Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 47 статей
Запропонувати свій переклад для «платня»
Шукати «платня» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дово́льствие – постача́ння; провиантное, харчевое (для войск и т. п.) – харч (р. -чи), харчува́ння, спожи́в (р. -ву); одёжное, обувное – о́дяг, зо́дяг, узуття́; квартирное – примі́щення, поме́шкання; денежное – платня́; путевое – подоро́жні вида́тки.
Жа́лованье –
1) (деньгами регулярно) платня́, (вообще плата) пла́та, запла́та. [Мі́сячна платня́. Поме́ншила мені́ пла́ту на карбо́ванця що-мі́сяця].
• -нье деньгами и различн. припасами (содержание) – уде́ржання, утри́мання. [Ді́йсні чле́ни Акаде́мії, що дістаю́ть уде́ржання, пови́нні жи́ти в Ки́їві].
• Двойное -нье – подві́йна платня́.
• Третное -нье – третна́ платня́.
• Добавочное -нье – додатко́ва платня́.
• Жить -ньем – жи́ти з платні́. [Живу́ єди́не з платні́ за слу́жбу (Кониськ.)];
2) (пожалование), см. Жа́лование 1.
Идти́ и Итти́ –
1) іти́ (н. вр. іду́, іде́ш, прош. вр. ішо́в, ішла́, а после гласной йти́, йду́, йде́ш, йшо́в, йшла́…). [Ішо́в кобза́р до Ки́їва та сів спочива́ти (Шевч.). Не йди́ туди́. Куди́ ти йде́ш не спита́вшись? (Шевч.)].
• -ти́ в гости – іти́ в гости́ну.
• -ти пешком – іти́ пі́шки, піхото́ю.
• Кто идё́т? – хто йде?
• Вот он идё́т – ось він іде́.
• -ти́ шагом – ходо́ю йти, (о лошади ещё) ступакува́ти.
• Иди́, иди́те отсюда, от нас – іди́, іді́ть (редко іді́те) зві́дси, від нас. [А ви, мої́ святі́ лю́ди, ви на зе́млю йді́те (Рудан.)].
• Иди! иди́те! (сюда, к нам) – ходи́, ході́ть! іди́, іді́ть! (сюди́, до нас). [А ходи́-но сюди́, хло́пче! Ходи́ до поко́ю, відпочи́нь зо мно́ю (Руданськ.). Ході́ть жи́во пона́д став (Руданськ.)].
• Идём, -те! – ході́м(о)! [Ході́м ра́зом!].
• -ти́ куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) – простува́ти (редко проста́ти), прямува́ти, бра́тися куди́, до чо́го (пе́вним шля́хом, до пе́вної мети́). [Пливе́ ві́йсько, просту́ючи уни́з до поро́гів (Морд.). Проста́ли ми в Украї́ну во́льними нога́ми (Шевч.). Коли́ пряму́є він до сіє́ї мети́ без ду́мки про особи́сту кори́сть… (Грінч.). Що мені́ роби́ти? чи додо́му, чи до те́стя бра́тись (Г. Барв.)].
• Он смело идёт к своей цели – він смі́ло йде (пряму́є, просту́є) до своє́ї мети́.
• -ти́ прямо, напрямик к чему, куда – простува́ти (редко проста́ти), прямува́ти, прямцюва́ти, іти́ про́сто, навпросте́ць, (диал.) опрошкува́ти до чо́го, куди́. [Хто просту́є (опрошку́є), той до́ма не ночу́є (Номис). Не пряму́є, а біжи́ть я́ром, геть-ге́ть обмина́ючи па́нську сади́бу (М. Вовч.). І не куди́ іде́ він, а до ни́х у воро́та прямцю́є (Свидн.). Ми не лука́вили з тобо́ю, ми про́сто йшли́, у нас нема́ зерна́ непра́вди за собо́ю (Шевч.)].
• -ти́ первым, впереди – пе́ред вести́, передува́ти в чо́му. [Герш вів пе́ред у тім скаже́нім та́нці і весь увійшо́в у спекуляці́йну гаря́чку (Франко). У торгу́ передува́ли в Ки́їві Орме́ни (Куліш)].
• -ти́ на встречу – назу́стріч кому́, устрі́ч, устрі́ть, навстрі́ч кому́ іти́, бра́тися. [Раде́нька вже, як хто навстрі́ч мені́ бере́ться (М. Вовч.)].
• Идти́ за кем, чем – іти́ по ко́го, по що.
• Я иду́ за лекарством – я йду по лі́ки.
• -ти́ за кем, вслед за кем – іти́ за ким, слідко́м (слідко́м в тро́пи) за ким іти́, (слідко́м) слідува́ти, слідкува́ти за ким, (редко) сліди́ти за ким. [Іди́ слідо́м за мно́ю (Єв.). Так і бі́га, так і сліду́є за ним (Зміїв)].
• -ти́ (по чьим следам) (переносно) – іти чиї́ми сліда́ми, топта́ти сте́жку чию́. [Доведе́ться їй топта́ти ма́терину сте́жку (Коцюб.)].
• -ти́ до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) – як дале́ко сяга́ти. [Дальш сього́ ідеа́лу не сягону́ло ні коза́цтво, ні гайдама́цтво, бо й ні́куди було́ сяга́ти (Куліш)].
• -ти́ рука об руку с чем – іти́ у па́рі з чим. [У па́рі з ціє́ю філосо́фією іде́ у Кобиля́нської і невира́зність її́ худо́жніх за́собів (Єфр.)].
• -ти́ по круговой линии – колува́ти. [Горо́ю со́нечко колу́є (Основа, 1862)].
• -ти́ сплошной массой, непрерывным потоком – ла́вою (стіно́ю) іти́ (су́нути), ри́нути. [І куди́ їм ска́же йти, усі́ стіно́ю так і йдуть (Квітка). Ніко́ли так вода́ під міст не ри́не, як мі́стом скрізь весе́лі ри́нуть лю́ди (Куліш)].
• -ти́ куда глаза глядят, куда приведёт дорога – іти́ світ за́ очі, іти́ про́сто за доро́гою (Франко), іти́ куди́ очі́ ди́вляться, куди́ веду́ть о́чі.
• Она идё́т замуж – вона́ йде за́між, вона́ віддає́ться за ко́го.
• -ти́ в бой – іти́ в бій, до бо́ю, до побо́ю іти́ (става́ти). [Дали́ коня́, дали́ збро́ю, става́й, си́нку, до побо́ю (Гол.)].
• Войско идё́т в поход – ві́йсько йде (руша́є) в похі́д.
• -ти́ в военную службу – іти́, вступа́ти до ві́йська.
• -ти́ врозь, в разрез с чем – різни́ти з чим. [Різни́в-би я з свої́ми по́глядами, зроби́вшися прокуро́ром (Грінч.)].
• Он на всё идё́т – він на все йде, поступа́є.
• Эта дорога идё́т в город – ця доро́га веде́ (пряму́є) до мі́ста.
• -ти́ в руку кому – іти́ в ру́ку, іти́ся на́ руку, вести́ся кому́; срвн. Везти́ 2.
• -ти́ во вред кому – на шко́ду кому́ йти.
• -ти́ в прок, см. Прок 1.
• Богатство не идё́т ему в прок – бага́тство не йде йому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток, на до́бре, в ру́ку).
• Голова идё́т кругом – голова́ о́бертом іде́, у голові́ моро́читься.
• Иду́т ли ваши часы? – чи йде ваш годи́нник?
• Гвоздь не идё́т в стену – гвіздо́к не йде, не лі́зе в сті́ну.
• Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах – корабе́ль ішо́в (плив) під усіма́ вітри́лами.
• Чай идё́т к нам из Китая – чай іде́ до нас з Кита́ю.
• От нас идё́т: сало, кожи, пенька, а к нам иду́т: кисея, ленты, полотна – від нас іду́ть: са́ло, шку́ри, коно́плі, а до нас іду́ть: серпа́нок, стрічки́, поло́тна.
• Товар этот не идё́т с рук – крам цей не йде, пога́но збува́ється.
• Дождь, снег идё́т – дощ, сніг іде́, па́дає.
• Лёд идё́т по реке – кри́га йде на рі́чці.
• У него кровь идё́т из носу – у йо́го (и йому́) кров іде́ з но́са.
• Деревцо идё́т хорошо – деревце́ росте́ до́бре.
• -ти́ на прибыль – прибува́ти, (о луне) підпо́внюватися. [Мі́сяць уже підпо́внюється (Звин.)].
• Вода идё́т на прибыль – вода́ прибува́є.
• Жалованье идё́т ему с первого мая – платня́ йде йому́ з пе́ршого тра́вня.
• Сон не идё́т, не шёл к нему – сон не бере́, не брав його́.
• Идё́т слух, молва о ком – чу́тка йде (хо́дить), погові́р, поголо́ска йде про ко́го, (громкая молва) гуде́ сла́ва про ко́го.
• -ти́ к делу – стосува́тися (припада́ти) до ре́чи.
• К тому дело идё́т – на те воно́ йде́ться, до то́го воно́ йде́ться.
• Идё́т к добру – на добро́ йде́ться.
• К чему идё́т (клонится) дело – до чо́го (воно́) йде́ться, до чо́го це йде́ться (прихо́диться), на що воно́ забира́ється, на що зано́ситься. [Оте́ць Хариті́н догада́вся, до чо́го воно́ йде́ться (Н.-Лев.). Ба́чивши тоді́ королі́ по́льські, на що́ воно́ вже по коза́цьких зе́млях забира́ється, козакі́в до се́бе ла́скою прихиля́ли (Куліш). Він знав, до чо́го се прихо́диться, здригну́в уве́сь (Квітка). Час був непе́вний, зано́силося на вели́ку війну́, як на бу́рю (Маковей)].
• Идё́т – (ладно) гара́зд, до́бре; (для выражения согласия) зго́да.
• Каково здоровье? – Идё́т! – як здоро́в’я? – Гара́зд, до́бре!
• Держу сто рублей, идё́т? – Идё́т! – заклада́юся на сто карбо́ванців, зго́да? – Зго́да!
• Один раз куда ни шло – оди́н раз іще́ я́кось мо́жна; раз ма́ти породи́ла!
• Куда ни шло – та неха́й вже.
• -ти́ (брать начало) от кого, от чего – іти́, захо́дити від ко́го, від чо́го. [То сам поча́ток чита́льні захо́дить ще від старо́го ді́да Митра́ і від ба́би Митри́хи і дяка́ Ба́зя (Стефаник)].
• -ти́ по правде, -ти́ против совести – чини́ти по пра́вді, про́ти со́вісти (сумлі́ння).
• -ти́ с козыря – ходи́ти, іти́ з ко́зиря (гал. з ату́та), козиря́ти.
• Наше дело идё́т на лад – спра́ва на́ша йде в лад, іде́ (кладе́ться) на до́бре.
• -ти́ войной на кого – іти́ війно́ю на ко́го, іти́ воюва́ти кого́.
2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти́, посува́тися, поступа́ти, (безлично) поступа́тися. [Поступні́ш на товсто́му вишива́ти: нитки́ товсті́, то посту́пається скорі́ш (Конгр.). Ча́сто бі́гала диви́тися, як посува́лась робо́та (Коцюб.)];
3) (вестись, происходить) іти́, вести́ся, прова́дитися, точи́тися; (о богослуж.: совершаться) пра́витися. [Чи все за сі два дні вело́сь вам до вподо́би? (Самійл.). На про́тязі всього́ 1919 ро́ку все точи́лася крива́ва боротьба́ (Азб. Ком.). Сим ро́бом усе життя́ наро́днього ду́ха прова́диться (Куліш)].
• В церкви идёт молебен, богослужение – у це́ркві пра́виться моле́бень, слу́жба Бо́жа.
• Иду́т торги на поставку муки – іду́ть, прова́дяться, відбува́ються торги́ на постача́ння бо́рошна.
• У нас иду́т разные постройки – у нас іде́ рі́зне будува́ння.
• Разговор, речь идё́т, шёл о чем-л. – розмо́ва йде, йшла, розмо́ва, річ веде́ться, вела́ся, мо́ва мо́виться, мо́вилася про (за) що, іде́ться, ішло́ся про що. [Това́ришка взяла́ шиття́, я кни́жку, розмо́ва на́ша бі́льше не вела́ся (Л. Укр.). Мо́ва мо́виться, а хліб ї́сться (Приказка)].
• Речь идё́т о том, что… – іде́ться (іде́) про те, що… [Якби́ йшло́ся ті́льки про те, що він розгні́ває і ха́на і росі́йський уря́д, Газі́с не вага́вся-б (Леонт.). Тут не про го́лу есте́тику йде, тут спра́ва гли́бша (Крим.)];
4) (продолжаться, тянуться) іти́, тягти́ся. [Бе́нькет все йшов та йшов (Стор.)].
• От горы идё́т лес, а далее иду́т пески – від гори́ іде́ (тя́гнеться) ліс, а да́лі йду́ть (тягнуться) піски́.
• Липовая аллея идё́т вдоль канала – ли́пова але́я іде́ (тя́гнеться) вздовж (уподо́вж) кана́лу;
5) (расходоваться, употребляться) іти́. [На що-ж я з скри́ні діста́ю та вишива́ю! Скі́льки нито́к ма́рно йде (М. Вовч.). Галу́н іде́ на кра́ски (Сл. Ум.)].
• Половина моего дохода идё́т на воспитание детей – полови́на мого́ прибу́тку йде на вихова́ння діте́й.
• На фунт пороху идё́т шесть фунтов дроби – на фунт по́роху іде́ шість фу́нтів дро́бу (шро́ту);
6) (проходить) іти́, мина́ти, пливти́, сплива́ти; срвн. Проходи́ть 10, Протека́ть 4. [Все йде, все мина́є – і кра́ю нема́є (Шевч.)].
• Шли годы – мина́ли роки́.
• Время идё́т быстро, незаметно – час мина́є (пливе́, сплива́є) ху́тко, непомі́тно.
• Год шёл за годом – рік мина́в (сплива́в) по ро́кові.
• Ей шёл уже шестнадцатый год – вона́ вже у шістна́дцятий рік вступа́ла (М. Вовч.), їй вже шістна́дцятий рік поступа́в;
7) (быть к лицу) ли́чити, лицюва́ти, бу́ти до лиця́ кому́, (приходиться) упада́ти, подо́бати кому́, (подходить) пристава́ти до ко́го, до чо́го, пасува́ти, (к)шталти́ти до чо́го. [А вбра́ння студе́нтське так ли́чить йому́ до ста́ну струнко́го (Тесл.). Тобі́ тото́ не лицю́є (Желех.). Те не зо́всім до лиця́ їй, бо вона́ но́сить в собі́ ту́гу (Єфр.). Постанови́ли, що ніко́му так не впада́є (бу́ти па́січником), як йому́ (Гліб.). Так подо́ба, як сліпо́му дзе́ркало (Номис). Ні до ко́го не пристає́ так ота́ при́повість, як до подоля́н (Свидн.). Пучо́к бі́лих троя́нд чудо́во пристава́в до її́ чо́рних брів (Н.-Лев.). Ці чо́боти до твої́х штані́в не пасу́ють (Чигирин.). До ції́ сви́ти ця пі́дшивка не шталти́ть (Звяг.)].
• Идё́т, как корове седло – приста́ло, як свині́ нари́тники.
• Эта причёска очень идё́т ей – ця за́чіска їй ду́же ли́чить, ду́же до лиця́.
• Синий цвет идё́т к жёлтому – си́ній ко́лір пасу́є до жо́втого.
• Не идё́т тебе так говорить – не ли́чить тобі́ так каза́ти.
Ме́сячный –
1) (лунный) мі́сячний. [Мі́сячна ніч (Сл. Гр.). Мі́сячне сві́тло (Грінч.)];
2) (длящийся месяц) мі́сячний, місяце́вий; (ежемесячный) що-мі́сячний. [Мі́сячна платня́ (Київщ.)].
• -ный срок – мі́сячний те́рмін (строк).
• -ное очищение, см. Менструа́ция.
• -ная трава, бот. Campanula sibirica L. – дзво́ник (-ка) сибі́рський.
II. Неде́льный –
1) (относ. к неделе) тижне́вий, тижньови́й, тиже́нний, (понедельный) потижне́вий, потиже́нний, (на целую неделю, длящийся целую неделю) цілотижне́вий. [Тижне́вий речіне́ць (Київ). Поде́нна та потижне́ва платня́ (Екон. Наука.). То́рба з хлі́бом і цибу́лею – це його́ цілотижне́ва пожи́ва (Франко)].
• -ный заработок – тижне́вий (тижньови́й) заробі́ток;
2) (воскресный) неді́льний, неді́лішний.
• День -ный – неді́лішний день, неді́ля.
Неде́льщина –
1) см. Понеде́льщина;
2) (плата) тижне́ва (тиже́нна) пла́та (платня́).
Недополу́чка –
1) (действие) недооде́ржування, недобира́ння, оконч. недооде́ржання, недо[і]бра́ння́;
2) (недополученное) недооде́ржане (-ного), недооде́ржані гро́ші (-шей и -шів), недооде́ржана платня́; (причитающийся долг) зале́глість (-лости).
Окла́д –
1) (образ, очертание) о́брис; за́рис и за́риси (мн.).
• Окла́д лица – за́риси обли́ччя, вид, твар (-ри);
2) (на иконах и пр.) ша́та и ша́ти (мн.), опра́ва, оздо́ба. [О́браз у дорогі́й опра́ві];
3) (оклад избы) підва́лини;
4) (налог) на́клад, поло́жений пода́ток;
5) (жалованье) поло́жена платня́, утри́мання.
Окладно́й –
1) ша́тний, опра́вний, оздо́бний. [Опра́вне срібло́];
2) податко́вий, о́платний.
• -ная книга – о́платна кни́га.
• -но́й налог – поло́жений пода́ток.
• -но́е жалованье, содержание – поло́жена платня́, утри́мання.
Пла́та – пла́та, запла́та, платня́, скуп. [Хоч і в ка́та, аби́ пла́та. Хве́ршал за ліка́рство бере́ скуп].
• Заработная -та – заробі́тна (зарі́бна) платня́.
• Заработанная -та – заро́блена платня́.
• Наёмная -та – на́ймиця.
• Подённая -та – поде́нне (-ого).
• Годичная -та – годівщи́на, роківщи́на.
• -та по времени – платня́ від ча́су.
• Поштучная -та – платня́ від шту́ки.
• Задельная, сдельная -та – відря́дна платня́, платня́ від робо́ти.
• -та за квартиру – комі́рне (-ного).
• Арендная -та за землю – ра́та, чинш; (арендная в неурожайный год) суха́ ра́та.
• -та за право торговли – чинш, ми́то, пате́нт.
• -та за размен денег – розмі́нне (-ного), змі́нне, (за факторство) баришівне́ (-но́го).
• -та за помол – сухоме́льщина, розмі́р, мі́рка, мірчу́к, проме́л.
• Внести первый взнос арендной -ты – пе́ршу ра́ту заплати́ти.
• Какова работа, такова и -та – яка́ робо́та, така́ й (за)пла́та; як дба́єш, так і ма́єш.
Понеде́льный – тижньо[е́]ви́й, тиже́нний, від ти́жня. [Платня́ тиже́нна, від ти́жня].
Присто́йный –
1) (о человеке) поря́дний, присто́йний, дола́дни[і]й, звича́йний; срв. Прили́чный. [Він собі́ чолові́к поря́дний (Г. Барв.). Рані́ше тро́хи нега́рна сла́ва про Мико́лу йшла, хоч тепе́р він і був дола́дній па́рубок (Грінч.)].
• -ная компания – поря́дне (присто́йне) товари́ство;
2) (приличествующий кому) присто́йний кому́. [Нема́, кажу́, па́ри мені́ присто́йної (Г. Барв.)].
• -ное обращенье, обхожденье – присто́йне пово́дження (пово́діння).
• -ное жалование – присто́йна (поря́дна, путя́ща) платня́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ставка –
1) (действие) ста́влення;
2) (в игре, воен.) ста́вка;
3) (очная) зво́дини;
4) (размер жалованья) ста́вка, платня́:
• ваша ставка бита – ви програли; вашу ставку бито;
• давать, дать (устраивать, устроить) очную ставку кому – ставити, поставити на очі (навіч) кого; зводити, звести (на очі) кого з ким; ставити, поставити кого на зводини; робити, зробити звод(ин)и кому;
• делать ставку на – ставити на;
• льготная ставка – пільгова ставка;
• на полную ставку – на повну ставку (платню);
• очная ставка – зво́дини, зво́ди, звідня́;
• предельная ставка – кра́йня ста́вка (платня), найбі́льша ста́вка (платня);
• процентная ставка – відсоткова (процентна) ставка;
• ставка верховного главнокомандующего – ставка верховного головнокомандувача;
• ставок больше нет – ставок більше нема;
• тарифная ставка – тарифна ставка.
[Хто дужче гавка, в того більша ставка (Пр.). Атмосфера видається мені дещо нервовішою, ніж зазвичай. І справді, щойно я це подумав, як з простягнутого кулака вистрілює лезо, а інша рука тим часом цупить ставки. Лезо тремтить коло самого черева величезного чорношкірого, що зробився сірим, як пишуть у книжках (М.Марченко, перекл. Д.Пенака). Нашим учителям на одній ставці їсти нічого, а на двох — ніколи]. Обговорення статті
Фея – (франц. от лат.) фея.
[— У всякому разі, в кожній пристойній пивниці, як і наша, є три-чотири дами, що спілкують з хазяїном, а той усуває, часом дуже примусово, всіх їхніх конкуренток із своєї зали. В глибі помешкання є кілька комірок, де вони вправляються на своєму, мовляв, за Гейне, поземому ремеслі. Платня відрядна — від З до 5 карбованців за одну насолоду, крім оплати вечері, де заробляє вже хазяїн. Тепер ви розумієте суть цього симбіозу? Але в світі нема нічого світлого без тіні, в даному разі — без міліції. Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Обидві були в однакового крою плащах з різницею, зрозуміло, лише у розмірах і мали страшенно подібні зачіски. Тому нетверезий Артур Пепа подумав, що перед ним фея зі своєю ученицею (Ю.Андрухович). Гладесенькі ніжки молочної феї, Розквітлій у ніжному соромі снів, В’їзджають у мозок в нескромній ідеї… Признатися сором, що він уже сплів. Гидкі ці інстинкти, незграбне кохання — Старий, лисий пень, і достигла цнота… Любов, чи лиш фальші дешеве бажання — Побавити тіло старого кота (Тарас Іванів). Сумна Фея виливала Елайджі душу. Точніше не так: Сумна Фея була надто мудрою, щоби виливати душу. Вона, сьорбаючи коньяк, артикулювала проблему. Проблема Сумної Феї полягала у тому, що усі її бойфренди були надзвичайно успішні. Після того, як розлучалися із Сумною Феєю (О.Форостина). Тремтка радість, мерехтлива, мов вутле світло, грала навколо нього зграйкою фей (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). То був справжній музичний янгол, фея зі скрипкою, але, як я згодом побачив, фея надто корислива (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Ви хто? — Добра фея. — А чому з сокирою? — Та щось настрій не дуже…]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НИКАКО́Й, никакой не коротк. нія́кий [никакой не дом нія́кий дім];
никакой пла́ты там не́ было платня́ там була́ нія́ка.
ОКЛА́Д (за місяць) укр. платня́; (ікони) ша́ти.
ПОЛУ́ЧКА укр. ви́плата, (сума) платня́.
СОДЕРЖА́НИЕ ще пансіо́н [на по́лном содержании на по́вному пансіо́ні], фраз. платня́ [основно́е содержание основна́ платня́;
с сохране́нием содержания із збере́женням платні́], забут. прожиття́;
быть на содержании кого ще утри́муватися ким;
содержание прию́та ко́шти на приту́лок;
беспла́тное содержание ласкави́зна;
на своём содержании свої́м ко́штом;
по содержанию /по своему́ содержанию/ (свої́м) змі́стом.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Жалованье – платня́, -ні́, пла́та, -ти, утри́мання, -ння.
Наложенный (платеж) – післяпла́та, накладна́ платня́.
Оклад –
1) (на иконе) ша́ти, -тів;
2) (о жалованье) утри́мання, -ння, платня́, -ні́.
Плата – платня́, -ні́, пла́та, -ти; заработная плата – зарі́бна, заробі́тна платня́.
Получка (плата) – платня́, -ні́.
Поурочная (плата) – поза́вдана (платня).
Содержание – утри́мання, -ння;
1) (иждивение) кошт, -ту;
2) (книги, рассказа) зміст, -ту;
3) (жалованье) утри́мання, платня́, ні́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Жалованье (деньгами) – платня; (деньгами и разн. припасами содержание) – утримання. Двойное, тройное, добавочное жалование – подвійна, потрійна, додаткова платня. Прибавлять жалованье – підвищувати платню; надбавляти платню. Жить жалованьем – жити з платні. Положить жалованье – призначити платню. Полагающееся жалованье – належна платня.
Оклад – утримання; положена платня; (о сборах) – оклад.
Плата – плата; платня. Заработная плата – заробітня платня, плата. Плата вперед – плата згори. Наемная плата – наймове. Арендная плата – оренда; чинш; рата. Поденная, помесячная плата – поденне, місячне. Годовая плата – роківщина. Плата с персоны – плата від особи. Пословная плата – відслівне. Повременная плата – часове. Поштучная плата – відштучне. Сдельная плата – відрядна плата; відрядне; заробне. Плата за квартиру – плата за помешкання; комірне.
Содержание (жалованье) – платня; утримання; (книги) – зміст. Содержание конторы, отделения и т. п. – кошти на контору, філію і т. ин. Содержание кого производится кем – утримує кого хто. По содержанию – змістом. На (своем) содержании – на (своїм) кошті, утриманні. Содержать кого – утримати кого; (в себе) – містити.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Заработная плата – заробі́тна платня́.
Поденный – поде́нний;
• п. плата – поде́нне, платня́ поде́нна.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пла́та 1. мех. пла́та,-ти
2. фін. платня́,-ні́
3. нагоро́да,-ди
п. аре́ндная платня́ оре́ндна
п. за́работная платня́ заробі́тна
п. монта́жная пла́та монта́жна
п. подённая платня́ поде́нна
п. пошту́чная платня́ пошту́чна
п. сде́льная платня́ відря́дна
п. тари́фная платня́ тари́фна
ста́вка ста́вка,-ки, платня́,-ні́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Платня́, -ні́ – плата, жалованье.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вознаграждение (плата) – винагоро́да, пла́та, платня; (возмещение) – відшкодува́ння; (действие) – (ви)нагоро́джування, (ви)нагоро́дження; в. пожетонное – віджетоно́ва платня; в. страховое – убезпе́чне відшкодува́ння, убезпе́ччина, убезпечна́ нагоро́да; выдать положенное -ние – видати призна́чену платню.
Довольствие –
1) (конкретные виды довольствия); д. денежное – платня, гро́ші; д. квартирное – квартира; (деньгами) – гро́ші на квартиру, комі́рне, квартирне; д. пищевое – харч (-чу, -чі), харчува́ння; (в. деньгах) – гро́ші на харч, харчові́ гро́ші, харчове́; д. приварочное – прива́рок (-рку); (деньгами) – гро́ші на прива́рок; д. путевое – харч на по́дорож, подоро́жнє; (деньгами) – гро́ші на по́дорож; д. суточное ( деньгами) – добові́ гро́ші; (натурой) – па́йка, харчі́ на добу́; д. табачное – тютюн (-ну); (деньгами) – гро́ші на тютюн; д. чайное – чай; (деньгами) – гро́ші на чай;
2) (довольствование) – постача́ння кому́ чого́; (едой) – харчува́ння; д. вещевое – речове́ постача́ння.
Жалованье (заработная плата) – платня, пла́та; ж. окладное – поло́жена платня; быть на -ньи – служити за пла́ту; -ние в увеличенном размере – збі́льшена (побі́льшена) платня; жить на -нье – жити з платні́; полагающееся, причитающееся -нье – нале́жна платня; прибавлять -нье – збі́льшувати, збі́льшити платню.
Оклад (налоговая ставка) – опла́та; (содержание) – платня, утримання; о. жалования – поло́жена платня; о. налога – поло́жений пода́ток; о. убавочный – зме́ншена платня.
Плата –
1) пла́та (о заработной плате) – платня; п. арендная – оре́ндна пла́та, оре́нда; п. вперед – пла́та напере́д; п. вступительная – вступне́; п. входная – входове́; п. годичная – річна́ пла́та, пла́та на рік; п. дневная – пла́та на день, де́нна пла́та; л. дополнительная – додатко́ва пла́та; п. за вход – входове́; п. за квартиру, квартирная – комі́рне, пла́та за квартиру; п. за место на базаре – містове́; п. за ночлег – нічлі́жне; п. за пользование весами – вагове́; п. за помол натурой – розмі́р, ме́ливне; п. за право торговли – пате́нт (-ту); п. задельная – відрядна пла́та, пла́та від робо́ти, відрядне, зарібне́; п. заработанная – заро́блена платня; п. заработная – заробі́тна (зарібна́) платня; п. заслуженная – заслуженина; п. наемная – наймова́ пла́та, на́ймиця, наймове́; п. пастушья – пасту́щина; п. поверстная – пла́та від верст(в)и; п. повременная – часова́ пла́та, пла́та від ча́су, почасо́ве, почасова пла́та; п. подесятинная – пла́та від десятини, віддесятинна пла́та; п. полуторная – півтори платні́, пла́та в півтора́ ра́зи (бі́льша); п. помесячная – мі́сячна платня (помі́сячна платня); п. попенная (от пня дерева) – пла́та від пня; п. пословная – пла́та від сло́ва; п. посрочная – пла́та на речене́ць; п. построчная – пла́та від рядка́; п. посуточная – пла́та (платня) від доби; п. поштучная – пла́та від шту́ки, відшту́чне; п. провозная – доставне́, перевозо́ве, провозо́ве; п. сдельная – відрядна пла́та, пла́та від робо́ти, закладна́ пла́та; п. уговорная – умо́влена пла́та; вносить плату по частям – спла́чувати ра́тами; за плату – за пла́ту, пла́тно;
2) (действ.) – спла́чення, платі́ж (-тежу́).
Содержание –
1) (выдаваемые или получаемые средства к существованию) – утримання, уде́ржання; (жалованье) – платня, утримання; с. основное – основна́ платня; с. ремонтное – гро́ші на ремо́нт; быть на -нии у кого – бу́ти у ко́го на утриманні, бу́ти на чиї́м ко́шті; иметь на -нии кого – утримувати, держа́ти кого́; -ние кого производится кем – утримує кого́ хто; состоящий, -щая на -нии – утриманець (-нця), утриманка;
2) (действие) – де́ржа́ння, трима́ння, уде́ржування, утримування; с. арендное – де́ржання в оре́нді; с. хозяйства – уде́ржування господа́рства;
3) (издержки) – кошт (-ту), ко́шти (-тів); с. конторы – ко́шти на конто́ру; на своем -нии – на свої́х ко́штах, свої́м ко́штом;
4) (доклада, протокола) – зміст (-ту); относящийся к -нию – змістовий.
Ставка –
1) (размер жалованья) – ста́вка, платня; с. предельная – кра́йня ста́вка (платня), найбі́льша ста́вка (платня);
2) (очная) – зво́ди (-дів), зве́дення на о́чі; давать очную -ку кому (ставить на очную ставку кого с кем) – зво́ди зво́дити, зво́дити, зве́сти віч-на-віч, ста́вити, поста́вити на очі кого́ з ким.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

платня́, -ні́, -не́ю; -тні, -тень

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Жалованье — платня́, -ні́.
Оклад — платня́, -ні́.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

пакува́льниця, пакува́льниць; ч. пакува́льник
робітниця, яка займається пакуванням. [«Моя робота як чемодан без ручки – важко нести, а кинути шкода» (пакувальниця, 44 роки). (Оксана Дутчак «Відтворення робочої сили на українських швейних фабриках у глобальних ланцюгах постачання»: дисертація, 2019). Ким я тільки не працювала – прибиральницею, продавцем, посудомийкою, кондуктором, пакувальницею. (Україна молода, 2017). Дружина працює в супермаркеті пакувальницею, платня мінімальна. (Ніна Смик «Колючі шипи надії» (збірка), 2013). Мама працювала на харківській швейній фабриці УТОГ пакувальницею. (Високий замок, 2005). Згодом я взнав, що вона працює пакувальницею на трикотажній фабриці. (Леонід Смілянський «Сашко», 1950). Пакувальниця Іванна Швалюк дає по 137 проц. плану. (Вільна Україна, 01.04.1940).]
Словник української мови: в 11 томах, Том 6, 1975, с. 19.
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Жа́лованье = жа́лування, пла́та, запла́та (С. Аф.), пла́тня (Гал. С. Пар.).
Пла́та = 1. платіж, опла́та, ви́плата, ро́зплатка. 2. пла́та, запла́та (С. Ж.), платня́ (Гал.), за дзвін по небіщику — подзві́ння (С. З. Ос.), за образу — безче́стя, за нахідку — пере́йма, за колодку на масницї — поколо́дне, з нового члена якого товариства — вступне́, вписове́, дальше — вкла́дка (С. З. Ф. д. ще під сл. Взносъ), за помел хлїба зерном — ро́змір, мірчу́к, проме́л, за кватирю — комі́рне́ (С. Жел.), за землю грошима — ра́та, чинш (С. З.), снопами — скі́пщина (С. З.), зерном як сіють — при́сїв, при́сївок, жінцї після родин, як виходить вперше — виводне́, за випас худоби — рогове́ (С. З.), за переїзд через міст — мостове́ (С. З.). — Нехай воно йому на подзвіння буде. н. пр. — Заплатив безчестя три карбованця. — Хто найде чіпця моєї жінки — перейма буде кварта горілки. н. п. — Чинші і всякі плати мають давати подданиї. С. З. — Жеби рата дорочная до скарбу належная була вистачена. Самойлович. С. З. — Брали мостово́го по пів золотого. н. д. — За пла́ту = пла́тно. — Пла́та впере́дъ = з гори́.

Запропонуйте свій переклад