Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «земляк»
Шукати «земляк» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Земля́к – земля́к, края́нин.
• -мляки́, собир. – земля́цтво, края́нство.
Единозе́мец – земля́к, краяни́н (гал.).
• -мка – земля́чка, края́нка.
Знако́мец – знайо́мець (-йо́мця), знайо́мий, знако́мий (-мого) (диал. знакі́мець), (участвов. в угощении или выпивке) сват, (вежл.) земля́к; см. Знако́мый 1. [Та де-ж наш учора́шній сват! (Звин.)].
Ка́торжник – ка́торжник, ка́торжний, сибі́рний (-ного). [В кайда́ни заби́ті із нор зо́лото вино́сять… то ка́торжні (Шевч.)].
• Беглый -ник в Сибири – варна́к. [Наш земля́к і недому́чений варна́к стари́й той був (Шевч.)].
• -ник клеймённый – ка́торжник шта[е]мпо́ваний, шельмо́ванець (-нця) (Сл. Гр.).
Компатрио́т, -тка – компатріо́т, -тка, земля́к, -ля́чка, краяни́н, -я́нка.
Нашезе́мец, -зе́мка – земля́к (-ка́), земля́чка, наш чолові́к (мн. на́ші или на́ські лю́ди), (наш) краяни́н (мн. на́ші края́ни), (на́ша) края́нка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Земляк, землячка – земля́к, землячка, края́нин, краянка, (собир.) земля́цтво, края́нство, земляки.
[Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Т.Шевченко). — Як рано? Добрі люди уже давно облягли спати. Нащо тобі Христя? — Нужно-треба. Я недавно почув, що вона здесіча, а ми з одного села. Прийшов провідати землячку (П.Мирний). — Я помилився, хутко показали мені сю помилку твої краяни (Л.Українка). До батька Миколи приїхали гості, із заходу сонця і сходу краяни (О.Маковей). Казали: прийшов юнак із степу, з Хортиці, сюди, в ліси, помститися. Казали: тільки краяни радіють (де верби на ставок похилилися), тільки чабани й байстрюки радіють, а іншим — смерть (М.Хвильовий). Я думав, що Святий Дух потрібно обороняти не лише від районних єфрейторів, а й також від тутешніх «трударів», які своїм гострим суперрадянським нюхом нібито уловили загрозу, що віяла від Святого Духа. Ох, краяни ви мої, краяни… А втім, «тутешні» — це тільки ширма, за ширмою ось цей сірий молодик, приблуда Пиндилик, районні, обласні, московські єфрейтори (Роман Федорів). Маґістр, важко поранений в коліно розривною кулею, зумів вирватися з-під смертельного вогню й затаївся в Шубранці, де з ноги повитягували осколки. Дошкульною раною заопікувалася краянка Чайка – Ганна Заячківська. По якімсь часі вони через Прут дісталися до Стрілецького Кута (Михайло Андрусяк). Я давно намагаюся довести просту і, як на мене, очевидну думку: Міхаіл Афанасьєвіч Булґаков, якого дехто прагне включити до пантеону української культури на тій підставі, що він наш земляк, щиро ненавидів Україну як таку. <…> Для нього єдина прийнятна Україна – це російська провінція, яку слід цивілізувати силами інтелігенції, що житиме в затишній квартирі з пічкою, самоваром під лампою та книжковою шафою з Пушкіним (Ю.Макаров)]. Обговорення статті
Дурманящий – що (який) дурманить, дурма́нний, дурма́нливий, одурма́нливий, па́морочливий, запа́морочливий, запа́морочний, моро́чливий, (задуряющий) заду́рливий, (пьнящий) п’янки́й.
[Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо, і їм немає потреби вбивати одні одних своїми одурманливими пахощами, як це роблять їхні родички-лісовички (В.Земляк). Перед нею мигнула блискавка, а під ногами запалась земля. Глибока, морочлива чорна безодня (М.Коцюбинський). …пані Мержинська спиняє візочок — поправити укривальце, нахиляється, рвучко роздутими ніздрями спрагло вбирає теплий, хлібний, дурманливий пах немовлячої шкіри, не втерпівши, з вибухом щасного сміху втискає обличчя в піну мережив, в курчачий, піддатливий лоскіт, ніжно сюркоче, прицокує язиком (О.Забужко). Довкола так само чувся одурманливий запах і так само бриніла крильми тьма мух (Валерій Шевчук). Паморочливий запах джунглів (Ю.Покальчук). Задурливий пах.] Обговорення статті
Ёжик – (уменш.-ласк.) їжачок, (волос, шерсти, травы) їжачок, (волос, ещё) йоржик:
• стричься ёжиком – стригтися йоржиком (їжачком).
[Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (М.Коцюбинський). Але Калитка не квапився говорити. Нащось погладив долонею їжачка на голові, од чого той наїжачився іще більше (Василь Земляк). Генерал стукнув кулаком по столі, від чого його обличчя з прямим поглядом, з сірими водянкуватими очима, випнутими вилицями та йоршиком білявого волосся робило його образ правдивим та романтичним; тож він стукнув по столі кулаком, і на запитання її батька Митрофана, що колись навіть навчався у семінарії, чому ми не перемогли у Афганістані, — чітко, під дзвін кришталю і криги, що плавала у жовтому віскі, гаркнув: «А тому, що треба було більше розстрілювати. Наших. Наших, а не їхніх. Заградзагони. Польові суди. А так розпустили нюні. Треба цим сучим синам було побільше випускати тельбухів, а інакше ми скотимося в прірву, що скоро американці будуть будувати у нас капіталізм…» (О.Ульяненко)]. Обговорення статті
Интереснейший – щонайціка́віший, цікаве́нний, цікаву́щий, (преинтересный) прецікавий:
• интереснейшая книжка – цікавенна книжка;
• интереснейший случай – цікавущий випадок.
[— Одже ж вам, Уляно Денисівно, як я бачу, багато веселіше тут з такими веселими сусідами, ніж мені в канцелярії з нашими столоначальниками та стійчиками! — сказав Літостанський до Улясі. — З Лукії Наркисівни і справді вийшов би прецікавий та превеселий столоначальник. Я був би радніший служить в її столі, ніж в нашого нудного та вередливого начальника (І.Нечуй-Левицький). Вони навіть сватали мене до себе на службу‚ але я‚ як земляк славетного Григорія Савича‚ казав‚ що світ мене ловить‚ та не спіймає‚ хоч насправді той світ постійно хапав мене за шкірки, як паршивого кота‚ й особливо боляче ухопив‚ коли я з намови тих таки високих політиків зв’язався з одною небезпечною аферою‚ яку згодом назвав «Операція «ватяні штани». Погодився я на ту цікавенну пригоду не за гроші‚ вона імпонувала не тільки моїм авантюрним уподобанням‚ а‚ так би мовити‚ й громадянським… (В.Шкляр). Так-так, кумедне окуляристе створіння із зачіскою-їжачком виявилося саме Ориною — найбільшою розбишакою на всю школу, де вчилася Стефина сестричка Ліза. Саме від Лізи Стефа наслухалася про Орину чимало цікавущого (І.Андрусяк). З кількома, як бачте, котами познайомилися ми з вами і побачили, що достоту цікавущі вони істоти (І.Андрусяк, перекл. Т.С.Еліота). За кілька днів я дізнався силу цікавущих речей про нашого директора! В його минулому виявилося більше мерзоти, ніж у портовій в’язниці під час війни (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)]. Обговорення статті
Надоедливый, надоедчивый – набри́дливий, обри́дливий, обри́дний, доку́чливий, доку́чний, надоку́чливий, (редко) уку́чливий, (пров.) уві́ристий, (назойливый) дої́дливий, в’ї́дливий, насти́рливий, насти́рний, навра́тливий, назо́листий, (постылый) осору́жний:
• надоедливый человек – надокучлива (набридлива) людина, (образн.) набридайло.
[Старий Іван Лаврусь скинув обридливу сльозу, що пробігла по всьому виду (Б.Грінченко). Доку́члива му́ха (П.Мирний). Добра́-б тобі́ не було́, осору́жна му́хо! (П.Мирний). Заглушав докучне сюрчання трав’яних коників (П.Мирний). Тут знову почувся їй заливний Загнибідин регіт. «Та й гіркий же цей Загнибіда! та й уїдливий який! Кому сльози, а йому смішки.» їй пригадалися Кирилові слова: п’явка не чоловік! «П’явка, п’явка і є!» —думалося їй. П’явкою був, п’явкою і згине! А їй же прийдеться тут цілих півроку бути, півроку слухати доїдливих речей, єхидного реготу (П.Мирний). Ганушеві хотілось просто з каменя стрибнути через тин і втекти од настирливої, причепливої баби (І.Нечуй-Левицький). Доку́чне ляпоті́ння дощу́ (Б.Грінченко). Таки́й уві́ристий чолові́к: скажи́ та й скажи́ пана́м! (АС). Вгору туман піднімається срібний, Хмарками-смужками в’ється; Дощик осінній, уїдливий, дрібний Падає, сиплеться, ллється (Г.Чупринка). Насти́рне пита́ння (М.Коцюбинський). Колись в своє убогеє село В докучливу осінню пору, Вночі до батькового двору Мене далеким вітром занесло (С.Васильченко). Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні звуть мрякою (Василь Земляк). — От такі ви всі, чоловіки! Коли б ви тільки знали, якими брутальними, жахливими, надокучливими стають чоловіки, коли вони намагаються упадати коло жінки, а вона цього не хоче (В.Вишневий, перекл. О.Гакслі). І це вона робила з такою вправністю, з якою керувала готелем і тримала на відстані п’яних, хтивих та надокучливих гостей, беручи з них усе, що тільки можна, не даючи їм нічого, але нікого надовго й остаточно не відштовхуючи (С.Панько, перекл. І.Андрича). Краще залишитися приємною згадкою, ніж набридливою присутністю]. Обговорення статті
Сельмаг – (сельский магазин) сільмаг.
[Купив  у сільмазі сірників та цигарок (Є.Гуцало). Глипа сьогодні не прийде, гомоніла мати, бо в сільмаг привезли молдавське вино, і рідненькі брати так перечепилися через ящик з пляшками, що навряд чи й зведуться на ноги до ранку (В.Близнець). Дід Антип задоволене слухав, як розмірене тіктакали ходики, наче сперечаючись з новеньким будильником, купленим цього літа в сільмазі, та все жалкував, що не було в ньому такої зозулі, як у баби Устини (В.Земляк). Відомо: гроші в комуністичному сільмазі виглядали такими ж зайвими, як і продавці, тому викликали в робітників вельми помірний трудовий ентузіазм. Інша справа - добрий самогон. Склянка на сніданок, склянка на обід — і до вечора корова вже мала над головою новий дах (О.Бойченко)]. Обговорення статті
Сородич –
1) родич;
2) (близкий по происхождению, земляк) земляк. Обговорення статті
Шелестящий – що (який) шелестить, шелесткий, шелестливий, шелестячий, шамки́й, шарудливий, шурхітливий, (сильно) лопотючий, лопотливий:
• шелестящая одежда – шелесткий одяг.
[Купила собі ситцю на спідницю, та там такий цупкий та лопотючий (Сл. Гр.). Часом вона помічала, що низом, поміж комишами, щось проскакувало, а шамкий сухий лист очерету тоді тріщав (М.Коцюбинський). Вгорі, над садом, у всіх напрямах прорізують закурену димом міста небесну блакить аероплани, обливаючи тишу саду лопотливим гуркотом моторів (В.Винниченко). За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе, усипане жовтою волоттю і де-не-де чорною сажкою (В.Земляк). Шелесткі лиця чекали і дивилися; шелестячі голоси заповнювали темну мушлю печери (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Поля, укриті рясними росами, сяяли, мов срібна парча, а у видолинках густого лісу купчилося шурхітливе листя, що шелестіло під ногами (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗЕМЛЯ́К оказ. однозе́мець.
СООТЕ́ЧЕСТВЕННИК укр. земля́к, края́нин.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Земляк – земля́к, -ка́; -лячка – земля́чка, -ки.
Единоземец – земля́к, -ка́; -мка – земля́чка, -ки.
Соотечественник – земля́к, -ка́, отчи́зник, -ка, -ница – земля́чка, -ки, отчи́зниця.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бесплатно
• Бесплатно сделать, получить, дать что-либо – зробити, одержати, дати що безплатно (неплатно, безвідплатно); без плати зробити, одержати, дати що; (розм.) дурно (задурно, дармо, даром, задарма, на дурницю) зробити, одержати, дати що; за спасибі; (жарт.) за так гроші (грошей). [Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. Чубинський. Чи бачили — робити на дурницю! Кочерга. Як тільки прийдете — стукніть у моє віконце. Просто так, за спасибі. Земляк. Для тебе ні по чім: за так гроші. Кониський.]
• Бесплатная работа – безплатна (неплатна) праця (робота); (розм.) дармовщина.
Биться
• Бесплодно биться над чем – даремно (марно) битися (побиватися) коло чого (з чим, над чим); (образн.) мов та баба об сухий пень, битись.
• Биться головой обо что – битися (бити) головою об що (у що). [Вона б’ється головою об стіл, голосить. Коцюбинський.]
• Биться из-за куска хлеба – битися за шматок хліба; загорьовувати, загорювати (замозолювати, замозолити) шматок хліба; сльозами дороблятися [шматка] хліба. [Тепер будете собі сльозами хліба дороблятися. Руданський.]
• Биться над чем (над задачей) – битися (побиватися) над чим (на чому, коло чого). [А ще більше побивався над тим, як він пояснить це своїй Мар’яні. Земляк.]
• Биться не на жизнь, а на смерть – битися не на життя, а на смерть; битися [на життя і] на смерть; битися смертельно; битися до загину (до скону). [Ми з ними б’ємося не на життя, а на смерть, товаришу Чубенко. Яновський.]
• Биться об заклад – битися (іти) об заклад (у заклад, навзаклад); закладатися; (давн.) заставлятися; (лок.) забиватися [об заклад]. [Узяв зо злості та й забився з убогим об заклад на пару волів… Казка.]
• Бьётся как рыба об лёд – б’ється як риба об лід (як риба в ятері). Пр. Кидається (б’ється) як риба на сухому (суходолі). Пр. Кидається й сірим собакою, й білим, а ради не дасть. Пр. Б’ється сірим собакою — нічого не вдіє. Пр. Мається як у терню. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Земля́к, -ка́ –
1) земляк;
2) лягушка.
Краяни́н –
1) живущий в конце села;
2) земляк.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

земля́к, -ка́, -ля́че! -ляки́, -кі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Земля́к, -ка, м.
1) Землякъ.
2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. І. 16.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Краяни́н, -на, м. 1 ) Живущий в конце села.
2) Земляк. Сл. Нік.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Helianthus tuberosus L. — со́няшник бульби́стий (Ру, Оп), топіна́мбур (Вх3, Мл, Ру; Сл, Mk, Ос, Ук, Мс, Кри — СД, СТ), воло́ська рі́па (Сл; Чн, Ср, Ln, Mj, Ум, Ян4, Ів, Mk, Кри — СТ, СЛ); земляна́ гру́ша (Ру; Ан, Ln, Hl, Шс2, Сл, Ук, Кри — СТ, БУ), сонічник бульвистий (Вх2, Вх3, Вх6), со́няшник бульви́стий (Мл); барабу́ля туре́цька (Коб — ГЦ), бу́льба (Рг1, Лч, Ан, Шк, Mj, Дб, Ів, Сл, Mk, Ос, Мс — СД, СТ, ВЛ, ПС, БУ), бульва (Mk), голеріпа (Го1 — СЛ), гру́ші земляні́ (Рг1, Пс, Шм2 — СД, СТ), земляк (Mk), картопля́нка (Мс — СТ), пичова́ня (Мал — ЗК), піча́вка (Жл, Mk — ГЦ), ріпа (Сл — СД, ПС).
Solanum tuberosum L. — карто́пля (Сл, Ру, Оп; Вх, Рг1, Ср, Лч, Ан, Ln, Пс, Мн2, Вх1, Mj, Rs, Гр, Ян4, Дб, Ів, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб — ЗАГ); барабо́ля (Вх3, Вх6; Во, Вх, Рг1, Лч, Ан, Шк, Пс, Gs, Жл, Мн2, Вх1, Mj, Rs, Дб, Ів, Сл, Mk, Шл, Лс1, Лс2, Ва, Ос, Ук, Бк, Он, Гу, Гб — ЗАГ), барабо́ля звича́йна (Мл), белена бараболя (Вх1, Вх2), бу́льба (Вх1; Гв, Во, Вх, Рг1, Лч, Ан, Пс, Gs, Мн2, Вх7, Rs, Ів, Сл, Mk, Шл, Лс1, Лс2, Ва, Ук, Бк, Он, Ат, Гу, Мс, Гб, Коб, Мал — ЗАГ); баґаля́с (Вх7 — ДС), балабу́рка (Вх, Gs, Вх1, Гр, Гу — БУ), бандз (Вх, Вх1, Вх7, Шл — ВЛ, ДС), банду́ра(и) (Вх7, Ат, Сен — ЛМ), банду́рка (Вх, Gs, Вх1, Вх7, Mj, Ат, Гу, Гб — ДС, ГЦ, ЗК, ЛМ), бандурята (Гр), барабі́й (Вх7 — БО), барабіль (Жл), барабін (Вх1, Вх7 — ВЛ), барабо́ня (Вх1, Вх7 — ВЛ), барабу́ля(і) (Вх7, Hl, Mk, Бк, Ат, Гу, Гб, Коб — СТ, БУ, ГЦ), барбо́ля (Вх, Ан, Шк, Вх1, Ів), бераболя (Гв — ДС), біб (Гб — ДС), біб землений (Gs — ДС), біб земльови́й (Вх, Вх1, Вх7 — ДС), бо́льба (Вх7 — ВЛ), бранденбурка (Вх4 — ЛМ), бу́лі (Гд, Ат, Мс — СТ, БО, ГЦ), бу́ля (Вх, Вх1, Вх7, Он, Мс — СТ, БО), бульба́к (Вх7 — ВЛ), бульба́н (Вх7, Он — БО), бульбахи (Ду), бульбе́ґа (Вх, Вх1 — ВЛ), бульбиця (Гр), бу́льва (Вх7, Он, Ат — БО, СЯ), бульва́н (Вх7, Mj, Он, Ат — БО), бульма́н (Вх7 — БО), бундз (Вх, Gs, Вх1 — ДС), бурба (Яв), бу(о)ри́шка (Нв, Вх, Gs, Вх1, Км, Ат — ГЦ), бу́рка (Гр, Ат, Гу — ГЦ), бурочка (Вх, Вх1, Mj — ГЦ), буруба (Яв), гандабу́рка (Бк — БУ), гарбу́дз(и) (Он — БО), гарбу́з(и) (Он, Ат — БО, ЗК), гардибу́рка (Вх, Вх1 — ГЦ), гортопля (Пс), горто́хлі (Ан), гру́шка (Вх — ДС), грушка зем(ля)на (Гв, Вх1 — СЯ), ґайда (Вх, Gs, Вх1 — ВЛ), ґалґа́н (Вх7 — ВЛ), ґалух (Вх, Вх1, Mj — ДС, СЯ), ґараґоля (Вх, Вх1 — ДС), ґардо́х(а) (Вх7 — ВЛ), ґордзола(я) (Вх, Вх1 — ЛМ), ґролі (Гб — ЛМ), ґру́ля(і) (Вх, Вх1, Вх7, Mj, Дб, Ат, Сен — ЛМ), ґурдзала (Вх5 — ЛМ), да́р’я (Лс2 — ПС), дзем’як (Вх7 — ЛМ), земля́к (Во, Вх7 — ВЛ), земля́нка (Вх7 — ДС), земня́к (Гв, Вх, Лч, Ан, Вх1, Гб — ПД, ГЛ, ЛМ), зим’як (Вх7 — ЛМ), зіма́к (Вх7 — СЯ), зім’я́к (Вх5, Вх7 — СЯ, ЛМ), кантопля (Гр, Mk), кантоха (Гр — СЛ), каракуля (Вх, Вх1, Mj — ВЛ, ДС), карпеля (Вх, Вх1 — ЛМ), картойля (Mk), карто́кля (Ан — СТ), карто́па (Вх7 — ВЛ), картофе́лі (Мс — СТ), картофель (Tl), картофій (Пс), карто́ф’ї (Ат — БУ), карто́фля(і) (Во, Ан, Gs, Вх1, Вх6, Hl, Mj, Ум, Ів, Mk, Бк, Ат, Мс, Гб — СТ, ПД, ВЛ, ДС, БУ, ЛМ), карто́х (Вх7 — ВЛ), карто́ха (Вх7, Шл, Лс2, Мс — СТ, ПЦ, ДС), карто́хель (Вх7 — ДС), карто́хля (Ан, Вх1, Вх7, Гр, Ів, Mk — ПД, ВЛ), карто́шка (Ан, Шс2, Ос, Рм, Ат, Мс, Гб — СТ, ПД, ВЛ), карчоха (Вх, Gs, Вх1, Сл — ВЛ, ДС), клу́бні (Мс — СТ), компе́ря(и) (Вх4, Сва, Сен — ЛМ), компір (Вх, Вх1 — ЛМ), конфе́ря (Вх4 — ЛМ), ко́пка (Пр — СД), корто́пля (Мс — СТ), корч (Лс1 — СД), кромпель (Вх, Вх1, Вх7, Mj, Mk — ДС, БО, ЗК, ЛМ), кро́мплі (Сл, Он, Ат — БО, ЗК), кру́мпе(і)ль (Вх4, Ат — ЗК), кру́мплі (Он — БО), кумпери (Mj — ВЛ), куртофля (Вх, Вх1 — ЛМ), мандабурка (Бк — БУ), манди(е)бу́рка (Во, Вх, Gs, Вх1, Ощ, Бк, Он, Ат, Гу — БУ, БО, ГЦ), рє́па (Лс2 — ПС), рі́па (Вх, Вх1, Вх7, Mj, Ощ, Сл, Mk, Лс2, Он, Ат, Гу, См, Кар, Коб, Мал — СД, ВЛ, ПЦ, ПС, ДС, БО), тромпа́к (Вх7 — ЗК), цибу́лька (Гр). \ Сорти: аґресанка (Ощ — ГЦ), аґрізо́нка (Он — БО), адрисо́нка (Он — БО), америка́нка (Сл, Коб — ДС), балаба́нка (Гр), ба́уманка (Бк — БУ), брунатка (Жл), бугайка (Яв), бураче́(є́)нка (Ощ, Mk — ГЦ), голубишєнка (Ощ — ГЦ), голубушенки (Mk — ГЦ), горя́нка (Он — БО), гутя́нка (Он — БО), ґе́ла (Лс1 — СД), д(ґ)івчурка (Вх, Ощ — ГЦ), за́круцьки (Вх), зеле́(і́)нка (Ощ, Он — БО, ГЦ), кармазинка (Ощ — ГЦ), кильбаба́ (Гб — СТ), коблі (Он — БО), коренни́ці (Гд — БО), кривульки (Вх — ЛМ), кру́цики (Бк — БУ), круцьки (Вх), лаги́рка (Пр — ПС), летівки (Жл), лисуха (Rs — ВЛ), маґдебурка (Вх7), мадя́рка (Он — БО), мазурки (Вх — ЛМ), ма́йка (Бк — БУ), мандибонє (Ощ — ГЦ), мари(і)ґанка (Сл, Гб — СД, ДС), марикани (Mk — ПД), марика́нка (Вх7, Ощ, Mk, Бк — ПД, БУ, ГЦ, ЗК), марті́вка (Бк — БУ), мерчи́нка (Он — БО), ме́сєчка (Лс2 — ПЦ), могиля́нка (Бк — БУ), мориґанка (Rs — ВЛ), пелехачики (Жл), поспі́хи(а) (Вх, Ар — ПЗ), поспі́шка (Rs, Лс2 — ВЛ, ПЦ), пру́ска (Пр — ПС), пукачка (Гб — ЛМ), раню́шка (Мо — СТ), рапаки (Он — БО), рахині (Вх — ДС), ре́панка (Гб — СТ), рогалики (Вх), роґалі (Он — БО), роґальки (Мл, Mk — ПД, ДС), рогани (Вх — ЛМ), роглик (Гб — ЛМ), самосійка (Гб — ЛМ), сибі́рка (Пр — ПС), синьоо́чка (Коб — ДС), сорокаде́нка (Коб — ДС), сорокі́вка (Лс2 — ПЦ), стояни (Mk — ПД), струпавки́ (Гд — БО), сцібаба́ (Гб — СТ), топази (Mk), цига́нка (Ар — ПЗ), чехи (Вх — ЛМ), шампанка (Гр), шаплянки́ (Гд — БО), шарпанка (Гр, Mk — ГЦ), штайфірки (Вх — ЛМ), ю́бель (Лс2 — ПС), янівка (Гб — ЛМ), ячмінки (Гр).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

земля́чка, земля́чок; ч. земля́к
та, хто народилася з кимось на одній землі. [Вдало виступає на іграх наша землячка дзюдоїстка Катерина Шепелюк. (7 днів, 2017). Це ж не мої іменини, а печальна тризна по моїй незабутній подрузі, по вашій геніальній землячці, по великій людині і великій письменниці. (Галина Тарасюк «Сестра моєї самотності», 1993). І обізвався високий чоловік: – Оце привів я вам вашу землячку… (Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців», 1956). Землячко любая, Раїса Павлівна! (Олена Пчілка «Товаришки», 1887).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 301.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 3, 1972, с. 559.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Земля́къ, чка = земля́к, чка, зб.земля́цство, інодї вживаєть ся теж: на́шенець.— Позбірало ся все наше земляцство до гурту. Чайч.
Единозе́мецъ, единозе́мка = земля́к, земля́чка (укр.), края́нин, края́нка. (Гал.).
Своезе́мецъ = земля́к.
Созе́мецъ, созе́мка = земля́к, земля́чка.
Сооте́чественникъ, ца = земля́к, земля́чка.
Соплеме́нникъ,ца = одноплеме́нець, ниця, земля́к, земля́чка.

Запропонуйте свій переклад