Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 148 статей

Шукати «веду*» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Веду́н – відьму́р, відьма́к. См. Колду́н.

Ве́дущий – тяму́щий. См. Све́дущий.

Вести́ или весть – 1) ве́сти́, прова́дити. [Дівчи́ноньку до вінця́ веду́ть. Куди́ бог прова́дить? Прова́дити ві́йсько до бо́ю]; 2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) прова́дити, керува́ти, кермува́ти, кочува́ти (гал.). [Се керма́нич молоде́нький, се дара́бу він кочу́є (Федьк.)]; 3) (простираться, направляться) вести́, прова́дити, прямува́ти, дово́дити. [Сте́жка веде́ до га́ю. Сі́ни прова́дять до світли́ці. Куди́ цей шлях пряму́є?]; 4) Вести́ дело, работу – прова́дити (справува́ти) ді́ло, спра́ву (спра́ви), робо́ту. [За́гад ді́ло справу́є]. • В. процесс, тяжбу с кем – позива́тися з ким. • Судья ведё́т процесс, дело – суде́ць прова́дить проце́с, спра́ву. • Вести́ борьбу, вести́ войну – точи́ти (прова́дити) боротьбу́, війну́. • Вести́ хоровод – вести́ тано́к. • Вести́ разговор, -ти́ речь, -ти́ рассказ – прова́дити (вести́) розмо́ву, мо́ву, ре́чі, оповіда́ння. • Вести́ переговоры – вести́ переспра́ви, трактува́ти. [Коро́ль трактува́в з ха́ном про дові́чне зами́р’я (Куліш)]. • Вести́ переписку – листува́тися з ким. • Вести́ дневник – вести́ щоде́нника. • Вести́ торговые сношения – прова́дити (відбува́ти) торг, торго́ві зно́сини. • Вести́ жизнь – прова́дити життя́. • Вести́ хозяйство – держа́ти хазя́йство, господа́рство, хазяйнува́ти, господарюва́ти. • Вести́ детей – прова́дити ді́ти, вихо́вувати ді́ти. • Вести́ свой род от кого-л. – вести́ свій родові́д (родословную), похо́дити від ко́го, бу́ти з ро́ду кого́. • Вести́ дело к тому (так), чтобы… – кермува́ти (гну́ти) на те, щоб…, хили́ти ре́чі так, щоб… [Я тя́млю, куди́ ти керму́єш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти́ нас до су́ду]. • Вести́ себя – пово́дитися (сов. повести́ся), держа́тися, справува́тися (гал.). [Сестра́ навча́є, як мені́, малі́й, тре́ба пово́дитися, як дя́дину любе́нько віта́ти (М. Вовч.). Справу́йся до́бре, не пусту́й (Франко)]. • Вести́ себя по отношению к кому-л. – обхо́дити ко́ло ко́го, трима́тися супроти́ ко́го. [Лу́чче коли́-б Я́ків тихе́нько обхо́див ко́ло йо́го (М. Вовч.)]. • Вести́ себя хорошо, достойным образом – шанува́тися, чти́тися. [Гляди́-ж шану́йся, стережи́сь, роби́ти так не вчись (Гліб.)]. • Плохо вести́ себя – не шанува́тися, пу́сто йти; 5) (корчить, коробить) судо́мити, жолоби́ти, безл. [Пу́чки судо́мить. До́шку жоло́бить]. • А он и ухом не ведё́т – а він ані га́дки, а він і га́дки не ма́є, а він ні ку́є, ні ме́ле.

Води́ться – 1) води́тися, води́ти товари́ство, товаришува́ти (товариши́ти), захо́дити з ким, ча́литися до ко́го, наклада́ти з ким. [Не хо́чу я – озве́ться Анто́сьо, – з мужика́ми захо́дити. Я з ко́длом лісови́м не наклада́ю (Л. Укр.)]; 2) (иметься) пово́дитися. [У нас са́ло таки́ пово́диться]; 3) безл. (быть в обычае) – пово́дитися. [У нас іще́ сього́ не пово́дилося. Уве́сь ве́чір хазя́йка все розка́зувала, як пово́диться в пані́в (Квітка)]. • Как во́дится – звича́йно; як звича́йно, зві́сно; 4) вести́ся. [У нас инди́ки не веду́ться – ма́буть не вмі́ємо їх вико́хувати. У то́му лі́сі вовки́ веду́ться].

Глаз – о́ко (ум. – о́чко, о́чечко, оченя́, оченя́тко; мн. – о́чі, о́чка, оченя́та, оченя́тка, очи́ці, ві́ченьки); (пренебр. – очи́ща, очи́ська, зі́ньки, слі́пи, сліпаки́); (о глаза́х на выкате) ви́рла, баньки́, булькані́, ба́лухи, о́чі зве́рху. • В глаза́ – в о́чі, у ві́чі, притьма́, очеви́сто. [Як ма́єш каза́ти по-за о́чі, – притьма́ (в-ві́чі) кажи́. Йому́ само́му очеви́сто пові́дати хо́чу]. • Прямо в глаза́ – у живі́ о́чі. • За глаза́ – а) поза́очі, позаочи́ма. [Так я скажу́ і в-ві́чі, і поза́очі. А позаочи́ма що він виробля́є!] б) аж на́дто. [Цього́ аж на́дто ста́не]. • На глаза́х, перед глаза́ми – перед очи́ма, при оча́х, перед ві́ччю, в о́ці, під о́ком, уві́ччю, в-очу́, в-очеви́дьки, в-очеви́дь, в-очеви́дячки. [Уві́ччю вона́ та й вона́ (Мирн.). Хри́сті, мов живе́, усе те ста́ло в-очеви́дячки (Мирн.). Голова́ в-очеви́дь сиві́є]. • В глаза́х – в очу́. [Од со́нця так пожовті́ло в очу́]. • Во все глаза́ – на все о́ко, у дві о́ці. • На глаз – як гля́нути, як на о́ко. [Як гля́нути, то пуді́в з ві́сім бу́де, а на вагу́ хто й зна скі́льки потя́гне]. • С гла́зу на глаз – віч-на́-віч, сам-на́-сам з ким, у чоти́ри о́чі, на дві па́рі оче́й, на самоті́. [Я та ма́ма зоста́лися на самоті́ (Крим.)]. • С глаз чьих – спе́ред ко́го. • Своими глаза́ми – на свої́ о́чі, на вла́сні о́чі, очеви́дячки, нао́чне, очеви́сто. [Як не ві́риш, то поба́чиш сам очеви́дячки (Звин.)]. • Дурной глаз (сглазящий), порча – навро́чливе о́ко, урі́чливі о́чі, прозі́р. • Человек с дурным гла́зом – лихи́й на о́чі. • От гла́зу (от сглаза) – з оче́й, від уро́ків. • Простым, невооружённым гла́зом – на про́сте (го́ле) о́ко, про́стим (го́лим) о́ком. • Одним гла́зом – на одно́ о́ко. [Ті́льки на одно́ о́ко мо́же ба́чити]. • С блестящими ясными глаза́ми – ясноо́кий, яснозо́рий. • Со светлыми глаза́ми – білозо́рий. • С глаза́ми, веки которых вывернуты или растянуты в стороны – видроо́кий. • И в глаза́ не видал – і на о́чі не ба́чив, і на о́чах не бу(ва́)ло. • Для отвода глаз – про лю́дське о́ко. • Куда глаза́ глядят – куди́ о́чі, куди́ веду́ть о́чі, світ за́ очі, навмання́, навмани́, гала́світа. • Не на чем и глаз остановить – ні́где й о́ком зачепи́тися. • Не показаться на глаза́ – на о́чі не да́тися. • Прочь с глаз – геть з-пере́д оче́й, згинь мені́ з оче́й! • Глаз не отведешь от чего – о́чі бере́ на се́бе що. • Гла́зки строить – бі́сики пуска́ти, бі́сики очи́ма посила́ти, очи́ма пря́сти, морга́ти на ко́го. • Глаза́ закрывши – сліпма́, о́сліп. • Ни в одном гла́зе – ані же́, ані трі́шечки. [Пили́ ра́зом одна́ково, ті дво́є п’яні́сінькі, а цей – ані же́].

Заре́з – 1) (умерщвление, убой) зарі́з (-зу). [Там тата́ри поло́н ді́лять, на зарі́з люде́й веду́ть (АД). Пі́вня на зарі́з несу́ть, а він ка́же: кукурі́ку! (Номис)]; 2) (часть шеи и горла в туше) оши́йок (-ши́йка), (диал.) душа́; 3) (у лошади: изгиб шеи) за́гин (-ну). • Лошадь с высоким -зом – загина́стий кінь (Звин.); 4) (зарубка, надрез) карб (-бу), зару́бина, за́рубка; 5) см. Пья́ница; 6) (клык) і́кло, кло. [Як пійма́в вовк і́клом за хвіст, так і розпоро́в хвіст (Черк. п.)]. • Волчий -ре́з – во́вче і́кло; 7) (перен.: беда, погибель) зарі́з, смерть, біда́, неща́стя, заги́н (-ну). • Чистый -ре́з – види́ма смерть (біда́), пря́мо зарі́з, смерть, и т. д. чи́сте неща́стя; 8) до заре́зу, нрч. – до зарі́зу, аж ґвалт, хоч пові́сься. • Мне нужны деньги до заре́зу – мені́ аж ґвалт (мені́ до зарі́зу, хоч пові́сься) потрі́бні гро́ші.

Идти́ и Итти́ – 1) іти́ (н. вр. іду́, іде́ш, прош. вр. ішо́в, ішла́, а после гласной йти́, йду́, йде́ш, йшо́в, йшла́…). [Ішо́в кобза́р до Ки́їва та сів спочива́ти (Шевч.). Не йди́ туди́. Куди́ ти йде́ш не спита́вшись? (Шевч.)]. • -ти́ в гости – іти́ в гости́ну. • -ти пешком – іти́ пі́шки, піхото́ю. • Кто идё́т? – хто йде? • Вот он идё́т – ось він іде́. • -ти́ шагом – ходо́ю йти, (о лошади ещё) ступакува́ти. • Иди́, иди́те отсюда, от нас – іди́, іді́ть (редко іді́те) зві́дси, від нас. [А ви, мої́ святі́ лю́ди, ви на зе́млю йді́те (Рудан.)]. • Иди! иди́те! (сюда, к нам) – ходи́, ході́ть! іди́, іді́ть! (сюди́, до нас). [А ходи́-но сюди́, хло́пче! Ходи́ до поко́ю, відпочи́нь зо мно́ю (Руданськ.). Ході́ть жи́во пона́д став (Руданськ.)]. • Идём, -те! – ході́м(о)! [Ході́м ра́зом!]. • -ти́ куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) – простува́ти (редко проста́ти), прямува́ти, бра́тися куди́, до чо́го (пе́вним шля́хом, до пе́вної мети́). [Пливе́ ві́йсько, просту́ючи уни́з до поро́гів (Морд.). Проста́ли ми в Украї́ну во́льними нога́ми (Шевч.). Коли́ пряму́є він до сіє́ї мети́ без ду́мки про особи́сту кори́сть… (Грінч.). Що мені́ роби́ти? чи додо́му, чи до те́стя бра́тись (Г. Барв.)]. • Он смело идёт к своей цели – він смі́ло йде (пряму́є, просту́є) до своє́ї мети́. • -ти́ прямо, напрямик к чему, куда – простува́ти (редко проста́ти), прямува́ти, прямцюва́ти, іти́ про́сто, навпросте́ць, (диал.) опрошкува́ти до чо́го, куди́. [Хто просту́є (опрошку́є), той до́ма не ночу́є (Номис). Не пряму́є, а біжи́ть я́ром, геть-ге́ть обмина́ючи па́нську сади́бу (М. Вовч.). І не куди́ іде́ він, а до ни́х у воро́та прямцю́є (Свидн.). Ми не лука́вили з тобо́ю, ми про́сто йшли́, у нас нема́ зерна́ непра́вди за собо́ю (Шевч.)]. • -ти́ первым, впереди – пе́ред вести́, передува́ти в чо́му. [Герш вів пе́ред у тім скаже́нім та́нці і весь увійшо́в у спекуляці́йну гаря́чку (Франко). У торгу́ передува́ли в Ки́їві Орме́ни (Куліш)]. • -ти́ на встречу – назу́стріч кому́, устрі́ч, устрі́ть, навстрі́ч кому́ іти́, бра́тися. [Раде́нька вже, як хто навстрі́ч мені́ бере́ться (М. Вовч.)]. • Идти́ за кем, чем – іти́ по ко́го, по що. • Я иду́ за лекарством – я йду по лі́ки. • -ти́ за кем, вслед за кем – іти́ за ким, слідко́м (слідко́м в тро́пи) за ким іти́, (слідко́м) слідува́ти, слідкува́ти за ким, (редко) сліди́ти за ким. [Іди́ слідо́м за мно́ю (Єв.). Так і бі́га, так і сліду́є за ним (Зміїв)]. • -ти́ (по чьим следам) (переносно) – іти чиї́ми сліда́ми, топта́ти сте́жку чию́. [Доведе́ться їй топта́ти ма́терину сте́жку (Коцюб.)]. • -ти́ до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) – як дале́ко сяга́ти. [Дальш сього́ ідеа́лу не сягону́ло ні коза́цтво, ні гайдама́цтво, бо й ні́куди було́ сяга́ти (Куліш)]. • -ти́ рука об руку с чем – іти́ у па́рі з чим. [У па́рі з ціє́ю філосо́фією іде́ у Кобиля́нської і невира́зність її́ худо́жніх за́собів (Єфр.)]. • -ти́ по круговой линии – колува́ти. [Горо́ю со́нечко колу́є (Основа, 1862)]. • -ти́ сплошной массой, непрерывным потоком – ла́вою (стіно́ю) іти́ (су́нути), ри́нути. [І куди́ їм ска́же йти, усі́ стіно́ю так і йдуть (Квітка). Ніко́ли так вода́ під міст не ри́не, як мі́стом скрізь весе́лі ри́нуть лю́ди (Куліш)]. • -ти́ куда глаза глядят, куда приведёт дорога – іти́ світ за́ очі, іти́ про́сто за доро́гою (Франко), іти́ куди́ очі́ ди́вляться, куди́ веду́ть о́чі. • Она идё́т замуж – вона́ йде за́між, вона́ віддає́ться за ко́го. • -ти́ в бой – іти́ в бій, до бо́ю, до побо́ю іти́ (става́ти). [Дали́ коня́, дали́ збро́ю, става́й, си́нку, до побо́ю (Гол.)]. • Войско идё́т в поход – ві́йсько йде (руша́є) в похі́д. • -ти́ в военную службу – іти́, вступа́ти до ві́йська. • -ти́ врозь, в разрез с чем – різни́ти з чим. [Різни́в-би я з свої́ми по́глядами, зроби́вшися прокуро́ром (Грінч.)]. • Он на всё идё́т – він на все йде, поступа́є. • Эта дорога идё́т в город – ця доро́га веде́ (пряму́є) до мі́ста. • -ти́ в руку кому – іти́ в ру́ку, іти́ся на́ руку, вести́ся кому́; срвн. Везти́ 2. • -ти́ во вред кому – на шко́ду кому́ йти. • -ти́ в прок, см. Прок 1. • Богатство не идё́т ему в прок – бага́тство не йде йому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток, на до́бре, в ру́ку). • Голова идё́т кругом – голова́ о́бертом іде́, у голові́ моро́читься. • Иду́т ли ваши часы? – чи йде ваш годи́нник? • Гвоздь не идё́т в стену – гвіздо́к не йде, не лі́зе в сті́ну. • Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах – корабе́ль ішо́в (плив) під усіма́ вітри́лами. • Чай идё́т к нам из Китая – чай іде́ до нас з Кита́ю. • От нас идё́т: сало, кожи, пенька, а к нам иду́т: кисея, ленты, полотна – від нас іду́ть: са́ло, шку́ри, коно́плі, а до нас іду́ть: серпа́нок, стрічки́, поло́тна. • Товар этот не идё́т с рук – крам цей не йде, пога́но збува́ється. • Дождь, снег идё́т – дощ, сніг іде́, па́дає. • Лёд идё́т по реке – кри́га йде на рі́чці. • У него кровь идё́т из носу – у йо́го (и йому́) кров іде́ з но́са. • Деревцо идё́т хорошо – деревце́ росте́ до́бре. • -ти́ на прибыль – прибува́ти, (о луне) підпо́внюватися. [Мі́сяць уже підпо́внюється (Звин.)]. • Вода идё́т на прибыль – вода́ прибува́є. • Жалованье идё́т ему с первого мая – платня́ йде йому́ з пе́ршого тра́вня. • Сон не идё́т, не шёл к нему – сон не бере́, не брав його́. • Идё́т слух, молва о ком – чу́тка йде (хо́дить), погові́р, поголо́ска йде про ко́го, (громкая молва) гуде́ сла́ва про ко́го. • -ти́ к делу – стосува́тися (припада́ти) до ре́чи. • К тому дело идё́т – на те воно́ йде́ться, до то́го воно́ йде́ться. • Идё́т к добру – на добро́ йде́ться. • К чему идё́т (клонится) дело – до чо́го (воно́) йде́ться, до чо́го це йде́ться (прихо́диться), на що воно́ забира́ється, на що зано́ситься. [Оте́ць Хариті́н догада́вся, до чо́го воно́ йде́ться (Н.-Лев.). Ба́чивши тоді́ королі́ по́льські, на що́ воно́ вже по коза́цьких зе́млях забира́ється, козакі́в до се́бе ла́скою прихиля́ли (Куліш). Він знав, до чо́го се прихо́диться, здригну́в уве́сь (Квітка). Час був непе́вний, зано́силося на вели́ку війну́, як на бу́рю (Маковей)]. • Идё́т – (ладно) гара́зд, до́бре; (для выражения согласия) зго́да. • Каково здоровье? – Идё́т! – як здоро́в’я? – Гара́зд, до́бре! • Держу сто рублей, идё́т? – Идё́т! – заклада́юся на сто карбо́ванців, зго́да? – Зго́да! • Один раз куда ни шло – оди́н раз іще́ я́кось мо́жна; раз ма́ти породи́ла! • Куда ни шло – та неха́й вже. • -ти́ (брать начало) от кого, от чего – іти́, захо́дити від ко́го, від чо́го. [То сам поча́ток чита́льні захо́дить ще від старо́го ді́да Митра́ і від ба́би Митри́хи і дяка́ Ба́зя (Стефаник)]. • -ти́ по правде, -ти́ против совести – чини́ти по пра́вді, про́ти со́вісти (сумлі́ння). • -ти́ с козыря – ходи́ти, іти́ з ко́зиря (гал. з ату́та), козиря́ти. • Наше дело идё́т на лад – спра́ва на́ша йде в лад, іде́ (кладе́ться) на до́бре. • -ти́ войной на кого – іти́ війно́ю на ко́го, іти́ воюва́ти кого́. 2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти́, посува́тися, поступа́ти, (безлично) поступа́тися. [Поступні́ш на товсто́му вишива́ти: нитки́ товсті́, то посту́пається скорі́ш (Конгр.). Ча́сто бі́гала диви́тися, як посува́лась робо́та (Коцюб.)]; 3) (вестись, происходить) іти́, вести́ся, прова́дитися, точи́тися; (о богослуж.: совершаться) пра́витися. [Чи все за сі два дні вело́сь вам до вподо́би? (Самійл.). На про́тязі всього́ 1919 ро́ку все точи́лася крива́ва боротьба́ (Азб. Ком.). Сим ро́бом усе життя́ наро́днього ду́ха прова́диться (Куліш)]. • В церкви идёт молебен, богослужение – у це́ркві пра́виться моле́бень, слу́жба Бо́жа. • Иду́т торги на поставку муки – іду́ть, прова́дяться, відбува́ються торги́ на постача́ння бо́рошна. • У нас иду́т разные постройки – у нас іде́ рі́зне будува́ння. • Разговор, речь идё́т, шёл о чем-л. – розмо́ва йде, йшла, розмо́ва, річ веде́ться, вела́ся, мо́ва мо́виться, мо́вилася про (за) що, іде́ться, ішло́ся про що. [Това́ришка взяла́ шиття́, я кни́жку, розмо́ва на́ша бі́льше не вела́ся (Л. Укр.). Мо́ва мо́виться, а хліб ї́сться (Приказка)]. • Речь идё́т о том, что… – іде́ться (іде́) про те, що… [Якби́ йшло́ся ті́льки про те, що він розгні́ває і ха́на і росі́йський уря́д, Газі́с не вага́вся-б (Леонт.). Тут не про го́лу есте́тику йде, тут спра́ва гли́бша (Крим.)]; 4) (продолжаться, тянуться) іти́, тягти́ся. [Бе́нькет все йшов та йшов (Стор.)]. • От горы идё́т лес, а далее иду́т пески – від гори́ іде́ (тя́гнеться) ліс, а да́лі йду́ть (тягнуться) піски́. • Липовая аллея идё́т вдоль канала – ли́пова але́я іде́ (тя́гнеться) вздовж (уподо́вж) кана́лу; 5) (расходоваться, употребляться) іти́. [На що-ж я з скри́ні діста́ю та вишива́ю! Скі́льки нито́к ма́рно йде (М. Вовч.). Галу́н іде́ на кра́ски (Сл. Ум.)]. • Половина моего дохода идё́т на воспитание детей – полови́на мого́ прибу́тку йде на вихова́ння діте́й. • На фунт пороху идё́т шесть фунтов дроби – на фунт по́роху іде́ шість фу́нтів дро́бу (шро́ту); 6) (проходить) іти́, мина́ти, пливти́, сплива́ти; срвн. Проходи́ть 10, Протека́ть 4. [Все йде, все мина́є – і кра́ю нема́є (Шевч.)]. • Шли годы – мина́ли роки́. • Время идё́т быстро, незаметно – час мина́є (пливе́, сплива́є) ху́тко, непомі́тно. • Год шёл за годом – рік мина́в (сплива́в) по ро́кові. • Ей шёл уже шестнадцатый год – вона́ вже у шістна́дцятий рік вступа́ла (М. Вовч.), їй вже шістна́дцятий рік поступа́в; 7) (быть к лицу) ли́чити, лицюва́ти, бу́ти до лиця́ кому́, (приходиться) упада́ти, подо́бати кому́, (подходить) пристава́ти до ко́го, до чо́го, пасува́ти, (к)шталти́ти до чо́го. [А вбра́ння студе́нтське так ли́чить йому́ до ста́ну струнко́го (Тесл.). Тобі́ тото́ не лицю́є (Желех.). Те не зо́всім до лиця́ їй, бо вона́ но́сить в собі́ ту́гу (Єфр.). Постанови́ли, що ніко́му так не впада́є (бу́ти па́січником), як йому́ (Гліб.). Так подо́ба, як сліпо́му дзе́ркало (Номис). Ні до ко́го не пристає́ так ота́ при́повість, як до подоля́н (Свидн.). Пучо́к бі́лих троя́нд чудо́во пристава́в до її́ чо́рних брів (Н.-Лев.). Ці чо́боти до твої́х штані́в не пасу́ють (Чигирин.). До ції́ сви́ти ця пі́дшивка не шталти́ть (Звяг.)]. • Идё́т, как корове седло – приста́ло, як свині́ нари́тники. • Эта причёска очень идё́т ей – ця за́чіска їй ду́же ли́чить, ду́же до лиця́. • Синий цвет идё́т к жёлтому – си́ній ко́лір пасу́є до жо́втого. • Не идё́т тебе так говорить – не ли́чить тобі́ так каза́ти.

Казни́ть – 1) (предавать смертной казни) кара́ти, скара́ти, тра́тити, стра́чувати, стра́тити, потра́тити, губи́ти, з(а)губи́ти, катува́ти, скатува́ти, віддава́ти, відда́ти на стра́ту, (о мн.) постра́чувати, поскато́вувати кого́. [Вчо́ра засуди́ли на смерть, сього́дні скара́ли (Крим.). Вдо́виного си́нонька тра́тити гада́ють (Пісня). Вже Харка́ стра́тили й захова́ли (Метл.). Ура́нці ми потра́тим Ковале́нка (Грінч.). Прив’яза́в коне́ві до хвоста́ і пусти́в у по́ле; так її́ скатува́ли (Казка). Па́на та Супруна́ веду́ть загуби́ти (Пісня)]. • -ни́ть смертью – кара́ти, покара́ти, скара́ти на смерть, на го́рло, на го́рлі, го́рлом. [По декре́ту королі́вського суда́ пока́рано го́рлом (Ор. Лев.). Із соки́рою кат у рука́х дожида́в тих, що му́сить на смерть покара́ти (Грінч.)]; 2) (мучительно умерщвлять) кара́ти, скара́ти, тра́тити, стра́тити, катува́ти, скатува́ти. [Столи́цю зни́щу; хто в ній є – скара́ю і знево́лю (Ворон.)]; 3) (ниспосылать несчастия) кара́ти, покара́ти. [За що тебе́ Госпо́дь кара́, кара́є тя́жко? (Шевч.)]. • -ни́ть чем – кара́ти чим. [Кара́ти по́глядом, знева́гою]. • -ни́ть какой-либо работой – поста́вити на ка́ру кого́. [До́ля щерба́та поста́вила його́ за чиї́сь гріхи́ на ка́ру коло газе́тної украї́нської робо́ти (Єфр.)]. • Казнё́нный – с[по]ка́раний, стра́чений, скато́ваний.

Луг – лука́ (мн. лу́ки, лук), (небольшой) па́лука, мо́рі́г (-рогу́); (поросший лесом) луг (-гу); (низменный, обыкновенно окопанный или огороженный) лева́да, (на влажном берегу) бе́рег (-га). [Дівча́та на луці́ гребли́, а парубки́ копи́ці кла́ли (Шевч.). Весняна́ вода́ залива́є луги́ та лу́ки (Н.-Лев.). Лу́гом іду́, коня́ веду́: розвива́йся, лу́же! (Пісня). Зеле́ні лева́ди у ве́рбах по-над ставко́м (Н.-Лев.). На стерні́ ма́ло па́ші, коро́ва побі́гла в бе́рег (Звин.)]. • Луг болотистый – багни́ста лука́, пла́вля, моча́р (-ра́); (ржавый) руда́. [Буга́й хоро́ший хо́дить собі́ по руді́, му́кає з розко́ши (Рудан.)]. • Луг заливной, поёмный – заплавна́ лука́, (с лесом: заплавни́й луг), запла́ва, за́плав (-ву), пі́йма, оболо́нь и оболо́ня (-ні), боло́ня. [По заплавни́х лу́ках стоя́ла вода́ (Короленко). На оболо́ні край ставка́ пасту́шка і пасту́х (Вороний)].

Ля́мка – 1) (ремень чересплечн.) ля́м(к)а, тягло́. [Сюди́ ходи́ли запоро́жці на заробі́тки до ля́ми (Сторож.)]. • Тянуть -кой, идти -кой – лямува́ти, ве́сти́ тя́гом (на тяглі́), тягти́ на тяглі́. [Веду́ть за кодо́ли на тяглі́ гале́ру (Дн. Ч.). Не́від на тяглі́ тя́гнуть до одмі́лу (Черкащ.)]. • Тянуть -ку – тягти́ ля́м(к)у, тягти́ тягло́, (перен.) тягти́ ярмо́, біду́ тягти́. [Доведе́ться до кінця́ ві́ку біду́ тягти́ (М. Гр.). З дня на день тягти́ ярмо́ буде́нної пра́ці (Єфр.)]. • Надевать -ку, запрягать в -ку – залямо́вувати, запряга́ти у ля́м(к)у, лямува́ти кого́. [Запряга́ють у ля́мку, ляму́ють волі́в (Сл. Гр.)]. • На себя надевать -ку, запрягаться в -ку – залямо́вуватися, запряга́тися у ля́м(к)у. [Два чолові́ки залямо́вуються і тя́гнуть не́від до бе́рега (Яворн.)]. • Надел -ку, так тяни – коли взя́вся за гуж, не кажи́, що не дуж (Номис); сиди́ш у ряду́, то й тягни́ біду́ (Приказка). • Тяни -ку, пока не выкопают ямку – тягни́ ярмо́, до́ки ві́ку; на тім сві́ті спочи́неш; 2) (шлея) шлея́, шле́йка; 3) (ошейник) наши́йник.

Мысль – ду́мка, га́дка, мисль и (реже) ми́сля (-лі), ду́ма, дум (-му), по́гадка, (фамил.) погада́нка, (помысл) по́мисл, уми́сел (-слу), ум.-ласк. ду́монька, га́донька, ми́слонька, ду́мочка. [А ду́мка край сві́та на хма́рі гуля́ (Шевч.). На́прямки філосо́фської ду́мки (Основа 1915). Що ха́тка, то й и́нша га́дка (Номис). Між уче́ними людьми́ пронесла́ся тоді́ га́дка (Куліш). Ми́слі до су́ду не позива́ють (Номис). Се́рця не да́влять пону́рії ду́ми (Грінч.). В мої́х чуття́х, у по́мислах і мо́ві (Франко). Ста́ли у́мисли коза́цьку го́лову розбива́ти (Ант.-Драг.). І ду́му в ме́не, ду́му, як на мо́рі шу́му (М. Вовч.). Ви́орала дівчино́нька ми́слоньками по́ле (Чуб. V). Усе́ їй той коза́ченько з ми́слоньків не схо́дить (Л. Укр.). Го́лос як су́рмонька, але́-ж чо́ртова ду́монька (Номис). Ду́мки-га́доньки не ма́ють (Шевч.)]. • -ль благодарная, высокая, низкая, благородная – вдя́чна, висо́ка, низька́ (ни́ця), шляхе́тна ду́мка (ду́ма). [Творе́ць висо́ких дум (Самійл.) Гніздо́ думо́к висо́ких (Франко)]. • -ль светлая, остроумная блестящая – сві́тла (ясна́), би́стра (доте́пна), блиску́ча ду́мка. • -ль грустная, печальная, тяжёлая – смутна́, сумна́, важка́ ду́мка. • -ль предвзятая, задняя, преступная – упере́дня, потає́нна, злочи́нна ду́мка. • Делать что с предвзятою -лью – роби́ти що з упере́дньою ду́мкою (з упере́дженням). • Говорить с задней -лью – говори́ти (каза́ти) з потає́нною ду́мкою (зна́рошна), (намекать, перен.) говори́ти (каза́ти) на здога́д бурякі́в, щоб дали́ капу́сти. • Иметь заднюю -ль на кого – закида́ти на ко́го, ма́ти на ко́го потає́нну ду́мку. • -ль мрачная, чёрная – пону́ра, чо́рна ду́м(к)а. • -ль пылкая (горячая) – палка́ ду́мка (га́дка). [В-оста́ннє згада́ти палкі́ї гадки́ (Л. Укр.)]. • -ль сокровенная, заветная – тає́мна, запові́тна ду́м(к)а. • Руководящая, главная -ль сочинения – провідна́, головна́ ду́мка (іде́я) тво́ру. • Без -лей – без думо́к, безду́мно. [Безду́мно ди́влячись (Л. Укр., Крим.)]. • В -лях – на ду́мці, у ду́мці; срв. Мы́сленно. [Мо́вив собі́ на ду́мці (Кониськ.). Випра́вдував він себе́ в ду́мці (Васильч.)]. • Иметь в -лях – ма́ти на ду́мці, поклада́ти в думка́х, в голові́ кла́сти, в го́лову собі́ кла́сти. [Не мав на ду́мці (Коцюб.). І в го́лову собі́ не кла́ла (Сторож.)]. • И в -лях не было, и в -лях не имел – і ду́мки (га́дки) не було́, і на ду́мці не було́, і ду́мки не мав, і ду́мкою не вів, і в голові́ (в го́ловах) не поклада́в про що, за що. [За вда́чу її́ він тоді́ й не ду́мав і га́дки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові́ собі́ не поклада́в (Н.-Лев.). Ти собі́ і в го́ловах не поклада́й! (Квітка). Поляга́ли спа́ти, на́віть ду́мкою не ведучи́ про ніж (Франко)]. • Мне это не по -ли (не по нраву) – це мені́ не до ми́слі (не до ми́слоньки, не до вподо́би). [Я́к-же її́ люби́ти, коли́ не до ми́слі? (Метл.). І не до любо́ви, і не до розмо́ви, і не до ми́слоньки моє́ї (Чуб. V)]. • По -ли автора – на ду́мку (на га́дку) а́второву, я́к гада́є а́втор. • При одной -ли об этом – на саму́ ду́мку (зга́дку) про це. [Ма́терине се́рце обілля́лося жале́м на саму́ ду́мку, що дити́на ме́рзла-б (Коцюб.)]. • С такими -лями – у таки́х думка́х, з таки́ми думка́ми. • Вертится -ль – рої́ться (кру́титься) ду́мка (га́дка). • Взвешивать в -лях – розважа́ти в думка́х (в ми́слях). • Высказывать -ль (мнение) – висло́влювати ду́мку (га́дку). • Не допускать и -ли – і в ду́мці не ма́ти, і в голові́ не поклада́ти, і в го́ловах не поклада́ти, і ду́мки не припуска́ти. • Навести на -ль кого – на ду́мку наверну́ти кого́. • Наводить на -ль (намекать) – дава́ти на ро́зум, каза́ти на здо́гад. • Обратить все свои -ли на что – зверну́ти (оберну́ти) усі́ свої́ думки́ на що. • Одна -ль опережает (обгоняет) другую – ду́м(к)а ду́м(к)у поганя́є (пошиба́є, пошива́є), (поэт.) за ду́мою ду́ма ро́єм виліта́є (Шевч.). • Обуревают меня -ли – беру́ть мене́ гадки́ (думки́), обляга́ють гадки́ (думки́) го́лову, обсіда́ють мене́ ду́ми (думки́), (поэт.) ми́слоньки зано́сять (Метл.). • Осенила -ль – зри́нула (в голові́) (осия́ла) ду́мка, (фамил.) стре́льнула, (шибну́ла) ду́мка. [Яка́сь надзвича́йна ду́мка стре́льнула йому́ до голови́ (Грінч.)]. • Отрешиться от -ли – зректи́ся ду́мки, поки́нути ду́мку. • Потерять -ль – спусти́ти з ду́мки. • Избавиться от -ли – позбу́тися ду́мки. • Притти на -ль – спа́сти (впа́сти, прийти́) на ду́мку, наверну́тися на ду́мку. [На ду́мку мені́ спа́ло (Звин.). До́сі мені́ й на ду́мку ні ра́зу не впа́ло про заміжжя́ (Кониськ.)]. • Приходить к -ли (к заключению) – прихо́дити до ду́мки (до ви́сновку). • Постичь -ль чью – збагну́ти ду́мку чию́. • Подать, дать -ль – пода́ти ду́мку, на ро́зум посла́ти кому́ (Квітка). • Вот так дельная -ль! – от так розу́мна (путя́ща) ду́мка! • Пугать (разгонять) -ли – поло́хати думки́. [Немо́в яке́ страхі́ття поло́хає думки́ (Вороний)]. • Меня пугает -ль, мне страшно при -ли – мене́ ляка́є ду́мка, мені́ стра́шно (ля́чно) на саму́ ду́мку. • Собираться с -лями – збира́ти (доку́пи) думки́, змірко́вуватися, (перен.) ро́зуму збира́ти. [Хо́чуть говори́ти, не змірку́ються (М. Вовч.)]. • У него явилась -ль – з’яви́лася в йо́го ду́мка (Грінч.). • От -лей ум за разум заходит – за думка́ми, за гадка́ми аж голова́ тумані́є (Грінч.). • Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли – мо́жна втра́тити ро́зум (збожево́лі́ти) з одніє́ї га́дки (на саму́ га́дку). • Я относительно этого одних с вами -лей – я про це (книжн. що-до цьо́го) таки́х са́мих думо́к, як і (що й) ви, у ме́не одна́кові з ва́ми думки́ про це (що-до цьо́го). • Я сказал это без всякой дурной -ли – я це сказа́в без уся́кої лихо́ї ду́мки (без уся́кого лихо́го на́міру). • Образ -лей – на́прям думо́к, спо́сіб ду́мання (ми́слення) (Франко). • Хорошей -лью не грешно воспользоваться – з до́брої ду́мки не гріх і скористува́тися. • Книга эта богата -лями – ця кни́жка бага́та на думки́. • Эта -ль запала мне на сердце – ця ду́мка припа́ла мені́ до ми́слі (до душі́, до се́рця). • Одна -ль об этой опасности ужасает меня – сама́ га́дка про цю небезпе́ку жаха́є мене́. • Узнавать образ -лей – виві́дувати на́прям думо́к, (перен.) ума́ виві́дувати. • Он хорошо выражает (свои) -ли – він до́бре висло́влює (вимовля́є) свої́ думки́, у йо́го хист до ви́слову думо́к (висловля́ти думки́). • Пьяного речи – трезвого -ли – що в п’я́ного на язиці́, те в твере́зого на умі́. • -лям тесно, словам просторно – ма́ло слів, бага́то змі́сту; думо́к бага́то, аж слів не стає́.

Нали́зываться, нализа́ться – 1) (вволю) нали́зуватися, нализа́тися, (насм.) нали́зькатися, (о мног.) понали́зуватися. [Чим не наїси́ся, тим не нали́жешся (Номис)]; 2) (напиваться) нали́зуватися, нализа́тися, насмо́ктуватися, насмокта́тися, нарі́зуватися, нарі́затися, набира́тися, набра́тися, наду́длюватися, наду́длитися, наджу́дитися, нали́гатися, (налить бельма) зали́ти слі́пи. [Веду́ть раба́ бо́жого нарі́заного так, що ле́две тя́мить себе́ (Квітка). Наду́длившись пи́ва, заду́мали танцюва́ти (Н.-Лев.). Налига́вшись ро́му та по́ртеру (Н.-Лев.)].

Нево́д кому, чему – 1) (о деньгах) неві́д (-во́ду) на що. • У нас денежкам -во́д – у нас грошеня́та (гро́шики) не веду́ться; 2) (о домашних животных) неві́д, неплі́д (-ло́ду) на ко́го (напр. на ку́ри).

Печно́й – пічни́й, печови́й, гру́бний. Срв. Печь. • -ное устье – (пічні́) че́люсти (-тів). • -на́я труба – дима́р (-ря́), димни́к (-ка́), димни́ця; срв. Труба́. [Оди́н дима́р печови́й, а дру́гий гру́бний]. • -но́е отверстие (ведущее в трубу) – кагла́. • -ное мастерство – пічни́цтво.

Плоди́ться – пло́ди́ти(ся), випло́джуватися, води́тися, вести́ся. [Пошли́ вам, бо́же, щоб скот плоди́в і хліб роди́в. Ку́ри до́бре пло́дяться. У на́шім ставку́ не веду́ться карасі́]. • Всё, что -ди́тся – плодь.

Позо́р – га́ньба́, гане́ба, (безчестие) безче́стя, (поругание) нару́га, (оговор) несла́ва, сла́ва, суд, осу́да, осудо́вище, осудо́висько, (стыд) стидо́та, стидо́вище, стидо́в’я, (публичный) публі́ка, (постыдное зрелище, место) позо́рище [Усе́ нага́дувало їм про ї́хню неда́вню га́ньбу, безси́лля й зра́дництво (Єфр.). Ганьбо́ю не ві́зьмеш, так си́лою ді́ймеш (Приказка). На все село́ несла́ва (Кониськ.). Бо на позо́рище веду́ть старо́го ду́рня муштрува́ти (Шевч.). Виставля́є їх (хи́би лю́дські) на прилю́дне позо́рище (Єфр.). Мов на позо́рищі прику́та я стоя́ла (Л. Укр.)]. • -зо́р и срам – ганьба́ та со́ром. • Небывалый -зо́р – несві́тська ганьба́. • Покрыть -ро́м кого – ганьбо́ю вкри́ти кого́. • Запятнать -ром кого – заплямува́ти ганьбо́ю кого́. • И вас не минет этот -зо́р – і вас не мине́ (не мине́ться) ця ганьба́ (гане́ба). • -зо́р измены – ганьба́ зра́ди. • Край проклятия и -ра – краї́на (край) прокля́ття й ганьби́. • Какой -зо́р! – яка́ ганьба́! • От этого -ра – з ціє́ї ганьби́.

Посрамле́ние – посоро́млення, осоро́млення; (позор) несла́ва, бе́зчесть (-ти), безче́стя́ (-стя́), постидо́вище, позо́рище, га́ньба́, згу́да, нару́га. [Я не хо́чу тако́ї бе́зчести (Звяг.). Селу́ безче́стя не ро́блять (Котл.)]. • На -ние – на позо́рище, на згу́ду, на нару́гу. [На позо́рище веду́ть старо́го ду́рня муштрува́ти (Шевч.). Неха́й веду́ть мене́ на згу́ду, а без те́бе жи́ти я не бу́ду (Грінч. III)]. Срв. Срам.

II. Проводи́ть, провести́ или прове́сть – 1) кого куда, к кому, через что – прово́дити, прове́сти́ кого́ до ко́го, від ко́го (напр. від соба́к), (перевесть) перево́дити, переве́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити кого́ через що, чим; (дело) прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти (спра́ву де, через що); (судно) ве́сти́, переве́сти́, проводи́ти, прове́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити (судно́). [Прові́в його́ через ха́ту. Прові́в повста́нців яра́ми в село́. Перепрова́див їх через кордо́н, через го́ри. Прове́сти (переве́сти) спра́ву в комі́сії, через комі́сію. Я веду́ цього́ ду́ба через поро́ги (Катериносл.). Ло́цман, що прово́дить байдаки́ (Грінч.)]. • Пленных -вели́ в лагерь – полоне́них спрова́дили до та́бору. • -ди́те меня к секретарю – проведі́ть (заведі́ть) мене́ до секретаря́; 2) что – (черту) прово́дити, прове́сти́ (ри́су), (дорогу) проклада́ти, прокла́сти доро́гу (ко́лію) (см. Прокла́дывать); (воду, электричество и т. п.) прово́дити, прове́сти́ (во́ду, еле́ктрику і т. п.); (тепло, звук) прово́дити, прове́сти́, перепуска́ти, перепу́стити (тепло́, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти́ що (вибо́ри, за́ходи); (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що. [Переве́сти в окру́зі вибо́ри до сільра́д. Радя́нська вла́да перевела́ по́вне соція́льне забезпе́чення всіх трудя́щих (Азб. Ком.)]. • -ди́ть, -сти́ в жизнь что-л. – прово́дити, прове́сти́ в життя́, заво́дити, заве́сти́ в життя́, (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що в життя́, справди́ти що. • -ди́ть роль – прово́дити, прове́сти́ ро́лю чию́, кого́. • -вести собрание, заседание, урок – прове́сти́, засі́дання, збо́ри, ле́кцію. • -ди́ть мысль, идеи – прово́дити ду́мку, іде́ї. • -вести́ телефон, телеграф – прове́сти́ телефо́н, телегра́ф. • -ди́ть границу – кла́сти, покла́сти, прово́дити, прове́сти́ межу́, (политич.) кордо́н. • -води́ть, -вести́ межу вокруг чего – обмежо́вувати и обме́жувати, обмежува́ти и обме́жити що. • -вести́ канал – прово́дити, прове́сти́ кана́л; 3) (дотрагиваться) прово́дити, прове́сти́, (поводить) пово́дити, пове́сти́ чим по чо́му, (с целью убедиться в чём-л.) гляді́ти, погляді́ти, (гал.) смотри́ти, посмотри́ти чим (напр. руко́ю, доло́нею) по чо́му. [Вона́ провела́ рукою по чолі́ (Л. Укр.). Руко́ю пово́дить по ло́бові (Квітка). Посмотри́в доло́нею по го́лих гру́дях (Стеф.)]; 4) (время) ба́вити, проба́вити (час), ба́витися, проба́витися, прово́дити, прове́сти́ (час); (прожить, пробыть) перебува́ти, перебу́ти, пробува́ти, пробу́ти (час). [Неспокі́йну ніч перебуло́ місте́чко перед свя́том (Коцюб.). Немину́че тре́ба перебу́ти лі́то де на селі́ (Кониськ.). Скі́льки ча́су ви перебу́ли в доро́зі?]. • Как -дите время? – як прово́дите, ба́вите час? як мина́є вам час? • Вечер -ли мы весело – ве́чір перебули́ ми ве́село. • В гостях -ли время приятно – в гостя́х час звели́ га́рно. • Где вы -ли праздники? – де ви перебу́ли свя́та? • Я -вё́л день в библиотеке – я перебу́в день у бібліоте́ці (книгозбі́рні). • Больной -вё́л ночь покойно – хво́рий перебу́в ніч до́бре, ніч хво́рому до́бре мину́ла. • -ди́ть время в чём – прово́дити, прове́сти́ час у чому́, ужива́ти, ужи́ти час на що. • -ди́ть время в трудах – прово́дити час за пра́цею. • -ди́ть время в пьянстве, в кабаке – перево́дити час на пия́тику, виси́джувати, (образно) днюва́ти й ночува́ти в шинку́ (в ко́рчмі). • Он -дит все дни на улице, на реке – він увесьде́нечки на ву́лиці, на рі́чці (перебува́є). • -ди́ть, -сти́ время непродуктивно – марнува́ти, змарнува́ти час, перево́дити, переве́сти́ час ма́рно. • -вести́ лето, зиму – перебу́ти лі́то, зи́му, перелі́тувати, перезимува́ти де. • -ди́ть праздник – святкува́ти, відсвяткува́ти, пересвяткува́ти, (святки, сопряжённые с ритуалом) спрова́джувати, опрова́[о]ди́ти свя́то. [Опрова́дили свя́то як годи́ться]. • -ди́ть время с кем – прово́дити час з ким; ба́витися з ким. • -ди́ть время в балах – балюва́ти; в праздности – святкува́ти, гуля́ти, згуля́ти, ледарюва́ти; си́дні справля́ти, виле́жуватися, (насм.) бімбува́ти. [І часи́ночки не згуля́є; усе́ в робо́ті (М. Грінч.). Вони́ святкува́ти лю́блять, а робо́та сама́ нія́к не хо́че роби́тися. Бімбу́є, як жид у ша́баш (Київщ.)]; 5) кого – (обманывать) підво́дити, підве́сти́ (подвести), зво́дити, зве́сти́, о(б)ду́рювати, о(б)дури́ти, ошу́кувати, ошука́ти, (хитростью) схитри́ти, охитрува́ти кого́; см. Обма́нывать; (водить, длить время) води́ти, волово́дити кого́. [Пропади́ ти лу́чче сам, що нас усі́х підві́в (Рудч.). Він стари́й як світ, його́ не зведе́ш (Коцюб.). Та мене́ то не схитри́ти: зна́ю, чого́ хо́че (Рудан.). О, що-ж роби́ти, щоб і смерть саму́ перемогти́, і до́лю одури́ти (Самійл.)]. • Суд -ди́л его с год, да ничего не сделал – суд води́в (волово́див) його́ з рік, та нічо́го не зроби́в. • Этого не -дё́шь – цьо́го не зведе́ш, не о(б)дури́ш, не підду́риш и т. д. В другой раз меня не -ду́т – удру́ге ме́не не ошука́ють, не обду́рять, не підма́нять. Проведё́нный – 1) прове́дений, переве́дений, перепрова́джений через що, до ко́го; 2) прове́дений, прокла́дений; переве́дений; 3) (о времени) прове́дений, перебу́тий, пробу́тий, ужи́тий на що, (непродуктивно) змарно́ваний, (в праздности) згу́ляний; (о празднике, торжестве) відсвятко́ваний, пересвятко́ваний, опрова́джений. [Де́в’ять мі́сяців, пробу́тих у тюрмі́, були́ для ме́не торту́рою (Франко)]; 4) (обманутый) підве́дений, зве́дений, обду́рений, підду́рений, ошу́каний, охитро́ваний.

Проти́вный – 1) проти́вний, супроти́вний, протиле́жний; см. Противополо́жный. [З проти́вної ву́лиці доно́сився парубо́чий го́мін (Мирн.)]. • -ный берег – протиле́жний бе́рег. • -ная сторона (реки, дома) – проти́вний, протиле́жний бік (рі́чки, до́му). [Сі́ни були́ прохідні́ і виво́дили на таки́й же ґа́нок з проти́вного бо́ку до́му (Ор. Лев.)]. • -ное мнение – протиле́жна, супроти́вна ду́мка. • В -ном случае – в проти́вному ра́зі. • -ная сторона, юрид. – супроти́вна, супере́чна, відпо́рна сторона́. • В -ную сторону, см. В противополо́жную сторону (Противополо́жный). • -ные средства часто ведут к одной цели – протиле́жні (супере́чні) за́соби ча́сто прова́дять до одніє́ї мети́; 2) (противодействующий) проти́вний, супроти́вний, супере́чний и -ній, перешкідни́й. [При́йдеться тоді́ нам і все те, що ро́блено в Моско́вщині для ру́ського єди́нства, назва́ти супроти́вним наро́дній ру́ській спра́ві (Куліш)]. • -ный ветер, -ная волна – проти́вний, супроти́вний ві́тер, проти́вна, супроти́вна хви́ля. [Чо́вен же був уже́ на сере́дині мо́ря й би́ло його́ хви́лями, бо ві́тер був супроти́вний (Єв.). Ві́тер (су)проти́вну хви́лю зо дна мо́ря зніма́є, су́дна коза́цькі розбива́є (Дума)]. • -ный закону поступок – супере́чний зако́нові (и із зако́ном) вчи́нок. • -ный лагерь – проти́вний, супроти́вний, супере́чній та́бор. • -ная сила – супроти́вна, перешкідна́ си́ла; 3) гидки́й, оги́дний, оги́дливий, гиде́сний, бридки́й, обри́дний, обри́дливий, при́крий, опри́кривий, відворо́тний, осору́жний, нечви́дний, вре́дний; срв. Отврати́тельный. [Я йому́ гидка́, тому́ й біжи́ть так шви́дко (Самійл.). Гиде́сна ти мені́ ста́ла (Липовеч.). Бридки́й, пога́ний же ти, Дуви́де, та ще й ду́же (Васильч.). Як знена́виділа, то й диви́тись не хо́че на ньо́го – яки́йсь одворо́тний став він їй (Васильч.). Щось іде́ – таке нечви́дне, що й гля́нути ги́дко (Свидн.). Ну, та й уре́дний же хло́пець (Лохв.)]. • -ный вкус, запах – гидки́й, відворо́тний, при́крий смак, пах. • -ная погода – бридка́, пога́на пого́да. • -ный человек, женщина – оги́дний, вре́дний, відворо́тний чолові́к, оги́дна, вре́дна, відворо́тна люди́на, жі́нка, оги́дник, оги́дниця, оги́да (общ. р.), обри́дник, обри́дниця. • Делать, сделать кому-л. что-л. -ным – спроти́влювати, спроти́вити, бри́дити, збри́дити и набри́дити, при́крити, спри́крити кому́ що. [Знав, що тим спроти́влю їй ще гі́рше оги́дну ха́ту на́шу (Л. Укр.). І оте́ зажива́ння самого́ цу́кру так йому́ набри́дило цу́кор, що він потім не міг пи́ти соло́дкого ча́ю (Єфр.). Все те вку́пі в коро́ткім часі му́сіло спри́крити їй спі́льні сні́дання, обі́ди і прохо́ди з па́нством Темни́цькими (Франко)]. • Сделаться -ным кому – спроти́витися, збри́дитися, спри́критися кому́, зроби́тися, ста́ти гидки́м, відворо́тним кому́. [Коли́-б я не спроти́вилася ча́сом Степа́нові в такі́й оде́жі (Л. Укр.)]. • Он -вен мне – він мені́ відворо́тний, гидки́й, оги́дний, бридки́й, осору́жний. [Попро́сту мені́ той Дембо́вський – оги́дний (Крим.). Чи не бу́дуть вони́ бридкі́ тобі́ (Леонт.). Я три́чі вже йому́ каза́ла, що осору́жний він мені́, що й гля́нути не мо́жу я на ньо́го (Тобіл.). Вона́ мені́ така́ одворо́тна (Борз.)].

Путь – 1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), доро́га, шлях (-ху) (ум. шляшо́к), (стезя) сте́жка, тропа́, тропо́к (-пка́); см. Доро́га. [Перед вікно́м широ́ка би́та путь (Л. Укр.). Так ви́вся-ж той шляшо́к куди́сь да́лі за те мі́сто… І поверзло́сь мені́, що отсе́ і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діяма́нт дороги́й на доро́зі лежа́в, – тим вели́ким шля́хом люд уся́кий мина́в і ні́хто не пізна́в діяма́нта того́ (Сам.). Пішо́в собі́ чолові́к то́ю тропо́ю, що розказа́ла жі́нка (Мирн.). Не спини́ти украї́нства ні тим перети́кам, що настано́влено на шляху́ перед ним, ні добро́діям Стру́ве (Єфр.). До Бо́га важки́й шлях, а до пе́кла прямі́сінький (Приказка). Вона́ не ма́ла яки́м шля́хом уда́тися до вас (Грінч.). Мо́же-б Лука́ був і ви́вів його́ на яку́ до́бру путь, так-же смерть не дала́ (Кон.). Не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (Куліш). Як підросте́ш, то терпи́ усе, що на тропку́ спітка́ється (Г. Барв.). Перед не́ю простягли́ся нові́ стежки́, знайшла́сь нова́ пожи́ва для се́рця (Коцюб.)]. • Путь-дороженька – путь-дорі́женька. • Путь к освобождению, ко спасению – шлях, доро́га (сте́жка) до ви́зво́лення, до спасі́ння. • П. к свободе, к счастью – шлях, доро́га, сте́жка до во́лі, до ща́стя. • П. планет – шлях, доро́га плане́т. • П. правды – путь пра́вди (Єв.), доро́га пра́вди (Куліш), сте́жка, шлях пра́вди. • П. чести, добродетели – сте́жка (шлях) че́сти, доброче́сности. • -тё́м традиции, навыка – шля́хом тради́ції, на́вички. [Все це виро́блювалось ступі́нь по ступеню́, віка́ми, шля́хом безупи́нної тради́ції (Єфр.)]. • -тё́м агитации, дипломатии – шля́хом агіта́ції, диплома́тії или агіта́цією, диплома́тією. • -тё́м жизни – шля́хом життя́. • -тё́м-дорогой – шля́хом-доро́гою. [Завда́в я сво́го клумачка́ на пле́чі й побра́вся шля́хом-доро́гою (Звин.)]. • -тё́м расследования – ро́зслідом. • -ти́ сообщения – шляхи́ сполу́чення, (обычно) шляхи́. • -ти́ к социализму – шляхи́ до соціялі́зму. • -ти́ распространения книг – шляхи́ поши́рення (розповсю́дження) книг. • На -ти́ к богатству – на шляху́ до бага́тства. • На -тя́х к столице – на шляха́х до столи́ці. • По -ти́ – по доро́зі, (в дороге) доро́гою; (с руки) з руки́. [Мені́ з ва́ми по доро́зі. Заї́хав до йо́го по доро́зі, верта́ючись додо́му (Сл. Ум.). Доро́гою він мені́ ка́же, що змори́вся]. • Не по -ти́ – не по доро́зі, не в шляху́, не в за́вороті, не по руці́. [Мені́ не по доро́зі з тобо́ю или мені́ не доро́га з тобо́ю]. • То село нам не по -ти́ – те село́ нам не в шляху́, не по доро́зі. • Верный, правильный путь – правди́вий шлях. • Водный путь, -дным -тё́м – водяни́й шлях, водо́ю. • Возвратный путь – поворо́тна путь (доро́га), доро́га наза́д. • Дыхательный, пищеводный путь – ди́хальний, стра́вний шлях, про́від. • Железнодорожный путь – залі́зна ко́лія, или просто ко́лія, (железн.) под’ездной п. – рука́в (-кава́). • Жизненный путь – життьова́ (життє́ва) ни́ва, -ва́ сте́жка, життьови́й шлях, -ва́ путь. [На твоїй до́вгій тисячолі́тній ни́ві життьо́вій не одна́ стріва́лась істо́та… (Коцюб.)]. • Законный путь – пра́вний, зако́нний шлях, (способ) спо́сіб (-собу). • Зимний путь – зимова́ доро́га, зимня́к. • Историческим, научным -тём, -тём истории, науки – істори́чним, науко́вим шля́хом, шля́хом істо́рії, нау́ки, істори́чно, науко́во. • Ложный путь (в перен. зн.) – крива́ доро́га. [Криви́ми доро́гами ходи́ти (Приповідка)]. • Мирным -тё́м – ми́рним шля́хом, -ним спосо́бом, по-добро́му. • Млечный путь – чума́цький шлях, чума́цька доро́га, небе́сна (бо́жа) доро́га. • Мощенные -ти́ – мо́щені, (камнем) бруко́вані шляхи́, доро́ги. • Морской путь – морськи́й шлях. • Морским -тё́м – мо́рем. • Об’ездной путь – о́б’їздка. [На моє́ ви́йшло: ра́яв ї́хати о́б’їздкою, до́сі-б давно́ приї́хали (Кониськ.)]. • Обратный путь – поворо́тна путь, -на доро́га, доро́га наза́д. • На обратном -ти́ – по́ве́ртом, поворітьма́, наповорітьма́, з поворо́том, верта́ючи(сь). • Окольный путь, -ные -ти́, -ным -тё́м – маніве́ць (-вця́), манівці́ (-ці́в), манівця́ми, манівце́м, стороно́ю, повзагорі́дно. [Бери́, се́стро, срі́бло-зло́то та йди манівця́ми, щоб ми тебе́ не догна́ли (Чуб. V). Що ти піде́ш да дорі́жкою, а я піду́ манівце́м (Пісня)]. • Ошибочный путь – хи́бний, помилко́вий шлях, хи́бна (зми́льна) путь, доро́га. • Первый санный путь – пе́рший сніг, первози́м’я. • Санный путь – са́нна путь, доро́га. • Скользкий путь (в переносн. зн.) – похи́ла сте́жка, -лий шлях, (образно) слизьке́, слизька́. [Зво́дить (претенсі́йність) цього́ таланови́того пое́та на похи́лу сте́жку рискови́тих з худо́жнього по́гляду експериме́нтів (Єфр.). На слизьке́, на слизьку́ попа́сти (ступи́ти)]. • Сухой путь – сухопу́ть (-пу́ті). • Сухим -тё́м – суходо́лом (сухопу́ттю). [До́вга-ж туди́ доро́га і мо́рем, і сухопу́ттю (Звин.)]. • Торный путь (большая дорога) – би́тий шлях, би́та доро́га. • Каким -тё́м – а) (дорогой) кудо́ю (куда), яко́ю доро́гою, яки́м шля́хом. [Лаго́вський показа́в жи́дові, кудо́ю ї́хати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом, по́битом. • Таким -тё́м – а) (дорогой) тако́ю доро́гою, таки́м шля́хом; б) (способом) таки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом. • Тем -тё́м – (туда) тудо́ю, то́ю доро́гою, тим шля́хом. [Лю́ди з Сиваше́вого кутка́ ча́сто тудо́ю ходи́ли, бо було́ бли́жче, ніж вули́цею (Грінч.)]. • Этим -тё́м – а) (сюда) сюдо́ю, ціє́ю доро́гою, цим шля́хом; б) (способом) цим чи́ном, спо́собом, ро́бом. [Чи не ба́чив па́рубка і ді́вки, чя не йшли́ сюдо́ю? (Рудч.). Сим ро́бом єдна́лися усі́ ста́ни (сословия) на Украї́ні (Куліш)]. • Никаким -тём – (никуда) нікудо́ю, (никак) нія́к. [Не мо́жна нікудо́ю було́ ши́нку обійти́ (Кониськ.)]. • Все -ти́ (дороги) ведут в Рим – усі́ стежки́ до Ри́му йдуть. • Всеми -ми́ прошёл – би́та голова́. • Готовиться в путь – ла́годитися, лаштува́тися, (снаряжаться) риштува́тися, рихтува́тися в доро́гу. • Держать путь – верста́ти доро́гу, (направляться) прямува́ти, простува́ти. [До́брий день, лю́ба па́ні! А куди́ се верста́єте доро́гу? (Куліш). До ге́тьмана Налива́йка доро́гу верста́ли (Макс.)]. • Зайти, заехать к кому по -ти́ – зайти́, заї́хати по доро́зі до ко́го. • Итти в путь – іти́ в путь, в доро́гу. [В дале́ку путь іду́ (Грінч.)]. • Итти тем же -тё́м – іти́ тіє́ю-ж доро́гою, тим-же шля́хом, (стезей) тіє́ю-ж тропо́ю. [Тропо́ю ва́шою йшов я (Черк. п.)]. • Итти по -ти́ долга – іти́ доро́гою (сте́жкою) обо́в’я́зку. • Куда вам путь лежит – куди́ вам доро́га? • Найти верный путь – тропи́ вхопи́ти, найти́ правди́вий шлях. [Коли́ пощасти́ть робітника́м, як то ка́жуть, тропи́ вхопи́ти та зрозумі́ти, де їх си́ла… (Єфр.)]. • Наставлять (направлять), наставить на путь – напу́чувати, напу́тити кого́, наво́дити, навести́ на пуття́ кого́ (дать указание) да́ти на́від. [Молоді́ хазяї́, ду́має, – чому́ й на пуття́ не наве́сти (Свидн.)]. • Направлять на истинный путь – наставля́ти на до́бру путь, на ро́зум, на до́брий ро́зум. • Сбить с -ти́ – а) зби́ти з доро́ги кого́; б) (с толку) зби́ти з пуття́, знепу́тити кого́. [Знепу́тив мене́ (Вовч. п.)]. • Сбиться с -ти́ – а) зби́тися з доро́ги, зми́лити доро́гу; б) (с толку) зби́тися з пуття́, знепу́тити. [Знепу́тив наш па́рубок, ні на що зві́вся (Луб. п.)]. • Проложить путь – прокла́сти, прове́сти доро́гу (см. Прокла́дывать). • Пролагать себе путь куда-либо (образно) – топта́ти (собі́) сте́жку куди́. [Украї́нська кни́жка почина́є топта́ти сте́жку і під сі́льську стрі́ху (Єфр.)]. • Пусть твой путь будет усеян цветами – неха́й тобі́ цві́том сте́литься доро́га (Маков.); 2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) – путь, доро́га, (пеший) хода́, (путешествие) по́дорож (-жи). [В дале́ку путь іду́ (Грінч.). Моє́ ти со́нце! Світи́ пові́к мені́ в путі́ мої́й (Сам.). Здоро́в’я ва́ше ще не таке́, щоб мо́жна було́ ру́шити в таку́ дале́ку доро́гу, як до Ки́їва (Кониськ.). Ісу́с, утоми́вшись з доро́ги, сів при крини́ці (Єв.)]. • Доброго, счастливого -ти́, добрый путь (приветствие) – щасли́вої доро́ги. • Дальний путь – дале́ка доро́га, -ка путь. • Отправляться, -виться (двинуться) в путь – руша́ти, ру́шити (вируша́ти, ви́рушити) в доро́гу. • Сколько ещё нам -ти́ – скі́льки нам ще доро́ги? • Осталось три дня -ти́ – лиши́лось три дні доро́ги; 3) (способ) (без дополнения) спо́сіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду́), (с дополн.) шлях чого́. [Тим-же ладо́м із старо́го ко́реня вироста́ла нова́, наро́дня во́ля на Украї́ні (Куліш)]. • Каким -тё́м (образом) это сделать – яки́м чи́ном (спо́собом, ро́бом) це зроби́ти? • -тё́м подкупа, измены – шля́хом пі́дкупу, зра́ди или просто пі́дкупом, зра́дою. • -тё́м голосования – голосува́нням. • -тё́м подписи – пі́дписом. • -тё́м привлечения – притяга́ючи, притяга́нням. • -тё́м умножения, вычитания – мно́женням, відніма́нням, мно́жачи, відніма́ючи. • Судебным -тё́м – судо́м, через суд, судо́вно; 4) (прок, успех, толк) пуття́, лад (-ду́); см. Прок, Толк. [Не бу́де з йо́го пуття́ (Гр.)]. • -тё́м – а) (толком) до пуття́, до ладу́, ладо́м; б) (хорошенько) до́бре, гара́зд, як слід. [Не вмі́є розказа́ти до пуття́ (Сл. Ум.). Хто ка́же до ладу́, то у́хо наставля́й, а хоч і без ладу́, то й тож не затика́й (Приказка). Та ви ладо́м кажі́ть (Номис). До́бре його́ ви́лаяв (Сл. Ум.)]. • -тё́м ему досталось – до́бре йому́ перепа́ло. • Не удалось и пообедать -тё́м – не вдало́сь і пообі́дати як слід. • Не -тё́м делаешь – не гара́зд, не до пуття́, не до ладу́ ро́биш. • Без -ти́ – без пуття́. [Він без пуття́ працю́є]. • Он без -ти́ наказан, он без -ти́ строг – його́ без пуття́ покара́ли, він без пуття́ (без тя́ми) суво́рий. • Будет ли путь в этом деле – чи бу́де пуття́ з ціє́ї спра́ви. • В нём нет -ти́ – з йо́го нема́ пуття́. • В нём не будет -ти́ – з йо́го не бу́де пуття́. • Ему ничто в путь не идёт – йому́ ніщо́ на ко́ристь, на ужи́ток не йде (см. Прок). • Что в том -ти́ – яка́ ко́ри́сть з то́го.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Ведунья, разг. – чаклунка.

Ведущий – (св-во акт.) 1) відни́чий, провідни́чий, головни́й, основни́й, чі́льний, провідни́й, керівни́й, чолови́й, ключови́й; 2) тягови́й, рухови́й, руші́йний; (в акт. действ.) 1) що веде, що проводить, що провадить; 2) що тягне, що рухає; (акт. субъект действ.) а) воді́й, відник, проводі́й, провідник, провадник, вожа́й, поводи́р, проводи́р; б) тяжій, рушій: • ведущая отрасль промышленности – провідна галузь промисловості; • ведущая роль – провідна (основна, головна, чільна, керівна) роль; • ведущая фигура – ключова фігура (особа, постать); • ведущее звено – перша ланка; • ведущее колесо – тягове́ колесо; • ведущий барабан, вал, диск – тягови́й барабан, вал, диск; • ведущий борьбу – борець; • ведущий, ведомый самолёт – чі́льний, ведений літак; • ведущий винт – тяговий ґвинт; • ведущий войну – зайнятий війною, у стані війни; • ведущий в тупик – спрямований у безвихідь; • ведущий двойную игру – дворушник; • ведущий замкнутую жизнь – відлюдько; • ведущий специалист, инженер – провідний фахівець, інженер; • ведущий к гибели – згу́бливий; • ведущий к победе – переможний; • ведущий переговоры – учасник переговорів; • ведущий передачи, программы – відни́к (провідник, проводар, модератор, спрямовувач, чільник) передачі, програми; • ведущий протокол – протоколіст.

Ведущийся – що ведеться, ведений, проваджуваний: • ведущиеся переговоры – ведені (проваджувані) переговори (перемовини). [Інтелігенція не може бути нетворчою, але умови життя і творчості у країні Рад мало сприяли неутисненій творчості. Очевидно, влада у своїй послідовно проваджуваній політиці антиінтелектуалізму робила ставку на комуністичних висуванців — людей, нерідко позбавлених будь-яких інших талантів, крім «більшовицької пильності» у пошуках опозиціонерів і прихованих ворогів (В.Ткаченко)].

Аварийка, разг. – аварійка. [Розповіді спочатку ведуться невимушено, вільно, навіть весело, тому що людям притаманно вірити в чудо, тобто вони щиро сподіваються, що аварійка справді приїде рівно за десять хвилин. З іншого боку, люди, якщо вони не діти, вже знають, що такого не буває, аварійка ніколи не приїздить за десять хвилин, і тоді вони починають нервуватися (Лариса Денисенко)].

Безразлично – ба́йду́же, байду́жно, (редко) байду́жливо, (редко) обоня́тно, (без выражения) безвира́зно, (всё равно) однаково, однаковісінько, все одно, дарма́: • мне это безразлично – ба́йду́же, байду́жки, байду́жечки, байдужі́сінько, (редко) байде́, дарма́, одна́ково мені́ до то́го; про мене (про нього…); нема клопоту мені; • совершенно безразлично – байдужі́сінько, однакові́сінько, (образн.) й за вухом не свербить;  (образн., редко) за всі голови; ні гадки. [Гля́нула байду́жно (АС). Які з нас люде? Та дарма! Ми не лукавили з тобою (Т.Шевченко). Мені однаково, чи буду я Жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — однаковісінько мені (Т.Шевченко). Вона й привіталася, і снідання подала, та все якось наче недбайливо, якось байдужливо (Марко Вовчок). Московка — московкою: її поб’ють, а вона ні гадки! (П.Мирний). Вода ж біжить… Ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить (Л.Глібов). А як годували провинників та душогубів, що вони їли та пили, — про це йому було байдужісінько (І. Нечуй-Левицький). — А після першої зірки вже й нічого? Можна грішить? — спитав Радюк. — Після першої зірки мені байдуже! За всі голови!— Ну, ми нагрішимо трохи швидше, ще до обіду, — жартував Масюк (І.Нечуй-Левицький). — От таки наріжу Соломії паляниці, а тобі не дам! — кричала Настя, засапавшись. — За всі голови! То й не проситиму! — сказав Денис і ніби впав на лаву (І.Нечуй-Левицький). — Ох, час, сину, вмирати! Та тепер мені за всі голови! Я побачила тебе — і мені вмирати буде легше (І.Нечуй-Левицький). — Є вже їх і так доволі. Одним більше, одним менше,— все одно; за всі голови! Раз родила мати, раз і пропадати,— сказала Онисія Степанівна (І.Нечуй-Левицький). Гнат був спокійний. Про нього! Нехай йому голову стинають, не те що судять, а він не житиме з жінкою… (М.Коцюбинський). Серце кришталеве, золоте кохання, Дарма залицяння (Л.Українка). Він глянув по раз другий на неї, безвиразно, неначе в забутті (О.Кобилянська). А що коні голодні, що воли не напоєні — йому за всі голови… (Докія Гуменна). — Мені про те все байдуже, — заперечив корчмар. — Платіть гроші та й квит, а ті рицарські штучки нам без інтересу. Не треба мені ані помсти, ані відплати, лише звичайнісінької плати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Се я, пане, до того річ веду, що от ми з вами тиняємось шляхами-дорогами, бідуємо та гаруємо денно і нічно, а тут якийсь нетружений чорт у сій корчмі нам золоте ябко з-під самого носа вкрав… То якого ж лиха буду я Росинанта сідлати, осла та винохода гнуздати, якої нетечі спішитиму кудись? Краще вже на місці тихо сидіти: нехай лярва своє пряде, а нам з вами про те байде (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Блевать – блювати, ригати. [Нудить Сторожукові горілка, тоді йде ригати до раковини (Г.Косинка). — Здохла кобила — зварили юшку. Перший раз їли — ригали, другий раз ригали, а на третій — пішло. Та чи надовго? (В.Підмогильний). Він вирвав з землі навмання якесь коріння й гриз, гриз і спльовував. А раз погриз і проглинув щось таке, що йому в очах потемніло і тіло вкрилося холодним потом; довго блював, нив воду і знову блював, думав, що з нього всі нутрощі вискочать крізь горлянку (І.Багряний). Заслинене небо ригає дощем (Богдан Скаврон). Згодом, коли Панько після короткого, але здорового й міцного сну в полумиску з холодцем, важко наступаючи на ноги весільним, виліз із-за стола, а потім блював у затінку плакучих верб, досвідчений Митро повчав його: — Видиш, я казав, що треба їсти. Якби не їв, то не мав би чим ригати, і тепер очі би повилазили. А так добре їв — і добре ригаєш. Пішли вмиватися (В.Кожелянко). Поручник продовжував: — Для вас, солдати, немає таких перепон, які б ви не подолали! Я вам ще раз повторюю, я вас веду не до легкої перемоги! Це буде досить твердий горішок, але ви себе покажете! Історія віків вбере вас в пишні шати. — Дивись, щоб не почав, бува, ригати, — знову заримував Швейк. Немов послухавшись Швейка, поручник Дуб схилив вниз голову і раптом почав блювати, для чого йому навіть не треба було вихилятися з воза. (С.Масляк, перекл. Я.Гашека) …— То я вчора ригав? — Ти був такий ласкавий, що переважно влучав у унітаз. Приходь ще, коли захочеться (О.Негребецький, перекл. Мітчела Девіда)].

Вперёд – 1) (нар. места) вперед, наперед; 2) (нар. времени) вперед, попереду, наперед, надалі, далі, (сначала) спочатку, спершу; 3) (межд.) вперед!, рушай!, наперед!; (понукание на лошадей) вйо! но!; (понукание на волов) гей!, (диал.) гійє!, гейє!, гейки!: • брать деньги вперёд – брати гроші вперед (наперед); • вперёд, впредь так не делай – надалі так не роби; • вперёд выдаваться (торчать) – вистава́ти, ви́стати, випина́тися, ви́пнутися, вистро́млюватися, ви́стромитися, виставля́тися, ви́ставитися, вганя́тися в що, увігна́тися, висува́тися, ви́сунутися, виступа́ти куди́сь, ви́ступити; • вперёд выскакивать, выскочить – вириватися, вирватися; • вперёд двигаться (прогрессировать) – поступати; • вперёд забежать – перейняти кого; • вперёд залетать – заполітати; • выставля́ть вперёд – випина́ти, ви́пнути, ви́п’ясти; (обнаженную часть тела) ви́тріщити; • двигать вперёд – посо́вувати, посува́ти напере́д; • движе́ние вперёд (прогресс) – по́ступ; • забегая вперёд – забігаючи вперед, кажучи наперед; • на годы вперёд – на роки вперед; • ни вперёд ни назад; ни взад, ни вперёд – ні туди, ні сюди; ні напере́д (вперед), ні наза́д; • наклониться вперёд – похилитися, (схилитися) наперед; • платить вперёд – платити наперед; (лок.) згори платити; • полный вперёд – повний вперед; • проходить, пройти́ вперёд – про́ходити, пройти́, проступа́ти, проступи́ти (напере́д); • ходить взад и вперёд – ходити туди й сюди, снувати (снуватися); • часы идут вперёд – годинник поспішає. [І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Т.Шевченко). За харч і за кватирю заплачено вже згори (А.Свидницький). Нехай дадуть мені гроші наперед. Гей, наперед! Або добути, або дома не бути! (АС). — Повний хід вперед! — загукав капітан (М.Трублаїні). Я стою на палубі, приклавши руку до безкозирки, і груди мої випинаються, і морський вітрюган шмагає в обличчя. Право руля! Повний вперед — по гарбузинню! Обертаюсь і бачу: мати чистить картоплю, зігнулась над мискою, але губи у неї злегка тремтять і в очах сміхотливі блищики. Я й забув, що поруч — старші. Рука моя сама опускається, безкозирка зникла, як і не було її, а пароплав став ненаситною кабицею (Віктор Близнець). Шлях до успіху, забитий дамами, які проштовхують вперед своїх чоловіків (Томас Дьюрі). 1. Теорія вчить нас дивитися далеко вперед, а практика — собі під ноги. 2. Лейтенант: — Хто поїде на картоплю, два кроки вперед. Виходять два солдати. — Решта піде пішки. 3. Чоловік жаліється психоаналітикові: — Моя жінка веде щоденник, в який заносить всі мої справи і вчинки до найдрібніших деталей! — І що? Багато дружин ведуть щоденники. Тут нема нічого незвичного. — Так, але моя веде на тиждень вперед! 4. Якщо тобі плюють в спину — отже, ти попереду. 5. Деколи рішучий крок вперед — наслідок добрячого копняка ззаду].

Глаз – око, (умен.) очко, очечко, оченя, оченятко; (мн.) очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебреж.) очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху; погляд; зір: • аза в глаза не знает = ни бельмеса не знает (не смыслит); • бесстыжие глаза – безсоромні очі; • блуждающие глаза – блудні очі; • бросаться, броситься в глаза – упадати, упасти в око (у вічі, в очі); спадати, спасти на очі; брати очі [в себе, на себе]; бити у вічі; (иногда) вдаватися, вдатися в око (у вічі, в очі); • быть на глазах (на виду) – бути перед очима; в оці бути; • ввалились глаза, щёки у него, у неё – • см. Вваливаться; • в глаза – в очі; у вічі; притьма, (устар.) очевисто; • в глаза говорить, сказать что – у вічі (в очі, у віч) говорити, сказати що; (лок.) прітьма говорити, сказати що; • в глаза ударить, плюнуть… – межи очі (у вічі, у очі, межи сліпи) ударити, плюнути…; • в глазах – в очах (устар.) в очу; • видеть собственными глазами – бачити на свої (на власні) очі; бачити своїми (власними) очима; (иногда) бачиш навіч (наочне); • в моих глазах (он человек хороший) – [як] на мої очі (на моє око, на мій погляд), [як] на мене; • во все глаза глядеть (разг.) – на все око (у двоє очей), (устар.) у дві оці дивитися; пильно дивитися; видивлятися [очима]; (про багато) усіма очима дивитися; • возводить глаза к небу – на небо (до неба) очі (погляд) зводити (підводити, здіймати, зносити, підносити); вперять, вперить глаза в кого, во что = вперять, вперить взгляд в кого, во что; • [всё] стоит перед глазами – [все] стоїть перед очима, з-перед очей не сходить; • в чужом глазу сучок видит,— в своём не примечает и бревна – у чужім оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає (Пр.); чуже під лісом бачить, а свого і під носом недобача (Пр.); зорі лічить, а під носом не бачить (Пр.); за гони блоху б’є, а під носом ведмідь реве (Пр.); не замітай чужої хати (хижі) — дивись, чи твоя заметена (Пр.); • выпучить, выпялить глаза на кого – вилупити (вирячити, витріщити) очі, вирячитися (витріщитися), визиритися на кого; • вытаращить, выкатить глаза – витріщити (вивалити) очі, у крузі очі стали кому; • глаза блуждают – очі блукають; • глаза водянистые – водяві очі; • глаза впалые – запалі (позападалі, ямкуваті) очі; • глаза гноящиеся; с гноящимися глазами – каправі очі, каправий (кислоокий); • глаза завидющие, а руки загребущие – очі завидющі, а руки загребущі (Пр.); • глаза — зеркало души – очі — дзеркало душі; • глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть, очі на лоба (на лоб) лізуть; • глаза навыкате; человек с глазами навыкате – витрішкуваті очі, [вирлоокі] баньки, вирла, балухи; очі зверху, витрішкуватий (вирячкуватий), лупатий, банькатий, вирлатий (вирлоокий), банькач, вирлач; рачкуваті очі; • глаза на мокром месте – у нього (у неї…) сльози на краєчку (очі на солонці), тонкосльозий (-за), тонкослізка, сльози йому (їй…) як не капнуть, сльози йому (їй…) тільки що не капають (не краплють); • глаза наполняются слезами – очі заходять (заливаються) сльозами (слізьми, сльозою); • глаза подслеповатые – підсліпуваті (підсліпі) очі, сліпні (сліпаки); • глаза по ложке (как ложки), а не видят ни крошки – очі як картохи, а не бачать нітрохи (Пр.); густо дивиться, та рідко бачить (Пр.); • глаза разбегаются, разбежались – очі бігають (перебігають) забігали, очі розбігаються, розбіглися, не зна, на що йому [перше] подивитися; • глаза так и бегали – очі так і бігали (і пряли); • глаза шире брюха – завидющі очі; • глаз видит, да зуб неймёт – бачить око, та зуб не йме (Пр.); очі б їли, та губа не може (Пр.); їв би паляниці, та зубів нема (Пр.); близько лікоть, та не вкусиш (Пр.); бачать очі, та ба! (Пр.); є ложка, та в мисці нема (Пр.); носом чую, та руками не вловлю (Пр.); є сало, та не можна дістати — високо висить (Пр.); бачить корова, що на повітці солома (Пр.); видко й хати, та далеко чухрати (Пр.); коло рота мичеться, та в рот не попаде (Пр.); мордується, як собака з воловою кісткою: і не перегризе, і язиком мозку не дістане (Пр.); • глаз на глаз; с глазу на глаз – віч-на-віч, сам на сам з ким, очі на очі; на дві пари очей; у два ока; (устар.) дві оці, на чотири ока, на самоті; • глаз не кажет, не показывает – очей не являє (не появляє), очей не показує (не навертає); • глаз нельзя оторвать, отвести от чего – не можна відірвати (відвернути, відвести) очей від чого; аж очі вбирає [у себе] що, аж очі бере на себе (у себе) що; • глазом не моргнёт – оком не змигне (не моргне); • глазом не повёл – очима (оком) не повів, не поворухнув і бровою; • двоится в глазах у кого – двійнить (двоїться) в очах кому, у кого; • для отвода глаз – про [людське] око, аби очі відвести, щоб увагу відвести на щось інше; • дурной глаз (сглазящий), порча – наврочливе око, урічливі очі, прозір; • за глаза – позаочі; позаочима; • за глаза осуждать, ругать… кого – заочі (позаочі, позавіч) судити, обмовляти, лаяти кого; • за глаза станет – аж надто стане; • закатить глаза под лоб – завести (закотити) очі вгору (під лоба), пустити очі під лоб (лоба); • закрывать глаза на что – заплющувати (закривати) очі на що, не мати очей на що, позавіч пускати що; • закрывши глаза – сліпма, осліп; • закрыть глаза (умереть) – заплющити (сплющити, склепити, замкнути, закрити) очі, (поэт.) заснути; • заливать, залить глаза (перен.) – заливати, залити, залляти, позаливати очі, наливатися, налитися; • замазать глаза кому – очі засліпити (замилити, засипати) кому; • зоркий глаз у него (у нее…); человек с зоркими глазами – у нього (у неї…) зірке (дозірне, гостре, бистре) око, у нього (у неї…) зіркі (бачучі, гострі, бистрі) очі, зіркий (бачучий, бистроокий, бистрозорий); • и в глаза не видел (разг.) – і на очі (і в вічі) не бачив, і на очах не було (не бувало), і в оці не мав; • и в глаза не видел какой – який — і на очі не бачив; який — і на масть не знаю; • и глаз не показывает – і очей не показує; • и глазом не моргнуть (не мигнуть) – і оком не моргнути (не змигнути); • и на глаза не показывайся (не попадайся)! (разг.) – і на очі не навертайся (не потикайся)!; • искать глазами – позирати; • искры из глаз посыпались (разг.) – [аж] зіниці засвітили (засвітилися), [аж] каганці в очах (устар.) в очу, в віччу засвітили (засвітилися); • как бельмо на глазу; как порох в глазу – як більмо на оці, як сіль в оці, як колючка в оці, як пісок в оці, хріном стати в носі кому; болячкою сидіти кому; • колоть глаза кем, чем (разг.) – випікати (вибивати, довбти) очі ким, чим; викидати на очі кого; колоти очі ким, чим; • куда глаза глядят (разг.) – світ за очі (за очима); заочі; куди очі; куди ведуть (поведуть несуть, понесуть, втраплять) очі; куди очі спали (світять, дивляться); круга-світа; гала-світа; (иногда) [у] галайсвіта; навмання (навмана, навмани, навманці); • лишь бы с глаз – аби з очей; • лопни мои глаза! – хай мені очі повилазять!; • мелькает в глазах, перед глазами – в очах, (устар.) в очу, перед очима мигтить (миготить, мерехтить, персніє), набігає на очі; • мигать, мигнуть глазами – блимати блимнути (бликати, бликнути) очима, лупати, лупнути (лок. либати) очима; • мозолить глаза кому (перен.) – муляти (мулити) очі кому; • на глаз – [як] на око, як глянути; • на глазах, перед глазами – перед очима (перед віччю), при очах, в оці (устар. в очу), навіч, увіччю, вочевидьки (вочевидь, вочевидячки); під оком; • на глаз прикинуть – простовіч прикинути; • насколько хватает глаз – скільки око сягає, сягне, як око сягне (засягне), скільки оком (очима) сягнути (засягнути, засягти, кинути, захопити), скільки засягнути (засягти, зглянути), куди оком доглянути (докинути), скільки очима світу осягнеш; • невооруженным (простым) глазом – на просте око (голе, вільне) око, простим (голим, вільним) оком; • не коси глаз на чужой квас – чужим пивом весілля не одбудеш (Пр.); не гостри зубки на чужі шматки, а свій май, тоді й кусай (Пр.); чужий кожух не гріє (Пр.); з чужого добра не зробиш двора (Пр.); чужим добром не забагатієш (Пр.); чужий кожух не гріє, чужа кошара не плодить овець (Пр.); чужого не бери, а своє держи (Пр.); по чужих кишенях не шукай, а в свої дбай (Пр.); з чужого чортяти не буде дитяти (Пр.); чужий хлівець не намножить овець (Пр.); на чужий коровай очей не поривай (Пр.); • не на чем и глаз остановить – нігде й оком зачепитися; • неподвижные глаза – нерухомі очі, очі у стовп (слуп); • не показываться (показаться) на глаза – не даватися (датися) на очі (у вічі); • не сводить, не спускать глаз с кого, с чего – не зводити (не спускати) очей з кого, з чого, не спускати (не випускати) з очей (з ока) кого, чого, мати на оці кого, що, (образн.) пасти оком (очима) кого, що, стригти [очима] за ким, за чим; • не смыкать, не сомкнуть глаз – очей (ока) не заплющувати, не заплющити (не склепляти, не склепити, не стуляти, не стулити, не затуляти, не затулити, не зводити, не звести, не зажмурювати, не зажмурити, не замружувати, не замружити), оком не стинати, не стикати очей, очей (вій) не змикати, не зімкнути; • не стой перед глазами – не маячи (не стовбич) перед очима; • ни в одном глазу (фам.) – аніже, анітрошечки (нітрошечки), анітрішки; • нужен глаз да глаз – потрібен постійний нагляд; треба [добре] пильнувати; • обвести, окинуть глазом, глазами что – обвести, окинути (обняти, осягти) оком (очима, поглядом) що, озирнути що, глянути по чому; • одним глазом – на одно око; • опускать, опустить глаза – опускати, опустити (спускати, спустити, впускати, впустити, знижати, знизити) очі (погляд), очі вниз (успід, в землю, в долівку); • отвести глаза кому (разг.) – відвести (відвернути) очі кому, ману напустити на кого, заснітити очі кому; • от глазу, от сглаза – з очей, від уроків, від (з) пристріту; • открывать, открыть, раскрывать, раскрыть, закрывать, закрыть глаза кому – розплющувати, розплющити, порозплющувати очі, заплющувати, заплющити, позаплющувати (плющити, сплющувати, сплющити, посплющувати, склепити) очі; • открыть, раскрыть глаза кому – відкрити (розкрити) очі кому, скинути (зняти) полуду з очей чиїх; (иногда) розказати по правді кому, про кого, про що; показати (виявити) кому що; • охватывать, охватить глазом – оком сягати, сягнути (заглядати, заглядіти, зглянути, засягати, засягти, захоплювати, захопити); • плюнь в глаза, а он говорит, что Божья роса – ти йому в очі плюй, а він каже дощ іде (Пр.); плюнь у вічі, а він каже: ще ж двічі (Пр.); Ти йому «стрижене», а воно тобі «голене» (Пр.); їй кажеш овес, а вона каже гречка (Пр.); • по глазам вижу, видно, что… – з очей (по очах) бачу, видно (видко, знати), що…; • подбить глаз кому – підбити око, попідбивати очі кому, (образн.) ставника поставити кому; • положить глаз на кого – накинути оком; (жарг.) запасти на кого; • поднимать, поднять глаза – піднімати, підняти (здіймати, зняти, зводити, звести, підводити, підвести) очі, (про багатьох) попідіймати, попідводити, позводити очі; • пожирать глазами кого, что – їсти (поїдати) очима кого, що, жерти (пожирати) очима кого, що, (иногда) жадібно (закохано) дивитися на кого, (образн.) пасти очима, оком кого, що; • показываться, показаться на глаза – даватися, датися на очі (у вічі); показуватися, показатися на очі; очі появляти, появити; • попадаться, попасться на глаза кому – на очі навертатися, навернутися кому, упадати, упасти у вічі (в очі) кому, потрапляти, потрапити на очі кому, навинутися на очі кому; • попал не в бровь, а [прямо] в глаз – у самісіньке око (просто в око) влучив (устрелив, уцілив), прямісінько в очі вцілив (улучив), угадав, як у око влучив (уліпив), приткнув, як вужа вилами; • потупить глаза – спустити (опустити, впустити) очі (погляд) додолу (на землю), поставити вниз очі, очі (втупити, встромити) в землю, понурити (потупити) очі (погляд) [в землю), утопити очі в землю, (про багатьох) поспускати очі; • правда глаза колет – правда очі коле (Пр.); сові сон очі коле (Пр.); не любить правди, як пес мила (Пр.); • прямо в глаза – у живі очі; • прямо в глаза врёт – у живі очі (увочевидьки) бреше; • прямо в глаза говорить, сказать, бросить… – просто в [живі] очі говорити, сказати, кинути; • пускать пыль в глаза кому (перен.) – ману пускати (напускати) кому, туману пускати (напускати) кому, туманити кого, замилювати очі кому; • пялить глаза на кого, на что – вирячувати (витріщити, вилупити) очі на кого, на що; торопіти (глупіти)на кого, на що; витріщатися (визиратися) на кого, на що; • ради прекрасных глаз чьих – [за]ради [пре]красних, [пре]гарних очей чиїх; • ранняя пташка носок теребит, а поздняя глаза жмурит – пізня пташка очі продира, а рання уже носок витира (Пр.); ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють (Пр.); рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере (Пр.); хто пізно встає, тому хліба не стає (Пр.); хто пізно ходить, сам собі шкодить (Пр.); • сверкнуть глазами на кого – блиснути (блимнути) очима на кого; • своим глазам не верить – не вірити (не йняти віри) своїм очам; (иногда) на свої очі не ввіряти; • своими глазами – на свої (власні) очі; очевидячки, наочне, очевисто; у живі очі побачити; • с глаз долой, из сердца вон – як з очей, так і з думки (Пр.); чого очі не бачать, того серцю не жаль (Пр.); • минулося – забулося (Пр.); зникне з очей, зійде з думки (з мислі, з гадки) (Пр.); • с глаз долой!; прочь с глаз! – геть з-перед очей!; геть з очей!; згинь мені з очей!; іди з очей!; • с глаз чьих – з-перед очей (з очей) чиїх, кого; з-перед кого; • следить глазами за кем, за чем – зорити за ким, за чим; пасти очима (оком) кого, що, за ким, за чим; стежити (водити, поводити) очима за ким, за чим; • смерить глазами – зміряти очима (оком); • смотреть в глаза (опасности, смерти) (книжн.) – дивитися (глядіти, глянути, заглянути) у вічі (небезпеці, смерті); • смотреть, глядеть в глаза кому (заискивать) – заглядати у вічі кому; запобігати ласки в кого; світити в очі кому; • смотреть чьими глазами – дивитися чиїми очима (оком); • сомкнулись глаза – склепилися (стулилися) очі; • соринка в глазу – порошинка в оці; • со светлыми, блестящими глазами – ясноокий (яснозорий, білозорий); білозір; • с остекленевшими глазами – скляноокий (-а); • спать с открытыми глазами (разг.) – спати і очей не стуляти; спати на півока [як заєць]; спати, як на воді; • с пьяных глаз (разг.) – сп’яну; з п’яних очей; по-п’яному (по-п’яну); • стыд не дым — глаза не выест – стид — не дим, очей не виїсть (Пр.); з сорому очі не вилізуть (Пр.); сварка на воротях не висить (Пр.); поганому виду нема стиду (Пр.); комусь ніяково, а мені однаково (Пр.); погані очі все перелупають (Пр.); • стыдно в глаза глядеть – сором[но] у вічі (в очі) дивитися; в Сірка (в Рябка) очей позичати; • таращить глаза – лупити (витріщати, вибалушувати, вивалювати) очі; витріщатися; світити очима; • темно, хоть глаз выколи – темно, хоч в око (у вічі) стрель; темно, хоч око витни (виколи, вибери); темно, як у розі (як у льоху); • тут, там нужен глаз – тут, там треба ока; тут, там потрібне око (потрібний догляд, нагляд); тут, там треба [добре] пильнувати; • ты туда и глаз не кажи – ти туди й очей не навертай (не показуй); ти туди й не рипайся; • у него дурной (чёрный) глаз (перен.) – у нього урічливі (лихі) очі; у нього урочливе (наврочливе) око; він лихий на очі; у нього лихе око; (лок.) у нього прозір; • у семи нянек дитя без глаза – де багато баб, там дитя безносе (безпупе, беззубе) (Пр.); сім баб — сім рад, а дитя безпупе (Пр.); де багацько няньок, там дитя каліка (без голови) (Пр.); де багато баб — дитина без носа (Пр.); де багато господинь, там хата неметена (Пр.); де велика рада, там рідкий борщ (Пр.); де начальства ціла рота, там виходить пшик робота (Пр.); два кухарі – лихий борщ (Пр.); • уставить глаза – утупити очі (погляд); (иногда) устромити (уп’ясти, вліпити, второпити) очі; • уставиться глазами на кого, на что, в кого, во что – утупитися очима в кого, в що; тупо впертися очима в кого, в що; втупити очі (погляд) у кого, в що, (иногда) уп’ястися (затопитися) очима в кого, в що; видивитися на кого, на що; • у страха глаза велики – у страху великі очі (Пр.); страх має великі очі (Пр.); у страху очі по яблуку (Пр.); хто боїться, у того в очах двоїться (Пр.); що сіре, те й вовк (Пр.); показалась за сім вовків копиця сіна (Пр.); у лісі вовки виють, а на печі страшно (Пр.); куме, солома суне! (Пр.); поки кожух не вивернеш, він усе здається чорним (Пр.); з переляку очкур луснув (Пр.); • устремлять, устремить глаза н а кого, на что – утуплювати очі, втупити очі в кого, в що; затопляти, затоплювати, затопити (иногда утопити) очі (погляд) в кого, в що; вдивляти, вдивити (встромляти, встромити) очі в кого, в що; • хлопать глазами (перен.) – кліпати (лупати, блимати, бликати) очима; • человек с глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны – видроокий; • человек с дурным глазом – лихий на очі; • швырять, бросать в глаза кому, что (разг., фам.) – жбурляти (шпурляти) межи очі (просто в очі) кому що; • щупать глазами кого – мацати (лапати) очима кого, пильно вдивлятися (вглядатися) в кого; • щурить глаза от близорукости – мружити очі від короткозорості, сліпати очима. [Тобі добре: ти убоці, а я щораз ув оці, то мені й докоряє, якщо не так (Сл. Гр.). Як маєш казати поза очі, прітьма кажи. (Сл. Гр.). Свічок, свічок наставили! Мигтять ув очу, мов проміння… (Г.Барвінок). Галя на все око дивиться, як хлопець пручається (А.Свидницький). Зупинилась перед Андрієм, сплеснула руками і не розтуляючи їх, видивлялась на нього здивованими, повними обурення й жаху очима (М.Коцюбинський). Вилупити очі як цибулі (Пр.). І чого це ти вирячилась на мене, мов кизяк з пасльону? (Ільченко). Вивалив очі, як баран (Номис). Був тонкий, сухий, високий і гугнявий й кислоокий (Сл. Гр.). Кисне як кваша (Пр.). На кулаку сльози тре (Пр.). Заплач, Матвійку, дам копійку (Пр.). Заплач дурню за своєю головою (по своїй голові) (Пр.). Підвів вирлоокі баньки на стелю (Коцюбинський). В Улясі очі зайшли сльозою (І.Нечуй-Левицький). Аж мені очі розбігаються (Пр.). Третій день очей не являє (З нар. уст). Чого ж вона мені очі вибиває Тимофієм? (П.Мирний). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Г.Барвінок). Іди куди тебе очі ведуть (Пр.). Бігти кинулася, куди очі спали (М.Вовчок). Доки до любові доти й до шаноби, а як остигне,– тоді йди собі, голубко, куди очі дивляться, та ховайся від людей з своїм соромом (Кропивницький). Щоб ти пішов круга-світа та галасвіта (Номис). Шлях мигтить, гаї та поля на очі набігають… (М.Вовчок). Так либа, так либа – от-от заплаче (Сл. Гр.). Худоба за плечима, а лихо пере і очима (Пр.). Помиріться зараз, при наших очах (Л.Глібов). Христі, мов живе живе усе те стало вочевидячки (П.Мирний). Гай кругом великий. А поля – скільки чима закинеш (Г.Барвінок). У церкві святій на образи ані глипнув, але все за Штефанком стрижуть… (Ю.Федькович). Полягали спати Я й очей не звела: обняли мене думки та гадки, та журба пекуча (М.Вовчок). Ока не зажмурив усю ніч (Пр.). Пили разом однаково, ті два п’янісінькі, а цей — аніже (Сл. Ум.). Калина очі успід та й паленіє (М.Черемшина). Та вони… так тобі заснітять очі, що ти й сам незчуєшся, як і гроші їм викинеш (Сл. Гр.). З очей йому видно, що бреше (Пр.). Як дізнаються, то мені буде сором і очі появити до їх, — сказала Уляся (І.Нечуй.-Левицький). Отам і навинулась мені на очі Настуся (З нар. уст). Дитина на свічку глупіє (Сл. Гр.). Не витріщайся ні на кого, як коза на різника (Номис). Вона була рада, що панночка десь зслизнула з її очей (І.Нечуй-Левицький). Козаченьку-білозору, говори зо мною! (Сл. Гр.). У Сірка очей позича (Пр.). Руками дивиться, а очима лапа (Номис). Очі бігають, як у цигана в чужій конюшині (Пр.). Йому самому очевисто повідати хочу. Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне. Цього аж надто стане (АС). Дивитися в очі начальству і яснозоро брехати (О.Забужко). Можливо, в нашій владі є здібні господарники, принаймні, власні справи вони ще й як провертають. Але, те, що вони — нікудишні політики, видно голим оком (І.Дзюба). — Бачу вже, що, пригод шукаючи, такого собі лиха напитаємо, що вже не розберемо, котра в нас нога права, а котра ліва. Я так собі своїм убогим розумом міркую: чи не краще нам оце додому вертатись та за господарство дбати (пора, бачите, жнив’яна), аніж отак галасвіта їздити, потрапляючи з дощу та під ринву? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Незважаючи на все те, мене таки вгледіли очі любові чи, радше сказати, ледарства, бо вони і в рисі не такі зіркі та бачучі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — І ще один доказ: згадай, о Санчо, як легко тим чаклунам ману пускати, один образ у другий переображувати, являти гарне бридким, а бридке гарним; не минуло-бо й двох днів, як ти доочне бачив красу й уроду незрівнянної Дульсінеї в постаті потворної, брудної і неоковирної селючки з каправими очима і смердючим ротом (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Але незабаром під ногами й довкола, куди оком закинеш, побільшало піску (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Тож тепер професор Ґаус заховався в ліжку. Коли Мінна сказала, щоб він підводився, що екіпаж чекає і що дорога неблизька, він учепився в подушку і спробував змусити дружину зникнути, заплющивши очі. Розплющивши їх і зауваживши, що Мінна досі тут, він назвав її надокучливою, обмеженою і бідою останніх років свого життя (Володимир Кам’янець, перекл. Даніеля Кельмана). Він глянув на мене, й мені здалося, що його очі рачкуватіші, ніж місяць тому (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Поки Аспану чистив зброю, Ґільяно дивився на місто внизу, голим оком вибирав крихітні чорні крапки — то люди йшли за місто обробляти клаптики своєї землі. Він спробував знайти свій будинок (О.Оксенич, перекл. М.П’юзо). 1. У Циклопа в дитинстві були, мамо, тато і… семеро няньок. 2. Здивовані сліпаки].

Закулисье – закулісся, залаштунки. […потім навалився тісний еротичний кошмар: невидимі руки, багато рук пестили її звідусіль — настійно, гаряче, душно, і треба було зібрати всі сили, щоб випручатись, — і опинитися в величезній, з високим, як оперні залаштунки, склепінням, лунко-порожній залі, сям-там по-конструктивістському позаставлюваній, наче теж театральним реквізитом, — недбало задрапованими тумбами, постаментами з пап’є-маше, якимись драбинками, у схожому на темну печеру нефі височів подіум, і звідусюди зліталася, із свистючим шелестом крил і плащів, і мостилася по всіх тих підвищеннях Шляхта Тьми… (О.Забужко). Всі до всіх звертаються, ніхто нікого не чує. Тим часом у політичному закуліссі ведуться якісь змови і перемови, потаємні торги й прелімінації. Лідери хитрують і маневрують, еластично прогинаються, потенціал компромісів росте. Держава втрачає важелі управління. Президент сидить десь на дачі в екзині (Л.Костенко)].

Колесо – ко́лесо, ко́ло, (умен.) колісце́, коліща́, коліща́тко, коле́сонько, ко́лечко, (жарг., мн.) колеса: • вертится (крутится), как белка в колесе – вертиться (крутиться), як муха в окропі (Пр.); вертиться, як (наче) в’юн в ополонці (Пр.); крутиться, як (наче) в’юн на сковорідці (Пр.); крутиться, як посолений в’юн (Пр.); крутиться, як дзига (Пр.); крутиться, як у колесі (Пр.); вертиться, як сорока на тину (Пр.); • водяная мельница с наливным колесо́м – корча́к; • вставлять палки в колеса – устромляти (стромляти, кидати) палиці в колеса, ложку з рота вибивати; • грудь колесом у кого (разг.) – випнуті груди в кого; • ездить на колёсах – їздити возом (на колесах); • колесо бьёт – колесо вихиля́є; • колесо бороздное (передок у плуга) – колесо борозе́нне; • колесо ведомое – колесо обертне, колесо тя́жне; • колесо ведущее – колесо обертальне, колесо тягове́; • колесо висящее (в водяной мельнице) – колесо висне́; • колесо водочерпальное – колесо водоче́рпне; • колесо движущее – колесо рушійне; • колесо движущееся – колесо рухо́ме; • колесо зубчатое – пале́чне колесо, триб, (умен.) трибо́к, колесо зубчасте, (в ткацком станке на конце валка) кружо́к; • колесо катковое – колесо коткове́; • колесо клинчатое – колесо клинува́те; • колесо крыльчатое – колесо крильчасте; • колесо кулачное (в мельнице) – колесо пале́чне; • колесо маховое – махове́ колесо (ко́ло), махови́к, розго́нич, гонча́к, кру́тень (-тня); • колесо мельничное – млино́ве ко́лесо (ко́ло); • колесо наливное – надві́рне колесо, ведме́дик; • колесо направляющее – колесо напрямне́; • колесо обозрения – оглядове колесо; • колесо однозубчатое – колесо однозу́бе; • колесо плавающее, плавучее – колесо плавне́; • колесо подливное (подошвенное, почвенное) – підсубі́йне ко́лесо, підсубі́йник, підсубі́йок (-бі́йка), підспі́дник; • колесо подъёмное – ко́лесо підійма́льне; • колесо разъёмное – колесо розніма́не; • колесо ступенчатое – ко́лесо східча́сте; • колесо точильное – точи́льне колесо, точи́ло; • колесо фортуны, счастья – колесо фортуни, щастя (долі), коловорот долі; • колесо́ ходовое – ходове́ колесо; • колесо храповое, храповик – заскочни́к, колесо заскочне́; • колесо цевочное – колесо цівкове́; • колесо цепное – триб (трибо́к) ланцюго́вий; • колесо червячное – триб шнеко́вий, колесо черв’ячне; • не подмазанное колесо скрипит – не помащено, то й скрипить (Пр.); де не мажуть, там дуже рипить (Пр.); • ноги колесом (разг.) – викривлені (вигнуті) колесом ноги; • о двух колёсах – на двох коле́сах, з двома́ коле́сами, про (на) два ко́леса; • пойти колесом – піти колесом; • пятое колесо в телеге, в колеснице – п’яте колесо до воза, (фам.) собаці п’ята нога; • разводить турусы на колесах (разг.) – теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути, розпускати), теревенити, дурниці (дурницю, дурне) говорити (молоти, верзти, торочити, правити, городити, плести), нісенітниці (нісенітницю, ні се ні те, не знати що, хтозна-що, казна-що, курзу-верзу) плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити), плетеники плести, клепати (витіпувати) язиком, говорити таке, що ні пришити, ні прилатати [ні кому дурно дати], говорити таке, що не причепити ні до кола, ні до плота, говорити (верзти) таке, що й купи не держиться (що й на голову не налізе) смаленого дуба плести (правити), сон рябої кобили (сірої кішки) розказувати, баляси точити, баляндраси правити (торочити, розпускати); • скрипеть, как немазаное (неподмазанное) колесо – рипіти (скрипіти), як немащене (немазане, непомазане, непідмазане, нешмароване) колесо. [Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь, і мірні удари лопастей пароплавного колеса, глухі капітанові слова коло рупора відбирали снагу в його думок (В.Підмогильний). — Яким нарикам! Що ти верзеш?! — спалахнув гнівом молодший сержант. — Ось-о ж скло! Гляньте, товаришу лейтенант… — А ти чого так нервуєшся? — зумисне дратував його Юрко. — Може, ти тут і колесами приторговуєш? Ой дивіться, товаришу лейтенанте, підставить він вас, як генеральша сраку під шомпол… (В.Слапчук). — А ще, мо’, Господь і одверне,— сказав Санчо.— Дав Бог рану, дасть і ліки; невгадно, що завтра буде; од вечора до рання скільки тих годин, а за одну хвильку й хата розсипатись може; буває дощ і сонце заразом; сьогодні здоров лягаєш, а завтра, дивись, і не встанеш… І ще скажіть — хто може похвалитись, що забив гвіздка в колесо Фортуни? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вона могла осідлати переднє колесо, обличчям дозаду, і крутити педалі, і їхати по колу задом наперед… ґравітація була її рабинею, швидкість — її сестрою, і ми зрозуміли, що до нас потрапила сила, відьма на колесах, і квіти живоплоту кинули їй пелюстки, пил округлого майданчика здійнявся хмаркою овацій, бо майданчик теж знайшов свою кохану: він став полотном під пензлем її невгамовних коліс (Н.Трохим, перекл. С.Рушді). Мастило отримає те колесо, яке найголосніше скрипить (Б.Шоу). Уважніше, щоб не потрапити під колесо чиєї-небудь фортуни (С.Є.Лєц)].

Мысль – ду́мка, (книжн.) мисль, (реже, прост., мысля) ми́сля, ду́ма, дум, (предположение) га́дка, по́гадка, (фамил.) погада́нка, (помысл) по́мисл, уми́сел (-слу), (ум.-ласк.) ду́монька, га́донька, ми́слонька, ду́мочка: • без задних мыслей – без потайних (затаєних, прихованих) думок; • без мыслей – без думо́к, безду́мно; • быть далёким от мысли – [і] не думати; і в думці не мати, (книжн.) бути далеким від думки, дале́кий ду́мки (А.Ніковський); • вертится мысль – рої́ться (кру́титься) ду́мка (га́дка); • взвешивать в мыслях – розважа́ти в думка́х (в ми́слях); • в мыслях – на думці (на мислі, у думці, у думках); • воспарить мыслью – злинути (злетіти, знестися) думками; • выведывать, выведать, стараться, постараться узнать образ мыслей – вивідувати, вивідати напрям думок; ума вивідати; (иногда) ума випитувати, випитати; • высказывать мысль (мнение) – висло́влювати ду́мку (га́дку); • говорить с задней мыслью – говори́ти (каза́ти) з потає́мною (з потайною, затаєною, прихованою) ду́мкою, (намекать, перен.) говори́ти (каза́ти) наздога́д бурякі́в[, щоб дали́ капу́сти]; закидати наздогад; • голова полна тяжёлых мыслей – важкі думи обсіли голову; • делать что с предвзятой мыслью – роби́ти що з упере́дженою (упере́дньою) ду́мкою (з упере́дженням, упереджено); • дельная мысль –розу́мна (путя́ща) ду́мка; • засела мысль – вроїлася думка; • загореться мыслью – запалитися думкою; • и в мыслях не было, не имел чего – і думки (гадки) не було про (за) що; і в думці (і на думці) не було чого; ні думки, ні гадки не було про (за) що; і думки не мав (за) що; і на думку не спадало (не спало) що; і думкою не вів про (за) що, і в голові (і в головах) не покладав про (за) що; • избавиться от мыслей – позбутися (збутися) думки; • иметь в мыслях что – мати на думці (в думках) що; покладати в думках що; у голові класти (в голову собі класти) що; • и мысли такой не было – і думки (і гадки) такої не було; і гадки і думки такої не було; і в думці (і в гадці) такого не було; • иметь заднюю мысль на кого – закида́ти на ко́го, ма́ти на ко́го потає́нну ду́мку; • книга эта богата мыслями – ця кни́жка бага́та на думки́; • ловить (поймать) себя на мысли – ловити (зловити, піймати, спіймати) себе на думці; • мелькнула мысль в кого – промайнула (майнула, сяйнула) думка в кого; • меня озари́ла блестящая мысль – пройняла́ мене́ блиску́ча ду́мка, сяйну́ла мені́ в голові́ ду́мка; • меня пугает мысль, мне страшно при мысли о… – мене лякає думка про (за)…; мені страшно (лячно) на саму думку про (за)…; • мне это не по мысли (не по нраву) – це мені́ не до ми́слі (не до ми́слоньки, не до вподо́би); • мысли без всякой связи – думки без ладу; безладні думки; • можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной мысли – мо́жна втра́тити ро́зум (збожево́лі́ти) з одніє́ї га́дки (на саму́ га́дку); • мысль благодарная, высокая, низкая, благородная – вдя́чна, висо́ка, низька́ (ни́ца), шляхе́тна ду́мка (ду́ма); • мысль грустная, печальная, тяжёлая – смутна́, сумна́, важка́ ду́мка; • мысль (замечание) по существу – посутня (заувага) думка; • мысль мрачная, чёрная – пону́ра, чо́рна ду́мка (дума); • мысль предвзятая, задняя, преступная – упереджена (упере́дня), потає́нна, злочи́нна ду́мка; • мысль пылкая (горячая) – палка́ ду́мка (га́дка); • мысль светлая, остроумная блестящая – сві́тла (ясна́), би́стра (доте́пна), блиску́ча ду́мка; • мысль сокровенная, заветная – тає́мна, запові́тна ду́мка (дума); • мыслям тесно, словам просторно – ма́ло слів, бага́то змі́сту; думо́к бага́то, аж слів не стає́; • навеять мысль – вроїти думку; • наводить, навести на мысль кого – наводити, навести (навертати, навернути, справляти, справити) на думку кого; давати, дати на розум кому; каза́ти на здо́гад; • намечать в мыслях кого – закидати на кого; • не допускать [и] мысли о чём – [і] в думці не мати про (за) що; [і] в голові (в головах) не покладати чого; [і] думки не припускати про (за) що; • не покидала мысль кого – не виходило з голови в кого; • не иметь в мыслях чего – не мати на думці (у думці, на гадці, у гадці) чого; • оборвать цепочку мыслей – перепинити течію думок; • образ мыслей – напрям (напрямок) думок; спосіб думання (мислення); • обратить все свои мысли на что – звернути (обернути) усі свої думки на що; • обратить все свои -ли на что – зверну́ти (оберну́ти) усі́ свої́ думки́ на що; • обуревают меня мысли – беруть мене думки (гадки); облягають думки (гадки) голову мені; обсідають (посідають) мене думи (думки); • одна мысль об этой опасности ужасает меня – сама́ га́дка про цю небезпе́ку жаха́є мене́; • одна мысль сменяет (опережает, обгонятет) другую – думка думку (дума думу) побиває (пошибає, пошиває, поганяє); • осенила мысль кого – блиснула (сяйнула, зринула) думка (гадка) в кого (кому); осяяла (осіяла) думка (гадка) кого; пройняла кого думка; спала кому думка; (фамил.) стрельнула (шибнула) думка [у голову] кому; • оставить мысль – скинутися думки; • от мыслей ум за разум заходит – за думка́ми, за гадка́ми аж голова́ тумані́є; • от одной мысли о чём – від самої думки (гадки) про що; на саму думку (гадку) про що; • отрешиться от мысли о чём – позбутися (зректися) думки про що; покинути думку про що, спустити з думки що; • поглощённый мыслями – заклопотаний (захоплений, охоплений) думками; • подать мысль кому – подати (дати) думку (на розум дати, послати) кому; • по его мысли – на його думку (гадку); • полёт мысли – лет думки, літ (ширяння) думок; буяння мислі; • по мысли автора – на авторову (о жен. авторчину) думку (гадку); на думку автора, авторки; як думає (як гадає) автор, авторка; • постичь мысль чью – збагну́ти ду́мку чию́; • потерять мысль – спусти́ти з ду́мки; • появилась мысль – з’явилася думка; • прийти на мысль – спасти (впасти, зійти, набігти, прийти) на думку; навернутися (навинутися) на думку; • приходить, прийти к мысли (к заключению) – прихо́дити, прийти до ду́мки (до ви́сновку); доходити, дійти думки (висновку); • при одной мысли об этом – на саму́ ду́мку (зга́дку) про це; від самої думки (гадки) про це; • пришла мне в голову мысль – спало (впало, набігло, спливло, навернулося) мені на думку; мені здумалося; мені впало в голову, я прийшов на думку (на гадку); мені прийшла в голову (до голови) думка; • пугать (разгонять) мысли – поло́хати думки́; • пьяного речи — трезвого мысли – що в п’я́ного на язиці́, те в твере́зого на умі́; • растекаться мыслию по древу – розтікатися мислію по древу (по дереву); • собираться, собраться с мыслями – збиратися, зібрати [докупи] думки; змірковуватися, зміркуватися; надумуватися, надуматися; (перен.) ро́зуму збира́ти; • с такими мыслями – у таких думках; з такими думками; • узнавать образ -лей – виві́дувати на́прям думо́к, (перен.) ума́ виві́дувати; • устремиться мыслями к чему – полинути думками до чого; • хорошая мысля приходит опосля – на думку (гадку) спало коли пропало (Пр.); якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); • хорошей мыслью грешно не воспользоваться – з доброї думки не гріх і скористатися (скористува́тися); • хорошо выражать (свои) мысли – до́бре висло́влювати (вимовля́ти) свої́ думки́, мати хист до ви́слову думо́к (висловля́ти думки́); • эта-ль запала мне на сердце – ця ду́мка припа́ла мені́ до ми́слі (до душі́, до се́рця); • я относительно этого одних с вами мыслей – я про це (щодо цього) таких самих думок, як і (що й) ви; у мене однакові (я маю однакові) з вами думки про це (щодо цього); • я сказал это без всякой дурной мысли – я це сказа́в без уся́кої лихо́ї ду́мки (без уся́кого лихо́го на́міру). [А ду́мка край сві́та на хма́рі гуля́ (Т.Шевченко). Що ха́тка, то й и́нша га́дка (Номис). Між уче́ними людьми́ пронесла́ся тоді́ га́дка (П.Куліш). Ми́слі до су́ду не позива́ють (Номис). Се́рця не да́влять пону́рії ду́ми (Б.Грінченко). Мислі до суду не позивають (Номис). Що з голови, то з мислі (Номис). Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить (Сл. Гр.). Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, а поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І.Нечуй-Левицький). Та не такої думки був князь Єремія (І.Нечуй-Левицький). В мої́х чуття́х, у по́мислах і мо́ві (І.Франко). Творе́ць висо́ких дум (В.Самійленко). Гніздо́ думо́к висо́ких (І.Франко). І ду́му в ме́не, ду́му, як на мо́рі шу́му (М.Вовчок). Усе́ їй той коза́ченько з ми́слоньків не схо́дить (Л.Українка). В-оста́ннє згада́ти палкі́ї гадки́ (Л.Українка). І не до любо́ви, і не до розмо́ви, і не до ми́слоньки моє́ї (Сл. Гр.). Го́лос як су́рмонька, але́-ж чо́ртова ду́монька (Номис). Я́к-же її́ люби́ти, коли́ не до ми́слі? (А.Метлинський). Яка́сь надзвича́йна ду́мка стре́льнула йому́ до голови́ (Б.Грінченко). Ма́терине се́рце обілля́лося жале́м на саму́ ду́мку, що дити́на ме́рзла-б (М.Коцюбинський). Мо́вив собі́ на ду́мці (О.Кониський). Немо́в яке́ страхі́ття поло́хає думки́ (М.Вороний). Випра́вдував він себе́ в ду́мці (С.Васильченко) До́сі мені́ й на ду́мку ні ра́зу не впа́ло про заміжжя́ (О.Кониський). А вже дівчата в плахтах, у намисті, вінки пускають за водою вниз. А вже гадають, хто кому на мислі, а хлопці зносять до багаття хмиз (Л.Костенко). Ду́мки-га́доньки не ма́ють (Т.Шевченко). Хо́чуть говори́ти, не змірку́ються (М. Вовч.). Не мав на ду́мці (М.Коцюбинський). За вда́чу її́ він тоді́ й не ду́мав і га́дки не мав (І.Нечуй-Левицький). Він і в голові́ собі́ не поклада́в (І.Нечуй-Левицький). Поляга́ли спа́ти, на́віть ду́мкою не ведучи́ про ніж (І.Франко). — О, се такий пан, що, мабуть, ума вивідує (Сл. Гр.). Будьте уважні до своїх думок — вони початок учинків (Лао Цзи). Нестачу глубини думки звичайно компенсують її довжиною (Ш.Монтеск’є). Не всі думки доводь до язика. Думок незрілих не виводь у діло (Л.Гребінка, перекл. В.Шекспіра). Та тії просьби не помагали, бо дурний чолов’яга намірився будь-що-будь усім аретинським мешканцям свою ганьбу виявити, хоч доти ніхто про те й гадки не мав (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Неборака бачив уже в думці, як за правицю його потужну вінчають його, щонайменше, на трапезонтського цісаря (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Прекрасні мої дами, той лемехуватий суддя-провінціал, про якого я говорив вам учора, не дав мені розказати однієї історійки про Каландріна, що вертілася в мене на думці… (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). … не раз йому й самому набігала думка взятися за перо і написати те заповідане продовження — і він був би його написав, а може, й видав, якби тому не стали на заваді інші, важливіші помисли, що безнастанно тривожили його ум (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). … Санчо, споживши того дня добрий повечірок, одразу ж пірнув у браму сну, а Дон Кіхот довго не міг склепити очей не так од голоду, як од химер своїх: думки його роїлися самопаш, залітаючи в тисячі преріжних місць (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). …запалилась вона до нього потайною жагою, а що сама була молода та яра і знала, що він овдовів, то гадала, що легко їй буде бажання своє вдовольнити — варто їй тільки сором свій перемогти і йому все. що на мислі має, виявити (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Щоправда, у декого й інша думка в голові майнула — як зустрінемо не корсарську, а купецьку галіоту, то буде нам зиск, а не згуба, бо, захопивши її, зможемо певніше й безпечніше подорож свою морську одбути (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я даремно трачу несписанні зусилля на те, щоб впорядкувати свої думки, що, можливо, нічого не варті (Л.Вітґенштайн). Людям, як я помітив, подобаються такі думки, що не заставляють думати (С.Є.Лєц). Думки як блохи, скачуть з людини на людину. Але не всіх кусають (С.Є.Лєц). Думки деяких людей такі нікчемні, що не доходять навіть до їхньої голови (С.Є.Лєц). До глибокої думки треба піднятися (С.Є.Лєц). 1. Думка колобка в першу шлюбну ніч: «От бабуся, зараза, недоліпила…» 2. Думка як жінка — якщо доступна для всіх, то вже не цікава. 3. Думка як риба — якщо на поверхні, то вже майже мертва].

Навстречу – назу́стріч, на́встріч, (редко) навстрі́т, зу́стріч, у́стріч, стріч кому́, кого́, навпро́ти ко́го, про́ти ко́го: • выслать кого навстречу кому – ви́слати кого́ назу́стріч кому́, перестрі́ти кого́ ким; • выходить, выйти навстречу кому – вихо́дити, ви́йти назу́стріч кому́, (лок.) устріть кого; виходити, вийти проти кого; • идти навстречу – перестріва́ти кого́, перестріча́ти, перестрі́ти кого́; (оказывать содействие) сприяти, посприяти, допомогти кому, чему; • навстречу солнцу – назустріч (редко, навстріч) сонцю. [Йде додо́му, а я молода́ про́ти йо́го (Пісня). Боса стала серед шляху, Втерлась рукавами. А москалі їй назустріч, Як один, верхами (Т.Шевченко). Іду шляхом, — боюсь так, що й сказати не можна! Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М.Вовчок). Що далі забувалася небіжка Чайчиха, то знов Пилипиха робилася похмурніша — важким духом стала дихати вона на зятя. Спершу раділа, що він з дому часто одгоджається, а там завважила, як його дожидає Маруся, як устріч йому виходить… По ниточці до клубочка, як-то кажуть, і Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує, а йде — вибирається з господи — то й очі блищать… (М.Вовчок). Гадю́ка їм навстрі́т (С.Руданський). Ось він зу́стріч (П.Куліш). Почу́вши, що князь Вишневе́цький вте́ком з лі́вого бо́ку Дніпра́ на пра́вий перехо́дить, перестрі́в Хмельни́цький його́ свої́ми посланця́ми (П.Куліш). Назу́стріч ма́тері біжи́ть дівча́ (М.Коцюбинський). Стрів несподівано Марту. Ішла назустріч (М.Коцюбинський). Іде́ нам на́встріч. О́нде хтось у́стріч ї́де (АС). Навпро́ти тіє́ї маніфеста́ції йшла дру́га (Рада). Спинившись коло ґраток над кручею, вони дивились, як сунули по схилу світлячки узвозу, виплазовуючи назустріч згори та з підгір’я і несподівано розминаючись у ту хвилю, коли мали зіткнутися. Велика ріка темніла внизу перед ними, позначена вздовж надбережними ліхтарями й вогнями Труханова острова (В.Підмогильний). В їхньому гурті він переживав солодкі хвилини не затьмарені ні думками про майбутнє, ні спогадами минулого, почував у собі дивну повінь існування, що дає радість саме з себе, не потребуючи ні надій, ні планів. Він мав себе птахом, що спиняється в повітрі на розгорнутих крилах, обнімаючи маленьким оком розкішну землю, квіткою, що розкриває вранці маківку, проливаючи запашність назустріч сонцю (В.Підмогильний). І вужчає благенька смужка літ, мов тінь твоя, що йде тобі назустріч і врочить, врочить… Ось і заламалась твоя дорога. Темінь. Прірва. Край (В.Стус). І каже дяк: — Яка там подобизна? Коли земля здригнулась від копит, назустріч Радзивіллу вийшов Тризна, печерський пресвятий архимантдрит (Л.Костенко). У поблизьких од Києва землях навстріч княжні дзвонили, били клепала, гуділи роги, бояри стрічали на межі своїх вотчин з припросинами й частуваннями, священики виходили з молитвою, люд проводжав дитину-княжну слізьми, дарами й клечанням (П.Загребельний). Всі виходили навстріч, зчиняли веселу варвітню, а потім разом заходили в різьблений будинок (Петро Сорока). Почувши тії речі Дон Кіхотові, вирішили всі, хто слухали його,. що то, певне, якийсь божевільний, і почали страшенно реготати, але той регіт іще більшого додав огню рицаревому гніву. Не говорячи більше ні слова, Дон Кіхот видобув меча і кинувся до ношів. Тоді один із носіїв, поставивши замісто себе запасного, схопив дрючка чи то сішку, на яких ноші під час перепочинку обпирають, вийшов назустріч напасникові (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вдивляюсь я в травневу синю ніч, в якій світи ведуть свої дороги, і вірю я, що вічності хоч трохи несу в собі. Вона, зіркам навстріч, летить, і рине, й тріпотить з тривоги… Це зву душею (М.Бажан, перекл. Р.М.Рільке). Не женись за грошима — іди їм на зустріч (Арістотель Онасіс). Іди назустріч ближньому — не дай йому зайти з тилу (С.Є.Лєц). Якщо ти йдеш мені назустріч — значить, нам не по дорозі].

Послушать – 1) послухати; 2) (послушаться) послухати, послухатися: • вот послушай – ось послухай, слухай сюди, послухай-но; • послушай, ври, да знай же меру – брехати бреши, та не забріхуйся; • послушай-ка! – слухай-бо!, послухай-но!, слухай-но!; • послушайте, что я вам скажу – послухайте (слухайте), що я вам скажу́; слухайте сюди. [Такеньки, було, вмовляє її. Одного разу хотів він її розважити та й каже: — Годі тобі, голубко, клопотатись. Ось послухай лишень, що я тобі скажу: я вже кума пригласив (М.Вовчок). Ось послу́хай мене́ дурно́ї, то, мо́же, чи не порозумні́шаєш (Б.Грінченко). —Романе, слухай сюди! Коха тебе Хведоска, нехай іде! А що мати варняка, то я того і вухом не веду!.. (М.Кропивницький). — Отже, слухай сюди: Бурлака на тім боці, на весіллі, то він неминуче буде йти цією вулицею назад (І.Карпенко-Карий). — Ось слухай сюди! Ото була собі така жінка, що ніколи доброго слова не сказала чоловікові (І.Нечуй-Левицький). А ти, Бавмерте, слухай сюди, що я тобі скажу. Коли старі люди починають белькотати, як малі діти, то чорт з радощів аж на голові ходить (Л.Українка). — А знаєш, Рино, жінка по-вкраїнському «дружиною» зветься? — Ну? — І знаєш, «дружина» — це краще, як «жінка» або «супруга», бо «жінка» — то означає «рождающая», «супруга» ж по-вкраїнському — «пара волів», а «дружина»… Ось послухай; рекомендую — моя дружина, або: моя ти дружинонько (М.Куліш). — Ану, послухай, — казав хлопець, розгортаючи пакунок паперів. Борис послухав і ухвалював (В.Підмогильний). Прокіп зітхнув і, намотавши батога на руку, щоб не згубить, обернувся до Олеся: — Ось послухай, дурнику, що я тобі скажу. Слухай і на вус мотай. Тут, на землі, не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають ще й плакать не дадуть (Г.Тютюнник). Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить, і раптом озирнусь, а це вже роки й роки! (Л.Костенко). Послухай вересня — і він повість у миготливо-золотій задумі: те, що в веснянім виснилося шумі, іще й подосі жде на благовість (В.Стус). — Слухай сюди: їдьмо разом на склад! (В.Барка). Повірте, не ваша нездатність тому причиною, а лінивство надмірне та оспалість думки. Хочете пересвідчитись у правдивості моїх слів, то слухайте сюди: усі ті ваші труднощі я розмаю, як оком змигнути, миттю зараджу всім нестачам, що, як ви кажете, бентежать вас і знесмілюють до оголошення друком історії вашого преславного Дон Кіхота, світила і зерцала всього мандрованого лицарства (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Хотів послухати голос своєї совісті, але не знав на якому каналі].

Приговорённый, приговорён – прису́джений, засу́джений, осу́джений, прире́чений: • приговорённый (приговорён) к смертной казни – прису́джений (засуджений) до сме́ртної ка́ри, засу́джений на сме́ртну ка́ру (на го́рло, на страту), страте́нець. [Поки пани повставали, вона як засуджена на смерть ходила (П.Мирний). — Осудженого було підвезуть верхи під шибеницю, накинуть йому на шию сільце та й шмагонуть коня нагайкою (Олекса Стороженко). Книжку старші учні дали тихцем; звеліли:  «Читай і думай! — чим відплачують нам, забираючи хліб». Микола забув поглядати на  сільраду, біля якої зграями гайворонів купчаться бригади, зготовлені рушати. Переживає він зміст, ніби самого напасть мучить: з кров’ю відбирає світло очей, ведучи на смерть; він — присуджений. Зловістя грозиться, заступаючи день (В.Барка). — Як то невольники? — спитав Дон Кіхот.— Чи то можебна річ, щоб король та своїх людей заневолював? — Може, я трохи не так сказав,— відповів Санчо,— се люди, засуджені за свої злочини до галер, і їх женуть туди силою королю служити (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Не верзіть казна-чого,— знов озвався старий шевчик і скоса зиркнув на ката. — Це вам не смішки, я правду кажу, кров стратенця має велику силу (Ольга Сенюк, перекл. Пера Лаґерквіста)].

Променад – (франц.) променад, (прогулка) прогулянка. [Перш ніж читати вірша, я скоса глянув на «мамашу». Таких жінок можна було зустріти тільки на Хрещатику в робочу пору, коли вони роблять свій ранковий променад, ведучи на орчику якогось огрядного білого цуцика (Б.Антоненко-Давидович). — Готування до променаду скінчене. Наше славне військове управління про все подбало і все виконало. Вас також запросили взяти участь у екскурсії до Галичини (С.Масляк, перекл. Я.Гашека)].

Спецовка, разг. – спецівка. [Олег щодня прокидається о 5-й ранку, готує запашну італійську каву, яку йому привозить його дядько, одягає стару, протерту синю спецівку і вирушає в поле (Віталій Вітюк). А при багатті хлопці косарі І комбайнери у спецівках синіх Вплітають сміх до цих лугів осінніх, Ведуть пісні під маєвом зорі (Андрій Малишко). Контрактований студент, він після захисту дипломної знову повернеться сюди, звично зайде крізь цю заводську прохідну, одягне свою синю інженерську спецівку - і то вже, мабуть, на ціле життя (О.Гончар). Я не став голитися, накинув свою спецівку і спустився в гараж, не зайшовши навіть на кухню, щоб зготувати каву (В.Шовкун, перекл. М.Турньє)].

Сусанин – Сусанін. [Кудись ведуть овець своїх заїжджі проповідники-сусаніни (А.Морговський). Вийшла нова книга: Іван Сусанін. «Як завести друзів»].

Уводить, увести – вести, повести, (отводить) відводити (одводити), відвести (обвести), (о мн.) повідводити; (от куда-либо) виводити, вивести, (о мн.) повиводити; (куда-либо) заводити, звести, (о мн.) позаводити; (похищать) красти, украсти, (о мн.) покрасти, викрадати, викрасти, (о мн.) повикрадати, (забирать) забирати, забрати, (о мн.) позабирати): • увести машину – викрасти машину; • уводить в лес – заводити (відводити) до лісу; • уводить в сторону – відводити вбік, (перен.) відхилятися, збочувати, збивати на манівці; • уводить из лесу – виводити з лісу; • уводить, увести в плен (рабство) – забирати, забрати в полон (рабство); • уводить, увести детей домой – відводити, відвести дітей додому; • уводить чужую жену, невесту и т.д. – відбити чужу жінку, наречену тощо; • уводят на суд – ведуть на суд. [Як прийшлось одводить до Підпари Гафійку, Маланка була мов з хреста знята (М.Коцюбинський). Бере її за руку і одводить у найдальший від дому куток садка (Л.Українка). — Ходімо просто до Короликового гнізда і заберім у неволю його дітей (І.Франко). — Нас б’ють поодинці, у нас дівчат одбивають, а ми будемо мовчати? (С.Васильченко). Вони бояться, щоб я у них якого жениха не відбила (І.Франко). Люблю дітей, особливо плачливих: їх зазвичай виводять негайно (Ненсі Мітфорд)].

Чушь – нісенітниця, дурниця (дурниці, нісенітниці), (диал.) бздура, (вздор, ещё) бридня́, ка́зна-що, (редко) не ги́ч що, курзю́-верзю́ (курзу-верзу), банелю́ки: • полная чушь – цілковита нісенітниця (дурниця), повний абсурд; • чушь пороть, городить, нести… – теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути, розпускати); теревенити; дурниці (дурницю, дурне, дурощі) говорити (молоти, верзти, торочити, правити, городити, плести); нісенітниці (нісенітницю, не знать що, хтозна-що, казна-що, курзу-верзу) плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити); плетеники нести; казна-що патякати; клепати (витіпувати) язиком; казати таке, що ні пришити, ні прилатати [нікому дурно дати]; казати таке, що не причепиш ні до кола, ні до плота, говорити (верзти) таке, що й і купи не держиться (що й на голову не налізе); смаленого дуба плести (правити); сон рябої кобили розказувати; (тільки докон.) наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказати на вербі груші; наказати на вербі груші, а на осиці кислиці (Пр.); • чушь собачья – рябої кобили сон, Химині кури, Мотрині яйця, гиль-гуси, буки-барабан-башта. [Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси (Сл. Гр.). Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! (Номис). — Так се так не во гнів сказати: буки-барабан-башта, шануючи Бога і вас (І.Котляревський). Буки-башта-барабан: На льоду росте бур’ян, На вогні вода танцює, Кінь нагаєчку лупцює, Пугач ніччю загубився, Бик на груші опинився, Миша кицю упіймала, Вуса їй пофарбувала, Грак затьохкав соловейком, А ще вся його сімейка. Заспівав німий Вир’ян: “Буки-башта-барабан!” (Олександр Виженко). Створення міфів — це нова забава шанувальників Львова. І знову перед ведуть брати Радковці, які вигадали буцім леви Львова уособлюють когось із відомих львів’ян. Як писав колись Франко, «кінь би з того сміявся», а мені не смішно. Бо ця бздура гуляє газетами і осідає на голови туристів (Ю.Винничук). — Дурниці. І ти сам це знаєш. — Звичайно, дурниці. Та людина живе дурницями, а не пісним хлібом фактів. А то що б сталося з коханням? (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). — У вас є цукерки «Коров’ячі пера»? — Що за бридня?! — А що, «Пташине молоко» краще?].

Шалый – 1) (сумасбродный, ошалелый) шалени́стий, шале́ний, оша́лений, ошелемоні́лий, ошалені́лий, навісни́й, оглаше́нний, навіже́ний, ди́кий, скаже́ний, біснува́тий, нестри́мний, на́рваний, (ещё) торопле́ний, очемері́лий, чме́лений, очмані́лий, очмана́; 2) (беспорядочный; случайный) безла́дний, випадко́вий: • шалая стрельба – безладна стрільба (стрілянина); • шалые деньги – випадкові гроші. [Випадку демони щокрок Ведуть нас по мотивах зорніх І рід людський іде в підскок Танцює задки до безодні Під шаленистий гук скрипок (М.Лукаш, перекл. Г.Аполінера). — Верніться, кажу, бодай мого батька, мордувало! От уже навісна голова! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Ветеран – (лат.) ветеран. […куди вигідніше в іміджевому плані розповідати про жорстокі бої на підступах до міста і показувати нам, школярам молодших класів, ще живих, але вже непритомних від народної любові ветеранів у медалях, яким лише дай слово — вони тобі розкажуть і про рідну землю Старобільщини, до якої вони припадали своїми розчуленими синівськими устами, і про штурм Берліна, в якому вони брали вирішальну участь, говоритимуть, витираючи рукавом скупу чекістську сльозу і безсовісно переграючи в найбільш інтимних місцях, з дитинства не люблю ветеранів, всі ці ветерани, вони поводили себе, як бляді на першому побаченні — вимагали квітів і духових оркестрів, лізли на сцену і пускали соплі, говорячи про Кобу, справжні солдати так себе не ведуть, одним словом (С.Жадан). На всю ширину сцени кумачевий транспарант з написом синьою і жовтою фарбами: «Не старіють душею ветерани війни з підлим народом» (Г.Бурсов). «Професійні ветерани» переважно смершівсько-енкаведистського гарту (М.Рябчук). Разом з ними він пройшов крізь війну, повну щоденних принижень, прохань і доповідних записок, нескінченних «прийдіть завтра», «ось уже незабаром», «ми розглядаємо вашу справу з належною увагою»; це була війна, приречена на поразку, війна проти всіх отих «з пошаною до вас», «ваших слуг покірних», які знай лише обіцяли дати, але так ніколи й не дали ветеранам довічних пенсій. Ота перша кривава двадцятилітня війна не завдала ветеранам стільки шкоди, скільки, оця руйнівна війна постійних відстрочок (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

ВЕДУ́ЩИЙ, ВЕДУ́ЩИЙСЯ див. ВЕСТИ, ВЕСТИСЬ.

ВЕСТИ́ (протокол) писа́ти, (до чого), спричиня́тися, спричиня́ти що, (наслідки за собою) тягти́; вести борьбу́ /вести иссле́дования, вести наблюде́ния тощо/ боро́тися /дослі́джувати, спостеріга́ти тощо/; вести борьбу́ с чем дава́ти бій /оголо́шувати війну́/ чому, побо́рювати що; вести двойну́ю игру́ торгува́ти на два база́ри; вести де́ло ору́дувати; вести де́ло к чему гну́ти куди /до чого/; вести за́мкнутую жизнь жи́ти відлю́дно; вести за собо́й что виклика́ти; вести к чему ще йти́ся на [ведёт к сча́стью іде́ться на ща́стя], (мову) гну́ти /хили́ти/ куди; вести нача́ло похо́дити, бра́ти поча́ток; вести ого́нь стріля́ти; вести пра́здные разгово́ры ба́витися балачка́ми; вести перегово́ры ве́сти́ перемо́вини; вести разгово́р бала́кати, ве́сти́ мо́ву; стро́го вести себя́ (досто́йно вести себя́) шанува́тися; вести себя́ прили́чно не дозволя́ти за́йвого; вести скита́льческую жизнь блука́ти світа́ми; вести собра́ние /вести заня́тия/ керува́ти збо́рами /заня́ття́ми/; вести счёт рахува́ти; вести холосто́й о́браз жи́зни одинакува́ти; и у́сом не ведёт /и у́хом не ведёт/ (не вживає заходів) ні кує́ ні ме́ле; веду́щий що веде́ тощо, покли́каний ве́сти́, воді́й, провідни́к, вожа́й, поводи́р /проводир/, прикм. головни́й, провідни́й, чі́льний, напрямни́й, чолови́й, ключовий [ведущая фигу́ра ключова́ фігу́ра], галиц. пра́порний, (про колесо) тягови́й, рухови́й, /певну працю/ за́йня́тий чим, відповіда́льний за, фраз. пе́рший [веду́щее звено́ перша ла́нка], образ. на /в/ чолі́, тех. директи́вний [ведущий луч директивний про́мінь]; ведущий большу́ю игру́ граве́ць у вели́кій грі; ведущий борьбу боре́ць; ведущий в ата́ку (рій) проривни́й, /хто/ стил. перероб. в чолі́ ата́ки; ведущий войну́ за́йня́тий війно́ю, у ста́ні війни́; ведущий в тупи́к спрямований у безви́хідь; ведущий двойну́ю игру́, двору́шник; ведущий за́мкнутую жизнь відлю́дько; ведущий за собо́й что зда́тний ви́кликати, /в атаку/ = ведущий в атаку; ведущий знако́мство з до́бре знайо́мий з; ведущий к сприя́тливий для чого, зда́тний призве́сти до; ведущий к ги́бели згу́бливий; ведущий к осложне́ниям зда́тний ускла́днити; ведущий к побе́де перемо́жний, оказ. проривни́й; ведущий перегово́ры перемо́вець, уча́сник перегово́рів; ведущий перепи́ску кореспонде́нт; ведущий програ́ммы реконстр. провідни́к чого; ведущий протоко́л протоколі́ст; ведущий речь о чём фраз. заклопо́таний чим; ведущий самолёт піло́т; стро́го ведущий себя́ стате́чної пове́ді́нки, зви́клий шанува́тися; ведущий скита́льческую жизнь зви́клий блука́ти світа́ми, обходи́світ, ві́чно в ма́ндрах, ві́чний мандрівни́к, розблу́каний світа́ми; ведущий хозя́йство головни́й госпо́дар; ведущее колесо́ рухове́ ко́лесо; ведущийся що веде́ться тощо, ве́дений, прова́джуваний; ведо́мый ве́дений, (трибок) обе́ртаний.

ВЫВОДИ́ТЬ (на прохід) ще води́ти, (зло) викорі́нювати; выводить в лю́ди ще дово́дити до пуття́; выводить в расход 1. спи́сувати на вида́тки, 2. пускать в расход; выводить из заблужде́ния кого розкрива́ти о́чі /зніма́ти полу́ду з оче́й/ кому; выводить из равнове́сия /выводить из себя́/ ще виво́дити з рівнова́ги, псува́ти кров кому; выводить из терпе́ния кого урива́ти терпе́ць кому; выводить на свет Бо́жий ще витяга́ти з-під ки́лима; выводить на чи́стую во́ду виво́дити на світ; выводить фунда́мент кла́сти підва́лини; выводя́щий що виво́дить тощо, зда́тний ви́вести, для ви́ведення /викорі́нювання/, за́йня́тий виведенням, викорі́нювач, фраз. воді́й, ватажо́к, провідни́к, проводи́р, прикм. вивідни́й, веду́чий, виводжувальний, виплоджувальний, викорінювальний, складн. вино́сни́й, но́сни́й [семявыводя́щий спермоно́сний]; выводящий из равнове́сия зда́тний зіпсува́ти кров кому; выводящий из терпе́ния кого зда́тний урва́ти терпе́ць кому; выводящий пе́сню заспі́вувач; выводящий фунда́мент поклада́ч підва́лин; выводящийся/выводи́мый пло́джений, виво́джуваний, випло́джуваний, викорі́нюваний;

И аж [и вот аж ось]; и да́же аж [він так зраді́в, що їде, аж не дочу́в усьо́го]; и наконе́ц аж [я повз до́вго-до́вго, аж діста́вся до води́]; и тут аж ось [и тут веду́т Б. аж ось веду́ть Б.]; и тут вдруг аж ось [аж ось відкри́лась панора́ма], аж [аж той заговори́в].

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Вести – вести́ (веду́, веде́ш), прова́дити, -ва́джу, -ва́диш.

Первенствовать – первува́ти, пере́д вести́ (веду́, -е́ш).

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Ведущий (колесо, диск, шкив и т. п.) – тягови́й; • в. колесо (в цевочном зацеплении) – пале́чне ко́лесо.

Барабан – бараба́н (-на); • б. (в вороте, лебедке и т. п.) – бара́н (-на́); • б. (для навивания проволоки), элект. – наві́й (-во́ю); • б. бильный – ше́рет (-та); • б. бичевой – бараба́н бичови́й; • б. ведущий – б. тягови́й; • б. ветряной – б. вітряни́й; • б. закрытый – б. закри́тий; • б. кабельный – наві́й жильнико́вий, кабле́вий; • б. каналированный, мук. – бараба́н канальо́ваний; • б. магнитный, техн. – бара́н магне́тний; • б. макальный, техн. – бараба́н у[в]моча́льний; • б. открытый – б. відкри́тий; • б. подающий, телегр. – подава́ч (-ча́); • б. подава́льний; б. промывной, промывальный – бараба́н ми́йний; • б. сортировочный – б. сортува́льний; • б. сушильный – б. суши́льний; • б. штифтовый (в молот.) – б. зубча́стий.

Блок – блок (-ка); • б. ведущий – б. тягови́й; • б. двушкивный – б. двокрутне́вий; • б. зубчатый – б. зубча́стий; • б. маршрутный – б. маршру́тний; • б. мотовильный – б., коліща́ мотови́льне; • б. направляющий – б. напрямни́й; • б. неподвижный – б. нерухо́мий; • б. отправления – б. вирядни́й; • б. подвижный, -ной – б. рухо́мий; • б. под’емный – б. підійма́льний; • б. проволочно-канатный – б. дротяно-линво́вий; • б. сложный, полиспаст – многобло́к (-ка); • б. холостой – б. я́ловий; • б. цепной – б. ланцюго́вий; • б.-аппарат – б.-апара́т (-та); • б.-а. двухочковый – б.-а. двовічко́вий; • б.-а. для освобождения путей – б.-а. зві́льнювач (-ча); • б.-а. исполнительный – б.-а. вико́нувач (-ча); • б.-а. концевой – б.-а. кінце́вий; • б.-а. механический – б.-а. механі́чний; • б.-а. обгонный, обгоночный – б.-а. обми́нний; • б.-а. промежуточный – б.-а. проміжни́й; • б.-а. распорядительный – б.-а. розпоря́дчий; • б.-а. четырехочковый – б.-а. чотиривічко́вий; • б.-зависимость – б. зале́жности; • б.-замычка – б.-за́скочка; • б.-клавиша – б. кла́віша; • б.-кнопка – б. кла́віша; • б.-механизм – б.-механі́зм (-му); • б.-м. надставной – б.-м. надставни́й; • б.-м. сопряженный – б.-м. супря́жений; • б.-м. четырехцветный – б.-м. чотирикольо́ровий; • б.-очко – б.-ві́чко; • б.-пост – б.-пост (-та́); • б.-система – б.-систе́ма; • б.-участок – б.-дільни́ця, блокова́ дільни́ця; • б.-станция – б.-ста́ція.

Вал (земляная насыпь и текст.) – вал (-лу); • в. (в машине) – вал (-ла); • в. (в ткацком станке) – наві́й (-во́ю); • в. (большая волна) – бурун (-на́); • в. ведомый – в. тяжний; • в. ведущий – в. тягови́й; • в. вертикальный – в. прямови́сний; • в. высевной, с.-х. – в. висівни́й; • в. гаспельный (в жатке) – в. мотови́льний; • в. гибкий – в. гнучки́й; • в. горизонтальный – в. позе́мий; • в. гребенчатый – в. гребінча́стий; • в. гребной – в. гребни́й; • в. дармойный – в. дармо́йний; • в. двухколенный – в. двоколі́нний; • в. дейвудный – в. дейву́дний; • в. дробительный – в. дроби́льний; • в. жесткий – в. цупки́й; • в. заслонковый – в. заслінко́вий; • в. захватный – в. зачіпни́й; • в. инструментальный, горн. – в. струменто́вий; • в. карданный – в. карда́нівський; • в. коленчатый – в. колі́нча́стий; • в. колесный (в пароходе) – в. колісни́й; • в. коренной – в. головни́й; • в. крыловой – в. крилови́й; • в. кулачный – в. кула́чний; • в. массивный – в. маси́вний; • в. многоколенный – в. многоколі́нний; • в. наборный, тип. – в. склада́льний; • в. нарезный, мук. – в. нарізни́й; • в. оградительный – в. захисни́й; • в. одноколенный – в. одноколі́нний; • в. отжимной, техн. – в. відтискни́й; • в. передаточный – в. передатни́й; • в. переключающий (в контрол.) – в. перемични́й; • в. печатный, текст. – в. вибійни́й. в. подъемный – в. підійма́льний; • в. полый – в. порожни́стий, ду́тий; • в. приводной – в. повідне́вий; • в. промежуточный – в. проміжни́й; • в. распределительный – в. розподі́льчий; • в. сквозной – в. наскрізни́й; • в. составной – в. зло́жений; • в. сплошной – в. суці́льний; • в. трехколенный – в. триколі́нний; • в. турбинный – в. турбі́нний; • в. упорный – в. упо́рний; • в. флянцевый – в. криса́стий; • в. червячный – в. шнеко́вий; • в. шнековый – в. шнеко́вий.

Колесо – ко́лесо; • к. (зубчатое в передач.) – триб (-ба); • к. активное – к. акти́вне; • к. арретировочное (задерживающее) – коліща́ затримне́; • к. бегуновое (у паровоза) – к. бігунце́ве, бігуне́ць (-нця́); • к. бороздное (передок у плуга) – к. борозе́нне; • к. ведомое – к. тя́жне; • к. ведущее – к. тягове́; • к. ведущее в цевочном зацеплении – к. пале́чне; • к. веерное – к. віяло́ве; • к. верхне-наливное – к. верхо-наливне́; • к. верхнебойное – к. верхобі́йне; • к. ветряное – к. вітряне́; • к. висящее (в вод. мельн.) – к. висне́; • к. водобойное – к. водобі́йне; • к. водопод’емное – к. водопідійма́льне; • к. водочерпальное – к. водоче́рпне; • к. гидравлическое – к. гідравлі́чне; • к. гиперболоидальное, гиперболическое – к. гіперболі́чне; • к. гребное – к. гребне́; • к. движущееся – к. рухо́ме; • к. дисковое – к. кружа́льне; • к. дополнительное – к. додатко́ве; • к. желобовое – к. жолобча́сте; • к. заднее – к. за́днє; • к. зубчатое – к. задньобі́йне; • к. з. (в передаче) – триб (-ба́); • к. катковое – к. коткове́; • к. клинчатое – к. клинува́те; • к. колоколообразное, мук. – к. дзвонува́те; • к.-са комплектные – к-са компле́ктні; • к. коническое (зубчатое) – триб коні́чний; • к. крыльчатое – к. крильча́сте; • к. кулачное (в мельнице) – к. пале́чне; • к. литое – к. ли́те; • к. маховое, маховик – махови́к (-ка́); • к. наливное – к. наливне́; • к. направляющее (в турбине) – к. напрямне́; • к. нижнебойное (в вод. мельн.) – к. підсубі́йне; • к. однозубчатое – к. однозу́бе; • к. опорное (плуга) – к. опо́рне; • к. переднее – к. пере́днє; • к. плавающее, плавучее, мук. – к. плавне́; • к. планет(ар)ное – к. планета́рне; • к. подливное – к. підсубі́йне; • к. под’емное – к. підійма́льне; • к. полевое – к. польове́; • к. пошвенное, подливное – к. підсубі́йне; • к. приводное, ведущее – к. тягове́; • к. приставное (пол. упередкового плуга) – к. приставне́; • к. промежуточное (зубчатое) – триб проміжни́й; • к. пустотелое – к. порожни́сте; • к. рабочее (турбины) – к. робо́че; • к. раз’емное – к. розніма́не; • к. реактивное – к. реакти́вне; • к. рулевое (ветр. мельн.) – к. пра́вильне; • к. р. (на судне) – к. стернове́; • к. с восьмеркой – к. вісімкува́те; • к. секторное – к. вирізко́ве, се́кторне; • к. сменное (для перем. скорости) – к. змі́нне; • к. спусковое – к. спускове́; • к. среднебойное, средненаливное – к. середнєналивне́; • к. ступенчатое – к. східча́сте; • к. счетное (часов) – к. лічи́льне; • к. трения – к. тертьове́; • к. тяговое, ведущее – к. тягове́; • к. фрикционное клинчатое – к. тертьове́; • к. холостое – к. я́лове; • к. храповое, храповик – заскочни́к (-ка), к. заскочне́; • к. цевочное – к. цівкове́; • к. цепное – т. ланцюго́вий; • к. цилиндрическое – т. циліндро́вий; • к. червячное – т. шнеко́вий; • к. бьет – к. вихиля́є.

Ось – ві́сь (о́си); • о. бегунковая – в. бігунце́ва; • о. в развилку – в. розвилкува́та; • о. ведущая – в. тягова́; • о. вращающаяся – в. оберто́ва; • о. геометрическая – в. геометри́чна; • о. главная – в. головна́; • о. груженная – в. наванта́жена; • о. движущая – в. руші́йна; • о. дифференциальная – в. диференція́льна; • о. зрения, оптическая – в. зірна́; • о. изогнутая – в. зі́гнена; • о. коллимационная – в. колімаці́йна; • о. координатная – в. координа́тна; • о. магнитная – в. магне́тна; • о. направляющая – в. напрямна́; • о. нейтральная – в. невтра́льна; • о. нулевая – в. нульова́; • о. оптическая – в. опти́чна; • о. передняя – в. пере́дня; • о. поддерживающая – в. підтримна́; • о. сопряженная – в. супря́жена; • о. составная – в. зло́жена; • оси спаренные – осі спаро́вані; • о. тормозная – в. гальмівна́.

Палец – па́лець (-льця); • п. (поперечный ригель в лесах) – полу́трямок (-мка); • п. (пусковой рукоятки) – ру́чка; • п., цапфа – чіп (чопа́); • п. ведущий – па́лець тягови́й; • п. венцовой – п. вінце́вий; • п. ножевой (в косилке) – п. ножови́й; • п. переводящий – п. переставни́й; • п. предохранительный (в жатке) – п. запобі́жний.

Печной – пічни́й; • п. отверстие (ведущее в трубу) – кагла́; • п. под – чері́нь (-реня́); • п. труба – дима́р (-ря́); • п. устье – че́люсти (-стів).

Приводной – повідне́вий; • п. (отн. к кон. проводу) – керато́вий; • п., ведущее колесо – тягове́ ко́лесо; • п. ремень – пас (-са).

Ремень (выдел. кожа) – ремі́нь (-ме́ню); • р. (приводной) – пас (-са); • р. ведомый – п. тяжни́й; • р. ведущий – п. тягови́й; • р. двойной – п. подві́йний; • р. двухрядный – п. подві́йний; • р. закрытый, перекрестный – п. перехре́сний; • р. кожаный (приводн.) – п. ремі́нний; • р. легкорвущийся – п. рвачки́й; • р. машинный – п. машино́вий; • р. обдержавшийся – п. прите́ртий; • р. оконный (в трамвае) – пасо́к (-ска́) віко́нний; • р. открытый – пас прости́й; • р. пеньковый – п. конопля́ний; • р. перекрестный – п. перехре́сний; • р. полускрещенный – п. півсхре́сний; • р. приводной – пас (-са); • р. прямой – п. прями́й; • р. составной – п. зло́жений; • р. сшивной – п. сши́ваний; • р. тканый – п. тка́ний; • р. трехрядный – п. потрі́йний; • р. тройной – п. потрі́йний.

Шкив – кру́тень (-тня); • ш. бороздчатый – к. жолобча́стий; • ш. ведомый – к. тяжни́й; • ш. ведущий – к. тягови́й; • ш. выпуклый – к. опу́клий; • ш. грузовой – к. ванта́жний; • ш. желобчатый – к. жолобча́стий; • ш. канатный – к. коді́льний; • ш. конический – к. коні́чний; • ш. коренной – к. головни́й; • ш. многоступенчатый – к. многосхідча́стий; • ш. направляющий – к. напрямни́й; • ш. натяжной – к. натяжни́й; • ш. опорный – к. опо́рний; • ш. приводной – к. повідне́вий; • ш. раздвижной – к. розсувни́й; • ш. ременный – к. пасови́й; • ш. свертный, составной – к. склада́ний; • ш. ступенчатый – к. східча́стий; • ш. тартаковый – к. вибірни́чний; • ш. тормозной – к. гальмівни́й; • ш. холостой – к. я́ловий; • ш. цельный – к. суці́льний; • ш. цилиндрический – к. циліндри́чний.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Бежать • Бежать без оглядки – бігти ((в)тікати) не оглядаючись (неоглядки, неоглядком); бігти ((в)тікати) не озираючись (необзир, необзирці); бігти ((в)тікати) без очей. [Уся купа побігла, як отара овець, побігла щосили, не оглядаючись, тікаючи від смерті. Яновський. Біжить неоглядки. Казка. Давай на Буджаки необзир утікати. П. Куліш.] • Бежать без памяти – бігти ((в)тікати), летіти, гнати, мчати(ся)…) не тямлячи себе (не тямлячись, не чуючи себе); бігти ((в)тікати, летіти, гнати, мчати(ся)…) не своїми [ногами]; бігти ((в)тікати, летіти, гнати, мчати(ся)…) землі під собою не чуючи (не чувши). [Я, як почула, то й полетіла вітром, не тямлячись… Старицький. Біг так, що сам себе не чув. Котляревський. Настя побігла додому не своїми. З нар. уст.] • Бежать быстро – бігти ((в)тікати) швидко (хутко, прудко, живо); гнати (гонити, гнатися); мчати(ся), летіти; (поет.) линути; (розм. емоц.) чухрати; махати; чесати; катати; мести; дмухати; стригти; (згруб.) лупити; чкурити; жарити; драти; (образн.) бігти ((в)тікати), аж падати (аж підошвами (литками) кресати); (образн. глузл.) в кошечу (собачу) ристь бігти. [Женуть вітри, мов буйні тури. Тичина. Ану ноги на плечі та й чухрай. Номис. Дмухнім лиш, братці, ми до неї. Котляревський. А далі аж не оглядівся.] • Бежать вдогонку за кем – бігти (гнати, мчати(ся), летіти) на(в)здогін (на(в)здогінці, уздогінці, удогонь) за ким, кому; бігти (гнати, мчати(ся), летіти) нагонцем за ким; гнатися (уганяти) за ким. [Ой годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума.] • Бежать взапуски, вперегонки – бігти (гнати, мчати(ся), летіти) навзаводи (навпередки). [Зирк! — окружний біжить попереду. Я коня під боки та навзводи. Кониський.] • Бежать во весь дух, во все лопатки, со всех ног – бігти ((в)тікати, гнати, мчати(ся), летіти) щодуху (що є духу, скільки духу, чимдуж, на всі заставки). [Літо поспішало, гнало щодуху, летіло… Тихий. Заквітчалась і побігла чимдуж по воду. Барвінок.] • Бежать во весь опор, во всю прыть – бігти ((в)тікати, гнати, мчати(ся), летіти) щодуху (чимдуж, з усієї сили, навзаводи); (образн.) на всі жили брати. [Дивлюсь, а Петько на всі жили бере попід соняшниками. З нар. уст.] • Бежать вприпрыжку – бігти (гнати, мчати (ся), летіти) вискоком (підскоком, вистрибом, підстрибом). [Антосьо їде! — стали кричать. І вискоком за бричкою. Свидницький. Васько… помахав на прощання рукою і вистрибцем помчав у напрямі глейової гори. Байдебура.] • Бежать, броситься врассыпную – Див. врассыпную. • Бежать галопом – Див. галопом. • Бежать изо всех сил, что есть силы – бігти ((в)тікати, гнати, мчати(ся), летіти) щосили (скільки сили, з усієї сили); бігти ((в)тікати) щодуху; (застар.) щотху). [Він уже не йшов, а біг з усієї сили. Трублаїні. За ним фрігійські воєводи щотху навзаводи летять. Котляревський.] • Бежать из тюрьмы – (в)тікати, втекти із в’язниці (із тюрми); виламуватися, виламатися із в’язниці (із тюрми). • Бежать наперерез – бігти (гнати, мчати(ся), летіти) навперейми. • Бежать от кого, чего, куда, откуда – (в)тікати, втекти від кого, чого, куди, звідки; (згруб.) давати, дати драла (дмухача, дропака, дьору, тягу) від кого, чого, куди, звідки; (образн.) кивати, накивати п’ятами; кресати, закресати підошвами. [Од напасті поли вріж та тікай. Пр. Став думати-гадати, як би й собі звідтіля драла дати. Казка. Пушкар: Немає… Зник безслідно… Завірюха: Тягу дав. Дмитерко. Граф Рачинський п’ятами накивав. Харчук.] • Бежать (побежать) куда глаза глядят – бігти, побігти ((в)тікати, гнати, мчати(ся), летіти) світ за очі (куди очі, куди ведуть очі, куди глядя); бігти ((в)тікати, гнати, мчати(ся), летіти) галасвіта (навмання, навмани, навманці). [І куди очі почухрав. Котляревський.] • Бежать рысцой – бігти підтюпцем (тюпцем, тюпки, підтюпки). • Бежать рысью – бігти риссю (клусом, клуса). • Бежать через дверь, окно – (в)тікати, втекти дверима, вікном; (в)тікати, втекти у двері, у вікно (через двері, через вікно). [Як став милий з постелі вставати, А милая — в віконце тікати. Н. п.] • Броситься бежать – кинутися (пуститися) бігти ((в)тікати); (розм. емоц.) дременути; гайнути; жахнути; ударитись навтікача (навтік, навтіч); (згруб. лок.) лепеснути; герсонути; (про багатьох) сип(о)нути; пороснути, шугнути; (образн.) дати ногам волі. [Стрілець, мов наполоханий заєць, дременув із світлиці. Хижняк. Кабан як схопився та навтіки. Казка. Гуртом сипнули школярі до класу. Барвінок. Діти так і шугнули од тих дверей. Вовчок.] • Я (ты, он…) не в силах бежать – я (ти, він…) не підбіжу (не підбіжиш, не підбіжить…). [Не йди, сину, так швидко, а то я останусь… Стара за молодим не підбіжить. Тесленко.]

Вести • Будем вести себя хорошо, прилично! – поводьмося добре, пристойно (чемно)!; шануймося! • Вести борьбу, войну – вести (провадити, точити) боротьбу, війну; змагатися. • Вести весёлую жизнь – жити весело; провадити веселе життя; (діал.) веселувати. • Вести двойную игру – грати подвійну гру; і нашим і вашим; і туди і сюди. • Вести дневник – вести (писати) щоденник(а). • Вести дружбу – дружити (приятелювати, товаришувати); (діал.) сябрувати. • Вести жизнь – провадити життя; жити. [Вона-то й народилась дуже квола, Бо я тоді таке життя тривожне Провадила… Українка.] • Вести знакомство с кем – знатися (водитися) з ким; мати (підтримувати) знайомість з ким; (лок.) мати знакімлю з ким. • Вести начало от кого, чего – брати початок (почин) від кого, від чого; (роз)починатися (зачинатися) від кого, від чого. • Вести переписку (переписываться) с кем – провадити листування (листуватися) з ким. • Вести процесс, тяжбу с кем – позиватися з ким; (давн.) тягатися з ким. • Вести разговор, речь – провадити (вести) розмову, мову, речі (річ); розмовляти (говорити, балакати). • Вести свой род от кого – вести свій рід від кого, походити від кого, з чийого роду; бути з роду чийого. • Вести свою линию – свою лінію (своє) вести; триматися (держатися) своїх засад; (розм. образн.) виводити далі свою нитку. • Вести себя – поводитися; триматися. • Вести себя хорошо, прилично, достойно – поводитися добре, чемно (пристойно, ґречно, звичайно, доладно, як слід); шануватися; (давн.) чтитися. [Гляди ж, молодичко, шануйся, то будемо сватами й братами! Вовчок.] • Вести хозяйство – вести (держати) хазяйство (господарство); господарювати (хазяйнувати). • Вести холостую жизнь – парубкувати (молодикувати, бурлакувати). • Вести хоровод – вести танок. • Все дороги ведут в Рим – всі шляхи (всі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть. • И ухом не ведёт кто – (а)ні гадки кому; і гадки не має хто; зовсім не вважає на що хто; ні кує, ні меле хто; в голові не кладе хто; і вухом не веде хто; й за вухом не свербить кому. • Как ты ведёшь себя? – як ти поводишся? • К чему он ведёт? (разг.) – до чого (куди) він хилить (гне, верне, веде, клонить)? • Плохо вести себя – погано (зле, негарно) поводитися; не шануватися; пусто йти. [Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду. Барвінок.]

Глаз • Аза в глаза не знает – (те саме, що) Ни бельмеса не знает (не смыслит). Див. бельмес. • Блуждающие глаза – блудні очі. • Бросаться, броситься в глаза – упадати, упасти в око (у вічі, в очі); спадати, спасти на очі; брати очі [в себе, на себе]; бити у вічі; (іноді) вдаватися, вдатися в око (у вічі, в очі). [Перше, що впадає в око при читанні поезії Шевченка, — це найтісніший зв’язок його з народною піснею. Рильський. Лискуча червона сорочка на ньому очі бере… Гордієнко.] • Быть на глазах (на виду) – бути перед очима; в оці бути. [Тобі добре: ти у боці, а я щораз ув оці, то мені й докоряє, якщо не так. Сл. Гр.] • Ввалились глаза, щёки у него, у неё – Див. вваливаться. • В глаза говорить, сказать что – у вічі (в очі, у віч) говорити, сказати що; (лок.) прітьма говорити, сказати що. [Може сам ти і шага не варт, та тільки ніхто тобі цього в вічі не сказав! Тобілевич. Вас ще ніхто не лаяв сьогодні у віч, ніхто? Кропивницький. Як маєш казати поза очі, прітьма кажи. Сл. Гр.] • В глаза ударить, плюнуть… – межи очі (у вічі, у очі, межи сліпи) ударити, плюнути… [Подер, пошматував моє малювання на дрібні шматочки та й шпурнув мені в вічі. Н.-Левицький. Нехай мене замість дяки кленуть, нехай навіть плюють мені межи очі, а я з свого шляху не зверну. Кропивницький.] • В глазах – в очах (застар. в очу). [Свічок, свічок наставили! Мигтять ув очу, мов проміння… Барвінок.] • Видеть собственными глазами – бачити на свої (на власні) очі; бачити своїми (власними) очима; (іноді) бачити навіч (наочне). [Я ж тебе бачив на власні очі. Коцюбинський. Я своїми очима бачила, як вона щоранку божого виносе та й висипає попіл у мій рів. Кропивницький. Сам побачив власними очима, що ти готуєш певнеє повстання… Тобілевич.] • В моих глазах (он человек хороший) – [Як] на мої очі (на моє око, на мій погляд); [як] на мене. • Во все глаза глядеть (разг.) – на все око (у двоє очей, давн. у дві оці) дивитися; пильно дивитися; видивлятися [очима]; (про багатьох) усіма очима дивитися. [Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Свидницький. Староста пильно, з насмішкою дивиться на Романа. Стельмах. Зупинилась перед Андрієм, сплеснула руками і, не розтуляючи їх, видивлялась на нього здивованими, повними обурення й жаху очима. Коцюбинський.] • Возводить глаза к небу – на небо (до неба) очі (погляд) зводити (підводити, здіймати, зносити, підносити). [Коли я погляд свій на небо зводжу… Українка. Знімає руки та очі до неба. Н.-Левицький.] • Вперять, вперить глаза в кого, во что – (те саме, що) Вперять, вперить взгляд в кого, во что. Див. взгляд. • [Все] стоит перед глазами – [Все] стоїть перед очима; з-перед очей не сходить. • В чужом глазу сучок видит, — в своём не примечает и бревна – у чужім оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає. Пр. Чуже під лісом бачить, а свого і під носом недобача. Пр. Зорі лічить, а під носом не бачить. Пр. За гони блоху б’є, а під носом ведмідь реве. Пр. Не замітай чужої хати (хижі) — дивись, чи твоя заметена. Пр. • Выпучить, выпялить глаза на кого – вилупити (вирячити, витріщити) очі; вирячитися (витріщитися); визиритися на кого. [Вилупити очі як цибулі. Пр. А братія мовчить собі. Витріщивши очі. Шевченко. І чого це ти вирячилась на мене, мов кизяк з пасльону? Ільченко. Чого ви витріщилися один на одного, як телята? Багмут.] • Вытаращить, выкатить глаза – витріщити (вивалити) очі; у крузі очі стали кому. Див. іще вытаращить. [Але як розстарається грошей, то зараз справить такий бенкет, що всі її гостоньки з дива очі повитріщають… Н.-Левицький. Вивалив очі, як баран. Номис.] • Глаза блуждают – очі блукають. [Його очі блукали по стінах, шукаючи чогось. Франко.] • Глаза впалые – запалі (позападалі, ямкуваті) очі. [Твій знівечений вид, позападалі очі, Де обвели свій слід прожиті грішно очі, І безсоромна ніч, і навісна хода, — Все те гидливості в мені не прокида. Самійленко.] • Глаза гноящиеся; с гноящимися глазами – каправі очі; каправий (кислоокий). [Був тонкий, сухий, високий і гугнявий й кислоокий. Сл. Гр.] • Глаза завидющие, а руки загребущие – очі завидющі, а руки загребущі. Пр. • Глаза — зеркало души – очі — дзеркало душі. [Оції очі, дзеркало душі, Розумні, ідеальні і прекрасні… Кримський.] • Глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть. [Давно вже минуло, а було як заходиться розказувать, то аж цмока, аж очі йому рогом лізуть… Стороженко. Бувало роби хоч перервись, очі на лоба лізуть. Головко.] • Глаза навыкате; человек с глазами навыкате – витрішкуваті очі; [вирлоокі] баньки; вирла; балухи; очі зверху; витрішкуватий (вирячкуватий); лупатий; банькатий; вирлатий (вирлоокий); банькач; вирлач. [Підвів вирлоокі баньки на стелю. Коцюбинський.] • Глаза на мокром месте – у нього (у неї…) сльози на краєчку (очі на солонці); тонкосльозий (-за); тонкослізка; сльози йому (їй…) як не капнуть; сльози йому (їй…) тільки що не капають (не краплють). [Кисне як кваша. Пр. На кулаку сльози тре. Пр. Заплач, Матвійку, дам копійку. Пр. Заплач, дурню, за своєю головою (по своїй голові). Пр.] • Глаза наполняются слезами – очі заходять (заливаються) сльозами (слізьми, сльозою). [В Улясі очі зайшли сльозою. Н.-Левицький.] • Глаза подслеповатые – підсліпуваті (підсліпі, підсліпуваті) очі; сліпні (сліпаки). [Гордій підводить до самої шибки старі, підсліпуваті очі. Васильченко. Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить, бодай тобі повилазили. Номис. А повилазили б тобі твої сліпаки. Франко.] • Глаза по ложке (как ложки), а не видят ни крошки – очі як картохи, а не бачать нітрохи. Пр. Густо дивиться, та рідко бачить. Пр. • Глаза разбегаются, разбежались – очі бігають (перебігають), забігали; очі розбігаються, розбіглися; не зна, на що йому [перше] подивитися. [Аж мені очі розбігаються. Пр. По стінах — картин-картин — аж очі розбігаються. Мирний.] • Глаза так и бегали – очі так і бігали (і пряли). [Моряк підкреслено солодко посміхався, а очі його так і пряли в усі сторони. Збанацький.] • Глаза шире брюха – завидющі очі. • Глаз видит, да зуб неймёт – бачить око, та зуб не йме. Пр. Очі б їли, та губа не може. Пр. Їв би паляниці, та зубів нема. Пр. Близько лікоть, та не вкусиш. Пр. Бачать очі, та ба! Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр. Носом чую, та руками не вловлю. Пр. Є сало, та не можна дістати — високо висить. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Видко й хати, та далеко чухрати. Пр. Коло рота минеться, та в рот не попаде. Пр. Мордується, як собака з воловою кісткою: і не перегризе, і язиком мозку не дістане. Пр. • Глаз на глаз; с глазу на глаз – віч-на-віч; сам на сам з ким; очі на очі; на дві пари очей (у два ока, давн. у дві оці); на чотири ока; • Глаз не кажет, не показывает – очей не являє (не появляє); очей не показує (не навертає). [Третій день очей не являє. З нар. уст.] • Глаз нельзя оторвать, отвести от чего – не можна відірвати (відвернути, відвести) очей від чого; аж очі вбирає [у себе] що; аж оч бере на себе (у себе) що. [Пішов ти, а я очей не можу відірвати від шляху. Стельмах. А Юркові я подарував такого красеня-снігура, що й очей від нього не одведеш! Копиленко. Купи мені синього на спідницю!.. Синього-синього, такого, щоб аж очі у себе вбирало!.. Кропивницький.] • Глазом не моргнёт – оком не змигне (не моргне). [Кондратович і дух притаїв, оком не змигне… Стороженко. Всю службу вистояв — оком не моргнув… Гордієнко.] • Глазом не повёл – очима (оком) не повів; не поворухнув і бровою. • Двоится в глазах у кого – двійнить (двоїться) в очах кому, у кого. [В очах йому двоїлося; він бачив двох Пампушок. Ільченко.] • Для отвода глаз – про [людське] око; аби очі відвести; щоб увагу відвести на щось інше. [Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює. Тулуб.] • За глаза осуждать, ругать… кого – заочі (позаочі, позавіч) судити, обмовляти, лаяти… кого. [Вона ні разу не лаялась і навіть не змагалась з сусідою Палажкою, хоч позаочі й судила й сміялась з неї. Н.-Левицький. Заочі починала кепкувати з його купецької статури… Ільченко.] • Закатить глаза под лоб – завести (закотити) очі вгору (під лоба); пустити очі під лоб(а). [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік — тільки не крикне. Вовчок. Помітивши, що бранець пильнує за ним, католик пускає очі під лоб і стулює долоні. Хижняк.] • Закрывать глаза на что – заплющувати (закривати) очі на що; не мати очей на що; позавіч пускати що. [Адже не малі діти, щоб на страшне очі заплющили. Головко.] • Закрыть глаза (умереть) – заплющити (сплющити, склепити, замкнути, закрити) очі; (поет.) заснути. [Склепив очі та й умер. Сл. Гр. І що з тебе буде, як я замкну очі?.. Кобилянська.] • Заливать, залить глаза (перен.) – заливати, залити, залляти, позаливати очі; наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед. Сл. Гр.] • Замазать глаза кому – очі засліпити (замилити, засипати) кому. • Зоркий глаз у него (у неё…); человек с зоркими глазами – у нього (у неї…) зірке (дозірне, гостре, бистре) око; у нього (у неї…) зіркі (бачучі, гострі, бистрі) очі; зіркий (бачучий, бистроокий, бистрозорий). [Але в кмітливої Мокрієвської були надто гострі очки й вже примітила ті латки. Н.-Левицький. Він був бистрозорий, мов сокіл… Ільченко.] • И в глаза не видел (разг.) – і на очі (і в вічі) не бачив; і на очах не було (не бувало); і в оці не мав. [Уже його, може, тижнів зо два і в вічі ніхто не бачив. Старицький.] • И в глаза не видел какой – який — і на очі не бачив; який — і на масть не знаю. • И глазом не моргнуть (не мигнуть) – і оком не моргнути (не змигнути). [Хитрий євнух і оком не моргнув… Тулуб.] • И на глаза не показывайся (не попадайся)! (разг.) – і на очі не навертайся (не потикайся)! [Була вона в той час така настирлива і люта, що з розмовами про спочинок і на очі їй не навертайся! Кучер.] • Искры из глаз посыпались (разг.) – [Аж] зіниці засвітили(ся); [аж] каганці в очах (давн. в очу, в віччу) засвітили(ся). [Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Номис.] • Как бельмо на глазу; как порох в глазу – як більмо на оці; як сіль у[в] оці; як колючка у[в] оці; як пісок у[в] оці; хріном стати в носі кому; болячкою сидіти кому. [Лісовики — більмо на оці, чуєш? Стельмах. Бо темне слово — черва в яблучку, ржа в залізочку, пісок ще й в очку. Черемшина.] • Колоть глаза кем, чем (разг.) – випікати (вибивати, довбти) очі ким, чим; викидати на очі кого; колоти очі ким, чим. [Чого ж вона мені очі вибиває Тимофієм? Мирний. Мені на очі викидають, що в нас хати нема. Барвінок. Нам тільки сакля очі коле: Чого вона стоїть у вас, Не нами дана… Шевченко. Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою. Стельмах.] • Куда глаза глядят (разг.) – світ за очі (за очима); заочі; куди очі; куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, втраплять) очі; куди очі спали (світять, дивляться); круга-світа; гала-світа, (іноді) [у] галайсвіта; навмання. [Пішов козак світ за очі. Шевченко. Лучче полягти Кістьми в степу, в своїй країні, Ніж з неї заочі піти і бути славним на чужині! Чернявський. Вийшов я на вигін, глянув на слободу і округи, згадав молодий вік, батька, матір, жінку, дітей — заплакав та й пішов собі світ за очима. Стороженко. Іди, куди тебе очі ведуть. Пр. Я й спитав його: куди бог несе? — «Куди очі, каже, втраплять!..». Кропивницький. Бігти кинулася, куди очі спали. Вовчок. Доки до любові, доти й до шаноби, а як остигне, — тоді йди собі, голубко, куди очі дивляться, та ховайся від людей з своїм соромом. Кропивницький. Щоб ти пішов круга-світа та галасвіта. Номис. Так із картузом біля серця й пішов Вишневий. Навмання. М. Куліш.] • Лишь бы с глаз – аби з очей. • Лопни мои глаза! – хай мені очі повилазять! • Мелькает в глазах, перед глазами – в очах (давн. в очу, перед очима) мигтить (миготить, мерехтить, персніє); набігає на очі. [Шлях мигтить, гаї та поля на очі набігають… Вовчок.] • Мигать, мигнуть глазами – блимати, блимнути (бликати, бликнути) очима; лупати, лупнути (лок. дибати) очима. [Він, мабуть, пригадав наказ сотницького писаря, бо враз заблимав очима. Панч. Так либа, так либа — от-от заплаче. Сл. Гр.] • Мозолить глаза кому (перен.) – муляти (мулити) очі кому. [Най іде хоч туди, гейди людям очі не муляв. Гуріненко.] • На глаз – [Як] на око; як глянути. [Та власник першої ж гамазеї, де навіть на око борошна вистачило б не на три дні, а на три тижні, — почав ґвалтувати, що його грабують серед білого дня. Смолич.] • На глазах, перед глазами – перед очима (перед віччю); при очах (на очах); в оці (застар. в очу); навіч; увіччю; вочевидьки (вочевидь, вочевидячки). [Худоба за плечима, а лихо перед очима. Пр. Помиріться зараз, при наших очах. Глібов. Хоч відти я й далеко нині, Та все це в оці устає; На тих полях, на тій стежині Мойого серця частка є! Рильський. Вони тебе уочевидячки ошукують. П. Куліш. Христі, мов живе, живе усе те стало вочевидячки. Мирний.] • Насколько хватает глаз – скільки око сягає, сягне; як око сягне (засягне); скільки оком (очима) сягнути (засягнути, засягти, кинути, захопити); скільки засягнути (засягти, зглянути); куди оком доглянути (докинути); скільки очима світу осягнеш. [Скільки сягало око, стелилась одноманітна зелена рівнина… Гжицький. Гай кругом великий. А поля — скільки очима закинеш… Барвінок. Скільки оком кинеш — скрізь по дорозі, як гадюка, сунуться хури… Стороженко. Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори…Коцюбинський. Скільки зглянеш — луки лисніли дощовими озерцями, з яких де-не-де стриміли таблички указок. Гончар.] • Невооружённым глазом – на просте око (голе, вільне) око; простим (голим, вільним) оком. • Не коси глаз на чужой квас – чужим пивом весілля не одбудеш. Пр. Не гостри зубки на чужі шматки, а свій май, тоді й кусай. Пр. Чужий кожух не гріє. Пр. З чужого добра не зробиш двора. Пр. Чужим добром не забагатієш. Пр. Чужий кожух не гріє, чужа кошара не плодить овець. Пр. Чужого не бери, а своє держи. Пр. По чужих кишенях не шукай, а в свої дбай. Пр. З чужого чортяти не буде дитяти. Пр. Чужий хлівець не намножить овець. Пр. На чужий коровай очей не поривай. Пр. • Неподвижные глаза – нерухомі очі; очі у стовп (слуп). [Очі темні й блискучі і нерухомі, мов скам’янілі. Головко.] • Не показываться на глаза – не даватися на очі (у вічі). • Не сводить, не спускать глаз с кого, с чего – не зводити (не спускати) очей з кого, з чого; не спускати (не випускати) з очей (з ока) кого, чого; мати на оці кого, що; (образн.) пасти оком (очима) кого, що; стригти [очима] за ким, за чим. [А що ж там? — пита Чіпка, насторочивши вуха й не зводячи очей з діда. Мирний. За що вони тепер мене В палатах вітають, царівною називають, Очей не спускають, З мого цвіту? Шевченко. Так і липне до його, з очей не випускає його. Вовчок. А Явтуха мали на оці, аж поки від шлюбу не вертались. Свидницький. Сіла оддалік, руки склала, сидить нерухомо, та пасе нас очима… Вовчок. У церкві святій на образи ані глипнув, але все за Штефанком стрижуть… Федькович.] • Не смыкать, не сомкнуть глаз – очей (ока) не заплющувати, не заплющити (не склепляти, не склепити, не стуляти, не стулити, не затуляти, не затулити, не зводити, не звести, не зажмурювати, не зажмурити, не замружувати, не замружити); оком не стинати; не стикати очей; очей (вій) не змикати, не зімкнути. [Ні вдень, ні вночі і ока не заплющ, так і зори, як той пес!.. Кропивницький. Цілу ніч очей не заплющив, сидить над ним, плаче, молиться… Мирний. В довгу, темну нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей. Українка. Ніч пересиділа біля постелі. Не затулила на мить очей… Павличко. Полягали спати. Я й очей не звела: обняли мене думки та гадки, та журба пекуча. Вовчок. Ока не зажмурив усю ніч. Пр. Цієї ночі Горпина не зімкнула очей. Тулуб. Там стоїть сторожа, береже город, не змикає вій. Скляренко.] • Не стой перед глазами – не маячи (не стовбич) перед очима. • Ни в одном глазу (фам.) – аніже; (а)нітрошечки; анітрішки. [Пили разом однаково, ті два п’янісінькі, а цей — аніже. Сл. Ум.] • Обвести, окинуть глазом, глазами что – обвести, окинути (обняти, осягти) оком (очима, поглядом) що; озирнути що; глянути по чому. [Випросталася трохи, спроквола обвела старими збляклими очима повиті осінню порожні поля й дахи зануреного в садках села. Лебединець, перекл. з Реймонта. А він помалу підвівся сходами на ґанок, окинув оком майдан і злегка махнув рукою. Головко.] • Опускать, опустить глаза – опускати, опустити (спускати, спустити, впускати, впустити, знижати, знизити) очі (погляд); очі вниз (успід, в землю, в долівку). [Антосьо й глянув, та зараз же спустив очі додолу. Свидницький. Це було так моторошно, що козаки опустили очі додолу. Тулуб. І я ні перед ким очей не знизив… П. Куліш. Калина очі успід та й паленіє… Черемшина. Глянула дівчина на мене, засоромилась, очі в долівку. Стельмах.] • Отвести глаза кому (разг.) – відвести (відвернути) очі кому; ману напустити на кого; заснітити очі кому. [Чого не вигадувала, щоб мені очі одвести. Барвінок. Та вони… так тобі заснітять очі, що ти й сам незчуєшся, як і гроші їм викинеш. Сл. Гр.] • От глазу, от сглаза – з очей; від уроків; від (з) пристріту. [Оце вже десять років, як я крива. Із очей сталось. Барвінок. Позбував батько все. Їздили по знахурях та по знахурках округи верстов за сто. З пристріту, кажуть. Барвінок.] • Открывать, открыть, раскрывать, раскрыть, закрывать, закрыть глаза кому – розплющувати, розплющити, порозплющувати очі; заплющувати, заплющити, позаплющувати (плющити, сплющувати, сплющити, посплющувати, склепити) очі. [Прокинувся, розплющив очі й задумався. Трублаїні. Нарешті, понюхавши «тютюну», я заплющив очі і чхнув так, що на мить музики не стало чути. Смілянський. Плющить він очі. Мирний.] • Открыть, раскрыть глаза кому – відкрити (розкрити) очі кому; скинути (зняти) полуду з очей чиїх; (іноді) розказати по правді кому, про кого, про що; показати (виявити) кому що. [Хіба ж було в мене дві дороги, коли я до Берника та Гапія приставав, щоб нашим людям очі на правду розкрити? Муратов. Ти мене до життя пробудила, Ти мені очі одкрила… Українка.] • Охватывать, охватить глазом – оком сягати, сягнути (заглядати, заглядіти, зглянути, засягати, засягти, захоплювати, захопити). • Плюнь в глаза, а он говорит, что Божья роса – ти йому в очі плюй, а він каже: дощ іде. Пр. Плюнь у вічі, а він каже: ще ж двічі. Пр. Ти йому «стрижене», а воно тобі «голене». Пр. Їй кажеш овес, а вона каже гречка. Пр. • По глазам вижу, видно, что… – з очей (по очах) бачу, видно (видко, знати), що… [Ой, тепер бачу, що сердитий, мовчатиму, бо сердитий, по очах і по зубах бачу, що сердитий! Тобілевич. З очей йому видно, що бреше. Пр. Знати по очах було, що плакав чоловік… Головко.] • Подбить глаз кому – підбити око, попідбивати очі кому; (образн.) ставника поставити кому. [Щоб не було тісно, то вони головами лягають одні до образів, а другі до порога і вночі один другому очі підбивають. Свидницький.] • Поднимать, поднять глаза – піднімати, підняти (здіймати, зняти, зводити, звести, підводити, підвести) очі; (про багатьох) попідіймати, попідводити, позводити очі. [Я перше було, коли йду куди, то весело залюбки, а тут і очей не смію підняти. Вовчок. Не посмів і очей звести на Зіньку. Стороженко. Заговорив згодом, підвівши очі. Головко.] • Пожирать глазами кого, что – їсти (поїдати) очима кого, що; жерти (пожирати) очима кого, що; (іноді) жадібно (закохано) дивитися на кого; (образн.) пасти очима, оком кого, що. [Тихше, дурненька… Хто там знатиме… А я тобі хусточку шовкову принесу, — шепче піп, очима аж їсть молодицю. Мокрієв. Він став на кіпці і очима пожирав чудову гірську околицю, що стелилася перед ним. Франко.] • Показываться, показаться на глаза – даватися, датися на очі (у вічі); показуватися, показатися на очі; очі появляти, появити. [Хлопець боявся показуватися голові колгоспу на очі… Багмут. Як дізнаються, то мені буде сором і очі появити до їх, — сказала Уляся. Н.-Левицький.] • Попадаться, попасться на глаза кому – на очі навертатися, навернутися кому; упадати, упасти у вічі (в очі) кому; потрапляти, потрапити на очі кому; навинутися на очі кому. [Усе, було, куди підемо, він на очі навертається. Вовчок. Отам і навинулась мені на очі Настуся. З нар. уст.] • Попал не в бровь, а [прямо] в глаз – у самісіньке око (просто в око) влучив (устрелив, уцілив); прямісінько в очі вцілив (улучив); угадав, як у око влучив (уліпив); приткнув, як вужа вилами. [Там Степан Плаха тобі сказав, як у око вліпив, що твій хрещеник через тридцять літ воюватиме на тебе. ЗОЮР.] • Потупить глаза – спустити (опустити, впустити) очі (погляд) додолу (на землю); поставити вниз очі; очі (втупити, встромити) в землю; понурити (потупити) очі (погляд) [в землю]; утопити очі в землю; (про багатьох) поспускати… очі. [Шевченко відчув образу, почервонів, спустив очі. Васильченко. Галочка понурила очиці в землю. Квітка-Основ’яненко. В останній час немов прибитий був, Чогось зітхав, втопивши в землю очі. Старицький.] • Правда глаза колет – правда очі коле. Пр. Сові сон очі коле. Пр. Не любить правди, як пес мила. Пр. • Прямо в глаза врёт – у живі очі (увочевидьки) бреше. [Ти ж не бреши в живі очі… Козланюк.] • Прямо в глаза говорить, сказать, бросить… – просто в [живі] очі говорити, сказати, кинути… [Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, Що і на їх ще прийде судний день? Українка. Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном. Коцюбинський.] • Пускать пыль в глаза кому (перен.) – ману пускати (напускати) кому; туману пускати (напускати) кому; туманити кого; замилювати очі кому. [Захар ніяково одвів очі, — сміяться надумали з його чи ману пускають? Гордієнко. Ти це навсправжки чи, може, туману напускаєш? Кропивницький.] • Пялить глаза на кого, на что – вирячувати (витріщити, вилупити) очі на кого, на що; торопіти (глупіти)на кого, на що; витріщатися (визиратися) на кого, на що. [Дитина на свічку глупіє. Сл. Гр. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Номис.] • Ради прекрасных глаз чьих – (за)ради (пре)красних, (пре)гарних очей чиїх. • Ранняя пташка носок теребит, а поздняя глаза жмурит – пізня пташка очі продира, а рання уже носок витира. Пр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Пр. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере. Пр. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Пр. Хто пізно ходить, сам собі шкодить. Пр. • Сверкнуть глазами на кого – блиснути (блимнути) очима на кого. [Пампушка-Стародубський так блиснув грізними очима, аж чуб на Прудивусі закурівся… Ільченко. Пан тільки то побіліє, то почервоніє та очима блись-блись на Василя… Тесленко.] • Своим глазам не верить – не вірити (не йняти віри) своїм очам; (іноді) на свої очі не ввіряти. [Я надвір — очам своїм не вірю! Ходять мої поскубані кури живі-живісінькі! Мокрієв. Що се з нею сталось? — думає старий, очам своїм віри не йме. Стороженко.] • С глаз долой, из сердца вон – як з очей, так і з думки. Пр. Чого очі не бачать, того серцю не жаль. Пр. Минулося — забулося. Пр. Зникне з очей, зійде з думки (з мислі, з гадки). Пр. • С глаз долой!; прочь с глаз! – геть з-перед очей!; геть з очей!; згинь мені з очей!; іди з очей! [Геть з очей, гадино!.. Кропивницький. Відійди від мене, геть мені з очей! Козланюк. Іди з моїх очей, забирайся! Кобилянська.] • С глаз чьих – з-перед очей (з очей) чиїх, кого; з-перед кого. [Вона була рада, що панночка десь зслизнула з її очей. Н.-Левицький.] • Следить глазами за кем, за чем – зорити за ким, за чим; пасти очима (оком) кого, що, за ким, за чим; стежити (водити, поводити) очима за ким, за чим. [І то я й зорю за ним: як бачу — вертається, я й перейму його… Кропивницький. А ви все ще, колего Рудик, мов кіт той, пасете очима пташок. Коцюбинський. Задуманими очима стежить за танцем молода дівчина, що сидить поруч на лаві. Масенко.] • Смерить глазами – зміряти очима (оком). [Пан зміряв очима парубка… Тесленко.] • Смотреть в глаза (опасности, смерти) (книжн.) – дивитися (глядіти, глянути, заглянути) у вічі (небезпеці, смерті). [Від кулі не ховайся, бо скрізь вона тебе знайде; дивись смерті прямо в вічі. Кропивницький. Згинь і вся пузата старшина на Січі, коли вона боїться смерті глянути у вічі… Тобілевич.] • Смотреть, глядеть в глаза кому (заискивать) – заглядати у вічі кому; запобігати ласки в кого; світити в очі кому. • Смотреть чьими глазами – дивитися чиїми очима (оком). [І на речі він дивиться вже не крізь серпанок застиглої в непорушних віках романтики верховинців, а реалістичними очима людини нового часу, яка стала господарем машин, землі і неба. Антоненко-Давидович.] • Сомкнулись глаза – склепилися (стулилися) очі. [Очі йому склепилися, він упав з коня і заснув твердим сном. Довженко.] • Соринка в глазу – порошинка в оці. • Со светлыми, блестящими глазами – ясноокий (яснозорий, білозорий); білозір. [Козаченьку-білозору, говори зо мною! Сл. Гр.] • Спать с открытыми глазами (разг.) – спати і очей не стуляти; спати на півока [як заєць]; спати, як на воді. • С пьяных глаз (разг.) – сп’яну; з п’яних очей; по-п’яному (по-п’яну). [Супротивник одсувається назад, наставивши обидві руки, щоб, бува, з п’яних очей, не креснув зачепа… Мирний. Коли господар жив і шив кожухи, тоді, хоч по-п’яному, хоч ні, — безнастанно співав. Кобилянський.] • Стыд не дым — глаза не выест – стид — не дим, очей не виїсть. Пр. З сорому очі не вилізуть. Пр. Сварка на воротях не висить. Пр. Поганому виду нема стиду. Пр. Комусь ніяково, а мені однаково. Пр. Погані очі все перелупають. Пр. • Стыдно в глаза глядеть – сором(но) у вічі (в очі) дивитися; в Сірка (в Рябка) очей позичати. [У Сірка очей позича. Пр.] • Таращить глаза – лупити (витріщати, вибалушувати, вивалювати) очі; витріщатися; світити очима. [Ходив Хома, ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Казка.] • Темно, хоть глаз выколи – темно, хоч в око (у вічі) стрель; темно, хоч око витни (виколи, вибери); темно, як у розі (як у льоху). [Навколо була пітьма, хоч в око стрель, і накрапав дощ. Мороз. Ніч була темна, хоч око виколи, тільки коли-не-коли моргне блискавка. Сл. Гр.] • Тут, там нужен глаз – тут, там треба ока; тут, там потрібне око (потрібний догляд, нагляд); тут, там треба [добре] пильнувати. • Ты туда и глаз не кажи – ти туди й очей не навертай (не показуй); ти туди й не рипайся. • У него дурной (чёрный) глаз (перен.) – у нього урічливі (лихі) очі; у нього урочливе (наврочливе) око; він лихий на очі; у нього лихе око; (лок.) у нього прозір. • У семи нянек дитя без глаза – де багато баб, там дитя безносе (безпупе, беззубе). Пр. Сім баб — сім рад, а дитя безпупе. Пр. Де багацько няньок, там дитя каліка (без голови). Пр. Де багато баб — дитина без носа. Пр. Де багато господинь, там хата неметена. Пр. Де велика рада, там рідкий борщ. Пр. Де начальства ціла рота, там виходить пшик робота. Пр. Два кухарі — лихий борщ. Пр. • Уставить глаза – утупити очі (погляд); (іноді) устромити (уп’ясти, вліпити, второпити) очі. [Роман стояв у дворі, спершись на тин, і втупив очі в бездонне небо. Н.-Левицький. Якби і Маруся заплакала, то мені здається — їй полегшало б; а то мовчить все та куди-небудь встромить очі і не зморгне. Черемшина.] • Уставиться глазами на кого, на что, в кого, во что – утупитися очима в кого, в що; тупо впертися очима в кого, в що; втупити очі (погляд) у кого, в що; (іноді) уп’ястися (затопитися) очима в кого, в що; видивитися на кого, на що. [Втупивши очі в пітьму за вікном, Грубер замріяно слухав, як Валя розповідала йому історію своїх думок. Бузько. Старий уп’явся в нього очима й нічого не відказав… Лебединець, перекл. з Реймонта. Видивився на нас. Смолич.] • У страха глаза велики – у страха великі очі. Пр. Страх має великі очі. Пр. У страха очі по яблуку. Пр. Хто боїться, у того в очах двоїться. Пр. Що сіре, те й вовк. Пр. Показалась за сім вовків копиця сіна. Пр. У лісі вовки виють, а на печі страшно. Пр. Куме, солома суне! Пр. Поки кожух не вивернеш, він усе здається чорним. Пр. З переляку очкур луснув. Пр. • Устремлять, устремить глаза на кого, на что – утуплювати очі, втупити очі в кого, в що; затопляти, затоплювати, затопити (іноді утопити) очі (погляд) в кого, в що; вдивляти, вдивити (встромляти, встромити) очі в кого, в що. [Очі спочатку втупив у стіл, а потім у Палійчука. Стельмах. В останній час немов прибитий був, Чогось зітхав, втопивши в землю очі… Старицький. Він встромив очі в його помарніле набрескле лице… Франко.] • Хлопать глазами (перен.) – кліпати (лупати, блимати, бликати) очима. [Аж серце у мене болить, як подумаю, що вона добігається до чого-небудь… І кліпай тоді очима перед людьми. Тобілевич. А тоді перед губернатором кліпай: «авторитету не маєте». Гордієнко. Ми забули й злість, тільки лупали очима. Яновський.] • Швырять, бросать в глаза кому, что (разг. фам.) – жбурляти (шпурляти) межи очі (просто в очі) кому що. [Кричить, лається, шпурляє бумаги просто в очі… Н.-Левицький.] • Щупать глазами кого – мацати (лапати) очима кого; пильно вдивлятися (вглядатися) в кого. [Один одного мовчки випитують, очима мацають, виміряють. М. Куліш. Руками дивиться, а очима лапа. Номис.] • Щурить глаза от близорукости – мружити очі від короткозорості; сліпати очима. [Виглянув Пшепшинський з дверей, сліпаючи очима. Н.-Левицький.]

Дорога • Без дороги идти – іти манівцем (манівцями, навмання, бездоріж, без дороги). • Большая дорога (разг. большак) – велика дорога ([великий] шлях); гостинець. • В дороге – у дорозі; ідучи, їдучи. • В дорогу, на дорогу – на дорогу, (іноді) на відхід. [Дружки прощаються, цілуються з молодою та, збираючись виходить з хати, на одхід їй співають. Грінченко.] • Все дороги ведут в Рим – усі шляхи (усі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть. • Давать, дать, уступать, уступить дорогу кому – давати, дати дорогу кому; уступатися, уступитися з дороги кому; (іноді) проступатися, проступитися кому. • Дорога весенняя, летняя, зимняя – дорога весняна, літня, зимова; вешняк, літняк, зимняк. • Дорога предстоит кому – має їхати (вирушати) хто; дорога лежить (стелиться) кому; (фольк.) доріженька (мандрівочка) пахне кому; дорогу чує хто; (зниж.) дорога чхається кому. • Дорога пролегла по горе – дорога йшла горою (по горі). • Дорога уторенная – (влітку) Битий (уторований, накочений) шлях; (взимку) утертий (натертий) шлях; утерта (натерта) дорога. • Железная дорога – залізниця; (давн. розм.) чавунка. • Живущий за дорогой – який живе за дорогою; задорожний. • Запала ему к нам дорога (перен.) – заросла йому стежка до нас; шлях заріс йому [терном] до нас; до нас йому нема(є) дороги. • Идти (действовать) прямой дорогой – по правді ходити, чинити (робити); просто (прямо, навпростець, прямцем) іти; простувати (прямувати); (арх.) ходити, чинити правим робом. [Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Шевченко.] • Идти своей дорогой – іти своїм шляхом (своєю дорогою); (давн.) робити (ходити, чинити) своїм робом. • Какой дорогой, куда? – яким шляхом?; (розм.) кудою? • Мне не дорога к ним ходить – мені нема чого до них ходити. • На битой дороге трава не растёт – на битій дорозі трава не росте. Пр. • Найти дорогу; попасть на дорогу; (в)стать на настоящую дорогу – вийти на певний шлях; тропи вхопити (набігти); потрапити (натрапити) на [певну] дорогу (на [певний] шлях). • На дороге стоит да дороги спрашивает – іде дорогою, дороги питає. Пр. їде (іде) шляхом і шляху питає. Пр. • На половине дороги – на півдорозі. • На этой дороге большой крюк – це ми так круга (гака) великого дамо (це ви так круга (гака) великого дасте); це таке — кругасвіта (галасвіта) іти (піти); сюди (сюдою) [йти, їхати) дуже обхідно. • Недорога тебе (мне, ему…) ходить туда (разг.) – нема чого (нічого, нетреба) тобі (мені, йому…) туди ходити. • Не стойте на дороге – не стійте на дорозі; не перешкоджайте (не заважайте). • Отрезать дорогу кому – перетяти дорогу (шлях) кому; заскочити дорогу (путь) кому; заскочити кого. • Перебежать дорогу кому (разг.) – перебити, перебігти дорогу кому; перебігти кого. • По дороге – дорогою; у дорозі. • По дороге заехать, зайти к кому – мимоїздом заїхати до кого, мимохідь зайти до кого. • По дороге, не по дороге кому с кем – по дорозі, не по дорозі кому з ким; у шляху, не в шляху кому з ким; (іноді) узавороті, невзавороті кому з ким, по руці, не по руці кому з ким. • Поехать непрямой дорогой – поїхати непрямою (непростою) дорогою; покривулити. • По кривой дороге поломаешь ноги – не збочуй з дороги, бо відпокутують ноги. Пр. Проста дорога найкраща (найліпша). Пр. • Пробить, проложить себе дорогу (перен.) – прокласти (пробити, проложити) собі дорогу (шлях, стежину, стежку); уторувати собі дорогу (шлях, стежину, стежку). • Пролагать, прокладывать дорогу к чему – прокладати (торувати, промощувати) дорогу (шлях) до чого. • Просёлочная дорога – путівець; польова (степова, міжселищна) дорога. • Санная дорога – санна дорога; зимняк. • Сбивать, сбить с дороги кого (перен.) – збивати, збити з дороги кого; збивати, збити на манівці кого. • Сбиться с дороги – збитися (змилити) з дороги (з шляху); піти (податися, поблукати) манівцями; піти блудними дорогами; заблукати (заблудити). • Свернуть с дороги – звернути (збочити) з дороги. • С дороги! – з дороги!; набік!; оступися! (оступіться!). • Скатертью дорога (перен. разг. ирон.) – полотном дорога; (іноді) з богом, Парасю! • Собираться в дорогу – лаштуватися (лагодитися, іноді споряджатися) в дорогу (у путь). • Столбовая дорога – стовповий (верстовий) шлях; гостинець. • Стоять на хорошей, правильной дороге – стояти на добрій, правдивій (правій) дорозі; стояти на доброму, правдивому (правому) шляху. • Стоять, стать поперёк дороги кому – стояти, стати на дорозі кому; шлях (дорогу, стежку) заступити кому; стати поперек шляху кому; на переметі стати кому; зав’язати дорогу кому; (арх.) переп’ят устати кому (іноді на кого); (іноді образн.) перекопати дорогу кому; заорати (переорати) дорогу кому. • Счастливой дороги! – щасливо!; час добрий!; щасливої дороги!; щаслива [тобі, вам] дорога (путь)! • Туда ему и дорога! (разг.) – так йому й треба!; своїм шляхом пішов!; катюзі по заслузі! • Тянет в дорогу кого – тягне (пориває) в дорогу кого; вабить (надить) дорога кого; (фольк.) доріженька (мандрівочка) пахне кому. • У дороги – при дорозі; край дороги (шляху). • Уставший от дороги – Задорожений. • Устать от дороги – стомитися з дороги; здорожитися. • Этой, той дорогой – цією, тією дорогою (цим, тим шляхом); (о)сюдою, тудою. [Ти сюдою, я тудою, а зійдемось над водою! Українка.]

Идти • Богатство не идёт ему на пользу, впрок – багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). • Вода идёт на убыль, убывает – вода спадає (убуває); вода йде на спад; (розм. образн.) воду смикнуло. • Время идёт – час іде (минає, збігає, біжить, пливе, спливає). • Всё идёт как по маслу – усе йде як по маслу; усе котиться як на олії; (образн.) усе йде (котиться), як помазаний (помащений) віз. • Всё идёт хорошо – усе гаразд; усе йде гаразд (добре); усе йдеться (ведеться) добре (гаразд). • Год шёл за годом – рік минав (збігав) по рокові (за роком). • Голова кругом идёт – голова обертом іде; у голові наморочиться. • Дело идёт на лад – діло (справа) йде на (в) лад; діло (справа) йде (ведеться) добре (гаразд); діло (справа) кладеться на добре; діло (справа) налагоджується (вирівнюється). • Дело идёт о… – ідеться (йде) про (за)…; (мова) мовиться про (за)… • Дождь идёт – дощ іде (падає); дощить. • Ей шёл, пошел уже шестнадцатый год – вона вже у шістнадцятий рік уступає, уступила; їй уже на шістнадцятий рік (на шістнадцяту весну) ішло, пішло (повертало, повернуло, з(а)вертало, з(а)вернуло, переступало, переступило); їй ішов, пішов уже шістнадцятий [рік]. • Жизнь идёт, дела идут своим порядком, ходом, чередом – життя йде, діла (справи) йдуть своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм); життя йде собі, справи (діла) йдуть собі як ішли. • Идём, идёмте – ходім(о), (рідше ідімо). • Идёт! – гаразд!; добре!; згода! • Идёт как корове седло – пристало як свині наритники (як корові сідло). [Така подоба, як свиня в хомуті. Пр. Так до діла, як свиня штани наділа. Пр.] • Идёт к добру – на добро (на добре) йдеться. • Идёт слух, молва о ком, о чём – чутка йде (ходить) про кого, про що; поговір (поголоска) йде про кого, про що; (про гучну чутку) гуде слава про кого, про що. • Иди, идите сюда! – ходи, ходіть (іди, ідіть) сюди! • Идти на все четыре стороны – під чотири вітри йди; іди на всі чотири. • Идти (брать начало) от кого, от чего – іти (братися, починатися, брати початок) від кого, від чого. • Идти в гору (перен.) – іти вгору; підноситися; набувати ваги (сили). • Идти в ногу – іти (ступати) в ногу; іти нога за ногою з ким; іти ступінь у ступінь. • Идти в обход – іти в обхід (круга, околяса, околясом). • Идти во вред кому, чему – на шкоду йти кому, чому. • Идти войной на кого – іти війною на кого; іти на кого; іти воювати кого. • Идти впереди (предводительствовать) – перед вести (держати); іти попереду; передувати. • Идти вразрез с чем – різнитися з чим; суперечити (іти всупереч) чому. • Идти в руку кому – іти в руку (на руку) кому; вестися кому. • Идти за кем, за чем (для обозначения цели) – іти по кого, по що. [Я піду по м’ясо, щоб було що в борщ. Казка. Чого прийшов? По що? М. Куліш. По хліб ішла дитина. Тичина.] • Идти за кем, за чем (следом) – іти за ким, за чим. • Идти к делу – стосуватися (припадати) до речі; бути до діла (до речі). • Идти ко дну – іти (спускатися) на дно; (іноді фольк.) на спід потопати. • Идти кому – бути до лиця; личити; пасувати. • Идти, куда глаза гладят – іти світ за очі (за очима); іти заочі; іти куди очі; іти, куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, утраплять) очі; іти, куди очі спали (світять, дивляться); іти кругасвіта; іти навмання. • Идти к цели – іти (прямувати, простувати) до мети. • Идти к чему – личити (пасувати) до чого. • Идти медленным шагом – іти тихо; іти тихою (повільною) ходою (ступою); ступати тихою ступою. [Іду я тихою ходою. Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.] • Идти на авось – іти навмання (на відчай, напропале); сподіватися на щастя (на вдачу, розм. на дасть-бі). • Идти на всех парах – іти повним ходом. • Идти на всё – наважуватися (насмілюватися) на все; пускатися на все. • Идти навстречу кому – іти (іноді братися) назустріч (устріч, устріть, навстріч) кому; іти навпроти кого. • Идти наперекор кому – іти наперекір (насупереки) кому; на пеню кому робити. • Идти на поводу у кого – іти на поводі (на повідку) у кого; слухатися сліпо кого. • Идти на попятную, идти на попятный [двор] – відступатися (відмагатися) від чого; задкувати. • Идти напролом – пробоєм іти; (іноді) іти напролом. • Идти наудачу – іти навмання (навманяки, на галай-балай, на галай на балай); іти на відчай (на щастя). • Идти [поддаваться] на удочку – іти на гачок. • Идти на хлеба к кому (нар.) – іти на хліб до кого; іти на чий хліб (на чий харч); (лок.) іти на дармоїжки. • Идти на что – іти на що; приставати на що; пускатися на що. • Идти, не зная дороги – іти навмання; іти, не знаючи дороги (шляху); іти (блукати) без дороги. • Идти окольным путём – іти круга (околяса); іти стороною; іти кружною (об’їзною) дорогою; іти кружним (об’їзним) шляхом; (образн.) іти поза городами (іноді позавгорідно). • Идти переваливаясь – іти перевальцем (перехильцем, переваги-ваги); іти перехиляючись (вихитуючись) [з боку на бік]; коливати. • Идти пешком – іти пішки (пішо, піхотою). • Идти плечо к плечу, ряд к ряду – іти плече з плечем, лава з лавою (при лаві лава). • Идти под венец, к венцу – іти до вінця (до шлюбу); (образн.) ставати під вінець; ставати на рушник (на рушники). • Идти подпрыгивая – іти вистриба (вистрибом); іти вискоком (підскоком, виплигом). • Идти, пойти замуж – іти, піти заміж; віддаватися, віддатися; дружитися, одружитися; шлюб брати, узяти (іноді лок. зашлюбитися); (образн. давн.) покривати, покрити косу (голову); завивати, завити голову рушником; зав’язувати, зав’язати голову (косу, коси). • Идти, пойти по стопам чьим – іти, піти чиїми слідами; іти, піти за чиїм слідом; ступати, ступити у слід кому; спадати, спасти на чию стежку; (недокон.) наслідувати кого; топтати чию стежку. • Идти по круговой линии – іти круга; іти колючи; колувати. • Идти по направлению к чему – прямувати (простувати) до чого; іти в напрямі (в напрямку) до чого. • Идти по улице, по полю, по берегу – іти вулицею, полем (іноді по вулиці, по полю), берегом… • Идти по чьим следам (перен.) – іти чиїми слідами; спадати на стежку чию; топтати стежку чию. • Идти пошатываясь – іти заточуючись; точитися (заточуватися). • Идти прямо, напрямик к чему, куда – іти просто (прямо) до чого; куди; простувати (зрідка простати) до чого, куди; прямувати до чого, куди; іти навпростець до чого, куди. • Идти рядами – іти лавами (рядами). • Идти с веком наравне – іти нарівні з віком (з добою); іти з духом часу (доби); потрапляти часові. • Идти своей дорогой, своим путём – іти своєю дорогою (своїм шляхом, своєю тропою); топтати свою стежку. • Идти семеня ногами – дріботіти (дрібцювати). • Идти следом, вслед за кем – іти слідом (услід, слідком) за ким; іти у тропі (тропою) з ким. • Идти стеной – лавою (стіною) йти. • К тому идёт дело – на те воно (до того воно) йдеться. • Куда ни шло – ще якось [може]; де наше не пропадало! • К чему идёт дело – до чого воно йдеться; до чого це йдеться (приходиться); на що воно збирається (на що заноситься). • Лёд идёт по реке – крига (лід) іде рікою (річкою, на річці). • Медленно идти – іти помалу (поволі); іти нога за ногою; плентатися (плуганитися, чвалати, згруб. пхатися). • Не идёт тебе так говорить – не личить (не годиться, не подоба, не пристало) тобі так казати. • Ничего в голову не идёт (разг.) – нічого в голову (до голови) не йде (не лізе); ніщо голови не береться. • Один раз куда ни шло – один раз іще якось можна; раз мати породила. • Он на всё идёт – він на все пристає (йде). • О чём идёт речь? – про (за) що йдеться? • Работа идёт хорошо – робота (праця) йде (посувається) добре; працюється добре. • Разговор, речь идёт, шёл о чём-либо – ідеться, ішлося про (за) що; розмова йде; ішла про (за) що; річ ведеться, велася про (за) що, (мова) мовиться, мовилася про (за) що. • Речь идёт о том, чтобы – ідеться про те, щоб…; (мова) мовиться про те, щоб… • Снег идёт – сніг іде (падає); сніжить. • Товар этот не идёт с рук – крам цей не йде (погано збувається); на цей крам нема(є) попиту. • Хозяйство идёт хорошо – господарство ведеться добре. • Шли годы – минали роки (літа). • Это в счёт не идёт – на це можна не вважати (не зважати); цього не треба брати до уваги. • Эта дорога идёт в город – ця дорога веде (прямує) до міста; цей шлях лежить до міста. • Я не в состоянии идти – я не можу йти; мені несила йти; я [вже] не підійду; (іноді образн.) я ніг не підволочу.

Куда • Бог знает куда – бозна-куди; бозна-де. • Идти, куда ветер дует – іти (хилитися, гнутися), куди вітер віє (дме). • Кто куда – хто куди. • Куда бы – куди б; де б; (якою б дорогою) кудою б. • Куда бы ни – хоч би куди (де); хоч куди б; (іноді) куди б (де б) не, (хоч якою дорогою) хоч би кудою; (іноді) кудою б не. • Куда глаза глядят – світ за очі (за очима); куди очі; куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, утраплять) очі; куди очі спали (світять, дивляться); навмання. • Куда ему до тебя – де (куди) йому до тебе. • Куда как! (разг.) – ач як!; диви як! • Куда как нужно – аж он як треба; треба аж-аж-аж; треба аж-аж. • Куда как хорошо! (разг. часто ирон.) – де вже пак не гарно! • Куда-либо, куда-нибудь – куди-небудь (куди-будь); куди (кудись), абикуди (абиде); де (десь); де-небудь (де-будь). • Куда лучше – багато (далеко, куди, гетьто) кращий (ліпший); багато (далеко, куди, геть-то) краще (ліпше). • Куда Макар телят не гонял – де козам роги правлять (утинають). Пр. Де волам роги правлять. Пр. Де кози (де кіз) кують підковами. Пр. • Куда ни кинь, всё — клин – куди не кинь, то все клин. Пр. Куди не кинь — виходить клин. Пр. Куди не кинь, а все наверх дірою. Пр. Сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти. Пр. • Куда ни кинь глазом – хоч куди кинь (іноді куди не кинь) оком; хоч куди (іноді куди не глянь (поглянь)); усюди (повсюди). • Куда ни шло – ще [б] нічого; нехай (і) так; (іноді) гаразд. • Куда попало – куди (де) попало; куди (де) попадя; абикуди; (рідше) куди луча; (іноді) куди (де) трапиться. • Куда там! – де там!; де тобі!; шкода!; (зниж. емоц.) де в біса!; де в ката! • Куда тебе! – де тобі!; куди тобі! • Куда тебе несчастному – де (куди) тобі нещасному (мізерному, іноді грішному)! • Куда тебе равняться с ним – де (куди) тобі рівнятися до нього (з ним); куди (де) тобі до (проти) нього. • Куда-то – кудись; (іноді) десь. • Куда тут! – де вже!; де тут! • Куда угодно – хоч куди; будь-куди; абикуди. • Куда уж! – де вже! • Так куда! – так де! • Чёрт знает куда – казна-куди; чор(т)-зна-куди; чорт (лихий, дідько) зна(є) куди; біс його зна куди. • Что куда – що куди; що не то що. [Сміху ж тоді наробив такого, що не то що! Яворницький.]

Путь • Без пути (разг.) – безпуття. • В пути, по пути (сделать что) – по дорозі; дорогою; мимохідь, мимоїздом (переходом). • Все дорога (все пути) ведут в Рим – Див. Рим. • Вставать, встать на путь чего – Див. вступать. • Держать путь – Див. держать. • Каким путём? – якою дорогою (яким шляхом)?; кудою?; (перен.) як; яким способом (чином, робом)? • Куда вам путь лежит? – куди вам дорога? • Млечный Путь (астрон.) – Див. млечный. • Найти верный, правильный путь – знайти правдивий шлях; (іноді) ухопити тропи. • На обратном пути – по дорозі назад (додому); (по)вертаючись назад (додому); поворітьма. • Направлять, направить путь (шаги, стопы) – Див. направлять. • Наставлять, наставить (направлять, направить, обращать, обратить) на путь истины (на путь истинный) кого – наставляти, наставити (наводити, навести) на добру (праву) путь кого; наставляти, наставити (наводити, напутити) кого; наставляти, наставити на [добрий] розум кого. • Не по пути с кем – не по дорозі (не дорога, не в шляху, не по руці) з ким; (іноді) невзвороті кому з ким. • Окольным (обходным) путём – стороною; манівцями (манівцем); (іноді розм.) повзагорідно. • Отправляться, отправиться (двигаться, двинуться…) в путь – рушати, рушити (вирушити, вирушати) в дорогу. • Прокладывать, проложить дорогу (путь) кому, чему – Див. прокладывать. • Пусть твой путь будет усеян цветами – нехай тобі цвітом стелиться дорога. • Путём подкупа, измены – підкупом, зрадою. • Пути (дороги) разошлись чьи – Див. расходиться. • Пути сообщения – шляхи [сполучення]. • Путь-дорога, путь-дорожка, путь-дороженька (поэт.) – шлях-дорога (путь-дорога), шлях-доріжка, шлях-доріженька (путь-доріженька). • Сбивать, сбить с пути кого – збивати, збити з дороги кого; збивати, збити з пуття кого. • Сбиваться, сбиться с пути (перен.) – збиватися, збитися з дороги; на манівці сходити, зійти; збиватися, збитися з пуття; (іноді) ледащіти, зледащіти; блудними дорогами йти, піти. [Блудними дорогами пішов. Франко.] • Совратить, совлечь, сбить с пути (истины, добра, истинного, доброго…) кого – збити (звести) з доброго шляху (з доброї путі, дороги, стежки, тропи) кого; збити з правої путі (з пуття, знепутити) кого. [Та ви його ще з тропи зіб’єте… М. Куліш.] • Стоять, находиться на ложном пути; идти по ложному пути (перен.) – стояти, бути на хибній (кривій) дорозі (путі); іти хибною (кривою) дорогою. • Судебным путём – судом; через суд. • Сухим путём – суходолом (сухопуттю). • Счастливый, добрый путь!; счастливого, доброго пути! – щасливої дороги!; щасливо! • Уготовлять путь на тот свет кому – уготовляти на той світ дорогу кому; стежку промітати кому. • У каждого свой путь [в жизни] – у всякого (у кожного) свій шлях; кожен (кожне) має свій шлях. [У всякого своя доля і свій шлях широкий. Шевченко.] • Что в том пути? (разг.) – яка користь з того? • Этим, тем путём – цією, тією (тою) дорогою (цим, тим шляхом); сюдою, тудою.

Рим • Все дороги (все пути) ведут в Рим – усі шляхи (усі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

веду́щий тягови́й, повідни́й, веду́чий

бараба́н 1. бараба́н,-на, бу́бон,-бна 2. наві́й,-во́ю б. адсорби́рующий бараба́н адсорбува́льний б. алмазный бараба́н алма́зний б. веду́щий бараба́н повідни́й [тягови́й] б. выпускно́й авт. бараба́н випускни́й б. гребенно́й бараба́н гребі́нний б. зо́льный бараба́н по́пільний б. ка́бельный наві́й кабле́вий б. котла́ парово́го бараба́н котла́ парово́го б. лито́й бараба́н вили́ваний б. магни́тный бараба́н магне́тний б. мо́ечный бараба́н ми́йний б. обжиго́вый бараба́н випа́лювальний б. планча́тый бараба́н ли́штвовий б. приёмный бараба́н прийма́льний б. ступе́нчатый бараба́н східча́стий [ступі́нчастий, ступене́вий] б. суши́льный бараба́н вису́шувальний б. съёмный бараба́н знімни́й б. трепа́льный бараба́н тіпа́льний б. цельноко́ванный бараба́н суцільноско́ваний б. штифто́вый бараба́н зу́бчастий

блок 1. тех. блок,-ка (вантажопідіймальний механізм; частина машини, що складається з окремих деталей) 2. буд. об’є́днання, з’є́днання (природний або штучний будівельний камінь, порізаний на плити) б. ведо́мый блок ве́дений [тяжни́й] б. веду́щий блок повідни́й [тягови́й] б. высокочасто́тный блок високочасто́тний б. графи́товый блок графі́товий б. грузоподъёмный блок вантажопідніма́льний [вантажопідійма́льний] б. зу́бчастый блок зубча́стий [три́бовий] б. избира́тельный блок вибірни́й б.-конта́кт блок-конта́кт,-ту (контакт електричного апарата, що перемикає кола керування чи сигналізації) б. нагруже́ния блок наванта́жування б. нагруже́ния сме́шанный блок наванта́жування змі́шаний б. нагру́зки блок наванта́ги б. направля́ющий блок напрямни́й б. неподви́жный блок нерухо́мий б. обрабо́тки да́нных блок обробля́ння [опрацюва́ння] да́них б. отправле́ния блок відправля́ння [відсила́ння] б. переме́нных коэффицие́нтов блок змі́нних коефіціє́нтів б. пневмоаппара́тов об’є́днання пневмоапара́тів б. подви́жный блок рухо́мий б. подгото́вки данных блок готува́ння да́них б. подъёмный блок підніма́льний [підійма́льний] б. преобразова́ния да́нных блок перетво́рення да́них б. реги́стров блок регі́стрів б. силово́й блок силови́й б. скулово́й блок ви́личний б. сумми́рования блок додава́ння б.-схе́ма блок-схе́ма,-ми б. три́ерный блок трі́єрний б. универса́льный блок універса́льний б. управле́ния блок керува́ння б. уравни́тельный блок вирі́внювальний б. ура́новый блок ура́новий б. цепно́й блок ланцюго́вий б. цили́ндров об’є́днання цилі́ндрів б. шта́мпа блок шта́мпа б. энергети́ческий блок енергети́чний

ва́л вал,-ла (тримальна обертова деталь) в. ведо́мый вал тяжни́й [ве́дений] в. веду́щий вал тягови́й [повідни́й] в. вспомога́тельный вал допомі́жний в. ги́бкий вал гнучки́й в. гребе́нчатый вал гребінча́стий в. изгиба́ющийся вал згинни́й [згинли́вий] в. калёный вал загарто́ваний в. карда́нный вал карда́нний в. коле́нчатый вал колі́нча́стий в. кривоши́пный вал ко́рбовий в. кулачко́вый вал кулачко́вий [розподі́льний, но́сиковий] в. нажи́мный вал натиско́вий в. направля́ющий вал напрямни́й [спрямо́вувальний] в. основно́й вал основни́й [головни́й] в. отжимно́й вал відтисни́й в. переключа́ющий вал перемика́ння [перемика́льний] в. по́лый вал порожни́стий в. приводно́й вал руші́йний [повідни́й] в. пустоте́лый вал порожня́вий [порожни́стий] в. распредели́тельный вал розподі́льний [розподі́льчий] в. реду́кторный вал реду́кторний в. рифлёный вал покарбо́ваний в. скру́чивающийся вал скрутни́й [крутки́й] в. составно́й вал скла́дений в. ступе́нчатый вал усту́пний [усту́пчастий, східча́стий] в. сцепле́ния вал зче́плення [зче́пу] в. сцепно́й вал зчіпни́й в. телескопи́ческий вал телескопі́чний в. торсио́нный вал торсі́йний в. трансмиссио́нный вал трансмісі́йний в. тру́бчатый вал трубча́стий в. фла́нцевый вал кри́совий [фла́нцевий] в. ходово́й вал ходови́й в. шарни́рный вал шарні́рний [сугло́бовий] в. шли́цевый [зу́бчатый] вал шліцьо́ви́й [зубча́стий] в. эксце́нтриковый вал ексце́нтрико́вий

ветвь гі́лка,-ки, відгалу́зок,-зка в. ведо́мая гі́лка тяжна́ [відна́] в. веду́щая гі́лка тягова́ [повідна́] в. восходя́щая гі́лка висхідна́ [догі́рна] в. изоте́рмы гі́лка ізоте́рми в. криво́й гі́лка криво́ї в. нисходя́щая гі́лка спадна́ [долубі́жна] в. термопа́ры гі́лка термопа́ри

диск диск,-ка, кружа́ло,-ла д. ведо́мый диск ве́дений [тяжни́й] д. веду́щий диск повідни́й [тягови́й] д. враща́ющийся диск оберто́вий д. магни́тный диск магне́тний д. пи́льный диск пи́льний [пиля́льний] д. поворо́тный диск поворо́тний д. подаю́щий диск подава́льний д. полиро́вочный диск полірува́льний д. сма́зочный диск масти́льний д. тормозно́й диск гальмівни́й д. фрикцио́нный диск фрикці́йний [тертьови́й] д. электро́нный диск електро́нний

звёздка [звёздочка] коліща́,-ща́ти, три́бик,-ка, зі́рочка,-ки з. ведо́мая коліща́ тяжне́ [ве́дене] з. веду́щая коліща́ тя́гове [повідне́] з. направля́ющая коліща́ напрямне́ з. натяжна́я коліща́ натяжне́ з. составна́я коліща́ скла́дене з. тягова́я коліща́ тягове́ з. цепна́я коліща́ ланцюго́ве

кана́т ли́нва,-ви, кодо́ла,-ли, кана́т,-ту (дуже міцний грубий мотузок із волокна або дроту) к. букси́рный ли́нва букси́рна [голівна́] к. бурово́й ли́нва верті́льна [борува́льна, свердли́льна] к. веду́щий ли́нва тягова́ [повідна́] к. грузово́й ли́нва ванта́жна к. грузоподъёмный ли́нва вантажопідійма́льна к. капро́новый ли́нва [кодо́ла] капро́нова к. ле́нточный ли́нва [кодо́ла] стрічкова́ к. многопря́дный ли́нва багатоста́лькова к. моча́льный ли́нва личана́ [ли́кова́] к. натяжно́й ли́нва натяжна́ [натяго́ва] к. несу́щий ли́нва трима́льна к. пенько́вый ли́нва [кодо́ла] пряди́в’я́на [конопля́на] к. подвесно́й ли́нва почіпна́ к. подъёмный ли́нва підійма́льна к. приводно́й ли́нва повідна́ к. про́волочный ли́нва дротяна́ к. сбега́ющий ли́нва збі́жна к. спаса́тельный ли́нва рятува́льна к. та́левой ли́нва та́лева [підійма́льна] к. тормозно́й ли́нва гальмівна́ к. трансмиссио́нный ли́нва трансмісі́йна [пересильна́] к. тягово́й ли́нва тягова́ к. уде́рживающий ли́нва утри́мувальна к. хлопчатобума́жный ли́нва баво́вняна к. я́корный ли́нва я́кірна

колесо́ ко́лесо,-са к. безбанда́жное ко́лесо безбанда́жне к. ведо́мое ко́лесо тяжне́ [ве́дене] к. веду́щее ко́лесо тягове́ [повідне́] к. враща́ющееся ко́лесо обертне́ [оберто́ве] к. гидродинами́ческое ко́лесо гідродинамі́чне к. гребно́е ко́лесо гребне́ к. дви́жущее ко́лесо руші́йне к. заде́рживающее ко́лесо затри́мувальне к. зубча́тое [шестерня́] ко́лесо зубча́сте, триб,-ба к. исхо́дное ко́лесо початко́ве [вихідне́] к. ко́нусное ко́лесо ко́нусне к. крыльча́тое ко́лесо крильча́сте к. лопастно́е ко́лесо лопате́ве к. махово́е ко́лесо махове́ [крутене́ве], махови́к к. направля́ющее ко́лесо напрямне́ к. осево́е ко́лесо осьове́ к. подъёмное ко́лесо підійма́льне к. приводно́е ко́лесо привідне́ [повідне́ве] к. радиа́льное ко́лесо радія́льне к. разъёмное ко́лесо рознімне́ к. рулево́е ко́лесо кермове́ [стернове́] к. се́кторное ко́лесо се́кторне к. сма́зочное ко́лесо масти́льне к. спа́ренное ко́лесо спа́рене к. ступе́ньчатое ко́лесо східча́сте к. теле́жное ко́лесо возове́ к. турби́нное ко́лесо турбі́нне к. фрикцио́нное ко́лесо фрикці́йне [тертьове́, тертне́] к. ходово́е ко́лесо ходове́ к. храпово́е ко́лесо заскочко́ве к. червя́чное ко́лесо шне́кове к. черпако́вое ко́лесо черпако́ве к. штурва́льное ко́лесо штурва́льне

кривоши́п ко́рба,-би, моти́ль,-ля́ (частина шарнірного механізму для перетворення обертального руху у поступальний і навпаки) див. моты́ль к. веду́щий ко́рба тягова́ [повідна́] к. обра́тный ко́рба зворо́тна к. спа́ренный ко́рба спа́рена к. уравнове́шенный ко́рба зрівнова́жена

механи́зм механі́зм,-му, знаря́ддя, при́стрій,-рою м. автомати́ческий механі́зм автомати́чний м. а́нкерный механі́зм а́нкерний м. аррети́рующий механі́зм аретува́льний м. балланси́рный механі́зм балансува́льний м. блокиро́вочный механі́зм блокува́льний м. блоки́рующий механі́зм блокува́льний м. ведо́мый механі́зм тяжни́й [ве́дений] м. веду́щий механі́зм тягови́й [повідни́й, веду́чий] м. взрывно́й механі́зм вибухо́вий м. виброуда́рный механі́зм віброуда́рний м. винтово́й механі́зм ґвинтови́й м. встря́хивающий механі́зм потрусни́й м. выключа́ющий механі́зм вимика́льний м. выра́внивающий механі́зм вирі́внювальний м. газораспределе́ния механі́зм газорозпо́ділу м. гидравли́ческий механі́зм гідравлі́чний м. горизонти́рования геофіз. механі́зм горизонтува́ння м. гре́йферный механі́зм гра́йферний м. дви́гательный механі́зм руші́йний [двигу́нний] м. дви́жущий механі́зм руші́йний м. двойно́го де́йствия механі́зм дводі́йний м. дели́тельный механі́зм діли́льний [поді́льчий] м. дифференциа́льный механі́зм диференці́йний [диференція́льний] м. заводно́й механі́зм накру́тний м. загреба́ющий механі́зм загрібни́й [загріба́льний], механі́зм загорта́льний (із застосуванням лопати) м. загру́зочно-разгру́зочный механі́зм заванта́жувально-розванта́жувальний м. зажимно́й механі́зм затисни́й м. закрыва́ющий механі́зм закрива́льний, механі́зм закру́чувальний (для крана) м. запира́ющий механі́зм запірни́й м. затво́рный механі́зм закривнико́вий м. захва́тывающий механі́зм хапа́льний [захо́плювальний] м. защёлкивающий механі́зм заскочни́й м. зу́бчатый механі́зм зубча́стий [три́бовий] м. избира́тельный механі́зм вибірни́й [селекти́вний] м. интегри́рующий механі́зм інтегрува́льний м. исполни́тельный механі́зм викона́вчий м. испыта́тельный механі́зм випро́бний [випро́бувальний] м. иссле́довательский механі́зм до́слідний м. кла́панный механі́зм хлипако́вий м. кли́новой механі́зм кли́новий м. коленорыча́жный механі́зм колінова́жільний м. компенсацио́нный механі́зм компенсаці́йний м. копирова́льный механі́зм копіюва́льний м. корректи́рующий механі́зм коректува́льний [коригува́льний] м. кривоши́пный механі́зм ко́рбовий м. кулачко́вый механі́зм кулачко́вий м. лентопротя́жный механі́зм стрічкопротя́жний [стрічкопосувни́й] м. листовыводя́щий механі́зм листовивідни́й [аркушовивідни́й] м. листотранспорти́рующий механі́зм листотранспортува́льний [аркушотранспортува́льний] м. ло́вящий механі́зм лови́льний м. магази́нный механі́зм магази́нний м. ма́ятниковый механі́зм ма́ятниковий м. мно́жительный механі́зм мно́жний [розмно́жувальний] м. молотко́вый механі́зм молотко́вий м. нажимно́го де́йствия механі́зм натисно́ї ді́ї [натиска́льний] м. направля́ющий механі́зм спрямува́льний м. натяжно́й механі́зм натяжни́й м. непрерывноде́йствующий механі́зм безупинноді́йний м. опроки́дывающий механі́зм перекида́льний м. остано́вочный механі́зм зупи́нний м. отрубно́й механі́зм відтина́льний м. отсека́ющий механі́зм відсічни́й [відрубни́й] м. переводно́й механі́зм перевідни́й м. перерыва́ющий механі́зм перерива́льний [переривни́й] м. пита́ющий механі́зм живи́льний м. планета́рный механі́зм планета́рний (механізм із зубчастими колесами, що обертається навколо своєї осі і водночас – осі іншого колеса) м. поворо́тный механі́зм поворо́тний м. подаю́щий механі́зм подава́льний м. подьёмный механі́зм підніма́льний м. предохрани́тельный механі́зм запобі́жний м. прерыва́ющий механі́зм перерива́льний [переривни́й] м. прецизио́нный механі́зм прецизі́йний м. приводно́й механі́зм повідни́й [повідне́вий] м. прижимно́й механі́зм притисни́й м. пружи́нный натяжно́й механі́зм пружи́нний натяжни́й м. пусково́й механі́зм пускови́й м. рабо́тающий механі́зм працю́ючий [спра́вний, робо́чий] м. разобща́ющий механі́зм відокре́млювальний м. разъединя́ющий механі́зм роз’є́днувальний м. распредели́тельный механі́зм розподі́льний [розподі́льчий] м. регистри́рующий механі́зм реєструва́льний м. Ро́пера механі́зм Ро́пера (зубчасто-важільний механізм для перетворення обертального руху) м. рулево́й механі́зм кермови́й м. рыча́жный механі́зм ва́жільний м. самовключе́ния дви́гателя механі́зм самовмика́ння рушія́ [двигуна́] м. самотормозя́щий механі́зм самогальмівни́й м. самоуправля́емый механі́зм самокеро́вний м. сдви́га механі́зм зсува́ння м. сигнализи́рующий механі́зм сигналізува́льний [сигналізівни́й] м. скачко́вый механі́зм стрибко́вий м. следя́щий механі́зм сте́жний м. соедини́тельный механі́зм з’є́днувальний м. сто́порный механі́зм сто́порний м. сче́тный механі́зм лічи́льний м. толка́ющий механі́зм штовха́льний м. тормозно́й механі́зм гальмівни́й м. тя́ги механі́зм тя́ги м. упрочне́ния механі́зм змі́цнювання м. ура́внивающий механі́зм зрі́внювальний м. устано́вочный механі́зм устано́вчий м. формиру́ющий механі́зм формува́льний м. ходово́й механі́зм ходови́й м. храпови́чный механі́зм заскочни́й м. часово́й механі́зм годиннико́вий м. червя́чный механі́зм шне́ковий м. ша́говый механі́зм кро́ковий м. экскава́тора поворо́тный механі́зм екскава́тора поворо́тний м. экскава́тора подьёмный механі́зм екскава́тора підніма́льний м. электрозаводно́й механі́зм електронакрутни́й

мост міст,-оста́ (1. споруда для переїзду або переходу; 2. те, що є проміжним між чим-небудь, що з’єднує щось; 3. частина шасі автомашини, трактора) м. автомоби́ля міст автомобі́ля м. а́рочный міст а́рковий м. ба́лочный міст ба́лковий [тря́мовий] м. веду́щий міст тягови́й [повідни́й, веду́чий] м. вентиляцио́нный міст вентиляці́йний м. вися́чий міст висни́й м. возду́шный міст пові́тря́ний м. двухпролётный міст двопрогі́нний [двопрогоно́вий] м. двухри́гельный міст двоба́нтовий м. доро́жный міст доро́жній м. железнодоро́жный міст залізни́чний м. за́дний авт. міст за́дній м. измери́тельный міст вимірни́й м. кана́тный міст ли́нвовий [кодо́ловий] м. консо́льный міст консо́льний м. коромы́словый міст ва́жільний м. кра́новый міст зводо́вий м. многопролётный міст багатопрогі́нний м. наплавно́й міст наплавни́й м. откатно́й міст відкотни́й м. пере́дний авт. міст пере́дній м. перекидно́й міст перекидни́й м. пешехо́дный міст пішохі́дний м. плаву́чий міст плаву́чий м. подвесно́й міст підвісни́й [почіпни́й] м. подьёмный міст звідни́й [піднімни́й] м. понто́нный міст понто́нний м. разбо́рный міст розбірни́й м. разводно́й міст розвідни́й м. сва́йный міст на па́лях м. сво́дчатый міст склепі́нний м. составно́й міст скла́дений м. уравнове́шенный ел. міст зрівнова́жений м. цепно́й міст ланцюго́вий м. электри́ческий міст електри́чний м. электроизмери́тельный міст електровимірни́й

ось вісь, осі́ о. ведо́мая вісь тяжна́ о. веду́щая вісь тягова́ о. вертика́льная вісь вертика́льна [дозе́мна] о. враще́ния вісь оберта́ння о. гла́вная вісь головна́ о. горизонта́льная вісь горизонта́льна [позе́мна] о. двухопо́рная вісь двоопі́рна о. деформи́рованная вісь здеформо́вана о. зацепле́ния вісь заче́плення о. зу́бчатого колеса́ вісь три́ба [зу́бчастого ко́леса] о. изги́ба вісь згина́ння о. изо́гнутая вісь ви́гнута о. ине́рции вісь іне́рції о. колеба́ний вісь колива́нь о. координа́тная вісь координа́тна о. круче́ния вісь круті́ння [закру́чування] о. магни́тная вісь магне́тна о. мгнове́нная вісь миттє́ва [миттьова́] о. мни́мая вісь уя́вна [позі́рна] о. напряже́ния гла́вная вісь напру́ги [напру́ження] головна́ о. нейтра́льная вісь нейтра́льна о. неподви́жная вісь нерухо́ма о. несу́щая вісь трима́льна о. опти́ческая вісь опти́чна о. перемеще́ния вісь перемі́щення о. радиа́льная вісь радія́льна о. растяже́ния вісь розтяга́ння о. сече́ния вісь пере́різу о. симме́трии вісь симе́трії о. скольже́ния вісь ко́взання о. фока́льная вісь фока́льна о. центра́льная вісь центра́льна о. числова́я вісь числова́

теле́жка візо́к,-зка́, во́зик,-ка́ т. веду́щая візо́к тягови́й [повідни́й] т. загру́зочная візо́к заванта́жувальний т. запра́вочная візо́к запра́вний т. колошнико́вая візо́к колошнико́вий т. кра́новая візо́к зво́довий т. лите́йного ковша́ візо́к лива́рного ковша́ т. мостово́го кра́на візо́к мостово́го зво́ду [кра́на] т. поворо́тная візо́к поворо́тний т. подвесна́я візо́к почіпни́й [підчіпни́й] т. подви́жного соста́ва візо́к рухо́мого скла́ду т. прице́пная візо́к причіпни́й т. разгру́зочная візо́к розванта́жувальний т. ручна́я візо́к ручни́й т. самохо́дная візо́к самохі́дний т. сбра́сывающая візо́к скида́льний т. транспортёрная візо́к транспорте́рний

шату́н гоно́к,-нка́, корбові́д,-во́ду (рухома деталь корбових та інших механізмів, яка перетворює зворотно-поступальний рух толока на обертальний рух колінчастого вала чи корби) ш. веду́щий гоно́к повідни́й ш. гла́вный гоно́к головни́й ш. прицепно́й гоно́к причіпни́й

ше́стерня маш. триб,-бу, ко́лесо зубча́сте (зубчасте колесо, яке передає рух) ш. ведо́мая триб ве́дений [тяжни́й] ш. веду́щая триб повідни́й [тя́говий] ш. зу́бчастая триб зу́бчастий ш. кони́ческая триб коні́чний ш. косозу́бая триб скіснозу́бий ш. крути́льная триб крути́льний ш. переда́точная триб передатни́й [передава́льний] ш. прямозу́бая триб прямозу́бий ш. це́вовая триб па́личний ш. шевро́нная триб шевро́нний [стрілкува́тий] (триб з навісними зубцями)

шкив шків,-ва́, кру́тень,-тня (колесо для пасової або кодолової передачі руху) ш. боро́здчатый шків [кру́тень] боро́здчастий [борозня́ний] ш. ведо́мый шків [кру́тень] тяжни́й ш. веду́щий шків [кру́тень] тя́говий ш. дви́жущий шків [кру́тень] руші́йний [ру́хальний] ш. жоло́бчатый шків [кру́тень] жолобча́стий ш. махово́й шків [кру́тень] махови́й ш. натяжно́й шків [кру́тень] натяго́вий [натяжни́й] ш. переда́точный шків [кру́тень] передатни́й [пересильни́й] ш. приводно́й шків [кру́тень] повідне́вий [урухо́мний] ш. раздвижно́й шків [кру́тень] розсувни́й ш. ременно́й шків [кру́тень] па́совий ш. ступе́нчатый шків [кру́тень] ступі́нчастий [ступене́вий] ш. тормозно́й шків [кру́тень] гальмови́й ш. фрикцио́нный шків [кру́тень] фрикці́йний ш. цепно́й шків [кру́тень] ланцюго́вий

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

ве́сти́, веду́, веде́ш; вів, вела́, вели́; ві́вши; веди́, -ді́м, -ді́ть

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Без, пред. 1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Ном. № 206. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і зосталась без нічого. 2) Чрезъ. Кіт вискочив без вікно. Волын. п. Ведут мене без село. Гол. І. 143. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. Гол. По причинѣ, благодаря, изъ-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Чуб. V. 335. Без дощ орати не можна. Каменец. у. Въ продолженіе, въ теченіе. Без два рочка го чекала. Гол. I. 83. Без літо моя дочка була у наймах. Каменец. у.

Бідня́, -ня́ти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. Федьк. І. 21. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду біднє за рученьку, біднє не веде сі. Шух. І. 202. Іде біднє в полонинку. Шух. І. 201. Біднята. Бѣдные люди. Вх. Уг. 227.

Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. Блу́дом ходи́ти. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Каменец. у. У блуд піти́. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. Чуб. V. 91З. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Ном. № 284. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Фр. Пр. 61. Блуд мі сі вчепив. Фр. Пр. 61. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? Фр. Пр. 61. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 27, 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. ІІІ. 141.

Вести́, веду́, -де́ш, гл. 1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Мет. 74. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона. К. Псал. 2) — го́лос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвивайся! Мет. Як же він високо веде. 3) — мо́ву. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді са́ме вели про його мову між собою. Рудч. Ск. II. 20. 4) — ни́тку. Выводить нитку. 5) — пере́д. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. Стор. I. 26. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела. Стор. I. 133. 6) — поря́док. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести. Мил. 160. 7) — тано́к. См. Танок.

Вести́ся, веду́ся, -де́шся, гл. 1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться! 2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться. Гліб. 3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставку не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася. Лебед. у. 4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Ном. № 1701. Уже нам ся сього року любитки не веде. Гол. IV. 508.

Ді́вчи́на, -ни, ж. 1) Дѣвица, дѣвушка, дѣвочка. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Дівчино моя зарученая, чого ж ти така засмученая? Мет. 72. Погуляла дівчиною років зо три. МВ. І. 7. 2) Также: Кра́сна ді́вчина. Названіе дѣвушки, стоящей около матері въ игрѣ въ во́рона. Маркев. 71. 3) Ді́вчина з ві́драми. Одно изъ созвѣздій. Дещо. 37. Ум. Ді́вчинка, дівчи́нонька, дівчи́ненька. Грин. III. 388. Ой у полі криниченька, — орли воду п’ють, а вже ж мою да дівчинку до шлюбу ведуть. Чуб. Кохав козак дівчиноньку, як батько дитину. Мет. 78. Мн. ч. не имѣетъ, а въ необходимыхъ случаяхъ употребляется мн. ч. отъ дівча: дівча́та (см. Дівча).

Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.

Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Посл. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Мет. 17. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Мет. 430. Загубила свого мужа та поповича жінка. Гол. І. 51.

Зала́щитися, -щуся, -щишся, гл. О собакѣ: начать ласкаться. То собаки гавкали, наче кого за поли ведуть, а то залащились зразу і перестали гавкать. Верхнеднѣпр. у.

Згу́да, -ди, ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись. Грин. III. 159.

Ка́рок, -рку, м. = Карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б’ют, не дают поправи. Гол. 11. 502.

Ласка́вець, -вця, м. 1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця. Чуб. V. 317. 2) Милостивецъ, благодѣтель. 3) Раст. Bupleurum rotundifolium. Шух. Кв. І. 111.

Меду́нка, -ки, ж. 1) Раст. a) Pulmonaria angustifolia L. ЗЮЗО. І. 133. б) Pulm. azurea Bess. Ibid, в) Pulm. officinalis L. Ibid, г) Cytissus nigricans. Лв. 98. д) Lychnis. Лв. 100. 2) Родъ сладкой груши. Вх. Зн. 36. 3) Ласковая женщина. Не медунку ведуть, та не медунка й в коноплях сидить (та злюща, а та ще гірша). Нон. № 2903. Ді́вка міду́нка. Хорошая и милая дѣвушка. Вх. Зн. 36.

На, пред. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) Указываетъ на предметъ, къ которому направляется движеніе: на, въ. Ой я з роду чумакую, на гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Бал. І. Заплакала Морозиха, ідучи на місто. Грин. III. 588. Роспитаю шлях на Московщину. Шевч. 78. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти. Нп. Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької... На тихі води, на ясні зорі, на простії дороги, на руський беріг, на край веселий, меж мир хрещений. Пішов на низ. Повернувся на схід сонця. б) Указываетъ распространеніе по извѣстному пространству: на, въ, по. Стала слава на все село, стали й поговори та про тую дівчиноньку, що чорнії брови. Нп. На всю Україну голосна була його слава. в) Указываетъ предметъ, на который обращено дѣйствіе: на. Прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б’є. ЗОЮР. І. 3. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. На слуги свої, на турки-яничари зо-зла гукає. АД. І. 89. Ой важу, важу на ту дівчину вражу. Нп. Тоді царь сказав на того чоловіка: іди сюди! Грин. І. 175. Напосівся на мене, щоб дав йому грошей. Пам’ята́ти (забу́тися) на ко́го, на що́. Помнить (забыть) о комъ, о чемъ. А ти на мене забулася. Г. Барв. 529. Пита́ти на що́. Спрашивать о чемъ. На здоров’я тебе, брате, буду питати. ЗОЮР. І. 26. Наляга́ти на но́гу. Хромать. Желех. Жда́ти на ко́го. Ждать кого. Час не жде на нас. Св. Л. 295. Ві́рити на ко́го, на́ що. Довѣрять кому, вѣрить чему. Ой вірь же ти, дівко молода, на козацьке слово. Нп. На його пан вірив... як на рідного батька. Грин. І. 92. г) Указываетъ предметъ, для котораго что-либо сдѣлано или дѣлается въ смыслѣ для: На мірошника вода робить. Посл. Тут на вовків привілля: ліс великий та густий, та яри. Волч. у. Мішок на жито. Як на ме́не. По моему мнѣнію. Як на мене, то се дурниця. Если бы это со мной, если бы такъ мнѣ. Як на мене, то я б його й вигнав за се. д) Указываетъ цѣль дѣйствія: на, въ, для. Раз у-осени пан поїхав на лови. Рудч. Ск. II. 75. Людей на панщину женуть. На заріз людей ведуть. АД. І. 75. Ходімо в близькі містечка, щоб і там проповідував: на те бо вийшов я. Єв. Мр. І. 38. На те й мати родила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Рудч. Чп. 184. А Бог людям на науку поставив їх в полі. Шевч. 474. Треба ж, голубко, її на розум навчити: се дурні голови. МВ. (О. 1862. III. 38). На лихо вчити. На попи вчитися. Рушило Півпівника в дорогу, стрепенуло крилцем і трейчи заспівало на знак свого одходу. К. (О. 1861. IV. 40). Віти тернові рубайте, по шляху покидайте, мені, брату, пішому піхотинцю, на признаку давайте. АД. І. 115. На пожи́ток. Ha пользу, въ пользу. Желех. е) Указываетъ орудіе или средство дѣйствія: на, о, объ. Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав. Драг. 341. Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде. Посл. Проміняв на личко ремінець. Посл. Присягати на Євангеліє. Желех. А третій брат, менший, піша пішаниця, за кінними братами уганяє і на біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває. АД. І. 107. Бачив чорта на свої власні очі, — отсе як вас бачу. МВ. (КС. 1902. X. 141). ж) Указываетъ признакъ предмета, составляющій одно логическое цѣлое съ опредѣляемымъ словомъ или сказуемымъ: на, по. На но́гу криви́й. Хромой. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662. На красу́ (вро́ду) га́рний. Красивый. Ти, козаче молоденький, ни вроду прекрасний. Грин. III. 175. На масть рудий. Така ж тиха, така й мова, тільки на брівоньки чорноброва, а на личенько ще й білійша, тільки на словечко не вірнійша. Лавр. 39. Були (шовковиці) всякі: і червоні, і білі на ягідки. О. 1862. V. 98. Рости, рости ти, черемхо... тонка, тонка та висока і на лист широка. Грин. III. 199. Був священник на ім’я Захарія. Єв. Л. І. 5. Єсть у Київі чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожем’яка. ЗОЮР. II. 28. 3) Указываетъ образъ или способъ дѣйствія: на, въ. Кричати на ввесь рот. Желех. На смерть порубав. Желех. На превелику силу зробив. Желех. Діждавшися другого дня, баба на тще серце так і рушила до пошти. Г. Барв. 497. и) Указываетъ то, во что измѣняется предметъ: на, въ. Порубали козаченька на мілку дробину. Нп. Побив на мотлох. Желех. Помололи пшеницю на борошно. і) Указываетъ моментъ, въ который совершается дѣйствіе, или продолжительность времени: на, въ. На Великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Шевч. 461. На той час він був дома. Хоч би на ранок сніг перестав. На Пе́тра. Въ день св. Петра. А як прийде нудьга в гості та й на ніч засяде. Шевч. 446. На рік пішов з дому. На Дону по два карбованці, мовляв, косареві на день. Г. Барв. 438. к) Указываетъ количество или мѣру: на. На три карбованці купив. Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Шевч. 491. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. Ном. № 513. 2) Съ мѣстнымъ падежемъ: а) Указываетъ мѣсто, на которомъ или близъ котораго что-нибудь находится или происходить: на, въ. І в хаті не чуть, і на дворі не видно. МВ. II. 8. Ой на горі та женці жнуть. Закр. І. 65. Стоїть той дід на воротях із кийком. Рудч. Ск. І. 43. І на місті була, і горілку пила. Нп. На сонці полотно сушили. Багацько у його добра... на видноці і під замками. Греб. 317. На рушнику́ ста́ти. Обвѣнчаться. Та поможи, Боже, на рушнику стати, — тоді не розлучить ні батько, ні мати. Нп. б) То, что имѣетъ значеніе по отношенію къ предметамъ въ пространствѣ, переносится на лица, дѣйствія и состояніи: на, въ. На обіді в його був. Він уже на підпитку. Васюринський козарлюга на меду гуляє. О. 1862. X. Скажи мені, моя мила, що маєш на мислі? Нп. А в мене не те на думці. Г. Барв. 211. Я не була з вами на розмові. Каменец. у. в) Указываетъ время, въ теченіе котораго что-либо происходить: на, въ, при. На тім тиждні се було. На весні́. Весною. А на третю нічку вийшла на зорі. Грин. III. На днях ходи́ти. Быть въ послѣднихъ дняхъ беременности. КС. 1883. II. 394. На смерті побивавсь цілу ніч. Черк. у. г) Указываетъ орудіе или средство, при помощи котораго что-нибудь происходитъ: на. Прийшов пан Палій додому да й сів у наміті, на бандурці виграває: «Лихо жити в світі». ЗОЮР. І. 190. Покайтеся, христіяне, на мені, як матері, не шанувати. Грин. І. 84. д) Указываетъ образъ или способъ дѣйствія: въ. Чим вони не люде? І добрі, й заможні, усі їх на повазі мають. МВ. II. 111. На перешкоді вона йому стала. Йому вже й мухи на заваді. Посл. е) Указываетъ причины или основаніе дѣйствія: на, изъ-за. Маючи надію на твоїм слові. Не треба ся на дівчат бити. ж) Указываетъ признакъ предмета, составляющій одно логическое цѣлое съ опредѣляемымъ словомъ или сказуемымъ, — не переводится; по-русски въ этомъ случаѣ ставится творительный падежъ: Моя мила миленька, на личеньку біленька. Нп. Придавлено його й примучено на тілі, ослаблено його й скалічено на дусі. К. ХП. 130.

Настановля́ти, -вля́ю, -єш, сов. в. настанови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) и 2) = Наставляти 1 и 2. 3) = Наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. Г. Барв. 196. 4) = Наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. ЗОЮР. І. 216. Його громада титарем настановила. Г. Барв. 424. 5) — на що́. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. Настанови́ти на хлі́б. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Г. Барв. 415. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Г. Барв. 511. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодаритъ: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». Г. Барв. 420. Настанови́ти на ро́зум, на до́брий ро́зум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воспитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон. Мир. ХРВ. 261.

Паня́нка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Котл. Ен. III. 48. Ум. Паня́нонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть. Чуб. V. 891.

Повиска́кувати, -куємо, -єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.

Позива́льник, -ка, м. Истецъ, тяжущійся, ведущій процессъ. Полт.

Поту́га, -ги, ж. 1) Сила, мощь. Царство Боже прийде в потузі. Єв. Мр. IX. І. Перемогла б нечисту силу ти пречистою потугою своєю. К. Дз. 166. 2) Военная сила, войско. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга, бо буде ж нам, малий джуро, велика потуга. Мет. 401. А я (Богд. Хмельн.) ляхів не боюся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю, іще й орду татарськую веду за собою. Гол. І. 4. 2) Поту́гу чу́ти. Предчувствовать бѣду (отъ какой-либо силы). Не лай мене, — каже кінь, — як мені не вбиваться (в землю), коли я потугу чую. — Яку ж ти потугу чуєш? — пита хлопець. — А таку: як насипле мати тобі борщу, то ти не їж та за вікно вилий, бо як попоїси, то більш тобі не жить. Грин. І. 150. Ум. Поту́гонька. Десь на свою головоньку потугоньку чую. Рудч. Чп. 185.

Пригре́биця, -ці, ж. 1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ. 2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ. Вас. 180. 3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой. Вас. 146.

Рева́ш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ коло́да и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ. Шух. I. 173, 205, 206, 209.

Ро́склинки, -ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверець, ведущихъ на крыльцо. Шух. І. 105.

Торг, -гу, м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. Шейк. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. Посл. Я на торгу була, торгом торгувала. Грин. III. 417. Він, вона до сього́ то́ргу й пішки. Онъ, она очень рады этому. Ком. II. 68. Ум. Торжо́к. Мет. 205.

І. Урива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. увірва́тися и урва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб’ється. Ном. № 7771. Одна (струна) вже й увірвалась. Шевч. 496. Батіг не нитка — не увірветься. Ном. № 1286. Урвався і рід Вишневецьких. Стор. М. Пр. 64. Увірва́вся ба́с, увірва́лася ни́тка, у́дка (кому). Прекратилась возможность. Ном. № 1830, 1831. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Кв. Тоже значеніе имѣетъ выр.: Уже́ йому́ ввірва́лось. Ном. № 1831. Розмо́ва увірва́лася. Прекратился разговоръ. Мир. ХРВ. 10, 240. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. Александров. у. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. Грин. ІІІ. 110. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Рудч. Ск. І. 68. Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався. Грин. ІІІ. 653.

Хазяїнови́тий, -а, -е. Хозяйственный, ведущій хорошо хозяйство. Хазяїновитий був покійник. Сим. 217.

Ши́бениця, -ці, ж. Висѣлица. Злодія на шибеницю ведуть, а він ще каже, що не винен. Ном. № 2671.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

Вести́, веду́, -де́ш, гл. *8)—дити́ну. Рожать ребенка. А породілля кричить на печі: ой, бабусю, рятуйте! Ой, як трудно вести дитину. Коли-б це привести, та й більше ніколи в світі не хочу. Крим.

Вести́ся, веду́ся, -де́шся, гл. *3) Быть принятым, общепринятым. Кожні двері тра пошалювати гарненько, так, як тепер ведеться. Крим.

*Відьму́р, -ра́, м. Колдун, злой чародей, ведун. Відьма ти! Ну, то ти відьмур. Хіба з таким відмуром можна жити. Крим.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

*Ведущий — тягови́й, напрямни́й; В. ось — тягова́ вісь; В. поясок — напрямни́й поясо́к.

*Ведение — прова́дження; В. огня — про́вадження вогню; Ведущий огонь — що стріля́є.

*Ось — вісь; О. абсцисс — вісь абсци́с; О. барабана — вісь бараба́на; О. боевая — бо́йна вісь; О. ведущая — тягова́ вісь; О. вращения рычага — вісь оберта́ння ва́желя; О. выбрасывателя — вісь викидача́; О. дифференциала — вісь диференція́лу; О. дороги — вісь шляху́; О. канала ствола — вісь кана́лу ці́вки; О. курка — вісь курка́; О. нес’емная — нездійма́на вісь; О. овала — вісь ова́лу; О. ординат — вісь ордина́т; О. походная — похі́дна вісь; О. приемника — вісь приймача́; О. рассеивания — вісь ро́зсіву; О. рукоятки — вісь ру́чки; О. связи — вісь звязку́.

Пояс, поясок — по́яс, -су, поясо́к, -ска́; Поясок ведущий — напрямни́й поясо́к; П. кольцевой — кільце́вий поясо́к.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

аніма́торка, аніма́торок; ч. аніма́тор 1. кінематографістка, яка працює в мультиплікаційному кіно. [Амелі Коше – художниця-аніматорка, ілюстраторка. (book.artarsenal.in.ua, 24.06.2021). У повсякденній суєті житель Землі деколи забуває, наскільки він малий і тому 3D-аніматорка Альваро Грасія Монтойя вирішила наочно показати розміри астероїдів в одному ролику. (ukr.media, 08.03.2020). Білоруська аніматорка ініціювала створення мультфільму про події в Білорусі. (24 канал). Аніматорка Ксенія Симонова презентувала пісочний фільм. (ТСН, 19.12.2011). ] 2. ведуча розважальних заходів, яка організовує ігри, конкурси для дітей чи дорослих. [У США в лікарні аніматорка в костюмі ялинки заразила близько 60 осіб COVID-19. (Суспільне, 06.01.2021). «Не можу сказати, що це відпочинок», – луцька аніматорка про роботу з дітьми (інтерв’ю). (konkurent.in.ua, 07.07.2018).] 3. культурологиня, яка відроджує певний пласт культури або унаочнює знання про щось. [Британська аніматорка презентувала в Меморіалі жертв Голодомору проект «Рецепти хліба». (holodomormuseum.org.ua, 01.09.2017).] // аніма́торка культу́ри – культурологиня, яка відроджує певний пласт культури. [Українська аніматорка культури з Сянока отримала нагороду від міста. (ukrinform.ua, 09.07.2019).]

армату́рниця, армату́рниць; ч. армату́рник фахівчиня з виготовлення, встановлення чи обслуговування арматури. [Комуністка-арматурниця очолила Держкомархів України. (prostir.museum, 11.09.2006). Розповідали молоді арматурниці, що коли пішли чутки про чергове зниження розцінок, то найбільш сміливі атакували директора М. А. Лінника, вимагаючи роз’яснень. (Вільна Україна, 1989). Висунувся і за мить знову сполохано позадкував, бо неподалік саме проходили дружинники, серед них двоє заводських арматурниць, – він їх упізнав. (Олесь Гончар «Собор», 1967). У ці дні. коли будівельники натхненно змагаються за гідну зустріч XXI позачергового З’їзду КПРС, перед Ведуть комсомольці: арматурниця Раїса Романенко, майстер бетонного цеху Григорій Федоренко <…>. (Знання та праця, 1958).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 38. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 60.

багатостано́чниця, багатостано́чниць; ч. багатостано́чник 1. робітниця, яка одночасно обслуговує кілька верстатів. [Кулеметниця та багатостаночниця – для нас це різні речі. Я теж уважала, тому що вона дуже швидко працює – ніби з кулемета. (ТЕТ: Вікна, 2006).] 2. перен. та, хто поєднує різні види робіт. [Поліцейська-багатостаночниця з Подільська офіційно торгує алкоголем і тютюновими виробами! (kotpartizanen.blogspot.com, 30.01.2020). Кухарка-багатостаночниця, що придбала цілий вокзал за ціною старої автівки, як зсувалося, була міцним горішком. (enigma.ua, 12.12.2019). «Багатостаночниця» широкого профілю: і фотомодель, і письменниця, і співачка, і ведуча власних проектів <…>. (Високий замок, 01.08.2014).] див.: багатоверста́тниця

ванта́жниця, ванта́жниць; ч. ванта́жник робітниця, яка виконує вантажно-розвантажувальні роботи. [Вантажниця, офіціантка, ведуча: ким була Фреймут до скандального шоу «Оля». (znaj.ua, 27.09.2018). На шахту (чорна діра, яка поглинала людей) вони з подругою не пішли, а влаштувались вантажницями на залізницю. (Кримська світлиця, 2007). – Скільки заробляє вантажниця? – запитував він Соню, повернувшись до консульства. (Жорж Сіменон «Люди навпроти», пер. Каріна Майстренко, 1991). – Обов’язково підтягнусь! – пообіцяв Іван і гукнув до вантажниць Люби Томенко і Ріти Михайлюк: – Швидше, дівчата, збирайте сітку. (Молодий комунар, 1960).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 290. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 108 – розм.

дія́чка, дія́чок; ч. дія́ч та, хто активна й енергійна на роботі чи в якійсь галузі життя. [1841 р. Народилася Христина Алчевська – українська діячка народної освіти (nbuv.gov.ua). Заклад є співкоординатором національної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття» і головно для європейського читача підготував альманах про найвідоміших діячок політики, бізнесу, спорту та культури України. (Високий замок, 2006). Тон у президії задають язикаті керівні баби (здебільшого висуванки з торговельної мережі), красно говорять про увагу до людини, а тим часом не подумали – ціла ж ватага цих керівних діячок!... (Олесь Гончар «Щоденники», 1985). Заходом Жіночої Секції при т-ві «Просвіта» у Кракові відбулася минулого четверга 6. ц.м . вечором у домівці т-ва «Просвіта» святочна академія в память відомої української діячки, виховниці молодих поколінь проф. С. Русової. (Краківські вісті, 15.06.1940).] // грома́дська дія́чка – та, хто активна в громадському житті. [4 липня померла активна громадська діячка, Почесна союзянка, голова Нововолинського осередку Суспільної служби України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня Марія Олексіївна Карпінська. (volynnews.com, 06.07.2020). Оксана Калетник, бізнес-леді, громадська діячка. (Телеканал ZIK, 05.08.2019). <…> відомий інженер і громадський діяч Арсен Шумовський, лікарка і громадська діячка Ганна Рощинська <…>. (Улас Самчук «На білому коні», 1965).] // меді́йна дія́чка – та, хто активна в медійному просторі. [Відома українська медійна діячка, заслужений журналіст України і член Національної спілки художників України Світлана Леонтьєва запрошує на творчу зустріч в одне з магічних місць Києва – Національний музей медицини України. (Фб, 14.02.2020). Сандра – активна медійна діячка: ведуча на Radio Miami, знімалася у першому українському молодіжному фільмі про культуру хіп-хопу «Сквот 32». (t.me, 01.10.2019).] див.: діє́виця, медіадія́чка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 231. Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 312.

кінокритики́ня, кінокритики́нь; ч. кінокри́тик фахівчиня, яка аналізує кінематографічний процес, рецензує фільми. [У новій регулярній рубриці несувора, але прискіплива кінокритикиня та ведуча Віра Сивачук коротко, легко і ду-у-уже суб’єктивно розповідає про вподобані фільми на шоу «Віра в кіно» на Радіо Промінь. (Суспільне, 07.04.2020). Львівська кінокритикиня [Катерина Сліпченко] повезе свої фото зірок Голлівуду на кінофестиваль у Мінськ (zaxid.net, 30.10.2019). Аня Дацюк, журналістка, кінокритикиня, редакторка видання Vertigo (inspired.com.ua, 14.08.2019). Кінокритикиня С. Е. Лежон, яка переважно писала з дому або була в кіно <…>. (ms.detector.media, 08.03.2018). Дух і Літера. У гостях програми кінокритикиня Лариса Брюховецька (ukrlife.tv, 24.12.2015).] див.: кінокри́тиця, кінокритике́са Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 218.

комунікаці́йниця, комунікаці́йниць; ч. комунікаці́йник менеджерка з комунікацій. [Про музеї та карантині розпитали Ольгу Носко, комунікаційницю музею Ханенків та ведучу програми «Музеї. Як це працює» на UA: Культура. (Громадське радіо, 21.05.2020). У херсонської поліції нова комунікаційниця. (most.ks.ua, 04.10.2019). А це наша комунікаційниця Daryna Mizina розповідає про те, як ми боремось із сексизмом. (Гендер у деталях, ФБ, 14.09.2019).]

мамологи́ня, мамологи́нь; ч. мамо́лог лікарка, фахівчиня з мамології. [Світлана Мороз – лікарка мамологиня-онкологиня вищої категорії у програмі «Фреш» з Юлією Сиротою. («Фреш», ТК «Відкритий», 23.06.2020). За словами лікарки мамологині Аліни Андріїв, значно легше виліковується рак на ранніх стадіях. (blitz.if.ua, 07.02.2020). Розмову про проблеми профілактики жіночого здоров’я у формі діалогу продовжили ведучі заходу – експертка художнього музею Ольга Нікітіна, лідерка Проекту Кешер в Хмельницькому Ірина Герасименюк, активістка програми «Жіноче здоров’я» Наталя Герасименко і лікарка-мамологиня Хмельницького обласного онкологічного диспансеру Катерина Зубатюк. (projectkesher.org.ua).] С. Нечай «Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами», 4 вид. К., 2003, с. 369.

метре́са, метре́с; ч. метр 1. шаноблива назва жінки, видатної своїми обдаруваннями і знаннями в науці, мистецтві, літературі. [ Аж раптом на вогник зазирнула метреса Оксана Стефанівна і всім нам поставила діягноз <…> (Богдан Стасюк, ФБ, 14.01.2017). Першими лауреатами премії «Золотий капелюх» у номінації «Наїзд року» стали співаки Потап і Настя – за пародію «Не пара» на Аллу Пугачову та Софію Ротару, яку представляли під час проведення фестивалю «Crimea Music Fest». Андрій Доманський, який був разом із Катериною Осадчою ведучим карнавалу, вручаючи «чумачечім» артистам преміальні капелюхи, запитав, чи не боялись Потап і Настя «посягнути» на метрес. (Україна молода, 2011). Він, зрозуміло, не міг конкурувати з паризькими, але, тим не менш, став предметом чорної заздрості двох найбагатших бучацьких метрес – дружини воєводського коморного Граноцького та перестарілої діви Мантшиковської, останньої представниці колись славетної і численної землевласницької фамілії, бічної гілки Остророгів. (Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля», К., 2007). Нащо бути вам другою Ліною? Нащо бути вам третьою Лесею? Нащо бути в поезії тлінною, Іще в юності ставши метресою? (Літературна Україна, 2004, № 43, с. 8).] 2. заст. коханка, полюбовниця, утриманка. [Стало зрозуміло, що це не ще одна звичайна метреса, не одна з багатьох коханок «зліва», яку можна прогнати, підкупити або відписати на васала. (Анджей Сапковський «Божі воїни», пер. Андрій Поритко, 2006). Лейтенант Дельфіко охоче розповів мені про те, що вісті про прінцесу завдяки її листам, а особливо донесенням шпиків, почали приходити в Неаполь ще з Венеції, де вона начебто перебувала під опікою маркіза де Вількура, амбасадора Франції, бувши його метресою. (Юрій Косач «Володарка Понтиди», 1987). Отже, коли я вирішив одружитися з Мері, я знав, що братиму шлюб не з метресою, а з порядною жінкою. (Борис Крумов «На альпійській верховині», пер. Любим Копиленко, 1976). Нехай би граф сам собі їхав зі своїми метресами, нехай би й голову собі зламав або зійшов на жебрака, – але я, пощо я пустив із ним свою дитину? (Іван Франко «Великий шум», 1907).] див.: учи́телька, наста́вниця Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 284 – 1 значення. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – 2 значення. Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

озву́чувачка, озву́чувачок; ч. озву́чувач та, хто озвучує новини, фільми або аніме; фахівчиня з озвучення. [Але багато з озвучників російською живуть в Україні. Наприклад, Nika Lenina – озвучувачка з України, з Дніпропетровська. (Українська правда. Життя, 18.04.2021). Анна Димна — польська акторка театру Alna, літераторка, ведуча на радіостанції й озвучувачка фільмів. (artsandculture.google.com). Озвучувачка новин монотонно начитує жахну добову чи й нічну статистику цієї цинічної НЕ-війни <…> (grinchenko-inform.kubg.edu.ua, 07.03.2017).] див.: ди́кторка Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 357.

презента́нтка, презента́нток; ч. презента́нт та, хто презентує когось або щось для когось. [Про ті ранні джерела творчості згадували того дня як ведучий дійства, – відомий радіожурналіст, актор і співак Андрій Роїк, – так і сама презентантка. (vnu.edu.ua). Зокрема, бере активну участь у масштабних Всеукраїнських виставках-форумах «Українська книга на Одещині» — як презентантка, як експертка на різних заходах і як дарувальниця видань до фонду книгозбірні. (chornomorka.com, 11.07.2020). Одностайними з твердженнями п. Ігора були і члени Міжрегіонального поетичного клубу «Об’єднані словом», головою якого є презентантка. (lib.if.ua, 24.11.2013).]

розповсю́джувачка, розповсю́джувачок; ч. розповсю́джувач та, хто розповсюджує щось. [Ведучий підсунув їй стільця, вона сіла, і ми з Мулою впізнали ту саму розповсюджувачку, що придбала в нас розірваного білета. (Дерево бодхі, 2011). «Вар’яти!» – спересердя сказала одна літня жінка, котра, як і я, стала свідком сварки між старшими чоловіками і розповсюджувачкою газет у трамваї <…> (Високий замок, 2002).] див.: дистриб’ю́торка, поши́рювачка Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 773. Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)

спі́керка, спі́керок; ч. спі́кер 1. очільниця парламенту або однієї з його палат. [Причиною звернення стала відмова Facebook видалити спотворене (навмисно сповільнене) відео, на якому Ненсі Пелосі, спікерка Палати представників, здається п’яною. (Український тиждень, 2019). Про це повідомила спікерка парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе (rbc .ua, 13.03.2009).] 2. та, хто виступає з доповіддю, повідомленням. [На симпозіум запрошені 27 спікерів і спікерок у сферах архітектури, містопланування, інклюзивності, історії, підприємництва, мистецтва та музики. (Фіртка, 2019). Часто представляю Інститут партнерства та сталого розвитку та беру участь як спікерка чи експертка на форумах, конференціях, панельних, експертних дискусіях, дослідженнях на тему гендерної рівності та участі жінок. (Україна молода, 2018).] 3. заст. ведуча радіопрограми. [Голос спікерки проказував німецькою мовою поволі: –Надаємо репортаж воєнного звітодавця під назвою "Лємберґ, айне фронтштат". (Олег Лисяк «За стрілецький звичай», 1952). «Увага, увага! 125, пшешедл», – говорила варшавська спікерка. (Марія Струтинська «Буря над Львовом», 1941).] див.: допові́дачка, промо́виця

телеведу́ча, телеведу́чої; ч. телеведу́чий та, хто працює в кадрі на телебаченні. [Авторка та ведуча «ТСН-Тиждень» Алла Мазур вперше вийшла в ефір у новому образі без перуки. (ТСН, 21.09.2020). Відома телеведуча і співачка Анжеліка Рудницька вирішила об’єднати приємне з корисним, запросивши всіх до Софії Київської на відкриття виставки своїх робіт та презентації мистецького проекту «Дерево бажань». (Україна молода, 2014). На фото бачимо, як «Голу правду» демонструє болгарським глядачам 23-річна телеведуча Діана Велікова. (Високий замок, 2001).] див.: телевізі́йниця

церемонійме́йстерка, церемонійме́йстерок, церемонійма́йстерка, церемонійма́йстерок; ч. церемонійме́йстер, церемонійма́йстер авторка сценарію і ведуча виїзної весільної церемонії. [Про неймовірну весільну церемонію розповіла весільна церемоніймейстерка Марія Ханзерук <…> (shatsk.rayon.in.ua, 02.03.2021). <…> у нас буде запальний ведучий, церемоніймейстерка, яка повинна просто всіх розчулити до сліз, коли ми будемо говорити одне одному клятви. (Сьогодні, 23.06.2020). Обручку, яку Жак заґавлено випустив, шукали всі – церемоніймейстерка, працівники, свідки <…>. (Тимофій Гаврилів «Вийди і візьми», 2014).]

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Вѣду́нъ, вѣду́нья = д. Волхвова́тель, ница.

Арта́читься = норови́ти ся, опинати ся, баскали́чити ся, комези́ти ся. — Його ведуть, а він ще й опиняєть ся. — Не баскаличивсь-би, та йшов. Кот. — Кінь норовить ся. — Та буде вже тобі комезити ся — ходїм!

Безгла́сный, но = безголо́сий, нема́ючий го́лосу, безмо́вний, нїми́й, без го́лосу, нїмо; ни́шком, криткома́, крадькома́, пота́ємно. — Нїмі на панщину ідуть і дїточок своїх ведуть. К. Ш. — Зробив се криткома́.

Бычи́ться = 1. хму́рити ся, во́вком диви́ти ся. 2. опина́ти ся, спина́ти ся, спіра́ти ся, пруча́ти ся, змага́ти ся. С. Л. — Його ведуть, а він ще й опинаєть ся.

Ви́сѣлица = ши́бениця. С. З. Л. – Злодїя на шибеницю ведуть, а він каже, що не винен. н. пр.

Волоки́та = 1. тягани́на. С. Ш. — Судова тяганина. — Як почалась тяганина, не раз упріла у мене чуприна. н. пр. 2. бабі́й, бабоду́р, ба́хур (С. З. Л. Ш.), джиґу́н, волоцю́га (С. З.) — Познайте молодицї гожі: з Енеєм бахурі всї схожі. Кот. — Ой джиґуне, джиґуне, великий ледащо, ведуть тебе до пана — сам не знаєш за що. Ой на ноги дибки, на руки дибицї; оцеж тобі, джиґуне, гарні молодицї. Ой на ноги дибки, на руки дибята; оце ж тобі, джиґуне, гарні дївчата. н. п.

Зарѣ́зъ = зарі́з. — Там Татари полон дїлять, на заріз людей ведуть. н. п.

Лома́ться = 1. лама́ти ся, трощи́ти ся (С. Ш.), про кригу на річцї – кре́снути. 2. виверта́ти ся, викру́чувати ся, витина́ти ся, викривля́ти ся, ко́рчити ся. — Викривляєть ся, неначе комедїянт. 3. опина́ти ся. — Його ведуть, а він ще й опинаєть ся. 4. чва́нити ся, бундю́чити ся, пиндю́чити ся, инди́чити ся (д. Ва́жничать). 5. полюва́ти, бі́гати, тїкати ся. — Корови почали полювати. — Коло Ганни Зачатія вовки тїкають ся.

Нѣмо́й, нѣ́мо = нїми́й, нїмо, безрі́ка, нїмту́р, нїмтура́. — В глухого та в нїмого справи не допитаєш ся. н. пр. — Нїмі на панщину ідуть і дїточок своїх ведуть. К. Ш. — Тремчу та нїмо дивлю ся. Кн.

Пло́щадь = майда́н (С. З. Л.), здр. майда́нчик (С. Л.), плац, пляц, площа. – Торго́вая пло́щадь = мі́сто (С. З.), торго́виця (С. Ш.), торг, здр. торжо́к(С.Ш.), де важниця — важня́. — До сходу сонця рано-рано у Вифлеємі на майдані зійшов ся люд. К. Ш. — Ой як вийдемо на майдан, та вдаримо в барабан. н. п. — Рано збудять, оглядітись не дадуть, перекличуть, до майдану поведуть, стануть вчить. В. Щ. — Стояли в шиках посредї майдану сїчового Л. В. — Ватага перейшла на соборний майдан. Пр. — Не велику й не багату чоловік построїв хату, — та й поставив у селї коло міста на шпилї. В. Щ. — Куди ідеш? на торговицю. С. Ш. — Не хоче коза на торг, так ведуть. н. пр. — Бути козї на торзі н. пр. — Пішов котик на торжок, купив собі пиріжок. н. п.

Позо́рище = позо́рище, видо́вище, видо́висько. С. Жел. — Бо на позорище ведуть старого дурня муштровати. К. Ш.

Преиму́щественный, но = перева́жний, но, бі́льше то́го, над усе́. — Народ за тих давнїх часів переважно обробляв землю. Бар. О. — Князї, дружина і боярство ведуть переважно полїтичну і культурну роботу в давнїй Русі. Зап. — Беріть дївчат на тютюн і з иньших сїл, та переважно все ж з нашого села. Кн. — Ходили до вас і пани, а більше того, що жиди. Кр. — Трохи вчив ся, а більше того, що так книжку читав. Кр.

Ры́нокъ = ри́нок, база́рь (С. Аф.), торг, торжо́к, торго́виця (С. Ш.), мі́сто. С. З. — У Київі на ринку пъють чумаки горілку. н. п. — Бути козї на торзі. н. пр. — Не рада коза на торг, так ведуть. н. пр. — Куди їдеш? На торговицю. С. Ш. — Пішов на торжок, купив собі пиріжок. н. п. — Іти на місто. С. З. — Толку́чій ры́нокъ = товчо́к, товку́н, товку́чка, точо́к, С. Ш. — Купив на товкуні. С. Ш.

Счётная = ха́та або кімна́та, де веду́ть ся раху́нки.

Торгъ = 1. торг, пото́ржка (дїя). — В торгу нема гнїву. н. пр. 2. торг, торжо́к (С. Ш.), торго́виця (С. Ш.), ри́нок. — Бути козї на торзї. н. пр. — Не рада коза на торг, так ведуть. н. пр. — Ой піду я на торжок, куплю собі голубок. н. п.

Упря́миться, заупря́миться = упіра́ти ся, спіра́ти ся (С. Л.), опіра́ти ся, спина́ти ся (С. Л.), опина́ти ся, змага́ти ся (С. Л.), норови́ти ся, комези́ти ся, єрепенити ся, огуря́ти ся, упе́рти ся, закомези́ти ся, затя́ти ся, затну́ти ся. — Його ведуть, а він ще й опинаєть ся. н. пр. — Д. ще під сл. Упо́рствовать і Заупо́рствовать.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)