Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 121 статтю
Запропонувати свій переклад для «бабка»
Шукати «бабка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ба́бка –
1) см. Ба́бушка;
2) см. Ба́ба 4;
3) (надкопытная кость) ба́бка;
4) (игральная кость, камешек) ба́бка, па́ця.
• Игра в ба́бки – гра в па́ці;
5) (небольшая наковальня) ба́бка.
Бабё́нка – молоди́чка, жі́ночка, (шутливо) ба́бка.
Ба́бушка –
1) (мать отца или матери) ба́ба, ба́бка, бабу́ня, бабу́ся;
2) (вообще старушка) ба́ба, ба́бка, бабу́ня, бабу́ся.
• Ба́бушка на двое сказала – на дво́є ба́ба ворожи́ла.
Волосе́нь –
1) (надкопытная кость) ба́бка;
2) (болячка над копытом) мокре́ць (р. -реця́);
3) (мед. Onyxis) во́лос.
Голы́ш –
1) го́лий, голя́[ю́]к;
2) (бедняк) голя́к, го́лий, го́лик, голю́к, голи́ш, гольтіпа́ка, голодра́б, голодра́бець, голодра́нець, голоколі́нець (р. -нця), голоколі́нник, голоколі́нок, зли́день (р. -дня), злида́р (р. -ря́), злиде́нник;
3) (камешек) га́лка, га́лька;
4) (яйцо без скорлупы) ви́ливок;
5) бот. (Salvia nutans) – ба́бка, бабки́, голи́ш.
Зава́лец, бот. – ра́нник, підти́нник, смовдь (-ди), кукуля́рія; чо́рна ба́бка.
Змеи́ный – гадю́чий, гадю́чин, га́дячий, га́дяцький, гадю́цький, змія́чий, змії́ний, (змеев) га́дів (-дова, -дове), змі́їв (-єва, -єве). [Ми зни́щимо гадю́че ко́дло лю́те (Грінч.). Чо́рні кі́гті, вмо́чені в гадю́чу сли́ну (Крим.). Га́дяче жало́ (Федьк.) Змія́ча голова́ (Звин.). З то́го ча́су о́стрів той зве́ться змії́ним (Стор.). Брав черві́нці з гадю́чиної но́рки (Франко)].
• -ное гнездо (место) – гадю́чник, гадови́ще.
• -ное отродье, гнездо – гадю́че, змія́че ко́дло, гадю́че, змі́єве насі́ння.
• -ная трава, бот. Stachys silvatica L. – ба́бка, бу́ковиця.
• -ный язык, бот. Ophioglossum – язи́чник (-ка), пога́не зі́лля, без’язи́чник, ти́хе зі́лля.
Зна́ха́рка – зна́харка и зна́ху[о]рка, зна́тни́ця, ба́ба, ба́бка, (ворожея) воро́жка, шепту́ха, шепту́ня. [Занеду́жала княги́ня і князь схамену́вся, за баба́ми-знахарка́ми по се́лах метну́вся (Шевч.). До сто бабо́к піти́ – сто не́мочей ска́жуть (Приказка). Покли́кали до не́ї усі́х знатни́ць і лікаро́к (М. Вовч.)].
И́скопыть –
1) (вывих бабки у лошади) зби́та ба́бка (в коня́);
2) (рана около копыта) за́січка;
3) (земля из-под копыт) грудки́ (-до́к);
4) бот. Gentiana cruciata L. – лихома́нник (-ку), ти́рли́ч (-чу́), товсту́ха.
Ка́ша –
1) ка́ша, (жидкая кашица) кулі́ш (-лешу́), (насм.) кандьо́р (-ру), (запечен. с маслом и яйцами или лапшою) ба́бка.
• -ша гречневая, пшённая, ячневая, манная – ка́ша греча́на, пшоня́на, я́чна, ма́нна.
• Густая -ша детей не разгонит – гу́ща діте́й не розжене́ (Приказка).
• -ша – разгоня наша – ка́ша – розго́ниха на́ша (Номис).
• Борщ да -ша – пища наша – хліб та вода́ – коза́цька їда́ (Приказка).
• Сапог -ши просит – чо́біт ї́сти про́сить; чо́біт зу́би ви́щирив.
• У него -ша в голове – в ньо́го лемі́шка (ка́ша) в голові́, та ще й без олі́ї.
• Заварить -шу (о ссоре, скандале и т. п.) – зчини́ти бу́чу, колотне́чу, закрути́ти лемі́шку, навари́ти до́брої ка́ші.
• Заварилась у них -ша (иноск.) – зчини́лась у їх колотне́ча; заклекоті́ло у їх, як у ка́шнику.
• Большая -ша заварилась у них – крута́ ка́ша у їх ва́ритьса.
• Из-за пустяков такую -шу заварили – за ону́чу зби́ли бу́чу (Приказка); за ма́сляні ви́шкварки завели́ся (Приказка).
• Вы -шу заварили, а нам приходится расхлёбывать – ви ка́шу завари́ли, а ми му́симо ї́сти; ва́ша ро́зчина, а нам міси́ти; слю́сар прокра́вся, а коваля́ пока́рано; хто їв я́блука, а кому́ – оско́ма (Приказки);
2) бот. Achillea Millefolium L. – дереві́й (-ві́ю), крива́вник (-ка и -ку), серпорі́з (-зу).
Ко́з(о)н, (чаще мн.).
• Ко́зны – ба́бка, па́ця; срвн. Ба́бка 4.
• Игра в -зны – гра в па́ці.
I. Копро́вый – капаро́вий, копро́вий; см. I. Копё́р.
• -вая баба – ба́ба, ба́бка.
Крупени́к –
1) (каша крутая) ка́ша круп’яна́, круп’яни́к (-ку́);
2) ба́бка круп’яна́; ка́ша запіка́на;
3) пирі́г з ка́шею.
Крючо́к, Крючо́чек –
1) гачо́к (-чка́), гаче́чок, (редко) крючо́к, крюче́чок (-че́чка); (деревянный) клю́чка, клю́чечка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлю́чка, (за)карлю́чечка. [На них (дощечка́х) були́ понамальо́вані які́сь гачки́ (Франко). Це слове́чко одно́ в моє́ се́рце вп’яло́ся гачка́ми (Вороний). Ой, яка́ карлю́чка танцю́є зо мно́ю! – поду́мала На́стя (Н.-Лев.)].
• -чо́к вязальный, см. Вяза́льный; (для вязанья грубой шерсти) клю́чка.
• -чо́к дверной, оконный – за́щіпка, ум. за́щіпочка.
• Запирать, запереть, брать, взять дверь на -чо́к – защіпа́ти, защепну́ти (о мног. позащіпа́ти) две́рі, заки́нути две́рі на за́щіпку.
• -чо́к застежной (в одежде) – гапли́к (-ка́), ум. гапличо́к (-чка́), (вместе с петлёй) дід і ба́бка, ко́ник і коби́лка, гапли́к і гапли́чка.
• Застегнуть платье на -чки́ – застебну́ти, позастіба́ти, позапина́ти убра́ння (женское: су́кню), (самому себе) застебну́тися (на гаплики́).
• Сделанный на -чка́х (об одежде) – гаплико́вий. [Гаплико́ва жиле́тка (Сл. Гр.)].
• -чо́к спусковой (у ружья) – язичо́к (-чка́), ци́нґель (-ґля); срвн. Соба́чка.
• -чо́к рыболовный – гачо́к, гак (риба́льський); (двойной) козу́ля, ум. козу́лька. [Скуй гачо́к на у́дку (Н.-Лев.). На сей гачо́к його́ не зло́виш (Коцюб.)];
2) (росчерк пера) (за)карлю́чка;
3) (лукавый изворот в деле) (за)карлю́чка. Строить -чки́, см. Крючкотво́рствовать;
4) см. Крючкотво́р;
5) (чарка) крючо́к, ча́рка, чарчи́на, ча́рочка;
6) (у змеи) зуб (-ба);
7) (у винограда) ву́сик (-ка).
Лапшо́вник – ба́бка, запе́чена ло́кша, (зап.) мака́рон (-ну).
Лоды́жка, Лоды́га –
1) анат. malleolus – кі́сточка, щи́колодка, коло́дочка, (редко) кі́стка. [Пи́лу було́ по са́мі кістки́ (Свидн.)];
2) (бабка) па́ця.
• Играть в -ки – гра́ти (гуля́ти) в па́ці. [Не дає́ у неді́лю в па́ці гра́ти (Л. Укр.)];
3) (коленчатый шарнир) колі́но;
4) техн. – вальни́ця, см. Подши́пник;
5) (инстр. для резки гаек) гайкорі́з (-рі́за); срв. Ме́тчик.
Льви́ный – ле́в’ячий, ле́вовий, леви́ний, (зап.) льво́вий, льви́ний. [Зроби́в арка́на з ле́в’ячої шку́ри (Крим.). Ле́вового молока́ доста́ти (Рудч. Казки). Крива́ві ще́лепи леви́ні (Куліш). Па́не отама́не, го́лово ти льво́ва (Рудан.). Дам йому́ найме́ння льви́не (Франко)].
• -ная доля – ле́в’яча ча́стка, ле́в’яча па́йка.
• -ный хвост, см. Львинохво́ст.
• -ная лапа, бот. Alchemilla vulgaris L. – при́воротень звича́йний, на́воротник, ла́пушник.
• -ный зуб (одуванчик), бот. Taraxacum vulgare Schrk. – ку́льба́ба звича́йна, ба́бка, маї́вка, бара́нки.
• -ный зев, бот. Antirrbinum L. – ро́тики (-ків), па́ротка, роззявро́тик.
Накова́ленка – (ум.) кова́длечко, кова́льце; (небольшая наковальня) на́ковань (-ни) (Верхр.), (для отбивания кос) ба́бка, ковале́нька.
Оба́бок (гриб, Boletus scaber) – ба́бка.
Петля́ –
1) петля́ (ум. пете́лька), (затяжная) за́шморг (-гу), клю́чка. [Час-би давно́ їх або за́шморгом на оси́ку, або з печи́ною в ополо́нку (Кониськ.). Вийма́ю ремі́нь і роблю́ за́шморг (Коцюб.)].
• Завязать -лё́й, в -лю́ что-л. – зав’яза́ти що за́шморгом (на́включки), запетлюва́ти що. [Зав’яжи́ на́включки, а то по́тім і зуба́ми не розвя́жеш, як затя́гнеться].
• Надеть -лю́ на себя (себе на шею), на кого (переносно) – запетлюва́ти себе́, кого́. [Той себе́ запетлю́є, а той дочку́ рі́дну (Мирн.)];
2) (в сети, в вязанье) вічко́ и очко́ (редко о́ко);
3) (обмётанный прорез в одежде) пете́лька, за́стіжка, (мочка или проволочная дужка) ба́бка, га́пка;
4) (оконная, дверная) заві́са, ум. заві́ска;
5) охот. – клюка́, клю́чка.
• Метать -ли (о зайце) – ключкува́ти, клюки́ роби́ти.
Повива́льный – (с)повива́льний. -ная бабка, см. Ба́ба 4.
Подбо́йка –
1) см. Подбо́й 1;
2) (наковаленка) ба́бка.
Подоро́жник –
1) бот. Plantago major L. – подоро́жник, ра́нник, пора́нник, порі́зник, ба́бка;
2) пт. Alaunda cristata (хохлатый жаворонок) – посмі́тюха, посмі́тюх, попелю́ха; пт. Emberiza nivalis (пуночка) – при́путень (-тня), при́тупень (зап.), стерни́к, стрена́дка (стренатка), сніголю́б (-ба). [При́путень хо́де над шля́хом (Манж.)].
Попо́в – попі́в (-по́ва, -по́ве, -по́вого, -по́вої…), ба́тюшчин (-на, -не; -ного, -ної…).
• Попо́ва скуфья, -по́во гуменце, бот. Taraxacum officinale – ку́льбаба, купа́ва, купа́ла, ба́бка, баранки́, лету́чки, кульба́ка, жиді́вська ша́пка, жи́дик, май, ма́йка, маї́вка.
Посошо́к –
1) па́личка; патери́чка; ціпо́чок, костуро́к, косту́ронька (-ки); ґирли́жка, кийо́к; см. По́сох.
• -шо́к выпить – ви́пити на ко́ні, доро́гу погла́дити, стреме́нно́го ви́пити;
2) -шо́к узловатый, бот. Phlomis tuberosa L. – кропива́ глуха́, свиня́ча ба́бка, медов(н)и́к, нечу́й-ві́тер.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Одуванчик. – кульбаба, купава, пустодуй, солдатики, літючки, летючки, бабакуля, падиволос, плішивець, дикий молочай (молочій), молочник, баранки, бабка, бабки, вовчий зуб, подойнички, чичик, чічак, чічик, малайниця, мелайниця, маївка, пухлянки, пушки:
• Божий одуванчик – Божа кульбабка; кульбабця, кульбабка.
[О пізня кульбабо! Голівка посивіла Хитається дрімотно у півсні — Краси останній слід (В.Стус). Наш народ незрілий, він як дитина… Діти не думають про завтрашній день, вони не прораховують своїх кроків навіть на дещицю наперед. Чи вони діти, чи здитинілі старі? Ті Божі кульбабки також не від світу цього (Г.Паламарчук). Бабуся моя, Лізавета, поїла бідаку чаєм, про неї нічого й говорити — кульбабка, та й годі (О.Ульяненко). — Що ти мелеш, чоловіче? — із Серафима миттєво облетіла вся зовнішня незворушність, як білі парашутики з перевтіленої кульбаби (В.Кожелянко)]. Обговорення статті
Подберёзовик, подберезник – (гриб) підберезник (підберезовик), березник (березовик), бабка темна, козарик.
[Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда (Є.Гуцало). На означення гриба Boletus scaber Bull, в сучасній українській літературній мові вживаються назви: підберезник, бабка, обабок, підберезовик. Усталеною, нормативною є назва підберезник, про що свідчать численні загальномовні та спеціальні словники, зокрема «Словарь української мови» за ред. Б. Грінченка, «Русско-украинский словарь», «Українсько-російський словник», «Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури», «Словник-довідник з ботаніки», «Словник української мови» (в 11-ти томах), а також матеріали лексичної картотеки Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. В деяких писемних джерелах зустрічаються морфологічні варіанти назви підберезник: підберезовик, підберезняк, підберезовець. Від основи слова береза в українській мові витворилось ще кілька назв цього гриба: березовик, березюк, березняк. Всі вони вказують на співжиття гриба з деревом березою. В українських діалектах на означення гриба підберезника засвідчені ще назви бабка темна, березовий гриб, сірий гриб, чорний гриб, чорниш, бабка рижа, грабовик, козарик, зайцевод, партизан, калічка, козар (Л.Симоненко)]. Обговорення статті
Бабочка –
1) (зоол.) мете́лик, меті́ль, моти́ль; (ночная) не́тля, вечі́рник;
2) (галстук, разг.) метелик;
3) (бабёнка) молоди́чка, жі́ночка, (шутливо) ба́бка:
• ночная бабочка, разг. – (проститутка) нічний метелик.
[Пройшов день, два, і з неї цвіт опав, І Маківка осиротіла; Бджола на іншій квітці сіла, Ту погань метелів мовби лихий забрав (Є.Гребінка). Великий мотиль літав плавучим, кокетним польотом (О.Кобилянська). На світло ламп летіла роєм нетля і билась крилами об скло (М.Коцюбинський). Бідний нічний сірий метелик сидів в темному вогкому льоху за бочкою з капустою. Сидів він сумно, стуливши свої темні крильця. Так смутно йому було, дарма що не був він там самотнім, – мав-таки сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був неговіркий, понурий собі, та до того ще з якимсь презирством дивився на бідного метелика, – сказано, нерівня! (Л.Українка). Денні одвідувачі скверу, чеснотливі тати з газетами й нені та няньки з колисками на колесах, розтанули тут разом з останнім промінням світла. На зміну їм злітались нічні метелики та їхні ловці (В.Підмогильний). Тоскний тріск у порожнім лісі, і пташиний колючий свист. Падолист. Де ж метелику сісти? (В.Стус). метелик білим рукавом утерся а вже трава ступила до коси: Коси! (Т.Мельничук). Він цей вокал підносив, як бокал. У нього був метелик на маніжці. Якісь красуні, всупереч вікам, до нього йшли по місячній доріжці (Л.Костенко). Метелик вмів, та не хотів літати, а ти хотіла, та не вміла. Що я хотів? З тобою привітатись. Та ти мене не зрозуміла (В.Слапчук). Зузу, якій подобалось висловлюватися про мене в третій особі, наче мене тут і не було, в’їдливо зауважила, що примушувати пана маркіза до ґрунтовности просто жорстоко. На її думку, це означало б діяти наперекір усім моїм звичкам, безперечно схожих на звички метелика, що пурхає від квітки до квітки, аби скрізь висмоктувати краплинки солодощів (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана). Час було йти купатись, але я відчував, як його чорні очі пронизують мене, тим часом нетлі легко торкаються мого волосся і всідаються мені на сорочку (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Вона стояла переді мною, гарна, юна, сповнена надій, — метелик, що якимось щасливим випадком залетів до моєї обшарпаної злиденної кімнати, залетів до мого нікому не потрібного, безглуздого життя, до мене і не до мене… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Серед каміння було повно крабів, що клацали клешнями й квапилися втекти; яро-зелені жабки, формою тіла схожі на кулі, лякали нас, стрибаючи у воду з гучним плескотом; тремтливим запиналом довкола нас пурхали невеличкі нетлі, маленькі кажани шугали крізь промені наших ліхтариків, і тільки волохатих жаб не було ніде (О.Лесько, перекл. Дж.Дарела). Пломінець рівно здіймався в безвітрі. До нього раз у раз підлітали настирливі нетлі, кружляли навколо, обпалювали крильця й відлітали (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Залишалося похмілля, раптовий біль світу та ще суперечка з Богом, якого в горах кожен знав і який приходив і відходив без жодної видимої причини. Похмурий настрій спурхнув на неї, мов темний метелик (Ю.Винничук, перекл. Е.М.Ремарка)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОЛО́ЖИМ вставн. забут. ще да́ймо;
ну, поло́жим! це ще ба́бка на́дво́є ворожи́ла, о ні, ви́бач(те)!;
поло́жи́вший ОКРЕМА УВАГА;
положи́вший коне́ц покла́вши край;
положи́вший нача́ло ініція́тор;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бабка –
1) (старушка, повивальная бабка) см. Баба;
2) (небольшая наковальня, надкопытная кость у лошади) бабка, -ки;
3) (название игр и игральных предметов) ба́бка, -ки.
Крюк, крючек –
1) (для рыб) гак, -ка, гачо́к, -чка́, крючо́к, -чка́;
2) (у дверей) за́щіпка, -ка;
3) (в одеже) га́плик, -ка, ба́бка, -ки.
Наковальня – кова́дло, -ла; (маленькая для кос) ба́бка, -ки.
Петелька – пете́лька, -ки; (металлич.) ба́бка, -ки.
Повивальный – сповива́льний, -а, -е; -ная бабка – повиту́ха, -хи.
Стрекоза – ко́ник, -ка, ба́бка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Бабка – ба́бка;
• б. коренная (самоточки) – б. головна́;
• б. передняя – б. пере́дня.
Ахтерштевень – ахтерште́вень (-вню), ба́бка гузова́.
Отбой – відбі́й (-бо́ю);
• о. (для кос) – ба́бка.
Чушка, свинка, лит. – ба́бка, вили́ванець (-нця).
Штевень – ба́бка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Баба
• Баба с воза, кобыле легче – баба з воза, кобилі легше. Пр. Тарах баба з воза (з коліс), кобилі (на колеса, колесам, коням, возові) легше. Пр.
• Бабье дело – жіноча (бабська) річ; жіноче (бабське) діло. [Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля. П. Куліш.]
• Бабье лето – бабине літо; погожа (погідна) підосінь.
• Бабьи сказки – дурниці; нісенітниці; (образн.) Рябої кобили сон. Пр. Брех стара на покуті! Пр. Тоді то було, як баба була дівкою. Пр. Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. Пр. [Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? Коцюбинський.]
• Бабьи сплетни – жіночі плітки (балачки); баб’яча брехня (баб’ячі брехні); (образн.) Сорока сороці, ворона вороні. Пр. Сорока летить, а собака на хвості сидить. Пр. Баб’ячої брехні не об’їдеш і на свині. Пр.
• Бой-баба – козир-баба; король-баба; козир-жінка; козир-молодиця. [О, та баба ж козир була. Квітка-Основ’яненко. Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась. Котляревський.]
• Где баба, там рынок, где две, там базар – дві баби — торг, а три — ярмарок. Пр. Дві баби, одна гуска — цілий ярмарок. Пр.
• Где чёрт не сладит, туда бабу пошлёт – де чорт не зможе, туди бабу пошле. Пр. Де чорт не зможе, там баба поможе. Пр. Де є баба, там і чорта не треба. Пр. Куди чорт не поспіє, туди бабу пошле. Пр. То така баба, що й дідька не треба. Пр.
• Злая баба – зла (люта) баба (жінка); злюка (злісниця, з’їдуха, бузувірка); яга (язя); (образн.) Баба сім миль із-за пекла. Пр. То язя з пекла родом. Пр.
• Каменная баба (археол.) – баба; кам’яна баба; баба-кам’яниця; бовван; [кам’яний, камінний] мамай. [А другий — козарлюга вже в літах, досить підтоптаний, стояв, як, бува, камінний мамай на степовій могилі… Ільченко.]
• Повивальная баба (бабка) (устар.) – баба; (частіше з епітетом) баба-(с)повитуха (баба-бранка, баба-пупорізка). [Баба-повитуха все днювала і ночувала в Лемішок. Н.-Левицький.]
• Сварливая баба – сварлива баба (жінка); ґарґара; гризюка. [Коли б не стара ґарґара, а то всіх, як іржа залізо те, точить… Мирний.]
• Сделаться, стать бабой – збабіти (збабитися); (про багатьох) побабіти. [Побабіли, вражі діти! Де ваш дух козачий? Старицький.]
• Сердилась баба на торг, а торг про то и не ведал – сердилась баба на торг, а торг того й не чує. Пр. Сердилась баба на торг, та й дуже, а торгові й байдуже. Пр.
• Скачет баба задом и передом, а торг идёт своим чередом – скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла йдуть своїм чередом. Пр.
• Снежная (снеговая) баба – [Снігова] баба; сніговий дід; сніговик.
• Сорок лет — бабий век – сорок літ — жіночий (баб’ячий) вік. Пр. Як сорок літ стане — жінка в’яне. Пр.
• Упрямая баба – уперта (затята, запекла, клята) баба (молодиця); (образн.) баба з кованим носом. Номис. Ти їй «голено», а вона — «стрижено». Номис. їй кажеш «овес», а вона каже «гречка». Номис
Повивальный
• Повивальная бабка (устар. разг.) – баба; (частіше з епітетом) баба-(с)повитуха (баба-бранка, баба-пупорізка).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ба́бка ба́бка,-ки (частина токарного верстата, призначена для закріплення оброблюваної деталі)
б. за́дняя ба́бка за́дня
б. пере́дняя ба́бка пере́дня
б. упо́рная ба́бка упі́рна
чу́шка вили́ванець,-нця, сви́нка,-ки, ба́бка,-ки (кусень чавуну)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ба́ба –
1) замужняя женщина, старуха;
2) (пренебрежительно о женщине и мужчине) баба;
3) бабушка, бабка;
4) повивальная бабка;
5) каменный истукан на курганах;
6) сугроб, бугор снега;
7) чурбан, балда для вбивания свай или утрамбовки;
8) мотылек;
9) пасхальный кулич;
10) род грибов;
11) сено в сочельник под столом;
12) (из снега) шар;
13) (птица) пеликан.
• Ко́зир-баба – бой-баба.
• Ба́ба-шарпани́на – винегрет. Ба́ба-бра́нка – повивальная бабка.
• Тісна́ ба́ба – игра («давить масло»).
Ба́бка –
1) бабушка, бабка;
2) игральная кость;
3) петелька, застежка, проволочная петля на одежде;
4) наковаленка для отбивания косы;
5) род кушанья, испеченного из муки, пшена, картофеля с яйцами;
6) мотылек, стрекоза;
7) род гриба;
8) (раст.): а) подорожник; б) голыш, шалфей; в) цветок;
9) надкопытная кость;
10) (морс.) ахтерштевень.
• Да́ти ба́бки кому – побить кого.
Кре́ніль – бабка (игральная кость).
Па́ця, -ці –
1) поросенок, свинья;
2) кость, бабка.
Пупорі́зка, пупорі́зна ба́ба (пренебр.) – повивальная бабка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ба́бка, -бки, -бці; бабки́, бабо́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́ба, -би, ж.
1) Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. Ном. № 9805. В баби язик — як ло́патень. Ном. № 9082. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. № 8663.
2) Старуха. Сто баб — сто немочей. Посл. Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі. Чуб. ІІІ. 410. Як був собі дід та баба, та була у їх курочка. Рудч. Ск. І. 19. Нехай він знає, як лаяти старих бабів. Алв. 87. Общепринятыя формы сельской вѣжливости требуютъ каждую старуху называть ба́бою, но это обязательно только для лицъ, которыя лѣтами гораздо моложе старухи, къ которой обращаются. Чуб. VII. 355.
3) Бабка, бабушка, мать отца или матери.
4) Повивальная бабка, акушерка; чаще съ эпитетомъ: ба́ба-сповитуха, ба́ба-пупорізка.
5) Нищая. Баба в торбу візьме (пугаютъ дѣтей). Ном. № 9272.
6) Знахарка. Порадились між собою, казали (до хворої) бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива»! каже, — «твій вік уже недовгий». МВ. І. 7 7. Як Бог поможе, то й баба поможе. Ном. № 8415. Сто баб — сто лік. Ном. № 8420.
7) Ба́ба-яга́. См. яга.
8) Ди́ка ба́ба = Літавиця. Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба. Гн. II. 5.
9) Кіці (ку́ці, ку́ца, ціці)-баба. Игра въ жмурки вообще, а въ частности тотъ изъ играющихъ, который, съ завязанными глазами, долженъ ловить другихъ. КС. 1887. VI. 481.
10) Тісна́ ба́ба, кісна́ ба́ба. Преимущественно дѣтская игра, въ которой сидящіе на краяхъ скамьи начинаютъ тѣснить внутри сидящихъ къ срединѣ ея. т. ч. тѣ оказываются какъ бы въ тискахъ. КС. 1887. VI. 480.
11) Ба́бу перево́зити. Дѣтская игра: бросаютъ камешки или черепки такъ, чтобы они пошли по водѣ рикошетомъ; сколько камень или черепокъ сдѣлалъ скачковъ, столько бросавшій перевіз баб. КС. 1887. VI. 479.
12) Каменный истуканъ, находимый въ степи, большею частью на курганахъ. КС. 1890. VII. 68.
13) Истуканъ, слѣпленный изъ снѣгу. Качати бабу з снігу. Шейк.
14) Высокій конусообразный сугробъ, бугоръ снѣга. Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови. Мир. Пов. І. 212.
15) Колода, чурбанъ съ рукоятями для вбиванія свай или утрамбовки земли. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі. ЗОЮР. І. 75.
16) Пучекъ сѣна, который кладется подъ столъ на сочельникъ. ЕЗ. V. 91.
17) Въ кро́снах то-же, что сука въ варстаті. См. навій. МУЕ. ІІІ. 25.
18) Большой шарообразный комокъ горшечной глины, образованный для перевозки глины съ мѣста добыванія въ мастерскую горшечника. Шух. I. 260.
19) Родъ кушанья, испеченнаго изъ кукурузнаго тѣста, солонины, масла, яицъ и пр. Шух. I. 144. Kolb. I. 52.
20) Ба́ба-шарпани́на. Родъ постной ба́би (см.
19) изъ пшеничнаго тѣста, рыбы, коноплянаго масла и пр. Маркев. 151.
21) Родъ пасхи. МУЕ. I. 108. Хазяїновита хазяйка (напече)... пасок і всякої всячини: пани і панійки, папушники там, баби, пундики. Сим. 205.
22) Птица пеликанъ, Pelecanus crispus. Шейк. Съ измѣн. удар.: баба́. Одес. у.
23) = Соя, Corvus glandarius.
24) = Бабець. Вх. Пч. II. 19.
25) Родъ грибовъ: agaricus procerus. Морд.
26) Родъ большихъ грушъ. Шейк.
27) мн. Баби́. Созвѣздіе Плеядъ. Шейк. Ум. Ба́бка (см.), ба́бонька, ба́бойка (галиц.), ба́бочка, бабу́ня, бабу́нечка, бабу́ся, бабу́сенька, бабу́сечка, ба́бця. За исключеніемъ ба́бки и ба́бочки, всѣ остальныя употребляются преимущественно: въ знач. 3-мъ какъ ласкательныя имена, даваемыя внуками бубушкѣ, также когда говорятъ вообще старухѣ (знач.
2) съ симпатіей къ ней; въ 4 — 6 значеніяхъ употребляются главнымъ образомъ какъ слова обращенія. Добре вам, бабуню, було тут жити. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Чи вже ж отсе, бабуню, Чаплі? — спитала Маруся у однієї старої баби. Левиц. Пов. 371. Одна буде та й за кумочку, друга буде за бабунечку. Грин. ІІІ. 487. Взяла зіллє, поклонилась: Спасибі, бабусю! Шевч. 16. Прибігла мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. МПр. 59 Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько! МВ. І. 78. Як поїхав королевич до бабусеньки: «Бабусенько, голубонько, одгадай сей сон!» Чуб. V. 767. Ой бабусю — бабусечко, що будеш робити? Як приїде дід із лісу — буде бабку бити. Чуб. V. 1131. Ба́бка и ба́бочка употребляются по отношенію какъ къ молодымъ, такъ и старымъ женщинамъ; послѣднее — ласкательное. Ув. Бабе́га, баби́сько, ба́бище.
Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
1) Употребляется какъ ум. отъ баба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130.
2) = Баба 3. Промовила бабка до... свого внука. Гн. І. 182.
3) = Баба 4.
4) = Баба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл.
5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк.
6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. Шейк.
7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. Шейк.
8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Константиногр. у. различается бабка отъ коваленьки (см.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г.
9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, говорятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408.
10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Бабки́ пуска́ти, перево́зити. См. ба́бу перево́зити. Шейк.
11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Карто́пляна, пшоняна бабка.
12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, металиків над нею грає сила. Греб. 370.
13) Зоол. Рыба a) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = Бабе́ць. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24.
14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340.
15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. e) — смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.
Бабча́р, -ра, м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. См. бабка 8. Желех. Шух. І. 169.
Би́тка, -ки, ж.
1) = Бабка 5.
2) Разбитое яйцо (см. Битися навбитки). У мене є з двадцять биток. Черк. у.
3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку зчинилась межи людьми битка. Бердич. у.
4) Ударъ въ игрѣ латка. Ив. 4 7.
5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: ши́ла би́ти. О. 1861. XI. Св. 31.
6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика. Вас. 200.
Креніль, -ля, м. Бабка (игральная кость). Шейк. Слов. 15.
Моти́ль, -ля, м. Мотылекъ. Швидкий, як мотиль. Ном. № 5757. Щось у тебе буде: хоч мотиль, хоч бабка. Ном. № 9232.
Олив’я́нка, -ки, ж. Бабка, налитая оловомъ.
Па́ця, -ці, ж.
1) Дѣтск. Поросенокъ, свинья. О. 1861. VIII. 8.
2) Кость: бабка. КС. 1887. VI. 478. Гра́ти в па́ці. Играть въ бабки. Маркев. 76. А доки в паці будеш грати? Котл. Ен. V. 22.
Повиту́ха, -хи, ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353.
Припла́кати, -пла́чу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?» МВ. II. 122.
Пупорі́зка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Драг. 49.
Росто́птувати, -тую, -єш, сов. в. ростопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Растаптывать, растоптать. А вже бабка курчаточка в хату заганяє. Заганяла, заганяла — троє ростоптала. Чуб. V. 1130.
Скребта́тися, -бчу́ся, -чешся, гл. Чесаться (пальцами). Сіла бабка на печі, в головку ся скребче. Чуб. V. 1130.
Сповиту́ха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.
Уто́ри, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. Слаби́й, слабки́й на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті же баби і так же на утори слабі. Котл. Ен. VI. 13. Бабка на утори слабка. Ном. № 12409. — розійшли́ся. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
Штем, -му, м. = Шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Константиногр. у.
Я́йко, -ка, с. = Яйце. Твоя бабка і моя бабка продавали разом яйка. Ком. Пр. № 1027.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Дво́є, -двох, чис. *Дай нам, боже, разом двоє—щастя та здоровля. К. В. *Хиба він знає, що то горе, що то двоє. А. Вержб. Катер. *На́ двоє, а) Пополам. Росколовсь на двоє. Крим. б) И сюда и туда. На-двоє бабка ворожила. Нп. *По дво́х. По два. 12 хлопців... по двох несли срібні підноси. Лепк.
Ковале́нька, -ки, ж. ...*См. Ба́бка 8.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Бабка (надкопытная кость) — ба́бка, -ки; (небольшая наковальня) ба́бка, -ки.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Alisma plantago-aquatica L. — часту́ха звича́йна; би́шник звича́йний (Сл), жаб’яник бабка (Вх1, Вх2, Вх3, Мл), часту́ха подоро́жникова (Ру, Оп); баба (Mk — ПД), бабка водна (Гв), бабка водяна (Ан, Mk — ПД), бабки (Ос, См — ПД), би́шни́к (Ан, Ів), бобовник (Сл, Ос — ПД, ПС), болотник (Ос — ПД), головишник (Ан — СТ), жабинець (Hl — БУ), жабни́к (Ав, Жл, Вх7, Ду, Сл — СД, СЛ, ЛМ), жерновець (Tl, См — ПД), жо́вник (Ан, Ів, Сл — ПД), кашка біла (Сл — СЛ), криве зі́ллє (Коб — ГЦ), латаття (Сл — СД), ложки (Ос — ПЦ), лотошник (Сл — СЛ), пи́ски ка́чачі (Вх, Жл, Вх1, Mk — ДС), підшильник (Ан — СЛ), подоро(і)жник водяний (Ав, Рг1, Пс, Кр — СД), попу́тник водяни́й (Ан, Ів), укусильник (Ln, Сл — СТ), часту́ха (Рг1, Ср, Пс, Шм2, Ду, Сл, Ос — СТ, ВЛ), ши́льник (Рг1, Ср, Ln, Пс, Кр, Ум, Ян4, Ів, Сл, Ос — СД, СТ).
Betonica officinalis L. ** (Stachys officinalis (L.) Trevisan) — бу́квиця ліка́рська (Ру, Оп); бу́квиця (Вх1, Сл; Ав, Чн, Рг1, Вл, Ан, Ln, Жл, Кр, Rs, Ян2, Ів, Mk, Ос, Ук, Мс — ЗАГ), бу́квиця звича́йна (Мл), диман лікарський (Вх1); ба́бка(и) (Ан, Ів — СТ), бетоникель (Ан — ПД), бето́ніка (Ан, Шк, Ос — ВЛ), бетонія (Ос — ВЛ), бетонька (Км), брюквиця (Сл — СЛ), буква (Ан), буквиця чорна (Км), буківка (Км), буковиця (Ан — ПД), буковка (Ан, Го1 — СЛ), буко́вник (Ан, Ів), бук-трава́ (Ан, Го1, Ів — СЛ), девесил (Ан — СЛ), деревий польовий (Mk — ГЦ), дєдик солодкий (Ан — СЛ), дима́н (Ав, Рг1, Жл, Mj — СД), жидки (Ос — ПД), зво́здики пі́льські (Шх — ГЦ), золотушник (Ан — СЛ), кану́пер польови́й (Ан, Ів — СЛ), липовий квіт (Ан — ГЛ), матери́на (Ан, Кр, Сл — СД), материнка (См — СД), матка (Ос — ПД), маточниця (Ос — ВЛ), репуха (Ос — ПЦ), ручки Божі (Ан — СД), свинд(ю)ха (Ос — ПД, ВЛ), сердечник (Ос — ВЛ), старовина (См — СД), чай грудний (Ос — ВЛ), шишка́р (Коб — БО), яківка (Hl — БУ).
Centaurea mollis Waldst. & Kit. — воло́шка м’яка́ (Ру, Оп); блава́т гірськи́й (Мл), воло́шка гі́рська (Сл); ба́бка (Нв — ВЛ), баклашки́ (Коб — ГЦ), васильки (Кар — ГЦ), воло́шка лісова́ (Коб — БО), зразі́ллє (Вх, Жл, Вх1 — ДС), наголоватки (Ан, Сл — СТ).
Heliopsis helianthoides (L.) Sweet — со́няшничок садо́ви́й; ба́бка (Ар — ПЗ).
Nuphar lutea (L.) Sm. — гле́чики жо́вті (Сл, Ру, Оп; Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн, Яв, Ів, Mk, Сб — СД, СТ, ПД, СЛ); збаня́тник жо́втий (Вх1; Жл), лопа́тень жо́втий (Во, Вх1, Вх2, Вх6, Мл); ба́бка (Мг — ЗК), ба́бки́ (Рг1, Ан, Пс, Ум, См — СД), балаба́нчик (Лс2 — ПЦ), балбатка кінська (Сл — ПС), бамбульки (Гв — ВЛ), банички (Сл — СД), баньки жовті (Ос — ПД), бли(і)скалка (Вх7, Гр — ЛМ), бобки (Ан), бовтики (См), бовток (Сл — ПС), болячки́ (Сб — СД), бортві́нок мла́чний (Мг — ЗК), булбу́к (Мг — ГЦ), водяни́ця жо́вта (Мс — СТ), га́дячі квіточки́ (Мг — ЗК), ги́равка ко́нська (Лс2 — ПЦ), глади́шка водяна́ (Лс2 — ПЦ), глеч(еч)ки (Ан, Сл — СТ, ПС), гле́чики (Мн2, Ум, Ів, Mk, Мс, Мг, Сб — СД, СТ, ЗК), гуски́ жо́вті (Сб — ПЦ), дзвіно́чки жо́вті (Мг — ЗК), жа́биринник (Мг — ЗК), жабля́чка (Мг, Сб — ЗК), жабни́к (Мг — ЗК), жабурни́к (Мг — ЗК), жа́б’яча кві́тка (Мг — ЗК), жаб’я́чка (Мг — ЗК), зба́нок (Ан, Гр, См — СД), збаночки (Ан), збанята (Гв — ДС), ка́лча (Бк — БУ), капелю́ші (Пс, Жл, Гр), ка́шка (Сл, Сб — ПС, ДС), куби́шка (Мс, Мг, Сб — СТ, СЛ, ЗК), кувши́нка(и) (Чн, Сл, Мс, Мг, Сб — СД, СТ, СЛ, ЗК), кувши́нка жо́вта (Сб — СТ), кувши́нчики (Жл), кувши́нчики жо́вті (Рг1, Мн, Сб — СТ), купа́в(к)а (Сб — СД, СТ), купавка жовта (Км), купина́ (Мс — СТ), лапушник водяний (Ан), лата́ття(є) (Ан, Сл, Ук, Мс, Мг, Сб — СД, СТ, СЛ, ДС, ЗК), лата́ття(є) жо́вте (Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Мн, Шм, Ум, Шс, Ян4, Ів, Mk, Ос, Сб — СТ, ПД), латаття чоловіче (Ан, Ос — ПД), латах (Ан — ВЛ), ла́таш (Мс — СТ), лелі́я (Мг — ЗК), лелі́я боло́тна (Мг — ЗК), лелі́я водяна́ (Мг — ЗК), ліле́я водяна́ (Сб — ЗК), лі́лі́я (Рм, Мг, Сб — ВЛ, ПЦ, ЗК), лілі́я во́дна (Сл, Гб — ДС), лі́лія водяна́ (Сб — ВЛ), лі́лі́я жо́вта (Рм, Мс, Гб, Сб, Дан — СТ, ПД, ВЛ, ПЦ, ПЗ, ДС), лі́лія жо́вта водяна́ (Мс, Сб — СТ, ВЛ), ло́па́тень (Жл, Вх3, Mk, Мг — ЗК), лопаття (Сл), лопотун (Км), лопу́х (Рм, Мг, Сб — ПЦ, ПС, ЗК), лопу́х жо́втий (Mk, Сб — ПД, БО, ГЦ), ло́тарь (Мг — ЗК), ло́татень жо́втий (Сб — БО), лотаття (Км), ло́та(о)ть (Мг — ЗК), ло́ташка (Сб — ДС), ло́тос боло́тяний (Мг — ЗК), мак водяни́й (Рг1, Ан, Пс, Шс, Ів, Ос, Мг — СТ, ВЛ, ЗК), мак ди́кий (Мг — ЗК), мак жовтий водяний (Ан), маківка водяна (Км), ма́кі(о)вка жо́вта (См, Сб — ДС), ма́кі(о)вки (Сл, Mk, Ос, Рм — ВЛ, ПЦ, ПС), ма́ковка ко́нська (Лс2 — ПЦ), маточник (Ос — ВЛ), мовниччя (Hl — БУ), мо́(у)ми́ч (Мг — ЗК), момич жіночий (Ос — ВЛ), момич жовтий (Вх7, Ос — ПД, ВЛ), момич чоловічий (Ос — ВЛ), отуччя (Км), пиздогри́з (Rs — ВЛ), пи́ски жа́би (Сб — БО), пловник (Ос — ПЦ), пу́дбіль (Мг — ЗК), ри́ковки жо́вті (Лс2 — ПЦ), солда́ти (Лс2 — ПЦ), сплавник (Ос — ВЛ), товка́нчики (Мг — ЗК), товсту́н (Ан, Пс, Жл, См — СД), товстушка (Mk, См — ПД), чемерни́ця (Мг — ЗК), шубашни́к (Сб — ПЦ), щавни́к ди́кий (Мг — ЗК).
Phlomis tuberosa L. — залізня́к бульби́стий (Мл, Сл, Ру, Оп); поломка бульвиста (Вх1); бабка (Ан, Ян3, Сл, См — СД, СТ, СЛ), ба́бка синя́ча (Ан, Кр, Ів, Сл — СД, СТ), бабки кінські (Ос — СЛ), васильки польові (Ос — СЛ), желізняк (Кр, Сл — СД), залізняк (Ос — СТ, СЛ), зопник (Ln — СТ), кропи́ва́ глуха́ (Ум, Шс2, Ів, Ос — СТ, ПД), медова трава (Ан — СЛ), медови́к (Ср, Ln, Го2, Ум, Ян2, Ян4, Ів, Сл — СД, СТ, СЛ), медовка (Ан — СТ), медо(і)вни́к (Ан, Ів — СТ), медунишник польовий (Ан — СЛ), нечу́йві́тер (Ан, Ів — СТ), поло́нка (Жл), посошок Христов (Рг1, Пс, Мн), ухо вовче (Ан — СТ), черешник степовий (Ос — СТ), чужо(е)ва́рник (Рг1, Ан, Пс, Мн, Ду), ша́ндра (Вл, Мн, Ду), ша́ндра кучеря́ва (Гр, Ду — СД).
Plantago L. — подоро́жник (Сл, Ру, Оп; Ср, Шс2, Mk, Ук — СТ, ПД); бабка (Вх3).
Plantago arenaria Waldst. & Kit. ** (Plantago scabra Moench) — подоро́жник піскови́й (Сл); ба́бка піскова́ (Мл), ба́бка тонкоколо́са (Мл), подорожник шорсткий (Оп); ба́бка-трава́ (Ум, Ів), головки (Ян4 — СТ), припутник (См), проклята травка (Ян1, Ян4 — СТ), сім’я блошне (Чн, Ln, Шс2 — СТ, СЛ), сухітник (Ос — СД), товстуля (См — СЛ), товсту́шка (Ан, Жл — СЛ), три́пу́тник (Ан, Жл, Ду — СТ), хме́лик (Ів, См — СД), хмельок (Ан — СД).
Plantago cornuti Gouan — подоро́жник Ко́рнута (Оп); ба́бка солончакова́ (Мл), подоро́жник солонце́вий (Сл); подорожник (Мн2).
Plantago lanceolata L. — подоро́жник ланцетоли́стий (Ру, Оп); ба́бка ланцетова́та (Вх1, Вх6, Мл), подоро́жник ланцетува́тий (Сл); ба́бка (Гт, Гб, Мг — ПЗ, ДС, ГЦ, ЗК), бабка вузька (Сл), ба́бка до́вга (Гт — ЗК), бабка ліченувата (Ос — ЛМ), ба́бка мала́ (Коб — БО), ба́бка польова́ (Гд — БО), бричка (Ос — ПД), вишишник (Ан — СЛ), волосна трава (Ан — СЛ), волосяна трава (Км), гойник (Вх7 — ЛМ), гойник-дородник (Км), гойове листя (Вх7 — ЛМ), доро́жник (Рг1, Пс), козлики (Ан — СД), лапка (Км), му́шка чо́рна (Мг — ЗК), натягач (Ос — СД), острець (Км), подорі́жник (Мг, Коб — ГЦ, ЗК), подоро́жник (Рг1, Пс, Ум, Шс2, Ду, Ів, Сл, Ос, Мг — ЗАГ), подорожник вузьколистий (Сл), подорожник малий (Hl — БУ), попу́тник (Пс, Ум, Шс2, Ів, См — СТ), пора́нник (Ан, Пс, Гр, Ів), порі́зник (Ан, Пс, Гр, Ян2, Ів — СД), пору́баник (Мг — ЗК), потєгач (Mk — ГЦ), придоро́жник (Гт — ЗК), припу́тник (Гт, Мг — ЗК), припутник дрібний (Км), райник (Вх5 — ЛМ), ра(я)мни́к (Мг — ЗК), ра́нни́к (Ан, Пс, Ду, Ів, Ос, Он, См — СТ, ПД, БО), серпни́к (Мг — ЗК), солонець (Ан — СТ), стяга́ч (Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Го2, Ян1, Ду, Ів, См — СД, СТ, СЛ), ужик (Ан — СЛ), ушик (См), язи́чки́ (Вх, Вх6, Ян2, Ду, Сл, Mk, Ос — СД, ВЛ, СЯ), язички пессі (Км — ЗК), язички́ соба́чі (Рг1, Пс, Ум, Ів), язичники (Км), язичок (Нв — ДС).
Plantago major L. — подоро́жник вели́кий (Сл, Ру, Оп); ба́бка бі́льша (Вх1, Вх6, Мл); ба́бка (Гв, Нв, Вх, Ан, Пс, Gs, Жл, Hl, Mj, Ів, Сл, Mk, Бк, Гт, Он, Пч, Гу, Гб, Кч, Мг, Кар, Коб, Пок — ЗАГ), ба́бка дома́шня (Гд — БО), бабка серока (Гб — ЛМ), бабки́ (Мо, Ос — СТ, ПД), ба́бче ли́стя (Мг — ЗК), базьки (Mk — ДС), базьочки́ (Вх, Сл — ДС), блошни́к (Яв, См — СТ), буквиця (Ан — СД), доро́жник (Пс, Жл), напутник (Mk), парник (Mk — ПД), подорі́жник (Вх7, Гб2, Мг, Сб, Коб — ДС, ГЦ, ЗК), подоро́жник (Чн, Нв, Рг1, Вл, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн2, Hl, Rs, Шх, Шс2, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Рм, Пч, Гб, Кч, Мг, Коб — ЗАГ), подорожник жилавий (Сл — СД), подоро́жник широколи́стний (Сб — СТ), подоро́жня́к (Лс2, Сб — ПЦ), попу́тник (Рг1, Ln, Пс, Жл, Шс2, Ду, Сл — СТ), поранник (См), порізник (См — СД), придоро́жник (Гт, См — СЛ, ЗК), при́путень (Ів), припу́тник (Вх7, Ів, Гт, Мг — ЗК), припу́тник кру́глий (Гт, Сб — ЗК), путни́к (Гд — БО), ра́нни́к (Рг1, Ан, Пс, Ду, Сл, Mk, Пч, Яна — СТ, ЗК), рямни́к (Мг — ЗК), свинжильник (Ос — СТ), семижильник (Ан — СТ), серпни́к (Мг — ЗК), стягач (Пс), три́пу́тень (Ан, Жл, Ду — ПС).
Plantago maritima L. — подоро́жник примо́рський (Сл); ба́бка примо́рська (Мл); вербейник (Шс2 — СТ), подорожник (Шс2 — СТ), попутник (Шс2 — СТ).
Plantago maxima Juss. ex Jacq. — подоро́жник найбі́льший (Сл, Ру, Оп); ба́бка висо́ка (Мл).
Plantago media L. — подоро́жник сере́дній (Сл, Ру, Оп; Hl — БУ); бабка космата (Вх1), ба́бка сере́дна (Мл); ба́бка (Hz, Ln, Gs, Mk, Ос, Гб, Коб, Мал — СТ, ПД, ВЛ, ДС, БО, ЗК), батоги петрові (Ан — ПД), битки (Сл — ПС), брички (Mk — ДС), бурячки свинячі (Ос — ПД), витягач (Сл — СД), дідок (Ос — СТ), дорожник (Рг), дротянки (См), дрошанки (Ан), затягач (Сл — СД), котики (Ос — ПД, ВЛ), мишачни́к (Бк — БУ), москалики (Сл — ПС), подоро́жник (Рг, Мн2, Кр, Шх, Шс2, Сл — СД, СТ, ПД, ВЛ, СЛ, ГЦ), подорожник лісовий (Сл — СЛ), подорожник степной (Ос — СЛ), попутник (Ln, Шс2 — СТ), поточки (Ан — СЛ), припутник (Км), своб (Ос — ПД), товкачики (Ан — СТ), фіст ми́шачий (Бк — БУ), шви́гавки польові́ (Вл, Пс), язичок вужовий (Ан — ВЛ).
Salvia nutans L. — шавлі́я пони́кла (Ру, Оп), шалві́я пони́кла; бабки́ (Сл; Ср, Ан, Шс2, Ян1, Ян4, Ів, Ос — СТ), шалві́я похи́лена (Мл); ба́бка (Чн, Ан, Ln, Ян4, Ду, Ів, Сл, Ос — СТ, ПД, СЛ), васильок дикий (Ан — СЛ), васильок красний (Ан — СЛ), голи́ш (Рг1, Ан, Пс, Жл, Шс2, Ів, См — СТ, ВЛ), дрімота кошача (Ан — СЛ), каплу́н (Яв — СТ).
Salvia pratensis L. — шавлі́я лучна́ (Сл, Ру, Оп), шалві́я лучна́; шалві́я лукова́ (Во, Вх3, Вх6, Мл), шевлія лукова (Вх1); ба́бка (Нв, Рг1, Ан, Пс — ВЛ), бабки (Mk, См — СД), бабочки (Рг), буквиця (Ос — ПС), буквиця синя (Ан — ПС), васильки (Ан), васильки польові (Ан, См — СД, ПД), васильок (Ан), дев’ятосильник (Сл — ПЦ), дзя́брей (Гд — БО), зубник (Ос — ПД), кану́пир пі́льний (Нв — ДС), канупір польовий (Сл), каплуни (Ан — СТ), кокиш (Ан — ПД), копитки (Ос — ПД), кукуруцка (Ln, Го1 — СТ), матушник (Ан — ПД), медовка (Ан, Кр, Сл — СД), медунки (Ан — СД), миколайки (Ан — ПЦ), мороїдник (Ос — ПД), паневка (Го1 — СЛ), півники (Ос — ВЛ), підсвинух (Ан — ПД), ротки (Mk — ПД), сало дідове (Ос — ПД), самосій (Ан — ПД), свинушки (Ан — ПД), свинюх (Mk — ПД), синоцвіт (Mk — ПД), сокирки (Ан), ша́влія (Рг1, Пс, Жл, Мн2, Ів, Сл, Mk — СД, ПД), шалвія (Ан), шалфея (Ан), шалфія лучна (Сл), ша́лхвея (Рг1, Пс, Ян2 — СД), шевлія (Вх6, Сл), шоловія (Вх6).
Salvia verticillata L. — шавлі́я кільча́ста (Сл, Ру, Оп), шалві́я кільча́ста, шавлі́я свиня́ча, шалві́я свиня́ча (Мл); шевлія свинюх (Вх1); бабка(и) (Ан, Шс2, Сл, Ос — СТ, СЛ, ДС), бабка польова (Сл — СЛ), бабка свиняча (Сл — СЛ), буквиця (Ан, Ос — СТ, СЛ), васильок польовий (Ос — СЛ), дріма́йло (Коб — ГЦ), жабрей (См — ПД), жа́лька (Вх7 — ЗК), криничник (Ан — ВЛ), лопушок (Ан, См — СТ), медове зілля (Ос — ПД), са́ло ді́дове (Шх — ГЦ), свина́рик (Вх7, Mk — ПД, ВЛ), свиндюх (Гд — БО), свинуголи (Hl — БУ), свину́(ю)шник (Чн, Рг1, Ан, Пс, Мн, Го2, Шс2, Ду, См — СД, СТ, СЛ, ДС), свиню́х(а) (Вх, Ду, Ос, См — СТ, ВЛ), свинюшки (См — СТ, ДС), свинюшкин (Ln, Гр — СТ), шалфій (Сл).
Scrophularia nodosa L. — ра́нник вузлува́тий (Ру, Оп); ранник барбольковатий (Вх1, Вх6), ра́нник бульби́стий (Сл), ра́нник звича́йний (Мл), ранник узлястий (Вх6); ба́бка смердя́ча (Нв — ВЛ), ба́бка чо́рна (Гв, Ів — ВЛ), барбо́льки (Вх, Жл, См — ПД, ДС), бишишник (Ос — ВЛ), борода(я)вни́к (Rs, См — ПД, ВЛ), бульба (Ос — ВЛ), вонюча трава (Ос — ПД), вухо свиняче (Ос — ПД), грижник (Го1 — СЛ), гриз (Ан — СЛ), гриз(ин)ник (Го1, Км — СЛ), гусинець (Tl), живоко́ст (Он — БО), завалець (Ln, См — СТ), завилець (Км), затічни́к (Он — БО), затішни́к сви́нський (Он — БО), зілля від лихорадки (Ос — ПД), кукелярія (Сл — СЛ), кукуляра (См), кукуля́рія (Рг1, Ан, Пс, Ду, Ів), курятина (Ос — СД), лихочасник (См), ломенус (Км), лом-трава (Го2 — СЛ), мадрове зілє (Mk), матошник (Сл — СЛ), наворотиш (См — ДС), норич(ш)ник (Рг, Ln, Шс2, Ос — СТ, ВЛ), норичник водяний (Hl — БУ), патинник (Ос — СЛ), підлісник (См — ПД), пі(о)дти́нник (Рг, Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум, Ду, Ів, Сл, См — ПЦ, СЛ), пропасник (Ос — ВЛ), ра́нни́к (Жл, Ум, Ду, Ів, Сл), рожа собача (Ос — ВЛ), свинокрів (Сл), свинюшниця (Ос — ПД), свиняче зілля (Ос — СД, ПД, ВЛ), семиси́льник (Ан — СД), смовдь (Вл, Mj, Ум, Ян2, Ів — СД), старовина́ (Чн, Ан, Ln, Tl, Ум, Шс2, Ів, Ос, См — СД, СТ, ВЛ, ПС, СЛ), стягній (Ос — СД), татарва́к (Гб — ДС), твердий корінь (Ос — ПЦ), тонколистник (Км), фрасівник (См), фрасниця (См), хрест петрів (Ан — СЛ), чорне зілля(є) (Ан, Mk, Ос — СД, ПД, ВЛ), чорногір (Ос — СД), чорнозілля (Ос — ПД), широколисниця (Ан — СТ), яйця попові (Mk — ПД).
Scutellaria galericulata L. — шоло́мниця звича́йна (Ру, Оп); ощи́тець бі́льший (Вх1; Жл), шело́мниця звича́йна (Мл, Сл); бабка (Ан — СЛ), братики (Сл — ВЛ), мариновка (Ан — СТ), маточник (Ан — СЛ), розхідник (Ан — СТ), синій цвіт (Ан — СТ), шишак (Кр, Сл — СД), шлемовник (Ln — СТ), щиток (Кр — СД).
Stachys sylvatica L. — чисте́ць лісови́й (Вх1, Мл, Сл, Ру, Оп); ба́бка (Ан, Ів, Сл, Мг — СД, ЗК), бабка лісова (См), буквиця (См — СД, СЛ), бу́ковиця (Ан, Ів, См, Мг — СД, СЛ, ЗК), жали́ва ди́ка (Мг — ЗК), жали́ва лісова́ (Мг — ЗК), жали́ва соба́ча (Мг — ЗК), кадило (Ос — ПД, ВЛ), колопитець (См), колопитце (Км), колосниця (Ln — СТ), копитце (Ан — СЛ), ко́ром черво́ний (Мг — ЗК), мня́та́ ди́ка (Мг — ЗК), м’я́та ди́ка (Ан, Мг — СЛ, ЗК), чисте́ць (Сл, Мг — ГЦ, ЗК), щисто́лі (Мг — ЗК).
Taraxacum officinale Weber — кульба́ба ліка́рська (Ру, Оп), кульба́ба звича́йна (Вх1, Вх2, Вх6, Мл, Сл, Ру); кульба́ба (Вх3; Ав, Чн, Вх, Рг1, Вл, Лч, Ан, Ln, Пс, Жл, Кр, Шх, Ян2, Дб, Ду, Ів, Сл, Гд, Mk, Ва, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб, Мг — ЗАГ); ба́ба (Ян4, Лс2 — СТ, ВЛ, ПЦ), бабаки (Ян4 — СТ), баба-куля (Км), ба́баку́ль (Вх7, Мс — СТ, ДС), ба́бка (Вл, Вх7, Ум, Ян4, Мс, Гб, Мг — СТ, ВЛ, ЗК), бара́нки (Ан, Ів — ПД), бара́нчики (Сл, Мг — СТ, ЗК), батужни́к (Мг — ЗК), борода́вник (Гв, Во, Жл, Сл, См — ДС), будяк жовтоцвітий (См — СД), бу́лочки (Сб — СТ), вірність мужська (Км), гра́бельки (Мг — ЗК), гуменник (Во, Mk), гуме́нце́ попо́ве (Рг1, Ан, Пс, Жл, См — СД), дєдо́вник (Лс2 — ПЦ), ді́дики (Мг — ЗК), дід(к)и́ (Сл, Мс — СД, СТ), дуйві́тер (Сб — ЗК), жабник (Mk), жи́дик (Вх, Вх1, Ум — ДС), жовту́(ю́)шка (Жл), жовту́шки (Сб — ПД), зуб во́вчий (Гр, Сб — ДС), кагане́ць (Сб — ДС), козачки (Сл — СЛ), кочанець (Hl — БУ), кулі(и)ба́ба (Сл, Сб — СД, СТ), ку́льба-ба́ба (Mj, Mk, Мч — ПД, ДС), кульба́бка (Лч, Вх6, Вх7, Сл — СД, ЗК), кульба́бок (Вх7 — ЗК), ку́льба́вка (Вх7, Гб2 — ГЦ), кульба́ка (Ум, Ів), кульбаха (Mj, Mk — СД), купа́ва (Гр — ЗК), купа́ла (Вх7 — ЛМ), летю́(у)чки (Ан, Ум, Ів, Сл, Мс — СТ), листочки (Ян4 — СТ), любов хлопців (Км), маї́вка (Вх, Ум, Ів, Сл, См — ДС, ЛМ), маї́к(и) (Вх7, Гб — СЯ, ЛМ), май (Вх, Жл, Ум, Ду, Ос — ДС, ЛМ), ма́йка (Вх, Вх1, Ум — ДС), ма́ти-ма́чуха (Сб — ДС), мела́йниця (Мг — ЗК), мелайнички́ (Мг — ГЦ), мо́лоч (Мг — ЗК), мо́лоч горо́довий (Шх, Ду — ГЦ), мо́лоч ди́кий (Вх7 — ЗК), молоча (Он — БО), моло́ча́й (Ян4, Сл, Лс2, Он, Рм, Мс, Гб, Мг, Сва — ЗАГ), молоча́й ди́кий (Км, Сб — ДС), молоча́йниця (Сб — ДС, ЗК), молоча́к (Сб — ПС), мо́лочень (Мг — ЗК), моло́чець (Он — БО), мо́лочи́й (Гб, Сб, Коб — ДС, БО), моло́чі́й (Вх, Ду, Сл, Mk, Ос, Он, Мс, Гб, Мг — ЗАГ), молочі́йка (Сб — ВЛ), мо́лочінь (Сб, Тка — ДС, ЗК), молочка́вець (Мг — ЗК), молочко (Mk — БУ), молочко́ жо́вте (Мс — СТ), моло́чни́к (Вх, Вх1, Мс, Мг — СТ, ДС, ЗК), моло́шник (Гр — ПС), москалик (Mk, См — ПД), моска́ль (Mk, Лс2 — ПЦ), надува́нчики (Сб — ПС), обду́в лі́карський (Мг — ГЦ), о́гники (Мг — ЗК), одува́нчик (Ln, Ос, Мс, Гб, Мг — СД, СТ, ЗК, ЛМ), омела́н (Кар — ЗК), омеля́(а́)нка (Км, Мг — ЗК), пади́волос (Мг — ЗК), пауки́ (Вх, Вх1 — ДС), пі́вка (Сб — ДС), плі(е)ши́вець (Ан, См, Смо — ПД, ДС), плішівник (Го2 — СЛ), подорожник (Ав — СД), по(м)па́ва (Вх4 — ЛМ), прищавник (Hl — БУ), пувка (Вх, Вх1 — БО), пупава (Вх7 — ЛМ), пупова (Вх7 — ЛМ), пустоду́й (Мс — СТ), пух (Мс — СТ), пухля́нки (Мс — СТ), пухо́вник (Мс — СТ), пушо́к (Мс — СТ), пшінка (Ан — ПД), салдатики (Сл — СЛ), ску́льба (Жл, Вх1), сліпа́к(и́) (Mk, Сб, Коб — ПД, ВЛ, БУ, БО), сліпота (Mk — ДС), смита́нник (Сб — ГЦ), сталість дівоча (Км), тю́тя сліпа́ (Вх7 — ВЛ), фона́рики (Мс — СТ), хасан (Го2 — СЛ), цикорій (Ан, Ln — СТ), цикорій жовтий (Го1 — СЛ), цикорія (Ср, Ан, Сл, Mk — СД, СТ), цихорій(я) (Ан — СТ), чічак (Км), чічик (Км), чі́(и)чник (Вх, Ду, Км — ДС), шала́та (Мг — ЗК), шала́та талія́нська (Мг — ЗК), ша́пка жиді́вська (Вх, Вх1, Ум — ДС).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́бка = 1. д. Ба́ба 2. лїкарка, зна́харка, шепту́ха, ба́ба і д. Акуше́рка. — Сто баб — сто слабостів. н. пр. 3. (в дитя́чій грі кісточка) — ба́бка, па́ця, (та що не́ю б’ють) — би́тка. (нали́та о́ливом, свинце́м) — олив’я́нка, свинча́тка. 4. ба́бка (кілька снопів льо́ну або коно́плї, поста́влених, сто́рч, брусо́к гостри́ти ко́су і т. д.) 5. ри́бка, Gobius — бичо́к на Бузї, Днїстрі і Днїпрі і під Адесом: Gobius melanostomus — губа́нь, G. marmoratus — бичо́к, цу́цик, G. fluviatilis – б. гоне́ць, G. platucephalus — голова́нь, голова́ч, G. Traulvetteri — б. горлач, G. Melanio Pall. — б. кова́ль або чо́рний, G. Ratan — рота́нь і др. (Херсонскій Земскій сборникь 1891–1892 р.). 6. рос. Plantago arenaria. — ба́бка трава́, товсту́шка, хме́лик. С. Ан. Ба́бникъ = д. Б́абень.
Акушёрка = повиту́ха, сповиту́ха (С. З.), ба́ба, ба́бка, (в жарт) — пупорізка, (пла́та їй) – пови́вочне. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Н. О.
Ба́ба = 1. (ма́ти ба́тькова або ма́тері і кожна стара́ жінка) — ба́ба, здр. ба́бка, бабу́ся, бабу́ня, бабу́ля, бабу́сенька. 2. (чия́ жінка) – жінка, (молода́) — молоди́ця. здр. – жіночка, молоди́чка. Часто чоловік зове жінку: стара́ старе́нька, навіть і тодї коли вона молода. — Жінка княгинька, а хата не метена. н. пр. — Чи є в сьвітї молодиця, як та Ганна білолиця? н. п. 3. (ко́жна жінка) — жінка, ба́ба. — Що громадї, те й бабі. н. пр. — Гдѣ чо́ртъ не сла́дитъ, туда́ ба́бу пошле́тъ = де чорт не зможе, туди́ ба́бу по́шле. н. пр. — Зна́й ба́ба свое́ криво́е верете́но = жіно́ча річ ко́ло при́пічка. н. пр. 4. д. Акуше́рка. 5. птиця Pelecanus — ба́ба пти́ця. С. Л. 6. па́ска, па́пушник. — Христос воскрес! Рад мир увесь, діждали ся ласки. Тепер усяк наїсть ся в смак сьвяченої паски. (3 вірші). 7. жураве́ль (у коло́дязя). С. Аф. — Ледве журавель над колодязем мріє. 8. (кома́ха) – ба́бка, ба́бич. С. Аф. 9. ба́ба, до́вбня, довбе́шка. — Почали бабою забивати палї.— Гепнув, як довбнею.
Берёзовикъ = 1. гриб, Boletus scaber — ба́бка, красноголо́вець. С. Ан. 2. пти́ця, що водить ся в березняку́ (валю́шні, кулики, то-що).
Бу́ковица, рос. Betonica = бу́квиця, бу́ковник, бук-трава́, польови́й кану́пер, матери́нка. С. Ан. — Бу́квица бѣ́лая = д. Бара́нецъ 2. — Б. лѣсна́я, Stachys silvatica — бу́ковиця, ба́бка. — Б. русская, Aiuga pyramidalis = горля́нка, дївча́ча краса́, гострове́ршки, сухове́ршки, богоро́дишник. С. Ан.
Бычо́къ = бичо́к і д. Ба́бка 5. — Годова́лый бычо́къ = бу́зїмок, бу́зївок, назїмок. — Як годований підсьвінок або добрий назїмок. К. X.
Во́лосе́нь = 1. ба́бка (кістка надкопитна). 2. мокре́ць (болячка над копитом). 3. волос (мед. Onyxis Panaritium). — Стала вона волос виливати.
Голова́чъ = 1. д. Голова́нъ. 2. д. Ба́бка 5. 3. д. Ада́мова борода́.
Голы́шъ = 1. го́лий. — Голышо́мъ = го́лим, без оде́жі бу́ти. 2. голя́к, гольтїпа́ка, голи́ш, голодра́нець, голодра́бець, голоколїнок, голоколїнець, голошта́нько, безшта́нько, обі́дранець, оша́рпанець, злида́рь, харла́к, харпа́к, сїрома́ха. — Дайте сьому голишу хоч ложечку кулїшу, дайте сьому голоколїнку хоч хлїба шкоринку. н. п. — Чи пан чи князь, чи вбогий гольтїпака, у мене шана й честь усїм однака. К. Б. — Еней прочумав ся, проспав ся і голодрабцїв позбірав. Відкіль такі се гольтїпаки? Кот. — Як умре багатирь, то йде увесь мир, а як умре харлак, то тільки один дяк. н. пр. (Д. теж Бѣдня́га 1.). 3. га́лка (камінець круглий). 4. ви́ливок (яйце без шкарлупи). С. Аф. 5. рос. Salvia nutans L. = ба́бка, бабки́, голи́ш. С. Ан.
Грибъ, рос. Fungus = гриб, гу́ба. С. Аф. З. Л. — Agaricus campestris L. — печери́ця. — Ой хто любить грибки, а я печерицї, ой хто любить дївчаточка, а я молодицї. н. п. — Ag. deliciosus L. — ри́жик, рижо́к (С. Л.), рижки́ (С. З.). — Ag. melleus Vahl. — опе́ньок, опе́ньки. — Пішов дїд по гриби, баба по опеньки; баба свої посушила, дїдові сиренькі. н. п. — Ag. foetens Pers. — валу́й. — Ag. Necator Pers. — вовня́нка. — Ag. Prunulus Pers. — підви́шнї, пі́двишень, вишняки́. — Ag. Russula Schäff. — сироїжка, сироїдка. — Ag. subdulcis Pers. — біля́нка. — Ag. violaceus L. — синю́ха, синя́к. — Ag. muscarius L — мухомо́р, море́мух. — Ag. melinoides Bull. — говору́шка. — Boletus Calopus Fr. — пі́ддубень, підду́бок. — Bol. edulis Bull. — бі́лий гриб, борови́к. — Bol. luteus L. — маслю́к, ма́сляник, козе́л. — Bol. pachypus Fr. — піддубо́вик. — Bol. scaber Bull. — подгре́б, чорни́ш, ба́бка, під’оси́новик. С. Ан. — (Відомі ще народні назви грибів: стерня́вка, що росте на стернї, пістря́к, на трухлявому ясенї і коло пнїв, товсту́шки, свиня́к, пожа́рки, ковпачки́, зелену́шки і т. д., але латинські назви їх не відомі. — В правобережній Україні всї гриби зовуть ся гу́бами, а грибом переважно — борови́к. С. Ан.) — Ходїм сьогодня по губи. С. Аф. — Ой хто любить губи, а я печерицї. н. п. С. З. — Ходила по губи, та знайшла гриби (себ-то: боровики.). Под. — Грибъ съѣ́сть = о́близня піймати, з’їсти, вхопи́ти ши́лом па́токи.
Зава́лецъ, рос, Scrophularia nodosa L. = ра́нник, підти́нник, смовдь, старовина́, кукуля́рія (С. Ан.), чо́рна ба́бка (С. Пар.).
За́пья трава́, рос. Phlomis tuberosa L. = медови́к, медовни́к, нечу́й-ві́тер, си́няча ба́бка. С. Ан.
Змѣяная трава́, рос. Stachys sylvatioa L. = ба́бка, бу́ковиця. С. Ан.
Карава́й = 1. хлїб (житний, кру́глий), буха́н, бухане́ць (С. З. Ш.). — Въ э́ту печь можно посади́ть семь карава́евъ = в сю пі́чку мо́жна посади́ти сїм хлїбів. — Карава́й хлѣ́ба = хлїб (один), буха́н хлїба. — Я собакам догожу, бухан хлїба іспечу. н. п. 2. круг, голо́вка. — Карава́й сы́ру = круг си́ру. 3. ба́бка пшени́шна на я́йцях і молоцї. 4. на весїллї — корова́й. — На чужо́й карава́й рта́ не раззѣва́й, да сво́й затира́й. н. пр. = на чужи́й корова́й оче́й не порива́й, а сві́й дбай. н. пр.
Ко́зонъ = д. Ба́бка 3.
Коромы́сло = 1. коро́мисло, (у терезів) — буга́й, (у колодязя) — жураве́ль, (у дзвона) — ру́чка. 2. ком. Libellula — ба́бка, самчик — ба́бич. С. Ш. — Отже бабка страшенний ворог усїм двокрилим комахам. Степ.
Крупени́къ, крупе́ня = 1. каша (крута). 2. ба́бка (з крупів з маслом, яйцями і сиром, часом з цукром і родзинками).
Крюкъ, крючёкъ = гак, гачо́к, крю́к, крючо́к, (з двома або чотирма гачками) — козу́лька, (деревъяний) — карлю́ка, карлю́чка, закарлю́чка, ключ, клю́чка, (з булавою) — кові́нька, (в одежі металїчний) — гапли́к, гапли́чок, (разом з петлею або бабкою) — дїд і бабка, ко́ник і коби́лка (Под. Вол.), коло дверей — за́щіпка, для гри на струнах — бі́йце. — А на гаку червяк все хвостиком киває. Гул. Ар. — Взяли Байду ізвъязали, та за ребро гаком, гаком зачепили. н. п. — Рибалка удочку закинув, надївши на гачок чималий червячок Б. Б. — Кожна ручка собі карлючка. н. пр. — Ой се ж тая криниченька і ключ і відро. н. п. — Візьми ключку та насмикай сїна. — Вбірала ся шпетненько: шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка. М. В. — А хата була на защепцї. н. к. — Согну́ть въ крюкъ = в дугу́ зігну́ти, на по́рох сте́рти. 2. карлю́чка, закарлю́чка (чоловік — приче́па або крутїй або й само крутїйство і ябеда). — Закарлючки гнути. С.З. — Вверну́ть крючёкъ = карлю́чку загну́ти.
Льви́ный = ле́вовий, ле́вів. — Пійди, достань левового молока. н. к. — Льви́ный хвостъ, львинохво́стъ, рос. Leonurus Cardiaca L. = глуха́ кропив́а, кропи́вничок, си́ндра. С. Ан. — Льви́ная ла́па, рос. Alchimilla vulgaris L. — приворо́тень. — Льви́ный зубъ, рос. Taraxacum Leonis Desf. = кульба́ба, ба́бка, бара́нки, летю́чки, жидівська ша́пка. С. Ан.
Накова́льня = кова́дло (С. З. Л.), маленька, щоб набивати коси — ба́бка (С. Аф.), ковале́нька (Полт.). — Влїз між молот і ковадло. н. пр. — Добре ковадло молоту не боїть ся. н. пр. — Клянусь клїщами, ковадлом, молотом, міхами. Кот. — Це бабка, а коваленька — то не на такий штем зроблена. Чайч.
Оба́бокъ, гр. Boletus scaber Bull. Rdh. = ба́бка. С. Ан.
Одува́нчикъ, рос. Taraxacum officinale Wigg. T. Dens Leonis Desf. = ба́бка, кульба́ба, баранки́, лету́чки (укр.), кульба́ка, жиді́вська ша́пка, жи́дик, май, ма́йка, ма́ївка (Гал.). С. Ан.
Пе́тля = 1. петля́, здр. пете́лька, в сорочці — за́стіжка, особлива, щоб завъязувати — за́шмор (С. Аф.). — Стьожка в застіжках. Номис. 2. заві́са. С. Л. — Хвіртка на поржавілих завісах. Кв. 3. ба́бка (металева в одежї). С. Ш. 4. о́чко, ві́чко (в плетїннї).
Повива́льний = пови́вочний, ба́бницький. П. ба́бка = д. Акуше́рка.
Подбойка = ба́бка (маленьке ковадло у шевцїв).
Подоро́жникъ = 1. рос. Plantago lanceolata L. = подоро́жник, ра́нник, пора́нник, порі́зник, стяга́ч, соба́чі язички́, Р. major L. = подоро́жник, трипу́тник, три́путень, ба́бка. С. Ан. 2. пт. Emberiza nivalis — посьмітю́х (С. Пар.), сусїдка. Катеринос. Чайч.
Посоше́къ, посошо́къ = 1. д. Па́лка (здр.). — Посоше́къ вы́пить = на ко́ня, стременно́го випити. — Ну випиймо на конї тай годі. 2. Посошо́къ узлова́тый, Христо́въ п., рос. Phlomis toberosa L. = кропива́ глуха, свиня́ча ба́бка, медови́к, медовни́к, нечу́й-ві́тер. С. Ан.
Прослы́шать = прочу́ти, начу́ти, перечу́ти, перезна́ти, наслу́хати. — От зараз і прочула вона, що десь є така бабка, що поможе. н. к. Ман.
Старушёнка = ба́бка.
Стрекоза́, ком. Libellula = ба́бка, са́мчик — ба́бич (С. Ш.), з темносинїми крилами — боло́тянка (Ман.). — Бабок, метеликів над нею грає сила. Гр. (Д. Коромы́сло 2.)

Запропонуйте свій переклад