Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 58 статей
Запропонувати свій переклад для «марш»
Шукати «марш» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Марш –
1) марш (-шу).
• Марш церемониальный, форсированный – марш церемоні́йний (урочи́стий), форсо́ваний;
2) (музык. произв.) марш (-ша).
• Похоронный марш – жалібни́й (погре́бний) марш;
3) междом. – марш! га́йда́! хо́да! руша́й! гай! гиля́! [Гайда́ в доро́гу! (Шевч.). Хо́да за мно́ю! (Полтавщ.). Руша́й по во́ду! (Франко). Гай на зальо́ти! (Маков.). Сі́ли на ко́ней – гиля́ з дво́ру! (Борзенщ.)]. Марш отсюда! – марш (га́йда́, геть) зві́дси! Шагом марш! – кро́ком руш!;
4) архит. – хі́день (-дня).
• Марш лестничный – хі́день сходови́й.
Генера́л-марш – генера́льний марш (вибива́ння в бараба́н, коли́ руша́є в похі́д яка́сь части́на ві́йська).
Живо́й –
1) живи́й, (редко) живу́щий. [Каза́ли поме́р, а він живі́сінький. Вона́ й живу́ща була́ на́че ме́ртва (М. Вовч.)].
• Живо́й элемент (и всё живо́е, живущее) – живло́. [За со́нцем усе́ живло́ проки́нулось (Мирн.)].
• Остаться в живы́х – ви́жити, (о многих) повижива́ти. [Мої́ ді́ти таки́ повижива́ли, а се́стриних тро́є поме́рло з о́бкладу].
• Оставлять в живы́х – лиша́ти живо́го, лиша́ти при життю́. [Лиша́ли при життю́ хлоп’я́ток. (Св. Письмо)].
• Стать живы́м – відживи́тися, оживі́ти. [І дихну́в госпо́дь на ньо́го, то він відживи́вся (Рудан.)].
• Стать живо́й действительностью, воспринять живо́й образ – вживи́тися. [Ба́чу його́, ві́ри не йму: се, кажу́, моя́ ду́мка щоде́нна, щоча́сна вживи́лася (М. Вовч.)].
• В живо́й действительности – в живі́й ді́йсності, живце́м. [Поді́ї в дра́мі прохо́дять перед на́шими очи́ма, пока́зуються живце́м, а не в само́му ті́льки оповіда́нні про них (Єфр.)].
• Принимать живо́е участие – бра́ти пи́льну (жва́ву) у́часть.
• Задеть кого-либо за живо́е – дозоли́ти, допекти́ кому́, упекти́ кого́; см. Допе́чь, Дое́хать.
• Ни живо́й души – ні живо́го ду́ха (Неч.-Лев.).
• Живо́й язык – жива́ мо́ва. [Словни́к украї́нської живо́ї мо́ви].
• Живо́й человеческий дух – живу́щий дух лю́дський.
• Жива́я вода – вода́ джере́льна, теку́ча, біжу́ча.
• Жива́я и мёртвая вода (в сказках) – вода́ живу́ща й зцілю́ща, живля́ща і жертвля́ща.
• Жива́я изгородь – живоплі́т (р. -пло́ту).
• На живу́ю руку – на швидку́ руч, (на) швидкору́ч. [Ні́коли було́ – на швидкору́ч зроби́ла];
2) (ясный) живи́й, вира́зний, я́сний. [Усе́ промину́ло, а в спо́минку – живі́сіньке, аж ся́є (М. Вовч.). Таке́ вира́зне стої́ть воно́ перед очи́ма];
3) жва́вий, мото́рний, метки́й, швидки́й. [І нату́ру ма́ю жва́ву (Самійл.). Таки́й жва́вий, як рак на гре́блі (насмешка). Мото́рна ді́вчина]; см. Бо́йкий, Подви́жный, Разбитно́й.
• Жива́я женщина, девушка – мотору́ха. [Там така́ мотору́ха – як на шру́бах уся́].
• Слишком живо́й (о ребёнке) – верту́н, верту́нчик. [Таки́й верту́н, що й на мі́сці не вси́дить; так і кру́титься, як та́я дзи́ґа].
• Делаться живе́е – жваві́шати, моторні́шати;
4) (лишь о музыке) доско́чистий. [А ну йому́ марш! – і вдали́ тако́го доско́чистого, аж воло́сся ї́житься (Свидн.)].
Нале́во, нрч. – (на вопрос: где) ліво́руч, (по левую руку) по лі́ву ру́ку; (на вопр.: куда, в каком направлении) ліво́руч, вліво́руч, в лі́ву ру́ку, на лі́ву руч, влі́во, (редко) налі́во; (восклиц., которым погоняют -во волов, и перен. – шутл.) соб, цоб; (то же – к лошадям) вістя́, (гал.) вісьта́. [Две́рі про́сто глядача́, право́руч і ліво́руч (Грінч.). Я ки́даю стрі́ли право́руч, ліво́руч (Л. Укр.). Ввесь час його́ навскі́сна тінь ішла́ по лі́ву його́ ру́ку (Кінець Неволі). Метну́вся вліво́руч (Країна Сліпих). Тихе́нько одчини́в две́рі в лі́ву ру́ку (Н.-Лев.). І куди́ їм ска́же йти, чи напра́во, чи налі́во (Квітка). Поверта́й цабе́ (направо) бо соб ні́куди (Н.-Лев.). Ї́дьте, се́рденько, навпряме́ць, а там живе́ Андрі́й Швець; а там кру́то соб – живе́ Кули́на Вакуле́нкова (ЗОЮР I). Я вас до хреста́ дові́в та й пішо́в вісьта́ домі́в (домой) (Франко)].
• -во от кого, чего – ліво́ру́ч (вліво́руч, влі́во, на лі́ву руч) від ко́го, від чого. [Лі́воруч від о́зера (Грінч.). Влі́во од Андрі́я грав на со́нці срі́бними бри́жами ставо́к (Коцюб.). На лі́ву руч від бу́рти розісла́вся степ (Мирний)].
• Поворачивать -во – поверта́ти (заверта́ти, бра́ти) (в)ліво́руч (в лі́ву ру́ку). [Заверну́в ліво́руч у дру́гу ву́лицю (Грінч.). Ба́чить, як його́ брати́ заверта́ють сте́жкою вліво́руч (Крим.)]. -во кругом, шагом марш! – ліво́руч (налі́во) навкру́г, кро́ком руш! (Київ).
Наступа́тельный – наступо́вий, нападни́й, (захватный, диал.) забі́[о́]рчий, (агрессивный) агреси́вний, напа́дчий. [Забі́рча війна́ (Дніпропетр.). Забо́рча полі́тика (Львів)].
• -ный бой – нападни́й бій.
• -ная война – нападна́ війна́.
• -ные действия – нападні́ ді́ї.
• Переходить, перейти к -ным действиям – перехо́дити, перейти́ до на́ступу (до напада́ння).
• -ный марш – наступо́вий рух. -ным образом, см. Наступа́тельно.
Неслы́ханный – нечу́ваний, нечу́тий; (небывалый, необыкновенный) несві́тський, несві́тній; (непроходимый, перен.) несосвіте́нний. [Ща́стя нечу́ване (Самійл.). Нечу́вана сваво́ля ди́ка (Грінч.). Марш нечу́ваних столі́ть (Бажан). У той ве́чір нечу́ване почу́ли шахтарі́ (Ледянко)]. Несві́тський со́ром (Куліш). Несві́тній ба́тько (М. Вовч.). Ото́ ще ду́рень несосвіте́нний! (Крим.).
• -ное дело – нечу́вана (нечу́та) спра́ва, (небывалое, невиданное) нечу́вана річ. [Дожида́тися таки́х нечу́тих справ, щоб си́на рі́дного з осе́лі він прогна́в (Самійл.). Оце́ ще нечу́вана річ: ми чу́ли, що… (Грінч.)].
Перехо́д –
1) перехі́д (-хо́ду) через що, від чо́го до чо́го, чого́ в що, пере́ступ (через що) від чо́го до чо́го (обычно в отвлечён. знач.). [Перехі́д через го́ри, через рі́чку, через міст. Нема́ льо́ду, нема́ льо́ду, нема́ перехо́ду; коли́ тобі́ лю́ба ми́ла, бреди́ через во́ду. Перехі́д до ново́го ладу́. Перехі́д від доста́тків до зли́днів. Рапто́вий перехі́д від тепла́ до хо́лоду. Перехі́д до́вгого «о» в «і»].
• -хо́д в другую религию, партию – перехі́д в и́ншу ві́ру, в и́ншу па́ртію, до и́ншої ві́ри, до и́ншої па́ртії;
2) (марш, расстояние суточной ходьбы) хо́дка, перехі́д, день хо́ду. [В одну́ хо́дку дійду́ до Ха́ркова, бо ні́коли спочива́ти (Змієв. п.)].
• Войскам оставался один -хо́д до крепости, войска были в одном -де от крепости – ві́йськові залиша́лося (було́) оди́н день хо́ду до форте́ці.
• Перехо́ды (коридоры) – перехо́ди. [У цьо́му буди́нкові бага́то перехо́дів уся́ких, ча́сом на́віть заблу́диш серед їх].
Похоро́нный – похоро́нний, погре́бний, погребо́вий.
• -ное пение – похоро́нний спів.
• -ный звон – погре́бний звін, подзві́н (-дзво́ну), подзві́ння (-ння).
• -ный обряд – похоро́нний обря́д.
• -ное служение – похоро́нна (погре́бна) відпра́ва.
• -ная процессия – похоро́нний похі́д (-хо́ду), про́від (-воду), по́греб (-бу), по́хорон. [Гу́чно з про́водом хова́ли попі́вну (Звяг.). З по́гребом іду́ть (Липовеч.). По́хорон іде́].
• Бюро -ных процессий – похоро́нне (погребо́ве) бюро́.
• -ный марш – жалібни́й (сумни́й) марш. Срв. Погреба́льный.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Марш-бросок, воен., разг. – прискорений (приспішений) марш, (лосизм) марш-кидок.
[Я вже не буду тепер збивати до крови, до струпів свої ноги в переходах кострубатим бруком, у перегонах приспішеними маршами од станцій залізниць до таборів (О.Кобець). Капітан солдатам: — А тепер у вас прискорений марш. А от начальству бігати не можна: в мирний час це викликає сміх, а в воєнний — паніку]. Обговорення статті
Ать-два – (рус.) ать-два, раз-два.
[«Шагом — марш!… Ать-два! Ать-два!» Це: «Ать-два» чути, поки москалі з заарештованими зникають на вулиці (К.Буревій). — А я тобі, брат, скажу просто, поки з кожного нашого партійного шелехвоста не зробиш людини, розумієш — людини, поти з цього нічого не буде. Ось глянь, брат, на них, — він кивнув головою до Несторенка: — «ать-два» він може, а лопатою — вибачте? А я питаю тебе, на чорта нам унтера? Ех!.. (Б.Антоненко-Давидович). — Стій! Струнко! — крикнув. — Наліво кроком руш! Ать-два, ать-два! Тягни носо-ок! (Василь Шевчук)]. Обговорення статті
Тётка, тётя – (взрослая женщина) тітка, (ещё) жінка, (дет.) тьотя, те́та, (дет., диал.) цьоця, (сестра отца или матери) тітка, (жена родного дяди, ещё) дяди́на, (жена брата матери или сестра матери) ву́йна, (жена брата отца или сестра отца) стри́йна.
[Дядько не батько, а тітка не мати (Номис). Голод не тітка: пиріжка не дасть (Пр.).— Ось і Миколка, — обізвалася Одарка. — Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (П.Мирний). Олеся кинула очима на тітку і подумала: «Та й хитра ж та догадлива вдалася моя дорога цьоця! Щось вона гадає та метикує, але що, цього не вгадаю…» (І.Нечуй-Левицький). — Я не маю часу! — понуро відповіла Дарка, кинувши скоса на Зоню темно-сірими очима з-під білих од вапна брів. — Цьоця дозволила. — Яка то цьоця? — так само понуро спитала Дарка. — Ну, моя цьоця, пані Качковська! (Л.Українка). Совітникова своячка - то була одна львівська міщанка, каменична пані. В суді знали її дуже добре і не звали інакше, як тілько «цьоця Зюзя». Говорили, що колись се була осібка досить легкого ґатунку, поки один багатий міщанин не взяв її з вулиці і не оженився з нею. Вона віддячилася йому звичаєм таких осіб: своїм поводженням довела його до божевілля, що з часом змінилося в тихий ідіотизм (І.Франко). Над яром-яругою гуде явір з Яремою. Явір — вуса в капелюсі, а Ярема, хоч безвусий, та як загуде, та як загупає, тато Йван вуса розправляє, а тьотя Льоля кидає бараболю і так уже наслухає, а мама Надійка така радійка: о, мій Ярема спижовий голос має — як дзвін гуде-виграває, всю нашу родину звеселяє, а бабуся справжня радюся: ото вже з Яремою посміюся (В.Стус). «Тьотю, а де тут у вас базар?» «Хто?» «Базар!» «Я тобі дам базар! Ану, марш звідси! Тільки й дивляться, аби щось украсти! Ото на базар і йдіть, там вас таких тільки й ждуть». Миколка кинувся тікати (М.Вінграновський). Ніяк не можу змиритися з тим, що доведеться мені одружитися зі звичайною дівкою, такою собі юною тіткою, з якою в мене не буде нічого спільного, окрім ліжка… (В.Слапчук). Дидактика її погляду спрямована на все довкола, проте вражає навіть не гострота критики, а масштаби узагальнень, котрі дозволяє собі робити ця успішна тітка (Р.Семків). Іде з магазину тітка з важкими сумками. Вискакує перед нею з підворіття ексгібіціоніст і розгортає поли плаща. Тітка: — Ну, це ж треба! Яйця забула купити!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МАРШ! фаміл. киш!
БРОСО́К ще мет, військ. марш, галиц. пере́марш.
ВОСХОЖДЕ́НИЕ ще дря́пання, марш уго́ру, рух уго́ру, схо́дини;
восхождение на го́ру марш на го́ру.
ЗВУЧА́ТЬ, звуча́щий що брини́ть тощо, по́вен зву́ків [звучащий как марш повен ма́ршових зву́ків], ста́вши луна́ти, прикм. лунки́й, дзвінкий, зву́чни́й, звучи́стий, образ. із зву́ком /звуча́нням/, складн. громкозву́кий [звучащий как гром громозву́кий], щироголо́сий [и́скренне звучащий щироголо́сий], солодкозву́чний [сла́дко звучащий солодкозву́чний];
неприя́тно звучащий (голос) деру́чий;
ОТЗВУЧА́ТЬ оказ. відгомоні́ти і похідн.;
отзвуча́вший відгомоні́лий, ОКРЕМА УВАГА;
ПРОЗВУЧА́ТЬ, прозвучи́т вы́стрел впа́де́ стріл;
прозвуча́вший (з уст) ви́голошений, ви́словлений, ОКРЕМА УВАГА
ЛЕ́СТНИЧНЫЙ, лестничный пролёт сходови́й марш.
МОТА́ТЬ 1 ще навива́ти, намо́тувати, обмо́тувати, розмо́тувати;
мота́ющий що /мн. хто/ мота́є тощо, зви́клий мота́ти, зда́тний намота́ти, для мота́ння, за́йня́тий мотанням, мота́льник, намо́тувальник, прикм. мота́льний, намо́тувальний, обмотувальний, розмотувальний, навива́льний, складн. мота́й- [мотающий не́рвы ма́рш мота́й-не́рви-ма́рш];
мотающий не́рвы вари́вода, зви́клий ша́рпати не́рви;
мотающий себе́ на ус мота́й-собі́-на-ву́с;
мота́емый мо́таний, намо́туваний /обмотуваний, розмотуваний/, нави́ваний.
ПОДЪЁМ (рано) встава́ння, військ. ра́ння зоря́, (дороги) ви́смик, (на гору) марш, рух уго́ру, (душевний) припли́в ене́рґії, спорт злет [подъём в склёпку злет ду́жкою];
лёгкий /тяжёлый/ на подъём легки́й /важки́й/ на підмо́ву.
ПОХО́Д ще марш.
ПРОЛЁТ (сходів) марш (з двох колі́н), (мостовий) перегі́н;
полпролёта (сходів) колі́но.
ШЕ́СТВИЕ прав. наголос по́хід, марш [триумфа́льное шествие тріюмфа́льний по́хід /марш/].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Марш, имя сущ. – марш, -шу.
Марш, межд. – гайда́! хо́да!

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Марш, стр. – хі́день (-дня);
• м. лестничный – х. сходови́й.
Контр-банкет – контр-ви́ступка;
• к.-будка (на тендере) – к.-бу́дка;
• к.-буфер – к.-відпру́жник (-ка);
• к.-вал (в сноповязалке) – к.-вал (-ла);
• к.-гайка – приму́тра;
• к.-кривошип – ко́рба, додатко́ва;
• к.-марш – к.-марш (-шу);
• к.-пар – протипа́ра;
• к.-резервуар – контр-резервуа́р (-ра);
• к.-рельс – при́рейка;
• к.-рельс приставной – п. приставна́;
• к.-рессора – к.-ресо́ра;
• к. форс (вообще) – відпі́рник (-ка);
• к.-ф. (в стене) – при́стінок (-нка);
• к.-ф. (в кам. стене) – при́мурок (-рка).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Марш
• Марш [отсюда]! – марш (гайда, геть) [звідси]!
Шаг
• Большой шаг вперёд (перен.) – великий крок уперед; великий (значний, чималий) поступ.
• В двух (в трёх, в нескольких) шагах от кого, от чего – за два (за три, за кілька) кроків (ступнів) від кого, від чого; близісінько від кого, від чого.
• Делать большие шаги – широко ступати; робити великі (стягнисті) кроки.
• Делающий большие шаги – той, що робить великі (стягнисті) кроки; (також) сягнистий.
• Ехать шагом (верхом, на лошадях…) – їхати ступою. [Їде собі ступою. Сл. Гр.]
• Замедлить шаг – притишити ходу; сповільнити крок (ходу).
• Идти скорым шагом – іти швидкою ходою (ступою).
• Идти тихим шагом – іти тихою ходою; (переважно про коней) іти (ступати) тихою ступою. [Іду я тихою ходою, Дивлюсь — аж он передо мною, Неначе дива виринають… Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.]
• На каждом шагу – на кожному кроці (ступ(е)ні); що [не] ступінь (що не крок); (іноді) де ступну, де ступиш (що ступиш).
• Ни на шаг не продвинуться – (а)ні на крок (на ступінь) не посунутися [уперед]; і на крок (і на ступінь) не посунутися [уперед], не поступити(ся) наперед.
• От великого до смешного один шаг – від великого до смішного (між великим і смішним) один крок (один ступінь).
• Предпринимать, предпринять [дальнейшие] шаги к чему – уживати, ужити [дальших] заходів до чого.
• Прибавить шагу – наддати (піддати) ходи [в ноги]; збільшити (прискорити) крок; (іноді) на ноги налягти.
• Сбиться с шага – ступити не в ногу; не тією ногою ступити; збитися з ноги.
• Семимильными (гигантскими) шагами – семимильними (гігантськими, широкосягнистими) кроками.
• С первых шагов (с первого шага) (перен.) – з самого початку (від первопочатку); з перших кроків (з першого кроку).
• Чеканить, печатать, отбивать шаг (воен. разг.) – карбувати (чітко відбивати) кроки (крок).
• Шаг вперёд, два шага назад – крок уперед, два кроки назад.
• Шаг за шагом – ступінь по ступеню, ступінь за ступ(е)нем; крок за кроком; (розм. іноді) нога за ногою.
• Шагом марш! (воен.) – ходом (кроком) руш!
• Шагу не ступить, не сделать для кого, для чего – і кроку не зробити (і ступня не ступити) для кого, для чого.
• Шагу ступить не может кто – кроку не може зробити (і ступнути) хто.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

марш (ле́стницы) буд. ма́рш,-шу, хі́день,-дня (сходи між двома майданчиками)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Га́йда, га́йди, межд. – марш, вперед, ну-ка.
Походна́, -о́ї – марш свадебный.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

жало́бний, -на, -не (траурний). Жало́бний по́хід, марш; жало́бне вбра́ння
марш, -шу (маршування) і -ша (п’єси), -шеві, -шем; ма́рші, -шів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

ІІ. Га́йда! меж. Маршъ! впередъ! Була колись правда, пожила — та й гайда. Ном. № 6708. Осідлаєм буланого та й гайда в дорогу. Шевч. 246.
Доско́чистий, -а, -е. Живой, веселый (о музыкѣ). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.
Жоломі́йковий, -а, -е. Относящійся къ свирѣли, сыгранный на свирѣли. Чути козацький жоломійковий марш. К. ЦН. 185.
Ла́дно, нар.
1) Въ согласіи, въ ладу.
2) Красиво.
3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Ладно марш вигравав. Гол. III. 110. Ум. Ладне́нько. Сідай на мене (коня) ладненько. Мнж. 34.
Руша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. ру́шити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Ном. стр. 295, № 149. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Ном. № 9414. Не руш чужого. Ном. 9672. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чуб. V. 1084.
2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Макс. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Нп. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Шевч. 664. Вітрець рушив. Мир. Пов. І. 112. Рушай! Трогай! Маршъ!
Шульга́, -ги́, ж.
1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед. Котл. Ен.
2) Лѣвша. Мирг. у.
3) Раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. І. 141.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Марш — рух, -ху; (команда) руш; М. наступательный — наступни́й рух; М. отступательный — відступни́й рух; М. торжественный — урочи́стий рух; М. фланговый — фланковий рух; „Шагом марш“ — „Кроком руш“.
*Бег — біг, -гу; Б. на лыжах — бі́гання ли́жвами; Б. скоростный — біг на шви́дкість; Бегом марш — біго́м руш; бегучий узел — бігу́чий ву́зол; находиться в бегах — бу́ти втікаче́м.
В бою — підча́с бо́ю; Во внимание принять — до ува́ги взя́ти; В движении — підча́с ру́ху; В длину, глубину, ширину — завдо́вжки, завгли́бшки, завши́ршки; В накидку — нао́пашки; В отпуск увольнение — у відпу́стку зві́льнення; В приказе — в наказі; В расход — на вида́ток; В собственные руки — у вла́сні ру́ки; В составе — в скла́ді; В строю — в ладу́. Команды: „В атаку за мной“ — „В ата́ку за мною“; „Во взводную колонну“ — „В чотову́ коло́ну“; „В линию марш (стройся)“ — „В лі́нію руш (ладна́йсь)“; „В передки, вперед (назад) марш“ — „На передки́, впере́д (наза́д) руш“; „В полвыпада коли“ — „З півви́падом коли́“; „В походную колонну стройся (шагом марш)“ — „У похі́дну коло́ну ладна́йсь (кро́ком руш)“; „В ротную линию стройся“ — „В соте́нну лі́нію ладна́йсь“; „В ружье“ — „До збро́ї“; „В руку“ — „В ру́ку“; „В стайку“ — „Згра́єю“; „В цепь“ — „Ро́зстрільнею“: „В штыки“ — „На багне́ти“.
За — за, по, по-за; „За мной шагом (бегом) марш“ — „За мно́ю кро́ком (біго́м) руш“; „За спину“ — “За спи́ну“; послать за патронами — посла́ти по набо́ї.
*Знаменщик — прапоро́вий. -ого; „Знаменщик, на середину шагом марш“ — „Прапоро́вий, на сере́дину кро́ком руш“.
На — на; На вытянутую руку — на простя́гнуту ру́ку; „На дорогу марш“ — „На шлях руш“; „На катки“ — „на колішню́“; „На лицо (люди)“ — „в ная́вності“; На подколенки — на підколі́ння; „На ремень“ — „на ре́мінь“; На четвереньках — ра́чки.
*Наступательный — нападни́й, наступни́й; Н. бой — нападни́й бій; Н. действия — нападі́ ді́ї; Н. марш — наступни́й рух.
*Отступательный — відступни́й; О. бой — відступни́й бій; О. марш — відступни́й рух.
*По — на, за, че́рез; Побатарейно — батері́ями; По болезни — через хво́рість; „По вагонам стройся“ — „З розраху́нку ваго́нів ладна́йсь“; „По головной части“ — „За головно́ю части́ною“; „По два расчитайсь“ — „На дві́йки перелічи́сь“; „По два шагом марш“ — „дві́йками кро́ком руш“; „По два стройся“ — дві́йками ладна́йсь“; По делам службы — в спра́вах службо́вих; „По кольцу назад“ — „За кільце́м наза́д“; По команде — „За кома́ндою“; .„По местам“ — „На місця́“: „По одному“ — „Одинце́м“; „Поорудийно“ — „гарма́тами“; „По отметкам“ — „За зазна́ками“; „По переднему уступу“ — „За пере́днім у́ступом“; По приказу — За нака́зом; „По-пулеметно“ — „Кулеме́тами“; „По разделениям“ — „з по́ділом“; „Поротно“ — „Со́тнями“; По списку — За спи́ском; По телефону — телефо́ном; По три — трі́йками; По усмотрению — З ро́зсуду: По целику — За паці́льником; „По четыре стройся“ — „Чві́рками ладна́йсь“; Поэскадронно — со́тнями.
*Повозка — віз, во́за; „Повозки к пулемету“ — „Вози́ до кулеме́ту“; „Повозками налево марш“ — „Воза́ми ліво́руч руш“; П. парная — па́рний віз; П. лодочная чо́вновий віз.
*Смена — змі́на, -ни; „Смена за мной марш“ — „зміна за мно́ю руш“; С. караула — змі́на сторо́жі; „Смена стой“ — „змі́на сті́й“.
Со см. С. „Со знаменем, за мной, шагом марш“ — „Із пра́пором, за мно́ю, кро́ком руш“.
*Стоять, стать — стоя́ти, ста́ти; „Стоять вольно“ — „ста́ти ві́льно“; „Стой“ — „Стій“; „Стой. Вынь патрон“ — „Стій. Ви́бори набі́й“; „Стой. По кольцу назад“ — „Стій, За кільце́м наза́д“; „Стой. Прежняя установка“ — „Стій. Попере́дня уста́ва“; „Стой. С передков налево (направо, прямо) марш“ — „Стій. Із передкі́в ліво́руч (право́руч, про́сто) руш“; „Стой. Цель 00. Вилка 00-00“ — „Стій Ціль 00. Міжни́к 00-00“.
*Фланговый — фланкови́й; Ф. движение — фланкови́й рух; Ф. марш — фланкови́й рух; Ф. огонь фланкови́й вого́нь; Ф. охранение — фланкова́ охоро́на.
*Форсированный — форсо́ваний; Ф. марш — форсо́ваний рух (марш); Ф. шаг — форсо́ваний крок.
*Шаг — кро́к, -ку, ступі́нь, -не́ня; хода́, -ди́; Ш. винта — ві́дстань, -ми: „Шаг вперед“ — „Крок вперед“; „Ш. мерный“ — мі́рний крок: „Шаг назад“ — „Крок наза́д“; Ш. обыкновенный — звича́йний крок; Ш. походный — похі́дний крок: Ш. ровный — рі́вний крок; Ш. свободный — ві́льний крок; Ш. угломера — відступ кутоміра. Ш. ускоренный — пришви́дшений крок. Ш. форсированный — форсо́ваний крок; „Шагом марш“ — „Кро́ком руш“.
*Ящик — я́щик, -ка, скри́нька, -ки: Я. вкладной — вкладна́ скри́нька; Я. денежный — грошова́ скри́нька; Я. зарядный — заря́дний я́щик; Я. мусорный — смі́тниця; Я. несгораемый — неспале́нна скри́нька; „Ящик (орудие) влево (вправо, вперед) — марш“ — „Ящик (гарма́та) влі́во (впра́во, впере́д) — руш“.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

антропологи́ня, антропологи́нь; ч. антропо́лог
фахівчиня з антропології. [«Ця покора робить людей співучасниками, вона втягує їх у самовідтворювані стосунки домінування», – пише антропологиня Ліса Уїдин у розвідці про сирійський режим <…>. (Пітер Померанцев «Це не пропаганда», пер. Оксана Форостина, 2020). Серед них, зокрема французький письменник Фредерік Бегбеде, британський нейрохірург Генрі Марш та його дружина, британська антропологиня Кейт Фокс. (Високий замок, 2018). Британська антропологиня багато років досліджувала, чому ж люди схиляються до «природного поховання» у відведених для цього лісах (Українська правда життя, 09.04.2016). Канадійська антропологиня Таня Ричардсон поділилася схожим спостереженням із Одеси (Критика, лютий 2015). Світлана Одинець – антропологиня і журналістка. (Україна модерна, редакція). – Майкле, не розповідайте дурниць, – втомлено сказала антропологиня. (Катерина Паньо «Імена криги», 2011).]
див.: антропо́ложка, людинозна́виця
С. Нечай. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами 4 вид. К., 2003, с. 112.
футболі́стка, футболі́сток; ч. футболі́ст
гравчиня у футбол. [А звання кращої футболістки року в Україні виборола Дар’я Апанащенко <…>. (Україна молода, 2019). 9 червня на поле вийдуть юні футболістки України та Угорщини. (Наш день, №2, 2013). На старт, футболістко, увага, марш. (Анна Хома «Провина», 2003). Я теж неабияка футболістка. (Всесвіт, 1980, №4).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 803.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 656.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Маршъ = 1. марш, хода́. — Маршъ! = га́йда (С. Аф. З.), хо́да (Кр.), руша́й! — Іду я тихою ходо́ю, аж ось дивлюсь передо мною, неначе дива виринають. К. Ш. – А од його помолившись, гайда в Україну. К. Ш. — Була колись правда, пожила, тай гайда. н. пр. — Сказав, та й хо́да! — А він швидче хо́да! Кр. 2. марш (муз. утвір). — Як прийдем з церкви, то глядїте, щоб марш упъять заграли нам. Мет.

Запропонуйте свій переклад