Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 52 статті
Запропонувати свій переклад для «займатися»
Шукати «займатися» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бре́зжиться –
1) світа́ти, розвидня́тися, на світ займа́тися (благословля́тися), сірі́ти;
2) мигті́ти, миготі́ти, бли́мати. [Во́гник ле́дві бли́має].
Возгора́ть, возгоре́ть и Возгора́ться, возгоре́ться –
1) загоря́ти, -ся, загорі́ти, -ся, запала́ти, запа́люватися, запаля́тися, запали́тися [Гу́бка запали́лася і почала́ горі́ти. Запали́всь коха́нням], займа́тися, зайня́тися [Дмеш, дмеш, – ніяк не займа́ється], розгоря́тися, розгорі́тися чим [Розгорі́вся гні́вом], запала́ти чим [Запала́є ду́хом (Кул.)];
2) (вспыхивать) вибуха́ти, ви́бухнути, спалахну́ти. [Ра́птом ви́бухла (спалахну́ла) війна́ = вдруг возгоре́лась война].
Воспаля́ться, воспали́ться – запа́люватися, запали́тися, розпа́люватися, розпали́тися, займа́тися, за(й)ня́тися. [Вели́ким гні́вом розпали́всь (Котл.). Ни́рки запали́лися – почки воспалились]; (о глазах, ранах) ятри́тися, зая́трюватися, заятри́тися, роз’я́трюватися, роз’ятри́тися, прия́трюватися, приятри́тися. [О́чі ятря́ться. Неха́й горя́ть, неха́й ятря́ться ра́ни! (Вороний)].
Воспламеня́ться, воспламени́ться – запа́люватися, запали́тися, розпа́люватися, розпали́тися, займа́тися, за(й)ня́тися, розже́врюватися, розже́вритися, розже́вріти; (вспыхивать) спала́хувати, спалахну́ти, спа́хувати, спахну́ти; (только переносно) роз’я́трюватися, роз’ятри́тися. [Вого́нь перекида́ється на ха́ту, соло́м’яна стрі́ха займа́ється (Л. Укр.). Гу́бка запали́лася й почала́ горі́ти. Розже́врилось і розгорі́лось (Котл.). Верба́ ра́птом спала́хує вогне́м. Спа́хує рум’я́нець. Почу́вши хміль, хло́пці роз’ятри́лися: ті́льки-б гуля́ть (Св. Л.)].
Вспы́хивать, вспы́хнуть –
1) спала́хувати, спалахну́ти, палахну́ти, спа́хувати, спахну́ти; (загораться) займа́тися, зайня́тися; (вырваться наружу) жахну́ти, пальну́ти, ви́буха́ти, ви́бухнути. [Ого́нь спалахну́в. По́рох ви́бухнув].
• Вспы́хнул мятеж, бунт – ви́бухло повста́ння, ви́бухнув бунт;
2) см. Вспыли́ть;
3) -ивать, -нуть румянцем – спала́хувати, спалахну́ти на обли́ччі, червоні́ти, почервоні́ти, палені́ти, спалені́ти.
Забре́зживаться, забре́зжиться –
1) світа́ти, засвіта́ти, свіну́ти, розвидня́тися, розви́дніти(ся), на світ займа́тися (благословля́тися), зайня́тися (поблагослови́тися), сірі́ти, засірі́ти, почина́ти, поча́ти світа́ти, розвидня́тися;
2) (об огне) почина́ти, поча́ти мигті́ти, бли́мати, сов. замиготі́ти, замигті́ти, забли́мати. [Десь у по́лі замигті́в во́гник].
Загора́ться, загоре́ться –
1) займа́тися, за(й)ня́тися, запа́люватися, запали́тися, загоря́тися, загорі́тися, підпа́люватися, підпали́тися. [Вночі́ зайняла́ся ха́та. Гу́бка зайняла́ся і почала́ тлі́ти. Моє́ се́рце загорі́лося (Л. Укр.). Се́рце моє́ запа́люється по́мстою (Васильч.). Підпа́лював, підпа́лював у печі́ – не підпа́люються дро́ва];
2) (зардеться) займа́тися, за(й)ня́тися, зашарі́тися, зажарі́ти, спалахну́ти, спахну́ти; срвн. Вспы́хивать, вспы́хнуть. [На його́ виду́ зайня́всь рум’я́нець (Н.-Лев.). Зажарі́ли голі́вки гори́цвіту (Васильч.)];
3) (засветиться) займа́тися, за(й)ня́тися, загоря́тися, загорі́тися, сов. зазори́тися, зазорі́ти. [Пи́шно займа́лися зо́рі (Л. Укр.). Крізь хма́ру со́нце заняло́сь (Шевч.). Мов зоря́ зазори́лася. Зазорі́ли на не́бі зо́рі].
• -ре́лась война – спалахну́ла (спахну́ла) війна́.
Зажига́ться, заже́чься – запа́люватися, запали́тися, (загораться) займа́тися, за(й)ня́тися, загоря́тися, загорі́тися, засві́чуватися, засвіти́тися, (о мног.) позапа́люватися, позайма́тися, позагоря́тися, посвіти́тися, позасві́чуватися; срвн. Загора́ться, загоре́ться.
• Ночью -га́лся костёр – уночі́ запа́лювали (запа́лювано) бага́ття.
• Сердце -гло́сь местью – се́рце запали́лося по́мстою.
• На небе уже -га́ются, -гли́сь звёзды – на не́бі вже засві́чуються (займа́ються), посвіти́лися (позасві́чувалися) зо́рі.
• Глаза -гли́сь ненавистью – о́чі засвіти́лися (заогни́лися) нена́вистю.
II. Занима́ться, заня́ться –
1) (быть занимаему) займа́тися, бу́ти зайня́тим.
• Дом этот не -ма́ется постоем – цей буди́нок ві́льний від посто́ю;
2) займа́тися и заніма́тися, за(й)ня́тися; см. Загора́ться.
• Заря -ется – на зорю́, на світ займа́ється, на світ благословля́ється; зоря́є;
3) чем (трудится) – роби́ти щось, бра́тися, узя́тися до чо́гось, ходи́ти, по́ратися, працюва́ти коло чо́го, удава́тися, уда́тися до чо́го, захо́дитися, заходи́тися коло чо́го, (мало употреб.) займа́тися, за(й)ня́тися коло чо́го, чим; (учиться) учи́тися. [Що він ро́бить у місте́чкові? – Гандлю́є. Бра́вся до нау́ки щи́ро (Грінч.). Вони́ коло цьо́го ді́ла хо́дять. Кра́ще вже сі́сти й щось роби́ти, коло ді́ла яко́гось по́ратися (Крим.). Узя́тися до торгі́влі. А коло нау́ки бага́то працю́є? (Крим.). Па́рубок вда́вся до чита́ння (Крим.). Взи́мку столяру́є (занимается плотничеством), а влі́тку у хліборо́бство вдає́ться (Г. Барв.). Вам до́бре: не займа́єтеся хліборо́бством, то й нема́ ніяко́ї перепо́ни (Звин.)].
• -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -ува́ти, -юва́ти, напр.: -ться профессорской деятельностью – професорува́ти, ремесленной – ремісникува́ти, учительской – учителюва́ти, купеческой – крамарюва́ти, купцюва́ти и т. д. -ться политиканством – політикува́ти.
• -ться виноградарством – ходи́ти коло виногра́ду; виноделием – вино́ роби́ти; звероловством – лови́ти зві́рів; овцеводством – коха́ти ві́вці, вівча́рити; огородничеством – ходи́ти, працюва́ти коло горо́дів, городникува́ти; птицеводством – коха́ти пти́цю; рыболовством – риба́лити; садоводством – ходи́ти коло садкі́в, коха́ти садки́; свиневодством – розво́дити свине́й; скотоводством – скота́рити, коха́ти худо́бу; хлебопашеством, земледелием – коло землі́, коло хлі́ба ходи́ти, хліборо́бити, рільни́чити, працюва́ти коло землі́; хозяйством – господарюва́ти; сельским хозяйством – працюва́ти, ходи́ти коло сільсько́го господа́рства.
• -ма́ться, -ня́ться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. – ганчарюва́ти, ковалюва́ти, столярува́ти, кравцюва́ти, шевцюва́ти и т. д., сов. взя́тися до ганчарюва́ння, до кова́льства, до столя́рства, до кравцюва́ння, до шевцюва́ння и т. д. -ться лечением, перепиской – лікува́ти, перепи́сувати, (на пиш. машинке) друкува́ти, сов. взя́тися (поча́ти, ста́ти) лікува́ти, перепи́сувати, взя́тися до лікува́ння, до перепи́сування.
• -ться куплей, продажей чего – купува́ти, продава́ти що.
• -ться сплетнями – плеска́ти, плітки́ розво́дити.
• -ться доносами – вика́зувати на ко́го, доно́сити на ко́го, сов. ста́ти вика́зувати, доно́сити на ко́го.
• -ться грабежом, воровством – грабува́ти, злодія́чити (злодіюва́ти, кра́сти).
• -ться спекуляцией, контрабандой – спекулюва́ти, пачкарюва́ти.
• -ться изучением, исследованием (изысканием) чего – студіюва́ти, дослі́джувати що, сов. узя́тися до студіюва́ння, до дослі́джування чого́.
• -ться писанием стихов – віршува́ти.
• -ться математикой, географией –
а) (изучать) студіюва́ти матема́тику, геогра́фію;
б) (учить) учи́ти матема́тику, геогра́фію.
• -ться частными уроками – дава́ти прива́тні ле́кції.
• -ться уроками (учить) – учи́ти ле́кції.
• -ться чем (учиться) – учи́тися чого́.
• -ня́лся историей – взя́вся учи́ти істо́рію, узя́вся до істо́рії.
• -ться с кем –
а) (учить кого) учи́ти, навча́ти кого́ чого́ (істо́рії, матема́тики);
б) (совместно) учи́тися вку́пі (ра́зом) з ким.
• -ться кем –
а) (развлекать кого) забавля́ти кого́.
• -ми́сь гостями – заба́в, поба́в го́сті (госте́й);
б) заходи́тися коло ко́го.
• Доктор -ня́лся больным, пациентом – лі́кар заходи́вся коло хо́рого, коло паціє́нта.
• -ться едой, чтением (увлечься) – захо́плюватися, захопи́тися ї́жею, чита́нням.
• -ться делом – працюва́ти.
• -ться пустяками – марнува́ти час на дурни́ці.
• -ться ничегонеделанием – справля́ти гу́льки, (сидя) си́дні, (лёжа) ле́жні.
• -ться в учреждении – працюва́ти в устано́ві.
• -ться в военном комиссариате – працюва́ти у військо́вому комісарія́ті.
• Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. – уве́сь день чита́ю, ши́ю, хазяїну́ю, господарю́ю.
• -ться своими делами – роби́ти свої́ спра́ви, пильнува́ти свої́х справ, по́ратися коло свої́х справ.
• Ничем не -ться кроме… – нічо́го не роби́ти, опрі́ч…, нія́кої робо́ти не ма́ти, опрі́ч…
• Нужно -маться – тре́ба працюва́ти, (учиться) учи́тися.
• Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня – ми учимо́сь у шко́лі з дев’я́тої до дру́гої годи́ни дня.
• Давайте -мё́мся делом, пением, музыкой и т. д. – ну́мо до пра́ці, до спі́вів, до музи́ки.
• -ться чем с любовью, ревностно – коха́тися в чо́му, упада́ти за чим. [Ду́же коха́вся в садівни́цтві. Ми почали́ вчи́тись од за́хідніх наро́дів, ні́мців, то-що, які са́ме тоді́ ду́же почали́ за нау́кою впада́ти (Єфр.)].
• -ться собой – чепури́тися, дба́ти про свою́ вро́ду.
Затро́[а́]гиваться, затро́гаться и затро́нуться – зачіпа́тися и зачіпля́лися, зачепи́тися, займа́тися, пору́шуватися; бу́ти заче́пленим, за́йня́тим, пору́шеним.
• Здесь -ваются многие вопросы – тут пору́шується, зачіпа́ється (тут пору́шують, зачіпа́ють) бага́то пита́ннів.
Захва́тываться, захвати́ться – захо́плюватися, захопи́тися, зага́рбуватися, зага́рбатися, займа́тися; бу́ти захо́пленим, зага́рбаним, засту́каним.
Начина́ть, нача́ть –
1) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, зачина́ти, зача́ти, (редко) начина́ти, нача́ти, (редко, диал.) розчина́ти, розча́ти, започина́ти, започа́ти що и що роби́ти, (очень редко) вчина́ти, вча́ти що роби́ти; (ставать) става́ти, ста́ти що роби́ти, (приниматься) бра́тися, взя́ти и (реже) взя́тися, піти́ що роби́ти, захо́джуватися и захо́дитися, (сов.) заходи́тися що роби́ти и коло чо́го, (о мног.) порозпочина́ти, позачина́ти, позахо́джуватися. [Я знав кіне́ць, іще́ й не почина́вши (Самійл.). Життя́ свого́ я не почну́ як ді́ти (Грінч.). Го́сті почали́ проща́тися (Коцюб.). Со́нце почало́ поверта́ти на вечі́рній пруг (Н.-Лев.). Ки́ньмо же́реб, хто резпочина́ти му́сить (Куліш). Тро́хи одди́хавши, зно́ву розпочина́є (Мирний). Тепе́р-би нам з ворога́ми бі́йку розпоча́ти (Рудан.). Па́ртія ви́знала за потрі́бне розпоча́ти рішу́чу боротьбу́ з пра́вим у́хилом (Пр. Правда). Стари́й розпоча́в нову́ ха́ту будува́ти (Мирний). Кардина́л каза́ння зачина́є (Самійл.). Ка́шель зачина́є души́ти його́ слабі́ гру́ди (Франко). Зачина́є із ним розмовля́ти (Рудан.). До́бре зача́в, ли́хо скінчи́в (Франко). Зача́в був його́ соро́мити (Грінч.). Зачне́ крича́ти (Звин.). Як начне́ш пости́ть, то ні́чого бу́де хрести́ть (Номис). Співа́ли га́рні пісні́, а да́лі й казки́ розчали́ (Біл.-Нос.). Розчали́ роби́ти ха́ту (Червоногр.). Заходи́тись коло тіє́ї пра́ці, що започали́ на́ші пре́дки (Куліш). Прибі́г до нас та й стає́ нам розка́зувати, що йому́ тра́пилося (Звин.). Став до ме́не ходи́ти (М. Вовч.). Бра́вся він голоси́ти (Крим.). Взяв він ла́ятися (Звин.). Погла́дить по голо́вці, а сам ві́зьме ходи́ть по садку́ (М. Вовч.). Учо́ра взяла́ за щось супере́читися зо мно́ю (Крим.). Взяли́ся стреля́ти (Гол. I). Пішли́ старі́ про Ка́м’янець розпи́туватись (Свидн.). Пообі́дав і роби́ти заходи́вся (Грінч.)].
• -ть говорить – почина́ти, поча́ти говори́ти, здійма́ти (зніма́ти), зня́ти мо́ву, заговори́ти про (за) ко́го, про (за) що.
• Ребёнок -на́ет говорить (впервые) – дити́на почина́є говори́ти (лепеті́ти), (диал.) дити́на наріка́є. [«А що мали́й, ще не гово́рить?» – «Та ні, потро́ху вже наріка́» (Бердянщ.)].
• -ть год, день – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) рік, день.
• -ть дело –
а) (судебное) почина́ти (розпочина́ти, заво́дити), поча́ти (розпоча́ти, заве́сти́) спра́ву (ді́ло). [Я тобі́ й ко́ні подару́ю і ді́ла нія́кого не заведу́ (Тобіл.)];
б) (исковое, тяжбу) заклада́ти, закла́сти (реже заложи́ти) по́зов;
в) (предприятие) почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) ді́ло; заклада́ти, закла́сти підприє́мство, (зап.) підніма́тися, підня́тися (яко́їсь спра́ви).
• -ть драку, ссору и т. п. с кем – почина́ти, поча́ти бі́йку, сва́рку и т. п. з ким, заво́дитися, заве́сти́ся (би́тися, свари́тися и т. п.) з ким. [На́що ти з ді́тьми заво́дишся? знов почну́ть пла́кати через те́бе (Звин.). Завели́ся, як той каза́в: бага́тий за бага́тство, а вбо́гий – бо-зна й за ві́що вже (Номис). Завели́сь князі́ поміж собо́ю би́тись (Куліш)].
• -ть жизнь – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) життя́. [Мо́жна було́ нове́ життя́ по-кра́щому розпоча́ти (Доман.)].
• -ть от (с) Адама – почина́ти, поча́ти від Ада́ма (від ба́тькового ба́тька).
• -ть переговоры – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) перемо́ви (переспра́ви).
• -ть (затягивать) песню – заво́дить, заве́сти́ пі́сні и пі́сню. [Вночі́ заво́див свої́х чарівни́х пісе́нь (Гр. Григор.). Без ме́не не зна́єш, як і пі́сню завести́ (Стор.)].
• -ть пирог, хлеб – почина́ти, поча́ти, (слегка) надпочина́ти, надпоча́ти пирі́г (пирога́), хліб.
• -ть (заводить) разговор – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) розмо́ву, здійма́ти (зніма́ти), зня́ти розмо́ву (бе́сіду, бала́чку, мо́ву, (диал.) річ, заво́дити, заве́сти́ (мо́ву), забала́кувати, забала́кати про (за) ко́го, про (за) що. [Ти даре́мно сам знов розпочина́єш ту розмо́ву (Л. Укр.). Не здійма́ймо журли́вих розмо́в! (Л. Укр.). Сама́ вона́ таки́х розмо́в не зніма́ла, – все він почина́в (Грінч.). Коли́-б не хоті́в, то-б і бе́сіди оціє́ї не здійма́в (Кониськ.). «Бра́тіки мої́!» – здійма́є річ оди́н (Коцюб.). Не здійма́ла бі́льше ре́чи про свою́ ду́мку (Кониськ.). Не хтів їй каза́ти всього́ про се́бе одра́зу і заві́в про дру́ге (Гр. Григор.)].
• -ть сначала – почина́ти, поча́ти споча́тку. [Почні́ть споча́тку, а то я вас переби́ла (Л. Укр.)].
• -ча́ть поддакивать – поча́ти прита́кувати (підта́кувати), зата́кати.
• -ть разглагольствовать – почина́ти, поча́ти (зача́ти) просторі́к(ув)ати, запросторі́кати, розпуска́ти, розпусти́ти патя́ки.
• -ть танец – почина́ти (заво́дити), поча́ти (заве́сти́) та́не́ць (тано́к).
• -ча́ть читать – поча́ти чита́ти, зачита́ти. [Пи́сьма принесли́ і всі тихе́нько зачита́ли (Шевч.)].
• Как -чал, как -нё́т читать! и т. п. – як поча́в (зача́в), як (не) почне́ (зачне́) чита́ти! и т. п. Опять -чал своё – зно́ву заві́в своє́ї.
• Не с чем -ча́ть – нема́ з чим (ні з чим) поча́ти (підня́тися), (образно) нема́ за що рук зачепи́ти.
• Не знаю, что и -ча́ть – не зна́ю, що й поча́ти (що його́ й роби́ти). [Я не зна́ю, що мені́ роби́ти, що мені́ поча́ти (Сл. Гр.)].
• Не торопись -на́ть, спеши кончать – не шви́дко почина́й, а шви́дко кінча́й.
• -на́й, да о конце помышляй – почина́й, та про кіне́ць дбай.
• Ни -ча́ть, ни кончать пришло – ані сюди́, ані туди́, Мики́то! (Приказка);
2) безл. – почина́ти, поча́ти, (становиться) става́ти, ста́ти. [Почина́ло става́ти ду́шно (Грінч.). Почало́ йому́ зга́дуватися все, що тоді́ було́ (Грінч.). Ста́ло на світ займа́тися (Квітка)].
• -на́ет идти дождь – почина́є йти дощ, зрива́ється дощ (іти́). [Зрива́ється до́щик іти́ (Звин.)].
• -на́ет теплеть – почина́є теплі́ти, (больше прежнего: теплі́шати), забира́ється на тепло́.
Начина́я –
1) почина́ючи, розпочина́ючи и т. п.;
2) нрч. – почина́ючи, поча́вши з (від) ко́го, з (від) чо́го.
• -на́я с этого времени – почина́ючи з цього́ ча́су, з цьо́го ча́су поча́вши.
• -на́я с этого места – почина́ючи від цього́ мі́сця, від цього́ мі́сця поча́вши.
• На́чатый – поча́тий, розпоча́тий, зача́тий, нача́тий, розча́тий, започа́тий, вча́тий, порозпочи́наний, позачи́наний; заве́дений; надпоча́тий; зня́тий. [Поча́ті в дев’ятна́дцятому ві́ці спро́би (Крим.). Кінча́ли розпоча́ту бе́сіду (Коцюб.). Надпоча́тий хліб (Франко)].
-ться –
1) (стр. з.) почина́тися, розпочина́тися, бу́ти почи́наним, розпочи́наним, поча́тим, розпоча́тим, порозпочи́наним и т. п. [Пра́цю ті́льки розпоча́то (Самійл.)].
• -чат судебный процесс – поча́то (розпоча́то) судо́ви́й проце́с (судо́ву́ спра́ву);
2) (в пространстве) почина́тися, поча́тися, (реже) зачина́тися, зача́тися. [Там, де го́ри вкри́ті тумана́ми, мій рі́дний кра́ю, – там, поча́вся ти (Грінч.). Оби́два яри́ зачина́ються коло лі́са (Звин.)];
3) (во времени) почина́тися, поча́тися, розпочина́тися, розпоча́тися, зачина́тися, зача́тися, (редко) начина́тися, нача́тися, (редко, диал.) почина́ти, поча́ти, розчина́тися, розча́тися, зачина́ти, зача́ти; (наступать; появляться; возникать) захо́дити, зайти́; (возникать, брать начало) става́ти, ста́ти, встава́ти, вста́ти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти, іти́, піти́ з чо́го, від ко́го; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися, зчина́тися, зча́тися, (также о разговоре) здійма́тися и зніма́тися, зня́тися. [Ді́я почина́ється з то́го, що… (О. Пчілка). Незаба́ром почне́ться ді́ло (Рудан.). Коли́ воно́ (не́бо) почало́сь, того́ ми не зна́єм (Рудан.). Коли́ розпочина́лося на Украї́ні яке́ до́бре ді́ло, то за́вжди… (Рада). Розпоча́вшися р. 1901 боротьбо́ю за украї́нський університе́т, ця тенде́нція невпи́нно йде впере́д (Рада). Бе́нкет розпоча́всь (Самійл.). Розпочала́ся нудьга́ за Украї́ною (Крим.). Неба́вом розпочне́ться нау́ка в шко́лі (Кониськ.). Нове́ життя́ зачало́ся (Мирний). Закінчи́ти ту спра́ву, що зачала́сь у березо́лі (Куліш). Ро́жа одцвіла́ся, а кали́на начала́ся (Метл.). На Чо́рному мо́рі все недо́бре почина́є (Пісня). Як зачина́є зва́да, не помо́же й ра́да (Номис). Прийшли́ моро́зи, ви́пав сніг; зайшла́ и́нша робо́та (Васильч.). Сва́рка зайшла́ і́з-за яки́хось ви́плат (Франко). Ста́ла сла́ва, ста́ли й погово́ри, ой на ту́ю дівчи́ноньку, що чо́рнії бро́ви (Метл.). Встає́ життя́ нове́ (Грінч.). Повста́ла боротьба́ націона́льности за своє́ націона́льне «я» (Грінч.). Все воно́ з сва́рки поста́ло (Грінч.). Така́ дру́жба, таке́ товари́ство пішло́ між ни́ми! (Мирний). Зав’яза́лася бала́чка, пішла́ обмі́на думка́ми (Крим.). Зчиня́ється до́сить палка́ спі́рка (Грінч.). Вчини́вся нара́з крик (Франко)].
• -ется день – почина́ється (настає́) день.
• -ется жатва – почина́ються (захо́дять) жнива́.
• -ло́сь ненастье – почала́ся него́да, занепого́дилося.
• -ется ночь – почина́ється (настає́, заступа́є, запада́є) ніч.
• -ется осень – почина́ється о́сінь, осені́є.
• -ется праздник – почина́ється (захо́дить) свя́то.
• -ло́сь с пустяков – почало́ся (зайшло́) з дурни́ці.
• -ется, -чался́ разговор – почина́ється (здійма́ється), почала́ся (зняла́ся) розмо́ва (бе́сіда). [Розмо́ва на яки́й час затну́лася, а там зно́ву зняла́сь (Мирний). Зняла́ся в нас бе́сіда про книжки́ (Кониськ.)].
• -ется рассвет – почина́є світа́ти (розви́днюватися, на світ благословля́тися, дні́ти).
• Список -ется его именем – спи́сок почина́ється його́ ім’я́м (з його́ ім’я́).
• Не нами -ло́сь, не нами и окончится – не від нас повело́ся – не з на́ми й мине́ться; не від нас ста́ло, не на́ми й скі́нчиться (Приказки).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Секс – (лат.) секс, статеві стосунки (зносини), (совокупление) злягання:
• заниматься сексом – кохатися, займатися сексом, (рус.) займатися любов’ю, паруватися, (груб.) злягатися, (ещё) спати з ким, жити разом, (образн., шутл.) пізнавати внутрішній світ, (совершать, совершить с кем-то, жарг., вульг.) грати кого, вдути кого, вставити, взути, жарити, вжарити, засадити, натягнути, натягувати, оформляти, оформити, давати, дати, драти, відідрати, дрючити, жаліти, пороти, шоркатися, трахнутися, трахатися, трахнути, відтрахати, впендюрити, впердолити, перепихнутися, поштрикатися, шпокнути, парити качана, прочистити труби, полірувати торпеду, парити шишку, товкти перець, пісюна мочити (квасити) і т.д.
[І рани, потворність цього простору викликають в мені протест. Як і багато чого іншого. Наприклад, парочки, що цілуються, чиї обійми й ласки на очах у публіки мало не доходять до злягання (Валентина Заболотна). — Ми, простий люд, повинні були сидіти тихо, сексом, даруйте, займатися хіба в кулачок, натомість усю свою енергію витрачати на побудову великих звершень наших вождів (Юрій Логвин). Але ще поки Вуж шукав якусь аспіранточку, щоб перепихнутися, а потім вже взятися за діло (О.Ульяненко). О другій сорок п’ять вона прокинулася — ще одне сповнене ніжності злягання — ми зчепили руки — любили одне одного, мені так принаймні здається, — коли вона заснула, руки й стегна раз по раз стискалися, як від мимовільного дрожу (А.Рєпа, перекл. Ґ.Флобера). Він не почувався одруженим із Меґі; це було, наче швиденько перепихнутися на пасовиську за баром у Кайнуні або притиснути пихату міс Кармайкл до стіни стригальського сараю (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Якби ви тільки бачили, яка вона хороша і ставна, а любов до злягань сягала в неї такої сили, що лиш украй рідко буває властива жінкам (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Ми перепихнулися, як колись казали в гімназії (Оксана Микитенко, перекл. Михайла Пантича). Секс — почуття в русі (М.Вест). Між коханням і сексом велика різниця: секс знімає відчуття незручності, кохання його породжує (В.Ален). Злягання — це поезія для плебеїв. Злягатися — означає прагнути проникання в іншого, а митець ніколи не виходить за межі самого себе (Шарль Бодлер). 1. — Ізю, ви любите секс утрьох? — Так, а що? — Біжіть швидко додому — може, ще встигнете. 2. Добрий секс — такий, коли виходять покурити навіть сусіди] Обговорення статті
Голодомор – голодомор, Голодомор.
[Саме ретельна організація екзекуції надала українському голодному терору характер геноциду – другого в нашому столітті після вірменського; третім став геноцид єврейський (А.Безансон). На запитання: «Чи був Голодомор геноцидом?» єдино можливою відповіддю є «так» (Ніколя Верт). Так само, як не можна займатися історією Голокосту і не стати хоч би напів’євреєм, так само не можна займатися історією Голодомору і не стати хоча б напівукраїнцем. Я втратив над цією роботою забагато років, щоб Україна не стала більшою частиною мого життя (Дж.Мейс). Голодомори в Україні мусять увійти в історію усіх націй світу, а це станеться щойно тоді, коли ми самі житимемо пам’яттю про цей сатанинський період нашої історії (Мар’ян Коць)]. Обговорення статті
Наваристый – наваристий:
• наваристый суп, бульйон, борщ – наваристий суп (юшка), бульйон, борщ.
[Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була не менш здивована з його байдужості до любимої страви (Ю.Яновський). Добра штука — горох, подумав тоді Григорій, ковтаючи голодну слинку, бо згадалися йому наваристі супи і кулеші з гороху, що їх варила ще мати, покійна, горох родив на їхньому клинці, згадалися сковороди з білими горохвяниками, їх треба їсти гарячими, із підсмаженим салом (Володимир Дрозд). Коли посідали за стіл, пан Мартин прицмокував від задоволення язиком, куштуючи смачні напої та не менш смачні страви, йому сподобалося все: і наваристий борщ зі свіжою зеленню, і пшеничні пампушки з салом та часником, і гречані млинці з сметаною, і шулики з маком та медом… (В.Малик). Розкладала полумиски й горщики, ринку й таріль, і тільки-но торкався посуд простеленого обруса, як у ньому з’являлася їжа, та ще й неабияка: борщ м’ясний, наваристий і присмачена салом каша до нього, печені качки, гречаники, вареники і сластьони. Іван аж білий став, дивлячись на те багатство… (Валерій Шевчук). Якщо в хаті смачно пахне свіжовипеченим хлібом, Якщо на плиті булькає наваристий борщ, А в філіжанці духмяниться кава. Якщо я вільно кажу, що я хочу, як хочу, і кому хочу Тією мовою, якою я хочу, і мене при цьому розуміють, Якщо я дружу з сусідами і вважаю їх прекрасними людьми, Хоча вони й зовсім не схожі на мене. Якщо я маю змогу займатися улюбленою справою Та ще й отримую за це гідну платню. Якщо я впевнена, що в новинах мені завжди скажуть правду, А товари, які мені пропонують купити, тільки якісні й корисні. Якщо я знаю, що моя дитина в цій країні матиме прекрасне майбутнє… То яка, нафіг,  національна ідея мені ще потрібна??????!!!!!!!! (Галина Каранда)]. Обговорення статті
Особист, разг. – (работник особого отдела, военной контрразведки) особіст.
[Ще раз пригадав особіста й подивувався щиро, як можуть люди в оцій ситуації, коли все кинуто на чашу терезів, займатися нікчемною справою (А.Дімаров)]. Обговорення статті
Очковтирательство, разг. – замилювання очей, окозамилювання, омилення, дуріння, введення в оману:
• заниматься очковтирательством – займатися окозамилюванням, замилювати очі, дурити, омилювати кого, вводити в оману, ману пускати (напускати, наводити) на кого; ману наводити кому на очі; туману пускати; туман (полуду) наводити на кого; (вульг.) тумана перти кому; очі запихати кому; (образн.) у постоли взувати кого; пришви пришивати кому;
• уличить в очковтирательстве кого-л. – виявляти, виявити чиюсь оману (брехню). Обговорення статті
I. Пересыпать, переспать –
1) (слишком много проспать) пересипля́ти, пересипати, переспа́ти;
2) (переночевать) переспати, (ещё) переночувати;
3) (вступить в интимные отношения, один раз или в случайной ситуации) переспати:
• переспа́ть где, у кого – переспа́ти де, в ко́го;
• переспать с кем-либо – переспати з кимось.
[— І ти туди, стара карга! Нема того, щоб хазяїнові піддобритися. Може, він переспав дуже, — не ке послати яку молоденьку дівчину його розбудити. — І нащо дівчину посилати? Такі тепер і дівчата настали? І збудити не зугарні. Нема й краще, як баба збуде — ні струсне, ні злякає (П.Мирний). Переспа́в, того́ й голова́ боли́ть. Він лю́бить спа́ти — хоч кого́ переспи́ть (АС). Десь далеко, в невідомому світі, зачинається шум… І то ще не шум, а шепотіння землі, шерхіт сухої трави, шелест пожовклого листя. Ти прислухаєшся: може, переспав і тобі шумить в голові? (В.Близнець). Певний період у молодих письменників був один сюжет: пішов у ресторан, зустрівся з вродливою дівкою, попили, покайфували, завів дівку додому, переспали, і на тому кінець (А.Дімаров). І лише тепер вона зателефонувала мені й сповістила, що мусимо розлучитися. І тут, власне, я почув про себе те, про що ніколи не здогадувався: я зеленого поняття не мав, що я бабій, що волочуся за кожною спідницею, що переспав з усіма її колєжанками і хтозна, чи не грав також її маму, але ось нарешті я можу влаштувати собі ідилію з… тут вона перерахувала з півдесятка колєжанок, котрих я не тільки грав, але й мріяв пошлюбити (Ю.Винничук). Так складно знайти своє кохання у світі фальші, брехні і вічної гри. Де кожний третій — наче твій, а потім виявляється ні, як тільки переспали. Де всі такі зразкові актори і актриси, що аж захоплює подих від правдивості їх гри. Де чоловіки вже так деградували, що носять жіночі сорочки і штани. А жінки так захопилися чоловічими справами, що змужніли і по-військовому вишкалилися, що ладні навіть змінити стать, тільки б чоловікам нічого не віддавати. Я шукала своє щастя, і воно мене знайшло. Спочатку я думала, що це Петро, та виявилося, що щастя в іншому місці жило, їло, пило, кіз пасло (Палагея Кукуй). Дружина з нього збиткувалася. Це було кепсько. А тепер він сам із себе позбиткувався. Вона переспала з іншим. Потім він теж із нею переспав. Як він міг? Як він міг займатися сексом із власною дружиною після того, як вона переспала з кимось іще? (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Лише після численних умовлнь, пригощань фруктовим соком у якійсь кондитерській, кількох відвідувань ресторанів та дискотеки біля річки вона згодилася переспати з ним у якомусь готельчику неподалік водоочисної станції і щойно тоді взнала, чий він він син (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Ліза — жінка, як кажуть, розкішна, і я знаю чимало людей, які охоче заплатили б кілька мільйонів, щоб кожного ранку бачити таку картину. Я теж залюбки дивлюся на неї, але мене дратує, що ця ледача жаба, яка тільки опівдні виповзає з ліжка, так безсоромно впевнена в своїй принадності, їй ніколи не спадає на думку, що не кожен так одразу й захоче переспати з нею (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Уже надворі, стоячи на тротуарі, Вулф потиснув мені руку та сказав переспати із цією думкою, я аж підскочив, бо якраз дивився на Сарині сідниці. Зрозумівши, про що насправді йдеться, я пообіцяв, що пересплю, і з ввічливості запитав, як з ним зв’язатися (Ю.Костюк, перекл. перекл. Г.Лорі). 1. — Сама не знаю, чого він до мене ходить: прийде, переночує і піде. 2. — Як ти міг переспати з Одаркою, вона ж страшна! — І сильна … 3. Переспав з бідою. Біда народила купу дрібних неприємностей]. Обговорення статті
Поделка – виготовлення, виготовляння, (производство) виробництво, (починка) лагодження, (изделие) виріб:
• заниматься поделками – займатися дрібною роботою;
• мелкие поделки – дрібні вироби. Обговорення статті
Рассвет – світання, світанок, ро́зсвіт, (диал.) за́світ, (ещё, рассвет, предрассветная пора) до́світок, до́світ, (мн.) до́світки, удо́світа:
• до рассвета, перед рассветом – удосвіта (вдосвіта), до світанку (до світання, до світу, перед світанком, перед світанням, пере́дсвітом); (образн.) ще й на світ не благословлялося (не благословилося, не займалося); до півнів; ще треті півні не співали; ще й чорти навкулачки не билися;
• на рассвете жизни (перен.) – на світанку (на світанні) життя;
• на рассвете, с рассветом – на світанку (на світанні); удосвіта (світом, досвітом, досвітком); о півнях; тільки почало на світ благословлятися (благословитися, займатися); як задніє; чим світ, як світ, ледь світ;
• начинается рассвет – почина́є світа́ти (розви́днюватися, на світ благословля́тися, дні́ти);
• полный рассвет – білий день (білий світ); зовсім (геть) розвиднілося; розвидніло (розідніло);
• с рассвета – з досвіта;
• с рассветом – по видноті; як задніє (задніло).
[Прокинувся я, аж дивлюся, — білий день надворі (Сл. Гр.). Ой, в суботу ізвечора Козак розгулявся, а в неділю, як світ білки, В неволю попався (Н.п.). На розсвіті добре спання, хто не знає закохання (Пр.). З передсвіта до вечора, А з вечора до досвіта (Т.Шевченко).Удо́світа встав я… те́мно ще надво́рі… (П.Куліш). У вікно полився тихий досвіт (І.Нечуй-Левицький). Темним досвітком усі троє вийшли з села (Г.Барвінок). Настя: Добридень вам! А Проня прибралась уже? Химка: З досвіта ще! Наталка: А де ж вона? Химка: Та отам десь пошелепалась замітати двір (М.Старицький). — А я люблю Бенуа, — промовила Нюся. Ганнуся мовчала. Література одібрала їй чотири години, і завтра вона мусила вставати вдосвіта, щоб кінчати замовлення (В.Підмогильний). Щоб заховавши мудрий досвід У скринці без ключа і дна, Знов зустрічати сірий розсвіт Вогнем отрути чи вина (О.Теліга). І солов’ї, по горло в ніч Загорнені, почувши шум Світання, захлинаються, аж згіркло в горлі (В.Стус). Відмикаю світанок скрипичним ключем. Чорна ніч інкрустована ніжністю. Горизонт піднімає багряним плечем день — як нотну сторінку вічності (Л.Костенко). на світанку засудили росу на смерть і повісили на траві (Т.Мельничук). — Коханий мій Лотаріо, так болить мені серце, так скімлить, от-от розірветься,— аж дивно, що досі з грудей не вискочило. Знаєш, Леонелла моя до того вже знахабніла, що приймає тут у нашім домі свого полюбовника і тримає його до білого світа, а все ж то діється коштом моєї доброї слави, бо як побачить хто, що він із мого двору о такій незвичайній порі виходить, то вже поговорів не обберешся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Перед світом у бочці було вже восьмеро пацюків, зокрема й двоє задирливих самців-осінчуків (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Світанок частенько перериває найсолодші сни про нього (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Шоу-бизнес – шоубізнес (сонет. шоу-бізнес), (разг.) шоубіз.
[Дуже багато персонажів шоу-бізу займаються цим навіть не заради грошей, а для того, щоб вийти заміж за багатого папіка або просто не мають чим займатися (Костянтин Костенко). Шоубізнес — це те, що перетворює звичайну кобилу на світську левицю]. Обговорення статті
Эпикурейский – епікурейський.
[Ти ж не Єфрем Сирін і не лаврський святий, Максе, ти звичайна епікурейська особина, котра хоче сексу і грошей, слави і подорожей. І будеш мати це все – у великих концентратах! – але перестань займатися самонавіюванням для провінціалів, попроси вибачення у свого незрадливого скляного друга і оселися на привабливій поляні хліба і видовищ, гедоністичного трансу і психоделійної реальності (Степан Процюк)]. Обговорення статті
Онанизм – (франц. от ивр.) онанізм, мастурбація, малахвія (малафія), солодійство:
• заниматься онанизмом – солоди́ти; малахвію́, таба́ку труси́ти.
[ОНАНІЗМ — 1. ФІЗІОЛОГІЧНИЙ — корисна, а часто необхідна річ, що — послуговуючись словами Франка — «будить чуття і оновлює кров»: розвиває уяву, шліфує емоційність; знімає комплекси, зайву напругу, а часом фізичний біль; врешті, приносить насолоду особі й не приносить жодної шкоди державі. Більшість із нас — забацаних комплексами і стереотипами українських хлопчаків — намагалися протягом тривалого часу і з поперемінним успіхом боротися із цим благом. Якщо б ми з юності знали все про масаж простати, то вчинили б із акту мастурбації масове дійство під суворим наглядом лікарів та вчителів. Він був би не меншим «почесним обов’язком», ніж служба в армії. Для зрілого ж мужчини — це рятівна паличка, яка дає змогу лаятися і розходитися з подругою, не дозволяючи їй шантажувати нас відмовлянням у сексі; 2. ПАТРІОТИЧНИЙ — проявляється найчастіше в регулярних розповідях про свою любов до України, у читанні патріотичних видань, розмахуванні національним прапором чи демонстративному відвідуванні греко-католицької церкви (для галичан) або урядових прийомів у Палаці «Україна» (для киян). Акт онанізму патріотичного — на відміну від фізіологічного — потребує глядачів, а відтак мав би підлягати такому ж громадському осуду, як ексгібіціонізм (О.Кривенко, В.Павлів). — Ось ти… ти прочитав Гайдеґґера? — Я? Ні, — зізнався я. — От бачиш. А вона прочитала. І не тільки його. А й купу інших там юмів і попперів. Це просто якийсь жах. Така молода — і така зіпсована! З нею ж ні про що не поговориш. Ти їй про онанізм, а вона тобі про екзистенціалізм (Ю.Винничук). Оскільки він не грався з хлопцями у дворі, то навіть не мав у кого навчитися займатися онанізмом, а старі ханжі і думати не сміли поговорити з сином на тему сексуального виховання. Гормональні зрушення з одного боку і родинні репресії з другого зробили свою справу: у чотирнадцять років Влодко звар’ював (В.Кожелянко). Як це часто-густо трапляється, полонені заходили один з одним у статеві взаємини, здебільшого це кінчалося бійкою, йшли в хід кулаки й ножі. Тепер вони геть отупіли й збайдужіли, стали такі кволі, що навіть облишили займатися онанізмом, хоча спершу вони часом робили це навіть усім бараком (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). Деякі не бачать різниці між онанізмом і “вірністю собі” (С.Є.Лєц). Оголошення в лікарні: «Пам’ятайте, онанізм зупиняє ріст!« Згори, на висоті двох з половиною метрів приписка рукою: «НЕПРАВДА!»]. Обговорення статті
Любовь –
1) (к кому страсть, любовное влечение) коха́ння, (ласк.) коха́ннячко, любо́в, лю́бощі до ко́го, лю́бість, (влюблённость) закоха́ння в ко́му, (симпатия) ми́лува́ння;
2) (любовные ласки, утехи) лю́бощі, пе́стощі, ми́лощі, ми́лува́ння, лю́бість, ла́ска, коха́ння;
3) (предмет любви) коха́ння (коханячко), милува́ння (милуванячко), закоха́ння (закоханячко);
4) (нравственн. чувство) любо́в, люба́;
5) (наклонность) зами́лування, любо́в, на́хил, охо́та, хіть (р. хо́ти, диал. хі́ті) до чо́го, прихи́льність, прихи́лля до ко́го:
• безумная любо́вь – шале́не коха́ння (закохання);
• брак не по любви – шлюб (одруження) без кохання (без любові);
• брак по любви́ – шлюб до (з) любо́ві (до сподо́би);
• братская любо́вь – брате́рська (брате́рня, бра́тня) любо́в;
• вера, надежда, любо́вь – ві́ра, наді́я, любо́в;
• возбудить в ком любо́вь – збуди́ти коха́ння в ко́му, закоха́ти кого́ в собі́ (в се́бе);
• вспылать любовью – зайня́тися (запала́ти) коха́нням, любо́в’ю, розкоха́тися;
• вспыхнуть любовь – лахну́ти любо́в’ю, коха́нням;
• гореть, сгорать от любви к кому – палати коханням до кого;
• делать что с любовью, с любовью заниматься чем-либо – робити що залюбки (з любістю, з любов’ю); кохатися в чому; працюва́ти коло чо́го з любо́в’ю, залюбки́, з зами́лува́нням;
• жениться, выйти замуж по любви́ – одружи́тися (за́між піти́) з любо́ві;
• изъявлять любо́вь к кому – виявля́ти любо́в (ла́ску, прихи́лля) до ко́го, жа́лувати кого́;
• искренняя, настоящая любо́вь – щи́ре коха́ння, щи́ра любо́в;
• любо́вь к ближнему – любо́в до бли́жнього, братолю́бність;
• любовь к искусству – любов до мистецтва;
• любовь к родине – любов до рідного краю (до рідної країни, до рідної землі, до рідної сторони), любов до батьківщини (до вітчизни, до отчизни);
• любо́вь мужчины, женщины – чолові́че, жіно́че коха́ння, чолові́ча, жіно́ча любо́в;
• любовь не картошка — не выкинешь (не выбросишь) за окошко – любов не короста — не вигоїш спроста (Пр.); згадай та охни, мовчи та сохни (Пр.);
• любовь не пожар, а загорится – не потушишь – любов не пожежа, а займеться — не погасиш (Пр.);
• любо́вь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть;
• мне не дорог твой подарок, дорога твоя любовь – не дороге дарування (даруваннячко), дороге твоє кохання (коханнячко);
• нашим новобрачным совет да любо́вь (мир да любовь)! – на́шим молодя́там не свари́тися та люби́тися!;
• нежная любо́вь – ні́жне коха́ння, ні́жна любо́в;
• не по любви – не до любові (любості);
• объяснение в любви́ – осві́дчення (про коха́ння);
• первая любовь – пе́рше ко́хання (закохання), пе́рша любо́в;
• объясняться, объясниться, признаваться, признаться в любви кому – признаватися, признатися про кохання (в коханні) кому, робити, зробити кому признання в любові (у коханні), освідчувати, освідчити кохання кому, освідчуватися, освідчитися [про кохання (про любов)] перед ким, кому, визнавати, визнати (виповідати, виповісти) кому кохання (любов свою);
• относиться с любовью – ста́витися з любо́в’ю, з прихи́льністю, прихи́льно;
• питать любо́вь к чему – коха́тися в чо́му;
• по любви – з кохання;
• пылкая, пламенная любо́вь – палке́ коха́ння, жагу́ча любо́в;
• пребывать в любви – пробува́ти в любо́ві;
• приобрести чью любо́вь – здобу́ти чию́ любо́в, (симпатию) підійти́ кому́ під ла́ску;
• родительская любо́вь – батькі́вська любо́в;
• с любовью – до любо́ви, з любов’ю, коха́но;
• старая любовь не ржавеет, старая любо́вь долго помнится – да́внє коха́ння все перед очи́ма (Пр.); давнє кохання не ржавіє (іржавіє) (Пр.);
• супружеская любо́вь – подру́жня любо́в, подру́жнє коха́ння;
• сыновняя любо́вь – любо́в до батькі́в, сині́вська любо́в;
• умирать, погибать от любви́ – помира́ти, ги́нути з коха́ння, з любо́ви.
[Хто не лю́бить, той не пізна́в Бо́га, бо Бог є любо́в (Біблія). Піді́йдеш йому́ під ла́ску (П.Куліш). Він мені визнавав любов свою (П.Куліш). Крі́пко до любо́ви поцілува́лись (Г.Барвінок). Його́ со́нечко пе́стить коха́но (Л.Українка). Біда́хи розкоха́лись аж з лиця́ спа́ли, схнуть (М.Вовчок). Коха́й, поки се́рце коха́є, усе́ за коха́ння відда́й (Б.Грінченко). Щи́ро коха́вся пан у горілка́х та меда́х (Б.Грінченко). Коха́ється він у га́рних ко́нях (Б.Грінченко). Та узя́в жі́нку не до любо́ви (Пісня). За́між пішла́ по лю́бості (М.Вовчок). Пе́стощі, лю́бощі, ся́єво срі́бнеє хви́ля несе́ в подару́нок йому́ (Л.Українка). Боля́ть мене́ ру́ки, но́ги, боля́ть мене́ ко́сті, гей, якби́ то од робо́ти, а то од лю́бости (Пісня). Коха́ння моє́, я тобі́ світ зав’яза́в! (М.Вовчок). Лю́бчику мій, милува́ннячко моє́ (А.Кримський). Нема́ мого́ миле́нького, нема́ закоха́ння (Пісня). Неха́й бу́дуть лю́ди зна́ти, як в любо́ви помира́ти (Пісня). З їх естети́змом та зами́луванням до краси́ (С.Єфремов). Ой, Бо́же, Бо́же, що та любо́в мо́же! (Пісня). Хто не зна́є закоха́ння, той не зна́є ли́ха (Пісня). Се на ме́не лю́бощі напа́ли (Г.Квітка). На ми́лування нема́ си́лування (Пр.). Колишній дотик її руки живущим огнем проймав йому кров. Він згадував їхню зустріч на пароплаві, її слова і шукав у них бажаної запоруки. Кожен погляд і усміх її осявав тепер йому душу, торуючи в ній плутані стежки кохання (В.Підмогильний). У коханні як у медицині: поганенький лікар утричі люб’язніший (В.Стись). Я марно вчив граматику кохання, граматику гріховних губ твоїх, — ти утікала і ховала сміх межи зубів затиснений захланних (В.Стус). І не те, щоб жити — більше: споконвіку б — без розлуки. До віків і після віку — це — любов. Оце — вона! (В.Стус). Напередодні об’єднання Німеччини, яке всіх лякало, один француз мрійливо промовив: «Я так люблю Німеччину, що хотів би, щоб їх було дві»… В українців причин для ніжних почуттів до Росії куди більше, ніж у французів до Німеччини. Моє серце розривається від любови, і я хотів би, щоб Росій було хоча б штук п’ять-шість. Правда, моя любов до Совєтського Союзу була ще ніжнішою, і я вцілів тільки тому, що об’єктів її прикладення стало 15 (з інтернету; Дивнич). Любить Бог українця, але не признається (В.Слапчук). Усе було — і сум, і самота. І горе втрат, і дружба нефальшива. А ця любов — як нитка золота, що й чорні дні життя мого прошила. Усе було, було й перебуло. А ця любов — як холодно без неї! Як поцілунок долі у чоло. Як вічний стогін пам’яті моєї (Л.Костенко). Абсолютно ідіотська фраза з російської — «займатися любов’ю». Повна нісенітниця. Любов, кохання, честь, гідність — все це абстракції. Як можна займатися честю, совістю. В українській мові є прекрасне слово «кохаються». Шановні, кохайтеся, якщо можете. Ну, а коли ні, «займайтеся». Що зробиш… (Ярослав Трінчук). Крім того, любов — це ще багато різних речей, тільки чомусь у нас в наявності всього два слова для означення того складного багатокомпонентного почуття: «кохання» — це те, що із сексом, а все решта — просто «любов». Тішить тільки, що у росіян взагалі лиш одне на всі випадки життя. Вони просто «люблять» все підряд: і батьківщину, і маму, і друга, і кохану, і песика. В той час як у Біблії розрізняють три відтінки такого почуття, а у Греції — цілих шість:
• Ерос – романтично-чуттєва любов, Прагма — реалістична любов, Маніа — хвороблива любов, Агапе — безумовна любов, Сторге — любов-дружба, Людус — любов-гра (Ярка Дубинська). Справжня любов, як рослина — повинна рости (Валерій Чоботар). Якщо абстрагуватися від біохімічних процесів у мозку, які, за твердженням фізіологів-матеріалістів, породжують те, що мудаки-поети називають коханням (щасливе кохання — це фермент, який активізує ті нейронні ланцюжки, що відповідають за ейфорію; нещасне, відповідно, стимулює мозкові зони депресії), і розглянути проблему в метафізичному вимірі, то є така думка, що любов — це не лише найбільший дар Божий, а взагалі — атрибут Бога в людині, одна з рис образу і подобія. А хто проти? Та це про любов. Ми ж тут — про суку-любов, яка, з одного боку, большая и чистая, а з другого — маленькая и пошлая, любов, яка нищить, висотує нерви, висушує мозок, вичавлює з людини кров (інша людина, на яку, власне, й спрямована любов, п’є ту кров горнятками, хоча не обов’язково є вампіром). Одне слово, якщо вербалізувати проблему в контексті запропонованого дискурсу, то любов як категорія поширює свою юрисдикцію зі сфери емоційного на рівень матерії у її білковій формі існування. Щось таке (В.Кожелянко). Любов — сприятлива сила, що дозволяє говорити про будь-що доглибно (А.Рєпа, перекл. Ф.Солерса). — … життя людське надто довге для одного кохання. Просто-таки надто довге. Це мені мій Артур пояснив, коли накивав п’ятами… І це правда. Кохання — це чудово. Та одному з двох воно завжди видається надто довгим. І тоді другий залишається ні з чим. Сидить і чекає чогось, витріщивши очі. Чекає, як божевільний… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Кохання потрібне вже хоч би для того, щоби навчитися Болю (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Він кохав її, він прислухався до цього кохання, яке кликало Поль, доганяло її, розмовляло з нею; Сімон слухав його заклякнувши, налякано, почуваючи тільки біль і спустошення (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). Так, моє кохання було надто велике. А надто велике кохання обтяжливе для того, на кого воно спрямоване, я цього не розуміла, нічого про це не знала. Та якби й знала, це однаково не допомогло б. Бо хто може визначити міру кохання?  (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Майже всю ніч пролежала, зціпивши зуби й стиснувши кулаки, задихаючись від люті й жаху, ба гірше — від каяття, цього сліпого прагнення повернути час назад хоч на годину, на секунду. Та тільки не час любощів (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Чи то любов робить людину дурною, чи тільки дурні й закохуються? Роками я торгую зі своїм клунком і знана всіма як сваха, проте на це запитання відповісти не можу (О.Кульчинський, перекл. О.Памука). Обидві, обравши різні напрямки, прагнули вирватися з цього зліпленого з різних елементів світу: горда Клариса в служіння мистецтву, до якого, проте, як невдовзі довелося визнати її вчителеві, в неї не було справжнього покликання, а тендітно-меланхолійна і, властиво, не пристосована до життя Інес — назад, під крило й під духовний захист надійного міщанського побуту, шлях до якого відкривав респектабельний шлюб, бажано з кохання, а як ні, то й без нього (Є.Попович, перекл. Т.Мана). — Чому ви не витурите його? — Він не такий поганий, докторе. Тільки запальний… — Равік глянув на дівчину. Кохання, подумав він. І тут кохання. Одвічне диво. Воно не тільки осяває барвистою веселкою мрій сіре небо буднів, а й може оточити романтичним ореолом купу лайна. Диво і страхітливий глум водночас. (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Кохання травами не лікується (Овідій). Ніяка облуда не здатна довго приховувати кохання, коли воно є, або ж удавати, коли його нема (Ф. де Лярошфуко). …людське життя тягнеться надто довго для одного кохання (Е.М.Ремарк). Любов іноді приходить так несподівано, що ми не встигаємо роздягнутися (С.Є.Лєц). Кохання — це грубе перебільшення різниці між однією людиною і всіма іншими (Дж.Б.Шоу). Любов терпить і прощає все, але нічого не пропускає. Вона тішиться мализною, але вимагає всього (Клайв Льюїс). Серед всесвітнього варварства людським істотам іноді (досить рідко) вдається створити теплі місця, осяяні світлом кохання (М.Уельбек). Любов, що боїться перешкод, — це не любов (Д.Ґолсворсі). Шлях справжнього кохання ніколи не був гладкий (В.Шекспір). Ніщо так не економить час і гроші, як взаємне кохання з першого погляду]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КРЮЧКОТВО́РСТВОВАТЬ ще карлю́чити, займа́тися казуї́стикою;
крючкотворствующий що /мн. хто/ карлю́чить тощо, ста́вши карлючим, за́йня́тий круті́йством, круті́й, казуї́ст, канцеля́рський щур, прикм. казуїсти́чний.
НОВА́ТОРСТВОВАТЬ ще займа́тися нова́торством;
новаторствующий що /мн. хто/ нова́торствує тощо, за́йня́тий нова́торством, нова́тор, раціоналіза́тор.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Возгораться – запа́люватися, загора́тися, займа́тися.
Загораться, загореться – займа́тися, -ма́юся, -ма́єшся, зайня́тися (займу́ся, займе́шся), загоря́тися, -ря́юся, -ря́єшся, загорі́тися, -рю́ся, -ри́шся.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Возгораться, -реться – загоря́тися, -рі́тися, займа́тися, зайня́тися.
Загораться, -реться – займа́тися, зайня́тися;
• з. (о лампе) – засві́чуватися, засвіти́тися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Заливаться
• Заливаться, залиться слезами – заливатися, залитися, заллятися (обливатися, облитися, обіллятися, умиватися, умитися) сльозами (слізьми, сльозою); заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем); підпливати, підплисти, підпливти сльозами (слізьми); розливатися сльозами (слізьми); ревно (гіркими) плакати.
• Заливаться, залиться смехом – заливатися, залитися, заллятися сміхом (зо сміху); розлягатися, розлягтися сміхом; заходитися, займатися (залягатися, залягтися) від сміху (зо сміху, сміхом); зареготіти, зареготати(ся); сміятися, аж заходитися.
• Заливаться соловьем – співати (виводити, розлягатися) як соловейко; соловейком розкочуватись.
Рассвет
• До рассвета, перед рассветом – до світанку (до світання, до світу, перед світанком, перед світанням, передсвітом); (образн.) ще й на світ не благословлялося (не благословилося, не займалося); до півнів; ще треті півні не співали; ще й чорти навкулачки не билися.
• На рассвете жизни – на світанку (на світанні) життя.
• На рассвете, с рассветом – на світанку (на світанні); удосвіта (світом, досвітом, досвітком); о півнях; тільки почало на світ благословлятися (благословитися, займатися); як задніє.
• Полный рассвет – білий день (білий світ); зовсім (геть) розвиднілося; розвидніло (розідніло). [Прокинувся я, аж дивлюся, — білий день надворі. Сл. Гр. Ой, в суботу ізвечора Козак розгулявся, а в неділю, як світ білий, В неволю попався. Н. п.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

вспы́хивать, вспы́хнуть спала́хувати, спалахну́ти; займа́тися, зайня́тися
загора́ться загоря́тися; займа́тися; спала́хувати

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Займа́тися, занима́тися, заня́тися, зайня́тися –
1) загораться, загореться, воспламеняться, воспламениться.
• На зорю́, на світ займа́тися – светать.
2) (от гнева, стыда) краснеть, покраснеть, вспыхивать, вспыхнуть;
3) дух заня́вся, зайня́вся – дыхание захватило;
4) чи́мось – заниматься чем-нибудь.
Заня́ти, заня́тися, см. Займа́ти, займа́тися.
Світ, -ту –
1) свет, рассвет.
• Світ-зоря́ – рассвет.
• На світ займа́тися – светать.
• На світ благословля́тися – рассветать.
• Над світ – под-утро, пред рассветом.
2) свет, мир, вселенная.
• Це не близьки́й світ – туда далеко.
• Бли́гомий світ – очень далеко.
• Світ за очі, за очи́ма – куда глаза глядят.
• Світ зав’яза́ти – лишить свободы, стеснить.
• Сві́ту запобі́гти – получить помощь.
• Сві́том блука́ти – бродить по миру.
• Світ мені́ підня́вся – мне стало веселее, отраднее.
• Від сві́та ду́рень – известный всем дурак.
• Піти́ у світи́, світа́ми – пойти бродить по свету.
• У світа́х – в скитаниях.
• Яки́м сві́том – каким образом.
• Сві́том ну́дити – маяться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Займа́тися и заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138. На зорю́, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. МВ. II. 61. Іще й на зорю не займається — імла. МВ. І. 13.
2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Черк. у. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. Г. Барв. 218.
3) Дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця. Кв. І. 31.
Зайня́ти, -ся. См. Займа́ти, -ся.
Заніма́ти, -ся. = Займа́ти, -ся.
Заня́ти, -ся. См. Займати, -ся.
Іма́тися, іма́юся, -єшся, сов. в. іми́тися, іму́ся, іме́шся, гл.
1) Ловиться; держаться; браться. Імайся, рибко, велика й маленька. Ном. № 1650. Мокрого поліна вогонь не йметься. Посл. Хотіли го спалити, але огень не ймавсі тіла. Гн. І. 124. Куля го ся не імат. Гн. І. 36.
2) То-же, что и займа́тися, заня́тися, — загораться, загорѣться. Тот му верг у полу вогня три рази, тот відтам пустився іти, вітер як подув, імилося на нім шматя, сірак і не доніс домів, згорів. Гн. II. 14.
Сві́т, -ту, м.
1) Свѣтъ, разсвѣтъ. Коли ж так перед світом — аж Важко гарчить. Рудч. Ск. І. 151. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5. Поки світ-сонця дівкою не буду. Мет. 259. Світ-зоря́. Разсвѣтъ. Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світ-зоря. Чуб. V. 535. На світ займа́тися. Свѣтать. На світ благословля́тися. Разсвѣтать. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. Греб. 386.
2) Свѣтъ, міръ, вселенная. Хто ж в світі знає, що Бог гадає. Ном. Ще я хочу на світі пожити. Мет. 95. Над нашого козаченька і в світі немає. Мет. 20. Се не близький світ. Туда далеко. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. Мир. ХРВ. 8. Світ за́ очі, за очи́ма. Куда глаза глядятъ. Пішов — змандрував, бідолаха, світ за очі, — тільки й бачили. Полт. у. Іду світ за очі. Рудч. Ск. II. 16. — зав’яза́ти. Лишить свободы, стѣснить. Світу запобі́гти. Получить помощь. Ном. № 4485. Сві́том ся блука́ти. Бродить по міру. А не пущу тя більше світом ся блукати. Федьк. 1. 34. Світ мені́ підня́вся. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. Від сві́та ду́рень. Всесвѣтный дуракъ. Піти́ у світи́, — світа́ми. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. Я йду в світи. Рудч. Ск. І. 9. Взяла його на плечі і понесла світами. Гн. II. 66. У світа́х. Не дома, въ мірѣ. Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. Чуб. V. 5. Яки́м сві́том? Какимъ образомъ? Мала-м трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? Гн. II. 127. Ум. Світо́к, світо́чок, сві́тонько. Ой уставай-же, мій миленький, — ой вже на дворі світок біленький. Чуб. V. 46. Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. Чуб. V. 543. Ні в сві́точку. Никогда. Щоб там посвариться з ким, як другі, то ні в світочку. МВ. І. 150. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Мет. 65. Ой горенько мені на світоньку. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Займа́тися и заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, йму́ся, мешся, гл. *4)—чимсь. Заниматься чем-нибудь. У нас як займався батько яким-небудь ремеслом, то буде й син займатися. Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Загораться, загореться — займа́тися, зайня́тися.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

автомобілі́стка, автомобілі́сток; ч. автомобілі́ст
1. водійка авто. [Як повідомлялося, 54-річну автомобілістку злочинці викрали у середу близько 18 год. (Високий замок, 2016). Цікаво, що першою жінкою-автомобілісткою в Україні була також львів’янка – оперна співачка Соломія Крушельницька. (lv.npu.gov.ua). У Мукачеві сталась ДТП: 30-річна автомобілістка наїхала на 11-річну дівчинку. (pmg.ua). «А от бензин подешевшав істотно», – радіє автомобілістка. (Український тиждень, 2008). У дверях стоїть і чекає пані Олеся, пані автомобілістка, що запросила Квітославу з мамою поїхати на пікнік до озера. (Отар Довженко «Квітослава», К., 2004). Міліціонер затримує автомобілістку за порушення правил вуличного руху <…>. (Добридень, сусіде! Сміховинки (збірка), 1971).]
2. спортсменка, яка займається автомобілізмом. [«Спасибі моїй дружині, доньці, вона в мене теж спортсменка, автомобілістка, що мені дозволяють займатися, не морочать голову, не бурчать». (vikka.ua, 19.12.2013).]
див.: воді́йка, водійчи́ня, го́нщиця, шофе́рка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 13.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 13.
кардина́лка, кардина́лок; ч. кардина́л
та, хто займає найвищий (після Папи Римського) духовний сан у католицькій церкві. [То, може, ми самі пофантазуємо для сміху? Чого раніше зовсім не було, але мало би бути? Наприклад, жінки-священниці. Єпископині і кардиналки, а то й прості сільські пасторки, до яких ходять, наче в гості до справедливої бабусі, котра завжди знатиме, що треба робити. (Ірена Карпа «Утопія_феміністична», Гендер у деталях, 05.07.2019).]
// сі́ра кардина́лка – впливовиця (особливо – у політиці), яка діє негласно і звичайно не обіймає формальних посад із такими повноваженнями. [«Сіра кардиналка»: Що відомо про молодшу сестру лідера Північної Кореї. (50vidsotkiv.org.ua, 27.04.2020). Зрештою, Корделія Нейсміт теж була вченою до того, як стала сірою кардиналкою при сірому кардиналі. (vaennsbook.blog, 12.02.2019).]
Словотворчість незалежної України. 2012-2016: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 175.
.кардіологи́ня, кардіологи́нь; ч. кардіо́лог
лікарка, фахівчиня з кардіології. [Перепади температури впливають на стан серцево-судинної системи, тому що змінюється атмосферний тиск, а від цього залежить і стан судин людини, і внаслідок цього стан здоров’я всієї серцево-судинної системи. Про це ТСН розповіла лікарка-кардіологиня Олена Ходаківська. («Україна. ТСН», 05.02.2020). Кардіологиня із Калуша Надія Рогів розповіла, коли варто звернутися до «сердечного» лікаря. (vikna.if.ua, 26.12.2019). Кардіологиня відділення для хворих на інфаркт міокарда Вінницького регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології Валерія Башинська наголошує: щоб завбачити вади серця, достатньо вчасного профілактичного огляду! (myvin.com.ua, 27.11.2019). До дня серця з кардіологинею Лідією Волошко говоримо про цей важливий орган: як харчуватися, займатися спортом, коли робити обстеження? («Громадська хвиля», Громадське радіо», 01.10.2019).]
призе́рка, призе́рок; ч. призе́р
та, хто одержала приз у змаганнях, конкурсах та ін. [Катерина Анісова – призерка Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій (lnu.edu.ua, 23.04.2021). Причому досвідченіша порівняно з іншими бронзова призерка Олімпіади-2012 Рижикова (у дівоцтві Ярощук) раніше була виключно російськомовною, мову вона майже досконало вивчила за останні кілька років із власної волі. (Український тиждень, 2019). Сподіваємося, що до лютого на звичний для себе рівень вийде призерка минулої Олімпіади в Нагано Олена Петрова, яка в олімпійські роки традиційно додає. (Високий замок, 2001). Дзюдо я почала займатися в 1984 році під керівництвом Віктора Миколайовича Короля. Була призеркою чемпіонату світу серед студентів. (Старт, 1990).]
Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 616.
природозна́виця, природозна́виць; ч. природозна́вець
фахівчиня із природознавства. [Про це телефоном нам та інспектору розповідає головна природознавиця Ірина Акулова <…>. (34.ua, 12.07.2020). ФОПам, що займаються сортуванням, не вигідно займатися цим бізнесом. «Тут проблема в тому, що у них зараз велике податкове навантаження<…>», – сказала головна природознавиця національного природного парку «Тузловські лимани» Ірина Вихристюк. (poltavske.tv, 20.02.2020). До вихованців у гості завітали Незнайко, Знайко, Чаклунка, Математика, Граматика, Природознавиця, які підготували різноманітні випробовування. (lewenia.lviv.ua, 31.05.2019).]
див.: природозна́вка
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – натуралістка – жінка, яка досліджує природу; природознавиця.
серфінгі́стка, серфінгі́сток, серфінґі́стка, серфінґі́сток; ч. серфінгі́ст, серфінґі́ст
1. спортсменка, яка займається серфінгом. [41–річна актриса встигає не лише зніматися в кіно, а й активно займатися спортом майже на професійному рівні (Кем – чудова серфінгістка, і часто літає кудись на Гаваї або в інші краї для участі у змаганнях) та навіть писати книжки. (Україна молода, 2014). Серфінґістка ще не прийшла. (lysaks.com). У класі «Містраль» Максим Оберенко був 12-им, Ольга Масливець – 20-ою серед серфінгісток <…> (Високий замок, 2003).]
2. перен. активна жінка, яка приймає виклики долі. [Галина – повна протилежність людям «на своїй хвилі». Вона якраз із тих, хто все життя ловить цю хвилю. Серфінгістка! (Ірен Роздобудько «Амулет Паскаля», 2006).]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Воспламеня́ть, ся = запаля́ти, ся, запа́лювати, ся, займа́тися; розпа́лювати, ся. — Занялось так швидко, що нїяк не можна було потушити. — А він так розпалив ся, що вже нї на що не дивить ся. — Воспламеня́емый, воспламеня́ющій ся легко́ воспламеня́ющій ся = палки́й, скоропалки́й.
Садо́вничать = садівни́цством займа́тись, в садовинї коха́тись.

Запропонуйте свій переклад