Знайдено 59 статей
Шукати «маневр*» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Манё́вр – мане́вр (-ру). • Манё́вры – мане́ври. [По жнива́х йому́ прийшло́сь іти́ на мане́ври (Франко)]. |
| Мане́вренный – маневро́вий. [Маневро́вий по́їзд (Київ)]. |
| Маневри́рование – маневрува́ння. |
| Маневри́ровать –
1) маневрува́ти; 2) (хитрить) крути́ти. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Манёвренность – маневровість (не маневреність!).  |
| Ёлки-палки, ёлы-палы, эвфем. – бляха-муха, йосип драний, йо́пересете, йо́келемене, йо́перний театр, (рус.) йолки-палки, йопсіль-мопсіль, японський городовий. [Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? На щастя, ця держава, як і будь-яка інша, цілком справедливо заслуговує на ліквідацію, у всякому разі — на поступову ліквідацію, і чергове святкування її дня народження має сприйматись як чудесний спосіб ще раз нагадати одне одному про те, що в нормальному суспільстві, суспільстві, що не страждає на запори національної самоідентифікації, армію потрібно розпустити, клерків потрібно депортувати, футбольні клуби потрібно експропріювати, міліцію потрібно навчити виконувати хоч щось для суспільства корисне, а державу потрібно просто валити. З днем народження, Україно! (С. Жадан). …йолки-палки, ми ж були вродливим народом, леді й джентльмени, відкритозорим, дужим і рослявим, самовладно-міцно вкоріненим у землю, з якої нас довго видирали з м’ясом, аж нарешті таки видерли, і ми розлетілись, розтрусились по всіх широтах обстрапаним пір’ям із розпоротих багнетами подушок, наготованих, було, на придане, — ми-бо все чекали свого весілля, вишивали собі пісень, хрестиком, слово до слова, і так упродовж всенької історії, — ну от і довишивалися (О. Забужко). «Йокелемене» — тільки й думав я, а вона забігала то зліворуч, то справобіч, змушуючи мене до маневру (Б. Жолдак). Йопересете! Та скоро вже буде ранок! (А. Дністровий)]. |
| Закулисье – закулісся, залаштунки. […потім навалився тісний еротичний кошмар: невидимі руки, багато рук пестили її звідусіль — настійно, гаряче, душно, і треба було зібрати всі сили, щоб випручатись, — і опинитися в величезній, з високим, як оперні залаштунки, склепінням, лунко-порожній залі, сям-там по-конструктивістському позаставлюваній, наче теж театральним реквізитом, — недбало задрапованими тумбами, постаментами з пап’є-маше, якимись драбинками, у схожому на темну печеру нефі височів подіум, і звідусюди зліталася, із свистючим шелестом крил і плащів, і мостилася по всіх тих підвищеннях Шляхта Тьми… (О.Забужко). Всі до всіх звертаються, ніхто нікого не чує. Тим часом у політичному закуліссі ведуться якісь змови і перемови, потаємні торги й прелімінації. Лідери хитрують і маневрують, еластично прогинаються, потенціал компромісів росте. Держава втрачає важелі управління. Президент сидить десь на дачі в екзилі (Л.Костенко)]. |
| Капитан – (лат.) капітан, (народн., устар.) копитан: • быть капитпном – капітанува́ти, бу́ти за капіта́на; • капитан дальнего плавания – капітан далекого плавання; • капита́н корабля – капіта́н корабля́, (редко) корабле́вий капіта́н; капіта́н-лейтенант – капіта́н-лейтена́нт; капита́н 1-го ранга – капіта́н пе́ршого ра́нгу. [Ї́хав пан копита́н, став, дівчи́ни попита́в (Номис). Як п’ян, то й копитан, а як проспався, то й свині злякався (Пр.). — Я, серце, удова. Ще торік влітку саме в страшенну спеку були маневри під Білою Церквою. Була зібрана незліченна сила війська. На маневрах мій чоловік, капітан, надісь од духоти та пороху, впав з коня, а натовп причавив його на землі, його підняли вже мертвого… (І.Нечуй-Левицький). За хвилю прибув на місце капітан у товаристві кількох офіцерів (І.Франко). Ще як мав він дванадцять років, узяв його до війська капітан якийся, що за компанією своєю випадком через наші краї проходив, і знов же в мундирі військовому, як той павич розцвічений, блищиками кришталевими та ланцюжками сталевими кругом обвішаний. Сьогодні на ньому одне вбрання, завтра вже інше, і мудроване ніби й мальоване, так легеньке ж і дешевеньке (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Військовий, коли не вбиває,— просто дитина, і забавити його дуже легко. Не маючи звички міркувати він, коли до нього звертаються, змушений, силкуючись зрозуміти вас, докладати тяжких зусиль. Капітан Фремізон не вбивав мене, тим паче не пив тієї хвилини, нічого не робив руками чи то ногами, а лише намагався міркувати. Це завдання було йому не під силу. Я, власне, тримав його за голову (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)]. |
| Отвлекающий – що (який) відверта (відвертає); здатний відвернути; відва́бливий, відвабний, (мед., воен.) відтяжни́й: • отвлекающее средство – (мед.) відворо́тне на́діб’я, відворо́тне; • действия, отвлекающие внимание – дії, що відвертають увагу, відтяжні́ (окозамилювальні) дії; • отвлекающий маневр, движение – відтяжни́й маневр, оманливий (оманний, облудний, підманний) рух (хід, маневр), (ещё) хитрий виверт, (спорт., ещё) фінт, удаваний випад. [Найкращу з моїх картин, можна сказати, твір мого життя, використали як відвабну червону ганчірку для бика (В.Горбатько, перекл. П.Кері)]. |
Парковка разг. – (место) стоя́нка, парко́вання, паркінг, (процесс) паркува́ння.  [Я намагався не ловити ґав і навіть спробував повторити оте паралельне паркування, як Джун Пеґґот колись продемонструвала біля «Старбаксу» в Атланті. Я до сьогодні в захваті від того маневру. Деякі чоловіки вели жінок під вінець навіть за менш захопливі вчинки (С.Стець, перекл. Б.Кінґсолвер)]. |
| Фигли-мигли, разг. – фиглі-миглі, фіґлі-міґлі. [Одного разу Львов дістав пишну передачу з волі. Харчову передачу. Цілого «сидора». Там були й помаранчі, й яблука, й гарна ковбаса, й франзольки, й різні «фиглі-миглі», й варення, й мід в глечичку… Але Львов не міг вкусити належно від благ тієї передачі, бо мав хронічну бігунку, яку хтось, до речі, назвав «революційною бігункою», нав’язуючись до партійного чину й «революційного» минулого товариша Львова (І.Багряний). — Як хрестили мене, то назвали просто Терезою без ніяких витребеньок та фиглів-миглів, без того дурного панькання та донькання (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Атож, красенем він ніколи не був, та вже й по молодості; сонце й вітри випалили йому шкіру незгірш од цеглин на мурах Сієни; тож, сидячи біля ніг своєї Панни в образі несміливого закоханця, капітан іноді ловив себе на думці, що фіґлі-міґлі залюбленого та кокетки не менш безглузді, ніж маневрування двох тутешніх армій, хоча іноді здавалося, що більше втіхи за намагання призвичаїти це гоже тіло до його огидної плоті було б у спогляданні цієї вдовиці нагою в обіймах юного Адоніса, або ж у шурах-мурах із якоюсь служницею (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «Ходімо», — сказав сторож. І повів його до перших рядів могил, серед яких одні виглядали скромно, інші претензійно і бридко, оздоблені мармуровими та всілякими іншими фіґлями-міґлями, здатними спотворити будь-що в цьому світі (О.Жупанський, перекл. А.Камю)]. |
| Ход – хід, рух, (шаг, алюр, побежка) хода, (течение) перебіг, процес, (развитие) розвиток, (направление) напрям, характер; (проход, отверстие, ещё) хідни́к, (шествие, ещё) похід, процесія, (приём, ещё) маневр: • в большом ходу (товар, изделие) – дуже уживаний, не залежується, не лежить, в [широкому] обігу, має великий попит, [великий] попит на (товар, виріб); • в ходе, по ходу (дела) – з розвитку справи; під час, у процесі, у ході справи; • в ход пошли кулаки – дали волю кулакам; • в ходу что – у вжитку що, попит на що; • дать ход делу – дати рух (хід) справі; зрушити справу; • дело пошло в ход – спра́ву зру́шено, спра́ва пішла́; • идти в ход, пойти в ход – (годиться) придава́тися, прида́тися; надава́тися, нада́тися на що, до чо́го, годи́тися, згоди́тися, знадобля́тися, знадоби́тися; (использоваться) використо́вуватися, зужитко́вуватися; • и ходу, дать ходу – і хо́ду, і хо́да, накивати п’ятами, дременути; • крестный ход – хресний хід; • на ходу – на ходу, у русі; (мимоходом) мимохідь; • на ходу глянуть – побіжно глянути; • не давать ходу – не давати ходу; • не иметь хода – не ма́ти хо́ду; • поддавать ходу – наддавати (піддавати) ходу; пришвидшувати хід (ходу); • полным ходом (идёт, шло что) – на повний хід; повним ходом; на повну пару; • пустить в ход аргументы – вда́тися до арґуме́нтів, наве́сти арґуме́нти; • пустить в ход все средства – удатися до всіх способів; ужити всіх засобів (заходів), пустити в хід; • пустить в ход новое слово – пустити в обіг нове слово; запровадити в ужиток нове слово; • пустить машину в ход – пустити в рух машину; запустити машину; надати руху машині; • с ходу – спрожо́гу, з на́скоку; • тайный ход – потайни́к; • умерить ход – придержати ходи; зменшити ходи; • ход болезни – перебіг хвороби; • ход событий – хід (перебіг, розвиток) подій; • ходу дать – дременути, лепеснути, чкурнути, драпнути, дати драла, накивати п’ятами; • ходы сообщения – (воен.) ходи сполучення; • чёрный ход – чорний хід; • это у нас в ходу – це в нас ведеться (заведено); це в нас звичайна річ; це в нас уживане, вживається. [Не домігшись успіху як першим разом, отець-настоятель не розгубився: він пустив у хід усю свою настійливість і настирливість, пишучи до неї листи, посилаючи посланців і пристаючи до неї, як заходила вона до церкви (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Агов, скоріш! Наддайте ходу в ноги, панове прямороги й кривороги, Представники всіх дідькових порідь! (М.Лукаш, перекл. Й.-В.Ґете). — Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Мріяв пізнати людей зсередини. Йому запропонували зробити це з чорного ходу (С.Є.Лєц)]. |
| Шуры-муры, разг. – фі́ґлі-мі́ґлі, шу́ри-му́ри. [Водночас Анрі-Максиміліан знав, що мила бере його на глузи — вкупі з іншими ласкавцями. Атож, красенем він ніколи не був, та вже й по молодості; сонце й вітри випалили йому шкіру незгірш од цеглин на мурах Сієн; тож, сидячи біля ніг своєї Панни в образі несміливого закоханця, капітан іноді ловив себе на думці, що фіґлі-міґлі залюбленого та кокетки не менш безглузді, ніж маневрування двох тутешніх армій, хоча іноді здавалося, що більше втіхи за намагання призвичаїти це гоже тіло до його огидної плоті було б у спогляданні цієї вдовиці нагою в обіймах юного Адоніса, або ж у шурах-мурах із якоюсь служницею (Д.Чистяк, перекл.. М.Юрсенар). — То там таки були якісь шури-мури? В підвалі? Потай? (Н.Трохим, перекл. С.Рушді). Дуже розумні діти підозрюють, що в лелеки з капустою якісь шури-мури] |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| МАНЁВР живомовн. ви́верт, ви́крут, викрута́с, комбіна́ція, образ. такти́чний хід, хід коне́м. |
| МАНЁВРЕННЫЙ укр. маневро́вий. |
| МАНЕВРИ́РОВАТЬ ще лаві́рувати; маневрирующий що /мн. хто/ маневру́є тощо, зда́тний маневрува́ти, маневрува́льник, прикм. маневро́вий, маневрува́льний, образ. у мане́врах, пор. лавирующий. |
| ЛАВИ́РОВАТЬ ще маневрува́ти, обмина́ти ри́фи /го́стрі кути́/, (уни-кати біди) викру́чуватися, петля́ти на всі бо́ки, (ризикуючи) балянсува́ти на ле́зі ножа́, оказ. еквілібрува́ти; лавирующий що /мн. хто/ ляві́рує тощо, зму́шений /зви́клий/ ляві́рувати, в’юн, крути́хвіст, прикм. лявірува́льний, ПЕРЕН. в’юнки́й, верткий, стил. перероб. ско́ком-бо́к-, маневру́ючи тощо. |
| ПРИЁМ (художній) за́сіб, (тактичний) хід, мане́вр, (урядовий) галиц. приня́ття, (гостей) гости́на, (у спорті) ви́пад [недозво́ленный приём недозво́лений ви́пад], (на працю) набі́р, (від кого) відбі́р, (ліків) зажиття́, /разовий/ до́за, фраз. на́ворот [в два приёма двома́ наворотами, за два навороти]; приём пи́щи укр. тра́пе́за, зажиття́ ї́жі; одни́м приёмом /в оди́н приём/ фраз. одни́м буке́том; |
| УЛО́ВКА ще мане́вр, фраз. фо́ртель. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Маневр – мане́вр, -ру: |
| Маневрировать – маневрува́ти. |
| Маневры – мане́ври, -рів. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
| Горочные маневры – спускалко́ві мане́ври. |
| Маневр – мане́вр (-ру). |
| Маневрирование – маневрува́ння, маневро́вання. |
| Маневрировать – маневрува́ти. |
| Маневровый – маневро́вий. |
| Маневры – мане́ври (-рів); • м. сложные – м. складні́; • м. служебные – м. службо́ві; • м. хозяйственные – м. господа́рські; • м. частичные – м. частко́ві; • м. производить – м. прова́дити. |
| Башня – ве́жа; • б. буровая – в. свердлова́; • б. водонапорная – в. водонапірна́; • б. коксовая – в. кокусо́ва; • б. маневровая – в. маневро́ва; • б. осветлительная – в. усто́ювальна; • б. охладительная – в. охоло́дна́; • б. поглотительная – в. вбирна́; • б. постовая – пост-ве́жа; • б. промывная – в. ми́йна; • б. стерилизационная – в. стерилізаці́йна. |
| Парк – парк (-ку); • п. (группа путей) – за́їзд (-ду); • п. вагонный – п. ваго́нний; • п. группировочный – з. гуртува́льний; • п. действующий рабочий – п. ужи́точний; • п. инвентарный – п. реманенто́вий; • п. классный, пассажирский – п. пасажи́рний; • п. маневровый – п. маневро́вий; • п. наличный – п. ная́вний; • п. отправления – п вирядни́й; • п. паровозный – п. паротяго́вий; • п. предельный – п. грани́чний; • п. прибытия, приемочный – з. прийма́льний; • п. приемочный – з. прийма́льний; • п. рабочий, действующий – п. ужи́точний; • п. разбивки – з. розподі́льчий; • п. сортировочный – з. сортува́льний; • п. товарный – з. ванта́жний; • п. трамвайный – п. трамва́йний. |
| Паровоз – паротя́г (-га); • п. балластный – п. баласто́вий; • п. горный – п. гірськи́й; • п. маломощный – п. малопоту́жний; • п. маневровый – п. маневро́вий; • п. мощный – п. поту́жний; • п. подменный – п. замі́нний; • п. подталкивающий – п.-підпиха́ч (-ча́); • п. промывочный – п. промивни́й; • п. резервный – п. резе́рвний; • п. сочленный – п. суста́вний; • п. станционный – п. стаці́йний; • п. товарный – п. ванта́жний; • п. турбинный – п. турбі́нний; • п. уравновешенный – п. зрівнова́жений; • п.-кукушка – п.-те́ндер (-ра). |
| Путь – шлях (-ху́); • п. (рельсовый), ж.-д. – ко́лія; • п. внутренний (водный) – ш. вну́трішній; • пути веерные – ко́лії віяло́ві; • п. водный – ш. во́дний; • п. временный – ш. тимчасо́вий; • п. выгрузной, ж.-д. – ко́лія виванта́жна; • п. витяжной – к. витяжна́; • п. главный – к. головна́; • п. грузовой – ко́лія, шлях ванта́жна, -ий; • п. гужевой – ш. возови́й; • п. двойной (два паралел. пути) – к. подві́йна; • п. двойной (из двух рельсов) – к. двої́ста; • п. деповский – к. депо́вська; • п. жесткий – к. тверда́; • п. занятый – к. за́йнята; • п. запасной – к. запасна́; • п. искусственный – ш. шту́чний; • п. карьерный – к. кар’є́рна; • п. кружной – ш., к. обкружни́й, -а́; • п. маневровый – к. маневро́ва; • п. маршрутный – к. маршру́тна; • п. нефтяной – к. нафто́ва; • п. обгоночный – к. обми́нна; • п. об’ездной – к. об’їздо́ва́; • п. обменный – к. обмі́нна; • п. обходной – к обхідна́; • п. опытный – шлях спробни́й; • п. отводной – к. відвідна́; • п. откаточный – к. вивізна́; • п. отправления – к. вирядо́ва; • п. перегрузочный – к. переванта́жна; • п. передаточный – к. переда́тна; • п. песчаный – к. піско́вана; • п. погрузочный – к. наванта́жна; • п. под’ездной – к. під’їздо́ва; • п. починочный – к. пола́годжувальна; • п. приемный – к. прийма́льна.; • п. п.-отправочный – к. прийма́льно-вирядо́ва; • п. произвольный (тока) – шлях дові́льний; • п. прямой – ко́лія пряма́; • п. раз’ездный – к. розми́нна; • п. распределительный – к. розподі́льча; • п. ремонтный – к. ремо́нтна; • п. свободный – к. ві́льна; • п. соединительный – к. злучна́; • п. сортировочный – к. сортува́льна; • пути сообщения – шляхи́ сполу́чення; • п. стрелочный – к. ви́лична; • п. тормозный – к. гальмівна́; • п. тракционный – к. тяглова́; • п. тупиковый – к. зазубне́ва; • п. хвостовой, тупиковый – к. зазубне́ва; • п. ходовой – к. ходова́. |
| Рейс – рейс (-су); • р. (оборот в два конца) – ї́здка; • р. маневровый – ї. маневро́ва. |
| Сигнал – га́сло; • с. (прибор) – гасліве́ць (-вця́), при́лад гаслівни́й; • с. акустический (звуковой) – г. звукове́, акусти́чне; • с. весовой – гасліве́ць терезо́вий; • с. враждебные – га́сла воро́жі; • с. выходной, с. отправления – г. вихідне́; • с. дисковый – г. кружа́льне; • с. дневной – г. де́нне; • с. заграждающий – г. заборо́нне; • с. закрытый – г. закри́те; • с. звуковой – г. звукове́; • с. известительный – г. сповісне́; • с. маневровый – г. маневро́ве; • с. местный – г. місце́ве; • с. ночной – г. нічне́; • с. оповестительный – г. звісткове́, сповісне́; • с. оптический (видимый) – г. зорове́; • с. остановки – г. зупи́нне; • с. открытый – г. відкри́те; • с. переездной – гасліве́ць переїздо́вий; • с. переносный – г. переносни́й, переставни́й; • с. позывной – г. викличне́; • с. предохранительный – г. запобі́жне; • с. предупредительный – г. пересторо́жний; • с. пригласительный – г. запро́шувальне; • с. ручной – г. ручне́; • с. самодействующий – г. самочи́нний; • с. тревожный – г. триво́жне; • с. тригонометрический – г. тригонометри́чне; • с. указательный поездкой – г. вказівне́ поїздо́ве; • с. хвостовой – г. хвостове́; • с. штормовой – г. штормове́, бурхайло́ве; • с.-заградитель – гасліве́ць-загоро́дник (-ка). |
| Тормоз – гальмо́; • т. автоматический – г. автомати́чне; • т. бездействующий – г. нечи́нне; • т. быстродействующий – г. хуткочи́нне; • т. винтовой – г. ґвинтове́; • т. воздушный – г. повітряне́; • т. гидравлический – г. гідравлі́чне; • т. двухкамерный – г. двока́мерне; • т. дисковый – г. кружа́льне; • т. дифференциальный – г. диференція́льне; • т. канатный – г. коді́льне; • т. клиновой – г. клинове́; • т. колодочный – г. колодко́ве; • т. конический – г. коні́чне; • т. крановый – г. зводове́; • т. крыльчатый – г. крила́сте; • т. ленточный – г. пасове́; • т. магнитный – г. магне́тне; • т. маневровый – г. маневро́ве; • т. механический – г. механі́чне; • т. многооборотно-ленточный – г. многооберто́во-пасове́; • т. нажимной – г. натискне́; • т. ножной – г. ножне́; • т. остановочный – г. зупи́нне; • т. паровой – г. парове́; • т. пластинчатый – г. платівча́сте; • т. пневматический – г. повітряне́, пневмати́чне; • т. предохранительный – г. запобі́жне; • т. регулировочный – г. регулівне́; • т. рельсовый (электрический) – електрогальмо́ рейкове́; • т. ручной – г. ручне́; • т. рычажный – г. ва́жільне; • т. салазочный – г. полозко́ве; • т. самодействующий – г. самочи́нне, автомати́чне; • т. тарелочный – г. тарілча́сте; • т. установительный – г. устано́вне; • т. соленоидный – г. солено́їдне; • т. спускной – г. спускне́; • т. стопорный – г. сто́порне; • т. фрикционный – г. тертьове́; • т. храповичный – г. заскочко́ве; • т. центробежный – г. відосередко́ве; • т. цепной – г. ланцюго́ве; • т. электрический – електрогальмо́, г. електри́чне; • т. электромагнитный – г. електромагне́тне. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
| манёвр мане́вр,-ру, мане́ври,-рів; ви́верт,-ту (прихована дія) |
| мане́вренность мане́вреність,-ности, маневрува́льність,-ности, барді́жність,-ности |
| мане́вренный маневро́вий |
| маневри́рование маневрува́ння |
| маневри́ровать маневрува́ти |
| маневри́рующий маневрівни́й |
| путь 1. шлях,-ху, доро́га,-ги, ко́лія,-лії 2. мн. шляхи́,-і́в (шляхи сполу́чення) п. во́дный шлях во́дний п. возду́шный шлях пові́тря́ний п. железнодоро́жный ко́лія залізни́чна п. запасны́й ко́лія запасна́ п. маневро́вый ко́лія маневро́ва п. многоре́льсовый ко́лія багаторе́йкова п. морско́й шлях морськи́й п. обго́ночный ко́лія обми́нна п. обьездно́й ко́лія об’їзна́ п. погру́зочный ко́лія ванта́жна [наванта́жувальна] п. подьездно́й ко́лія під’їзна́ п. разьездно́й ко́лія розминна́ п. стре́лочный ко́лія вимикна́ п. тормозно́й шлях гальмівни́й п. тупико́вый ко́лія зазубне́ва |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| Маневрува́ти, -ру́ю – маневрировать. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Маневр – мане́р (-вру). Маневры – мане́ври (-врів). |
| Маневрировать – маневрува́ти. |
| Лавировать – маневрува́ти; (увертываться) – викру́чуватися, викрутитися; л. в трудных вопросах – ра́ду собі́ дава́ти із складними спра́вами, в складних спра́вах. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| мане́вр, -ру; -не́ври, -рів |
| мане́ври, -рів, -рам |
| маневрува́ння, -ння, -нню, -нням |
| маневрува́ти, -ру́ю, -ру́єш |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? — Е, ні, не скоро. — А то ж якийсь біга. — Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ). Харьк. г. Слов. Д. Эварн. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
| *Маневрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Маневрировать. Сл. Дубр. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
| *Маневр — мане́вр, -ру. |
| *Маневренный — маневро́вий; М. война — маневро́ва війна́; М. способность — маневро́ва зда́тність. |
| *Маневрирование — маневрува́ння. |
| *Маневрировать — маневрува́ти. |
| *Война — війна́, -ни́; В. горная — гі́рська війна́; В. гражданская — громадя́нська війна́; В. маневренная — маневро́ва війна́; В. наступательная — нападна́ війна́; В. оборонительная — оборо́нна війна́; В. партизанская — партиза́нська війна́; В. позиционная — позиці́йна війна́; В. химическая — хемі́чна війна́. |
| Способность — (о человеке) зді́бність, -ности; (о машине, войске) — зда́тність, -ности; (возможность) — спромо́жність, -ности; С. красящая — зда́тність фарбува́ти; С. кроющая — зда́тність закрива́ти; С. маневренная — маневро́ва зда́тність; С. маршевая — ма́ршова зда́тність; С. пропускная — перепускна́ спромо́жність. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
| інсценіза́торка, інсценіза́торок; ч. інсценіза́тор 1. та, хто займається інсценізацією літературного твору. [<…> наміри інсценізаторки виказувало виконання нею головної ролі у виставі (Львів, 1884). (Гарбузюк Майя «Образ України у польському театрі ХІХ століття: імагологічний аспект»: автореф. дис., К., 2019, с. 20).] 2. перен. та, хто підлаштовує, вигадує щось. [Відчужена жінка, позбавлена своєї природної сили та інтелігенції суспільством, яке звело її до ролі інсценізаторки спокусливих маневрів, не може старіти. (Жан-Ноєль Вуарне «Філософ-митець», «Ї», 2002, № 26).] |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)