Знайдено 52 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Бре́зжиться –
1) світа́ти, розвидня́тися, на світ займа́тися (благословля́тися), сірі́ти; 2) мигті́ти, миготі́ти, бли́мати. [Во́гник ле́дві бли́має]. |
Возгора́ть, возгоре́ть и Возгора́ться, возгоре́ться –
1) загоря́ти, -ся, загорі́ти, -ся, запала́ти, запа́люватися, запаля́тися, запали́тися [Гу́бка запали́лася і почала́ горі́ти. Запали́всь коха́нням], займа́тися, зайня́тися [Дмеш, дмеш, – ніяк не займа́ється], розгоря́тися, розгорі́тися чим [Розгорі́вся гні́вом], запала́ти чим [Запала́є ду́хом (Кул.)]; 2) (вспыхивать) вибуха́ти, ви́бухнути, спалахну́ти. [Ра́птом ви́бухла (спалахну́ла) війна́ = вдруг возгоре́лась война]. |
Воспаля́ться, воспали́ться – запа́люватися, запали́тися, розпа́люватися, розпали́тися, займа́тися, за(й)ня́тися. [Вели́ким гні́вом розпали́всь (Котл.). Ни́рки запали́лися – почки воспалились]; (о глазах, ранах) ятри́тися, зая́трюватися, заятри́тися, роз’я́трюватися, роз’ятри́тися, прия́трюватися, приятри́тися. [О́чі ятря́ться. Неха́й горя́ть, неха́й ятря́ться ра́ни! (Вороний)]. |
Воспламеня́ться, воспламени́ться – запа́люватися, запали́тися, розпа́люватися, розпали́тися, займа́тися, за(й)ня́тися, розже́врюватися, розже́вритися, розже́вріти; (вспыхивать) спала́хувати, спалахну́ти, спа́хувати, спахну́ти; (только переносно) роз’я́трюватися, роз’ятри́тися. [Вого́нь перекида́ється на ха́ту, соло́м’яна стрі́ха займа́ється (Л. Укр.). Гу́бка запали́лася й почала́ горі́ти. Розже́врилось і розгорі́лось (Котл.). Верба́ ра́птом спала́хує вогне́м. Спа́хує рум’я́нець. Почу́вши хміль, хло́пці роз’ятри́лися: ті́льки-б гуля́ть (Св. Л.)]. |
Вспы́хивать, вспы́хнуть –
1) спала́хувати, спалахну́ти, палахну́ти, спа́хувати, спахну́ти; (загораться) займа́тися, зайня́тися; (вырваться наружу) жахну́ти, пальну́ти, ви́буха́ти, ви́бухнути. [Ого́нь спалахну́в. По́рох ви́бухнув]. • Вспы́хнул мятеж, бунт – ви́бухло повста́ння, ви́бухнув бунт; 2) см. Вспыли́ть; 3) -ивать, -нуть румянцем – спала́хувати, спалахну́ти на обли́ччі, червоні́ти, почервоні́ти, палені́ти, спалені́ти. |
Забре́зживаться, забре́зжиться –
1) світа́ти, засвіта́ти, свіну́ти, розвидня́тися, розви́дніти(ся), на світ займа́тися (благословля́тися), зайня́тися (поблагослови́тися), сірі́ти, засірі́ти, почина́ти, поча́ти світа́ти, розвидня́тися; 2) (об огне) почина́ти, поча́ти мигті́ти, бли́мати, сов. замиготі́ти, замигті́ти, забли́мати. [Десь у по́лі замигті́в во́гник]. |
Загора́ться, загоре́ться –
1) займа́тися, за(й)ня́тися, запа́люватися, запали́тися, загоря́тися, загорі́тися, підпа́люватися, підпали́тися. [Вночі́ зайняла́ся ха́та. Гу́бка зайняла́ся і почала́ тлі́ти. Моє́ се́рце загорі́лося (Л. Укр.). Се́рце моє́ запа́люється по́мстою (Васильч.). Підпа́лював, підпа́лював у печі́ – не підпа́люються дро́ва]; 2) (зардеться) займа́тися, за(й)ня́тися, зашарі́тися, зажарі́ти, спалахну́ти, спахну́ти; срвн. Вспы́хивать, вспы́хнуть. [На його́ виду́ зайня́всь рум’я́нець (Н.-Лев.). Зажарі́ли голі́вки гори́цвіту (Васильч.)]; 3) (засветиться) займа́тися, за(й)ня́тися, загоря́тися, загорі́тися, сов. зазори́тися, зазорі́ти. [Пи́шно займа́лися зо́рі (Л. Укр.). Крізь хма́ру со́нце заняло́сь (Шевч.). Мов зоря́ зазори́лася. Зазорі́ли на не́бі зо́рі]. • -ре́лась война – спалахну́ла (спахну́ла) війна́. |
Зажига́ться, заже́чься – запа́люватися, запали́тися, (загораться) займа́тися, за(й)ня́тися, загоря́тися, загорі́тися, засві́чуватися, засвіти́тися, (о мног.) позапа́люватися, позайма́тися, позагоря́тися, посвіти́тися, позасві́чуватися; срвн. Загора́ться, загоре́ться. • Ночью -га́лся костёр – уночі́ запа́лювали (запа́лювано) бага́ття. • Сердце -гло́сь местью – се́рце запали́лося по́мстою. • На небе уже -га́ются, -гли́сь звёзды – на не́бі вже засві́чуються (займа́ються), посвіти́лися (позасві́чувалися) зо́рі. • Глаза -гли́сь ненавистью – о́чі засвіти́лися (заогни́лися) нена́вистю. |
II. Занима́ться, заня́ться –
1) (быть занимаему) займа́тися, бу́ти зайня́тим. • Дом этот не -ма́ется постоем – цей буди́нок ві́льний від посто́ю; 2) займа́тися и заніма́тися, за(й)ня́тися; см. Загора́ться. • Заря -ется – на зорю́, на світ займа́ється, на світ благословля́ється; зоря́є; 3) чем (трудится) – роби́ти щось, бра́тися, узя́тися до чо́гось, ходи́ти, по́ратися, працюва́ти коло чо́го, удава́тися, уда́тися до чо́го, захо́дитися, заходи́тися коло чо́го, (мало употреб.) займа́тися, за(й)ня́тися коло чо́го, чим; (учиться) учи́тися. [Що він ро́бить у місте́чкові? – Гандлю́є. Бра́вся до нау́ки щи́ро (Грінч.). Вони́ коло цьо́го ді́ла хо́дять. Кра́ще вже сі́сти й щось роби́ти, коло ді́ла яко́гось по́ратися (Крим.). Узя́тися до торгі́влі. А коло нау́ки бага́то працю́є? (Крим.). Па́рубок вда́вся до чита́ння (Крим.). Взи́мку столяру́є (занимается плотничеством), а влі́тку у хліборо́бство вдає́ться (Г. Барв.). Вам до́бре: не займа́єтеся хліборо́бством, то й нема́ ніяко́ї перепо́ни (Звин.)]. • -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -ува́ти, -юва́ти, напр.: -ться профессорской деятельностью – професорува́ти, ремесленной – ремісникува́ти, учительской – учителюва́ти, купеческой – крамарюва́ти, купцюва́ти и т. д. -ться политиканством – політикува́ти. • -ться виноградарством – ходи́ти коло виногра́ду; виноделием – вино́ роби́ти; звероловством – лови́ти зві́рів; овцеводством – коха́ти ві́вці, вівча́рити; огородничеством – ходи́ти, працюва́ти коло горо́дів, городникува́ти; птицеводством – коха́ти пти́цю; рыболовством – риба́лити; садоводством – ходи́ти коло садкі́в, коха́ти садки́; свиневодством – розво́дити свине́й; скотоводством – скота́рити, коха́ти худо́бу; хлебопашеством, земледелием – коло землі́, коло хлі́ба ходи́ти, хліборо́бити, рільни́чити, працюва́ти коло землі́; хозяйством – господарюва́ти; сельским хозяйством – працюва́ти, ходи́ти коло сільсько́го господа́рства. • -ма́ться, -ня́ться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. – ганчарюва́ти, ковалюва́ти, столярува́ти, кравцюва́ти, шевцюва́ти и т. д., сов. взя́тися до ганчарюва́ння, до кова́льства, до столя́рства, до кравцюва́ння, до шевцюва́ння и т. д. -ться лечением, перепиской – лікува́ти, перепи́сувати, (на пиш. машинке) друкува́ти, сов. взя́тися (поча́ти, ста́ти) лікува́ти, перепи́сувати, взя́тися до лікува́ння, до перепи́сування. • -ться куплей, продажей чего – купува́ти, продава́ти що. • -ться сплетнями – плеска́ти, плітки́ розво́дити. • -ться доносами – вика́зувати на ко́го, доно́сити на ко́го, сов. ста́ти вика́зувати, доно́сити на ко́го. • -ться грабежом, воровством – грабува́ти, злодія́чити (злодіюва́ти, кра́сти). • -ться спекуляцией, контрабандой – спекулюва́ти, пачкарюва́ти. • -ться изучением, исследованием (изысканием) чего – студіюва́ти, дослі́джувати що, сов. узя́тися до студіюва́ння, до дослі́джування чого́. • -ться писанием стихов – віршува́ти. • -ться математикой, географией – а) (изучать) студіюва́ти матема́тику, геогра́фію; б) (учить) учи́ти матема́тику, геогра́фію. • -ться частными уроками – дава́ти прива́тні ле́кції. • -ться уроками (учить) – учи́ти ле́кції. • -ться чем (учиться) – учи́тися чого́. • -ня́лся историей – взя́вся учи́ти істо́рію, узя́вся до істо́рії. • -ться с кем – а) (учить кого) учи́ти, навча́ти кого́ чого́ (істо́рії, матема́тики); б) (совместно) учи́тися вку́пі (ра́зом) з ким. • -ться кем – а) (развлекать кого) забавля́ти кого́. • -ми́сь гостями – заба́в, поба́в го́сті (госте́й); б) заходи́тися коло ко́го. • Доктор -ня́лся больным, пациентом – лі́кар заходи́вся коло хо́рого, коло паціє́нта. • -ться едой, чтением (увлечься) – захо́плюватися, захопи́тися ї́жею, чита́нням. • -ться делом – працюва́ти. • -ться пустяками – марнува́ти час на дурни́ці. • -ться ничегонеделанием – справля́ти гу́льки, (сидя) си́дні, (лёжа) ле́жні. • -ться в учреждении – працюва́ти в устано́ві. • -ться в военном комиссариате – працюва́ти у військо́вому комісарія́ті. • Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. – уве́сь день чита́ю, ши́ю, хазяїну́ю, господарю́ю. • -ться своими делами – роби́ти свої́ спра́ви, пильнува́ти свої́х справ, по́ратися коло свої́х справ. • Ничем не -ться кроме… – нічо́го не роби́ти, опрі́ч…, нія́кої робо́ти не ма́ти, опрі́ч… • Нужно -маться – тре́ба працюва́ти, (учиться) учи́тися. • Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня – ми учимо́сь у шко́лі з дев’я́тої до дру́гої годи́ни дня. • Давайте -мё́мся делом, пением, музыкой и т. д. – ну́мо до пра́ці, до спі́вів, до музи́ки. • -ться чем с любовью, ревностно – коха́тися в чо́му, упада́ти за чим. [Ду́же коха́вся в садівни́цтві. Ми почали́ вчи́тись од за́хідніх наро́дів, ні́мців, то-що, які са́ме тоді́ ду́же почали́ за нау́кою впада́ти (Єфр.)]. • -ться собой – чепури́тися, дба́ти про свою́ вро́ду. |
Затро́[а́]гиваться, затро́гаться и затро́нуться – зачіпа́тися и зачіпля́лися, зачепи́тися, займа́тися, пору́шуватися; бу́ти заче́пленим, за́йня́тим, пору́шеним. • Здесь -ваются многие вопросы – тут пору́шується, зачіпа́ється (тут пору́шують, зачіпа́ють) бага́то пита́ннів. |
Захва́тываться, захвати́ться – захо́плюватися, захопи́тися, зага́рбуватися, зага́рбатися, займа́тися; бу́ти захо́пленим, зага́рбаним, засту́каним. |
Начина́ть, нача́ть –
1) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, зачина́ти, зача́ти, (редко) начина́ти, нача́ти, (редко, диал.) розчина́ти, розча́ти, започина́ти, започа́ти що и що роби́ти, (очень редко) вчина́ти, вча́ти що роби́ти; (ставать) става́ти, ста́ти що роби́ти, (приниматься) бра́тися, взя́ти и (реже) взя́тися, піти́ що роби́ти, захо́джуватися и захо́дитися, (сов.) заходи́тися що роби́ти и коло чо́го, (о мног.) порозпочина́ти, позачина́ти, позахо́джуватися. [Я знав кіне́ць, іще́ й не почина́вши (Самійл.). Життя́ свого́ я не почну́ як ді́ти (Грінч.). Го́сті почали́ проща́тися (Коцюб.). Со́нце почало́ поверта́ти на вечі́рній пруг (Н.-Лев.). Ки́ньмо же́реб, хто резпочина́ти му́сить (Куліш). Тро́хи одди́хавши, зно́ву розпочина́є (Мирний). Тепе́р-би нам з ворога́ми бі́йку розпоча́ти (Рудан.). Па́ртія ви́знала за потрі́бне розпоча́ти рішу́чу боротьбу́ з пра́вим у́хилом (Пр. Правда). Стари́й розпоча́в нову́ ха́ту будува́ти (Мирний). Кардина́л каза́ння зачина́є (Самійл.). Ка́шель зачина́є души́ти його́ слабі́ гру́ди (Франко). Зачина́є із ним розмовля́ти (Рудан.). До́бре зача́в, ли́хо скінчи́в (Франко). Зача́в був його́ соро́мити (Грінч.). Зачне́ крича́ти (Звин.). Як начне́ш пости́ть, то ні́чого бу́де хрести́ть (Номис). Співа́ли га́рні пісні́, а да́лі й казки́ розчали́ (Біл.-Нос.). Розчали́ роби́ти ха́ту (Червоногр.). Заходи́тись коло тіє́ї пра́ці, що започали́ на́ші пре́дки (Куліш). Прибі́г до нас та й стає́ нам розка́зувати, що йому́ тра́пилося (Звин.). Став до ме́не ходи́ти (М. Вовч.). Бра́вся він голоси́ти (Крим.). Взяв він ла́ятися (Звин.). Погла́дить по голо́вці, а сам ві́зьме ходи́ть по садку́ (М. Вовч.). Учо́ра взяла́ за щось супере́читися зо мно́ю (Крим.). Взяли́ся стреля́ти (Гол. I). Пішли́ старі́ про Ка́м’янець розпи́туватись (Свидн.). Пообі́дав і роби́ти заходи́вся (Грінч.)]. • -ть говорить – почина́ти, поча́ти говори́ти, здійма́ти (зніма́ти), зня́ти мо́ву, заговори́ти про (за) ко́го, про (за) що. • Ребёнок -на́ет говорить (впервые) – дити́на почина́є говори́ти (лепеті́ти), (диал.) дити́на наріка́є. [«А що мали́й, ще не гово́рить?» – «Та ні, потро́ху вже наріка́» (Бердянщ.)]. • -ть год, день – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) рік, день. • -ть дело – а) (судебное) почина́ти (розпочина́ти, заво́дити), поча́ти (розпоча́ти, заве́сти́) спра́ву (ді́ло). [Я тобі́ й ко́ні подару́ю і ді́ла нія́кого не заведу́ (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) заклада́ти, закла́сти (реже заложи́ти) по́зов; в) (предприятие) почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) ді́ло; заклада́ти, закла́сти підприє́мство, (зап.) підніма́тися, підня́тися (яко́їсь спра́ви). • -ть драку, ссору и т. п. с кем – почина́ти, поча́ти бі́йку, сва́рку и т. п. з ким, заво́дитися, заве́сти́ся (би́тися, свари́тися и т. п.) з ким. [На́що ти з ді́тьми заво́дишся? знов почну́ть пла́кати через те́бе (Звин.). Завели́ся, як той каза́в: бага́тий за бага́тство, а вбо́гий – бо-зна й за ві́що вже (Номис). Завели́сь князі́ поміж собо́ю би́тись (Куліш)]. • -ть жизнь – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) життя́. [Мо́жна було́ нове́ життя́ по-кра́щому розпоча́ти (Доман.)]. • -ть от (с) Адама – почина́ти, поча́ти від Ада́ма (від ба́тькового ба́тька). • -ть переговоры – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) перемо́ви (переспра́ви). • -ть (затягивать) песню – заво́дить, заве́сти́ пі́сні и пі́сню. [Вночі́ заво́див свої́х чарівни́х пісе́нь (Гр. Григор.). Без ме́не не зна́єш, як і пі́сню завести́ (Стор.)]. • -ть пирог, хлеб – почина́ти, поча́ти, (слегка) надпочина́ти, надпоча́ти пирі́г (пирога́), хліб. • -ть (заводить) разговор – почина́ти (розпочина́ти), поча́ти (розпоча́ти) розмо́ву, здійма́ти (зніма́ти), зня́ти розмо́ву (бе́сіду, бала́чку, мо́ву, (диал.) річ, заво́дити, заве́сти́ (мо́ву), забала́кувати, забала́кати про (за) ко́го, про (за) що. [Ти даре́мно сам знов розпочина́єш ту розмо́ву (Л. Укр.). Не здійма́ймо журли́вих розмо́в! (Л. Укр.). Сама́ вона́ таки́х розмо́в не зніма́ла, – все він почина́в (Грінч.). Коли́-б не хоті́в, то-б і бе́сіди оціє́ї не здійма́в (Кониськ.). «Бра́тіки мої́!» – здійма́є річ оди́н (Коцюб.). Не здійма́ла бі́льше ре́чи про свою́ ду́мку (Кониськ.). Не хтів їй каза́ти всього́ про се́бе одра́зу і заві́в про дру́ге (Гр. Григор.)]. • -ть сначала – почина́ти, поча́ти споча́тку. [Почні́ть споча́тку, а то я вас переби́ла (Л. Укр.)]. • -ча́ть поддакивать – поча́ти прита́кувати (підта́кувати), зата́кати. • -ть разглагольствовать – почина́ти, поча́ти (зача́ти) просторі́к(ув)ати, запросторі́кати, розпуска́ти, розпусти́ти патя́ки. • -ть танец – почина́ти (заво́дити), поча́ти (заве́сти́) та́не́ць (тано́к). • -ча́ть читать – поча́ти чита́ти, зачита́ти. [Пи́сьма принесли́ і всі тихе́нько зачита́ли (Шевч.)]. • Как -чал, как -нё́т читать! и т. п. – як поча́в (зача́в), як (не) почне́ (зачне́) чита́ти! и т. п. Опять -чал своё – зно́ву заві́в своє́ї. • Не с чем -ча́ть – нема́ з чим (ні з чим) поча́ти (підня́тися), (образно) нема́ за що рук зачепи́ти. • Не знаю, что и -ча́ть – не зна́ю, що й поча́ти (що його́ й роби́ти). [Я не зна́ю, що мені́ роби́ти, що мені́ поча́ти (Сл. Гр.)]. • Не торопись -на́ть, спеши кончать – не шви́дко почина́й, а шви́дко кінча́й. • -на́й, да о конце помышляй – почина́й, та про кіне́ць дбай. • Ни -ча́ть, ни кончать пришло – ані сюди́, ані туди́, Мики́то! (Приказка); 2) безл. – почина́ти, поча́ти, (становиться) става́ти, ста́ти. [Почина́ло става́ти ду́шно (Грінч.). Почало́ йому́ зга́дуватися все, що тоді́ було́ (Грінч.). Ста́ло на світ займа́тися (Квітка)]. • -на́ет идти дождь – почина́є йти дощ, зрива́ється дощ (іти́). [Зрива́ється до́щик іти́ (Звин.)]. • -на́ет теплеть – почина́є теплі́ти, (больше прежнего: теплі́шати), забира́ється на тепло́. Начина́я – 1) почина́ючи, розпочина́ючи и т. п.; 2) нрч. – почина́ючи, поча́вши з (від) ко́го, з (від) чо́го. • -на́я с этого времени – почина́ючи з цього́ ча́су, з цьо́го ча́су поча́вши. • -на́я с этого места – почина́ючи від цього́ мі́сця, від цього́ мі́сця поча́вши. • На́чатый – поча́тий, розпоча́тий, зача́тий, нача́тий, розча́тий, започа́тий, вча́тий, порозпочи́наний, позачи́наний; заве́дений; надпоча́тий; зня́тий. [Поча́ті в дев’ятна́дцятому ві́ці спро́би (Крим.). Кінча́ли розпоча́ту бе́сіду (Коцюб.). Надпоча́тий хліб (Франко)]. -ться – 1) (стр. з.) почина́тися, розпочина́тися, бу́ти почи́наним, розпочи́наним, поча́тим, розпоча́тим, порозпочи́наним и т. п. [Пра́цю ті́льки розпоча́то (Самійл.)]. • -чат судебный процесс – поча́то (розпоча́то) судо́ви́й проце́с (судо́ву́ спра́ву); 2) (в пространстве) почина́тися, поча́тися, (реже) зачина́тися, зача́тися. [Там, де го́ри вкри́ті тумана́ми, мій рі́дний кра́ю, – там, поча́вся ти (Грінч.). Оби́два яри́ зачина́ються коло лі́са (Звин.)]; 3) (во времени) почина́тися, поча́тися, розпочина́тися, розпоча́тися, зачина́тися, зача́тися, (редко) начина́тися, нача́тися, (редко, диал.) почина́ти, поча́ти, розчина́тися, розча́тися, зачина́ти, зача́ти; (наступать; появляться; возникать) захо́дити, зайти́; (возникать, брать начало) става́ти, ста́ти, встава́ти, вста́ти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти, іти́, піти́ з чо́го, від ко́го; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися, зчина́тися, зча́тися, (также о разговоре) здійма́тися и зніма́тися, зня́тися. [Ді́я почина́ється з то́го, що… (О. Пчілка). Незаба́ром почне́ться ді́ло (Рудан.). Коли́ воно́ (не́бо) почало́сь, того́ ми не зна́єм (Рудан.). Коли́ розпочина́лося на Украї́ні яке́ до́бре ді́ло, то за́вжди… (Рада). Розпоча́вшися р. 1901 боротьбо́ю за украї́нський університе́т, ця тенде́нція невпи́нно йде впере́д (Рада). Бе́нкет розпоча́всь (Самійл.). Розпочала́ся нудьга́ за Украї́ною (Крим.). Неба́вом розпочне́ться нау́ка в шко́лі (Кониськ.). Нове́ життя́ зачало́ся (Мирний). Закінчи́ти ту спра́ву, що зачала́сь у березо́лі (Куліш). Ро́жа одцвіла́ся, а кали́на начала́ся (Метл.). На Чо́рному мо́рі все недо́бре почина́є (Пісня). Як зачина́є зва́да, не помо́же й ра́да (Номис). Прийшли́ моро́зи, ви́пав сніг; зайшла́ и́нша робо́та (Васильч.). Сва́рка зайшла́ і́з-за яки́хось ви́плат (Франко). Ста́ла сла́ва, ста́ли й погово́ри, ой на ту́ю дівчи́ноньку, що чо́рнії бро́ви (Метл.). Встає́ життя́ нове́ (Грінч.). Повста́ла боротьба́ націона́льности за своє́ націона́льне «я» (Грінч.). Все воно́ з сва́рки поста́ло (Грінч.). Така́ дру́жба, таке́ товари́ство пішло́ між ни́ми! (Мирний). Зав’яза́лася бала́чка, пішла́ обмі́на думка́ми (Крим.). Зчиня́ється до́сить палка́ спі́рка (Грінч.). Вчини́вся нара́з крик (Франко)]. • -ется день – почина́ється (настає́) день. • -ется жатва – почина́ються (захо́дять) жнива́. • -ло́сь ненастье – почала́ся него́да, занепого́дилося. • -ется ночь – почина́ється (настає́, заступа́є, запада́є) ніч. • -ется осень – почина́ється о́сінь, осені́є. • -ется праздник – почина́ється (захо́дить) свя́то. • -ло́сь с пустяков – почало́ся (зайшло́) з дурни́ці. • -ется, -чался́ разговор – почина́ється (здійма́ється), почала́ся (зняла́ся) розмо́ва (бе́сіда). [Розмо́ва на яки́й час затну́лася, а там зно́ву зняла́сь (Мирний). Зняла́ся в нас бе́сіда про книжки́ (Кониськ.)]. • -ется рассвет – почина́є світа́ти (розви́днюватися, на світ благословля́тися, дні́ти). • Список -ется его именем – спи́сок почина́ється його́ ім’я́м (з його́ ім’я́). • Не нами -ло́сь, не нами и окончится – не від нас повело́ся – не з на́ми й мине́ться; не від нас ста́ло, не на́ми й скі́нчиться (Приказки). |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
КРЮЧКОТВО́РСТВОВАТЬ ще карлю́чити, займа́тися казуї́стикою; крючкотворствующий що /мн. хто/ карлю́чить тощо, ста́вши карлючим, за́йня́тий круті́йством, круті́й, казуї́ст, канцеля́рський щур, прикм. казуїсти́чний. |
НОВА́ТОРСТВОВАТЬ ще займа́тися нова́торством; новаторствующий що /мн. хто/ нова́торствує тощо, за́йня́тий нова́торством, нова́тор, раціоналіза́тор. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Возгораться – запа́люватися, загора́тися, займа́тися. |
Загораться, загореться – займа́тися, -ма́юся, -ма́єшся, зайня́тися (займу́ся, займе́шся), загоря́тися, -ря́юся, -ря́єшся, загорі́тися, -рю́ся, -ри́шся. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Возгораться, -реться – загоря́тися, -рі́тися, займа́тися, зайня́тися. |
Загораться, -реться – займа́тися, зайня́тися; • з. (о лампе) – засві́чуватися, засвіти́тися. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Заливаться
• Заливаться, залиться слезами – заливатися, залитися, заллятися (обливатися, облитися, обіллятися, умиватися, умитися) сльозами (слізьми, сльозою); заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем); підпливати, підплисти, підпливти сльозами (слізьми); розливатися сльозами (слізьми); ревно (гіркими) плакати. • Заливаться, залиться смехом – заливатися, залитися, заллятися сміхом (зо сміху); розлягатися, розлягтися сміхом; заходитися, займатися (залягатися, залягтися) від сміху (зо сміху, сміхом); зареготіти, зареготати(ся); сміятися, аж заходитися. • Заливаться соловьем – співати (виводити, розлягатися) як соловейко; соловейком розкочуватись. |
Рассвет
• До рассвета, перед рассветом – до світанку (до світання, до світу, перед світанком, перед світанням, передсвітом); (образн.) ще й на світ не благословлялося (не благословилося, не займалося); до півнів; ще треті півні не співали; ще й чорти навкулачки не билися. • На рассвете жизни – на світанку (на світанні) життя. • На рассвете, с рассветом – на світанку (на світанні); удосвіта (світом, досвітом, досвітком); о півнях; тільки почало на світ благословлятися (благословитися, займатися); як задніє. • Полный рассвет – білий день (білий світ); зовсім (геть) розвиднілося; розвидніло (розідніло). [Прокинувся я, аж дивлюся, — білий день надворі. Сл. Гр. Ой, в суботу ізвечора Козак розгулявся, а в неділю, як світ білий, В неволю попався. Н. п.] |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
вспы́хивать, вспы́хнуть спала́хувати, спалахну́ти; займа́тися, зайня́тися |
загора́ться загоря́тися; займа́тися; спала́хувати |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Займа́тися, занима́тися, заня́тися, зайня́тися –
1) загораться, загореться, воспламеняться, воспламениться. • На зорю́, на світ займа́тися – светать. 2) (от гнева, стыда) краснеть, покраснеть, вспыхивать, вспыхнуть; 3) дух заня́вся, зайня́вся – дыхание захватило; 4) чи́мось – заниматься чем-нибудь. |
Заня́ти, заня́тися, см. Займа́ти, займа́тися. |
Світ, -ту –
1) свет, рассвет. • Світ-зоря́ – рассвет. • На світ займа́тися – светать. • На світ благословля́тися – рассветать. • Над світ – под-утро, пред рассветом. 2) свет, мир, вселенная. • Це не близьки́й світ – туда далеко. • Бли́гомий світ – очень далеко. • Світ за очі, за очи́ма – куда глаза глядят. • Світ зав’яза́ти – лишить свободы, стеснить. • Сві́ту запобі́гти – получить помощь. • Сві́том блука́ти – бродить по миру. • Світ мені́ підня́вся – мне стало веселее, отраднее. • Від сві́та ду́рень – известный всем дурак. • Піти́ у світи́, світа́ми – пойти бродить по свету. • У світа́х – в скитаниях. • Яки́м сві́том – каким образом. • Сві́том ну́дити – маяться. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Займа́тися и заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138. На зорю́, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. МВ. II. 61. Іще й на зорю не займається — імла. МВ. І. 13.
2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Черк. у. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. Г. Барв. 218. 3) Дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця. Кв. І. 31. |
Зайня́ти, -ся. См. Займа́ти, -ся. |
Заніма́ти, -ся. = Займа́ти, -ся. |
Заня́ти, -ся. См. Займати, -ся. |
Іма́тися, іма́юся, -єшся, сов. в. іми́тися, іму́ся, іме́шся, гл.
1) Ловиться; держаться; браться. Імайся, рибко, велика й маленька. Ном. № 1650. Мокрого поліна вогонь не йметься. Посл. Хотіли го спалити, але огень не ймавсі тіла. Гн. І. 124. Куля го ся не імат. Гн. І. 36. 2) То-же, что и займа́тися, заня́тися, — загораться, загорѣться. Тот му верг у полу вогня три рази, тот відтам пустився іти, вітер як подув, імилося на нім шматя, сірак і не доніс домів, згорів. Гн. II. 14. |
Сві́т, -ту, м.
1) Свѣтъ, разсвѣтъ. Коли ж так перед світом — аж Важко гарчить. Рудч. Ск. І. 151. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5. Поки світ-сонця дівкою не буду. Мет. 259. Світ-зоря́. Разсвѣтъ. Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світ-зоря. Чуб. V. 535. На світ займа́тися. Свѣтать. На світ благословля́тися. Разсвѣтать. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. Хто ж в світі знає, що Бог гадає. Ном. Ще я хочу на світі пожити. Мет. 95. Над нашого козаченька і в світі немає. Мет. 20. Се не близький світ. Туда далеко. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. Мир. ХРВ. 8. Світ за́ очі, за очи́ма. Куда глаза глядятъ. Пішов — змандрував, бідолаха, світ за очі, — тільки й бачили. Полт. у. Іду світ за очі. Рудч. Ск. II. 16. — зав’яза́ти. Лишить свободы, стѣснить. Світу запобі́гти. Получить помощь. Ном. № 4485. Сві́том ся блука́ти. Бродить по міру. А не пущу тя більше світом ся блукати. Федьк. 1. 34. Світ мені́ підня́вся. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. Від сві́та ду́рень. Всесвѣтный дуракъ. Піти́ у світи́, — світа́ми. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. Я йду в світи. Рудч. Ск. І. 9. Взяла його на плечі і понесла світами. Гн. II. 66. У світа́х. Не дома, въ мірѣ. Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. Чуб. V. 5. Яки́м сві́том? Какимъ образомъ? Мала-м трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? Гн. II. 127. Ум. Світо́к, світо́чок, сві́тонько. Ой уставай-же, мій миленький, — ой вже на дворі світок біленький. Чуб. V. 46. Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. Чуб. V. 543. Ні в сві́точку. Никогда. Щоб там посвариться з ким, як другі, то ні в світочку. МВ. І. 150. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Мет. 65. Ой горенько мені на світоньку. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Займа́тися и заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, йму́ся, мешся, гл. *4)—чимсь. Заниматься чем-нибудь. У нас як займався батько яким-небудь ремеслом, то буде й син займатися. Крим. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Загораться, загореться — займа́тися, зайня́тися. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
автомобілі́стка, автомобілі́сток; ч. автомобілі́ст 1. водійка авто. [Як повідомлялося, 54-річну автомобілістку злочинці викрали у середу близько 18 год. (Високий замок, 2016). Цікаво, що першою жінкою-автомобілісткою в Україні була також львів’янка – оперна співачка Соломія Крушельницька. (lv.npu.gov.ua). У Мукачеві сталась ДТП: 30-річна автомобілістка наїхала на 11-річну дівчинку. (pmg.ua). «А от бензин подешевшав істотно», – радіє автомобілістка. (Український тиждень, 2008). У дверях стоїть і чекає пані Олеся, пані автомобілістка, що запросила Квітославу з мамою поїхати на пікнік до озера. (Отар Довженко «Квітослава», К., 2004). Міліціонер затримує автомобілістку за порушення правил вуличного руху <…>. (Добридень, сусіде! Сміховинки (збірка), 1971).] 2. спортсменка, яка займається автомобілізмом. [«Спасибі моїй дружині, доньці, вона в мене теж спортсменка, автомобілістка, що мені дозволяють займатися, не морочать голову, не бурчать». (vikka.ua, 19.12.2013).] див.: воді́йка, водійчи́ня, го́нщиця, шофе́рка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 13. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 13. |
кардина́лка, кардина́лок; ч. кардина́л та, хто займає найвищий (після Папи Римського) духовний сан у католицькій церкві. [То, може, ми самі пофантазуємо для сміху? Чого раніше зовсім не було, але мало би бути? Наприклад, жінки-священниці. Єпископині і кардиналки, а то й прості сільські пасторки, до яких ходять, наче в гості до справедливої бабусі, котра завжди знатиме, що треба робити. (Ірена Карпа «Утопія_феміністична», Гендер у деталях, 05.07.2019).] // сі́ра кардина́лка – впливовиця (особливо – у політиці), яка діє негласно і звичайно не обіймає формальних посад із такими повноваженнями. [«Сіра кардиналка»: Що відомо про молодшу сестру лідера Північної Кореї. (50vidsotkiv.org.ua, 27.04.2020). Зрештою, Корделія Нейсміт теж була вченою до того, як стала сірою кардиналкою при сірому кардиналі. (vaennsbook.blog, 12.02.2019).] Словотворчість незалежної України. 2012-2016: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 175. .кардіологи́ня, кардіологи́нь; ч. кардіо́лог лікарка, фахівчиня з кардіології. [Перепади температури впливають на стан серцево-судинної системи, тому що змінюється атмосферний тиск, а від цього залежить і стан судин людини, і внаслідок цього стан здоров’я всієї серцево-судинної системи. Про це ТСН розповіла лікарка-кардіологиня Олена Ходаківська. («Україна. ТСН», 05.02.2020). Кардіологиня із Калуша Надія Рогів розповіла, коли варто звернутися до «сердечного» лікаря. (vikna.if.ua, 26.12.2019). Кардіологиня відділення для хворих на інфаркт міокарда Вінницького регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології Валерія Башинська наголошує: щоб завбачити вади серця, достатньо вчасного профілактичного огляду! (myvin.com.ua, 27.11.2019). До дня серця з кардіологинею Лідією Волошко говоримо про цей важливий орган: як харчуватися, займатися спортом, коли робити обстеження? («Громадська хвиля», Громадське радіо», 01.10.2019).] |
призе́рка, призе́рок; ч. призе́р та, хто одержала приз у змаганнях, конкурсах та ін. [Катерина Анісова – призерка Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій (lnu.edu.ua, 23.04.2021). Причому досвідченіша порівняно з іншими бронзова призерка Олімпіади-2012 Рижикова (у дівоцтві Ярощук) раніше була виключно російськомовною, мову вона майже досконало вивчила за останні кілька років із власної волі. (Український тиждень, 2019). Сподіваємося, що до лютого на звичний для себе рівень вийде призерка минулої Олімпіади в Нагано Олена Петрова, яка в олімпійські роки традиційно додає. (Високий замок, 2001). Дзюдо я почала займатися в 1984 році під керівництвом Віктора Миколайовича Короля. Була призеркою чемпіонату світу серед студентів. (Старт, 1990).] Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 616. |
природозна́виця, природозна́виць; ч. природозна́вець фахівчиня із природознавства. [Про це телефоном нам та інспектору розповідає головна природознавиця Ірина Акулова <…>. (34.ua, 12.07.2020). ФОПам, що займаються сортуванням, не вигідно займатися цим бізнесом. «Тут проблема в тому, що у них зараз велике податкове навантаження<…>», – сказала головна природознавиця національного природного парку «Тузловські лимани» Ірина Вихристюк. (poltavske.tv, 20.02.2020). До вихованців у гості завітали Незнайко, Знайко, Чаклунка, Математика, Граматика, Природознавиця, які підготували різноманітні випробовування. (lewenia.lviv.ua, 31.05.2019).] див.: природозна́вка Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – натуралістка – жінка, яка досліджує природу; природознавиця. |
серфінгі́стка, серфінгі́сток, серфінґі́стка, серфінґі́сток; ч. серфінгі́ст, серфінґі́ст 1. спортсменка, яка займається серфінгом. [41–річна актриса встигає не лише зніматися в кіно, а й активно займатися спортом майже на професійному рівні (Кем – чудова серфінгістка, і часто літає кудись на Гаваї або в інші краї для участі у змаганнях) та навіть писати книжки. (Україна молода, 2014). Серфінґістка ще не прийшла. (lysaks.com). У класі «Містраль» Максим Оберенко був 12-им, Ольга Масливець – 20-ою серед серфінгісток <…> (Високий замок, 2003).] 2. перен. активна жінка, яка приймає виклики долі. [Галина – повна протилежність людям «на своїй хвилі». Вона якраз із тих, хто все життя ловить цю хвилю. Серфінгістка! (Ірен Роздобудько «Амулет Паскаля», 2006).] |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Воспламеня́ть, ся = запаля́ти, ся, запа́лювати, ся, займа́тися; розпа́лювати, ся. — Занялось так швидко, що нїяк не можна було потушити. — А він так розпалив ся, що вже нї на що не дивить ся. — Воспламеня́емый, воспламеня́ющій ся легко́ воспламеня́ющій ся = палки́й, скоропалки́й. |
Садо́вничать = садівни́цством займа́тись, в садовинї коха́тись. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)