захват достатком і успішністю, статусом, громадянством, безбідним облаштуванням; надто залежні від нього; і тільки від духостану більшості залежить майбутнє; від стану душ, а не висоти гасел (Є.Пашковський)]. Обговорення статті
Вдохновение, вдохновенье –
1) натхне́ння, наснага;
2) (внушение) на́дих, наві́яння;
3) (увлечение) підне́сення, за́хват, надпори́в:
• посетило вдохновение – найшло натхнення;
• черпать вдохновение – надихатися (надихуватися), живитися, (ещё, у́же) окриля́тися, запа́люватися, загорятися.
[Поети́чне надхне́ння. З Бо́жого наві́яння (АС). Творчість не підкоряється ні обліку, ні регулюванню. Не можна надихатися за замовленням (П.Загребельний). — Я просто окриляюсь, дивлячись на сю натуру (Олена Пчілка). У нашім повіті… люди запалюються до кожної спільної роботи (В.Стефаник). Дівчинка вже загорілась, захоплена Тарасовим запалом, — швидше побачити й змалювати чудове дерево (О.Ільченко); За сто літ існування новіша література наша… живилась переважно селом, сільським побутом, етнографією (М.Коцюбинський). То був час найбільшого піднесення в родинному житті. Зі сварки і чарки народжувалась бійка. Таточко вимахував стільцем,— є на що подивитись,— мов сокирою, а матуся сікла головешкою, наче шаблею (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). У кожного з нас виникають ідеї. Ідеї — безсмертні. Вони живуть вічно. Але цього не скажеш про натхнення. Натхнення як свіжий фрукт або молоко: воно має обмежений термін придатності (Н.Кошманенко, перекл. Ф.Джейсона, Д.Г.Генсона). Нарешті на нього зійшло натхнення. І послало його під три чорти (Андрій Крижанівський). Натхнення — не оселедець, який можна засолити на багато років (Ф.Ґізо)]. Обговорення статті
Змей –
1) (зоол. Serpens) змій, (умен.) змійо́к (-йка́); (самец) змію́к, (самка) змі́ї́ха; (удав) по́лоз;
2) (бумажный) [повітряний] змій, змія́, літа́вець (-вця), (гал.) оре́л;
3) (бранно) гад, га́дина, гадю́ка:
• Змей-Горыныч – Змій-Горяни́н, Змій-Горинич;
• огненный змей – огняни́й змій;
• пускать зме́я – пуска́ти змі́я, (гал.) вірла́.
[Сірим змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленою травою безкрайого степу (П. Мирний). Басують під козацтвом коні, мов змії ті, повигинали шиї… Козацтво — як мак… Жупан червоний, вус чорний, довгий, при боці шаблюка (М.Коцюбинський). Необачні звірята не доглянули, що серед величезного зеленого листя сидів страшенний змій-удав (І.Франко). А в скелі живе змій. І це нечиста сила. Сім год живе гадиною, другі сім год — полозом (така велика та страшна зміюка), а треті сім год живе змієм із крилами,— такі великі, як у вітряку… І тільки трохи махне крилами — схопиться вихор і закрутить по шляху, і як стріне чоловіка, то підвіє і вхопить, і кине, й скалічить навіки. А як дуже махне крилами та вилетить із скель, то зареве буря, і ламаються дерева, і розвалюються хати… (Б.Грінченко). Небо високе-високе, синє та холодне. А змій у ньому  білий-білий,  хилитається, хвостом злегка водить, наче плава, наче йому душно і він ліниво обмахує себе віялом (В.Винниченко). Бачим: по тихому морю два змії пливуть велетенські (М.Зеров). Закудкудакав  телеграф,  Завили  телефони,  Так  ніби  це  знайшовся  граф Замість  Біди  Антона. Сокоче  стрічка,  як  змія… Так  провалився  в  пекло  я.  Прийшов енкаведе  наряд:  Прощайся,  кажуть,  з  сонцем,  брат.  Зірвали  орден  із  грудей,  Дали  ним в  зуби  так  що  й  гей,  І повели.  Втоптали  в  прах  Мене,  Біду  Антона.  І  зник  я,  наче  на вітрах  Пилок  із  террикона (І.Багряний). — Ти… віруєш у Змія Горянина? Король знизав плечима. Гернот уже вдруге питав те саме. — Не є то ніякий Змій Горянин, але валка купців-гречників. — Хто рече? — сіпонувся король Гунтер. — Хто? Всі речуть. І всі відають. І тільки ми з тобою мислимо якогось там Змія Горянина. Де б той Змій узявся тут, у полях? Він жиє в горах (І.Білик). Чоловіче мій, запрягай коня. То не кінь, а змій, миготить стерня. Доберемося за три годиночки За стонадцять верст до родиночки (Л.Костенко). Захват мій дитячий, жменьку світлих мрій В небеса здіймає паперовий змій. І біжу за ним я сонячним селом, Що у сивий космос вишнями вросло (Олександр Єрмолаєв). Приходить якось Змій-Горянин додому п’яний, а жінка йому з порогу: «Ану, дихни!»… Загалом, безглузда смерть…]. Обговорення статті
Прихват – (действие) прихоплювання, прихоплення, схоплення, схоплювання, прихвачення, прихвачування, (последствие, ещё) прихват:
• прихват инструмента – (техн.) прихват (прихоплення) інструмента.
[Участь комуністів у прихватизації та дерибані всього, що можна прихопити факт очевидний і не підлягає особливим сумнівам. Але для наївних прихват і захват супроводжується «піснею» про захист прав… трудящих, пікетами про НАТО та боротьбою за здобуття нового статусу мові сусідньої країни, колишньої метрополії колоніальної України (Анатолій Авдєєв)]. Обговорення статті
Смеющийся – що (який) сміється, смішливий, розсміяний:
• часто смеющийся – сміхун, сміхотун, смішко, сміюн;
• смеющиеся глаза – розсміяні (смішливі) очі.
[Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дніпрова Чайка). Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах (Б.-І.Антонич). Енн підхопилася й уздріла пані Аллан, яка стояла біля її ліжка й дивилася на неї розсміяними очима (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). З кав’ярень лунала музика, можна було зустрітися в пасажі чи в котромусь із ресторанів. Там панували розкіш, веселощі, розсміяний захват (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАХВА́Т (поле дії аґреґату) за́сяг [захват плу́га засяг плу́га], фраз. ся́глість.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Захват (насильное присвоение) – захо́плення, зага́рбання, привла́щення, -ння.
Вдохновение –
1) надхне́ння, -ння;
2) (увлечение) підне́сення, -ння, за́хват, -ту.
Воодушевление –
1) (состояние) за́пал, -лу, за́хват, -ту;
2) (поддерживать настроение) загріва́ння, -ння.
Восторг – за́хват, -ту, захо́плення, -ння, пори́в, -ву, ентузія́зм, -му.
Увлечение – захо́плення, -ння, за́хват, -ту, за́па́л, -лу. Работать с увлечением – працюва́ти з за́па́лом.
Упоение –
1) (действие) упо́ювання, -ння;
2) (восторг) за́хват, -ту, підне́сення, -ння.
Экстаз – екста́з, -зу, за́хват, -ту.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Восторг – порив; захват перед чим; захоплення чим. Какой восторг – яка розкіш; сама розкіш. Приводить в восторг – поривати; (увлекать) – захоплювати. Не помнить себя от восторга – нетямитися з радощів. Замирать от восторга перед чем – умлівати над чим.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Захват – за́чіпка, заче́па;
• з. (щипцов) – розпі́р (-ру);
• з. (в швейн. машине) – за́хопка;
• з. заклепочный – чаплія́.
Захватка, захват – за́чіпка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Восторг
• Восторг любви – захват (надпорив) кохання.
• Замирать от восторга перед чем – умлівати [у захваті] над чим, перед чим.
• Какой восторг! – яка розкіш!
• Один восторг! – сама розкіш!
• Он вне себя от восторга – він у нестямі (без тями) із (від) захвату (захоплення); він нетямиться із (від) захвату (захоплення); він себе не чує із захвату (із захоплення).
• Приводить в восторг кого – поривати; захоплювати; кидати в захват кого.
• Прийти в восторг от чего – захопитися чим; запалитися чим.
• Радостный восторг – палкі радощі; радісний захват (надпорив); радісне захоплення.
• Я (он…) в восторге от этого – я (він…) захоплений цим; я (він…) в захваті (у захопленні) від цього.
Телячий
• Телячий восторг (ирон.) – дика (буйна, нестямна) радість; буйний (нестямний, часом телячий) захват.
• Телячьи нежности (ирон.) – телячі ніжності; надмірні (нудно-солодкаві) ніжності; теляче лащення (телячі ласки).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

захва́т захо́плювання; захо́плення, порива́ння; захо́плювач,-ча, заче́па,-пи (вантажозахоплювального пристрою)
з. ва́куумный захо́плення ва́куумне
з. радиацио́нный захо́плення радіяці́йне
з. резона́нсный захо́плення резона́нсне
з. телескопи́ческий захо́плення телескопі́чне
з. цепно́й захо́плення ланцюго́ве
з. электро́нный захо́плення електро́нне

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Га́рбання – захват, грабеж.
Забра́ння – взятие, захват.
Зага́рбання – захват, присвоение.
За́жма, за́жмагом, нар. – за один захват (рукой).
Займа́ння –
1) дотрагивание;
2) затрагивание, задевание;
3) занятие (чего);
4) захват.
• У поло́н займа́ння – захватывание в плен.
5) захват животных на потраве.
За́хват, -ту – восторг, увлечение.
Опанува́ння – овладение, захват.
Поло́нення – пленение, захват, перехватывание.
Самобра́ння – самовольный захват.
Самобра́нство – захват, самоволие.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Захват – захо́плення, зага́рбання.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Во́мпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Мкр. Г. 8. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват. Котл. Ен. II. 14.
Га́рбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Зага́рбання, -ня, с. Захватъ, незаконное присвоеніе. Левиц. Правда, 1868. 437.
Займа́ння, -ня, с.
1) Троганіе.
2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі колись те займання боком. Харьк.
3) Занятіе (чего)
4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Краще б я й не займав тих волів, а шо з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми. Харьк.
За́хоп, -пу, м. Захватъ.
Опанува́ння, -ня, с. Овладѣніе, захватъ.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*За́хват, -ту, м. 1) Возможность захватать. На-за́хват. Сколько придется. Приходять на збірку пригоничі, оті прикащики, беруть робітників на-захват, а хто пізніше прийде, того вже не приймають. Крим.
2) Восторг, восхищение, увлечение. Сл. Нік.
3) Повреждение растительности от весеннего мороза. Яровий хліб цієї весни у нас був з захватом. Кубань. Сл. Яворн.
*Захо́плення, -ня, с. 1) Увлечение, восторг, восторженность. В розумних блискучих очах його горів огник захоплення. Виннич.
2) Захват.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Захват — захо́плення, (в орудии) — за́чіп, -чепа; З. круговой — колови́й за́чіп; З. направляющий — напрямни́й за́чіп; З. оружия — захо́плення збро́ї; З. походный — похі́дний за́чіп; З. цели в вилку — захо́плення ці́ли в міжни́к.
*Круговой — кругови́й, колови́й; К. визирование — кругове́ зо́рення; К. желобок — колови́й жолобо́к; К. закатка — колови́й о́бтиск; К. защита — кругова́ засло́на; К. захват — колови́й за́чіп; К. обзор — кругови́й о́гляд; К. отбив — колове́ відбива́ння; К. отвод — колове́ відве́дення; К. охранение — колова́ охоро́на; К. паз — колова́ ґа́ра; К. размах — колови́й ро́змах; К. толчок — колови́й по́штовх;.
*Направляющий — напрямни́й; Н. выступ — напрямни́й ви́ступ; Н. диск — напрямне́ кружа́ло; Н. захват — напрямни́й за́чіп; Н. муфточка — напрямна́ му́фточка; Н. обойма — напрямна́ обі́ймиця; Н. планка — напрямна́ пла́нка; Н. пластинка — напрямна́ платі́вка; Н. полозья люльки — напрямні́ полози́ коли́ски; Н. ребра — напрямні́ ре́бра; Н. скоба — напрямна́ кля́мра; Н. стержень — напрямни́й прут; „Н., стой“ — „Напрямни́й, сті́й“; Н. стойка — напрямний стоя́к; Н. часть — напрямна́ части́на; Н. шпонка — напрямна́ плі́шка; Н. щека — напрямна́ щока́.
Походный — похі́дний; П. движение — похі́дний рух; П-но-боевая жизнь — похі́дно-бойове́ життя́; П. захват — похі́дний за́чіп; П. колонна — похі́дна коло́на; П, кухня — похі́дна ку́хня; П. ось — похі́дна вісь; П. охранение — похі́дна охоро́на; П. палатка — похі́дний наме́т; П. форма — похі́дна фо́рма; П. шаг — похі́дний крок.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

політики́ня, політики́нь; ч. полі́тик
та, хто займається політикою; політична діячка. [Крім того, німецька політикиня наголосила, що дії офіційного Мінська проти останньої лідерки білоруського демократичного руху з тих, що залишилися в країні, свідчать про "безпринципність диктатора Лукашенка". (dw.com, 08.09.2020). Довгий час не було відомо, де саме знаходиться політикиня. (bykvu.com, 10.09.2020). Політикиня назвала спосіб вирішення цієї проблеми. (zik.ua, 27.08.2020). Американська політикиня, співголова групи підтримки України в Конгресі США Марсі Каптур під час Київського безпекового форуму в ефірі каналу "Україна 24" висловила сподівання, що Україна стане повноправним членом НАТО. (Україна-24, 19.06.2020). Водночас сьогодні Сирії потрібні незалежні провінції із самостійним управлінням, наголошує політикиня з міста Камишли. (Український тиждень, 2018). Бажання Сіссі бачити Джека на вечірці, а також очевидний захват, який до нього мала політикиня і письменниця Клер Бут Люс, спонукало Інґу подражнити Джека <…> (Скотт Ферріс «Інґа», 2017). Дочка моделі Влади Литовченко дебютувала з сином політикині Кужель (СТБ: Вікна-Новини, 13.12.2007).]
див.: політике́са, полі́тичка, політки́ня
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 407.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Захва́тъ = 1. ро́спір. — Сї обценьки не годять ся — малий роспір. 2. захо́плюваний, грабу́нок. — Въ захватъ = зчепи́вшись.
Торопи́ть, поторопи́ть, ся = ско́рити, ско́рити ся, спіши́ти, поспіша́ти, ся, хвата́ти ся, хапа́ти ся (С. Л.), похопля́ти ся, гали́ти (С. Л.), ква́пити, ся, нагли́ти, поско́рити, ся (С. Л.), поспіши́ти, ся (С. Л.), похопи́ти ся. — Хапаєть ся, як попівна заміж. н. пр. — Що ти так галиш, неначе хто женеть ся за тобою. Кот. — Жлукти і улики на пушки робить галили на захват. Кот. Д. ще під сл. Спѣши́ть.
Уво́зъ = захва́т.

Запропонуйте свій переклад