Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед російських слів або лише серед українських слів

Шукати «секрет*» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

По-секрета́рски – по-секрета́рському.

По-секре́ту – 1) (в)по́тай; 2) (меж себя) поміж се́бе (нас), у чоти́ри о́чі.

Дьяк – 1) стар. (письмоводитель, секретарь) – дяк, дьяк [А писалъ грамоту писарь пана старостынъ дьякъ изъ Болестрашичь, именемъ Дьячковичь (Гал. грам. 1359 р.)]. • Думный д. – ду́мний дяк. • Дворцовый д. – пала́тний дяк. • Митрополичий д. – мітрополі́тів дяк. • Приказный д. – прика́зний дяк; 2) см. Дьячо́к.

За, предл. с вин. и с твор. пп. – 1) а) за що́. [Узя́в її́ за ру́ченьку. Пани́чу, я вас за чу́ба посми́чу (Номис)]. • Вступиться за кого – оступи́тися, обста́ти за ким и за ко́го. • Она вышла за военного – вона́ віддала́ся за військо́во́го. • Ручаться за кого – ручи́тися за ко́го; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Хова́ється за чужі́ пле́чі. Виво́зити гній на степо́к по-за мі́сто (за́ город)]. • Сесть за стол – сі́сти до сто́лу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гро́ші за робо́ту]; (принимая в соображение что) по чім. [По такі́й робо́ті тре́ба не такі́ гро́ші бра́ти]; г) (о замещении) за ко́го, за́мість ко́го. [Посла́в си́на за́мість се́бе]. • За что браться – до чо́го бра́тися. [До нау́ки бра́лися. Козаки́, до шабе́ль! До робо́ти взя́лися]; 2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За си́нім-би мо́рем ми́лого знайшла́ (Шевч.). Скрізь і перед на́ми і по-за на́ми брині́ють чолові́чі ша́пки (Г. Барв.). По-за ме́жами на́шої краї́ни = за пределами нашей страны]. • За чем (о занятии) – за чим, (зап.) при чо́му. [Сиди́ть за шитво́м чи за пря́дивом. На ла́ві при вече́рі вся сім’я́ сиді́ла (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом – оди́н по о́дному. [Усі́, оди́н по о́дному, повихо́дили з ха́ти. Мрі́я сплива́ла по мрі́ї (Грінч.)]. • Шаг за шагом – ступі́нь по ступеню́. • Идти вслед за кем – іти́ слі́до́м за ким. • Гнаться за кем, за чем – гна́тися за ким, за чим. • Охотиться за волком – полюва́ти на во́вка, за во́вком. • Пойти за кем, за чем – піти́ по ко́го, по що́. [Біжі́ть шви́дше по лі́каря. Пої́хав у ліс по дро́ва, а я пішла́ по во́ду]. • Пойти за делом – піти́ за ді́лом (а не по ді́лу). • Оставить кого далеко за собою – залиши́ти кого́ дале́ко позад се́бе. • Он уехал вскоре за мной – він пої́хав незаба́ром після ме́не; 3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Ви́плакала ка́рі о́чі за чоти́ри но́чі. За оста́нні два ро́ки (или за оста́нніх двох ро́кі́в) він написа́в кі́лька га́рних оповіда́ннів. Дени́с через усю́ доро́гу хоч-би па́ру з уст пусти́в (Квітка)]. • За неделю перед этим – ти́ждень перед цим, перед ти́жнем. • За год раньше – рік напере́д, перед ро́ком. • Ему за сорок лет – йому́ ро́ків понад со́рок. • За две версты от города – за дві верстві́ від мі́ста. • За пятнадцать рублей – за п’ятна́дцять карбо́ванців. • Найти за кем – знайти́ на ко́му. [На йо́му не знайшли́ нія́кої прови́ни (Н.-Лев.)]. • Следовать за кем (по времени) – іти́ за ким, бу́ти під ким. [Ця ді́вчинка – ста́рша, а під не́ю оце́й хло́пчик]. • За ним это водится – за ним це бува́є (пово́диться). • За глаза – поза́очі. [Се не поза́очі лю́ди ка́жуть, а в ві́чі (Г. Барв.)]. • Теперь очередь за мной – тепе́р моя́ черга́. • Запишите это за мной – запиші́ть це на ме́не. • Будет за мной – бу́де за мно́ю. • За неимением – не ма́ючи; бо не ма́ю, через бра́к, для бра́ку чого́. [Не ма́ючи гро́шей, не мо́жу ку́пити. Не мо́жу купи́ти, бо не ма́ю гро́шей. Не друку́ється через брак мі́сця]. • За исключением – з ви́нятком чого́, вийма́ючи що, о́крім чо́го, ко́го. • За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. – через ні́кольство, через х(в)оро́бу, через ста́рощі и т. п. За подписью секретаря – з пі́дписом секретаря́. Что за чудо, удивление! – що за ди́во!

Зая́вка – 1) за́явка. • Проживать без -вки – прожива́ти без за́явки. • -вка паспорта – засві́дчення па́шпорта; 2) (земельного участка) за́їмка, за́йманка; 3) (требование) вимо́га на що; 4) (о своём присутствии или готовности) зголо́шення. [Зголо́шення подаю́ться секретаре́ві].

Заявля́ть, заяви́ть кому – 1) (сообщать) заявля́ти, заяви́ти кому́, завідомля́ти, завідо́ми́ти кого́, осві́дчувати, осві́дчити кому́, ознаймува́ти, ознайми́ти кого́, (предлагать) зага́дувати, загада́ти кому́. [Моя́ лю́бая дити́но, заявля́ю тобі́ свою́ во́лю (Стор.). По зако́ну 1781 р. пани́ пови́нні були́ приста́ти на ви́куп, як ті́льки про це їм селя́ни загада́ють (Доман.). В «Кра́шанці» Кулі́ш ознайму́є, що всі украї́нські істори́чні джере́ла брехли́ві (Грінч.)]; 2) (проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти. • -ть себя чем – заявля́тися, заяви́тися чим, визнача́тися, ви́значитися як хто, як що; (сторонником ч.-л.) признава́тися, призна́тися до чо́го. • -ть себя, о себе (обнаруживать своё присутствие) – пока́зуватися, показа́тися кому́, зголо́шуватися, зголоси́тися у (до) ко́го, подава́ти, пода́ти свій го́лос, об’явля́тися, об’яви́тися, оповіща́тися, оповісти́тися ким (через кого), чим, озива́тися, озва́тися. [Хто хо́че працюва́ти в комі́сії, ма́є зголоси́тися у (до) секретаря́. До́сі зголоси́лося нови́х чле́нів де́в’ятеро. Коли́-б не Галичина́, то (украї́нство) фізи́чної не ма́ло-б змо́ги подава́ти свій го́лос, як окре́ма на́ція (Єфр.). Піп нічи́м не об’явля́всь, і Раї́са тро́хи заспоко́їлась (Коцюб.). Дає́ почи́н тій індивідуалісти́чній пое́зії, що оста́нніми часа́ми почина́є у нас озива́тись (Єфр.)]; 3) (документ) засві́дчувати, засвідча́ти, засві́дчити. • Зая́вленный – зая́влений, завідо́млений, осві́дчений; ви́явлений, проя́влений; зголо́шений; засві́дчений. • Проживает с незая́вленными документами – ме́шкає з незасві́дченими доку́ментами. • Незая́вленный жилец – незая́влений (незголо́шений) пожиле́ць.

Знать, гл. – 1) зна́ти, (ведать) ві́дати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазна́ти (-на́ю, на́єш) (с оттен. помнить, ведать) кого́, чого́. [Хто-ж в сві́ті зна́є, що Бог гада́є (Номис). Секрета́р нічо́го не ві́дав про цю спра́ву (Кониськ.). Я ба́тька й ма́тери не зазна́ю (Квітка)]. • Не зна́ю, на что решиться – не зна́ю, на що зва́житися. • Если бы знать – якби́ зна́ти, якби́ знаття́. [Якби́ знаття́, що в неді́лю бу́де годи́на (Васильч.)]. • По чём знать, как знать – хто те́є зна́є! хто зна! • Бог зна́ет – бог зна́(є), бо́г вість, святи́й зна́(є). [Але святи́й те́є зна́є, чи бага́то в нас таки́х найде́ться (Руданськ.)]. • Чорт зна́ет что, откуда – ка́-зна, ка́т-зна, чорт-віть, моро́ка зна(є) що, зві́дки. • Не зна́ю – не зна́ю, не скажу́, (я не сведом) я не ві́стен про що, в чо́му. [А за яки́й мій гріх – того́ не скажу́ (Кониськ.). Я про те не ві́стен (Кониськ.)]. • Не зна́ю что делать – не зна́ю що роби́ти, не дам собі́ ра́ди, не зна́ю на яку́ ступи́ти. • Не зна́я – не зна́ючи чого́, про що, несвідо́мо. • Знать не знать (ведать не ведать) – сном і ду́хом не зна́ти. • Зна́йте же – так зна́йте; щоб (аби́) ви зна́ли. [Аби́ ви зна́ли, я вже й сам про це подба́в (Крим.)]. • Как дам тебе, будешь знать – як дам тобі́, (то) бу́деш зна́ти, бу́де про що розка́зувати. • Знай наших – отакі́ на́ші! • Знать в лицо (в глаза), по имени – зна́ти на обли́ччя, на ім’я кого́. • Дать знать кому – да́ти зна́ти, (известить) сповісти́ти, пода́ти зві́стку кому́. [Як мене́ не бу́де, то я пришлю́ сво́го това́риша да́ти тобі́ зна́ти, що мене́ нема́ (Чуб.)]. • Дать знать о себе – об’яви́тися, оповісти́тися, да́ти (пода́ти) зві́стку про се́бе. • Дать себя знать – да́тися (да́ти себе́) в знаки́, да́тися зна́ти, да́тися в тямки́ кому́. [Ще життя́ не дало́ся в знаки́ (Мирн.). Да́мся-ж я їм у знаки́ (Стор.). Чи ще-ж тобі́ не дала́ся тяжка́я нево́ля зна́ти (Дума)]; 2) (уметь, понимать что) зна́ти що, тя́мити що, чого́, вмі́ти чого́, зна́тися на чо́му, могти́ чого́. [Вона́ умі́ла єди́ну за́бавку – плести́ вінки́ (Л. Укр.). Як паску́дно на́ша молода́ генера́ція вмі́є рі́дної мо́ви (Кониськ.). Він докла́дно тя́мив церко́вних служб і коха́вся в церко́вних спі́вах (Черк.). А ціє́ї пі́сні мо́жете? (Звин.)]. • Он -ет дело – він зна́є, тя́мить спра́ву, ді́ло. • Делайте, как -ете – робі́ть, як зна́єте, як тя́мите; чині́ть (поступайте), як зна́єте. • Знать грамоте – вмі́ти чита́ти, вмі́ти письма́. • Знать по немецки – зна́ти німе́цької мо́ви, могти́ по-німе́цькому. • Знать толк в чём (смыслить) – зна́тися на чо́му, зна́ти до чо́го, розумі́тися на чо́му, смак зна́ти в чо́му. [Зна́вся за па́сіці до́бре (Сим.). Він зна́є до худо́би (Берд. п.). Він на то́му розумі́ється (Сл. Гр.)]. • Знать совесть, стыд – ма́ти сумлі́ння, со́ром (лице́). Знай, нрч., см. Знай.

Исправля́ть, испра́вить – 1) (делать прямым) виправля́ти, ви́правити, випросто́вувати, ви́простати кого́, що; см. Испрямля́ть, Выпрямля́ть. Горбатого могила -вит – горба́того моги́ла ви́править (спра́вить) или Горба́того хіба́ вже моги́ла ви́править (спра́вить) (Приказка); 2) (чинить, поправлять) направля́ти, напра́вити, справля́ти, спра́вити (о мн. пос[пона]правля́ти), ла́годити, пола́годити, нала́годжувати, нала́годити (и нала́дити) що; см. Поправля́ть, Чини́ть. [Маши́на пога́но ши́є, тре́ба напра́вити (Звин.). А ну напра́в кагане́ць, щось він пога́но сві́тить (Бердян. п.). Через два дні взяли́ся ла́годити гру́бу (Кон.). Старі́ї кайда́ни посправля́в (Макс.)]; 3) (в общ. знач.: улучшать) виправля́ти, ви́правити, направля́ти, напра́вити, поправля́ти, попра́вити, ла́годити, пола́годити що, (о мн.) повиправля́ти, понаправля́ти що. [Ви́правити свої́ по́милки (Наш). Неха́й небеса́ попра́влять на́ші леда́чі думки́ (Куліш). Дозво́льте напра́вити одну́ ва́жну по́милку (Грінч.). Бра́тчики взяли́сь ду́мати, я́к-би грома́дське ли́хо пола́годити (Єфр.)]. • -вить корректурные ошибки – ви́правити коректу́рні по́милки. • -вить недоразумение – пола́годити, зала́годити, напра́вити, ви́правити непорозумі́ння. • -вля́ть нравы – направля́ти но́рови, зви́ча́ї (обычаи); 4) кого – направля́ти, напра́вити (на все до́бре), поправля́ти, попра́вити кого́. • -вить кого к лучшему – напра́вити кого́ на кра́ще. • Школа его -ла – шко́ла його́ напра́вила, ви́правила; 5) -ть должность, обязанности (отправлять) – справля́ти, спра́вити, справува́ти яку́сь слу́жбу, обо́в’я́зки, урядува́ти на які́й поса́ді. • -ть должность, обязанность за кого – урядува́ти за ко́го, справува́ти уря́д чий (обо́в’я́зки чиї́), за ко́го или просто: справува́ти за ко́го, пра́вити(ся) за ко́го, заступа́ти (замещать) кого́, вико́нувати (исполнять) обо́в’я́зки чиї́, за кого́. [Іва́н пра́виться за ста́росту (Н.-Вол. п.)]. • -вля́ть должность секретаря – урядува́ти, пра́вити(ся) за секретаря́, справува́ти (уря́д) за секретаря́, заступа́ти секретаря́, вико́нувати обо́в’я́зки за секретаря́ (секретаре́ві). • Испра́вленный – ви́правлений, ви́простуваний; напра́влений, спра́влений, на[по]ла́годжений; ви́правлений, на[по]пра́влений. • -ная корректура – ви́правлена коре́кта.

Исправля́ющий должность чью-л., за кого-л. – засту́пник (заместитель) чий, кого́, (стар.) наказни́й. [А тут пан засту́пник старо́сти, самого́ старо́сти не було́ (Франко)]. • -щий должность секретаря – засту́пник секретаря́. • Он назначен -щим должность председателя – його́ настано́влено (призна́чено) на засту́пника голови́.

Кандида́т – 1) а) (претендент) кандида́т на ко́го, на що, до чо́го. [Кандида́т на го́лову правлі́ння]. • -да́т в политехникум, в партшколу – кандида́т до політе́хнікуму, до партшко́ли. • -да́т на судебную должность – кандида́т на судову́ поса́ду, (в стаже) стажи́ст. • -да́т на премию – кандида́т на пре́мію, на нагоро́ду; б) (запасный член коллегии) кандида́т до ко́го. [О́брано п’ятьо́х чле́нів сільра́ди та трьох кандида́тів до них]. • Выступать -том – кандидува́ти на ко́го, на що. [Я не кандиду́ю на секретаря́ (Крим.)]. • Намечать, называть, выставлять -тов – наміча́ти, назива́ти, виставля́ти кандида́тів; 2) (учен. ст.) кандида́т (яко́їсь нау́ки). • -да́т юридических наук – кандида́т пра́ва.

Келе́йно – келі́йно, (секретно) потає́мно. • Сделать что -но – зроби́ти що потає́мно, ни́шком, ти́шком-ни́шком, на самоті́ з ким, віч-на́-віч з ким, у чоти́ри о́ка з ким, (шутл.) та́йно образу́юще.

Келе́йный – 1) келі́[е́]йний. [Ле́жачи на своє́му вузько́му келе́йному лі́жку (Коцюб.)]; 2) (секретный) тає́мний, потає́мний. • Это дело -ное – це спра́ва не до ро́зголо́су. • -ный разговор – розмо́ва на самоті́, віч-на́-віч, у чоти́ри ока з ким.

Ко́мната – 1) кімна́та, ха́та (мн. хати́, хат). [У нас одна́ гру́ба на три ха́ті (Звин.). О́нде-ж і вони́, ті лю́ди: сидя́ть у тре́тій клу́бній ха́ті (Р. Край)]. • В доме всего сорок -нат жилых и служебных – в буди́нку всіх со́рок житлови́х і службо́вих хат. • Квартира о двух -тах (из двух -нат) с кухней – кварти́ра на (диал. про) дві ха́ти[і] з пека́рнею (ку́хнею). • Учреждение помещается, в двенадцати -тах – інститу́ція розташо́вана в дванадцятьо́х кімна́тах. • Секретарь находится (помещается) в седьмой -те – секрета́р пробува́є в сьо́мій кімна́ті. • Отдельная -та – окре́ма кімна́та; 2) (горница, покой) кімна́та, го́рниця, світли́ця, (побольше) покі́й (-ко́ю), ум. кімна́тка, кімна́точка, го́рничка, світли́чка, сві́тлочка, (ласкат.) сві́тлонька, поко́їк (-ка). [Поста́влю ха́ту і кімна́ту (Шевч.). А йді́ть-но, дя́дьку, вас у го́рниці кли́чуть ба́тюшка (Київщ.). В півні́чній столи́ці, в розкі́шній світли́ці на лі́жку лежи́ть бюрокра́т (Самійл.). Та привели́ Бондарі́вну в поко́ї висо́кі (Пісня)]. • Верхние, нижние -ты – горі́шні, до́лішні кімна́ти. • Гостинная -та – віта́льня. • Классная -та – кла́сна кімна́та, кла́с (-су). • Приёмная -та – прийма́льня. • Рабочая -та – робі́тня. • Раздевальная -та – роздяга́льня. • Столовая -та – їда́льня. • Меблированные -ты – (у)мебльо́вані кімна́ти. • Обставлять -ты – опоряджа́ти, уряджа́ти кімна́ти. • Убирать -ты – прибира́ти кімна́ти, пря́тати в кімна́тах (в хата́х).

Конфере́нц-секретарь – конфере́нц-секрета́р (-ря́), секрета́р конфере́нції.

Напе́рсник – 1) напе́рсник, нагру́дник; срв. Нагру́дник; 2) (довер. лицо) пові́рник, ві́рник, секре́тник. [Приві́т тобі́, мій дру́же ві́рний га́ю, пові́рнику мої́х найкра́щих дум (Франко). Таки́й секре́тник, як Га́нна в картаге́нської цари́ці (Куліш)].

Напе́рсница – пові́рниця, ві́рниця, секре́тниця.

Насекре́тничать – (скрывая что-л.) натаї́тися, накри́тися з чим; (наделать тайно) нароби́ти чого́ ни́шком (по́тай); (наговорить утайкою) наговори́ти ни́шком (по́тай, під секре́том, у секре́ті). • -ться с кем – наговори́тися ни́шком (по́тай, секре́тно).

Невозде́ржанный – незде́ржливий, (зап.) непозде́ржливий; (несдержанный) нестри́маний; (неумеренный) непомірко́ваний, непомі́рний (у чо́му), недомі́рний. [Нестри́мана вда́ча (Київ)]. • -ный в пище – непомірко́ваний у ї́жі, непозде́ржливий на ї́жу. • -ная жизнь – непомірко́ване (непомі́рне, непозде́ржливе) життя́. • -ный язык – нестри́маний язи́к. • -ный на язык – незде́ржливий на язи́к, (чаще) язика́тий, (болтливый) слабки́й на язи́к (Крим.), (не умеющий держать в секрете) слизькоязи́кий. [Непосидя́чої вда́чі був дід, і на язи́к незде́ржливий (Кониськ.). Ти ду́же язика́та: сваво́лі й смі́лости в тобі́ як-ра́з до ка́та (Самійл.)].

Негла́сно, нрч. – нея́вно; неприлю́дно, (тайно) тає́мно, ни́шком, (секретно) секре́тно.

Негла́сность – нея́вність, неприлю́дність; тає́мність; секре́тність (-ности); срв. Негла́сный.

Негла́сный – нея́вний, неприлю́дний, (редко, рус.) негла́сний, (тайный) тає́мний, (секретный) секре́тний. • -ный надзор – тає́мний (нея́вний) до́гляд (на́гляд). • -ным образом – тає́мно, ни́шком, секре́тно; (неоффициально) неофіці́йно. • -ный редактор – неофіці́йний (невідповіда́льний) реда́ктор.

Непреме́нный – невідмі́нний, безвідмі́нний, безперемі́нний, (диал.) непремі́нний, безпре́мі́нний; (неизбежный) немину́чий; (до)коне́чний. [Невідмі́нний секрета́р (Київ)].

Неразлу́чный – нерозлу́чний, (зап.) невідкли́чний, невідзо́вний. [Моя́ па́м’ять, той нерозлу́чний секрета́р мій (Коцюб.). Карти́ни, по́вні худо́жньої пра́вди і нерозлу́чної з не́ю краси́ (Н. Громада). Невідкли́чний мій сопу́тник (Франко). Невідзо́вний атрибу́т (Діло)]. • -ные друзья – нерозлу́чні (нерозділи́мі) при́ятелі.

Ничто́, мест. – ніщо́, (диал.) нічо́го; (ровно, решительно -то́) аніщо́. [Ніщо́ не діли́ло те́мної но́чи від я́сного дня (Л. Укр.). Ніщо́ не забороня́є ва́шим оча́м виміря́ти їх (степи́) і вздовж і вшир (Мирний). Йому́ нічо́го не ва́дить (Звин.)]. • Это -то́ в сравнении с чем – це ніщо́ про́ти чо́го (порі́внюючи, в порівня́нні з чим). • Этому -то́ не мешает – цьому́ ніщо́ не заважа́є (не перешкоджа́є, не стої́ть на перешко́ді или на зава́ді, не перебива́є). • Ему -то́ не удаётся – йому́ не щасти́ть (не талани́ть) ні в чо́му, йому́ ніщо́ не йде в ла́д (до пуття́). • Обращать, обратить что, кого в -то́ – оберта́ти, оберну́ти що, кого́ в ніщо́ (в ні́вець), поверта́ти (пуска́ти, переверта́ти), поверну́ти (пусти́ти, переверну́ти) що в ні́вець, поверта́ти, поверну́ти кого́ в ніщо́, зво́дити, зве́сти́ що на ні́вець (на ніщо́, ні на́ що), перево́дити, переве́сти́ що на ні́вець; (уничтожать) ни́щити, зни́щити що. [Оберну́вши в ні́вець могу́ще королі́вство (Куліш). Та си́ла, що чолові́ка стопта́ла, у ні́вець оберну́ла (Грінч.). Пан та ні́мець усе́ пове́рнуть у ні́вець (Приказка). Старшина́ хо́че пи́саря у ні́вець поверну́ти (Харківщ.). Час мене́ в ніщо́ пове́рне (Самійл.). Вона́ сті́льки клопота́лася, сті́льки плати́ла, а тепе́р усе́-б то те пусти́ти в ні́вець? (Кониськ.). Всі вели́кі страхи́ переве́рне в ні́вець (Куліш). Життя́ звело́ сті́льки зако́нів на ні́вець (Н. Громада). Ту «по́правку», що міг я йому́ да́ти мої́ми лі́ками, на ні́вець перево́дила тяжка́ пра́ця (Н.-Лев.)]. • За -то (продавать и т. п.) – за ніщо́ (ні за ві́що, за бесценок: за-півда́рма, за так-гро́шей, за так-гро́ші). [Старі́ гро́ші пі́дуть ні за ві́що (Лебединщ.). Пороздава́ла порося́та за так-гро́ші (Борз.)]. • Ничего́ – нічо́го. [«Що хто тобі́ зро́би́в?» – «Ніхто́ нічо́го» (Л. Укр.). Секрета́р нічо́го не ві́дав про сю спра́ву (Кониськ.). Спервові́ку не було́ нічо́го (П. Тичина)]. • Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го́, -го́ то – нічогі́сінько, (экспрессивнее) анічогі́сінько, (зап., полон.) ніц нічо́го; (ни-ни) аніже́. [Нічогі́сінько не ба́чу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас ста́лося?» – «Нічо́го… анічогі́сінько!» (Грінч.). Це не ма́є анічогі́сінько спі́льного з тим розумі́нням, яко́го… (А. Любч.). Ніц нічо́го не зна́ю! (Брацл.). Не чу́ю аніже́! (Куліш)]. • Всё или -го́ – все або́ нічо́го. • -го́ не видно, неслышно – нічо́го не ви́дн[к]о (не зна́ти), не чу́ти. • Нет -го́ выше, лучше и т. п., как…, см. Нет 1. • Нет -го́ легче, как… – нема́(є) нічо́го ле́гшого, як… • -го́ подобного – нічо́го поді́бного́ (схо́жого, підхо́жого, тако́го); см. Подо́бный. • -го́ в мире (на свете) – нічо́го в сві́ті. [Нічо́го в сві́ті не було́ тако́го прекра́сного, як ці дві а́рмії (Кандід)]. • Не иметь -го́ общего с кем, чем – не ма́ти нічо́го спі́льного з ким, з чим. • Из-за -го́ – (из-за пустяков) за дурни́цю, за нікче́мницю, (из-за выеденного яйца) за ма́сляні ви́шкварки, за ону́чу, (от нечего делать) зні[е]че́в’я. [За ону́чу зби́ли бу́чу (Приказка)]. • Из этого -го́ не вышло – з цьо́го нічо́го не ви́йшло. • Выходить, выйти в люди из -го́ – вибива́тися, ви́битися в лю́ди з нічо́го. • -го́ не значит (пустяки) – дарма́, пусте́, дурни́ця. [Мо’ то й не ва́ше, та дарма́, бері́ть уже́ (Сл. Гр.)]. • -го́ не поделаешь – нічо́го не вді́єш; см. Поде́лать 2. • -го́ не стоит – нічо́го не кошту́є; нічо́го не ва́рт(ий); см. Сто́ить. • Создать то из -го́ – створи́ти що з нічо́го. • Ничему́ – нічо́му. • Ниче́м – нічи́м. [Нічи́м не ви́явив свої́х почутті́в (Велз)]. • Я -че́м не болен – я ні на що́ не хво́рий (не слаби́й, не слабу́ю). • Он че́м не доволен – він нічи́м (ні з чо́го) не задово́лений. • Ни в чём, ни на чё́м, ни во что́, ни на что́ и т. п. – ні в чо́му (чі́м) и (реже) в нічо́му, ні на чо́му (чі́м) и (реже) на нічо́му, ні в що́, ні на що́ и т. п. [Це ні на що́ не схо́же (Коцюб.)]. • Ни во что́ не ставить кого – ні за що́ (за ніщо́) ма́ти кого́, не поважа́ти, не шанува́ти кого́. • Ни за что́ – (ни за какие блага) ні за що́ (в сві́ті), ні за́ що, (ни в коем случае) зро́ду, зро́ду-(з)ві́ку, (никак) нія́к. • Ни за что́, ни про что́, см. Ни 1а. • Остаться ни при чё́м, ни с че́м – зоста́тися ні при чо́му (чі́м), зоста́тися ні з чи́м, (в дураках) опини́тися в ду́рнях, поши́тися в ду́рні, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), (шутл.) вхопи́ти ши́лом па́токи.

О́бер – о́бер (нем.); в словах: о́бер-авдитор – о́бер-авди́тор; о́бер-гофмаршал – о́бер-гофма́ршал; о́бер-гофмейстер – о́бер-гофма́йстер (-стра́); обер-егермейстер – о́бер-єгерма́йстер – (-стра); о́бер-кондуктор – о́бер-конду́ктор; о́бер-офицер – о́бер-офіце́р; о́бер-полициймейстер – о́бер-поліційма́йстер (-стра); о́бер-прокурор – о́бер-прокуро́р; о́бер-секретарь – о́бер-секрета́р (-ря́); -рский – о́бер-секрета́рський и т. д.

Пове́ренный – ві́рник, пові́рник, пові́рений, (-ный в тайнах) секре́тник; юрид. – пові́рений. • -ный в суде – пові́рений, прокура́тор (ст. слово). • Присяжный пове́ренный – прися́жний пові́рений, адвока́т прися́жний. • -ный в делах – пові́рений на спра́ви.

Под и Подо, предл. – 1) с вин. пад. – під ко́го, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чо́го. • Стать под дерево, под навес – ста́ти під де́рево, під пові́тку. • Подойти под окно (снаружи) – підійти́ під вікно́. • Сесть под окно (у окна) – сі́сти край вікна́. • Ложись под стену, а я с краю – ляга́й повз (під, попід) сті́ну, а я з кра́ю. • Подступить под Москву – підступи́ти під Москву́. [Тата́рин да́лі вже й під Ки́їв підступа́є]. • Взять кого по́д руку, по́д руки – взя́ти кого́ під ру́ку, попід ру́ки. [Взяли́ царя́ попід ру́ки (Рудан.). Мене́ вхопи́ли дво́є молоди́ць попід ру́ки (М. Вовч.)]. • Перейти под власть кого – перейти́ під ко́го, під чию́ ру́ку. • Посадить, взять под арест – узя́ти під аре́шт, за (під) сторо́жу. • Отдать под суд – відда́ти до су́ду, поста́вити на суд (перед суд) кого́. • Дом отдан под постой – дім ві́ддано на пості́й. • Дать под заклад что-л. – да́ти на (в) заста́ву що. • Давать взаймы под залог – дава́ти пози́кою під заста́ву. • Танцевать под фортепиано – танцюва́ти під фортеп’я́но. • Петь под аккомпанимент гитары – співа́ти під гіта́ру, в су́проводі гита́ри. • Заснуть под плеск волн – засну́ти під плю́скіт хвиль. • Подделать медь под золото – підроби́ти мідь під зо́лото. • Подобрать под цвет, под рост – добра́ти до ко́льору (під ко́лір), до зро́сту (під зріст). • Под силу, не под силу – до снаги́, не до снаги́. • Под ряд, см. Подря́д. • Стричь волосы под гребёнку – стри́гти воло́сся під гребіне́ць. • Ехать по́д гору – ї́хати з гори́. • Подняться под (самые) облака – підня́тися попід (самі́сінькі) хма́ри. • Ему под пятьдесят лет – йому́ ро́ків під п’ятдеся́т, йому́ бли́зько пяти́десяти ро́ків. • Под новый год, под праздник, под пятницу – проти но́во́го ро́ку, проти свя́та, проти п’я́тниці. [Про́ти п’я́тниці мені́ присни́вся сон]. • Под вечер – над ве́чір, проти ве́чора, надвечори́, см. Ве́чер. • Под утро – над світ, перед сві́том. • Под пьяную руку – під п’я́ну руч, по-п’я́ному, по п’я́ну. • Под конец года – напри́кінці ро́ку; 2) с твор. пад. – під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде́, то під не́ю аж земля́ стугони́ть (Неч.-Лев.). Під ним ко́ник вороне́нький на си́лу ступа́є (Шевч.)]. • Сидеть под деревом, под кустом – сиді́ти під де́ревом, під куще́м. • Расположиться под деревьями – розташува́тися попід дерева́ми. • Под горой, под горами – попід горо́ю, попід го́рами. [Стої́ть гора́ висо́кая, попід горо́ю гай (Гліб.). Два рядки́ бі́лих хат попід го́рами білі́ють (Неч.-Лев.)]. • Вдоль под чем – попід чим и попід що. [Карпо́ ско́чив через перела́з і пішо́в попід ти́ном (Неч.-Лев.). Попід те́мним га́єм ї́дуть шля́хом чумаче́ньки (Шевч.). Була́ попід па́нським са́дом на вели́кому ставу́ ви́спа (М. Вовч.). Попід те село́ є ліс (Звин.)]. • Мы живём под Киевом – ми живемо́ під Ки́ївом. • На дачах под Киевом – на да́чах попід Ки́ївом. • В сражении под Полтавой – в бою́ під Полта́вою, коло Полта́ви. [А вже Палі́й під Полта́вою із Шве́дом поби́вся (Макс.)]. • Под тенью дуба – в холодку́ під ду́бом. • Под глазом, под глазами – під о́ком, попід очи́ма. • Под окном, под окнами – під вікно́м, попід ві́кнами, попідві́конню. • Быть, находиться подо льдом, под снегом – бу́ти, перебува́ти під льо́дом (під кри́гою), під сні́гом. [Ставо́к під кри́гою в нево́лі]. • Поле под рожью, под овсом – по́ле під жи́том, під вівсо́м (під жита́ми, під ві́всами). • Земля под огородом, под лесом – земля́ під горо́дом; під лі́сом. • Под родным кровом – під рі́дною стрі́хою. • В рамке под стеклом – в ра́мках, в ра́[я́]мцях за скло́м. • Под замком – на замку́. • Под арестом – під аре́штом, за (під) сторо́жею. [Держа́в їх на замку́ за сторо́жею до королі́вського су́ду (Куліш)]. • Быть, находиться под следствием, под судом – бу́ти, перебува́ти під слі́дством, під судо́м. • Под опекою, под надзором – під опі́кою, під до́глядом (під на́глядом) чиї́м. • Быть, находиться под защитою – бу́ти, перебува́ти під за́хистом чиї́м, (в защищённом месте) за за́хистом. • Быть под ружьём – бу́ти при збро́ї. • Быть под ветром – бу́ти за ві́тром. • Ходить под страхом – ходи́ти під стра́хом. • Под страхом смертной казни – під загро́зою сме́ртної ка́ри. • Под начальством, под предводительством, под командою кого – за чиї́м (и під чиї́м) при́водом, під ки́м, під чиї́м кома́ндуванням. • Под начальством атамана такого-то – під ота́маном таки́м-то. • Под властью кого – під ким. [Бу́де до́бре запоро́зцям і під ту́рком жи́ти (Пісня)]. • Под редакциею – за реда́кцією (за редагува́нням) и під реда́кцією. • Иметь под рукою – ма́ти під руко́ю, на по́хваті. • Узнать под рукою – дові́датися ни́шком. • Под секретом – під секре́том. • Под хреном – до хрі́ну, з хрі́ном. [Порося́ до хрі́ну]. • Что разумеете вы под этим словом – що розумі́єте ви під цим сло́вом. • Под 30-м градусом широты – на 30-му гра́дусі широти́. Из-под, см. Из.

Подпи́сываться, подписа́ться – 1) підпи́суватися, підписа́тися, (о мног. или во мног. местах) попідпи́суватися, бу́ти підпи́саним. [Підписа́тися під відо́звою, на запові́ті]. • -са́ться кое-как – підкуме́ґатися. [Аби́ вмів… сяк-так підкуме́ґатись, …то й святи́ли на попа́ (Свид.)]. • Все бумаги -ваются секретарём – усі́ папе́ри підпи́сує секрета́р. • -са́ться на беспризорных детей – підписа́тися на безприту́льних діте́й; 2) (на издание) передпла́чувати, передплати́ти, (устар.) пренумерува́ти, (на многое) попередпла́чувати. • -са́ться на журнал, газету – передплати́ти журна́л, часо́пис; см. Абони́ровать. • -са́ться под чужую руку – підписа́тися під ко́го, підроби́ти чий пі́дпис.

По́дпись – пі́дпис (-еу). • Собственноручная -пись – власнору́чний пі́дпис (-су), пі́дпис руки́ моє́ї, руки́ вла́сної. • За собственноручною -сью – за пі́дписом руки́ моє́ї (руки́ вла́сної), за власнору́чним пі́дписом. • Бумага за -сью секретаря – папі́р за пі́дписом секретаря́. • К -си – до пі́дпису. • Все бумаги поступают к секретарю на -пись – усі́ папе́ри йдуть до секретаря́ (секретаре́ві) на пі́дпис.

Подчине́ние – 1) (покорение) кого, кому – підбива́ння, підгорта́ння, підверта́ння, підхиля́ння, оконч. підбиття́, підго́рнення, підве́рнення, підхи́лення кого́ під ко́го, під що, підкоря́ння, оконч. підко́рення кого́ кому́, чому́ (и під ко́го, під що); 2) (зависимость) підляга́ння кого́ кому́, чому́. [Спо́соби підляга́ння капіта́лові]; 3) (повиновение, послушание) послуха́ння кому́, чому́, по́слух, поко́ра перед ким, перед чим. • Находиться, быть в чьём-л. -нии – підляга́ти кому́, чому́, бу́ти у чи́їй во́лі. • Канцелярия Академии Наук находится в -нии Непременного Секретаря – канцеля́рія Акаде́мії Нау́к підляга́є Неодмі́нному Секретаре́ві. • Держать войско в -нии – трима́ти ві́йсько в поко́рі. • -ние закону – по́слух перед зако́ном, послуха́ння зако́ну (зако́нові), пра́ву, підляга́ння зако́ну (-нові). • -ние, грам. (подчинённость) – підря́дність, підле́глість (-ости) чому́; (действ.) підря́дження чого́.

Поруча́ть, поручи́ть – (предмет или дело) по[до]руча́ти, по[до]ру́чувати, по[до]ручи́ти, при(по)руча́ти, при(по)ру́чувати, при(по)ручи́ти, зага́дувати, загада́ти кому́ що, дава́ти, да́ти до рук кому́; (поверять) сповіря́ти, спові́рити, звіря́ти, зві́рити що на ко́го, звіря́тися, зві́ритися з чим на ко́го, споклада́ти, спокла́сти на ру́ки кому́, чиї́. [Про журбу́ мою́ співа́ти доручи́в я солов’ю́ (Олесь). Поруча́ю, бра́те, тобі́ цю ду́мку (Л. Укр.). Ду́мка тут була́ – найви́щий обов’я́зок да́ти до найчесні́ших рук (Грінч.). Я вам оце́ ді́льце припоручу́ (Мирн.). Верхо́вний до́гляд за ци́ми шко́лами пору́чувано и́ноді несторія́нам, и́ноді жида́м (Павлик). Секрета́р… оповіща́є Спі́льне Зі́брання про все, що йому́ зага́дує Голова́-Президе́нт Акаде́мії. На ді́да Бутурла́ку всі свої́ має́тки сповіря́є. Пани́ все звіря́ли на ді́да й на ба́бу (Грінч.)]. • Поруча́емый – по[до]ру́чуваний, при(по)ру́чуваний, зві́рюваний. • Пору́ченный – по[до]ру́чений, при(по)ру́чений, да́ний до рук, спові́рений, зві́рений, зага́даний кому́.

Представля́ть, предста́вить – 1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) – приставля́ти, приста́вити и пристанови́ти кого́, що, поставля́ти, поста́вити, виставля́ти, ви́ставити кого́ (напр., сві́дків), подава́ти, пода́ти (напр., поя́снення, до́кази). • -вить кого на суд – поста́вити кого́ перед судо́м, припрова́дити кого́ на суд. • -вить свидетелей, виновного на суд – поста́вити (ви́ставити) сві́дків, винува́того перед суд. • -вить поручителя – поста́вити пору́чника. • Отыскать виноватого и -вить кому – знайти́ (розшука́ти) ви́нного (винува́того) і поста́вити перед ко́го. • -вьте доказательства своей невиновности – пода́йте до́води (до́кази), що ви неви́нні. • -вить об’яснения – пода́ти поя́снення. • -вить извинения – попроха́ти проба́чення; 2) кого кому – рекомендува́ти, відрекомендува́ти, представля́ти, предста́вити (руссизм) кого́ кому́ ким, (гал.) запрезентува́ти кого́ кому́, (знакомить) зазнайо́млювати, зазнайо́мити кого́ з ким. [Ході́мо, я тебе́ предста́влю тим, що вво́лять твою́ уся́ку во́лю (Куліш). Я в про́стий о́дяг уберу́сь, а ти рекоменду́й мене́ вітцю́ старо́му вчи́телем (Куліш)]. • Он был мне -лен – його́ мені́ було́ предста́влено (відрекомендо́вано); 3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) – виставля́ти, ви́ставити кого́ (на нагоро́ду, на чин), на ко́го (на полко́вника). • -вить к производству в полковники – ви́ставити кого́ на полко́вника; 4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) – подава́ти, пода́ти що, кому́ про що, здава́ти, зда́ти, (вносить) вно́сити, вне́сти. [Здава́ти ра́порти коміса́рові (Фр.)]. • -вить отчёт, проект закона – пода́ти звіт (звідо́млення), проє́кт зако́ну. • -вить об этом об’яснения секретарю – пода́ти поя́снення про це секретаре́ві. • -вить на заключение, решение комиссии – пода́ти на ви́сновок, на ви́рішення (розвяза́ння) комі́сії. • -вля́ть, -вить на чьё-л. усмотрение – подава́ти, пода́ти на во́лю чию́, виставля́ти, ви́ставити перед о́чі чиї́. • -вьте о нём сведения – пода́йте про йо́го відо́мості. • -вьте свои соображения по этому вопросу – пода́йте свої́ міркува́ння (думки́) в цій спра́ві. • -вить свои документы в секретариат – пода́ти свої́ докуме́нти до секретарія́ту. • -вить дело для пересмотра – пода́ти спра́ву на пере́гляд. • -вляя при сем – подаючи́ при цьо́му; 5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) – малюва́ти, змалюва́ти, (резцом) різьби́ти, ви́різьбити кого́, що. • Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат – письме́нник у свої́м тво́рі змалюва́в сільськи́й пролетарія́т. • Картина -ет морское сражение – на карти́ні намальо́вано морськи́й бій. • -лять (изображать) дело (вопрос) – ста́вити, поста́вити, станови́ти, постанови́ти, виставля́ти, ви́ставити, подава́ти, пода́ти спра́ву. [Ця гіпо́теза ста́вить спра́ву так, ні́би в Ки́їві до тата́рського лихолі́ття сиді́ли великоро́си (Єфр.)]; 6) кого (быть представителем кого) – заступа́ти, репрезентува́ти кого́. [Ми тут усю́ грома́ду заступа́єм, то й ра́дити стари́м звича́єм бу́дем (Грінч.). Ма́ємо чима́ло письме́нників, що репрезенту́ють рі́зні сто́рони нові́шої украї́нської пое́зії (Єфр.). Посли́ заступа́ють (репрезенту́ють) (собо́ю) уря́д своє́ї держа́ви]; 7) -ля́ть, -вить собою – явля́ти, яви́ти собо́ю, станови́ти (собо́ю) що. [Що явля́в собо́ю Коцюби́нський тоді́, на перело́мі свого́ життя́… (Єфр.). Тут нема́є в’ї́зду, бе́рег стано́вить сторчову́ стіну́ (Корол.). Пореволюці́йні часи́ стано́влять немо́в дру́гу фа́зу ро́звитку Винниче́нкової тво́рчости (Єфр.)]. • Что -ет он из себя теперь? – що явля́є він собо́ю тепе́р? • Это -ет большие неудобства – це стано́вить вели́кі незру́чності, в цьо́му є вели́кі незру́чності. • -вля́ть исключение – станови́ти, дава́ти ви́няток. • Что он собой -вля́ет? – що він (вона́) за люди́на? 8) кого что (показывать) – виявля́ти, ви́явити, виставля́ти, ви́ставити кого́, що. [Це виявля́ло його́ в найкра́щому сві́тлі (О. Пчілка). Цю поді́ю ви́ставлено не тако́ю, як вона́ спра́вді була́]; 9) кого, что из себя (корчить, копировать) – удава́ти, уда́ти кого́, що з се́бе. [Не вдава́й із се́бе ду́рня. Одна́ сторона́ (діте́й) удава́ла тата́р, дру́га яку́тів (Єфр.)]; 10) (в театре) виставля́ти, ви́ставити що. [Ви́ставлено було́ «Ревізо́ра» з у́частю М. Садо́вського в головні́й ро́лі]; 11) (воображением) уявля́ти, уяви́ти, (редко) виявля́ти, ви́явити, приви́джувати, приви́діти, (в мыслях) зду́мувати, зду́мати (ду́мкою зду́мувати, зду́мати), (умом) змірко́вувати, зміркува́ти. [Не таки́м вона́ собі́ уявля́ла його́ (Н.-Лев.). Ва́жко уяви́ти собі́ ту тво́рчу си́лу, що є в наро́ді (Крим.). Я про́сто й зду́мати собі́ не мо́жу (Л. Укр.). Ле́гко зміркува́ти, що перете́рпів він (Єфр.). Я приви́джував, як уві́йде, як загово́рить (М. В.)]. • -вля́ть, -вить себе – уявля́ти собі́, уяви́ти собі́, зду́мувати собі́, зду́мати собі́. • -вьте себе – уяві́ть собі́, зду́майте собі́, ма́йте собі́, ма́єте собі́. [Уяві́ть собі́ моє́ здивува́ння]. • Вы и -вить себе этого не можете – ви і уяви́ти собі́ цього́ не мо́жете. • -вьте себя на моём месте – уяві́ть себе́ на моє́му мі́сці. • Предста́вленный – приста́влений; (кому́) рекомендо́ваний, предста́влений, (поданный) по́даний; змальо́ваний, поста́влений; засту́плений, репрезенто́ваний; ви́явлений; уда́ний; (о пьесе) ви́ставлений; уя́влений, зду́маний, змірко́ваний. • Законопроект -лен на утверждение в Совнарком – законопроє́кта по́дано на затве́рдження до Раднарко́му. • Представля́емый – (подаваемый) пода́ваний (кому́); (воображаемый) уя́влюваний. [Уя́влювані ре́чі. Уя́влюваний світ]. • -емые отчёты – пода́вані зві́ти.

Представля́ться, предста́виться – 1) (куда: о ком) приставля́тися, поставля́тися, виставля́тися, бу́ти приста́вленим, поста́вленим, ви́ставленим. • Свидетели -вля́ются на суд – сві́дки поставля́ються перед суд; 2) (кому: рекомендоваться) рекомендува́тися, зарекомендува́тися, представля́тися, предста́витися кому́; 3) (к чему) виставля́тися, ви́ставитися (напр. на нагоро́ду, на ви́щий ранг (к чину)). • Сотрудники -вля́ются к награде – співробі́тники виставля́ються на нагоро́ду; 4) (подаваться) подава́тися, бу́ти по́даним. [Законопроє́кти подаю́ться на затве́рдження до Раднарко́му]. • -ется вашему вниманию вопрос о… – подає́ться до ва́шої ува́ги спра́ва про… • Ежемесячно -ются отчёты секретарю – що-мі́сяця подаю́ться зві́ти секретаре́ві; 5) (изображаться) малюва́тися, бу́ти змальо́ваним. [В оповіда́нні малю́ється робітни́че життя́]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ста́витися, виставля́тися, бу́ти по[ви́]ста́вленим, (средн. з.) вигляда́ти, ма́ти ви́гляд. • Дело -ется (на суде) так – спра́ва ста́виться (на (в) суді́) так. • -ться в виде чего – ма́ти ви́гляд чого́, вигляда́ти як що. • Дело -ется (мне) в следующем виде – спра́ва вигляда́є (для ме́не) ось як; 6) (репрезентоваться) заступа́тися, бу́ти засту́пленим, репрезентува́тися через ко́го. • Государства -вляются на конференции послами – держа́ви репрезенту́ються на конфере́нції через послі́в; 7) (казаться) видава́тися, ви́датися, видава́ти, ви́дати чим, за що. [Оддалеки́ все видає́ться ме́ншим (Ком.). Шко́ла видава́лась їй и́ноді сосно́вою домови́ною (Коцюб.). У ко́жного істо́рика вона́ (істо́рія) видає́ться зо́всім и́ншою (Л. Укр.)]; 8) (показываться) пока́зуватися, показа́тися, става́ти, ста́ти перед ким. • Нам -вился великолепный вид – нам показа́вся (перед на́ми став) розкі́шний крайови́д; 9) -ться кем, чем – удава́ти, уда́ти з се́бе кого́, що; см. Прики́дываться; 10) (в театре) виставля́тися, бу́ти ви́ставленим; 11) (в воображении видеться, мерещиться) уявля́тися, уяви́тися, (перед глазами) увижа́тися, приви́джуватися, приви́дітися кому́ чим, яки́м, ба́читися, убача́тися, уба́читися. [Ввижа́ється або й сни́ться йому́, ні́би він… (Крим.). Невира́зною по́статтю уявля́ється ко́ждий «Нови́й Рік» (Р. Край)]; 12) (о случае) трапля́тися, тра́питися, випада́ти, ви́пасти. • -вился случай – тра́пилася (ви́пала) наго́да, ока́зія. • Как только -вится удобный случай – ско́ро наго́диться (набіжи́ть) до́бра ока́зія, за пе́ршої-лі́пшої наго́ди.

При, предл. с предлож. пад. – 1) (возле, у) при ко́му, при чо́му, попри ко́му, попри чо́му, коло ко́го, коло чо́го, край ко́го, край чо́го. [Була́ в ме́не небо́га, при мені́ вона́ і зросла́ (М. Вовч.). Одну́ взя́ли попри ко́ні, дру́гу взя́ли попри во́зі (Пісня). Кото́ру дити́ну люби́ла-коха́ла – край се́бе не ма́ю (Макс.). Наси́пали край доро́ги дві моги́ли в жи́ті (Шевч.). З яко́ю бува́ло жадо́бою коло книжо́к істори́чних при́писки перечи́туєш (Куліш)]. • Город лежит при реке – мі́сто лежи́ть коло рі́чки, понад рі́чкою. • При городе слободка – (по)при мі́сті (го́роді) слобода́ (слобі́дка). • При входе, при в’езде (при обозначении места) – з при́ходу, з при́їзду, на при́ході, на при́їзді. [Згорі́ло сімна́дцять дворі́в за́раз з при́їзду (Гр.). З при́ходу в селі́ (Радом.). Нора́ з при́ходу узе́нька (Драг.). Його́ ха́та у місте́чку на прихо́ді (Звяг.)]; 2) (в присутствии кого) при ко́му, перед ким. • Это было сказано при свидетелях – це було́ ска́зано при сві́дках, перед сві́дками. • Не при вас будь сказано – не перед ва́ми хай бу́де ска́зано. • При отце – перед ба́тьком. [Я її́ перед ба́тьком ви́лаяла (Проскур.)]; 3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за ко́го, за чо́го. [Дай-же, Бо́же, – козаки́ промовля́ли, – за ге́тьмана молодо́го жи́ти, як за старо́го (Ант.-Драг. II)]. • При мне, при нас (в наше время) – за ме́не, за нас. [За ме́не то вже в дворі́ жили́ ми спокійне́нько (М. Вовч.). Не за нас се ста́ло, не за нас і переста́не (Номис)]. • При покойном отце – за покі́йного ба́тька. • При жизни – за життя́. [А сам собі́ за життя́ ще похоро́н справля́є (Рудан.)]. • При жизни отца – за ба́тькового життя́. • При крепостном праве – за па́нського пра́ва, за па́нщини. [Він був ще за па́нського пра́ва ку́харем (Грінч.)]. • При республиканском правлении – за республіка́нського урядува́ння. • При солнце (до захода солнца, пока оно светит) – за со́нця. [Наш госпо́дар дозо́рця ви́жав жи́то за со́нця (Грінч. III)]; 4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при ко́му, при чо́му, за чо́го, на чо́му, на що. • Состоять секретарём при ком – бу́ти за секретаря́ при ко́му, у кого. • Американский посланник при французском дворе – америка́нський посо́л при францу́зькому дворі́. • Остаться при университете, при кафедре – залиши́тися при університе́ті, при кате́дрі. • При заводе есть и кузница – при заво́ді є й ку́зня. • При нём нашли бумаги – при ньо́му зна́йдено папе́ри. • Иметь при себе оружие – ма́ти при собі́ (з собо́ю) збро́ю. • При ком – за ким. [За не́ю й скоти́на пло́диться, за не́ю й дробина́ во́диться (Г. Барв.)]. • Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении – чита́ти при сві́чці, при со́нячному сві́ті, при електри́чному сві́тлі. • При приближении чего-л. – при набли́женні и -нню чого́. [Котрі́ були́ маєтні́ші, повиїзди́ли при набли́женню зара́зи в го́ри (Франко)]. • При наступлении грозы – при поча́тку грози́, як гроза́ надхо́дила. • При исполнении служебных обязанностей – при викона́нню службо́вих обов’я́зків, під час викона́ння службо́вих обов’я́зків. • При подписании этого условия – при підписа́нні ціє́ї умо́ви, під час підписа́ння ціє́ї умо́ви. • При заключении договора – при зго́ді. [При зго́ді були́ лю́ди (Кам’ян.)]. • При обыске найдено – під час тру́су зна́йдено. • При одной мысли об этом – на саму́ зга́дку про це. • При этом известии – на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! – хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю зві́стку (Свидн.)]. • При первом слове – на пе́ршому сло́ві. • При этом слове, при этих словах – на цім сло́ві, на цих слова́х. [На сім сло́ві чу́ю – торохтя́ть коле́са (Кониськ.)]. • При этом слове он вздрогнул – на цім сло́ві він здригну́вся. • При первом же вопросе он смешался – на пе́ршому-ж пи́танні він збенте́жився, сплу́тався. • При звуке его голоса – з зву́ком його́ го́лоса. • При малейшем шуме, шорохе – на найме́нший шум, ше́лест. • При каждом вздохе – за ко́жним по́дихом. [Той пил набива́всь у ні́здрі за ко́жним по́дихом (Крим.)]. • При первом случае, который мне представится – при пе́ршій наго́ді, з пе́ршою наго́дою, що ма́тиму, що мені́ тра́питься. • При всяком случае – при ко́жній наго́ді, ко́жної наго́ди. • При случае поговорите с ним о моём деле – як бу́де наго́да, при наго́ді поговорі́ть з ним про мою́ спра́ву (в мої́й спра́ві). • Я вспомню об этом при случае – я згада́ю про це при наго́ді. • При гробовом молчании – при моги́льній ти́ші, під моги́льну ти́шу. • При громких криках толпы – під голосні́ ви́гуки на́товпу. • При помощи, см. По́мощь. • Быть при оружии – бу́ти при збро́ї. • Быть при деньгах – бу́ти при гро́шах. • При скорости 30 вёрст в час – при ско́рості 30 версто́в у (на) годи́ну. • Длина окружности при радиусе равном… – довжина́ о́кругу при ра́діусі рі́вному… • При температуре в 100 градусов – при температу́рі в 100 гра́дусів, під температу́ру в 100 гра́дусів. • При давлении в 740 милиметров – при ти́сненні (під ти́сненням) в 740 міліме́трів. • При прочих равных условиях – (по)при и́нших одна́кових умо́вах, за и́ншими одна́ковими умо́вами. • При такой жизни – по тако́му життю́. [Що-дня́ то в ка́рти гра́ли, то пісеньо́к співа́ли. Не га́дки на́шій па́нії по тако́му життю́ (М. Вовч.)]. • При таких заработках можно хорошо жить – по таки́х заробі́тках мо́жна до́бре жи́ти. • При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства – (по)при всіх свої́х чима́лих ва́дах, твір цей ма́є і безсумні́вні ва́ртості. • При этих, при таких обстоятельствах, условиях – за цих, за таки́х обста́вин, умов, за ци́ми, за таки́ми обста́винами, умо́вами, по цих, по таки́х обста́винах, умо́вах. [Ле́гко зрозумі́ти, як почува́ло себе́ украї́нське письме́нство за таки́х обста́вин (Єфр.)]. • При тех или иных исторических обстоятельствах – за тих чи и́нших істори́чних обста́вин (Єфр.), за ти́ми чи и́ншими істори́чними обста́винами, по тих чи и́нших істори́чних обста́винах. • При всём своём уме он был обманут – з усім свої́м ро́зумом він був оду́рений. • При всём том – з усі́м тим. • Прилагаемое при сем письмо – дода́ний до цьо́го лист. • Лежать, находиться при смерти – лежа́ти, бу́ти при смерті́, на смерті́, (образно) стоя́ти на бо́жій доро́зі. [На смерті́ побива́всь ці́лу ніч (Черк.)].

II. Проводи́ть, провести́ или прове́сть – 1) кого куда, к кому, через что – прово́дити, прове́сти́ кого́ до ко́го, від ко́го (напр. від соба́к), (перевесть) перево́дити, переве́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити кого́ через що, чим; (дело) прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти (спра́ву де, через що); (судно) ве́сти́, переве́сти́, проводи́ти, прове́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити (судно́). [Прові́в його́ через ха́ту. Прові́в повста́нців яра́ми в село́. Перепрова́див їх через кордо́н, через го́ри. Прове́сти (переве́сти) спра́ву в комі́сії, через комі́сію. Я веду́ цього́ ду́ба через поро́ги (Катериносл.). Ло́цман, що прово́дить байдаки́ (Грінч.)]. • Пленных -вели́ в лагерь – полоне́них спрова́дили до та́бору. • -ди́те меня к секретарю – проведі́ть (заведі́ть) мене́ до секретаря́; 2) что – (черту) прово́дити, прове́сти́ (ри́су), (дорогу) проклада́ти, прокла́сти доро́гу (ко́лію) (см. Прокла́дывать); (воду, электричество и т. п.) прово́дити, прове́сти́ (во́ду, еле́ктрику і т. п.); (тепло, звук) прово́дити, прове́сти́, перепуска́ти, перепу́стити (тепло́, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти́ що (вибо́ри, за́ходи); (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що. [Переве́сти в окру́зі вибо́ри до сільра́д. Радя́нська вла́да перевела́ по́вне соція́льне забезпе́чення всіх трудя́щих (Азб. Ком.)]. • -ди́ть, -сти́ в жизнь что-л. – прово́дити, прове́сти́ в життя́, заво́дити, заве́сти́ в життя́, (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що в життя́, справди́ти що. • -ди́ть роль – прово́дити, прове́сти́ ро́лю чию́, кого́. • -вести собрание, заседание, урок – прове́сти́, засі́дання, збо́ри, ле́кцію. • -ди́ть мысль, идеи – прово́дити ду́мку, іде́ї. • -вести́ телефон, телеграф – прове́сти́ телефо́н, телегра́ф. • -ди́ть границу – кла́сти, покла́сти, прово́дити, прове́сти́ межу́, (политич.) кордо́н. • -води́ть, -вести́ межу вокруг чего – обмежо́вувати и обме́жувати, обмежува́ти и обме́жити що. • -вести́ канал – прово́дити, прове́сти́ кана́л; 3) (дотрагиваться) прово́дити, прове́сти́, (поводить) пово́дити, пове́сти́ чим по чо́му, (с целью убедиться в чём-л.) гляді́ти, погляді́ти, (гал.) смотри́ти, посмотри́ти чим (напр. руко́ю, доло́нею) по чо́му. [Вона́ провела́ рукою по чолі́ (Л. Укр.). Руко́ю пово́дить по ло́бові (Квітка). Посмотри́в доло́нею по го́лих гру́дях (Стеф.)]; 4) (время) ба́вити, проба́вити (час), ба́витися, проба́витися, прово́дити, прове́сти́ (час); (прожить, пробыть) перебува́ти, перебу́ти, пробува́ти, пробу́ти (час). [Неспокі́йну ніч перебуло́ місте́чко перед свя́том (Коцюб.). Немину́че тре́ба перебу́ти лі́то де на селі́ (Кониськ.). Скі́льки ча́су ви перебу́ли в доро́зі?]. • Как -дите время? – як прово́дите, ба́вите час? як мина́є вам час? • Вечер -ли мы весело – ве́чір перебули́ ми ве́село. • В гостях -ли время приятно – в гостя́х час звели́ га́рно. • Где вы -ли праздники? – де ви перебу́ли свя́та? • Я -вё́л день в библиотеке – я перебу́в день у бібліоте́ці (книгозбі́рні). • Больной -вё́л ночь покойно – хво́рий перебу́в ніч до́бре, ніч хво́рому до́бре мину́ла. • -ди́ть время в чём – прово́дити, прове́сти́ час у чому́, ужива́ти, ужи́ти час на що. • -ди́ть время в трудах – прово́дити час за пра́цею. • -ди́ть время в пьянстве, в кабаке – перево́дити час на пия́тику, виси́джувати, (образно) днюва́ти й ночува́ти в шинку́ (в ко́рчмі). • Он -дит все дни на улице, на реке – він увесьде́нечки на ву́лиці, на рі́чці (перебува́є). • -ди́ть, -сти́ время непродуктивно – марнува́ти, змарнува́ти час, перево́дити, переве́сти́ час ма́рно. • -вести́ лето, зиму – перебу́ти лі́то, зи́му, перелі́тувати, перезимува́ти де. • -ди́ть праздник – святкува́ти, відсвяткува́ти, пересвяткува́ти, (святки, сопряжённые с ритуалом) спрова́джувати, опрова́[о]ди́ти свя́то. [Опрова́дили свя́то як годи́ться]. • -ди́ть время с кем – прово́дити час з ким; ба́витися з ким. • -ди́ть время в балах – балюва́ти; в праздности – святкува́ти, гуля́ти, згуля́ти, ледарюва́ти; си́дні справля́ти, виле́жуватися, (насм.) бімбува́ти. [І часи́ночки не згуля́є; усе́ в робо́ті (М. Грінч.). Вони́ святкува́ти лю́блять, а робо́та сама́ нія́к не хо́че роби́тися. Бімбу́є, як жид у ша́баш (Київщ.)]; 5) кого – (обманывать) підво́дити, підве́сти́ (подвести), зво́дити, зве́сти́, о(б)ду́рювати, о(б)дури́ти, ошу́кувати, ошука́ти, (хитростью) схитри́ти, охитрува́ти кого́; см. Обма́нывать; (водить, длить время) води́ти, волово́дити кого́. [Пропади́ ти лу́чче сам, що нас усі́х підві́в (Рудч.). Він стари́й як світ, його́ не зведе́ш (Коцюб.). Та мене́ то не схитри́ти: зна́ю, чого́ хо́че (Рудан.). О, що-ж роби́ти, щоб і смерть саму́ перемогти́, і до́лю одури́ти (Самійл.)]. • Суд -ди́л его с год, да ничего не сделал – суд води́в (волово́див) його́ з рік, та нічо́го не зроби́в. • Этого не -дё́шь – цьо́го не зведе́ш, не о(б)дури́ш, не підду́риш и т. д. В другой раз меня не -ду́т – удру́ге ме́не не ошука́ють, не обду́рять, не підма́нять. Проведё́нный – 1) прове́дений, переве́дений, перепрова́джений через що, до ко́го; 2) прове́дений, прокла́дений; переве́дений; 3) (о времени) прове́дений, перебу́тий, пробу́тий, ужи́тий на що, (непродуктивно) змарно́ваний, (в праздности) згу́ляний; (о празднике, торжестве) відсвятко́ваний, пересвятко́ваний, опрова́джений. [Де́в’ять мі́сяців, пробу́тих у тюрмі́, були́ для ме́не торту́рою (Франко)]; 4) (обманутый) підве́дений, зве́дений, обду́рений, підду́рений, ошу́каний, охитро́ваний.

Проси́ть, попроси́ть – 1) (кого, чего, у кого) проси́ти (про́шу, диал. просю́), попроси́ти, проха́ти (-ха́ю), попроха́ти кого́, у ко́го чого́, (кого о ком, о чём, у кого, чего) кого́ за ко́го, про що, в ко́го чого́, (гал.) о що (чего, о чём), проха́тися, попроха́тися в ко́го (кого), (молить) блага́ти кого́, чого́, кого́ за ко́го, в ко́го чого́, (гал. о що), (многих: одного за другим) перепроси́ти, перепроха́ти (усі́х). [І Го́спода про́сить, щоб посла́в він дощі́ вночі́ і дрі́бнії ро́си (Шевч.). У люде́й просі́те (Рудан.). Проси́в о ра́ду (Франко) (литер. форма: проси́в ра́ди (совета)). Зібра́в Тара́с козаче́ньків пора́ди проха́ти (Шевч.). Лю́ди проха́ли дощу́ (Коцюб.). Як тому́ не да́ти, хто вмі́є проха́ти (Номис). Я ще в них хо́чу проха́тись, чи не заступи́лись-би вони́ за ме́не (Квітка). Пані-ма́тку до сво́го до́му блага́є (Метл.). Бо́га за них блага́є, щоб дав їм до́лю щасли́ву (Васальч.)]. • -си́ть кого о чём-л. – проси́ти, проха́ти, блага́ти в ко́го чого́. [Проха́в (блага́в) у його́ поряту́нку]. • -си́ть о помиловании – проха́ти поми́лування. • Я -си́л его об этом – я проха́в його́ про це. • Я -сил за вас (о вас) секретаря – я проха́в за вас секретаря́. • -си́ть помощи, о помощи – проха́ти, блага́ти по́мочи, (и реже) блага́ти на по́міч. • -шу́ садиться – про́шу сіда́ти. • -си́ть извинения у кого – проха́ти проба́чення в кого́, перепро́шувати, перепро́хувати кого́. • -си́ть прощения – перепро́шувати и перепроша́ти, перепро́хувати кого́. • -си́ть снисхождения – проси́ти, проха́ти ла́ски в ко́го. • -си́ть позволения – пита́тися до́зволу, проха́ти до́зволу, про до́звіл у кого. • -си́ть слова, совета – проха́ти (проси́ти) сло́ва, ра́ди (пора́ди) в ко́го. • Милости -сим (пожалуйте) – про́симо. • Осмелюсь -си́ть вас об одолжении – насмі́люсь (зва́жусь) проха́ти вас про ла́ску. • -сим пожаловать к нам, к столу – про́симо (проха́ємо) до нас, про́симо завіта́ти до нас, про́симо до сто́лу. • -сить (цену) – пра́вити, оконч. запра́вити. [Тепе́р ви з нас пра́вите со́рок карбо́ванців (Кримськ.)]. • -си́ть милостыни – проси́ти ми́лостині; 2) (ходить по миру) проси́ти, же́брати и жебрува́ти, жебра́чити в ко́го, старцюва́ти, ходи́ти з до́вгою руко́ю. [Ходи́в і же́брав у воякі́в (Л. Укр.)]. • -сить Христа ради – проси́ти Христа́ ра́ди; 3) на кого – позива́ти кого́ (до су́ду), ска́ржитися на ко́го (в суд); см. Жа́ловаться. • Про́шенный – про́шений, про́ханий. [Про́ханий кусо́к го́рло дере́ (Номис)].

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Быть – бути, існувати, перебувати; (быть чем) бути за кого Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда еще и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься.; • будем бдительны! – будьмо пильні; • будем готовы! – будьмо готові (напоготові)!; • будем здоровы! – будьмо здорові!, будьмо!; • будем знакомы! – будьмо знайомі!, познайомимося! (зазнайомимося!); • будет (вам)! – годі; буде!; доволі!; досить!; • будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято (Пр.); буде й на нашій вулиці свято (Пр.); і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце (Пр.); колись і на нас сонечко гляне (Пр.); колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде (Пр.); діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині (Пр.); • будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…, буде по-моєму, по-твоєму…; • будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе); • будет тебе! будет вам! – буде тобі!; буде вам!; знатимеш!; знатимете!; матимешся!; матиметеся!, начувайся!; начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!; • будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Пр.); солодкого проглинуть, гіркого проплюють (Пр.); хто стається медом, того мухи з’їдять (Пр.); будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть) (Пр.); • буду делать, писать, петь… – робитиму, писатиму, співатиму…; • будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві, зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку, коли (якщо) ласка твоя, ваша, (разг.) спасибі тобі, спасибі вам; • будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте, (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові, щасливо; • будь он…, он бы… – якби (коли б) він був, він би; • будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша, будь ласка (будьте ласкаві); • будь то… или… – чи то… чи…; хай то… чи…; • будьте уверены – будьте певні, майте певність; • будь что будет, была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде, що буде; хай (най) ся діє воля Божа; хай (най) діється (буде), що хоче; або пан, або пропав (Пр.); страхи́ не ляхи́; або здобути, або дома не бути (Пр.); раз козі смерть (Пр.); куць виграв, куць програв (Пр.); де наше не пропадало; • была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде (Пр.); кому кого у надобі, той того найде у кадовбі (Пр.); що по надобі, то найдеш і в кадобі (Пр.); • была бы шея, а ярмо (хомут) найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться) (Пр.); аби шия, а хомут буде (Пр.); аби пшоно — каша буде (Пр.); аби голова, а шолуді будуть (Пр.); аби корито, собаки будуть (Пр.); аби болото, а жаби будуть (Пр.); аби хліб, а зуби будуть (найдуться) (Пр.); аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Пр.); аби побрязкачі, послухачі будуть (Пр.); аби люди, а піп буде (Пр.); на мої руки найду усюди муки (Пр.); • был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився (Пр.); був мед, та гості попили (Пр.); було діло, та полетіло (Пр.); був колись горіх, а тепер свистун (Пр.); був волом, та став козлом (Пр.); був лісничим, а тепер нічим (Пр.); був голосо́к, та по́зички з’їли; перевівся ні на що; перевівся на пси (на руді миші); • было бы о чём жалеть – було б за чим шкодувати (жаліти); • было да сплыло – було та загуло; було та за водою пішло; • был таков – зник; • быть беде – без біди тут не обійдеться, начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха; • быть без души от кого – всією душею упадати коло кого, дух за ким ронити, палко любити кого; • быть благорозумным – мати розум; • быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким, тримати спілку з ким, спілкувати з ким; • быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (лагоді, згоді, ладу), добре тривати з ким, бути (жити) не в ладу (не в злагоді, не в лагоді, не в згоді) з ким, не ладнати з ким, незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким; • быть в новость кому – бути за новину кому; • быть в обиходе – бути в ужитку; • быть во главе – на чолі бути (стояти), перед вести; • быть в обиде на кого – ображатися на кого; • быть в ответе за что – відповідати за що; • быть в сборе – зібратися, бути вкупі; • быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись), здужати (здолати), мати змогу (силу), примогти; бути спроможним (здатним); • быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким, посваритися з ким, (образн.) розбити глек із ким; • быть вынужденным – мусити; бути приневоленим; • быть годным к чему – надатися, надаватися до чого; • быть действительным – (офиц.-дел.) мати силу; • быть довольным чем – бути задоволеним із чого; • быть забытым – піти в непам’ять; • быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого; • быть известным под названием – бути відомим під назвою; • быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити; • быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим, (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити; • быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому; • быть может, может быть – може бути; бува; часом; може; можливо; мабуть; • быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою, бути подружжям, бути в парі (до пари); • быть на виду, на глазах – перед очима бути; • быть напечатанным – вийти друком; • быть на примете – бути на оці; • быть начеку, быть осторожным – матися на бачності; бути наготові (насторожі), пильнувати, бути обережним; • быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону; • быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!; • быть ни при чем – бути ні до чого, не мати нічого спільного з чим; • быть непричастным – бути, лишатися в боці; • быть нужным – бути в знадобі; • быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним; • быть полезным кому – у пригоді стати кому; • быть позади всех – пасти задніх; • быть по сему! – хай так буде!; так має бути!; нехай так!; • быть после кого – постати по кому; • быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого; • быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути, не переводитися; • быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого; • быть расположенным к кому – бути прихильним до кого; • быть сведущим в чем – знатися на чому; • быть секретарем, учителем и т. п. – секретарювати, учителювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.; • быть считанным – під рахунком, на обліку бути; • быть тактичным – знатися на речах; • быть угрожающим – погрожувати; • быть чем, в качестве чего (свидетеля, учителя и т.п.) – бути за що (за свідка, за вчителя тощо); • всё может быть – усе може статися, все може бути; • да будет! – хай (най) буде!; • должно быть (вероятно, наверное) – мабуть; певно; мабуть чи не…; повинно (мусить бути); • и был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав); • и не было никогда – нема й заводу; • как быть? – що робити? як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати?; • как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было – хоч що було (буде); хай там що; хай там як; хоч би що там було; будь-що-будь; • как не быть – як (це, так, то) не бути; • как быть человек – як слід людина; • каков бы ни был – хоч би який був; • какой (где, когда) бы то ни было – будь-який (будь-де, будь-коли); • кто бы ни был – хоч би хто був, хто б не був; • может быть – може; • надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть, може, [десь] певно, либонь, мабуть чи не; десь (десь-то); (зап.) відай; • не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь відвертий (Пр.); • не будь я (пусть я не буду) – [не] хай я не буду; • не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…; • не было и близко – не було й зроду; • не знает, как ему быть – не знає що йому робити (діяти, чинити), (образн.) не зна, на яку (котру) ступити; • не может быть удовлетворено – не можна задовольнити; • не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні (Пр.); або буде, або й ні (Пр.); • не тут то было – та ба, годі; • одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде; • он должно быть ходил туда – він мабуть чи не ходив туди; • пока ещё что будет – поки там ще до чого дійдеться; • стало быть – отже, значить, виходить, отож; • так и быть – [не]хай [і] так, так тому й бути, гаразд (добре), сількісь, (устар.) іносе; • хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д. – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) тощо; • чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться (Пр.); що суджено, то не розгуджено (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день буде (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.); що має утонути, то не увисне (Пр.); що має висіти, то не утоне (Пр.); лихая доля і під землею надибає (Пр.); • чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!, щоб твого й духу [тут] не було; щоб тебе тут не було!; • что будет, то будет – що буде, те (то) й буде; • что с вами было вчера? – що з вами було (трапилося, скоїлося, сталося) вчора? [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Б.Грінченко). Коли б змогтись та ще поволоктись (Пр.). Приміг би – в ложці води втопив (Пр.). Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А.Кримський). З роботи ніколи не вилазить (Сл. Гр.). Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною (Л.Мартович). «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав (І.Котляревський). Кімната правила за кабінет (АС). — Ну що ж, Санчо,— промовив Дон Кіхот,— даруй мені на цім слові, але скажу тобі, що дурень єси, та й годі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Родину непокоїли його тодішні приятелі; за кращих товаришів Зенонові правили цирульник Жан Меєрс — чоловік удатний для пускання застояної крові чи різьблення чогось із дерева, але заразом підозрюваний у розтині трупів, а також Колас Геель, хвальк й дебошир, із яким отрок не одну годину провів за збиранням коліщаток і шківів, замість присвячувати час молитвам і навчанню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Одержавши гроші, переслідувачі кинулися на пошуки. Хоч Фатме та Ягос усього цього не знали, та малися на бачності (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Фред налив. — Ну, то будьмо ж, Валентине! — Будьмо, Роббі! — Правда ж, чудесне це слово: «Будьмо!» — Найкраще з усіх слів! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Бути за розумного зовсім не важко: треба уникати труднощів, обходити перешкоди та іншим носа втирати за допомогою словника. Люди ж дурні, як гуси, а нетямущі, як коропи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). — Любий, я вагітна. — А ти до лікаря ходила? — А він то тут до чого?]

Замполит – (заместитель командира по политической части, рус.) замполіт. [Весна. Неділя. Наш батальйон вишикувався на плацу. Монолог замполіта був прямий, як халяви його чобіт (Василь Дениско). Його замполіт, низькорослий колобок капітан Хорошеєв був однолюбом. Він порав тільки дружину секретаря парткому (Едуард Зайцев). Інколи прокидалося і починало непотрібно ворушитися сумління, недобитий внутрішній замполіт триндів про якісь ідеї, громадянський обов’язок, суспільну позицію, Україну… (В.Кожелянко). 1. Замполіт: — Ну і як так вийшло, товариші курсанти, що ви запізнилися з поверненням на 2 години? — Та ми в оперу ходили, товаришу підполковнику. — Це ж треба було так нажертися, щоб аж в оперу попасти! 2. Частина без замполіта, як село без дурня].

Коммунист, коммунистка – комуніст, комуністка, (презр.) комуняка, (насмешл.) комік. [Це погана людина, комуніст якийсь (Т.Шевченко). Я перестав бути комуністом, навіть попри те, що майже все своє життя захищав цю доктрину (Петро Григоренко). У кожному разі я з задоволенням підняв келих за те, щоб усіх комуняк врешті-решт трафив шляк. Цей подумки проказаний тост мені так припав до вподоби, що я його виголосив подумки ще кілька разів, аж поки мені не стало по цимбалах, є ті комуністи, чи їх нема (Ю.Винничук). — Обирався секретарем різних партбюро. Пильний. Принциповий. Непримиренний. Позбавлений будь-яких моральних принципів. Словом, типовий комуніст… точніш, комуняка, як про таких завжди говорилось в народі (Л.Кононович). До граничного цинізму українських комуняк в усьому, що стосується обслуговування інтересів олігархів під знаменами боротьбы проти олігархів, всі вже давно звикли. Безсоромна пристрасть «захисників пролетаріату» до палаців і зневага до хиж у власному вжитку теж уже давно нікого не дивує… «Хочеш бути стотиною — будь нею!», — наче говорить своїм адептам похітливий прищур Владіміра Ільїча з портрета на стіні кабінету, і «коміки» тут же пускаються (Роксолана Цьом). Українські комуністи — як морські свинки: вони ані українські, ані комуністи (Ярослав Грицак). Руді мурахи, скоро лише відчули в хижі дух нових консервів, виставили навколо відкритої бляшанки варту. Якби раптом на їхній стежці поставити ще одну почату банку раґу, вони, певне, вдерлися б до хижі всім своїм мурашиним племенем. Чи ж є ще в світі ревніші комуністи? Вони й іспанця з’їли б (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Зрозуміло, ці люди — вони ж комуністи. Вибач, Надіє. Я знаю, що ти скажеш. Але вони завжди мали все, що хотіли, всякі товари, всякі привілеї, а тепер, як уже не можуть обдирати свою країну, вони хочуть перебратися сюди й обдирати нашу (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). — Андрію,— хвилюючись, сказала дружина,— скажи мені як комуніст комуністу: може, в тебе нездорові настрої? (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). — Та як ви смієте? — багровіючи, підвищив голос Єрмолкін. — Як ви смієте пропонувати мені таке паскудство? Я комуніст! — додав він і вдарив себе кулаком у запалі груди. <…> — А-а, комуніст, — скривилася дівиця. — Сказав би, що не стоїть, а то — комуніст, комуніст. Давити таких комуністів треба! — закричала вона раптом верескливо (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). Історія багато чого пробачить комуністам, але назавжди припне їх до ганебного стовпа за пригнічення людського духу (Милован Джилас). Перед боєм: — Якщо я загину, прошу вважати мене комуністом. — А як ні? — А як ні, то ні].

Комсомольский – комсомольський. [Тут суцільні пустелі, тут золото й хліб, темношкірі мулатки — безсоромні і хтиві, перетравлюють спирт майже так, як і флірт, сторожкі амазонки сухої землі п’ють горілку і членствують в комсомольськім активі (С.Жадан). …ти втомилась не бути в цьому світі, втомилась волікти додому в зубах спрагло виссані з нього згустки краси й радісно лементувати: «Адіть, дивіться!» — але вдома, в твоїй бідній забембаній країні — країні урядовців в обвислих штанях і всіяних лупою піджаках, оплилих письменників, зугарних читати лиш одною мовою <…>, і бистрооких, жучкуватих бізнесовців із навичками колишніх комсомольських секретарів… (О.Забужко). Ще з тих часів, коли починав кар’єру службою в райкомі комсомолу в ролі — що було, то було — звичайної шестірки. Чого лише не доводилося робити! І чистити взуття секретарям райкому, і мити їхнє блювотиння в службових кабінетах після кожної пиятики, і возити на аборти дівчат-співробітниць, які не мали права відмовляти, коли старшому нада. Не було, здається, такої гиготи, яку би не мусив виконувати молодий співробітник таваріщ Ґіца на терені служіння комсомольському апарату (В.Кожелянко). Можна бути комсомольцем, масовіком-затєйніком, а потім вийти на екрани телевізорів у дорогому костюмі і обіцяти країні золоті гори. Але результат усе одно буде комсомольський — тобто недороблений (Ю.Винничук)].

Обстановка – обстава, обстанова, оточення, умови, становище, стан, ситуація, (обстоятельства) обставини: • благоприятная обстановка – сприятливі умови (обставини); • в обстановке полной секретности – в умовах цілковитої таємності; • в мирной обстановке – в умовах миру; • дестабилизация обстановки – дестабілізація становища; • жить при неблагоприятной обстановке – жити в несприятливих умовах (обставинах, оточенні); • международная обстановка – міжнародний стан; • неблагоприятная обстановка – несприятливі умови (обставини); • обстановка квартиры – обстава квартири; • окружающая, внешняя, домашняя обстановка – наокружні, зверхні, хатні обставини, оточення, довкілля, довкружжя; • оперативная обстановка – оперативні обставини; • при такой обстановке – за таких обставин (умов), у таких умовах; • смена обстановки – зміна обстанови (умов, обставин); • совместная жизнь при такой обстановке была ужасна – спільне життя за таких обставин жахливе було. [Перед моїми очима встала вся обстава давніх дідових покоїв (І.Нечуй-Левицький). Вона знала, що Балабуха не жвавий в розмові, й попросила його в садок, де сподівалась почути при поетичній обставі те слово, котрого вона вже ждала двадцять три роки з половиною (І.Нечуй-Левицький). Життя ламало тільки обстанову навколо мене (ну, і кості мої, як траплялось), а вдача моя, виробившись дуже рано, ніколи не мінялась та вже навряд чи й зміниться (Л.Українка). Обстанова хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку (В.Стефаник). Чути гомін. Помалу видніє. Виявляється частина за частиною обстанова картини (С.Васильченко). Зринала в пам’яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки: заквітчані сухим зіллям та рушниками ікони, стіл, засланий чистою скатертю (С.Васильченко). Ґава недовго розмовляв із Староміським, але весь час уважно придивлявся його хаті і всій домашній та родинній обстанові (І.Франко). Тепер уже йому здавалося, що це не іспити мучили його дома, але ціла вороницька обстанова. Те його ліжко, той садок з ямками, той лубин, той лісок — усе те були його вороги, що гризли його душу й сушили мозок (Л.Мартович). Світ розбурканих людей, що задихаються серед старих обставин (С.Єфремов). Але хлопець чекав її і якось цікавіше, ніж навіть уперше зайшовши, роздивлявся на обставу в кімнаті, що дала йому несподіваний притулок. Вона була убога та обстава, з ліжка, двох стільців, крісла та столика складаючись, не маючи навіть шафи, щоб дати місце повішеним на стіні й тканиною запнутим сукням. Але невідома дівчина, що мешкала в ній, створила з цих нужденних речей якусь принадну гармонію, зуміла надихнути жіночою грацією їхнє розташування, повити зачаруванням юності їхню лагідну простоту (В.Підмогильний). Саме під час нашої розмови почулися перші гарматні вибухи з боку Джугастри, потім кулеметні й рушничні стріли, — то москалі атакували Запорожців. За півгодини Марківка наповнювалася обозами різних частин. Обстанова змінилася, значно на гірше (М.Омелянович-Павленко). Заспокійливо торохтіли відра, що в них вибирали картоплю, — навіть якби зайнялася пожежа, то не зразу повірила б у це Маріка, — така була мирна обстава в селі (В.Міняйло). З плином літ йому вдалося уподібнити обставу казино до внутрішнього образу улюбленої ним кондитерської, порозставлявши по кутках мініатюрні столики і прикривши настільні лампи червонястими абажурами (Є.Горева, перекл. Й.Рота). — Уважай, щирий мій і вірний джуро, яка темна й невидна ця ніч, яка непевна тиша панує довкола, як глухо й тривожно шумотять ці дерева, як грізно бушує ця вода, що ми її шукаємо, ніби реве-спадає з височезних Місячних гір, як безугавно стукотить щось невідоме, бентежачи й терзаючи наш слух: всі ці обставини, разом узяті чи й кожна зосібна, здатні заронити ляк, острах і жах у груди самого Марса, не кажучи вже про тих, хто не звик до подібних пригод і небезпек, та все те, що я тобі щойно змалював, лише збадьорює і збуджує в мені духа і в серці моїм закипає палке жадання будь-що-будь піти назустріч сій небезпечній пригоді (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У меблях і хатньому начинні я не помітив вишуканости, і все ж обстава Лолиної квартири тішила око, видавалася мені після готелю приємна і стерпна (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Хоч ці дві кімнати були менші, ніж та, через яку ми ввійшли в бібліотеку (дійсно, та була семикутна, а ці дві — прямокутні), обстанова була такою ж: шафи з книжками, а посередині — стіл (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Він також хотів відгородитися від усього, нічого не бачити, власне, нічого не переживати, принаймні в прямому, звичному значенні цього слова: він не прагнув до зміни обстанови, не шукав нових вражень, розваг, відпочинку, а що стосується цього останнього, — відпочинку, — то Адріан часто сміявся з людей, які завжди відпочивають, засмагають і набувають сили, тільки невідомо для чого (Є.Попович, перекл. Т.Мана). Обстава тієї кімнати: два металеві ліжка, — односпальне, де спала мати, і двоспальне, на якому спали діти, між ними нічний столик, навпроти столика дзеркальна шафа (О.Жупанський, перекл. А.Камю). — Ви запевне, що народилися не в такій обставі. Мої батьки все перебудували (О.Жупанський, перекл. А.Камю). Я розпачливо хотів розчинитися в обставі — невидимо ковзати між предметами в китайському стилі, як риба між коралових рифів,— а проте, здавалося, я приваблював небажану увагу до себе сотні разів на день (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт). Попри обставу й обставини, я поснідав усмак, як ніколи. Гостро, по-прустівському, як після дози мескаліну, всотував кожен запах і смак цих ласощів. Голодний як вовк, я виїв усе, що було на таці, й до краплі допив каву (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Ніч. Сортувальна станція. Добре видно було обставу (Л.Кононович, перекл. Л.Ґію). Ґаскуань кинув тріски в піч і, позадкувавши, зачинив двері. Тоді засвітив гасову лампу на столі, став на коліна й запалив у печі вогонь, усім тілом відчуваючи, як Анна мовчки оцінює кімнату з її вбогою обстановою (В.Панченко, перекл. Е.Катон)].

Ожирение – ожиріння, зажиріння, розгладнення, (избыточный вес, ещё) надмірна вага, надвага, надмірна гладкість: • ожирение первой степени – ожиріння (зажиріння) першого ступеня; ожирение сердца – ожиріння (зажиріння) серця; • склонный к ожирению – схильний до ожиріння, схильний гладшати; • страдать ожирением – хворіти на ожиріння (зажиріння); • у него чрезмерное ожирение – у нього надмірне ожиріння (зажиріння, надвага, надмірна вага, надмірна гладкість), (уже) він надто розгладшав. [Головний начальник (Семен Якович) поправив свою краватку, мило усміхнувся й розвів руками: мовляв, не можу! Дякую, тисячу разів дякую за таке зворушливе довір’я, але — не можу! Він зрідка показував на своє горло, і присутні могли подумати, що справа в задусі (головний начальник теж страждав на зажиріння серця), але ці припущення (правда, їх і не було) одразу ж розвіяв секретар (М.Хвильовий). Діабет, хвороба серця, інсульт і рак товстої кишки — ось приклади тяжких наслідків ожиріння (А.Кам’янець, перекл. М.Кайку). Переїдання й неробство — безпосередні причини ожиріння, але живить пандемію ожиріння в ХХІ столітті розгнуздане споживацтво (Т.Цимбал, перекл. Е.Шел). 1. Знайдена причина ожиріння — дуже хочеться їсти. 2.  — Лікарю, поможіть. Мені потрібні ліки проти ожиріння! — Добре. Я вам прописую вугілля. — В порошках чи таблетках? — В мішках. Вагони будете ночами розвантажувати!].

Партийный – партійний. [А в газеті було про різні події, що відбуваються на волі, головне ж про з’їзд ВКП(б), що відбувся недавно, та про виступ Сталіна. Ціла його доповідь була надрукована, а в тій доповіді були таємничі слова про те, що «вороги народу пролізли в апарат НКВД й перебили чесних партійних і безпартійних большевиків». Люди захвилювалися. А потім почали сміятися і злословити. Лицемір’я цієї фрази вразило всіх після того, як всі знали напевно, що вказівки щодо мордування та нещадної поведінки з тими ж самими «чесними партійними й безпартійними большевиками» давалися секретарями обкомів, крайкомів та республіканських ЦК партії, а значить, — були відображенням генеральної лінії того самого Сталіна (І.Багряний). Багацько води втекло відтоді, як я покинув цю одороблувату червону кам’яницю, а й досі нудить мене від одного тільки спомину про його величезні аудиторії, в яких немов би на віки вічні завис їдкий чад марксизму-ленінізму з його теорією класової боротьби та партійністю літератури; й зараз мені сняться його похмурі темні галереї, де так і жди, що з-за рогу вискочить партійна почвара, озброєна госрою ідеологічною сокирою; і інші бачу кабінети, в яких, неначе тхори в норах, сидять партійні фюрери зі здоровезними вгодованими рилами і божевільними очима (Л.Кононович). Людинюк мовчки вийняв із холодильника тричвертьлітрову пляшку горілки Bodunoff і поклав на стіл. Сіли пити. Того дня у політичного діяча Григорія Маузера з партійним будівництвом не склалося. Бо, крім першого, пішли ще два Bodunoff’u. Назавтра він хворів і зміг повернутися до повноцінної партійної роботи щойно на третій день (В.Кожелянко). — Чи треба з хабарів платити партійні внески? — Якщо ви справжній комуніст, то треба].

Полюция – (лат.) полюція. [Сімнадцятилітній ліричний юнак, назвімо його Слава, вкладає римовані строфи, які списує до загального зошита і переховує в секретному місці під унітазним бачком. Вірші, як правило, носять назви, похідні від романтичних жіночих імен: «Аеліта», «Консуела», «Анготея», «Айседора», «Лоліта». Безперечно, що тут криється одна й та сама істота, переважно Люся або Нюся, однокласниця, котра й не здогадується про існування в природі таких речей, як сублімація. Настає день, коли юнак Слава потайки висилає вірші з жіночими йменнями, ці душевні полюції, на конкурс до московського інституту. З початком весни він вкривається прищами і ластовинням, і саме тоді з Москви надходить відповідь. Мліючи від нетерплячки, Слава розшматовує конверт і довідується, що успішно пройшов творчий конкурс (Ю.Андрухович). З травневих верлібрів, дощів і полюцій ми завжди виходимо якось миршаво (С.Жадан)].

Принимать, принять – 1) (включать в состав) приймати, прийняти; 2) (матем., техн.) (приобретать) набувати, набути, брати і набирати, набрати; 3) (матем., наук.) (условно допускать) брати, узяти; 4) (наук.) уживати, ужити: • дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе; душа не принимает чего (разг.) – душа не приймає чого, з душі верне що; • за кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маєте?; • не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу); • принимать за единицу – брати (узяти) за одиницю; • примем эту величину за единицу – приймімо, що ця величина – одиниця; домовимося (вважаймо), що ця величина буде за одиницю; • принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне; • принимать значение – приймати (набувати) значення; • принимать кого за кого – вважати, мати, визнавати кого за кого; • принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що; • принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого; • принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; враховувати що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що; • принимать, принять вправо, влево – брати, взяти праворуч, ліворуч; • принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що; • принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (иногда) ураховувати, урахувати що; (устар.) брати, узяти до рахуби що; • принимать, принять в шутку что –  брати, узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що; • принимать, принять что за чистую монету – брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за ширу правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за ширу правду; • принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що; • принимать, принять лекарство – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки; • принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (иногда напрямку); • принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що; • принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому; • принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого; • принимать, принять участие в ком – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким; • принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому; • принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…; • принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого; • принимать решение – вирішувати, ухвалювати, постановити що, покла́сти, ура́дити, прира́дити (що роби́ти); • принимать, принять роды – приймати, прийняти пологи (диал.) злоги, (устар.) родиво (родини); • принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію; • принять вид – набрати вигляду, прибрати вигляд; • принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що; • принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (иногда) покласти основою (підвалиною) що; • принять за правило – взяти за правило; • принять резолюцию – ухвалити резолюцію; • принять меры – вжити заходів; • принимая во внимание – беручи до уваги; • у меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися. [Треба було проїхати якусь милю битим Уманським шляхом, а потім на перехресті біля корчми взяти праворуч і гін троє проїхати на Вільшану путівцем, попід узліссям (М.Старицький). Село вкотре здивовано подивилося в бік їхньої з Михайлом хати: ніхто Матронки з черевом не видів, ні з ким вона про злоги не радилася, повитухи не кликали, а дитина плаче — аж надвір чути. І як той Михайло приймав пологи? І як пуп сам різав? Чого-чого, а такого незнання сільські молодиці пробачити не могли. Прийшла пора обертати Матронку язиками дужче (М.Матіос). Клайв сів, намацав нічник і винишпорив з-під часопису снодійне, яке зазвичай вважав за краще не вживати (Ольга Смольницька, перекл. І.Мак’юена). — Я боюся, що вона присниться. — Не присниться, якщо заживеш лікареву таблетку (О.Король, перекл. Ґ.Ґріна). Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від другого (Х.Ф.Ойтінґер). Сприймати бажане за дійсне — це і є секрет щастя].

Салями – (от итал.) салямі. [Стара фарбована відьма, призвичаєна до підслуховувань і нашіптувань, ласа на дурнички і подачки, котрі, втім, приймала не від усіх. Я, річ ясна, не належав до її улюбленців — червонопиких балагуристих комівояжерів, які твердо і впевнено відчиняють будь-які двері, бо торби їхні напхані салямі, коньяком, шампаном, парфумами, кондомами, злитками золота і плитками шоколаду — такі завжди знають, як дістати номер у переповненому готелі, як подзвонити з чужого телефону на інший континент, і який орган подразнити секретарці, щоб вона негайно пропустила до шефа (Ю.Іздрик). Глупота не рятує. З ослів роблять салямі (С.Є.Лєц)].

Сведение – відомість, повідомлення, (сообщение) звістка, інформація, (знание) знання: • доводить, довести до всеобщего сведения – доводити, довести (подавати, подати) до загального (до вселюдного) відома (до відома всіх); • доводить, довести до сведения кого – доводити, довести до відома чийого; подавати, подати до відома чийого; оповіщати, оповістити кого; сповіщати, сповістити кого, кому; з’ясовувати кому; • доходит, дошло до сведения чьего – доходить, дійшло (іноді дійшлося) до кого; доходить, дійшло до відома чийого (тільки докон. стало відомо кому); • ежемесячные сведения – щомісячні відомості; • к сведению – до відома; щоб знати; • к твоему, вашему сведению (в значении вводн. сл.) – до твого, вашого відома; щоб ти знав, щоб ви знали; • обладать большими сведениями – володіти великими знаннями; • оперативные сведения – оперативні відомості; • по имеющимся у нас сведениям – за наявними відомостями; за відомостями, що маємо (що в нас є); як нам відомо; • по нашим сведениям – за нашими відомостями; з наших даних; • по сведениям – за відомостями; з відомостей; • представить сведения – подати відомості; • принимать, принять к сведению – брати, узяти до відома (до уваги); (разг.) брати, узяти на розум (іноді на замітку); сведения о деятельности – відомості про діяльність; • сведущий в чем – знаю́чий на чому; знавець чого; • секретные сведения – таємні відомості; • сообщать сведения – повідомляти, подавати відомості; • удовлетворительные сведения – достатні відомості.

Сказывать, сказать – казати, сказати, мовити, промовляти, промовити, вимовляти, вимовити, висловлювати, висловити, відповідати, відповісти, виголошувати, виголосити, розповідати, розповісти, оповідати, оповісти: • всё, что можно сказать – усе, що можна сказати; • [да] и то сказать – та й те сказати; • достаточно сказать, что – досить (достатньо) сказати, що; • забегая вперед, следует сказать, что – забігаючи наперед, треба (потрібно, слід) сказати, що; • как сказать – як сказати, дивлячись по тому, як; побачимо; • короче сказать – коротко кажучи; • лучше (вернее, точнее) сказать – краще (точніше) сказати; • можно сказать – можна сказати; • не сказал ни слова – не сказав (не мовив) ні (і) слова; (сниж.) і губи не розтулив (не роззявив); • нечего сказать (ничего не скажешь) – нічого не скажеш; • нужно правду сказать – треба правду сказати; ніде правди діти; • по правде (по чести) сказать – сказати правду, правду (по правді) кажучи; • прежде чем сказать – перед тим, як сказати; перш ніж сказати; • скажем – скажімо, наприклад, приблизно, припустімо, припустимо; • скажешь курице, а она всей улице – секрет – далі базару не піде (Пр.); сказав кумі, а вона всій слободі (Пр.); скоро з воріт, а тут і ріт (Пр.); ніхто не знає, тільки дід, баба і ціла громада (Пр.); • скажи(те) на милость, скажи(те), пожалуйста – скажи, скажіть на Бога (на милість); скажи, будь ласка, скажіть, будьте ласкаві; ото [яке] диво; чи [ти] ба; диви-но; • сказав эти слова, он ушел – по цій мові він пішов; • сказал бы словечко, да волк недалечко – я б сказав, та огірки за пазухою (Пр.); я б сказав, та піч у хаті (Пр.); • сказал, как отрубил – сказав, як зав’язав (Пр.); сказав, як цвяхом (як гвіздком) прибив (Пр.); • сказал что-то несообразное – сказав щось неподібне (безглузде); нісенітницю якусь сказав; (образн. разг.) таке сказав, що ні пришити, ні прилатати; притулив горбатого до стіни; • сказано — сделано – сказано — зроблено; як сказав, так і зробив (учинив); • сказано — як зав’язано; • сказать в шутку – на сміх (на жарт, жартом, жартома) сказати; • сказать невпопад – не до ладу сказати; не до речи мова; (шутл.) утяти до гапликів; • сказать нечто – сказати дещо; • сказать складно, удачно, хорошо – до ладу (до ладу та до прикладу) сказати; • сказать с ударением – сказати з притиском; • смело (с уверенностью) можно сказать, что – можна сміливо (з певністю) сказати, що; • стыдно сказать – стидно (соромно) сказати; без сорома казка; • так сказать – мовляв, так би мовити, як говорять, як кажуть, сказати б, (иногда) сказав би; • чтобы не сказать больше – щоб не сказати більше; • что еще можно сказать – що ще можна сказати, що ще можна додати до сказаного, більше нічого сказати, більше нічого додати до сказаного.

Снаружи – зовні, ззовні, іззовні, зо́кола, знадвору; на зовнішній погляд, на погляд, з вигляду, з погляду; (под открытым небом) надво́рі. [Чіпці тепер ніколи дослухатись до всього того. Вкупі з матір’ю він день у день коло хати порається. Розкрив її, оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає, нове вставляє - ціле; нові крокви становить; околотом вшиває… (П.Мирний). Потім секретар познайомив його з молодиками, що сиділи на канапі й дійсно всі були письменниками, крім одного, що був тільки кур’єром, але зовні від них нічим не різнився (В.Підмогильний). Дрова палали височенним стосом, а чавуни, що їх аж шестеро округи. стояло, були не просто собі чавуни, а справжні баки, куди м’ясива і ціла ятка влізла б: поглинали вони в нутро своє туші баранячі, що зовні й не видно було, ніби то голубці які абощо (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Снобизм – (англ.) снобізм. [Снобізм був секретною пружиною всіх учинків владної, але вже корумпованої більшовицької верхівки, яка ще вчора жила в нужді, поневірялася в підпіллі й еміґрації, та раптом уляглася спати в ліжка гранд-дам царського вищого світу, порозсідалася в позолочених кріслах чиновників старої Росії, щоб виконувати  ті самі функції, які ще вчора виконувала царська знать (Ю.Педан, перекл. К.Малапарте). Весілля, як і похорон, надає прекрасну сцену для сімейних драм: тут є ритуали, є символічний одяг, є всі можливості для снобізму у всіх його видах (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Одна з найсерйозніших небезпек нашої доби охарактеризована видатним християнським есеїстом ХХ сторіччя К.С. Льюїсом як «хронологічний снобізм», що означає некритичне сприйняття чогось просто внаслідок його належності до інтелектуальної моди нашого часу (Сєрґей Авєрінцев)].

Телеса, шутл. – тілеса. [Чи може, то громадянський обов’язок не дає тобі забутися в розпусному акті, а вимагає, рішуче покинувши ці тілеса благословенні, бігти кудись, будити когось і несамовитим фальцетом кричати на півсвіту: «Демократія в небезпеці!»? (Ю.Андрухович). Дмитрові ковальські кулаки, з яких часом кепкували його дуже інтеліґентні товариші, три кулі з бравнінґа — одна в люстру пана Купчанки, господаря конспіративного помешкання, і дві — в тілеса секретних аґентів, а також довгі й прудкі ноги проклали йому шлях мимо румунської тюрми (В.Кожелянко). «Забембали», задлубали реклама, розрахована хіба що на дебілів, безголосі оголені тілеса, що стрибають під «фанеру», безперервні покази мод, кулінарних бряцалок, безкінечні, наче «тягнучка» на дорогах, одноманітні серіали (Людмила Стельмах). Коли на вручення «Британського поп-ідола» чи «Еммі» Леді Гага приходить в костюмі з м’яса — це ознака умілого піару, бо з такою впливовістю в шоу-бізнесі і з такими бабками Гага може ходити і гола, і в цераті, і навіть в мішку з-під бульби. Коли ж на вечір допомоги дітям-сиротам у Києві з’їжджаються дружини меценатів у леопьордових трико, натягнутих на 50-річні тілеса, і прикрашених діамантами, хутром і тими-таки бантиками, розумієш — це навіть не театр абсурду. Це капець (Лєнка Ленсон)].

Телефон – телефон: • висеть на телефоне (перен.) – стирчати (виснути) коло (біля) телефону; • вызов по телефону – виклик телефоном; • говорить, разговаривать по телефону – говорити, розмовляти телефоном; • связаться по телефону – зв’язатися телефоном. [Привід до сутички був вельми простий — звільнилась посада секретаря в журналі, і кожна група висунула свого кандидата. І от сталася справжня парламентська криза з перемовинами, зборами й змовами, дзвонили телефони, створювались і розпадались спільні фронти, ставлено вимоги, проваджено наступи й облоги за найкращими зразками стратегії. Так тривало місяць, всі були скривавлені, але ніхто не поступався (В.Підмогильний). Рано-вранці новобранці Розігнали мені сон: Вовченята-сіроманці, Мов якісь американці, Задзвонили в телефон (І.Багряний). Душа підіймається до вищої. Душа обчислює суму площ: минуле — майбутнє — живі і знищені — правда — поезія — атомний дощ. Дракон — Атлант — телефон — калина — віра — вірус — мільярди — нулі… Життя оперує безконечно малими. Ми всі поодинці — також малі (Л.Костенко). І знову безсоромно сітив повний місяць, і знову Пантелеймон Людинюк не мав спокою. Він телефоном викликав таксі, але ще не знав, до кого має їхати — до Ліни чи до Форнарини. Після такого скандального закінчення їхньої майданної ідилії він зрозумів, що таке шизофренія у всій красі (В.Кожелянко). — Хіба ж ви знаєте, що таке життя? Ви ж боїтеся своїх власних почуттів. Ви не пишете листів — ви розмовляєте телефоном, ви не мрієте, ви їдете з коханою у недільну подорож, ви розсудливі в коханні й нерозсудливі в політиці — жалюгідне плем’я (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Я мушу також тобі признатися, що трохи перевищив свої повноваження як твого юридичного опікуна, коли ми розмовляли телефоном, хоча, з огляду на обставини, я сподіваюся, ми мені пробачиш. Я тоді відчув, що справа пахне смаленим (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт). Він так і не навчився користуватися тим телефоном. Кнопки були замалі, інструкції — надто складні. — Старого пса новим трюкам… — зізнався він Берті. — Та й навіщо мені «завжди» з кимось зв’язуватися? (Я.Стріха, перекл. К.Аткінсон). 1. — Алло, це секс телефоном. Я виконаю усі ваші бажання… — Люсю, це я. Хліба додому купи. 2 Народ тепер, перш ніж допомогти людині в біді, спочатку знімає цю біду на телефон…].

Тушённый, тушёный – тушкований: • тушённое мясо – тушковане м’ясо. [В Карачали я сидів в ресторані «Вишуканий сад» під великою чинарою та їв приправлений чебрецем розкішний шашлик із тушкованими баклажанами (Олесь Кульчинський, перекл. О.Памука). Кім скучив за ласкавим дотиком м’якої грязюки між пальцями, йому набігав повен рот слини при згадці про баранину, тушковану з капустою на маслі, про рис, поцяткований запахущим кардамоном, і про рис із шафраном, часником і цибулею, про заборонені жирні солодощі з базару (Ю.Джугастрянська, перекл. Р.Кіплінґа). Що ж до Кановаса, який відав паперами, секретами і приватними справами свого хазяїна, — від нього на цю тему, як і на багато інших, почути можна було не більше, ніж від тушкованого язика з підливою (О.Лесько, перекл. А.Перес-Реверте)].

Учёный – 1) (сущ.) науковець, учений; 2) (прилаг.) науковий, учений; 3) (причаст.) учений: • не учи учёного – не вчи вченого [їсти хліба печеного]; не вчи тата дітей робити (Пр.); • учёная степень – науковий ступінь, (совет.) учений ступінь; • ученое исследование – наукова розвідка, наукове дослідження; • учёное общество – наукове товариство; • учёное сообщество – наукова спільнота; • учёный (гуманитарные дисциплины, общественные дисциплины, естественные дисциплины – гуманітарник, суспільник, природничник; • учёный секретарь – науковий секретар, секретар-науковець, (совет.) учений секретар; • учёный совет – наукова рада, (совет.) учена рада; • учёный человек – учена людина. [Учений, а кобили не запряже (Номис). А се справді перше говорив, що й хати нові поставлю у три віконця, а потім — то й старі розвалились! Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (М.Вовчок). — І дасть же Господь такий талан чоловікові, та от так і не вміє його шанувати, — одказала, зітхнувши, Христя. — Піди ж ти… І вчений, і розумний, та — ба! Паничі ним гордують, — як його з п’яницею водитися! Панянки — соромляться, бояться; одні купці за нього… Що ти з гріхом чоловічим поробиш? Такий уже його гріх! (П.Мирний). — Я вже не знаю, що далі й буде на світі. Які тепер парубки стали! Ой Господи! Вони, бач, вчені, в школі вчились. Вчені вони та недрюковані! — бідкався Филін (І.Нечуй-Левицький). І руки ті, не учені до зброї, Що досі так довірливо одкриті Шукали тільки дружньої руки, Тепер зводяться від судороги злості, — Чи вам байдуже про такі погрози? Уста, що солодко співали й вимовляли Солодкі речі або тихі жалі, Тепер шиплять від лютості, і голос Спотворився, неначе свист гадючий, — Що, як для вас жалом язик їх буде?.. (Л.Українка). Тюрма для божевільних! Добра штучка! Се вигадав один учений лікар і написав про те грубезну книгу, а наш король йому дав нагороду і вже тепер новий наказ готує, кого вважати треба божевільним, хто має «право на шпиталь довічний» (Л.Українка). — Я, бідний, невчений пастух, та обстав сильно за громадою. А що би то було, якби я був учений та й маючий господар (Л.Мартович). Та й робота у мене зовсім не за фахом. Заповідався на вченого, а фактично я ж навіть не інженер. Спеціаліст з комп’ютерної техніки, так це тепер називається, а насправді — їжджу на виклики, ремонтую комп’ютери по офісах і міністерствах, міняю диски, доставляю пам’ять. Словом, обслуговую клієнтів (Л.Костенко). Замість слова “науковець” ми вживаємо “вчений”, хоча багато науковців хоч і вчені, але нічого так і не навчені. Водночас слово “вчений” усталено вживають і замість “науковий” у сполученнях “вчений секретар”, “вчена рада”. Назви наших вчених звань (які чомусь співіснують із науковими ступенями, це вже стало звичним і нікого не дивує) (Ольга Кочерга). Питання про авторський копірайт чомусь анітрохи не збентежило українського академіка (і політика), ані, тим більше, не стурбувало його питання про копірайт перекладача — дарма що статтю Карозерса український «учений» передер аж ніяк не з ориґіналу (для цього треба було би знати англійську, чого серед українських «учених» майже не трапляється), а таки з російської версії, опублікованої в Інтернеті (М.Рябчук). — І ви маєте нахабство звинувачувати бідолашного доктора Стоуна в тому, що він звичайний злодій? Чоловіка, який має стільки наукових звань? (В.Шовкун, перекл. А.Кристі). Ці скромні допоміжні сили великого наукового пошуку перевершили в питаннях економії навіть наукового секретаря, хоч той славився скнарістю, навіть переграли його, використовуючи, наприклад, газ із анклавів, щоб готувати собі печеню, а також усілякі ще небезпечніші раґу (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Ні, ні, не вчи ученого їсти хліба печеного (Е.Хоменко, перекл. В.Фолкнера). Він не знає, як там у Берліні. Ґаус підвівся. Але в Ґеттінґені він ще не зустрів жодного молодого вченого, який би не був віслюком (В.Кам’янець, перекл. Д.Кельмана). Науковці мають звичку висміювати попередників, але рідко хто усвідомлює (така вже людська природа), що і їх висміюватимуть у (дуже недалекому) майбутньому (М.Климчук, перек. Н.Талеба). Науковці бувають двох видів — ті, що хочуть знати, не піклуючись, чи вважають їх знавцями інші, і ті, кого не хвилюють знання, але вкрай переймаються репутацією знавців (С.Батлер). В слові “учений” міститься тільки поняття про те, що когось багато вчили, але це ще не означає, що він чомусь навчився (Ґ.К.Ліхтенберґ). Розумні не бувають ученими, учені не бувають розумними (Лао Цзи). Якщо науковець не може пояснити восьмирічному хлопчику, чим він займається, то він шарлатан (К.Вонеґут). Науковець — не той, хто дає правильні відповіді, а хто ставить правильні питання (К.Леві-Строс). 1. Українські науковці виявили, що вже давно нічого не виявляли. 2. Досвідчений науковець — новачку: — Якщо на графіку дані не відповідають початковій гіпотезі, то роби лінії грубшими].

Юбка – 1) (одежда) спідниця; 2) (изолятора) острі́шок: • волочиться за юбками – волочитися за спідницями; • держаться за юбку чью (за бабью юбку) – триматися (держатися) спідниці (плахти, запаски) чиєї; триматися (держатися) за чию спідницю (плахту, запаску), триматися (держатися) жінчиної (жіночої) спідниці (плахти), триматися (держатися) за жінчину (жіночу) спідницю (плахту); жити за чиїм (жіночим, жінчиним) загадом, (давн. також) носити [чию, жінчину] плахту. [— Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Г.Квітка-Основ’яненко). Другі в плахтах та запасках, голови шовковими платками повив’язують, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила (П.Мирний). — А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Л.Українка). Переводила задуманий погляд на дочку. Відтак поправляла на ній намисто, обсмикувала сорочку, укладала складки спідниці (М.Коцюбинський). Його довга синя сукмана, руда на фалдах, вкривала ноги аж до землі, — наче спідниця (М.Коцюбинський). Тетяна прожогом, з рухами москаля в спідниці, кинулась одчиняти школу (М.Коцюбинський). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка). Я лиш про неї думав при зірницях, Мов про щасливий страшно гріх, І чув, як пристрасно спідниця шуміла щось про чари ніг (Т.Осьмачка). Іван носить плахту, а Настя булаву (Пр.). Біля печі вона, мов бранець, Слугувала під шурх спідниць, Віддавала дівочий рум’янець Чистоті смачних паляниць… (В.Симоненко). Там бій. Там смерть. Там зламано границі. Людей недохват. Ллється наша кров. А тут — погиб…. У вас ще на спідниці не перешили ваших коругов? — У вас, у нас. Ви Січ, а ми Полтава. У вас права, ми ж — охоронці права (Л.Костенко). Поприсідали верби у воді, стоїть у березі дівчаток зграйка і, видививши лози, миють ноги, високо підіткавши спідниці (В.Стус). — Прошу каву, — до нас наблизилася секретарка у короткій спідниці — і я раптом оцінив політ думки дизайнера цієї канапи. Недурний був чоловік, слово честі. Олесь теж оцінив цей політ і через це злегка зашарівся. Дівчина подивилася на нього скептично і обсмикнула поділ, наче там було що обсмикувати (брати Капранови). Ця спідниця снилася місцевим алкашам, яким насправді не так вже й хотілося її задерти, — їм цілком вистачало самих лише дражливих фантазій — звісно ж, за пляшкою, як водиться (М.Бриних). 1. Це — не спідниця, це — широкий пояс. 2. Чим коротша спідниця, тим більше недоліків вона приховує. 3. На прийомі у сексопатолога: — Лікарю, я не можу пройти повз жодну спідницю! — Ви молода людина, і це нормально. — Та їх у мене вже цілий гардероб!].

Подлый – 1) падлю́чий, падлю́чний, падлю́цький, пі́длий, підло́тний, ни́ций; 2) (стар. сословн. термин) посполи́тий, про́стий; 3) (низкого качества, устар.) пі́длий, нікче́мний; 4) (несчастный, убогий, устар.) мізерний: • делаться, сделаться подлым – спі́длюватися, спі́длитися, підліти, спідліти, падлю́читися, спадлю́читися; • подлое дело – безче́сна (ница, негідна) спра́ва; • сделавшийся подлым – спідлений, спідлілий; • становление подлым – спідління. [Поприво́зили найпідлі́шого кра́му (АС). В цім папірці стояло, що Бунчук, згідно з його попереднім щиросердним зізнанням, мав у спілці з Косіором убити члена ЦК ВКП(б) СССР, а тепер секретаря КП(б)У, товариша Микиту Хрущова. Даремно Бунчук опирався, не можучи розлучитися з такою прекрасною жар-птицею, яка несподівано влетіла йому до рук, — слідчий його «переконав», що було саме так, як написано ось в цьом папірці, а все попереднє — то була підла спроба обдурити органи революційної законності. І Бунчук підписав (І.Багряний). Найогидніші очі — порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші душі вельможні, Найпідліша — брехлива сльоза (В.Симоненко). Мов шашіль, точить думка підла: «Весь світ — марнота і мана, Шпана чи лицар — честь одна: Гризуться всі за пайку їдла! І відцурається жона, І друг продасть за копу срібла. Весь світ гармонії і світла Не вартий мерзлого лайна» (І.Світличний). На дні падлючої моєї істоти билася рваними кінцями думка, кінці якої не вдавалося звести докупи (О.Ульяненко). Сучасний Ірод, дрібний і підлий. І такі ж його слуги, дрібні і підлі (Л.Костенко). Пішло-поїхало, думав Дмитро, цікаво, якої нації цей підлий кельнер, занадто дурний як на жида, стоп, треба казати євреї, а не жиди, вони ж теж, курва дошка, союзнички, тобто не зовсім союзнички, а гей би співгромадяни, бо ж висловили лояльність до України і навіть послали один полк добровольців на Східній фронт у складі Українського війська. До речі, добре воюють (В.Кожелянко). Від падлючих російських куль в сиру землю лягають діти (Анастасія Дмитрук). — Та, мабуть, спідлений наш вік не годен тішитись тим добром, що зазнавали часи минулі, коли мандровані рицарі брали на себе повинність і обов’язок царства боронити, цноту дівочу захищати, сиріт недорослих спомагати, гордопишних поскромляти, а смиренномудрих винагороджати… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Тактичный – тактовний. [Дуже тактовний англієць повідомляє секретарці про її звільнення: Міс Джонс, ви так чудово виконуєте свої обов’язки, що я навіть не знаю, що б ми без вас робили. Але з понеділка ми все-таки спробуємо].

Читать – 1) читати, зачитувати; 2) (излагать, преподавать) викладати, читати: • приговор читался пять часов – присуд читано п’ять годин; • читать в университете физику – викладати в університеті фізику; • читать в чьей душе, в чьём сердце – читати в чиїй душі, в чиєму серці; • читать громко вслух – читати голосно, вголос; • читать лекцию – читати лекцію. [Вдень тут водять дітей з м’ячами та обручами, дихають свіжим повітрям стомлені урядовці і студенти читають у холодку мудрі книжки. Ввечері це обітована земля любові для покоївок, військових, юнаків та всіх тих, що не усвідомили ще переваг кімнатного кохання і його вигод (В.Підмогильний). Наша школа прищеплює дітям ненависть до читання взагалі, а особливо до читання української класики. Як це вдається — секрет, але діти, які ідуть до школи і хочуть навчитися читати, вийшовши зі школи, припиняють читати взагалі (брати Капранови). Сьогодні нарікають на те, що українці, мовляв, «розучилися читати». Але чи так вони вже й вміли? Не в останню чергу славнозвісна радянська «культура читання» ґрунтувалася на тому, що в тій країні більше особливо нічим було зайнятися. Книжка була дешевою та доступною, а інші життєві блага — в колосальному дефіциті. Книжка, по суті, заміняла життя, яке для абсолютної більшості радянських громадян складалося з монотонних щоденних ритуалів, такої собі «тюрми поліпшеного типу». Залишалося читати, жити позиченим життям. Із розпадом радянської системи відкрилося безліч інших можливостей, раніше недоступних, і відповідно, відсіявся отой «читач мимоволі» (О.Забужко). — Мене вчили: не читай усіх книжок, а читай тільки кращих. Читати треба тільки те, що вже оправдалося, що вже три покоління читає і тим тішиться. А не тільки щоб бути в курсі справи, що там вчора видрукували (Любомир Гузар). Коли звідкись утікають українці, книги — це остання річ. Ніколи не чув, щоб у нас книги рятували. Так, засновувалися університети, в еміграції — теж. Але це така есенційна річ — читати. І читати — то остання наша справа (Ю.Андрухович). Стендаль, який помер 1842 року, вважав, що його читатимуть лише у 1934-му. Він міг би докинути одне-два століття. Письменнику навіть не спало на думку засумніватися, чи тоді хтось іще вмітиме читати (А.Рєпа, перекл. Філіпа Солерса). Уміти читати — це жити в безупинному розшифруванні світу, історії та власного існування. Вміння читати — це свобода (А.Рєпа, перекл. Філіпа Солерса). — Я не знаю, звідки в нашої доньки такий характер. Думаю, від того, що вона читає багато. І нас попереджали про це черниці. А мій батько, царство йому небесне, казав: у той день, коли жінки навчаться читати й писати, світ стане з ніг на голову (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). — Але ж ти читаєш, ти сам визнав, — перейшов він до наступу. — Коли ж ти читаєш? — Ну, між запоями. Коли вже не в змозі встати, завжди читаю (Марія Чайковська, перекл. Кена Бруена). Будь-хто, хто надто багато читає і надто мало користується своїми мізками, набуває кепської звички багато думати і нічого не робити (А.Айнштайн). Люди перестають мислити, коли перестають читати (Д.Дідро). Читаймо, бо деградуємо].

Аккурат – акурат: • в аккурат – са́ме, точно, якра́з, акура́т, са́ме враз; • всё в аккурате – все гаразд, все як слід. [Вже повертаються хлопці додому, все в акурат, — заспокоїв Зіновій Петрович, а потім по-сорочи, як умів тільки він, зиркнув на неї (М.Стельмах). Ну, от і буде потяг, — сердито казав завідувач своєму секретареві, — якраз завтра вранці в губернії будемо, акурат на з’їзд (В.Підмогильний). «Процеси становлення громадянської самосвідомості» стартували в Росії акурат після «приєнання» Криму, що справило на цю громадянську самосвідомість ефект, подібний до того, який робить пачка дрожджів, кинута хуліганом у сільський туалет (І.Яковенко). Йшли ми тоді в одне село на розвідини і налетіли акурат на облаву (Ігор Пізнюк, перекл. Вєслава Мислівського)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

СЕКРЕТА́РЬ д-я рефере́нт [секретарь по нау́ке науко́вий рефере́нт]; секретарь по пре́ссе прес-секрета́р; быть секретарём секретарюва́ти.

СЕКРЕ́ТНИЧАТЬ, секретничающий що /мн. хто/ секре́тничає, охо́чий /зви́клий/ секре́тничати.

СЕКРЕ́ТНО ще конфіденці́йно, за закри́тими двери́ма, при закри́тих две́рях; СЕКРЕ́ТНЫЙ (клуб) підпі́льний і похідн..

БЫТЬ, быть без ума́ от кого умира́ти /пропада́ти/ за ким; быть в бе́дственном положе́нии бідува́ти; быть в долгу́ у кого заборгува́ти кому; быть в нереши́тельности те́ртися-м’я́тися; быть вне себя́ нетя́митися; быть нови́нкой бу́ти в новину́; быть впере́ди ве́сти́ пере́д; быть в употребле́нии вжива́тися, бу́ти в ужи́тку; быть вы́нужденным му́сити, му́сіти; быть вы́ше чего підне́стися над чим; быть действи́тельным юр. ма́ти си́лу; быть единомы́шленником фаміл. в одну́ ду́дку гра́ти, одни́м ду́хом ди́хати; быть ино́го мне́ния ма́ти і́ншу ду́мку; быть на краю́ ги́бели стоя́ти над прі́рвою; ходи́ти ко́ло сме́рти, зазира́ти сме́рті в о́чі; быть на уме́ бу́ти на думці; бу́ти до вподо́би, бу́ти до ми́слі; быть откры́тым (про двері) стоя́ти о́твором; быть по вку́су кому смакува́ти; быть учи́телем /секретарём, сто́ляро́м тощо/ учителюва́ти, секретарюва́ти, столярува́ти тощо/; что бы (там) ни́ было хай що бу́де; как бы там ни́ было як не є; была́ не была́ стра́хи́ не ля́хи́!, де на́ше не пропада́ло!, пан або́ пропа́в!; как и не́ было чего де те що й поді́лося; мне не́ с кем бы́ло я не мав з ким; бу́дет и на на́шей у́лице пра́здник і в на́ше віко́нце загля́не со́нце; и бу́дет ли? чи й бу́де?; бу́дет по-мо́ему ви́йде на моє́; бу́дет тебе́ /бу́дет Вам/ обе́д /приме́р тощо/ ма́тимеш /матимете/ обі́д /при́клад тощо/; бу́дет тебе́ хлопо́т ма́тимеш кло́піт; бу́дет тебе́! матимеш!; не я бу́ду хай мене́ вб’ють; будь здоро́в! 1. здоро́в (будь)!, 2. куди́ твоє́ ді́ло! я тобі да́м! [маши́на – будь здоров! маши́на – я тобі да́м!]; будь ты неладен! а западись, ти! не будь плох не розгуби́вшись; не будь упря́м, а будь прям не будь упе́ртий, а будь відве́ртий; будь то А или Б хай то бу́де А чи Б, фраз. це /то/ А чи Б [будь то ле́то и́ли зима́ літо це чи зима́]; будь то... будь то ще хоч... хоч [будь то брат будь то сын хоч брат хоч син]; бу́дьте любе́зны (сказать, принять тощо) (скажіть!, візьміть! тощо) з ла́ски своє́ї; что зна́чит быть кем що то бу́ти ким; бу́дучи фраз. бу́вши; бу́дущий майбу́тній, прийде́шній, уроч. гряду́щий, забут. буду́чий, (про віки) насту́пний, пото́мний, за́втрашній; бы́вший коли́шній, ОКРЕМА УВАГА; бывший до неда́внего вре́мени донеда́вній; ра́нее бывший коли́шній, що був коли́сь; бывший в употребле́нии вжи́ваний; бывший до настоя́щего вре́мени дотепе́рішній; бывший не у дел зві́льнений від справ; бывший тогда́ тоді́шній; ПРОБЫ́ТЬ ще бу́ти; пробывший = ОКРЕМА УВАГА

ВЕ́ДАТЬ (чим) ще керува́ти, ра́дити, верхово́дити над; ведать не ве́даю сном-ду́хом не зна́ю; ведающий 1. що керу́є тощо, заві́дувач, управи́тель, покли́каний керува́ти, 2. знающий; не знающий, несвідо́мий чого, образ. без жо́дної га́дки; не знающий жа́лости безжа́лісний; ПОВЕ́ДАННЫЙ поведанный по секре́ту, та́йно поведанный наші́птаний.

ДЕ́ЛАТЬ делать без ума́ пха́ти коло́ду, коти́ти брус; делать больши́е глаза́ о́чі на лоб виверта́ти; делать больши́е шаги́ ши́роко ступа́ти; делать весёлую ми́ну при плохо́й игре́ роби́ти весе́лу мі́ну в пога́ній грі; делать вид ще става́ти в по́зу; делать внуше́ние вичи́тувати кому; делать возмо́жным /делать досту́пным, делать нагля́дным, делать невозмо́жным, делать прия́тным тощо/ уможли́влювати, /удосту́пнювати, унао́чнювати, унеможли́влювати, уприє́мнювати тощо/; делать вырази́тельным увира́знювати, виопу́клювати; делать в отме́стку відпла́чуватися; делать вред шко́дити; делать вы́вод /делать заключе́ние/ висно́вувати, роби́ти ви́сновок; делать гимнасти́ческие упражне́ния коротк. вправля́ти гімна́стику, вправля́ти ру́ханку; делать гла́зки ще стріля́ти очи́ма; делать два де́ла кува́ти на два міхи́, торгува́ти на два база́ри; делать докла́д /делать объявле́ние тощо/, доповіда́ти /оголо́шувати тощо/; делать га́дости ка́постити; делать зака́з замовля́ти; делать заявле́ние заявля́ти, склада́ти зая́ву; делать зигза́ги кривуля́ти (док. накривуляти); делать из дерьма́ котле́тку роби́ти з ву́ха сови́ шовко́ву торби́нку; делать из ме́лочей собы́тие роби́ти з му́хи слона́, роздува́ти кади́ло; делать киносъёмку фільмува́ти; делать круг (в русі) роби́ти гак; делать не с того́ конца́ роби́ти че́рез го́лову; делать не́чего вст ??? нема́ ра́ди; делать обтека́емым зали́зувати, обшаро́вувати, вигла́джувати, закру́глювати, заокру́глювати, знего́стрювати; делать одолже́ние роби́ти до́брість; делать отво́д кому відво́дити кого; делать отступле́ние ухиля́тися; делать оце́нку цінува́ти; делать о́чную ста́вку зво́дити віч-на́-віч, галиц. конфронтува́ти (док. сконфронтувати); делать па́кости ще чини́ти ка́верзи; делать переме́ны міня́ти декора́ції; делать по приме́ру кого іти́ за чиїм при́кладом; делать по образцу́ чего галиц. взорува́ти на що; делать попы́тки про́бувати; делать послабле́ние дава́ти по́пуск, попуска́ти ві́жки́; делать предупрежде́ние попереджа́ти; делать снисхожде́ние роби́ти поле́гкість, роби́ти побла́жку; делать ста́вку на кого ва́жити /числи́ти/ на; делать сто́йку става́ти на рука́х, става́ти на ру́ки; делать стро́гое внуше́ние ще накру́чувати хвоста́; делать ударе́ние наголо́шувати, живомовн. вдаря́ти, кла́сти на́голос; делать упо́р на что ще підкре́слювати що; делать уси́лия ще напру́жуватися; делать честь додава́ти че́сти кому; делать ши́ворот-навы́ворот ста́вити віз попере́д коня́; что ни делай образ. хоч скач хоч плач; с э́тим ну́жно что́-то делать на це тре́ба яку́сь ра́ду; делающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений/ зроби́ти, викона́вець, стил. перероб. роби́вши, фраз. позна́чений [делающий успе́хи позначений успі́хами], де ро́блять [цех, делающий та́ру цех, де роблять та́ру]; делающий больши́е глаза́ /делающий кру́глые глаза́/ з очи́ма ма́ло не на ло́бі; делающий весёлую ми́ну при плохо́й игре́ з весе́лою мі́ною в пога́ній грі; делающий всё возмо́жное гото́вий зроби́ти все; делающий га́дости ка́посник; делающий глу́пости зви́клий роби́ти дурни́ці; делающий два де́ла кова́ль на два міхи́; делающий измере́ния /делающий огово́рку тощо/ = измеряющий /оговаривающий тощо/; делающий из му́хи слона́ паніке́р, ра́ди́й розду́ти кади́ло; делающий круг зму́шений зроби́ти гак; делающий надсе́чки карбівни́к, за́йня́тий карбува́нням; делающий наоборо́т зви́клий роби́ти навпаки́; делающий не с того́ конца́ стил. перероб. роби́вши че́рез го́лову; делающий обтека́емым покли́каний зализа́ти, зали́зувач, знего́стрювач, прикм. зали́зувальний; делающий одолже́ние ра́ди́й прислужи́тися, ірон. до́брий ву́йко; делающий отступле́ние що ро́бить у́хил; делающий па́кости ка́посник, ка́верзник, прикм. ка́посний; делающий пого́ду заспі́вувач, головна́ фігу́ра; делающий сто́йку що стає́ на ру́ки; делающий ударе́ние що наголо́шує тощо, зви́клий наголо́шувати, ра́ди́й наголоси́ти; делающий уси́лие стил. перероб. напру́жуючись; делающий уси́лия гото́вий докла́сти сил; делающий честь кому що ро́бить честь; ничего́ не делающий не обтя́жений пра́цею, неро́ба; не делающий секре́та из чего стил. перероб. не ма́вши на́міру таї́ти що; НАДЕ́ЛАТЬ (дурниць) нако́їти; наделать дело́в /наделать беды́/ нароби́ти ха́ле́пи /ли́ха/, нако́їти ли́ха; наделать зигза́гов накривуля́ти; наделать зла негара́зд вчини́ти; наделавший ОКРЕМА УВАГА; наделавший мно́го зла ОКРЕМА УВАГА; ПОДЕ́ЛАТЬ ничего́ не поделаешь укр. нема́ ра́ди, нічо́го не попи́шеш; но что поделаешь та що поді́єш; СДЕ́ЛАТЬ (діло) ще ви́конати, (річ) ви́готовити, створи́ти, змайструва́ти; сделать бо́льно кому завда́ти бо́лю; сделать больши́е глаза́ поста́вити ро́гом о́чі; сделать в благода́рность за что віддя́чити за; сделать возмо́жным уможли́вити, фраз. да́ти наго́ду; сделать всё возмо́жное зроби́ти все, що мо́жна; сделать всё для кого не́бо прихили́ти кому; сделать вы́говор фаміл. накрути́ти хвоста́; сделать вы́чет відрахува́ти; сделать грима́су скриви́тися; сделать до́брое де́ло добро́ вчини́ти; сделать досту́пным кому удосту́пнити; сделать ки́слую ми́ну сква́сити гу́би; сделать круг да́ти га́ку, зроби́ти гак, (в повітрі) кружельну́ти; сделать намётку намі́тити (пункти́ром); сделать неподви́жным знерухо́мити; сделать нечувстви́тельным (етером) замори́ти; сделать нововведе́ние перен. сказа́ти нове́ сло́во; сделать одолже́ние прислужи́тися, зроби́ти ми́лість, зроби́ти до́брість; сделать от воро́т поворо́т діста́ти о́близня, спійма́ти о́близня, вхопи́ти о́близня, з’ї́сти о́близня, скуштува́ти гарбуза́, узя́ти гарбуза́, з’ї́сти гарбуза́, діста́ти гарбуза́; сделать пе́рвый шаг тру́дного пути́ зру́шити ка́мінь з мі́сця; сделать поку́пки обкупи́тися; сделать поползнове́ние /сделать попы́тку/ спро́бувати; сделать нагля́дным /сделать невозмо́жным, сделать недействи́тельным, сделать однообра́зным, сделать самостоятельным, сделать незави́симым тощо/ унао́чнити /унеможли́вити, унева́жнити, уодномані́тнити, усамості́йнити, унезале́жнити тощо/; сделать свои́м пра́вилом покла́сти собі́ за пра́вило; сделать справедли́вым усправедли́вити; сделать стра́шные глаза́ ви́звірити бу́ркала, ви́звірити о́чі; сделать шаг ступи́ти крок [шагу не сделает кроку не ступить]; не сделать и мале́йшего уси́лия па́льцем не кивну́ти; сделавший ОКРЕМА УВАГА; СДЕ́ЛАННЫЙ зро́блений /пороблений/, упо́раний, вчи́нений, ви́конаний, ви́готовлений, змайстро́ваний; СДЕ́ЛАННОЕ до́ро́бок.

ДЕРЖА́ТЬ ще ма́ти в рука́х, фраз. ма́ти [держать куре́й мати куре́й]; держать в когтя́х трима́ти в ла́пах; держать в кулаке́ ма́ти у жме́ні; держать в ку́рсе чего ще інформува́ти про що; держать в па́мяти пам’ята́ти; держать в повинове́нии что трима́ти в поко́рі, ма́ти го́ру над чим; держать в по́ле зре́ния ма́ти на о́ці, не спуска́ти з о́ка, ма́ти в по́лі зо́ру; держать в стра́хе тероризува́ти; держать в тиска́х трима́ти в шо́рах; держать в уме́ /держать в голове́/ ма́ти на ду́мці; держать ка́мень за па́зухой носи́ти ка́мінь за па́зухою, ма́ти ка́мінь за па́зухою; держать курс на что прямува́ти до чого; держать на почти́тельном расстоя́нии не підпуска́ти забли́зько; держать нос по́ ветру чу́ти, ві́дки ві́тер ві́є; держать отве́т пе́ред кем ста́ти на суд пе́ред ким; держать пари́ іти́ в закла́д, діял. би́ти парі́; держать под каблуко́м трима́ти під панто́флею; держать под наблюде́нием фаміл. трима́ти на му́шці; держать под стекля́нным колпако́м здува́ти порохи́ з; держать речь ма́ти сло́во, промовля́ти; держать себя́ забут. пове́стися [как лу́чше держать себя як лі́пше повестися]; держать себя́ в рука́х ще трима́ти себе́ в шо́рах; держать сове́т ра́дити ра́ду; держать у́хо во́стро начува́тися; держать у́шки на маку́шке огляда́тися на за́дні коле́са; держать хвост трубо́й трима́ти хвіст бу́бликом, трима́ти хвіст уго́ру; держать язы́к на при́вязи наки́нути вузде́чку на язи́к; держи́ карма́н (ши́ре)! ще сподіва́йся!, держи́ в оби́дві жме́ні!, прибл. знайшо́в дурни́х!, (та) де́ там!; держи́-лови́! держи́-хапа́й!; держа́щий що /мн. хто/ трима́є тощо, зви́клий тримати, зда́тний /призна́чений/ утри́мати, держа́тель, книжн. трима́ч, прикм. фраз. підтримко́вий, держки́й, образ. з чим у рука́х [держащий свечу́ із сві́чкою в руках], складн. заставоде́ржець [держащий зало́г заставоде́ржець], держи́дерево [держи́дерево], стил. перероб. трима́ючи, вхопи́вши руко́ю, взя́вши в ру́ку, взя́вши під свою́ вла́ду; держащий в когтя́х що трима́є в ла́пах; держащий в кулаке́ ма́ючи у жме́ні; держащий в ку́рсе чего що дає́ зна́ти про що; держащий в секре́те зда́тний утри́мати в секре́ті; держащий в стра́хе зда́тний стероризува́ти; держащий в уме́ з ду́мкою; держащий ка́мень за па́зухой з ка́менем у па́зусі; держащий курс на = держащий путь в; держащий на при́вязи зви́клий трима́ти на припо́ні; держащий на приме́те що ма́є на прикме́ті; держащий пари́ оказ. заклада́йло; держащий под каблуко́м що має під панто́флею; держащий под карау́лом взя́вши під ва́рту; держащий под стекля́нным колпако́м що здува́є порохи́ з; держащий по́рох сухи́м гото́вий до бо́ю; держащий путь в подорожа́нин до, на шляху́ до; держащий ру́ку чью гото́вий тягти́ ру́ку за ким; держащий себя́ в рука́х за́вжди стри́маний /зі́браний/, зда́тний трима́ти себе́; держащий сло́во госпо́дар сло́ва, держки́й на сло́во; держащий ша́шку на́голо з ого́леною ша́блею; держащий экза́мен = экзаменующийся; высоко́ держащий зна́мя з ви́соко підне́сеним пра́пором; держа́вший ОКРЕМА УВАГА; ПОДЕ́РЖАННЫЙ (прилад) не нови́й, (уже) вжи́ваний.

ДЕРЖА́ТЬСЯ (правил) ще додержува́ти, (на людях) ве́стися /док. пове́сти́тися, фраз. стоя́ти [на ком свет держится на ко́му світ стої́ть]; держаться вме́сте трима́тися вку́пі, трима́тися ку́пи; держаться в секре́те не розголо́шуватися; держаться в цене́ не спада́ти з ціни́; держаться выжида́тельно вичі́кувати; держаться друг дру́га = держаться вместе; держаться заодно́ с в оди́н гуж тягти́ з; держаться на́гло ма́ло в о́чі не плюва́ти; держаться на пове́рхности бу́ти на плаву́, не потопа́ти; держаться на почти́тельном расстоя́нии не наближа́тися забли́зько; держаться своего́ /держаться свои́х взгля́дов/ стоя́ти на своє́му; то́лько держи́сь! (так швидко) аж гай шуми́ть!, (такий якісний) стил. відповідн. куди́ твоє́ ді́ло!; (так) что то́лько держи́сь що аж ну, (так, що аж); держа́щийся що /мн. хто/ трима́ється тощо, утри́муваний /дотримуваний/, рідко три́маний, фраз. розмі́щений, образ. в за́горо́ді /в конте́йнері, в ха́ті тощо/, прикм. ві́рний чому; держащийся в тени́ за́вжди в тіні́; держащийся зуба́ми за стил. перероб. вхопи́вшися зуба́ми за; держащийся компа́нии арті́льний, компані́йський; держащийся на ни́точке зави́слий на волоску́; держащийся на расстоя́нии за́вжди на ві́ддалі; держащийся на́гло наха́бний, зухва́лий, ім. дзиндзі́верзух; держащийся своего ві́рний собі́; держащийся свои́х взгля́дов ві́рний свої́м по́глядам; держащийся пра́вил (держащийся стро́гих пра́вил) ві́рний (тверди́м) пра́вилам; скро́мно держащийся скро́мний у пове́ді́нці; держащийся уве́ренно впе́внений; е́ле держащийся на нога́х ле́две несучи́ но́ги; держа́вшийся ОКРЕМА УВАГА

ЗАВИ́СЕТЬ, фраз. лежа́ти [секре́т успе́ха зави́сит от чего = секре́т у́спіху лежи́ть у чому]; не зави́сеть, ма́ти ві́льні ру́ки; зави́сящий/зави́симый, що зале́жить, узале́жнений, пов'я́заний з чим, прикм. зале́жний, несамості́йний, /хто/ підпорядко́ваний /підле́глий/ кому, образ. у (ста́лій) зале́жності; всеце́ло зави́сящий, цілко́м підвла́дний; ни от кого не зави́сящий, сам собі́ пан; всё, от кого зави́сящее, все, що в чиїх си́лах.

ЗАСЕКРЕ́ЧИВАТЬ, засекре́чивающий, що засекре́чує, зму́шений /покли́каний/ засекре́тити, засекре́чувач, прикм. засекре́тливий, засекре́чувальний, для засекре́чування; засекре́чивающийся/засекре́чиваемый, засекре́чуваний, прикм. секре́тний.

ЗНАТЬ 2 ще бу́ти свідо́мим, бу́ти в ку́рсі чого; как знать? живомовн. (чи) я зна́ю?; реши́тельно ничего́ не знать ні сно́м ні ду́хом не зна́ти; знать в лицо́ зна́ти з лиця́, зна́ти на вид, зна́ти з ви́ду; знать как свои́х пять па́льцев ще зна́ти як свою́ доло́ню, зна́ти як свою́ кише́ню, зна́ти як облу́пленого; знать почём фунт ли́ха ще ба́чити сма́леного во́вка; знать со́кола по полёту ви́дно па́на по халя́ві /халя́вах/; не знать, куда́ дева́ться не зна́ти, на яку́ ступи́ти; не знать, куда́ де́ться от стыда́ позича́ти оче́й у Сірка́; не знать ме́ры в баловстве́ ходи́ти на голова́х; не знать, что сказа́ть не могти́ прийти́ до сло́ва; знать не зна́ю сном-ду́хом не зна́ю; не хоте́ть знать кого не признава́тися до кого; кто мо́жет знать? хто ж то зна́є?; где уж ему́ знать! ірон. він там зна́є!; са́ми зна́ете фраз. не вам ка́зати /пита́ти/; Вы э́то прекра́сно знаете Вам не тре́ба говори́ти; не знаешь, где найдёшь, где потеря́ешь не зна́єш, де ви́граєш, а де програ́єш; всяк сверчёк, знай свой шесто́к не літа́й, воро́но, в чужі́ї хоро́ми, прибл. ше́вче, знай своє́ ше́вство (а в краве́цтво не міша́йся); зна́ющий що /мн. хто/ зна́є тощо, знаве́ць, зна́йко, віду́н, прикм. тяму́щий, досві́дчений, обі́знаний, піду́чений, компете́нтний, /погляд тощо/ знаве́цький, образ. з голово́ю, з кле́пкою в голові́, у ку́рсі чого, складн. всезна́вець [всезна́ющий всезна́вець]; знающий что свідо́мий чого; ни сном ни ду́хом не знающий без найме́ншого поня́ття; знающий в лицо́ що зна́є на вид /з ви́ду/; знающий всех наперечёт вже пізна́вши ко́жного одно́го /всіх до о́дного/; знающий всю подного́тную втаємни́чений в усе́, всезна́вець, знаве́ць усі́х секре́тів; знающий гра́моту, письме́нний; знающий как свои́х пять па́льцев что до́бре підку́тий на чому; знающий ме́ру помірко́ваний; знающий на зубо́к піду́чений на зубо́к; знающий наскво́зь прошива́ючи зо́ром на́скрізь; знающий своё ме́сто невиба́гливий, невимо́гливий, скро́мний, без прете́нс[з]ій; знающий себе́ це́ну 1. спо́внений самопова́ги, гі́дний себе́, 2. пе́вний у собі́; знающий со́весть со́вісний, сумлі́нний, з Бо́гом у се́рці; знающий толк тяму́щий; знающий счёт деньга́м оща́дливий, еконо́мний; знающий та́йну втаємни́чений; знающий це́ну знаве́ць ціни́ /ва́ртости/; знающий честь ненабри́дливий; знающий ходы́ и вы́ходы знаве́ць ході́в та ви́ходів; не знающий ве́ку ві́чний; не знающий зимы́ беззи́мний; не знающий поко́я невто́мний, безуто́мний; не знающий сна невсипу́щий, стил. перероб. не зна́ючи сну; знающийся (з чим) обі́знаний, (з ким) знайо́мий.

ИНТИ́МНИЧАТЬ ще діли́тися секре́тами /інти́мом/, допуска́ти інти́мності, бу́ти на інти́мній нозі́; интимничающий що /мн. хто/ ді́литься інти́мним тощо, зви́клий діли́тися секре́тами, схи́льний до інти́мности, образ. на інти́мній нозі́.

НОУ-ХА́У укр. до́свід (робо́ти), виробни́чий до́свід, секре́ти виробни́цтва /техно́логії/.

ОТКРОВЕ́ННИЧАТЬ (з ким) укр. відкрива́ти /розкрива́ти/ ду́шу кому, діли́тися секре́тами з ким, ідіома виклада́ти ка́рти; откровенничающий що /мн. хто/ відкрива́є ду́шу тощо, ста́вши відкрива́ти ду́шу, ра́ди́й відкри́ти ду́шу, зана́дто відве́ртий, образ. з душе́ю на доло́ні; РАЗОТКРОВЕ́ННИЧАТЬСЯ стил. відповідн. розкри́ти ду́шу.

ОТКРЫВА́ТЬ (воду) пуска́ти, (рот) розтуля́ти, (сезон) почина́ти, розпочина́ти, (секрет) вика́зувати, (руди) знахо́дити, (перед ким що) розкрива́ти кому о́чі на що; открывать те́ло взо́рам світи́ти ті́лом; открывать глаза́ кому зніма́ти полу́ду з чиїх оче́й; открывать ду́шу кому укр. звіря́тися пе́ред ким; открывать но́вую страни́цу ПЕРЕН. почина́ти нову́ сторі́нку; открывать та́йну (не лише всупереч присязі) зра́джувати таємни́цю; открывать широ́кие горизо́нты пе́ред кем виво́дити на ши́рші во́ди кого; широко́ открыва́ет глаза́ кто фаміл. о́чі ро́гом /на лоб/ лі́зуть кому; ОТКРЫВА́ТЬСЯ (кому) виклада́ти ка́рти, зізнава́тися /сповіда́тися, зра́джуватися/ пе́ред ким, (про сезон) розпочина́тися; открываться глаза́м става́ти пе́ред очи́ма; открыва́ющий що /мн. хто/ відкрива́є тощо, зда́тний відкри́ти, за́йня́тий відкриття́м, зви́клий /ста́вши/ відкрива́ти, відкрива́ч, відчиня́йло, прикм. відкрива́вчий, книжн. евристи́чний, тех. відкрива́льний, розгорта́льний, відкрива́льний, відту́лювальний, відсло́нювальний, відчи́нювальний, розплю́щувальний, викрива́льний, вика́зувальний, зра́джувальний, /збірку в СССР: ’паровоз’/ заспівни́й, стил. перероб. відкрива́ючи, раз і на́встіж; складн. відчиня́й- [відчиня́й-две́рі]; открыва́ющий глаза́ кому зда́тний розв’яза́ти о́чі; открыва́ющий дверь відчиня́й-две́рі; открыва́ющий ду́шу ви́лий-ду́шу; открыва́ющий ого́нь відкри́вай-вого́нь; открыва́ющий перспекти́ву панора́мний; открыва́ющий перспекти́вы для чего з широ́кими перспекти́вами чого; открыва́ющий сезо́н (виступ) дебю́тний; открыва́ющий счёт ра́ди́й відкри́ти раху́нок; открыва́ющий та́йну зра́дник таємни́ці; открыва́ющий широ́кий просто́р перспекти́вний; открыва́ющийся/открыва́емый розго́ртаний, відкри́ваний, відту́люваний, відсло́нюваний, відчи́нюваний, розплю́щуваний, викри́ваний, вика́зуваний, зра́джуваний; открыва́ющийся зго́дний зізна́тися, стил. перероб. ста́вши зізнава́тися, (сезон) нови́й, гото́вий до відкриття́; ОТКРЫ́ТЬ (секрет) галиц. зра́дитися з чим; открыть Аме́рику ПЕРЕН. знайти́ соки́ру під ла́вкою; открыть взо́ру яви́ти зо́ру; открыть глаза́ (кому) розв’яза́ти о́чі; открыть доро́гу перен. да́ти зеле́не сві́тло; открыть ду́шу /открыть се́рдце/ ви́сповідатися /зра́дитися/ пе́ред ким; открыть секре́т кому зра́дитися пе́ред ким; открыть та́йну ви́явити таємни́цю; ОТКРЫ́ТЬСЯ (кому) = открыть секре́т, (про потайне) об’яви́тися, (про двері) живомовн. ри́пнути; откры́вшийся відкри́тий, розкри́тий, ви́кри́тий, розго́рнутий, відчи́нений, відту́лений, відсло́нений, розплю́щений, поча́тий, розпоча́тий, прикм. відве́ртий, щи́рий.

ПОДЛЕЖА́ТЬ, подлежать чему (амнестії тощо), підпада́ти під що; де́ло подлежи́т пересмо́тру спра́ву тре́ба /нале́жить/ перегля́нути; подлежа́щий що /мн. хто/ підляга́є тощо, прикм. нале́жний до, призна́чений на що [подлежащий разбо́рке призна́чений на демонта́ж], фраз. підле́глий; подлежащий чему ма́є бу́ти який [подлежащий прове́рке має бути переві́рений], яки́й тре́ба що зробити [подлежащий рассмотре́нию який треба розгля́нути], фраз. незві́льнений від чого [подлежащий обложе́нию нало́гом незвільнений від пода́тку]; подлежащий ве́дению нале́жний до ві́дання; подлежащий контро́лю підконтро́льний; подлежащий наказа́нию призна́чений на ка́ру; подлежащий отмене реконстр. відкли́чний; подлежащий суду́ підле́глий су́дові, підсу́дний; подлежащий опла́те /уничтоже́нию тощо/ підле́глий опла́ті /зни́щенню тощо/; не подлежащий чему ві́льний від чого; не подлежащий оглаше́нию конфіденці́йний, секре́тний; не подлежащий опера́ции мед. неопера́бельний; не подлежащий пересмо́тру /не подлежащий отме́не/ невідкли́чний, тверди́й; не подлежащий сомне́нию безсумні́вний, (факт) неоска́ржуваний.

ПРЯ́ТАТЬ ще захо́вувати, (втікача) /переховувати/, (хиби) /приховувати/, (думки) не виявля́ти, трима́ти в секре́ті; ЗАПРЯ́ТАТЬ жарг. зати́рити; і похідн.; СПРЯ́ТАТЬ жарг. прити́рити; і похідн.;

ПУСКА́ТЬСЯ фраз. іти́ на що [пускаться в кра́йности іти на кра́йність]; пускаться во все тя́жкие 1. не ма́ти спи́ну, пуска́тися бе́рега, става́ти на слизьку́ сте́жку /шлях/, 2. не гре́бувати нічи́м, іти́ на одча́й душі́ /ва-ба́нк/; пускаться в открове́нности бу́ти відве́ртим як на духу́; пускаться в рассужде́ния почина́ти мудрува́ти; пускаться в риско́ванное предприя́тие іти́ на одча́й душі́; пускаться на аво́сь поклада́тися на ща́стя; пуска́ющийся 1. що /мн. хто/ пуска́ється тощо, звиклий іти на, зда́тний пусти́тися, 2. = пускаемый; пускающийся в открове́нности зго́дний діли́тися секре́тами; пускающийся во все тя́жкие 1. гото́вий пусти́тися бе́рега, 2. чим-ра́з відчайду́шніший; пускающийся в пляс вда́ривши в закаблу́ки; пускающийся в рассужде́ния схи́льний мудрува́ти; пускающийся на хи́трости гото́вий іти́ на хи́трощі;

СОВЕРШЕ́ННО ще абсолю́тно [совершенно секре́тно абсолю́тно тає́мно], фраз. геть, до ре́шти, достеме́нно [совершенно одина́ковый достеме́нно таки́й са́мий], на́чисто, аж [совершенно никако́й ро́ли аж нія́кої ро́лі], та́к-таки́ [совершенно ничего? та́к-таки́ нічо́го?], оказ. до ни́тки [совершенно забыл забув до ни́тки]; совершенно ве́рно забут. авже́ж таки та́к; совершенно оди́н сам-оди́н; совершенно так досто́ту; совершенно секре́тно ще стро́го секре́тно, цілко́м тає́мно, конфіденці́йно, галиц. довіро́чно;

ХРАНИ́ТЬ, хранить та́йну фаміл. держа́ти язи́к за зуба́ми; храня́щий 1. берегущий, 2. приберіга́ч див. ще сохраняющий, 3. соблюдающий; соблюдающий в па́мяти, стил. перероб. зберіга́ючи в па́м’яті; соблюдающий в та́йне (соблюдающий в секре́те) зда́тний держа́ти язи́к за зуба́ми; соблюдающий де́ньги в кубы́шке з грі́шми в че́ресі /діял. в зага́шнику/; соблюдающий молча́ние = сохраняющий молчание; соблюдающий тради́ции хорони́тель тради́цій; соблюдающийся/соблюди́мый бере́жений, утри́муваний, хо́ваний, дотри́муваний, доде́ржуваний, хоро́нений, образ. на зберіга́нні.

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

По секрету – по́тай, ни́шком.

Секрет – секре́т, -ту, таємни́ця, -ці.

Секретарь – секрета́р, -ря́.

Секретничать – 1) (скрывать ч.-л.) таїтися (таю́ся, таї́шся), кри́тися (кри́юся, кри́єшся); 2) (с кем) ни́шком (по́тай) говори́ти (з ким).

Секретно – секре́тно, тає́мно; -ный – секре́тний, тає́мний, -а, -е.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Быть – бути; (быть чем) – бути за кого. Быть тактичным – знатися на речах. Быть секретарем и т. п. – секретарювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин. Быть сведущим в чем – знатися на чому. Быть расположенным к кому – бути прихильним до кого. Быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним. Быть начеку, быть осторожным – матися на бачності. Быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого. Быть по сему – хай так буде. Полезным быть кому – у пригоді стати кому. Быть позади всех – пасти задніх. Быть нужным – бути в знадобі. Быть вынужденным – мусити; бути приневоленим. Быть непричастным – бути, лишатися в боці. Не может быть удовлетворено – не можна задовольнити. Быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому. Быть считанным – під рахунком, на обліку бути. Быть угрожающим – погрожувати. Быть напечатанным – вийти друком. Быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого. Быть на виду, на глазах – перед очима бути. Быть на примете – бути на боці. Должно быть – мабуть; певно. Быть довольным чем – бути задоволеним із чого. Быть годным к чему – надатися, надаватися до чого. Был таков – зник. Так и быть – гаразд; добре; хай так. Как быть? – що робити; що почати. Как бы там ни было – хоч що було; хоч що буде. Быть в ладах с кем – добре тривати з ким. Быть в компании с кем – спілкувати з ким. Быть забытым – піти в непам’ять. Быть может – може бути; бува; часом. Будьте так любезны – якщо, коли ласка ваша. Будет вам – знатимете. Будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято. Было да сплыло – було та загуло. Будет по (нашему) – вийде на (наше). И не было никогда – нема й заводу. Одно и то же будет – на одно вийде.

Донесение – повідомлення. По донесениям с мест – за дописами, відомостями з місць. Секретное донесение – таємне повідомлення.

Сведение – відомість; (сообщение) – звістка. К сведению – до відома; щоб знати. Удовлетворительные сведения – достатні відомості. Сведения о деятельности – відомості про діяльність. Доводить до сведения – доводити до відома, з’ясовувати кому. Ежемесячные сведения – щомісячні відомості. Доводить до всеобщего сведения – подавати до загального (вселюдного) відома. Секретные сведения – таємні відомості. Принимать к сведению – брати до відома, до уваги; брати на розум. Доходить до чьего-либо сведения – доходити до кого; доходити до чийого відома. По сведениям – за відомостями; з відомостей. По имеющимся у нас сведениям – як нам відомо. Сведущий в чем – знаючий на чому.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Секретный (замок) – секре́тний.

Замок – замо́к (-мка); • з. (в дамбе) – за́гли́бень (-бня); • з. (механизма, перемены скоростей) – замика́ч (-ча́); • з. (осевой гайки) – за́гвіздок (-здка); • з. висячий – замо́к висни́й, коло́дка; • з. внутренний – з. вну́трішній; • з. врезной, внутрений – з. вну́трішній; • з. гаечный – з. мутро́ви́й; • з. глухой – з. сліпи́й; • з. для ремней – з. пасови́й; • з. дверной – з. две́рний; • з. двухсторонный – з. двобі́чний; • з. запорный – з. запірни́й; • з. зубчастый – з. зубча́стий; • э. контрольный – з. контро́льний; • з. коробчатый – з. коробча́стий; • з. нажимной (запорный) – з. натискни́й; • з. накладной – з. накладни́й; • з. натяжный – з. натяжни́й; • з. откосный – з. скісни́й; • з. полуоборотный – з. півоберто́вий; • з. потайной – з. потайни́й; • з. прирубной – з. прирубни́й; • з. простой – з. звича́йний; • з. прямой – з. прями́й; • з. секретный – з. секре́тний; • з. сквозной – з. наскрізни́й; • з. сковородчатый – з. кайкува́тий, німе́цький; • з. сложный – з. складни́й; • з. соединительный – з. злучни́й; • з. стрелочный – з. ви́личний; • з. стропильный – з. крокво́вий; • з. торцевой – з. іверо́вий; • з. сундучный – з. скринько́вий; • з. цепной – з. ланцюго́вий; • з. шиповой – з. чопо́ваний; • з. шкафной, ящичный – з. шухля́дний.

Потайной – потайни́й; • п. замок, секретный – секре́тний замо́к (-мка́).

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Быть • Будем бдительны! – будьмо пильні! • Будем готовы! – будьмо готові (напоготові)! [Вони вже близько, будьмо ж всі готові зустрінути врочисто молодих. Кочерга.] • Будем здоровы! – будьмо здорові!; будьмо! [Сідай і ти, Насте, — розпорядився Гаркуша, наливаючи чарки — …Отож, за те, щоб добре поярмаркувалось… Будьмо. Гончар.] • Будем знакомы! – будьмо знайомі!; познайомимося! (зазнайомимося!) • Будет! – годі; буде!; доволі!; досить! [Не плач, серденько, годі! Вовчок. Та буде ж, буде… Квітка-Основ’яненко.] • Будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято. Пр. Буде й на нашій вулиці свято. Пр. І в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце. Пр. Колись і на нас сонечко гляне. Пр. Колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде. Пр. Діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині. Пр. • Будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…; буде по-моєму, по-твоєму… [І побачиш, як не на моє вийде. М. Куліш. Нехай, думаю, по-твоєму буде. Стороженко.] • Будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе). • Будет тебе! будет вам! – буде тобі! буде вам!; знатимеш! знатимете!; матимешся! матиметеся!; начувайся! начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш! • Будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють. Пр. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Пр. Хто стається медом, того мухи з’їдять. Пр. Будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть). Пр. • Будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві; зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку; коли (якщо) ласка твоя, ваша; (розм.) спасибі тобі; спасибі вам. [Скажи мені, будь ласкав, тату, Чого ячмінь наш так поріс… Гребінка. Зробіте ласку, дядечку, велику, Не жалуйте дерев старих. Візьміть та вирубайте їх. Глібов.] • Будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові; бувай, бувайте; (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові; щасливо. [Бувайте здорові, молодиці! Вовчок.] • Будь он…, он бы… – якби (коли б) він був…, він би… • Будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша; будь ласка (будьте ласкаві). [Коли ваша ласка, — кажу, — то й я собі біля вас стану. Вовчок.] • Будьте уверены – будьте певні; майте певність. [Будьте певні, що ви не вмрете — живі будете. Вишня.] • Будь что будет; была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде що буде; хай (най) діється (буде) що хоче; або пан, або пропав. Пр. [Або здобути, або дома не бути. Пр. Раз козі смерть. Пр. Куць виграв, куць програв. Пр. Подивилась Катерина: — І ви, бачу, люди! Не плач, сину, моє лихо! Що буде, то й буде! Шевченко.] • Была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде. Пр. Кому кого у надобі, той того найде у кадовбі. Пр. Що по надобі, то найдеш і в кадобі. Пр. • Была бы шея, а ярмо найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться). Пр. Аби шия, а хомут буде. Пр. Аби пшоно — каша буде. Пр. Аби голова, а шолуді будуть. Пр. Аби корито, собаки будуть. Пр. Аби болото, а жаби будуть. Пр. Аби хліб, а зуби будуть (найдуться). Пр. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Пр. Аби побрязкачі, послухачі будуть. Пр. Аби люди, а піп буде. Пр. На мої руки найду усюди муки. Пр. • Был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився. Пр. Був мед, та гості попили. Пр. Було діло, та полетіло. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був лісничим, а тепер нічим. Пр. • Быть беде – без біди тут не обійдеться; начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха. • Быть без души от кого – всією душею упадати коло кого; дух за ким ронити; палко любити кого. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш. Грітенко.] • Быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким; тримати спілку з ким; спілкувати з ким. • Быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (згоді, ладу); добре тривати з ким; бути (жити) не в ладу (не в (з)лагоді, не в згоді) з ким; не ладнати з ким; незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким. [Нам не треба сварки, ми в злагоді. Мартович.] • Быть в новость кому – бути за новину кому. • Быть во главе – на чолі бути (стояти); перед вести. [Бо Панько перед вів!.. М. Куліш.] • Быть в ответе за что – відповідати за що. • Быть в сборе – зібратися; бути вкупі. • Быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись); здужати (здолати); мати змогу (силу); примогти. [Коли б змогтись, та ще поволоктись. Пр. Приміг би — в ложці води втопив. Пр.] • Быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким; посваритися з ким; (образн.) розбити глек і з ким. [Часом ти що не по-моєму, — я косо гляну, а часом я що не по-твоєму — ти скривишся, та дивись і розіб’ємо глек! Кониський.] • Быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити. [Жити чи не жити — Ось що стало руба. Старицький, перекл. із Шекспіра.] • Быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим; (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити… [Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде. Тичина. І він зайшов у другу кімнату, що правила йому за робочий кабінет. Баш.] • Быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою; бути подружжям; бути в парі (до пари). [Не будемо ми, серденько, в парі, душа моя чує. Чубинський. Не судилось нам, серденько, Бути до пари. Кримський.] • Быть начеку (настороже) – бути наготові (насторожі); пильнувати; бути обережним. • Быть не может! – бути не може!; [це] неможливо! • Быть ни при чём – бути ні до чого; не мати нічого спільного з чим. • Быть по сему! – хай буде так!; так має бути!; нехай так! [Хай буде так! Іди! Кочерга.] • Быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого. [З роботи ніколи не вилазить. Сл. Гр.] • Быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути; не переводитися. [Яка вона молодесенька, а вже свати не переводились у хаті. Вовчок.] • Всё может быть – усе може статися; все може бути. [Я не кажу напевне, а все може статися. Старицький.] • Да будет! – хай (най) буде! • Должно быть – певно; мабуть (мабуть чи не); повинно (мусить бути). [Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі. Шевченко.] • И был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав). [Похвалили млин і поїхали, і німець той з ними. Тільки його й бачили. Кониський.] • Как быть? – як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати? [Що тут у світі робити? Казка.] • Кто бы ни был – хоч би хто був; хто б був не був. [Хто б був не був батько, а вже ж він батько. Свидницький.] • Может быть – може. • Надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть; [десь] певно; либонь; мабуть чи не; десь (десь-то); (зах.) відай. [Удався, мабуть, я у того пращура свого, у Савлука козака. Вовчок.] • Не будь я (пусть я не буду) – [Не] хай я не буду. • Не будь я тогда где… – якби я не був тоді де… • Не знает, как ему быть – не знає, що йому робити (діяти, чинити); (образн.) не зна, на яку (котру) ступити. [Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною. Мартович.] • Не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні. Пр. Або буде, або й ні. Пр. • Одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде. • Пока ещё что будет – пока там ще до чого дійдеться. • Стало быть – отже; виходить; значить. [Значить, подорожувати будемо ми лише втрьох… Трублаїні.] • Так и быть – (не)хай (і) так; так тому й бути; гаразд (добре); сількісь; (давн.) іносе. [Найкраще у житті — це життя… а вмирати… ну, що ж, нехай і так! — життя є наука про смерть. Ільченко. «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. Котляревський.] • Хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) і т. ін. [Хотів був обережно вгорнути в клапоть шовку й той пречудовий образок. Ільченко. Уже були спробували з сінокосами, — обпеклися. Головко.] • Чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться. Пр. Що суджено, то не розгуджено. Пр. Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду. Пр. Що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш. Пр. Чи співатиме півень, чи ні, а день буде. Пр. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Пр. Що має утонути, то не увисне. Пр. Що має висіти, то не утоне. Пр. Лихая доля і під землею надибає. Пр. • Чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!; щоб твого й духу [тут] не було!; щоб тебе тут не було! [Іди з двору, щоб і дух твій тут не пах!.. Тобілевич. Геть звідси! Щоб твого духу тут не було! Гордієнко.]

Держать • Важно, гордо держать себя – поводитися пишно; пишатися (іноді гонорувати); згорда триматися; (глузл. зниж.) бундючитися (пиндючитися). • Держать в ежовых рукавицах кого (разг.) – тримати (держати) в [тісних, цупких] шорах (у лабетах, у лещатах) кого. • Держать влево – ліворуч брати; (розм.) брати соб. • Держать в памяти – мати у тямці (у пам’яті); зберігати в пам’яті; пам’ятати; (розм. давн.) мати на пеньку. • Держать вправо – брати праворуч; (розм.) брати цабе. • Держать в руках кого – мати (тримати, держати) кого в руках (у жмені, у кулаці, негат. у лапах); до рук прибрати кого; тримати (держати) на поводі (на припоні) кого. • Держать в тайне – тримати (держати) в таємниці (в секреті); таїти. [Таїла від Бога, та чортові сказала. Пр.] • Держать в чёрном теле кого – не дбати за (про) кого; занедбувати, занедбати (занехаювати, занехаяти) кого; тримати (держати) в чорні кого. • Держать дело под сукном – зволікати (відкладати) справу; (іноді) тримати (держати) справу під сукном. • Держать курс на что – тримати (держати) курс на що; прямувати на що; іти, плисти (пливти) у напрямі на що. • Держать на уме – мати на думці (на мислі). • Держать нос по ветру (перен.) – тримати (держати) носа за вітром; ловити носом, куди вітер віє (дме); чути (дивитися), звідки вітер віє. • Держать пари – іти в заклад; закладатися (іноді заставлятися); битися у (об) заклад. • Держать порох сухим (перен.) – тримати (держати) порох сухим; бути напоготові. • Держать путь – простувати (прямувати); іти, їхати; верстати путь (дорогу). • Держать речь – промовляти, виголошувати промову; мати слово. • Держать руки по швам – стояти струнко. • Держать руку, сторону кого (перен.) – тягти руку за ким; тягти за кого; бути на боці кого (на чиєму боці); тримати з ким; стояти за ким, за кого; (іноді образн.) перевестися на чий розум. • Держать себя – поводитися. • Держать себя опрятно – ходити чепурно (охайно); бути охайним (чепурним). • Держать слово – додержувати слова; бути кріпким на слово. • Держать совет – радитися; раду радити; (давн.) радувати. • Держать экзамен – складати (тримати) іспит (екзамен). • Держи карман шире! (разг. шутл.) – підставляй поли!; наставляй ширше кишеню!; дам, дам — коли б лише здоров зносив!; дідька лисого!; чорта з два!; не дочекаєшся!; завтра з мішком! • Держи ухо востро (разг.) – пильнуй; будь обережний (обережним); бережися (стережися); будь насторожі; гляди-но; (образн.) на задні колеса оглядайся. • Ешь борщ с грибами, держи язык за зубами – їж борщ з грибами, держи язик за губами. Пр. їж зубами, а придержуй губами. Пр. Держи язик за зубами (на зашморзі). Пр. Мовчи та годуйсь. Пр. Дивись, мовчи, а своє роби. Пр. Мовчи та мак товчи; мовчанка не пушить. Пр. Щоб з рота й пари не пустив. Пр. Чуй, не чуй, бач, не бач, а мовчи. Пр. Знай та гадай — мудрому досить, цить та диш. Пр. Мовчок: розбив тато горщок, а мати і два, та ніхто не зна. Пр. Не у всі дзвонять. Пр.

Полишинель • Секрет полишинеля (перен.) – секрет полішинеля.

Сказать • [Да] и то сказать – та й те сказати. • Не сказал ни слова – не сказав (не мовив) ні (і) слова; (зниж.) і губи не розтулив (не роззявив). • Ничего не скажешь – нічого не скажеш. • Нужно правду сказать – треба правду сказати; ніде правди діти. • Скажешь курице, а она всей улице – секрет — далі базару не піде. Пр. Сказав кумі, а вона всій слободі. Пр. Скоро з воріт, а тут і ріт. Пр. Ніхто не знає, тільки дід, баба і ціла громада. Пр. • Скажи(те) на милость; скажи(те), пожалуйста – скажи, скажіть на Бога (на милість); скажи, будь ласка, скажіть, будьте ласкаві; ото [яке] диво; чи [ти] ба; диви-но. • Сказал бы словечко, да волк недалечко – я б сказав, та огірки за пазухою. Пр. Я б сказав, та піч у хаті. Пр. • Сказал, как отрубил – сказав, як зав’язав. Пр. Сказав, як цвяхом (як гвіздком) прибив. Пр. • Сказал что-то несообразное – сказав щось неподібне (безглузде); нісенітницю якусь сказав; (образн. розм.) таке сказав, що ні пришити, ні прилатати; притулив горбатого до стіни. • Сказано — сделано – сказано — зроблено; як сказав, так і зробив (учинив); сказано — як зав’язано. • Сказать в шутку – на сміх (на жарт, жартом, жартома) сказати. • Сказать складно, удачно, хорошо – до ладу (до ладу та до прикладу) сказати. • Стыдно сказать – стидно (соромно) сказати; без сорома казка. • Так сказать – сказати б (іноді сказав би); мовляв; (рідше) так би мовити.

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Впо́тай, нар. – тайно, секретно.

Пи́сар, -ря – 1) писарь; 2) канцелярист; 3) секретарь.

Похоро́нка – скрытное, секретное место.

Тає́мний – тайный, секретный.

Таємни́ця, -ці – 1) секретное место; 2) тайна.

Тає́мність – тайна, секрет.

Тайни́к, -ка́ – 1) тайник, секретное место; 2) тайный проход.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Секретариат – секретаріят (-ту).

Секретарство – секрета́рство.

Секретарский (об обязанностях) – секрета́рський.

Секретарствовать – секретарювати.

Секретарь – секрета́р (-ря); с. личный – особистий секрета́р; с. непременный – неодмі́нний секрета́р; (несменяемый) – незмі́нний (дові́чний) секрета́р; ученый -тарь – уче́ний секрета́р; быть -рем (исполнять секретарские обязанности) – секретарюва́ти.

Секретный (о деле, сообщении) – тає́мний, секре́тний.

Быть (в выражениях): б. вакантным, свободным – вакува́ти, гуляти; б. в бегах – на вті́ках бу́ти; б. виновным – винува́тим, винним бу́ти; б. в нерешительности – вага́тися; б. в обучении – бу́ти в нау́ці; б. в праве – ма́ти пра́во; б. в силах – зду́жати, здола́ти; б. вынужденным, принужденным – му́сіти, принево́леним бу́ти; б. кем (в смысле професии, занятии, состоянии) – выражается через глаголы на -увати, -ювати, напр.: учителюва́ти, секретарюва́ти й т. д.; б. кем, в качестве чего – бу́ти за що, за ко́го, напр.: бу́ти за секретаря, за рахівника́… или выражается тем же глаголом на -увати, -ювати, напр.: секретарюва́ти, факторува́ти; б. лишним – у за́йві бу́ти, за́йвим бу́ти; б. напечатанным – вийти дру́ком; б. непричастным – неприче́тним бути, о́сторонь бу́ти; б. нужным – потрі́бним, в зна́добі бу́ти; б. ознакомленным с чем (с делом) – зна́тися на чому, бути обі́знаним у чо́му (на чо́му, з чим); б. осмотрительным – бу́ти оба́чним, оба́чливим, ма́тися на ба́чності; б. подозреваемым – бу́ти підо́зреним; б. подходящим (годным к чему, на что) – бу́ти прида́тним, годящим на що, до чо́го; б. полезным кому – у приго́ді става́ти кому́; б. последним – на оста́нку бу́ти; б. признательным – вдячним бу́ти; б. сведущим в чем – зна́тися (розумі́тися) на чім; б. считанным – під раху́нком, на о́бліку бу́ти; б. уверенным в чем – бу́ти пе́вним чо́го; б. угрожающим – погро́жувати, загро́жувати; будет (нар. достаточно) – го́ді, дово́лі, до́сить, бу́де; будет одно и то же – на одно́ вийде; будучи – бу́вши; будьте добры – будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві; должно быть – пе́вно, ма́буть, ма́буть чи не…; как б. – що робити, як його́ бу́ти; не может б. удовлетворено – не мо́жна задовольнити; стало б. – зна́чить, вихо́дить, о́тже; так и б. – гара́зд, до́бре, неха́й так.

Дело – 1) спра́ва, ді́ло; д. гражданское – циві́льна спра́ва; д. истребованное – оде́ржана на вимо́гу спра́ва; д. копеечное – копійча́на спра́ва, спра́ви на копі́йку; д. личное – а) особо́ва спра́ва; б) особиста спра́ва (напр., в выражении: «прийти по личному делу»); д. основное – головна́, (основна́) спра́ва; д. очередное – чергова́ спра́ва; д. рублевое – спра́ви на карбо́ванець; д. секретное – тає́мна, секре́тна спра́ва; д. служебное – урядо́ва (службо́ва) спра́ва; д. спешное, срочное – нега́йна, пильна (нага́льна) спра́ва; д. судебное – судова́ спра́ва; д. тайное – таємниця; д. текущее – пото́чна спра́ва; д. тяжебное – по́зов (-зву), спра́ва позо́вна; д. уголовное – криміна́льна спра́ва; д. экстренное – нега́йна спра́ва; браться за дело – бра́тися, взятися до спра́ви, захо́джуватися, заходитися ко́ло спра́ви; в самом деле (на самом деле) – спра́вді; вести дело – прова́дити спра́ву; возбуждать дело (в суде) – розпочина́ти, розпоча́ти, заво́дити, заве́сти спра́ву; (в гражд. делах) – позива́ти, запозива́ти ко́го; возобновлять дело – поновляти, поновити спра́ву; войти в дело: а) (в качестве стороны) – увійти в спра́ву; б) (вникнуть) – вглянутися в спра́ву; дело выгорит – спра́ва вийде на до́бре; давать делу надлежащее направление – нале́жно скеро́вувати спра́ву; давать делу движение, ход – зру́шувати, зру́шити спра́ву, пуска́ти, пустити, посува́ти, посу́нути спра́ву; движение дела – рух спра́ви, посува́ння спра́ви; дела должны поправиться – спра́ви ма́ють піти на кра́ще; дело лежит, остается без движения – спра́ва не руша́є напере́д; д. обстоит так – стан спра́ви такий, спра́ва в тако́му ста́ні; д. очень нужное – пильна спра́ва; д. о кем иметь – ма́ти з ким ді́ло; знакомый с делом – обі́знаний із спра́вою, на спра́ві; круг дел – о́бсяг справ; на деле доказать – ді́лом дове́сти; обратиться по делу (к кому) – вда́тися в спра́ві (до ко́го); переходить к очередным делам – перехо́дити, перейти (да́лі) до порядку де́нного; по делам – у спра́вах; по личному делу – в особистій спра́ві; по настоящему делу – у цій спра́ві; понимающий дело – тяму́щий у спра́ві; прекращать дело – закрива́ти, закрити спра́ву, прикі́нчувати, прикі́нчити спра́ву; при делах оставить – залишити в спра́вах; приобщение к делу – долу́чення, приєдна́ння до спра́ви; приходить по делу – прихо́дити, прийти в спра́ві; проиграть дело – програ́ти спра́ву; расклеилось дело – спра́ва не вдала́ся; слушание дела – ро́згляд спра́ви; это дело особое – а) (иное) – це що і́нше, це і́нша спра́ва; б) (исключительное, особенное) – це особлива спра́ва; это дело исключительной важности – це на́дто важлива спра́ва; это дело решенное – це вже рі́шено (вирішено); 2) (труд, занятие, ремесло) – робо́та, пра́ця, спра́ва; д. банковое – банкі́вство (Н); д. газетное – газетярство; д. канцелярское – канцелярська спра́ва; д. комиссионерское – комісіоне́рство, комісіоне́рська справа; д. маклерское – ма́клерство; д. основное – головна́ (основна́) пра́ця; д. переплетное – паліту́рництво; д. печатное, типографское – друка́рська спра́ва, друка́рство; д. писарское – писа́рство; д. счетоводное – рахівництво; д. табачное – тютюнництво; д. торговое – торгове́льна спра́ва, торгі́вля; браться за дело – бра́тися до пра́ці, захо́джуватися ко́ло робо́ти; знать свое дело – зна́тися на свойо́му ді́лі, умі́ти свого́ ді́ла; не у дел остаться – без пра́ці лишитися; у дела – на (ко́ло) пра́ці; 3) (предприятие) – ді́ло, підприє́мство; дело книжное – книга́рня; д. мануфактурное – мануфакту́рна крамниця; д. основное – головне́ (основне́) підприє́мство; вложить деньги в дело – вкла́сти гро́ші в підприє́мство; вступать в дело компаньоном – (при)става́ти, (при)ста́ти компаньйо́ном у підприє́мстві; входить в дело – пристава́ти, приста́ти до підприє́мства; выйти из дела – відійти від спра́ви, вийти з підприє́мства; делать большие дела – великі спра́ви прова́дити, до́брі зиски ма́ти; отрывать от дела (кого) – відрива́ти, відірва́ти від ді́ла; расширить дело – збі́льшити підприє́мство; 4) (обстоятельство) – річ, (ре́чі), спра́ва; дело случайное – річ випадко́ва; случилось такое дело – тра́пилося так, ста́лася така́ річ.

Донесение – доне́сення; д. секретное – тає́мне доне́сення; д. срочное – терміно́ве доне́сення; делать -ние – доно́сити, донести, подава́ти, пода́ти до ві́дома; по -ниям с мест – за відо́мостями (за до́писами) з місць; табель срочных -ний – та́беля терміно́вим доне́сенням.

Корреспонденция – 1) (в газете) – до́пис (-су), кореспонде́нція; 2) (переписка) – листува́ння, кореспонде́нція, листи; к. вскрытая – перлюстро́вана кореспонде́нція; к. заказная – реєстро́вана кореспонде́нція; к. секретная – тає́мне листува́ння; к. спешная – нега́йна кореспонде́нція; к. переходящая – перехідна́ кореспонде́нція; к. простая – звича́йна кореспонде́нція; вести -цию – листува́тися, прова́дити листува́ння, кореспонде́нцію.

Место – 1) мі́сце; м. дворовое – дво́рище; м. для лежания – мі́сце лежа́ти; м. для поселения – се́лище, се́льбище; м. для сидения, сидячее – мі́сце сиді́ти; м. жесткое (в вагоне) – тверде́ мі́сце; м. назначения кого – призна́чене кому́ мі́сце; м. новозаселенное – новосе́лиця; м. общее, выражение (в речи) – зага́льник (-ка); м. отхожее – вихо́док (-дку), відхо́док (-дку); м. платежа – мі́сце виплати; м. постоянного жительства – мі́сце (пості́йного) прожива́ння; м. председательское – мі́сце (для) голови; м. присутственное – урядо́ва устано́ва; м. проезда – проїзд (-ду), пере́їзд (-ду); -ста развлечения – місця розва́ги; м. сохранное – схо́ванка, безпе́чне мі́сце; м. спальное – мі́сце (щоб) спа́ти; места судебные (о здании) – судовий будинок; (об учреждении) – судо́ві́ устано́ви, суди; м. торговое – мі́сце торго́ве; м. усадебное – садиба, ґрунт (-нту), мі́сце під садибу, садибне мі́сце; м. хранения – схо́ванка; в места не столь отдаленные (сослать) – в не ду́же дале́кі мі́сця; в подлежащих местах (искать) – в нале́жних місцях; местами – де́-не-де, місцями, поде́куди; не к месту – не до ре́чі; занимать место – займа́ти мі́сце; иметь место (быть) – бу́ти; на видном месте вывесить – вивісити на видно́ті; на месте постоянного жительства Н. не оказалось – на мі́сці, де Н. пості́йно прожива́є, його́ не знайшли; определить Н. место постоянного жительства в г. Киеве – призна́чити Н. пості́йно прожива́ти в м. Києві; освобождать место – звільняти, звільнити мі́сце; отправлять по месту назначения – посила́ти (надсила́ти) до призна́ченого мі́сця; по местам (кое-где) – місцями; по местам (разослать) – на місця; по всем местам – скрізь, всюди; по месту жительства, рождения: а) (на вопрос «куда?») – в (на) мі́сце прожива́ння, наро́дження; б) (на вопрос – где) – в мі́сці, на мі́сці прожива́ння, наро́дження; с указанием места нахождения – зазнача́ючи, зазна́чивши, де вони є; это имело место (происходило) – це відбува́лося; (случилось, было) – тра́пилося, ста́лося, було́; 2) (должность) – поса́да; м. секретарское – секрета́рство, секрета́рська поса́да; м. штатное – шта́тна поса́да; занимать место – ма́ти поса́ду, бу́ти на у́ряді; занимать видное место – бу́ти на визначні́й поса́ді; занять место (должность) – діста́ти поса́ду, ста́ти на поса́ді; искать места – шука́ти поса́ди; лишиться места – втра́тити поса́ду; освобождать место – звільняти, звільнити поса́ду; отчислять от места – звільняти, звільнити з поса́ди; получать место – дістава́ти, діста́ти поса́ду; поступать на место – дістава́ти, діста́ти поса́ду, става́ти, ста́ти на поса́ду; предоставлять место – дава́ти, да́ти поса́ду; хлопотать о месте – клопота́тися за поса́ду, шука́ти собі́ поса́ди; 3) (о вещах) – паку́нок (-нка); сдано на хранение три места багажа – зда́но до схо́ву три паку́нки багажу́.

Непременный (об условии) – неодмі́нний; (несменяемый, о секретаре) – незмі́нний.

Подписываться, -саться – 1) – підписуватися, підписа́тися; п., под чужую руку – підписуватися під ко́го, підробляти, підробити чий підпис; бумаги -ваются секретарем – папе́ри підписує секрета́р; 2) (на журнал, газету) – передпла́чувати, передплатити; п. на заем – записуватися, записа́тися на по́зику.

Сотрудник, -ница – співробі́тник (-ка), співробі́тниця; (помощник) – помічник (-ка́), помічниця; с. секретный – секре́тний, тає́мний співробі́тник; с. ученый – науко́вий співробі́тник.

Хранение – 1) (имущества) – схов (-ву), схоро́на, хоро́нення; (охрана) – охоро́на, схоро́нення; х. багажа – схов, хоро́нення вантажу́; х. вкладов – схоро́на вкла́док; на -нии – на схо́ві; на -ние давать – на схоро́ну, на схов, до схо́ву, до схо́ванки дава́ти; плата за -ние грузов – складове́ (-во́го), пла́та за схоро́ну; секретное место для хранения – потайна́ схо́ванка; х. арестованного имущества – охоро́на заарешто́ваного майна́; 3) (укрывательство краденого или вора) – перехо́вування, переде́ржування.

Член: (о лице, участвующем в чем-либо) – уча́сник (-ка), член (-на); (о женщине) – уча́сниця, членкиня, чле́нка; ч. академии наук – акаде́мік (-ка); ч. артели – арті́льник (-ка); ч. артели трудовой – трударті́льник (Н); (о женщ.) – трударті́льниця; ч. братства – бра́тчик (-ка); ч. горсовета – член місько́ї ра́ди, міський ра́дник (-ка); ч. действительный – спра́вжній член; ч. клуба – клуб’янин (-на) (Н); (о женщ.) – клуб’янка; ч. коллектива – уча́сник (член) колективу, колективник (-ка) (Н); (о женщ.) – колективниця (Н); ч. коммунистической партии – член комуністичної па́ртії, парті́єць-комуні́ст, (р. п.) – парті́йця-комуні́ста; ч. кооператива – пайовик кооперативу, кооперативник (-ка) (Н); (о женщ.) – кооперативниця (Н); ч. корреспондент – уча́сник-кореспонде́нт; ч. кружка – уча́сник гуртка́, гуртянин (-на); (о женщ.) – гуртянка; ч. непременный – неодмі́нний уча́сник; ч. общества (гражданин) – громадянин (-на); (о женщ.) – громадянка; ч. паевого общества, товарищества – пайовик (-ка́); (о женщ.) – пайовичка; ч. партии – партіє́ць (-і́йця), парті́йник (-ка); (о женщ.) – парті́йниця; ч. подпольной организации – підпі́льник (-ка) (Н); (о женщ.) – підпі́льниця (Н); ч. пожизненный – дові́чний уча́сник; ч. постоянный – пості́йний уча́сник; ч. почетный – поче́сний уча́сник; ч. правления – виділо́вий; ч. президиума – уча́сник президії; ч. секретариата – уча́сник секретаріяту; ч. совета – ра́дник (-ка); ч.-соревнователь – уча́сник-співстара́нник, співстара́нець (Н); (о женщ.) – уча́сниця (членкиня)-співстара́нниця (Н); ч. сотрудник – уча́сник-співробі́тник; (о женщ.) – співробі́тниця; членкиня – співробі́тниця; ч. союза – спілча́нин (-на); (о женщине) – спілча́нка; ч. староста – ста́роста; ч. товарищества – спі́льник, това́риш, уча́сник товариства; ч. цеха портняжного – краве́ць-цеховик (р. п. – кравця-цеховика́); (о женщ.) кравчиня-цеховичка.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

секре́т, -ту, в -ті; -ре́ти, -тів

секрета́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -та́рю! -тарі́, -рі́в, -ря́м

секретарія́т, -ту, -тові

секрета́рство, -ва, -ву

секрета́рський, -ка, -ке

секретарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш

секре́тний, -на, -не

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Неймові́рно, нар. Недовѣрчиво, съ недовѣріемъ. Секретарь неймовірно глянув на Чіпку. Мир. ХРВ. 190.

Писа́рство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.

Пи́сарь, -ря, м. 1) Писарь; канцеляристъ; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. КС. 1887. VI. 466. Ум. Писаре́ць, писарьо́к. Грин. І. 89, писа́рчик. Левиц. І. 300. Чуб. III. 454.

Поворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что-либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.

Похоро́нка, -ки, ж. Скрытное, секретное мѣсто. Я всі її похоронки знаю. Богодух. у.

Секре́т, -ту и -та, м. 1) Секретъ. Десь мій милий, чорнобривий з иншою секрети має. Мет. 33. 2) Рыба Lucioperea volgensis. Браун. 22.

Секрета́рь, -ря́, м. Секретарь. Пани мої секретарі учинили волю. Грин. III. 352.

Тає́мний, -а, -е. Тайный, секретный. Той діла їх розуміє і таємні мислі. К. Псал. 75.

Таємни́ця, -ці, ж. 1) Секретное мѣсто. 2) Тайна. Маю я їдну таємницю, але ніхто її від мене не возьме. Шейк.

Тає́мність, -ности, ж. Тайна, секреть. Чуб. І. 295.

Тайни́к, -ка́, м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. Ум. Тайничо́к.

Упо́тай, нар. Тайно, секретно.

Ши́ло, -ла, с. 1) Шило. Ши́ло в мішку́ не втаї́ться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. Ном. № 6798. Його й ши́ло го́лить. Такой счастливый. Ном. № 1646. Не вмі́є й ши́ла загостри́ти. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. Вас. 163. 3) Ши́ла би́ти. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31. 4) Ши́лом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Вх. Зн. 82. Ум. Ши́льце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву. Чуб. II. 106.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

*Ви́тинка, -ки, ж. Вырезка. Гетьман... став переглядати секретні листи й витинки із заграничних газет. Лепкий.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

Секрет — таємни́к, -ка́; таємни́ця, -ці.

Секретарь — секре́тар, -ря.

Секретный, -но — тає́мний, тає́мно.

Совершенно секретно — зо́всім тає́мно.

Ответственный — відповіда́льний; О. организатор — відповіда́льний організа́тор; О. секретарь — відповіда́льний секре́тар.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

прес-секрета́рка, прес-секрета́рок; ч. прес-секрета́р речниця офіційної особи, що відповідає за зв’язок із засобами масової інформації. [Трохи пізніше прес-секретарка Яценюка Ольга Лаппо підтвердила факт нагороди <…> (Світ, 2017, №95). Оскаженілі жовті таблоїди того часу повідомляли, що він одружився із якоюсь своєю прес-секретаркою, відправивши дружину «на лікування» у зв’язку з «глибокою душевною травмою» після смерті доньки. (Ірен Роздобудько «Ґудзик-2. Десять років по тому», 2014). Таумі підкликала свою прес-секретарку Ніколь. (Володимир Лис «Іван і Чорна Пантера», 2012). Тут тобі і синхрон прес-секретарки Януковича Ганни Стеців-Герман, яка вишуканою українською з характерним «діяспорським» акцентом гне «лінію партії». (Високий замок, 2006). – Зараз починаємо, – гучно проказала прес-секретарка, і, після нетривалої метушні, газетярі, телевізійники та інший інформаційний люд потягнувся до зали. (Олексій Кацай «Пекло»,1999).] див.: ре́чниця

секрета́рка, секрета́рок; ч. секрета́р 1. службовиця, яка відповідає за діловодство установи, організації та ін.[<…> перша секретарка відділу культурно-гуманітарного співробітництва посольства України у Франції, письменниця Ірена Карпа <…> (Версії, 2018). Дружина Миколина, Женя, працювала секретаркою в Політехнічному інституті. (Григорій Костюк «Зустрічі і прощання», Книга 1, 1987). Секретарка однієї юридичної установи Сюзанна Бо, комуністка, мати двох синів-інженерів, також комуністів, говорить, що вони всі «захоплені Радянським Союзом». (Всесвіт, 1960, №3). В темряві, боючись засвітити світло, щоб не пробилася яка смужка крізь вікно, знайшла Галина, секретарка академічного інституту, свій протигаз, перечепила через плече і вийшла на свою зміну чергувати. (Докія Гуменна «Хрещатий яр», 1949). Посаджено мужів довір’я, секретарів та секретарок. (Улас Самчук «Юність Василя Шеремети», 1946). Коли Корвин прийшов до аґітпропу в справі підготови художнього оформлення до першого травня і привітався з новою секретаркою, йому здалося , що він пізнав в її обличчі щось знайоме. (Віктор Петров-Домонтович «Доктор Серафікус», 1929). За Старшину Кружка: М. Волошинова, голова. Конст. Малицька, секретарка. (Молоде життя. Часопис українського пласту, Ч.1-2, 15.02.1928). <…> Софія Бучиньска, секретарка <…>. (Діло, 29.04.1891).] // та, хто веде ділове листування окремої людини. [Одним, на погляд українців, підступним, улюбленим польським прийомом була так звана «політика спідничкова», коли окупаційним можновладцям і бюрократам підсовувалися у якості стенографісток, секретарок, перекладачок рафінованих полюбовниць. (Євген Наконечний «”Шоа” у Львові», 2006). Ні, не печаткою самої управи, я не був лордом-хоронителем цієї печатки, це була прероґатива секретарки бурґомістра. (Юрій Шевельов «Я, мені, мене... (і довкруги)», 1987). І обидва рази мене вражали секретарки зава і парторга. (Олександр Довженко «Щоденник», 1954). Говорила секретарка академіка Саклатвали. (Микола Трублаїні «Глибинний шлях», 1941). Вперше він відчув, що його секретарка неабихто. (Джек Лондон «Буйний День», пер. Вероніка Гладка, Катерина Корякіна, 1932).] 2. та, хто веде протокол зборів, засідання та ін. [Громада мала секретарку зборів (найчастіше Ганну Чикаленко), яка зашифровано записувала, а на наступних зборах відчитувала, що відбувалося на попередніх зборах, записувала ухвали зборів, порядок денний і т. д. (Сучасність, Мюнхен, 1987). На голову вони обрали сірого Вола, а секретаркою тих зборів була Коза. (Джоель Чендлер Гарріс «Казки дядечка Римуса», пер. Павло Шарандак, 1960).] 3. виборна керівниця якоїсь організації, якогось органу. [У списку зареєстрованих на сьогодні кандидатів колишньої секретарки Київради Галини Гереги немає. (Високий замок, 2019). Дуже активною і ефективною, завдяки своїй одночасній участі в австрійській секції Ліґи, була Надія Суровцева, докторант історії Віденського університету, яка також була секретаркою Жіночої громади УНР. (Сучасність, Мюнхен, 1984). Головував сен В. Децикевич, звіти складала секретарка Ради Т-ва, д-р Криштальська<…>. («Діло», 17.05.1939).] // членкиня виборного органу, що веде діловодство й поточну організаційну роботу. [Він хотів зазирнути в зал, може, вона там, але тут підійшла до нього Марія Олександрівна Чуєва, секретарка райкому, й повела його в кімнату президії. (Юрій Щербак «Бар’єр несумісності», 1970). «Гм ... Оттак-о!.. Секретарка райвідділу!» (Іван Багряний «Сад Гетсиманський», 1950).] // генера́льна секрета́рка – очільниця організаційно-адміністративного або виконавчого органу міжнародної організації. [Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з новопризначеною генеральною секретаркою ОБСЄ Хельгою Шмід. (Радіо Свобода, 15.12.2020). Генеральна секретарка Ради Європи: держави-члени повинні працювати разом, щоб засвоїти уроки кризи COVID-19 у сфері охорони здоров’я. (Офіс Ради Європи в Україні, coe.int, 17.09.2020).] // держа́вна секрета́рка – виборна службовиця у складі найвищих та місцевих органів державної влади. [Американська політична і державна діячка, державна секретарка США Гіларі Клінтон відреагувала на перемогу демократа Джо Байдена на виборах в США. (Вголос, 10.11.2020).] 4. керівниця поточної роботи установи, органу або якогось відділу. [Секретарка редакції його привітала голосним криком <…> (Всесвіт, 1963, №6). Про викриття мене таємно повідомила технічна секретарка інституту Ухтомська й порадила мені зникнути. (Олекса Гай-Головко «Поєдинок з дияволом», 1950).] // вче́на (уче́на) секрета́рка – службовиця, яка відповідає за організацію поточної роботи в науковій установі. [Про це Суспільному сказала учена секретарка фортеці Тетяна Нємічева. (Суспільне, 25.01.2021). Вчена секретарка Надія Уфімцева (Українська асоціація юдаїки, uajs.org.ua). Цапів А.О., вчена секретарка спеціалізованої вченої ради К 67.051.05. (Наказ № 1022-Д від 04.12.2019).] див.: ділово́дка Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 683. Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 113. – 1, 3 – розм.

бригади́рка, бригади́рок; ч. бригади́р керівниця виробничої бригади. [«У всіх святкові та вихідні для відпочинку, а ми працюємо», – зауважує бригадирка Марія Юрчук. (tva.ua, 17.05.2021). Як розповіла Суспільному бригадирка команди Ольга Толстова, дерева саджають навесні, восени та у дощову погоду. (Суспільне, 14.04.2021). Бригадирка слюсарів ДОГРМ та С ПрАТ «Кременчукгаз» Людмила Браславець вважає, що секретом молодості є постійний рух і улюблені квіти. (kgaz.com.ua, 12.03.2021). Бригадирка. Таких, як вона зазвичай називають «жінка-вогонь». Катерина Ткаченко – «асфальтоукладчица» і 2010 про неї дізналася вся країна. (СТБ: Вікна-новини, 08.03.2019).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 92 – розм. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 234 – розм.

висува́нка, висува́нок; ч. висува́нець 1. та, кого висунуто, рекомендовано на відповідальну, керівну роботу, вищу посаду. [Від коаліції Тетяна ЛУКАШ, секретар ЦВК. Про неї майже нічого не відомо. Партія регіонів не знайшла нічого кращого, як на своєму сайті повідомити про висуванку лише те, що вона є сестрою Олени Лукаш, заступника міністра Кабінету Міністрів. (Високий замок, 2007).] 2. та, кого висунуто як депутатку від політичної партії. [Там точилася запекла боротьба між висуванкою «Голосу» Галиною Васильченко (остаточний результат – 31,51%) та самовисуванцем Богданом Дубневичем (30,12%). (Високий замок, 2019). А чи можна вважати «справжнім» кандидатом від ПР її офіційну висуванку в окрузі №150 із центром у місті Комсомольськ – заступника директора тамтешньої гімназії Ірину Мітіну, тяжіння котрої до політики раніше, м’яко кажучи, не помічали? (Україна молода, 2012). Лівоцентристи представлені соціалістом Франсуа Олландом та висуванкою від екологів Евою Жолі. (Український тиждень, 2012). Нагадаємо, Людмила Козак є висуванкою фракції БЮТ замість Івана Деньковича, якого обрано народним депутатом України. (Високий замок, 2007).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 131 – розм. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 505.

вої́телька, вої́тельок; ч. вої́тель та, хто воює, б’ється з кимось або бореться за щось. [Пані Форніц стояла перед старим математиком, наче воїтелька Хільда Сухий Спис перед ордами варварів. (Володимир Арєнєв «Дитя песиголовців», 2017). Можна припустити, що в обігруванні діанічної аспектації «казусу Богині» криється один з головних секретів успішного позиціонування ЮВТ в ролі: 1) лідера, 2) благословенної «воїтельки Світла», 3) Берегині українського народу. (Фіртка, 2012). – Бачиш, яка ти розумна. Хто встоїть проти такої воїтельки? (Володимир Єшкілєв «Побачити Алькор», 2010). Натаріо послав Кастора з Додо Занудою, Балбіно, Зе Луїзом і негритянкою Рессу Янсан, святою воїтелькою, щоб вони перейшли місток і вибили ворога з млина або принаймні перешкодили його просуванню до селища. (Жоржі Амаду «Велика пастка», пер. Анатоль Перепадя, 1995). Симпатичні воїтельки за тверезість ледве викроїли вільну годинку для розмови зі мною. (Перець, 1989). Після ліквідації комуни вона побувала на курсах у Козові й повернулась у Вавилон бригадиром по шкідниках, а точніше, бригадиром по боротьбі зі шкідниками, насамперед із довгоносиком, сила-силенна якого ніби виверглася з землі, та від якого, однак, ця воїтелька все ж урятувала вавилонські плантації. (Василь Земляк «Зелені млини», 1981).] див.: бійчи́ня, войовни́ця, во́їнка, воя́чка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – заст.

вче́на, вче́них, уче́на, уче́них; ч. вче́ний, уче́ний у знач. ім. висококваліфікована фахівчиня з якоїсь галузі науки. [У даному випадку вчена розуміє зазначені терміни як синоніми. (Андрій Старобагатько «Єдність та диференціація правового регулювання пенсійного забезпечення в Україні»: дисертація, 2020). Серед них є колишні військові пілоти, лікар, учена та навіть колишня співробітниця ЦРУ. (Україна молода, 2019). Учена сама навчала лікарів знаходити в тілі шрапнель, щоб вчасно видалити її. (Український тиждень, 2018). Учена пропонує цілий перелік критеріїв патогенності рекламного тексту. (Олександра Андрєєва «Шокова реклама як соціокомунікаційний феномен: специфіка вияву та впливогенний потенціал»: дисертація, Одеса, 2015). Учена нагороджена медалями «Ветеран праці». (Н. Кривець «Науковець і громадська діячка Маргарита Знаменська», 2010).] // вче́на (учена) секрета́рка – та, хто керує науковою діяльністю, організовує наукову діяльність. [Про це Суспільному сказала учена секретарка фортеці Тетяна Нємічева. (Суспільне, 25.01.2021). Від НЦ «МАНУ» до складу журі увійшла учена секретарка, кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця Ірина Савченко. (man.gov.ua, 12.04.2021). Водночас вчена секретарка Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Леся Онишко розповіла про укладання словника радянсько-українських термінів «Евфемізми періоду/доби Голодомору». (slovoprosvity.org, 27.06.2019). Катерина Косинська, вчена секретарка Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. (molod.ula.org.ua, 17.05.2019).] див.: дослі́дниця, науко́виця, науко́вка, науковчи́ня

га́керка, га́керок, ха́керка, ха́керок; ч. га́кер, ха́кер 1. та, хто завдяки несанкціонованому доступу до комп’ютерних систем намагається отримати секретну інформацію. [Проте ще до «деплатформінгу» Parler одна хакерка спромоглась викачати майже усі дані, якими ділилися користувачі соцмережі. (Радіо Свобода, 16.01.2021). Цього разу Йоса супроводжуватиме чи то шпигунка, чи то наймана вбивця, чи то гакерка Аніме. (ЛітАкцент, 26.12.2020). Російська хакерка зламала новинку від Xiaomi. (nv.ua, 25.10.2019). У США хакерка зламала базу даних банку і отримала дані понад 100 млн. клієнтів. (volynnews.com, 30.07.2019). Дівчина з татуюванням дракона – хакерка Лісбет Саландер – продовжує розслідування. (zhovten-kino.kiev.ua). Та гакерка й журналіст зустрінуться знову, щоб урятувати часопис. (Давід Лаґеркранц «Дівчина у павутинні», пер. Анатолій Хлівний, 2016).] 2. жарг. досвідчена програмістка або користувачка комп’ютера. [<…> а зрозумівши, що дівчина ще й гакерка, Балдер попросив її оглянути їхні комп’ютери. (Лаґеркранц Д. «Дівчина у павутинні», пер. А. Хлівний, Х., 2016).] див.: ха́керка

графи́ня, графи́нь; ч. граф іст. дружина або дочка графа. [Відомо, що Олімпія і Жан-Крістоф познайомилися у Парижі, коли графиня приїхала на стажування від Єльського університету. (Версії, 2019). Якщо вірити його принагідним кумпанам, Врона любив розповідати за келихом вина про свої дуже секретні дії, пов’язані з історією нещасливої королеви Понтиди, відомої як принцеси Алі-Емет і графині Піннеберг. (Юрій Косач «Володарка Понтиди», 1987). Сьогодні теж дістав листа від моєї святої заступниці, від графині Настасії Іванівни Толстої. (Тарас Шевченко «Грудень 1857», пер. Леонід Білецький, 1960). В нього закохалася була одна графиня <…>. (Віктор Петров-Домонтович «Ой поїхав Ревуха та по морю гуляти» (біографічний нарис), 1949). Круг його товпились і скаженіли юрби істеричних графинь, княгинь, переляканих, змучених одчаєм цариць, царівен <…>. (Володимир Винниченко «Відродження нації», 1920). Тільки графиня Толстая та княжна Рєпніна не дали йому приводів розчаруватися. (Рада, №67, 23.03.1911). Графиня має 30 лїт і родичі виховали єї цілком по мужески, бо не мали синів. (Дѣло, 14.11.1889).] див.: графі́вна Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 189. Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 160. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.) Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)