Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 74 статті
Шукати «включ*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Включа́ть, включи́ть – включа́ти, включи́ти, вмика́ти; (сов.) увімкну́ти, заво́дити, заве́сти (в спи́сок, до спи́ску), зано́сити, зане́сти (в спи́сок, до спи́ску), запи́сувати, записа́ти; (содержать) замика́ти в со́бі.
• -ать набор в типогр. – заключа́ти, слюсува́ти, (сов.) заслюсува́ти. [Спусти́ли набі́р на маши́ну, та ще не заслюсува́ли].
• Вклю́ченный – заве́дений, зане́сений (до спи́ску), запи́саний.
• Вклю́ченное (придаточное) предложение – увімкну́те ре́че́ння.
Включа́ться, включи́ться (прилагаться) – долуча́тися, додава́тися.
Включа́я – включа́ючи, заво́дячи; раху́ючи.
Включе́ние – вклю́чення, включі́ння, заво́дження, заве́дення.
Включи́тельный, -но – вклю́чний, вклю́чно.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Включать, включить –
1) (струм) вмикати, увімкнути;
2) вводити; заводити, завести (в список, до списку, складу), заносити, занести (в список, до списку), (присоединять) приєднувати, приєднати (до складу), записувати, записати, (прикладывать) долучати, долучити;
3) містити, замикати (у собі), об’єднувати, охоплювати, складатися з, мати у свому складі:
• включает в себя (содержать в себе) – до його складу входить; має, містить у собі, охоплює, об’єднує, складається з;
• включать, включить в повестку дня – вносити, внести (заносити, занести) до порядку денного (у порядок денний);
• включать в состав – уводити до складу;
• включать, включить в список – заносити до списку (в список), записувати;
• включать, включить в счет – вно́сити, внести (записувати, записа́ти) до раху́нку;
• включать мотор (свет) – вмикати мотор (світло).
[Букву закону варто б занести в абетку (С.Є.Лєц). Якщо довго дивитися телевізор, то, всупереч думці психологів і лікарів, нормалізується артерійний тиск, знімається стрес і настає приємна релаксація. Головне — його просто не вмикати]. Обговорення статті
Включенность – залученість, долученість. Обговорення статті
Включено –
1) (прибор) увімкнено, увімкнуто;
2) уведено, заведено, занесено (до списку), записаний, залу́чено, долучено:
• всё включено – все враховано. Обговорення статті
Земляк, землячка – земля́к, землячка, края́нин, краянка, (собир.) земля́цтво, края́нство, земляки.
[Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Т.Шевченко). — Як рано? Добрі люди уже давно облягли спати. Нащо тобі Христя? — Нужно-треба. Я недавно почув, що вона здесіча, а ми з одного села. Прийшов провідати землячку (П.Мирний). — Я помилився, хутко показали мені сю помилку твої краяни (Л.Українка). До батька Миколи приїхали гості, із заходу сонця і сходу краяни (О.Маковей). Казали: прийшов юнак із степу, з Хортиці, сюди, в ліси, помститися. Казали: тільки краяни радіють (де верби на ставок похилилися), тільки чабани й байстрюки радіють, а іншим — смерть (М.Хвильовий). Я думав, що Святий Дух потрібно обороняти не лише від районних єфрейторів, а й також від тутешніх «трударів», які своїм гострим суперрадянським нюхом нібито уловили загрозу, що віяла від Святого Духа. Ох, краяни ви мої, краяни… А втім, «тутешні» — це тільки ширма, за ширмою ось цей сірий молодик, приблуда Пиндилик, районні, обласні, московські єфрейтори (Роман Федорів). Маґістр, важко поранений в коліно розривною кулею, зумів вирватися з-під смертельного вогню й затаївся в Шубранці, де з ноги повитягували осколки. Дошкульною раною заопікувалася краянка Чайка – Ганна Заячківська. По якімсь часі вони через Прут дісталися до Стрілецького Кута (Михайло Андрусяк). Я давно намагаюся довести просту і, як на мене, очевидну думку: Міхаіл Афанасьєвіч Булґаков, якого дехто прагне включити до пантеону української культури на тій підставі, що він наш земляк, щиро ненавидів Україну як таку. <…> Для нього єдина прийнятна Україна – це російська провінція, яку слід цивілізувати силами інтелігенції, що житиме в затишній квартирі з пічкою, самоваром під лампою та книжковою шафою з Пушкіним (Ю.Макаров)]. Обговорення статті
Подключить, подключать – підмикати, підімкнути, (включать, включить) умика́ти, увімкну́ти; (присоединять, присоединить) приєдна́ти, приєднувати, прилуча́ти, долучати, долучити; (привлекать, привлечь) залучати, залучити. Обговорення статті
Принимать, принять –
1) (включать в состав) приймати, прийняти;
2) (матем., техн.) (приобретать) набувати, набути, брати і набирати, набрати;
3) (матем., наук.) (условно допускать) брати, узяти;
4) (наук.) уживати, ужити:
• дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе;
душа не принимает чего (разг.) – душа не приймає чого, з душі верне що;
• за кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маєте?;
• не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу);
• принимать за единицу – брати (узяти) за одиницю;
• примем эту величину за единицу – приймімо, що ця величина – одиниця; домовимося (вважаймо), що ця величина буде за одиницю;
• принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне;
• принимать значение – приймати (набувати) значення;
• принимать кого за кого – вважати, мати, визнавати кого за кого;
• принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що;
• принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого;
• принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; враховувати що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що;
• принимать, принять вправо, влево – брати, взяти праворуч, ліворуч;
• принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що;
• принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (иногда) ураховувати, урахувати що; (устар.) брати, узяти до рахуби що;
• принимать, принять в шутку что –  брати, узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що;
• принимать, принять что за чистую монету – брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за ширу правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за ширу правду;
• принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що;
• принимать, принять лекарство – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки;
• принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (иногда напрямку);
• принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
• принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому;
• принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого;
• принимать, принять участие в ком – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким;
• принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому;
• принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…;
• принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого;
• принимать решение – вирішувати, ухвалювати, постановити що, покла́сти, ура́дити, прира́дити (що роби́ти);
• принимать, принять роды – приймати, прийняти пологи (диал.) злоги, (устар.) родиво (родини);
• принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію;
• принять вид – набрати вигляду, прибрати вигляд;
• принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що;
• принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (иногда) покласти основою (підвалиною) що;
• принять за правило – взяти за правило;
• принять резолюцию – ухвалити резолюцію;
• принять меры – вжити заходів;
• принимая во внимание – беручи до уваги;
• у меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися.
[Треба було проїхати якусь милю битим Уманським шляхом, а потім на перехресті біля корчми взяти праворуч і гін троє проїхати на Вільшану путівцем, попід узліссям (М.Старицький). Село вкотре здивовано подивилося в бік їхньої з Михайлом хати: ніхто Матронки з черевом не видів, ні з ким вона про злоги не радилася, повитухи не кликали, а дитина плаче — аж надвір чути. І як той Михайло приймав пологи? І як пуп сам різав? Чого-чого, а такого незнання сільські молодиці пробачити не могли. Прийшла пора обертати Матронку язиками дужче (М.Матіос). Клайв сів, намацав нічник і винишпорив з-під часопису снодійне, яке зазвичай вважав за краще не вживати (Ольга Смольницька, перекл. І.Мак’юена). — Я боюся, що вона присниться. — Не присниться, якщо заживеш лікареву таблетку (О.Король, перекл. Ґ.Ґріна). Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від другого (Х.Ф.Ойтінґер). Сприймати бажане за дійсне — це і є секрет щастя]. Обговорення статті
Таракан – (энтом.) тарган:
• у каждого свои тараканы в голове – у кожного свої таргани в голові.
[Тоді ставало знов тихо, під лавками пищали миші, що вже перебирались на зиму до хати, та таргани шаруділи у миснику (М.Коцюбинський). В хаті не держав і кусника хліба, боячись розвести мишей та тарганів, а ще й інстинктивно здогадуючись, що вживати їжу, як і викидати її, не личить у кімнаті, де працюєш і спиш, і що цивілізація в невпинному поступові створила для цього місця громадського користування, яких вага не однаково зрозуміла для обох процесів, дарма що істотою вони рівно вартні (В.Підмогильний). Патриції лежали в три поверхи, виставивши три шереги надьогтьованих чобіт, позв’язуваних мотузками черевиків, лаптів і так репаних п’ят. Четвертий поверх становили ті, що підлазили під нижній піл і вмощувалися просто на бруднющій, вічно мокрій підлозі, мавши достатні причини не дертися нагору, а залазити, мов щурі або таргани, в нору (І.Багряний). Згадую камеру челябінської тюрми з натовпами тарганів по стінах; надивившись на них, я чув, як свербить усе тіло, і потім – новосибірська пересилка, перебута разом з В. Хаустовим, страшна іркутська тюрма – мене вкинули в камеру з бічами-аліментщиками: вошиві, брудні, отупілі, вони розносили дух периферійної задушливої волі, від чого хотілося вити вовком: виявляється, і так можна жити, і так мучитися тюремною скрутою (В.Стус). А таргани в голові дівчини не зникли, а заховалися, загубилися в тумані сумнівів і мрій. Той що шукає себе усюди, не знайде ніде. Колись на побляклу вже з часом фотографію подивиться стара жінка і посміхнеться, хоча дівчина і плакала над нею. Ці посмішки з фотокартки ще будуть здатні розсіювати темряву. Жінка заплаче, але не від образи, а від спогадів, сумних і щасливих. А таргани в її голові ще досі шукають один одного в тумані згадок і сумнівів (з інтернету). Мільт поглянув на мене так, наче я був її улюбленим тарганом, не більше (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Ауреліано миттю пояснив, що таргани — найстародавніша на Землі крилата комаха і вже в Старому Завіті згадується, що їх б’ють капцями, однак проти цих комах усі засоби знищення виявились недієвими — від посиланих бурою скибочок помідора й аж до борошна з цукром; тисячу шістсот відомих науці видів тарганів з давніх-давен переслідують вперто й нещадно; за всю свою історію люди не нападали так люто на жодне інше створіння, включаючи самих себе, і, сказати правду, потяг знищувати тарганів слід було б віднести до таких притаманних людині інстинктів, як розмноження, причому інстинкт таргановбивства непереборніший і виражений набагато чіткіше (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). — На вулиці мінус 25, а дівки всі без шапок!? — Тарганів виморожують]. Обговорення статті
Трахать, трахнуть, оттрахать –
1) бахнути (бухнути, гахнути, тарахнути, трахнути);
2) (совершать, совершить половой акт, жарг.) трахати, трахнути, відтрахати, взувати, взути, грати, виграти, відгойдати, жучити, вжучити, перти, порати, попорати, топтати, бамбукати, бамбукнути, попістонити.
[Кожен воїн знає, що у випадку звитяги вжучить на руїнах чужоземку (А.Морговський). — І взули її? — поцікавився Юрко. — Прошу? — Він питає, чи відбувся коїтус (Ю.Андрухович). Я комсомолку грав у ленінській кімнаті Звивалось її тіло піді мною Сплітаючись у класовім двобою Я грав її і прутень мій горів Як мудрий Ленін заповів Отак б’ючи за голом гол Вступав мій прутень в комсомол (Ю.Винничук). Це окрема тема, леді й джентльмени, пані й панове, перепрошую, якщо забираю вам забагато часу, мені нелегко про все це говорити, до того ж я дійсно тяжко недужа, моє зацьковане, виголодніле, а коли не бавитися евфемізмами, так і просто зґвалтоване тіло третій місяць невгаває в дрібненькому нутряному дрожі, особливо жаскому — до млості! – внизу живота, де повсякчас чую давучий битливий живчик, і коли розчепірюю пальці, то вони негайно починають жити самостійним життям, ворушачись кожен зосібна, ніби натягнені на порізнені, в незгідних ритмах посмикувані ниточки, я вже мовчу про бубняві, як у підлітка, рожеві прищі, котрими зацвітають обличчя і плечі, і нема на те ради, — горопашне тіло ще живе, воно качає права, воно доходить з елементарної сексуальної голодухи, воно б, може, й оклигало, і заплигало зайчиком, якби його всмак трахнули, але, на жаль, цю проблему не так легко розв’язати, надто коли ти сама-одна в чужій країні й чужому місті, в порожній квартирі, де телефон озивається хіба на те, щоб запропонувати тобі — рідкісна нагода, тільки на цьому тижні! — ко-ло-саль-ну знижку на передплату місцевої газети, і звідки вигрібаєшся тричі на тиждень — до університету, де півдюжини охайних, взутих у білі шкарпетки й кросовки, чистенько вмитих і дезодорованих американських дітлахів із здоровими, аж вогкими шкірою й зубами, водячи за тобою, як манджаєш туди-сюди по аудиторії, поглядами акваріумних рибок, щось там — один Біг відає, що! — тихенько шкробають собі в зошити, поки ти, сама себе накручуючи (ну бо треба ж якось протриматись годину з чвертю!), палко тлумачиш їм, що не було! не було в Гоголя, такого, який він був, натоді іншого вибору, окрім як писати по-російськи! хоч плач, хоч гопки скачи — не було! (і в тебе — також немає, окрім як писати по-українськи, хоч це і є, либонь, найяловіше на сьогодні заняття під сонцем, бо навіть якби ти, якимось дивом, устругнула в цій мові що-небудь «посильнее «Фауста» Гете», як висловлювався один знаний в історії літературний критик, то воно просто провакувалось би по бібліотеках нечитане, мов невилюблена жінка, скількись там десятків років, аж доки почало б вихолодати, — бо нерозкуштовані, невживані, непідживлювані енергією зустрічної думки тексти помалу-малу вихолодають, ще й як! — якщо тільки потік читацької уваги вчасно не підхоплює й не виносить їх на поверхню, каменем ідуть на дно й криються нездирним зимним лепом, як твої нерозпродані книжки, що пилюжаться десь удома по книгарнях, таке сталося майже з цілою українською літературою, можна на пальцях вилічити — не авторів навіть, а поодинчі твори, яким пощастило, — з отерпом у пучках і сльозами в очу ти читала надісланий тобі тут, в Америці, переклад «Лісової пісні», авторизовану версію, призначену для бродвейської сцени, кайфувала, як наркоман, од її прискореного жагучого віддиху: живе! живе, не пропало, через сімдесят літ, на іншому континенті, в іншій мові — скажи ж ти, випливло! — розуміється, що іншого — писати по-російськи чи по-англійськи, на перший же твій вірш, видрукуваний англійською, і то в цілком малопомітному журналі, екстатично відгукнулось, звідкілясь трохи чи не з Канзасу, якесь там «…», це ж треба, і Макміллан збирається включити його до антології світової жіночої поезії ХХ-го століття,…; кажуть тобі тутешні видавці (зволікаючи, проте, з книжкою), спасибі, я знаю, тим гірше для мене, — але в тебе нема вибору, золотце, не тому, що не зуміла б змінити мову, — пречудово зуміла б, якби трохи помарудитись, — а тому, що заклято тебе — на вірність мертвим, усім тим, хто так само несогірше міг би писати — по-російськи, по-польськи, дехто й по-німецьки, і жити зовсім інше життя, а натомість шпурляв себе, як дрова, в догоряюче багаття української, і ні фіґа з того не поставало, крім понівечених доль і нечитаних книжок, а однак сьогодні є ти, котра через усіх тих людей переступити - негодна, негодна і все, іскорки їхньої присутності нема-нема та й укидаються в повсякденному, навзагал геть спопілавілому бутті, і оце й є твоя родина, родове твоє древо, аристократко забацана, прошу пробачення за непризвоїто довгий відступ, леді й джентльмени, тим більше, що до нашої теми він, властиво, не тичеться) (О.Забужко). Спочатку у Василини в очах посвітлішало, бо вона оце вперше на віку (не на картині і не в кіно) бачила, як живий чоловік пре живу жінку. Але згодом в очах у неї стало темніти й потемніло зовсім, бо Василина точно знала, що то не вона лежить на ліжку під тим чоловіком, а чоботи і штани в того чоловіка такі, як у її Яреми (Василь Рубан). Тут на нього зразу насів студент, зірвав йому з голови мідницю і трахнув нею межи плечі разів три чи, може, й чотири, а тоді об землю її брязнув, що мало на кавалки не розскочилась (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ці дурепи, яких уже давно ніхто не трахав, цілими днями працюють над тим, щоб «розбудити бажання» у мільйонів споживачів! (про рекламісток) (М.Ілляшенко і О.Ногіна, перекл. Беґбеде). Одного разу він пообіцяв їй, що трахатиме її всю ніч. І він дотримав свого слова, гаруючи на ній до самого світанку. «Щоправда,— чесно зізналася Рошель,— лягли ми досить пізно, а ночі в ту пору року були короткі» (В.Шовкун, перекл. Мішеля Турньє). — У мене своя послідовність, будьте певні. І щодня не гірша за вашу. І коли ваша сестра приходить до мене, щоб я її попістонив і попестив, вона знає, чого хоче (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Після чого Ван Норден починає порати її так, немов у нього відкрилося друге дихання, точнісінько як старий козел. Він такий упертий хлопака, що радше зламає собі роги, ніж здасться (Г.Бєляков, перекл. Г.Мілера)]. Обговорення статті
Тушка – (мясо) тушка, (полит., презр.) тушка, тушканчик, проститушка:
• процесс «производства» тушек – тушкизація.
[Попутно ці «тушки» проявили завидну простоту (звідси, власне, і виникає термін «проститушки») (Леся Романчук). Зміна партійної прописки, фракції окремою депутатською «тушкою» або навіть цілою групою «тушконосців» уже давно нікого не дивують (Владислав Романов). Вочевидь, країною прокотиться хвиля насильницької «тушкизації» (Ростислав Павленко). Сьогоднішню владу слід визначати так, як вона сама себе назвала, «тушки-кровосісі» (Олександр Палій). …тушки-псевдодемократи своєю поведінкою демонструють, що остаточно зреклися народу, бо як ті свині припали до помиїв від партії регіонів в державному кориті… (з інтернету). Часто під масками вовків-опозиціонерів ховаються овечки та зайці, котрі у парламенті потім перетворюються на продажних тушканчиків, які йдуть у більшість або синхронно з нею голосують (Анатолій Гриценко). Крапля за краплею — «тушки» перелилися у флакон нової коаліції. Вірнопідданий Конституційний Суд — а не парламент, як мало б бути за законом — скасував політреформу, подарувавши Януковичу Конституцію з царськими повноваженнями. І далі цей цар-король-государ уже не може спинитися — ламає всіх на власний смак і розбудовує «Межигір’я» до розмірів Тадж-Махалу (Дмитро Лиховій). У коаліції включно з тушканчиками можна будь-кого взяти за шкварку, посадити за ґрати і бути певним, що не помилишся (Ю.Винничук). Один українець — політичний лідер, два — партія, три — партія з тушками]. Обговорення статті
Украина – Україна, (ещё) Вкраїна, (ещё, ист.) Русь:
• представитель Восточной (Западной) Украины – східняк, (західняк, (диал.) западенець);
• человек ненавидящий (причиняющий зло) Украине (украинцам) – україножер;
• человек ненавидящий Украину (украинцев) – україноненависник.
[Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна (М.Грушевський). Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерті! (Б.Грінченко). Моя кохана Мамо, для мене довго-довго було своєрідною загадкою, як це можливо, щоб упродовж століть український нарід, цей убогий сільський люд, наражений на безнастанні напади турків чи татар, на фізичне і моральне нищення чужих мовою і вірою окупантів, наражений на страшні наслідки частих воєн, без керми і вітрил зміг зберегти свою, йому тільки притаманну духовність, виявом якої є український іконопис, українське мистецтво, своїх мистців-артистів, свої цілі школи іконописців, про які Європа нічого не знала й про які досі не знає і ще довго не хотітиме знати, хоч буде примушена обставинами пізнати Україну (А.Шептицький). Даремно отаман загону, вродливий і кремезний осавул Дудник, переконував їх озброїтись і сполучитися з ними, щоб укупі боронити інтереси «нашої рідної Вкраїни». Селяни згоджувалися, що боронити Україну треба, але озброїтись не хотіли і в село не пустили (В.Підмогильний). Так. Україну любити важко. Країна войовничо недолугих людей, з яких маніпуляційні технології зробили більше, ніж було задумано, країна принизливих злиднів і гіркої зневаги до тих небагатьох, хто, силою якихось ірраціональних обставин, найбільше відданий їй… І те, що Україна існує як незбагненна цінність бодай для певної кількості українців, є однією з тендітних запорук, що в глобальному просторі симулякрів та імітацій зберігаються непідробні людські почуття (Є.Кононенко). Я дивлюся на стіни не білі вони я дивлюся в криниці безводі вони я кричу тільки вітер шматує слова ті слова мов згоріла трава спопеліла вина і провина це не та Україна (В.Цибулько). Сталінський проект соціально-генетичної інженерії міг виявитися доволі успішним — у тому сенсі, що Україна сьогодні не надто би відрізнялася від Білорусі, Донбасу, Криму чи Придністров’я, тобто була би подібним заповідником гомо совєтікуса, без усяких там залишкових «буржуазних націоналістів» — «национально озабоченных» аборигенів, зациклених на своїй мовно-культурній самобутності та ірраціонально ворожих історичному поступові, втіленому в мовно-культурному та політичному зросійщенні. Сталін, однак, зробив стратегічну помилку, включивши Західну Україну (та Прибалтійські держави) до своєї імперії (М.Рябчук). В шинку шинкарка Напої носить І ллє горілки І ллє вина, Не пийте, діти! Вкраїна просить. — Не пийте, діти… Я в вас одна… (Пісня). Ми на Вкраїні хворі Україною На Україні — в пошуках її (М.Вінграновський). Як романтично пахне ковбаса! І помідори густо зашарíлись. А у пляшчи́ні — чиста, мов сльоза, Горілочка домашня причаїлась. І сало ніжним зваблює тільцем, І хліб наставив загорілу спину… Якщо ти млієш, бачачи ОЦЕ, Чому ж ти, гад, не любиш Україну?! (Олександр Бойчук). Ми з України — ні — нікуди не йдемо. Лишаємось. І все. А я́к — це ще не знаю (П.Вольвач). «Цікаво, — намагався зібрати докупи розгублені думки я, — квитки наші, а місце її. Щось тут не сходиться». Жіночка тим часом продовжувала обурюватися, мовляв, правду їй казали друзі перед поїздкою, що всі ті западенці страшно хитрі й підступні, і снігу в них серед зими не допросишся, і ще якісь варіації на тему душевної широти, останньої сорочки і дня побєди (Олександр Бойченко)]. Обговорення статті
Раструбить – розтрубити, (редко) витрубіти, (разгласить, ещё) розголосити, (растрезвонить, ещё) розбовкати, розляпати, розклепати, розтріпати, роздзвонити, розпатякати.
[Вся околиця вже за годину після Шевченкового сватання знала про нього від самої Ликери, яка поспішилася про це скрізь розтрубити. І всі знали, що за пташка ця щебетлива дівчина-вітрогонка, за якою бігали стрєльнінські солдати й льокаї, до яких вона моргала і від яких приймала всякі ласощі до краденої «з панських кухонь» дичини включно (Павло Зайцев). — Дурний ти, як беркові штани! Та не реви, як той віл… Оддав хліб, тим і здобрій. Більше не дам! Не дам, не дам!.. Бо ще понесеш якійсь симпатії, а вона й розбовкає на все село, що в мене є хліб… (М.Куліш). — Ось ми й перейшли Рубікон. Це треба було зробити. Так набагато краще, аніж чекати, коли про нас розпатякає Мінерва (Олег Авраменко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВКЛЮЧА́ТЬ (у що) додава́ти /долуча́ти/ до чого, (до списку) зано́сити, (у мережу) галиц. залуча́ти /влучати/, (в число членів) уво́дити, (в собі) місти́ти в собі́;
ВКЛЮЧА́ТЬСЯ ще впряга́тися і похідн.;
включаться во что прилуча́тися /приє́днуватися, підпряга́тися/ до чого;
включа́ющий що /мн. хто/ включа́є тощо, ста́вши залучати ???, призна́чений /зда́тний/ включи́ти, вмика́ч, стил. перероб. включа́ючи;
включающий ток вмика́ч стру́му;
включающийся/включа́емый дода́ваний, долу́чуваний /влучуваний/, уво́джуваний, (до списку) запи́суваний /уписуваний/;
включающийся прилу́чуваний /приє́днуваний, підпря́ганий/ до;
включающийся во что зго́дний прилучи́тися до чого;
включающийся в борьбу́ (про сили) сві́жий;
ВКЛЮЧИ́ТЬ (куди) фаміл. укли́нити;
включить сцепле́ние урухо́мити зче́плення, заді́яти зче́плення;
ВКЛЮЧИ́ТЬСЯ, включиться в борьбу́ ста́ти на прю;
включи́вший, включи́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
ВКЛЮЧЁННЫЙ фаміл. укли́нений і похідн..
ВКЛЮЧА́Я, включая что ра́зо́м з чим [включая та́ру разом з та́рою, плюс та́ра].
ВКЛЮЧЕ́НИЕ (у чому) г-я до́мішка, дода́ток;
с включением дода́вши, долучи́вши, включи́вши.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Включатель – вмика́ч, -ча́.
Включать –
1) включа́ти, -ча́ю, -ча́єш;
2) (в штат, список) запи́сувати, -сую, -суєш.
Включая –
1) включа́ючи;
2) заво́дячи.
Включение –
1) вклю́чення, -ння;
2) (в штат, список) заво́дження, -ння, зане́сення, -ння.
Включительно – вклю́чно.
Включительный – вклю́чний, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Включатель – (у)вмика́ч (-ча́).
Включать, включить, -ся, электр. – (у)вмика́ти, увімкну́ти, -ся;
• включить (одно тело в другое) – залуча́ти, залучи́ти.
Включение – (у)вмика́ння, уві́мкнення;
• в. (одного тела в другое) – залуча́ння, залу́чення;
• в. встречное – (у)вмика́ння (зу)стрічне́;
• в. прямое – в. безпосере́днє.
Включенный – уві́мкнений;
• в., (во что либо) – залу́чений.
Прямой – прями́й, про́стий;
• п. (непосредственный; включение, заземление) – безпосере́дній;
• п. колено – прямоку́тне колі́но.
Шест – яли́на, жерди́на;
• ш. складной (для включения в провод) – ж. склада́на.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Включать
• Включать в себя (содержать в себе) – мати (містити) в собі.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

включа́емый залу́чуваний; вми́каний; вмикни́й, вмика́нний, увідни́й
включа́тель вмика́ч,-ча́
в. автомати́ческий вмика́ч автомати́чний, самовмика́ч,-ча́
в.-выключа́тель вмика́ч-вимика́ч,-ча́-вимикача́
в. зажига́ния вмика́ч запа́лювання
в. рыча́жный вмика́ч ва́жільний
включа́ть, включи́ть вмика́ти, увімкну́ти; вво́дити, ввести́; залуча́ти, залучи́ти; поміща́ти, помісти́ти
включа́ющий вмика́льний, вводи́льний
включа́ющийся вмикни́й; вмика́нний, увідни́й
включе́ние 1. вмика́ння; уві́мкнення (механізму)
2. вводі́ння, вмі́щування; вве́дення, вмі́щення (у склад чого-небудь)
3. вкра́плювання, вкра́плення (стороннє тіло в матеріялі)
в. автомати́ческое вмика́ння автомати́чне
в. встре́чное вмика́ння зустрі́чне
в. га́зовое вкра́плення га́зове
в. каска́дное вмика́ння каска́дне
в. неметаллическое вкра́плення неметале́ве
в. обра́тное вмика́ння зворо́тне
в. одино́чное вмика́ння одино́ке [окре́ме]
в. шла́ковое вкра́плення жу́желеве
включённый уві́мкнений; залу́чений; уве́дений
рабо́та робо́та,-ти, пра́ця,-ці
р. бесполе́зная пра́ця неко́рисна
р. в холосту́ю робо́та без наванта́ження [ма́рна]
р. виртуа́льная робо́та віртуа́льна [можли́ва]
р. включе́ния робо́та вмика́ння [уві́мкнення]
р. вручну́ю робо́та ручни́м спо́собом
р. вы́хода робо́та ви́ходу
р. дово́дочная робо́та дове́ршувальна
р. индивидуа́льная пра́ця індивідуа́льна
р. куста́рная пра́ця доморо́бна
р. маши́нная робо́та маши́нна
р. механи́ческая робо́та механі́чна
р. непреры́вная робо́та безпере́рвна
р. непроизводи́тельная робо́та непродукти́вна
р. о́бщая робо́та зага́льна [спі́льна]
р. отде́лочная робо́та оздо́блювальна
р. отры́ва робо́та відри́ву [відрива́льна]
р. по совмести́тельству робо́та сумі́сна
р. повреме́нная пра́ця почасова́
р. подённая пра́ця поде́нна
р. поле́зная робо́та [пра́ця] кори́сна
р. производи́тельная робо́та продукти́вна
р. резна́я робо́та рі́зьблення
р. сверхуро́чная пра́ця понадчасова́ [позачасова́]
р. совме́стная робо́та спі́льна
р. торможе́ния робо́та гальмува́ння
р. трудоёмкая робо́та трудомістка́ [працемістка́]
р. у́мственная пра́ця розумо́ва
р. физи́ческая робо́та фізи́чна
р. эффекти́вная робо́та [пра́ця] ефекти́вна
р. ювели́рная робо́та золота́рська
режи́м режи́м,-му
р. авари́йный режи́м аварі́йний
р. блоки́рования режи́м блокува́ння
р. включе́ния режи́м вмика́ння [вклю́чення]
р. во́дный режи́м во́дний
р. возбужде́ния режи́м збу́дження
р. временно́й режи́м часови́й
р. вы́нужденный режи́м ви́мушений
р. гидродинами́ческий режи́м гідродинамі́чний
р. жёсткий режи́м жорстки́й
р. и́мпульсный режи́м і́мпульсний
р. крити́ческий режи́м крити́чний
р. многоступе́нчатый режи́м багатоступене́вий
р. мя́гкий режи́м м’яки́й
р. нагруже́ния режи́м наванта́жування
р. нестациона́рный режи́м нестаціона́рний
р. неустанови́вшийся режи́м неуста́лений
р. обрати́мый режи́м оборо́тний [поворо́тний]
р. остано́вочный режи́м зупи́нний
р. противовключе́ния режи́м противмика́ння
р. противовраще́ния режи́м протиоберта́ння
р. пусково́й режи́м пускови́й
р. рабо́ты режи́м робо́ти
р. рабо́чий режи́м робо́чий
р. разго́нный режи́м розгі́нний
р. стациона́рный режи́м стаціона́рний
р. сто́повой режи́м сто́повий
р. теплово́й стациона́рный режи́м теплови́й стаціона́рний
р. технологи́ческий режи́м технологі́чний
р. тормозно́й режи́м гальмівни́й
р. тре́ния режи́м тертя́
р. тя́говый режи́м тя́говий
р. установи́вшийся режи́м уста́лений
р. эксплуата́ции режи́м експлуата́ції
рыча́г ва́жіль,-желя
р. блоки́рующий ва́жіль блокува́ння [блокува́льний]
р. ви́льчатый ва́жіль ви́лчастий
р. включа́ющий ва́жіль вмика́льний
р. второ́го ро́да ва́жіль друго́го ро́ду
р. выключа́ющий ва́жіль вимика́ння [вимика́льний]
р. зажимно́й ва́жіль затиска́ння [затисни́й]
р. кача́ющийся ва́жіль похитни́й [хитки́й]
р. кла́панный ва́жіль хлипако́вий
р. коле́нчатый ва́жіль колі́нчастий
р. коро́бки переда́ч ва́жіль коро́бки переда́ч
р. короткопле́чий ва́жіль короткопле́чий
р. котя́щийся ва́жіль котки́й
р. обра́тного хо́да ва́жіль зворо́тного хо́ду
р. опо́рный ва́жіль опо́рний
р. остано́вочный ва́жіль зупи́нний
р. пе́рвого ро́да ва́жіль пе́ршого ро́ду
р. переводно́й ва́жіль перевідни́й
р. переключа́ющий ва́жіль перемика́ння [перемика́льний]
р. переме́ны хода́ ва́жіль змі́ни хо́ду
р. поворо́тный ва́жіль поворо́тний
р. подъёмный ва́жіль підійма́льний
р. пусково́й ва́жіль пускови́й
р. распредели́тельный ва́жіль розподі́льний
р. ручно́го то́рмоза ва́жіль ручно́го гальма́
р. скоросте́й ва́жіль швидкосте́й
р. тормозно́й ва́жіль гальмува́ння [гальмови́й]
р. управле́ния ва́жіль керува́ння
р. фокуси́рующий ва́жіль фокусува́ння [фокусува́льний]
ток 1. ел. струм,-му
2. течія́
3. стру́мінь,-меня, поті́к,-то́ку
т. акти́вный струм акти́вний
т. ано́дный струм ано́дний
т. анте́нный струм анте́нний
т. блужда́ющий струм блука́льний [мандрівни́й, розті́чний], струм Фуко́
т. вихрево́й струм вихрови́й
т. включе́ния струм вмика́ння
т. возбужда́ющий струм збу́джувальний [збу́дний]
т. возбужде́ния струм збу́дження
т. возраста́ющий струм зроста́льний [зроста́ючий]
т. встре́чный струм зу́стрічний, поті́к зу́стрічний
т. входно́й струм вхідни́й
т. выключа́емый струм вими́ка́ний, струм вимикни́й
т. вы́прямленный струм ви́прямлений [ви́простаний]
т. высо́кого напряже́ния струм висо́кої напру́ги
т. выходно́й струм вихідни́й
т. гальвани́ческий струм гальвані́чний
т. двухфа́зный струм двофа́зний
т. диффузио́нный струм дифузі́йний
т. замыка́ния на зе́млю струм замика́ння на зе́млю
т. замыка́тельный струм замика́льний
т. заря́дный струм заря́дний
т. затуха́ющий струм згаса́льний
т. индукти́рованный струм зіндуко́ваний
т. индукти́рующий струм індукува́льний [індуківни́й]
т. индукцио́нный струм індукці́йний [індукти́вний]
т. ио́нный струм йо́нний
т. квазистациона́рный струм квазістаціона́рний [майжестаціона́рний]
т. ко́довый струм ко́довий
т. конвекцио́нный струм конвекці́йний
т. коро́ткого замыка́ния струм коро́ткого замика́ння
т. коррозио́нный струм корозі́йний
т. крити́ческий струм крити́чний
т. кругово́й струм колови́й
т. лине́йный струм ліні́йний
т. магни́тный струм магне́тний
т. меня́ющийся струм мінли́вий
т. многофа́зный струм багатофа́зний
т. наведённый струм наве́дений
т. наводя́щий струм індукува́льний [навідни́й]
т. нагру́зочный струм наванта́жувальний [обтя́жувальний]
т. нака́ла струм розжа́рення
т. намагни́чивающий струм намагні́чувальний [магнетува́льний]
т. насыще́ния струм наси́чення
т. ни́зкого напряже́ния струм низько́ї напру́ги
т. однофа́зный струм однофа́зний
т. опережа́ющий струм випере́джувальний
т. осево́й струм вісни́й [осьови́й]
т. ослабева́ющий струм зме́ншувальний
т. оста́точный струм залишко́вий
т. отклоня́ющий струм відхи́лювальний
т. отстаю́щий струм відстава́льний
т. переме́нный струм змі́нний
т. периоди́ческий струм періоди́чний
т. пита́ющий струм живи́льний
т. пове́рхностный струм поверхне́вий
т. поглоще́ния струм поглина́ння
т. поляризацио́нный струм поляризаці́йний
т. поляризу́ющий струм поляризува́льний
т. постоя́нный струм пості́йний
т. преде́льный струм грани́чний
т. прерывистый струм ури́вчастий
т. проводи́мости струм прові́дности
т. прямо́й струм прями́й
т. пульси́рующий струм пульсівни́й
т. пусково́й струм пускови́й
т. рабо́чий струм робо́чий
т. радиочастоты́ струм радіочастоти́
т. размагни́чивающий струм розмагнето́вувальний [розмагне́чувальний, розмагнетівни́й]
т. размыка́тельный струм розмика́льний
т. разря́дный струм розря́дний
т. реакти́вный струм реакти́вний
т. се́точный струм сіткови́й
т. синусоида́льный струм синусої́дний [си́нусний]
т. смеще́ния струм змі́щення
т. сопряжённый струм спря́жений
т. стациона́рный струм стаціона́рний
т. трёхфа́зный струм трифа́зний
т. ура́внивающий струм вирі́внювальний
т. уси́ливающий струм поси́лювальний
т. установи́вшийся струм уста́лений
т. уте́чки струм ви́току [спли́ву]
т. фа́зовый струм фа́зовий
т. фотоэлектри́ческий струм фотоелектри́чний
т. Фуко́ струм Фуко́, струм блукли́вий
т. холосто́й струм неробо́чий [я́ловий]
т. циркули́рующий струм обіжни́й
т. электри́ческий струм електри́чний
т. эмиссио́нный струм емісі́йний
фо́рмула фо́рмула,-ли (загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону тощо, яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку)
ф. алгебраи́ческая фо́рмула алгебри́чна
ф. Вереща́гина мех. фо́рмула Вереща́гіна
ф. включе́ния фо́рмула вмика́ння
ф. интерполяцио́нная фо́рмула інтерполяці́йна
ф. и. Лагра́нжа фо́рмула інтерполяці́йна Ляґра́нжа
ф. и. Ньюто́на фо́рмула інтерполяці́йна Ньюто́на
ф. итерацио́нная фо́рмула ітераці́йна
ф. квадрату́рная фо́рмула квадрату́рна
ф. к. за́мкнутого ти́па фо́рмула квадрату́рна за́мкненого ти́пу
ф. к. разо́мкнутого ти́па фо́рмула квадрату́рна розі́мкненого ти́пу
ф. контро́льная фо́рмула контро́льна
ф. кубату́рная фо́рмула кубату́рна
ф. лине́йная мат. фо́рмула ліні́йна
ф. Ляме́ мех. фо́рмула Ляме́
ф. ма́тричная фо́рмула ма́трична
ф. нелине́йная мат. фо́рмула неліні́йна
ф. нера́венства мат. фо́рмула нері́вности
ф. нечётного числа́ мат. фо́рмула непа́рного числа́
ф. обобщённая фо́рмула узага́льнена
ф. о́бщая фо́рмула зага́льна
ф. параболи́ческая фо́рмула параболі́чна [пара́бол]
ф. полуэмпири́ческая фо́рмула напівемпіри́чна
ф. приближённая фо́рмула набли́жена [прибли́зна]
ф. произведе́ния мат. фо́рмула добу́тку
ф. прямоуго́льников фо́рмула прямоку́тників
ф. ра́венства мат. фо́рмула рі́вности
ф. разложе́ния фо́рмула розкла́дання
ф. ра́зности мат. фо́рмула різни́ці
ф. расчётная фо́рмула розрахунко́ва
ф. рациональна́я мех. фо́рмула раціона́льна
ф. Реле́я мех., фіз. фо́рмула Реле́я
ф. Си́мпсона мат. фо́рмула Сі́мпсона
ф. су́ммы мат. фо́рмула су́ми
ф. Тетма́йера-Яси́нского мех. фо́рмула Тетма́єра-Яси́нського
ф. Тимоше́нко мех. фо́рмула Тимоше́нка
ф. трапе́ций мат. фо́рмула трапе́цій
ф. тригонометри́ческая фо́рмула тригонометри́чна
ф. ча́стного фо́рмула ча́стки
ф. четырёх мно́жителей фо́рмула чотирьо́х мно́жників
ф. эмпири́ческая фо́рмула емпіри́чна
цепо́чка ланцюжо́к,-жка́
ц. включе́ний ланцюжо́к вкра́плень
ц. радиацио́нно-защи́тных ка́мер ланцюжо́к радіяці́йно-захисни́х ка́мер
ц. распа́да ланцюжо́к ро́зпаду
цепь 1. ланцю́г,-га́
2. ел. ко́ло,-ла
ц. ви́лчатая ланцю́г вилкува́тий
ц. включе́ния ко́ло вмика́ння; коло уві́мкнення
ц. включённая ко́ло уві́мкнене
ц. входна́я ко́ло вхідне́
ц. гальвани́ческая ко́ло гальвані́чне
ц. грузова́я ланцю́г ванта́жний
ц. дифференци́рующая ко́ло диференціюва́льне
ц. за́мкнутая ко́ло за́мкнене [за́мкнуте]
ц. интегри́рующая ко́ло інтегрува́льне
ц. кинемати́ческая мех. ко́ло кінемати́чне
ц. конве́йерная тя́говая ланцю́г конве́єрний тягови́й
ц. кра́новая ланцю́г зводови́й
ц. магни́тная ко́ло магне́тне
ц. многоря́дная ланцю́г багаторя́дний
ц. многофа́зная ко́ло багатофа́зне
ц. обра́тной свя́зи ко́ло зворо́тнього зв’язку́
ц. отключённая ко́ло ви́мкнене
ц. откры́тая ланцю́г відкри́тий; ко́ло відкри́те
ц. пласти́нчатая ланцю́г пласті́вчастий [платівко́вий]
ц. подъёмника ланцю́г підно́сника [підо́йми, ви́тягу]
ц. приводна́я ланцю́г повідни́й
ц. разбо́рная ланцю́г розбірни́й
ц. разветвлённая ко́ло розгалу́жене
ц. разо́мкнутая ко́ло розі́мкнене, ланцю́г розі́мкнений
ц. ро́ликовая ланцю́г коліща́тковий
ц. сварна́я ланцю́г зварни́й
ц. тя́говая ланцю́г тягови́й
ц. уде́рживающая ланцю́г підтри́мувальний
ц. штырева́я ланцю́г шпиньови́й [шворіне́вий]
ц. электри́ческая ко́ло електри́чне

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вклю́чення – включение.
Вклю́чний – включительный;
вклю́чно – включительно.
Вмика́ти, умика́ти, вмкну́ти, умкну́ти –
1) убегать, убежать, удрать;
2) включать, включить.
Вмика́ч, -ча́ – включатель.
Забалансува́ти –
1) забалансировать;
2) включить в баланс.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Включать, включить, -ся –
1) (присоединять) – долуча́ти, долучити, -ся; в. в список – заво́дити, завести (записувати, записа́ти, зано́сити, занести) до списку; в. в счет – вно́сити, внести (записувати, записа́ти) до раху́нку;
2) (содержать) – зміща́ти, містити в собі́.
Включение – долу́чення; со -нием – долуча́ючи, долучивши.
Включительно – долу́чно; до 21 числа -но – по два́дцять пе́рше число́ долу́чно.
Статья –
1) (газетная, журнальная) – артикул (-лу), стаття; (ученое исследование) – розпра́ва, ро́звідка; с. вводная – вступна́ стаття; с. руководящая – провідна́ (керівна́) стаття;
2) (закона) – артикул (-лу); по -тье пятой – згі́дно з артикулом п’ятим; подведение под статью кого, чего – застосува́ння кому́, до чо́го артикулу; статья закона гласит – в артикулі зако́ну ска́зано;
3) (в договоре) – артикул (-лу), пункт (-кту); с. подлежащая включению – артикул, що тре́ба долучити (запрова́дити); ссылаться на надлежащую статью (закона) – поклика́тися на відпові́дний артикул;
4) (дохода) – артикул (-лу); изыскивать надлежащие статьи – вишу́кувати нале́жні (відпові́дні) артикули.
Число –
1) число́; ч. круглое (стат.) – окру́гле число́; ч. огульное – гру́бе (гуртове́, огу́льне) число́; -ла относительные – релятивні числа; -ла средние – пересі́чні числа; бессчетное число раз – бе́зліч разі́в; в равном -ле – рі́вним число́м, рі́вно; в -ле их – помі́ж них; включая в то -ло – залі́чуючи до то́го числа́, беручи заразо́м; входить в -ло чего – бу́ти в числі́ чого́, бу́ти по́між чим; выставлять -ла – ста́вити, поста́вити да́ту, датува́ти, податува́ти; из -ла (членов) – -по́між, з…; занести в -ло чего – залічити до чо́го, залічити до чо́го; отпускать по -лу заявителей – видава́ти відпові́дно до числа́ заявників; по -лу пятый (в очереди) – з ряду п’ятий; по числу (членов): а) (превышать) – число́м; б) (выдавать) – на число́, відпові́дно до числа́; принадлежать к числу организаций – нале́жати до організа́цій; принимать в -ло – зачисляти, зачислити; состоять в -ле кого, чего – бу́ти, перебува́ти в числі, лічитися помі́ж ким; средним числом – пересі́чним число́м, пересі́чно;
2) (месяца) – число́; каждое первое число (представлять) – що пе́ршого числа́; не позже 15 числа – не да́лі, як 15 числа́; отношение от 5 числа текущего месяца – лист з 5 числа́ цього́ мі́сяця; отношение от 5 числа ноября месяца – лист з п’ятого числа́ листопа́да; по указанное число – до зазна́ченого числа́; проставлять число (месяца) – записувати (підписувати) число́, ста́вити число́, датува́ти, ста́вити да́ту.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вигово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. ви́говорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Стор. І. 238. Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав. Г. Барв. 292.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять. Ном. № 7810.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). КС. 1883. VII. 587. Виговорити.... рабу Божому (уроки). Мнж. 152.
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. См. Виговоряти.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Вклад, -ду, м. Включение. Сл. Тутк.
*Вкраплі́ння, -ня, с. Вкрапление, включение. Сл. Тутк.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Включать, -ся, включить, -ся, (техн.) — вмика́ти, -ся, увімкну́ти, -ся; (в список) — зано́сити, зане́сти.
*Включение — (техн.) вмика́ння, уві́мкнення; (в список) зане́сення.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

інструмента́льниця, інструмента́льниць; ч. інструмента́льник
1. слюсарка, яка виготовляє інструменти. [Батьки Олександра працювали на верстатобудівному заводі. Батько – токарем, мама – інструментальницею. (politeka.net, 28.03.2019).]
2. працівниця шахти, яка видавала позмінним бригадам шахтарський реманент. [Професія шахтаря, на перший погляд, підпадає під ці маркери. Проте, при детальному ознайомленні стає зрозуміло, що вона включає багато спеціальностей, серед яких є місце і жіночим: лампівниці, інструментальниці (ті, хто видавав позмінним бригадам відповідний шахтарський реманент), банщиці, машиністки, маркшейдерки (професія із галузі геодезії), сортувальниці. (Україна ХХ ст.: Культура, ідеологія, політика, Вип. 22, К., 2017, с. 188).]
лі́дерка, лі́дерок; ч. лі́дер
1. та, хто очолює політичну партію, суспільно-політичну організацію або рух. [Його місце дісталося лідерці Зеленої партії Елізабет Мей <…> (Україна молода, 2011). Неліда проігнорувала місцевих неформальних лідерок, які могли б активувати місцеві мережі й поширити інновацію <…> (Еверетт Роджерс «Дифузія інновацій», пер. Василь Старко, 2009). Він робив, однак, два винятки у цьому правилі: перший стосувався шлюбів у «простому народі», другий – дочок з міжнаціональних шлюбів в інтеліґентському середовищі, наводячи як приклад Мілену Рудницьку, лідерку українського жіночого руху, яка вийшла з мішаного українсько-єврейського шлюбу. (Ярослав Грицак «Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота», К., 2006). Лідерка БЮТ переконана, що Віктор Ющенко повинен мати весь спектр президентських повноважень. (Високий замок, 2005). Лідерки жіночого руху висунули два нові ідеали жіночності – жінокурвительки та свинкса, щоб, за звичаєм усіх визволителів, послатися на прадавні міфи. (Станіслав Лем «Розповідь другого розмороженого», пер. Олександр Гриценко, 1990).]
// лі́дерка грома́дської ду́мки — та, хто впливає на формування громадської думки. [Мережа проєкту включає жінок-лідерок громадської думки з України і з ЄС. (promoteukraine.org, 24.12.2019). Необхідні спеціальні ініціативи, які б заохочували висвітлювати діяльність жінок-кандидатів і посадовців у ЗМІ, що підкреслюватиме досягнення жінок як керівниць і лідерок громадської думки <…>. (ua.undp.org, 07.03.2019).]
2. та, хто має першість у чомусь або очолює рейтинг. [Уперше багаторічна лідерка українських лижних перегонів Валентина Шевченко перемогла на етапі Кубка світу на своїй коронній – 30-кілометровій дистанції. (Високий замок, 2008). А лідерка світового рейтингу Амелі Моресмо (Франція) у фіналі турніру в німецькому Фільдерштадті перемогла американку Ліндсей Девенпорт – 6:2 <…>. (Високий замок, 2004).]
// та, хто має сміливість бути першою в чомусь. [А перші міні-спідниці наштовхувалися на такий одностайний громадянський спротив, що я донині подивляю відчайдушній саможертовності тодішніх лідерок. (Юрій Андрухович «Таємниця», 2006).]
3. солістка музичного гурту. [Пісня «Гаряча і гірка» – про дівчину і каву. Лідерка «Таліти Кум» Юлія Міщенко (на фото) написала її не випадково: вона – запекла любителька чорної кави. (Високий замок, 2005).]
див.: керма́ничка, очі́льниця, ватажки́ня
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка.) 
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 418 - розм.
майстри́ня, майстри́нь; ч. ма́йстер
1. фахівчиня з якогось ремесла. [Дівчина від цього закидувала голову і голосно реготала, беручи свою оптику «на плече», немов якась крута майстриня фотоарту. (Любко Дереш «Намір», 2006). І саме з цього села родом народна майстриня декоративного та прикладного мистецтва з вишивки Параскевія Дмитрівна Вишневецька, яка нині мешкає у Львові. (Високий замок, 2005). Може, тому не вірю, що бачу продовження її праці у виробах Надії Вербівської, однієї з провідних майстринь косівської кераміки, члена Спілки художників України <…> (Роман Федорів «Ноти для тисячолітньої скрипки», 1991).]
2. керівниця окремої ділянки виробництва. [Колекція «Квітка на камені» включає в себе п’ять оригінальних костюмів у синьо-жовтих тонах, – розповіла «Подолянину» старша майстриня навчального закладу Оксана Сиротюк. (podolyanin.com.ua, 26.06.2020). Ані вмовляння, ані погрози старшої майстрині не могли переконати жінок, щоб стали до праці. (Джек Лондон «Місячна долина», пер. Вероніка Черняхівська, 1932).]
3. та, хто досягла високої майстерності, досконалості у своїй роботі, творчості. [<…> уперше одразу троє вітчизняних майстринь ракетки потрапили до числа 40 кращих тенісисток WTA. (Україна молода, 2019). На цьому акцентує свою увагу І. Немченко, який пише: «Як майстриня слова Дніпрова Чайка належала насамперед XIX століттю, проте крізь її традиціоналізм прозирають і модерністичні риси» (Ірина Рудник «Жанрово-стильові особливості малої прози Дніпрової Чайки»: дисертація, К., 2017). Загалом історична белетристика – жанр, у якому ця авторка зарекомендувала себе як справжня майстриня сюжету, інтриги і фабульного розмаїття. (Україна молода, 2013). Чотири бронзові нагороди завоювали напередодні наші майстрині синхронного плавання. (Високий замок, 2010). «Цього року до нашої сім’ї долучилася Львівщина: невдовзі у сутичці можна буде побачити відому майстриню дзюдо та самбо Надію Покору». (Високий замок, 2008). Дівчинка має все, що захоче, володіє робітнею, як справжня майстриня, має чудове професійне приладдя. (Олексій Ганзенко «Розкинувши руки над прірвою», 2005). З цих літніх попасів пригадую гастролі А. Харламова, майстра психопатологічного амплюа, блискучої майстрині шампансько-шумовинних порожніх фарсів Ґрановської, Полевицької <…>. (Юрій Шевельов «Я, мені, мене... (і довкруги)», 1987). Та й шила, з усього видно, справжня майстриня. (Дмитро Міщенко «Синьоока тивер», 1983).]
// майстри́ня своє́ї спра́ви (свого́ ді́ла; у свої́м ді́лі) – та, хто досягнула високої майстерності, досконалості у своїй роботі. [Але Уляна – се також і жінка , вона кухаркою в тій чайній працювала, доброю майстринею в своїм ділі була, усі страви вже надто смачно готувала. (Андрій Кондратюк «Поза межами суєти», 1993). Проте існували повії і значно вищого ґатунку, набагато дорожчі. Їх було менше, називались вони путанами і були справжніми майстринями своєї справи, до них зверталися за консультацією, щоб перейняти досвід. (Юрій Винничук «Діви ночі», 1992). Інгрід була неперевершеною майстринею своєї справи, і коктейль вийшов чудовий. (Ігор Бондаренко «Жовте коло», пер. Валентина Запорожець, К., 1977). <…>не було на тій раді тільки найстаріших ремісниць із цеху веселого чи, як його урядово звано тоді, «цеху пречистих сестер», бо найстаріші кралі того прилюдного фаху не могли вже бути видатними майстринями свого діла, а трудівників і трудівниць наймолодших з будь-якого цеху — на важливі ради тоді не кликано <…>. (Олександр Ільченко «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай i Чужа Молодиця», 1958).]
// майстри́ня спо́рту — звання за визначні успіхи у певному виді спорту, а також спортсменка, яка має таке звання. [На церемонії «Герої спортивного року» майстриня спорту з дзюдо Анастасія Сапсай представляла Черкащину. (ildana.tv, 11.03.2020). Львівська майстриня спорту з вільної боротьби отримала президентський орден. (dilo.net.ua, 24.08.2019). Майстриня спорту з Шацького району вболіває за «Сіті». (volynsport.in.ua). Маслова Інна Іванівна – майстриня спорту СРСР з кульової стрільби, заслужена тренерка України по кульовій стрільбі — 1997. (calenday.org).]
4. розм. вміла, кмітлива жінка. [Вона падає переді мною на коліна і каже, що кланяється пам’яті Євгенії Гінзбург, яка написала у «Крутому маршруті» про її бабусю – Гертруду Ріхтер-Барток, колишню партійну ортодокску, доктора філософії, майстриню на закручені силогізми <…>. (Високий замок, 2013). Бігме, дорогенька Ніно, хто ж не знає, яка ти майстриня на компліменти! (Джойс Кері «Улюбленець слави», пер. Лесь Танюк, 1989).]
// майстри́ня на сла́ву – та, хто вміє добре щось робити, вправна в чомусь. [Ти – майстриня на славу! – вигукнув щасливий ведмедик, милуючись пришитою лапкою <…> (Ірина Мацко «Голочка та Подушечка», 2007).]
// майстри́ня на всі ру́ки — та, хто вміє все робити, вправна в усякому ділі. [І все завдяки тому, що її мама була людиною роботящою та майстринею на всі руки. (7 днів, 2017, №22). Ніна була майстринею на всі руки, гарно шила, вишивала. (Україна молода, 2011).]
// майстри́ня своє́ї до́лі – та, хто керує своїм життям на власний розсуд. [Не один дурник думає собі: а, се новий тип, се женщина самостійна, майстриня своєї долі, жиє власною працею! (Іван Франко «Маніпулянтка», 1888).]
див.: мистки́ня
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Том 4, 1973, с. 600.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М. Уманець, А. Спілка.) 
нейропсихологи́ня, нейропсихологи́нь; ч. нейропсихо́лог
фахівчиня з нейропсихології. [Когнітивні порушення фіксувалися в різних вікових групах, включно з молодими людьми, зазначає авторка дослідження, клінічна нейропсихологиня Жаклін Беккер. (zn.ua, 24.10.2021). Тож нейропсихологиня пропонує поглянути на базові засади теорії прив’язаності, нейрофізіології та когнітивної психології. (osvita.ua, 05.03.2021). Нейропсихологиня зауважує, що оскільки у собак малі лобні долі у мозку, то вони живуть теперішнім, на відміну від більшості людей <…>. (Українська правда. Життя, 03.10.2020).]
див.: психологи́ня
офіце́рка, офіце́рок; ч. офіце́р
службовиця збройних сил чи поліції, яка має військове звання від молодшої лейтенантки до полковниці включно. [Офіцерка ЗСУ Тетяна Науменко виховує в зоні ООС донечку (zaxid.net, 11.10.2019). Перша жінка-офіцерка у збройних силах Австро-Угорщини стала сенсацією для тогочасної преси. (Експрес, 03.09.2019). Раніше колеги-чоловіки не хотіли патрулювати у парі з жінкою, але ситуація змінилася – офіцерка поліції (Громадське радіо, 07.02.2019). Переступивши поріг бібліотеки, вона побачила трьох інших жінок-офіцерок, що вже чекали, попиваючи після вечірньої молитви, до неї підійшла ад’ютантка і передала наказ з’явитися <…> (Деніел Кіз «Притулок пророцтв», пер. С. Берлінець, В. Куча, Х., 2019). Олена Степанів (1892–1963) – українська стрільчиня, перша у світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцерки <…> (Радіо Свобода, 29.05.2018). «Жінка – кришталева ваза. До неї має бути особливе ставлення», – написала коментаторка під постом однієї офіцерки про армійські будні. (Повага, 04.05.2017). Офіцерка не згадала Дюрера, її більше цікавив протиавіаційний захист і прожектори, позначені на карті зеленими і червоними целюлоїдними накладками. (Кейт Аткінсон «Руїни бога», пер. Ярослава Стріха, 2017). От тільки Зіна була колишньою офіцеркою Червоної Армії <…> (Павол Ранков «Матері», пер. Тетяна Окопна, 2016). Офіцерка вискочила з авта, глипнула на Гельмута, на мить в її очах майнула якась людяна іскра, але відразу ж очі стали сіро-крижаними <…> (Василь Кожелянко «Срібний павук», 2002).]
// прес-офіце́рка, пресофіце́рка – військова журналістка, яка відповідає за безпеку цивільних журналістів і надання їм достовірної інформації. [Пресофіцерка морських прикордонників Наталія Гуменюк: «Переконати себе та інших у здатності залишитися на плаву». (Радіо Свобода, 09.07.2021). Наприклад, минулого року в Україні видали словничок фемінітивів для прес-офіцерів та прес-офіцерок територіальних управлінь. (kolo.news, 20.05.2020).]
супу́тниця, супу́тниць; ч. супу́тник
1. та, хто йде, їде, подорожує разом із кимось. [Тут Сашко раптом роздивився, що його супутниця зникла. (Маргарита Сурженко «Квартира київських гріхів», 2017). І погляд цей… супутниці моїй… впивався… в спинку <…> (Олександр Ірванець «Сатирикон-ХХІ»: збірка, 1986). <…> коли прочитаний напис довше затримувався, і часом, захоплюючись влучною чи трагічною сценою, стискував свою руку, що мала постійне перебування на колінах дівчини Зоськи, його неодмінної і незмінної супутниці. (Валер’ян Підмогильний «Місто», 1928). – Дівчино, як тебе звуть? – спитав московський боярин маленьку супутницю сивоволосого бандуриста. (Марко Вовчок «Маруся», 1870).]
2. та, хто має романтичні або подружні стосунки з іншою людиною. [Інша героїня стрічки і супутниця режисера – 29-річна Адріана Сусак. (Свобода, 2018).]
// супу́тниця життя́ – кохана жінка, дружина. [Власне, супутниці його життя зазвичай мали саме такий вигляд <…> (Український тиждень, 2019). Здається, лише В. Кучерові пощастило знайти для свого героя достойну супутницю життя, яка на нову роботу їде із своїм чоловіком і в колгоспі працює на рядових роботах. (Іван Світличний «Людина приїздить на село...», 1961).]
3. перен. та, що потрібна комусь, постійно когось супроводжує. [Відтоді журба стала постійною супутницею Олени Котової. (Україна молода, 2018). Люї Армстронґ із своїми хлопцями пішов до бару відпочивати, і хтось включив «джук-бакс», цю барвисту супутницю самотніх вулиць, жорстоких, хтивих міських вечорів. (Богдан Рубчак «Кімната Кйонг-Су», 1961). А ось інша картина: старенький сивий козак-бандурист, вмираючи, прощається зі своєю вірною супутницею – бандурою. (Мистецтво, 1961).]
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 853.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
теоретики́ня, теоретики́нь; ч. теоре́тик
та, хто розробляє теоретичні питання певної галузі знань. [Соломія Павличко (1958 – 1999) – українська феміністська теоретикиня, письменниця, літературознавиця, перекладачка, публіцистка <…> (Історична правда, 12.02.2020). Теоретикині фемінізму впродовж останніх двох десятиліть критикували демократичну та ліберальну концепції соціального, активного громадянства та соціального включення за їхню ґендерну нечутливість <…> (Олена Стрельник «Материнство як соціальна практика: структурно-діяльнісна концепція», 2017). Ольга Брюховецька – теоретикиня кіно і візуальної культури, кандидатка філософських наук <…> (dovzhenkocentre.org, 31.05.2016).]
див.: теоре́тичка, теоре́тиця

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Включа́ть, ся, включи́ть = включа́ти, ся, залуча́ти, ся (С. Л.), вмика́ти, ся, включи́ти, залучи́ти.
Включи́тельный, но = включний, но (Гал.).