Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 125 статей

Шукати «перелив*» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Перели́в – 1) действ., см. Перелива́ние; 2) (в голосе, красках) перели́в, (чаще множ.) перели́ви; (в красках) гра, лелі́ння, виграва́ння, міньо́ність (-ности). [Грім гуде́ з перели́вом (Квітка). Перели́ви пі́сні, га́ми].

Перелива́ние – перелива́ння, перето́чування, пересипа́ння. [Перелива́ння живо́ї кро́ви з на́шого націона́льного органі́зму до чужи́х (Єфр.)]; (о металле) перелива́ння, перето́плювання; (о звуках, цветах) перелива́ння, міні́ння, грання́, виграва́ння, (о цветах) лел[н]і́ння. • -ва́ние из пустого в порожнее – тереве́ні, пле́ска́ння (язико́м, -ка́ми). Срв. Пустосло́вие.

Перелива́ть, -ся, перели́ть, -ся – 1) перелива́ти, -ся, перели́ти (-ллю́, -ллє́ш), -ся, перелля́ти, -ся в що, до чо́го, через що, (через узкое отверстие: кран, воронку) перето́чувати, -ся, переточи́ти, -ся, (о жидк. кушаньях) пересипа́ти, -ся, переси́пати, -ся, (о мног.) поперелива́ти, -ся, поперето́чувати, -ся, попересипа́ти, -ся; стр. з. бу́ти перелля́тим, перето́ченим, переси́паним з чо́го в що, до чо́го. [Перели́в ча́ю. Перели́в через ві́нця (края посуды). Переси́п ю́шку (борщ) у го́рщик]; 2) (о металле) перелива́ти, -ся, перели́ти, -ся, перето́плювати, -ся, перетопи́ти, -ся, (гал.) пересипа́ти, -ся, переси́пати, -ся, (о мног.) поперелива́ти, -ся, поперето́плювати, -ся на що. [Поперелива́ли дзво́ни на гарма́ти]; 3) (о звуках, цветах) -ва́ть и -ва́ться – перелива́тися чим в що, (только о цветах) міни́тися, гра́ти(ся), виграва́ти, лелі́ти, лені́ти чим. [Мо́ре перелива́лося то те́мною кри́цею, то я́рим смара́гдом (Л. Укр.). Бі́лі кри́ла срібля́сті лелі́ли у мі́сячнім ся́йві (Л. Укр.). Мі́няться бі́лі хмари́нки то срі́блом, то зло́том (Л. Укр.)]. • -ва́ться цветами – гра́ти (міни́тися) ба́рвами, ко́льо[і]ра́ми. • -ва́ться всеми цветами радуги – весе́лкою гра́ти. [Весе́лкою моя́ наді́я гра́ла (Л. Укр.)]; 4) -ва́ть из пустого в порожнее (пустословить) – тереве́ні пра́вити, плеска́ти язико́м (язика́ми). • Перели́тый – перели́тий, пере́лля́тий, перето́чений, переси́паний.

Перели́вка, см. Перелива́ние, Перели́тие.

Переливно́й, -ли́вный – перели́вний, (перелитый) перели́тий, перелля́тий.

Перели́вок – перели́вок (-вка).

Перели́вчатый – (с игрой красок) міньо́ний, міню́щий, мінли́вий.

Залива́ть, зали́ть – 1) залива́ти, зали́ти (заллю́, заллє́ш) и залля́ти (-лля́ю, -лля́єш) за що, куди́ чого́. [Залля́в йому́ за шку́ру са́ла (Приказка)]; 2) что (обливать) – залива́ти, зали́ти и залля́ти, злива́ти, зли́ти и зілля́ти, (обильно) перелива́ти, перели́ти и перелля́ти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позалива́ти; см. Облива́ть, Полива́ть. [Кро́в’ю сліди́ залива́є (Дума). Зали́в водо́ю соро́чку. На цій широ́кій та приби́тій, слізонька́ми перели́тій доро́зі… (Коцюб.)]; 3) (умертвить заливая) залива́ти, зали́ти и залля́ти кого́ чим. [Лу́чче бу́ло мене́, ма́ти, в ку́пелі залля́ти (Чуб. V)]; 4) (затоплять) залива́ти, зали́ти и залля́ти, (о мн.) позалива́ти що, обій[ні]ма́ти, обня́ти, поніма́ти, по(й)ня́ти и пійня́ти, затопля́ти, затопи́ти що; срвн. Затопля́ть. [Залива́є Дуна́й береже́чки та ні́куди обмину́ти (Метл.). Уже́ лужки́-бережки́ вода́ й обняла́ (К. Ст.). На о́зері підняла́сь си́льна бу́ря і залива́ла їх (Єв.). Позалива́ла вода́ луги́, сіноко́си (Н.-Лев.)]; 5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) залива́ти, зали́ти и залля́ти; (о мраке, тумане) затопля́ти, затопи́ти, потопля́ти, потопи́ти що; (о чувствах) поніма́ти, по(й)ня́ти, обійма́ти, обня́ти кого́; срвн. Охва́тывать, Обнима́ть. [Ра́птом ове́ча ота́ра залля́ла ву́лицю (Коцюб.). Електри́чне сві́тло ра́птом залля́ло вели́ку світли́цю (Коцюб.). За чо́рними ві́кнами лежи́ть світ, зато́плений ні́ччю (Коцюб.)]; 6) (гасить огонь водой) залива́ти, зали́ти и залля́ти, (небольшой, немного) прихлю́пувати, прихлю́пати, прихлю́пнути, прилива́ти, прили́ти и прилля́ти. [Зали́в ого́нь (Рудч.). А він ві́зьме та й приллє́ водо́ю ого́нь (Чуб. II)]; 7) (запаивать) залива́ти, зали́ти и залля́ти, залюто́вувати, залютува́ти що. [Зали́в о́ловом ді́рку в казані́]; 8) -ва́ть глаза, бельмы, шары (напиваться) – залива́ти, зали́ти и залля́ти о́чі, (многим) позалива́ти о́чі, (средн. з.) налива́тися, нали́тися. [Співа́в, хто мав на те охо́ту, зали́вши о́чі напере́д (Мкр.). Грома́да була́ озва́лась, та багати́р за́раз їй горі́лкою роти́ позалива́в (Г. Барв.)]. • -вать за галстух – залива́ти о́чі, пи́ти-непролива́ти, до скляно́го бо́га голі́нним бу́ти (Мирн.); 9) см. Завира́ться. • Зали́тый, Залито́й – зали́тий и залля́тий; зли́тий; перели́тий чим, поня́тий (пійня́тий), обня́тий (водо́ю); зато́плений, пото́плений; залюто́ваний.

Зы́биться (волноваться) – хвилюва́ти, вихри́тися. [Мо́ре хвилю́є. Зеле́на трава́ вихри́лась, сла́лась і як мо́ре гра́ла (перелива́лась) (Сторож.)].

Изумру́д – смара́гд (-да), ізмара́гд (греч.), (і)зумру́д (восточ.). [Перелива́лось то те́мною кри́цею, то я́рим смара́гдом… (Л. Укр.). Навкруги́ зазелені́ється ізумру́д-ози́мина (Крим.). Мій ізмара́гд (Франко)].

Край – 1) (конец, предел, рубежная полоса) край (-а́ю), кіне́ць (-нця́), о́край (-аю), окра́йок (-а́йка), закра́йок (-йка), бе́рег (-рега), ум. крає́чок (-є́чка и -є́чку), кра́йчик (-ка), кі́нчик, окра́єчок (-чка); срвн. Коне́ц 1. [Нема́ кра́ю ти́хому Дуна́ю (Пісня). Світа́є, край не́ба пала́є (Шевч.). Карпо́ одсу́нувся на са́мий край при́зьби (Н.-Лев.). По́руч ме́не на крає́чку всадови́вся яки́йсь п’я́ний чолов’я́га (Крим.). На кра́йчику лі́жка обня́вшися засну́ли дві молоді́ голови́ (Франко). Я не силку́юся збагну́ти сю річ до кра́ю (Самійл.). Замча́ли мене́ куди́сь на кіне́ць села́ (М. Вовч.). Я льо́том долеті́в до гайово́го о́краю, – нема́! (М. Вовч.). В кіне́ць га́ю, на окра́йку стоя́в дуб-довгові́к (М. Вовч.). Поста́вив пля́шку на са́мому бе́резі сто́лу (Сл. Ум.). Надяга́є черке́ску, обши́ту по берега́х срі́бним галуно́м (Мова)]. • Край одежды – край, оме́т (-та). [На гапто́вані оме́ти ри́зи дорого́ї! (Шевч.)]. • Край соломенной крыши – стрі́ха, острі́ха, острі́шок (-шка), (судна) обла́вок (-вка). • Края́ сосуда, кратера и т. п. – ві́нця (р. ві́нець), береги́, кри́си (-сів), посу́дини, кра́тера. [Розби́й яйце́ об ві́нця шкля́нки (Звин.). Кра́терові ві́нця (береги́). Глибо́ка ми́ска з крути́ми берега́ми (Конотіпщ.). Здава́лися йому́ кри́сами коло горшка́ або коло ми́ски (Н.-Лев.)]. • До -ё́в, до самых -ё́в – по ві́нця, по са́мі ві́нця. • В уровень с -я́ми – уще́рть, укра́й. [Не налива́й го́рщика вщерть (Звин.). Її́ се́рце налило́ся ща́стям уще́рть (Н.-Лев.). Зло́том наси́плю я чо́вен укра́й (Грінч.)]. • Насыпанный в уровень с -я́ми – щертови́й. [Бу́де щертови́х мі́рок де́в’ять, а верхови́х ві́сім (Сл. Гр.)]. • Осторожно, это стакан с острыми -я́ми! – обере́жно, в ціє́ї шкля́нки го́стрі ві́нця. • Переливать через край – ли́ти через ві́нця. • Течь, литься через край, -ая́ – ли́тися через ві́нця. [По́внії ча́рки всім налива́йте, щоб через ві́нця лило́ся (Пісня)]. • Имеющий широкие края́ – криса́тий; срвн. Широкопо́лый. • Лист с вырезными, зубчатыми -я́ми – листо́к із вирізни́ми, зубча́стими берега́ми (края́ми). • Край болота – при́болоток (-тка). • Тут тебе и край! – тут тобі́ й край! тут тобі́ й гак! тут тобі́ й амі́нь! • Сшитый край ткани, см. Рубе́ц. • Шов через край – запоши́вка. • Шить через край – запошива́ти. • Рана с рваными -я́ми – ра́на з рва́ними края́ми. • Язва с расползшимися -я́ми – ви́разка з розлі́злими края́ми. • Конца -а́ю нет – нема́ кінця́-кра́ю, без кінця́ й кра́ю. • Стол по -я́м с резьбою – стіл із рі́зьбленими закра́йками. • С которого -а́ю начинать пирог – з котро́го кінця́ почина́ти пирога́? • На реке лёд по -я́м – на рі́чці кри́га край берегі́в. • Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! – уже́ мені́ терпе́ць урва́вся, а ли́хові кінця́ нема́є! • Он хватил, хлебнул через край – він перебра́в мі́ру, він хильну́в через мі́ру. • На краю́ света – на краю́ сві́та, край сві́та. • На краю́ пропасти – край безо́дні. • На краю́ гроба – одно́ю ного́ю в труні́. • Он был на краю́ гибели – він ма́ло не заги́нув. • Я проехал Украину из кра́я в край – я переї́хав Украї́ною з кінця́ в кіне́ць, я прої́хав Украї́ну від кра́ю до кра́ю. • На край – (на) край. [Скажи́-ж мені́: де мій ми́лий. Край сві́та поли́ну (Шевч.)]. • Вдоль кра́я – по́над, по́над край, вкрай чо́го. [По́над шля́хом щири́цею ховрашки́ гуля́ють (Шевч.). Ї́хала па́ні вкрай горо́да (Номис)]. • На краю́, с -а́ю, нрч. – край, покра́й, накра́й, наузкра́й чого, кіне́ць чого. [Наси́пали край доро́ги дві могили́ в жи́ті (Шевч.). По́тім на світа́нні, як біля́ві хма́ри ста́нуть по́край не́ба, мов ясні́ ота́ри… (Л. Укр.). Жила́ вдова́ накра́й села́ (Пісня). Наузкра́й ни́ви кури́вся димо́к (Сл. Грінч.)]; 2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубі́ж (-бежа́), ребро́, край. [Уда́рив ру́бом ліні́йки (Сл. Ум.). Вда́рився об две́рі, об са́мий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубі́ж голо́вкою вда́рилося (Пирятинщ.)]. • Край скошенный – скісни́й руб (край). • Край острый (орудия, инструмента) – гострі́й (-рія́), ум. гостріє́ць (-рійця́); (тупой) хребе́т (-бта́), рубі́ж (-бежа́). [Ле́две маха́ла соки́рою, б’ючи́ вже обу́хом, а не гостріє́м (Грінч.). Хребе́т пи́лки. Рубі́ж ножа́]. • Край поперечный – торе́ць (-рця́). [Торці́ кле́пок звича́йно скі́сно обрі́зують (Бондарн. виробн.)]. • Край кристалла – криста́ловий руб. • Гора с зубчатым верхним -а́ем – гора́ з зубча́стим хребто́м. • Гора с зубчатыми боковыми -я́ми – гора́ з зубча́стими ре́брами; 3) (страна, область) краї́на, край, украї́на, сторона́, земля́, ласк. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка, сторо́нонька, сторо́ночка, (территория) тере́н (-ре́ну). [Десь, коли́сь, в які́йсь краї́ні прожива́в пое́т неща́сний (Л. Укр.). Ой, пошлю́ я зозу́леньку в чужу́ю краї́ноньку (Пісня). У яко́му кра́ї мене́ захова́ють? (Шевч.). Прибу́дь, прибу́дь, мій миле́нький, з украї́н дале́ких (Пісня). На тій просла́вній Украї́ні, на тій весе́лій стороні́ (Шевч.). Поли́ну я в чужу́ стороно́ньку шука́ть талано́ньку (Пісня). На чужі́й сторо́нці найду́ кра́щу або зги́ну, як той лист на со́нці (Шевч.). Встає́ шляхе́цькая земля́ (Шевч.)]. • Какими судьбами вы в наших -я́х? – яки́м вас ві́тром занесло́ до нас? • Тёплые края́ – те́плі краї́, (мифол.) ви́рій, и́рій (-ію и -ія). [Зажури́лася перепі́лочка: бі́дна моя́ голі́вочка, що я ра́но із ви́рію прилеті́ла (Пісня)]. • Родной край – рі́дний край, ба́тьківщина; срвн. Ро́дина. [Тре́ба рятува́ти рі́дний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края́ – дале́кі краї́, дале́ка сторона́, дале́кий край, (метаф.) не близьки́й світ. [Одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Шевч.)]. • Чужие края́ – чужи́на, (ласк. чужи́нонька), чужа́ сторона́, чужа́ краї́на, чужи́й край. [Тя́жко-ва́жко умира́ти у чужо́му кра́ю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа́ чужи́на, як домови́на (Приказка). Виряджа́ла ма́ти до́ньку в чужу́ стороно́ньку (Пісня)]. • По чужим -я́м – по чужи́х края́х, по світа́х. [Не забува́в він і того́, що по світа́х ро́биться, по і́нших сто́ронах (Єфр.)]. • Познакомиться с чужими -я́ми – чужи́х краї́в поба́чити, сві́та поба́чити. [Побува́є наш у солда́тах, сві́та поба́чить, порозумні́шає (Крим.)]. • Путешествовать по чужим -я́м – мандрува́ти (подорожува́ти) по чужи́х сто́рона́х (края́х). • Заморский край – замо́рський край, замо́рська сторона́, замо́р’я (-р’я). • Работы у нас непочатый край – у нас пра́ці си́ла-силе́нна; 4) (часть говяжей туши) край. [Товсти́й край. Тонки́й край].

II. Ли́вер (прибор для переливания жидкостей) – ли́вар (-ря), духови́к (-ка́).

Лить, лива́ть – 1) ли́ти (н. вр. (і)ллю́, (і)ллє́ш, (і)ллє́, (і)ллємо́, (і)ллєте́, (і)ллю́ть и пров. лию́, лиє́ш, лию́ть; прош. лив, лила́, лило́, лили́; буд. ли́тиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лля́ти (спрягается в н. вр. – а) как првдыдущ. глаг. и б) лля́ю, лля́єш; прош. лляв, лля́ла, лля́ло, лля́ли; буд. лля́тиму; пов. н. лляй), (наливать) си́пати (си́плю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) вилива́ти, злива́ти, пролива́ти, точи́ти. [На́що в мо́ре во́ду лить, коли́ мо́ре по́вне? (Номис). Грай, кобза́рю! Лий, шинка́рю! (Шевч.). Отру́ту в ду́ші ллють (Франко). Але́ да́рмо лили́ во́ду в ре́шето дюра́ве (Рудан.). П’є коза́к та горі́лочку, а шинка́рочка си́пле (Гнід.). Сип борщу́! (Липовеч.). Сип горі́лку шви́дше! (Звин.). Іфіге́нія злива́є вино́ і олі́й на вого́нь (Л. Укр.). Точи́ти горі́лку з бари́льця (Н.-Лев.)]. • Лить кровь – ли́ти (точи́ти, пролива́ти, розлива́ти) кров. [Кров, як во́ду, то́чить (Шевч.)]. • Лить слёзы – ли́ти (лля́ти, пролива́ти, вилива́ти) сльо́зи, ли́ти (лля́ти, пролива́ти) слі́зьми́ (сльоза́ми). [Слі́зоньки ли́ти (Грінч. III). Під чужи́м ти́ном сльо́зи вилива́ть (Шевч.). Дрібни́ми сльоза́ми ллю (Гнід.). Пла́че, рида́є, дрібни́ми сльоза́ми пролива́є (Март.)]. • Лить воду на руки – злива́ти во́ду на ру́ки. • Река льёт струи свои в море – ріка́ ллє (вилива́є, несе́) свої́ хви́лі в мо́ре. • Цветы льют благовония – квітки́ ллють (то́чать, пуска́ють, випуска́ють) па́хощі, па́хнуть. • Лить через край – ли́ти (перелива́ти) через ві́нця. • Лить масло в огонь, перен. – долива́ти олі́ї до вогню́. • Лить под что – ли́ти (лля́ти) під що, підлива́ти що; 2) (отливать из как.-ниб. вещества) ли́ти, вилива́ти. • Лить медь, чугун – ли́ти мідь, чаву́н. • Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи – ли́ти, вилива́ти ку́лі, гарма́ти, дзво́ни, ста́туї, свічки́. • Лить колокола, пули (пускать утки) – дзвін вели́кий ли́ти (Номис), ку́лі ли́ти (Номис), брехуна́ дзвони́ти; см. Ко́локол 1. • Лить воск (гадая) – вилива́ти во́ском. • Курица льёт яйца – ку́рка несе́ ви́ливки, вилива́є я́йця; 3) (литься) ли́тися (зап. лля́тися), текти́, (с силой) бу́рити; см. Ли́ться 1. [Піт з ло́ба так і ллє́ться (Київщ.). Бу́рить, як з бари́ла (Сл. Гр.)]; 4) (о дожде) ли́ти, (зап.) лля́ти, (во всю, ливмя, хлестать) пі́рити, пі́жити, репі́жити, тю́жити, поро́ти, (пров.) чу́стрити, хво́стати. [Учо́ра ці́лий день лив дощ (Київщ.). Ото́ лля́є! (Брацлавщ.). А надво́рі дощ таки́й пі́рить (Основа). Дощ репі́жить (Брацлавщ.). Дощ так і по́ре (Сл. Гр.)]; Срв. Ли́вмя. • Начать лить – поча́ти ли́ти (пі́рити и т. д.), запі́рити, запі́жити, зарепі́жити. [Як почне́ пі́рити дощ, ни́тки сухо́ї не лиши́лось (Липовеч.). Дощ запі́жив, аж захлюща́в (Н.-Лев.)]. • Лить, как из ведра – ли́ти (зап. лля́ти), як (мов, немов) з відра́ (з лу́ба, з рукава́, з ко́но́вки), як відро́м, як з-під ри́нви. [Дощ тю́жить, немо́в з відра́ ллє (Кониськ.). Дощ іллє́, як з лу́ба (Номис)].

Ли́ться – 1) (течь) ли́тися (зап. лля́тися), точи́тися, текти́, си́патися, (пров.) хля́нути; (сильно) ри́нути, бу́рити; (плавно: преимущ о звуках, свете и т. п.) пли́нути, пли́сти́, ли́нути. [Сві́тло хви́лями ллє́ться з не́ба (Коцюб.). А вода́ хля́не та й хля́не (Черкащ.). Ри́нуло з не́ба ці́ле мо́ре сві́тла (Васильч.). Чи́ста, хоро́ша мо́ва пли́не рі́вно (Єфр.). Небе́сні зву́ки ли́нуть у ду́шу (Тесл.)]. • Беседа -тся – розмо́ва ллє́ться (то́читься). [Як ллє́ться розмо́ва! (Н.-Лев.)]. • Кровь -тся – кров ллє́ться (то́читься, пли́не, юши́ть), (струится) цебени́ть. [То́читься лю́дська кров, і кінця́-кра́ю цьому́ не ви́дко (Єфр.). З оче́й і уст пусти́лась кров плисти́ (Франко). З носі́в і уст юши́ла кров (Котл.). Так і цебени́ть кров (Черкащ.)]. • Слёзы -тся – сльо́зи ллю́ться, (крупные) си́плються. [А серде́нько одпочи́не, по́ки сльо́зи ллю́ться (Шевч.). Сльо́зи так і си́палися з ка́рих оченя́т (Грінч.)]. • -ться ручьём – цюрко́м (пров. дзюрко́м, джурко́м) ли́тися (текти́), джуркоті́ти (-кочу́, -коти́ш), цебені́ти. • -ться через край – ли́тися (перелива́тися) через ві́нця; 2) (страд. з.: отливаться) ли́тися, вилива́тися, бу́ти вили́ваним.

Мая́чить, промая́чить – 1) (виднеться вдали) маячі́ти, промаячі́ти, маня́чити, проманя́чити, (неясно, в темноте, в тумане) боввані́ти (-ні́ю, -ні́єш и -ню́, -ни́ш), пробоввані́ти, бовваня́чити, пробовваня́чити, (реять) мрі́ти(ся), майорі́ти, промайорі́ти, (струясь, переливаясь, сверкая) лелі́ти, пролелі́ти, брині́ти, пробрині́ти; (мелькать) ма́яти, майну́ти; (торчать) стовби́чити. [Внизу́ одкрива́лися чудо́ві доли́ни, а за ни́ми маячі́ли вкри́ті лі́сом го́ри (Крим.). Дале́ко над Ро́ссю маня́чив яки́йсь мага́зин з черво́ної це́гли (Н.-Лев.). На не́бі чи́стому ген хма́ра боввані́є (Греб.). Дивлю́сь – щось бовваня́чить під село́м (Сл. Гр.). А під лі́сом, край доро́ги либо́нь курі́нь мрі́є (Шевч.)]; 2) чем (подавать знак) – (по)дава́ти, (по)да́ти знак (сигнал: га́сло), пока́зувати, показа́ти руко́ю, голово́ю, очи́ма, (рукой, шапкой и т. п.) маха́ти, махну́ти (руко́ю, ша́пкою и т. п.); 3) -чить по свету – тиня́тися, поневіря́тися по сві́ту (по світа́х); 4) бідува́ти, перебідува́ти, перемага́тися, перемогти́ся, калата́ти, перекалата́ти; срв. Перебива́ться 2. • -чить зиму – перекалата́ти зи́му; 5) см. Ме́шкать.

Ниспада́ть, ниспа́сть – спада́ти, спа́сти, опада́ти, опа́сти. [Мірія́ди дрібни́х кра́пель спада́ють додо́лу (Коцюб.). Хви́лі шовко́ві пи́шного воло́сся спада́ли на пле́чі (Грінч.). Я́сне со́няшне промі́ння золоти́м доще́м спада́є (Вороний). Хви́лі со́няшного сві́ту перелива́ються, то здійма́ючись вго́ру, то опада́ючи вниз (Мирний)].

Перека́т – 1) (грома) перели́в, перегрі́м (-гро́му). [Грім гуде́ з перели́вом (Квітка)]; 2) (под водою) ла́ва, гряда́. [Байда́к загу́в і полеті́в з ла́ви на ла́ву, нена́че з схі́дця на схі́дець, рі́вно, як стріла́ (Неч.-Лев.). Під водо́ю стоя́ла по оди́н бік, як стіна́ рі́вна ске́ля од одного́ Дніпро́вого бе́рега до дру́гого; то була́ одна́ ла́ва Ненаси́тецького поро́га (Неч.-Лев.)].

Перели́ть, см. Перелива́ть.

Перели́тие – перелиття́, перето́чення, пересипа́ння; перето́плення. Оттенки, см. Перелива́ть, -ся.

Перепла́вливание, -пла́вка – 1) перето́плювання, перелива́ння. [Перето́плювання чавуна́]; 2) (леса) переплавля́ння, перего́ніння, перепуска́ння. [Переплавля́ння лі́су Дніпро́м].

Переплавля́ть и Перепла́вливать, перепла́вить – 1) перетопля́ти и перето́плювати, перетопи́ти, перелива́ти, перели́ти, (во множ.) поперето́пляти и -то́плювати, поперелива́ти. [Перетопи́ти чаву́н. Нена́че срі́бло… перели́те огне́м в горни́лі (Шевч.)]; 2) (по воде) переплавля́ти, перепла́вити, перего́нити, перегна́ти, перепуска́ти, перепусти́ти, (во множ.) попереплавля́ти, поперего́нити, поперепуска́ти що. [Дніпро́м до нас дро́ва переплавля́ють]. Перепла́вленный – 1) перето́плений, перели́тий; 2) (лес) перепла́влений.

Переплавля́ться, перепла́виться – 1) перетопля́тися и -то́плюватися, перетопи́тися, (во множ.) поперето́плюватися, перелива́тися, перели́тися, поперелива́тися. [Чаву́н перето́плюється для ново́го ви́ливу]; 2) переплавля́тися, перепла́витися, перего́нитися, перегна́тися, перепуска́тися, перепусти́тися. [Ліс переплавля́ється водо́ю].

Перетека́ть, перете́чь – перетіка́ти, перетекти́, перелива́тися, перели́тися через що.

Переце́живать, перецеди́ть – (наново) переці́джувати, переціди́ти, попереці́джувати; (переливать выцеживая) перето́чувати, переточи́ти, поперето́чувати. [Натруси́лося чого́сь у молоко́ – переці́джувати тре́ба. Переточи́в горі́лку в и́нше бари́ло]. • Переце́женный – переці́джений; перето́чений.

Перечека́нивать, перечека́нить – перебива́ти, переби́ти (моне́ту), перелива́ти, перели́ти (ста́тую), (о мног.) поперебива́ти, поперелива́ти що. • Перечека́ненный – переби́тий, перели́тий.

Перечека́нка – перебива́ння, перелива́ння.

Пусто́й – 1) см. По́лый 3; 2) поро́жній, пусти́й; го́лий. • -то́й дом, -та́я изба, церковь – пусти́й, поро́жній буди́нок, пуста́, поро́жня ха́та, ха́та-пу́стка, пуста́, поро́жня це́рква. [Приве́зли вас аж на край села́, завели́ у вели́ку пусту́ ха́ту й зачини́ли там (М. Вовч.). Це́рква була́ зовсі́м поро́жня (Н.-Лев.)]. • -тая комната, зал – пуста́, поро́жня кімна́та (світли́ця), за́ля. [Над тіє́ю кімна́тою є ще п’ять и́нших, зовсі́м поро́жніх (Л. Укр.). Пе́рша світли́чка поро́жня, зовсі́м без ме́блів (Кониськ.)]. • -то́й кошелёк, бочёнок, сума – поро́жній, пусти́й, гамане́ць, поро́жнє, пусте́ бари́ло (поро́жня, пуста́ бо́чка), поро́жня, пуста́ то́рба (торби́на). [Поро́жня бо́чка гучи́ть, а по́вна мовчи́ть (Приказка). І до́вго ще не міг нія́к втекти́ від то́го поро́жнього млина́: поро́жній млин за мно́ю гна́вся, і я чув до́вго ще, як у поро́жньому млині́ товчу́ть поро́жні сту́пи й ме́лють поро́жнії камі́ння (Тобіл.). Хо́че ї́сти сірома́ха, та пуста́ торби́на (Рудан.)]. • -то́й сундук – поро́жня скри́ня. • С -ты́ми вё́драми – з поро́жніми ві́драми, упорожні́. [Не перехо́дь мені́ доро́ги впорожні́ (Н.-Лев.)]. • С -ты́ми руками – з поро́жніми (з го́лими) рука́ми, голіру́ч, порожняко́м. [Ко́ждий дає́ де́сять проце́нтів свойого́ за́рібку на компа́нію до рі́вного по́ділу. Се на те, щоб оди́н не пано́шився зана́дто, коли́ йому́ пощасти́ть, а дру́гий щоб не вихо́див голіру́ч (Франко)]. • -то́й город – пусте́ (безлю́дне) мі́сто. • Улицы были совершенно -ты́ – ву́лиці були́ зо́всім пусті́ (го́лі), пусті́сінькі. • -то́е (не занятое) место – поро́жнє мі́сце, го́ле мі́сце. • -то́й желудок – поро́жній шлу́нок. • -то́е пространство – поро́жнява. • -та́я полоса (типогр.) – бі́ла сторі́нка. • Переливать из -то́го в порожнее – во́ду в сту́пі товкти́, тереве́ні пра́вити. • -та́я голова – пуста́ голова́. • -то́й человек – пуста́ (поро́жня, пустогра́шня) люди́на, леда́що, шели́хвіст (-хвоста), пустоб’я́ка. • -то́е семя, зерно – пужи́на. [Переточи́ зе́рно, неха́й пужи́на віді́йде (Ум.). Пужи́ну й мале́нький ві́тер знесе́ (Ум.). Сі́яв до́бре зе́рно без пужи́ни (Кониськ.)]. • -то́й орех – поро́жній, холости́й орі́х, ду́тель, мокля́к. [Ду́теля взяв (Черк. п.). Цього́ ро́ку нема́ горі́хів, а як є де які́, то все мокляки́ (Поділля)]. • -ты́е щи – нізчи́мний, го́лий борщ, (шутл.) нежона́тий борщ. [Нізчи́мний борщ йому́ обри́д (Гліб.). Чи зна́єте ви, що то за стра́ва – го́лий борщ? (Бордуляк)]; 3) (тщетный, бесплодный) ма́рний, пусти́й, поро́жній, химе́рний. • -та́я надежда – ма́рна (пуста́, поро́жня) наді́я. [Поро́жня наді́я твоя́ (Вовч. п.)]. • -ты́е издержки – ма́рні тра́ти. • -та́я мечта – химе́рна мрі́я, даре́мна мрі́я. • -та́я слава – ма́рна (пуста́) сла́ва. • -ты́е радости – ма́рні ра́дощі. • -ты́е сожаления – ма́рні (поро́жні) жалі́. [Смутні́ї карти́ни не безнаді́ю, не жалі́ поро́жні пло́дять у Грінче́нковій душі́ (Єфр.)]. • -та́я трата времени – ма́рна тра́та, ма́рне витрача́ння, марнува́ння ча́су; 4) (вздорный, ничего не стоящий) поро́жній, ма́рний, пусти́й, нікче́мний, незначни́й; срв. Пустя́чный. [Про́ти міща́нської буде́нщини, нікче́много й поро́жнього животі́ння серед мізе́рних уті́х зна́йдеться у Черня́вского поту́жне сло́во (Єфр.)]. • -та́я книга – пуста́ кни́га. • -то́й разговор – поро́жня (пуста́, ма́рна) розмо́ва, бе́сіда, бала́чка. [Розмо́ва була́ яка́сь поро́жня (Грінч.). Да ти пусту́ оце́ бе́сіду звів (Федьк.)]. • Это пусто́й разговор – шкода́ про це й говори́ти. • -то́е слово, -ты́е слова – поро́жнє (ма́рне, пусте́) сло́во, поро́жні, ма́рні, пусті́, химе́рні слова́, пустосло́вні ре́чі. [За вся́ке поро́жнє сло́во, котре́ промо́вить чолові́к, возда́сться йому́ в день су́дний (Куліш). У ме́не син ма́рного сло́ва не ска́же (Звяг.). Химе́рні слова́ (Шевч.). Хто-б же поду́мав, що сі пустосло́вні ре́чі прорву́ть на рі́дній землі́ вели́ке джерело́ води́ живо́ї (Куліш)]. • -та́я похвала – поро́жня хвала́. • -ты́е отговорки – пусті́ ви́мовки, ви́крути. • -то́е любопытство – пуста́ (поро́жня) ціка́вість. • Под самым -ты́м предлогом – за найме́ншим при́водом, за аби́-що. • -то́е дело, -та́я работа – пуста́, дрібна́, незначна́ спра́ва, пусте́, марне́ ді́ло, пуста́ робо́та. [Розгні́вався мій миле́нький та за ма́рне ді́ло (Чуб.)]. • За -ту́ю вы работу взялись, -то́е вы затеяли – за пусту́ ви робо́ту взяли́ся, пуста́ вас робо́та взяла́ся, дурни́цю ро́бите. • -та́я забава – ма́рна і́грашка, мізе́рна вті́ха. • Пусто́е! – пусте́! дурни́ця! марни́ця! нікчемни́ця! пустяко́вина! дарма́! ба́йка! срв. Пустя́к. [Ка́жуть – ді́ти щасли́ві: дити́на не зна́є бі́ди, не зна́є ли́ха! Пусте́! Скі́льки ся́гає його́ па́м’ять в час дити́нства, – усе́ не вбача́є він себе́ щасли́вим (Коцюб.). Ну, це – дарма́, це пройде, мотну́ла вона́ ба́йдуже голово́ю (Гр. Григор.)].

Пустя́к, обычно во мн. Пустяки́ – дурни́ця, (ничто) марни́ця, (мелочь) дрібни́ця, аби́щиця, мала́ річ, (зап.) фра́шки (-шок), (пустое) пусте́ (-то́го), ба́йка; (ум.) дурни́чка, дрібни́чка; срв. Вздор, Ме́лочь. [Але́ нащо-ж вимага́ти, щоб я зги́нув за дурни́цю? (Сам.). А що Зінька́ взято́ до тюрми́, то то дурни́ця: поде́ржать та й ви́пустять (Грінч.). Перед ним стає́ гріхо́м дрібни́ця ко́жна (Сам.). Обража́єтесь уся́кою дрібни́чкою (Мова). Марни́ця, бра́тіку! (Франко). Для тво́го слу́ху сі слова́ – марни́ця (Л. Укр.). Хоча́ лю́ди де́що про ді́вера і верзу́ть, та то пусте́ (Кониськ.). Але що там, усе́ ба́йка, коби́ лиш гро́ші (Франко). По́саг, ска́рби все то фра́шки (Гол.). Це така́ аби́щиця, що не варт і каза́ти (Сл. Ум.)]. • Говорить -ки́ (вздор) – дурни́ці пра́вити, плести́, прова́дити, говори́ти пусте́, прова́дити не знать-що, (болтать) базі́кати, тереве́нити; см. Вздор, Пустосло́вить. [Поки́нь плести́ дурни́ці: тут час не жде (Грінч.)]. • Наговорил -ков – наплі́в дурни́ць, (небылиц, врак) наказа́в на вербі́ груш, наказа́в три мішки́ греча́ної во́вни. • Не верь: всё это -ки́ – не вір: усе́ це дурни́ця, усе́ це пусте́. • Заниматься -ка́ми – ба́витись дурни́цею, -ни́цяки, пусти́м. • Обращать внимание на -ки́ – зверта́ти ува́гу на дурни́цю (дурни́ці). • Спорить о -ка́х – спереча́тися, змага́тися за дурни́цю, за пусте́. • Поссориться из-за -ко́в – посвари́тися за дурни́цю, за що-будь; за ма́сляні ви́шкварки не помири́тись (Номис). • Началось с -ко́в – почало́сь з пусто́го, з дурни́ці зайшло́. • Всякий -стя́к – ко́жна дурни́ця (дрібни́ця), леда́-що (р. ле́да-чого). • -ки́ (о вещах: мелочь) – дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фра́шки (зап.). [I дзе́ркала – нема́ й ті́ї дрібни́ці (пустяка) (Грінч.)]. • -ки́ (самая малость) – трі́шки, трі́шечки, кра́пелька, дрі́бка, марни́ця. [Марни́цю зароби́в (Л. Укр.). Дрі́бку то́го часу́ ма́ю (Франко)]. • -ки́ (нетрудно) – пусте́ ді́ло (М. Лев.), (зап.) фра́шки, (диал.) шаль. [Якби́ не пісо́к, то-б шаль дове́зти ду́ба (Леб. п.)]. • -стя́к-дело – пуста́ спра́ва, пусте́ ді́ло, (зап.) фра́шки. • -ки́ (пустое)! – пусте́! (ничего) дарма́! • Это, брат, не -ки́ – це, бра́тіку, не пусте́, не дурни́ця, (не шутки) не пере́ливки; це тобі́, бра́т(е), не жа́рти.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Переливающийся – що (який) переливається (міниться, грає, леліє), перели́вний, переливчастий, мінливий. [Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво, обгортало мокру землю, переливалось на змочених росою плугах, блищало по лемешах та мокрих рогах волів, що, лежачи оддалік, тихо румигали (М.Коцюбинський). Вона сиділа, сперши голову на руку, і, здавалось, дивилась на море, що було неспокійне того дня, переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом, гороїжилось грізними бурунами і все частіше доплескувало туманеним поглядом (Л.Українка). В ту мить йому воскресало давнє почуття незмірності вночішнього степу, завмерлого спокою рівнин під неозорим мінливим небом, що він споглядав самотньою дитиною з захватом і тремтінням (В.Підмогильний). Скільки раз я бачу, як зоря цвіте, як на небі грають фарби переливні (В.Сосюра). За левадою на пагорбі вже матово димиться місячне сяйво і під ним оживають переливчастим блиском плями найбільш влежаних снігів (М.Стельмах). Ранок здавався чашею, повною веселощів та легкого туману. Побіля себе Енн уздріла нове диво: щойно розгорнуті троянди в краплях чистої роси. Переливчастий щебет птахів на великому дереві просто над нею цілковито відповідав її настрою (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері)].

Бумага – 1) (материал) папір; (лист) лист; 2) (документ) папір (мн. папери), (прост.) бумага; 3) (устар.) бавовна; (изделия) прядиво, нитки: • актовая бумага – актовий папір; • бумага всё терпит (стерпит), бумага не краснеет – папір усе терпить (зносить), папір не червоніє, написати можна все (що хоч); • бумага входящая – папір вступний; • бумага гербовая – гербовий, штемпльовий папір; • бумага государственная – папір державний; • бумага исходящая – папір вихідний; • бумага к делу – папери до діла; папери до справи; • бумага копировальная – папір копіювальний; • бумага обёрточная – бібула; • бумага официальная – лист офіційний; • бумага папиросная – цигарковий папір; • бумага писчая – писальний папір; • бумага препроводительная – супровідний лист; • бумага почтовая – папір листовий, поштовий; • бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця, вимочка; • бумаги – папери, (сниж.) папір’я; • бумаги к исполнению – папери до виконання; • гладко было на бумаге, да забыли про овраги – гладко було на папері, та забули про яри; • деловые бумаги – ділові листи; папери; • журнал входных и выходных бумаг – журнал вступних і виступних (вхідних і вихідних) паперів; • за каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист; • клочёк бумаги – клаптик паперу, папірець, папірчик; • на бумаге – листовно; на письмі; • направлять бумагу – надсилати папери, листи; • не стоит бумаги марать – шкода паперу, шкода (не варт, не варто) псувати (переводити) папір, (устар.) шкода й олівця (олива) тупити (тратити); • откуда бумага и ее краткое содержание – звідки лист та короткий зміст його; • подшивать бумаги – підшивати листи, папери; • составить бумагу – скласти листа; • старые, исписанные бумажонки – шпарґал, шпарґали, шпарґалля; • хлопчатая бумага – бавовна, бавина; • ценные бумаги – цінні папери. [На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т.Шевченко). Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: — Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу (М.Вовчок). Вона була дуже гарна — біла, як папір, червона, як ягода, очі чорні, як вуглі, брови колесом, білозуба, свіжоуста, вбиралась у рябенькі одежі (М.Вовчок). На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л.Глібов). На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (П.Мирний). — Невже не догадуєтесь? Ох, ті поети мудріші на папері, як у житті! (Л.Українка). — От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… Вмент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М.Кропивницький). Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Б.Грінченко). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… як мені хочеться взяти перо, обмокнути його у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей, ви, тюремники! Не можна? Що? Людині, що має вмерти? Ха-ха!. Ну, що ж! Може, се й краще. Буду лежати і буду низати, немов намисто, разки моїх думок, без слів, без чорнила і без паперу (М.Коцюбинський). Нарешті великий критик кінчив переливати свою думку на папір і запитливо глянув на хлопця, якого погляд цей торкнувся страшним штихом (В.Підмогильний). І лягають літери на папір, мов сніг землю мережить, щоб небо проясніло до ранку (В.Стус). Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю (В.Симоненко). А геніальні поети — такі бездарні! Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою. А ті клаптенята паперу — то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою (Л.Костенко). На його столі вишикувалися в один ряд вимочка, записничка, чорнильниця й лінійка (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Якби папір був терпеливий, він би дожидався шедевра (С.Є.Лєц). Автоінспектор зупиняє автомобіль, за кермом його колишня учителька: — Добрий день, Варваро Петрівно! Беріть ручку, папір і пишіть сто разів: «Я більше ніколи не порушуватиму правила дорожнього руху…»].

Воронка – (для переливания жидкости) лійка, (в земле от взрыва) вирва: • воронка водоворота – вікни́на; • воронка смерча, торнадо – лійка смерчу, торнадо; • карстовая воронка – карстова лійка (ещё: запа́дина, уло́го́вина, загли́бина, (редко) кітловина, кітла, (рус.) котловина, (диал.) улога, влягови́на, влоговина). [Повітря в тухольській кітловині розігрілося, мов справді в кітлі (І.Франко). Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то… ховаються по байраках і котловинах (О. Стороженко). Перед очима Анатолія відкрилася вечірня панорама міста, що лежало в гігантській котловині (М.Руденко). Наші думки мов глина, їх формують дні, минаючи один за одним; думки хороші, коли ми відпочиваємо, а коли ми опиняємося під вогнем — вони мертві. Численні вирви є не тільки навколо нас, але і всередині, в наших душах (К.Главацька, перекл. Е.-М.Ремарка). Набрезклі пуп’янки бубнявіють в клеїстій піні, як зорі до рослин, зустрівшись в поцілунку, липнуть, і крізь лійки фіялок ніч фільтрує чар весінній, аж пригорщами пахощів у чаші квіття сипне (Б.-І.Антонич). «Ну, й завіяло! дихати не дає», — поскаржився в думці на негоду Мирон Данилович і став: трохи перепочинути, коли сніжини знов жахливо стовпились, наче не встигаючи бігти в невідому браму. Згодом наповнили весь обшир, як зірки небо, і тихо осідають, та тільки — на хвилину, і зразу ж знов мчати! Обернуться і закружать дикий вихор: обходити в неосяжній лійці — спускові вселенської прірви, звідки шарпнуться вбік, на обличчя землі (В.Барка). Аж раптом знявся смерч, як би торнадо, закрутив у чорну лійку Тодоріку і вже від землі відриває, а той руку простягає до неї, а вона стоїть як укопана і не хоче руки подати, лиш так спокійно дивиться, як смерч підіймає Тодоріку над землею і несе-несе світанковим небом аж за обрій (Г.Тарасюк)].

Перехлёстывание, перехлёстыванье, перехлёст – 1) (сечение хлыстом) шмага́ння, стьоба́ння, ви́шмагання, ви́стьобання; 2) (переливание через край) переплі́скування; 3) перебільшення, прибі́льшення, перебі́р, переса́да, перебо́рщення, перебо́рщування; 4) (обвивание) нахльо́стування, нахльо́стання.

Рассусоливать, прост. – розводитися (про що), розводити (що), (разглагольствовать) просторікувати, просторікати, патякати, розпатякувати, розбазікувати, теревенити, переливати з пустого в порожнє, розводити антимонії. [— Чи завважали ви ту дозначну усмішку в молодого К., коли вона остатнім разом розводилась про жінок-лікарок, доводячи, що вони були би правдивим добродійством для суспільності? (О.Кобилянська). Скоро Дон Кіхот зачув назву рицарського роману, не витерпів і таки перебив йому річ: — Коли б вашець із самого початку сказав мені, що її милость панна Люсінда кохається в рицарських романах, то більше не треба було б ніяких похвал, щоб пересвідчити мене в високості її ума, і навпаки: розум її був би зовсім не таким досконалим, як вашець його змальовує, якби вона не мала схильності до такої виборної лектури; отож зайва річ широко розводитись переді мною про її красу, чесноту й розсудливість: досить мені дізнатися про її смаки, і я, не вагаючись, назву її най-вродливішою і найдотепнішою женщиною на світі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Він попахкав люлькою, збираючи докупи свої думки. Набридливий старий бовдур! Спершу, коли ми тільки познайомилися, було цікаво послухати, як він розводиться про фуси та змієвики, але скоро він із своїми нескінченними розмовами про гуральництво мені добряче осточортів (Р.Скакун, Д.Джойса)].

Туалетный – туалетний: • туалетная бумага – туалетний папір, (шутл., вульг.) срайтасьма; • туалетное мыло – туалетне мило; • туалетные губки – (зоол.) туалетні губки; • туалетные принадлежности – туалетне приладдя (начиння); • туалетный столик – туалетний столик; • туалетный юмор – туалетний (нижчеплінтусний, низький) гумор. [Аркадій Петрович поклав гребенем борозни на рідкому волоссі, розчесав вуси, на кінчиках жовті, і довго любувався сухим високим чолом та благородним панським обличчям, що одбивалось в синявих водах туалетного дзеркала (М.Коцюбинський). — Я причепурювалась коло дзеркала. Коли дивлюсь, десь подівались з туалетного столика чисто всі мої гребінці й щітки (І.Нечуй-Левицький). У ритуальних послугах дедалі частіше з’являються «евротруни» — певно, для тих, хто прагне опинитися в райській Европі бодай після смерти. У Горлівці нині виготовляють туалетний папір «Евро» із гаслом «М’який підхід до кожного клієнта» (Володимир Єрмоленко). Фальшиві діаманти переливаються в них у вухах, на величезних капелюхах погойдується пір’я, в руках у всіх незмінна сумочка-ридикюль, в якій зберігається таке-сяке туалетне начиння — губна помада, пудра й протизаплідні засоби (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана). Туалетний папір «Ностальжі». Тепер із запахом лопуха!].

Ширококостный – ширококостий, маслакуватий. [Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Побрязкуючи ланцюгом, незнайомець вийшов з кутка на світло. Це був ширококостий, але схудлий чолов’яга у старій смердівській свиті (В.Малик). Сумний ветеринар розвів руками: Стара, мовляв, — не варто й лікувать… Знесилену хворобами й роками лиш залигали й повели вбивать… Пішла в знемозі по краю дороги в чеканні неминучої біди, хиталися маслакуваті ноги, востаннє залишаючи сліди… (Л.Терехович). Жора зрадів‚ що з’явилася хоч якась робота його ножеві‚ дуже спритно відкоркував усі три пляшки й одну відразу перекинув над своєю широко роззявленою пащекою — здавалося‚ він не ковтав напій‚ а просто переливав його із меншої посудини в більшу‚ хоча на шиї все таки ворушився маслакуватий борлак‚ наче у Жори в горлянці застрягло коліно того барана‚ якого він недавно приніс у жертву (В.Шкляр). Побачив візерунки на сукенці, нагрудник фартуха і дві маслакуваті руки, що лежали на стільниці так нерухомо, ніби були чимсь принесеним із кухні (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Показ усього фільму супроводжувався грою на фортепіано старої панни, яка протиставляла кпинам «лавиць» незрушний спокій маслакуватої спини, схожої на пляшку з-під мінеральної води, прикриту мереживним комірцем (О.Жупанський, перекл. А.Камю)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

ПЕРЕЛИВА́ТЬ, переливать из пусто́го в поро́жнее без похідн. бага́то говори́ти, ма́ло слу́хати;

ПЕРЕЛИВА́ТЬСЯ (в організмі) циркулюва́ти, (барвами) перли́тися, виграва́ти, вили́скувати, образ. гра́ти всіма́ ба́рвами /весе́лкою/; переливаться на со́лнце фраз. гра́ти про́ти со́нця; переливаться че́рез край чего перепо́внювати що; перелива́ющий що /мн. хто/ перелива́є тощо, ста́вши /зви́клий/ переливати, зго́дний перели́ти, за́йня́тий перелива́нням, прикм. переливу́щий, перели́вчий, перелива́льний; переливающий все́ми цвета́ми ра́дуги = переливающийся; переливающий из пусто́го в поро́жнее (хто) пустомоло́т, торохті́й, цокоту́н, прикм. просторі́куватий, (звіт) розве́зистий; переливающийся/перелива́емый перели́ваний, переливни́й; переливающийся (барвами) грайли́вий, мінли́вий, перели́вчастий, перели́вистий, з перели́вами; переливающийся че́рез край чего стил. перероб. перепо́внюючи що.

ПЕРЕЛИ́ВЫ поет. пере́блиски.

ЗАНИМА́ТЬСЯ, (з учнями) піду́чувати кого; занима́ться чем, 1. жи́ти з чого [занима́ться пра́ктикой = жи́ти з пра́ктики], 2. ба́витися у що, ма́ти до ді́ла з чим; уси́ленно занима́ться чем, загли́блюватися у що, с увлече́нием занима́ться чем, коха́тися в чому, занима́ться бесполе́зным де́лом, перелива́ти з пусто́го в поро́жнє; занима́ться де́лом, роби́ти ді́ло; занима́ться како́й де́ятельностью, працюва́ти в якій га́лузі [занима́ться нау́чной де́ятельностью = працюва́ти в га́лузі нау́ки]; занима́ться земледе́лием, по́рати зе́млю, хліборо́бити; занима́ться отхо́жим про́мыслом, ходи́ти на заробі́тки; занима́ться охо́той, ходи́ти на вло́ви /ходи́ти на полюва́ння/, жи́ти з мисли́вства; занима́ться по́исками /занима́ться разрабо́ткой тощо/, шука́ти /розробля́ти тощо/; занима́ться приобрета́тельством, гребти́ до се́бе; занима́ться самоана́лизом, фаміл. по́рпатися в собі́; занима́ться скотово́дством, скота́рити; занима́ться торго́влей, крамарюва́ти, жи́ти з торгі́влі; занима́ющийся, що займа́ється тощо, (чим) за́йнятий, захо́плений, затру́днений у чому, загли́блений у що, (де) у́чень /студе́нт/ чого, [занима́ющийся в институ́те = студе́нт інститу́ту]; занима́ющийся земляны́ми рабо́тами, граба́р; занима́ющийся отхо́жим про́мыслом, заробітча́нин; занима́ющийся пе́нием, за́йнятий спі́вами; занима́ющийся по́исками /занима́ющийся разрабо́ткой тощо/ = ищущий разрабатывающий тощо/; занима́ющийся сапо́жничеством, швець; занима́ющийся собо́й, за́йнятий собо́ю; занима́ющийся туале́том, за́йнятий туале́том; занима́ющийся хозя́йством, затру́днений у господа́рстві госпо́дар;

ИГРА́ТЬ (на сцені) ще вико́нувати, (на гармонію) зневажл. ри́пати, (на бубон) бубни́ти; похідн. забубни́ти; играть большу́ю роль ПЕРЕН. бага́то ва́жити; играть в бирю́льки гра́тися в ко́ники, ба́витися дурни́цею, ба́витися в дитя́чі за́бавки; играть в откры́тую гра́ти з відкри́тим забра́лом; играть коме́дию розі́грувати коники, лама́ти коники; играть свое́й жи́знью /играть жи́знью и сме́ртью/ ва́жити голово́ю; играть в футбо́л жарт. ду́мати нога́ми; игра́ющий що /мн. хто/ гра́є тощо, за́йня́тий гро́ю, зви́клий гра́ти, покли́каний загра́ти, граве́ць, жін. гравчи́ня, зневажл. гравцю́, прикм. гра́льний, граве́цький, складн. картогра́й [играющий в ка́рты картогра́й], самогра́льний, самогра́вчий [самоигра́ющий самогра́льний, самогра́вчий, самогра́й]; играющий большу́ю игру́ граве́ць у вели́кій грі; играющий в дурачка́ граве́ць у ду́рня; играющий в ко́сти забут. кости́рник; играющий в ко́шки-мы́шки граве́ць у кота́-ми́шки; играющий в ку́клы що ще ба́виться ведме́диками; играющий все́ми цвета́ми ра́дуги мінли́вий, перели́вчастий, весе́лчастий; играющий гла́вную роль пе́рша скри́пка; играющий глаза́ми моргу́н; играющий жа́лкую роль нікче́ма, попи́хач, маріоне́тка; играющий жи́знью = игнорирующий опасность; играющий зарю́ сурма́ч; играющий коме́дию комедія́нт, маста́к стро́їти коме́дії; играющий на би́рже біржови́й ма́клер; играющий на не́рвах вари́вода, коверзу́н, іржа́; играющий на пиани́но піяні́ст; играющий на́ руку кому потака́ч чий; играющий на скри́пке скрипа́ль; играющий пе́рвую скри́пку пе́рша скри́пка; играющий по наслы́шке граве́ць на слух; играющий роль викона́вець ро́лі, (факт) важли́вий; играющий огнём ризика́нт, забут. знайди́біда; играющий слова́ми каламбури́ст; мн. играющие хто гра́є [играющие на трубе́ хто гра́є на трубу́]; ВЗЫГРА́ТЬ (про кров) фраз. застугоні́ти; СЫГРА́ТЬ, сыграть злу́ю шу́тку с кем встругну́ти шту́ку /підпусти́ти шпи́льку/ кому, підне́сти́ пе́рцю /відва́жити со́ли/ кому; сыграть в я́щик фаміл. врі́зати ду́ба; сыгравший ОКРЕМА УВАГА

ИЗОБИ́ЛОВАТЬ перелива́тися (че́рез край); изобилующий чем бага́тий на що, рясни́й чим /від чого/, по́вен чого, (фактами) наси́чений, прикм. поет. повноще́дрий, образ. з передоста́тком чого; изобилующий водоворо́тами крутли́вий; изобилующий украше́ниями витребе́нькуватий.

МОДУЛИ́РОВАТЬ, модулирующий що /мн. хто/ модулю́є, зда́тний /покли́каний/ змодулюва́ти, (річ) модуля́тор, прикм. модулюва́льний, модуляці́йний, модуля́торний, для модуля́ції /модулюва́ння/; (голос) перели́вчастий, з перели́вами; модулирующийся/модулируемый модульо́ваний, підда́нний модуля́ції.

НЮА́НСЫ (звуків, барв) перели́ви.

ПЕРЕПОЛНЯ́ТЬ образ. перелива́ти че́рез край, (про чуття) розпира́ти гру́ди [переполня́ет ду́шу что/чем розпира́є гру́ди що]; переполняет ча́шу терпе́ния урива́ти терпе́ць;

ПОВТОРЯ́ТЬ ще каза́ти ще́ раз, (раз-у-раз) торо́чити, товкти́, тве́рдити, жува́ти, затяга́ти /співа́ти/ своє́ї, повто́рюватися, перелива́ти з пусто́го в поро́жнє, (рухи) відтво́рювати, наслі́дувати, копіюва́ти, (вивчене) відсві́жувати, (за ким) прока́зувати; повторять вслух (молитву) відмовля́ти; повторять одно́ и то же жува́ти жу́йку, товкти́ те са́ме; повторя́ющий що /мн. хто/ повто́рює тощо, ста́вши повторювати, ра́ди́й повтори́ти, за́йня́тий повто́ренням, повто́рювач, товчі́й, товкма́ч, наслі́дувач, відтво́рювач, прикм. товкма́чливий, повто́рювальний, відтво́рювальний, наслі́дувальний, копіюва́льний, відсві́жувальний, стил. перероб. повто́рюючи; повторяющий зады́ співе́ць стари́х пісе́нь, неоригіна́льний; повторяющий неле́пости схи́льний товкти́ ка́зна-що, дурноля́п; повторяющий одно́ и то же зви́клий товкти́ те са́ме; повторяющийся/повторя́емый повто́рюваний, відтво́рюваний, наслі́дуваний, копійо́ваний, відсві́жуваний, торо́чений, то́вчений, жо́ваний, жу́ваний, прикм. повто́рний, поно́вний, циклі́чний, на́воротний, образ. раз-у-ра́з той са́мий.

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Перелив – перелива́ння, -ння, перели́в, -ву.

Переливание, переливка – 1) перелива́ння; 2) (о металле) перето́плювання, -ння.

Переливать, перелить – 1) перелива́ти, -ва́ю, -ва́єш, перели́ти, -ллю́, -ллєш; 2) (о металле) перето́плювати, -люю, -люєш, перетопи́ти, -плю́, -пиш, -ться – 1) перелива́тися, перели́тися; 2) (цветами) міни́тися, -ню́ся, -нишся, гра́ти (ба́рвами).

Переливной – переливни́й, -а́, -е́.

Переливчатый – мінли́вий, -а, -е.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Перелив, -вание – перелива́ння, перелиття́; • п. (через трубку, воронку) – перето́чування, перето́чення; • п. (в красках, цветах) – міня́ння, мі́нення; • п. (о металлах) – перето́плювання, перето́плення.

Переливать, перелить, -ся – перелива́ти, перели́ти, -ся; • п. (через трубку, воронку) – перето́чувати, переточи́ти, -ся; • п. (о красках, цветах) – міня́тися, міни́тися; • п. (о металлах) – перето́плювати, перетопи́ти, -ся.

Переливной, -ный – переливни́й; • п. (о металлах) – перетопни́й.

Переливчатый (о красках, цветах) – міньо́ний, мінли́вий.

Водослив – перели́в (-ву); • в. неполный – п. нижчерівне́вий; • в. полный – п. вищерівне́вий.

Водосливной (относящ. к водосливу) – переливни́й; • в., водоспускной – водоспускни́й.

Неполный – непо́вний; • н. водослив – нижчерівне́вий перели́в (-ву); • н. закалка – недога́рт (-ту); • н. з. (процесс) – недогарто́вування, недогартува́ння.

Окно – вікно́; • о. в два света – в. двосвітло́ве; • о. в рассвет – в. розло́ге; • о. выпускное – в. випускне́; • о. выхлопное – в. вихлипне́; • о. глухое – в. сліпе́, фальши́ве; • о. засыпное, метал. – в. засипне́; • о. измерительное – в. вимі́рче; • о. косое – в. ко́се; • о. кровельное, слуховое – в. дахове́, голубни́к (-ка́); • о. откидное – в. відкидне́; • о. паровпускное – в. паровпускне́; • о. паровыпускное – в. паровипускне́; • о. под’емное – в. підійма́не; • о. сдвижное – в. відсувне́; • о. слуховое – в. дахове́, голубни́к (-ка́); • о. створное – в. пі́льне; • о. фальшивое – в. фальши́ве; • о.-водослив – в.-перели́в (-ву).

Плотина – гре́бля; • п. водоподпорная – г. водопідпірна́; • п. водосливная – г. переливна́; • п. водоспускная, шлюзовая – г. водоспускна́; • п. глухая – г. сліпа́; • п. заграждающая – г. перепи́нна; • п. затопляемая – г. затопна́; • п. земляная – г. земляна́; • п. мельничная – г. млинова́; • п. подвижная – г. переставна́; • п. под’емная – г. звідна́; • п. поперечная – г. попере́чна; • п. подпольная – г. подо́вжна; • п. разборчатая – г. розбірна́; • п. ряжевая – г. ка́шична; • п. сегментная – г. вирізко́ва, сегменто́ва; • п. щитовая – г. щитова́.

Полный – по́вний; • п. (законченный) – цілкови́тий; • п. арка – півколо́вий лук (-ку); • п. водослив – перели́в вищерівне́вий.

Труба – труба́; • т. аммиачная – т. амоніяко́ва; • т. астрономическая – т. астрономі́чна, люне́та; • т. асфальтированная – т. асфальто́вана; • т. аэродинамическая – т. аеродинамі́чна; • т. барометрическая – т. барометри́чна; • т. бензиномоторная – мотосмо́к (-ка); • т. буровая – т. свердлова́; • т. вальцованная – т. вальцьо́вана; • т. вдавленная – т. вгну́та; • т. велосипедная – т. велосипе́дна; • т. вентиляционная – т. прові́трювальна; • т. вертикальная – т. прямови́сна; • т. вилкообразная – т. розвилко́ва; • т. винтообразная – т. ґвинтува́та; • т. водонапорная – т. водонагнітна́; • т. водоотводная – т. водопідвідна́; • т. водоотливная – т. водовідливна́; • т. водопод’емная – т. водотя́жна; • т. водоприемная – т. водоприйма́льна; • т. водопроводная – т. водопровідна́; • т. водораспределительная – т. водорозподі́льча; • т. водосливная – т. водозливна́; • т. водосточная – ри́нва; • т. в. горизонтальная – ришта́к (-ка́); • т. водочерпательная – т. водоче́рпна; • т. возвратная – т. зворо́тна; • т. воздуховпускная – т. повітровпускна́; • т. воздуховыпускная – т. повітровипускна́; • т. воздуходувная – т. повітроду́вна; • т. воздухопроводная, с.-х. – проду́шник (-ка); • т. воздушная – т. повітряна́; • т. волнистая – т. хвиля́ста; • т. восходящая – т. догі́рна; • т. впускная – т. впускна́; • т. всасывающая – т. всисна́; • т. вспрыскивающая – т. впо́рскувальна; • т. выводная – т. вивідна́; • т. выгнутая – т. ви́гнута; • т. выдвижная – т. висувна́; • т. выпускная – т. випускна́; • т. вытяжная – т. витяжна́; • т. выхлопная – т. вихлипна́; • т. газовая – т. газо́ва; • т. газоотводная – т. газовідвідна́; • т. газоподводная – т. газопідвідна́; • т. газопроводная – т. газопровідна́; • т. гибкая – т. ґнучка́; • т. гладкая – т. гла́дка; • т. глазурированная – т. поли́в’яна; • т. голая – т. го́ла; • т. гончарная – т. череп’я́на; • т. горизонтальная – т. позе́ма; • т. гравитационная – т. самостоко́ва; • т. грязевая – т. шлямова́; • т. дождевая – т. дощова́; • т. дренажная – т. дрена́жна; • т. дымовая – дима́р (-ря́); • т. дымогарная – т. вогнева́; • т. дымоотводная – т. димовідвідна́; • т. жаровая (в котле) – жарни́ця; • т. железная – т. бляша́на; • т. жесткая – т. цупка́; • т. забивная – т. забивна́; • т. заборная – т. забірна́; • т. заварная – т. заварна́; • т. закрепительная – т. закріпна́; • т. затрамбованная – т. забутино́вана; • т. земная – т. земна́; • т. змеевидная – т. зміюва́та; • т. зрительная – люне́та; • т. изогнутая – т. зі́гнена; • т. инжекционная – т. впо́рскувальна, інжекці́йна; • т. испарительная – т. випарна́; • т. кабельная – т. жильнико́ва, кабле́ва; • т. канализационная – т. каналізаці́йна; • т. керамиковая – т. череп’я́на; • т. кипятильная – т. окрі́пна; • т. клепаная – т. нюто́вана; • т. кованая – т. ко́вана; • т. коленчатая – т. колінча́ста; • т. коллекторная – т. збірнико́ва, коле́кторна; • т. колодезная – т. коло́дязна; • т. кольцевая – т. кільце́ва; • т. комбинированная – т. комбіно́вана; • т. коническая – т. коні́чна; • т. коренная (дымовая) – дима́р головни́й; • т. котельная – т. казано́ва; • т. манесмановская – т. манесма́нівська; • т. металлическая – т. метале́ва; • т. мусорная – т. сміттьова́; • т. набивная – т. набивна́; • т. набойная, с.-х. – т. набивна́; • т. нагнетательная – т. нагнітна́; • т. нагревательная – т. нагрівна́; • т. напорная – т. напірна́; • т. направляющая – т. напрямна́; • т. наружная – т. надві́рня; • т. неповорачиваемая – т. неповорітна́; • т. нефтепроводная – т. нафтопровідна́; • т. нисходящая – т. доді́льна; • т. нормальная – т. норма́льна; • т. нейзильберовая – т. найзи́льберна; • т. неплотная – т. нещі́льна; • т. обсадная – т. цямрова́; • т. огневая – т. вогнева́; • т. окрашенная – т. пофарбо́вана; • т. опускная – т. опускна́; • т. орошающая – т. обво́днювальна; • т. освинцованная – т. пооливо́вана; • т. отбортованная – т. відборто́вана; • т. отводная – т. відвідна́; • т. охлаждающая – т. охоло́дна; • т. оцинкованная – т. поцинко́вана; • т. параллельная – т. рівнобі́жна; • т. паровая – т. парова́; • т. паровпускная – т. паровпускна́; • т. паровыпускная – т. паровипускна́; • т. пароприводная – т. паропідвідна́; • т. пароприемная – т. пароприйма́льна; • т. паропроводная – т. паропровідна́; • т. парособирательная – т. парозбірна́; • т. пароходная – дима́р паропла́вний; • т. паянная – т. люто́вана; • т. перекладная – т. перекладна́; • т. переливная – т. переливна́; • т. перемывная – т. перемивна́; • т. перепускная – т. перепускна́; • т. переходная – т. перехідна́; • т. печная – дима́р (-ря́); • т. питательная – т. живи́льна; • т. пламенная – т. полум’яна; • т. пневматическая – т. пневмати́чна; • т. поверительная – т. переві́рна; • т. поворотная – т. поворітна́; • т. погруженная – т. загли́блена; • т. п. (в жидкость) – т. зану́рена; • т. подающая – т. подава́льна; • т. подводящая – т. підвідна́; • т. под’емная – т. підійма́льна; • т. пожарная – т. поже́жна; • т. поршневая – т. толоко́ва; • т. прогарная – т. вогнева́; • т. продыравленная – т. дірко́вана; • т. промежуточная – т. проміжна́; • т. прокатная – т. вальцьо́вана; • т. пылесосная – т. пилосмоко́ва; • т. разбрызгивающая – т. розбризна́; • т. разводящая – т. розвідна́; • т. разговорная, рупор – т. розмо́вна, говірна́; • т. рассолоотводящая – т. роповідвідна́; • т. рассолоприводящая – т. ропопідвідна́; • т. рассолораспределительная – т. ропорозподі́льча; • т. распределительная – т. розподі́льча; • т. раструбная – т. горлови́нна; • т. ребристая – т. ребро́вана; • т. регуляторная – т. регуля́торна; • т. ресиверная – т. реси́верна; • т. сваренная – т. зва́рена; • т. сварная – т. зварна́; • т. сводчатая – т. склепі́нна; • т. сдвоенная – т. подво́єна; • т. сигнальная – су́рма гаслівна́; • т. сливная – т. зливна́; • т. сменная – т. замі́нна; • т. смесительная – т. змі́шувальна; • т. смывная – т. змивна́; • т. соединительная – т. злучна́; • т. спускная – т. спускна́; • т. сточная – ри́нва; • т. ступенчатая – т. східча́ста; • т. суженная – т. зву́жена; • т. Т-образная, тавровая – т. Т-поді́бна, тетува́та; • т. телескопическая – т. телескопі́чна; • т. тонкостенная – т. тонкості́нна; • т. топочная – т. паливне́ва; • т. тормозная – т. гальмівна́; • т. трехходовая – т. триходо́ва; • т. тупиковая – т. зазубне́ва; • т. тянутая – т. тя́гнена; • т. U-образная – т. U-поді́бна; • т. упругая – т. пружна́; • т. уравнительная – т. вирівня́льна; • т. фасонная – т. обрисо́ва; • т. флянцованная – т. крисо́вана; • т. холодильная – т. холоди́льна; • т. холостая – т. я́лова; • т. цельнотянутая – т. суцільнотя́гнена; • т. цилиндрическая – т. циліндри́чна; • т. циркуляционная – т. обіго́ва, циркуляці́йна; • т. четырехходовая – т. чотириходо́ва; • т. чистильная – т. очисна́; • т. шарнирная – т. суста́вна; • т. шахтная – т. шахтова́; • т. эластичная – т. еласти́чна; • т. яйцеобразная – т. яйцюва́та.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Переливаться • Переливаться всеми цветами радуги – веселкою грати; грати (мінитися, грати-мінитися, леліти) всіма барвами веселки (райдуги).

Переливать • Переливать, пересыпать из пустого в порожнее (разг.) – переливати (пересипати) з пустого в порожнє; воду в ступі товкти; молотити (порожню) солому; з сухої криниці воду брати; теревені правити; плескати язиком (язиками); переливки переливати; плетеники плести.

Блестеть • Блестеть, переливаясь (о солнце, луне, звёздах, воде, росе и т. п.) – грати (вигравати); миг(о)тіти; бриніти; леліти. [Капками роса бринить та миготить. Свидницький. Сонце гріє, збіжжя леліє, зелень пестить око. Яцків.] • Не блещет умом, талантом – не виблискує (не визначається) [особливим] розумом, талантом (хистом); не вражає розумом, талантом (хистом); не вельми (не дуже) розумний, талановитий; на розум, на хист небагатий. [Ой, — каже, — татарине, ой, сідай же ти, бородатий! Либонь же ти на розум небагатий… Дума.] • Не всё то золото, что блестит – не все те золото, що блищить. Пр. Не все, що сіре, то й вовк. Пр. Блищить як злото, а всередині болото. Пр. Буває, що й черепок блищить. Пр. Не все добре, що смакує. Пр. Капуста то гарна, та качан гнилий. Пр. Славні бубни за горами, а прийдеш ближче — собача шкура. Пр.

Литься • Литься ручьём – цюрком (дзюрком) литися (текти); дзюркотати (дзюркотіти, дзюрчати, цебеніти). • Литься через край – литися (переливатися) через вінця (іноді через край). [Через край із серця Рідне слово ллється. П. Куліш.] • Речь льётся легко, свободно… – розмова ллється (точиться) легко, вільно…

Пересыпать • Пересыпать из пустого в порожнее – (те саме, що) Переливать из пустого в порожнее. Див. переливать.

Порожний • Переливать, пересыпать из пустого в порожнее (разг.) – Див. переливать. • Порожний колос выше стоит; порожний мех надувается – порожня бочка гучить, а повна мовчить. Пр. Порожній горнець деренчить, а повний мовчить. Пр. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Пр. Пустий колос угору (горі) пнеться. Пр.

Пустой • Как из пустой бочки – як (мов…) із порожньої (пустої) бочки (із жлукта). • Переливать, пересыпать из пустого в порожнее – переливати з пустого в порожнє; воду в ступі товкти; молотити [саму] солому; з сухої криниці воду брати; теревені правити; плескати язиком (язиками); переливки переливати; плетенки плести. • Пуст карман, да красив кафтан – у голові панство, а сорочку воші з’їли. Пр. На возі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр. У голові панство, а за коміром воші. Пр. Убрався в жупан і дума, що пан. Пр. Голе й босе, а голова в вінку. Пр. Чоботи риплять, а горшки без сала киплять. Пр. Пани ж мої дрібнесенькі, а воші як біб. Пр. • Пустая бочка пуще (звонче) гремит – порожня бочка гучить, а повна мовчить. Пр. • Пустая голова (башка) – пуста людина; пуста голова; у голові як у пустій клуні (стодолі); у голові вітер свище; голова як свистун; макоцвіт (макоцвітна голова). • Пустая мельница без ветру мелет – порожній млин і без вітру меле. Пр. Меле, як порожній млин. Пр. • Пустая трата времени – марнування (гайнування) часу; марна трата часу. • Пустое место (перен.) – порожнє місце. • С пустыми руками (прийти, явиться, уйти…) – з порожніми (з пустими, з голими) руками (голіруч, іноді упорожні) (прийти, піти…). • Тощий, пустой кошелёк – Див. кошелёк.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

перели́в перелива́ння; перелиття́; перели́в,-ву

перелива́емый перели́ваний; переливни́й

перелива́ние перелива́ння; перелиття́

перелива́ть, перели́ть перелива́ти, перели́ти

перелива́ющий перелива́льний

перелива́ющийся переливни́й; перели́ваний

перели́вчатый 1. перели́вчастий 2. мінли́вий (про колір)

гидрокла́пан гідрохлипа́к,-ка́ г. давле́ния гідрохлипа́к ти́ску г. напо́рный гідрохлипа́к напі́рний г. обра́тный гідрохлипа́к зворо́тний г. переливно́й гідрохлипа́к переливни́й г. предохрани́тельный гідрохлипа́к запобі́жний г. редукцио́нный гідрохлипа́к редукці́йний

ка́мера 1. ка́мера,-ри 2. порожни́на,-ни (внутрішня порожниста частина якої-небудь споруди, машини, приладу; внутрішня ґумова оболонка, м’яка шина) к. бала́нсная ка́мера бала́нсна к. ва́куумная ка́мера ва́куумна к. ва́рочная ка́мера вари́льна к. вентиляцио́нная ка́мера вентиляці́йна [прові́трювальна] к. вса́сывающая ка́мера всмо́ктувальна к. вулканизацио́нная ка́мера вулканізаці́йна к. га́зовая ка́мера га́зова к. гаси́льная ка́мера гаси́льна к. дезинфекцио́нная ка́мера дезинфекці́йна к. дели́тельная ка́мера діли́льна [поді́льча] к. диффузио́нная ка́мера дифузі́йна к. дождева́льная ка́мера дощува́льна к. звукопоглоща́ющая ка́мера звукопоглина́льна к. искроулови́тельная ка́мера іскровло́влювальна к. испари́тельная ка́мера випарна́ к. испыта́тельная ка́мера випробна́ к. коксова́ния ка́мера коксува́ння к. конденсацио́нная ка́мера конденсаці́йна [скра́плювальна] к. ла́зерная ка́мера ла́зерна к. морози́льная ка́мера морози́льна к. нагрева́тельная ка́мера нагріва́льна к. напо́рная ка́мера напі́рна к. наса́дочная ка́мера наса́джувальна к. насо́сная ка́мера помпова́ к. оса́дочная ка́мера осадна́ к. отсто́йная ка́мера відсті́йна к. охлади́тельная ка́мера охоло́дна [охоло́джувальна] к. очисти́тельная ка́мера очисна́ к. пари́льная ка́мера парова́, парови́к,-ка́ к. переливна́я ка́мера переливна́ к. плавле́ния ка́мера то́плення [пла́влення] к. пузырько́вая ка́мера бульбашко́ва к. пылеоса́дочная ка́мера пилооса́джувальна к. распредели́тельная ка́мера розподі́льна к. распыле́ния ка́мера розпи́лення к. рентге́новская ка́мера рентґе́нівська к. сгора́ния ка́мера спа́лювання к. смеси́тельная ка́мера змі́шувальна к. телевизио́нная ка́мера телевізі́йна к. теплообме́на ка́мера теплоо́бміну к. термоста́тная ка́мера термоста́тна к. то́почная палени́ще,-ща, ка́мера паливне́ва к. уравни́тельная ка́мера зрівня́льна к. ускори́тельная ка́мера приско́рювальна к. успокои́тельная ка́мера заспоко́ювальна к. флотаци́онная мет. ка́мера флотаці́йна к. фотографи́ческая ка́мера фотографі́чна к. холоди́льная ка́мера холоди́льна к. шлю́зовая ка́мера шлю́зова [спускова́]

кла́пан хлипа́к,-ка́, за́слінка,-ки, ве́нтиль,-ля к. ва́куумный хлипа́к ва́куумний к. возвра́тный хлипа́к поворо́тний к. вса́сывающий хлипа́к всмо́ктувальний к. выхлопно́й ви́хлипак,-ка к. дифференциа́льный хлипа́к диференці́йний к. дро́ссельный хлипа́к дро́сельний к. запо́рный хлипа́к закривни́й [запі́рний], за́кривка,-ки к. нагнета́тельный хлипа́к нагніта́льний к. непрямо́го де́йствия хлипа́к непрямо́ї ді́ї к. обра́тный хлипа́к зворо́тний к. отсека́ющий хлипа́к відсіка́льний к. отходно́й хлипа́к відхідни́й к. перекидно́й хлипа́к перекидни́й к. переливно́й хлипа́к переливни́й к. перепускно́й хлипа́к перепускни́й к. предохрани́тельный хлипа́к запобі́жний к. прямо́го де́йствия хлипа́к прямо́ї ді́ї к. реверси́вный хлипа́к реверси́вний [поворо́тний] к. регули́рующий хлипа́к регулюва́льний к. редукцио́нный хлипа́к реду́кційний, реду́ктор,-ра к. рыча́жный хлипа́к ва́жільний к. самозакрыва́ющийся хлипа́к самозакривни́й к. смеси́тельный хлипа́к змі́шувальний к. уравни́тельный хлипа́к вирі́внювальний к. центробе́жный хлипа́к відцентро́вий к. шарни́рный хлипа́к шарні́рний [сугло́бовий] к. шарово́й хлипа́к кульови́й

труба́ 1. труба́,-би́, ру́ра,-ри, ці́вка,-ки, ці́ва,-ви 2. ри́нва,-ви т. аэродинами́ческая труба́ аеродинамі́чна т. бесшо́вная труба́ безшо́вна т. бурова́я труба́ свердлова́ т. вентиляцио́нная труба́ вентиляці́йна т. водонапо́рная труба́ водонагнітна́ т. водоотводна́я труба́ водовідвідна́ т. водоподъёмная труба́ водотя́жна т. водопрово́дная труба́ водопрові́дна т. водосто́чная ри́нва,-ви (вертикальна), ришта́к,-ка́ (горизонтальна) т. воздухопрово́дная труба́ повітропровідна́, проду́шник,-ка т. воздухопродувна́я труба́ повітропродувна́ т. восходя́щая труба́ догі́рна т. впускна́я труба́ впускна́ т. вса́сывающая вентиляцио́нная труба́ всмо́ктувальна вентиляці́йна т. вытяжна́я труба́ витяжна́ [тягова́], ко́мин,-на, ко́роб,-ба т. выхлопна́я труба́ вихлипна́ [видимна́] т. га́зовая труба́ га́зова т. ги́бкая труба́ гнучка́ т. гонча́рная труба́ гонча́рна т. грязева́я труба́ шлямова́ т. дрена́жная труба́ дрена́жна т. дымова́я дима́р,-ря́, ко́мин,-на т. дымога́рная труба́ вогне́ва т. дымоотво́дная труба́ димовідвідна́ т. жарова́я (котла́) труба́ розжа́рна, жа́рниця,-ці т. желе́зная труба́ бляшана́ т. забо́рная труба́ забірна́ т. запо́рная труба́ запірна́ т. зри́тельная труба́ підзо́рна, телеско́п,-па, далекогля́д,-да т. канализацио́нная труба́ каналізаці́йна т. ка́таная труба́ звальцьо́вана т. керами́ческая труба́ керамі́чна т. кле́паная труба́ кле́пана [нюто́вана] т. коле́нчатая труба́ колі́нчаста т. колле́кторная труба́ збірнико́ва [коле́кторна] т. конвекцио́нная труба́ конвекці́йна [перене́сення] т. конденсацио́нная труба́ конденсаці́йна [скра́плювання] т. коте́льная труба́ парогенера́торна [казано́ва] т. нагнета́тельная труба́ нагніта́льна т. напо́рная труба́ напі́рна́ т. направля́ющая труба́ напрямна́ т. нивели́рная труба́ нівелі́рна [вирі́внювальна] т. нисходя́щая труба́ доді́льна [низхідна́, спадна́] т. обса́дная труба́ цямро́вана [обшивна́] т. огнева́я труба́ вогне́ва т. ороша́ющая труба́ зро́шувальна [обво́днювальна] т. отводя́щая труба́ відвідна́ т. отса́сывающая труба́ відсмо́ктувальна т. паровыпускна́я труба́ паровипускна́ т. паропрово́дная труба́ паропровідна́ т. парохо́дная дима́р паропла́вний т. переливна́я труба́ переливна́ т. перепускна́я труба́ перепускна́ т. печна́я дима́р,-ря́ т. пита́ющая труба́ живи́льна т. поворо́тная труба́ поворо́тна т. погру́женная труба́ зану́рена т. подводя́щая труба́ підвідна́ т. подзо́рная труба́ далекогля́дна, далекогля́д,-да т. подъёмная труба́ підійма́льна т. приёмная труба́ прийма́льна т. прогарна́я труба́ вогне́ва т. прока́тная труба́ вальцьо́вана т. пылесо́сная труба́ відпильна́ [пилосмо́кна] т. разбры́згивающая труба́ розбри́зкувальна т. распредели́тельная труба́ розподі́льна [розподі́лювальна] т. растру́бная труба́ горлови́нна т. ребри́стая труба́ ребро́вана [ребри́ста] т. сварна́я труба́ зварна́ [зва́рова́] т. сво́дчатая труба́ склепі́нна т. сигна́льная су́рма,-ми т. сифо́нная труба́ сифо́нна т. сливна́я труба́ зливна́ т. составная труба́ складна́ [скла́дена, складова́] т. спира́льная труба́ спіра́льна т. стальна́я труба́ стале́ва т. сто́чная ри́нва,-ви, труба́ стічна́ т. телескопи́ческая труба́ телескопі́чна т. толстосте́нная труба́ товстості́нна т. тонкосте́нная труба́ тонкості́нна т. то́почная труба́ па́ливнева [пали́льна] т. транспорти́рующая труба́ транспорту́вальна т. тупико́вая труба́ глуха́ т. уравни́тельная труба́ зрівня́льна т. фасо́нная труба́ фасо́нна [обрисо́ва] т. фланцо́ванная труба́ флянцьо́вана [крисо́вана] т. холоста́я труба́ неробі́тна [ненаванта́жена, я́лова] т. цельноката́нная труба́ суцільнозвальцьо́вана т. цельнотя́нутая труба́ суцільнотя́гнена т. чисти́тельная труба́ очисна́ т. чугу́нная труба́ чаву́нна т. шарни́рная труба́ сугло́бова [шарні́рна] т. экра́нная труба́ заслі́нна т. эллипти́ческая труба́ еліпти́чна

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Брені́ти – 1) звучать, звенеть, дребезжать, дрожать; 2) (о пчеле, комаре) жужжать; 3) (о воде) журчать; 4) (о злаках) цвесть, красоваться; 5) блестеть переливаясь.

Лелі́ти – 1) сверкать, блестеть, переливаться; 2) лелеять.

Переве́ршувати, переверши́ти – 1) делать, сделать чрезмерно высокий верх (на стоге); 2) перекладывать, переложить наново верх (на стоге); 3) переливать, перелить через верх; 4) чим, у чо́му – превосходить, превзойти чем, в чем.

Перелива́ти, перелля́ти, -лля́ю, перели́ти, -ллю́, -ллє́ш – 1) переливать, перелить; 2) лить, налить сверх меры, переливать, перелить через край.

Переливни́й – переливной.

 Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 

Переливать из пустого в порожнєє. — 1. З пустого в порожнє переливає. 2. Після тієї, та знов тієї. 3. Кидаєш словами, як пес хвостом. 4. Бесіди багато, а розуму мало.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

не пере́ливки, присл.

пере́ливки, -вків, -вкам; не пере́ливки

перели́ти, -ллю́, -ллє́ш, -ллє́, -ллємо́, -ллєте́, -ллю́ть; перели́й, -ли́йте; перели́в, -лила́; перели́тий

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Брині́ти и брені́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Мир. ХРВ. 6. Полотно міцне, аж бринить. Черк. у. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Ном. № 652. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бреніли. Грин. ІІІ. 170. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. Гн. II. 69. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Гол. III. 30. Бо му комарь в ухо бренить. Чуб. V. 1087. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. НВолын. у. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. Чуб. ІІІ. 220. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Чуб. V. 53. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. О. 1862. X. 12. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 6) 1 и 2-е л.: брині́є, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. Сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. Нѣжин. у. 7) В голові́ йому вже до́бре брени́ть. У него уже порядочно шумить въ головѣ. МВ. (КС. 1902. X. 146).

Бубни́ло, -ла, с. Барабанъ (шутливо?) Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже: «Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив». — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила. Грин. II. 200.

Булькотне́ча, -чі, ж. Переливаніе съ шумомъ; бурчаніе. Булькотнеча у животі така піднялась.

Виграва́ти, -ва́ю, -раю́, и -є́ш, сов. в. ви́грати, -раю, -єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко з-за хмари виграло. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42). Світло виграє у кришталю усякими цвітами. Ком. І. 21. Въ нижеслѣдующихъ значеніяхъ только въ несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Левиц. І. 63. Оттоді то по городах на музики вигравали. Макс. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. Мет. 73. 4) О морѣ: волноваться. Синіє море, виграває. Шевч. 91. 6) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Мил. 78. Поперед війська да конем виграє. АД. І. 25. 6) Бродить. Пиво виграє.

Лелі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. В неї подвір’я сріблом леліє. Гол. III. 543. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Чуб. V. 23. Там вода леліє, на єї дивлюся. Мет. А на морі вода леліла. Нп. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала. Мет. 414.

Лівар, -ру, м. 1) Ливеръ, орудіе для переливанія жидкостей изъ бочки. Радом. у. 2) Машина съ воротомъ и винтомъ для подыманія повозки при смазкѣ. Радом. у.

Мости́ти, мощу́, -стиш, гл. 1) Стлать, настилать, мостить, укладывать. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити. Чуб. III. 295. Мати почала мостити сіно в кутку на столі. Левиц. І. 400. Переносно: стараться уладить дѣло. Бачить чоловік, що не переливки: уже і сяк, і так мостить, щоб одкоснулась причепа. Грин. І. 293. Также переносно: твердить то-же самое. «Розумний не стратить надії», — я йому, — «треба сподіватись, живши». — Поки не зрадять, — знов мостить він. МВ. II. 117. 2) Вить, устраивать гнѣздо. Журку, журку, та малий жайворонку, не мости гнізда коло бистрого Дніпра. Грин. III. 594. Ось на липині й гніздечко мостить Божа птичка. О. 1861. VIII. 48. Миша... гніздо мостить. Грин. І. 254. 3) Колотить, бить. Як почне мостить, то й місця живого не зоставить. 4) Мости́ти постоли́. Дѣлать постоли, сандаліи. Сіла собі на столці, мостить собі постолці. КС. 1884. І. 28. Ой у тій хижці парубочки сидять, постольці мостять. Мет.

Перелива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. перели́ти, -ллю́, -ллє́ш, гл. 1) Переливать, перелить изъ одного помѣщенія въ другое. З пустого в порожнє переливає. Ном. № 13057. 2) Лить, налить сверхъ мѣры, переливать, перелить черезъ край. 3) Поливать, полить, обливать, облить. Росердився на одну бабу, узяв та й перелив їй у закапелку мички. Грин. II. 200. Слава, кров’ю перелита по світу літає. Щог. Сл. 9. — доро́гу. Поливать, полить поперегъ чьей дороги волшебнымъ зельемъ. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллєм переллю. Левиц. Пов. 173.

Перелива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перели́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. 1) Переливаться, перелиться. 2) Литься черезъ верхъ, переливаться, перелиться черезъ верхъ.

Пере́ливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Г. Барв. 514. Наші бачать, що не переливки, страшно! Кв. От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів. Грин. І. 192.

Перели́ти, -ся. См. Переливати, -ся.

Пересипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. переси́пати, -плю, -леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересы́пать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Рудч. Ск. І. 162. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпа́ть, пересы́пать чѣмъ. Вас. 157. Як швець дубом шкури пересипає. Ном. № 12617. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб’ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. Г. Барв. 347. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим... МВ. (О. 1862. III. 39).

Тарара́кання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

*Ґоль-ґоль-ґоль, меж., означающее: 1) быстрое глотание с особым звуком и 2) переливание жидкости из сосуда с узким горлышком. Пили здоров’я батька з сином і ґоль-ґоль-ґоль —мов клин за клином. Котл. Ґоль-ґоль, п’є нахилки. А. Тесл.

*Ґо́лькати, -каю, -єш, сов. в. ґо́лькнути, -кну, -неш, гл. 1) Глотать, глотнуть быстро, с особым звуком. Ґолькнув одразу—кварти як не було. Звен. у., с. Пальчик. Ефр. 2) Булькать, издавать звук при переливании жидкости из сосуда с узким горлышком. Ґолькає гас із бальцанки. С. Пальчик. Ефр.

Ди́кий, -а, -е. *Ди́ке по́ле. Необитаемая степь (Так називались в казацкие времена незаселенные пространства к югу от р. Тясмина до Черного моря). Під сонцем степ, козацьке Дике Поле, огнем переливається, жахтить. Кул. *Ди́ка плава́чка. Сплав леса с нарушением правил. Г. Хотк.

 Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 

Euphorbia undulata Bieb. — молоча́й перели́вчастий.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

до́норка, до́норок; ч. до́нор та, хто віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим. [Надія Хавро, почесна донорка. (km.suspilne.media, 14.06.2019). Якщо донорка підходить, то до неї впродовж десяти днів застосовують гормональну терапію <…>. (zaxid.net, 21.08.2018).]

реципіє́нтка, реципіє́нток; ч. реципіє́нт 1. хвора, якій переливають кров або пересаджують тканину чи орган іншої людини. [Реципієнтка ж народилася з синдромом Маєра-Рокітанського-Кюстера-Хаузера, від якого страждає тільки кожна 4 500 жінка у світі. (Високий замок, 2018). Гірше, коли жіночий організм узагалі не спроможний видати на-гора здорову яйцеклітину. Тоді замість неї туди вживлюють донорську, забрану переважно від більш молодшої реципієнтки (о, жах!). (Павло Шевченко «Волоцюги», 2009).] 2. та, хто сприймає візуальну інформацію, інтерпретує її та складає власне враження про неї. [Візуалізатори парфумів (Visuals) репрезентують реципієнту певних персонажів у певних ситуаціях, фактично, деякий життєвий досвід. Вони не обіцяють, що у споживачку параумів закохується принц, або споживання парфумів перетворить реципієнтку на красуню, або щасливу, впевнену у собі особу <…>. (Єлизавета Галицька «Номінативні процеси у сучасній англійській мові в аспекті соціальної стратифікації», 2018). А візуальний компонент реклами (красиве фото (див. рис. 3.9)) посилює функцію переконування реципієнтки самій стати гламурною на час свого весілля. (Євгенія Саранюк «Концепт glamour у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі»: дисертація, К., 2017).] 3. та, що одержує платіж чи субсидії. [Станом на 4 травня 2012 р. ціна п’ятирічних кредитно-дефолтних свопів трьох країн-реципієнток перебувала на рівні, близькому до того, що був на початку кризи: Греції – 5730 в. п., Португалія – 1008, Ірландія – 564 в. п. (Фінансова система національної економіки: проблеми розвитку та управління змінами, за ред. Т. Єфименко, К., 2012. Т. 2, с. 254).]

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Перелива́ть, перели́ть, ся = 1. перелива́ти, перето́чувати, пересипа́ти, перели́ти, перелля́ти, переточи́ти, переси́пати, ся, перехлю́пати, через край — перебу́рхати. — Ходїмте, поможете мінї переточить горілку. К. К. — Ну, пересип борщ в маленький горщик, то й спорожниш цей. Чайч. 3. перелива́ти, перели́ти, ся, поперелива́ти. — Дзвони переливали на гармати. 3. перелива́тися, линїти, лелїти (Ман.). — Гречки линїють. Ман.

Перели́вчатый = одмі́тний, міню́чий, мінли́вий (С. Жел.), міньо́ний, селезни́стий (про тканину). — Воно одмітне — зараз то буде сїре, а то біле. Хар. Чайч.

Перели́въ = 1. переливаъння, перето́чування. 2. перели́в, частїше мн. перели́ви (переміна в голосї або в кольорах).

Бѣ́гство = утїка́ння, утїчка, утїка́нка, уте́ка, уте́к, уте́ча, уте́чка, утїк, вте́ка, втек. С. Ш. — Нї до втеку гордій шляхтї, нї до оборони К. Д. — Страх до утечки з Польщі. Л. В. — Обрати́ть, ся въ бѣ́гство = поверну́ти на втїки, пусти́тись на втїки, на втїкача́ (С. З.), накива́ти п’ята́ми. — А він баче, що не переливки, та навтїкача.

Вы́держка = 1. ви́держка, витрима́ння. 2. ви́хват, ви́тяг. — На вы́держку = на уда́чу, як при́йдеться. — Не вы́держка = не пере́ливки. — Я вже бачу, що не переливки, та навтікача.

Дѣ́ло = дїло, спра́ва, учи́нок, вчи́нок, робо́та, пра́ця, по́рання. — Дивись кінця кожній справі. н. пр. — Добра воля стане за учинок. н. пр. — Писар повинен цїлую справу вірно писати. Б. Н. — Всюди в їх одна розмова про єдину справу, що обходила життя їх, та їх честь і славу. Пчілка. — Въ са́момъ дѣ́лѣ = спра́вдї, спра́вжки, навспра́вжки́, навспра́вжнє, узапра́вдї, настоя́ще. — Чи справжки чи на жарт. Гул. Ар. — Въ че́мъ дѣ́ло = в чім дїло, про що річ? — Всё употреби́ть въ дѣло = все зроби́ти, всїма́ чорта́ми запра́вити. — Дѣ́ло ма́стера бои́тся = дїлника́ і дїло боїть ся. н. пр. — Дѣ́ло есте́ственное, обыкнове́нное = сьвітове́ дїло (Ман.), сьвітова́ річ (Пч.), звича́йна річ. — Дѣло пло́хо = пога́но, пога́не дїло, ке́пська спра́ва, не переливки. — Я вже бачу, що не переливки, та навтїкача. — Дѣло то́лько въ томъ, что бы... = річ тільки про те́, щоб... — Золоты́хъ дѣлъ ма́стеръ = золота́рь. — Моє дѣ́ло сторона́ = Моя хата зкраю. — Моя хата зкраю — нїчого не знаю. н. пр. — Не въ то́мъ дѣ́ло = не в ті́м річ, си́ла. — Не в тім річ, що в хатї піч, дивно-б було, як би не було. — Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. н. пр. — Не къ дѣ́лу = не до дїла, не в ла́д. — Коли моє не в лад, то я з своїм назад. н. пр. — Не счита́ется за дѣ́ло = не в дїло. — Помажу комін — не біло, помию ложки — не в дїло. н. п. — Не твое́ дѣ́ло = не твоє́ дїло, зась, за́ськи. — Игумену дїло, а братії зась. н. пр. — Плёвое дѣло = дурни́ця, пусте́, ка́’зна що. — По дѣло́мъ = за дїло. — По дѣло́мъ во́ру и му́ка = коту́зї по заслузї. н. пр — Пойма́ть на дѣл́ѣ, на мѣ́стѣ преступле́нія = зла́пати, пійма́ти на горя́чому вчи́нку. – Ра́тное дѣ́ло = військова́ спра́ва. — В той час була честь, слава, військовая справа. н. д. — Слы́ханое ли, ви́данное ли дѣ́ло = чи чу́вано, чи ви́дано? — Ста́точное ли дѣ́ло = чи подо́ба, чи подобе́нство? — Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро на шляху покидав, тебе на коня брав? н. д. — То́ ли дѣ́ло = нема́ кра́ще, як, нема́ як. — Тя́жебное дѣ́ло = по́зов, спра́ва. — Тодї виграю справу, як ляжу на лаву. н. пр. — Ходи́ть по дѣ́лу = позива́ти ся, тяга́ти ся. — Что́ мнѣ за дѣ́ло = яке́ мінї дї́ло. — Что дѣ́ло, то дѣ́ло = що пра́вда, то пра́вда. – Э́то дѣ́ло = це до́бре, гара́зд! — Э́то осо́бое дѣ́ло = се и́нша річ, се и́нша стать. – То и дѣ́ло = те і зна́й, тільки те́, тільки й того́, що... – Же́нское дѣ́ло = жіно́ча річ. — Жіноча річ коло припічка. н. пр.

Лы́жа = ли́жва, мн. ли́жви. – В лижви чоботи прибрав та по льоду легесенько з саночками він погнав. Фр. — Навостри́ть, напра́вить лы́жи = да́ти дра́ла (С. З.), дропака́ да́ти (С. З.), навтїкача́ пусти́тись, дремену́ти (С. Аф.), чкурну́ти, пъята́ми накива́ти. — Дременув, аж литками креше. н. пр. — А він побачив, що не переливки, та навтїкача.

Отлива́ть, отли́ть, ся = 1. од(від)лива́ти, вилива́ти, од(від)сипа́ти, одли́ти, ви́лити, одси́пати, ся. — Почали одливати воду з каюка. — Одсип трохи борщу, а то дуже повно. 2. вилива́ти, ви́лити, ся. — Мабуть десь великий дзвін виливають, що пустили таку поголоску. н. пр. 3. од(від)лива́ти, одли́ти. — Так учадїв, що насилу одлили водою. 4. од(від)бива́ти ся, міня́ти ся, міни́ти ся, перелива́ти ся, одби́ти ся (про цьвіт тканини).

Отли́въ = 1. д. Отли́вка. 2. од(від)пли́в. — При берегах морських вода правильно прибуває і убунає. Се зветь ся приплив і відплив. Зем. 3. перели́в, частїше перели́ви. — Ткань съ отли́вомъ = міню́ча, мінли́ва, з перели́вами, селезни́ста (тканина).

Перели́ть = д. Перелива́ть.

Перепла́вливать, переплавля́ть, перепла́вить, ся = 1. перето́плювати, перелива́ти, перетопи́ти, перели́ти, ся. — Перетопили чавун. — Неначе срібло куте, бите і семикратне перелите огнем в горнилї. К. Ш. 2. переплавля́ти, переганя́ти, перепла́вити, перегна́ти, ся. — Днїпром до нас дрова переплавляють.

Перетека́ть, перете́чь = перетїка́ти, перелива́ти ся, перетїкти́, перели́ти ся.

Плохо́й = пога́ний, ке́пський (С. З.), благи́й (С. Аф. Ш.), ми́ршавий, мізе́рний, аби́-яки́й, яки́й-не́будь, незна́ть яки́й (С. Л.), неві́рний, лихи́й. — Кепський господарь, як десять робіт зачинає, жадної не кінчає. н. п. — Благий уже у мене човен. — Блага уже у мене хати. С. Аф. — То в которого не було драної невірної кожушини. н. д. — Три сермязї лихиї. н. д. — Пло́хо дѣ́ло = ке́пська спра́ва; не пере́ливки. — Грицько зобачив, що кепська справа. н. п. С. З. — Я вже бачу, що не переливки, та навтїкача.

Пролива́ть, проли́ть, ся = пролива́ти, розлива́ти, проли́ти, розли́ти, ся, через верх — перелива́ти, перели́ти, перелля́ти (Под.), надто багато — розхлю́пати, перебу́рхати. — Не розливай, мамо, води, бо тяжко носити. н. п. — П. свѣ́тъ = висьві́чувати, ки́дати сьвіт. — Місяць ясно висьвічує. С. Л. — П. потъ = роби́ти, аж піт о́чі залива́є. — Бурлак робить, заробляє, аж піт очі заливає. н. п.

Слива́ть, слить, ся = 1. злива́ти, перелива́ти, зто́чувати, зли́ти, перели́ти, зточи́ти, ся, позлива́ти, позто́чувати. – Злити пиво з дріжжів. — Позливав з усїх чарок недопитки. 2. вилива́ти, ви́лити; злива́ти, зли́ти. — Десь мабуть великий дзвін виливають, що пустили таку поголоску. н. пр. — Злив оливо з свинцем. 3. злива́ти ся, зплива́ти ся, зли́ти ся, поня́ти ся.

Смека́ть, смекну́ть = дога́дувати ся, маракува́ти, і́мкати, догада́ти ся, вгада́ти (С. Л.), імкну́ти, узя́ти на ро́зум, розчо́впати, розшоло́пати, розчу́мати, розчуру́пати і д. Разбира́ть 4. — Догадав ся очкур розвъяза́ти, тай думає, що порозумнїшав. н. пр. — Неборак Охрім узяв собі на розум: цур йому! каже. Кн. — Імкнув, що не переливки, та швидче геть із хати. Кн. — Нї, він де-що маракує. н. о. — Зараз імкнув, що тут можна руки погріти. Кн.

Сплыва́ть, сплыть = вилива́ти ся, перелива́ти ся, ви́лити ся, перели́ти ся. — Бы́ло, да сплы́ло = було́, та загуло́. н. пр.

Тоска́ = журба́, жура́, журбо́та, нуд, ну́да (С. Л.). нудь, нудьга́ (С. Л.), зану́да, ту́га (С. Ш.), ту́женька, приту́га, сум (С Л.), сумо́та, тоска́ (С. Ш.), ни́я. – Журбу годую, нудьгу сповиваю, а сум колишу. н. пр. — На серцї нуд, в очах кріваві плями. Ст. Б. X. — І сповиваючи сьпівала, свою нудьгу переливала в свою дитину. К. Ш. — Чогось мене молодого та зануда бере. н. п. — Без вірного друга великая туга. н. пр. — Туга мінї за тугою — пішов милий за другою. н. п. — І слїдоньки забрав, серцю туженьки завдав. н. п. (Д. теж під сл. Печа́ль).

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)