Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 66 статей
Шукати «прикле*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прикле́ивание – (клеем) прикле́ювання, (столярным клеем) прикарю́чування, (крахмалом, клейстером) прилі́плювання чого́ до чо́го.
Прикле́ивать, -ся, прикле́ить, -ся – (клеем) прикле́ювати, -ся, прикле́їти, -ся, (столярным клеем) прикарю́чувати, -ся, прикарю́чити, -ся, (крахмалом, клейстером) прилі́плювати, -ся, приліпи́ти, -ся, (о мн.) поприкле́ювати, -ся, поприкарю́чувати, -ся, поприлі́плювати, -ся (що чим).
• -кле́ить кому нос (одурачить) – поши́ти в ду́рні кого́, натягти́ но́са кому́.
• Прикле́енный – прикле́єний, прикарю́чений, прилі́плений, (о мн.) поприкле́юваний, поприкарю́чуваний.
Прикле́йка – (дейст. неок.), см. Прикле́ивание; оконч. приклеї́ння, прикарю́чення, прилі́плення чого́.
Приклейно́й – кле́єний, прикле́єний, прикарю́чений. [Кле́єна (прикле́єна) ру́чка, ні́жка].
Приклеи́ть, -ся, см. Прикле́ивать, -ся.
Прикле́йщик, -щица – прикле́ювач, -вачка, прикле́йник, -ниця.
Приклё́п, приклё́пка –
1) (дейст. неок.) прикле́пування, оконч. приклепа́ння;
2) -клё́п – на́клеп (-пу). [Від на́клепу не втече́ш].
Приклепа́ть, см. Приклё́пывать.
Приклепно́й – прикле́паний.
Приклё́пщик, -щица – прикле́плювач, -вачка.
Приклё́пывание – прикле́плювання, прикле́пування.
Приклё́пывать, приклепа́ть –
1) что (приплющивать), что чем (прикреплять) – прикле́плювати и прикле́пувати, приклепа́ти що, що чим, (заклёпкой) принюто́вувати, принютува́ти; 2) на кого – клепа́ти, наклепа́ти що на ко́го.
• -па́ть кого к делу – приши́ти кого́ до спра́ви.
• -ться – прикле́плюватися, приклепа́тися, бу́ти прикле́паним. -па́ться к кому (пристать) приклепа́тися до ко́го.
По́вод –
1) (у лошади) по́від (-вода); мн. невода́.
• -во́дья – поводи́, пові́ддя; ум. повіде́ць (-дця́); (у рогатого скота) нали́гач.
• Отпустить -дья у лошади – попусти́ти поводи́ коне́ві.
• Связывать лошадей -дьями – батува́ти ко́ні.
• Вести лошадь за́ по́вод или в поводу́ – вести́ коня́ за по́від, на по́воді.
• Он на -ду у своей жены – він на по́воді у своє́ї жі́нки.
• Пускай во все повода – поганя́й в три батоги́;
2) при́від, призві́д (-во́ду), причи́на, прито́ка, при́ключка, за́чіпка, при́клеп (-лепу), при́клепка. Срв. Предло́г, Причи́на. [Не дава́в я йому́ жа́дного при́воду так говори́ти. З яко́ї причи́ни це ста́лося? Хо́че знайти́ при́ключку, щоб ви́гнати його́ з ха́ти (Звин.). Лише́нь прито́ки шука́в, щоб за вітця́ помсти́тися на хло́пцеві (Франко). Даю́ть за́чіпку до тако́ї розмо́ви (Грінч.)].
• По какому по́воду – з яко́го при́воду, з яко́ї причи́ни.
• По этому -ду – з цьо́го при́воду.
• По -ду чего – з при́воду чо́го.
• По -ду этой ссоры – з при́воду ціє́ї сва́рки (супере́чки).
• По всякому ничтожному -ду – будь з яко́го при́воду (яко́ї причи́ни), будь з чо́го, аби́ з чо́го.
• Без всякого -да – без жа́дного (нія́кого) при́воду, без жа́дної (нія́кої) причи́ни (при́ключки), (шутл.) ні сі́ло, ні впа́ло; гарма́-дарма́.
• Подавать, давать -вод к чему – дава́ти, да́ти при́від до чо́го.
• Я не давал никакого -да – я не дава́в нія́кого (жа́дного) при́воду, я нічи́м не спричи́нився, я не призво́див до чо́го.
• Искать -да к чему – шука́ти при́воду (при́ключки) до чо́го.
• От маловажного -да – з мало́го при́воду, з мало́го чого́.
• Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации – це було́ при́водом (це ста́лося за при́від) до ска́рги, до каса́ції.
Поприкле́ить – поприкле́ювати, поприлі́плювати що. Срв. Прикле́ивать.
Предло́г –
1) (повод) при́ключка, за́чіпка, прито́ка, при́клепка и при́клі́п (-клепу), при́від (-воду); (отговорка, оправдание) ви́мовка, відмо́вка. [Така́ була́ ні́би причи́на до війни́, але́-ж то була́ ті́льки при́ключка (Л. Укр.). Якби́ яки́й при́кліп, щоб зайти́ до попа́ (Борз.)].
• Искать -га к чему, что сделать – шука́ти при́ключки (за́чіпки, прито́ки, при́клепки, клю́чки) до чо́го, щоб що зроби́ти. [Ли́хо при́ключки (при́клепки) шука́є (Номис). Профе́сор два дні тому́ ду́же свари́вся з Степа́новим ба́тьком і, види́мо, лише́нь прито́ки шука́в, щоби́ за вітця́ пімсти́тися на хло́пцеві (Франко)].
• Найти -ло́г – знайти́ при́ключку (за́чіпку, прито́ку, при́клепку, при́кліп) до чо́го. [Я таки́ знайшо́в при́ключку, щоб до йо́го зайти́ (Полт.). Хоті́ла ї́хати до бабу́сі, та було́-б се по-па́нському ї́хати про́сто з ціка́вости. Му́сила яку́сь за́чіпку до то́го знайти́ (Г. Барв.). Хо́чеш поже́рти нас і тепе́р ду́маєш, що найшо́в прито́ку (Франко)].
• Благовидный -ло́г – присто́йний при́від.
• Под тем -гом, что… – з тіє́ю при́ключкою, що…
• Он не поехал под -гом болезни, недосуга – він не пої́хав, вимовля́ючись х(в)оро́бою, ні́кольством;
2) грам. – прийме́нник (-ка).
Приди́рка – при́чіпка, за́чіпка, при́клепка, при́кліп (-лепу), напа́сть.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мигающий – який (що) кліпає, мигтить, миготить, блимає; миготливий, мигкий, блимкий, (часто) мигтючий, мигкотючий; (мерцающий) мерехтли́вий:
• мигающий маячок – проблисковий маячок;
• мигающий свет – миготливе (мигке) світло, блимавка;
• мигающий экран – миготливий екран;
• часто мигающий глазами – моргу́н, кліпко́, (диал.) моргосліпий.
[В миготливому світлі майже не видно було його великого замкнеого обличчя, затіненого рукою (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Йому пригадалися ночі, проведені за дистилюванням у майстерні Бальдіні: закіптюжений перегінний куб, блимкий вогонь, тихий звук, з яким дистилят скрапував із холодильної рурки у флорентійську пляшку (Ірина Фрідріх, перекл. Патріка Зюскінда). Я не привіз сюди телевізора і не раз про це шкодую, коли настають довгі вечори, але я думав, що коли житиму сам, то, чого доброго, швидко приклеюся носом до мигтючого екрану та стільця, і просиджуватиму так до глупої ночі, убиваючи час на чужу метушню (Г.Кирпа, перекл. П.Петерсона). Чому еспанський бик розганяється на червоний колір, а наш на зелений мигкий?]. Обговорення статті
Пластырь – (от греч.) пла́стир, (устар.) по́ліпка.
[— Та яке ж горе може бути гірше, який біль болючіший, ніж ті, що їх тільки час із пам’яті зітре, тільки смерть утамує? — вигукнув Санчо. — Якби ще нашому лихові кількома припарками можна було зарадити, то ще півбіди, а то бачу, що і з цілого шпиталю пластиру не стане, щоб нам хоч якось виходитись (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). 1. — Мені потрібен гірчичний пластир. — Гірчичного на жаль немає, може вас влаштує з майонезом? 2. Орбіт, пластир, анальгін… А що ти береш про людське око при купівлі презерватива? 3. Пластир буває двох видів: такий, що не приклеюється, і такий, що не віддирається. 4. — У вас є дешевий і ефективний засіб для схуднення? — Є. Пластир. — На яке місце клеїти? — На рот]. Обговорення статті
Уклейка – (действие) заклеювання, наклеювання, приклеювання, (последствие, предмет) заклейка, наклейка, приклейка. Обговорення статті
Каска – каска, (устар.) шишак.
[Потім Мезентія доспіхи На пень високий насадив. І се робив не для потіхи, А Марса щоб удоволив. Шишак, панцир і меч булатний; Спис з прапором, щит дуже знатний! І пень, мов рицар, в збруї був (І.Котляревський). Однак же хитро зумів тому лихові зарадити: вирізав з картону такий ніби начілок, примостив до шишака — от тобі й шолом зуповний (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В одну секунду кров приклеїла мені штани до тіла й наповнила жмені. На щастя, нам допіру роздали сталеві каски на голови, щоб захистити головне. Англійські й американські екіпажи, цілком природно, вдягли каски на голови, та французи, одностайно, використовували їх для того, щоб прикрити частину свого тіла, яку вважали значно ціннішою. Я стрімко підняв каску і переконався, що головне — ціле й здорове. І відчув полегшення, що навіть скрута нашого становища не справила на мене особливого враження (М.Марченко, перекл. Р.Ґарі). А щоб каска не лежала марно, я кладу її хлопцеві на зад, не заради пустощів, а просто вважаю, що тепер це в нього найвразливіше місце. Правда, там чималий шар м’яса, але поранення в це місце збіса болюче, до того ж доведеться лежати в лазареті не один місяць і тільки на животі, а потім ще, мабуть, довго шкутильгати (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИКЛЕ́ИВАТЬ ще прилі́плювати, ліпи́ти, кле́їти;
прикле́ивающий що /мн. хто/ прикле́ює тощо, зви́клий приклеювати, ра́ди́й приліпи́ти, за́йня́тий кле́єнням /лі́пленням/, ліпи́ло, прикле́ювач, прикм. прикле́ювальний, прилі́плювальний;
прикле́ивающийся/прикле́иваемый прикле́юваний, прилі́плюваний, кле́єний, лі́плений.
ПРИСОЕДИНЯ́ТЬ, клоко́чуще присоединя́ть приклеко́чувати;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Приклеивать, приклеить – прикле́ювати, -ле́юю, -ле́юєш, прикле́їти, -кле́ю, -кле́їш; (столярным клеем) прикарю́чувати, -чую, прикарю́чити, -чу, -чиш.
Приклепанный –
1) (приплюснутый) прикле́паний;
2) (заклепкой) принюто́ваний.
Приклепывать, приклепать –
1) прикле́пувати, -пую, -пуєш, приклепа́ти, -па́ю, -па́єш;
2) (заклепкой) принюто́вувати, принютува́ти.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Приклеенный – прикле́єний;
• п. (стол. клеем) – прикару́чений.
Приклеивание, -йка – прикле́ювання, приклеє́ння;
• п. (стол. клеем) – прикару́чування, прикару́чення.
Приклеивать, -леить – прикле́ювати, прикле́їти;
• п. (стол. клеем) – прикару́чувати, прикару́чити.
Приклейной – клейни́й, приклейни́й.
Приклепанный – прикле́паний;
• п. (заклепками) – принюто́ваний.
Приклепной – приклепни́й.
Приклепщик – прикле́пувач (-ча).
Приклепывание, -пка – прикле́пування, приклепа́ння;
• п. (заклепками) – принюто́вування, принютува́ння.
Приклепывать, -пать – прикле́пувати, приклепа́ти;
• п. (заклепками) – принюто́вувати, принютува́ти.
Фланец – кри́си (крис);
• ф. гладкий – к. гла́дкі;
• ф. глухой – за́глушка крисова́;
• ф. двойной – кри́си подві́йні;
• ф. затворный – к. закривко́ві;
• ф. звездчатый – к зірча́сті;
• ф. круглый – к. кру́глі;
• ф. наставной – к. наставні́;
• ф. неподвижный – к. нерухо́мі;
• ф. овальный – к. ова́льні;
• ф. опорный – к. опо́рні;
• ф. привинченный – к. приґви́нчені;
• ф. приклепанный – к. принюто́вані;
• ф. припаянный – к. прилюто́вані;
• ф. приставной – к. приставні́;
• ф. промежуточный – к. проміжні́;
• ф. ребордный – к. накрайко́ві;
• ф. свободный – к. ві́льні;
• ф. соединительный – к. злучні́;
• ф. угловой – к. кутові́;
• ф. укрепительный – к. укріпні́;
• ф. четыреугольный – к. чотирику́тні;
• ф.-бурт – кри́си-бурт (-та);
• ф.-раструб – горлови́на криса́ста.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Повод
• Без всякого повода – без жодного (ніякого) приводу; без жодної (ніякої) причини (розм. також приключки); (жарт.) ні сіло ні впало; гарма-дарма.
• Давать, дать (подать) повод к чему – давати, дати привід до чого.
• Искать повода к чему – шукати приводу (розм. також приключки, приклепу) до чого.
• По всякому поводу – будь з якого приводу (якої причини); будь з чого; аби з чого.
• По какому поводу? – з якого приводу?; з якої причини?
• По поводу чего – з приводу чого; щодо чого.
• По этому поводу – з цього приводу; щодо цього; про це.
• Служить (быть), послужить поводом к чему – бути приводом (за привід) до чого; стати за привід (приводом) до чого.
• Быть на поводу (перен. разг.) – на поводу (на повідку) бути у кого.
• Идти на поводу у кого – Див. идти.
• Отпустить поводья (перен.) – попустити поводи (віжки).
• Пускай во все повода – поганяй у три батоги.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

прикле́енный прикле́єний
прикле́ивание прикле́ювання; прикле́єння
прикле́ивать, прикле́ить прикле́ювати, прикле́їти
прикле́йка прикле́ювання; прикле́єння; прикле́йка,-ки
приклёпанный прикле́паний
приклёпывание прикле́пування; прикле́пання
приклёпывать, приклепа́ть прикле́пувати, приклепа́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Прикарю́чувати, прикару́чувати, -чую, прикарю́чити, прикару́чити, -чу – приклеивать, приклеить столярным клеем.
При́клепка, -ки, при́кліп, -лепу –
1) придирка, прицепка;
2) предлог, повод.
Прикле́пуватися, -пуюся, приклепа́тися, -па́юся – привязываться, пристать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

прикле́єний, -на, -не
прикле́їти, -кле́ю, -кле́їш; прикле́й, -кле́йте
прикле́ювати, -кле́юю. -кле́юєш; прикле́юй, -кле́юйте

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Прикарю́чити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Прикле́їти. См. Приклеювати.
Приклепа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Привязаться, пристать.
При́клепка, -ки, ж. = Прикліп. Лихо приклепки шукає. Ном. № 1973.
Прикле́ювати, -ле́юю, -єш, сов. в. прикле́їти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.
При́кліп, -лепу, м.
1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу.
2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа. Борз. у.
Прилі́плювати, -люю, -єш, сов. в. приліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8.
Прилі́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Прилѣпливаться, прилѣпиться, приклеиться.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Приклепанный — принюто́ваний.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

рекорди́стка, рекорди́сток; ч. рекорди́ст
1. та, хто досягла найвищих показників у своїй справі. [Рекордисткою року, що минає, Адам Сова назвав громадянку України, котра умудрилась приклеїти до власного тіла 300 пачок сигарет. (Радіо Свобода, 29.12.2003). Ще одно відкриття... легкоатлетка Лозинська. Наша рекордистка з-перед кількох літ хоче доказати, що легкоатлетичний біг на короткий дистанс можна добре погодити з лещетарським бігом на довший дистанс. (Краківські вісті, 27.01.1944). В жіночих конкуренціях виявила високу форму світова й олімпійська рекордистка Г. Мауер, в метанні диском осягнула 43,60 м, а в стусані кулею осягнула разом із змагункою Унґе шайд з Карльсруе 13 м. (Краківські вісті, №196, 05.09.1942).]
2. домашня тварина, що дає найкращі показники тих своїх якостей, які використовуються в господарстві. [Городоцька курка «втерла дзьоба» всім рекордисткам! Яйце вагою ... 208 грамів. (Високий замок, 2004). Десь після чотирьох тисяч кілограмів на рік – то вже не корова, а знаменита рекордистка. (Павло Загребельний «Левине серце», 1976). А ви знаєте, що наша корова Кармен рекордистка на всю нашу землю? (Остап Вишня «Весна-красна» (збірка), 1950).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 648.
Словник української мови: в 11 томах, Том 8, 1977, с. 496.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Прикле́ивать, приклеи́ть, ся = прикле́ювати, прилїплювати, прикле́їти, прилїпи́ти, ся, карюком — прикарю́чити.
Приклёпъ = 1. приклїпка. 2. на́клеп, пеня́ і д. Поклёпъ.
Приклёпывать, приклепа́ть = 1. приклїпувати, приклепа́ти, заклепа́ти. — Приклепав гвіздок. 2. клепа́ти, наклепа́ти (на кого).
Накле́ивать, наклеи́ть, ся = на- приклеювати, на- прилїплювати, на- прикле́їти, на- прилїпи́ти, ся, понакле́ювати, поналїплювати. — Наклеи́ть нос = уте́рти но́са, таба́ки вте́рти, (у сватаннї) — гарбуза́ дати, підне́сти́.
Привя́зываться, привяза́ться = 1. прихиля́ти ся, прихили́ти ся (до кого), віддава́ти ся, відда́ти ся (кому). 2. въя́знути (С. Л.), чіпля́ти ся, лїзти, пристава́ти, сїкати ся (С. Л.), причепи́ти ся, приста́ти, присїкати ся, прискі́пати ся, присїпати ся, приклепа́ти ся, нави́снути, очепи́ти ся, присахну́ти ся. — Въязне тай въязне — нїяк од його не одчепи ся. — За що вона сїкаєть ся до мене? Кн. — Пристав, як шевська смола до чобота. н. пр. — Ходїм, ти присїкаєш ся до неї, може вона знає, та не хоче признаватись. Лев. — Іди к чортовій матері! Чого ти до мене причепив ся ? н. о. Гр. Чайч. — Де не взялась собака в біса — присїкала ся, аж вищить. Б. Г. — А їла що? А годували ми тебе дурно? Присїкала ся дядина. О. Мир. — Та нїхто ж до того не прискіпував ся. Лев. В. — Причепив ся гарма-дарма, задивив ся, що я гарна. н. п.
Придира́ться, придра́ться = чіпля́ти ся (С. Л.), прико́пувати ся, напада́ти ся, наскіпа́ти ся, нала́зити, сїкати ся, присїкувати ся, причепи́ти ся (С. З.), прикопа́ти ся, напа́сти ся, наскі́пати ся, присїкати ся (С. З.), прискі́пати ся (С. Л.), присїпати ся (С. З.), приклепа́ти ся. — Як оте почула баба люта, тай присікалась до дїда зараз: геть вези відцїль свою Марусю. Гр. Чайч. Пр. д. ще під сл. Привя́зываться 2.
Приди́рка = при́чіпка, при́чепка (С. З. Л.), за́чіпка (С. Л.), приклеп, на́пасть, нападня́, на́падь, напа́док, пеня́ (С. З), наха́ба, сїпани́на, сіпа́чество, клю́чка, карлю́чка, закарлю́чка (С. З.). — Нападають ся... бачу, що чиста нахаба, тай годї. Кн. — Побачив в цьому якусь зачіпку. — От се справжня московська пеня. С. З.