Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 38 статей
Запропонувати свій переклад для «горизонт»
Шукати «горизонт» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Горизо́нт – о́брій (р. о́брію), горизо́нт, небозві́д (р. -зво́ду), крайне́бо, виднокру́г, небокру́г, кругови́д, кругогля́д, видноко́ло, о́вид. [Хма́ри на о́брії. На крайне́бі хма́рою темні́є вели́кий ліс (Грінч.). Нові́ й широ́кі горизо́нти].
• Сойти, исчезнуть с горизо́нта – зійти́ (зни́кнути) з о́брію, зійти́ з круга́ сві́та.
Кругозо́р – виднокру́г (-гу), кругови́д (-ду), кругозі́р (-зо́ру), кругогля́д, о́брій (-рію); срвн. Горизо́нт. [Поши́рити виднокру́г наро́дній (Грінч.). Тісни́й анти́чний кругозі́р (Л. Укр.). Чи ви лю́бите гуля́ти по сім узгі́р’ї та любува́ти кругови́дом? (Н.-Лев.). Він зник з мого́ о́брію (М. Грінч.)].
• С широким -ром – широкогля́дний. [Широкогля́дний полі́тик (М. Грінч.)].
Лото́к –
1) (доска для торговли в разнос) ноша́к (-ка́), (поднос) та́ца (-ци) и та́ця (-ці), (глубокий и продолговатый) ночо́вки (-вок), ваганки́ (-кі́в), не́цьки (-цьок), ночви́на, (рус.) лото́к (-тка́), (диал.) стябло́. [Вари́ли рі́зні потра́ви: тете́рю, борщ, галушки́, хляки, ри́бу на стябло́ (Сторож.)];
2) (совок) коря́к (-ка́), ко[і]ре́ць (р. ко[і]рця́), ківш (р. ковша́);
3) (водосток) лоті́к (-тока́).
• -ток водосливной, водосточный – лоті́к водоспу́скний, ришта́к; (водосточная труба: горизонт.) ришта́к (-ка́), (вертик.) ри́нва.
• -ток (золотопромывной), горн. – ночо́вки.
• -то́к мельничный – лотоки́ (-кі́в).
Небе́сный – небе́сний, (диал.) небе́ський; (неземной) надзе́мний. [Мі́сяць зник з оче́й у небе́сному ся́йві (Країна Сліпих). Блага́ти му́сять си́лу ту небе́сну (Л. Укр.). Було́ йому́ прі́звище «небе́ський», бо він усе́ вго́ру, на́че на не́бо, диви́всь (Звин.). В алла́ховій оби́телі надзе́мній (Куліш)].
• -ная империя – небе́сна імпе́рія, Кита́й (-та́ю).
• -ная красота – небе́сна краса́, надзе́мна краса́ (Франко).
• Круг -ный – небе́сне ко́ло, (горизонт) небокру́г (-гу), (небо) не́бо.
• -ная лазурь – небе́сна блаки́ть.
• -ная любовь – небе́сна любо́в.
• Птицы -ные – пта́ство небе́сне (Куліш).
• -ный свод – небе́сне склепі́ння; см. Небосво́д 1.
• Твердь -ная – (види́ме) не́бо.
• -ное тело – ті́ло небе́сне, (светило) світи́ло.
• -ный цвет – небе́сний (блаки́тний) ко́лір.
• Царь -ный! (устар.) – ца́рю (ц.-слав. ца́рю) небе́сний! бо́же сві́те!
• Царство ему -ное (устар.) – ца́рство йому́ небе́сне (Номис), неха́й царству́є (Шевч.).
Небокра́й – крайне́бо (-ба), не́ба край (р. кра́ю), о́брій (-рію); см. Горизо́нт. [Аж і по́ки не́ба край зачервоні́є (Шевч.)].
Небокру́г – небокру́г (-гу), о́брій (-рію); см. Горизо́нт.
Небоскло́н –
1) небосхи́л (-лу), (небосвод) небозві́д (-во́ду). [Небосхи́л нерухо́мо схили́всь, і пливло́ я́сне со́нце горо́ю (Грінч.). На півде́нно-за́хідньому краю́ небозво́ду ви́сіла чо́рна хма́ра (Франко)].
• Литературный, политический и т. п. -скло́н – літерату́рний, політи́чний и т. п. небосхи́л (о́брій, гал. о́вид). [Оповіда́ння Ма́рка Вовчка́ бли́снули на на́шому літерату́рному небосхи́лі (Рада). Хма́ри на на́шому політи́чному о́виді (Діло)];
2) (горизонт) крайне́бо (-ба), о́брій (-рію), (гал.) о́вид (-ду), (реже) небосхи́л. [Чо́рна хма́ра обійма́ла крайне́бо (Коцюб.). О́ко бі́гло сніга́ми аж до крайне́ба і не ма́ло на чо́му спини́тись (Коцюб.). Те́мна хма́рка на о́брії, тонка́ ку́рява ди́му, таємни́че росла́ з поро́жняви в я́сне не́бо (Кінець Неволі). В кві́тах пала́є небосхи́л (Олесь). Небосхи́л гори́ть і ві́ти золоти́ть (М. Рильськ.)].
Небосты́к – о́брій (-рію), крайне́бо (-ба); см. Горизо́нт.
Неодоли́мо, нрч. – неперемо́жно, не(п)обо́рно, необори́мо, нездола́нно, незло́[а́]мно. [Горизо́нт почина́в мене́ ва́бити неперемо́жно (Л. Укр.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Рассвет – світання, світанок, ро́зсвіт, (диал.) за́світ, (ещё, рассвет, предрассветная пора) до́світок, до́світ, (мн.) до́світки, удо́світа:
• до рассвета, перед рассветом – удосвіта (вдосвіта), до світанку (до світання, до світу, перед світанком, перед світанням, пере́дсвітом); (образн.) ще й на світ не благословлялося (не благословилося, не займалося); до півнів; ще треті півні не співали; ще й чорти навкулачки не билися;
• на рассвете жизни (перен.) – на світанку (на світанні) життя;
• на рассвете, с рассветом – на світанку (на світанні); удосвіта (світом, досвітом, досвітком); о півнях; тільки почало на світ благословлятися (благословитися, займатися); як задніє; чим світ, як світ, ледь світ;
• начинается рассвет – почина́є світа́ти (розви́днюватися, на світ благословля́тися, дні́ти);
• полный рассвет – білий день (білий світ); зовсім (геть) розвиднілося; розвидніло (розідніло);
• с рассвета – з досвіта;
• с рассветом – по видноті; як задніє (задніло).
[Прокинувся я, аж дивлюся, — білий день надворі (Сл. Гр.). Ой, в суботу ізвечора Козак розгулявся, а в неділю, як світ білки, В неволю попався (Н.п.). На розсвіті добре спання, хто не знає закохання (Пр.). З передсвіта до вечора, А з вечора до досвіта (Т.Шевченко).Удо́світа встав я… те́мно ще надво́рі… (П.Куліш). У вікно полився тихий досвіт (І.Нечуй-Левицький). Темним досвітком усі троє вийшли з села (Г.Барвінок). Настя: Добридень вам! А Проня прибралась уже? Химка: З досвіта ще! Наталка: А де ж вона? Химка: Та отам десь пошелепалась замітати двір (М.Старицький). — А я люблю Бенуа, — промовила Нюся. Ганнуся мовчала. Література одібрала їй чотири години, і завтра вона мусила вставати вдосвіта, щоб кінчати замовлення (В.Підмогильний). Щоб заховавши мудрий досвід У скринці без ключа і дна, Знов зустрічати сірий розсвіт Вогнем отрути чи вина (О.Теліга). І солов’ї, по горло в ніч Загорнені, почувши шум Світання, захлинаються, аж згіркло в горлі (В.Стус). Відмикаю світанок скрипичним ключем. Чорна ніч інкрустована ніжністю. Горизонт піднімає багряним плечем день — як нотну сторінку вічності (Л.Костенко). на світанку засудили росу на смерть і повісили на траві (Т.Мельничук). — Коханий мій Лотаріо, так болить мені серце, так скімлить, от-от розірветься,— аж дивно, що досі з грудей не вискочило. Знаєш, Леонелла моя до того вже знахабніла, що приймає тут у нашім домі свого полюбовника і тримає його до білого світа, а все ж то діється коштом моєї доброї слави, бо як побачить хто, що він із мого двору о такій незвичайній порі виходить, то вже поговорів не обберешся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Перед світом у бочці було вже восьмеро пацюків, зокрема й двоє задирливих самців-осінчуків (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Світанок частенько перериває найсолодші сни про нього (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГОРИЗО́НТ ще небокру́г, кругови́д, галиц. о́вид.
КРУГОЗО́Р ще видноко́ло, (науковий) ще еруди́ція, ФРАЗ. горизо́нт, о́брії [расширя́ть кругозор розши́рювати о́брії];
с широ́ким кругозором широкогля́дний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Горизонт – о́брій, -рію, горизо́нт, -ту, крайне́бо, -ба.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Горизонт (линия) – о́брій (-рію);
• г. (воды) – рі́вень (-вня);
• г. (плоскость) – по́зем (-му);
• г. высокий (воды) – р. висо́кий;
• г. искусственный – п. шту́чний;
• г. истинный – п. спра́вжній;
• г. ледоходный – р. кригопла́вний;
• г. меженный – р. меже́ний;
• г. низкий – р. низьки́й;
• г. нормальный – р. норма́льний;
• г. нулевой – р. нульови́й;
• г. подпертый – р. підпе́ртий;
• г. средний – р. пересі́чний;
• г. средне-низкий – р. пересі́чно-низьки́й;
• г. судоходный – р. суднопла́вний;
• г. условный – п. умо́вний;
• г. эксплоатационный – п. експлоатаці́йний.
Плетень (с вертикальн. плетением) – плі́т (пло́ту);
• п. (с горизонт. плетением) – лі́са;
• п. (небольшой поперечный) – перети́нок (-нка);
• п. (для ловли рыбы) – їзо́к (їзка́);
• п. (верхн. часть) – по́пліть (-лети).
Средний (наход. посредине) – сере́дній;
• с., арифм. – пересі́чний;
• с.-низкий (горизонт) – пересі́чнонизьки́й.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Горизонт
• Находящийся за горизонтом – заобрійний.
• Перед ним открылись широкие горизонты (перен.) – перед ним відкрилися широкі обрії (можливості).
• Сойти, исчезнуть с горизонта – зійти, зникнути з обрію; зійти з круга світа.
• У него узкий горизонт (перен.) – він має вузький кругозір (вид(и) округ, круговид, зрідка — овид); він не має (не здобув) широкого погляду (широкопогляду) на речі.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

горизо́нт горизо́нт,-ту, о́брій,-рію, рі́вень,-вня, позе́м,-му
г. ви́димый горизо́нт ви́димий [ви́дний], видноко́ло,-ла
г. водоно́сный горизо́нт [рі́вень] водоно́сний, рі́вень води́
г. водоотливно́й горизо́нт водовідливни́й
г. газонапо́рный горизо́нт газонапі́рний
г. газоно́сный горизо́нт газоно́сний
г. грунто́вых вод рі́вень ґрунто́вих вод
г. и́стинный горизо́нт спра́вжній
г. истощённый горизо́нт ви́черпаний [ви́снажений]
г. отка́точный горизо́нт відкотни́й
г. усло́вный горизо́нт умо́вний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Видноко́ло – горизонт, поле зрения.
Виднокру́г, -гу – горизонт.
Виноко́ло – горизонт.
Кра́йнебо, -ба – небосклон, горизонт.
Круг, -га –
1) круг;
2) окружность;
3) горизонт, кругозор;
4) кружок (людей);
5) волокно, пенька, намотанные на деревянный обруч;
6) колі́с – комплект колес для воза;
7) гонча́рський – станок гончара;
8) участок поля;
9) (переносно) область.
• Військо́вий круг – военный совет.
Небосхи́л, -лу – горизонт, небосклон.
О́брій, -рію – горизонт.
По́зем, -му –
1) горизонт;
2) уровень.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

горизо́нт, -ту; -зо́нти, -нтів (гр.)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

I. Круг, -га, м.
1) Кругъ, окружность, круговая линія.
2) Горизонтъ, кругозоръ. Вже со́нце в кру́зі. Солнце на горизонтѣ. Желех. Зійшли мої літа, як вихор з круга світа. КС. 1883. II. 468. Щоб ти пішов круга світа. Ном. № 3677. (Проклятіе). Бодай йому з круга світа повернуло! Кіев. у. (Проклятіе).
3) Кругъ, составленный расположившимися по окружности предметами, людьми. Тихо виступали в круг дівчата, побравшись по дві попід руки. Левиц.
4) Кругъ (дороги), объѣздъ. Хто кругу не боїться, — далі становиться. Посл.
5) Извѣстная часть (пудовъ до 2 —
3) волокна пеньки, льна, намотанная на деревянный обручъ. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Сорок кругів прядіва. Мнж. 46.
6) — колі́с. Комплектъ колесъ для воза.
7) Площадь, ограниченная окружностью.
8) Кругъ деревянный, металлическій и пр. — отдѣльный или какъ часть различныхъ снарядовъ, посуды, мебели и пр. Такъ, кру́гом называется дно деревянной посуды, вырѣзанное, но еще не обработанное (Шух. І. 250); круг является одною изъ двухъ сторонъ коли́ски (Шух. І. 98), частью м’я́льниці (Вас. 159).
9) Родъ деревяннаго столика у гуцульской печи, на который выкладывается приготовленная куле́ша. Шух. І. 96.
10) Въ повозкѣ: каждая изъ двухъ поперечныхъ стѣнокъ кузова. Рудч. Чп. 250.
11) — гонча́рський. Кругъ, станокъ гончара; устройство: вертикально стоящее верете́но, которое своей пяткой, спіне́м, вращается въ подшипникѣ, лежащемъ на полу; верхній конецъ верете́на прикрѣпленъ къ высокой скамьѣ, называемой ла́виця, при помощи жа́бки, дощечки съ выемкой; внизу на веретенѣ нижній кругъ, — спідня́к, вращаемый ногами, а вверху — верхня́к, меньшій кругъ, на которомъ формуютъ посуду. Шух. І. 261, 262. Полтавскія названія частей круга: верете́но — веретено, п’я́тка — деревянная подставка для круга, порпли́ця — желѣзный подшипникъ для веретена, а ду́чка — лунка въ ней, ла́ва = скамья, ко́ник = жа́бка, спідня́к, спо́день, кру́жка — нижній кругъ, верхня́к, голова́, голо́вка, кружа́лко — верхній кругъ; спи́ці — большею частью круглыя деревянныя трости, въ числѣ шести, образующія подпорку для нижняго круга и располагающіяся подъ нимъ въ видѣ круглой клѣтки; шпе́ник желѣзный стержень на верхнемъ кружкѣ, на который накладывается комокъ глины при формовкѣ. Вас. 179. Нѣсколько различаясь по своей конструкціи, круги́ бываютъ: шльо́нський, голова́тий, шестерня́, воло́ський. Вас. 179.
12) Тулья шапки. Вас. 156.
13) Темя головы? Болить моя головонька від самого круга. Грин. III. 162.
14) Участокъ поля. Там же мі стоїть три круга ярини, пішли її жати три красні дівчини. Гол. В сьому крузі луччі буряки, аніж на низу. Кіев. г.
15) Переносно: область. Будем висліжувати, світогляд народа в крузі релігії. Левиц.
16) — дугану. Пятьдесятъ пачекъ табаку (курит.). Вх. Лем. 428. Ум. Круже́чок, кружо́к.
О́брій, -рію, м. Горизонтъ.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Виднокру́г, -гу, м. Горизонт. На ліво, на виднокрузі, ніби чорна хмара, стояв броварський ліс. Лепкий. На виднокрузі розпускалась вітрилами яхта. Коцюб.
Виноко́ло, -ко́ла, с. *Окружность, горизонт. Сл. Нік. Подивись, чи не леліють білії вітрила на виноколі в сизій долині. Л. Укр.
Кругови́д, -ду, м. Кругозор, *горизонт, вид.
*Небосхи́л, -лу, м. Горизонт, небосклон. Далеко, аж до самого небосхилу, хвилювали хвилі на вітрі. Коцюб.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Горизонт — (линия) о́брій, -рію; (плоскость) — позе́м, -му; Г. истинный — справжній позе́м; математический Г. — математи́чний позе́м; Г. места — позе́м мі́сця; Г. оружия — позе́м збро́ї.
*Истинный — спра́вжній; И. горизонт — спра́вжній по́зем.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Горизо́нтъ = о́брій, видокру́г, небозво́д, кругогля́д (Лов.), кругозір (Онатович). — Сонце сїло за обрій. С. Л. — На полїтичному видокрузї збірають ся тяжкі хмари. Батьківщина. — На західному небозводу висїла чорна хмара. Фр.
Кругозо́ръ = кругогля́д, видокру́г, кругосьві́т (Ос.) і д. Горизо́нтъ. — Прозорий воздух розширяв кругогляд далеко. Лев. — Съ широ́кимъ кругозоро́мъ = широкогля́дний. — Широкоглядний полїтик. Батьківщина.
Небоскло́нь = крайне́бо; д. Горизо́нтъ. — Дивлю ся я в вечірнє крайнебо далеко і глибо́ко, і чую, що просить ся душа моя туди, де потонуло в хмарах око. Мет.

Запропонуйте свій переклад