Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 43 статті
Запропонувати свій переклад для «осередок»
Шукати «осередок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Здрав’ячейка – здоро́в-осере́док (-дка).
II. Начи́нка –
1) (действие) начиня́ння и начи́нювання, оконч. начи́нення; срв. Начиня́ть.
• -ка бомбы – начиня́ння (набива́ння, напако́вування), оконч. начи́нення (набиття́ (-ття́), напакува́ння) бо́мби;
2) на́чинка, (диал.) осере́док (-дку). [З на́чинкою пироги́ (Глібів). Нали́сник з осере́дком і без осере́дку (Лохвич.)].
Промы́шленный – промисло́вий. [Коли́шнє село́ на коро́ткий час перетвори́лося в спра́вжнє мі́сто з числе́нною торго́вою і промисло́вою лю́дністю (Ор. Лев.)].
• -ный центр – промисло́вий осере́док.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Купировать – (болезнь) припиняти, уривати, обривати, (обрезать) обрізати, вкорочувати:
• купировать очаг воспаления – локалізувати осередок (вогнище) запалення;
• купировать уши, хвост – обрізати вуха, хвіст. Обговорення статті
Очаг –
1) вогнище;
2) (средоточие) осередок, (источник распространения чего-л.) вогнище:
• домашний очаг – (перен.) домашнє вогнище (гніздо), домівка;
• кухонный очаг – кухонна піч, (небольшая для варки пищи летом во дворе или в сенях) каби́ця, каби́чка;
• очаг возгорания – осередок займання (загоряння);
• очаги сопротивления – (воен.) вогнища опору;
• очаг просвещения – вогнище (осередок) освіти;
• очаг разрушения – осередок руйнування.
[До свідомості Джедді доходили яскраво-багряні та блідо-жовті плями серед густих зелених заростей; пахощі фруктів і квітів, димок від глиняної кабиці під гарбузовим деревом, де куховарила Чанка; дискантовий жіночий сміх у хатках тубільців, пісня червоногрудки, солонуватий повів з моря, димінуендо ледве чутного прибою вподовж узбережжя — й потім поступово виникла перед ним біла цяточка, яка весь час росла й виросла нарешті у велику пляму на одноманітно сірій поверхні моря (В.Мисик, перекл. О.Генрі)].
 Обговорення статті
Торговка – крама́рка, (перекупщица) пере́купка, (мелкая, разг., устар.) сидуха.
[Старі сидухи й перекупки гнали їх кочергами через торжок (І.Нечуй-Левицький). Найуважніше він оглянув Поділ, ту частину міста, де сам жив, наочно переконуючись, що не тільки від людей лишаються мертві написи, а й цілі доби історії минають майже без сліду, покидаючи там і там невиразні здогади про колишню велич. Блискучий центр середніх віків з Академією та славетними монастирями обернувся тепер у дрібне торжище, притулок крамарів і лайливих перекупок, осередок кустарних виробництв мила, гільз, шкіри, оцту й гуталіну (В.Підмогильний)]. Обговорення статті
Ячейка – комірка, чарунка, (обществ.) осередок, ланка, елемент, (биол.) комірка, (в сети, вязании и т.п.) чарунка, вічко, (техн.) гніздо, (воен.) окіпчик (окопчик):
• партийная ячейка – партійний осередок;
• ячейка невода – вічко невода;
• ячейка общества – ланка суспільства, суспільна одиниця;
• ячейка элементарная – (физ.) комірка елементарна. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЦЕНТР ще осере́док, осере́ддя, се́рце;
руководя́щий центр галиц. центра́ля;
центр го́рода середмі́стя;
са́мый гла́вный центр фаміл. найцентрі́ший центр.
ЯДРО́ (центр) осе́рдя, осере́ддя, осере́док, образ. се́рце.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Сердцевина –
1) осере́док, -дка, осере́ддя, -ддя;
2) (дерева) стри́жень, -жня.
Среда –
1) (день) середа́, -ди́;
2) (общество) ото́чення, -ння; товари́ство, -ва;
3) (о веществе) осере́док, -дка, середо́вище.
Средоточие – осере́док, -дка.
Центр – центр, -ру, осере́док, -дка[у].
Ячейка –
1) (в зубах) чару́нка, -ки;
2) (в сотах) комі́рка, -ки;
3) (в организации) осере́док.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Центр – центр, осередок. Центр города – середмістя.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Центр – це́нтер р (-тра), осере́док (-дка);
• ц. мгновенный (вращения) – ц. миттьови́й;
• ц. оптический (сфер. стекла) – ц. опти́чний;
• ц. питающий – ц. живи́льний;
• ц. постоянный – ц. ста́лий.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Очаг
• Очаг просвещения – вогнище (осередок) освіти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

оча́г 1. во́гнище,-ща
2. осере́док,-дка
о. разруше́ния осере́док руйнува́ння
центр 1. мат. центр,-ра
2. тех. осере́ддя
3. осере́док,-дка (діяльности)
4. центр,-ру (середина чогось)
ц. величины́ центр величини́
ц. враще́ния центр оберта́ння
ц. вычисли́тельный центр обчи́слювальний
ц. давле́ния центр ти́ску
ц. диагности́ческий центр діягности́чний
ц. жёсткости центр жо́рсткости [тве́рдости]
ц. изги́ба центр зги́ну
ц. ине́рции центр іне́рції
ц. кача́ний центр гойда́нь [хита́нь]
ц. колеба́ний центр колива́нь
ц. конденса́ции центр конденсува́ння
ц. координацио́нный центр координаці́йний
ц. кривизны́ центр кривини́
ц. кристаллиза́ции центр кристалізува́ння
ц. кру́га центр ко́ла
ц. круче́ния центр кру́чення [круті́ння]
ц. люминесце́нции центр люмінесце́нції
ц. масс центр мас, осере́ддя ма́си
ц. мгнове́нный центр миттє́вий
ц. неподви́жный центр нерухо́мий
ц. обраба́тывающий центр обро́бний
ц. окра́ски центр заба́рвлення
ц. опти́ческий центр опти́чний
ц. подве́са центр поче́пу [підві́су]
ц. подви́жный центр рухо́мий
ц. приведе́ния центр зве́дення
ц. промы́шленный центр [осере́док] промисло́вий
ц. распределе́ния центр розпо́ділу [розподіля́ння]
ц. рассе́ивающий центр розсі́ювальний
ц. растяже́ния центр розтя́гування
ц. сдви́га центр зсу́ву
ц. симме́трии центр симе́трії
ц. ска́лывания центр ско́лювання
ц. скоросте́й центр шви́дкостей
ц. скру́чивания центр скру́чування
ц. тяготе́ния центр тяжі́ння [гравіта́ції]
ц. тя́жести центр ваги́
ц. уда́ра центр уда́ру
ц. упо́рный центр упі́рний
ц. управле́ния центр [осере́док] керівни́й, центр [осере́док] керува́ння
ц. ускоре́ния центр приско́рювання

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Осере́док, -дка –
1) центр, средоточие;
2) сердцевина;
3) ячейка;
4) средняя часть ствола дерева.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Очаг (для варки) – ва́тра, ка́биця; (кузнечный) – го́рно (-рна); о. для безпризорных детей – дитячий за́хисток (приту́лок); о. епидемии – джерело́ (осере́док) по́шести.
Тяжесть – вага́; (бремя) – тяга́р (-ра); везти -сть – ї́хати з ваго́ю; центр -сти – осере́док ваги.
Центр – осере́док (-дку), центр (-тру); ц. города – середмі́стя; ц. тяжести – осере́док ваги; бумага из центра – папі́р (лист) із це́нтру.
Ячейка – осере́док (-дку).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

осере́док, -ре́дку, в -дку; -ре́дки, -ків

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Осе́рдок, -дка, м. = Осередок 1 и 2. Осердок у дереві. Ном. № 152. ст. 29 5.
Осере́док, -дка, м.
1) Центръ, средоточіе.
2) Сердцевина (дерева, яблока и пр.). Сумск. у. Сердцевина рога. Вас. 163. См. Середняк.
3) Начинка, фаршъ. Налисник з осередком і без осередку. Жарене порося з осередком. Лохв. у.
Середня́к, -ка́, м. Сердцевина рога. См. Осередок 1. Вас. 163.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Сердцевина — осере́док, -дку: (растения) — стри́жень, -жна.
*Центр — це́нтер, -тру, осере́док, -дку; Ц. рассеивания — це́нтер ро́зсіву; Ц. сопротивления — це́нтер о́пору; Ц. тяжести — це́нтер ваги́.
*Ячейка (арт.) — осере́док, -дка; гнізди́нка, -ки.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

робітни́ця, робітни́ць; ч. робітни́к
1. та, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві чи в сільському господарстві. [Вона прийшла на завод робітницею, закінчила Київський інститут харчових технологій. (Високий замок, 2006). Вона працювала на тому ж рибкомбінаті, що й мій татко, тільки не директором, а робітницею у консервному цеху. (Дмитро Ткач «Я – шестикласник», 1964). Селяни й селянки, сільські робітники й робітниці! (Українські щоденні вісті, 05.08.1941). Т. Альбрехт закінчив свою промову таким закликом до членів робітничої делеґації: «Товариші, робітники й робітниці з підприємств, їдьте до СРСР, огляньте й обслідуйте критично все, що робиться в СРСР, і потім скажіть нам тільки правду». (Вісті ВУЦВК, 1930). Все більше та більше робітниці та селянки стали приймати активну участь в Партійних, Професійних та Кооперативних організаціях. (Робітниче-селянське око, Черкаси, №6, 12.09.1925). Робітників і робітниць розставили рядком і над кожними кількома стояв один наставник з нагайкою і не давав нікому на хвилинку спочити. (Андрій Чайковський «Бразілійський гаразд», 1896).]
2. та, хто працює, трудиться. [Яка вона самотня тепер, тая робітниця, як тихо в її хатині! (Леся Українка «Святий вечір!», 1888). Покинь тую негідницю, Возьми й мене робітницю; Я ж робити мастериця, З себе гарна й білолиця. (Кирило Тополя «Чары, или несколько сцен из народных былей и рассказов украинских», 1834).]
3. чого і з означ. та, хто зайнята в якійсь галузі діяльності. [Бо віднині Ксюша не про спідничку з плюшу, а про...заїк, робітниця пера. (ТЕТ: «Історії в деталях», 2006). А дівчина була тиха, мила й безневинна, зразкова робітниця дитячого садка. (Сучасність, Мюнхен, 1979). Від нафтовичок, озокеритниць, газолінниць не відстають і робітниці міських артілей. (Нафтовик Борислава, 1946, №128). (Теодор Драйзер «Американська трагедія», пер. Іван Буше, Леонід Смілянський, Леопольд Ященко, 1955). Стрижнем його є характеристика рядової культурної робітниці на селі: замість покликання – робота для шматка хліба <…> (Микола Зеров «Коцюбинський і Чехов», 1929). Зростає осередок за рахунок робітниць спілки «Нархарч». (Правда Прилуччини, №8(179), 25.01.1925).]
4. та, хто найнялася працювати до когось. [Твоїй матері треба робітниці. (Олексій Ошуркевич «Чарівне кресало. Українські народні казки з Волині і Полісся», 1995). З’явилася в сутінках робітниця будинку Фрося. (Олесь Бердник «Діти Безмежжя», 1964). Ми з її робітницею витрушували й вибивали килими й плахти та стирали пил з картин. (Леонід Смілянський «Сашко», 1950).]
// дома́шня (ха́тня) робітни́ця. [Батько за професією кухар, а мати – домашня робітниця у багатого купця Михайлова. (Улас Самчук «Живі струни», 1976). Потім вона сказала, яку хоче платню, і поставила вимогу, щоб її звали хатньою робітницею, а не служницею. (Астрід Ліндгрен «Карлсон прилітає знов», пер. Ольга Сенюк, 1965).]
див.: працівни́ця; трудівни́ця; на́ймичка
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 659.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 585.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Передвига́ть, передви́нуть, ся = пересува́ти, пересо́вувати пересу́нути, ся. — Пересунь оцю скриню на друге місце. — Вітер бував од того, що воздух пересовуєть ся на друге місто. — Осередок сили культурної пересунуть самі обставини з одного краю до другого. Кн.
Пунктъ = 1. артику́л (С. Ш.), пункт. 2. пункт, мі́сце, стано́вище, по́стать, головнїше — осере́док. — Київ був би осередком, де-б зібрала ся рада загальна. Кн.
Сердцеви́на = осере́док (К. Б.), се́рце (К. Б.), осере́ддя, посе́рдя (Ман.), стри́жень (С. Л.), качана — хря́па, батога або чого плетеного — живе́ць.
Середи́на, середи́нка = сере́дина, середи́нка, осере́док, промі́жжя.
Среда́ = 1. сере́ди́на. 2. середа́, на 4 тижнї Великого посту — хре́стя, середохре́стя (С. З.), на 5 тижнї В. п. — поклїнна середа́, на 4 тижнї після Великодня — пра́ва (С. З.), перепла́вна середа́. — Неначе о правій середї, а ще тільки середохрестя. Кв. 3. осере́док, сере́дина. – Въ средѣ́ = посере́д. — Изъ среды́ = зпосере́д. — Отъ среды́ = зпосере́д.
Среди́на = сере́дина (С. Л.), осере́док. – Въ среди́нѣ = посере́динї (С. Л.), посере́д. — Попереду Дорошенко, а посерединї пан хорунжий. н. п. — Въ са́мой среди́нѣ = в самім осере́дку.
Средото́чіе = осере́док. – Оце саме і є осередком усїєї нашої працї. — Нинї Фастов став осередком жидівського шахрайства. Кн.
Стано́къ = варста́т (С. Жел.), верста́к (д. Верста́къ). — С. тка́цкій = верста́ть (С. Аф. З.), верста́тька (С. Аф.). — Частини його = бе́рдо (С. Ш.), бе́рда (С. Аф. — верхня частина, через котру проходить основа), стояки́ (кожний з 4-х стовпів, з котрих складаєть ся стан), крім того — ло́нки, покотїльця або ми́шки, жа́бки, шпару́ти, су́кало (частина для сукання) і д. під сл. Верста́къ, особливі — кро́сна, ткани́ця. — С. тока́рный = верста́к. — Частини його: заводити шпицї в обід — стелю́га, коле́сня, видовбувати дїрки в ступицї — столе́ць, довба́льня, для прихоплювання обода — ключ, обточувати ступицю — топорня́ (Сум. Ох.), тока́рня, виробляти шпицї — ослі́н, ослі́нчик (Сум. Ох.), для обточки шпиць, поперечина — ла́пка, рухомий осередок — кужі́вка, нерухомий — шти́ль, шпе́ник, для чистки дошок — ослїн, брусок в йому — ла́пка. — С. бо́ндарскій = стелю́га. — С. Пи́льный = д. Козлы́. — С. точи́льный = точи́ло. С. Ш. — С. для трепа́нія конопли́ = бите́льня.
Фаршъ = на́чинка, осере́док, з потрохів – по́трібка, з щуки — товче́ник (С. Ш.).
Центръ = центр, це́нтрум, це́нтро, осере́док. С. Жел. — Дійду вже правди, хоч би тая заховалась в самім осередку у землї. Ст. Г. — Москва стала ся осередком московського князївства. Бар. О. — Гауптман зробив ся осередком невеличкого кружка молодих реформаторів. Л. Н. В. — Корсунь стоїть в осередку заводів. Кн. — Осередком нашої культури був Київ. Кн. — Чується потреба в осередку, до котрого б тягли землї. Бар. О.
Ци́ркуль = ци́ркель (С. Жел.), ро́змір (С. Л.), ро́змірок. — Один кінець розміру постав на осередок, другим веди кругом, от тоді й виведеш вірний круг. Кн. — Без розміру не закруглиш дна в дїжцї. Кн.

Запропонуйте свій переклад