Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 57 статей
Запропонувати свій переклад для «одержати»
Шукати «одержати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

До́лжность – поса́да, (только административная) уря́д. [Поса́да зе́мського лі́каря. Його́ зві́льнено з поса́ди. Був попе́реду ста́ростою кремене́цьким, а в 1507 р. перейшо́в зві́дти на ви́щий уря́д – воєво́ди ки́ївського (Ор. Левиц.)].
• До́лжность атамана – ота́манська поса́да, отаманува́ння. [Са́ми ота́мани запоро́зькі, зложи́вши з се́бе отаманува́ння, знов були́ ти́ми-ж бра́тчиками, що й пе́рше (Куліш)].
• -ность сотника – сотникува́ння, соте́нство. [Від отця́ до си́на так соте́нство й перехо́дило].
• -но́сть ректора – ректорува́ння, ре́кторство.
• -ность профессора – професорува́ння, професу́ра.
• -ность учителя – учителюва́ння.
• Состоять в до́лжности – бу́ти (перебува́ти) на поса́ді.
• Занимать до́лжность – обійма́ти (обійня́ти) поса́ду, (администр.) держа́ти уря́д. [Старшина́ ма́ла зве́рхність над товари́ством, по́ки держа́ла свій уря́д (Куліш)].
• Заместить -ность – обсади́ти поса́ду.
• Поступить на до́лжность, пристроиться на -ности – оде́ржати поса́ду.
• Вступить в -ность – ста́ти на поса́ду, ста́ти до урядува́ння.
• Исправляют чью -ность – заступа́ти кого́ на поса́ді, заступа́ти чию́ поса́ду.
• Исправляющий -ность – засту́пник, наказни́й. [Наказни́й гетьма́н, ота́ман; наказни́й профе́сор; засту́пник голови́].
Назначе́ние –
1) (обозначение, отмечание чего) визнача́ння, визна́чування, зазнача́ння, зазна́чування, на[по]знача́ння, на[по]зна́чування, відзнача́ння, відзна́чування, оконч. ви́значення, зазна́чення и зазначі́ння, на[по]зна́че[і́]ння, відзна́че[і́]ння чого́;
2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) признача́ння, призна́чування, визнача́ння; визна́чування, приділя́ння чого́ кому́, чому́, (за-)для ко́го, (за-)для чо́го, на що; (оконч. и результат действия) призна́чення и призначі́ння, ви́значення, приді́лення и приділі́ння, приді́л (-лу). [Ко́жна годи́на в ньо́го ма́ла своє́ призна́чення (Коцюб.)].
• -ние награды – признача́ння (призна́чення) нагоро́ди.
• -ние наказания – визнача́ння (ви́значення), признача́ння (призна́чення) ка́ри.
• -ние срока – признача́ння (призна́чення), визнача́ння (ви́значення) те́рміну (стро́ку, речінця́).
• -ние цены – визнача́ння (ви́значення) ціни́.
• Дать -ние чему – призначи́ти (приділи́ти) що куди́, до чо́го, на що, да́ти призна́чення (приді́л) чому́.
• Дать совсем другое -ние чему – да́ти зо́всі́м и́нше призна́чення чому́, призначи́ти що на зо́всі́м и́нше. [Дав зо́всім и́нше призна́чення тому́ за́кладові (Ор. Левиц.)].
• Доставить письмо по -нию – приста́вити (відда́ти, прине́сти́, приве́зти́) листа́, кому́ (куди́) призна́чено.
• Не доходит по -нию – не дохо́дить, куди́ призна́чено (шутл. куди́ наці́лено). [Його́ ува́га, здає́ться, не дохо́дить, куди́ її́ наці́лено (Короленко)].
• По месту -ния – до призна́ченого мі́сця, куди́ призна́чено.
• Отправиться к месту своего -ния – пої́хати (піти́, ви́рядитися), куди́ призна́чено (до призна́ченого мі́сця).
• Станция -ния – ста́нція призна́чення;
3) (на должность, для исполн. обязанности) признача́ння, настановля́ння, настано́влювання, наставля́ння кого́ ким, на ко́го, за ко́го, на яку́ поса́ду, приділя́ння кого́ за ко́го, (гал.) іменува́ння кого́ ким, на яку́ поса́ду; (оконч. и результат действия) призна́че[і́]ння, (только оконч.) настано́влення, настано́ва, наста́влення, приді́ле[і́]ння; (только куда, кому, к кому) надава́ння, оконч. нада́ння́ кого́ куди́, кому́, до кого́. [Почу́в про призна́чення його́ на го́лову комі́сії (Київ). Чита́єш здебі́льшого (по газе́тах) у ві́дділі нови́х призна́чень «Трупо́в, Дьяко́в…» (Н. Рада)].
• -ние на вакантное место – признача́ння (призна́чення), настановля́ння (настано́влення, настано́ва) на ві́льну поса́ду.
• Получить -ние – діста́ти (оде́ржати) призна́чення, бу́ти призна́ченим (настано́вленим).
• Состоялось -ние его на службу – його́ призна́чено (настано́влено) на поса́ду;
4) (человека на земле) призна́чення. [Дові́дується про своє́ мі́сце й призна́чення в житті́ (Грінч.). Задума́вся про те, яке́ призна́чення в люди́ни (Крим.). Чолові́че, поду́май про своє́ висо́ке призна́чення (Наш)].
Насле́довать –
1) кому – спадкува́ти по ко́му, дістава́ти, оде́ржувати, сов. діста́ти, оде́ржати спа́дщину (спа́док) по ко́му.
• Дети -дуют отцу – спа́дщина по ба́тькові припада́є (спада́є) ді́тям;
2) что – дістава́ти, оде́ржувати, здобува́ти, перейма́ти, відбира́ти, сов. діста́ти, оде́ржати, здобу́ти, перейня́ти; відібра́ти у (на) спа́дщину (у и на спа́док, у спа́дку, спа́дщиною, спа́дком) що, (гал.) одіди́чувати, сов. одіди́чити що; спадкува́ти.
• -вать родительский престол – перейма́ти, оконч. перейня́ти в спа́дщину (заступа́ти, заступи́ти) ба́тьківський престо́л (трон), заступа́ти, заступи́ти ба́тька на престо́лі, (гал.) одіди́чувати, оді́ди́чити престо́л (трон).
• -вать царство небесное, церк. – осяга́ти, осягну́ти ца́рство небе́сне (Біблія).
• Насле́дованный – ді́станий (оде́ржаний, здобу́тий, перейня́тий, віді́браний) у (на) спа́дщину (у и на спа́док и т. п.), оді́ди́чений; ося́гнутий.
Насле́дство – спа́дщина, спа́док (-дку) и (мн.) спа́дки (-ків), (гал.) діди́цтво; специальнее: (от предков) предкі́вщи́на, (от деда) діди́зна, діді́вщи́на, (от бабки) баби́зна, бабі́вщина, (от отца) ба́тькі́вщи́на, отці́вщина, (от матери) матери́зна, (от брата) братови́зна, браті́вщи́на, (от сестры) сестрі́вщи́на, (от свёкра) свекрі́вщи́на, (от тестя) тесті́вщи́на; срв. Насле́дие. [Після (Во́льфової) сме́рти він зроби́вся па́ном усіє́ї його́ спа́дщини (Франко). Я спа́док мав од ба́тька: виногра́ди, і ни́ву до́бру, і садо́к, і дім (Л. Укр.). Спа́дків по вас я не сподіва́юся ма́ти (Харківщ.). Йому́, сироті́, ні́где узя́ти, ті́льки що спа́дками живи́тись (Квітка). Мале́ діди́цтво, вели́ке головни́цтво (уголовщина) (Франко). Нам ба́тьківщини не діли́ти (Приказка)].
• В -ство, по -ству – у (на) спа́дщину, у (на) спа́док, у спа́дку. [Ма́ли вла́сну зе́млю і передава́ли її́ в спа́дщину (Доман.). Взяли́ собі́ у спа́док всі пісні́ його́ (Л. Укр.). По ньо́му світ зоста́всь на спа́док и́ншим (Крим.)].
• Вступать вступить в -ство – обійма́ти, об(ій)ня́ти спа́дщину.
• Доставаться, достаться в -ство, по -ству кому от кого – припада́ти, припа́сти, спада́ти, спа́сти кому́ (спа́дщиною, спа́дком, у спа́дщину, у спа́док, у спа́дку), дістава́тися, діста́тися кому́ спа́дщиною и т. п. по ко́му (реже після ко́го). [Оте́ць уме́р, на ме́не спав має́ток (Куліш). Од яко́їсь ті́тки у спа́дку йому́ діста́вся (М. Вовч.)].
• Лишать, лишить -ства кого – позбавля́ти позба́вити спа́дщини кого́, не дава́ти, не да́ти спа́дку кому́, (об отце по отнош. к сыну ещё) висиновля́ти, ви́синовити кого́.
• Оставлять, оставить в -ство – (за)лиша́ти, (за)лиши́ти спа́дком (у спа́дщину, у спа́док), (завещать, словесно) відка́зувати, відказа́ти, прика́зувати, приказа́ти, (письменно) відпи́сувати, відписа́ти кому́ що. [Вмира́ючи, усе́ господа́рство приказа́ла дочці́ (Квітка). Знай: спа́дщини тобі́ я ввік не відпишу́ (Самійл.)].
• Отказ, отречение от -ства – зріка́ння, оконч. зре́че́ння спа́дщини (спа́дку), відмовля́ння, оконч. відмо́влення (відмо́ва) від спа́дщини.
• Отказываться, отказаться от -ства – зріка́тися, зректи́ся спа́дщини (спа́дку), відмовля́тися, відмо́витися від спа́дщини.
• Открытие -ства – відкриття́ спа́дщини.
• Получать, получить -ство – дістава́ти, діста́ти, оде́ржувати, оде́ржати, відбира́ти, відібра́ти спа́дщину (спа́док, спа́дки). [Оде́ржавши невели́чку спа́дщину від ро́дича (Грінч.)].
• Получить в -ство что – діста́ти, оде́ржати, відібра́ти, здобу́ти, прийня́ти, перейня́ти у (на) спа́дщину (у и на спа́док, у спа́дку, спа́дщиною, спа́дком) що, (гал.) оді́ди́чити що. [У́клад життя́, оді́браний од батькі́в у спа́дщину (Рада). Перейня́ла добро́ на спа́дщину од своє́ї ма́ми (Н.-Лев.). Оде́ржаний у спа́дку по ба́тькові фільва́рочок (Франко). Одібра́в його́ (капіта́л) в спа́дку (Крим.)].
• Утверждение в правах -ства – стве́рджування (оконч. стве́рдження) пра́в(а) на спа́дщину.
Определя́ться, определи́ться –
1) визнача́тися, ви́значитися, познача́тися, позначи́тися, виясня́тися, ви́яснитися;
2) (на службу) оде́ржати поса́ду, піти́ в слу́жбу; (в школу) вступи́ти до шко́ли.
• Я -лся в школу – мене́ при́йнято в шко́лу, я вступи́в до шко́ли.
О́рдер – о́рдер (-ру), нака́з листо́вний.
• Получить -дер на комнату – оде́ржати о́рдера на кімна́ту.
Отка́з –
1) кому в чём – відмо́ва, відмо́влення кому́ чого́, відка́з (-зу).
• -ка́з в просьбе – відмо́ва (на) проха́ння.
• Получить -ка́з в своей просьбе – оде́ржати відмо́ву на своє́ проха́ння;
2) -ка́з чей от чего – відмо́влення, (длит.) відмовля́ння від чо́го, зре́чення чого́, відма́га, відмага́ння від чо́го. [Відмо́влення від поса́ди. Зре́чення свої́х слів, сві́дчень (показаний). Відмага́ння від запро́син (отка́з от приглашения)].
• Отка́з от места кому – відмо́ва поса́ди кому́, з[у]ві́льнення з поса́ди кого́.
• Получить -ка́з – (фамильярно) пійма́ти (вхопи́ти, з’ї́сти) о́близня; (при сватаньи) гарбуза́ з’ї́сти (вхопи́ти), макогі́н, макого́на облиза́ти;
3) (имущества кому) відка́з, ві́дпис, прика́з (-зу) чого́ кому́;
4) юрид., отка́з имения за кем – ув’яза́ння (ввод) кого́ в має́ток;
5) муз. – бека́р (-ра);
6) техн. – відда́ча (-чі), відмо́ва, відпо́ра.
• Заводить пружину до -за – накру́чувати пружи́ну до відда́чі, до відпо́ри.
По, предл. –
1) с дат. п.
а) на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.).
• Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́.
• Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?].
• Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.).
• Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці.
• Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією).
• Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях.
• Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б).
• Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х).
• По селениям и по городам – по се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти].
• По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами.
• Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́].
• Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню.
• По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва.
• По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка.
• Ударить по рукам – уда́рити по рука́х.
• Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги.
• Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти.
• По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці.
• По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми.
• Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка.
• Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці.
• По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках.
• По временам – часа́ми, ча́сом.
• Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде;
б) (Для обозначения направления движения, пути следования – на вопрос: вдоль чего – употребляется конструкция с твор. пад.).
• Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м].
• Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем.
• Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том.
• Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею.
• Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем.
• Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами.
• Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом;
в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го.
• По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том.
• По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу.
• По определению суда – за ви́роком су́ду.
• По поручению – з дору́чення, за дору́ченням.
• Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою.
• По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння.
• По ошибке – по́милкою, через по́милку.
• Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки).
• Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не.
• Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́.
• По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…].
• По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди.
• По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження…
• По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі.
• По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок.
• По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя.
• По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною).
• Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям.
• По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому].
• По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)].
• По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́.
• По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́…
• Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу).
• По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах].
• По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють.
• По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка.
• По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку.
• Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду.
• По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння.
• Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння.
• По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу.
• По требованию – на вимо́гу.
• По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра.
• По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку).
• По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)].
• По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею).
• По наущению – з намо́ви.
• По вашей милости – з ва́шої ла́ски.
• По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося.
• По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни.
• По многим причинам – з багатьо́х причи́н.
• По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою.
• По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)].
• Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий.
• Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що…
• Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги.
• По несогласию – через незго́ду.
• По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено.
• По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)].
• По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю].
• По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм.
• Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором).
• По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників.
• По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки.
• По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к.
• Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння.
• Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою.
• Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою.
• Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками.
• Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту).
• По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м.
• По порядку – по́ряду.
• Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй.
• Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд.
• Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок.
• Выдать по чеку – ви́дати на чек.
• Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер.
• По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців.
• По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів.
• По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва.
• Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва).
• По общему согласию – за спі́льною зго́дою.
• Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су.
• Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці).
• Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма).
• Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)].
• Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії…
• Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду.
• В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією.
• Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́).
• По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю.
• Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром.
• Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем.
• По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти.
• Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су.
• По месту назначения – до призна́ченого мі́сця.
• По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі].
• Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку.
• По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві).
• По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді.
• Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му.
• На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва).
• По чести – по че́сті.
• По совести – по со́вісті.
• По справедливости – по пра́вді.
• По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти.
• Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м.
• По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків.
• По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат.
• По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями.
• По моей теории – на мою́ тео́рію.
• По моему мнению – на мою́ ду́мку.
• По моему – по мо́єму, як на ме́не.
• Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що.
• Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни.
• Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в.
• Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства).
• Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння.
• Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві).
• По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві.
• Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су.
• По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)].
• По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́.
• Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би.
• Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах.
• Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди.
• По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́).
• Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти.
• Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу.
• По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го.
• По направлению к чему – до чо́го.
• По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го.
• По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние.
• Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги.
• Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в).
• По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою.
• Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю.
• Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м.
• Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою.
• По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському.
• По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба).
• Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну.
• По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну.
• По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те;
в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують…
• По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́].
• Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду).
• По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний.
• По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків.
• По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується.
• И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ.
• По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту.
• По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні.
• По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить…
• По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на…
• Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́;
2) с вин. пад.
а) (на вопрос: во что на сколько) – по що.
• Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н.
• Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)].
• Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному.
• Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри,
б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го.
• По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час.
• С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку.
• По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель).
• Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й).
• По шею – по ши́ю, до ши́ї.
• По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́].
• Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс.
• Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х.
• По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша.
• По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба).
• По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)]
3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му.
• Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є].
• Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю.
• Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін].
• Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х.
• По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька.
• По заходе солнца – по за́ході со́нця.
• По обеде – по обі́ді, після обі́д(у).
• По окончании праздников – по свя́тах.
• По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк.
• По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи.
• По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю.
• По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)].
• По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї.
• По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж.
• По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)].
• Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся).
• Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́.
• Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го).
• По чём сукно? – по чі́м сукно́?
Получа́ть, получи́ть – оде́ржувати, оде́ржати (реже отри́мувати, отри́мати), дістава́ти, діста́ти, відбира́ти, відібра́ти, здобува́ти, здобу́ти що, здобува́тися, здобу́тися на що, бра́ти, побира́ти, ма́ти що, прийма́ти, при(й)ня́ти що, осяг(ну́)ти що и чого́, (достигнуть чего) доступи́ти, доско́чити чого́, (о мн.) пооде́ржувати, поотри́мувати и т. д. [Ко́жний, хто про́сить, оде́ржує (Єв.). І все, чого́ попро́сите в моли́тві з ві́рою, діста́нете (Єв.). І от діста́в, чого́ хоті́в, чого́ душа́ його́ бажа́ла (Рудан.). А молоди́й, веселе́нький, що доста́в свого́, йде ва́жно (Квіт.). Кай Лю́цій сві́дчить ра́нами свої́ми, що́ він здобу́в, вою́ючи за Рим (Куліш). Блаже́нні ти́хії, бо вони́ ося́гнуть зе́млю (Єв.)].
• -чи́ть письмо, деньги – оде́ржати (діста́ти, відібра́ти) листа́, гро́ші.
• Он -ча́ет большое жалованье, большие деньги – він здобува́є (дістає́, ма́є, бере́, побира́є) вели́ку платню́, вели́кі гро́ші. [Наня́вся до па́на, бере́ по п’ять рублі́в на мі́сяць (Харк.)].
• -чи́ть деньги по ассигновке, по чеку – оде́ржати гро́ші на асигна́ту, на чек.
• -чи́ть что-л. в руки – при(й)ня́ти до рук.
• -ча́й, -ча́йте деньги – прийма́й, прийма́йте (бери́, бері́ть) гро́ші.
• Этот купец -ча́ет материи из-за границы – цей кра́мар дістає́ (здобува́є, відбира́є) мате́рії з-за кордо́ну.
• Он -чи́л всё, что требовал – він діста́в (здобу́в, відібра́в) усе́, чого́ вимага́в.
• -чи́ть обратно, -чи́ть назад – оде́ржати (відібра́ти) наза́д.
• -чи́ть ответ, весть, известия о чём – діста́ти (відібра́ти) ві́дповідь, зві́стку, відо́мості за (про) що.
• -чи́ть отказ – зустрі́(ну)ти відмо́ву, не діста́ти (не здобу́ти) зго́ди, (шутл.) діста́ти відкоша́, (с)пійма́ти (вхопи́ти, з’ї́сти) о́близня.
• -чи́ть приказ – здобу́ти (діста́ти) нака́з.
• -чи́ть разрешение, свидетельство – діста́ти (здобу́ти) до́звіл, по́свідку (посві́дчення).
• -чи́ть место, должность, назначение – діста́ти слу́жбу, поса́ду, призна́чення.
• -чи́ть стипендию – діста́ти стипе́ндію.
• -чи́ть наследство, -чи́ть что-л. в наследство – діста́ти (відібра́ти) спа́дщину, спа́док, діста́ти (відібра́ти, здобу́ти, прийня́ти) у спа́дку що, в спа́дщину що, оді́дичити що.
• -чить помощь – діста́ти, здобу́ти допомо́гу (по́міч).
• -чать образование, воспитание – здобува́ти осві́ту, вихова́ння, побира́ти нау́ку, осві́чуватися, вихо́вуватися.
• -чи́ть высшее образование – здобу́ти ви́щу осві́ту.
• -чи́ть награду, премию, похвальный отзыв – діста́ти (здобу́ти) нагоро́ду, пре́мію, хва́льного при́суду.
• -чи́ть выговор, замечание – діста́ти нага́ну, дога́ну.
• -чи́ть наказание, -чи́ть должное – прийня́ти ка́ру, прийня́ти (відібра́ти) нале́жне.
• -ча́ть телесные наказания (розги, линейки и т. п.) – дістава́ти в шку́ру.
• -чи́ть по физиономии – діста́ти в лице́, (вульг.) зла́пати (з’ї́сти) ля́паса.
• -чи́ть фигу – з’ї́сти ду́лю, бі́са з’ї́сти, лизну́ти ши́лом па́токи.
• -чать впечатления извне – оде́ржувати, дістава́ти, здобува́ти, (с)прийма́ти вражі́ння зо́кола.
• -чи́ть от чего пользу – ко́ристь узя́ти з чо́го.
• -чи́ть прибыль от чего-нибудь – прибу́ток узя́ти з чо́го и на чо́му.
• Я -чи́л большой барыш от этого дела – я узя́в вели́кий бари́ш з цьо́го ді́ла, на цьо́му ді́лі.
• Казна -чи́т от этого миллион – скарб ма́тиме (ві́зьме) з цьо́го (на цьо́му) мільйо́н, заро́бить на цьо́му мільйо́н.
• -чи́ть убыток от спекуляции – поне́сти шко́ду від спекуля́ції, на спекуля́ції.
• -чи́ть возможность – діста́ти спромо́гу, спромогти́сь на що, здобу́тися на що.
• -чи́ть дар речи – діста́ти мо́ву. [Він ві́рить, що велико́дної но́чи вся́ка німина́ дістає́ мо́ву Єфр.)].
• -чи́ть повреждение – зазна́ти ушко́дження.
• -чи́ть вечное блаженство – добу́тися, доступи́ти ві́чного раюва́ння, осягну́ти ві́чного раюва́ння, здобу́тися на ві́чне раюва́ння. [Всім проща́й, і проще́ння досту́пиш (Франко)].
• Дело -чи́ло огласку – спра́ва набула́ ро́зголосу, була́ розголо́шена.
• Это вино -чи́ло неприятный вкус – це вино́ набуло́ неприє́много смаку́.
• -ча́ть форму чего-л. – набира́ти фо́рми чого́.
• -чи́ть насморк, лихорадку – захопи́ти не́жить, пропа́сницю.
• Получа́емый – оде́ржуваний, отри́муваний, відби́раний, здобу́ваний и т. д. Полу́ченный – оде́ржаний, отри́маний, віді́браний, здобу́тий и т. д. -ный опыт – набу́тий до́свід.
• Налоги, подати, которые не могут быть -чены – пода́тки, о́платки, що їх не мо́жна повиправля́ти (посправля́ти), невипра́вні пода́тки, о́платки.
Полу́чка –
1) см. Получе́ние;
2) при́йнята (оде́ржана) су́ма.
• У меня завтра большая -чка – ма́ю вза́втра оде́ржати вели́ку су́му.
Предме́т –
1) (вещь, об’ект) річ (р. ре́чи), пре́дмет (-ту), об’є́кт (-ту). [Неди́вним реча́м не диву́йсь (Куліш). Я оберну́сь тоді́ в безду́шний пре́дмет (Коц.)].
• -ме́т вещественный, умственный – річ матерія́льна, розумо́ва.
• -ме́т преподавания – пре́дмет навча́ння.
• -ме́т изучения – пре́дмет студіюва́ння (ви́вчення); (в школе) пре́дмет, нау́ка, дисциплі́на.
• Обязательный -мет – обов’язко́ва нау́ка, -вий пре́дмет;
2) (в разговоре, в сочинении) річ, мате́рія (-ії). [Міркува́ли (розмовля́ли) про пова́жні ре́чі. Узя́в він найни́жчу мате́рію до оповіда́ння (Куліш)].
• Разговор шёл о разных -тах – розмо́ва була́ про рі́зні ре́чі.
• -ме́т разговора – мате́рія (річ) до розмо́ви.
• Мы ещё вернёмся к этому -ту – ми ще (по)ве́рнемося до ціє́ї ре́чи (мате́рії);
3) (цель) мета́, ціль (-ли).
• -ме́т желаний, стремлений – мета́ бажа́нь (пра́гнень), змага́нь.
• Иметь в -те – ма́ти на меті́, на ува́зі.
• На -ме́т получения – щоб оде́ржати що;
4) (перен.), см. Возлю́бленный, -нная.
• -ме́т страсти нежной – ре́вного зако́хання об’є́кт, см. Па́ссия 2.
Пригово́р –
1) при́суд (-ду), ви́рок (-року), (рус.) при́говор (-ру), (обвинительный) за́суд, о́суд, (постановление, решение) ріши[е]не́ць (-нця́), декре́т (-ту), (суждение) суд (-ду). [Суд чита́є при́суд (Грінч.). Суди́ суди́ли і ви́роки свої́ дава́ли ля́цькою мо́вою (Куліш). Всі уже зна́ли той при́говор (Коцюб.). За́суд то́ї комі́сії бу́де без апеля́ції (Франко). Поба́чимо, яки́й рішине́ць ви́йде, а ді́ло щось яло́зне (Кобел. п.). Вважа́є себе́ коли́ не за спра́вжнього лінгві́ста, то хоч за таку́ люди́ну, яка́ смі́є авторите́тно виріка́ти свій суд про філологі́чні й лінгвісти́чні спра́ви (Крим.)].
• Заочный -во́р – поза́очний при́суд.
• Окончательный, условный -во́р – остато́чний, умо́вний при́суд.
• Оправдательный -во́р – виправда́льний при́суд (ви́рок).
• Обвинительный -во́р – за́суд, о́суд, при́суд вини́.
• Смертный -во́р – сме́ртний при́суд, сме́ртний за́суд, за́суд на го́рло.
• -во́р суда – при́суд, ви́рок судови́й.
• Составить -во́р – скла́сти ви́рок, при́суд.
• Постановлять -во́р – дава́ти, да́ти ви́рок.
• Выполнить, привести в исполнение -во́р – ви́конати при́суд.
• Приведение -во́ра в исполнение – вико́нування, викона́ння при́суду.
• Отменить -во́р – скасува́ти при́суд.
• Об’явить -во́р – ви́голосити ви́рок (при́суд).
• Получить по -во́ру суда – діста́ти (оде́ржати) за постано́вою су́ду, за ви́роком судови́м.
• Мирской -во́р – грома́дський при́суд.
• Высказывать, произносить свой -во́р над чем-нб. – дава́ти свій суд над чим;
2) при́казка, при́мовка, при́кладка, припові́стка, пригові́р (-во́ру); см. Прибау́тка.
Приходи́ться, прийти́ся, притти́ся и придти́ся –
1) (быть в пору, в меру, кстати) бу́ти до мі́ри, прихо́дитися, прийти́ся (до мі́ри), пристава́ти, приста́ти, припада́ти, припа́сти до чо́го; срв. Подходи́ть 5. [А ну ва́ша домови́на, чи до мі́ри бу́де? (Рудан.). Ляж у домови́ну. Чи як-раз вона́ приста́не? (Рудан.)].
• Как раз (точь в точь) -ти́ся (образно) – як-раз упа́сти, так і вли́пнути куди́. [Хватну́ли той кли́нчик, розгорну́ли капта́н, – якраз він туди́ і впав (Март.). Приміря́ють той череви́чок, а він так і влип, як там був (Рудч.)].
• Сапоги -шли́сь мне по ногам – чо́боти мені́ прийшлися́ до мі́ри (до ноги́).
• Ключ -шё́лся к замку – ключ прийшо́вся, приста́в до замка́, (к висячему) до коло́дки.
• -ди́ться под меру – прихо́дитися до мі́ри.
• Дверь не плотно -дится – две́рі не щі́льно (не щи́тно) пристаю́ть.
• -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву – припада́ти (припа́сти) до смаку́ (до вподо́би, до сподо́би, до се́рця, до душі́), іти́ в смак, підхо́дити (підійти́) до ду́мки, сподо́батися, уподо́батися кому́, в уподо́бі кому́ бу́ти; срв. Вкус. [Ті слова́ ду́же припа́ли їй до сма́ку (Н.-Лев.). Тут ми й спізна́лися і одна́ о́дній припа́ли до вподо́би (Кониськ.). Які́ книжки́ більш до душі́ припада́ють селя́нам (Єфр.). Йому́ до се́рця припа́ли про́сті лю́ди (Єфр.). Приста́в ми до душі́ (Франко. Пр.). Мабу́ть і я йому́ підійшо́в до ду́мки (Крим.)].
• Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. – не йти в смак, не йти в лад, не пристава́ти до душі́ (до се́рця), не лежа́ти на се́рці кому́ и т. п.; срв. Вкус.
• День на день не -дится – день на день не випада́є;
2) (доставаться кому на долю; причитаться) припада́ти, припа́сти (редко припа́стися), упада́ти, упа́сти, випада́ти, ви́пасти, дово́дитися, дове́сти́ся кому́. [Тепе́р на ду́шу припада́є вдво́є ме́нше землі́, ніж було́ спе́ршу (Грінч.). На день упада́є заробі́тку по півкарбо́ванця (Г. Барв.). Така́ мені́ гірка́ до́ля ви́пала (М. Вовч.). Чу́є, чу́є ма́терине се́рце, яка́ до́ля до́ні доведе́ться (Куліш)].
• Мне -дится с вас пять рублей – мені́ припада́є з вас (ма́ю оде́ржати з вас) п’ять карбо́ванців.
• Мне -дится доплатить вам десять рублей – мені́ тре́ба (мені́ упада́є, я ма́ю) доплати́ти вам де́сять карбо́ванців;
3) припада́ти, припа́сти, випада́ти, ви́пасти.
• Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца – це свя́то (цей день) припада́є на неді́лю (и в неді́лю), на кіне́ць мі́сяця. [На понеді́лок припада́в того́ ро́ку оста́нній день, коли́ ще мо́жна було́ вінча́ти (Єфр.). Тимча́сом зближа́лась дру́га Пречи́ста, а припада́ла в субо́ту (Свидн.)].
• Пасха в том году -ди́лась 29-го марта – Вели́кдень того́ ро́ку випада́в (припада́в) на 29-те бе́резня;
4) кому кем – дово́дитися кому́ ким.
• Он -дится ему в родстве – він дово́диться йому́ ро́дичем. [Маку́хинський піп дово́дився на́шому ро́дичем, не́божем у-дру́гих (М. Вовч.)];
5) (безл.: приводиться) дово́дитися, дове́сти́ся, випада́ти, ви́пасти, упада́ти, упа́сти, припада́ти, припа́сти, (редко) дохо́дитися, дійти́ся кому́. [Найтя́жче дово́дилося і дово́диться селя́нству (Доман.). На до́вгім віку́ усього́ доведе́ться (Номис). Ви́пало мені́ я́кось бу́ти у йо́го в ха́ті (М. Вовч.). Упа́ло йому́ знов іти́ лі́сом (Манж.). Там припа́ло нам ночува́ть (Март.). Припа́ло на безві́дді, на безхлі́б’ї погиба́ти (Ант.-Драг.). В салда́ти йому́ не припада́ло йти (Грінч.). Як мені́ дохо́дилось – він зна́є (Черк.)].
• Мне -ди́лось, -шло́сь много терпеть – мені́ дово́дилося (довело́ся) бага́то терпі́ти.
• Вам -дё́тся отвечать – вам доведе́ться відповіда́ти.
• Мне -шло́сь проработать всю ночь – мені́ довело́ся, ви́пало, працюва́ти ці́лу ніч; (должен был) му́сів працюва́ти ці́лу ніч.
• Тяжело ему -шло́сь – тя́жко йому́ довело́ся (ви́пало, дійшло́ся).
• Не вмочь, не подсилу -дится – неси́ла стає́ (що роби́ти).
• Живи как -шло́сь, как -дё́тся – тре́ба жить, як набіжи́ть, живи́, як тра́питься.
• Когда -дё́тся – коли́ (час) ви́паде, коли́ тра́питься.
• Где -дё́тся, -шло́сь – де припа́ло, де тра́питься, де тра́пилось; срв. Где попа́ло (Попада́ть).
• Кого -дё́тся – кого́ тра́питься.
• К слову -шлось – до сло́ва припа́ло. [Посва́таю, кого́ тра́питься (Н.-Лев.)].
• Так жить (делать) не -дится (не подобает) – так жи́ти (роби́ти) не випада́є (не впада́є, не прихо́диться, не годи́ться). [Яко́сь-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.). Бі́ля грани́ці не впада́ будува́ти світли́ці (Номис). Не прихо́диться москаля́ дя́дьком зва́ти (Грінч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Аванс – (франц.) аванс:
• авансом шлю благодарность – (фамил.) наперед дякую;
• в виде аванса – як аванс;
• давать, делать авансы – (перен.) давати (подавати) надію, давати обіцянку; обіцяти; обіцятися;
• погасить аванс – сплатити аванс;
• получать, получить что-либо в виде (в качестве) аванса (авансом) – одержувати, одержати (діставати, дістати) що як аванс (авансом, наперед).
[— А мені дасте сто тисяч авансу, то я вам на весь завод постачу буряка (І.Карпенко-Карий). У неділю матері дали аванс за корову, і вона купила мені лижний костюм та грубошкірі шкарбани «на виріст», довелося напхати туди соломи (Володимир Дрозд). Я знову чиясь надія, Я знов чийсь останній шанс, Я знову комусь щось винен, Тим більше, що вже взяв аванс (Ю.Позаяк)]. Обговорення статті
Возможность – змога, спромога, спроможність, можливість, можність, зможність, мога, (только о физич. возможности) снага, (средство) спосіб:
• беспрепятственная возможность – добра змога;
• давать, дать возможность – давати, дати змогу (можливість), спомагати, спомогти зробити що;
• до последней возможности – до останньої змоги (можливості), поки змоги (сили), поки змога (сила), до останку;
• если нет возможности – коли (якщо) нема (немає) змоги (можливості), коли не змога (не спромога, не сила), (иногда) коли не спосіб;
• иметь возможность что-либо сделать – мати змогу (спромогу, спроможність, зможність, можливість) що зробити, бути у змозі (у спромозі) що зробити, бути спроможним що зробити, на що, спромагатися, спромогтися що зробити; здужати;
• имеющий возможность – спроможний;
• исключать, исключить возможность чего – знеможливлювати, знеможливити (унеможливлювати, унеможливити) що;
• исключаю (исключая) возможность чего – не припускаю (не припускаючи) можливість;
• не было возможности у кого – не було змоги (спромоги, спроможності, можливості) у кого, не мав змоги (спромоги, можливості) хто, не було як кому, несила була кому;
• не имеющий возможности – неспроможний;
• не исключаю (исключая) возможность чего – припускаю (допускаю) (не припускаючи, не допускаючи) можливість;
• неограниченные возможности – необмежені можливості;
• нет возможности – незмога (неспромога, неспроможність), несила, ніяк, нема як, (иногда) нема ходу; ані способу; немає можливості (змоги);
• нет возможности возвратить долг – нема можливості повернути борг, нема звідки повернути борг;
• обеспечить возможность чего-либо – уможливити що;
• он не имеет возможности – він не має змоги (спромоги, спроможності), можливості), несила (незмога, неспромога, неспроможність) йому;
• по возможности (по мере возможности, в меру возможности) – по змозі, по спромозі, по можливості); що мога; яко мога;
• получить возможность – мати змогу; дістати, одержати змогу змогу (спромогу, спроможність), спромогтися, спомогтися на що;
• предвидится, возникает возможность чего-либо – заноситься на що-небудь;
• при первой (при ближайшей) возможности – при першій нагоді;
• творческие возможности – творчі можливості, творча спроможність;
• это даёт (открывает) возможность – це уможливлює, це дає (відкриває) можливість (змогу), це спомагає на що;
• это исключает возможность – це унеможливлює, це не дає змоги;
• явилась возможность – настала [добра] змога, настала можливість.
[Робимо, мамо, до кривавого поту і вже снаги не стає (Г.Квітка-Основ’яненко). Не було способу через Біг переправитися (А.Свидницький). Це ж був тоді 1890-ий рік; заносилося на війну між Росією й Австрією (А.Кримський). Ніяк їй з дому піти, бо ні на кого дитину кинути (Сл. Гр.). Поруч шафи, одбираючи їй змогу вільно відчинятись, стояв великий горорізьблений буфет, прихилившись верхівкою до стіни, що без неї він втратив би рівновагу (В.Підмогильний). — Ні, пане, не піду, незмога моя,— одмагався Санчо. — Скоро я од вашої милості одійду, зразу всяке страховіття на мене лізе, всяке марево мріється. Вже хоч гнівайтесь, хоч ні, а я од вашої парсони зроду-звіку ні на ступінь не віддалюся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Треба будувати майбутнє. Не маю сил терпіти. Треба їхати звідси. Можливості: Переїхати до сестри. Знайти чоловіка. Прострелити собі голову. Переїхати до сестри, знайти чоловіка і прострелити йому голову (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). Останнім часом Миляга провадив у кабінеті дні й ночі, завдаючи по змозі шкоди собі й Вітчизні (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). У концентраційних таборах, наприклад, у цій лабораторії життя і на цьому полігоні, ми спостерігали, що деякі з наших товаришів поводилися наче свині, у той час як інші поводилися наче святі. Людина має обидві можливості; яку з них вона реалізує, залежить від її рішень, а не від обставин (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Було дві можливості: або встати на їхню платформу, або повиснуту над нею (С.Є.Лєц). Досягнувши стелі своїх можливостей, марно намагатися пробити її головою]. Обговорення статті
Должность – посада, (только административная) уряд:
• вакантная должность – вільна, гуляща посада;
• в должности – на посаді;
• временно занимающий должность – тимчасовий заступник;
• вступить в должность – обняти посаду; стати на посаду, стати до урядування;
• должность атамана – отаманська посада, отаманування;
• должность профессора – професорування, професура;
• должность ректора – ректорування, ректорство;
• должность сотника – сотникування, сотенство;
• должность учителя – учителювання;
• заместить должность – обсадити посаду;
• занимаемая должность – обіймана посада;
• занимать должность – обіймати (обійняти) посаду, (давн., адміністр.) держати уряд;
• занимающий высокую должность – високопосадовець, (образн.) посідач високого крісла;
• искать должности – шукати посади;
• исполнять, исправлять чью должность – заступати кого на посаді, заступати чию посаду (посаду кого), (иногда разг.) правити (правитися) за кого;
• исправляющий должность – заступник, (устар.) наказний;
• назначать на должность – призначати на посаду;
• определять на должность – настановляти, призначати на посаду;
• оставлять должность – кидати посаду; уступатися з посади;
• ответственная должность – відповідальна посада;
• отказаться от должности – зріктися посади;
• по вступлении в должность – обійнявши (зайнявши) посаду; стати на посаду;
• по должности – з службових обов’язків; з обов’язків службових;
• поступить на должность, пристроиться на должности – одержати посаду;
• сдавать должность – зложити посаду; здавати посаду (кому);
• смещать с должности, отрешать, отстранять, отчислять от должности – усувати, скидати з посади;
• состоять, находиться, быть при должности – бути (перебувати) на посаді.
[Був попереду старостою кременецьким, а в 1507 р. перейшов звідти на вищий уряд — воєводи київського (Ор. Левиц.). Сами отамани запорозькі, зложивши з себе отаманування, знов були тими-ж братчиками, що й перше (Куліш). Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш). Наказний гетьман, отаман; наказний професор; заступник голови (АС)]. Обговорення статті
Рассчитывать, рассчитать – розраховувати, розрахувати; (расчислять) облічувати, облічити; (подсчитывать) обраховувати, обрахувати, обчислювати, обчислити; (высчитывать) вираховувати, вирахувати; (учитывать, взвешивать) розраховувати, розрахувати; (оценивать) оцінювати, оцінити; (предполагать) припускати, гадати, зважувати, зважити, очікувати; (надеяться) сподіватися, мати (плекати, покладати) надію, покладатися, робити ставку; (о выдаче расчётных денег) розраховувати, розрахувати; (увольнять) звільняти, звільнити:
• не мог даже рассчитывать кто – і не сподівався кто, і не снилось кому;
• не расчитывайте на… – не розраховуйте на…;
• не расчитывал встретить… – не сподівався зустріти;
• не рассчитать своих сил – не розрахувати (не зважити) своїх сил;
• не слишком рассчитывать на помощь – не надто розраховувати (покладатися, сподіватися, важити) на допомогу;
• рассчитывать на получение – мати надію одержати;
• рассчитывать на что – сподіватися на що; вважати (зважати, важити, рахувати, розраховувати) на що;
• рассчитывать служащих – звільняти службовців;
• рассчитывать стоимость – розраховувати (обчислювати) вартість;
• рассчитывать шансы – зважувати (оцінювати) шанси.
[На це не рахувала погоня (Коцюбинський)]. Обговорення статті
Слава – слава, (большая, ещё) просла́ва:
• во славу кого-чего – на славу кому-чому;
• Геростратова слава – Геростратова слава;
• добрая слава лежит, а плохая бежит – добра слава лежить, а недобра біжить. (Пр.); добре далеко чути, а ледаче ще далі (Пр.); добро довго пам’ятається, а зло ще довше (Пр.);
• на славу – на славу, прегарно (чудово); прегарний (чудовий);
• петь славу кому – співати хвалу кому; славити, прославляти кого;
• приобресть, снискать славу, войти в славу – зажити (залучити) слави; убитися у славу; (иногда фам.) доскочити слави;
• слава Богу – слава Богу (Богові);
• только [одна] слава, что… (разг.) – тільки [й] слави, що…;
• хорошая, дурная слава (разг.) – добра слава, недобра (лиха) слава; неслава; (пересуды) поговір, слава-поговір.
[Все очі вгору піднімали, По світу нашому вздихали, Що рано їх побрала смерть; Що трохи слави учинили, Не всіх на світі подурили (І.Котляревський). Дівчата на славу красиві (Г.Квітка-Основ’яненко). Людська слава — як трава зів’яла (Пр.). — Слави треба мирові, а не тому, хто славен (П.Куліш). Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т.Шевченко). Прокинься, кумо, пробудись Та кругом себе подивись, Начхай на ту дівочу славу Та щирим серцем нелукаво Хоть раз, сердего, соблуди (Т.Шевченко). Не мені тепер, старому, Тепер прелютая година На нашій славній Україні. Не мені вас, братця, На ляха водити. Не мені тепер, старому, Булаву носити. Нехай носить Наливайко Козакам на славу, Щоб лякались вражі ляхи У своїй Варшаві (Т.Шевченко). Не дві ночі карі очі Любо цілувала, Поки слава на все село Недобрая стала (Т.Шевченко). Мені уже сімнадцятий пішов. Хлопці біля мене, як хміль коло тичини, в’ються; а найпаче Будненко Василь. Чорнявий, кучерявий: картина— не хлопець! Люди казали: от би спарувати — на славу була б пара! (П.Мирний). — Хто крав гроші, у кого вони на руках були, — той хай і одвіча. А через віщо ж народ таку славу терпітиме (П.Мирний). ). Він готувався, скуповувався, щоб угостити Власова на славу (П.Мирний). Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (П.Мирний). Колись у веселі ставки заглядали а гір столітні дуби та граби, свідки слави козацької, а тепер їх унучата обступили рівною межею ті зелені яри (І.Нечуй-Левицький). Слава про те свято пішла кругом по селах, де ще не завівся празник мироносиць (І.Нечуй-Левицький). Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить (Л.Глібов). Славо, горда та пишна царице! Хоч склонив своє чоло співець, Та не вірить тобі, чарівнице, Як зрадливому морю плавець (Л.Українка). Авжеж! Вогненний круг спускається на мене і голоси мені співають «слава»! (Л.Українка). Така була поважна та Сабіна і зроду мала добру славу… (Л.Українка). — Коли б мене так дівчина любила, то була б у мене й сорочка вишивана, і стьожка шовкова, а то яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М.Кропивницький). Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік, і вітав стрічних, аби тільки почути свій голос: — Слава Ісусу! — Навіки слава (М.Коцюбинський). Шосе (тільки й слава, що шосе) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М.Коцюбинський). Ріс парубок — росла й нехороша слава про нього. Люди звали його злодієм (М.Коцюбинський). — Хіба ж ти не знав, що так воно буде? — крізь сльози вимовляв дівчина. Тепер ти поїдеш, мене в славі покинеш,— будуть мене люди обминати. Бо хто ж візьме тую дівчину-наймичку, що парубок покинув (С.Васильченко). Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе (В.Симоненко). Про нього, про Козака Мамая, не одну вже сотню літ ішли слава й прослава (Олександр Ільченко). Та відчайдушно пролягла дорога несамовитих. Світ весь — на вітрах. Ти подолала, доле, слава Богу. На хижім вітрі чезне ниций страх (В.Стус). Слава впала на бідного хлопця зненацька, як надгробна плита, зачавивши в нім людину і залишивши одне тільки ім’я (Г.Тарасюк). — Для людини доброчесної і небуденної,— промовив Дон Кіхот,— то, мабуть, найбільша втіха — ще за життя діждатися прослави доброго свого ймення на мовах розмаїтих народів словом друкованим і типованим; я недарма сказав «доброго», бо як буде навпаки, то вже гірше над усяку смерть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Після тих засідань, на листовне прохання ласої на гроші матері-флорентійки, він тут-таки помчав отримувати борг від родини Адорно у Брюгге, зметикувавши, що було б доречно якнайшвидше одержати кошти для вдалої кар’єри на прославу Церкви (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «Так минає слава світова!, — засміялася Енн, хоча в усмішці її було знати й нотку жалю (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). — Навіщо ми залишаємося тут? Тільки пришелепкуватий не ставить цього запитання. Заради слави? Якщо ми тут тільки заради неї, повірте браття, я перший повернувся б дупою до ворога і дав драла через отой горбочок (О.Замойська. перекл. С.Пресфілда). Якщо хочеш вести людей на смерть, скажи їм, що ведеш їх до слави (Талейран). Слава зношується (Наполеон)]. Обговорення статті
Позитивный – позитивний:
• позитивное мышление – позитивне мислення.
[Минуло вже досить часу, щоб він позитивну відповідь міг одержати, але редакція жодної звістки йому не подала (В.Підмогильний). І хоч як дивитися на цю проблему, усталені погляди в психології й популярні порадники помиляються: позитивне мислення допомагає не завжди. Звісно, інколи таке мислення корисне але у вигляді довільної мрії, на яку здебільшого перетворюється позитивне мислення, воно у дальшій перспективі заважає людям рухатися вперед. Власне, такі люди домріялися до безвиході (Лесь Герасимчук, перекл. Ґебріел Еттінґен). Позитивне мислення – це коли гепнувся з драбини і думаєш: це ж треба, так швидко спустився!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕДМЕ́Т, предмет всео́бщих разгово́ров при́тча во язи́цех;
на предмет получе́ния /на предмет хране́ния тощо/ щоб оде́ржати /зберегти́ тощо/, для оде́ржання /зберіга́ння тощо/;
на предмет чего для чого, з якою мето́ю, фраз. з о́гляду на що [на предмет того́ з о́гляду на те];
предметом догово́ра явля́ется уго́ду скла́дено /укла́дено/ про.
РАССЧИ́ТЫВАТЬ ще вирахо́вувати, обчи́слювати /розчислювати/, (на кого) поклада́ти /ма́ти/ наді́ю, поклада́тися, роби́ти ста́вку, ва́жити, чи́сли́ти;
рассчитывать на что [н. успе́х], чека́ти /сподіва́тися/ чого [н. у́спіху];
рассчитывать на получе́ние ма́ти наді́ю оде́ржати;
не мог да́же рассчитывать кто і не сни́лось кому;
на что ты рассчи́тываешь /на что ты наде́ешься/? що ти собі́ ду́маєш?;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Доверенность –
1) (поручение) дові́реність, -ности, дору́чення, -ння;
2) (доверие) дові́р’я, -р’я. По -ности – за дору́ченням. (Оде́ржати гро́ші за дору́ченням).
Получать, получить – оде́ржувати, -жую, -жуєш, оде́ржати, -жу, -жиш, отри́мувати, -мую, -муєш, отри́ма́ти, -ма́ю, -ма́єш, дістава́ти, -стаю́, -є́ш, діста́ти, -ста́ну, -неш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Отказ (кому в чем) – відмова; відмовлення кому чого; (чей от чего) – відмовлення від чого; зречення чого. Отказ (в своей просьбе) получить – відмову (на своє прохання) одержати, дістати. Отказ от места кому – відмова посади кому; звільнення з посади кого.
Предмет – річ; (учебный) – дисципліна. На предмет (получения) – щоб (одержати). Предметом договора является… – умова складається (умову складено) про…
Цель – мета. С целью – з метою. В целях (получения и т. п.) – щоб (одержати й т. ин.). Ставить себе целью – ставити собі за мету. Задаться целью – узяти, забрати в голову що; завзятися на що; поставити собі мету. Достичь (определенной) цели – досягти (певної) мети; осягнути (певну) мету. Цель достигнута – мети осягнеш. Употреблять для (другой) цели – вживати на (иншу) потребу. Иметь целью – мати на меті.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Получать, -чить – оде́ржувати, оде́ржати, дістава́ти, діста́ти;
• п. (добывать) – здобува́ти, здобу́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Аванс
• Авансом шлю благодарность (фам.) – наперед дякую.
• Давать, делать авансы (перен.) – давати (подавати) надію, давати обіцянку; обіцяти; обіцятися. [Ой кум до куми залицявся, Посіяти конопельки обіцявся. Н. п.]
• Погасить аванс – сплатити аванс.
• Получать, получить что-либо в виде (в качестве) аванса (авансом) – одержувати, одержати (діставати, дістати) що як аванс (авансом, наперед).
Бесплатно
• Бесплатно сделать, получить, дать что-либо – зробити, одержати, дати що безплатно (неплатно, безвідплатно); без плати зробити, одержати, дати що; (розм.) дурно (задурно, дармо, даром, задарма, на дурницю) зробити, одержати, дати що; за спасибі; (жарт.) за так гроші (грошей). [Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. Чубинський. Чи бачили — робити на дурницю! Кочерга. Як тільки прийдете — стукніть у моє віконце. Просто так, за спасибі. Земляк. Для тебе ні по чім: за так гроші. Кониський.]
• Бесплатная работа – безплатна (неплатна) праця (робота); (розм.) дармовщина.
Второй
• [Во] второй раз, (в) другой раз, вторично – другий раз; (за) другим разом; удруге. [Маруся витягла воду з криниці другий раз. Н.-Левицький. Другим разом, кажу, — не пролізете. Тулуб. І вдруге дівчина йому відмовила. Вовчок.]
• Во-вторых – по друге; (у) друге.
• Вторая молодость – друга молодість (другі молодощі).
• Второй по старшинству – підстарший; (розм.) другий по старшині. [Старша сестра коня веде, А підстарша зброю несе. Н. п.]
• До второго пришествия – до другого пришестя; [аж] до судного дня; до суду-віку; страшенно довго.
• Из вторых рук (купить, узнать, получить что) – з другої руки (купити, дізнатися, довідатися, одержати, дістати що).
• Каждый второй день – кожного другого дня (кожної другої днини); що другий день (що другого дня, що другої днини). [Печеніги нападали на нас мало не що другий день… Опільський.]
• На второй день – другого дня (другої днини); на другий день. [Другого дня ввечері вертався Хома від пана. Коцюбинський.]
• Отступить, отойти на второй план – відійти на другий план; поступитися назад; зостатися збоку; відступитися.
Наследство
• Вступать, вступить в наследство – обіймати, об(ій)няти (посідати, посісти) спадщину (спадок).
• Доставаться, достаться в наследство, по наследству кому от кого – припадати, припасти кому у спадщину (на спадщину, у спадок, на спадок, спадщиною, спадком) по кому, від кого; діставатися, дістатися кому у спадщину (у спадок, на спадок, спадщиною, спадком) по кому, від кого.
• Доставшийся по наследству – спадковий; припалий у спадщину (на спадок, у спадок).
• Лишать, лишить наследства кого – позбавити, позбавляти спадщини (спадку) кого; не давати, не дати спадщини (спадку) кому.
• Наследство предков, деда, бабушки, отца, матери – предківська спадщина (предківщина), дідівська спадщина (дідівщина, дідизна), бабизна (бабівщина), батьківська спадщина (батьківщина), материнська спадщина (материзна).
• Получить в наследство что – дістати (одержати, здобути, прийняти, перейняти) у спадщину (на спадщину, як спадок, у спадок, на спадок, спадщиною, спадком) що; успадкувати що.
Получать
• Он получил отказ – він дістав відмову; йому відмовлено (дано відкоша); (у сватанні) він дістав (з’їв, ухопив) [печеного] гарбуза.
• Получайте деньги (товар) – беріть гроші (крам, товар); маєте гроші (крам, товар).
• Получать, получить бензин из нефти, кислород… – здобувати, здобути бензин з нафти, кисень…
• Получать, получить деньги по счёту, ордеру, чеку… – одержувати, одержати гроші на рахунок, ордер, чек…
• Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – Див. польза.
• Получать, получить по шапке (разг.) – діставати, дістати по шапці.
• Получать, получить прибыль от чего-либо – прибуток брати, узяти (мати) з чого, на чому.
• Получило огласку что – набуло розголосу що; було розголошено що.
• Получил?; Получи!; Получай! (разг.) – дістав?; Маєш!
• Получить барыши от перепродажи – убаришувати.
• Получить выговор, замечание – дістати догану (нагану), зауваження; (іноді) мати догану, зауваження.
• Получить звание инженера – здобути (дістати) звання інженера.
• Получить известность – стати (зробитися) відомим (знаним); набути слави.
• Получить наследство, получить что-либо в наследство – дістати спадщину; (рідше спадок); дістати у спадщину (у спадок) що; успадкувати що; (застар.) одідчити що.
• Получить насморк – дістати нежить.
• Получить образование, воспитание – здобути (іноді дістати) освіту, виховання; набути освіти, виховання.
• Получить отказ – дістати відмову; не дістати (не здобути, не мати) згоди (на що); (жарт.) дістати відкоша; (с)піймати (ухопити, з’їсти) облизня; облизати макогона (макогін).
• Получить повреждение – зазнати пошкодження (ушкодження).
• Получить по заслугам – дістати по заслузі; дістати своє. [Катюзі по заслузі. Пр.]
• Получить пощёчину – дістати ляпаса (в лице, згруб. по пиці).
• Получить фигу [с маслом] – з’їсти дулю [з маком]; біса з’їсти; лизнути (ухопити) шилом патоки.
• Получить форму чего – набрати (набути) форми чого.
Почта
• Отправлять, отправить, посылать, послать, получать, получить по почте – надсилати, надіслати, одержувати, одержати (діставати, дістати) поштою.
• С обратной почтой – поворотною поштою.
Предмет
• На какой предмет? – навіщо?; нащо?; для (задля) чого?
• На предмет получения чего – [Для того], щоб одержати (одержав хто) що.
• На этот (тот, сей…) предмет (канц. устар.) – для цього (для того); щодо цього (того…); про це (про те…).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

получа́ть, получи́ть добува́ти, добу́ти; оде́ржувати, оде́ржати; отри́мувати, отри́мати

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Оде́ржувати, -жую, оде́ржати, -жу – получать, получить;
оде́ржуватися, оде́ржатися – получаться, получиться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Квитанция – квіта́нція, квито́к (-тка); к. багажная – бага́жний квит; к. зачетная – квіта́нція про зарахува́ння; к. о приеме вещей на хранение – пакунко́ва квіта́нція; к. платежная – платі́жна квіта́нція; к. по платежу – квито́к на виплату; к. покупная – квито́к про купі́влю; к. почтовая – пошто́вий квито́к, пошто́ва квіта́нція; к. приемочная – квіта́нція про прийняття; к. продажная – квито́к про про́даж; по -ции значится – у квіта́нції (квитку́) записано; по -ции получить – на квіта́нцію оде́ржати.
На: на вид – з вигляду; на глаз – на око; на днях – цими днями; на запас – про запа́с; на предмет получения – щоб оде́ржати; на разработке (торфа) – на добува́нні; на хранение – до схо́ву.
Недополучать, -чить – недобира́ти, недобра́ти, не все дістава́ти, діста́ти, не все оде́ржувати, оде́ржати.
Обратно – наза́д; получать деньги -но – оде́ржувати гро́ші наза́д, оде́ржати гро́ші зворо́том.
Получать, -чить – оде́ржувати, оде́ржати, відбира́ти, відібра́ти, дістава́ти, діста́ти, ма́ти; п. возможность чего – дістава́ти змо́гу на що; п. перевес над кем, чем – го́ру бра́ти над ким, чим, взяти, переважа́ти, перева́жити кого́, що; п. права – здобува́ти, здобу́ти права́; п. распоряжение – оде́ржувати ро́зказ; подсчитавши, получим… – підрахува́вши, ма́тимемо; коли підрахува́ти, вийде….
Получение – оде́ржування, оде́ржання, відбира́ння, віді́брання, дістава́ння, діста́ння; (права) – здобуття; впредь до -ния письма – аж по́ки оде́ржано бу́де листа́; для -ния – щоб оде́ржати; известить о -нии – сповістити, що оде́ржано; по -нии – оде́ржавши, як одержа́в; подтверждая -ние вашего письма – стве́рджуючи, що Ва́шого листа́ оде́ржано; право на -ние – пра́во оде́ржувати (оде́ржати); при -нии, я… – оде́ржуючи, коли оде́ржую…; расписка в -нии – ро́зписка про оде́ржання, що оде́ржано; расписка в -нии денег – ро́зписка, що оде́ржано гро́ші (на оде́ржані гро́ші); следуемое к -нию – що нале́жить оде́ржати; с -нием, по -нии (сего следует) – оде́ржавши, відібра́вши це; являться за -нием (материалов) – прихо́дити, приїжджа́ти (щоб) оде́ржати.
Предмет –
1) річ (ре́чі), пре́дмет (-ту); -ты вывоза – вивозо́ві ре́чі, ре́чі на вивіз; -ты первой необходимости – найпотрібні́ші ре́чі, ре́чі на пе́ршу потре́бу; -ты роскоши – ре́чі ро́зкоші; п. сделки – об’є́кт зла́ди, уго́ди;
2) (предмет преподавания) – пре́дмет (-ту), дисциплі́на, нау́ка;
3) (в отдельных выражениях с «на этот, тот предмет»): действующие на этот п. правила – чинні про це пра́вила; на предмет образования фондов – на утво́рення фо́ндів, щоб утворити фо́нди; на предмет получения – щоб оде́ржати; на этот предмет: а) (выдано) – на це, для цьо́го; б) (существующие предположения) – про це.
Рассчитывать, -тать, расчесть –
1) розрахо́вувати, розрахува́ти, розчислювати, розчисляти, розчислити;
2) (увольнять) – звільняти, звільнити, відправляти, відпра́вити кого́;
3) (на кого, на что) – ма́ти на́дію, сподіва́тися, поклада́тися, покла́стися на кого́, на що; р. на получение – сподіва́тися оде́ржати; рассчитываться, -таться (расплачиваться) – розпла́чуватися, розпла́титися, квитува́тися, поквитува́тися, рахува́тися, порахува́тися.
Сдача –
1) (остаток денег) – ре́шта; получить сдачу – оде́ржати ре́шту;
2) (действие) – здава́ння, зда́ння, зда́ча; с. в наем – віддава́ння в на́йми, винайма́ння; вынуждать к сдаче налога – приму́шувати зда́ти пода́ток; имущество подлежит сдаче – майно́ нале́жить зда́ти; производить сдачу чего – здава́ти що; срок для сдачи налога – те́рмін здава́ти пода́ток.
Сполна – цілко́м; получить -на всю сумму – оде́ржати цілко́м усю су́му.
Цель – мета́, ціль; (намерение) – на́мір (-ру); в целях получения – щоб оде́ржати; в] целях предотвращения чего – щоб запобі́гти чому́, щоб не ста́лося чого́; в целях пресечения чего – щоб покла́сти край чому́; для (указанной) цели – на зазна́чену мету́; для этой цели – на це, для цьо́го; достичь цели – досягти мети, досягти мету́, дійти мети; иметь цель – ма́ти за мету́, на меті́; преследовать цель – іти до мети, ма́ти за ціль, ма́ти на меті́; с целью предоставления возможности – щоб да́ти змо́гу; с какой целью? – для чо́го?; с определенной целью – з пе́вним на́міром; ставить себе целью – ста́вити собі́ за мету́; употреблять для (другой) цели – вжива́ти на (і́ншу) потре́бу.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

оде́ржати, -ржу, -ржиш, -ржать; оде́рж, оде́ржмо, оде́ржте
отри́мувати, -мую, -муєш; отри́мати, -маю, -маєш = оде́ржувати, оде́ржати

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Оде́ржати, -ся. См. Одержувати, -ся.
Оде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. оде́ржати, -жу, -жиш, гл. Получать, получить. Віруйте, що одержите і буде вам. Єв. Мр. XI. 24.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Получать, получить — оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

жебра́чка, жебра́чок; ч. жебра́к
та, хто жебрає, живе з милостині. [У місті Мемфісі жебрачки повинні одержати «ліцензію» від штату (яка коштує 10 доларів), щоб мати право просити милостиню. (Кримська світлиця, 2004). Проходячи повз синагогу, побачила на східках стару, осліплу вже жебрачку Хайку. (Роман Іваничук «Манускрипт з вулиці Руської», 1978). Чоловіка втеряла і з пані зробилася жебрачкою. (Андрій Чайковський «Віддячився», 1913).]
див.: проха́чка, проша́чка, стари́ця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 270.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 517.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
лінгві́стка, лінгві́сток; ч. лінгві́ст
фахівчиня з лінгвістики. [Загалом лінгвістка доходить висновку, що обидві згадані граматики XVIII ст. у багатьох питаннях наслідують працю М. Смотрицького. (Наталя Кобченко «Явища подвійності й перехідності в системі синтаксичних зв’язків сучасної української мови»: дисертація, К., 2018). Як образно пише сучасна російська лінгвістка Світлана Тер-Минасова: «Її Величність Комунікація править людьми, їх життям, розвитком, поведінкою, пізнанням світу і самих себе як складової цього світу <...>». (Філософсько-культурологічні проблеми мови і комунікації, 2010). – Цікавитесь лінгвістикою? – спитала. – Ні, не лінгвістикою, а одною маленькою лінгвісткою <...> (Олекса Чинилук «Косовиця», 2007). Нашій лінгвістці вдалося одержати тексти достатнього обсягу, щоб з’ясувати структуру мови методом Кам Амата. (Іван Єфремов «Година Бика», 1990).]
див.: мовозна́виця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 418 - розм.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 516.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
претенде́нтка, претенде́нток; ч. претенде́нт
та, хто претендує на щось, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимось. [Крісталіна Георгієва, яка народилася в соціалістичній Болгарії, а нині є виконавчим директором Світового банку, стала претенденткою на посаду голови МВФ від Європейського Союзу. (Україна молода, 2019). <…> колесі карети відкрутилася гайка. Важко вгадати, що трапилось би з претенденткою на престол, якою була б, зрештою, доля Росії, України, Польщі, Туреччини, Криму, якби та гайка відлетіла. (Роман Іваничук «Журавлиний крик», 1973). А опинилась он у якій ролі! Невизнаної претендентки. (Докія Гуменна «Скарга майбутньому», 1949).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, с. 610.
Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 545.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Одержа́ть, оде́ржинать, ся = 1. оде́ржати, отри́мати, оде́ржувати, отри́мувати. — Коториї добре на сїм сьвітї жили, отримають вічноє в небі царство. Б. Н.—Одержа́ть, оде́рживать верхъ = го́ру взя́ти, бра́ти. 2. зви́кнути, призвича́їти ся, обго́втати ся, звика́ти, призвича́ювати ся.
Получа́ть, получи́ть = прийма́ти, од(від)бира́ти (С. Жел. З. Л.), оде́ржувати (С. Жел.), при́няти, оді(віді)бра́ти (С. Л.), одержа́ти (С. З. Л.). — Тиї листи до рук приняв. н. д. — Суддї, підсудки, писарі, що одбірали хабарі. Кот. — Я що місяця від хазяїна гроші відбіраю. Хар. Чайч. — На два листи не одержав нїякої відповідї. Фр. — Чого требувати будеш, все одержиш. Ис. Копинський. С. З — Получи́ть возмо́жность = розмогти́ ся, спромоги́ ся (С. Л.). — П. неуда́чу, отка́зъ = о́близня пійма́ти (С. Л.), в сватаннї — гарбуза́ зъїсти. — П. вы́говоръ = діста́ти нага́ну. — П. наказа́ніе = відбу́ти ка́ру. — П. на́сморкъ = захопи́ти не́жит. — П. наслѣ́дство = одібра́ти спа́док. — П. при́былъ отъ торго́вли = убаришува́ти (С. Ш.).

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)