Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «вокзал»
Шукати «вокзал» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вокза́л – вокза́л (р. -лу).
• -за́льный – вокза́льний.
II. Догова́риваться, договори́ться (условливаться) – договоря́тися, договори́тися з ким, домовля́тися з ким [Ка́жуть: «Мо́жна й на мі́сяць ізгодитись». Тай почали́ договоря́тись (Марко Вовчок: «Сестра»). Договори́лась вона́ так, щоб мені́ о́чі зав’яза́ти, і вона́ мене́ вела́ (Рудч. Казки, т. II (1870), ст. 149)], го́ди́тися, пого́ди́тися, єдна́тися, поєдна́тися, умовля́тися, умо́витися, домовля́тися, домо́витися, поряджа́тися, ряди́тися, поряди́тися, законтракто́вуватися, законтрактува́тися, (гал.) пактува́ти, -ся. [Дівча́та у строк го́дяться. Погоди́лися бра́ти ху́ру, та підві́д нема́. А що, Опана́се, – єдна́йся на год! Прийшли́ старости́ єдна́тися за ві́нчання. Поряди́лися (змо́вилися) за ціну́. Поряди́всь одве́зти́ на вокза́л].
• Догова́ривающиеся стороны – догові́рні, ря́дні сто́рони, контраге́нти.
Изво́зчик – (легковой) візни́к (-ка́), збіржа́к, біржани́к, (гал.) фія́кр, дро́жкар (-ря); (насмешл.) фу́рка, ванько́, (возчик дрогами) дрога́ль (-ля́), (ломовой) биндю́жник, (обозный) х[ф]у́рман, хурщи́к, підво́да (м. р.).
• -чик еврей, возящий в крытой повозке – балагу́ла. [Пошлі́ть по візника́! На зи́му за збіржака́ став у хазя́їна (Коцюб.). Втоми́вся я пі́шки йти; чи не сі́сти на ванька́? (Харк.). Пора́ на вокза́л руша́ти: покли́чте, будь ла́ска, фу́рку (Полтава)].
• Приехать на -чике – приї́хати візнико́м.
• Взять -чика по часам – узя́ти візника́ на годи́ни.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Перрон – (франц.) перон, (железнодорожный, ещё) платформа;
2) (архит., терраса) перон.
[Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди… Біля вагонів ми співаєм «Чумака»… І радість лоскотно бентежить наші груди — Шикують злидн’ нас, юнак до юнака (В.Сосюра). Гризучі сумніви передминулої ночі і дитячу мрійливість минулої він викинув разом з проїзним квитком на харківському пероні як знецінену й не потрібну вже річ, що все-таки йому послужила (В.Підмогильний). Розлягався брязкіт на станції, мигтіли і перебігали огні; свистки і сюрчки прорізали чорний простір; зрештою, хлопець насмілився покинути схованку і покрадьки відійти на перон (В.Барка). Серед перону стоїть досить добре вичищений і виголений, але непоказний, лише дуже набундючений німець з хлистиком у руці (І.Багряний). Вискочили ми, прикриваючись газетами, слідом за Бурмилом на перон. Аж гульк! А щоб ти був здоровий! Вельветовий «спінджак» обернувся — ніякий то був не Бурмило, а якийсь незнайомий дядько з отакенним носом. Тю! (В.Нестайко). … Все тут виросло і змінилось: і до свят вибілений вокзал, і носій у синьому фартушку, (як виблискує його медальйон на грудях!), і нове приміщення КДБ, і знайома буфетниця, у якої знайдеться донецьке пиво, і вичовганий жданням перон пристанційний, і залізнична лазня, і вічно поновлюваний асфальт автостради, і завше переповнений автобус від селища, і вишки геологів, що риють, риють, дошукуються скарбів, і шахтарська їдальня, і барачні будиночки, і розгасла дорога по вулиці… і рахуєш кроки із заплющеними очима: перша хата, друга, третя… (В.Стус). Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним (Л.Костенко). Хомський, поки не пізно, гукни їй, аби сідала, і ти гукаєш, Хомський. Дівчина усміхається, вона має забагато золотих зубів, і ти зненацька розумієш, що найбільше в ній тобі сподобалися її джинси, а тому не надто жалкуєш, коли поїзд рушає, а золотовсміхнена Маруся так і залишається на пероні (Ю.Андрухович)]. Обговорення статті
Размокший – розмоклий, (о почве, дороге) розкислий, розквашений, розгрузлий.
[Помазала шляхи злива розкислим болотом, плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом. Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті. Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті (Б.-І.Антонич). Не зводячи з нього очей, Максим ішов навпростець по розталій ріллі, потім по грядках, загрузаючи в розквашений чорнозем по коліна й ледве витягаючи ноги (І.Багряний). Ми переповзли розмокле глинисько, яке називалося нічийним, тереном, і захопили живого сплячого «ворога». Поляк подивився на мене, я — на нього, і ми тихенько, щоб не розбудити «ворога», полізли назад і доповіли «отаманам», що першу лінію траншей займає піхотний батальйон (Р.Андріяшик). … він розповів їй про свого батька, — дід старівся самотою десь у селі на Поділлі, давай провідаємо його — вдвох, поїдеш зі мною? (і їй зараз же уявилось, як гордо каже, хряпаючи дверцятами машини: «Тату, це моя жінка!» — те простолюдне «жінка» в устах українських мужчин завжди пороло їй слух, але тут - тут вона б не ґзилася, з усмішкою ступила б, як із журнальної обкладинки, у своєму шикарно просторому кармазиновому пальті од «Ліз Кларбон» і чорних, гармошкою, чобітках на височенних підборах, у розквашений дощами чорнозем — чи що там у них, ґлей? піски? — підводячи комір, тонкі музичні пальці з наманікюреними в тон пальту нігтями, гойдливі дармовиси арабських срібних сережок: його гордо демонстрований здобуток, остаточна перемога, якою справджене життя звітується перед своїм витоком)… (О.Забужко). За кілька секторів, ліворуч від них, під важким червневим дощем стоять фанати супротивника. їх кілька десятків, вони приїхали зранку на вокзал, і за ними цілий день тягається кілька патрулів, на стадіоні їм відвели окремий сектор, в якому вони печально махають розмоклими і набухлими прапорами. Ще до перерви наші, незадоволені результатом і погодою, проривають кордон і починають їх бити (С.Жадан). І поки санітарні вози, обози, польова артилерія, драгуни, улани й піхотинці під безугавним дощем на розгрузлих дорогах несподівано збивалися в безнадійні клубки кур’єри гнали учвал туди й сюди, мешканці невеличких містечок нескінченими юрмами тікали на захід, огорнуті чорним страхом, навантажені білими й червоними перинами, сірими лантухами, брунатними меблями й синіми гасовими лампами, — на церковних майданах, по хуторах і селах ляскали постріли поквапних виконавців спішних вироків, і понурий стукіт барабанів супроводив монотонне читання тих вироків судовиками, і жінки страчуваних, падаючи в багнюку перед забрьоханими чобітьми офіцерів, голосили, благаючи змилуватись, і палахкий вогонь шугав із хат і повіток, стаєнь і оборогів (Є.Горева, перекл. Й.Рота)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОКЗА́Л галиц. двіре́ць.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Вокзал – вокза́л; -ный – вокза́льний, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Вокзал – двіре́ць (-рця) залізни́чний, вокза́л (-лу);
• в. (станция) – ста́ція.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вокза́л, -лу – вокзал.
Двіре́ць, род. двірця́ – 1) двор;
2) дворец;
3) вокзал.
Дворе́ць, р. двірця́ (гал.) – вокзал.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вокзал – вокза́л (-лу), двіре́ць залізничний.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

вокза́л, -лу; -за́ли, -лів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Двіре́ць, -рця́, м.
1) Ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. Мет. 173.
2) Дворецъ.
3) Двіре́ць залізни́чний. Вокзалъ желѣзнодорожный.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Вокзал — двіре́ць залізни́чий.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

багатостано́чниця, багатостано́чниць; ч. багатостано́чник
1. робітниця, яка одночасно обслуговує кілька верстатів. [Кулеметниця та багатостаночниця – для нас це різні речі. Я теж уважала, тому що вона дуже швидко працює – ніби з кулемета. (ТЕТ: Вікна, 2006).]
2. перен. та, хто поєднує різні види робіт. [Поліцейська-багатостаночниця з Подільська офіційно торгує алкоголем і тютюновими виробами! (kotpartizanen.blogspot.com, 30.01.2020). Кухарка-багатостаночниця, що придбала цілий вокзал за ціною старої автівки, як зсувалося, була міцним горішком. (enigma.ua, 12.12.2019). «Багатостаночниця» широкого профілю: і фотомодель, і письменниця, і співачка, і ведуча власних проектів <…>. (Високий замок, 01.08.2014).]
див.: багатоверста́тниця

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вокза́лъ = вокза́л, ста́нция, дворе́ць (Гал.). — Зібрала свої річі в невеличкий пакуночок, пішла на дворець залїзної дороги. Фр.

Запропонуйте свій переклад