Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 146 статей

Шукати «представля*» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Представля́ть, предста́вить – 1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) – приставля́ти, приста́вити и пристанови́ти кого́, що, поставля́ти, поста́вити, виставля́ти, ви́ставити кого́ (напр., сві́дків), подава́ти, пода́ти (напр., поя́снення, до́кази). • -вить кого на суд – поста́вити кого́ перед судо́м, припрова́дити кого́ на суд. • -вить свидетелей, виновного на суд – поста́вити (ви́ставити) сві́дків, винува́того перед суд. • -вить поручителя – поста́вити пору́чника. • Отыскать виноватого и -вить кому – знайти́ (розшука́ти) ви́нного (винува́того) і поста́вити перед ко́го. • -вьте доказательства своей невиновности – пода́йте до́води (до́кази), що ви неви́нні. • -вить об’яснения – пода́ти поя́снення. • -вить извинения – попроха́ти проба́чення; 2) кого кому – рекомендува́ти, відрекомендува́ти, представля́ти, предста́вити (руссизм) кого́ кому́ ким, (гал.) запрезентува́ти кого́ кому́, (знакомить) зазнайо́млювати, зазнайо́мити кого́ з ким. [Ході́мо, я тебе́ предста́влю тим, що вво́лять твою́ уся́ку во́лю (Куліш). Я в про́стий о́дяг уберу́сь, а ти рекоменду́й мене́ вітцю́ старо́му вчи́телем (Куліш)]. • Он был мне -лен – його́ мені́ було́ предста́влено (відрекомендо́вано); 3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) – виставля́ти, ви́ставити кого́ (на нагоро́ду, на чин), на ко́го (на полко́вника). • -вить к производству в полковники – ви́ставити кого́ на полко́вника; 4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) – подава́ти, пода́ти що, кому́ про що, здава́ти, зда́ти, (вносить) вно́сити, вне́сти. [Здава́ти ра́порти коміса́рові (Фр.)]. • -вить отчёт, проект закона – пода́ти звіт (звідо́млення), проє́кт зако́ну. • -вить об этом об’яснения секретарю – пода́ти поя́снення про це секретаре́ві. • -вить на заключение, решение комиссии – пода́ти на ви́сновок, на ви́рішення (розвяза́ння) комі́сії. • -вля́ть, -вить на чьё-л. усмотрение – подава́ти, пода́ти на во́лю чию́, виставля́ти, ви́ставити перед о́чі чиї́. • -вьте о нём сведения – пода́йте про йо́го відо́мості. • -вьте свои соображения по этому вопросу – пода́йте свої́ міркува́ння (думки́) в цій спра́ві. • -вить свои документы в секретариат – пода́ти свої́ докуме́нти до секретарія́ту. • -вить дело для пересмотра – пода́ти спра́ву на пере́гляд. • -вляя при сем – подаючи́ при цьо́му; 5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) – малюва́ти, змалюва́ти, (резцом) різьби́ти, ви́різьбити кого́, що. • Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат – письме́нник у свої́м тво́рі змалюва́в сільськи́й пролетарія́т. • Картина -ет морское сражение – на карти́ні намальо́вано морськи́й бій. • -лять (изображать) дело (вопрос) – ста́вити, поста́вити, станови́ти, постанови́ти, виставля́ти, ви́ставити, подава́ти, пода́ти спра́ву. [Ця гіпо́теза ста́вить спра́ву так, ні́би в Ки́їві до тата́рського лихолі́ття сиді́ли великоро́си (Єфр.)]; 6) кого (быть представителем кого) – заступа́ти, репрезентува́ти кого́. [Ми тут усю́ грома́ду заступа́єм, то й ра́дити стари́м звича́єм бу́дем (Грінч.). Ма́ємо чима́ло письме́нників, що репрезенту́ють рі́зні сто́рони нові́шої украї́нської пое́зії (Єфр.). Посли́ заступа́ють (репрезенту́ють) (собо́ю) уря́д своє́ї держа́ви]; 7) -ля́ть, -вить собою – явля́ти, яви́ти собо́ю, станови́ти (собо́ю) що. [Що явля́в собо́ю Коцюби́нський тоді́, на перело́мі свого́ життя́… (Єфр.). Тут нема́є в’ї́зду, бе́рег стано́вить сторчову́ стіну́ (Корол.). Пореволюці́йні часи́ стано́влять немо́в дру́гу фа́зу ро́звитку Винниче́нкової тво́рчости (Єфр.)]. • Что -ет он из себя теперь? – що явля́є він собо́ю тепе́р? • Это -ет большие неудобства – це стано́вить вели́кі незру́чності, в цьо́му є вели́кі незру́чності. • -вля́ть исключение – станови́ти, дава́ти ви́няток. • Что он собой -вля́ет? – що він (вона́) за люди́на? 8) кого что (показывать) – виявля́ти, ви́явити, виставля́ти, ви́ставити кого́, що. [Це виявля́ло його́ в найкра́щому сві́тлі (О. Пчілка). Цю поді́ю ви́ставлено не тако́ю, як вона́ спра́вді була́]; 9) кого, что из себя (корчить, копировать) – удава́ти, уда́ти кого́, що з се́бе. [Не вдава́й із се́бе ду́рня. Одна́ сторона́ (діте́й) удава́ла тата́р, дру́га яку́тів (Єфр.)]; 10) (в театре) виставля́ти, ви́ставити що. [Ви́ставлено було́ «Ревізо́ра» з у́частю М. Садо́вського в головні́й ро́лі]; 11) (воображением) уявля́ти, уяви́ти, (редко) виявля́ти, ви́явити, приви́джувати, приви́діти, (в мыслях) зду́мувати, зду́мати (ду́мкою зду́мувати, зду́мати), (умом) змірко́вувати, зміркува́ти. [Не таки́м вона́ собі́ уявля́ла його́ (Н.-Лев.). Ва́жко уяви́ти собі́ ту тво́рчу си́лу, що є в наро́ді (Крим.). Я про́сто й зду́мати собі́ не мо́жу (Л. Укр.). Ле́гко зміркува́ти, що перете́рпів він (Єфр.). Я приви́джував, як уві́йде, як загово́рить (М. В.)]. • -вля́ть, -вить себе – уявля́ти собі́, уяви́ти собі́, зду́мувати собі́, зду́мати собі́. • -вьте себе – уяві́ть собі́, зду́майте собі́, ма́йте собі́, ма́єте собі́. [Уяві́ть собі́ моє́ здивува́ння]. • Вы и -вить себе этого не можете – ви і уяви́ти собі́ цього́ не мо́жете. • -вьте себя на моём месте – уяві́ть себе́ на моє́му мі́сці. • Предста́вленный – приста́влений; (кому́) рекомендо́ваний, предста́влений, (поданный) по́даний; змальо́ваний, поста́влений; засту́плений, репрезенто́ваний; ви́явлений; уда́ний; (о пьесе) ви́ставлений; уя́влений, зду́маний, змірко́ваний. • Законопроект -лен на утверждение в Совнарком – законопроє́кта по́дано на затве́рдження до Раднарко́му. • Представля́емый – (подаваемый) пода́ваний (кому́); (воображаемый) уя́влюваний. [Уя́влювані ре́чі. Уя́влюваний світ]. • -емые отчёты – пода́вані зві́ти.

Представля́ться, предста́виться – 1) (куда: о ком) приставля́тися, поставля́тися, виставля́тися, бу́ти приста́вленим, поста́вленим, ви́ставленим. • Свидетели -вля́ются на суд – сві́дки поставля́ються перед суд; 2) (кому: рекомендоваться) рекомендува́тися, зарекомендува́тися, представля́тися, предста́витися кому́; 3) (к чему) виставля́тися, ви́ставитися (напр. на нагоро́ду, на ви́щий ранг (к чину)). • Сотрудники -вля́ются к награде – співробі́тники виставля́ються на нагоро́ду; 4) (подаваться) подава́тися, бу́ти по́даним. [Законопроє́кти подаю́ться на затве́рдження до Раднарко́му]. • -ется вашему вниманию вопрос о… – подає́ться до ва́шої ува́ги спра́ва про… • Ежемесячно -ются отчёты секретарю – що-мі́сяця подаю́ться зві́ти секретаре́ві; 5) (изображаться) малюва́тися, бу́ти змальо́ваним. [В оповіда́нні малю́ється робітни́че життя́]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ста́витися, виставля́тися, бу́ти по[ви́]ста́вленим, (средн. з.) вигляда́ти, ма́ти ви́гляд. • Дело -ется (на суде) так – спра́ва ста́виться (на (в) суді́) так. • -ться в виде чего – ма́ти ви́гляд чого́, вигляда́ти як що. • Дело -ется (мне) в следующем виде – спра́ва вигляда́є (для ме́не) ось як; 6) (репрезентоваться) заступа́тися, бу́ти засту́пленим, репрезентува́тися через ко́го. • Государства -вляются на конференции послами – держа́ви репрезенту́ються на конфере́нції через послі́в; 7) (казаться) видава́тися, ви́датися, видава́ти, ви́дати чим, за що. [Оддалеки́ все видає́ться ме́ншим (Ком.). Шко́ла видава́лась їй и́ноді сосно́вою домови́ною (Коцюб.). У ко́жного істо́рика вона́ (істо́рія) видає́ться зо́всім и́ншою (Л. Укр.)]; 8) (показываться) пока́зуватися, показа́тися, става́ти, ста́ти перед ким. • Нам -вился великолепный вид – нам показа́вся (перед на́ми став) розкі́шний крайови́д; 9) -ться кем, чем – удава́ти, уда́ти з се́бе кого́, що; см. Прики́дываться; 10) (в театре) виставля́тися, бу́ти ви́ставленим; 11) (в воображении видеться, мерещиться) уявля́тися, уяви́тися, (перед глазами) увижа́тися, приви́джуватися, приви́дітися кому́ чим, яки́м, ба́читися, убача́тися, уба́читися. [Ввижа́ється або й сни́ться йому́, ні́би він… (Крим.). Невира́зною по́статтю уявля́ється ко́ждий «Нови́й Рік» (Р. Край)]; 12) (о случае) трапля́тися, тра́питися, випада́ти, ви́пасти. • -вился случай – тра́пилася (ви́пала) наго́да, ока́зія. • Как только -вится удобный случай – ско́ро наго́диться (набіжи́ть) до́бра ока́зія, за пе́ршої-лі́пшої наго́ди.

Вид – 1) (образ, подобие, наружность) ви́гляд, о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва, стать, (к)шталт, ви́зір (р. -зору), вро́да. [Ма́ти весе́лий (го́рдий, сумни́й, нужде́нний) ви́гляд. Дух святи́й прийня́в подо́бу (по́стать) го́луба. Поста́ва свя́та, а сумлі́ння злоді́йське]. • В таком ви́де – в тако́му ви́гляді, в такі́й по́статі. • В наилучшем ви́де – в найкра́щому ви́гляді, в найкра́щому сві́тлі, як-найкра́ще. • В п’яном ви́де, в трезвом ви́де – по-п’я́ному, п’я́ним бу́вши, по-твере́зому, твере́зим бу́вши. • Внешний (наружный) вид – зве́рхній (надві́рній) ви́гляд, вро́да. • На вид, с ви́ду – на ви́гляд, на по́гляд, на о́ко, на взір, на по́зір, з ви́гляду, з по́гляду, з ви́ду, з лиця́. [Пшени́ця га́рна на взір]. • Странный на вид – ди́вний з по́гляду, ди́вного ви́гляду, ди́вно вигляда́ючи. • При ви́де – ба́чучи, поба́чивши. • Под ви́дом кого, чего – на́че-б то хто, що, ні́би-то хто, що, в ви́гляді кого́, чого́, в о́бразі кого́, чого́, під по́зором кого́, чого́. • В ви́де наказания ему решено… – за ка́ру йому́ ви́значено… • В ви́де опыта, милости – як спро́ба[у], як ла́ска, за ла́ску. • Иметь вид кого, чего, представляться в ви́де кого, чего – ма́ти подо́бу, ви́гляд кого́, чого́, вигляда́ти, пока́зуватися, видава́тися, як (немо́в) хто, як що и ким, чим. [Га́рне хлоп’я́, шкода́ ті́льки, що паненя́м визира́є. Вигляда́є немо́в ви́нний]. • Делать, сделать вид – удава́ти, уда́ти кого́, чини́тися ким, виставля́ти себе́ як, що. [Удава́ти неви́нного, удава́ти обра́женого. Удава́в, немо́в спить. Старе́ виставля́є себе́, що не ско́ро їсть]. • Принимать, принять какой-л. вид – набира́ти, -ся, яко́го ви́гляду, перейма́тися ви́дом, бра́ти (узя́ти) на се́бе лице́ (лик). • Подавать, показывать вид – дава́ти в знаки́, дава́ти озна́ку, вдава́ти ні́би. • Не показывать и ви́да, что… – і навзнаки́ не дава́ти, що…; 2) (матем.: форма, фигура) стать, подо́ба, фо́рма, ви́гляд; 3) (ландшафт, пейзаж) крайови́д, ви́гляд, вид. [Чудо́вий гірськи́й крайови́д. Ой, що за чудо́ві ви́гляди тут у вас і на рі́чку й за рі́чку (Н.-Лев.). Вид навкруги́ був сумни́й]; 4) (видимость, возможность быть видимым): На виду́ – на о́ці, на видноті́. • Быть на виду́ у кого-л. – бу́ти в о́ці, в очу́, перед очи́ма, перед ві́ччю в ко́го. [Перед очи́ма в хи́жої татарви́]. • Иметь в виду́ кого, что (рассчитывать на кого, на что) – ма́ти на ува́зі (на о́ці) кого́, що, ва́жити на ко́го, на що. [Письме́нник, що ва́жить і на сільсько́го читача́…]; (принимать во внимание, сообразоваться) – огляда́тися, уважа́ти на ко́го, на що, ма́ти кого́ (що) на ду́мці, на о́ці, в очу́, на ува́зі, ду́мати на ко́го. [Народопра́вство централісти́чне раз-у-раз огляда́тиметься на потре́би центра́льних люде́й більш, ніж на на́ші (Єфр.). Передовики́ ля́дської полі́тики ма́ли в очу́ саме́ па́нство (Куліш). На ко́го ви ду́маєте? = кого вы имеете в виду?]. • Имелось в виду́ – була́ ду́мка. • Имея в виду́, что… – ма́ючи на ува́зі (на о́ці), що…, уважа́ючи на те, що… • В виду́ того, что… – з о́гляду[ом] на те, що… • В виду́ (чего) – через що, уважа́ючи на що, з о́глядом[у] на що, тим що… • В виду́ ранней весны – уважа́ючи (з о́гляду[ом]) на ра́нню весну́. • Ставить кому на вид – вино́сити кому́ перед о́ко, зверта́ти чию́ ува́гу, подава́ти кому́ на ува́гу, виставля́ти (завважа́ти) кому́. • Скрыться из ви́ду – загуби́тися, ще́знути з оче́й. • Выпустить из ви́ду – спусти́ти з ува́ги, з оче́й, забу́тися. • Итти за кем, не выпуская из ви́ду – іти́ за ким на́зирцем (на́зирці), на́глядом (на́глядці). • Для ви́ду – про (лю́дське) о́ко, для [ради] годи́ться, на ви́зір, для призо́ру. [Аби́ був на ви́зір]. • Ни под каким ви́дом – жа́дним спо́собом, ні в я́кому ра́зі. • Ви́дом не видать – за́зором не вида́ти, і за́зору нема́є; 5) (разновидность) відмі́на, порі́док, ві́дрід (р. -роду), вид. [А це де́рево вже и́ншого порі́дку]; 6) (биол.) відмі́на, вид. [Числе́нні відмі́ни зві́рів]; 7) па́шпорт, по́свідка, ка́ртка (на перебува́ння, на прожива́ння десь); 8) (грам.) вид, фо́рма. [Вид недоко́наний, доко́наний, одноразо́вий]; 9) ви́ды, -ов, мн. – ду́мка, га́дка, на́мір, мета́, споді́ванки. • Из корыстных ви́дов – за-для кори́сної мети́. • В ви́дах чего – за-для чо́го, ма́ючи на ува́зі щось, за-для яки́хсь ви́глядів. • В служебных ви́дах – за-для ви́глядів (в в-ах) службо́вих. • Иметь ви́ды на кого, на что – би́ти (ці́лити, ва́жити) на ко́го, на що, накида́ти о́ком на ко́го, на що. [Не ду́же б’є на кріпа́цьких парубкі́в (Мирн.)]. • Ви́ды на урожай, на будущее – споді́ванки (ви́гляди) на врожа́й, на майбу́тнє. • Видать ви́ды – бува́ти (бу́ти) в бува́льцях, у Бува́личах. • Видавший ви́ды – обме́таний, бува́лий.

Ви́деться – 1) (взаим.) ба́читися. [Що-дня з ним ба́чимося]; 2) (безл.: казаться) здава́тися, ба́читися. [Як ба́читься, вона́ з про́стих]; 3) (представляться на яву или во сне, грезиться) – (в личн. и безл. конструкции) ба́читися, вбача́тися, ввиджа́тися, приви́джуватися. [Ті́льки вона́ йому́ і ба́читься (Квітка). У сні мені́ ввиджа́лося, що…]. • Ви́дится ему сон – сни́ться йому́ (сон); 4) (страд.) бу́ти ви́дним, вбача́тися. [З на́ших ві́кон вбача́лася доро́га (М. Вовч.)].

Внима́ние – ува́га; (сильнее) пи́льна ува́га. • Обращать, обратить внима́ние на что-л. – зверта́ти (зверну́ти) ува́гу (свою́ або чужу́) на що, уважа́ти, ува́жити на що, зважа́ти, зва́жити на що, огляда́тися (огля́нутися) на що, кла́сти (покла́сти) ува́гу на що, (вульг.) вдаря́ти (вда́рити) на що; (находить привлекательным) накида́ти (наки́нути) кого́ о́ком; (сжалиться) згля́нутися на ко́го. [На все сам зверта́є ува́гу (Рудч.). На вважа́ють вони́ на лі́та, на вро́ду (Шевч.). Моска́ль на сльо́зи не вдаря́ (Ном.). Вона́ неду́жа лежа́ла, дак він і тоді́ ува́ги не клав (Червіг.). Я вже її́ наки́нув о́ком. Згля́ньтеся (огля́ньтеся) на ме́не невидю́щого!]. • Обращать на себя (привлекать к себе) внима́ние, быть принятым во внима́ние – спада́ти, спа́сти кому́ на ува́гу, притяга́ти, притягти́ (приверта́ти, приверну́ти) до се́бе чию́сь ува́гу, ки́датися, ки́нутися на ува́гу кому́сь. [Ури́вок з пі́сні, що спав на ува́гу ще а́второві «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притя́г до се́бе ува́гу та́ткову (Крим.). Ко́жному му́сіла ки́нутися на ува́гу його́ чо́рна боро́да (Крим.)]. • Обратите внима́ние – ува́ж, ува́жте, вважа́й, уважа́йте. • Сосредоточивать внима́ние – збира́ти (зосере́джувати) ува́гу на чо́му. • Не обращать, не обратить внима́ния, оставлять без внима́ния – не зверта́ти ува́ги, не вважа́ти, не (по)тура́ти на що, занеха́ювати, занеха́яти що, зане́дбувати, занедба́ти що, не́хтувати, зне́хтувати (зане́хтувати) що, чим, легкова́жити що. [Хай смію́ться, не потура́й на те. Він зане́дбує (не́хтує, легкова́жить) свої́ обов’я́зки]. • Он, и внима́ния не обращает на это – він і ба́йдуже на те, про те, до то́го (Квіт.). • А это остаётся без внима́ния – а це ба́йду́же́, а про це (за це) ба́йду́же́. • Принимать во внима́ние, в соображение что-л. – бра́ти, взя́ти що на ува́гу, зважа́ти, зва́жити на що-неб., уважа́ти, ува́жити на що-неб., ма́ти на ува́зі, огляда́тися, огля́нутися на що. • Принимая во внима́ние – беручи́ до ува́ги що, зважа́ючи, уважа́ючи на що, ма́ючи на ува́зі що, з ува́ги, з о́гляду на що, як на що, як на ко́го. [Ма́ємо письме́нство не так-то вже й бі́дне, як на на́ші обста́вини]. • Представлять чьему-л. внима́нию – подава́ти, пода́ти кому́ до ува́ги щось, ста́вити, поста́вити що-н., кому-н. пе́ред о́чі, на о́чі. [Леви́цький поста́вив пе́ред о́чі читаче́ві багатю́щу коле́кцію «пропа́щих» (Єфр.)]. • Отвратить (отвлечь) внима́ние – відверну́ти (одтягти́) ува́гу чию́сь, (вульг.) заґа́вити кого́. [Я піду́ їх заґа́влю, а ти бери́ (Мнж.)]. • Оказать внима́ние – да́ти ува́гу кому́сь, показа́ти ува́гу, зроби́ти ла́ску. • Благодарю за внима́ние – дя́кую за ува́гу, я вдя́чний за ува́жність (до ме́не, до те́бе). • Относиться со внима́нием к чему, посвящать внима́ние чему-л. – віддава́ти ува́гу чо́мусь. • Заслуживающий, достойный внима́ния – ва́ртий ува́ги, (справедливый) слу́шни́й. [Ду́мка ця слу́шна́: дає́ ви́хід із стано́вища].

Защища́ть, защити́ть – 1) (оборонять) борони́ти и обороня́ти, оборони́ти, відбороня́ти, відборони́ти, убороня́ти, уборони́ти, з(а)бороня́ти, з(а)борони́ти кого́, (о мн.) пообороня́ти, повідборо́нювати. [Пре́дки на́ші сла́вні борони́ли во́лю (Куліш). Нія́кий зако́н не боро́нить лю́дських прав крепака́ (Доман). Оборони́ мене́ й мою́ ма́тінку од лю́того во́рога (Стор.). Ну, спаси́бі, дя́дьку, що ти мене́ од сме́рти відборони́в, відбороню́ і я тебе́ (Рудч.). Не вборо́нить тебе́ ні збро́я, ні одва́га зна́на (Л. Укр.). Не зборо́нить тебе́ ні оте́ць, ні ма́ти (Зб. Морд.). Працюва́в оди́н за трьох і заборони́в від нужди́ ма́тір з сестро́ю (Стор.)]. • -ща́ть крепость, отечество – обороня́ти, борони́ти форте́цю, рі́дний край. • -ща́ть кого в суде – борони́ти (обороня́ти) кого́ на (в) суді́. • -ща́ть диссертацию – обороня́ти, оборони́ти дисерта́цію. [Лаго́вський встиг уже́ оборони́ти в Москві́ публі́чну дисерта́цію (Крим.)]; 2) (охранять, заслонять) захища́ти, захисти́ти, охороня́ти, охорони́ти, заступа́ти, заступи́ти, покрива́ти, покри́ти, хисти́ти; срвн. Охраня́ть. [Захища́ючи (сірника́) руко́ю, щоб не пога́с, па́рубок гля́нув по ха́ті (Грінч.). Ста́ла перед Гна́та, на́че собо́ю хоті́ла захисти́ти його́ від лю́того во́рога (Єфр.). Поміркува́ть, щоб бі́дне пта́ство заступи́ть (Шевч.). Молі́м Миха́йла свято́го, – неха́й нас засту́пить від шайта́на зло́го (Федьк.). Хто мене́ (без ма́тери) бу́де тепе́р заступа́ть? (Милор.)]. • -ща́ть (представлять) ч.-л. интересы – заступа́ти чиї́ інтере́си. • -щать своё, свои интересы – стоя́ти за свої́м, за свої́ми інтере́сами. • -ти́ть кого от собак – одборони́ти од соба́к, обігна́ти кого́ від соба́к. • -ща́ть от ветра, солнца – заслоня́ти, захища́ти від ві́тру, від со́нця; 3) (отстаивать) борони́ти кого́, що, стоя́ти за ким, за чим (за ко́го, за що), обсто́ювати, обстава́ти, обста́ти за ким, за чим (за ко́го, за що), відсто́ювати кого́, що. [А и́нші обстава́ли за Дени́са, ка́жучи, що тако́го як Рома́н ми́лувати не мо́жна (Грінч.). Обсто́юючи за права́ «ві́ри благочести́вої», на́ші пра́діди боро́лись ра́зом і за права́ рі́дної націона́льности (Єфр.)]. • Защищё́нный – оборо́нений, відборо́нений, з(а)боро́нений, захи́щений, охоро́нений и т. д.

Изобража́ть, изобрази́ть – 1) зобража́ти, зо́брази́ти, обычно употреб. (словом, красками) малюва́ти и змальо́вувати, змалюва́ти, намалюва́ти, вимальо́вувати, ви́малювати, (резцом) різьби́ти, ви́різьбити що. [Під фре́скою моза́їка, що зобража́є цілу́ плетени́цю (вереницу) місте́рій (Л. Укр.). Само́тніх люде́й надзвича́йно лю́бить малюва́ти Л. Українка (Єфр.). Люби́в він (Олесь) теж і приро́ду, яку́ взагалі́ вмі́є відчу́ти й змалюва́ти (Єфр.)]. • Писатель -жа́ет общественные недостатки самыми черными красками – письме́нник малю́є суспі́льні хи́би найчорні́шими фа́рбами. • Эта картина -жа́ет последний день Помпеи – ця карти́на зобража́є (пода́є) оста́нній день Помпе́їв. • Эта статуя символически -жа́ет революцию – ця ста́туя символі́чно зобража́є револю́цію; 2) кого, что из себя (строить) – удава́ти, уда́ти кого́ (яко́го), що (з се́бе); см. Представля́ть 9. [Не взива́й її́ цига́нкою, бо бу́деш би́тий! – кричи́ть уже Андрі́й, вдаючи́ з се́бе обра́женого (Васильч.)]. • Изображё́нный – зо́бра́жений, змальо́ваний, намальо́ваний, ви́малюваний, уда́ний. • -ться – зобража́тися, зобрази́тися, малюва́тися и змальо́вуватися, змалюва́тися, бу́ти зо́бра́женим, змальо́ваним, намальо́ваним. [На його́ блідо́му виду́ (лице) малюва́вся бе́змір му́ки (Коцюб.)].

Интере́с – 1) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка)]. • Возбудить -ре́с к чему – ви́кликати (збуди́ти) ціка́вість (інтере́с) до чо́го. • Вызывать -ре́с у кого – заціка́влювати кого́. • Проявлять -ре́с к чему – виявля́ти ціка́вість до чо́го, бу́ти ціка́вим до чо́го; см. Интересова́ться. • -ре́с к чему прошел – інтере́с (ціка́вість) до чо́го мину́в(ся). • Утратить, потерять -ре́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́. [Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Укр.)]. • Чувствовать -ре́с к чему, см. Интересова́ться чем. Это не представляет для меня -ре́са – це мене́ не ціка́вить, мене́ це не обхо́дить (не касается). • С -сом – ціка́во. [Ціка́во слу́хав його́ (Київ). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінч.)]; 2) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск (-ку). [Кла́сові інтере́си]. • В общих -сах – в спі́льних інтере́сах. • Наблюдать свой -ре́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск). • В царстве -са – в ца́рстві інтере́су. • При пиковом -се – ні з чим; 3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; см. Уча́стие; 4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су). [Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (Хотинщ.)].

Исключе́ние – ви́(й)няток (-тку), ви́їмок (-їмку), (процесс) ви́ключення, ви́лучення, вийняття́. [По́ки люди́ні ві́рю, то ві́рю в усьо́му без ви́нятку (Грінч.). Основни́м моти́вом усі́х істори́чних праць Антоно́вича (за де́якими лише́ ви́їмками) єсть протиста́влення двох чи́нників (Доман.). Ви́лучення з селя́нських грома́д поодино́ких осі́б – я́вище вже ду́же да́внє (Доман.)]. • Без -ния – без ви́нятку, без ви́їмку. • Всё без -ния – всі без ви́нятку, геть усі́, всі огу́лом. • Всё без -ния – все без ви́нятку, все загало́м, геть усе́. • За -нием кого, чего – з ви́нятком, за ви́їмком кого́, чого́, ви́йнявши що; помину́вши, ви́ключивши кого́, що. • За -нием (отчислением) такой-то суммы – ви́рахувавши (відверну́вши) таку́-от су́му. • За небольшими -ниями – за невели́чкими ви́нятками, за мали́м не все (вся, всі). [В Норве́гії за мали́м не вся земля́ в рука́х дрібни́х або сере́дніх вла́сників (Доман.)]. • За -нием этого – помину́вши це; по-за цим. [Та по-за ци́ми хи́бами опові́дання се га́рне (Грінч.)]. • Как -ние – як ви́няток, як (за) ви́їмок, винятко́во, виїмко́во. • Представлять, составлять -ние – явля́ти (собо́ю), дава́ти ви́няток, бу́ти за ви́няток. • -ние целого числа (из дроби), мат. – ви́лучення ці́лого числа́ (з дро́бу).

Каза́ться – 1) (являться) явля́тися, з’явля́тися, пока́зуватися; срвн. Пока́зываться 2. И на глаза не -жи́сь – і на о́чі мені́ не наверта́йся. • Стыдно людям -за́ться – со́ром і на лю́ди ви́йти (перед лю́ди ста́ти); 2) (иметь вид) пока́зуватися, видава́тися за що, на що, чим; срвн. Представля́ться 7 (чем) и Пока́зываться 4. [Він як народи́всь, то пока́зувався ду́же слабко́го здоро́в’я (Крим.). Оддалеки́ все видає́ться ме́ншим (Комар). Дя́дькові за́киди видаю́ться йому́ на́дто слаби́ми (Борд.). Ця річ ті́льки видає́ться на вели́ку]; 3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здава́тися, видава́тися, увижа́тися, удава́тися кому́, для ко́го за що, чим; срвн. Пока́зываться 4. [Ко́жна хвили́на здава́лась за ці́лі роки́ (Коцюб.). Цей про́стий зви́чай здава́вся для не́ї коме́дією (Н.-Лев.). Світ йому́ здава́вся чудни́й і непе́вний (Ніков.). Шко́ла видава́лась їй и́ноді домови́ною (Коцюб.)]. • -ться на вид – пока́зувати. [Хліб з весни́ пока́зував нічо́го (Звин.)]. • -жется на вид – пока́зує кому́. [З обли́ччя більш двадцяти́ літ їй не пока́зувало (Свидн.)]. • -за́лся (каким) – вигляда́в на ко́го, ким, немо́в хто, подава́в на ко́го. [Син вигляда́в немо́в ви́нний (Крим.)]. • -ться странным, удивительным (что) – ди́вно здава́тися кому́. [Ди́вно ті́льки здало́сь йому́, що Черева́нь про те ані́ га́дки (Куліш)]. • Как вам -жется? – як вам здає́ться? як на вас? як вам видає́ться? як гада́єте? • -жется, он вздорлив – здає́ться, (що) він колотли́вий. • Он мне -жется вздорным – він мені́ здає́ться люди́ною недола́дною; про ме́не (для ме́не) він вигляда́є на люди́ну недола́дну. • Как мне -жется – як на ме́не. • -жется молодым – вигляда́є на молодо́го, мо́лодо гляди́ться. • При заходе солнце -жется больше – навза́ході со́нце здає́ться бі́льшим; 4) (мерещиться) здава́тися, увижа́тися, уви́джуватися, ви́дітися, убача́тися, видава́тися, ма́ритися, верзти́ся, уздріва́тися, вигляда́ти, придава́тися кому́ чим, на що; срвн. Пока́зываться 3. [Йому́ все ввижа́ється, що до ха́ти зло́дій лі́зе, – то він спа́ти не мо́же (Звин.). А він усе́ перед мої́ми очи́ма уви́джується (Г. Барв.). Хоч ви́диться, що гуса́к промовля́є ти́хо, а мо́же то й не гуса́к (Рудан.). Все йому́ ба́тько покі́йний убача́ється (ЗОЮР). Все йому́ вигляда́ло, що він тоті́ ді́ти но́сить (Стеф.). Як надиви́лася я на те страхіття́, то й тут мені́ придає́ться (Звин.)]. • Как -жется (кому) – як здає́ться (кому́, для ко́го). • -жется мне – видає́ться, ба́читься, ви́диться мені́. • Это только с первого взгляда так -жется – то ті́льки на пе́рший по́гляд так (таке́) увижа́ється (видає́ться). • Это вам только так -жется – то вам так ті́льки здає́ться (увижа́ється); 5) ка́жется (безлично) – здає́ться, ба́читься, вигляда́є. [Здає́ться так-же са́мо гуля́ють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Ба́читься, в ти́ші глибо́кій кри́лами ма́є весна́ (Вороний)]. • -за́лось – здава́лося, ба́чилося. • -жется, верно – здає́ться, ві́рно. • -жется (утвердительно) – (та) здає́ться!; 6) -жется, как нрч., см. Кажи́сь 2, 3. • Ка́жущийся – на по́гляд, на о́ко, ні́би-то таки́й, ні́би-то спра́вжній, га́даний, позі́рний, на по́зір, (гал.) ілюзори́чний. • Ошибка лишь -щаяся – по́милка лиш на о́ко така́. • -щийся результат – ілюзори́чний на́слідок. • -щийся сильным – на по́зір си́льний (ду́жий).

Лицо́ – 1) (физиономия) обли́ччя (-ччя), лице́ (-ця́), вид (-ду), твар (-ри), о́браз (-зу), (персона, часто иронич.) парсу́на, (морда) пи́сок (-ску). [Звича́йна ма́са лю́дська ма́є обли́ччя не типові́ (Крим.). Га́рна, хоч з лиця́ води́ напи́тися (Номис). В йо́го на деліка́тному виду́ зайня́вся рум’я́нець (Н.-Лев.). Дзе́ркало, що об’єкти́вно пока́зує скри́влену твар (Єфр.). Парсу́на розпу́хла (Борзенщ.). От ві́тер! так і сма́лить пи́сок (Проскурівщ.)]. • Большое -цо́ – вели́ке (здоро́ве) обли́ччя (лице́), вели́кий (здоро́вий) вид, -ка (-ва) твар. • Здоровое -цо́ – здоро́ве обли́ччя (лице́). • Красивое -цо́ – га́рне (вродли́ве) обли́ччя (лице́). • Открытое -цо́ – відкри́те обли́ччя (лице́). • Полное -цо́ – по́вне обли́ччя (лице́), по́вний вид, -на твар. [Твар у ді́да Євме́на була́ по́вна (Кониськ.)]. • Светлое, чистое -цо́ – я́сне, чи́сте обли́ччя (лице́), я́сний, чи́стий вид. [З я́сним ви́дом ви́пустив оста́ннє диха́ння (Франко)]. • Убитое -цо́ – сумне́ обли́ччя (лице́), сумни́й (приголо́мшений) вид. • Умное, интеллигентное -цо́ – розу́мне, інтеліге́нтне обли́ччя (лице́), розу́мний, інтеліге́нтний вид. [Ро́зум пройма́в ко́жну ри́ску на інтеліге́нтному ви́дові (Грінч.)]. • Выражение -ца́ – ви́раз (-зу), ви́раз обли́ччя, ви́раз на лиці́ (на обли́ччі, на виду́). [Супроти́вність у всьо́му, – в убра́ннях, у ви́разі обли́ччів, у по́глядах (О. Пчілка)]. • -цо́ его мне знакомо, незнакомо – його́ обли́ччя мені́ відо́ме, невідо́ме, по знаку́, не по знаку́. • В -цо́ знать, помнить кого – в обли́ччя, в лице́, в о́браз, у тва́р зна́ти, пам’ята́ти (тя́мити) кого́. [Хоч не ба́чила вас в о́браз, та чу́ла й зна́ла вас (Харківщ.). А козака́ ні одні́сінького у тва́р не зна́в і не тя́мив (Квітка)]. • -цо́м, с -ца́ – з лиця́, з ви́ду, на виду́, на лиці́, на обли́ччя, на вро́ду, о́бразом, в о́браз; (по виду) лице́м, обли́ччям, ви́дом. [Непога́ний з лиця́ (Н.-Лев.). Висо́ка й огрядна́, по́вна на виду́ (Н.-Лев.). Моя́ ми́ла миле́нька, на ли́ченьку біле́нька! (Пісня). Бридки́й на обли́ччя (Крим.) Хоро́ша на вро́ду (Глібов). А яки́й же він в о́браз? (Короленко). Він мені́ одра́зу не сподо́бався, перш усьо́го обли́ччям (Крим.)]. • -цо́м к кому, к чему – обли́ччям (лице́м) до ко́го, до чо́го, очи́ма до чо́го, куди́, про́ти ко́го, чо́го. [Стоя́ла вона́ очи́ма до поро́га, коло ві́кон (Свидниц.)]. • -цо́м к селу – обли́ччям (лице́м) до села́. • -цо́м к -цу́ с кем – лице́м до лиця́, лице́м (лице́) в лице́, віч-на́-віч, о́чі-на-о́чі, о́ко-на-о́ко з ким, перед ві́ччю в ко́го. [В писа́нні (М. Вовчка́) сам наро́д, лице́м до лиця́, промовля́є до нас (Куліш). Ми ста́ли мо́вчки, лице́ в лице́, о́ко в о́ко (Кониськ.). Вони́ стоя́ли одна́ про́ти о́дної, віч-на́-віч (Єфр.). Перед ві́ччю в хи́жої орди́ (Куліш)]. • -цо́м к -цу́ с чем – віч-на́-віч, на́-віч, лице́м в лице́ з чим. [Віч-на́-віч з неося́жним видо́вищем ві́чности (М. Зеров)]. • Встретиться -цо́м к -цу́ – зустрі́тися (стрі́тися) лице́м до лиця́, лице́м в лице́, віч-на́-віч. [Лице́м в лице́ зустрі́вся з оти́м стра́хом (Кониськ.)]. • Говорить с кем с -ца́ на -цо́ – розмовля́ти з ким віч-на́-віч. • Ставить, поставить кого -цо́м к -цу́, с -ца́ на -цо́ – зво́дити, зве́сти́ кого́ віч-на́-віч (о́чі-на-о́чі, на́-віч) з ким, з чим. [Неха́й же я вас віч-на́-віч зведу́; тоді́ поба́чимо, хто бре́ше (Сл. Гр.). Письме́нник звів тих люде́й на́-віч з обста́винами, які́ вимага́ли жертв (Єфр.)]. • Перед -цо́м кого, чего – перед лице́м кого́, чого́, перед чо́ло́м чого́, перед очи́ма чиї́ми. • Перед -цо́м всех присутствующих, всего света – перед лице́м (перед очи́ма) усі́х прису́тніх, усього́ сві́ту. • По -цу́ – з лиця́, з обли́ччя, з ви́ду, з тва́ри. [Ви́дно це було́ з його́ лиця́ (Франко). З тва́ри зна́ти було́, що Явдо́сі спра́вді не гара́зд (Кон.)]. • Быть к -цу́, не к -цу́ кому – бу́ти до лиця́ (редко до тва́ри), не до лиця́, ли́чити, не ли́чити, лицюва́ти, не лицюва́ти кому́, (поэтич.) поді́бно, не поді́бно кому́, (подходить) пристава́ти (приста́ти), не пристава́ти (не приста́ти) кому́, пасува́ти, не пасува́ти кому́ и до ко́го, (подобать) випада́ти, не випада́ти, впада́ти, не впада́ти кому́; срв. Идти́ 7. [Тобі́ яка́ (ша́пка) до лиця́: си́ва чи чо́рна? (Кониськ.). Черво́на гарасі́вка тобі́ до тва́ри (Шейк.). Ці бинди́ їй ду́же ли́чать (Поділля). Так говори́ть не ли́чить пурита́нам (Л. Укр.). Це сантиме́нти, які́ не лицю́ють нам тепе́р (Єфр.). Диви́ся, не́нько, чи хороше́нько і подібне́нько (Чуб. III). Сиді́ти до́ма не приста́ло козако́ві (Бороз.). Земле́ю влада́ти не випада́ло лю́дям не гербо́ваним (Куліш)]. • Она одета к -цу́ – вона́ вдя́гнена (вбра́на) до лиця́, її́ вбра́ння ли́чить (лицю́є, до лиця́, пристає́) їй. • Изменяться, измениться на -це – міни́тися, зміни́тися, (о мн.) поміни́тися на лиці́, на виду́, (реже) з лиця́. [Затремті́в, аж на лиці́ зміни́вся (Мирний). Вона́, бі́дна, й з лиця́ зміни́лась та тру́ситься (Тесл.)]. • На нём -ца́ нет, не было – на йо́му о́бразу нема́(є), не було́, він на се́бе не похо́жий (зроби́вся, став), був. [На жа́дному не було́ свого́ о́бразу: всі бі́лі, аж зеле́ні (Свидниц.)]. • Вверх -цо́м – догори́ обли́ччям, горі́лиць, (диал.) горі́знач. [Ниць лежи́ть, рука́ під голово́ю; поверну́в його́ Оле́кса горі́лиць (М. Левиц.)]. • Вниз -цо́м – обли́ччям до землі́, долі́лиць. • Написано на -це́ у кого – напи́сано (намальо́вано) на виду́ (на обли́ччі) у ко́го. • Спадать, спасть с -ца́ – спада́ти, спа́сти з лиця́, охлява́ти, охля́нути на обли́ччі. • Ударить в -цо́, по -цу́ – уда́рити в лице́ (у тва́р, грубо у пи́сок), уда́рити по лицю́ (по ви́ду). [Як уда́рить у пи́сок, так кро́в’ю й залля́вся (Проскурівщ.). Вда́рив конокра́да по ви́ду (Дм. Марков.)]. • Не ударить -цо́м в грязь – і на слизько́му не спотикну́тися. • С -ца́ не воду пить – ба́йдуже вро́да, аби́ була́ робо́та; 2) обли́ччя, о́браз (-зу); срв. О́блик. [Кулі́ш ка́же, що моска́ль хо́че загла́дити на́ше обли́ччя серед наро́дів (Грінч.)]; 3) (особа) осо́ба, персо́на, (устар. или иронич.) парсу́на. [Ач, яка́ висо́ка парсу́на! (Харк.)]. • Это что за -цо́? – це що за осо́ба (персо́на, люди́на)? (иронич.) що це за парсу́на? • Аппеллирующее -цо́ – осо́ба, що апелю́є. • Важное -цо́ – ва́жна (пова́жна, вели́ка) осо́ба, вели́ка персо́на (ирон. парсу́на, моція́). • Видное -цо́ – видатна́ (пова́жна, значна́, бі́льша) осо́ба. • Видные -ца – видатні́ (бі́льші) лю́ди (осо́би), висо́кі го́лови. • Это одно из самых видных лиц в городе – це оди́н з найвидатні́ших (найзначні́ших) люде́й в (цьо́му) мі́сті. • Действующее -цо́ – дійова́ (чи́нна) осо́ба; (в драм., литер. произв.) дійова́ осо́ба, дія́ч (-ча́), (персонаж) персона́ж (-жа). • Главное действующее -цо́ – головна́ дійова́ осо́ба; головни́й дія́ч, головни́й персона́ж, геро́й, герої́ня. • Доверенное -цо́ – (м. р.) ві́рник, пові́рник, (ж. р.) ві́рниця, пові́рниця. [Пан Дзеро́н, мій пові́рник, пе́рший купе́ць з Молда́ви (Маков.)]. • Должностное -цо́ – урядо́ва осо́ба, урядо́вець (-вця), осо́ба на (офіці́йнім) уря́ді. [Пильнува́в перейня́тися ви́дом значно́ї урядо́вої осо́би (Кониськ.)]. • Должностные -ца – урядо́ві лю́ди (осо́би), урядо́вці. • Духовное -цо́, -цо́ духовного звания – духо́вна осо́ба, духо́вник, осо́ба духо́вного ста́ну. • Знатное -цо́ – значна́ (вельмо́жна, висо́ка) осо́ба. • Оффицальное -цо́ – офіці́йна осо́ба. • Подставное -цо́ – підставна́ осо́ба. • Постороннее -цо́ – сторо́ння (чужа́) осо́ба. • Посторонним -цам вход воспрещён – сторо́ннім (осо́бам) вхо́дити заборо́нено. • Сведущее -цо́ – тяму́ща осо́ба, (осведомленное) обі́знана осо́ба. • Сведущие -ца – тяму́щі (обі́знані) лю́ди, (стар.) свідо́мі лю́ди, до́свідні осо́би (лю́ди). • Физическое, частное, юридическое -цо́ – фізи́чна, прива́тна, юриди́чна осо́ба. • -цо́, принимающее участие в деле – осо́ба, що бере́ у́часть у спра́ві, уча́сник у спра́ві. • Три -ца́ Тройцы, церк. – три осо́би Трі́йці (торж. Тро́йці). • Бог один, но троичен в -цах, церк. – бог оди́н, але ма́є три осо́би. • В -це́ кого – в осо́бі, в о́бразі кого́, (о двух или нескольких) в осо́бах, в о́бразі кого́. [В його́ осо́бі ви́правдано уве́сь євре́йський наро́д (О. Пчілка). Тако́го він знайшо́в собі́ в о́бразі Ю́рія Не́мирича (Грінч.). Украї́нська на́ція в осо́бах кра́щих засту́пників свої́х (Єфр.). Го́лос наро́ду, в о́бразі кілько́х баб (Єфр.)]. • От чьего -ца́ – від ко́го, від іме́ння, від і́мени, (гал.) в і́мени кого́. • От своего -ца́ – від се́бе, від свого́ йме́ння. • Торговать от своего -ца́ – торгува́ти від се́бе, держа́ти крамни́цю на се́бе. • От -ца́ всех присутствующих – від і́мени (в і́мени) всіх прису́тніх; від усі́х прису́тніх. • Представлять чьё -цо́ – репрезентува́ти (заступа́ти) кого́, чию́ осо́бу. • Смотреть на -цо – уважа́ти на ко́го, на чию́ осо́бу, сприя́ти чиї́й осо́бі, (возвыш.) диви́тися на чиє́ лице́. [Ти не догоджа́єш ніко́му, бо не ди́вишся на лице́ люде́й (Єв. Мор.)]. • Правосудие не должно смотреть на -ца – правосу́ддя не пови́нно вважа́ти ні на чию́ осо́бу, сприя́ти чиї́йсь осо́бі. • Служить делу, а не -цам – служи́ти ді́лу (спра́ві), а не окре́мим осо́бам (а не лю́дям); 4) грам. – осо́ба. • Первое, второе, третье -цо́ – пе́рша, дру́га, тре́тя осо́ба; 5) (поверхность) по́верх (-ху), пове́рхня. • -цо́ земли – пове́рхня (лице́) землі́. • Стереть с -ца́ земли, см. Земля́ 7. • Исчезнуть с -ца́ земли – зни́кнути (ще́знути, зійти́) із сві́ту, з лиця́ землі́. • По -цу́ земли – по світа́х. [Пішла́ по світа́х чу́тка, що у пусте́лі… (Коцюб.)]. • По -цу́ земли русской – по лицю́ землі́ ру́ської. • Сровнять что под -цо́, запод -цо – зрівня́ти що врі́вень з чим, пусти́ти що за-під лице́. • -цо наковальни – верх (-ху) кова́дла; 6) (лицевая сторона) лице́, ли́чко, пе́ред (-ду), пра́вий (лицьови́й, до́брий, горі́шній, зве́рхній) бік (р. бо́ку); срв. Лицево́й 2. [Дав спід із зо́лота, лице́ – з алма́зів (Крим.). У ва́ших чобо́тях шку́ра на ли́чко поста́влена (Лебединщ.)]. • -цо́м, на -цо́ – лице́м, на лице́, з-пе́реду, на до́брий (на пра́вий, на горі́шній) бік. [Хоч на лице́, хоч нави́ворот, то все одна́ково (Кобеляч.). Не пока́зуй з ви́вороту, покажи́ на лице́ (Кониськ.). На ви́ворот сукно́ ще до́бре, а з-пе́реду зо́всім ви́терлося (Сл. Ум.). Та як бо ти ди́вишся? Подиви́сь на до́брий бік! (Звин.)]. • Подбирать под -цо́ что – личкува́ти що. • Показывать, показать товар -цо́м – з до́брого кінця́ крам пока́зувати, показа́ти. • Товар -цо́м продают – кота́ в мішку́ не торгу́ють. • Человек ни с -ца́, ни с изнанки – ні з оче́й, ні з плече́й; ні з пе́реду, ні з за́ду нема́ скла́ду. -цо карты, монеты, см. Лицево́й 2; 7) (фасад здания) чо́ло́, лице́, пе́ред. [Наня́в вели́кий двір і ха́ту чоло́м на база́р (М. Макаров.). Ха́та у йо́го лице́м на ву́лицю (Кониськ.)]. • Обращённый -цо́м к чему – пове́рнутий (чо́ло́м) до чо́го. [Всі пове́рнуті до мо́ря буди́нки були́ зачи́нені (Кінець Неволі)]. • Это здание имеет двадцать сажен по -цу́ – ця буді́вля ма́є з чо́ла́ два́дцять са́жнів; 8) лице́; см. Поли́чное; 9) быть, состоять на -цо́ – (об одушевл.) бу́ти прису́тнім; (о неодушевл.) бу́ти ная́вним, бу́ти в ная́вності, ная́вно; срв. В нали́чности (под Нали́чность). • По списку сто человек, на -цо́ восемьдесят – за спи́ском (за реє́стром) сто чолові́к(а), прису́тніх вісімдеся́т. • Все ли служащие на -цо́? – чи всі службо́вці тут? (є тут? прису́тні? тут прису́тні?). • По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо́ ничего – за раху́нком збі́жжя бага́то, а в ная́вності (ная́вно) нема́ нічо́го. • По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо́ только десять – за ка́совою кни́гою є (лі́читься) сто карбо́ванців, а в ная́вності (ная́вних, гото́вих гро́шей, готі́вки) ті́льки де́сять. • Вывести на -цо́ кого – ви́вести (ви́тягти) на світ, на со́нце (на со́нечко), на чи́сту во́ду кого́; (дать личную ставку) зве́сти кого́ на о́чі з ким.

Мере́щиться – 1) (неясно виднеться) мрі́ти, мрі́тися, маня́чити, маячі́ти. [За моги́лою моги́ла, а там ті́льки мрі́є (Шевч.). О́браз за о́бразом маня́чать, мина́ються, десь зника́ють (Н.-Лев.)]; 2) (представляться во сне, галлюцинации, воображении) увиджа́тися и уви́джуватися, привиджа́тися и приви́джуватися, убача́тися, ба́читися, уздріва́тися, (пров.) удава́тися, придава́тися, (вульг.) верзти́ся, (грезиться) мрі́ятися, ма́ритися. [Ввижа́ється або́ й сни́ться йому́, ні́би він… (Крим.). Скрізь лихе́ ввижа́ється тобі́ (Л. Укр.). І причува́ється вам і привиджа́ється (Кон.). Що не йому́ верзе́ться, що це приви́джується? (Коцюб.). Ой, не спа́ла я, все верзла́сь мені́ ні́чка те́мная (Шевч.). Ча́сом уві сні́ вбача́лось йому́, що… (Коцюб.). Чи воно́ я́вно ді́ється, чи уві сні́ уздріва́ється (Мова). Небо́зі со́нечко мрі́ється (Кониськ.). Мерехті́ло, ма́рилося щось таке́ небува́ле (Ніков.)].

Неудо́бство – невиго́да, незру́чність, (редко) недого́да, недогі́дність (-ности); (недостаток) хи́ба, ва́да; см. ещё Неудо́бность. [Ара́би кори́стуються чужо́ю моне́тою і не добача́ють собі́ в тім нія́кої невиго́ди (Крим.). Гото́вий поділя́ти з своє́ю доброді́йкою всі невиго́ди вигна́ння (Ор. Левиц.). Вла́сними бока́ми зазна́ти всіх невиго́д містечко́вого балагу́ли (М. Левиц.). Жи́ти в таки́х невиго́дах так до́вго – без те́плої стра́ви, у безнаста́нній журбі́ (Маковей). Мі́сто найшви́дше денаціоналізу́ється; коли́ ця незру́чність є в нас, то… (Грінч.). Недого́да (недогі́дність) централіза́ції – в то́му, що… (Н.-Лев.)]. • Не испытывать ни малейшего -ства – не зазнава́ти (не відчува́ти) (ані) найме́ншої невиго́ди (незру́чности). • Причинять, причинить -ство кому – завдава́ти, завда́ти невиго́ди (незру́чности) кому́, нароби́ти невиго́ди кому́. • Представлять (иметь) свои -ства – ма́ти свою́ невиго́ду (незру́чність), ма́ти свої́ невиго́ди (незру́чності). • Это представляет большие -ства – це чи́нить вели́кі невиго́ди, в цьо́му є вели́ка невиго́да (незру́чність).

Пока́зываться, показа́ться – 1) пока́зуватися (только в неоконч.). • В музеях -ваются всякие редкости – по музе́ях пока́зуються уся́кі дива́; 2) (являться, появляться) пока́зуватися, показа́тися, з’явля́тися, з’яви́тися, проявля́тися, прояви́тися, виявля́тися, ви́явитися, (о мн.) повиявля́тися. • Вдали -лась гора – зда́леку показа́лася гора́. • Солнце -за́лось на небе – со́нце з’яви́лось на не́бі. • -за́ться краем – ви́ткнутися. [Со́нце ви́ткнулось із-за хма́ри]. • -за́ться быстро, неожиданно – ви́гулькнути. • -за́ться неясно вдали – забрені́ти, зама(н)ячі́ти, замрі́ти, забоввані́ти. • -за́ться из-за чего – ви́сунутися, ви́ткнутися з-за чо́го. • На глазах -лись слезы – на о́чах з’яви́лись сльо́зи; о́чі взяли́ся сльоза́ми (водо́ю); на о́чах забрені́ли сльо́зи; о́чі поняли́ся сльозо́ю. • У него -лись усы – у йо́го ви́сипались (ви́йшли) у́си, (образно) під но́сом засі́ялось. [Під но́сом засі́ялось, а на ро́зум ще й не о́рано]. • -за́лся молодой картофель – прояви́лась молода́ карто́пля. • Он на глаза не -вается – на о́чі не дає́ться (не наверта́ється); у ві́чі не дає́ться. • -за́ться в-явь (воочию) – на явку́ да́тися. [Чорт на явку́ да́вся]. • Хоть на люди не -вайся – хоч на лю́ди не з’явля́йся, не потика́йся. • Хоть из избы не -вайся – хоч з ха́ти не витика́йся. • И на глаза мне не -вайся – і на о́чі мені́ не наверта́йся (не потика́йся). • Ко мне и не -вайся – до ме́не і не потика́йся; 3) (представляться) приви́джуватися, приви́дітися, пови́дітися, прима́рюватися, прима́ритися, зама́ритися, верзти́ся, поверзти́ся, приуздріва́тися, приуздрі́тися, (о мн.) поприви́джуватися. • Так ему со сна -за́лось – так йому́ зо сну́ пови́ділось. • Меж деревьями что-то -за́лось – помі́ж дерева́ми щось зама́рило (М. Вовч.). • -за́лось мне – поверзло́сь мені́. • Мне -за́лось (во сне), и я проснулся – мені́ приуздрі́лось (прима́рилось), я й проки́нувся; 4) (кем) здава́тися, зда́тися за ко́го, за що, видава́тися, ви́датися за ко́го, за що, яки́м, чим. [В такі́ хвили́ни і лю́тий во́рог міг за бра́та зда́тись (Л. Укр.). Рома́н ви́давсь мені́ недола́днім]. • -за́ться долгим, продолжительным – ви́датися до́вгим, стягну́тися, стягти́ся. [Ї́хали одну́ верству́, а вона́ мені́ так стягла́ся, що ду́мав і не дої́ду]. • Мне -за́лось, что… – мені́ здало́сь, ви́далось, поба́чилось, зви́дилось, ні́би… • -за́ться (ошибочно) – уда́тися кому́. [Я того́ не каза́в, це тобі́ так уда́лось, ти не розчу́в (Звин.)]; 5) сподо́батися, уподо́батися. • Ему это не -за́лось – йому́ це не вподо́балось (сподо́балось).

Поручи́тельство – пору́ка, зару́ка, запору́ка, пору́ки (р. пору́к), (письменное) рукоє́мство. • В -ство (представлять, давать что) – на зару́ку, на (за)пору́ку (по)дава́ти, (по)да́ти що. • Под чьё -ство (занимать деньги) – за чиє́ю пору́кою. [Жид дає́, але не ина́кше, як за пору́кою (Тобіл.)].

Посре́дственность – посере́дність, помі́рність, сере́дня ва́ртість (-ости). • Он не представляет собою ничего выдающегося – обыкновенная -ность – він не явля́є собо́ю нічо́го видатно́го – звича́йна люди́на сере́дньої ва́ртости (звича́йна сере́дня люди́на).

Представи́тельствовать – заступа́ти кого́, репрезентува́ти кого́, станови́тися перед ким за ко́го; см. Представля́ть 6.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Большой – великий, немалий, чималий, численний, важливий, видатний, визначний, сильний, (взрослый) здоровий; • без больших усилий – без великих зусиль; • большая буква – велика буква; • большая дорога не стоит – шлях не спить (не гуляє); • большая (крупная) шишка (о ком) – велике цабе; [велика] цяця (птиця); • большая просьба – велике (уклінне) прохання; • большие – старші; великі; дорослі; здорові; • большие трудности – великі труднощі; • большое дело! – (ирон.) велике діло!, подумаєш!; • большое спасибо – дуже (вельми) дякую; • большой палец – великий палець; • большому кораблю большое и плаванье – великому кораблеві – велике плавання (Пр.); великому возові (кораблеві) велика й дорога (Пр.); великому велика й яма (Пр.); більшому більше й треба (Пр.); коли мені, сліпому, курка, то тобі, видющому, й дві (Пр.); • делать большие глаза – робити великі очі; (эмоц.) витріщатися; (разг.) дивитися виторопнем; • довольно большой (изрядный, порядочный) – чималий, чималенький; величенький; (книжн.) досить (доволі) великий; • жить на большую ногу – жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському); розкошувати; панувати; (зрідка) жити велико; • за большим погонишься, малое потеряешь – за більшим поженись, то й того рішись (Пр.); • задачи большой важности – завдання великої (чималої) ваги; • играть большую роль – чимало, багато важити; відігравати велику роль; • из большой тучи малая капля – з великої хмари та малий дощ [буває]; велика хмара, та малий дощ; • иметь большое значение (большой вес) – мати велике значення (велику вагу); багато важити; • иметь большое распространение – бути дуже поширеним; • на большой [палец] – такий, що ну; дуже добрий, (нареч.) дуже добре; • не большая хитрость – не велика мудрість; • не большой руки – не аж такий; • от большого ума (ирон.) – з великого (дурного) розуму; здуру; • по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи; • представляющий большой интерес – дуже цікавий; • самое большое если – од сили; • с большим вниманием – дуже (вельми) уважно; з великою (пильною) увагою; • с большим трудом – на превелику (через велику) силу; силу-в-силу; з великими труднощами; ледве; ледь; на превелику силу; ледве-ледве; • с большим удовольствием – залюбки; з великою втіхою (приємністю, охотою); • слишком большой – завеликий; • это ещё большой вопрос – це ще хтозна; це ще велике питання; (образн.) це ще вилами по воді писано; • это здесь в большом ходу, в большом употреблении – це тут звичайне; це тут звичайна (світова) річ; так тут заведено (ведеться). [А шлях не спить: то той стрінеться, то інший, то возом іде, то йде (Вовчок). З великого розуму у дур заходить (Пр.). Як я молодою бувала, то сорок вареників з’їдала, а тепер хамелю, хамелю – силу-в-силу п’ятдесят умелю (Номис). Велике дерево в гурті не росте (Пр.). Сніги сильні. Сильна вода. Ти вже не маленька, а здорова дівчина. Чимала хата. Чимала сім’я. Величенький млин (АС)]

Вид – 1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода; 2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд; 3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид; 4) (видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. 5) (разновидность) відміна, порідок, відрід, вид; 6) (биол.) відміна, вид; 7) паспорт (давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь); 8) (грам.) вид, форма; 9) (виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки: • будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі); • быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого; • быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого; • в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів; в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…; • в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку; • в виде прогонных и суточных – як прогони та добові; • в виде процента – як процент; • в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого; • в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою); • в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…; в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище; • в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого; • в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що); • в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…); • в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; • в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що; • в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…; • величественный вид – величний вигляд; • в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані; • видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований; • видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето; • вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання; • видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано; • видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати; • виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє; • виды спорта – види спорту; • в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…); • в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться); • в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще; • в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі; • в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою); • внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода); • в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч; • в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися); • в связанном виде (хим.) – у сполуках; • все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…); • всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); • в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою); • в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових; • в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу; • в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши; • в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті; • в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді; • выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися; • делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…); • дерзкий вид – зухвалий вигляд; • для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору; • заочный вид обучения – заочна форма навчання; • зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду;  • идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці); • из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою); • имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що; • имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці]; • иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати; • иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар. в очу) кого, що; • иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим; • иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що; • иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий); • иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що; • имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати; • имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…; • каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає; • кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?; • можно представить в виде – можна подати у вигляді; • на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх; • на виду – на оці; на видноті; • на виду быть у кого – бути перед очима в кого; • на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно); • надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі; • не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги; • не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи; • не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак; • не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…; • не упускать из виду – не спускати з ока; • никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…; • ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі]; • общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…; • по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий); • по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою; • подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби; • под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що; • показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки; • поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що; • потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що; • при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що; • при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку; • приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати); • приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду; • принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик); • принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду]; • принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать; • растерянный вид – спантеличений вигляд; • скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися; • совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова; • ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому; • странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид); • у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря; • упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати; • ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно). [Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Вона була маленька й опецькувата, зі сивим волоссям, округлим обличчям, яскравими синіми, мов незабудки, очима… оце й усе. На вигляд їй було років п’ятдесят, і коли вона посміхалася, то показувала великі білі зуби, які цілком могли бути її власними (Ірина Бондаренко, перекл. Дж.Чейза). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].

Внимание – увага, уважність, обачення: • акцентировать внимание – зосереджувати увагу; • а это остаётся без внимания – а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже; • благодарю (спасибо) за внимание – дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе); вдячний вам за увагу; • брошенный без внимания – занехаяний (занедбаний); • быть в центре (центром) внимания – бути в центрі (центром) уваги; • весь внимание – сама увага, весь (увесь) увага; • внимание! минуту внимания! – увага! хвилину (хвилинку) уваги!; • внимание наше было занято тем – ми турбувались про те; • вниманию кого – до уваги кого; на увагу кого; • во внимание к… – з уваги на, до…; • возбуждать, возбудить внимание – збуджувати, збудити (викликати, зрушувати, зрушити) увагу; • достойно внимания – варте (гідне) уваги; уваги варте (гідне); • достойный, заслуживающий внимания – вартий уваги; (справедливый) слушний; • заострить внимание на чём – зосередити увагу на чому; звернути пильну увагу на що; • заслуживать внимания – заслуговувати на увагу; бути вартим уваги; • заслуживающий, не заслуживающий, достойный, не достойный внимания – уваги гідний (вартий), не гідний (не вартий) уваги; (про зауваження, доказ і т. ін. з відтінком «справедливий» також) слушний, не слушний; (про людину, не варту уваги, нікчемну також) абищо; • из внимания к кому, к чему – з уваги до кого, на що; зважаючи (уважаючи) на кого, на що; з огляду на кого, на що; • направлять внимание – скеровувати увагу; • не обращать на себя внимания – не звертати (не мати) на себе уваги; • не обращать, не обратить внимания, оставлять, оставить без внимания кого, что – не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що; не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не взяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занехаювати, занехаяти кого, що; занедбувати, занедбати кого, що; нехтувати, знехтувати кого, що, чим; не потурати (не вдаряти) на що; • ноль внимания, без внимания – і вусом не веде; • обрати внимание – уваж, вважай; • обратим, обратите внимание – звернімо, зверніть увагу; уважаймо; уважте; у(в)важайте; • обращает на себя внимание – привертає до себе увагу, звертає на себе увагу; • обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание – спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь; • обращать, обратить внимание на кого – уважати, уважити (зважити, зважати) на кого; мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; класти, покласти увагу на кого; (з відтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися, зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; мати око на кого; накидати оком [на] кого; • обращать, обратить внимание на что-либо – звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, брати, взяти до уваги (на увагу) що; віддавати (давати), віддати (дати) увагу чому; (вульг.) вдарити (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком, що оком; (сжалиться) зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на що; • обращать, обратить внимание чьё на кого, что – звертати, звернути увагу чию на кого, на що; дати, подати до уваги кому що; (иногда) зводити, звести кому на очі кого, що; • оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого; ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно, з уважливістю) до кого; віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому; показувати, показати увагу кому; зробити ласку; • окружить вниманием кого – оточити увагою кого; пильно (щиро) піклуватися ким, про кого, повсякчас турбуватися про (за) кого; пильно дбати за (про) кого; • он обратил на неё внимание – він звернув на неї увагу; він накинув на неї оком; вона йому впала в око; • он (она…) и внимания не обращает на это – він (вона…) і уваги не звертає на це; йому (їй…) і байдуже (байдужечки) на те, про те, до того; він і байдуже на те, про те, до того; • оставлять, оставить, бросать, бросить без внимания кого, что – лишати, лишити (залишати, залишити) без уваги (поза увагою) кого, що; занехаювати, занехаяти (занехати, занедбувати, занедбати) кого, що; не виявити уваги; не звернути, не звертати уваги на що; легковажити що; • отвлечь, отвратить внимание от кого, чего – відвернути (відтягти) увагу від кого, від чого; (вульг.) заґавити кого; • относиться, отнестись со вниманием к кому, к чему, посвящать внимание чему-либо – віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому, чому; ставитись, поставитись уважливо (уважно, з увагою, з уважливістю, уважністю) до кого, до чого; пильнувати кого, чого; • пользоваться вниманием чьим – мати увагу чию; тішитися увагою чиєю; • переключать, переключить внимание (своё) на что – переносити, перенести (переводити, перевести) увагу на що; • переключать, переключить внимание (чьё-либо) с чего на что – переводити, перевести увагу з чого на що, (ещё) відвертати, відвернути увагу від чого, відволікати, відволікти увагу від чого; • представляем вашему вниманию – подаємо до вашої уваги; • представлять, представить чьему-либо вниманию что – подавати (давати), подати (дати) кому до уваги що; ставити, поставити що кому перед очі (на очі); • привлекать, привлечь, приковывать, приковать к себе внимание – привертати, привернути (притягати, притягти, прихиляти, прихилити), приковувати, прикувати до себе увагу; цікавити; спадати, спасти на увагу кому; (образн.) брати очі [на себе]; упадати, упасти в око (в серце) кому; припадати, припасти до ока кому; • принимать, принять во внимание что, в соображение что-либо – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати що на увазі; оглядатися на що; оглядатися, оглянутися на що; • принимая во внимание – беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого; • сильное внимание, пристальное внимание – пильна увага; • сосредоточивать, сконцентрировать внимание на ком, на чём – зосередити (зібрати, скупчити), сконцентрувати увагу на кому, на чому; • уделять внимание кому, чему – віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому; • усиленное, строгое внимание – пильна увага; • это требует самого пристального внимания – це потребує особливої уваги. [Москаль на сльози не вдаря (Номис). От якесь абищо, а величається мов яка цяця! (Сл. Гр.). Я піду їх заґавлю, а ти й бери (Казка). Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов’язки (АС). — Та годі-бо вам, пане куме, помовчте, — заспокоював його парох, — дасть Бог, фортуна переміниться: що сьогодні втратиш, надолужиш завтра. А тим часом майте обачення на своє здоров’я, бо, здається мені, що вашець дуже втомлений, а може, навіть і поранений (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Шарль наказав усе-таки віднести речі в магазин Лере, але Фелісіте забула, а він сам за іншими турботами випустив з уваги цю справу (М.Лукаш, перекл. Ґ.Флобер). Гість: «Вибачте, але ваш собака весь час на мене дивиться». Хазяйка: "Не зважайте. Він завжди так робить, коли хтось їсть з його тарілки].

Волапюк – (нем.) волапюк. [Щоденно з екрана телевізора, який невтомно проводить дебілізацію і зомбування нашого суспільства, бачимо, ці інтелектуально не перетруджені парсуни, чуємо дикий волапюк, яким афішують свою дрімучу й агресивну темноту ці господарі життя, яких кримінальні й бізнесові клани замасковані під політичні партії послали представляти себе у владі (М.Слабошпицький). Україна — це резервація для українців. Жоден українець не почувається своїм у своїй державі. Він тут чужий самим фактом вживання своєї мови. Але ж якщо мова — це Дім Буття, то чого ж ви мене виживаєте з мого власного дому?! Це бандитизм. Це імперський вірус. Це гарячка Ебола. У мене вже кров проступає з вух, коли я чую, як ображають мій народ. І хоч би ж російською говорили по-людськи, а то ж якийсь волапюк. Хочу на Канари (Л.Костенко)].

Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло: • ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк; • ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти; • без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі; • без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.); • бешенные деньги – скажені (страшні) гроші; • больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.); • большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти; • брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.); • бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші; • бумажные деньги – паперові гроші; • быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми); • ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей; • взыскивать деньги – стягати гроші з кого; • вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди; • возврат денег – повертання, повернення грошей; • вот уже и нет денег – от і по грошах; • время – деньги – час [є] гроші; • выдавать деньги – виплачувати гроші; • выдача денег – виплата грошей; • давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші; • денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей; • денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить; • денег не хватает – бракує, не стає грошей; • денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма); • денег стоит (разг.) – недешево (дорого); • деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.); • деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні; • деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш; • деньги не пахнут – грошам лиця нема; • деньги не щепка – гроші не полова; • деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.); • деньги обесцениваются – гроші знецінюються; • деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися; • деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.); • есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого; • забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою; • за деньгами – по гроші; • за деньги – за гроші, за плату; заплатно; • за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку; • за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого; • за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші; • из-за денег – через гроші; • карманные деньги – кишенькові гроші; • копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи; • кормовые деньги – харчові гроші, харчове; • кровные деньги – кривавиця; • крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші; • куча денег – купа (сила) грошей (грошви); • лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші; • любящий деньги – грошолюбний, грошолюб; • мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо; • мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки; • наградные деньги – нагорода грішми; • наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна); • на чистые деньги – на готові гроші; • на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші; • недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута; • не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний; • немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш; • не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей; • ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий; • обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші; • обращение денег – обіг грошей; • он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах; • он падок на деньги; • алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші; • остальные деньги – решта грошей; • отмывать деньги – відмивати гроші; • отпускать деньги – видавати, давати гроші; • отсутствие денег, перен. – безгрішшя; • очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей; • подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне; • потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші; • предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти; • представлять деньги – подавати, здавати гроші; • прогонные деньги – прогони; • растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші; • свободные деньги – вільні (гулящі) гроші; • собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати; • собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші; • собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші; • сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші; • суточные деньги – добові [гроші]; • только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.); • требовать деньги – правити гроші; • тряхнуть деньгами – сипнути грішми; • туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші; • у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє); • употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що; • шальные деньги – дурні гроші. [Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше].

Зализанный – зализаний: • зализанное место – за́лизень. [Труда ще трошки ширше відпинає портьєру, присуває лице ще ближче до лиця Елізи й починає «представляти». Он той зализаний плискуватий монгол, наче з води витягнений морж. Це — капітан світляної батареї якогось там їхнього полку (В.Винниченко). — Чи видиш, я прийшла, розшукала твої слідочки, не розшукала лиш тебе. Ано, не розшукала! Бо ти взяв та й пішов із цього лютого, дикозвіриного світу, обрав замість мене веселу домовину — глибінь морську. Пощо вчинив так, соколику втішний?! — заломила спечені чужим сонцем рученята і впала на зализаний вітрами пісок (Д.Міщенко). — Єсть! — пискнув по-військовому й на польський лад приклав до чола два пальці наш черговий голова. Миршавий цей чоловічок, тихий, низенький, гейби зализаний коров’ячим язиком, у ніякій армії не служив через заїкуватість, він не вмів вимовити без заїкання, без муки жодного слова, а «єсть» якось виучив, як камінець у роті обточив; йому довго довелося розтлумачувати Миронові Мацюпіньці, який, покинувши воювання в «стрибках» (бо там, до холєри ясної, можуть вбити), найнявся при сільській канцелярії за сторожа, опалювача печей та ще й на додаток — бубністом, тобто при потребі він товкся з бубном по селу й скликав горопашне населення на чергову «профілактику», що директор Гайдаш мусить бути в читальні живий або мертвий (Р.Федорів). Пізніше, коли Горік ступив «за вікна», то бачив батька з двома дівахами. Одну він особливо виділив — з яскраво нафарбованими губами, худу, повногруду; мішанина кроків, батьків зализаний чуб; а поки що за вікнами бігли білі хмари, пролітали десятками тіней ноги; місяць блискотів по шибках, у яких відбивалися часом розітерті обличчя, а погляд сумно опадав на вулицю, і тепло в кутку ворушилася зі сну баба Піскуриха, читаючи вечірньої молитви (О.Ульяненко). Волосся на голові мав небагато, було воно дбайливо зализане, та й увесь він був дбайливо зализаний, якось виклично причесаний і помитий (С.Жадан). За бюрком зализаний адміністратор мерщій запропонував мені номер (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

Интерес – 1) (от лат.) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск; 2) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення; 3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; 4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су): • блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати за свій інтерес (користь, зиск); • возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, інтерес, зацікавленість) до чого, цікавити кого чим, зацікавлювати; • в общих интересах – в спі́льних інтере́сах; • в царстве интереса – в ца́рстві інтере́су; • вызывать интере́с у кого – заціка́влювати кого́; • интерес к чему прошёл – інтерес то чого минув (минувся, зник), цікавість до чого минула (минулася, зникла); • классовые интересы – класові інтереси; • наблюдать свой интере́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск); • он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого він збайдужів (збайдужнів) до чого, йому збайдужіло що; • особый интерес представляет вопрос о чем – особливо цікавим видається питання про що; • остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим, (разг., образ.) піймати (спіймати, з’їсти, ухопити дістати скуштувати) облизня, ухопити, як собака обметиці, ухопити шитом патоки, ухопити місяця зубами; • потерять интерес к чему – втратити (згубити) інтерес до чого, знеохотитися до чого; • представлять интересы чьи – пильнувати (глядіти) інтересів чиїх, дбати за інтереси (користь, зиск) чиї; • представлять, представляет интерес – бути, є цікавим; • представлять самостоятельный интерес – бути цікавим (становити інтерес) самим по собі; • при пиковом интересе – ні з чим; • проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого; • с интересом – зацікавлено, цікаво, із цікавістю, з інтересом, із зацікавленням; • утратить, потерять интере́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́; • чувствовать интере́с к чему – ціка́витися, інтересува́тися чим, бу́ти ціка́вим до чо́го; • это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить, до цього мені байдуже; мене́ це не обхо́дить. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка) …Мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Леся Українка). Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Українка). Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки (М.Коцюбинський). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінченко). Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (АС). 1. Припни свою цікавість до кілочка. 2. Все у ваших інтересах: що швидше приберете клас, то швидше підете мити коридор].

Лесбийский, лесбиянский, лесбосский – лесбійський, (реже) лесбоський, лесбіянський: • лесбийская любовь – лесбійська любов, лесбі́йське коха́ння, лесбі́йські лю́бощі. [Одного разу, маючи нахабство представляти читачам котрогось солідного видання вірші однієї юної поетки, я ризикнув припустити, що ця поетка має шанс не повторити долі переважної більшості своїх «колєжанок», які традиційно пишуть доти, доки не вийдуть заміж. Виявилось — помилився. І відтоді рукописи та книжки «юних обдарувань у спідницях» беру до рук з особливою осторогою. Бо лесбійський роман жінки з літературою суть штука взагалі сумненька — неодружені залишаються «рабинями красного письменства» (прости, Господи, постсовіцький каламбур) значно частіше, ніж талановиті (І.Андрусяк). Сьогодні мала бути прем’єра дуже гучного фільму «Сапфо», щось таке виразно лесбійське, мені здається, коли ти знімаєш кіно, то не потрібно знімати конкретно про способи кохання, потрібно знімати про кохання. А якщо тебе цікавить спосіб, то це не зовсім про кохання (Ю.Макаров). Недавно допоміг друзям вибрати самця для самки папуги-нерозлучника. Раніше та самка жила лесбійською любов’ю з іншою самкою. Вона як того самця побачила — то аж всралася від щастя (О.Ульяненко). Жителі грецького острова Лесбос подали до суду на організацію геїв і лесбіянок, вимагаючи припинити використання назви острова. Як заявив адвокат позивачів Дімітріс Пападеліс, слова «лесбос», «лесбоський», «лесбійський» та інші похідні від назви острова є географічними термінами, і використання їх на позначення гомосексуальних жінок є образою жителів острова (з Інтернету)].

Лицо – 1) (физиономия) обли́ччя, лице́, вид, твар (-ри), о́браз, (персона, часто иронич.) парсу́на, (морда) пи́сок (-ску); 2) обли́ччя, о́браз (-зу); 3) (особа) осо́ба, персо́на, (устар. или иронич.) парсу́на; 4) (грам.) осо́ба; 5) (поверхность) по́верх (-ху), пове́рхня; 6) (лицевая сторона) лице́, ли́чко, пе́ред (-ду), пра́вий (лицьови́й, до́брий, горі́шній, зве́рхній) бік (р. бо́ку); 7) (фасад здания) чо́ло́, лице́, пе́ред; 8) (поличное) лице́; 9) (быть, состоять на лицо́) (об одушевл.) бу́ти прису́тнім; (о неодушевл.) бу́ти ная́вним, бу́ти в ная́вності, ная́вно: • апеллирующее лицо – особа, що апелює; • а посмотри-ка мне в лицо: правду ли ты говоришь – а подивись-но мені у вічі чи правду ти кажеш; • Бог один, но троичен в лицах – Бог оди́н, але ма́є три осо́би; • большое лицо́ – вели́ке (здоро́ве) обли́ччя (лице́), вели́кий (здоро́вий) вид, -ка (-ва) твар; • быть к лицу, не к лицу кому – бути до лиця (редко до тва́ри), не до лиця кому, личити, не личити, (иногда) лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) поді́бно, не поді́бно кому́, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому, до кого, (иногда) подоба, не подоба (подібно, не подібно) кому; (подобать) випада́ти, не випада́ти, впада́ти, не впада́ти кому́; • важное лицо́ – ва́жна (пова́жна, вели́ка) осо́ба, вели́ка персо́на, (ирон.) парсу́на, моція́; • вверх лицом – догори обличчям (лицем), горілиць, (диал.) горі́знач; • видное лицо́ – видатна́ (пова́жна, значна́, бі́льша) осо́ба; • видные лица – видатні́ (бі́льші) лю́ди (осо́би), висо́кі го́лови; • в лице кого – в особі (в образі) кого, (про двух или многих) в особах (в образі) кого; • в лицо́ знать, помнить кого – в обли́ччя (в лице́, в о́браз, у тва́р) зна́ти (пам’ята́ти, тя́мити) кого́; • вниз лицом – обличчям (лицем) униз (до землі, додолу), долілиць; • в поте лица (книжн.) – у поті чола; • все на одно лицо (разг.) – усі один на одного (одна на одну, одне на одного) схожі, (иногда сниж.) усі на один штиб (кшталт, шталт, копил); • все ли служащие на лицо́? – чи всі службо́вці тут? (є тут? прису́тні? тут прису́тні?); • встретиться лицо́м к лицу́ – зустрі́тися (стрі́тися) лице́м до лиця́, лице́м в лице́, віч-на́-віч; • вывести на лицо́ кого – ви́вести (ви́тягти) на світ, на со́нце (на со́нечко), на чи́сту во́ду кого́; (дать личную ставку) зве́сти кого́ на о́чі з ким; • выражение лица́ – ви́раз, ви́раз обли́ччя, ви́раз на лиці́ (на обли́ччі, на виду́); • главное действующее лицо́ – головна́ дійова́ осо́ба, головний дієвець; головни́й дія́ч, головни́й персона́ж (геро́й, герої́ня); • говорить с кем с лица́ на лицо́ – розмовля́ти з ким віч-на́-віч; • действующее лицо́ – дійова́ (чи́нна) осо́ба, діє́вець; (в драм., литер. произв.) дійова́ осо́ба, дія́ч (-ча́), (персонаж) персона́ж (-жа); • доверенное лицо́ – (м. р.) ві́рник, пові́рник, (ж. р.) ві́рниця, пові́рниця; • должностное лицо – службова (урядова) особа, службовець (урядовець); • духовное лицо́, лицо́ духовного звания – духо́вна осо́ба, духо́вник, осо́ба духо́вного ста́ну; • здоровое лицо́ – здоро́ве обли́ччя (лице́); • знакомое лицо – знайоме обличчя (лице); • знатное лицо́ – значна́ (вельмо́жна, висо́ка) осо́ба; • изменяться, измениться в лице – мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на обличчі (на лиці, на виду, з лиця); • исчезнуть с лица земли – зникнути (щезнути) з лиця землі, зійти з світу; • к лицу, не к лицу кому – до лиця, не до лиця; личить, не личить кому; • контактное лицо – контактна особа; • красивое лицо́ – га́рне (вродли́ве) обли́ччя (лице́); • лицо́ его мне знакомо, незнакомо – його́ обли́ччя мені́ відо́ме, невідо́ме, по знаку́, не по знаку́; • лицо́ земли – пове́рхня (лице́) землі́; • лицо карты, монеты – лице́ ка́рти, моне́ти; • лицом к лицу с кем, с чем – віч-на-віч (о́чі-на-о́чі, око в око, о́ко-на-о́ко, віч-у-віч, на́-віч) з ким, з чим, перед ві́ччю в ко́го, лицем до лиця з ким, з чим, лицем (лице) у лице з ким, з чим; • лицо́м к кому, к чему – обли́ччям (лице́м) до ко́го, до чо́го, очи́ма до чо́го, куди́, про́ти ко́го, чо́го; • лицо́м к селу – обли́ччям (лице́м) до села́; • лицо́м, на лицо́ – лице́м, на лице́, з-пе́реду, на до́брий (на пра́вий, на горі́шній) бік; • лицом не вышел (разг.) – негарний (негожий) з лиця (на лиці, на обличчі), не вдався вродою (лицем); • лицом, с лица, на лицо красивый, худой… – з обличчя (на обличчя), з лиця, на лиці, з виду, на виду, обличчям, лицем, видом, (тільки про красу людини) на вроду, (иногда) образом, у образі гарний, гарна (красний, красна, хороший, хороша, гожий, гожа, пригожий, пригожа, красовитий, красовита, красивий, красива), худий, худа (сухий, суха); • лицо наковальни – верх (-ху) кова́дла; • лицо́, принимающее участие в деле – осо́ба, що бере́ у́часть у спра́ві, уча́сник у спра́ві; • на лице написано, не написано у кого, чьём – у кого на обличчі (на лиці, на виду), на чиєму обличчі (на чиєму лиці, на чиєму виду) написано, не написано (намальовано, не намальовано); • на нём лица нет (разг.) – його й не пізнати, так змарнів (зблід, пополотнів), він [сам] на себе не схожий (зробився, став), (иногда) на ньому свого образу нема (немає); • невзирая на лица – не вважаючи (не зважаючи) на особи, (иногда) байдуже хто, хоч би хто; • не ударить лицом в грязь – вийти з честю з чого, відстояти честь свою, гідно (з честю) триматися, не завдавати собі ганьби (сорому), не осоромитися, не скомпрометувати себе, і на слизькому не посковзнутися (не спотикну́тися); • ни с лица, ни с изнанки (о человеке) – ні з очей, ні з плечей, ні спереду, ні ззаду нема складу; • обращённый лицо́м к чему – пове́рнутий (чо́ло́м) до чо́го; • она одета к лицу́ – вона́ вдя́гнена (вбра́на) до лиця́, її́ вбра́ння ли́чить (лицю́є, до лиця́, пристає́) їй; • открытое лицо́ – відкри́те (ясне) обли́ччя (лице́); • от лица́ всех присутствующих – від і́мени (в і́мени) всіх прису́тніх, від усі́х прису́тніх; • от лица кого – від кого, від імені (від імення) чийого, кого; • от своего лица́ – від се́бе, від свого́ йме́ння; • от чьего лица́ – від ко́го, від іме́ння, від і́мени, (гал.) в і́мени кого́; • официальное лицо – офіційна особа; • первое, второе, третье лицо́ – пе́рша, дру́га, тре́тя осо́ба; • перед лицо́м всех присутствующих, всего света – перед лице́м (перед очи́ма) усі́х прису́тніх, усього́ сві́ту; • перед лицом кого, чего – перед лицем кого, чого, перед чиїм лицем, перед очима кого, перед чиїми очима, перед чо́ло́м чого́; • перед лицом опасности – у небезпеці, при небезпеці; • перемениться в лице – змінитися на виду; • подбирать под лицо́ что – личкува́ти що; • подставное лицо́ – підставна́ осо́ба; • показывать, показать товар лицом (разг.) – товар (крам) показати з правого (з кращого, з ліпшого) боку, заличкувати товар (крам), показати товар лицем, з до́брого кінця́ крам пока́зувати, показа́ти; • по лицу́ – з лиця́, з обли́ччя, з ви́ду, з тва́ри; • по лицу видно было – з обличчя (з лиця, з виду) видно (знати) було; • по лицу́ земли – по світа́х; • полное лицо́ – по́вне обли́ччя (лице́), по́вний вид, повна твар; • по списку … человек, на лицо́ … – за спи́ском (за реє́стром) … чолові́к, прису́тніх …; • постороннее лицо – стороння особа, чужа людина; • посторонним лицам вход воспрещен – стороннім (особам) входити заборонено; • по счёту товара много, а на лицо́ мало – за раху́нком товару бага́то, а в ная́вності (ная́вно) мало; • потерять лицо – (ударить лицом в грязь) зганьбитися, осоромитися, (индивидуальные особенности) знеособитися, збезличитися; • правосудие не должно смотреть на лица – правосу́ддя не пови́нно вважа́ти ні на чию́ осо́бу, сприя́ти чиї́йсь осо́бі; • представлять чьё лицо́ – репрезентува́ти (заступа́ти) кого́, чию́ осо́бу; • сведущее лицо́ – тяму́ща осо́ба, (осведомленное) обі́знана осо́ба; • сведущие лица – тяму́щі (обі́знані) лю́ди, (стар.) свідо́мі лю́ди, до́свідні осо́би (лю́ди); • светлое, чистое лицо́ – я́сне, чи́сте обли́ччя (лице́), я́сний, чи́стий вид; • с лица воду не пить – з краси не пити роси (Пр.); краси у вінку не носити (Пр.); краси на тарілці не крають (Пр.); байдужа (ба́йдуже ) врода, аби була робота (Пр.); краси на стіл не подаси (Пр.); красою ситий не будеш (Пр.); не дивися, чи гарна, дивися, чи зугарна (Пр.); • служить делу, а не лицам – служи́ти ді́лу (спра́ві), а не окре́мим осо́бам (а не лю́дям); • смотреть в лицо опасности, смерти – дивитися (глядіти) у вічі небезпеці, смерті; • смотреть на лицо – уважа́ти на ко́го, на чию́ осо́бу, сприя́ти чиї́й осо́бі, (возвыш.) диви́тися на чиє́ лице́; • сровнять что под лицо́ (заподлицо) – зрівня́ти що врі́вень з чим, пусти́ти що за-під лице́; • спадать, спасть с лица́ – спада́ти, спа́сти з лиця́, охлява́ти, охля́нути на обли́ччі; • ставить, поставить лицом к лицу кого – зводити, звести віч-на-віч (о́чі-на-о́чі, на́-віч) кого; • стереть, смести с лица земли кого (перен. книжн.) – з світу (з світа) згладити (звести) кого, стерти з [лиця] землі кого, (образн.) не дати рясту топтати кому; • товар лицо́м продают – кота́ в мішку́ не торгу́ють; • торговать от своего лица́ – торгува́ти від се́бе; • три лица́ Тройцы – три осо́би Трі́йці; • убитое лицо́ – сумне́ обли́ччя (лице́), сумни́й (приголо́мшений) вид; • ударить в лицо́, по лицу́ – уда́рити в лице́ (у тва́р, грубо у пи́сок), уда́рити по лицю́ (по ви́ду); • ударить лицом в грязь – осоромитися, на кіл сісти; • умное, интеллигентное лицо́ – розу́мне, інтеліге́нтне обли́ччя (лице́), розу́мний, інтеліге́нтний вид; • физическое, частное, юридическое лицо́ – фізи́чна, прива́тна, юриди́чна осо́ба; • человек ни с лица́, ни с изнанки – ні з оче́й, ні з плече́й; ні з пе́реду, ні з за́ду нема́ скла́ду; • это одно из самых видных лиц в городе – це оди́н з найвидатні́ших (найзначні́ших) люде́й в (цьо́му) мі́сті; • это что за лицо́? – це що за осо́ба (персо́на, люди́на)? (иронич.) що це за парсу́на? [Земле́ю влада́ти не випада́ло лю́дям не гербо́ваним (П.Куліш). В писа́нні (М.Вовчка́) сам наро́д, лице́м до лиця́, промовля́є до нас (П.Куліш). Перед ві́ччю в хи́жої орди́ (П.Куліш). — А що то за молодиця, дядьку! Хороша, хоч води з лиця напийся (Г.Барвінок). Га́рна, хоч з лиця́ води́ напи́тися (Номис). Затремті́в, аж на лиці́ зміни́вся (П.Мирний). — Егеж! Вони б мали — один одного в ложці води втопили, з лиця землі змели!.. (П.Мирний). У Галі лице горіло — очі грали, сіяли (П.Мирний). Перемінилась і Параска: лице її подовшало, хоч краска ще грала на йому (П.Мирний). В йо́го на деліка́тному виду́ зайня́вся рум’я́нець (І.Нечуй-Левицький). Непога́ний з лиця́ (І.Нечуй-Левицький). Висо́ка й огрядна́, по́вна на виду́ (І.Нечуй-Левицький). Твар у ді́да Євме́на була́ по́вна (О.Кониський). Пильнува́в перейня́тися ви́дом значно́ї урядо́вої осо́би (О.Кониський). Ха́та у йо́го лице́м на ву́лицю (О.Кониський). Не пока́зуй з ви́вороту, покажи́ на лице́ (О.Кониський). З тва́ри зна́ти було́, що Явдо́сі спра́вді не гара́зд (О.Кониський). Тобі́ яка́ (ша́пка) до лиця́: си́ва чи чо́рна? (О.Кониський). Ми ста́ли мо́вчки, лице́ в лице́, о́ко в о́ко (О.Кониський). Лице́м в лице́ зустрі́вся з оти́м стра́хом (О.Кониський). Пішла́ по світа́х чу́тка, що у пусте́лі… (М.Коцюбинський). З я́сним ви́дом ви́пустив оста́ннє диха́ння (І.Франко). Ви́дно це було́ з його́ лиця́ (І.Франко). Ро́зум пройма́в ко́жну ри́ску на інтеліге́нтному ви́дові (Б.Грінченко). Супроти́вність у всьо́му, — в убра́ннях, у ви́разі обли́ччів, у по́глядах (О.Пчілка). В його́ осо́бі ви́правдано уве́сь євре́йський наро́д (О.Пчілка). Хоро́ша на вро́ду (Л.Глібов). Тобі тото не лицює (Сл. Гр.). Згорда мовив побратим на теє «Не подоба лицарю втікати» (Л.Українка). Ач, яка́ висо́ка парсу́на! (АС). Як уда́рить у пи́сок, так кро́в’ю й залля́вся (АС). Хоч не ба́чила вас в о́браз, та чу́ла й зна́ла вас (АС). Парсу́на розпу́хла (АС). От ві́тер! так і сма́лить пи́сок (АС). А козака́ ні одні́сінького у тва́р не зна́в і не тя́мив (Г.Квітка). Тако́го він знайшо́в собі́ в о́бразі Ю́рія Не́мирича (Б.Грінченко). Украї́нська на́ція в осо́бах кра́щих засту́пників свої́х (С.Єфремов). Вони́ стоя́ли одна́ про́ти о́дної, віч-на́-віч (С.Єфремов). Го́лос наро́ду, в о́бразі кілько́х баб (С.Єфремов). Дзе́ркало, що об’єкти́вно пока́зує скри́влену твар (С.Єфремов). Моя́ ми́ла миле́нька, на ли́ченьку біле́нька! (Пісня). Бридки́й на обли́ччя (А.Кримський). Дав спід із зо́лота, лице́ — з алма́зів (А.Кримський). Він мені́ одра́зу не сподо́бався, перш усьо́го обли́ччям (А.Кримський). Стоя́ла вона́ очи́ма до поро́га, коло ві́кон (А.Свидницький). На жа́дному не було́ свого́ о́бразу: всі бі́лі, аж зеле́ні (А.Свидницький). Віч-на́-віч з неося́жним видо́вищем ві́чности (М.Зеров). Вда́рив конокра́да по ви́ду (Дм. Маркович). Неха́й же я вас віч-на́-віч зведу́; тоді́ поба́чимо, хто бре́ше (Сл. Гр.). Письме́нник звів тих люде́й на́-віч з обста́винами, які́ вимага́ли жертв (С.Єфремов). Наня́в вели́кий двір і ха́ту чоло́м на база́р (М.Макаровський). Черво́на гарасі́вка тобі́ до тва́ри (Сл. Шейковського). Ці бинди́ їй ду́же ли́чать (АС). Так говори́ть не ли́чить пурита́нам (Л.Українка). Це сантиме́нти, які́ не лицю́ють нам тепе́р (С.Єфремов). Сиді́ти до́ма не приста́ло козако́ві (АС). На ви́ворот сукно́ ще до́бре, а з-пе́реду зо́всім ви́терлося (Сл. Ум.). Та як бо ти ди́вишся? Подиви́сь на до́брий бік! (АС). У ва́ших чобо́тях шку́ра на ли́чко поста́влена (АС). Хоч на лице́, хоч нави́ворот, то все одна́ково (АС). Вона́, бі́дна, й з лиця́ зміни́лась та тру́ситься (А.Тесленко). Ниць лежи́ть, рука́ під голово́ю; поверну́в його́ Оле́кса горі́лиць (М.Левицький). Кулі́ш ка́же, що моска́ль хо́че загла́дити на́ше обли́ччя серед наро́дів (Б.Грінченко). Біля крамниці готового одягу Степан роздивлявся на костюми з таким виглядом, ніби йому тільки треба було вибрати котрийсь собі до лиця, з гарного матеріалу та добре пошитий (В.Підмогильний). Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем, і добі підставляти спите вірнопідданого лице. І не рюмсати на поріддя, коли твій гайдамацький рід ріжуть линвами на обіддя кілька сот божевільних літ  І не бештати, пане-брате, а триматися на землі! Нею б до печінок пропахнути, в ґрунт вгрузаючи по коліна (В.Стус). До короля він трохи не доріс. Сказали б греки: схожий на сатира. Лице вузьке, дрібненьке. Зате ніс — як за сім гривень дядькова сокира (Л.Костенко). У тумані, шумом наполохана, Сіра, як світанок цей, епоха, Щоб своїх героїв роздивиться, Вкотре проявляє наші лиця, А на лицях нічого читати — Мов кишені, вивернуті святом (Л.Талалай). До короля він трохи не доріс. Сказали б греки: схожий на сатира. Лице вузьке, дрібненьке. Зате ніс — як за сім гривень дядькова сокира (Л.Костенко). У тумані, шумом наполохана, Сіра, як світанок цей, епоха, Щоб своїх героїв роздивиться, Вкотре проявляє наші лиця, А на лицях нічого читати — Мов кишені, вивернуті святом (Л.Талалай). Постерігши її вид, сумний та приголомшений, Карраско спитав: — Що з вами, пані господине? Що вам оце такого подіялось, що на вас образу немає? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). «Химерний молодик», як згодом назвала його місіс Смолл, був середнього зросту, кремезний, блідий і смаглявий з лиця, мав бурі вуса, гострі вилиці й худі щоки (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Такому могутньому натискові ми могли протиставити хіба наше скромне бажання уникнути смерти й не згоріти живцем. Цього, звичайно, дуже мало, надто під час війни, коли про такі почуття згадувати не личить. (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Найбільше люблю я його оповідання про молоді роки, коли він на вуличних перехрестях продавав мазі та ліки проти кашлю, жив око в око з простим людом, а з долею навкулачки бився за свій останній шеляг (Н.Дубровська, перекл. О.Генрі). В п’ятдесят кожен з нас має таке лице, якого заслуговує (Дж. Орвел). Бог не говоритиме з нами лицем до лиця доти, поки в нас не буде лиця (Клайв Льюїс). Не робіть таке розумне лице — воно не пасує до кольору ваших чобіт].

Показываться, показаться – 1) пока́зуватися (только в неоконч.); 2) (являться, появляться) пока́зуватися, показа́тися, з’явля́тися, з’яви́тися, проявля́тися, прояви́тися, виявля́тися, ви́явитися, (о мн.) повиявля́тися; 3) (представляться) приви́джуватися, приви́дітися, пови́дітися, прима́рюватися, прима́ритися, зама́ритися, верзти́ся, поверзти́ся, приуздріва́тися, приуздрі́тися, (о мн.) поприви́джуватися; 4) (кем) здава́тися, зда́тися за ко́го, за що, видава́тися, ви́датися за ко́го, за що, яки́м, чим; 5) сподо́батися, уподо́батися: • вдали показалась гора – зда́леку показа́лася гора́; • ему это не показа́лось (не понравилось) – йому́ це не вподо́балось (сподо́балось); • и на глаза мне не показывайся – і на очі мені не навертайся (не потикайся); • ко мне и не показывайся – до ме́не і не потика́йся; • мало не покажется – мало не здасться; • меж деревьями что-то показа́лось – помі́ж дерева́ми щось зама́рило (М. Вовчок); • мне показа́лось, что… – мені́ здало́сь, ви́далось, поба́чилось, зви́дилось, ні́би…; • на глазах показались слёзы – на о́чах з’яви́лись сльо́зи; о́чі взяли́ся сльоза́ми (водо́ю); на о́чах забрені́ли сльо́зи; о́чі поняли́ся сльозо́ю; • не показывайся никому – не кажись нікому; • он на глаза не показывается – на о́чі не дає́ться (не наверта́ється); у ві́чі не дає́ться; • показа́лось мне – поверзло́сь (приверзлось) мені́; • показа́лся молодой картофель – появи́лась молода́ карто́пля; • показа́ться быстро, неожиданно – ви́гулькнути; • показа́ться въявь (воочию) – на явку́ да́тися; • показа́ться долгим, продолжительным – ви́датися до́вгим, стягну́тися, стягти́ся; • показа́ться из-за чего – ви́сунутися, ви́ткнутися з-за чо́го; • показа́ться краем – ви́ткнутися; • показа́ться неясно вдали – забрені́ти, замаячі́ти (заманячі́ти), замрі́ти, забоввані́ти; • показа́ться (ошибочно) – уда́тися кому́; • солнце показа́лось на небе – со́нце з’яви́лось на не́бі; • так ему со сна показа́лось – так йому́ зо сну́ пови́ділось; • у него показались усы – у йо́го ви́сипались (ви́йшли) у́си, (образно) під но́сом засі́ялось; • хоть из дому не показывайся – хоч з ха́ти (з дому) не витика́йся; • хоть на люди не показывайся – хоч на лю́ди не з’явля́йся, не потика́йся. [Со́нце ви́ткнулось із-за хма́ри (АС). Чорт на явку́ да́вся (АС). Під но́сом засі́ялось, а на ро́зум ще й не о́рано (Пр.). В такі́ хвили́ни і лю́тий во́рог міг за бра́та зда́тись (Л. Українка). Ї́хали одну́ верству́, а вона́ мені́ так стягла́ся, що ду́мав і не дої́ду (АС). Я того́ не каза́в, це тобі́ так уда́лось, ти не розчу́в (АС). Я бал вам віденський такий задам, таке вам відання-відіння улаштую — не здасться мало всім, не тільки вашим головам, а і задам дрімучим (Євген Чорний)].

Усмотрение – розсуд, погляд, розгляд, огляд, думка, розуміння, міркування, уявлення: • действовать по собственному усмотрению – діяти (робити, чинити) на власний розсуд (за власним міркуванням); • делайте по своему усмотрению – зробіть (чиніть), як вам здається краще; робіть (чиніть) по своїй волі; робіть (чиніть) як знаєте; • оставлять на усмотрение – залишати на розсуд; • отдавать на чьё усмотрение – здаватися на кого; • по его (вашему) усмотрению – (як) на його (ваш, вашу) розсуд (погляд, думку, волю); • по усмотрению начальства – на розсуд (погляд, думку, волю) начальства; • предоставлять (передавать) на усмотрение чьё – віддавати на розсуд чий; здавати на думку, волю чию, на призволя́ще; • представлять, представить на чьё-либо усмотрение – подава́ти, пода́ти на во́лю чию́, виставля́ти, ви́ставити перед о́чі чиї́. [Несправедливість — це те, що заважає жити на свій розсуд (Семюел Батлер].

Утрировать – (умышленно преувеличевать) переборщувати, переборщати, переборщити, пересаджувати, пересадити, пересолювати, пересолити, передавати (передати) куті меду, переперчувати, переперчити, (франц., редко) утрувати, (частичн., преувеличивать) перебільшувати, (гиперболизировать) гіперболізувати. [— Неправда, Наталко! Ти пересаджуєш, хоч я не знаю, чому, — кликнуло молоде дівчатко вражено й озлоблено (О.Кобилянська). Коли говорить, можна за нею писати, її мова поправна, інтересна, і в неї разить лише одно. Обдарена багатою фантазією, пересаджує кожну прожиту подробицю, представляє її майже неможливою (О.Кобилянська). — Ти за варварство, проти цивілізації — знаю цю романтику. Але я тебе спитаю: чому всі твої романтичні полінезійці стирчать вічно в рабстві під горсткою цивілізованих завойовників, а твої хвалені росіяни, маючи під собою найкращий шмат земної кулі, не можуть бодай як слід наїстися, не кажу вже, так як американці, а хоч би так, як ми, дарма що у нас нема де повернутися. Ти сам знаєш, що наш середній бауер виглядає ефектніше, ніж весь їхній колгосп, а один пересічний американський фермер має більше техніки, ніж ціле їхнє емтеес. — Ну, це вже ти, Вертере, переборщуєш, — озвались інші співрозмовники, що засадничо погоджувались з Вертером (У.Самчук). Критичний борщ Щоб їсти ми могли, Не переперч, Не переборщ І не пересоли (І.Качуровський). І це навіть не ассиміляція, тому що суржик заповнює пробіли, а не заміняє реальні слова (які лише в книжках і існують). Ще один абсурд цієї “чистої” української полягає в тому, що слова – вони із книжки, а побудова речення із реального життя. Тобто, копірайтер чи хто там тексти стругає, пише речення, і заміняє нелітературні слова на літературні. Якщо утрувати, то пишемо російське речення – українськими словами. І виходить дуже коряво, чому і не сприймаються ці слова. Піпл не хаває (з інтернету)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

ПРЕДСТАВЛЯ́ТЬ (собі) образ. ба́чити в уя́ві, (гостей) ще знайо́мити, назива́ти, забут. заповіда́ти, (погляд) оказ. оприя́внювати, (свідків) виставля́ти, (громаду) галиц. заступа́ти, (в тексті) відбива́ти, віддзерка́лювати, (чиїй увазі) пропо́нува́ти, (кому) вино́сити на суд чий, виставля́ти пе́ред о́чі чиї, (фарс) розі́грувати, уроч. явля́ти, (відомості) надсила́ти, (ідеї /кому/) розкрива́ти, (кого) гра́ти ро́лю; представля́ть в мечта́х вима́рювати; представля́ть в невы́годном све́те, обмальо́вувати; представля́ть интере́с бу́ти ціка́вим; представля́ть к награ́де визнача́ти для нагоро́ди; представля́ть на чьё сужде́ние вино́сити на чий ро́зсуд /суд/; представля́ть поме́ху станови́ти закови́ку; представля́ть себя́ кем виставля́ти себе́; представля́ть собо́й /представля́ть из себя́/ явля́ти собо́ю, (виїмок) станови́ти; представля́ть чек к опла́те подава́ти чек для опла́ти; не представля́ть интере́са бу́ти неціка́вим; не представля́ть тру́дности для понима́ния лежа́ти на по́ве́рхні; не представля́ет себе́ кто і не сни́ться кому; что он собо́й представля́ет? що він за оди́н?; э́то не представля́ет тру́дности фраз. це зо́всім не кло́піт; представля́ющий 1. подающий тощо для презента́ції, за́йнятий презентацією, презента́нт, прикм. презентаці́йний, 2. що /мн. хто/ відрекомендо́вує тощо, ста́вши знайомити, ра́ди́й познайомити, за́йнятий знайо́мленням, зазнайо́млювач, прикм. рекомендаці́йний, 3. що /мн. хто/ розі́грує тощо, ста́вши розігрувати, ра́ди́й розігра́ти, акто́р, арти́ст, стил. перероб. розі́груючи тощо, образ. в ро́лі, пор. изображающий, 4. що /мн. хто/ репрезенту́є тощо, покли́каний репрезентува́ти, представни́к, ре́чник, відпору́чник, репрезента́нт, галиц. засту́пник, образ. як представни́к, для репрезента́ції, за́йнятий репрезентацією, прикм. репрезентаці́йний, стил. перероб. репрезенту́ючи, 5. /труднощі/ що явля́є тощо, зда́тний ви́кликати, 6. що уявля́є тощо, зда́тний уяви́ти, стил. перероб. уявля́ючи, 7. що стано́вить тощо, стил. перероб. явля́ючи, бу́вши; представля́ющий тру́дности (представля́ющий больши́е тру́дности) (дуже) важки́й; представля́ющий в мра́чном све́те зви́клий малюва́ти в те́мних тона́х; представля́ющий большо́е значе́ние (представля́ющий большо́е практи́ческое значе́ние) ду́же важли́вий (для пра́ктики); представля́ющий из себя́ кого 1. = представля́ющий собой, 2. стил. перероб. гра́ючи кого; представля́ющий интере́с (представля́ющий нау́чный интере́с) ціка́вий (для нау́ки); представля́ющий интере́сы чьи оборо́нець чиїх інтере́сів; представля́ющий исключе́ние бу́вши ви́нятком; представля́ющий на рассмотре́ние подаючи́ на ро́згляд; представля́ющий себе́ зда́тний уяви́ти; представля́ющий сло́жность (представля́ющий большу́ю сло́жность) (ду́же) складни́й; представля́ющий собо́й кого (что) ніхто́ і́нший як хто, (ніщо́ і́нше як що), стил. перероб. явля́ючи собо́ю; представля́ющий сумасше́дшего в ро́лі божеві́льного; представля́ющий тру́дность кому заважки́й для кого; представля́ющий угро́зу чему загро́зливий для чого, нави́слий над чим; представля́ющий це́нность ці́нний; (не) представля́ющий интере́с(а) ціка́вий, ва́ртий заціка́влення, (малоціка́вий); не представля́ющий це́нности (не представля́ющий нау́чной це́нности) малова́ртісний (для нау́ки); не представля́ющий тру́дности неважки́й; представля́емый 1. пода́ваний, запода́ваний, пока́зуваний, наво́джуваний, 2. знайо́млений, нази́ваний, запові́даний, рекомендо́ваний, пропо́нуваний, 3. зобра́жуваний, розі́груваний, змальо́вуваний, відби́ваваний, віддзерка́люваний, 4. репрезенто́ваний, галиц. засту́плений, 6. уя́влюваний;

ПРЕДСТАВЛЯ́ТЬСЯ ще назива́ти себе́, (яким) вигляда́ти, (очам) явля́тися, образ. стоя́ти в оча́х /пе́ред очи́ма/, (про нагоду) випада́ти [представля́ется слу́чай випадає наго́да]; представля́ется возмо́жным (зробити) є наго́да /можли́вість/; представля́ется необходи́мым потрі́бно; представля́ется, что... (здається) вигляда́є, що...; представля́ющийся 1. ра́ди́й назва́ти себе́ тощо, 2. що вдає́ із се́бе тощо, комедіянт, удава́ка, 3. уя́влюваний, приви́джуваний, 4. що трапля́ється, прикм. принагі́дний, 5. = представля́емый 1, 2, 3, 6. = кажущийся; представляющаяся возмо́жность наго́да;

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Представлять, представить – 1) (кого, что) приставля́ти, приста́вити, поставля́ти, -ля́ю, -ля́єш, поста́вити, -влю, -виш (напр. сві́дків); 2) (кого, кому) зазнайо́млювати, -люю, -люєш, зазнайо́мити, -млю, -миш (кого́ з ким); 3) (воображать) уявля́ти, -ля́ю, -ля́єш, уяви́ти, -влю́, -виш (що); 4) подава́ти, -даю́, -дає́ш, пода́ти, -да́м, -даси́ (що кому́); 5) (в театре) виставля́ти, -ля́ю, -ля́єш, ви́ставити, -влю, -виш; -ться – 1) см. Прикидываться, прикинуться; 2) зазнайо́млюватися, зазнайо́митися; 3) уявля́тися, уяви́тися, здава́тися, зда́тися, ма́ритися, прима́ритися; представился удобный случай – ви́пала (тра́пилася) до́бра ока́зія, наго́да.

Корчить – 1) (стягивать судорогами) судо́мити, -млю, -миш, ко́рчити, -чу, -чиш; 2) (представлять) ко́рчити, удава́ти, стро́їти (кого́ з се́бе).

Мерещиться – 1) (казаться) мрі́ти(ся), -рі́ю(ся), -рі́єш(ся), маячі́ти, -чу́, -чи́ш и мая́чити, -чу, -чиш, ба́читися, -чуся, -чишся; 2) (представляться на яву или во сне) ввиджа́тися, -джа́юся, -дажа́єшся, приви́джуватися, -джуюся, -джуєшся.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Представлять (заявление и т. п.) – подавати; (в мыслях) – уявляти; (представительствовать) – репрезентувати; (составлять что) – становити. Представляя при сем – надсилаючи, подаючи при цьому. Живо представлять – виразно, ясно уявляти. Представлять собою, из себя – являти, становити собою; бути. Представьте себе – уявіть собі. Что он собой представляет – що воно за людина.

Вид (образ, наружность) – вигляд, образ, подоба; (ландшафт) – крайовид, вид; (разновидность) – відміна. В таком виде – в такому вигляді. В наилучшем виде – якнайкраще; в найкращому вигляді. По внешнему виду – зовні; з зовнішнього вигляду. На вид, с виду – на вигляд; на погляд; на око; на взір; з вигляду; з погляду. При виде – бачачи; побачивши. Под видом кого, чего – начебто хто, що; нібито хто; у вигляді кого, чого. Ввиду изложенного – через те; тому; з огляду на зазначене. Иметь вид кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого; виглядати як, немов хто, що, ким, чим. Делать, показывать вид – удавати що; виставляти себе як що. Принимать какой-либо вид – прибирати якого вигляду. Не показывать и вида, что… – і навзнаки не даватися, що… Не показывать вида кому – не даючися на знак кому. На виду – на оці; на видноті. На виду быть у кого – бути перед очима в кого. Иметь в виду кого, что – мати на увазі кого, що; (рассчитывать на кого, что) – важити на кого, що; (принимать во внимание кого, что) – уважати на кого, що; мати кого, що на думці. Имелось в виду – була думка. Имея в виду, что – маючи на увазі, що; уважаючи на те, що. Ввиду того, что – через те, що; з огляду на те, що. Ввиду чего – через це; уважаючи на це; з огляду на це. Ввиду (изложенного) – зважаючи на (це), на (сказане). Ввиду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою). Ставить кому на вид – класти на увагу кому; подавати кому на увагу що; зауважувати. Выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей. Для виду – про (людське) око; для ради годиться. Ни под каким видом – жадним способом; ні в якому разі. В виду чего – задля чого; маючи на увазі що. В (служебных) видах – з причин (службових). Иметь виды на кого, что – важити, бити на кого, на що; накидати оком на кого, на що. Виды на урожай, на будущее – сподіванки на врожай, на майбутнє. Ввиду многочисленности чего – зважаючи на велике число чого. Ввиду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що). В нетронутом виде – незайманий. В жидком, твердом виде – рідкий, твердий. В виде прогонных и суточных – як прогони та добові. Вид на жительство – паспорт; свідоцтво на проживання. Все виды (налогов) – всі, які є (податки). Всех видов (помощь) – всяка (допомога); яка тільки є (допомога). Видать виды – надивитися; бувати в бувальцях. Дерзкий вид – зухвалий вигляд. В таком виде представлять дело – так уявляти справу. Растерянный вид – спантеличений вигляд. Величественный вид – величний вигляд. В нетрезвом виде – нетверезий.

Внимание – увага. Обращать внимание на что-либо – звертати увагу на що; уважати на що; зважати на що; класти увагу на що; брати до уваги; (находить привлекательным) – накидати кого, що оком; (сжалиться) – зглянутися на кого. Обращать внимание на себя (быть принятым во внимание) – спадати кому на увагу; притягати, привертати до себе чию увагу. Обратите внимание – уваж, уважте; вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание – збирати, зосереджувати увагу на кому, чому. Оставлять без внимания – залишати, полишати без уваги; не звертати уваги на що; легковажити що; занехаяти; занедбати. Принимать во внимание (в соображение) – брати, взяти що на увагу; зважати на що; уважати на що; мати що на увазі. Направлять внимание – скеровувати увагу. Принимая во внимание – беручи до уваги що; зважаючи, уважаючи на що; маючи на увазі що; з уваги на що; з огляду на що. Отвлечь внимание – відвернути, відтягти увагу від чого. Представлять чьему-либо вниманию – подавати кому до уваги що; ставити що перед очі, на очі. Отвратить, отвлечь внимание – відвернути увагу. Оказать внимание – дати увагу кому; показати увагу; зробити ласку. Относиться со вниманием к кому, чему – віддавати увагу кому, чому; ставитися уважно, з увагою до кого, чого. Внимание наше было занято тем – ми турбувались про те. Усиленное, строгое внимание – пильна увага. Во внимание к… – з уваги на, до… Достойный, заслуживающий внимания – вартий уваги; (справедливый) – слушний. Вниманию (сотрудников) – на увагу, до уваги (співробітників). Привлекать внимание – звертати увагу; брати очі на себе.

Деньги – гроші; (средства) – кошти. Большие деньги – великі гроші; великі кошти. Мелкие деньги – дрібняки; дрібні гроші. Серебряные деньги – срібняки. Медные деньги – мідняки. Отсутствие денег – безгрішшя. Обращение денег – обіг грошей. Взыскивать деньги – стягати гроші з кого. Собирать деньги – збирати гроші; назбирати грошей. Свободные деньги – гулящі гроші. Кровные деньги – кривавиця. Наградные деньги – нагорода грішми. Наличные деньги – готові гроші; готівка. Бумажные деньги – паперові гроші. Прогонные деньги – прогони. Подъемные деньги – дорожнє; допомічне. Суточные деньги – добові гроші. Кормовые деньги – харчові гроші. Из-за денег – через гроші. Отпускать деньги – видавати, давати гроші. Представлять деньги – подавати, здавати гроші. Предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти. Выдавать деньги – виплачувати гроші. Собраться с деньгами – спромогтися на гроші. Обратить в деньги – обернути на гроші. Потерять деньги – загубити гроші; (в операции) – втратити гроші. Требовать деньги – правити гроші. На чистые деньги – на готові гроші. Лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші. Недостаток в деньгах – грошова скрута; сутужно на гроші. Выдача денег – виплата грошей. Возврат денег – повертання, повернення грошей. Остальные деньги – решта грошей. За неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші. За деньги – за гроші; заплатно. За деньгами – по гроші. Денег не хватает – бракує, не стає грошей. Не стало денег – забракло грошей. Деньги падают – гроші падають. Деньги обесцениваются – гроші знецінюються. Вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) – вкладати гроші куди. Забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою. Не имеющий денег – безгрошовий. На это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші. У меня вышли все деньги – я витратився з грошей. Ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти. Ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк.

Затруднение – труднощі; перешкоди. Испытывать затруднение – зазнавати труднощів. После долгих затруднений – після довгого змагання. Это не представляет затруднений – це не становить труднощів. Поборов большие затруднения – через великі труднощі.

Исключение – виняток. За исключением – крім; опріч; за винятком. Представлять собою исключение – становити виняток; бути винятком. За немногими исключениями – з небагатьма винятками. Подлежит исключению по § – треба, належить виключити за §. За исключением воскресений и праздничных дней – крім неділь та свят. Без исключения – без винятку. В виде исключения – як виняток.

Отчет – звіт, звідомлення про (за) що; справоздання про що (з чого). Годичный отчет – звіт, звідомлення за рік; річний звіт. Денежный отчет – звідомлення, справоздання грошове. Давать, сдавать отчет кому, перед кем – давати, складати звіт, звідомлення кому, перед ким. Давать себе (полный) отчет о чем, в чем – здавати собі (цілком) справу з чого, про що; (цілком) усвідомлювати собі що. Представлять (немедленно) отчет – подавати (негайно) звіт, звідомлення, справоздання. Поступать, не давая себе отчета – чинити несвідомо. Давать, брать под отчет – давати, брати на звіт.

Рассмотрение – розгляд. Оставлять без рассмотрения – залишати без розгляду, не розглянувши. К рассмотрению и исполнению – до розгляду і виконання. Подлежит рассмотрению – треба розглянути. Рассмотрение и проверка чего – розгляд і перевірка чого. Не подлежит нашему рассмотрению по причине – не можемо розглядати з причини. Представлять, вносить на рассмотрение – подавати на розгляд. По рассмотрении – розглянувши. Откладывать рассмотрение дела – відкладати розгляд справи. Назначить к рассмотрению – призначати на розгляд.

Составлять – складати. Составлять часть чего, представлять что – становити.

Суждение – судження; суд; розсуд; думка. Представлять на чье суждение – здаватись на суд чий.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Представляться • Им представилась ужасная картина – перед ними постала (розгорнулася) жахлива картина; вони побачили жахливу картину. • Представляется, представился [удобный] случай – є, була (трапляється, трапилася, випадає, випала) [добра] нагода. • Представляться дурачком – удавати [з себе] дурника (дурненького); дурника строїти (клеїти); прикидатися дурником.

Представлять • Предоставить выбор кому – дати на вибір кому що; дати змогу (право) кому вибрати що. • Предоставить решение вопроса кому – дозволити (дати змогу, дати право) розв’язати питання кому. • Предоставить самому (самим) себе кого – дати змогу кому діяти самостійно; покинути (полишити) кого на самого себе; покинути кого напризволяще. • Предоставить себя на волю судьбы, на волю случая – здатися на долю (на ласку долі), на випадок. • Предоставлять, предоставить слово кому – надавати, надати (давати, дати) слово кому. • Предоставлять, предоставить что в распоряжение чьё – віддавати, віддати що до рук кому (у розпорядження чиє). • Он (она) представляет собой воплощение честности – він (вона) є втілення чесності; він (вона) — втілення (самої) чесності. • Представлять больного, сумасшедшего… – удавати хворого, божевільного…; прикидатися хворим, божевільним. • Представлять собою (разг. из себя) кого, что – являти (становити) собою кого, що; бути ким, чим. • Что он (она) собой представляет? – що він (вона) за людина?; що вона за людина?; (іноді розм.) що він (воно) за один (що вона за одна)?

Вид • Будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі). • Быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (іноді) бути на очах у кого. [Вона в мене і перед очима і на думці… Квітка-Основ’яненко.] • Быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого. • В виде милости – як ласка (за ласку). • В виде наказания – за кару. [Кілька годин пересидів за кару… Ковалів.] • В виде опыта – як (с)проба (як (с)пробу, на (с)пробу, за (с)пробу). [Зробив на пробу, що з того вийде. Сл. Ум.] • В виде процента – як процент. • В виде чего (в качестве чего) – [Як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого. • В виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо… • В виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище. • В виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого. • В виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…). • В виду того, что… – через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; з огляду на те, що… • В виду чего – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з огляду нащо; тому (тим) що…; маючи на увазі, що…; задля чого. • В виду чего-либо – (за)для чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб… • В жидком, твёрдом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані. • Видавший виды – обметаний; бувалий, бувалець; бита голова; битий жак. [Не питай старого, а питай бувалого. Номис.] • Виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на [добрий] урожай, на майбутнє. • Видал виды – [Всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето. [Одразу видно, що вони бували в бувальцях. Яновський. Видно, що він був на коні і під конем. Тобілевич.] • Вид на жительство – свідоцтво на проживання; паспорт. • Видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано. • Видом не видать – видом не видати; зазором не видати; і зазору (і зазором) немає. [Ані слихом слихати, ані видом видати. Номис. Ге-ге! та його тут і зазором нема! Сл. Гр.] • В каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…). • В лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться). • В неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі. • В нетрезвом (пьяном) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч. [Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними. Сл. Гр.] • В нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (-на, -не); незайманим (-ною). • Внешний вид, внешность – зовнішній (зверхній) вигляд, зовнішність; урода. [Його зверхній вигляд цілком непоказний… Франко.] • В свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися). • В связанном виде (хим.) – у сполуках. • Все виды (наказания, поощрения…) – усі, які є (кари, заохочення…). • Всех видов (помощь) – усяка (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); яка тільки є (допомога). • В скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (-на, -не); зібганим (-ною). [Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Сл. Гр.] • В таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу. • В трезвом виде – по-тверезому; тверезим бувши. • Делать, сделать вид, что… – удавати, удати, що… (ніби…); робити, зробити вигляд, що… (ніби…). • Для вида – про [людське] око (про [людські] очі); для (ради) годиться; (іноді) для призору. [Хоч би про людське око упадали за мною! Дольд-Михайлик. Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться. Стельмах. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Сл. Гр.] • Из корыстных видов – (за)для корисливої мети (з корисливою метою). • Имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці]. • Иметь в виду кого, что-либо – мати на думці, мати на оці, на приміті (застар. в очу) кого, що; важити на кого, на що; уважати на кого, на що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що. [А щодо кандидата, то вони свого на думці мають, а ми — свого. Головко. Передовики лядської політики мали в очу саме панство. П. Куліш. Уважай, що говориш… Кобилянська.] • Иметь вид кого, чего-либо, представляться в виде кого, чего – мати вигляд (подобу) кого, чого; виглядати (показуватися, видаватися) як (немов…) хто, як що, ким, чим. [А як воно виглядає? Та виглядає, як наш дуб… Прус.] • Иметь вид на кого – важити (бити, цілити) на кого; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого; (образн.) накидати оком на кого. [Татарине, татарине! На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненьку зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? ЗОЮР.] • Иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий). • Иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що. • Имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати. • Имея в виду что… – маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; уважаючи (зважаючи) на те, що…; з огляду на те, що… • Каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає. • Кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)? • На вид, по виду, с виду – на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір); з вигляду (з погляду, з виду, з лиця); зовні; назверх. [І що ж то за хороша з лиця була. Вовчок. Зовні Марія була зовсім спокійна. Смолич.] • На виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, іноді при(все)народно). [Скажи, Йване, привселюдно, ти з доброї волі писався? М. Куліш.] • Не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги. • Не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (іноді образн.) не в вашу міру міряючи. • Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку; не виявляти; (зрідка) не даючися на знак. [Проте Орися й знаку не подала. Головко. Мати не виявляє, що про це вже зна… З нар. уст.] • Никаких видов на успех, на выздоровление… – жодних виглядів (перспектив) на успіх, на одужання… • Ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) разі; жодним способом; жодною ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі]. • Общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу… • По виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий). • По внешнему виду (по внешности) – з зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою. • Под видом кого, чего – у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; ким, чим; начебто (нібито, буцімто) хто, що, видаючи себе за кого, що. • Показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки. • Поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; подати кому на увагу що; завважити (зауважити) кому що. • Потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити) з уваги (з ока, з очей) що; (розм.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що. • При виде кого, чего – бачивши (побачивши, забачивши) кого, що. [Бачивши їхні муки, серце мені зайшлося болем. Прус. Забачивши бандитів, міліціонер почав стріляти. Прус.] • Принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати) якогось вигляду; брати, узяти на себе лице (лик). [Настя набрала серйозного вигляду. Васильченко.] • Принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину). Споважніти [на виду]. • Принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать. • Скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися. • Ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; зауважувати, зауважити кому; подавати, подати на увагу кому. • Странный на вид – дивний з погляду; дивного вигляду; дивний на вигляд (на вид). • У него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря. • Ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядці).

Внимание • А это остаётся без внимания – а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже. • Благодарю за внимание – дякую за увагу; вдячний вам за увагу. • Брошенный без внимания – занехаяний (занедбаний). • Возбуждать, возбудить внимание – збуджувати, збудити (викликати, зрушувати, зрушити) увагу. • Достойно внимания – варте (гідне) уваги; уваги варте (гідне). • Заострить внимание на чём – зосередити увагу на чому; звернути пильну увагу на що. • Заслуживать внимания – заслуговувати на увагу; бути вартим уваги. • Заслуживающий, не заслуживающий, достойный, не достойный внимания – уваги гідний (вартий), не гідний (не вартий) уваги; (про зауваження, доказ і т. ін. з відтінком «справедливий» також) слушний, не слушний; (про людину, не варту уваги, нікчемну також) абищо. [От якесь абищо, а величається мов яка цяця! Сл. Гр.] • Из внимания к кому, к чему – з уваги до кого, на що; зважаючи (уважаючи) на кого, на що; з огляду на кого, на що. • Не обращать на себя внимания – не звертати (не мати) на себе уваги. • Не обращать, не обратить внимания, оставлять, оставить без внимания кого, что – не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що: не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не взяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занехаювати, занехаяти кого, що; занедбувати, занедбати кого, що нехтувати, знехтувати кого, що; не потурати (не вдаряти) на що. [Знехтували пораду Павлову. Гордієнко.] • Обратим, обратите внимание – звернімо, зверніть увагу; уважаймо, уважайте. • Обращать, обратить внимание на кого – уважати, уважити (зважити, зважати) на кого; мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; класти, покласти увагу на кого; (з відтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися, зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; мати око на кого; накидати оком [на] кого. [Потім оглянулись і люди на нас і драночок мені назносили. Барвінок.] • Обращать, обратить внимание на что – уважати, уважити (зважати, зважити) на що; звертати, звернути увагу на що; брати, взяти до уваги (на увагу) що; класти, покласти увагу на що; (від)давати, (від)дати увагу чому; (вульг.) ударяти на що; (образн.) звертати, звернути око на що. [А заплаче, поскаржиться, — хто на це зважить. Муратов.] • Обращать, обратить внимание чьё на кого, что – звертати, звернути увагу чию на кого, на що; дати, подати до уваги кому що; (іноді) зводити, звести кому на очі кого, що. • Оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого; ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно, з уважливістю) до кого; (від)давати, (від)дати увагу кому; показувати, показати увагу кому. • Окружить вниманием кого – оточити увагою кого; пильно (щиро) піклуватися ким, про кого, повсякчас турбуватися про (за) кого; пильно дбати за (про) кого. • Он (она…) и внимания не обращает на это – він (вона…) і уваги не звертає на це; йому (їй…) і байдуже (байдужечки) на те, про те, до того. • Он обратил на неё внимание – він звернув на неї увагу; він накинув на неї оком; вона йому впала в око. • Отвлечь внимание от кого, чего – відвернути (відтягти) увагу від кого, від чого; (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти й бери. Казка.] • Оставлять, оставить, бросать, бросить без внимания кого, что – лишати, лишити (залишати, залишити) без уваги кого, що; занехаювати, занеха(я)ти (занедбувати, занедбати) кого, що. [Ледащиця, та й годі!.. А дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. Вовчок.] • Относиться, отнестись со вниманием к кому, к чему – (від)давати, (від)дати увагу кому, чому; ставитись, поставитись уважливо (уважно, з увагою, з уважливістю) до кого, до чого; пильнувати кого, чого. • Пользоваться вниманием чьим – мати увагу чию; тішитися увагою чиєю. • Представлять, представить чьему-либо вниманию что – (по)давати, (по)дати кому до уваги що; ставити, поставити що кому перед очі (на очі). • Привлекать, привлечь, приковывать, приковать к себе внимание – привертати, привернута (притягати, притягти, прихиляти, прихилити), приковувати, прикувати до себе увагу; спадати, спасти на увагу кому; (образн.) брати очі [на себе]; упадати, упасти в око (в серце) кому; припадати, припасти до ока кому. [Та й сорочка ж: аж на себе очі бере… Сл. Гр. І Одарка — не з любові. А впала в око, та й став чіплятися. Головко.] • Принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) нащо; мати що на увазі; оглядатися на що. [Цупченко не взяв того на увагу і казав далі… Грінченко. Оглянулась на мої старощі. Барвінок.] • Принимая во внимание что – беручи до уваги що; зважаючи (уважаючи) на що; маючи на увазі що; з уваги (з огляду) на що; як на що. • Сосредоточивать, сконцентрировать внимание на ком, на чём – зосередити (зібрати, скупчити), сконцентрувати увагу на ком у, на чому. • Уделять внимание кому, чему – віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому.

Интерес • Блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу; дбати за свій інтерес (користь, зиск). • Возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, зацікавленість) до чого; зацікавити кого чим. • Интерес к чему прошёл – інтерес до чого минув(ся) (зник); цікавість до чого минула(ся) (зникла). • Он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого; він збайдуж(н)ів до чого; йому збайдужіло що. […Мені якось одразу збайдужіли мої ролі. Українка.] • Остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим; (розм. образн.) (с)піймати (з’їсти, ухопити, дістати, скуштувати) облизня; ухопити, як собака обметиці; ухопити шилом патоки; ухопити місяця зубами. • Проявлять, проявить интерес к чему – виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого; бути цікавим до кого. • С интересом – з інтересом (з зацікавленням); (іноді) цікаво. [Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки. Коцюбинський.] • Это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить (не інтересує); до цього мені байдуже.

Мрачный • Мрачнее тучи – чорний, як хмара; чорніший за хмару. • Мрачный тип – темний тип. • Писать (рисовать, изображать) что-либо мрачными красками (в мрачных красках) – малювати (зображувати) що темними фарбами (барвами). • Представлять (видеть) что-либо в мрачном свете – уявляти (бачити) що в темному (темрявому) світлі.

Награда • Дать (дано) в награду за что – дати (дано) як нагороду за що. • Представлять, представить к награде кого – висувати, висунути на нагороду кого; подавати, подати (вносити, внести) пропозицію про нагородження кого.

Право • Быть в праве (сделать что-либо) – мати право (зробити що). • Быть не в праве – не мати права. • Восстанавливать, восстановить в правах кого – поновлювати, поновити права кому. • Вступать, вступить в [свои] права – вступати, вступити у [свої] права; починати, почати здійснювати [свої] права; (про закон) набувати, набути сили (чинності). • Лишиться права – позбутися права; (іноді) відпасти права. • На правах кого – на правах кого. • На птичьих правах (быть, жить…) – на пташиних правах (бути, жити…). • На равных правах – на рівних правах. • Обладать всеми правами – мати всі права. • Оговаривать себе право, оставлять за собою право – застерігати собі право, лишати за собою право. • По какому праву? – (за) яким правом?; з якого права? • Получить, приобрести права гражданства – набути права (здобути право) громадянства. • По праву гордиться кем, чем – по праву пишатися (гордитися) ким, чим (з кого, з чого); мати право пишатися (бути гордим) з кого, з чого. • По праву давности – правом давності; (іноді) по праву давності. • По праву отца – правом батьківським; як батько. • Представлять, предоставлять право кому – надавати, надати права кому; давати, дати право кому. • Сверх всякого права – (по)над усяке право. • С полным правом – з повним правом; маючи (мавши) повне право (на що); з цілковитою підставою. • Уступить право кому – поступитися правом кому; перед ким; відступити право кому. • Право слово – далебі (бігме); справді.

Радужный • Видеть, представлять… в радужном свете что – бачити в рожевому світлі що.

Распоряжение • Отдать в распоряжение чьё – віддати до розпорядження (до рук) кому. • По распоряжению чьему – з розпорядження (з наказу) чийого; за розпорядженням чиїм. • Представлять себя в распоряжение чьё – віддавати себе в розпорядження чиє; здатися на волю (ласку) чию.

Рассмотрение • Не подлежит нашему рассмотрению по причине… – не можемо розглядати з причини (через те, що)… • Подлежит рассмотрению – треба розглянути. • По рассмотрении чего – після розгляду (по розгляді) чого; (у певних випадках також) розглянувши що; коли розглянути (розглянув) що. • Представлять, вносить на рассмотрение что – подавати на розгляд що. • При внимательном рассмотрении чего – при уважному (пильному) розгляді чого; (у певних випадках також) уважно розглянувши що; коли уважно розглянули (розглянув) що.

Свет • В ложном свете (видеть, представлять) – у фальшивому світлі (бачити, уявляти). • В розовом свете – у рожевому світлі. • В свете каком (видеть, представлять…) – у світлі (освітленні) якому (бачити, уявляти…). • В свете чего – у світлі чого; з погляду чого. • Не видит света [вольного] кто – не має просвітку (просвітлої години) хто; немає просвітку кому; нема коли (ніколи) й угору глянути кому. • Ни свет ни заря (разг.) – ще й на світ не зазоріло (не займалося, не благословилося); передсвітом (перед світом, перед світанням); (розм. зниж.) ще й чорти навкулачки не билися. • Поднялись чуть свет, а уж солнце в обед – збираюсь колядувати, як уже й щедрувати пора. Пр. • Проливать, пролить свет на что (перен. книжн.) – кидати, кинути світло на що; висвітлювати, висвітлити що; (іноді) наводити, навести світло на що. • Свет очей моих; свет жизни моей – світло очей моїх; світ життя мого. • Свет померк в глазах чьих – світ померк (стемнів, згас) [у] в очах чиїх. • Свет (светик) мой! (перен.) – ясочко моя!; моя зіронько [ясна]!; серденько (серденятко) моє! […Люба моя! Ждала, ждала вас, радість моя, зіронько… Панч, перекл. з Чехова. Адже й я була молода, серденько… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. Моя ти ясочко… чарівнице моя ясноокая. Васильченко.] • Только и света (свету) в окне (в окошке), что… – у кого — тільки й світа (світу) у вікні, що… • Ученье - свет, а неученье — тьма – ученому світ, а невченому тьма. Пр. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Знайко біжить, а незнайко лежить. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо. Пр. На те коня й кують, щоб не спотикався. Пр. • Чуть (чем) свет – тільки почало (майб. час почне) світати (розвиднятися, розвиднюватися, дніти, на світ благословлятися); як [тільки] світ (іноді чим світ); ледь світ (ледве свінуло); удосвіта. [Що чим світ шумить, лунає?.. Чернявський.] • Белый (Божий) свет – білий (Божий) світ. • Всё (никто, ничто) на свете – все (чисто все, геть-чисто все) на світі; ніхто, ніщо в світі (на світі). • Выпускать в свет – видавати, видати друком; публікувати, опублікувати. • Выступать, выступить (всплывать, всплыть, выплывать, выплыть, выходить, выйти) на свет Божий – виявлятися, виявитися. • Выходить, выйти в свет – виходити, вийти друком; (часом) побачити світ. • Извлечь на [Божий] свет – витягти (видобути) на світ [Божий]. • На свет [Божий] не глядел (не смотрел) бы – світ знемилів (знемилився) кому; (і) жити не хочеться; світ надокучив (набрид, обрид, остогид) кому; (і) світ не милий кому. • На чём свет стоит (ругать, бранить…) (разг. фам.) – на всі заставки (на всі боки, на всю губу); аж гай гуде. • Не близкий (близок, ближний) свет (разг.) – не близький світ (не близька сторона); не близько; (застар.) [не] блигомий (лок. не блигий) світ; замашно. [Замашно йти. Сл. Гр.] • Не видеть (не видать) света [белого] – не мати (немає кому) просвітлої години; нема коли (ніколи) й угору глянути. • Не мил и свет, когда милого нет – світ став немилий, як покинув милий. Пр. Без вірного друга — великая туга. Пр. • Не только света, что в окне (окошке) – не тільки (хіба тільки) світа (світу), що в вікні. Пр. Не в одне віконце світить сонце. Пр. Чи тільки світа, що через вікно видно? Пр. Чи тільки світа, що на твоїм подвір’ї (на твоїм обійсті)? Пр. Хіба на світі одна вода? Пр. • Ни за что на свете – нізащо (ніколи) в світі. • Оставить, покинуть свет – покинути світ; зійти з світу (з блиску-світу); умерти. • Относящийся к новому, к старому свету – новосвітній, старосвітній. • Относящийся к этому (к сему), к тому свету – сьогосвітній, тогосвітній. • Отправлять, отправить на тот свет кого – на той світ загонити, загнати (про багатьох позагонити) кого; із світу згонити, зігнати (про багатьох позганяти) кого; (застар.) пускати, пустити у Божу путь кого. • Отправляться, отправиться на тот свет – іти, піти на той світ; (застар.) у Божу путь іти, піти. • По [белому] свету (ходить, бродить…) – по [білому] світу (світі), [білим] світом (ходити, блукати, мандрувати…). • Появиться, явиться на свет – на світ народитися; уродитися (зродитися); виникнути (постати). • Свет в рогожку покажется кому – світ замакітриться кому. • Свет испокон веков неправдой стоит (устар.) – не було ніколи в світі правди. Пр. Неправдою світ стоїть. Пр. Брехнею світ живе. Пр. • Свет не без добрых людей – світ (на світі) не без добрих людей. Пр. • Свет не клином сошёлся – ще світ не зав’язаний мені. Пр. Хіба (що) мені світ клином зійшовся? Пр.; знайдеться і на це (є й на це) рада; (іноді) що раз (одного разу) не вдалося, удруге вдасться. • Сживать, сжить (сгонять, согнать) со света кого (перен. разг.) – зганяти, зігнати (про багатьох позганяти) з світу кого. [Стережись, Максиме, Омелька Судденка, бо той чоловік тебе з світу зжене. ЗОЮР.] • Только и света в окошке (окне) у кого – тільки й світла, що в вікні у кого. • Тот свет – той світ. • Шататься по свету – бродити по світу; різних борщів куштувати. • Этот свет – сей (цей) світ. [Сей світ, як маків цвіт. Пр.]

Черный • Всё кажется в чёрном цвете – все видається (здається) чорним кому. • Называть чёрное белым, принимать чёрное за белое… – називати чорне білим, брати чорне за біле; з чорного біле робити. • Одеваться в чёрную одежду – одягатися в чорне; ходити в чорному; (іноді розм.) ходити чорно. • Отплатить чёрной неблагодарностью – відплатити (віддячити) чорною невдячністю (невдякою). • Представлять, показывать, выставлять… кого, что в [самом] чёрном виде, свете – подавати, показувати, виставляти кого, що у чорному (у найчорнішому) вигляді, світлі. • Черна корова, да бело молоко – чорна корова, а біле молоко дає. Пр. • Чёрная кошка между ними пробежала – глек між собою розбили. Пр. Між ними чорт межу переорав. Пр. Договорилися до синього пороху. Пр. • Чёрным по белому (написано, напечатано) – чорним по білому; чорне (чорним) по білому (написано, надруковано).

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

представля́емый пода́ваний, пока́зуваний, зобра́жуваний, уя́влюваний

представля́ть, предста́вить подава́ти, пода́ти; пока́зувати, показа́ти; зобража́ти, зобрази́ти; уявля́ти, уяви́ти

представле́ние 1. подава́ння, представля́ння, наводі́ння; подання́, предста́влення, наве́дення; пода́ча,-чі 2. зобража́ння; зобра́ження 3. уявля́ння; уя́влення п. аналити́ческое предста́влення аналіти́чне п. координа́тное зобра́ження координа́тне п. неприводи́мое зобра́ження незвідне́ п. эмпири́ческое предста́влення емпіри́чне

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Вви́жуватися, уви́живутися, ввижатися – мерещиться, представляться, казаться.

Вигляда́ти, ви́глянути – 1) выглядывать, выглянуть; 2) кого – ожидать, высматривать; 3) (несов. в.) выглядеть. • До́бре вигляда́єш – хорошо выглядишь. • Спра́ва вигляда́є так – дело представляется в таком виде.

Видава́ти, ви́дати – 1) выдавать, выдать, отпускать, отпустить; 2) (кушанье) давать, подавать, подать; 3) (замуж) отдавать, отдать; 4) (книги) издавать, издать; видава́тися, ви́датися – 1) выдаваться, выдаться, отпускаться, отпуститься; 2) за ко́го – выходить, выйти замуж; 3) издаваться, издаться; 4) казаться, показаться, представляться, представиться.

Виобража́ти – изображать, представлять.

Виставля́ти, ви́ставити – 1) выставлять, выставить; 2) уставлять, уставить; 3) ставить, поставить на вид; 4) устраивать, устроить, выстроить, соорудить; 5) (спектакль) представлять, представить, ставить.

В’являти, уявля́ти, в’яви́ти, уяви́ти – представлять, представить себе, воображать, вообразить; в’являтися, уявля́тися, в’яви́тися, уяви́тися – представляться, представиться.

Заявля́тися, заяви́тися (кому́) – представляться, представиться.

Ма́рити, -рю – грезить, мечтать; ма́ритися – (безлич. гл.) представляться, сниться.

Об’явля́тися, -ля́юся, об’яви́тися, -влю́ся – 1) являться, явиться, появиться, обнаружиться; 2) представляться, представиться, явиться; 3) делаться, сделаться явным.

Освідча́ти, -ча́ю, осві́дчити, -чу – из’являть, из’явить, выразить, сообщать, сообщить. • Осві́дчити прихи́льність – выразить благоволение. • Освідча́тися (кому) – 1) представляться; 2) об’ясниться в любви; 3) сделать предложение.

Приявля́тися, прияви́тися – представляться, воображаться, чудиться.

Ста́вити, -влю – 1) ставить, поставить; 2) ставить, уставлять; 3) строить, позводить, возвести. • Ста́вити на суд, пе́ред суд – отдавать под суд. • Ста́вити за вину́ кому́ – вменять в вину. • Ста́витися – 1) становиться; 2) являться. • Ста́витися на суд – явиться на суд. 3) являться, представляться, выказываться; 4) подниматься; 5) строить, строиться; 6) до кого, до чого – относиться к кому, чему. • Ста́витися вороже́ до ме́не – относиться враждебно ко мне.

Тройни́ти, -ни́ть – (безл.) троиться, представляться в трех видах.

Уявля́ти, -ля́ю, уяви́ти, -влю́, -виш – 1) представлять, представить (себе); 2) воображать, вообразить.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Представлять, -вить – 1) подава́ти, пода́ти; (о представлении свидетелей суду) – ста́вити, поста́вити; представляя при сем – подаючи ра́зом з цим; 2) (кого кому) – відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти; 3) (представительствовать) – бу́ти репрезента́нтом, засту́пником кого́, репрезентува́ти кого́, заступа́ти кого́; общество представлено агентурой – аґенту́ра, заступа́є товариство, товариство ма́є свої́м засту́пником аґенту́ру, товариство репрезенто́ване аґенту́рою; 4) (иметь представление) – уявляти, уявити; 5) (составлять что) – становити; п. собою, из себя – являти (становити) собо́ю, бу́ти; 6) (в театре) – виставляти, виставити.

Представляться, -виться – 1) (рекомендоваться) – рекомендува́тися, відрекомендува́тися; 2) (по начальству) – являтися, явитися; 3) (случаться) – траплятися, тра́питися, бува́ти, випада́ти; -вился случай – випала (бу́ла, тра́пилася) наго́да; -ется возможным – мо́жна, (є) можливо; -ется доступным – (є) присту́пно; -ется необходимым – тре́ба, (є) потрі́бно.

Акцептация – акцепта́ція; прийма́ння, прийняття ве́кселя (до платежу́); представлять к -ции – подава́ти, пода́ти на акцепта́цію.

Доказательство – 1) (логический довод) – до́від (-воду); д. неопровержимое – незла́мний до́від; д. основательное – слу́шний до́від; д. письменное – писаний до́від, до́від на письмі́; д. прямое – безпосере́дній до́від; -ва убедительные – переко́нливі до́води; без приведения -ств (утверждать) – не подаючи, не пода́вши до́водів; в -ство – на до́від, дово́дячи, щоб довести; давать -ство – дава́ти, да́ти до́від, дово́дити, довести, стве́рджувати, стве́рдити до́водом; представлять, приводить -ства – подава́ти, пода́ти до́води; 2) (улика) – до́каз (-зу); д. вещественные – речові́ до́кази; предъявлять вещественные -ства – пока́зувати, показа́ти речові́ до́кази.

Интерес – 1) інтере́с (-су); и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сах вовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си; 2) (любопытство) – ціка́вість (-вости); 3) (интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва; 4) (заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су).

Награда – нагоро́да; в награду – у нагоро́ду; в виде -ды – як нагоро́да; получать награду – дістава́ти (ма́ти) нагоро́ду; представлять к награде – подава́ти, пода́ти до нагоро́ди.

Приводить, -вести – 1) (кого, куда) – приво́лити, приве́сти; 2) (в выражениях):приводить под стражей – припрова́джувати, припрова́дити з ва́ртою; п. в известность – з’ясо́вувати, з’ясува́ти, виясняти, вияснити; п. в исполнение – вико́нувати, виконати; п. в порядок (что) – упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́; п. в разорение – до розо́ру (руї́ни) дово́дити, довести, нищити, знищити, руйнува́ти, зруйнува́ти; 3) (цитировать, представлять) – подава́ти, пода́ти; п. пример – подава́ти приклад; п. факты – подава́ти фа́кти; п. чьи слова – подава́ти чиї́ слова́; 4) (к чему) – причиняти, спричинити, виклика́ти, викликати що, спричинятися, спричинитися до чо́го; активность приведет к – активність спричиниться до…

Рассрочка (платежа) – ро́зклад на те́рміни, на ра́ти, розтерміно́вання; взнос по -ке – ра́та; в -ку, с -кой – на виплат, з розкла́денною на те́рміни (з розтерміно́ваною) сплатою; платеж с -кой – виплат ра́тами, розтермінова́на спла́та; платить в -ку – випла́чувати ра́тами; представлять -ку – дава́ти, да́ти на виплат, дава́ти розтерміно́вання (спла́ти); предоставляется -ка – дають на виплат, дають випла́чувати ра́тами, спла́ту розклада́ють на ра́ти (на те́рміни); с -кой платежа – на виплат, з розкла́деною (на те́рміни) спла́тою, з розтерміно́ваною спла́тою.

Рекомендовать (кого кому представлять) – рекомендува́ти кого́ кому́, знайо́мити кого з ким; (советовать кого, что) – рекомендува́ти, ра́дити кого, що.

Сбыт – збут (-ту), збу́ток (-тку); с. вялый – пові́льний збут; для сбыта – на збут (збу́ток); кредиты по сбыту – збу́тові кредити; при слабом сбыте – коли малий збут; сбыт этого товара представляет трудность – збува́ти цей крам ва́жко (тру́дно); товар пользуется хорошим спросом и сильным сбытом – на крам є до́брий по́пит і великий збут.

Сведение – 1) відо́мість (-мости); (известие) – зві́стка; -ния о чем – відо́мості за що (про що); -ния отрывочные – уривані відо́мості; -ния скудные – ма́ло зві́сток, о́бмаль зві́сток; для -ния – до ві́дома; до всеобщего -ния – до вселюдного (зага́льного) ві́дома; доводить до -ния – подава́ти, пода́ти до ві́дома, подава́ти ві́дати; доводить до -ния публики – оповіща́ти публі́чність; доставлять -ния – подава́ти відо́мості; дошло до нашего -ния – ста́ло нам відо́мо; иметь -ния – ма́ти відо́мості (звістки); имеются достаточные сведения – є до́сить відо́мостей; к вашему -нию – щоб Ви зна́ли, до Ва́шого ві́дома; к -нию и исполнению – до ві́дома та викона́ння; мы имеем -ния – нам відо́мо, ми ма́ємо відо́мості; по -ниям (из -ний) – з відо́мостей; (на основании -ний) – за відо́мостями, на підста́ві відо́мостей; -ния достаточны – до́сить відо́мостей; -ния по ведомостям – відо́мості з ро́зписів; по имеющимся у нас -ниям, по нашим -ниям – як нам відо́мо; получать -ния – дістава́ти (оде́ржувати) зві́стки; представлять (необходимые) -ния – подава́ти (потрі́бні) відо́мості; принять к -нию – взяти до ві́дома, взяти до ува́ги; с доведением до сведения – подаючи (пода́вши) до ві́дома, подаючи (пода́вши) ві́дати; собирать -ния – збира́ти відо́мості; 2) (знания) – знання; -ния по математике – знання з матема́тики.

Семидневие – семиде́ння, сім день, семиде́нка; отчет представлять каждое -вие – звітува́ти за сім днів (що сім день).

Суждение – 1) (размышление) – міркування; 2) (мнение) – ду́мка, га́дка, (ро́з)суд (-ду); с. основательное – слу́шна ду́мка; представлять на чье -ние – здава́тися, зда́тися на чий (ро́з)суд.

Утверждение – 1) затве́рдження; вопрос об -нии – спра́ва про затве́рдження; для -ния – на затве́рдження, для затве́рдження, щоб затве́рдити; по (его) -нии – коли (його́) затве́рдили (затве́рдять); представлять к -нию – пода́ти на затве́рдження, пода́ти затве́рдити; 2) (уверение) – запе́внення; по -нию очевидцев – як запевняють сві́дки; 3) (логич.) – тве́рдження.

Ценность – 1) – ці́нність (-ности); ц. невещная – ці́нність неречова́; ц. объявленная – пока́зана ці́нність; -сти переходные – перехідні́ ці́нності; представлять большую -ность – бу́ти ду́же ці́нним, становити велику ці́нність; 2) (стоимость) – ва́ртість (-тости), кошто́вність (-ности); 3) (ценная вещь) – кошто́вна річ; ценности – а) кошто́вні ре́чі, б) ці́нні папе́ри, ці́нності.

Число – 1) число́; ч. круглое (стат.) – окру́гле число́; ч. огульное – гру́бе (гуртове́, огу́льне) число́; -ла относительные – релятивні числа; -ла средние – пересі́чні числа; бессчетное число раз – бе́зліч разі́в; в равном -ле – рі́вним число́м, рі́вно; в -ле их – помі́ж них; включая в то -ло – залі́чуючи до то́го числа́, беручи заразо́м; входить в -ло чего – бу́ти в числі́ чого́, бу́ти по́між чим; выставлять -ла – ста́вити, поста́вити да́ту, датува́ти, податува́ти; из -ла (членов) – -по́між, з…; занести в -ло чего – залічити до чо́го, залічити до чо́го; отпускать по -лу заявителей – видава́ти відпові́дно до числа́ заявників; по -лу пятый (в очереди) – з ряду п’ятий; по числу (членов): а) (превышать) – число́м; б) (выдавать) – на число́, відпові́дно до числа́; принадлежать к числу организаций – нале́жати до організа́цій; принимать в -ло – зачисляти, зачислити; состоять в -ле кого, чего – бу́ти, перебува́ти в числі, лічитися помі́ж ким; средним числом – пересі́чним число́м, пересі́чно; 2) (месяца) – число́; каждое первое число (представлять) – що пе́ршого числа́; не позже 15 числа – не да́лі, як 15 числа́; отношение от 5 числа текущего месяца – лист з 5 числа́ цього́ мі́сяця; отношение от 5 числа ноября месяца – лист з п’ятого числа́ листопа́да; по указанное число – до зазна́ченого числа́; проставлять число (месяца) – записувати (підписувати) число́, ста́вити число́, датува́ти, ста́вити да́ту.

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Верте́п, -пу, м. 1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. Шевч. 291. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли. Шевч. 2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.

Видава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. ви́датися, -дамся, -дасися, гл. 1) Выдаваться, выдаться, отпускаться. 2) Выходить, выйти замужъ. Нещаслива та година, шо видалася дівчина, такого мужа дістала, шо всю волю свою мала. Гол. I. 250. 3) Издаваться, издаться. 4) Казаться, показаться, представляться, представиться. Оддалеки все видається меншим. Ком. I. 17. Він їй тріску дав, а їй вже так видалося, що то ніж. Рудч. Ск. І. 73.

Висина́тися, -ється, сов. в. ви́снитися, -ниться, гл. безл. Представляться, представиться во снѣ, присниться. Мені вже з рік висина́лось, що батько вмре.

Виставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. ви́ставити, -влю, -виш, гл. 1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Макс. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б’ють. Ном. № 1122. 2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками. 3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Ном. № 13952. — пере́д о́чі. Представлять, представить на усмотрѣніе. 4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.

Граблі́, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно́, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Шух. I. 166. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати. Чуб. V. 29.

Зду́мувати, -мую, -єш, сов. в. зду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. Чуб. V. 519. 2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583. 3) Воображать, вообразить, представлять, представить.

Коса́рь, -ря́, м. 1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний. Шевч. 2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio. Вх. Пч. І. 7. 3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья. Сим. 157. 4) Созвѣздіе Оріонъ. Чуб. І. 14. 5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10. Ум. Коса́рик, коса́ричок. Мій синочку, мій косаричку! Мил. 213.

Кро́сно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кро́сна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кро́сна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. І. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижняго конца котораго вращается жерновъ (Шух. І. 146, 261). 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех. 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ Верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Нп. Г. Барв. 422. Ум. Кро́сенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.

Лебені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться. Новомоск. у. (Залюбовск ).

Ма́ківка, -ки, ж. 1) Маковка, головка мака. 2) Цвѣтокъ мака. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна росцвітала. Шевч. 22. Дівчина почервоніла як маківка. Левиц. Пов. 107. 3) М. водяна́ = мак водяни́й. Маркев. 166. 4) Маківки́. Родъ вышитаго узора на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 5) Хороводная игра (см. Мак 8), а также красивая дѣвочка, которую въ этой игрѣ, подъ конецъ пѣсни, подбрасываютъ вверхъ, представляя тѣмъ отряхиваніе мака. Грин. III. 108. Ум. Ма́ківочка. Її ж дочка, як маківочка. Рудч. Ск. II. 49.

Ма́ритися, -риться, гл. безл. Грезиться, представляться, сниться.

Ма́точник, -ка, м. 1) Ячейка въ сотахъ для вывода матки-пчелы. 2) Приборъ, въ которомъ въ ульѣ помѣщаютъ временно матку-пчелу, пока пчелы къ ней привыкнутъ. Представляетъ или клѣточку изъ прутьевъ, или цилиндрическій кусокъ дерева, нижняя часть котораго снабжена зазубринами, съ помощью которыхъ устанавливается приборъ на перекладинахъ, а въ верхней укрѣплена часть камышины, въ которой и помѣщается матка. 3) Раст.: a) Petasites vulgaris. ЗЮЗО. I. 131. б) Ballota nigra. ЗЮЗО. I. 114. Dracocephalum moldavica. ЗЮЗО. I. 121. Nepeta nuda. ЗЮЗО. I. 129.

Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Єв. Л. VII. 14. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Нп. Вдовець, чи молодець буде сужений? О. 1861. XI. Свид. 54. 2) Молодецъ. Пано́ве моло́дці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. Шевч. 50. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры. Грин. III. 108.

Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Части: палка — де́ржівно, раздвоеніе — ви́лиці з ріжка́ми (ріжки́. Константиногр. у.), перекладина — вилок (перехре́стя. Констан. у.). Шух. І. 150. Накупив веретен, нема мотовила. Чуб. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. КС. 1898. VII. 47. Ум. Мотови́льце, мотови́лечко.

Об’явля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. об’яви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Являться, явиться, появиться, обнаруживаться, обнаружиться. Вх. Лем. 441. Честь і слава Кийову й Дніпрові, коли об’явиться там новий филозоф. Левиц. Пов. 89. Святий Миколай об’явивсь до його стариком. Чуб. 2) Представляться, представиться, явиться. Як єсть у тій хаті відьма, вона тобі тії ж ночі сама об’явиться. Мнж. 139. Він пішов у те село, переночував у їдної баби і не знає, шо то його село і на другий день об’явивсь громаді. Чуб. І. 182. 3) Дѣлаться, сдѣлаться явнымъ. Нема бо нічого схованого, щоб не об’явилось. Єв. Мр. IV. 22.

Око́лиця, -ці, ж. 1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. І. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. І. 154. Полупанки роз’їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73. 2) Околышекъ. Вас. 156. До лиця околиця. Ном. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає. Мет. 377. 3) Огороженное поле. Любеч. 4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. Око́личка. Держать шапочки за околички. Чуб. III. 279.

Предста́витися. См. Представлятися.

Представля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. предста́витися, -влюся, -вишся, гл. Привиживаться, привидѣться. То представиться Алкан-пашаті трапезондському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Лукаш. 16.

Ста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Становиться. Скорій, хлопці, кругом хати ставтесь. Рудч. Ск. II. 145. 2) Являться. Коли ваш цар Давид ще жив, то най мені ставиться за тілько й тілько неділь до мене в гостину. Гн. II. 228. 3) Являться, представляться, выказываться. Ставився як лев, а згинув як муха. Ном. № 4351. 4) Подниматься. Довго дивились на куряву, що стовпом ставилась за бричкою. Св. Л. 280. 5) Строить, строиться. Коби мої будинки погоріли, я б знав де і як ставитись. Гн. II. 115.

Топо́ля, -лі, ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) Води́ти топо́лю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. Топо́лька, топо́ленька.

Тройни́ти, -ни́ть, гл. безл. Троиться, представляться въ трехъ видахъ. Усе мені двойнить, тройнить у очіх. Харьк. г.

Убача́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. уба́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми крадькома вбачалися. Г. Барв. 82. 2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. Усе йому його батько покійний убачається. ЗОЮР. II. 84.

Увижа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Мерещиться, представляться, казаться. Уночі мені таке страшне ввижається.

Уявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. уяви́ти, -влю́, -виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. МВ. ІІІ. I.

Уявля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. уяви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Представляться, представиться, воображаться, вообразиться.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

Вигляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ви́глянути, -ну, -неш, гл. *Вигляда́ти яко́сь. Представляться в известном виде. Ну, тепер я скажу, що всенька справа ось-як виглядає. Крим.

*Виобража́ти, -жаю, -єш, гл. Изображать, представлять. Сл. Нік.

*Заявля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. заяви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Представляться, представиться. Міністр заявився парламентові. Пр. Пр. 1925. 2) Появляться, появиться, показываться, показаться. Довго десь пропадав, а оце знову в нас заявився. Херс. Нік.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

*Представлять, представить — подава́ти, пода́ти, надсила́ти, надісла́ти.

*Представляться, представиться — з’явля́тися, з’яви́тися.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

амбасадо́рка, амбасадо́рок; ч. амбасадо́р 1. дипломатична представниця однієї держави в іншій, яка очолює посольство. [Амбасадорка Німеччини в Україні Анка Фельдгаузен пояснила, чому Німеччина проти вступу України до НАТО <…>. (НВ, 05.09.2021). Ельміру Ахундову призначили амбасадоркою Азербайджану в Україні ще в березні, утім до Києва вона змогла дістатися лише в травні. (uain.press, 09.07.2020). – Ти глянь, як хвалиться, – шепнув амбасадор Е. Пелвіс на вухо амбасадорці П. Плодожерці. (Арундаті Рой «Бог дрібниць», пер. Андрій Маслюх, 2018). Молода амбасадорка додає, що тепер у її обов’язки входить координувати проекти на локальних рівнях, культивувати європейські цінності, сприяти співпраці закладів української освіти з європейськими і всіляко підтримувати культурну та освітню комунікацію України з ЄС. (Репортер, 2018). Я не була достатньо обережною й не розпізнала у цьому договорі акту, який обмежує свободу дій у найважливішій в історії людства мережі», – визнала пані амбасадорка. (Україна молода, 2012).] 2. перен. посланниця. [І задовго перед О. Забужко чи Ю. Андруховичем була найкомпетентнішою «амбасадоркою української культури» на Заході <…>. (Ольга Шум «Відтворення лексико-стилістичних домінант української художньої прози другої половини ХХ століття перекладачами-емігрантами»: дисертація, 2015). У вашому віці Ви вважаєтесь амбасадоркою нашої громади, а Ваш досвід і Ваш запал до життя буде великим прикладом для усіх інших членів клюбу. (Вісті комбатанта, 1992). В політичних колах Вашінгтону уважають, що дружина Чіянкайшека, після того, як вийде з лікарні, залишиться в ЗДА як свого роду спеціяльна амбасадорка, щоб бажання свого мужа підсилити ще й особистим впливом. (Львівські вісті, 1943).] // амбасадо́рка націона́льної збі́рної – народна посланниця, яка представляє свою країну на спортивному чемпіонаті в іншій державі. [Ольга Харлан – амбасадорка збірної України на Євро-2016. (Олена Синчак, 2021).] див.: посла́нниця, посо́лка, народна дипломатка Словотворчість незалежної України. 2012-2016: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 18.

апо́столка, апо́столок; ч. апо́стол 1. посланниця, яка проповідує вчення Ісуса Христа. [Євангелія представляють її [Марію Магдалину] у набагато важливішій ролі: вона перший свідок Христового Воскресіння, вона – «апостолка апостолів», та, що перша їм звістила їхнє завдання проповідувати Воскреслого Христа по цілому світу. (Високий замок, 2006).] // образн. проповідниця. [Я уявила собі, що вона в тому самому місті, що й я, спить, поклавши торбу біля ліжка, оточена німбом свого волосся. Апостолка, Александра Справедлива. (Ольга Токарчук «Бігуни», пер. Остап Сливинський, 2013).] // перен. посланниця. [Ендеки дуже люблять писати й говорити про се, що Польща то буцім тая апостолка в поширенню і зміцненню правдивої думки Христової <…>. (Громадська думка, 25.01.1920).] 2. перен. визначна послідовниця і проповідниця якогось учення, ідеї та ін. [Папа Франциск: «Марія Магдалина — апостолка нової і прекрасної надії». (synod.ugcc.ua, 23.07.2020). Св. Фаустина Ковальська відома сьогодні в цілому світі, як апостолка Божого Милосердя. (saintjosaphat.org, 26.04.2019). <…> сестра Марта Вєцка, апостолка єдності, котра віддала своє життя за ближнього. (Радіо Ватикан, 27.01.2012).]

ауди́торка, ауди́торок, авди́торка, авди́торок; ч. ауди́тор, авди́тор 1. фінансова інспекторка, контролерка. [Ніна Дорош <…> — українська економістка, науковиця, освітянка, авдиторка <…>. (ternopedia.te.ua, 19.08.2019). Професор у коледжі, татусь Джерома і його матінка, сертифікована аудиторка найвищої кваліфікації <…>, вжахнулися б від цього листування. (Стівен Кінг «Містер Мерседес», пер. Олександр Красюк, 2014, с. 4). Свою роботу вправно роблять і талановита лікарка та висококласна аудиторка. (Урядовий кур’єр, 07.03.2013). Затим години зо дві вони демонстрували аудиторкам проставлені печатки, дописані накази й усунуті дрібні помилки. (Ірина Солодченко «Неприродний добір», 2008). Вони представляються одне одному як авдиторка й торговець італійським одягом. (kinokolo.ua, 21.09.2006).] 2. інспекторка, контролерка. [Єпископи хочуть автономії в області. Це буде секта в церкві, – попереджає світська аудиторка. (Католицький оглядач, 15.10.2015). Дослідниця пише, що гарячих ліній у справах переселенців десятки. Аудиторка обдзвонила 22 установи з наступною легендою <…>. (kuluar.com.ua, 17.12.2016).] див.: інспе́кторка, контроле́рка

впоря́дниця, впоря́дниць, упоря́дниця, упоря́дниць; ч. впоря́дник, упоря́дник, 1. та, хто створює щось (збірник, словник, виставку та ін.), систематизуючи, підбираючи в певному порядку якийсь матеріал. [Про це розповіла упорядниця виставки Алла Українець. (Суспільне. Новини: Рівне, 05.08.2020). Передує цим описам розлога передмова упорядниці, яка, головним чином, також служить своєрідним переказом весільних обрядів цих двох сіл. (Лілія Ковальчук «Поетика весільного фольклору Західного Полісся (регіональна специфіка)»: дисертація, Луцьк, 2017). Та цього року, на жаль, за словами однієї з упорядниць віртуального музею Наталі Шпот, цей процес представлять тільки нерухомі фото. (Високий замок, 2004). Впорядницею цієї збірки є Магдалена Ласло-Куцюк – дослідниця української літератури. (Сучасність, Мюнхен, 1978). Не дивно й те, то перший термінологічний словник, що вийшов з ім’ям Курило як упорядниці (6), на сьогодні застарів <…> (Юрій Шерех «Всеволод Ганцов. Олена Курило», Вінніпеґ, 1953).] 2. та, хто організовує когось або щось. [Американські та українські колеґи спільно взяли участь як виховниці та впорядниці на літньому сумівському таборі. (Свобода, 2016). – Не віддам тобі рідну сестру, працьовиту господарочку, всьому двору впорядницю! – викрикував менший брат Мусійко, напучуваний товкмачами. (Володимир Кільченський «Вітри сподівань», 2015). Відчутна й деяка заклопотаність: адже Оля очолює пластову групу підлітків, котру організувала півтора року тому, взявши на себе обов’язки впорядниці. (Кримська світлиця, 1993). Впорядницями вечірок бували тільки ті, що мали того року покинути школу. (Наталена Королева «Без коріння», 1936). ІІ. зізд впор’ядчиків, впорядниць та відпоручників усїх куренів Галичини і Буковини відбуде ся у дн. (Дїло, 26.12.1913).] // перен. та, яка організовує щось. [Про любов як упорядницю сім’ї <…>. (Віктор Малахов «Труд любови та сімейна злагода», 2002).] // заст. упоря́дниця до́му — та, хто вела домашнє господарство в когось. [Посада «упорядниці дому» (іншими словами, економки) і посада кухонної прислуги чи покоївки статусно дуже відрізнялися. (Україна модерна, 25.12.2018).] див.: уря́дниця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 467. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)

гольфі́стка, гольфі́сток, ґольфі́стка, ґольфі́сток; ч. гольфі́ст, ґольфі́ст спортсменка, гравчиня в гольф. [Засмага гольфістки лишається на ній навіть посеред зими, тільки набуває блідішої, жовтуватої барви <…>. (Стівен Кінг «Кінець зміни», пер. Ганна Яновська, 2016). Можливо, саме «наші» дівчата в майбутньому стануть професійними гольфістками і представлятимуть Україну на міжнародних змаганнях. (День, 2016). В Києві визначали кращих гольфісток серед українських селебритіс. (24tv.ua, 27.05.2010). Сліпа гольфістка влучила в лунку. (ТСН, 21.08.2007). Приміром, на думку журналістів агентства «Рейтер», <…> кращою спортсменкою 2003 року в світі визнано шведську гольфістку Аніку Соренстам. (Високий замок, 2003). Незліченні подоби, в яких мені потім поставала темноволоса ґольфістка, хоч як би вони різнилися між собою, накладаються одна на одну <…>. (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток», пер. Анатоль Перепадя, 1998).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.

ґольфі́стка, ґольфі́сток, гольфі́стка, гольфі́сток; ч. ґольфі́ст, гольфі́ст спортсменка, гравчиня в гольф. [Засмага гольфістки лишається на ній навіть посеред зими, тільки набуває блідішої, жовтуватої барви <…>. (Стівен Кінг «Кінець зміни», пер. Ганна Яновська, 2016). Можливо, саме «наші» дівчата в майбутньому стануть професійними гольфістками і представлятимуть Україну на міжнародних змаганнях. (День, 2016). В Києві визначали кращих гольфісток серед українських селебритіс. (24tv.ua, 27.05.2010). Сліпа гольфістка влучила в лунку. (ТСН, 21.08.2007). Приміром, на думку журналістів агентства «Рейтер», <…> кращою спортсменкою 2003 року в світі визнано шведську гольфістку Аніку Соренстам. (Високий замок, 2003). Незліченні подоби, в яких мені потім поставала темноволоса ґольфістка, хоч як би вони різнилися між собою, накладаються одна на одну <…>. (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток», пер. Анатоль Перепадя, 1998).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – гольфістка.

капела́нка, капела́нок; ч. капела́н 1.священниця при капелі в католицькій та англіканській церкві, а також помічниця парафіяльного священика чи священниці. [«Ми представляємо бачення того, як може працювати суспільство, коли різні традиції зосереджені на тому, як бути хорошими людьми і сусідами», – пояснює лютеранська капеланка Гарварду Кетлін Рід. (zaxid.net, 31.08.2021).] 2. військова священниця. [Лора Когут ― одна з перших капеланок в Україні. <…>. Вперше долучилася до помочі військовим, коли ті виходили з Криму на Миколаївщину. Відтак почалося її волонтерство у зоні збройного конфлікту, що триває вже сім років. (theukrainians.org, 19.01.2020). До міста Бучі (Київська область) у День Героїв прибула капеланка військово-повітряних сил США майор Ольга Вестфолл. (stolychno.news, 24.05.2019).]   Рекомендації   У медіях можна натрапити на вислів військо́ва капела́нка, який, однак, є неправильним, адже одне із значень слова капеланка – військова священниця.

конкуре́нтка, конкуре́нток; ч. конкуре́нт 1. та, хто конкурує з кимось, становить комусь конкуренцію. [<…> спочатку мені про це розповіла Ліля, яка ставилася до суперниці, як до конкурентки в бізнесі, без ненависті, але зі здоровим бажанням перемогти <…>. (Наталка Сняданко «Синдром стерильності», 2006). Він боявся дивитися на інших дівчат, бо ревнива Лілька відразу карала свою конкурентку – викидала її портфель на смітник чи пускала плітку про те, що в тої під платтям повно бородавок і таке інше. (Марина Гримич «Варфоломієва ніч», 2002). Фахівці вважають, що Серена нині перебуває не лише у чудовій формі: у неї просто немає конкуренток. (Високий замок, 2002).] 2. розм. учасниця конкурсу. [Після цього конкурсу на молоду тележурналістку чекало чергове випробування – 20 грудня минулого року вона представляла Україну на міжнародному конкурсі «Пані Україна-2002», що проходив у Донецьку. У ньому змагалися 14 конкуренток <...>. (Високий замок, 2003).] див.: конкурса́нтка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 377. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 261. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)

ко́нсулка, ко́нсулок; ч. ко́нсул посадовиця, яка представляє і захищає інтереси своєї держави та її громадян на території іншої держави. [Серед хворих двоє наших співвітчизників. Але українців звідти поки не будуть евакуйовувати. Про це ТСН повідомила консулка України в Токіо. (ТСН, 17.02.2020). Консулка Канади приїхала у «Львівську політехніку» на святкування Дня рідної мови. (galnet.fm, 21.02.2019).] // генера́льна ко́нсулка – очільниця консульства якоїсь країни. [Генеральна консулка у Львові Еліза Дзвонкєвич, з рук якої у Львові отримали обладнання, наголосила, що співпраця, солідарність та взаємопідтримка у нинішніх умовах є особливо важливими. (naszwybir.pl, 28.04.2020). Як сказала тоді пресі генеральна консулка України у Франкфурті-на-Майні Алла Польова: «Свого часу тут було заборонено не лише друк українською мовою, але й вжиток у широкому, літературному сенсі <...>». (dt.ua, 17.05.2019). На урочистому вечорі із вступним словом виступила Генеральна консулка України в Пряшеві Ольга Бенч. (zakarpattya.net.ua, 28.03.2012).] Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 231. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

лобі́стка, лобі́сток; ч. лобі́ст та, хто належить до лобі, обстоює інтереси певних осіб або груп, здійснюючи тиск на законодавців і державних чиновників. [Депутатка Житомирської міськради, голова депутатської групи «Рівні можливості», лобістка Хартії рівності Ірина Ярмоленко розповіла, з якими проблемами стикалася, коли тільки стала депутаткою, до чого тут гендерна рівність та якими проектами займається зараз. («Громадське радіо», програма «Громадська хвиля», 26.04.2019). Першою і головною лобісткою зниження тарифів є Юлія Володимирівна Тимошенко. (Україна молода, 2016). Анна є однією з активних популяризаторок і лобісток розвитку велоруху та створення велоінфраструктури в Україні. (Повага, 02.12.2016). «Жінки становлять 52 відсотки європейського населення, у парламенті ЄС їхні інтереси представляють 35 відсотків депутатів. Це означає, що бракує справедливості й демократії», – обурюється жіноча лобістка. (DW, 10.04.2010).]

матро́ска, матро́сок; ч. матро́с 1. морячка, яка не належить до командного складу судна; у військовому флоті – рядова. [Командири і офіцери штабу за животи тримаються від сміху, представляючи собі як моя матроска зубами гризе шию офіцера і дряпає матросів. (Мирослав Мамчак «Галсами флотської служби», Севастополь, 2019, с. 195). Які ще професії були під забороною? – <…> боцманка на суднах, матроска, водолазка <...> (Експрес, 2018, №34).] 2. формена блуза матроса з великим виложистим коміром особливого крою; жіноча або дитяча блуза такого самого фасону. [Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці. (Григір Тютюнник «Климко», 1976).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – 2 знач. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 653 – 2 знач. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – 2 знач.

метре́са, метре́с; ч. метр 1. шаноблива назва жінки, видатної своїми обдаруваннями і знаннями в науці, мистецтві, літературі. [ Аж раптом на вогник зазирнула метреса Оксана Стефанівна і всім нам поставила діягноз <…> (Богдан Стасюк, ФБ, 14.01.2017). Першими лауреатами премії «Золотий капелюх» у номінації «Наїзд року» стали співаки Потап і Настя – за пародію «Не пара» на Аллу Пугачову та Софію Ротару, яку представляли під час проведення фестивалю «Crimea Music Fest». Андрій Доманський, який був разом із Катериною Осадчою ведучим карнавалу, вручаючи «чумачечім» артистам преміальні капелюхи, запитав, чи не боялись Потап і Настя «посягнути» на метрес. (Україна молода, 2011). Він, зрозуміло, не міг конкурувати з паризькими, але, тим не менш, став предметом чорної заздрості двох найбагатших бучацьких метрес – дружини воєводського коморного Граноцького та перестарілої діви Мантшиковської, останньої представниці колись славетної і численної землевласницької фамілії, бічної гілки Остророгів. (Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля», К., 2007). Нащо бути вам другою Ліною? Нащо бути вам третьою Лесею? Нащо бути в поезії тлінною, Іще в юності ставши метресою? (Літературна Україна, 2004, № 43, с. 8).] 2. заст. коханка, полюбовниця, утриманка. [Стало зрозуміло, що це не ще одна звичайна метреса, не одна з багатьох коханок «зліва», яку можна прогнати, підкупити або відписати на васала. (Анджей Сапковський «Божі воїни», пер. Андрій Поритко, 2006). Лейтенант Дельфіко охоче розповів мені про те, що вісті про прінцесу завдяки її листам, а особливо донесенням шпиків, почали приходити в Неаполь ще з Венеції, де вона начебто перебувала під опікою маркіза де Вількура, амбасадора Франції, бувши його метресою. (Юрій Косач «Володарка Понтиди», 1987). Отже, коли я вирішив одружитися з Мері, я знав, що братиму шлюб не з метресою, а з порядною жінкою. (Борис Крумов «На альпійській верховині», пер. Любим Копиленко, 1976). Нехай би граф сам собі їхав зі своїми метресами, нехай би й голову собі зламав або зійшов на жебрака, – але я, пощо я пустив із ним свою дитину? (Іван Франко «Великий шум», 1907).] див.: учи́телька, наста́вниця Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 284 – 1 значення. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – 2 значення. Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

мі́ска, мі́сок розм. переможиця конкурсу краси. [До речі, чорногорська «міска» мала представляти свою країну на «всесвітньому» конкурсі ще минулого року, але на той час Ніколіні ще не виповнилося 18 – це мінімальний вік для учасниці «Міс Всесвіт», тому дівчину вирішили «притримати» до 2011–го. (Україна молода, 2011).] Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 292.

опіку́нка, опіку́нок; ч. опіку́н 1. та, хто піклується про когось, доглядає когось. [Були ситуації щодо опікунки для осіб хворих та престарілих. (Високий замок, 2018). Піти проти волі всемогутньої опікунки, стати десь гувернанткою і посивіти в чужому домі. (Галина Пагутяк «Сни Юлії і Германа», 2010). Німкеня підвела очі до неба і, не питаючи про причину, промовила: – Відведіть її до шпиталю, – віддала Катрю двом опікункам. – Хай їй там дадуть заспокоюючих крапель. (Наталена Королева «Без коріння», 1936). Хоч не раз з приємностю представляла себе за взір давніх традиційних опікунок простого люду, що з кошиком в руках спішили від одної стріхи до другої, вносячи усюди поміч і потіху <...> (Наталя Кобринська «Ядзя і Катруся», 1890).] 2. юр. та, хто здійснює опіку. [11-річна сирота з Пустомитівщини, від якої відмовилася опікунка, переїде до дідуся (galnet.fm, 01.10.2019). Опікунка хотіла переселити онуків у сільський напіврозвалений будинок, не придатний для життя. (Високий замок, 2007). Дорослі дівчата отримують власні квартири, а дітлашня мешкає з опікунками. (Юрій Винничук «Діви ночі», 1992). Тітка, її теперішня опікунка, а його рідна сестра, часом приходила до них і просила його, щоб він оддав їй Пашу на виховання, але він про це не хотів і чути. (Тарас Шевченко «Художник», пер. Леонід Білецький, 1960). А тим часом ноги хоча з кожною хвилиною робляться немов якісь важкіші, несвідомо і ніби против їх бажання несуть їх наперед, усе наперед, щораз ближче до цілі, до помешкання їх опікунки Войцехової. (Іван Франко «Яндруси», 1905). Його опікунка пані Ленчевська пише розпучливі листи про його аскетичне теперішнє життя, про його студії природи. (Уляна Кравченко «Спогади учительки», 1887).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 525. Словник української мови: в 11 томах, Том 5, 1974, с. 713. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)  Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)

офіці́йниця, офіці́йниць; ч. офіці́йник та, хто офіційно представляє державу або юридичну особу і наділена відповідними повноваженнями. [Про це сьогодні, 3 лютого, заявила офіційниця представниця МЗС КНР Хуа Чуньїн, повідомляє Foxnews. (aspi.com.ua, 02.03.2020).]

перформанси́стка, перформанси́сток; ч. перформанси́ст творчиня перформансу. [Учасниця феміністичного руху, «перформансистка з неіснуючої країни», жінка, яка щодня бачиться з болем і страхом віч-на-віч. (artefact.org.ua, 26.07.2018). У цей час частини тіла перформансистки були прикриті дзеркальною коробкою, повідомляє видання Dazed. (Правда. Життя, 24.06.2016). 1997 – перформансистка Марина Абрамович представляє «Балканське бароко» (Український тиждень, 2011).] див.: перфо́рмерка

представни́ця, представни́ць; ч. представни́к 1. та, хто представляє когось або щось, діє за чиїмось дорученням або від імені когось, виражаючи чиїсь інтереси. [Представниця президента у парламенті Ірина Луценко пояснювала, що Порошенко пропонував скасувати депутатську недоторканність з 2020 року <…> (Фіртка, 2019). «Тому ми наполягатимемо, щоб інформація, поширена Аваковим, була спростована», – наголосила представниця позивачки. (Високий замок, 2019). Представниця облнаросвіти наполягала, щоб учениці поставили трійку. (Олесь Донченко «Золота медаль», 1953).] 2. та, хто виражає, обстоює якісь ідеї, погляди та ін. [<…> міф про Лесю Українку як мало не предтечу соціалістичного реалізму, представницю марксизму й «друга робітників» <…> (Український тиждень, 2019). <…> у статті проаналізовано концепт НЕБО у поетичній картині світу іранської поетеси і режисера Форуг Фаррохзад (1935 – 1967), представниці літературної течії «Ше’ре ноу» в Ірані <…>. (І. В. Яремчук «Концепт небо у поетичній картині світу Форуг Фаррохзад», 2011). Та серед усіх тих жіночих імен душею альманаху і найяскравішою представницею тогочасного жіночого руху була Наталія Кобринська. (Олена Теліга «Сліпа вулиця. Огляд жіночої преси», 1938).] 3. та, хто представляє певну групу людей чи певну галузь діяльності, хто є діячкою в певній галузі. [Інші представниці вітчизняного тенісу, які не входять до топ-100, змушені грати кваліфікацію, аби пробитися до основної сітки Уїмблдона. (Україна молода, 2019). Після наради представниць жіноцтва сяніцької округи, що відбулась 31 травня ц. р. у салі УДК в Сяноці, селянки з Команьчі, Устрік, Боська в гарячих словах пращались із нею, передаючи їй пращальні гостинці. (Краківські вісті, 09.06.1942). «Любов Ярова» – п’єса, яка розповідає про долю головного героя – Любов Ярову – вчительку, представницю середньої інтелігенції <…> (Вільна Україна, 1940).] див.: вира́зниця Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с.609. Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 531. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)

ре́чниця, ре́чниць; ч. ре́чник 1. виразниця чиїхось поглядів, бажань, інтересів та ін. [Натомість існував ліс, поле, озеро, світова культура, поетичним словом Ірини Жиленко покликана у постійні співрозмовниці з духоплином тої, що була й залишається речницею перманентної повноти людського буття, не окраденого суєтою і суєтністю чоловічого його начала. (Григорій Штонь «Пані Іра (Ірина Жиленко)», 2010). Nomina actoris, витворені від слів з абстрактним значенням, із значенням прикмети або дії: речниця («її вважали За речницю великої снаги» – «Віче», II, 97; Грін.: Кул.) <…>/ (Юрій Шевельов «Внесок Галичини у формування української літературної мови», 1944). Вона вдовольняється здебільшого розмалюванням духовного світу своєї героїні, що є заразом речницею її власної душі <…>. (Павло Филипович «О. Кобилянська в літературному оточенні», 1928).] // завзята, пристрасна захисниця, прихильниця когось або чогось. [Як заявила речниця італійського феміністського руху, вчителька географії й авторка туристичних путівників по місцях, пов’язаних із визначними жінками, Марія Піа Ерколіні, з її ініціативи феміністки склали перелік назв вулиць, площ та громадських об’єктів у всіх містах Італії. (Україна молода, 2012). Одного разу в житті панни Гольм настала ясна пора й додала їй нового запалу в боротьбі, бо на літо до містечка приїхала відпочивати речниця жіночої емансипації. (Мартін Андерсен-Нексе «Переродження», пер. Ольга Сенюк, 1969).] // та, хто в своїй особі представляє когось або щось. [Про це заявила речниця НАТО Оана Лунгеску, повідомляє Reuters. (Європейська правда, 2014). Речниця Президента Оксана Косарева в інтерв’ю агенції «Асошіейтед Прес» сказала, що позиція президента не змінилася – наразі <…>. (Високий замок, 2004). <…> ясно, що вона це приточила від себе, – але виставляла справу так, що, мовляв, скривджено хай і її, але ж кривда, завдана нашій представниці, речниці від нашого імени, окошується і на нас. (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра», пер. Анатоль Перепадя, 1998).] 2. заст. ораторка. [<…> Гіпатія зневажливо-гнівно показала рукою в бік осібного гурту багатіїв, що прийшли послухати знамениту речницю. (Олег Романчук «Зоряний кристал», 1986).] див.: побо́рниця, представни́ця Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 523. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

сподви́жниця, сподви́жниць; ч. сподви́жник 1. та, хто разом із кимось бере участь у важливій, відповідальній справі. [Зусиллями Дозі Кріслатої та її сподвижниць з Союзу Українок Америки (СУА) в серпні 2011 року відновлено й урочисто освячено скульптуру Лесі Українці <…> (Свобода, 2016). Таким чином, образ, пропагований радянською ідеологією у повоєнні десятиліття представляє нам жінку-трудівницю, рівноправну сподвижницю чоловіка у виробничому процесі. (Мирослава Смольніцька «Жінка в радянському суспільстві: офіційний образ і реальна практика», 2011). Ззаду на м’яких сидіннях урочисто сиділи, мов на царському троні, полководець селянських повстанців тридцятирічний Нестор Махно і його двадцятидворічна сподвижниця вчителька Гуляйпільської гімназії Галина Кузьменко. (Степан Рев’якін «Гуляйполе», 2001). Нам розповідають про сподвижницю Фіделя, яка брала участь у штурмі Монкада. (Всесвіт, 1976, №1). І посаджу тебе високо на престолі і скажу народові цілому: отеє сподвижниця моя, це сонце, що огріло душу мою і сили нові добуло з духа і з тіла мого. (Богдан Лепкий «Мотря», 1926).] 2. та, хто присвятила якійсь справі чимало зусиль. [Стала прекрасною актрисою кіно і сподвижницею: вона багато зробила для увічнення пам’яті свого прадіда поета і драматурга Василя Капніста <…> (Україна молода, 2018).] див.: сора́тниця Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 713 – книжн. Словник української мови: в 11 томах, Том 9, 1978, с. 555 – книжн.

упоря́дниця, упоря́дниць, впоря́дниця, впоря́дниць; ч. упоря́дник, впоря́дник 1. та, хто створює щось (збірник, словник, виставку та ін.), систематизуючи, підбираючи в певному порядку якийсь матеріал. [Про це розповіла упорядниця виставки Алла Українець. (Суспільне. Новини: Рівне, 05.08.2020). Передує цим описам розлога передмова упорядниці, яка, головним чином, також служить своєрідним переказом весільних обрядів цих двох сіл. (Лілія Ковальчук «Поетика весільного фольклору Західного Полісся (регіональна специфіка)»: дисертація, Луцьк, 2017). Та цього року, на жаль, за словами однієї з упорядниць віртуального музею Наталі Шпот, цей процес представлять тільки нерухомі фото. (Високий замок, 2004). Впорядницею цієї збірки є Магдалена Ласло-Куцюк – дослідниця української літератури. (Сучасність, Мюнхен, 1978). Не дивно й те, то перший термінологічний словник, що вийшов з ім’ям Курило як упорядниці (6), на сьогодні застарів <…> (Юрій Шерех «Всеволод Ганцов. Олена Курило», Вінніпеґ, 1953).] 2. та, хто організовує когось або щось. [Американські та українські колеґи спільно взяли участь як виховниці та впорядниці на літньому сумівському таборі. (Свобода, 2016). – Не віддам тобі рідну сестру, працьовиту господарочку, всьому двору впорядницю! – викрикував менший брат Мусійко, напучуваний товкмачами. (Володимир Кільченський «Вітри сподівань», 2015). Відчутна й деяка заклопотаність: адже Оля очолює пластову групу підлітків, котру організувала півтора року тому, взявши на себе обов’язки впорядниці. (Кримська світлиця, 1993). Впорядницями вечірок бували тільки ті, що мали того року покинути школу. (Наталена Королева «Без коріння», 1936). ІІ. зізд впор’ядчиків, впорядниць та відпоручників усїх куренів Галичини і Буковини відбуде ся у дн. (Дїло, 26.12.1913).] // перен. та, яка впорядковує щось. [Про любов як упорядницю сім’ї <…>. (Віктор Малахов «Труд любови та сімейна злагода», 2002).] // заст. упоря́дниця до́му — та, хто вела домашнє господарство в когось. [Посада «упорядниці дому» (іншими словами, економки) і посада кухонної прислуги чи покоївки статусно дуже відрізнялися. (Україна модерна, 25.12.2018).] див.: уря́дниця Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 467. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Представля́ть, предста́вить, ся = 1. ста́вити ся, приставля́ти, поставля́ти, виставля́ти, станови́ти, поста́вити, приста́вити, ви́ставити, ся. — Найважніший життєвий материял про час перебуван­ня Шевченка в арешті становлять нам урядові процеси. Кн. — Приставили рештанта до слїдователя. — Щоб беззаконника схопить, приставити у суд і там його судить. Б. Г. — Тричі ставив ся перед губернатора. Кн. — Предста́вить свидѣ́телей = поста́вити сьві́дків. — Предста́вить дра́му = ви́ставити дра́му. — Предста́вился удо́бный слу́чай = ви́пала до́бра ока́зія. 2. представля́ти, предста́вити. С. Жел. 3. уявля́ти, ся (С. Ш.), зъявля́ти, ся, поклада́ти на ду́мцї, здава́ти ся (С. Ж.). мрі́яти, ся, ма́рити ся, роїти ся (С. З.), уздріва́ти ся, ввижа́ти ся, вбача́ти ся, верзти́ ся, объявля́ти ся, уяви́ти, ся (С. Ш.), зъяви́ти, ся, покла́сти на ду́мцї, примрі́ти ся, вроїти ся, уздрїти ся, приверзти́ ся. — Я так живо уявляв собі його біль. Фр. — І уявила ся Хариті вижата нива, а на їй стоять полукіпки. Коц. — І ввижаєть ся мінї величезний храм України. Кн. — А їм уздріваєть ся чоловіча голова у водї од того вовка, що був чоловіком. н. о. — Все мінї ввижаєть ся, що він мене вбиває. Кр. — Чудо-диво таке мінї трапилось, що навряд чи й у снї кому марилось. Ст. — Усе йому батько покійний вбачаєть ся. К. З. о Ю. Р. — Ві снї верзеть ся, приверзлось. — Се йому так здалось. — Предста́вьте себѣ́, что... = уяві́ть собі́, що... — Представля́ться передъ глаза́ми = ввижа́ти, ся, приви́джувати ся, вбача́ти ся, уздріва́ти ся. — Чи не ввижаєть ся се, що сьвятоша хо́дить по водї. н. о. Гр. Чайч. — Так наче і ввижаю його перед собою. н. к. — П. во снѣ́ = сни́ти ся, верзти́ ся, ма́рити ся, присни́ти ся, приверзти́ ся. — І спить ся мінї і марить ся. В. М. 4. удава́ти (С. Л. Ш.), приставля́ти, ся, прикида́ти ся, уда́ти, приста́вити, ся, прики́нути ся. — Удає з себе письменного. — Ми часом так з’умієм вдати на обличчю і покору й сьвятість. Ст. Г. — Однак я удавав, буцїм то і байдуже. О. Ст. — Вдає з себе справжнього пана. Кн. — З мене актьор чорт зна який: не вдам добре. Гр.— Із вертепа приставляли чудасїю всяку. Мак. — Приходить Бог та приставив ся таким бідним. н. к. — Покотило прикинув ся щирим приятелем попа. Кн. — Він прикидаєть ся пъяним. — Представля́ться дурачко́мъ = ду́рника стро́їти. — Що ти з себе дурника строїш? Хіба ми тебе не знаєм. — П. кого́ = приставля́ти, перекри́влювати, перекривля́ти, перекриви́ти. — Він уміє добре перекривляти нашого старшину.

Чу́диться = здава́ти ся і д. Каза́ться 1. і Представля́ться 3.

Предоставля́ть, предоста́вить, ся = зоставляти, од(від)дава́ти, здава́ти, дозволя́ти, зоста́вити, одда́ти, зда́ти, дозво́лити. — Представля́ю на ва́ше усмотрѣ́ніе = здаю́ ся на ва́шу во́лю, ла́ску. — Предоставля́ется вамъ пра́во = ві́льно вам, ма́єте пра́во. — Предоставля́ется суди́ть други́мъ = неха́й и́ньші су́дять. — Предоста́вьте мнѣ́ э́то сдѣ́лать = дозво́льте мінї це зробити, неха́й це я зроблю́. — Предоставляю на ва́ше сужде́ніе = здаю́ ся на ваш суд.

Приводи́ть, привести́, приве́сть = 1. приво́дити, виво́дити, дово́дити, привести́ і т. д., силою — припрова́дити (С. Л.), допрова́дити, кількох — поприво́дити і т. д. — Привів з собою гостей. — Стежечка вивела на горо́д. Кн. — Усе те допровадило Україну до під’упаду. Кн. 2. д. Представля́ть і Предъявля́ть. — Приводи́ть, приве́сть въ поря́докъ = порядкува́ти (С Л.), лаштува́ти, опоряжа́ти, прибіра́ти, ладнува́ти, упорядкува́ти (С. Л. Ш.), улаштува́ти, опоряди́ти, прибра́ти, ула́дити (С. Ш.), уладна́ти, оха́їти. — Досї ще не упорядковано Шевченкових листів. Кн. — На силу улаштував в шахві книжки. Кн. — П. въ у́жасъ = завдава́ти, завда́ти жа́ху, страху́, настраши́ти. — П. къ оконча́нію = кінча́ти, дово́дити до кінця́, до кра́ю і т. д. д. Ока́пчивать. — П. на па́мять = нага́дувати, прига́дувати, нагада́ти і т.д. — Приве́сть въ чу́вства = очути́ти, відвола́ти, відволо́дати, відходи́ти. — П. въ разоре́ніе, въ бѣ́дность = спустоши́ти (С. Л.), зни́щити (С. Л.), в старцї, в зли́днї пусти́ти. — П. въ я́рость = розлютува́ти, роздратува́ти, роздрочи́ти (С. Л.). — П. въ кра́ску = засоро́мити. — П. къ прися́гѣ = до при́сяги, під при́сягу привести́. — Привёлъ Богъ, не привёлъ Богъ = дав Бог, не дав Бог. — Не приведи́ Богъ = не дай Бо́же, крий Бо́же! — Привело́сь ему́ побыва́ть = довело́сь йому́ побува́ти. — Онъ приво́дится мнѣ двою́роднымъ бра́томъ = він дово́дить ся мінї бра́том у пе́рвих. — Приведённый вы́ше = зга́даний ви́ще, в горі́. — В згаданому в горі листї до Микити Шевченко... Кн.

Прики́дывать, прикида́ть, прики́нуть, ся = 1. прикида́ти, підкида́ти, прики́нути, підки́нути. — Підкинь ще коням сїна. 2. приміря́ти, примі́ряти, помі́ряти. — А ну поміряй, чи прийдеть ся на тебе (про одежу). 3. підкида́ти, підки́нути. — Йому підки́нули дитину. 4. прикида́ти ся, приставля́ти ся, удава́ти, прики́нути ся, приста́вити ся, уда́ти, бідним — бі́дкати ся (С. Л.), розбі́дкати ся, розбідкува́ти ся, збі́днити ся, невинним — неви́нничати. — Прикинув ся, наче спить. н. о. — Невинничає мов Сусанна, незаймана нїколи панна. Кот. (Д. ще під сл. Представля́ться). 5. чіпля́ти ся, вкида́ти ся, причепи́ти ся, вки́нути ся, прики́нути ся (про хвороби).

Темя́шиться, потемя́шиться = уявля́ти ся, чу́ти ся, здава́ти ся, вбача́ти ся, вважа́ти ся і д. Представля́ться 3.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)