Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей
Запропонувати свій переклад для «бляха»
Шукати «бляха» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бля́ха, бля́шка и -шечка – бля́ха, бля́шка, (на поясе) кля́мра, (мелкая бляшка на головном уборе) лелі́тка.
Ажу́рный – ажу́рний, прозі́рча́стий, прозори́стий, мере́жчатий. [Прозі́рча́ста сукня. Прозори́ста бля́ха].
-ный узор – мере́жка.
Желе́зо
1) залі́зо (
ум. залі́зце, увел. залізя́ка).
Группа желе́за – залізники́ (р. -кі́в), гру́па залі́за.
Листовое -зо – листове́ залі́зо, (залі́зна) бля́ха.
Ковкое -зо – ковне́ (штабо́ве) залі́зо.
Хлористое -зо – залізи́стий хлора́к.
Хлорное -зо – залі́зяни́й хлора́к.
Куй -зо, пока горячо – кова́ль кле́пле, по́ки те́пле.
Раскалённое -зо – розпе́чене (розпа́лене, розжа́рене) залі́зо;
2)
желе́за (мн.) – пу́та (р. пут), кайда́ни, (поэтич.) залі́за (р. -лі́з). [Бу́ти-ж мені́ у нево́лі, у залі́зах, у зако́вах (Пісня)].
Жесть – бля́ха, (вост.) жерсть (р. -ти).
Покрывать -стью – бляхува́ти, ушива́ти бля́хою.
Покрытый -стью – бляхо́ваний, побляхо́ваний, уши́тий бля́хою.
Ка́таный
1) (
о белье) ка́чаний, маґльо́ваний;
2) (
о металле) вальцьо́ваний.
-ное железо – вальцьо́ване залі́зо; бля́ха;
3) (
о шерсти) би́тий, ва́ляний.
-ные сапоги – повстя́ники (-ків), повстянки́; см. Ка́танки.
Коте́льный – казан(к)о́вий, кітло́ви́й.
-ная мастерская, -ный завод – кітля́рня.
-ный свод – казано́ва ба́ня.
-ное железо – казан(к)о́ва бля́ха.
-ное пиво – казано́ве пи́во.
-ные уши – казан(к)о́ві ву́ха.
Кро́вельный – дахови́й, покріве́льний. [Со́нечко вже по дахово́му мо́ху кра́сним сві́том гра́є (Основа)].
-ный материал – дахови́й матерія́л (-лу), покрі́вля (с. р.).
-ное железо – бля́ха (дахова́).
-ный гвоздь – бретна́ль (-ля́). -ный мастер, см. Кро́вельщик.
I. Про́тивень – бля́ха, лист, де́ко, сунія́, пані́вка. [Пече́ню вклада́ють на бля́ху. Посади́ла на де́ці паляни́цю (Бердич. п.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ёлки-палки, ёлы-палы, эвфем. – бляха-муха, йосип драний, йо́пересете, йо́келемене, йо́перний театр, (рус.) йолки-палки, йопсіль-мопсіль, японський городовий.
[Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? На щастя, ця держава, як і будь-яка інша, цілком справедливо заслуговує на ліквідацію, у всякому разі — на поступову ліквідацію, і чергове святкування її дня народження має сприйматись як чудесний спосіб ще раз нагадати одне одному про те, що в нормальному суспільстві, суспільстві, що не страждає на запори національної самоідентифікації, армію потрібно розпустити, клерків потрібно депортувати, футбольні клуби потрібно експропріювати, міліцію потрібно навчити виконувати хоч щось для суспільства корисне, а державу потрібно просто валити. З днем народження, Україно! (С. Жадан). …йолки-палки, ми ж були вродливим народом, леді й джентльмени, відкритозорим, дужим і рослявим, самовладно-міцно вкоріненим у землю, з якої нас довго видирали з м’ясом, аж нарешті таки видерли, і ми розлетілись, розтрусились по всіх широтах обстрапаним пір’ям із розпоротих багнетами подушок, наготованих, було, на придане, — ми-бо все чекали свого весілля, вишивали собі пісень, хрестиком, слово до слова, і так упродовж всенької історії, — ну от і довишивалися (О. Забужко). «Йокелемене» — тільки й думав я, а вона забігала то зліворуч, то справобіч, змушуючи мене до маневру (Б. Жолдак). Йопересете! Та скоро вже буде ранок! (А. Дністровий)].
Обговорення статті
Государственный – державний; (казенный, устар.) скарбовий:
государственная власть – державна влада;
государственная граница – державний кордон;
государственная измена – державна зрада;
государственная монополия – державна монополія;
государственная самостоятельность – держа́вна самості́йність;
государственное имущество – державне майно;
государственное право – державне право;
государственное предприятие – державне підприємство;
государственное преступление – злочин проти держави;
государственное учреждение – держа́вна устано́ва;
государственные бумаги – державні папери;
государственный банк – державний банк;
государственный гимн – державний гімн;
государственный заказ – державне замовлення;
государственный капитализм – державний капіталізм;
государственный порядок – держа́вний лад;
государственный флаг – державний прапор;
государственный язык – державна мова;
сделать государственным – удержавити.
[Так, тут це була воістину державна мова без фальшу, без упереджень, без глузування “залізяку на пузяку” та “самопер попер до мордописні”. Її приймали всі бездискусійно, бо 80 процентів тут українців (І.Багряний). Недержавних свиней в державних орлів перетворити не можна (В.Липинський). Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? (С.Ждан). Мужицька мова тепер державна, і всі її повинні знати. Вона дуже подібна до російської. По-російському — трест і по-українському — трест. Синдикат — і по-російському і по-українському — синдикат. Це й є «новомова» — за термінологією Р.Барта, «енкратичний соціолект», тобто такий різновид національної мови, на боці якого виступає державна влада на противагу соціолектові «акратичному», опозиційному (О.Забужко). — Оцей негідник вирощував мене для того, щоб пошити парадні мундири для цілого загону президентської гвардії. В нього було таке важливе держзамовлення (К.Штанко). Краса і гордість східноукраїнської меншини суржик — міґрує все далі на Захід — по суті, він є західноукраїнською розмовною мовою наших днів, і зупинити його дальше просування зможе тільки державний кордон (Ю.Андрухович). Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч — на наступне покоління (В.Черчіл). Державні харчі людину уніфіковують, але державна горілка виявляє немало її індивідуальних рис (С.Є.Лєц). — Пристреліть його, щоб не мучився! — Лікарю, в нас приватна клініка, а не державна, тут так не можна…].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЛЯ́ХА зневажл. бля́шка.
КРО́ВЕЛЬНЫЙ, кровельное желе́зо укр. бля́ха.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бляха – бля́ха, -хи.
Жесть – бля́ха, -хи, жерсть, -ти.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Бляха – бля́ха.
Жесть – бля́ха;
• ж. белая
– б. бі́ла;
• ж. волнистая
– б. хвиля́ста;
• ж. покрывать
– бляхува́ти;
• ж. покрытый
– бляхо́ваний.
Знак – знак (-ку);
• з. (признак
) – озна́ка;
• з. (пометка
) – за́значка;
• з. береговой
– знак берегови́й;
• з. водяной, филигрань
– з. водяни́й;
• з. километровый
– з. кілометро́вий;
• з. контрольный
– з. контро́льний;
• з. межевой
– з. межови́й;
• з. отличительный
– з. відмі́тний;
• з. перевальный,
горн. – з. перехідни́й;
• з. пикетный
– з. пікето́вий;
• з. предельный
– з. гр[а]яни́чний;
• з. предостерегательный
– з. пересторо́жний;
• з. речной
– з. річкови́й;
• з. сторожа
– бля́ха сторожі́вська;
• з. указательный
– з. вказівни́й;
• з. уклонный
– з. спадо́вий;
• з. условный
– з. умо́вний;
• знаками отметить
– позначи́ти;
• з.-марка
– з.-ма́рка.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

желе́зо Fe 1. залі́зо,-за (хемічний елемент, ат.н. 26, метал, основа чорної металургії)
2. бля́ха,-хи
ж. банда́жное залі́зо ши́нове
ж. гофри́рованное бля́ха ґофро́вана
ж. заклёпочное залі́зо зако́вкове [нютове́]
ж. кро́вельное бля́ха дахова́ [покріве́льна]
ж. листово́е бля́ха а́ркушева
ж. ли́тое залі́зо ви́лите
ж. полосово́е залі́зо шта́бове́
ж. про́волочное залі́зо дро́тове́
ж. прутко́вое залі́зо прутко́ве, дріт,-ро́ту
ж. рифлёное залі́зо карбо́ване
ж. уголко́вое залі́зо куткове́
ж. фасо́нное залі́зо фасо́нне
ж. шве́лерное залі́зо шве́лерне [коритува́те]
ж. электролити́ческое залі́зо електроліти́чне
жесть бля́ха,-хи
ж. волни́стая бля́ха хвиля́ста
ж. кро́вельная бля́ха покріве́льна
ж. оцинко́ванная бля́ха оцинко́вана
ж. перфори́рованная бля́ха перфоро́вана
лист лист,-та́, листо́к,-тка́ (паперовий, друкарський); а́ркуш,-ша (тех. тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріялу); ка́ртка,-ки (документ для записування яких-небудь відомостей); листо́к,-тка́ (дерева)
л. бума́ги лист папе́ру
л. гипсокарто́нный лист гіпсокарто́нний
л. жестяно́й бля́ха,-хи, залі́зо а́рку́шеве
л. зака́льный а́ркуш згарто́вний
л. путево́й ка́ртка шляхова́
л. ста́ли а́ркуш ста́лі [кри́ці]
л. стекла́ а́ркуш скла
л. счётный ка́ртка лічи́льна
л. ти́тульный лист ти́тульний
л. форма́тный а́ркуш форма́тний
л. эбони́товый а́ркуш ебоні́товий

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бля́ха
1)
жесть, железо;
2)
металлическая пластинка;
3)
листовое железо;
4)
металлическая пряжка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бля́ха, -хи, -сі

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бля́ха, -хи, ж.
1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Шух. I. 277.
Труну збудували, срібними бляхами обкували. Грин. ІІІ. 666. Всі покриті срібнов бляхов. Федьк. І. 26.
2) Жесть. Въ томъ же значеніи:
біла бляха. Дах, критий білою бляхою. Св. Л. 25. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. Св. Л. 25.
3) Кровельное желѣзо. Левиц. ПЙО. І. 476.
4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Владим. у. Черниг. у.
Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. МУЕ. І. 106. Пражать горох на блясі. МУЕ. І. 99.
5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.)
На грудях з бляхою лядунка. Котл. Ен. Ум. Бляшка, бляшечка. Соцький ... з мідною бляшкою на свиті. О. 1862. ІХ. 63.
Бля́шечка, -ки, ж. Ум. отъ бляха.
Бля́шка, -ки, ж.
1) Ум. отъ
бляха.
2) Головной уборъ невѣсты. Kolb. І. 43.
Пи́саний, -а, -е.
1) Писанный.
2) =
Мальований.
3) Изукрашенный рѣзьбой, орнаментами, узорами на деревѣ, металлѣ, кости и пр.
Писані судини. Шух. І. 250, 251, 262. Писана мосяжна бляха. Шух. І. 122. Цівка того креса мосяжна писана. Шух. І. 230. Ложа (у рушниці) незвичайно гарно ткані. Шух. І. 231. Писані скрині. Гол. І. 13.
4) Расшитый, украшенный вышивкой.
Писані рукава. Шух. І. 159.
5) О ткани: украшенный цвѣтными полосами.
Писана рядовина. Вас. 168. См. рядовина 1.
6)
Пи́сана трава́. Раст. Phalaris arundinacea L, ленточная трава. Вх. Зн. 48.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Бля́ха, -хи, ж. *6) Металлич. пряжка. Херс. Нік. Ум. Бля́шка, бля́шечка. Соцький... з мідною бляшкою на свиті. О. 1862. IX. 63.
Листови́й, -а́, é. *2) Листова́ бля́ха. Листовое железо. Пир. у., Кон.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Бляха — бля́ха, -хи.
*Белый — бі́лий; Б. жесть — бля́ха, -хи.
*Жесть — бля́ха, -хи.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бляха, бля́шечный = бля́ха, бляхови́й, бляша́ний. С. Ш.
Желѣ́зо = залїзо. С. Аф: Л. — Листово́е ж. = залїзо, бля́ха. — Куй желѣ́зо, пока́ гарячо́, н. пр. = кова́ль кле́пле, до́ки те́пле. н. пр.
Жесть = жерсть (Лїв. С. Аф.), бля́ха (Прав. С. Ш.), бі́ле залїзо (на покрівлю). — Покрыва́ть же́стью = жерсти́ти, бляхува́ти. (С. Ш.). — Покры́тый же́стью = бляхо́ваний.
О́тблескъ = бляск, відбляск, відсьвіт. — Як побачу на хвилях бляск од сонця, то аж очі заболять. Кр. — Крізь щелину бачимо на стїнї бляск од вогню. Кр. Бляха проти сонця дає одсьвіт. Кн. — Упертий, а часом хижо-лукавий відбляск чорних очей. Лев. В.
Про́тивень = 1. спи́сок. 2. бля́ха, лист (залїзний, що на йому печуть пироги то-що).

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)