Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 97 статей

Запропонувати свій переклад для «заклад»

Шукати «заклад» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Закла́д – 1) заста́ва, застано́ва; (только о действии) заставля́ння; срвн. Зало́г. • -кла́д процентных бумаг – заставля́ння відсотко́вих папе́рів. • Отдавать в -кла́д – заставля́ти, заста́вити що, застановля́ти, застанови́ти, дава́ти, да́ти в настано́ву що. • Отданный в -кла́д – заста́влений, застано́влений. • Вещь, находящаяся в -де – заставщи́на. [Заробля́ю, щоб заставщи́ну свою́ ви́купити в кра́маря: кора́лі з дукача́ми йому́ заста́вила]; 2) (пари) закла́д (-ду). • Биться, побиться об -кла́д – би́тися (вда́рити, поби́тися) навзакла́д, у закла́д, (реже) об закла́д, заклада́тися, закла́стися, заложи́тися. • Ставить в -кла́д при споре – заклада́ти. [П’ять карбо́ванців заклада́ю, що перепливу́ рі́чку туди́ й наза́д].

Закладно́й – (от Закла́д) заставни́й; (от Закла́дка) закладни́й.

Би́ться – 1) (сражаться, состязаться) би́тися, бра́тися. • Би́ться об заклад – заставля́тися, заклада́тися, іти́ об закла́д. • Би́ться яйцами – би́тися на́вби́тки, товка́тися я́йцями; 2) (ударяться) би́тися, товкти́ся, колоти́тися; 3) (стараться) би́тися, побива́тися, по́ратися коло чо́го, з чим, над чим. [До́вго я над тим бивсь]; 4) (в лихорадке, в судорогах) ті́патися, трі́па́тися; 5) (барахтаться) би́тися, трі́па́тися, тріпота́тися, трепета́тися, бу́рхатися, пруча́тися (в руках), 6) (о сердце, пульсе) би́тися, калата́ти, колоти́тися, ки́датися, ті́патися, те́нькати, теле́нькати, тьо́хкати. [Перен. о чувствах: В гру́дях колоти́лося бажа́ння… Трі́палось при́кре почуття́]; 7) (лягаться) брика́тися, хви́ця́тися.

Воспита́тельный – вихо́вний, вихова́льний, (редко) вихова́вчий. • Воспита́тельно-исправительное заведение – вихо́вно-попра́вний за́клад, буди́нок для ви́ховання та попра́ви.

Заведе́ние – 1) (действие) заводі́ння, запрова́джування, оконч. заве́дення, запрова́дження чого́; 2) (обычай) зви́ча́й (-ча́ю). • У нас такое -ние – у нас так заве́дено (так веде́ться, так пово́диться, таки́й зви́ча́й). • У нас и -ния такого нет – тако́го звича́ю у нас і в заво́ді нема́; у нас і заво́ду тако́го нема́; у нас так не веде́ться (не пово́диться, не заве́дено); 3) (учреждение) устано́ва, за́клад (-ду). • Учебное -ние – навча́льна устано́ва, шко́ла. • Воспитательно-исправительное -ние – вихо́вно-попра́вний за́клад; устано́ва (за́клад, буди́нок) для вихова́ння та напра́ви. • Богоугодное -ние – шпита́ль (-лю́), (руссизм) богаді́льня. • Торговое -ние – торгове́льний за́клад. • Питейное -ние – шинк, шино́к (р. ши́нку), ко́рчма́. • Трактирное -ние – трахти́р (-ра). • Прачешное -ние – пра́льня. • Красильное -ние – фарба́рня, краси́льня.

Закла́доваться с кем – заклада́тися, би́тися навзакла́д, у закла́д з ким.

Закла́дывание – 1) (в строительстве), см. Закла́дка 1 и 2; 2) (отдача в заклад) заставля́ння, дава́ння в заста́ву; 3) (лошадей) запряга́ння (ко́ней).

Закла́дывать, закла́сть, заложи́ть – 1) (основание здания, судна и т. п.) заклада́ти, закла́сти що. [Сього́дні закла́дини: нови́й військо́ви́й корабе́ль заклада́ють]; 2) что во что, за что – заклада́ти, закла́сти що в (за) що. [Закла́в ру́ки в кише́ні. Молода́ заклада́є молодо́му ху́стку за по́яс. Учи́тель заклада́є (или вклада́є) в ду́шу у́чням любо́в до бі́дного лю́ду (Крим.)]; 3) (проём в стене камнем, кирпичём) заклада́ти, закла́сти що (це́глою, камі́нням), замуро́вувати, замурува́ти; (деревом: горизонтально) заклада́ти, закла́сти, (вертикально) заставля́ти, заста́вити, (о мн.) позаклада́ти, позаставля́ти що чим. [За́йве вікно́ ми оба́полами заста́вили, гли́ною завалькува́ли]; 4) (лагерь, стан) ста́вити, поста́вити кіш; та́бором, коше́м, обо́зом става́ти, ста́ти, отабори́тися; 5) (загромождать) захара́щувати и захара́стрювати, захара́ст(р)ити; срвн. Загроможда́ть. [На́що лаву́ захарастри́ли? За́раз поприйма́йте все]; 6) (задевать) запрото́рювати, запрото́рити, заклада́ти, закла́сти що десь, куди́. [Сам не зна́ю, куди́ запрото́рив кни́гу]; 7) (отдавать в заклад), см. Закла́д 1; 8) (корм лошадям, скоту) завдава́ти, завда́ти, дава́ти, да́ти, (о мн.) подава́ти ко́ням, вола́м и т. д., засипа́ти, заси́пати обрі́к ко́ням. [Ко́ням та коро́вам уже́ подава́в, тепе́р понесу́ ві́вцям]; 9) (лошадей) запряга́ти, запрягти́, (о мн.) позапряга́ти (ко́ні); 10) -жи́ло уши, нос кому – закла́ло (в)у́хо, позаклада́ло (в)у́ха кому́, ніс залі́г у ко́го, закла́ло в но́сі кому́. • Зало́женный – закла́дений; замуро́ваний, заста́влений; ота́борений; захара́щений, захара́стрений; запрото́рений (десь, куди́); застано́влений, заста́влений; да́ний, заси́паний; запря́жений. • Дом -ло́жен – буди́нок у заста́ві.

Зало́г – 1) (имущества) заставля́ння, заста́ва, застано́ва (майна́); 2) (что-л. заложен. и отвлеч.) заста́ва (ум. заста́вочка, -вонька), застано́ва, за́став (-ву), за́кла́д (-ду); (денежный) зару́ка (грошова́). [Ті гро́ші не пропаду́ть! адже Га́нна дала́ заста́ву (Крим.). Кожу́х у застано́ві (Н.-Вол. п.)]. • В -ло́г – на (в) заста́ву, за́став, на (в) за́кла́д и т. д. [Я дам свій біле́т у за́став (Свидн.). У заста́ву брав що було́: і кожу́хи, і кора́лі, і спра́ву уся́ку хазя́йську (М. Лев.). Поні́с чолові́к до жи́да свій ціп на застано́ву (Лебед. п.)]. • Давать в -ло́г что – дава́ти, да́ти в (на) заста́ву (за́став и т. д.) що, заста(но)вля́ти, заста(но)ви́ти що, (о недвиж. имуществе) запи́сувати, записа́ти у заста́ву (застано́ву) що. • Давать -ло́г – дава́ти, да́ти, кла́сти, покла́сти заста́ву (за́став и т. д.). • Давать что под -ло́г – дава́ти, да́ти що під за́став (заста́ву, застано́ву и т. д.). [Гро́ші дава́в лю́дям під за́став, або на відробі́ток (М. Лев.)]. • Брать в -ло́г что – бра́ти, узя́ти у (или на) заста́ву (застано́ву, за́став) що. [Шинка́рочко ми́ла, уси́п ме́ду-вина́, бери́ на заста́ву коня́ вороно́го (Чуб. V)]. • Выкупать ис-под -ло́га – викупа́ти и викупля́ти, ви́купити заста́ву, застано́ву, за́став, заставщи́ну или викупа́ти, ви́купити з (з-під) заста́ви, застано́ви, за́ставу що. • Под -ло́г положенный, отданный – заста́влений, застано́влений, заставни́й. • Биться, бить, ударить о -ло́г – би́тися, поби́тися, захо́дити, зайти́, іти́, піти́ в закла́д (навзакла́д, реже об закла́д), заклада́тися, закла́стися, заставля́тися, заста́витися, (пров.) заложа́тися, заложи́тися; см. Закла́д; 3) (порука, обеспечение) зару́ка, запору́ка, пору́ка, забезпе́ка (чого́ и чому́), завда́ток (-тку) чого́; срвн. Пору́ка. [Запору́ка на́шої майбу́тности. В цьо́му безупи́нному шука́нні ма́ємо забезпе́ку й на́шого ро́звитку на прийду́щі часи́ (Єфр.). Хай вона́ (рука́) буде́ завда́тком на́шого бу́дучого ща́стя (Коцюб.)]. • -гом этого является… – запору́ка, зару́ка цьо́му є… • -лог любви – запору́ка коха́ння (любо́ви); 4) (засада) зало́га, за́сідка, за́сіди (-дів), заляга́ння; 5) (давно непаханное поле) облі́г, перелі́г (-ло́гу); 6) грам. – стан (-ну). • Действительный, страдательный -ло́г (глаголов) – прями́й, переє́мний стан (дієслі́в).

Исправи́тельный – напра́вний, випра́вний. • -ный дом – дім для попра́ви. • -ные меры (средства) – за́ходи для попра́ви кого́, напра́вні, випра́вні за́ходи. • -ное наказание – ка́ра для попра́ви, випра́вна ка́ра. • -ное заведение – за́клад для попра́ви.

Картографи́ческий – картографі́чний. • -ское заведение – картографі́чний за́клад (-ду).

Отдава́ть, отда́ть – 1) віддава́ти, відда́ти, відступа́ти, відступи́ти кому́ що. • -а́ть назад – поверта́ти, поверну́ти. • -ва́ть все свои силы, всё своё время чему – усі́ си́ли свої́, уве́сь свій час віддава́ти чому́, усі́ си́ли свої́ оберта́ти (поклада́ти) на що. • -дать свою жизнь чему – своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. • -да́ть богу душу – бо́гу ду́шу відда́ти. • -а́ть долг, долги – відда́ти, поверну́ти кому́ борг, повіддава́ти, поверта́ти борги́. • Не -да́ть (долга) – (шутл.) відда́ти на жиді́вське пу́щення (на жиді́вського Пе́тра). • -ва́ть деньги в долг, взаймы, на проценты – дава́ти гро́ші в по́зи́ку, на про́цент. Срв. Долг. • -а́ть в-наём, в-наймы кому что – найма́ти, на(й)ня́ти кому́ що. • -да́ть на хранение, на продержание – да́ти на перехо́ванку, на переде́рж(ув)ання. • -да́ть под заклад – да́ти в (на) заста́ву, заста́вити що. • -да́ть в залог (недвижимое имущество) – записа́ти в заста́ву (нерухо́ме майно́). • -да́ть в дар (пожаловать) кому что – віджа́лувати, повіни́ти кому́ що. • Он -дал жене половину своего состояния – він відда́в (відступи́в, повіни́в) жі́нці полови́ну сво́го́ ста́тку. • -ва́ть в наследство – поступа́ти в спа́док кому́. • -ва́ть землю в аренду, на откуп – здава́ти (пуска́ти) зе́млю в посе́сію, в (на) оре́нду. • -да́ть рукопись в печать – відда́ти руко́пис до дру́ку, пусти́ти руко́пис у друк. • -да́ть приказ, повеление – да́ти нака́з, наказа́ти, звелі́ти, загада́ти. • -а́ть поклон – віддава́ти, відда́ти поклі́н кому́, (ответно) відклони́тися кому́. • -да́ть честь, хвалу кому – відда́ти ша́ну, хвалу́ кому́. • -да́ть долг природе – відда́ти нале́жне нату́рі. • -да́ть последний долг кому – оста́нню ша́ну кому́ відда́ти. • -ва́ть салют – ясу́ воздава́ти. • -да́ть кому пальму первенства – відда́ти (призна́ти) пе́ршенство кому́. • -да́ть кому справедливость – призна́ти кому́ справедли́вість, ви́знати за ким справедли́вість. • -даю́ это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор – даю́ це вам на во́лю (на ва́шу во́лю). • -да́ть на чей суд – да́ти на чий суд. • Не -ва́ть себе отчёта в чём-л. – не здава́ти собі́ спра́ви в чо́му, не тя́мити чого́. • Не -даю́ себе отчёта, что со мною происходит – сам себе́ не розбира́ю, що зо мно́ю ро́биться (ді́ється). • Ни в чём не -ва́ть себе отчёта – нічо́го не прийма́ти до свідо́мости. • -ва́ть в школу – віддава́ти, запи́сувати до шко́ли кого́. • -да́ть в ученье – (від)да́ти в нау́ку кого́. • -а́ть под суд – ста́вити, поста́вити на суд, віддава́ти, відда́ти до су́ду кого́. • -да́ть город на разрушение (разграбление) – пусти́ти мі́сто на руї́ну (на пограбува́ння). • -а́ть кого-л. в жертву, в добычу кому, чему – (по)дава́ти, (по)да́ти, (по)пуска́ти, (по)пусти́ти кого́ на пота́лу кому́, чому́. • -а́ть на посмеяние, на смех – подава́ти, пода́ти на глум, на сміх кому́ кого́, що. • -а́ть на попечение кому кого – припоруча́ти, припоручи́ти кому́ кого́, що. • -да́ть руку дочери – заручи́ти дочку́. • -а́ть дочь замуж – видава́ти, ви́дати, (від)дава́ти, (від)да́ти дочку́ за́між за ко́го, дружи́ти, одружи́ти до́чку з ким. • -да́ть в солдаты, в лакеи – відда́ти (завда́ти) в москалі́, в льока́ї. • -да́ть в услужение, в наймы – (від)да́ти в слу́жбу, в на́йми, завда́ти на по́слу́ги кого́, на(й)ня́ти кого́ куди́. • -да́ть кого под власть (под иго) кому – підда́ти кого́ під ко́го, підда́ти кого́ під ярмо́ кому́, підда́ти кого́ під чию́ корми́гу. • -да́ть кого, что во власть кому – відда́ти, попусти́ти кого́, що кому́. [Не попу́стимо рі́дного кра́ю ляха́м]; 2) (о вкусе, запахе) відго́нити, дхну́ти, души́ти, безл. відго́нитися. • Вода -даё́т гнилью – вода́ відго́нить (дхне, ду́шить) гнили́зною. • Его образы -даю́т чем-то екзотическим – його́ о́брази відго́нять (дхнуть) чимсь екзоти́чним; 3) відбива́ти, відби́ти. • Это ружьё сильно -даё́т – ця рушни́ця ду́же відбива́є. • Пушка -даё́т (назад) – гарма́та відбива́є (сіда́є). • -да́й назад – оступи́сь! поступи́сь! 4) (отражать звук) віддава́ти, відда́ти, відгу́кувати, відгукну́ти. • Эхо -ва́ло слова – луна́ відбива́ла слова́; 5) мор. (о снасти) – попуска́ти, попусти́ти. • -ать паруса – розпусти́ти, розвину́ти вітри́ла. • -да́ть якорь – (за)ки́нути я́кір (кі́твицю), ста́ти на я́кір. • -дать корму – відверну́ти корму́. • -да́ть причал – відда́ти кінці́, спусти́ти з ли́нов. -да́й причал! – відда́й кінці́! спуска́й з ли́нов! 6) віддава́ти, відда́ти, відли́г(ну)ти; поле́гшати. • На дворе -дало немного – надво́рі тро́хи віддало́, відли́гло. • Стужа -даё́т – моро́з ме́ншає. • Больному -дало – хо́рому поле́гшало. • О́тданный – ві́дданий и т. д.

Пари́ – за́кла́д, заста́ва, зало́га, (гал.) за́ліжка. [Ви́грав за́ліжку]. • Выигрывать, выиграть в -ри́ – на закла́ди виграва́ти, ви́грати. • Держать -ри́, итти на -ри́, пойти на -ри́ – би́тися, поби́тися у закла́д (об закла́д, навзакла́д), іти́, піти́ в закла́д, захо́дити, зайти́ в за́кла́д, в зало́гу, заклада́тися, закла́стися, заложи́тись, заставля́тися, заста́витися (гал.), заста́витися на за́став. • Идём в -ри́ – заложі́мось, дава́й (дава́йте) у закла́д. [Дава́й у закла́д на гро́ші]. • Держащий пари́ – закла́дник.

Побива́ться, поби́ться – 1) побива́тися, бу́ти поби́тим, ви́битим; 2) (разбиться) поби́тися, потовкти́ся, потрощи́тися. • В дороге -би́лись все горшки – доро́гою всі го́рщики поби́лися (потовкли́ся). • Яблоки, лимоны -би́лись в перевозке – я́блука, цитри́ни поби́лися (потовкли́ся) в доро́зі; 3) с кем – поби́тися. • -ться об заклад – заста́витися на за́став, заложи́тися, закла́стися з ким на що; 4) (в корчах, в припадке некоторое время) поби́тися, поті́патися, потрі́патися, потріпота́тися (де́який час); 5) (о сердце, пульсе) поби́тися, покалата́ти, поколоти́тися, поті́патися, поки́датися, потьо́хкати. Срв. Би́ться.

Под и Подо, предл. – 1) с вин. пад. – під ко́го, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чо́го. • Стать под дерево, под навес – ста́ти під де́рево, під пові́тку. • Подойти под окно (снаружи) – підійти́ під вікно́. • Сесть под окно (у окна) – сі́сти край вікна́. • Ложись под стену, а я с краю – ляга́й повз (під, попід) сті́ну, а я з кра́ю. • Подступить под Москву – підступи́ти під Москву́. [Тата́рин да́лі вже й під Ки́їв підступа́є]. • Взять кого по́д руку, по́д руки – взя́ти кого́ під ру́ку, попід ру́ки. [Взяли́ царя́ попід ру́ки (Рудан.). Мене́ вхопи́ли дво́є молоди́ць попід ру́ки (М. Вовч.)]. • Перейти под власть кого – перейти́ під ко́го, під чию́ ру́ку. • Посадить, взять под арест – узя́ти під аре́шт, за (під) сторо́жу. • Отдать под суд – відда́ти до су́ду, поста́вити на суд (перед суд) кого́. • Дом отдан под постой – дім ві́ддано на пості́й. • Дать под заклад что-л. – да́ти на (в) заста́ву що. • Давать взаймы под залог – дава́ти пози́кою під заста́ву. • Танцевать под фортепиано – танцюва́ти під фортеп’я́но. • Петь под аккомпанимент гитары – співа́ти під гіта́ру, в су́проводі гита́ри. • Заснуть под плеск волн – засну́ти під плю́скіт хвиль. • Подделать медь под золото – підроби́ти мідь під зо́лото. • Подобрать под цвет, под рост – добра́ти до ко́льору (під ко́лір), до зро́сту (під зріст). • Под силу, не под силу – до снаги́, не до снаги́. • Под ряд, см. Подря́д. • Стричь волосы под гребёнку – стри́гти воло́сся під гребіне́ць. • Ехать по́д гору – ї́хати з гори́. • Подняться под (самые) облака – підня́тися попід (самі́сінькі) хма́ри. • Ему под пятьдесят лет – йому́ ро́ків під п’ятдеся́т, йому́ бли́зько пяти́десяти ро́ків. • Под новый год, под праздник, под пятницу – проти но́во́го ро́ку, проти свя́та, проти п’я́тниці. [Про́ти п’я́тниці мені́ присни́вся сон]. • Под вечер – над ве́чір, проти ве́чора, надвечори́, см. Ве́чер. • Под утро – над світ, перед сві́том. • Под пьяную руку – під п’я́ну руч, по-п’я́ному, по п’я́ну. • Под конец года – напри́кінці ро́ку; 2) с твор. пад. – під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде́, то під не́ю аж земля́ стугони́ть (Неч.-Лев.). Під ним ко́ник вороне́нький на си́лу ступа́є (Шевч.)]. • Сидеть под деревом, под кустом – сиді́ти під де́ревом, під куще́м. • Расположиться под деревьями – розташува́тися попід дерева́ми. • Под горой, под горами – попід горо́ю, попід го́рами. [Стої́ть гора́ висо́кая, попід горо́ю гай (Гліб.). Два рядки́ бі́лих хат попід го́рами білі́ють (Неч.-Лев.)]. • Вдоль под чем – попід чим и попід що. [Карпо́ ско́чив через перела́з і пішо́в попід ти́ном (Неч.-Лев.). Попід те́мним га́єм ї́дуть шля́хом чумаче́ньки (Шевч.). Була́ попід па́нським са́дом на вели́кому ставу́ ви́спа (М. Вовч.). Попід те село́ є ліс (Звин.)]. • Мы живём под Киевом – ми живемо́ під Ки́ївом. • На дачах под Киевом – на да́чах попід Ки́ївом. • В сражении под Полтавой – в бою́ під Полта́вою, коло Полта́ви. [А вже Палі́й під Полта́вою із Шве́дом поби́вся (Макс.)]. • Под тенью дуба – в холодку́ під ду́бом. • Под глазом, под глазами – під о́ком, попід очи́ма. • Под окном, под окнами – під вікно́м, попід ві́кнами, попідві́конню. • Быть, находиться подо льдом, под снегом – бу́ти, перебува́ти під льо́дом (під кри́гою), під сні́гом. [Ставо́к під кри́гою в нево́лі]. • Поле под рожью, под овсом – по́ле під жи́том, під вівсо́м (під жита́ми, під ві́всами). • Земля под огородом, под лесом – земля́ під горо́дом; під лі́сом. • Под родным кровом – під рі́дною стрі́хою. • В рамке под стеклом – в ра́мках, в ра́[я́]мцях за скло́м. • Под замком – на замку́. • Под арестом – під аре́штом, за (під) сторо́жею. [Держа́в їх на замку́ за сторо́жею до королі́вського су́ду (Куліш)]. • Быть, находиться под следствием, под судом – бу́ти, перебува́ти під слі́дством, під судо́м. • Под опекою, под надзором – під опі́кою, під до́глядом (під на́глядом) чиї́м. • Быть, находиться под защитою – бу́ти, перебува́ти під за́хистом чиї́м, (в защищённом месте) за за́хистом. • Быть под ружьём – бу́ти при збро́ї. • Быть под ветром – бу́ти за ві́тром. • Ходить под страхом – ходи́ти під стра́хом. • Под страхом смертной казни – під загро́зою сме́ртної ка́ри. • Под начальством, под предводительством, под командою кого – за чиї́м (и під чиї́м) при́водом, під ки́м, під чиї́м кома́ндуванням. • Под начальством атамана такого-то – під ота́маном таки́м-то. • Под властью кого – під ким. [Бу́де до́бре запоро́зцям і під ту́рком жи́ти (Пісня)]. • Под редакциею – за реда́кцією (за редагува́нням) и під реда́кцією. • Иметь под рукою – ма́ти під руко́ю, на по́хваті. • Узнать под рукою – дові́датися ни́шком. • Под секретом – під секре́том. • Под хреном – до хрі́ну, з хрі́ном. [Порося́ до хрі́ну]. • Что разумеете вы под этим словом – що розумі́єте ви під цим сло́вом. • Под 30-м градусом широты – на 30-му гра́дусі широти́. Из-под, см. Из.

Поспо́рить – 1) с кем о чём, против чего – позмага́тися, поспереча́тися, поспо́ритися, попере́читися з ким за що, про́ти чо́го. • Из-за пустяка -рили – за дурни́цю (за ма́сляні ви́шкварки) поспо́рилися, за ону́чу зби́ли бу́чу. • Он может -рить с ним в знании – він мо́же позмага́тися з ним знання́м; 2) (побиться об заклад) поспо́рити, піти́ в заста́ву, заста́витися з ким на що.

Предприя́тие – (торговое, промышленное) підприє́мство: (научное, общественного характера) за́клад (-ду), заповзяття́. [Торгове́льне, промисло́ве підприє́мство. Комуна́льні підприє́мства. Дрібне́ (мелкое) підприє́мство. Капіта́л на науко́ві заповзяття́ (Стат. Акад. Наук). Не задо́вго до мо́го засла́ння він приї́хав до Пе́рми, силку́ючись нахили́ти мене́ до де́яких заповзятті́в (Єфр.)]. • Рискованное -тие – непе́вна спра́ва.

Пробива́ть, проби́ть – 1) пробива́ти, проби́ти; (тяжёлым ударом) прова́лювати, провали́ти. [Го́лову йому́ проби́то (прова́лено). Вода́ проби́ла гре́блю]. • -би́ть стену ядром – проби́ти (провали́ти) мур набо́єм. • -бить себе что-л. (наткнувшись на острие) – проби́ти собі́ що, проби́тися на що. [Буга́й погна́вся за соба́кою та й проби́вся на кіло́к (Мирн.)]. • -би́ть дорогу – прокла́сти, проби́ти, проломи́ти, доро́гу, сте́жку; 2) ви́бити, продзвони́ти. • Часы -би́ли семь – годи́нник ви́бив (продзвони́в) сьо́му годи́ну, дзиґарі́ ви́били сьо́му годи́ну. • -били зорю – ви́били зо́рю. • -би́л последний час чей – оста́нній час прийшо́в на ко́го, на що. [Уда́рив грім ве́ликої світово́ї війни́, і на украї́нство прийшо́в, здава́лося, оста́нній час (Єфр.)]. • -бил мой (его) час – прийшло́ моє́ до ме́не (його́ до йо́го). • -би́ть заклад – програ́ти закла́д. • Проби́тый – проби́тий; (тяжёлым ударом) прова́лений.

Прои́грывать, проигра́ть – 1) (известное время) програва́ти, гра́ти, програ́ти. • Они -гра́ли всю ночь в карты – вони́ програ́ли всю ніч у ка́рти; 2) (исполнять на музыкальном инструменте, на сцене) програва́ти, програ́ти, переграва́ти, перегра́ти. • Не -гра́в наперёд раз-другой, не сыграю этого – не програ́вши (не перегра́вши) напере́д разі́в зо́ два, не загра́ю цього́. • -гра́ть концерт на скрипке – програ́ти, перегра́ти конце́рт на скри́пку; 3) (деньги, имущество и пр.) програва́ти, програ́ти, (о мног.) попрограва́ти. [Програва́в ти́сячу за ти́сячею і з бага́того па́на зроби́всь убо́гим панко́м (Куліш). Або́ ви́грав, або́ програ́в (Номис)]. • -гра́ть пари, заклад – програ́ти закла́д. • -гра́ть дело, тяжбу – програ́ти спра́ву. • -гра́ть сражение – програ́ти бій, бата́лію, утра́тити по́ле; 4) (терпеть в оборотах, во мнении людей) програва́ти, програ́ти, тра́тити, стра́тити, втрача́ти, втра́тити, прога́дувати, прогада́ти. [Він на цьо́му бага́то втра́тив. Робітники́ поба́чили, що вони́ прогада́ли (Азб. Ком.). Він до́бра люди́на, але́ через свою́ го́стрість бага́то втрача́є в лю́дських оча́х]. • -вать, -гра́ть в чём – тра́тити, утра́тити на чо́му. [Бага́то на свої́й прина́дності тра́тили (Єфр.)]. • Прои́грываемый – програ́ваний. Прои́гранный – 1) про́граний, пере́граний; 2) про́граний, утра́чений на чо́му, у чо́му.

Проспо́ривать, проспо́рить – 1) спереча́тися проспереча́тися, змага́тися, прозмага́тися (яки́йсь час); 2) что (проиграть в заклад) – програ́ти що.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Голова, головушка – 1) голова, (умен.) голівка, голівонька, (увел.) головище, (шутл.) мозгівня, макітра, баняк; 2) (начальник, предводитель) голова: • бей в мою голову! – бий моєю рукою!; • была бы голова на плечах, а хлеб будет – аби голова на плечах (на в’язах) була, а про решту байдуже (Пр.); аби моя голова здорова, то все гаразд буде (Пр.); • быть, служить головой – головувати; • валить с больной головы на здоровую – звертати (скидати, складати) вину (провину) на невинного (на безвинного, з хворої голови на здорову); • вбивать, вбить, вдалбливать, вдолбить в голову кому что – убивати, убити (укидати, укинути) кому в голову що; задовбувати, задовбити кому в голову що; утовкмачувати, утовкмачити (товкти, утовкти) кому в голову що; • вбивать себе в голову – взяти собі думку; забрати в голову; убгати собі в голову; • в головах – в головах; • в голове как молотом бьёт – у голові наче ковалі кують; у голові б’є (стукає) як молотом; у голові [торохнява, гуркотнява, стукотнява] як у млині; у голові так і креше; • в головы – в голови, під голову; • взбрело в голову кому – упливло (упало, зайшло, забрело, набрело, влізло, залізло) в голову кому; спало (набігло, спливло) на думку кому; ухопилося голови кому; (вульг.) забандюрилося, прибандюрилося (наверзлося) кому що; • взять, забрать себе в голову – узяти, забрати [собі] в голову (у думку); убгати (укинути) собі в голову; узяти собі думку; вниз головой – сторч (сторчма) [головою]; сторчголов; сторчака (сторчки); стовбула; вниз головою; (иногда) потич; догори ногами; вооруженный с ног до головы – озброєний (узброєний) до зубів; в первую голову (разг.) – (що)найперше; передусім (насамперед); перш (передніше) за все (від усього); першим ділом; • в противоположные (разные) стороны головами (валетом) лежать – митусь (митуся, митусем, головами навпаки) лежати; • вскружить голову кому – замарити (завернути, завертіти, закружити, закрутити) голову кому; запаморочити (заморочити, затуманити) голову кому; • выдать с головой кого (устар.) – зрадити кого; видати з головою кого; (истор.) видати на ласку чию чого; • выдать себя с головой – видати себе з головою; викрити себе сповна; виказати (зрадити) себе; зрадитися; (истор.) видати себе на ласку чию; • выкинуть из головы кого, что – викинути з голови (з думки) кого, що; спустити з думки кого, що; забути кого, що; • выше всех головою – за всіх головою вищий; • глупая голова – дурна (капустяна, повстяна) голова; (образн.) капустяний качан; гарбуз замість голови; макітра; голова, [неначе] клоччям (пір’ям) набита (начинена); • глупые головы – цвілі голови; • голова болит у кого – голова болить у кого, кому, (иногда) кого; • голова в голову (двигаться, идти) (воен.) – рівними рядами (лавами, голова з головою, голова до голови) (посуватися, йти, рухатися); • голова городской, сельский – голова міський, сільський; • голова идёт кругом у кого (разг.) – голова обертом (обертнем, кружка, ходором) йде в кого, кому; голова (в голові) морочиться (паморочиться, туманіє) в кого, кому; світ (голова) макітриться (округи йде) кому; морочиться (паморочиться) світ; світ вернеться кому; • голова мякиной (трухой) набита (перен.) – голова набита (напхана, начинена) половою (клоччям, пір’ям, порохнею); у голові полова (клоччя, пір’я); дурний аж світиться; • голова пласта (геол.) – лоб верстви; • голова полна тяжёлых мыслей – тяжкі (важкі) думки обсіли (опали, обняли) голову; • голова сахара – голова, брила цукру; • голова с пивной котёл (фам.) – голова як макітра (як казан, як у вола); • головой (на голову) выше кого – на [цілу] голову вищий (-ща, -ще) від кого(за кого, ніж хто, як хто); (перен.) геть (набагато) перевищувати (переважати, переважувати, перевершувати) кого; • головой ручаться – ручитися життям (головою); голову об заклад ставити; • голову вытащил – хвост увяз – голову витягнеш – зад угрузне (Пр.); сорочку викупив, а сукман заставив (Пр.); церкву покрив, а дзвіницю обдер (Пр.); поли крає, а плечі латає (Пр.); • даю голову на отсечение – кладу [на це] голову свою; голову собі дам відтяти (відрубати); • жить одною головою – самотою жити; • задирать голову – дерти голову, (ирон.) кирпу гнути; • забивать кому голову – морочити голову кому; памороки забивати кому; • за дурною головою и ногам нет покоя – за дурною головою і ногам нема спокою (Пр.); через дурний розум ногам лихо (Пр.); за дурною головою і ногам лихо (біда) (Пр.); за дурною головою і ногам дістається (Пр.); • засело что-либо в голове – запало щось у голову, уроїлось у голову кому; • из головы не выходит кто, что – з думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить) хто, що; • из-под головы – з-під голів; • как снег на голову – неждано-негадано; зненацька; несподівано; нагло (раптом); (образн.) як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; як грім на голову; • кивнуть головой – кивнути головою; • кружится, закружилась голова, закружилось в голове у кого – у голові (голова) морочиться, заморочилась (крутиться, закрутилася) кому; замороч бере, взяла (нападає, напала) кого; вернеться (морочиться, наморочиться) світ кому; голова (в голові) макітриться, замакітрилось кому, в кого; заморочило голову кому; • ломать [себе] голову – сушити (клопотати, морочити) [собі] голову (мозок), морочитися з чим, у голову заходити; (образн.) ходить до голови по розум; • лохматая голова – кудлата (кошлата, пелехата, патлата) голова, (ирон.) кудла (кучма, кустра, куштра); • мёртвая голова (бабочка) – летючий павук; • мне и в голову не приходит – мені й голови не в’яжеться; • на голове ходить (перен.) – на голові ходити, бешкетувати (лок. галабурдити), збивати бучу (колотнечу), пустувати, жирувати; • намылить, мылить голову кому – намилити, милити голову (чуба, чуприну) кому, змити голову кому; (длительно) скребти моркву кому; • на свою голову брать, взять кого, что – брати, узяти на свою голову (на себе, на свою, на власну відповідальність), (иногда при негат. последствиях) брати, узяти собі на біду (на свою біду, собі на лихо) кого, що; • не бери в голову – не переймайся, (жарг.) не парся; • не выходит из головы что-либо – не сходить, не виходить, не йде, не спадає з думки, стоїть мені на думці; • негде голову преклонить – нема де (ніде) голови (голову) прихилити, нема до кого (нема де) прихилитися (пригорнутися); • не морочь, не морочьте мне голову – не мороч, не морочте (не клопочи, не клопочіть) мені голови; • не мудра голова, да кубышка полна – хоч у голові пусто, та грошей густо (Пр.); у голові пусто, та в кишені густо (Пр.); • не сносить ему головы – накладе він головою (иногда образн.) не топтати йому (не топтатиме він) рясту; • не удерживается (не держится) в голове (разг.) – не держиться голови, (образн.) голова як решето; • низко стриженная голова – низько стрижена голова, гиря, гирява голова, макотиря; • одна голова и смеётся, и плачет – одні очі і плачуть, і сміються (Пр.); • одна голова хорошо, а две — лучше – одна голова добре, а дві ще краще (лучче) (Пр.); що дві голови, то не одна (Пр.); дві голови ліпше, як одна (Пр.); • он всему делу голова – він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова; • он забрал себе в голову – він узяв (убгав, укинув) собі в голову, він узяв собі думку, йому зайшло в голову; • он о двух головах (разг.) – він як дві голови має; відчайдушний він; він безоглядно (неоглядно, необачно) сміливий; • он (она) живет одною головою – він одним один (вона одним одна) живе, він сам-самісінький (вона сама-самісінька) живе, він (вона) самотою живе; • он с головой – він має добру голову, у нього недарма (недурно) голова на в’язах (на плечах), він має голову на плечах (на карку, на в’язах), він має під шапкою; • осмотреть кого с головы до ног – обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг; • очертя голову – на від[од]чай [душі], відчайдушно, осліп (сліпма, наосліп, безбач), (образн.) зав’язавши очі; на одчай Божий; • победная головушка – побіденна голівонька; • повесить, понурить голову, поникнуть головой – похнюпити (понурити, похилити) голову (ніс), похнюпитися (понуритися, посупитися), зажуритися (засумувати); (образн.) очі в землю; • повинную голову меч не сечёт – покірної голови й меч не бере (Пр.); покірної голови меч не йме (Пр.); винного двома батогами не б’ють (Пр.); покірне телятко дві матки ссе (Пр.); • як признався – розквитався (Пр.); • под головами – під головами; • под носом взошло, а в голове не посеяно – під носом косовиця, а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.); • поднять, поднимать голову (перен.) – підвести (звести, підняти), підводити (зводити, піднімати) голову, набратися, набиратися духу (сміливости(і)); • пойти с повинной голови к кому – повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору; • покачать головою – покрутити головою, похитати головою; • поплатиться головой (перен.) – наложити (накласти, накладати) головою (душею), заплатити [своєю] головою; • потерять голову (перен.) – розгубитися, утратити (стратити) розум, заморочитися, сторопіти [украй]; стерятися; не дати ради собі; • приходить в голову – спадати, спливати кому на думку; • пришло в голову, пришла в голову мысль – спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося, набігло) на думку (на гадку), спала (набігла, прийшла) думка, зайшла думка (гадка), зайшло (запало, вступило, упливло) в голову (до голови); • пробыть, прослужить головой – проголовувати; • промелькнуло в голове – промайнула [майнула, проминула, минула, блиснула, шаснула] думка (гадка) [в голові] кому, в кого; • промок с головы до ног – промок (вимок, змок) до рубця (як хлющ (хлюща)); • пустая голова – порожня (пуста) голова (образн.) у голові яку пустій стодолі, голова як свистун; • разбить на голову – впень, до ноги побити; • рубить, отрубить голову кому-либо – стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого; • сам себе голова (перен.) – сам собі голова (пан); • с больной головы на здоровую – з хворої голови на здорову скидає (Пр.); з дурної голови та на людську (Пр.); швець заслужив, а коваля повісили (Пр.); слюсар прокрався, а коваля покарали (Пр.); винувата діжа, що не йде на ум їжа (Пр.); хто кислиці поїв, а (на) кого оскома напала (Пр.); Адам кисличку з’їв, а в нас оскоми на зубах (Пр.); на вовка неслава, а їсть овець Сава (Пр.); іноді б’ють Хому за Яремину вину (Пр.); на вовка помовка, а заєць капусту з’їв (Пр.); хто б’ється, а в кого чуб болить (Пр.); за моє ж жито та мене ж і бито (Пр.); нашим салом та по нашій шкурі (Пр.); • свернуть себе голову – скрутити (звернути) собі голову (в’язи), прогоріти (збанкрутувати); • светлая голова (перен., разг.) – світла (ясна) голова, тямущий чоловік (тямуща людина); • с головой уйти, погрузиться во что, отдаться чему (перен., разг.) – з головою заглибитися (поринути, пірнути) в що; удатися (укинутися) в що; захопитися чим; • с головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят (перен.) – від (з) голови до ніг, від ніг до голови; від (з) голови до п’ят; від потилиці до п’ят; (иногда) від мозку до п’ят; • с головы на голову – всі до одного (жодного), геть усі; • сделал что на свою голову (разг.) – зробив що собі на безголів’я (на свою голову); • седина в голову, а бес в ребро – волосся сивіє, а голова шаліє (Пр.); сивина в голову, а чорт у бороду (Пр.); чоловік старіє, а чортяка під бік (Пр.); і в старій печі дідько топить (Пр.); голова шпакувата, а думка клята (Пр.); стар, та яр (Пр.); волос сивіє, а дід дуріє (Пр.); сивина в бороду, а біс у ребро (Пр.); старість то старість, а без віжок не вдержиш (Пр.); • сколько голов, столько умов – кожна голова свій розум має (Пр.); що голова, то розум (Пр.); • сложить голову – наложити (накласти, лягти) головою; зложити голову; наложити душею; трупом лягти; • сломя голову – стрімголов (прожогом); • с непокрытой головой – простоволосий; • снимать голову – стинати голову; • с ног на голову поставить – з ніг на голову поставити, (назвать белое черным) сказати на чорне біле [, а на біле чорне]; (исказить, ещё) поперекру́чувати, перекрути́ти, попереіна́кшувати, переіна́кшити, попепереверта́ти, переверну́ти, поперебрі́хувати, перебреха́ти, (подтасовать, ещё) попідтасо́вувати, підтасува́ти; • снявши голову, по волосам не плачут – чуб дарма, як голови нема (Пр.); стявши голову, за волоссям не плачуть (Пр.); про ноги не думають, коли голова в петлі (шия в зашморзі) (Пр.); пропав кінь – і узду (по)кинь (Пр.); пропив кульбаку, то не жаль стремен (Пр.); взяв чорт батіг, нехай бере й пужално (Пр.); взяв чорт корову, нехай бере й теля (Пр.); коли пропав віл, пропадай і батіг (Пр.); байдуже ракові, в якому його горшку зварять (Пр.); не до поросят свині, як свиня в огні (Пр.); не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили (Пр.); по смерті нема каяття (Пр.); є каяття, та нема вороття (Пр.); • с седой головой – сивоголовий; • стоять, постоять головой за кого, что – важити життям за кого, за що; відважувати, відважити життя за кого, за що; • сумасбродная голова – шалена голова; зайдиголова (шибайголова); • сушить голову – (перен.) сушити (забивати, клопотати, морочити) голову; • теряю голову – не дам собі ради; розгубився; нестямлюся; нестямки напали на мене; • ты (он…) всему делу голова – ти (він…) у цьому (у цім) ділі (ти, він… тому ділу) голова; ти (він…) усім орудуєш (орудує…); ти (він…) тут привідця; ти (він…) усьому голова; • умная голова – розумна (велика) голова; (образн. разг.) розуму як наклано; розуму наче два клали, а третій топтав; • у него голова не совсем в порядке – жуки в нього (йому) в голові; немає в нього (не стає йому) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; трохи йому клепки в голові не сходяться; має завороть в голові; у нього в голові щось не теє; • упасть, полететь вниз головой – сторчака дати; • хвататься, схватиться за голову (перен. разг.) – братися, узятися (хапатися, схопитися) за голову; жахатися, жахнутися; • ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) – волоссям світити; • хоть кол на голове теши – хоч кіл (клин) на голові теши (Пр.); як на пень з’їхав (Пр.); хоч вогню прикладай (Пр.); хоч перервусь, а не підкорюсь (Пр.); • хоч гавкай на його – нічого не вдієш (Пр.); хоч заріж, то не хоче (Пр.); хоч стріль йому в очі (Пр.); • что голова, то ум (разум) – що голова, то [й] розум (Пр.); що хатка, то інша гадка (Пр.). [Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? (Сл. Гр.). Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став (П.Мирний). Хміль йому вдаре в голову, то він так сторчака й дасть! (М.Кропивницький). Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались (Сл. Гр.). Дурна голова нічого не поможе (Пр.). Правду люди кажуть, що від малих дітей у батьків голова болить, а від великих душа кипить (О.Кониський). Мені світ округи йде (Г.Барвінок). Мені памороки забито киями, а в вас, мабуть, ізроду в голові клоччя (П. Куліш). Голова як казан, а розуму ні ложки (Пр.). Голова як у вола, а все говорить — мала (Пр.). Голову об заклад ставлю (Пр.). Мені з думки не йде наше безталання (І.Котляревський). Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Г.Барвінок). Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою (Коцюбинський). Засвітив той лампочку, на комині стояла постояв, почухавсь у кучмі,знов сів (А.Тесленко). Він зо зла вп’явся руками в свою нечесану куштру (П.Мирний). Беру те на свою голову (Пр.). Атосьо слухав сю мову, а мова йому й голови не держалась (А.Свидницький). Хто ворожить, той душею наложить (Номис). Через тії коні воронії наклав козак головою (Сл. Гр.). Пуста готова ані посивіє, ані полисіє (Пр.). То світла голова (Пр.). За невміння деруть реміння від потилиці до п’ят (Пр.). Зимою столярує, а літом у хліборобство вдається (Г.Барвінок). Голова як маківка, а в неї розуму як наклано (Пр.). Дядина аж за голову схопилась, уся затряслась: «От тобі,– каже,– добулась як сова на току» (Г.Барвінок). Твоєю головою тільки на стілець добре сідати (Пр.). Краще бути головою у риби, ніж хвостом у лева (Пр.). Дурна голова не сивіє (Пр.). Де дурна голова, там і ногам біда (Пр.). Аж до 2008 року на пам’ятнику був напис про те, що енкаведисти загинули від рук «фашистських буржуазно-українських націоналістів», який лише замінили на мудре «з мечем прийшли — від меча загинули». Ось так, ніяких тобі підривів чи бульдозерів — ще один доказ того, що буковинські гуцули живуть дотримуючись американського гасла «take it easy» — «не переймайся» (Дмитро Антонюк).  Головне — це не паритися і насолоджуватися життям, бо воно, сука, проходить («Людина в (м)асьці»). … чого він, зрештою, сподівається своєю впертою, дурною поросячою макітрою, якщо навіть досвід тисячоліть не зміг примирити його зі своєю долею (Л.Мушкетик, перекл. Тібора Дері). Отож хай усяке на себе перш оглянеться та й каже тоді на чорне біле, а на біле чорне, бо всі ми такі, якими нас Господь создав, а часом то ще й гірші (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Злі язики в тутешніх  старих леді, дуже злі. Базікають, що їм прибандюриться (В.Шовкун, перекл. А.Кристі). Мої руки вже були наелектризовані від хвилювання, але побачивши, як Бутч увійшов до клітки без дозволу, я запанікував так, що у мене, як то кажуть, аж голова замакітрилася (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Тепер я більше нічого не пояснюю, бо немає сенсу збивати бучу (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Як же нерозумно він учинив! Адже можна було відомстити Каміллі іншим яким способом, та не так жорстоко, не так підло. Він проклинав свою дурість, картав себе за таку легкодумність і аж у голову заходив - як би те діло назад повернути, як би знайти якийсь порятунок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Наприкінці серпня я на безпач дав оголошення в газеті (О.Король, перекл. Д.Фаулза). 1. Одна голова добре, а дві краще. Але вже для кунсткамери… 2. Кат засудженому: — Вище голову!].

Забегаловка, разг. – забігайлівка, (ирон.) обригалівка. [Врешті-решт ми зайшли у демократичну через свою забрьоханість забігайлівку побіля цирку. Кава тут була паскудна, зате наливали коньяк (брати Капранови). Він замовив в обліпленій мухами забігайлівці каву американо (О.Ульяненко). Щойно вона поминула шинок «Славія», заклад найнижчого ґатунку в цім містечку, брудну забігайлівку, бо місцевий люд заглядав туди, щоб вихилити кухоль пива і сплюнути додолу (Л.Кононович, перекл. М.Кундера)].

Кафе – (франц.) кафе, (кофейня) каварня, (польск.) кав’ярня, (зап. от нем.) кнайпа, (небольшое кафе, где продают спиртное, закуски, жарг.) генделик (от нем.), (спиртное на розлив, шутл.) наливайка, розливайка. [Власне, в цьому самому кафе, типовому, можна сказати — класичному гадючнику-наливайці десь у нетрях безликої Оболоні, відбувається основна дія (А.Кокотюха). Вулиця Академічна, що розташована поруч, пов’язана з каварнею «Центральною», в якій часто бував Франко, і хоч він не пив і не палив, однак весело гаяв час у товаристві львівської «сметанки», читаючи віденську пресу, що йому завжди було до вподоби. Поруч, після зруйнування садиби Олександра Фредра, постала каварня «Шкоцька». Позитивна енергетика каварні ще багато років після Франка була центром наукової творчости львівської професури (Аліса Васільєва, Ольга Артеменко). Кнайпами у Львові традиційно називають «усе» – від ресторанів до наливайок із пластиковими столиками. Можна назвати кнайпою і звичайну кав’ярню, хоча в такому разі львів’янин навряд чи запропонує: «Ходімо до кнайпи!», а скаже просто: на каву (Н.Сняданко). Генделик — це такий український заклад, де люди збираються після тяжкого і не дуже робочого дня і генделять (випивають багато) (з Інтернету). Ще один напівпривид історії приморського міста — так звана Стара Одеса. Про неї всі говорять, нею мало не марять, на честь неї модним стало вставляти у вивіски кав’ярень, ресторанів, генделиків та бодег (місцевий варіянт наливайки) тверді знаки та яті. А проте ця міфічна Одеса, крім кістяка, по собі нічого не залишила — населення протягом ХХ століття змінилось на 95% і тільки стіни будинків та бруківка вулиць нагадує її (Олександр Полторак). Каварня, набита людом. Люд шукає затишку, тепла (Барбара Редінґ)]. Через те що кав’яр в українській мові - солена ікра, то варто віддавати перевагу «каварні». «Правописний словник» Г.Голоскевича: «кав’я́рня; треба кава́рня».

Колониальный – колоніяльний (сов. колоніальний), (от поселений, земляцтв, спецучреждений) колонійний: • колониальная политика – колоніяльна політика; • колониальные войны – колоніяльні війни; • учебное заведение в колонии (спецучреждении) – колонійний навчальний заклад. [Щоб письменника чи співака полюбили українські маси, потрібне його визнання спершу в Росії, а щоб полюбила українська еліта — потрібне визнання Заходу. Така діалектика колоніальної ментальнсті (В.Даниленко). За чаркою ми висиділи зо три години. Як завжди, говорили про губернатора — стрижень усіх тутешніх розмов, про всілякі можливі й неможливі крадіжки і, нарешті, про сексуальність — три барви колоніального прапора (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

Случай – випадок, подія, пригода, приключка, оказія, (диал.) трапунок, (возможность) нагода: • благоприятный случай – добра нагода, оказія, шанс, момент; слушний (сприятливий) випадок; • в большинстве случаев – здебільшого, здебільше, здебільша; • в крайнем случае – у крайньому разі; • в лучшем случае – в найкращому (найліпшому) разі, у кращому (у ліпшому) разі; • в любом случае – в кожному разі, в кожнім разі, в усякім разі; • в некоторых случаях – иноді, инколи, деколи, часом, часами, у деяких випадках; • во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (иногда разг.) хоч як [би там було]; • в общем случае – загалом, взагалі; • во многих случаях – у багатьох випадках; • в особом случае – в особливому випадку; • в отрицательном случае – коли ні; • в подобном случае – в такому разі (випадку); • в положительном случае – коли так; • в предельном случае – у граничному випадку; • в противном случае – інакше, в противному разі, у протилежному (у зворотному) разі (випадку), (разг.) а то; коли ні; • в рассматриваемом случае – у розглядуваному (в даному, в цьому) випадку; у випадку, що розглядається; • в случае – якщо, як бува, у випадку, у разі, на випадок [чого]; • в случае вашего согласия – якщо ваша згода, якщо ви будете згодні (згідні), у разі вашої згоди; • в случае (на случай), если – якщо (коли); на випадок, коли (якщо); у тому разі, коли (якщо, як); • в случае необходимости – якщо (коли) буде треба, якщо (коли) буде (є) потреба, за потреби, у разі потреби; • в случае несоответствия – в разі невідповідності; • в случае (неявки, отказа) – в разі, коли (не з’являться, відмовляться); • в случае отсутствия – якщо (коли) немає (не буде); • в случае чего, на случай чего – в разі чого; на випадок чого, коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться); • в таком (подобном) случае – у такому разі, коли (якщо) так, (иногда) тоді; • в [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…, у тому разі, коли [б] (як[би])…, якщо [б]…, як бува…; • в том случае, когда – у тому разі (випадку), коли (якщо); • в худшем случае – в найгіршому разі, у гіршому разі; • в частном случае – в окремому випадку; • в этом случае – якщо, у цьому випадку (разі); • даже в том случае, когда – навіть у тому разі, коли (якщо); • искать случая – шукати нагоди; • как и в случае чего – як і у випадку чого; • кроме особо оговоренных (упомянутых) случаев – за винятком того, що; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо; • мы ограничимся случаем – обмежимося випадком; • на всякий пожарный случай – на (про) всяк (всякий) нагальний випадок; • на всякий случай – на (про) всяк (всякий) випадок, напровсяк, (редко) про всякий случа́й; • на крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок; • на первый случай – на перший раз, на початок (на почин), для початку; • на случай чего – на випадок чого; • на самый худой случай – у найгіршому разі; • на случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого; • нередки случаи, когда – часто трапляється, що; нерідко буває, що; • несчастный случай – нещастя; нещасливий випадок, лихий випадок; • ни в коем (ни в каком) случае – нізащо, у жодному разі, ні в якому (у жодному) разі, ні за яких обставин, аж ніяк, ніякою мірою; звичайно, ні; • от случая к случаю – час від (од) часу, від часу до часу, від нагоди до нагоди; • пользоваться случаем – користуватися з нагоди, з оказії; • по случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою…; • по случаю (купить) – з оказії (купити); • по случаю чего – з нагоди чого, з приводу чого, у зв’язку із чим, з огляду на що, через що; • по случаю юбилея… – з нагоди ювілею…; • по этому случаю… – з цієї нагоди…, через це…; • представился (удобный) случай – трапилась, випала (добра) нагода; • при [первом удобном] случае – при [першій] нагоді, з [першою] нагодою, як буде нагода, принагідне, при нагоді, при оказії; • случай приключился – сталась пригода. [У три дні, як і гадалось, Дон Кіхот та Санчо Панса злагодили всю потребизну, втихомирили своїх — той жінку, а сей клюшницю з небогою, і смерком, аби ніхто не бачив, крім бакаляра, що зохотився провести їх аж геть за царину, пустились їхати до Тобоса: Дон Кіхот на свойму доброму Росинанті, а Санчо на вірному Сірому, із селянськими харчами в саквах і з грішми в капшуці, що пан дав йому про всякий случай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Чим старшим стаєш, тим ясніше бачиш, що в цьому нещасному світі Його Величність Випадок робить три чверті роботи (Фрідріх Великий). Білявкою була й вишивальниця Жанетта Фоконьє, химерна дівчина, вдачею нахабніша від пажів, звична до того, щоб за її спідницею увивалася чимала вервечка спудеїв; цілісінький вечір майбутній священик припечатував її зневажливу лайку, адже заклався: коли б йому закортіло, то зможе здобути прихильність цієї дівулі швидше, аніж найскоріший кінь галопом домчить від ринку до храму Святого Петра; через отой закла́д знялася бійка, що переросла у всезагальну тяганину, і врешті-решт панна Жанетта, неабияк розщедрившись, власними вустами (а на тогочасному школярському жаргоні їх іменували «брамою душі») поцілувала пораненого кривдника. А вже під Різдво, дарма що на той час єдиним Зеноновим спомином про той давній трапунок був шрам на півобличчя, однієї місячної ночі спокусниця нечутно прошмигнула рипучими сходами та опинилася в його ліжку (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під гратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок. Коли летить снаряд, я можу тільки пригнутись, і ще, та я не знаю, куди саме він летить, і ніяк не можу подіяти на нього. Саме ця залежність від випадку і робить нас байдужими (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). В кожнім разі я не збирався робити драму з цієї історії (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Побудуй будинок, вирости сина, посади дерево. Не можеш? Ну на крайняк змайструй шпаківню, заведи хом’ячка і не забувай поливати кактуса].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

БИ́ТЬСЯ (на шматки) розбива́тися, (в корчах) ще бо́рсатися; уси́ленно биться (про серце) ті́патися; биться не на жизнь, а на смерть би́тись до заги́ну; биться об закла́д ще іти́ в закла́д; бью́щийся 1. що б’є́ться тощо, покли́каний би́тися, боє́ць, прикм. бойови́й, образ. в бою́, пор. воюющий, 2. разбивающийся тощо б’ючки́й, битки́й, 3. (у корчах) розбо́рсаний, 4. бедствующий, 5. ударяющийся, 6. пульсирующий; бьющийся не на жизнь, а на смерть відчайду́х, прикм. відчайду́шний, гото́вий на смерть; бьющийся об закла́д зго́дний /зму́шений, гото́вий, ра́ди́й/ закла́стися.

ДЕРЖА́ТЬ ще ма́ти в рука́х, фраз. ма́ти [держать куре́й мати куре́й]; держать в когтя́х трима́ти в ла́пах; держать в кулаке́ ма́ти у жме́ні; держать в ку́рсе чего ще інформува́ти про що; держать в па́мяти пам’ята́ти; держать в повинове́нии что трима́ти в поко́рі, ма́ти го́ру над чим; держать в по́ле зре́ния ма́ти на о́ці, не спуска́ти з о́ка, ма́ти в по́лі зо́ру; держать в стра́хе тероризува́ти; держать в тиска́х трима́ти в шо́рах; держать в уме́ /держать в голове́/ ма́ти на ду́мці; держать ка́мень за па́зухой носи́ти ка́мінь за па́зухою, ма́ти ка́мінь за па́зухою; держать курс на что прямува́ти до чого; держать на почти́тельном расстоя́нии не підпуска́ти забли́зько; держать нос по́ ветру чу́ти, ві́дки ві́тер ві́є; держать отве́т пе́ред кем ста́ти на суд пе́ред ким; держать пари́ іти́ в закла́д, діял. би́ти парі́; держать под каблуко́м трима́ти під панто́флею; держать под наблюде́нием фаміл. трима́ти на му́шці; держать под стекля́нным колпако́м здува́ти порохи́ з; держать речь ма́ти сло́во, промовля́ти; держать себя́ забут. пове́стися [как лу́чше держать себя як лі́пше повестися]; держать себя́ в рука́х ще трима́ти себе́ в шо́рах; держать сове́т ра́дити ра́ду; держать у́хо во́стро начува́тися; держать у́шки на маку́шке огляда́тися на за́дні коле́са; держать хвост трубо́й трима́ти хвіст бу́бликом, трима́ти хвіст уго́ру; держать язы́к на при́вязи наки́нути вузде́чку на язи́к; держи́ карма́н (ши́ре)! ще сподіва́йся!, держи́ в оби́дві жме́ні!, прибл. знайшо́в дурни́х!, (та) де́ там!; держи́-лови́! держи́-хапа́й!; держа́щий що /мн. хто/ трима́є тощо, зви́клий тримати, зда́тний /призна́чений/ утри́мати, держа́тель, книжн. трима́ч, прикм. фраз. підтримко́вий, держки́й, образ. з чим у рука́х [держащий свечу́ із сві́чкою в руках], складн. заставоде́ржець [держащий зало́г заставоде́ржець], держи́дерево [держи́дерево], стил. перероб. трима́ючи, вхопи́вши руко́ю, взя́вши в ру́ку, взя́вши під свою́ вла́ду; держащий в когтя́х що трима́є в ла́пах; держащий в кулаке́ ма́ючи у жме́ні; держащий в ку́рсе чего що дає́ зна́ти про що; держащий в секре́те зда́тний утри́мати в секре́ті; держащий в стра́хе зда́тний стероризува́ти; держащий в уме́ з ду́мкою; держащий ка́мень за па́зухой з ка́менем у па́зусі; держащий курс на = держащий путь в; держащий на при́вязи зви́клий трима́ти на припо́ні; держащий на приме́те що ма́є на прикме́ті; держащий пари́ оказ. заклада́йло; держащий под каблуко́м що має під панто́флею; держащий под карау́лом взя́вши під ва́рту; держащий под стекля́нным колпако́м що здува́є порохи́ з; держащий по́рох сухи́м гото́вий до бо́ю; держащий путь в подорожа́нин до, на шляху́ до; держащий ру́ку чью гото́вий тягти́ ру́ку за ким; держащий себя́ в рука́х за́вжди стри́маний /зі́браний/, зда́тний трима́ти себе́; держащий сло́во госпо́дар сло́ва, держки́й на сло́во; держащий ша́шку на́голо з ого́леною ша́блею; держащий экза́мен = экзаменующийся; высоко́ держащий зна́мя з ви́соко підне́сеним пра́пором; держа́вший ОКРЕМА УВАГА; ПОДЕ́РЖАННЫЙ (прилад) не нови́й, (уже) вжи́ваний.

ЗАКЛЮЧА́ТЬСЯ, заключа́ться в том, галиц. поляга́ти на то́му; заключа́ющий, 1. = содержащий, 2. що уклада́є тощо, гото́вий /покли́каний, ра́ди́й/ укла́сти, уклада́ч, 3. що висно́вує, стил. перероб. висно́вуючи, 4.= заканчивающий; заключа́ющий брак, новоже́нець, жени́х; заключа́ющий в объя́тия, стил. перероб. обійма́ючи; заключа́ющий в себе́, що ма́є в собі́; заключа́ющий в ско́бки, стил. перероб. беручи́ в дужки́; заключа́ющий догово́р, уклада́ч уго́ди, договірни́к; заключа́ющий пари́, рішений закла́стися /би́тися об закла́д/; заключа́ющий под стра́жу, що бере́ під ва́рту; заключа́ющийся/заключа́емый. 1. = содержащийся3, 2. укла́дуваний, помі́щуваний, (в тюрму) ув’я́знюваний, (пакт) підпи́суваний; заключа́емый, 3. висно́вуваний; заключа́ющийся в чём, а) ная́вний у чому, б) що поляга́є в чому, стил. перероб. поляга́ючи в; заключа́ющийся в ско́бки, бра́ний у дужки́;

ОТДАВА́ТЬ (чим) ще зано́сити, (борг) поверта́ти, (життя) же́ртвувати, (в науку) посила́ти, (заміж) видава́ти, (належне) уроч. воздава́ти; отдавать до́лжное /отдавать справедли́вость/ кому признава́ти слушність /ра́цію/; отдавать жизнь склада́ти /кла́сти/ го́лову; отдавать наза́д поверта́ти; отдавать покло́н /отдавать визи́т, отдавать салю́т, отдавать после́дние по́чести/ склада́ти уклі́н /візи́т(у), салю́т, оста́нню ша́ну/; отдавать предпочте́ние чему ще схиля́тися до чого; отдавать предпочтение кому схиля́тися на чий бік; отдавать прика́з дава́ти нака́з, нака́зувати; отдавать себе́ отчёт в чём ще бу́ти свідо́мим чого; отдаёшь ли ты себе́ отчёт? живомовн. що ти собі́ ду́маєш?; ОТДАВА́ТЬСЯ ще віддава́ти себе́, (чому) захо́плюватися чим, (про звук) ляща́ти; отдаваться кому образ. стриба́ти в лі́жко чиє; отдаваться в по́лное распоряже́ние чего [н. стихи́и] віддава́тися на пота́лу чому [н. стихі́ї]; отдаваться э́хом то́пота відту́пуватися; отдаю́щий, що /мн. хто/ віддає́ тощо, ста́вши віддава́ти, зда́тний /покли́кати, охо́чий, гото́вий/ відда́ти, віддаве́ць, реконстр. відда́чник, прикм. відда́чний, дава́льний, віддава́льний, видава́льний, поверта́льний, же́ртвувальний, відбива́льний, посила́льний, кида́льний, пор. дающий; отдаю́щий в же́ртву жертвода́вець, стил. перероб. відда́вши в же́ртву; отдаю́щий в закла́д /отдаю́щий в зало́г/ заста́вни́к; отдаю́щий все си́лы стил. перероб. не шкоду́ючи сил; отдаю́щий до́лжное /отдаю́щий справедли́вость/ зму́шений призна́ти слу́шність /галиц. по́вен признання́/ кому; отдаю́щий на поруга́ние /отдаю́щий на посмея́ние, отдаю́щий на растерза́ние, отдаю́щий на съеде́ние/ зго́дний відда́ти на пота́лу /глум, роздертя́ /по́їд/ (ле́вам)/; отдаю́щий на произво́л судьбы́ ладе́н ки́нути напризволя́ще; отдаю́щий отчёт чему /отдаю́щий себе́ отчёт в чём/ свідо́мий чого, стил. перероб. усвідо́млюючи; отдаю́щий под суд зго́дний відда́ти під суд; отдаю́щий покло́н з покло́ном; отдаю́щий после́дний долг з оста́ннім ’проща́й’; отдаю́щий после́днюю руба́шку розда́йбіда; отдаю́щий предпочте́ние стил. перероб. відда́вши перева́гу; отдаю́щий прика́з що дає́ нака́з, даве́ць нака́зу; отдаю́щий распоряже́ния розпоря́дник, покли́каний порядкува́ти; отдаю́щая ру́ку /отдаю́щая ру́ку и се́рдце/ кому зго́дна ви́йти за́між за кого; отдаю́щий себе́ отчёт (в чём) зда́тний усвідо́мити що, свідо́мий чого; отдаю́щийся/отдава́емый да́ваний, відда́ваний, вида́ваний, пове́ртаний, же́ртвуваний, відби́ваний, поси́ланий, ки́даний; отдаю́щийся (звук) відлу́нюваний; отдаю́щийся чему захо́плений чим загли́блений у що; отдаю́щийся в ру́ки зго́дний да́тися в ру́ки; отдаю́щийся во власть чего зму́шений підкори́тися /відда́ти себе́/ чому; отдаю́щийся воспомина́ниям загли́блений у спо́гади; отдаю́щийся на во́лю чью зго́дний зда́тися на во́лю; отдаю́щийся печа́ли по́йнятий ту́гою; отдаю́щийся рабо́те захо́плений пра́цею;

ПРЕДПРИЯ́ТИЕ (розвагове) за́клад, (небезпечне) аванту́ра, (почин) ще заті́я, забут. заті́ва, фраз. а́кція, ді́я, ВІЙСЬК. опера́ція.

ПРОСПО́РИВАТЬ ще програва́ти парі́ /закла́д/; проспоривающий що /мн. хто/ програє́ тощо, незда́тний переговори́ти кого; проспориваемый програ́ваний, запозич. проспо́рюваний.

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Заклад – заста́ва, -ви, за́став, -ву, закла́д, -ду.

Держать – держа́ти, -жу́, -жиш, трима́ти, -ма́ю, -ма́єш; держать речь – промовля́ти, -ля́ю, -ля́єш; держать пари – йти в закла́д; -ться – держа́тися, трима́тися.

Заведение (учреждение) – за́клад, -ду, устано́ва, -ви.

Залог – заста́ва, -ви, за́клад, -ду.

Пари – за́клад, -ду, заста́ва, -ви.

Учреждение – устано́ва, -ви, за́клад, -ду.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Биться – битися. Биться об заклад – заставлятися; закладатися.

Держать, -ся – тримати, -ся; держати, -ся. Держать себя – поводитися; триматися. Держать экзамен – складати іспит. Держать наготове – тримати, держати напоготові. Временно держать у себя – передержувати кого, що. Держать пари – закладатися; битися об заклад іти, заходити в заклад. Держаться вместе – гурту, купи триматися; купитися. Держаться за одно – тримати за ким; в один гуж тягти з ким. Держаться стойко, твердо – міцно триматися, кріпитися. Держаться на стороже – матися на бачності; бути сторожко з ким. Держаться своего – додержувати свого; не видати, -ся свого. Держать слово – см. Слово. Держать в ежовых рукавицах – в тісних руках держати.

Заведение – заклад. Торговое заведение – торговельний заклад. Учебное заведение – школа.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Заведение – за́клад (-ду); • з. шелкоразмоточное – шовкомота́льня; • з. шерстомойное, шерстомойка – вовноми́йня.

Закрой (в полах) – закла́д (-ду).

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Заклад • Биться (побиться) об заклад (разг. устар.) – битися (побитися) об заклад (у заклад, навзаклад); закладатися; (давн.) заставлятися; (лок.) забиватися об заклад. • Взять деньги под заклад – узяти гроші під (у) заставу. • Давать, дать под заклад что-либо – давати, дати у (піч) заставу що; заставляти, заставити (застановляти, застановити) що. • Ставлю в заклад пять рублей – закладаю (заставляю, застановляю) п’ять карбованців.

Биться • Бесплодно биться над чем – даремно (марно) битися (побиватися) коло чого (з чим, над чим); (образн.) мов та баба об сухий пень, битись. • Биться головой обо что – битися (бити) головою об що (у що). [Вона б’ється головою об стіл, голосить. Коцюбинський.] • Биться из-за куска хлеба – битися за шматок хліба; загорьовувати, загорювати (замозолювати, замозолити) шматок хліба; сльозами дороблятися [шматка] хліба. [Тепер будете собі сльозами хліба дороблятися. Руданський.] • Биться над чем (над задачей) – битися (побиватися) над чим (на чому, коло чого). [А ще більше побивався над тим, як він пояснить це своїй Мар’яні. Земляк.] • Биться не на жизнь, а на смерть – битися не на життя, а на смерть; битися [на життя і] на смерть; битися смертельно; битися до загину (до скону). [Ми з ними б’ємося не на життя, а на смерть, товаришу Чубенко. Яновський.] • Биться об заклад – битися (іти) об заклад (у заклад, навзаклад); закладатися; (давн.) заставлятися; (лок.) забиватися [об заклад]. [Узяв зо злості та й забився з убогим об заклад на пару волів… Казка.] • Бьётся как рыба об лёд – б’ється як риба об лід (як риба в ятері). Пр. Кидається (б’ється) як риба на сухому (суходолі). Пр. Кидається й сірим собакою, й білим, а ради не дасть. Пр. Б’ється сірим собакою — нічого не вдіє. Пр. Мається як у терню. Пр.

Голова • Была бы голова на плечах, а хлеб будет – аби голова на плечах (на в’язах) була, а про решту байдуже. Пр. Аби моя голова здорова, то все гаразд буде. Пр. • Валить с больной головы на здоровую – звертати (скидати, складати) вину (провину) на невинного (на безвинного, з хворої голови на здорову). • Вбивать, вбить, вдалбливать, вдолбить в голову кому что – убивати, убити (укидати, укинути) кому в голову що; задовбувати, задовбити кому в голову що; утовкмачувати, утовкмачити (товкти, утовкти) кому в голову що. [Василько вже собі вбив у голову стати легшем. Турчинська. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? Сл. Гр.] • В голове как молотом бьёт – у голові наче ковалі кують; у голові б’є (стукає) як молотом; у голові [торохнява, гуркотнява, стукотнява] як у млині; у голові так і креше. • Взбрело в голову кому – упливло (упало, зайшло, забрело, набрело, влізло, залізло) в голову кому; спало (набігло, спливло) на думку кому; ухопилося голови кому; (вульг.) забандюрилося (наверзлося) кому що. [Хто знає, що йому в голову влізло! Макогон. І таке ж залізе в голову! Головко.] • Взять, забрать себе в голову – узяти, забрати [собі] в голову (у думку); убгати (укинути) собі в голову; узяти собі думку. [Як бувало візьме собі що в голову, то гадає, що таки на його мусить бути, аби не знати що, — дуже упертий був. Федькович. Що собі в думку забрала? Старицький. Хома ніяк не міг убгати собі в голову, що він мусить терпіти голод, коли в скрині лежать гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну дірку в господарській потребі. Коцюбинський.] • Вниз головой – сторч (сторчма) [головою]; сторчголов; сторчака (сторчки); стовбула; вниз головою; (іноді) потич; упасть, полететь вниз головой – сторчака дати. [Тоді б усі сторч головою могли полетіти в шахту з розбитого цебра. Грінченко. Сторчма головою з коня злетів, забився, мабуть, дуже… Гордієнко. Іноді й сам іще захватить їх кури з свого города, ті аж сторчголов летять. Тесленко. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мирний. Хміль йому вдаре в голову, то він так сторчака й дасть! Кропивницький.] • В первую голову (разг.) – (що)найперше; передусім (насамперед); перш (передніше) за все (від усього); першим ділом. [Найперше — це така б, здавалося, дурниця, сірника шукала на карнизі, щоб засвітити, не знайшла. Головко.] • В противоположные (разные) стороны головами (валетом) лежать – митусь (митуся, митусем, головами навпаки) лежати. [Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Сл. Гр. Дарма, що вкупі ночували, а тільки одно туди, а друге туди, головами навпаки. Барвінок.] • Вскружить голову кому – замарити (завернути, завертіти, закружити, закрутити) голову кому; запаморочити (заморочити, затуманити) голову кому. • Выдать с головой кого (устар.) – зрадити кого; видати з головою кого; (істор.) видати на ласку чию чого. • Выдать себя с головой – видати себе з головою; викрити себе сповна; виказати (зрадити) себе; зрадитися; (істор.) видати себе на ласку чию. [Скільки обережності треба, щоб не зрадитися перед ворогами… Коцюбинський.] • Выкинуть из головы кого, что – викинути з голови (з думки) кого, що; спустити з думки кого, що; забути кого, що. [Викинь його з думки! Грінченко.] • Глупая голова – дурна (капустяна, повстяна) голова; (образн.) капустяний качан; гарбуз замість голови; макітра; голова, [неначе] клоччям (пір’ям) набита (начинена). [Дурна голова нічого не поможе. Пр. Капустяна твоя голова! Тобілевич. Комусь потрібні дуже дурні макітри ваші. Кочерга.] • Голова болит у кого – голова болить у кого, кому, (іноді) кого. [Правду люди кажуть, що від малих дітей у батьків голова болить, а від великих душа кипить. Кониський. Болем їй голова боліла… Вовчок. Головка мене болить. Черемшина.] • Голова в голову (двигаться, идти) (воен.) – рівними рядами (лавами, голова з головою, голова до голови) (посуватися, йти, рухатися). • Голова идёт кругом у кого (разг.) – голова обертом (обертаєм, кружка) йде в кого, кому; голова (в голові) морочиться (наморочиться, туманіє) в кого, кому; світ макітриться (округи йде) кому. [Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом. Тулуб. Мені світ округи йде. Барвінок.] • Голова мякиной (трухой) набита (перен.) – голова набита (напхана, начинена) половою (клоччям, пір’ям, порохнею); у голові полова (клоччя, пір’я); дурний аж світиться. [Мені памороки забито киями, а в вас, мабуть, ізроду в голові клоччя. П. Куліш.] • Голова полна тяжёлых мыслей – тяжкі (важкі) думки обсіли (опали, обняли) голову. [Тяжка, пекуча туга облягла її серце, важкі думки обсіли голову. Мирний.] • Голова с пивной котёл (фам.) – голова як макітра (як казан, як у вола). [Голова як казан, а розуму ні ложки. Пр. Голова як у вола, а все говорить — мала. Пр.] • Головой (на голову) выше кого – на [цілу] голову вищий (-ша, -ще) від кого (за кого, ніж хто, як хто); (перен.) геть (набагато) перевищувати (переважати, переважувати, перевершувати) кого. • Головой ручаться – ручитися життям (головою); голову об заклад ставити. [Голову об заклад ставлю. Пр.] • Голову вытащил — хвост увяз – голову витягнеш — зад угрузне. Пр. Сорочку викупив, а сукман заставив. Пр. Церкву покрив, а дзвіницю обдер. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр. • Даю голову на отсечение – кладу [на це] голову свою; голову собі дам відтяти (відрубати). • За дурною головою и ногам нет покоя – за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр. За дурною головою і ногам лихо (біда). Пр. За дурною головою і ногам дістається. Пр. • Из головы не выходит кто, что – з думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить) хто, що. [Мені з думки не йде наше безталання. Котляревський. З думки не виходив Микола. Багмут. З того часу козак не виходить у мене з голови… Стороженко.] • Как снег на голову – неждано-негадано; зненацька; несподівано; нагло (раптом); (образн.) як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; як грім на голову. [Потім навесні — неждано-негадано — прийшло воно, горе… Миценко. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Українка.] • Кружится, закружилась голова, закружилось в голове у кого – у голові (голова) морочиться, заморочилась (крутиться, закрутилася) кому; замороч бере, взяла (нападає, напала) кого; вернеться (морочиться, паморочиться) світ кому; голова (в голові) макітриться, замакітрилось кому, в кого. [Ой, голова крутиться, земля крутиться! Тобілевич. Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ. Барвінок.] • Ломать [себе] голову – сушити (клопотати, морочити) [собі] голову (мозок); морочитися; у голову заходити. [Спитає, якою проблемою голову сушать собі. Головко. Та все одно розберемося в цих ділах, хоч комусь і не хочеться клопотати собі голову мужицькими справами. Стельмах. Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою. Коцюбинський.] • Лохматая голова – кудлата (кошлата, пелехата, патлата) голова; (ірон.) кудла (кучма, кустра, куштра). [Здоровенна кудлата голова з рудою бородою… Грінченко. Засвітив той лампочку, на комині стояла, постояв, почухавсь у кучмі, знов сів. Тесленко. Він зо зла вп’явся руками в свою нечесану куштру. Мирний.] • На голове ходить (перен.) – на голові ходити; бешкетувати (лок. галабурдити); збивати бучу (колотнечу); пустувати; жирувати. • Намылить голову кому – намилити голову (чуба, чуприну) кому; змити голову кому. • На свою голову брать, взять кого, что – брати, узяти на свою голову (на себе, на свою, на власну відповідальність); (іноді при негат. наслідках) брати, узяти собі на біду (на свою біду, собі на лихо) кого, що. [Беру те на свою голову. Пр.] • Негде голову преклонить – нема де (ніде) голови (голову) прихилити; нема до кого (нема де) прихилитися (пригорнутися). [Я багатьох таких знаю, що жебрають, бо нема де дітись, нема де голови прихилити, — сказав Кміта. Н.-Левицький.] • Не морочь, не морочьте мне голову – не мороч, не морочте (не клопочи, не клопочіть) мені голови. [Не морочте, мені, Хомо, голови — кажіть зараз: буде фабрика? Коцюбинський.] • Не мудра голова, да кубышка полна – хоч у голові пусто, та грошей густо. Пр. У голові пусто, та в кишені густо. Пр. • Не сносить ему головы – накладе він головою; (іноді образн.) не топтати йому (не топтатиме він) рясту. • Не удерживается (не держится) в голове (разг.) – не держиться голови; (образн.) голова як решето. [Антосьо слухав сю мову, а мова йому й голови не держалась. Свидницький.] • Низко стриженная голова – низько стрижена голова; гиря; гирява голова. • Одна голова и смеётся, и плачет – одні очі і плачуть, і сміються. Пр. • Одна голова хорошо, а две — лучше – одна голова добре, а дві ще краще (лучче). Пр. Що дві голови, то не одна. Пр. Дві голови ліпше, як одна. Пр. • Он забрал себе в голову – він узяв (убгав, укинув) собі в голову; він узяв собі думку; йому зайшло в голову. • Он о двух головах (разг.) – він як дві голови має; відчайдушний він; він безоглядно (неоглядно, необачно) сміливий. • Он (она) живёт одною головою – він одним один (вона одним одна) живе; він сам-самісінький (вона сама-самісінька) живе; він (вона) самотою живе. • Он с головой – він має добру голову; у нього недарма (недурно) голова на в’язах (на плечах); він має голову на плечах (на карку, на в’язах); він має під шапкою. [Вони думають, що як вона дурна баба, то вже нічого не тямить… Стійте, стійте, може й у неї голова недурно на в’язах… Коцюбинський.] • Очертя голову – на відчай [душі]; відчайдушно; осліп (сліпма, наосліп, безбач); (образн.) зав’язавши очі. [Тільки я наосліп не полізу в трясовину! Донченко.] • Повесить, понурить голову, поникнуть головой – похнюпити (понурити, похилити) голову; похнюпитися (понуритися, посупитися); зажуритися (засумувати). [Не сходячи з місця, вона прихилилася до стіни, а він уже сидів у кутку біля її ніг, похнюпивши голову. Грінченко. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив. Стороженко. Стоїть, очі в землю, зажурився. З нар. уст.] • Повинную голову меч не сечёт – покірної голови й меч не бере. Пр. Покірної голови меч не йме. Пр. Винного двома батогами не б’ють. Пр. Покірне телятко дві матки ссе. Пр. Як признався — розквитався. Пр. • Под носом взошло, а в голове не посеяно – під носом косовиця, а на розум не орано. Пр. На голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно). Пр. • Поднять голову (перен.) – підвести (звести, підняти) голову; набратися духу (сміливості). • Поплатиться головой (перен.) – наложити (накласти) головою (душею); заплатити [своєю] головою. [Хто ворожить, той душею наложить. Номис. Через тії коні воронії наклав козак головою. Сл. Гр.] • Потерять голову (перен.) – розгубитися; утратити (стратити) розум; заморочитися; сторопіти [украй]. [Ганна неначе розум стратила. Н.-Левицький.] • Пришло в голову, пришла в голову мысль – спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося) на думку (на гадку); спала (набігла, прийшла) думка; зайшла думка (гадка); зайшло (запало, вступило, упливло) в голову (до голови). [Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки. Українка. На хвилину йому жаль стало Олександри, і промайнула думка про згоду, але набігла друга думка, і, мов дужча хвиля, розбила першу. Коцюбинський. Що тобі в голову зайшло? Спи. Васильченко.] • Промелькнуло в голове – (про)майнула ((про)минула, блиснула, шаснула) думка (гадка) [в голові] кому, в кого. [У неї навіть промайнула на хвилину думка — вернутися додому. Грінченко. В голові йому, мов блискавка, промайнула нова думка. Коцюбинський.] • Промок с головы до ног – промок (вимок, змок) до рубця (як хлющ(а)). [Я не хутко навчилась ховатись під парасолем. Малою бувало завжди змокну як хлющ, хоч би там не знати який парасоль був у руках. Українка.] • Пустая голова – порожня (пуста) голова; (образн.) у голові як у пустій стодолі; голова як свистун. [Пуста голова ані посивіє, ані полисіє. Пр.] • Сам себе голова (перен.) – сам собі голова (пан). • С больной головы на здоровую – з хворої голови на здорову скидає. Пр. З дурної голови та на людську. Пр. Швець заслужив, а коваля повісили. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарали. Пр. Винувата діжа, що не йде на ум їжа. Пр. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала. Пр. Адам кисличку з’їв, а в нас оскома на зубах. Пр. На вовка неслава, а їсть овець Сава. Пр. Іноді б’ють Хому за Яремину вину. Пр. На вовка помовка, а заєць капусту з’їв. Пр. Хто б’ється, а в кого чуб болить. Пр. За моє ж жито та мене ж і бито. Пр. Нашим салом та по нашій шкурі. Пр. • Свернуть себе голову – скрутити (звернути) собі голову (в’язи); прогоріти (збанкрутувати). [А насправді, Антоне, чого ти мені бажаєш? — безжалісним поглядом обпік Безбородька. — Щоб я скоріше собі в’язи скрутив, чи ще чогось у такому плані? Стельмах.] • Светлая голова (перен. разг.) – світла (ясна) голова; тямущий чоловік (тямуща людина). [То світла голова. Пр. В Іванка працьовиті руки і світла голова — зайвим не буде. Гуріненко.] • С головой уйти, погрузиться во что, отдаться чему (перен. разг.) – з головою заглибитися (поринути, пірнути) в що; удатися (укинутися) в що; захопитися чим. [В Переяславі він з головою пірнув у державні справи. Панч. Зимою столярує, а літом у хліборобство вдається. Барвінок.] • С головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят (перен.) – від (з) голови до ніг, від ніг до голови; від (з) голови до п’ят; від потилиці до п’ят; (іноді) від мозку до п’ят. [З голови до ніг — простачок, примітив, сирівець незайманий. Тудор. За невміння деруть реміння від потилиці до п’ят. Пр.] • Сделал что на свою голову (разг.) – зробив що собі на безголів’я (на свою голову). [Вивчив братика в семінарії на свою голову. Стельмах.] • Седина в голову, а бес в ребро – волосся сивіє, а голова шаліє. Пр. Сивина в голову, а чорт у бороду. Пр. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Пр. І в старій печі дідько топить. Пр. Голова шпакувата, а думка клята. Пр. Стар, та яр. Пр. Волос сивіє, а дід дуріє. Пр. Сивина в бороду, а біс у ребро. Пр. Старість то старість, а без віжок не вдержиш. Пр. • Сколько голов, столько умов – кожна голова свій розум має. Пр. • Сложить голову – наложити (накласти, лягти) головою; зложити голову; наложити душею; трупом лягти. [Він рад серед бою Лягти головою, Аби не впустить корогви. Він чесно поляже, Товаришам скаже: «Я вдержав, держіть тепер ви!» Українка.] • Сломя голову – стрімголов (прожогом). [Оленка — що вже їй сталося, — як схопиться, та прожогом з печі. Тесленко.] • Снявши голову, по волосам не плачут – чуб дарма, як голови нема. Пр. Стявши голову, за волоссям не плачуть. Пр. Про ноги не думають, коли голова в петлі. Пр. Пропав кінь — і узду (по)кинь. Пр. Пропив кульбаку, то не жаль стремен. Пр. Взяв чорт батіг, нехай бере й пужално. Пр. Взяв чорт корову, нехай бере й теля. Пр. Коли пропав віл, пропадай і батіг. Пр. Байдуже ракові, в якому його горшку зварять. Пр. Не до поросят свині, як свиня в огні. Пр. Не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили. Пр. По смерті нема каяття. Пр. Є каяття, та нема вороття. Пр. • С седой головой – сивоголовий. • Стоять, постоять головой за кого, что – важити життям за кого, за що; відважувати, відважити життя за кого, за що. • Сумасбродная голова – шалена голова; зайдиголова (шибайголова). [Хлопці в гурті грають, поміж них зайдиголова Оверко. Гордієнко.] • Теряю голову – не дам собі ради; розгубився; нестямлюся; нестямки напали на мене. • Ты (он…) всему делу голова – ти (він…) у цьому (у цім) ділі (ти, він… тому ділу) голова; ти (він…) усім орудуєш (орудує…); ти (він…) тут привідця; ти (він…) усьому голова. [Кажи, ти хазяїн і всьому голова… Тобілевич.] • Умная голова – розумна (велика) голова; (образн. розм.) розуму як наклано; розуму наче два клали, а третій топтав. [Еге ж! Доміркувалися розумні голови. Головко. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. Пр.] • У него голова не совсем в порядке – жуки в нього (йому) в голові; немає в нього (не стає йому) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; трохи йому клепки в голові не сходяться; має завороть в голові; у нього в голові щось не теє. [Чи вам кругом голови повернуло, чи в голові завороть. Гордієнко.] • Хвататься, схватиться за голову (перен. разг.) – братися, узятися (хапатися, схопитися) за голову; жахатися, жахнутися. [Дядина аж за голову схопилась, уся затряслась: — От тобі, — каже, — добулась як сова на току. Барвінок.] • Хоть кол на голове теши – хоч кіл (клин) на голові теши. Пр. Як на пень з’їхав. Пр. Хоч вогню прикладай. Пр. Хоч перервусь, а не підкорюсь. Пр. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Пр. Хоч заріж, то не хоче. Пр. Хоч стріль йому в очі. Пр. • Что голова, то ум (разум) – що голова, то (й) розум. Пр. Що хатка, то інша гадка. Пр.

Держать • Важно, гордо держать себя – поводитися пишно; пишатися (іноді гонорувати); згорда триматися; (глузл. зниж.) бундючитися (пиндючитися). • Держать в ежовых рукавицах кого (разг.) – тримати (держати) в [тісних, цупких] шорах (у лабетах, у лещатах) кого. • Держать влево – ліворуч брати; (розм.) брати соб. • Держать в памяти – мати у тямці (у пам’яті); зберігати в пам’яті; пам’ятати; (розм. давн.) мати на пеньку. • Держать вправо – брати праворуч; (розм.) брати цабе. • Держать в руках кого – мати (тримати, держати) кого в руках (у жмені, у кулаці, негат. у лапах); до рук прибрати кого; тримати (держати) на поводі (на припоні) кого. • Держать в тайне – тримати (держати) в таємниці (в секреті); таїти. [Таїла від Бога, та чортові сказала. Пр.] • Держать в чёрном теле кого – не дбати за (про) кого; занедбувати, занедбати (занехаювати, занехаяти) кого; тримати (держати) в чорні кого. • Держать дело под сукном – зволікати (відкладати) справу; (іноді) тримати (держати) справу під сукном. • Держать курс на что – тримати (держати) курс на що; прямувати на що; іти, плисти (пливти) у напрямі на що. • Держать на уме – мати на думці (на мислі). • Держать нос по ветру (перен.) – тримати (держати) носа за вітром; ловити носом, куди вітер віє (дме); чути (дивитися), звідки вітер віє. • Держать пари – іти в заклад; закладатися (іноді заставлятися); битися у (об) заклад. • Держать порох сухим (перен.) – тримати (держати) порох сухим; бути напоготові. • Держать путь – простувати (прямувати); іти, їхати; верстати путь (дорогу). • Держать речь – промовляти, виголошувати промову; мати слово. • Держать руки по швам – стояти струнко. • Держать руку, сторону кого (перен.) – тягти руку за ким; тягти за кого; бути на боці кого (на чиєму боці); тримати з ким; стояти за ким, за кого; (іноді образн.) перевестися на чий розум. • Держать себя – поводитися. • Держать себя опрятно – ходити чепурно (охайно); бути охайним (чепурним). • Держать слово – додержувати слова; бути кріпким на слово. • Держать совет – радитися; раду радити; (давн.) радувати. • Держать экзамен – складати (тримати) іспит (екзамен). • Держи карман шире! (разг. шутл.) – підставляй поли!; наставляй ширше кишеню!; дам, дам — коли б лише здоров зносив!; дідька лисого!; чорта з два!; не дочекаєшся!; завтра з мішком! • Держи ухо востро (разг.) – пильнуй; будь обережний (обережним); бережися (стережися); будь насторожі; гляди-но; (образн.) на задні колеса оглядайся. • Ешь борщ с грибами, держи язык за зубами – їж борщ з грибами, держи язик за губами. Пр. їж зубами, а придержуй губами. Пр. Держи язик за зубами (на зашморзі). Пр. Мовчи та годуйсь. Пр. Дивись, мовчи, а своє роби. Пр. Мовчи та мак товчи; мовчанка не пушить. Пр. Щоб з рота й пари не пустив. Пр. Чуй, не чуй, бач, не бач, а мовчи. Пр. Знай та гадай — мудрому досить, цить та диш. Пр. Мовчок: розбив тато горщок, а мати і два, та ніхто не зна. Пр. Не у всі дзвонять. Пр.

Залог • Брать, взять в залог – брати, узяти у (на) заставу (іноді застанову). [Брати на заставу коня вороного, Коня вороного, всю збрую на його. Н. п.] • Выкупать, выкупить из-под залога – викуповувати, викупляти, викупити з (з-під) застави (часом застанови) що; викуповувати, викупляти, викупити заставу (іноді застанову, заставщину). • Давать, дать что под залог – давати, дати що під заставу (застанову, заклад) що. • Залогом этого является… – запорукою (іноді зарукою) цього є…

Пари • Держать пари – битися (іти) об заклад; заходити (докон. зайти) у заклад; закладати (докон. закластися, заложитися); (іноді) забиватися, забитися. • Держу пари, что… – б’юся (іду) об заклад, що…; ручуся, що…

Побиться • Побиться об заклад (разг. устар.) – Див. заклад.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

заведе́ние 1. запрова́джування; запрова́дження 2. накру́чування; накру́чення; на́крут,-ту (механізму) 3. за́клад,-ду, устано́ва,-ви з. уче́бное вы́сшее за́клад навча́льний ви́щий

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Би́тися – 1) биться, колотиться, драться, сражаться; 2) биться, трепетать; 3) об ві́що – биться, ударяться обо что. • Би́тися луною – отдаваться эхом. 4) стараться, биться; 5) у що – бить, ударять во что. • Би́тися об заклад – держать пари, биться об заклад. 6) куди́сь, у що – стремиться куда-нибудь.

За́клад, -ду – 1) основание, фундамент; 2) учреждение, заведение.

Закла́д, -ду – 1) заклад, пари. • Би́тись, захо́дити, іти́ в закла́д – держать пари. 2) на закла́д роби́ти – делать в шпунт.

Заклада́ти, -да́ю, закла́сти, -ду́, -де́ш – 1) закладывать, заложить чем-либо или что-либо за что; 2) накладывать, наложить; 3) закладывать, заложить, запрягать, запречь; 4) класть, положить; 5) основывать, основать, учреждать, учредить; 6) вносить, внести за кого-либо деньги; 7) по́зов – вчинить иск, начать судебное дело; заклада́тися, закла́стися – 1) закладываться, быть заложенным; 2) закладываться, основываться, основаться, учреждаться, учредиться; 3) на що – решаться, решиться твердо, дать обет; 4) держать пари, побиться об заклад.

За́ліжка – заклад, пари.

Зало́г, -гу – заклад.

Заставля́ти, заста́вити – 1) що – накладывать, заложить; 2) що чим – заставлять, заставить, нагораживать, загородить; 3) що чим – уставлять, уставить; 4) кого́ до чо́го – заставлять, заставить, принуждать, принудить; 5) опускать, опустить шлюзный ставень; 6) заставля́ти, заста́вити ді́ло ким – поручать, поручить кому дело, ставить на работу; заставля́тися, заста́витися – 1) закрываться, закрыться; 2) на що – биться, побиться об заклад; 3) закладывать, заложить себя. • Хоч заста́вся, а поста́вся – хоть себя заложи, а добудь.

Навза́клад, нар. – об заклад, на пари.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Заклад – 1) заста́ва; в -лад отдавать – дава́ти, да́ти на заста́ву, заставляти, заста́вити, застановляти, застановити; данное в заклад – заста́вщина; 2) (пари) – за́клад (-ду); биться об заклад – битися (захо́дити, іти) в за́клад.

Доставка – 1) (доставление) – доста́ва, приста́ва, приста́влення; деньги за -ку – доставне́, приставне́; предприятие для -ки – доставний (приставни́й) за́клад; с -кой на дом – з доста́вою додо́му; 2) (поставка, снабжение) – постача́ння кому́ чого́; 3) (сведений) – подава́ння.

Заведение – 1) за́клад (-ду); з. воспитательно-исправительное – за́клад на виховання та напра́ву, вихо́вно-направний за́клад; з. красильное и пятновыводное – фарба́рня та плямовибавний за́клад; з. лечебное – ліка́рня; з. ремесленное – ремісничий за́клад; з. родовспомогательное – поліжничий (породі́льний) дім; з. торговое – торгове́льний за́клад; з. учебное – шкільний за́клад, шко́ла; з. частное – прива́тний за́клад; открывать заведение (основывать) – відкрива́ти за́клад; 2) (действие) – запрова́дження, заве́дення.

Залог – 1) заста́ва, застано́ва; в залог отдать – заста́вити, відда́ти (на) в заста́ву, під заста́ву; освободить из-под -га – викупити з заста́ви; отданное в залог – заста́вщина; под залог – під заста́ву; состоящий в -ге – заста́влений, що є в (на) заста́ві, заставний; 2) (гарантия денежная и иная) – за(по)ру́ка; -гом этого является – запору́ка цього́ є; 3) (пари) – за́клад (-ду); идти в залог – іти, піти на за́клад, битися, побитися об за́клад, заклада́тися, закла́стися з ким.

Пари – за́кла́д (-ду); держать пари – заклада́тися, йти у за́кла́д, битися об за́кла́д; держащий пари – закла́дник (-ка).

Предприятие (начинание, дело) – підприє́мство; (заведение) – за́клад (-ду); п. беспроигрышное – невтра́тне, непрогравне́ підприє́мство; п. вспомогательное – допомічний за́клад; п. единоличное – одноособо́ве підприє́мство; п. зрелищно-увеселительное – за́клад видо́вищ; п. коллективное – колективне підприє́мство; -тия коммунальные – комуна́льні підприє́мства (за́клади); п. консервированное – консерво́ване підприє́мство; п. крупное – велике підприє́мство, великий за́клад; п. малое – дрібне́ (мале́) підприє́мство, дрібний (малий) за́клад; п. маломощное – малосиле, кво́ле підприє́мство; п. мощное – поту́жне (міцне́) підприє́мство; п. перевозочное – перевозо́вий за́клад; п. подсобное – помічний за́клад; п. производственное – виробничий за́клад; п. промышленное (дело) – промисло́ве підприє́мство; (заведение) – промисло́вий за́клад; п. работающее – чинний за́клад; п. самоокупаемое, самоокупающееся – самоопла́тне підприє́мство, самоопла́тний за́клад; п. торговое (дело) – торгове́льне підприє́мство; (заведение) – торгове́льний за́клад; п. транспортное – транспорто́ве підприє́мство, транспорто́вий за́клад; п. фабрично-заводское – фабрично-виробне́ве підприє́мство; вести -тие (управлять -тием) – керува́ти за́кладом (підприє́мством); всаживать деньги в -тие – вга́чувати, вгатити гро́ші в підприє́мство; открывать -тие – заклада́ти, закла́сти підприє́мство; по -тию: а) (доходы) – з підприє́мства; б) (расходы) – на підприє́мство.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

за́клад, -ду, -дові; -лади, -дів

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Би́тися, б’ю́ся, б’є́шся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Нп. Байте, поки б’ється. Шевч. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б’ється. Мет. 50. Жила б’ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б’ється. Нп. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82. 4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Б’ється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б’ється, достає. Стор. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б’ється. Мет. 19. С) О кобылѣ: имѣть случку. Угор. 7) Би́тися навби́тки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) Би́тися об закла́д. Держать пари, биться объ закладъ. 9) Би́тися луно́ю. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272.

За́кла́д, -ду, м. 1) Основаніе, фундаментъ. 2) Учрежденіе, заведеніе. 3) Количество неваленнаго сукна, какое можно положить въ валушку въ одинъ разъ. 4) Закладъ, пари. Давай у заклад на гроші. Грин. І. 213. Би́тись, захо́дити, іти́ у закла́д. Держать пари. Не заходи з дідьком у заклад. Ном. № 12593. Спор як хоч, а в заклад не бийсь. Ном. № 12595. Боже борони йти в заклад. Ном. № 12594. 5) На закла́д роби́ти підло́гу. Дѣлать полъ такъ, чтобы одна половица заходила за другую. НВолын. у. 6) За́кладом. Тихо, не спѣша. За́кладом роби́ти. Работать медленно, не спѣша. Ти все закладом: другий би се зробив до полудня, а ти до півночі. О лошадяхъ: тихой ровной рысью. Не шарпай коней, пускай їх закладом. Уман. у. За́кладом коси́ти. Брать косой при самой землѣ. НВолын. у.

Заклада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. закла́стися, -ду́ся, -де́шся и заложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Закладываться, заложиться. 2) Закладываться, основываться, основаться. 3) Учреждаться, учредиться. 4) Рѣшаться, рѣшиться твердо, дать обѣтъ. Заложився їсти усе пісне. Левиц. 5) Держать пари, побиться объ закладъ. Левиц. Пов. 102. Мужики закладалися, що не прийде вона, на сто рублів. Рудч. Ск. І. 215.

За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.

Зало́г, -гу, м. = Заклад 4. Уман. у.

Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.

Заставля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. заста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Закрываться, закрыться. Вовірка заставляється хвостом. Вх. Лем. 417. 2) Биться, побиться объ закладъ. Вх. Лем. 415. 3) Закладывать, заложить себя. Хоч застався, а постався. Ном. № 11932.

Захід-со́нця, нескл. 1) Западъ. 2) Закатъ. Циган пішов на заклад, що буде косити до захід-сонця. Ном. 10057.

Ло́но, -на и ло́ньо, -ня, с. Лоно; грудь. Молодиця молодая щось до лоня пригортає. Шевч. 95. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері вдовиці. К. Іов. 53.

Навзакла́д, нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад. Мир. ХРВ. 145.

Притомля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. притоми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться. Циган пішов на заклад, що буде косить до захід сонця, але, притомившись добре, і почав його благати і репетувати, щоб мерщій заходило. Ном. № 10057. Притомився він і сів собі спочивати. Рудч. Ск. І. 118.

Стокми́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Столковаться, сойтись, условиться. Вх. Уг. 260. Як у заклад ідуть, або стокмляться у продажі, то перебивають таким руки. Ном. № 14062. Стокмився Ярош за коня. НВолын. у.

Харци́зник, -ка, м. = Харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

*Военный — військо́вий, воє́нний; В. академия — військова́ акаде́мія; В. игра — воє́нна гра; В. почта — військова́ по́шта; В.-воздушный флот — військо́во-повітря́на фло́та; В-но-врачебное заведение — військова́ ліка́рня; В-но- голубиная почта — військо́во-голуби́на по́шта; В-о-морская Раб.-крест. инспекция — військово-морська Роб.-сел. інспе́кція; В-о обязанный — військо́во-зобов’я́заний; В-о-прикладное упражнение — військо́во-прикладна́ впра́ва: Военно-санитарный поезд — військо́во-саніта́рчий по́їзд; В. служба — військо́ва́ слу́жба; В-о-статистический обзор местности — воє́нно-статисти́чний о́гляд місце́вости; В-о-строительный — військо́во-будіве́льний; В-о-технический — військо́во-техні́чний; В-о-учебное заведение — військово-навча́льний за́клад; В-но-финансовый — військо́во-фіна́нсовий; В-о-химическая служба — військово-хемі́чна слу́жба; В-о-хозяйственный — військо́во-господа́рчий; В. событие — воє́нна поді́я; В. положение — військови́й стан; В. действия — воє́нні ді́ї; В. глазомер — військо́вий окомі́р; В. комиссар — військо́вий коміса́р; В комиссариат — військо́вий комісарія́т.

*Заведение — за́клад, -ду; З. военно-лечебное — військова́ ліка́рня; З. военно-учебное — військо́во-навча́льний за́клад; 3. лечебное — ліка́рня.

*Закрой — за́клад, -ду; В закрой — на(в)закла́д.

*Заложение — осно́ва, -ви, закла́д, -ду; З. ската — закла́д схи́лу.

*Скат — по́кіт, по́коту, схил, -лу; спади́стість, -тости; С. бруствера — схил бру́ствера; С. вогнутый — угну́тий схил; С. выпуклый — опу́клий схил; С. естественный — приро́дній по́кіт; С. конический — коні́чний схил; С. крутой — крути́й схил; С. пологий — поло́жистий схил; заложение ската — закла́д схи́лу.

*Учебный — учбо́вий; У. заведение — учбо́вий за́клад; У. патрон — учбо́вий набі́й; У. плац — учбо́вий плац; У. пособие — учбо́вий підру́чник, прила́ддя; У. сбор — учбо́вий збір.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

гріхи́ня, гріхи́нь рідко та, що має гріхи, грішить. [Почувши, що Ненаситність покинула заклад, чоловік підвівся і направився до дверей, хотів наздогнати гріхиню. (Маргарита Сурженко «Квартира київських гріхів», 2017).] див.: грі́шниця

ре́кторка, ре́кторок; ч. ре́ктор жінка, яка очолює заклад вищої освіти. [Починаючи з лютого минулого року, МОЗ ухвалило рішення усунути Амосову від виконання обов’язків ректорки НМУ через незабезпечення умов проведення іспитів «Крок» (система екзаменів для визначення компетенції студентів-медиків <…>). (Український тиждень, 2019). В якийсь момент там вибухнув страйк, ректорка університету, яка розповідала нам про це, була змушена вперше зізвати студентський парламент. (Збруч, 2018). – Тих, хто пише в мене наукові роботи, я націлюю саме на те, щоб обирали теми, пов’язані з нашим архівом, – каже пані ректорка. (Україна молода, 2012). Річ у тім, що до Львова у 1988 році приїхала ректорка Краківської музичної академії. (Високий замок, 2003).]

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Закла́дъ = заста́ва (С. Аф.), заставщи́на (К. З. о Ю. Р.), закла́д.

Бить, ся = 1. би́ти, ся, лупи́ти, ся, лупцюва́ти, ся, колоти́ти, ся. (Батого́м, ре́мнем, малахає́м то́-що) — бато́жити, пу́жити, шмага́ти, супо́нити, чухра́ти, ні́жити, переза́ти. — Лупіть Рябка, чухрайте, ось баті́г. Гул.-Ар. — Разів із шість Рябка водою одливали, і скільки раз його, одливши, знов шмагали. Гул.-Ар. — (Важки́м чим) — гати́ти. — Схопив рубель, тай почав гатити. — (До кро́ви) — би́ти на олїю. — (До спинків) — басама́нити. — (Ду́же тя́жко) — тузи́ти, тузова́ти, тю́жити, шпа́рити, пері́щити, лу́щити, гати́ти. — Приставив тарани до брами, в ворота зачали га́тить. Кот. — (Кулака́ми де попа́ло) — сади́ти, стусува́ти, товкма́чити, стусанів дава́ти, манїжити, кудо́вчити. — А він її за коси з печі, тай давай манїжити. н. к. — Я його зараз за потилицю, тай почав кудовчити. н. о. — (Колїнками) — колїнчити. — Звалив його, колїнчив, колїнчив, тай викинув за двері. н. к. (Ло́бом, рога́ми) — бу́цати, ся. — Ходить, як овечка, а буцає, як баран. н. пр. — (Нога́ми заднїми) — брика́ти, ся, хвиця́ти, ся. — Знай, кобило, де брикати. н. пр. — (Немилосе́рдно) — катува́ти. — Буду тебе бити, буду катувати, а як прийде недїля — буду нишу мати. н. п. — (Па́лицею) — дуба́сити. (Па́лею) — па́лї дава́ти. — (По пи́цї) — ля́скати, ля́паса дава́ти, ляща́ дава́ти, ляпанця́ми годува́ти. — А він йому раз і вдруге ляща дав, так пішов. Як почав він його ляпанцями годувати. — (Різка́ми) — сїкти, па́рити, чу́стрити, чу́хра́ти, шпа́рити, пері́щити. — (Хворости́ною то-що) — хворости́ти, хво́їти, хви́ськати, хво́ськати, цви́гати. 2. вбива́ти, забива́ти, розбива́ти, вибива́ти, збива́ти, би́ти. — Забвати палю, гвіздок, кілок. — Вбивати вола. — Розбиватти посуду. — Вибивати медалї. — Збивати масло. 3. викида́ти. – Риба викидає икру. 4. (про звук) – би́ти, плеска́ти, ля́скати. — Бить въ бараба́нъ, въ наба́тъ = би́ти в бараба́на, б. на споло́х, на ґва́лт. — А він побачив злодїїв, кинув ся на дзвіницю тай давай на сполох бити. — Бить въ ладо́ни = плеска́ти, в доло́нї плеска́ти. — Іде́ мали́й та в долонї плеще: гуляй, мамо, нема батька ище. н. п. 5. (про се́рце) — колоти́ти ся, тьо́хкати, сту́кати, тїпати ся, тріпати ся. — Серце в грудях колотить ся, як не вискочить. О. Мор. 6. (про тиць) — тріпати ся, тїпати ся. — Синиця в клїтцї тріпаєть ся. С. Ш. 7. (про хворо́бу) — трясти́. — Лихоманка трясе. – Бить баклу́ши = д. Баклу́шничать. — Бить ся объ закла́дъ = заклада́ти ся. — Один усе закладав ся, та без штанів і зостав ся. н. пр. — Би́ть ся я́йцами = на́вби́тки би́ти ся. — От вони похристосувались, тай почали крашанками навбитки бити ся. — Бить нога́ми = брика́ти ся. — Не підходьте до сього коня: він брикає ть ся. — Бить чело́мъ = Проха́ти ми́лості, чоло́м дава́ти. — Тай поїхали до столицї, прохати милостї у царицї. н. п. — Його добром, та йому й чолом. н. пр.

Держа́ть, ся = держа́ти, ся (С. Аф.), трима́ти, ся (С. Л. Ш.); ма́ти. — Держи з заду, бо упаду. н. пр. — На Бога складай ся, а розуму тримай ся. н. пр. — Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому. н. пр. — То така правда, як вона кашляє, а припічка тримаєть ся. н. пр. — До Сьвятого Духа тримай ся кожуха. н. пр. — Маємо тримати тую науку, которую нам подали Сьв. Отцї. Б. П. — Треба все мати про запас, — Держа́ть за замко́мъ = під замко́м держа́ти. — Д. въ па́мяти = памята́ти. — Д. въ та́йнѣ = таїти. — Таїла від Бога, та чортові сказала. н. пр. — Д. пари́ = заклада́ти ся, у закла́д, об закла́д би́ти ся. — Він усе закладав ся, та без штанів і зостав ся. н. пр. — Д. на умѣ́ = ма́ти на ми́слї, на ду́мцї. — Скажи, моє серце, що маєш на мислї. н. п. — Д. постъ = постува́ти, пісникува́ти. С. Л. — Д. себя́ = пово́дитись. С. З. — Він добре поводить ся. — Д. себя́ опря́тно = ходи́ти че́пурно, охай́но. — Не жури ся, моя ненько, ходить Ляшок чепурненько. н. п. — Д. совѣ́тъ = ра́дитись, ра́ду ра́дити, радова́ти. (К. Ч. Р.). — Чи там раду радить, як на Турка стати. К. Ш. — Д. чью́ сто́рону = тягти́ за ко́го ру́ку. — Він за його тягне руку. — Держи́ карма́нъ! = чо́рта з два́, за́втра з мішко́м! — Д. правѣ́е, лѣвѣ́е = бери́, верни́ на пра́во, на лїво, цобе́, цоб! — Д. ухо остро́ = гляди́-но, бережи́сь.

Заведе́ніе = 1. заво́д, закла́д. — Богоуго́дное заведе́ніе = богадїльня, шпита́ль. — Пите́йное заведе́ніе = шино́к, шинк, корчма́. — Краси́льное з. = краси́льня. — Тракти́рное з. = трахти́рь. — Пра́чешное з. = пра́льня. — Уче́бное заведе́ніе = закла́д науко́вий, шко́ла. 2. зви́чай, поведе́нция, заво́д, поря́дки, заво́дки. — Така вже в нас поведенция, — що маєм робити? Кот. — Тепер у нас такі заво́дки, щоб комини були цегляні. С. Л. — У насъ тако́е заведе́ніе = таки́й зви́ча́й у нас, така́ у нас поведе́нция, такі поря́дки. — У насъ и заведе́нія тако́го нѣтъ = сього́ у нас і в заво́дї не ма́є, тако́го і зви́чаю у нас нема́, сього́ у на́с не во́дить ся.

Закла́довать, ся = би́тись об закла́д, уда́рити в закла́д, заклада́ти ся (С. Аф.). — Один усе закладав ся, та без штанів і зостав ся. н. пр. — Заспорили, та й ударили в заклад на сто цїлкових. н. к.

Залогъ = 1. заста́ва, застано́ва (С. Л.), за́клад. С. Жел. — Хто заставу свою у кого викупувати будеть. Ст. Л. — Кождая застава і долг позичений давности не мають. Ст. Л. — Взять въ зало́гъ = взя́ти у заста́ву. — Взяв у заставу млин, то він не боїть ся за свої гроші. — Отда́ть въ зало́гъ = заста́вити, застанови́ти, відда́ти під заста́ву. — Сорочку викупив, а свиту заставив. н. пр. — Освободи́ть изъ подъ зало́га = ви́купити заста́ву, ви́купити з заста́ви, с під заста́ви. 2. д. За́лежь 2.

Креди́тный = кредито́вий. С. Жел. — Креди́тное учрежде́ніе = кредито́вий закла́д, ба́нок. — Віддав свої гроші у банок. — К. биле́тъ = папі́рка, бома́жка. (С. Ш.). — Розміняв бомажку на дрібні гроші.

Пари́ = закла́д. — Заклад не йде в лад. н. пр. — Держа́ть пари́ = об закла́д, у закла́д би́тись, йти́, заклада́ти ся. – Боже борони йти в заклад. н. пр. — Можна бити ся об заклад, що... Кн. — Спорь як хоч, а об заклад не бий ся. н. пр. — Не заходь з дядьком у заклад. н. пр. — Собаки закладались, та хвостів позбувались. н. пр. — Син з батьком закладавсь, та в яйцї оставсь. н. пр.

Пробива́ть, проби́ть, ся = пробива́ти, проби́ти, ся. — Проби́ть закла́дъ = програ́ти закла́д. — Проби́ло два часа́ = ви́било дру́гу годи́ну. — Пробива́ется (про рослину) = витика́єть ся, зіхо́де. — Ко́е какъ пробива́ется = сяк так перебива́єть ся.

Прозакла́довать, прозакла́дывать = 1. заставля́ти, застановля́ти, заста́вити, застанови́ти (частинами, д. Закла́дывать 3). 2. прозаклада́ти, програ́ти закла́д.

Учрежде́ніе = устано́ва (С. Ш.), за́клад. — Маємо такі заклади урядові, як школа. Кн.

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)