Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 135 статей

Запропонувати свій переклад для «взір»

Шукати «взір» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Вид – 1) (образ, подобие, наружность) ви́гляд, о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва, стать, (к)шталт, ви́зір (р. -зору), вро́да. [Ма́ти весе́лий (го́рдий, сумни́й, нужде́нний) ви́гляд. Дух святи́й прийня́в подо́бу (по́стать) го́луба. Поста́ва свя́та, а сумлі́ння злоді́йське]. • В таком ви́де – в тако́му ви́гляді, в такі́й по́статі. • В наилучшем ви́де – в найкра́щому ви́гляді, в найкра́щому сві́тлі, як-найкра́ще. • В п’яном ви́де, в трезвом ви́де – по-п’я́ному, п’я́ним бу́вши, по-твере́зому, твере́зим бу́вши. • Внешний (наружный) вид – зве́рхній (надві́рній) ви́гляд, вро́да. • На вид, с ви́ду – на ви́гляд, на по́гляд, на о́ко, на взір, на по́зір, з ви́гляду, з по́гляду, з ви́ду, з лиця́. [Пшени́ця га́рна на взір]. • Странный на вид – ди́вний з по́гляду, ди́вного ви́гляду, ди́вно вигляда́ючи. • При ви́де – ба́чучи, поба́чивши. • Под ви́дом кого, чего – на́че-б то хто, що, ні́би-то хто, що, в ви́гляді кого́, чого́, в о́бразі кого́, чого́, під по́зором кого́, чого́. • В ви́де наказания ему решено… – за ка́ру йому́ ви́значено… • В ви́де опыта, милости – як спро́ба[у], як ла́ска, за ла́ску. • Иметь вид кого, чего, представляться в ви́де кого, чего – ма́ти подо́бу, ви́гляд кого́, чого́, вигляда́ти, пока́зуватися, видава́тися, як (немо́в) хто, як що и ким, чим. [Га́рне хлоп’я́, шкода́ ті́льки, що паненя́м визира́є. Вигляда́є немо́в ви́нний]. • Делать, сделать вид – удава́ти, уда́ти кого́, чини́тися ким, виставля́ти себе́ як, що. [Удава́ти неви́нного, удава́ти обра́женого. Удава́в, немо́в спить. Старе́ виставля́є себе́, що не ско́ро їсть]. • Принимать, принять какой-л. вид – набира́ти, -ся, яко́го ви́гляду, перейма́тися ви́дом, бра́ти (узя́ти) на се́бе лице́ (лик). • Подавать, показывать вид – дава́ти в знаки́, дава́ти озна́ку, вдава́ти ні́би. • Не показывать и ви́да, что… – і навзнаки́ не дава́ти, що…; 2) (матем.: форма, фигура) стать, подо́ба, фо́рма, ви́гляд; 3) (ландшафт, пейзаж) крайови́д, ви́гляд, вид. [Чудо́вий гірськи́й крайови́д. Ой, що за чудо́ві ви́гляди тут у вас і на рі́чку й за рі́чку (Н.-Лев.). Вид навкруги́ був сумни́й]; 4) (видимость, возможность быть видимым): На виду́ – на о́ці, на видноті́. • Быть на виду́ у кого-л. – бу́ти в о́ці, в очу́, перед очи́ма, перед ві́ччю в ко́го. [Перед очи́ма в хи́жої татарви́]. • Иметь в виду́ кого, что (рассчитывать на кого, на что) – ма́ти на ува́зі (на о́ці) кого́, що, ва́жити на ко́го, на що. [Письме́нник, що ва́жить і на сільсько́го читача́…]; (принимать во внимание, сообразоваться) – огляда́тися, уважа́ти на ко́го, на що, ма́ти кого́ (що) на ду́мці, на о́ці, в очу́, на ува́зі, ду́мати на ко́го. [Народопра́вство централісти́чне раз-у-раз огляда́тиметься на потре́би центра́льних люде́й більш, ніж на на́ші (Єфр.). Передовики́ ля́дської полі́тики ма́ли в очу́ саме́ па́нство (Куліш). На ко́го ви ду́маєте? = кого вы имеете в виду?]. • Имелось в виду́ – була́ ду́мка. • Имея в виду́, что… – ма́ючи на ува́зі (на о́ці), що…, уважа́ючи на те, що… • В виду́ того, что… – з о́гляду[ом] на те, що… • В виду́ (чего) – через що, уважа́ючи на що, з о́глядом[у] на що, тим що… • В виду́ ранней весны – уважа́ючи (з о́гляду[ом]) на ра́нню весну́. • Ставить кому на вид – вино́сити кому́ перед о́ко, зверта́ти чию́ ува́гу, подава́ти кому́ на ува́гу, виставля́ти (завважа́ти) кому́. • Скрыться из ви́ду – загуби́тися, ще́знути з оче́й. • Выпустить из ви́ду – спусти́ти з ува́ги, з оче́й, забу́тися. • Итти за кем, не выпуская из ви́ду – іти́ за ким на́зирцем (на́зирці), на́глядом (на́глядці). • Для ви́ду – про (лю́дське) о́ко, для [ради] годи́ться, на ви́зір, для призо́ру. [Аби́ був на ви́зір]. • Ни под каким ви́дом – жа́дним спо́собом, ні в я́кому ра́зі. • Ви́дом не видать – за́зором не вида́ти, і за́зору нема́є; 5) (разновидность) відмі́на, порі́док, ві́дрід (р. -роду), вид. [А це де́рево вже и́ншого порі́дку]; 6) (биол.) відмі́на, вид. [Числе́нні відмі́ни зві́рів]; 7) па́шпорт, по́свідка, ка́ртка (на перебува́ння, на прожива́ння десь); 8) (грам.) вид, фо́рма. [Вид недоко́наний, доко́наний, одноразо́вий]; 9) ви́ды, -ов, мн. – ду́мка, га́дка, на́мір, мета́, споді́ванки. • Из корыстных ви́дов – за-для кори́сної мети́. • В ви́дах чего – за-для чо́го, ма́ючи на ува́зі щось, за-для яки́хсь ви́глядів. • В служебных ви́дах – за-для ви́глядів (в в-ах) службо́вих. • Иметь ви́ды на кого, на что – би́ти (ці́лити, ва́жити) на ко́го, на що, накида́ти о́ком на ко́го, на що. [Не ду́же б’є на кріпа́цьких парубкі́в (Мирн.)]. • Ви́ды на урожай, на будущее – споді́ванки (ви́гляди) на врожа́й, на майбу́тнє. • Видать ви́ды – бува́ти (бу́ти) в бува́льцях, у Бува́личах. • Видавший ви́ды – обме́таний, бува́лий.

Вне́шность – 1) (наружная поверхность) о́коло. [О́коло (ха́тнє) було́ обби́те доще́м (Левиц.)]; 2) (внешний вид) зо́вні́шність (р. -ности) ви́гляд, взір (р. взо́ру). [Ви́гляд мі́ста, села́. Сі́но га́рне на взір]; 3) (наружная сторона явлений) поверхо́вість (р. -вости), позверхо́вість (позверхо́вність), зве́рхність. [Люби́ти поверхо́вість, не іде́ю (Пачов.). Мужи́к перейма́є у па́на позверхо́вність (Грін.). Зве́рхність поді́й прите́мнює ї́хній вну́трішній зміст]; 4) (внешность, наружность человека) – а) вро́да, приро́да, подо́ба. [Яка́ пога́на йому́ вро́да, а пан (Звиног.). Так, я, моя́ подо́ба, моє́ лице́, мій ви́раз, все, зовсі́м (Фран.). Га́рна ді́вчина, тако́ї подо́би не ба́чили у нас (Сторож.). Приро́да їй га́рна, то й одягну́тися хо́четься кра́ще (Звиног.)]; б) зо́внішність, зве́рхність, поверхо́вість. [Зо́внішність у ньо́го пова́жна. Все́нька зве́рхність – од убра́ння й мане́р до спо́собу розмо́ви (Єфр.). Комі́чна поверхо́вість (Фран.)]; 5) по вне́шности, вне́шним образом, вне́шне и т. д. – на по́гляд, на о́гляд, на о́ко, з-по́гляду, з-о́колу, зве́рху, на взі́р. [То ті́льки здає́ться, то ті́льки з-о́колу (Мирн.). Хоч як різня́ться зве́рху про́сте рече́ння і найкра́щий твір (Єфр.). Стано́вище, прина́дне на по́гляд, тяжке́ й обра́зливе по су́ті (Єфр.). На взір чолові́к сере́дніх літ (Мирн.)]. • Вне́шностью, наружностью, лицом (о людях) – на вро́ду, на обли́ччя, на ви́гляд. [Хоро́ша дружи́на на вро́ду. Бридки́й на обли́ччя. Непога́ний на ви́гляд (Крим.)].

Ма́не́р – (пошиб, вид) ма́ні́р (-ру), (к)шта́лт (-ту), штиб (-бу), зразо́к (-зка́), зразе́ць (-зця́), взір (р. взо́ру), штиль (-лю), (способ) спо́сіб (-собу), чин (-ну), лад (-ду). • На -не́р чего – на ма́ні́р, на (к)шталт, на штиль, на штиб и т. д., кшта́лтом, шти́бом, спо́собом, ро́бом, ла́дом чого́. [Коли́сь лю́ди вшива́ли ха́ти ті́льки соло́мою, а тепе́р на нови́й мані́р ро́блять (Звин.). Зрости́в дочку́ на великопа́нський ма́нір (Мова). Почали́ козаки́ жи́ти на ля́дський кшталт (Куліш). Соро́чка поши́та кшта́лтом городя́нських чолові́чих сорочо́к (Грінч.). Лама́ти язи́к на тата́рський штиб (Номис). Оде́жа ши́лась свої́м туте́шнім шти́бом (Основа 1862). Він співа́в у це́ркві тро́хи на парубо́цький зразе́ць (Н.-Лев.). Неха́й лю́ди його́ ро́бом ро́блять, то усе́ до́бре бу́де (М. Вовч.). Забуди́нки на дру́гий штиль (Свидн.)]. • На один -не́р – на оди́н ма́ні́р (кшталт, штаб, штиль, зразе́ць). [Оде́жу всі ши́ють на оди́н штиб (ма́ні́р и т. д.)]. • Все действуют на один -не́р – усі́ ро́блять (чи́нять) одни́м ро́бом (чи́ном, спо́собом, ла́дом). • Каким бы -ром туда пробраться – яки́м-би ро́бом (спо́собом, чи́ном, ма́ні́ром) туди́ пробра́тися? • Каким, таким -ро́м – яки́м, таки́м ма́ні́ром (кшта́лтом, шти́бом), яки́м, таки́м спо́собом (ро́бом, чи́ном), по-яко́му, по-тако́му. • На французский, на турецкий -не́р – на францу́зький, на туре́цький лад, з-францу́зька, з-туре́цька; по-францу́зькому, по-туре́цькому.

Моде́ль – 1) моде́ль (-лю, м. р.) и моде́ля (-лі, ж. р.), зразо́к (-зка́), взір (р. взо́ру), взіре́ць (-рця́), (диал., техн.) мо́дло. [Розви́тись, ніко́го, опріч себе́ само́го, не ма́ючи за взір і за мо́дло (Куліш)]. Это не -де́ль! – це не спо́сіб! це що и́нше! це не до-ді́ла! так ді́ла не бу́де!; 2) (у живописца, скульптора) моде́ля (-лі, ж. р.: о мужч. и женщ.), нату́рник, -ниця; (в модном магазине) моде́ля (-лі).

Нару́жно, нрч. – зо́ко́ла, зоко́лу, зве́рху, по(з)верхо́во; зо́внішньо, назо́вні, зовні́, надві́рно; (на вид) на по́гляд, з по́гляду, на взір, на о́ко, з позо́ру, з ви́ду; срв. Вне́шне (под Вне́шность 5). [Назо́вні ко́жен з них ні́би й нія́к не зміни́вся (В. Підмог.). Тон його́ мо́ви – ла́гідний зовні́ (В. Підмог.)]. • Он только -но добродетелен – він ті́льки на по́гляд (назо́вні) доброче́сний, він ті́льки здає́ться доброче́сним.

Нару́жность – 1) (наружн. сторона, поверхность) о́коло, зо́внішність, поверхо́вість, по(з)верхо́вість (-ости), верх, по́верх (-ху). • По -сти дом хорош – зо́ко́ла (зоко́лу, назо́вні, зовні́, на по́гляд, на взір) буди́нок (дім) га́рний; 2) (человека) – а) (внешний вид) (зо́вні́шній) ви́гляд (-ду), зо́внішність, зве́рхній ви́гляд, (редко) зве́рхність, (гал.) поверхо́вість (-ости), (осанка) поста́ва. [Була́ це люди́на прива́бливого ви́гляду (с располагающей -ностью) (Короленко). Поста́ва свята́, а сумлі́ння злоді́йське (Номис)]; б) (физиономия) вро́да, подо́ба, приро́да. Срв. Вне́шность 4 и 5. [Се був чолові́к і на вро́ду незгі́рший, і на вда́чу (М. Вовч.). Дру́га лю́бого подо́бу кра́сну боги́ня прийняла́ (Л. Укр.). Га́рна ді́вчина, – тако́ї подо́би і не ба́чили в нас на Украї́ні (Стор.)]. • Счастливая -ность – вда́тна вро́да, щасли́ва зо́внішність. • Счастливой -сти – що вда́вся (вда́тний) на вро́ду. • -стью, по -сти – назо́вні, на ви́гляд, на взі́р, на вро́ду, на обли́ччя. • -ность обманчива – вро́да (зо́вні́шність) облу́дна. • По -сти не суди – не суди́ з о́кола (з зо́внішнього или з околи́шнього ви́гляду).

Образе́ц – зразо́к (-зка́), зразе́ць (-зця́), взі́р (р. взо́ру), взіре́ць (-рця́), взо́рець (-рця), при́клад; (только модель) мо́дло, мані́р, штиб, штем. • Взять кого на -зе́ц – взя́ти кого́ за зразо́к (взіре́ць и т. д.). • Ставить кого за -зе́ц – станови́ти кого́ за зразо́к (взір, взіре́ць и т. д.). • Он является -цо́м всем своим товарищам – його́ ма́ють собі́ за зразо́к (взір, взіре́ць, при́клад) усі́ його́ товариші́. • По -зцу́ – на зразо́к (зразко́м) чого́, на взір (взо́ром) чого́, на взіре́ць (взірце́м, взо́рцем) чого́, на штиб, (шти́бом), (к)шта́лтом чого́. [На зразо́к класи́чних пое́м (Єфр.) Твори́лися леге́нди на прада́вній взіре́ць. Зроби́ мені́ на таки́й штиб. Напи́сано кшта́лтом старода́внього письма́]. • -зе́ц квитанции, условия и т. п. – зразо́к (взір, взіре́ць) квитка́, умо́ви и т. п.

По, предл. – 1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). • Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́. • Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?]. • Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.). • Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці. • Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією). • Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях. • Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б). • Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х). • По селениям и по городам – по се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти]. • По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами. • Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́]. • Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню. • По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва. • По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка. • Ударить по рукам – уда́рити по рука́х. • Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги. • Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти. • По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці. • По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми. • Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка. • Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці. • По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках. • По временам – часа́ми, ча́сом. • Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования – на вопрос: вдоль чего – употребляется конструкция с твор. пад.). • Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м]. • Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем. • Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том. • Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею. • Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем. • Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами. • Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го. • По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том. • По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу. • По определению суда – за ви́роком су́ду. • По поручению – з дору́чення, за дору́ченням. • Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою. • По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння. • По ошибке – по́милкою, через по́милку. • Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки). • Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не. • Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́. • По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…]. • По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди. • По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження… • По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі. • По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок. • По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя. • По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною). • Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям. • По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому]. • По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)]. • По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́. • По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́… • Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу). • По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах]. • По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють. • По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка. • По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку. • Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду. • По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння. • Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння. • По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу. • По требованию – на вимо́гу. • По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра. • По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку). • По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)]. • По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею). • По наущению – з намо́ви. • По вашей милости – з ва́шої ла́ски. • По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося. • По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни. • По многим причинам – з багатьо́х причи́н. • По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою. • По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)]. • Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий. • Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що… • Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги. • По несогласию – через незго́ду. • По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено. • По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)]. • По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю]. • По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм. • Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором). • По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників. • По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки. • По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к. • Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння. • Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою. • Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою. • Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками. • Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту). • По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м. • По порядку – по́ряду. • Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй. • Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд. • Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок. • Выдать по чеку – ви́дати на чек. • Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер. • По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців. • По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів. • По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва. • Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва). • По общему согласию – за спі́льною зго́дою. • Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су. • Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці). • Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма). • Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)]. • Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії… • Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду. • В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією. • Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́). • По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю. • Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром. • Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем. • По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти. • Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су. • По месту назначения – до призна́ченого мі́сця. • По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі]. • Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку. • По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві). • По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді. • Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му. • На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва). • По чести – по че́сті. • По совести – по со́вісті. • По справедливости – по пра́вді. • По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти. • Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м. • По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків. • По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат. • По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями. • По моей теории – на мою́ тео́рію. • По моему мнению – на мою́ ду́мку. • По моему – по мо́єму, як на ме́не. • Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що. • Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни. • Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в. • Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства). • Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння. • Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві). • По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві. • Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су. • По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)]. • По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́. • Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би. • Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах. • Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди. • По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́). • Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти. • Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу. • По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го. • По направлению к чему – до чо́го. • По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го. • По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние. • Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги. • Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в). • По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою. • Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю. • Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м. • Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою. • По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському. • По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба). • Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну. • По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну. • По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують… • По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́]. • Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду). • По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний. • По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків. • По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується. • И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ. • По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту. • По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні. • По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить… • По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на… • Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́; 2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) – по що. • Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н. • Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)]. • Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному. • Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го. • По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час. • С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку. • По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель). • Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й). • По шею – по ши́ю, до ши́ї. • По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́]. • Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс. • Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х. • По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша. • По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба). • По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)] 3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му. • Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є]. • Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю. • Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін]. • Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х. • По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька. • По заходе солнца – по за́ході со́нця. • По обеде – по обі́ді, після обі́д(у). • По окончании праздников – по свя́тах. • По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк. • По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи. • По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю. • По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)]. • По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї. • По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж. • По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)]. • Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся). • Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́. • Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го). • По чём сукно? – по чі́м сукно́?

Подготовля́ть, подгото́вить – (что для чего) готува́ти, наготува́ти, нала́годжувати, нала́годити, прила́годжувати, прила́годити що до чо́го; (кого к чему) готува́ти, приготува́ти, спосо́бити, успосо́бити кого́ до чо́го. [Бра́ли селя́ни козакі́в за взір життя́ лю́дського на Украї́ні і спосо́били що-найкра́щих свої́х юнакі́в до козакува́ння (Куліш)]. • -ля́ть учением – піду́чувати, підучи́ти чого́. • -ля́ть телегу к дороге – рихтува́ти, нарихтува́ти во́за в доро́гу. [Нарихтува́ли вози́ в дале́ку путь]. • -ля́ть к известию кого – готува́ти, приготува́ти кого́ до зві́стки. • -ля́ть постепенно – готува́ти потро́ху. • Подгото́вленный – нагото́влений, нала́годжений, прила́годжений, підгото́ваний; спосо́блений до чо́го; піду́чений чого́; (о телеге) нарихто́ваний у доро́гу. • -ный к известию – пригото́ваний до зві́стки.

Подо́бие – 1) (образ, изображение) подо́ба, подоби́зна, подобина́ кого́, чого́; (обманчивое) облу́да, натя́ма кого́, чого́, чия́. [Утра́тити зо́всім подо́бу лю́дську (Л. Укр.). Де́яка подо́ба ща́стя (Єфр.). Подо́ба і́стини за пра́вду ста́ла вам (Самійл.). Він зліпи́в з не́ї подоби́зну. Не Іва́н, а натя́ма Йва́нова, так схуд (Козел.)]. • Одно только -бие (обманчивое) чего-л. – сама́ (одна́) облу́да (натя́ма) кого́, чого́, чия́. • По образу и по -бию божию – в о́браз бо́жий і подо́бу (Бібл.). • И -бия нет подлинника – і подо́би нема́ першотво́ру. • На -бие кого-л., чего-л. – на взір, взо́ром, на кшталт, кшта́лтом, на шта́лт, шта́лтом, на штиб, на штем кого́, чого́; срв. Мане́р. [Вона́ споруди́ла собі́ щось на взір вівтаря́ (Л. Укр.). Ходи́ли го́лі на кшталт цига́н (Котл.)]; 2) подобо́нство, схо́жість (-жости); см. Схо́дство.

II. Приме́р – 1) (образец для подражания, следования) при́клад (-ду), зразо́к (-зка́), взіре́ць (-рця́), взір (р. взо́ру); см. Образе́ц; (повод, плохой -ме́р) при́звід (-воду). [Будь ти нам духо́вним ба́тьком, будь нам при́кладом висо́ким (Франко). Сере́дні віки́ даю́ть зразки́ вже свідо́мого набли́жування до наро́дньої стихі́ї (Єфр.). Вони́-б (ді́ти) не шко́дили, а ти при́звід дає́ш. Ста́рший брат – зло́дій, а за його́ при́зводом краде́ вже й моло́дший (Звин.)]. • Давать, подавать -ме́р кому – дава́ти при́клад, зразо́к, взіре́ць кому́. • Показывать хороший -ме́р кому – пока́зувати (дава́ти) до́брий при́клад, пока́зувати до́бру доро́гу кому́. • Брать кого-л., что-л. в -ме́р – бра́ти кого́сь, щось за при́клад (за зразо́к, за взіре́ць). • Брать с кого, с чего -ме́р – бра́ти з ко́го, з чо́го при́клад, зразо́к. • Приводить, ставить в -ме́р кого – наво́дити як при́клад, за зразо́к кого́, за взіре́ць станови́ти кого́, що. • Ставить себе в -ме́р кого – ма́ти собі́ за при́клад (за взір, за зразо́к) кого́. • Делать по чьему -ру, следовать чьему -ру – іти за чиї́м при́кладом; роби́ти чиї́м ро́бом, іти́ у чий слід, іти́ за ким, у слід кому́ вступа́ти. • По -ме́ру кого – за при́кладом, за зразко́м кого́, чиї́м. • По -ме́ру старших – за при́кладом ста́рших или при́кладом ста́рших. • По -ме́ру (образцу) чего – на зразо́к, на взір чого́ или зразко́м, взо́ром яки́м. • Сила -ра – вага́ при́кладу, зразка́; 2) (образчик для сравнения, пояснения) при́клад (-ду), зразо́к (-зка́). [Ко́жне пра́вило поя́снюється при́кладом. При́клади – не зако́н]. • На -мер – напри́клад. • Этому был -ме́р – таки́й при́клад (таки́й ви́падок) був. • Этому не было -ра – тако́го при́кладу не бу́ло. • Не в -мер (невпример) – 1) не для при́кладу; 2) (без всякого сравнения) незрівня́но, без (вся́кого) порівня́ння, не в замі́ру. • Не в -ме́р другим – не так, як и́нші. • Награда не в -ме́р другим – нагоро́да, як ви́няток.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Вид – 1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода; 2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд; 3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид; 4) (видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. 5) (разновидность) відміна, порідок, відрід, вид; 6) (биол.) відміна, вид; 7) паспорт (давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь); 8) (грам.) вид, форма; 9) (виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки: • будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі); • быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого; • быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого; • в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів; в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…; • в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку; • в виде прогонных и суточных – як прогони та добові; • в виде процента – як процент; • в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого; • в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою); • в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…; в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище; • в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого; • в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що); • в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…); • в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; • в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що; • в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…; • величественный вид – величний вигляд; • в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані; • видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований; • видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето; • вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання; • видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано; • видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати; • виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє; • виды спорта – види спорту; • в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…); • в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться); • в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще; • в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі; • в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою); • внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода); • в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч; • в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися); • в связанном виде (хим.) – у сполуках; • все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…); • всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); • в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою); • в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових; • в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу; • в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши; • в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті; • в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді; • выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися; • делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…); • дерзкий вид – зухвалий вигляд; • для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору; • заочный вид обучения – заочна форма навчання; • зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду;  • идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці); • из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою); • имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що; • имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці]; • иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати; • иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар. в очу) кого, що; • иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим; • иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що; • иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий); • иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що; • имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати; • имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…; • каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає; • кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?; • можно представить в виде – можна подати у вигляді; • на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх; • на виду – на оці; на видноті; • на виду быть у кого – бути перед очима в кого; • на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно); • надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі; • не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги; • не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи; • не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак; • не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…; • не упускать из виду – не спускати з ока; • никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…; • ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі]; • общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…; • по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий); • по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою; • подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби; • под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що; • показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки; • поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що; • потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що; • при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що; • при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку; • приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати); • приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду; • принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик); • принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду]; • принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать; • растерянный вид – спантеличений вигляд; • скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися; • совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова; • ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому; • странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид); • у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря; • упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати; • ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно). [Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Вона була маленька й опецькувата, зі сивим волоссям, округлим обличчям, яскравими синіми, мов незабудки, очима… оце й усе. На вигляд їй було років п’ятдесят, і коли вона посміхалася, то показувала великі білі зуби, які цілком могли бути її власними (Ірина Бондаренко, перекл. Дж.Чейза). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].

Вроде – подібний до кого-чого, на зразок кого-чого, наче, неначе, ніби, нібито, начеб, неначебто, немов, немовби, немовбито, як-от, от як, а саме; • вроде бы… – ніби, нібито, начеб, неначебто, немовби, немовбито; • вроде как (разг.) – ніби як; [не] наче; немов[би]; такий, як; • вроде кого, чего – подібний до кого, чого; як [от] хто, що; на зразок (на взір) кого, чого; • нечто вроде ошибки – наче якесь помилка, щось подібне до помилки, щось ніби як помилка; • нечто вроде чего – щось ніби що, щось подібне до чого, щось на взір (на кшталт, на шталт, на штиб, взором, кшталтом, шталтом) чого, наче як що.

Поскольку – а що, бо, через те що, тому що; (рус.) оскільки, (нерек.) позаяк: • постольку, поскольку – стільки, скільки; остільки, оскільки; • поскольку речь идёт о чем – а що йдеться про, а що (раз) мова йде про що, що стосується чого. [На вулицю він вийшов без пальта, незважаючи на її протести, а що холодно було, його зразу обгорнув споглядальний настрій (В. Підмогильний). Оскільки, поскільки, наскільки — зовсім непотрібні паразитні сполучники, утворені на взір польських («o ile») та російських («поскольку, насколько»); ці сполучники лише знебарвлюють українську фразу, одноманітять її. Приклади: Сьогодні наради не буде, оскільки… поскільки (а треба — «бо» або «тому що») ми йдемо на маніфестацію. А поскільки… оскільки (треба тут — «а що» або «а як» чи «а якже») цієї справи на порядку денному немає, то ми про неї й не говоритимемо. Наскільки (треба — «як?») я пригадую, це було саме тоді (М. Сулима). Видатний поет-академік Максим Рильський у своїй поемі «Мандрівка в молодість» згадує суперечки, що точилися колись у київському українському клубі «Родина» навколо слова позаяк. Було це в гімназіальні роки поета, десь наприкінці першого десятиліття нашого віку. …Там кожної пори Могли ви бачити бухгалтера й поета, Що замість випивки чи карточної гри Вели завзятий спір (така вже в нас прикмета!) Чи слово є таке вкраїнське — позаяк? (М. Пилинський). Кохай! Бо час тебе не жде. Він забирає твої дні і ночі. Кохай допоки тіло спрагле й молоде. Бо в старості кохають тільки очі (Л. Костенко). І аргумент лунав: у нас не кажуть так! Нині з герцогства моденського, де (позаяк перемир’я тривало задовго для капітанського гаманця) для Анрі-Максиміліана знайшовся заробіток од приятеля Ланца дель Васто, він краєчком ока спостерігав за результатами переговорів у справах тосканських (Д. Чистяк, перекл. М. Юрсенар). А що в останньому класі — самі сірі посередності, то Стівен з Героном стали цього року правдивими вожаками школи (М. Прокопович, перекл. Д. Джойса). — Я ромовляла з ним десять хвилин тому, а що в нього грип, то він не збирався нікуди виходити (М. Марченко, перекл. Катрін Кюсе)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

БОКАЛОВИ́ДНЫЙ укр. келихува́тий, на взір /у фо́рмі/ ке́лиха.

ВИД ще фо́рма [вид обуче́ния форма навча́ння́], (різновид) катего́рія, тип, (пейзаж) панора́ма; вид на жи́тельство по́свідка на прожива́ння /о́сідок/, о́рдер на прожива́ння /о́сідок/, совєт. пропи́ска; на вид /с ви́ду/ 1. зо́вні, 2. на взір, на масть; вне́шний вид цілком досить ви́гляд; на вне́шний вид, с вне́шнего вида на ви́гляд, з лиця́, на по́зі́р, назве́рх; в виде чего на взір чого, в о́бразі, у фо́рмі; в нетре́звом виде напідпи́тку, під ча́ркою; при виде кого поба́чивши кого, галиц. на вид кого; под видом під ма́ркою; с учёным видом з мі́ною вче́ного; ни под каки́м видом ще в нія́кий спо́сіб, ні під я́ким о́глядом, під жо́дним о́глядом /при́вод/; с видом знатока́ по-знаве́цькому; на виду́ на оча́х, на видноті́; име́ть в виду́ ма́ти на ду́мці; что Вы име́ете в виду́ (что Вы под э́тим име́ете в виду́) що Ви хо́чете (цим) сказа́ти; у всех на виду́ ще привселю́дно, на видноті́; по вне́шнему виду тру́дно суди́ть о ком на ло́бі не напи́сано у кого, хто він; ВИ́ДЫ (на майбутнє) ще наді́ї, на́міри [име́ть виды на кого мати наміри що́до кого]; виды на что прогно́зи /перспекти́ви/ чого; виды на что такие ст закро́юватись на таке що [виды на урожа́й хоро́шие закро́юється на до́брий урожа́й]; име́ть виды на кого ва́жити на кого; виды Я́лты образки́ Я́лти.

ВИНТООБРА́ЗНЫЙ укр. гвинтува́тий, на взір гвинта́, у фо́рмі гвинта́, як гвинт, (про сходи) кругойду́чий.

ВРО́ДЕ ще на взір; вроде бы ні́би аж, мо́вби аж; вроде как бы стил. перероб. чи що [вроде как бы изнутри́ зсере́дини, чи що].

ГУБОВИ́ДНЫЙ, ГУБООБРА́ЗНЫЙ на взір губи́ /губ/.

ЖЕЛАТИНООБРА́ЗНЫЙ, укр. на взір желати́ни, желати́нистий.

ЗЕРНООБРА́ЗНЫЙ укр. зернува́тий, на взір зерна́.

КАПЛЕОБРА́ЗНЫЙ укр. на взір кра́плі, реконстр. крапеля́стий.

КЛАН прикм. похідн. кланови́тий /= на взір кла́ну/.

КЛЕШНЕВИ́ДНЫЙ, КЛЕШНЕОБРА́ЗНЫЙ коротк. клешня́стий, клешнюва́тий, як кле́шня́, у фо́рмі /на взір/ клешні́.

КОЛЕСОВИ́ДНЫЙ укр. коліща́стий, коліща́тий, реконстр. колесува́ти, на взір /у фо́рмі/ ко́леса, як ко́лесо.

КОЛОКОЛООБРА́ЗНЫЙ дзвонува́тий, як дзвін, на взір дзво́ну.

КОЛЬЦЕВИ́ДНЫЙ, КОЛЬЦЕОБРА́ЗНЫЙ укр. кільцюва́тий, кільча́стий, на взір /у фо́рмі/ кільця́.

КОНУСОВИ́ДНЫЙ, КОНУСООБРА́ЗНЫЙ ще коні́чний, стіжкува́тий, шатруватий, образ. у фо́рмі /на взір/ ко́нуса, як ко́нус /шатро́/.

КОПЬЕВИ́ДНЫЙ, КОПЬЕОБРА́ЗНЫЙ, укр. спича́стий, шпича́стий, на взір /у фо́рмі/ спи́са́.

КОРАЛЛОВИ́ДНЫЙ на взір кора́лів, у фо́рмі кора́лів.

КОРКОВИ́ДНЫЙ на взір /у фо́рмі/ шкори́ни /скори́ни/, корува́тий, мед. струпува́тий.

КОРНЕВИ́ДНЫЙ укр. корени́стий, у фо́рмі /на взір/ ко́реня.

КОРЫТООБРА́ЗНЫЙ реконстр. не́цькува́тий, образ. на взір /у фо́рмі/ не́цьок.

КОТЛООБРА́ЗНЫЙ чашува́тий, на взір /у фо́рмі/ казана́.

КРИСТАЛЛОВИ́ДНЫЙ, КРИСТАЛЛООБРА́ЗНЫЙ коротк. кристалі́чний, образ. на взір /у фо́рмі/ криста́ла.

КУПОЛОВИ́ДНЫЙ, КУПОЛООБРА́ЗНЫЙ у фо́рмі /на взір/ церко́вної ба́ні, як церко́вна ба́ня, оказ. круглове́рхий.

ЛАДЬЕВИ́ДНЫЙ, ЛАДЬЕОБРА́ЗНЫЙ човна́стий, човнува́тий образ. на взір /у фо́рмі/ човна́.

ЛИМОНОВИ́ДНЫЙ коротк. як цитри́на, на взір /у фо́рмі/ цитри́ни.

ЛИНЗОВИ́ДНЫЙ на взір /у фо́рмі/ лі́нзи, як лі́нза.

ЛИРОВИ́ДНЫЙ, ЛИРООБРА́ЗНЫЙ на взір /у фо́рмі/ лі́ри, як лі́ра.

ЛИСТОВИ́ДНЫЙ, ЛИСТООБРА́ЗНЫЙ листкува́тий, у фо́рмі /на взір/ ли́стя.

ЛОПАТОВИ́ДНЫЙ, ЛОПАТООБРА́ЗНЫЙ лопа́тистий, на взір /у фо́рмі/ лопа́ти, як лопа́та.

ЛУНОВИ́ДНЫЙ, ЛУНООБРА́ЗНЫЙ як мі́сяць, на взір /у фо́рмі/ мі́сяця.

МАНЕ́Р, на манер на взір; на оди́н манер на оди́н копи́л; таки́м манером стил. відповідн. таки́м ро́бом.

МАЯТНИКООБРА́ЗНЫЙ укр. на взір /у фо́рмі/ ма́ятника, як ма́ятник.

МЕТАЛЛОВИ́ДНЫЙ, МЕТАЛЛООБРА́ЗНЫЙ реконстр. на-взір-мета́лу.

МЕЧЕВИ́ДНЫЙ на взір /у фо́рмі/ меча́, як меч, реконстр. мечикува́тий.

МОЛНИЕВИ́ДНЫЙ /МОЛНИЕОБРА́ЗНЫЙ/ як бли́скавка, на взір /у фо́рмі/ бли́скавки.

МОХОВИ́ДНЫЙ /МОХООБРА́ЗНЫЙ/ укр. мохува́тий, на взір мо́ху, як мох.

НАПОДО́БИЕ коротк. на взір.

НАРУ́ЖНОСТЬ, прия́тной наружности га́рний на вро́ду, приє́мний на взір.

НИТЕВИ́ДНЫЙ, НИТЕОБРА́ЗНЫЙ укр. ниткува́тий, нитча́стий, на взір ни́тки.

О́БРАЗ, образ де́йствий поступо́вання; образом ще ро́бом [каки́м образом? яки́м ро́бом?, яки́м сві́том?, яки́м ди́вом?, як са́ме?; таки́м образом коротк. ота́к, живомовн. ото́ так; нико́им образом ще нія́ким сві́том; нико́им образом не під жо́дним о́глядом /аж нія́к, абсолю́тно/ не; нельзя́ никоим образом (абсолю́тно) нема́ як; миле́йшим образом любе́нько; надлежа́щим образом як ма́є бу́ти, гара́зд; подо́бным образом ще аналогі́чно, ота́к; са́мым реши́тельным образом якнайрішу́чіше; не́которым образом яко́юсь мі́рою, тро́хи [тро́хи пое́т]; каки́м бы то ни́ было образом хай яки́м спо́собом; не лу́чшим образом не найкра́ще; по о́бразу и подо́бию на взір і подо́бу; по своему́ о́бразу и подо́бию на свій взір і подо́бу.

ОБРАЗЕ́Ц фраз. лад [по одному́ образцу́ на оди́н лад]; образец для подража́ния первовзі́р; по образцу́ на взір; по чьему образцу́ взору́ючись на кого.

ПАЛЬЦЕВИ́ДНЫЙ, ПАЛЬЦЕОБРА́ЗНЫЙ укр. пальча́стий, на взір па́льця.

ПЕРЛОВИ́ДНЫЙ перлува́тий, перла́стий, на взір пе́рлів.

ПЕСТРЕ́ТЬ 1. пестре́ющий що рябі́є тощо, прикм. ряби́й, зозуля́стий (на взір), пі́стря́вий, (занадто) строка́тий, фраз. зарябі́лий, образ. в строка́тому у́бра́нні́, барви́сто у́браний; 2. пестря́щий що рясні́є тощо, прикм. рясни́й, фраз. зарясні́лий.

ПИРАМИДА́ЛЬНО укр. шатро́м; ПИРАМИДА́ЛЬНЫЙ образ. на взір шатра́.

ПЛАМЕОБРА́ЗНЫЙ укр. полуменя́стий, реконстр. жеврува́тий, образ. як по́лум’я, на взір по́лум’я.

ПЛАТАНОВИ́ДНЫЙ укр. платанува́тий, як плата́н, на взір плата́на.

ПЛУГООБРА́ЗНЫЙ укр. на взір /у фо́рмі/ плу́га, як плуг.

ПЛЮЩЕВИ́ДНЫЙ укр. на взір /у фо́рмі/ плюща́, як плющ.

ПОДКОВООБРА́ЗНЫЙ укр. як підко́ва, на взір /у фо́рмі/ підко́ви, реконстр. підкі́вчастий.

ПОДО́БНЫЙ, и тому́ подобное ще і все таке́ (і́нше), і таке́ вся́ке. ПОДО́БНЫЙ -схо́жий, на-взір-, совєт. -поді́бний [обезьяноподо́бный мавпосхо́жий, на-взір-ма́впи, мавпува́тий, мавпоподі́бний].

ПОДО́БИЕ, на подобие чего на взір, фраз. щось таке́ ні́би що [на подобие арбуза́ щось таке́ ні́би каву́н]; не́которое подобие щось ні́би (некоторое подобие вздо́ха щось ніби зітха́ння].

ПОТОКООБРА́ЗНЫЙ на взір пото́ку, струмува́тий.

ПТИЦЕОБРА́ЗНЫЙ укр. на взір пта́ха́, як птах.

РАВНЯ́ТЬСЯ (на кого) ще взорува́тися, ма́ти за взір кого, військ. шнурува́тися; равняться по флангово́му ці́литись о́ком на крилово́го /флангово́го/; равня́йсь напра́во! / равня́йсь нале́во!/ впра́во, пра́во /влі́во, лі́во/ глянь!; равня́ется фраз. ще стано́вить, галиц. вино́сить; равня́ющийся 1. що /мн. хто/ взору́ється тощо, зви́клий рівня́тися, ра́ди́й ви́рівнятися, 2. що дорі́внює, прикм. рі́вний, еквівале́нтний, рівнозна́чний, рівноря́дний, рівнова́ртий, фраз. щора́з рівні́ший, 3. = равня́емый; равня́ющийся на кого гото́вий рівня́тися на; равня́ющийся по фланго́вому наці́лений о́ком на крилово́го /флангово́го/.

РЕЗИНОПОДО́БНЫЙ ґумува́тий, на-взір ґу́ми.

РОГОВИ́ДНЫЙ рогува́тий, на взір /у фо́рмі/ ро́га /ро́гу/.

РОМБОВИ́ДНЫЙ ромбува́тий, на взір /у фо́рмі/ ро́мба.

САБЛЕОБРА́ЗНЫЙ укр. шаблюва́тий, на взір ша́блі.

СВИНООБРА́ЗНЫЙ, СВИНОПОДО́БНЫЙ на взір свині́, як свиня́, (хто) свинува́тий.

СЕДЛООБРА́ЗНЫЙ укр. сідлува́тий, як сідло́, на взір сідла́.

СЕРДЦЕВИ́ДНЫЙ, СЕРДЦЕОБРА́ЗНЫЙ укр. серцюва́тий, на взір се́рця.

СЕТКООБРА́ЗНЫЙ укр. сіткува́тий, на взір сі́тки.

СИГАРООБРА́ЗНЫЙ, як сиґа́ра, на взір сиґа́ри, рідко сиґарува́тий.

СКЕЛЕТООБРА́ЗНЫЙ, СКЕЛЕТОПОДО́БНЫЙ укр. кістякува́тий, на взір кістяка́, як кістя́к.

СПИРАЛЕВИ́ДНЫЙ у фо́рмі /на взір/ спіра́лі, забут. захво́стуватий.

ТРАПЕЦИЕВИ́ДНЫЙ трапезува́тий, на взір /у фо́рмі/ тра́пеза.

ТРУБООБРА́ЗНЫЙ укр. трубча́стий, як труба́, на взір труби́.

ЦЕПЕОБРА́ЗНЫЙ ланцюга́стий, на взір ланцюга́.

ЧЕЛНООБРА́ЗНЫЙ човнуватий, човня́стий, на взір човна́.

ЧЕЛОВЕКООБРА́ЗНЫЙ схо́жий на люде́й, людсько́ї подо́би, на-взір-люде́й, коротк. людоподі́бний.

ШИШКОВИ́ДНЫЙ укр. шишкува́тий, у фо́рмі /на взір/ ши́шки.

ЩЕТИНОВИ́ДНЫЙ, ЩЕТИНООБРА́ЗНЫЙ щетинува́тий, як щети́на, на взір щети́ни.

ЩУПАЛЬЦЕВИ́ДНЫЙ як сиса́к /сиса́льце/, на взір /у фо́рмі/ сиса́льця.

ЯЗЫКООБРА́ЗНЫЙ язикува́тий, на взір язика́, як язи́к.

ЯЙЦЕВИ́ДНЫЙ /ЯЙЦЕОБРА́ЗНЫЙ/ укр. яйцюва́тий, ова́льний, на взір /у фо́рмі/ яйця́, як яйце́.

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Наподобие, нар. – на взі́р, на зразо́к, на мані́р, на кшта́лт.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Вид (образ, наружность) – вигляд, образ, подоба; (ландшафт) – крайовид, вид; (разновидность) – відміна. В таком виде – в такому вигляді. В наилучшем виде – якнайкраще; в найкращому вигляді. По внешнему виду – зовні; з зовнішнього вигляду. На вид, с виду – на вигляд; на погляд; на око; на взір; з вигляду; з погляду. При виде – бачачи; побачивши. Под видом кого, чего – начебто хто, що; нібито хто; у вигляді кого, чого. Ввиду изложенного – через те; тому; з огляду на зазначене. Иметь вид кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого; виглядати як, немов хто, що, ким, чим. Делать, показывать вид – удавати що; виставляти себе як що. Принимать какой-либо вид – прибирати якого вигляду. Не показывать и вида, что… – і навзнаки не даватися, що… Не показывать вида кому – не даючися на знак кому. На виду – на оці; на видноті. На виду быть у кого – бути перед очима в кого. Иметь в виду кого, что – мати на увазі кого, що; (рассчитывать на кого, что) – важити на кого, що; (принимать во внимание кого, что) – уважати на кого, що; мати кого, що на думці. Имелось в виду – була думка. Имея в виду, что – маючи на увазі, що; уважаючи на те, що. Ввиду того, что – через те, що; з огляду на те, що. Ввиду чего – через це; уважаючи на це; з огляду на це. Ввиду (изложенного) – зважаючи на (це), на (сказане). Ввиду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою). Ставить кому на вид – класти на увагу кому; подавати кому на увагу що; зауважувати. Выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей. Для виду – про (людське) око; для ради годиться. Ни под каким видом – жадним способом; ні в якому разі. В виду чего – задля чого; маючи на увазі що. В (служебных) видах – з причин (службових). Иметь виды на кого, что – важити, бити на кого, на що; накидати оком на кого, на що. Виды на урожай, на будущее – сподіванки на врожай, на майбутнє. Ввиду многочисленности чего – зважаючи на велике число чого. Ввиду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що). В нетронутом виде – незайманий. В жидком, твердом виде – рідкий, твердий. В виде прогонных и суточных – як прогони та добові. Вид на жительство – паспорт; свідоцтво на проживання. Все виды (налогов) – всі, які є (податки). Всех видов (помощь) – всяка (допомога); яка тільки є (допомога). Видать виды – надивитися; бувати в бувальцях. Дерзкий вид – зухвалий вигляд. В таком виде представлять дело – так уявляти справу. Растерянный вид – спантеличений вигляд. Величественный вид – величний вигляд. В нетрезвом виде – нетверезий.

Внешность – зовнішність; вигляд. По внешности – на погляд; на огляд; на око; з погляду; зокола; на взір. Внешностью (о людях) – на вроду; на обличчя; на вигляд. Подозрительная внешность – непевний вигляд.

Манер – манір; взір; спосіб; штиб; кшталт. Таким манером – отак; таким чином, способом, робом. На манер – на взір; на штаб; на кшталт.

Подобие – подоба; подібність. Наподобие – на взір.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Вид • Будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі). • Быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (іноді) бути на очах у кого. [Вона в мене і перед очима і на думці… Квітка-Основ’яненко.] • Быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого. • В виде милости – як ласка (за ласку). • В виде наказания – за кару. [Кілька годин пересидів за кару… Ковалів.] • В виде опыта – як (с)проба (як (с)пробу, на (с)пробу, за (с)пробу). [Зробив на пробу, що з того вийде. Сл. Ум.] • В виде процента – як процент. • В виде чего (в качестве чего) – [Як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого. • В виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо… • В виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище. • В виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого. • В виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…). • В виду того, что… – через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; з огляду на те, що… • В виду чего – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з огляду нащо; тому (тим) що…; маючи на увазі, що…; задля чого. • В виду чего-либо – (за)для чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб… • В жидком, твёрдом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані. • Видавший виды – обметаний; бувалий, бувалець; бита голова; битий жак. [Не питай старого, а питай бувалого. Номис.] • Виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на [добрий] урожай, на майбутнє. • Видал виды – [Всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето. [Одразу видно, що вони бували в бувальцях. Яновський. Видно, що він був на коні і під конем. Тобілевич.] • Вид на жительство – свідоцтво на проживання; паспорт. • Видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано. • Видом не видать – видом не видати; зазором не видати; і зазору (і зазором) немає. [Ані слихом слихати, ані видом видати. Номис. Ге-ге! та його тут і зазором нема! Сл. Гр.] • В каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…). • В лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться). • В неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі. • В нетрезвом (пьяном) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч. [Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними. Сл. Гр.] • В нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (-на, -не); незайманим (-ною). • Внешний вид, внешность – зовнішній (зверхній) вигляд, зовнішність; урода. [Його зверхній вигляд цілком непоказний… Франко.] • В свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися). • В связанном виде (хим.) – у сполуках. • Все виды (наказания, поощрения…) – усі, які є (кари, заохочення…). • Всех видов (помощь) – усяка (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); яка тільки є (допомога). • В скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (-на, -не); зібганим (-ною). [Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Сл. Гр.] • В таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу. • В трезвом виде – по-тверезому; тверезим бувши. • Делать, сделать вид, что… – удавати, удати, що… (ніби…); робити, зробити вигляд, що… (ніби…). • Для вида – про [людське] око (про [людські] очі); для (ради) годиться; (іноді) для призору. [Хоч би про людське око упадали за мною! Дольд-Михайлик. Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться. Стельмах. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Сл. Гр.] • Из корыстных видов – (за)для корисливої мети (з корисливою метою). • Имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці]. • Иметь в виду кого, что-либо – мати на думці, мати на оці, на приміті (застар. в очу) кого, що; важити на кого, на що; уважати на кого, на що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що. [А щодо кандидата, то вони свого на думці мають, а ми — свого. Головко. Передовики лядської політики мали в очу саме панство. П. Куліш. Уважай, що говориш… Кобилянська.] • Иметь вид кого, чего-либо, представляться в виде кого, чего – мати вигляд (подобу) кого, чого; виглядати (показуватися, видаватися) як (немов…) хто, як що, ким, чим. [А як воно виглядає? Та виглядає, як наш дуб… Прус.] • Иметь вид на кого – важити (бити, цілити) на кого; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого; (образн.) накидати оком на кого. [Татарине, татарине! На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненьку зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? ЗОЮР.] • Иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий). • Иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що. • Имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати. • Имея в виду что… – маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; уважаючи (зважаючи) на те, що…; з огляду на те, що… • Каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає. • Кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)? • На вид, по виду, с виду – на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір); з вигляду (з погляду, з виду, з лиця); зовні; назверх. [І що ж то за хороша з лиця була. Вовчок. Зовні Марія була зовсім спокійна. Смолич.] • На виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, іноді при(все)народно). [Скажи, Йване, привселюдно, ти з доброї волі писався? М. Куліш.] • Не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги. • Не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (іноді образн.) не в вашу міру міряючи. • Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку; не виявляти; (зрідка) не даючися на знак. [Проте Орися й знаку не подала. Головко. Мати не виявляє, що про це вже зна… З нар. уст.] • Никаких видов на успех, на выздоровление… – жодних виглядів (перспектив) на успіх, на одужання… • Ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) разі; жодним способом; жодною ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі]. • Общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу… • По виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий). • По внешнему виду (по внешности) – з зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою. • Под видом кого, чего – у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; ким, чим; начебто (нібито, буцімто) хто, що, видаючи себе за кого, що. • Показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки. • Поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; подати кому на увагу що; завважити (зауважити) кому що. • Потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити) з уваги (з ока, з очей) що; (розм.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що. • При виде кого, чего – бачивши (побачивши, забачивши) кого, що. [Бачивши їхні муки, серце мені зайшлося болем. Прус. Забачивши бандитів, міліціонер почав стріляти. Прус.] • Принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати) якогось вигляду; брати, узяти на себе лице (лик). [Настя набрала серйозного вигляду. Васильченко.] • Принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину). Споважніти [на виду]. • Принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать. • Скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися. • Ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; зауважувати, зауважити кому; подавати, подати на увагу кому. • Странный на вид – дивний з погляду; дивного вигляду; дивний на вигляд (на вид). • У него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря. • Ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядці).

Внешность • Внешностью, лицом, наружностью (о человеке) – на обличчя (на вигляд, на взір); на вроду; зовнішністю. [Непоганий на вигляд. Кримський.] • По внешности, внешне – на погляд (на огляд, на око, на взір); з погляду; зверху; зовнішньо ((на)зовні). [На взір чоловік середніх літ. Мирний. Зовні Марія була зовсім спокійна. Смолич.] • Подозрительная внешность – непевний (підозрілий) вигляд.

Вроде • Вроде как (разг.) – ніби як; [не] наче; немов(би); такий, як. • Вроде кого, чего – подібний до кого, чого; як [от] хто, що; на зразок (на взір) кого, чого. • Нечто вроде ошибки – наче якась помилка; щось ніби як помилка; щось подібне до помилки. • Нечто вроде чего – щось ніби що; щось подібне до чого; щось на зразок (на взір, на кшталт) чого; наче як що.

Манер • Все действуют на один манер – усі роблять (чинять) на один лад (на один спосіб, одним способом, одним робом, одним чином, одним ладом). • Каким манером – яким способом (робом, чином, побитом, кшталтом, штабом); на який спосіб; по-якому; як. • На манер чего – на зразок (на взір) чого; на кшталт (на штиб) чого; на манір чого. • На один манер – на один зразок (лад, спосіб, кшталт, штиб, манір); (іноді) на одну стать. • На свой манер – на свій лад; своїм способом; по-своєму. • На французский манер – на французький лад; по-французькому. • Таким манером – таким способом (чином, робом, побитом, кшталтом, штабом); у такий спосіб; по-такому; отак.

Образец • Всяк молодец на свой образец – кожний (усяк) молодець на свій взірець. Пр. Кожний дідько у свою дудку грає. Пр. Кожна пташка своєї пісні співає. Пр. Як півень уміє, так і піє. Пр. Кожний жучок своєю доріжкою тягне. Пр. Кожна Ганна по-своєму гарна. Пр. • Он является образцом всем своим товарищам – він — зразок усім своїм товаришам; його мають собі за зразок (за взірець, за приклад) усі його товариші. • По образцу чего-либо – на зразок (на взірець, на взір, на штиб, на кшталт, давн. взором) чого; за зразком (за взірець, за взором) чого. [Писав… українські пісні взором звичайних жіночих та козачих пісень. П. Куліш.] • Ставить кого-либо в образец – ставити (становити) кого за (як, іноді на) зразок.

Пример • Брать, взять в пример кого, что – брати кого, що за приклад (за зразок, за взірець). • Брать, взять пример с кого – брати, узяти приклад з кого. • Делать по чьему примеру, следовать примеру чьему – іти за чиїм прикладом; (іноді) робити чиїм робом; (образн.) іти у чий слід. • К примеру; к примеру сказать (говоря) (разг.) – наприклад; приміром; (іноді) до прикладу (приміром) сказати (кажучи). • Не в пример (кому, чему) – на відміну (від кого, від чого); не так як (хто, що). • По примеру чего – на зразок (на взір) чого; (іноді) взором яким. • По примеру чьему – за прикладом (за зразком) чиїм. • Приводить (ставить) в пример кого, что – подавати (наводити) як приклад (як зразок, як взірець) кого, що; ставити за приклад (за зразок, за взірець) кого, що. • Служить примером – бути за приклад (прикладом). • Ставить себе в пример кого – мати собі за приклад (за зразок, за взірець) кого. • Дурной (плохой) пример заразителен – за лихим прикладом і сам лихий станеш. Пр. Лихий призвід — людям заохота. Пр. Старі крутяться, а молоді вчаться. Пр.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

узо́р візеру́нок,-нка, взір,-зо́ру (вишиття) у. кла́дки візеру́нок мурува́ння [уставля́ння] у. художе́ственного литья́ мет. візеру́нок худо́жнього литва́

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Взір, -зо́ру – 1) вид. • Яки́й на взір – каков на вид. 2) образец, пример, форма; 3) узор.

Узі́р, р. узо́ру, см. Взір.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Образец – зразо́к (-зка), взір (-зо́ру), взіре́ць (-рця); -зцы товарные – зразки това́ру (кра́му); брать для -зца – бра́ти на зразо́к; брать за -зец – бра́ти, взяти на зразо́к; по -зцу – на зразо́к, на взіре́ць; продавать по -зцам – на зразки продава́ти; служить -зцом – бу́ти за зразо́к; существующего -зца (марки) – тепе́рішнього зразка́.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

взір, взо́ру; взіре́ць, -рця́; -рці́, -рці́в (зразок), але узі́р, узо́ру; узо́ри, -рів; узіре́ць (візерунок)

узі́р (візерунок), узо́ру; узо́ри, -рів; але взір, взо́ру (зразок)

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Узір, узо́ру, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. О. 1861. VI. 169. У лісі і на взір немає груш. Волч. у. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. К. (О. 1862. III. 30). Христос дав нам взір собою. Св. Л. 315. Взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. К. ХП. 19. 3) Узоръ. Шух. І. 259. Ум. Узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси. Г. Барв. 18.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

*Мазю́кати, -каю, -єш, гл. Мазать, плохо рисовать. З якими гордощами мазюкав я на взір цьоциних такі «ружі», що аж сама цьоця бралася за голову. Франко.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

опіку́нка, опіку́нок; ч. опіку́н 1. та, хто піклується про когось, доглядає когось. [Були ситуації щодо опікунки для осіб хворих та престарілих. (Високий замок, 2018). Піти проти волі всемогутньої опікунки, стати десь гувернанткою і посивіти в чужому домі. (Галина Пагутяк «Сни Юлії і Германа», 2010). Німкеня підвела очі до неба і, не питаючи про причину, промовила: – Відведіть її до шпиталю, – віддала Катрю двом опікункам. – Хай їй там дадуть заспокоюючих крапель. (Наталена Королева «Без коріння», 1936). Хоч не раз з приємностю представляла себе за взір давніх традиційних опікунок простого люду, що з кошиком в руках спішили від одної стріхи до другої, вносячи усюди поміч і потіху <...> (Наталя Кобринська «Ядзя і Катруся», 1890).] 2. юр. та, хто здійснює опіку. [11-річна сирота з Пустомитівщини, від якої відмовилася опікунка, переїде до дідуся (galnet.fm, 01.10.2019). Опікунка хотіла переселити онуків у сільський напіврозвалений будинок, не придатний для життя. (Високий замок, 2007). Дорослі дівчата отримують власні квартири, а дітлашня мешкає з опікунками. (Юрій Винничук «Діви ночі», 1992). Тітка, її теперішня опікунка, а його рідна сестра, часом приходила до них і просила його, щоб він оддав їй Пашу на виховання, але він про це не хотів і чути. (Тарас Шевченко «Художник», пер. Леонід Білецький, 1960). А тим часом ноги хоча з кожною хвилиною робляться немов якісь важкіші, несвідомо і ніби против їх бажання несуть їх наперед, усе наперед, щораз ближче до цілі, до помешкання їх опікунки Войцехової. (Іван Франко «Яндруси», 1905). Його опікунка пані Ленчевська пише розпучливі листи про його аскетичне теперішнє життя, про його студії природи. (Уляна Кравченко «Спогади учительки», 1887).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 525. Словник української мови: в 11 томах, Том 5, 1974, с. 713. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)  Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Бантъ = бант, (на взір квітки) квітка, (на взір мете́лика) мете́лик.

Взгля́дъ = по́гляд, згля́д (С. Л.), взір, позі́р. — І погляд у його не людський. Номис. — Бро́сить взгля́дъ = д. Взглянутъ. — На взгля́дъ = на взір, на позі́р, на повзріння. — Се вино і на позір добре. Хар. — На мой взгля́дъ = на мій по́гляд, на мою́ ду́мку, як на ме́не. — На мій погляд, се не добре дїло. Лев.

Взоръ = взір (С. Н.), позі́р, по́гляд, зро́к (С. Аф.); о́ко, о́чі. — Погляд веселий, сам моторний. — Пожира́ть взо́ромъ = па́сти о́чі. — І все ті очі заздрістні на сирові пасе. Б. Стариц. — Поту́пить взоръ = спусти́ти о́чі.

Видъ = вид, о́браз, ви́гляд; поста́ва, по́стать; взір, позі́р, манїр, — Мало вигляд хреста. н. о. — Постава сьвята, а думка злодїйська. н. пр. — Він зробив се на взір (або на манїр) того, як... — Се вино і на позір добре. — Ви́ды имѣ́ть на кого́ = ва́жити на ко́го. – Ой я тобі, козаченьку, і ражу й не ражу: я с тобою вечір стою — на иншого важу. н. п. — Вида́ть ви́ды = надиви́ти ся, переба́чити, бува́ти в бува́льцях. — Багато дива перебачив. — Був у бувальцях: знає, що кий, що палиця. н. пр. — Имѣ́ть видъ = видава́ти ся, ма́ти вид. — Земля не площина, як нам спершу здавала ся, а має инший вид. Дещо про Св. Б. — Въ ви́дѣ о́пыта = на про́бу. — Зробив на пробу, що з того вийде. — Для ви́да = для годи́ть ся. — Він це зробив для годить ся. — Имѣ́ть въ виду́ = ма́ти на ува́зї, ма́ти на примі́тї, вважа́ти. – Вважайте, що він каже. — Вы́пустить, потеря́ть и́зъ виду = забу́ти, занехая́ти, занедба́ти, з голови́ ви́кинути. С. З. — Ни подъ каки́мъ ви́домъ = нї в я́кім ра́зї. — На ви́дъ, съ ви́да = на зба́ч, на вба́ч, на взір, на позі́р, з ви́ду, на ви́гляд. — Имѣ́ть въ виду́ = ма́ти на ба́чности. — Подъ ви́домъ = з ви́ду, бу́цїм, начеб-то. — Поста́вить на видъ = зверну́ти ува́гу. При ви́дѣ = ба́чучи, ди́влячись. — На виду́ = на о́цї, на о́чах, на видноцї, на виднотї, на явку́, на прикме́тї. 2. вид. одмі́на, одмі́нок. – Се тільки одмінок терну. 3. бі́лет, па́чпорт.

Внѣ́шность = верх, по́верх; ви́гляд, взір.

Глентве́йнъ = вино́, зварене з корі́нням і цу́кром (на взір української варену́хи).

Гудо́къ = 1. муз. струме́нт на взір скрипки, з трьома́ стру́нами. 2. гудо́к (паровий).

Кере́жа = пово́зка на взір чо́вна, в ко́тру запряга́ють о́ленів.

Мане́ръ = 1. манїр, взір (С. Л.) спо́сіб, по́бит, роб (С. Л.), кшталт, шталт, штиб, штиль (С. З.). — На иньший манїр повернув. — На взір того, як у Нїмцїв робить ся. — Узявши злодійським способом тоє жиго. К. Ст. — Той Ляшок збудував собі палац на кшталт замку. С. Л. — Почали значні козаки жити на лядський кшталт. К. Ч. Р. — Всї ми на один шталт шиті. К. Ш. – На панський штиб паску спекла. Ніс. — Яким би то побитом роздобути грошей? С. Л. — Таки́мъ мане́ромъ = таки́м по́битом, ро́бом. Чайч. 2. зви́чай, поведе́нция. — Вже така їх московська поведенция. — Мане́ра говори́ть = гові́рка. — Це вже у його така говірка.

Моде́ль = зразо́к, взір, мо́дла (Ман.). Зробив зразок, та по йому вже й робив.

Наподо́біе = на взі́р (С. Л.), взо́ром (К. Б.), на манїр, на кшта́лт (С. З. Л.), подо́бно, так я́к, на́че, нена́че. – Неначе наш Днїпро широкий, слова його лились, текли. К. Ш.

Нару́жность = верх, по́верх, око́ло, вид (С. Л.), ви́гляд, взір (С. Л.), по́гляд (С. Л.), пока́зність, позо́р (С. Л.). — З по́гляду здаєть ся нїчого собі чоловік. С. Л. — То тільки для позору він наче щось робить. С. Л. Нару́жный = поверхо́вний (С. Жел.), околи́шнїй (Полт.), зве́рхнїй (С. Пар.), надві́рний. — Околишня мазка. С. Л.

Образе́цъ, обра́зчикъ = зразо́к, взір, взо́рець (Гал.), шпиль (С. З.), штиб, кшталт, при́клад, по́каз. — Хотїв показати людям зразок до кращого життя. Зїньк. — По образцу́ = на взі́р. — Вона зразок великої любови до народу. Кн. — Вона була у школї за зразок учительки. Кн. — Одна народна поезия для всїх нас стоїть за віковічний взір. К. X. — Разом почали росходити ся книжки, де аскетичне життя виставляло ся, яко взорець. Бар. О. — Зроблено на кшталт.

Подо́біе = 1. схо́жість, подо́ба (С. З. Л.), подобе́нство (С. Ж. З.). 2. манїр, взір (С. З.), кшталт, штиб, шти́ль (С. З.). — На подо́біе = на взір, взо́ром, на кшта́лт (С. З.), на шти́б і д. ще під сл. Мане́ръ 2.

Примѣ́ръ = 1. зразо́к, взір (д. Образе́цъ). 2. примі́р, при́клад (С. З. Л.), при́вод, призві́д. — Луччий приклад нїж наука. н. пр. — З тих же прикладів знаючи. Скоропад. С. З. — Не навчив сина брати з себе привод. Лев. В. — Добрий призвід даєш дїтям. С. Л. — Показа́ть примѣ́ръ = да́ти при́клад, при́звід. — По примѣ́ру = при́кладом, за при́кладом. — Прикладом старовічних предків наших. Л. В. — Не въ примѣ́ръ = а) без порівня́ння, не в замі́ру. — Його хата не в заміру краща від усіх. б) не ди́влячись на иньших.

Пролётка = дро́жка (на взір крісла).

Рома́нсъ = рома́нс, сьпів на взір піснї.

Рѣ́жи = кла́дки під міст, замі́сць паль (зроблені на взір клїтки).

Рю́мка, здр. рю́мочка, поб. рюми́ще = 1. ча́рка, ча́рочка, чарчи́на, ча́ра, келїшок (прав.), велика — чепуру́ха, срібна на взір ріпи — рі́пка. С. Л. — По чарцї, по парці, та впъять по пьять. н. пр. — Його в бояре, в куми просять і першу чарочку підносять. Б. Г. 2. ка́хлї за́дня части́на.

Ско́бель = скобе́ль, струг, на взір ножа — шкря́бач.

Снасть = снасть, спра́ва, знаря́ддя (С. Жел.). — Рыболо́вныя сна́сти = риба́лська снасть: 1. сїтї (д. під сл. Сѣть). 2. у́дки (д. під сл. Уда́), самоде́р, дрік, частїше мн. — драки́, репъяшо́к, репъяшки́ (шнур довгий з скількома гачками на взір якорів), переме́т, (товстий шнур до 100 саж. завдовжки, через 2—3 аршини — кіски і на кожнїй гачо́к з живцем), самоло́ви (як перемети, але гачки частїше і найбільше без живця). 3. за́городи: а) кота́, коти́ або котцї, робить ся з очерету або з дерева, складаєть ся найголовнїше з двох частин: га́рда (тин) і коти́ (клїтки), цїлий ряд їх ла́ва, б) ве́рші, а на Днїстрі — кубо́ші — з тонкої лози, на взір колеса, опускають ся в ополонку. 4. рі́зна спра́ва: а) сандо́лї — довгі жердини з залїзними трезубцами. б) бле́шнї — замісто живця, роблять ся з олива, на взір рибки, з гачком у ротї. в) козу́лька — гачок на взір якоря. Рябков.

Соля́нка = 1. рос. Salsola Kali L. — колю́чка, кура́й. С. Ан. 2. соля́нка (страва на взір кваска, тільки густїша і з рибою).

Сѣ́ть = сїть, сїтка, на птиць — сїтка, на зьвіря або й на птиць велика — тене́то (С. Ш.), тене́та, рибалські сїтї на Днїпрі: а) волоку́ша (від 50 до 100 саж.), б) підса́ка (кругла на взір черпака, з палкою), в) ку́шіль (з пруття), г) не́від (в кілька десятків сажнїв; частини його: задня— матня́, коло неї — о́перси, боки — кри́ла або при́шивки, сторона, що заносять у воду — забі́жна, що коло берега — стоя́ча, поплавки — галага́ни, вірьовки в низу і в горі — підбо́ри, товсті — кодо́ли, що витягають невід — ля́ма, ля́мка, цївки для груза — лазки́), д) бре́день або во́лок (невід від 3—12 саж.): особливий — бури́ло, не з сїтки, а з тканини — тка́нка; маленький — волочо́к (С. Аф. Л. З.), е) тягу́ля або тягу́ня (С. Ш.), ж) на́кидка (має вид круга від 8—12 саж. кругом, від середини вірьовка, з оливъяним грузом по краях; роспускається і накидаєть ся, а потім зашморгуєть ся), з) дрібни́цї (густі сїтї), и) хва́тка (кругла, напъята на обруч, до 1 саж. в поперечнику — С Ш.), і) ха́па (менша, від 11/2 до 2 аршинів в поперечнику), к) рішо́тка (на взір хапи, але сїтка з більшими очками, на раків), л) тербу́к або турбу́к (на взір черпака з держалном і обручем), м) я́тір або я́тер (сїтка на кількох обручах на взір конуса — С. З.), н) ме́реж або мере́жа (сїтка особливого плетїння), о) ве́рша (С. Аф. З.) Подрібний опис див. у Рябкова. Д. теж під сл. Снасть.

У́да = у́дка, ву́дка, у́дочка (С. Ш.), складаєть ся: з у́длища (С. Ш.), волоснї, поплавка́, грузи́ла і гачка́ або замісць гачка — бли́ща (на взір рибки), з двома гачками — козю́лька.

Узо́ръ, мн. узо́ры = мере́жка (С. З. Л.), розво́ди (С. З. Л.), ви́води, різні на взір чого небудь — дзво́ники, жураве́ль, клинцї, коси́цї, колїща́та, о́чка, хре́щики і т. д. — На вишневих шпалерах такі прегарні розводи. Кн. — Плахта гарна з розводами. Ган. Барв. — Прошивно́й узо́ръ = ля́хівка, в сорочцї, де рукав — примере́жка. – Дѣ́лать узо́ры = мере́жити (С. 3.), ви́мережати, помере́жити (С. 3.), на посудї — хлядрува́ти. — Узо́рами вырѣ́зывать = промере́жувати.

Ша́пка = 1. ша́пка (переважно тепла), смушева гостроверха — шлик, шличо́к (С. З.), повстяна — маґе́рка (С. Л.), яломо́к, з наушниками — малаха́й, капелю́х (С. З. Л.), кудлата і висока — ку́чма (С. З. Л.), овеча — би́ра, би́рка (С. Ш.), чабанська — чаба́нка, сукняна — шоломо́к, обши́та кабардою, у запорожцїв — кабарди́нка, з ріжками на взір конфедератки — рога́чка (С. З.), жидівська спідня — ярму́лка. — Єсть у мене шапка, єсть у мене дві — смушевиї обидві. н. п. — Старший син у хату вхожає, шличок здіймає. н. п. — Шличок козацький несе, на його голову надїває. н. д. — Сїчовик в червоному жупанї і в кабардинцї на бакирь. О. Ст. — Що за мода: все шапки — рогачки. н. п. — Архіере́йская ша́пка = ми́тра. — Быть подъ кра́сной ша́пкой = бу́ти в салда́тах. — Снима́ть ша́пку = шапкува́ти. С. З. — Ша́пка въ рубль, а щи́ безъ крупъ, н. пр. = на нозї сапъя́н рипи́ть, а у борщі́ тря́сця кипи́ть. н. пр. 2. віне́ць, коро́на.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)