Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 65 статей

Запропонувати свій переклад для «ступінь»

Шукати «ступінь» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Гра́дус – гра́дус, ступі́нь (р. -пеня́, м. р.). [П’ять ступені́в моро́зу].

За, предл. с вин. и с твор. пп. – 1) а) за що́. [Узя́в її́ за ру́ченьку. Пани́чу, я вас за чу́ба посми́чу (Номис)]. • Вступиться за кого – оступи́тися, обста́ти за ким и за ко́го. • Она вышла за военного – вона́ віддала́ся за військо́во́го. • Ручаться за кого – ручи́тися за ко́го; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Хова́ється за чужі́ пле́чі. Виво́зити гній на степо́к по-за мі́сто (за́ город)]. • Сесть за стол – сі́сти до сто́лу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гро́ші за робо́ту]; (принимая в соображение что) по чім. [По такі́й робо́ті тре́ба не такі́ гро́ші бра́ти]; г) (о замещении) за ко́го, за́мість ко́го. [Посла́в си́на за́мість се́бе]. • За что браться – до чо́го бра́тися. [До нау́ки бра́лися. Козаки́, до шабе́ль! До робо́ти взя́лися]; 2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За си́нім-би мо́рем ми́лого знайшла́ (Шевч.). Скрізь і перед на́ми і по-за на́ми брині́ють чолові́чі ша́пки (Г. Барв.). По-за ме́жами на́шої краї́ни = за пределами нашей страны]. • За чем (о занятии) – за чим, (зап.) при чо́му. [Сиди́ть за шитво́м чи за пря́дивом. На ла́ві при вече́рі вся сім’я́ сиді́ла (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом – оди́н по о́дному. [Усі́, оди́н по о́дному, повихо́дили з ха́ти. Мрі́я сплива́ла по мрі́ї (Грінч.)]. • Шаг за шагом – ступі́нь по ступеню́. • Идти вслед за кем – іти́ слі́до́м за ким. • Гнаться за кем, за чем – гна́тися за ким, за чим. • Охотиться за волком – полюва́ти на во́вка, за во́вком. • Пойти за кем, за чем – піти́ по ко́го, по що́. [Біжі́ть шви́дше по лі́каря. Пої́хав у ліс по дро́ва, а я пішла́ по во́ду]. • Пойти за делом – піти́ за ді́лом (а не по ді́лу). • Оставить кого далеко за собою – залиши́ти кого́ дале́ко позад се́бе. • Он уехал вскоре за мной – він пої́хав незаба́ром після ме́не; 3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Ви́плакала ка́рі о́чі за чоти́ри но́чі. За оста́нні два ро́ки (или за оста́нніх двох ро́кі́в) він написа́в кі́лька га́рних оповіда́ннів. Дени́с через усю́ доро́гу хоч-би па́ру з уст пусти́в (Квітка)]. • За неделю перед этим – ти́ждень перед цим, перед ти́жнем. • За год раньше – рік напере́д, перед ро́ком. • Ему за сорок лет – йому́ ро́ків понад со́рок. • За две версты от города – за дві верстві́ від мі́ста. • За пятнадцать рублей – за п’ятна́дцять карбо́ванців. • Найти за кем – знайти́ на ко́му. [На йо́му не знайшли́ нія́кої прови́ни (Н.-Лев.)]. • Следовать за кем (по времени) – іти́ за ким, бу́ти під ким. [Ця ді́вчинка – ста́рша, а під не́ю оце́й хло́пчик]. • За ним это водится – за ним це бува́є (пово́диться). • За глаза – поза́очі. [Се не поза́очі лю́ди ка́жуть, а в ві́чі (Г. Барв.)]. • Теперь очередь за мной – тепе́р моя́ черга́. • Запишите это за мной – запиші́ть це на ме́не. • Будет за мной – бу́де за мно́ю. • За неимением – не ма́ючи; бо не ма́ю, через бра́к, для бра́ку чого́. [Не ма́ючи гро́шей, не мо́жу ку́пити. Не мо́жу купи́ти, бо не ма́ю гро́шей. Не друку́ється через брак мі́сця]. • За исключением – з ви́нятком чого́, вийма́ючи що, о́крім чо́го, ко́го. • За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. – через ні́кольство, через х(в)оро́бу, через ста́рощі и т. п. За подписью секретаря – з пі́дписом секретаря́. Что за чудо, удивление! – що за ди́во!

Зва́ние – 1) (сословие) стан (-ну), звання́, (состояние) стать (-ти). [Коза́цького ста́ну лю́ди (Н.-Лев.). Ось ди́кий феода́л – тепе́р капіталі́ст, ось да́вній фарисе́й – в профе́сорському ста́ні (Ворон.). З жа́дної ста́ті у москалі́ беру́ть: з міща́нської, з мужи́чої, з па́нської, з купе́цької, з духо́вної ста́ті (Васильк. п.). Звання́ коза́цьке, а життя́ соба́цьке (Номис)]; 2) (должность, чин) сту́пінь (-пеня), стано́вище; 3) (сан) гі́дність, досто́йність (-ности). • -ние сотника, атамана, архимандрита, консула, дворянина и т. п. – соте́нство, отама́нство, архімандри́тство, ко́нсульство, шляхе́тство и т. д. Почётные -ния – поче́сні звання́, гоно́ри (-рів); 4) (подобие) натя́ма, знак (-ку́). [Так збив чо́боти, що ті́льки натя́ма зоста́лась (Ковелечч.)]. • -ния нет – і слі́ду (знаку́, заво́ду) нема́, і звання́ нема́.

Кульминацио́нный – кульмінаці́йний. • -ная точка – кульмінаці́йний пункт (-ту), кульмінаці́йна то́чка, вершо́к (-шка́). [В оповіда́нні нема́ зо́всім сього́ пу́нкту, що му́сів-би бу́ти кульмінаці́йним у тво́рі (Грінч.). Це ступі́нь не оста́нній, яки́й-би мо́жна вважа́ти за вершо́к естети́чних по́глядів (Єфр.)].

Ме́сто – 1) (известное пространство) мі́сце (-ця, им. мн. місця́, р. місць и місці́в), (редко мі́сто), місци́на, місти́на; срв. I. Месте́чко. [Сіда́й, – мі́сця ста́не (Кониськ.). Із яки́х то місць на той я́рмарок не понаво́зили уся́кого хлі́ба! (Квітка). Поро́жніх місці́в за стола́ми не знайшла́ я (Н.-Лев.). У тих міста́х, де тече́ рі́чка Сама́ра (Стор.). Нема́є місци́ни в моє́му дворі́, щоб не скуштува́ла мої́х сліз гірки́х (Мирний)]. • Каждое тело занимает определённое -то – ко́жне ті́ло займа́є (бере́, забира́є) пе́вне мі́сце. • Это не ваше -то – це не ва́ше мі́сце. • Здесь мало -та для двоих – тут ма́ло мі́сця для (на) двох. • Прошу занять -та́ – проха́ю сі́сти на свої́ місця́; срв. Занима́ть 1. • Нет -та – нема́(є) мі́сця. • На -то – на мі́сце. [Поста́в кни́жку на мі́сце (Київщ.)]. • На -те, не на -те – на (своє́му) мі́сці, не на (своє́му) мі́сці. [Усе́ в те́бе не на мі́сці стої́ть (Київщ.)]. • Всё хорошо на своём -те – все на своє́му мі́сці га́рне (до́бре). • В другое, в иное -то – в и́нше мі́сце, (куда-либо) куди́-и́нде, куди́-и́нше. [Пішо́в на я́рмарок, а мо́же куди́-и́нше (Рудч.)]. • В другом, в ином -те – в и́ншому мі́сці, и́нде, (где-либо) де(сь)-и́нде. [«Ході́м до ме́не вече́ряти!» – «Ні, я вже обіця́вся и́нде» (Куліш). Тре́ба пошука́ти по́мочі де-и́нде (Грінч.). Десь-и́нде живе́ (Сим.)]. • Во всяком другом -те – в уся́кому и́ншому мі́сці, скрізь-деи́нде. • Ни в каком, ни в одном -те – в жа́дному мі́сці, ніде́. • В разных -та́х – у рі́зних місця́х; (отдельно) рі́зно. [Ми живемо́ не вку́пі, а рі́зно (Звин.)]. • В отдалённых -та́х – по дале́ких світа́х. [Ки́нувся по дале́ких світа́х сі́на добува́ти (Грінч. II)]. • Из другого -та – з и́ншого мі́сця. • С -та на -то – з мі́сця на мі́сце. • До этого -та – до цього́ мі́сця, (до сих пор) до́сі, до́сіль, до-сю́ди, по́ти; срв. Пора́. [До-сю́ди тре́ба ви́вчити (Київщ.). От по́ти твій горо́д, а да́лі вже мій (Грінч.)]. • До какого -та – до яко́го мі́сця, (до каких пор) доку́ди, подо́ки; срв. Пора́. • Всякие -та́ – вся́кі місця́, всі усю́ди (-дів). • По всяким, по всем -та́м – по всіх усю́дах, скрізь. • Со всех мест – з усі́х місць, звідусі́ль, звідусю́ди. • -та́ми, в некоторых -та́х – місця́ми, (реже місцем), поде́куди, де-не-де́, де́-де, де́-куди, и́нде. [Місця́ми і женці́ білі́ли, і ко́пи вже стоя́ли (Свидниц.). Мі́сцем такі́ були́ здорове́нні байра́ки, що бо́же сві́те! (Грінч. II). Сивина́ поде́куди із чо́рним воло́ссям (Куліш). Ти́хо навкруги́… Лиш де-не-де́ проки́неться пта́шка (Коцюб.). Де́-куди ви́дно немо́в ряди́ вели́ких бі́лих кома́х, – то косарі́ (Франко). И́нде протру́хли дошки́ (Кониськ.)]. • К -ту сказать – до ре́чи, до ді́ла сказа́ти. [Гово́рить зо́всім не до ре́чи (Київщ.). Тут говори́ти ві́льно, аби́ до ді́ла (Київщ.)]. • Ваши слова здесь совсем не у -та – ва́ші слова́ тут зо́всі́м не до ре́чи (не до ді́ла, не до ладу́). • Здесь хорошее -то для сада – тут га́рне (до́бре) мі́сце під сад, тут га́рна (до́бра) місци́на для са́ду (під сад). • Долго ли проживёте в наших -та́х? – чи до́вго проживете́ в на́ших місця́х? • Есть хорошие -та в книге – є га́рні місця́ (у́ступи) в кни́жці. • По -та́м! – на мі́сце! на місця́! • Ни с -та(!) – ані ру́ш(!), ані з мі́сця. [Стій, кажу́ тобі́, ані ру́ш! (Київщ.). Як уско́чила в баю́ру – ко́ні, ані ру́ш (Липовеч.). І вся ва́рта ані з мі́сця (Рудан.)]. • Не трогайтесь с -та – не руша́йтеся з мі́сця. • С -та не двинусь – з мі́сця не зру́шуся. • С -та в карьер, см. I. Карье́р. • Нигде -та себе не найду – ніде́ мі́сця собі́ не знайду́; не зна́ю, де приткну́тися, де приткну́ти себе́. • Он и -та не пригреет – він і мі́сця не нагрі́є. • Только -то тепло (бежал) – (уті́к) і мі́сце холо́дне; см. И след просты́л (под Простыва́ть). • Пора костям на -то – кістки́ давно́ про́сяться на спочи́нок. • Бойкое -то – ро́зигри (-рів), лю́дне мі́сце. [Він на таки́х ро́зиграх живе́, що хто йде, не мине́ (Сл. Гр.)]. • Больное, слабое -то – болю́че, дошку́льне мі́сце, боля́чка, слаба́ сторона́. [Найпеку́чіші потре́би та болячки́ свого́ ча́су (Єфр.). Він зна́є, що раху́нки – моя́ слаба́ сторона́ (Франко)]. • Попал на его больное -то – тра́пив йому́ са́ме на болю́че. • Верное, надёжное -то – пе́вне мі́сце. • Возвышенное -то – висо́ке мі́сце, підви́щення (-ння), висо́кість (-кости). • Глухое пустынное -то – глухе́, безлю́дне, пусте́льне мі́сце, за́куток (-тку), за́кутень (-тня), за́стум (-му). [Село́ на́ше у за́кутні тако́му, що ніхто́ туди́ не за́йде (Кам’янеч.). І засвіти́вся світ по за́стумах моско́вських (Куліш)]. • Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) – мі́сце тверде́, м’яке́. • Купе на два -та – купе́ на дві осо́бі, двоособо́ве купе́. • Живописные -та́ – мальовни́чі місця́, -ча місце́вість (-вости). • Защищённое -то, см. Защищё́нный. • Лобное -то, см. Ло́бный. • Неведомое -то, -мые та – бе́звість (-ти), (реже) бе́звісті (-тей и -тів). [Пливе́ у сі́рі бе́звісті нудьга́ (Коцюб.)]. • Новозаселённое -то – новозалю́днене мі́сце, новосе́лиця. • Общее -то – зага́льне мі́сце, зага́льник, трюї́зм (-му). • -та́ отдалённые, не столь отдалённые – місця́ дале́кі, не такі́ дале́кі, неблизькі́ світи́ (-ті́в). • Открытое, видное -то – відкри́те мі́сце. • На открытом, на видном -те – на видно́ті́, (пров.) на видноці́. [Поклади́ щось на видноті́, щоб було́ напо́хваті (Н.-Лев.). Пусти́ в сі́ни, не хо́чу стоя́ти на видноці́ (Гнід.)]. • Отхожее -то, см. Отхо́жий. • Почётное -то – поче́сне мі́сце; (красный угол) поку́ття (-ття), по́куть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) поса́д (-ду). [Они́сю посади́ли на поса́ді (Н.-Лев.)]. • Пустое -то – поро́жнє мі́сце. • Сборное -то – збірне́ мі́сце, збірни́й пункт (-ту), збо́рище. • Свалочное -то – смі́тник (-ка), смі́тнище. • Святые -та – святі́, пра́ведні місця́, (куда ходят на отпуст) відпусто́ві місця́. [І де ходи́ла, в яки́х-то пра́ведних міста́х, а в нас, серде́чна, опочи́ла (Шевч.). Відпусто́ве мі́сто Люрд (Калит.)]. • Складочное -то, -то складки – складо́вище. • Сохранное -то – схо́ванка, схо́вище, схо́ва, криї́вка, (пров.) пі́дра (-ри) и пі́дря (-рі). [Тре́ба десь схова́ти, та схо́ванки нія́кої не знайду́ (Звин.)]. • Спальное -то – спа́льне мі́сце. • Укромное -то – за́ти́шок (-шку), за́хист (-ту), за́хисток (-тку). [Край бе́рега, у за́тишку, прив’я́зані човни́ (Глібів)]. • Укрытое -то – скри́те мі́сце, скри́ток (-тку). • Усадебное -то – сади́ба, ґрунт (-ту). • Якорное -то – я́кірна сто́янка. • -то битвы, сражения, см. Побо́ище 2. • -то водворения – мі́сце (для) осе́лення. • -то встречи – мі́сце (для) зу́стрічи, (свидания) мі́сце схо́дин. • Назначено -то встречи – ви́значено мі́сце (для) зу́стрічи; ви́[при]зна́чено мі́сце, де зустрі́тися (зійти́ся, з’ї́хатися). • -то действия – мі́сце ді́ї, дійове́ мі́сце. • -то (постоянного) жительства – мі́сце (пості́йного) перебува́ння (пробува́ння, прожива́ння). • Зарегистрироваться по -ту жительства – зареєструва́тися при (на) мі́сці перебува́ння. • -то заключения – мі́сце ув’я́знення, арешта́нтська (-кої), в’язни́ця, тюрма́. • -то исполнения – мі́сце ви́конання. • -то для лежания, для сидения (в вагоне) – мі́сце лежа́че, сидя́че. • -то ловли – ло́ви (-вів), ло́вище. • -то назначения – мі́сце призна́чення. • -то нахождения – мі́сце перебува́ння, мі́сце, де перебува́є. • По -ту назначения – до призна́ченого мі́сця. • -то охоты – мі́сце полюва́ння, ло́вище, (стар.) го́ни (-нів). • -то платежа – мі́сце випла́ти. • -то преступления – мі́сце, де вчи́нено зло́чин, мі́сце зло́чину. • На -те преступления – на мі́сці зло́чину; на гаря́чому (вчи́нку). • -то проезда – мі́сце для прої́зду, прої́зд (-ду). [Прої́зду не дав і на ступі́нь (Звягельщ.)]. • -то рождения – мі́сце наро́дження; (геолог.) родо́вище. • -то сбора, собрания – мі́сце збо́ру, збо́рище. • -то службы – мі́сце слу́жби (урядува́ння). • По -ту службы – (на вопр.: куда) на мі́сце слу́жби; (где) на (при) мі́сці слу́жби, на слу́жбі; см. По 1. • -то в театре – мі́сце в теа́трі. • -то у(с)покоения – мі́сце спочи́нку (спочи́ву), спочи́нок (-нку). [Чия́ домови́на? – Анакрео́нтів спочи́нок (Грінч.)]. • Быть на первом, на главном -те – бу́ти на пе́ршому мі́сці, пе́ред води́ти. • Быть убитым на -те – бу́ти вби́тому, де стоя́в (-я́ла, -я́ло) или на мі́сці. • Взять -то (напр., для проезда) – взя́ти (купи́ти) мі́сце. • Дать -то кому – да́ти мі́сце кому́. • Занимать первое -то между кем – займа́ти пере́днє (чі́льне) мі́сце серед ко́го. • Занимать, занять -то кого, чего – заступа́ти, заступи́ти кого́, що. • Иметь -то где, когда – відбува́тися, ді́ятися, трапля́тися, сов. відбу́тися, ста́тися, тра́питися, несов. и сов. ма́ти мі́сце де, коли́. [В поліклі́ніці не раз трапля́лися при́крі ви́падки (Пр. Правда). Ціка́во навести́ кі́лька фа́ктів, що ма́ли мі́сце під час пере́вірки в рі́зних устано́вах (Пр. Правда)]. • Оставлять, оставить -то кому, чему – лиша́ти, лиши́ти, (редко) ки́дати, поки́нути мі́сце кому́, чому́, для ко́го, для чо́го. [Валу́євський циркуля́р не ки́дав мі́сця для путя́щої наро́дньої кни́жки (Єфр.)]. • Освобождать, освободить, очищать, очистить -то – звільня́ти, звільни́ти, пробира́ти, пробра́ти мі́сце; прийма́тися, прийня́тися; см. Очища́ть 3. [Пообі́дали і встава́йте, звільня́йте місця́ для и́нших (Київщ.)]. • Подхватить с -та (о лошадях) – взя́ти з копи́та́. [Ко́ні зра́зу стрепену́лися, взяли́ з копи́та́, і ми помча́ли з гори́ (Короленко)]. • Производить, произвести дознание на -те – виві́дувати на мі́сці, перево́дити, переве́сти́ дізна́ння на мі́сці. • Сойтись, собраться, сложить в одно -то – зійти́ся, зібра́тися, скла́сти до-гу́рту, у-гу́рт, до-мі́сця, до ку́пи, ум. до-ку́пки, до-ку́почки, до-ку́поньки. [Вовк, медві́дь і каба́н зібра́лись у-гу́рт (Рудч.). Су́дна на́ші, розси́павшись, знов зійшли́сь доку́пи (Куліш)]. • Считаться -та́ми – рахува́тися місця́ми. • Устоять, не устоять на -те – всто́яти, не всто́яти на мі́сці. • Уступать, уступить -то кому, чему – поступа́тися, поступи́тися мі́сцем кому́, (редко) попуска́ти, попусти́ти мі́сця (мі́сце) кому́, чому́. [Всі (що сиді́ли на коло́ді) посу́нулися, поступа́ючась мі́сцем (мені́) (Коцюб.). Кра́плі коти́лися і зника́ли, щоб попусти́ти мі́сце нови́м (Грінч.)]. • Наше -то свято! – ду́х свят при нас (при на́шій ха́ті)! си́ла бо́жа-хресто́ва з на́ми! • С -та не встать, света белого не видать! – бода́й я з цього́ мі́сця не зійшо́в (не зійшла́), бода́й я сві́ту не поба́чив (не поба́чила)! • Не человек -том красится, а -то человеком – не мі́сце скра́сить люди́ну, а люди́на мі́сце. • Невеста без -та, жених без ума – молода́ – грошови́та: вся в дірка́х сви́та; молоди́й – тяму́ха: в голо́ві маку́ха; молода́ без скри́ні, без кали́тки, молоди́й без кле́пки (Гуманщ.); 2) места́ (по отнош. к админ. центру) – місця́. [Як запрова́джують на місця́х ле́нінську націона́льну полі́тику (Пр. Правда)]; 3) (должность) поса́да, мі́сце, (редко) помі́стя (-стя). [Дамо́ поса́ду в конто́рі на 1200 рі́чних (Кониськ.). По вака́ціях тре́ба в Ка́м’янець за мі́сцем (Свидниц.). Чи не зна́єте, де́-б тут помі́стя мо́жна знайти́? (М. Вовч.)]. • -то конторщика – мі́сце конто́рника. • Доходное -то – пожи́вна поса́да, тепле́ньке мі́сце; срв. I. Месте́чко 2. • Насиженное -то – наси́джене (те́пле) мі́сце. • Быть при -те – ма́ти поса́ду, бу́ти на поса́ді. • Быть без -та – бу́ти без поса́ди, (шутл.) сиді́ти на бурку́, ганя́ти соба́к. • Он без -та, не у -та – він без поса́ди, він не ма́є поса́ди. • Занимать, занять -то – обійма́ти, обня́ти, (о)посіда́ти, (о)посі́сти поса́ду. • Лишить -та – ски́нути з поса́ди. • Лишиться -та – (по)збу́тися поса́ди, втра́тити поса́ду. • Определять, определить к -ту, см. Определя́ть 3. • Поступить на -то – діста́ти поса́ду, ста́ти на поса́ду. • Он вполне на своём -те – він цілком на своєму місці; 4) (учреждение) установа, уряд (-ду). • Оффициальное -то – урядо́ве мі́сце. • Присутственное -то, см. Прису́тственный. • Судебное -то – судо́ва́ устано́ва; 5) (о клади, грузе) паку́нок (-нка), па́ка. • У меня три -та багажа – у ме́не три паку́нки; 6) анат. placenta – послі́д (-ду), по́слідень (-дня), ложи́сько; см. После́д 2.

Наза́д, нрч. – 1) (в пространстве) наза́д, (позад себя) позад се́бе, навспа́к, наві́дворіть. [Ви́йшла з села́ – се́рце ни́є, наза́д подиви́лась (Шевч.). Наза́д ру́ки пов’яза́ли (Сл. Гр.). Перекрути́в годи́нника наза́д на годи́ну (Київ). Зогля́ділася позад се́бе (Грінч.). Вмочи́ в ро́су мали́й па́лець і тріпни́ руко́ю, лиш наві́дворіть не трі́пай, а перед собо́ю (Рудан.)]. • Туда и -за́д – туди́ й наза́д, (взад и вперёд) туди́ й сюди́, туди́-сюди́. • Ни вперёд, ни -за́д – ні на[в]пере́д, ні наза́д; ні туди́, ні сюди́. • Сделать шаг -за́д – від[по]ступи́ти (ступну́ти) крок (ступі́нь) наза́д. • Пятиться, попятиться -за́д – поступа́тися, поступи́тися наза́д, задкува́ти, позадкува́ти. [I напере́д забіга́ю, і вбік зверта́ю, і наза́д поступа́юсь (М. Вовч.). Не задку́й лиш, а поступа́й напере́д (Червоногр.)]. • Взять своё слово -за́д – взя́ти своє́ сло́во наза́д. • Взять свои слова -за́д – взя́ти свої́ слова́ наза́д, (гал.) відкли́кати свої́ слова́. [Коли́ ви свої́х слів не відкли́чете, я вас позву́ до су́ду (Крим.)]. • Взять -за́д своё решение, согласие – переду́мати і зректи́ся. [Учо́ра сказа́в, що обміркува́в спра́ву і приста́не до не́ї, а сього́дні переду́мав і зрі́кся (М. Грінч.)]; 2) (во времени). • Год, столько-то лет и т. п. -за́д тому – рік, сті́льки-то ро́ків (літ) и т. п. (уже́) тому́ и тому́ (вже) рік, сті́льки-то ро́ків (літ); бу́де тому́ рік, сті́льки-то ро́ків (літ); рік, сті́льки-то ро́ків (літ) перед тим; перед ро́ком, перед стількома́-то рока́ми; рік, сті́льки-то ро́ків передні́ше. [Два ро́ки тому́ в Борисла́ві… (Франко). Три ро́ки вже тому́ твій о́браз чарівли́вий в душі́ я записа́в (Вороний). Тому́ бага́то ро́ків була́ ця доли́на ще не така́ відкри́та для сві́ту (Країна Сліпих). Тому́ шість літ я впе́рше мав тут з ним розмо́ву (Рада). Та він уже́ скона́в, бу́де тому́ днів чоти́ри (Крим.). Я знав його́ перед восьма́-дев’ятьма́ рока́ми (Грінч.). Перед шістьма́ рока́ми вони́ приїзди́ли огляда́ти саха́рню (Коцюб.). Ро́ків де́сять передні́ше (Н.-Лев.)]. • Это случилось может быть год тому -за́д – це ста́лося мо́же рік тому́ (мо́же перед ро́ком). • Два дня тому -за́д – два дні тому́ и тому́ два дні, два дні перед тим, перед двома́ дня́ми, позавчо́ра. [Тому́ два дні П’єр пої́хав у Ки́їв (Крим.)].

Наказа́ние – 1) (действие) а) покара́ння; скара́ння; (через палача) с[від]катува́ння кого́ за що. [З покара́нням убі́йців спра́ва зати́хне (Франко)]; б) нака́з, загада́ння, за́гад (-ду); 2) (кара) ка́ра, (ум. ка́ронька), пока́ра, кара́ння, покара́ння, скара́ння, укара́ння (-ння), пеня́ (-ні́). [За вся́кі прови́ни була́ за́раз ка́ра (Грінч.). Ва́рті ми надгоро́ди, а не кар (Франко). Не бо́же кара́ння, своє́ дурува́ння (Номис). Вся́кі його́ укара́ння зно́сила, терпі́ла (Гол. 1). Хоч вина́ твоя́ яка́ бу́де – за пра́вду зба́влю тобі́ пені́ (Квітка)]. • -ние божье (божеское, господне) – ка́ра бо́жа (госпо́дня), бо́жий на́[по́]пуст (-ту). • Жестокое -ние – лю́та ка́ра, лю́те покара́ння. • -ние исправительное – ка́ра для попра́ви, випра́вна ка́ра. • -ние розгами – ка́ра (покара́ння) рі́зка́ми, хло́ста (-ти), хлост (-ту). [Після́ хло́сти жи́ти не мо́жна: дівча́та о́чі ви́сміють (Кониськ.)]. • -ние смертью – ка́ра на го́рло (на смерть), скара́ння го́рлом, покара́ння сме́ртю. • -ние телесное – тіле́сна ка́ра, ка́ра по ті́лу (Кониськ.), ка́ра на ті́ло (М. Грінч.). • -ния уголовные – горлові́ ка́ри. • Мера -ния – мі́ра (ви́мір) ка́ри. • Высшая мера -ния – найви́ща ка́ра, ро́зстріл (-лу). • Степень -ния – мі́ра (сту́пінь) ка́ри. • Положение о -ниях – ка́рний стату́т (-ту), ка́рний ко́декс (-су). • Под страхом -ния – під загро́зою ка́ри, під ка́рою. [А я під ка́рою гото́в по сві́ту оповісти́ть, що рі́вні нам нема́є (Куліш)]. • В -ние кому – на ка́ру, (вместо -ния) за ка́ру кому́. [Хай на ка́ру вам се при́йде без зава́ди (Самійл.). До́ля щерба́та поста́вила їх за чиї́сь гріхи́ на ка́ру коло газе́тної украї́нської робо́ти (Рада)]. • По совокупности -ний – за суку́пністю кар. • Заслужить -ние – заслужи́ти ка́ри (на ка́ру). • Назначить (определить) -ние – ви́значити (призначи́ти) ка́ру. • Налагать, наложить -ние – наклада́ти, накла́сти ка́ру. • Нести, понести -ние – прийма́ти, при(й)ня́ти ка́ру (поку́ту), (казниться) кара́тися. [Щоб міг наре́шті він приня́ть од ме́не ка́ру (Самійл.). Приня́в ка́ру й поку́ту (Коцюб.) А я й до́сі кара́юся і кара́тись бу́ду й на тім сві́ті (Шевч.)]. • Подвергать, -ся -нию, см. Подверга́ть, -ся. • Смягчить -ние – поле́гчити ка́ру. • Увеличить, уменьшить -ние – збі́льшити, зме́ншити ка́ру. • Не избегнуть -ния – не втекти́ (від) ка́ри, не мину́ти ка́ри (Кониськ.); 3) стар. – нау́ка, навча́ння (чого́).

Нога́ – 1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога́ (мн. но́ги, ніг); (ступня) нога́, (зап.) стопа́. [Ту́пне кінь ного́ю (Шевч.). Хло́пчик стої́ть на одні́й нозі́ (М. Вовч.). Во́вка но́ги году́ють (Номис). Сте́жка заси́пана сні́гом, і ані о́дного слі́ду стопи́ лю́дської не ви́дно на його́ бі́лій ска́терті (Франко)]. • Две, обе -ги́ – дві, оби́дві ноги́ (нозі́). [Стає́ на рука́х, одкида́є оби́дві нозі́ наза́д, нена́че брика́є ни́ми (Н.-Лев.)]. • Левая, правая -га – лі́ва, пра́ва нога́. • Задние, передние -ги – за́дні, пере́дні но́ги. • Деревянная -га – дерев’я́на нога́, (деревяшка) дерев’я́нка, (костыль) ми́лиця. • Вверх -га́ми – а) (в прямом знач.) догори́ нога́ми, горі́ніж, сторч голово́ю; б) (перен.: вверх дном) догори́ нога́ми, догори́ ко́ренем, шкере́берть. [Все він переверну́в догори́ ко́ренем (Звин.)]. • -га́ми вниз (к земле) – долі́ніж. • Босыми -га́ми – бо́сими нога́ми, (босиком) босо́ніж. • В -га́х – в нога́х. • Пусть не путается в -га́х партии – (не)ха́й не плу́тається під нога́ми в па́ртії. • На босую -гу – на бо́су но́гу, (на-)босо́ніж, на-бо́се. • Лёгкий на -гу, см. Лё́гкий 7. • Он на -га́х (ходит, здоров) – він уже́ підві́вся (став) на но́ги, він уже́ хо́дить, він уже́ здоро́вий (оду́жав, ви́чуняв, диал. окли́гав и окли́гнув). • Он уже опять на -га́х – він уже́ зно́в(у) на нога́х. • В грехах, да на -га́х – у гріха́х, та на нога́х. • Быть весь день на -га́х – бу́ти ці́лий день на нога́х, ці́лий день не сі́сти (не присіда́ти). [Я-ж ці́лий день не ся́ду! (Звин.)]. • Под -га́ми – під нога́ми, (изредка) під ного́ю. [Ви підійма́єтесь схо́дами; вони́ рипля́ть під ва́шою ного́ю (Микит.)]. • С головы до ног, с ног до головы – від голови́ до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови́. [Обмі́ряв її́ вели́чним по́глядом од голови́ до ніг (Крим.)]. • Вооружённый с головы до ног – озбро́єний від голови́ до ніг (до п’ят). • Со всех ног – що-ду́ху (в ті́лі), що є (єсть) ду́ху, скі́льки ду́ху, що-ду́х у ті́лі (М. Вовч.), що но́ги несу́ть (несли́), (во всю прыть) чим-ду́ж, (во все лопатки) на всі за́ставки́, на всю ви́тягу, (опрометью) прожо́гом. • С руками и (с) -га́ми – з рука́ми й (з) нога́ми. • У чьих ног – коло (біля) чиї́х ніг (зап. стіп), (зап.) у чиї́х стіп. [У стіп твої́х (душа́) весь свій тяга́р скида́є (Франко)]. • Ни -го́ю (к кому) – (а)ні кро́ку (ні ного́ю) (до ко́го). • -ги́ не клади (не ставь, не заноси) куда – і ступну́ти (і ходи́ти) не ду́май куди́, (а)ні кро́ку (ні ного́ю) куди́. • -ги́ моей не будет у тебя – ноги́ моє́ї не бу́де в те́бе. • Бросаться, броситься кому в -ги – ки́датися, ки́нутися кому́ в но́ги (під но́ги, до ніг), па́дати, впа́сти кому́ в но́ги (під но́ги, до ніг). [Упа́в фарао́ну під но́ги (Франко). Він упа́в до ніг милосе́рдного анабапти́ста (Кандід)]. • Быть на короткой (дружеской) -ге́ с кем, см. Коро́ткий 4. • Быть (стоять) одной -го́й в могиле – бути одно́ю ного́ю в труні́ (в домови́ні), стоя́ти одно́ю ного́ю над гро́бом (у гро́бі, в домови́ні). • Валиться, свалиться с ног – на нога́х не стоя́ти (не всто́яти), вали́тися (па́дати), звали́тися (з ніг). [Ви́йду за воро́та, від ві́тру валю́ся (Метл.)]. • Вставать с левой -ги́, левою -го́ю (с постели) – встава́ти на лі́ву но́гу (лі́вою ного́ю) (з посте́лі, з лі́жка). • Давай бог -ги – хо́ду, хо́да, дра́чки, навті́[е́]ки, навтікача́; срв. Наутё́к. [Як поба́чив це я, ки́нув мерщі́й каву́н, та хо́ду (Звин.). Я, не до́вго ду́мавши, за́раз навті́ки, куди́ о́чі зирну́ли, а но́ги понесли́ (М. Вовч.)]. • Держать свой дом на приличной -ге́ – держа́ти (трима́ти) свою́ госпо́ду на поря́дній (присто́йній) стопі́ (на присто́йній лі́нії, як у (до́брих) люде́й, як поря́дним лю́дям годи́ться). • Держаться, удержаться на -га́х – трима́тися (держа́тися), втри́матися, (вде́ржатися) на нога́х. • Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу – жи́ти на широ́ку стопу́ (в розко́шах, на всю гу́бу, по-па́нському, диал. ве́лико), розкошува́ти, панува́ти. [Захоті́в він ве́лико жи́ти і аж три кімна́ти собі́ найня́в (Лубенщ.)]. • Итти (-га́) в -гу – іти́ (ступа́ти) (нога́) в но́гу, іти́ (ступа́ти) ступі́нь у ступі́нь, (держать шаг) трима́ти крок. [В ме́не до́нька в но́гу з Жо́втнем за́вжди йде (Влизько). Він так ступі́нь у ступі́нь ступа́є, на́че мі́ря, як тра ступа́ти (Канівщ.). Жовня́рський крок трима́ти (Франко)]. • Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги́ – іти́ не в но́гу. • Итти -га́ за́ -гу (-га́ по́ -гу) – іти́ нога́ за ного́ю; см. ещё Ме́дленно 1 (Итти -но) и Плести́сь 2. [Ішо́в захо́жий ти́хо, нога́ за ного́ю (Мирний)]. • Кидать, кинуть что под -ги кому – кида́ти, ки́нути що під но́ги кому́. • Кланяться, поклониться в -ги – кла́нятися (вклоня́тися), вклони́тися в но́ги. [Вклони́лася низе́нько, аж в са́мії но́зі (Сл. Закр.)]. • Класть (слагать), положить (сложить) что к -га́м чьим – кла́сти (склада́ти), покла́сти (скла́сти) що до ніг чиї́х. [До ніг наро́дженої з пі́ни склада́йте… ліхта́р мій… і кий (М. Зеров)]. • -ги носят – но́ги но́сять. • Куда -ги понесут – куди́ но́ги понесу́ть, (куда глаза глядят) світ за́ очі (за очи́ма), куди́ гля́дя, навмання́, навманя[ь]ки́. • Отбиваться от чего руками и -га́ми – відбива́тися від чо́го рука́ми й нога́ми, (сопротивляться) пруча́тися про́ти чо́го рука́ми й нога́ми, опина́тися (огина́тися) (що-си́ли) про́ти чо́го. • Переваливаться с -ги́ на -гу́ – перехиля́тися (перехня́блюватися) з бо́ку на бік, колива́ти з ноги́ на но́гу; см. Перева́ливаться 3. • Переминаться с -ги́ на́ -гу – переступа́ти з ноги́ на но́гу (фам. з одніє́ї на дру́гу), (топтаться) тупцюва́тися, ту́пцятися, топта́тися. • Плясать в три -ги́ – витанцьо́вувати на всі за́ставки́. • -ги не повинуются (не слушаются) – но́ги не слу́хають(ся) (не х(о)тя́ть слу́хатися). • -ги подкашиваются, подкосились – но́ги підло́млюються (підтина́ються, млі́ють), підлама́лися (підтяли́ся, помлі́ли). • Поднимать, поднять (поставить) кого на́ -ги – а) (больного) зво́дити, зве́сти́ кого́ на но́ги, на світ пусти́ти кого́. [Хто мене́ на світ пусти́в? – Я тепе́р здоро́ва (Мартинов.)]; б) (перен.) зво́дити (ста́вити), зве́сти́ (поста́вити) кого́ на но́ги; срв. Поста́вить 1. • Подставлять -гу, см. Но́жка (Подставлять -ку). • Положить -гу на -гу – закла́сти но́гу на но́гу. • Поставить войска на военную, на мирную -гу – переве́сти́ ві́йсько на воє́нне, на ми́рне стано́вище. • Протянуть -ги – а) (в прямом знач.) простягти́ (ви́тягти) но́ги, (о мног.) попростяга́ти (повитяга́ти) но́ги; б) (умереть) простягти́ся, ви́простатися, (вульг.) заде́рти но́ги, ду́ба да́ти, ґи́ґнути, освіжи́тися, переки́нутися. См. Протя́гивать 1 (-ну́ть ноги). • Сбивать, сбить с ног кого – збива́ти (вали́ти, зва́лювати), зби́ти (звали́ти) з ніг кого́; см. ещё Заморо́чить кого. Связать кого по рукам, по -га́м – зв’яза́ти кому́ ру́ки й но́ги, (сделать жизнь несчастной) зав’яза́ти кому́ світ. • Срезать кого с ног – знесла́вити, зга́ньби́ти, зганьбува́ти кого́. • Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на́ -ги – а) (в прямом знач.) зво́дитися (здійма́тися, спина́тися), зве́сти́ся (зня́тися, с[зі]п’я́сти́ся) на но́ги, (порывисто) схо́плюватися (зрива́тися), схопи́тися (зірва́тися) на (рі́вні) но́ги; б) (перен.) спина́тися (зво́дитися, здійма́тися), с[зі]п’я́сти́ся (зве́стися, зня́тися) на но́ги (на собственные -ги: на вла́сні но́ги), (диал.) оклига́ти, окли́гати и окли́гнути. Срв. Поднима́ться. [Коли́ довело́ся спина́тися на вла́сні но́ги, то обста́вини ду́же зміни́лися на гі́рше (Н. Громада). Він до́вго бідува́в; оце́ окли́гав, як зроби́вся заві́дуючим ремо́нтами (Лубенщ.)]. • Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги – става́ти, спина́тися, зво́дитися, здійма́тися), ста́ти (с[зі]п’я́сти́ся, зве́сти́ся, зня́тися), (о мног.) постава́ти (поспина́тися, позво́дитися, поздійма́тися) на за́дні но́ги, (на дыбы) става́ти, ста́ти, (о мног.) постава́ти ца́па (ца́пки, цапко́м, ста́вма, ду́ба, ди́бки дибка́, го́пки). • Не знает, на какую -гу, стать – не зна́є, на котру́ ступи́ти (ступну́ти). • Стать без ног – позбу́тися ніг, втра́тити но́ги, зроби́тися безно́гим, збезно́жіти. • Еле -ги унести откуда – ле́две но́ги ви́нести, ле́две втекти́ (диал., зап. ви́втекти) зві́дки. • Унеси бог -ги – аби́ ті́льки (лиш(е́)) втекти́; см. ещё выше Давай бог -ги. • Руками и -га́ми упираться – упира́тися рука́ми й нога́ми; см. ещё выше Отбиваться руками и -га́ми. • Хромать на одну -гу – кульга́ти (шкандиба́ти, шкатульга́ти) на одну́ но́гу. • Ног под собою не чувствовать (не чуять) – землі́ (ніг) під собо́ю не чу́ти. [Землі́ під собо́ю не чув: як той ві́тер мчавсь (Мирний)]. • Шаркать -га́ми – чо́вгати (со́вгати) нога́ми. • Одна -га́ тут другая там – одна́ нога́ тут, дру́га там; (реже) на одні́й нозі́. [«Ху́тче-ж!» – «На одні́й нозі́» (Свидн.)]. • За глупой головой и -гам непокой – за дурно́ю голово́ю і нога́м ли́хо (Приказка). • Баба-яга, костяная -га́ – ба́ба-яга́ нога́-костюга́, ба́ба-яга́ костяна́ нога́ (ЗОЮР II); 2) (подставка, стойка) нога́; срв. Но́жка 2; 3) строит., техн. – (крана, копра, циркуля) нога́; (наслонная) нарі́жник (-ка); (стропильная) крокви́на; 4) (у сапожников) копи́л (-ла́); см. Коло́дка 3; 5) (снопов) ряд (-ду), рядо́к (-дка).

Носи́ть – 1) носи́ти кого́, що. [Катери́на по садо́чку хо́дить, на ру́ченьках но́сить си́на (Шевч.). Хто-ж тобі́, моє́ се́рденько, обі́дати носи́в? (Пісня). Чуже́ ярмо́ наро́ди и́нші но́сять (Грінч.). Його́ зна́ють лю́ди, бо но́сить земля́ (Шевч.). На собі́ носи́в ти (, Дні́пре,) ле́гкими човна́ми славе́тного Святосла́ва (М. Вербицьк.)]. • -си́ть на руках кого (в прямом и перен. знач.) – носи́ти на рука́х кого́; 2) см. Нести́ 2; 3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носи́ти що; (одеваться ещё) о[в]дяга́тися, вбира́тися в що, (об одежде и одуви ещё) ходи́ти в чо́му. [Одна́ його́ до́ля – чо́рні бровеня́та, та й тих лю́ди за́здрі не даю́ть носи́ть (Шевч.). Носи́ ство́рено для окуля́рів – і тому́ ми но́симо окуля́ри; но́ги, очеви́дячки, призна́чено для то́го, щоб їх узува́ти, і от ми но́симо череви́ки (Кандід). Ку́ртку мою́ шкіряну́ю но́сить яки́йсь спекуля́нт (Сосюра). Капіта́н ніко́ли не носи́в мо́дних корко́вих шоло́мів (Кінець Неволі)]. • -си́ть траур по ком – носи́ти жало́бу, ходи́ти в жало́бі по ко́му. • -си́ть чёрное – о[в]дяга́тися (убира́тися) в чо́рне, ходи́ти в чо́рному; 4) (перен.: имя, характер и т. п.) ма́ти, носи́ти що. • -си́ть имя – зва́тися, ма́ти (реже носи́ти) ім’я́. • -си́ть славное имя – ма́ти (носи́ти) славе́тне ім’я́. • -си́ть название – зва́тися, ма́ти (реже носи́ти) на́зву. • -си́ть звание – ма́ти звання́ (ступі́нь, гі́дність); срв. Зва́ние. • -си́ть печать, отпечаток чего – ма́ти на собі́ печа́ть, позна́ку чого́, бу́ти позна́ченим чим. • Его наружность -си́ла отпечаток той самоуверенности, которая… – на його́ зо́внішності (зо́внішньому ви́гляді) познача́[и́]лася та самовпе́вненість, що… • -си́ть характер – ма́ти хара́ктер чого́; 5) (быть беременной) носи́ти (дити́ну), на дити́ну захо́дити, ходи́ти дити́ною, ходи́ти важко́ю (непоро́жньою); срв. Бере́менная (Быть -ой) и Бере́менеть; 6) (о лошадях: нести) носи́ти. [Мене́ ко́ні не раз носи́ли (Звин.)]; 7) безл. – носи́ти. • Корабль долго -си́ло по волнам – корабе́ль до́вго носи́ло на (по) хви́лях. • -си́ть кого – носи́ти кого́. [Сті́льки ро́ків вони́ не ба́чились: де, спра́вді, його́ носи́ло? (Кінець Неволі)]. • Где его нелёгкая -сит? – де його́ лиха́ (тяжка́) годи́на (нечи́ста си́ла, нечи́стий) но́сить? • Носи́мый – що його́ но́сить (носи́в) и т. п.; но́шений. • Корабль, бурею -мый – корабе́ль, що бу́ря ки́дає всю́ди; корабе́ль, що бу́ря скрізь (його́) бурха́є. Но́шенный – 1) но́шений; 2) прлг., см. отдельно Но́шеный. -ться – 1) (стр. з.) носи́тися, бу́ти но́шеним. • Провизия -тся в корзине – харч (харчі́, жи́вність) но́сять у ко́шику; 2) носи́тися; (гоняться) ганя́ти, вганя́ти, (метаться) га(й)са́ти, (слоняться) ми́катися, ві́ятися; (летать в прям. и перен. знач.) літа́ти, (шумно) шуга́ти, (о ветре ещё) гуля́ти, (вихрем) вихри́ти, (парить) буя́ти, ширя́ти, (кружиться в воздухе) кружля́ти (в пові́трі); (витать) вита́ти. [Мошка́ хма́рами носи́лась (Мирний). По шляха́х носи́лися ці́лі хма́ри ку́ряви (Коцюб.). Перед ним носи́вся о́браз Га́лі (Васильч.). Ті інтеліге́нтні лю́ди, що ма́ють матерія́льну змо́гу носи́тися в емпіре́ях абстра́ктности (Крим.). Ганя́є сі́рим во́вком через го́ри, я́ри (Рудан.). Вона́ ганя́ла по світа́х за проро́ком (Л. Укр.). Хма́ри так і ганя́ли по не́бу (Теол.). А ві́тер ганя́є, а ві́тер гаса́є (Васильч.). Вганя́в по ліса́х (Франко). Гаса́в по по́лю, мов навіже́ний (Звин.). (Мару́ся) ми́калась то в кімна́ту, то в ха́ту (Квітка). Ві́тер, весе́лий і ду́жий, шуга́в між блаки́тним не́бом і зеле́ним мо́рем (Грінч.). Мисль космополі́та ві́льна, як пти́ця: шуга́є над моря́ми, над го́рами (Н.-Лев.). Він шуга́в ву́лицями, мов Тамерла́н той (Корол.). По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Се́рце пра́гне буя́ть на просто́рі (Л. Укр.). Вітере́ць доли́ною леге́сенько вита́є (Філян.)]. • В воздухе -тся испарения – в пові́трі но́сяться ви́пари. • -ться на коне – ганя́ти на коні́ (коне́м). • Корабель -тся по волнам – корабе́ль но́ситься на (по) хви́лях. • Собака -тся по двору – соба́ка ганя́є (га(й)са́є) по подві́р’ї. • -тся слухи, что… – ши́ряться (йдуть) чутки́ (ши́риться, йде чу́тка), що…; 3) (о предм. туалета) носи́тися. • Эта материя долго -тся – ця мате́рія (ткани́на) до́вго но́ситься; 4) с кем, с чем – носи́тися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) па́нькатися, ця́цькатися з ким. [Но́ситься, як ду́рень з сту́пою (Номис). А вб’є в го́лову сло́во яке́, – де й тре́ба, де й не тре́ба но́ситься з ним (Тесл.). Ця́цькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом, см. Ку́рица.

Отша́гивать, отшага́ть и отшагну́ть – 1) відступа́ти, -ся, відступи́ти, -ся на ступі́нь, на крок; 2) відмі́рювати, відміря́ти ступеня́ми, кро́ками; 3) -га́ть вёрст десять – увійти́ версто́в із де́сять. • -га́ть, идя маршем – відмаршува́ти. [Відмаршува́ли два́цять версто́в не відпочива́ючи]; 4) скінчи́ти ході́ння, відходи́ти, переста́ти ступа́ти.

Положи́тельный – 1) ста́лий, пе́вний, по́кладний, стате́чний. [На тих нара́дах ні до чо́го ста́лого (пе́вного) не договори́лися. Це чолові́к по́кладний, йому́ і гро́шей мо́жна пози́чити. Неста́ла (непе́вна) він люди́на, не мо́жна зда́тися на йо́го]. • -ная степень (грам.) – звича́йний, основни́й ступі́нь; 2) (противоположность отрицательному) позити́вний, дода́тній. [Ти́пи позити́вні ро́блять зна́чно бі́льше вра́жі́ння на селя́н, ніж ти́пи негати́вні (Грінч.)]. • -ный ответ – ві́дповідь позити́вна. • -ная величина – дода́тня, позити́вна величина́. • -ное электричество – дода́тня електри́чність.

Превосхо́дный – добря́чий, добре́нний, добі́рний, чудо́вий, пречудо́вий, чуде́сний, пречуде́сний. • -ный арбуз – чудо́вий, добря́чий, добре́нний каву́н. • -ная книга, -ные произведения – чудо́ва кни́жка, (пре)чудо́ві, добі́рні тво́ри. • -ные семечки – добря́че, чудо́ве насі́ння, ло́вке насі́ння. • -ный товар – добря́чий, добре́нний крам. • -ный экземпляр чего-л. – чудо́вий розкі́шний екземпля́р чого́. [Розкі́шні екземпля́ри двоно́гої звіро́ти (Єфр.)]. • -ная степень, грам. – найви́щий ступі́нь (-пеня́).

Прое́зд – 1) прої́зд, пере́ї́зд (-ду). [І нема́ нігде́ прої́зду, нема́ і прохо́ду (Рудан.). Та годи́на, що пропа́ла на переї́зд тіє́ї верстви́, до́вша була́ за ввесь рік (Свидн.). Гро́ші на прої́зд (пере́їзд)]; 2) (место для проезда) про́їзд (-ду), пере́їзд (-ду), пере́їздка. [Про́їзду не дав і на ступі́нь (Звяг. п.)].

Путь – 1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), доро́га, шлях (-ху) (ум. шляшо́к), (стезя) сте́жка, тропа́, тропо́к (-пка́); см. Доро́га. [Перед вікно́м широ́ка би́та путь (Л. Укр.). Так ви́вся-ж той шляшо́к куди́сь да́лі за те мі́сто… І поверзло́сь мені́, що отсе́ і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діяма́нт дороги́й на доро́зі лежа́в, – тим вели́ким шля́хом люд уся́кий мина́в і ні́хто не пізна́в діяма́нта того́ (Сам.). Пішо́в собі́ чолові́к то́ю тропо́ю, що розказа́ла жі́нка (Мирн.). Не спини́ти украї́нства ні тим перети́кам, що настано́влено на шляху́ перед ним, ні добро́діям Стру́ве (Єфр.). До Бо́га важки́й шлях, а до пе́кла прямі́сінький (Приказка). Вона́ не ма́ла яки́м шля́хом уда́тися до вас (Грінч.). Мо́же-б Лука́ був і ви́вів його́ на яку́ до́бру путь, так-же смерть не дала́ (Кон.). Не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (Куліш). Як підросте́ш, то терпи́ усе, що на тропку́ спітка́ється (Г. Барв.). Перед не́ю простягли́ся нові́ стежки́, знайшла́сь нова́ пожи́ва для се́рця (Коцюб.)]. • Путь-дороженька – путь-дорі́женька. • Путь к освобождению, ко спасению – шлях, доро́га (сте́жка) до ви́зво́лення, до спасі́ння. • П. к свободе, к счастью – шлях, доро́га, сте́жка до во́лі, до ща́стя. • П. планет – шлях, доро́га плане́т. • П. правды – путь пра́вди (Єв.), доро́га пра́вди (Куліш), сте́жка, шлях пра́вди. • П. чести, добродетели – сте́жка (шлях) че́сти, доброче́сности. • -тё́м традиции, навыка – шля́хом тради́ції, на́вички. [Все це виро́блювалось ступі́нь по ступеню́, віка́ми, шля́хом безупи́нної тради́ції (Єфр.)]. • -тё́м агитации, дипломатии – шля́хом агіта́ції, диплома́тії или агіта́цією, диплома́тією. • -тё́м жизни – шля́хом життя́. • -тё́м-дорогой – шля́хом-доро́гою. [Завда́в я сво́го клумачка́ на пле́чі й побра́вся шля́хом-доро́гою (Звин.)]. • -тё́м расследования – ро́зслідом. • -ти́ сообщения – шляхи́ сполу́чення, (обычно) шляхи́. • -ти́ к социализму – шляхи́ до соціялі́зму. • -ти́ распространения книг – шляхи́ поши́рення (розповсю́дження) книг. • На -ти́ к богатству – на шляху́ до бага́тства. • На -тя́х к столице – на шляха́х до столи́ці. • По -ти́ – по доро́зі, (в дороге) доро́гою; (с руки) з руки́. [Мені́ з ва́ми по доро́зі. Заї́хав до йо́го по доро́зі, верта́ючись додо́му (Сл. Ум.). Доро́гою він мені́ ка́же, що змори́вся]. • Не по -ти́ – не по доро́зі, не в шляху́, не в за́вороті, не по руці́. [Мені́ не по доро́зі з тобо́ю или мені́ не доро́га з тобо́ю]. • То село нам не по -ти́ – те село́ нам не в шляху́, не по доро́зі. • Верный, правильный путь – правди́вий шлях. • Водный путь, -дным -тё́м – водяни́й шлях, водо́ю. • Возвратный путь – поворо́тна путь (доро́га), доро́га наза́д. • Дыхательный, пищеводный путь – ди́хальний, стра́вний шлях, про́від. • Железнодорожный путь – залі́зна ко́лія, или просто ко́лія, (железн.) под’ездной п. – рука́в (-кава́). • Жизненный путь – життьова́ (життє́ва) ни́ва, -ва́ сте́жка, життьови́й шлях, -ва́ путь. [На твоїй до́вгій тисячолі́тній ни́ві життьо́вій не одна́ стріва́лась істо́та… (Коцюб.)]. • Законный путь – пра́вний, зако́нний шлях, (способ) спо́сіб (-собу). • Зимний путь – зимова́ доро́га, зимня́к. • Историческим, научным -тём, -тём истории, науки – істори́чним, науко́вим шля́хом, шля́хом істо́рії, нау́ки, істори́чно, науко́во. • Ложный путь (в перен. зн.) – крива́ доро́га. [Криви́ми доро́гами ходи́ти (Приповідка)]. • Мирным -тё́м – ми́рним шля́хом, -ним спосо́бом, по-добро́му. • Млечный путь – чума́цький шлях, чума́цька доро́га, небе́сна (бо́жа) доро́га. • Мощенные -ти́ – мо́щені, (камнем) бруко́вані шляхи́, доро́ги. • Морской путь – морськи́й шлях. • Морским -тё́м – мо́рем. • Об’ездной путь – о́б’їздка. [На моє́ ви́йшло: ра́яв ї́хати о́б’їздкою, до́сі-б давно́ приї́хали (Кониськ.)]. • Обратный путь – поворо́тна путь, -на доро́га, доро́га наза́д. • На обратном -ти́ – по́ве́ртом, поворітьма́, наповорітьма́, з поворо́том, верта́ючи(сь). • Окольный путь, -ные -ти́, -ным -тё́м – маніве́ць (-вця́), манівці́ (-ці́в), манівця́ми, манівце́м, стороно́ю, повзагорі́дно. [Бери́, се́стро, срі́бло-зло́то та йди манівця́ми, щоб ми тебе́ не догна́ли (Чуб. V). Що ти піде́ш да дорі́жкою, а я піду́ манівце́м (Пісня)]. • Ошибочный путь – хи́бний, помилко́вий шлях, хи́бна (зми́льна) путь, доро́га. • Первый санный путь – пе́рший сніг, первози́м’я. • Санный путь – са́нна путь, доро́га. • Скользкий путь (в переносн. зн.) – похи́ла сте́жка, -лий шлях, (образно) слизьке́, слизька́. [Зво́дить (претенсі́йність) цього́ таланови́того пое́та на похи́лу сте́жку рискови́тих з худо́жнього по́гляду експериме́нтів (Єфр.). На слизьке́, на слизьку́ попа́сти (ступи́ти)]. • Сухой путь – сухопу́ть (-пу́ті). • Сухим -тё́м – суходо́лом (сухопу́ттю). [До́вга-ж туди́ доро́га і мо́рем, і сухопу́ттю (Звин.)]. • Торный путь (большая дорога) – би́тий шлях, би́та доро́га. • Каким -тё́м – а) (дорогой) кудо́ю (куда), яко́ю доро́гою, яки́м шля́хом. [Лаго́вський показа́в жи́дові, кудо́ю ї́хати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом, по́битом. • Таким -тё́м – а) (дорогой) тако́ю доро́гою, таки́м шля́хом; б) (способом) таки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом. • Тем -тё́м – (туда) тудо́ю, то́ю доро́гою, тим шля́хом. [Лю́ди з Сиваше́вого кутка́ ча́сто тудо́ю ходи́ли, бо було́ бли́жче, ніж вули́цею (Грінч.)]. • Этим -тё́м – а) (сюда) сюдо́ю, ціє́ю доро́гою, цим шля́хом; б) (способом) цим чи́ном, спо́собом, ро́бом. [Чи не ба́чив па́рубка і ді́вки, чя не йшли́ сюдо́ю? (Рудч.). Сим ро́бом єдна́лися усі́ ста́ни (сословия) на Украї́ні (Куліш)]. • Никаким -тём – (никуда) нікудо́ю, (никак) нія́к. [Не мо́жна нікудо́ю було́ ши́нку обійти́ (Кониськ.)]. • Все -ти́ (дороги) ведут в Рим – усі́ стежки́ до Ри́му йдуть. • Всеми -ми́ прошёл – би́та голова́. • Готовиться в путь – ла́годитися, лаштува́тися, (снаряжаться) риштува́тися, рихтува́тися в доро́гу. • Держать путь – верста́ти доро́гу, (направляться) прямува́ти, простува́ти. [До́брий день, лю́ба па́ні! А куди́ се верста́єте доро́гу? (Куліш). До ге́тьмана Налива́йка доро́гу верста́ли (Макс.)]. • Зайти, заехать к кому по -ти́ – зайти́, заї́хати по доро́зі до ко́го. • Итти в путь – іти́ в путь, в доро́гу. [В дале́ку путь іду́ (Грінч.)]. • Итти тем же -тё́м – іти́ тіє́ю-ж доро́гою, тим-же шля́хом, (стезей) тіє́ю-ж тропо́ю. [Тропо́ю ва́шою йшов я (Черк. п.)]. • Итти по -ти́ долга – іти́ доро́гою (сте́жкою) обо́в’я́зку. • Куда вам путь лежит – куди́ вам доро́га? • Найти верный путь – тропи́ вхопи́ти, найти́ правди́вий шлях. [Коли́ пощасти́ть робітника́м, як то ка́жуть, тропи́ вхопи́ти та зрозумі́ти, де їх си́ла… (Єфр.)]. • Наставлять (направлять), наставить на путь – напу́чувати, напу́тити кого́, наво́дити, навести́ на пуття́ кого́ (дать указание) да́ти на́від. [Молоді́ хазяї́, ду́має, – чому́ й на пуття́ не наве́сти (Свидн.)]. • Направлять на истинный путь – наставля́ти на до́бру путь, на ро́зум, на до́брий ро́зум. • Сбить с -ти́ – а) зби́ти з доро́ги кого́; б) (с толку) зби́ти з пуття́, знепу́тити кого́. [Знепу́тив мене́ (Вовч. п.)]. • Сбиться с -ти́ – а) зби́тися з доро́ги, зми́лити доро́гу; б) (с толку) зби́тися з пуття́, знепу́тити. [Знепу́тив наш па́рубок, ні на що зві́вся (Луб. п.)]. • Проложить путь – прокла́сти, прове́сти доро́гу (см. Прокла́дывать). • Пролагать себе путь куда-либо (образно) – топта́ти (собі́) сте́жку куди́. [Украї́нська кни́жка почина́є топта́ти сте́жку і під сі́льську стрі́ху (Єфр.)]. • Пусть твой путь будет усеян цветами – неха́й тобі́ цві́том сте́литься доро́га (Маков.); 2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) – путь, доро́га, (пеший) хода́, (путешествие) по́дорож (-жи). [В дале́ку путь іду́ (Грінч.). Моє́ ти со́нце! Світи́ пові́к мені́ в путі́ мої́й (Сам.). Здоро́в’я ва́ше ще не таке́, щоб мо́жна було́ ру́шити в таку́ дале́ку доро́гу, як до Ки́їва (Кониськ.). Ісу́с, утоми́вшись з доро́ги, сів при крини́ці (Єв.)]. • Доброго, счастливого -ти́, добрый путь (приветствие) – щасли́вої доро́ги. • Дальний путь – дале́ка доро́га, -ка путь. • Отправляться, -виться (двинуться) в путь – руша́ти, ру́шити (вируша́ти, ви́рушити) в доро́гу. • Сколько ещё нам -ти́ – скі́льки нам ще доро́ги? • Осталось три дня -ти́ – лиши́лось три дні доро́ги; 3) (способ) (без дополнения) спо́сіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду́), (с дополн.) шлях чого́. [Тим-же ладо́м із старо́го ко́реня вироста́ла нова́, наро́дня во́ля на Украї́ні (Куліш)]. • Каким -тё́м (образом) это сделать – яки́м чи́ном (спо́собом, ро́бом) це зроби́ти? • -тё́м подкупа, измены – шля́хом пі́дкупу, зра́ди или просто пі́дкупом, зра́дою. • -тё́м голосования – голосува́нням. • -тё́м подписи – пі́дписом. • -тё́м привлечения – притяга́ючи, притяга́нням. • -тё́м умножения, вычитания – мно́женням, відніма́нням, мно́жачи, відніма́ючи. • Судебным -тё́м – судо́м, через суд, судо́вно; 4) (прок, успех, толк) пуття́, лад (-ду́); см. Прок, Толк. [Не бу́де з йо́го пуття́ (Гр.)]. • -тё́м – а) (толком) до пуття́, до ладу́, ладо́м; б) (хорошенько) до́бре, гара́зд, як слід. [Не вмі́є розказа́ти до пуття́ (Сл. Ум.). Хто ка́же до ладу́, то у́хо наставля́й, а хоч і без ладу́, то й тож не затика́й (Приказка). Та ви ладо́м кажі́ть (Номис). До́бре його́ ви́лаяв (Сл. Ум.)]. • -тё́м ему досталось – до́бре йому́ перепа́ло. • Не удалось и пообедать -тё́м – не вдало́сь і пообі́дати як слід. • Не -тё́м делаешь – не гара́зд, не до пуття́, не до ладу́ ро́биш. • Без -ти́ – без пуття́. [Він без пуття́ працю́є]. • Он без -ти́ наказан, он без -ти́ строг – його́ без пуття́ покара́ли, він без пуття́ (без тя́ми) суво́рий. • Будет ли путь в этом деле – чи бу́де пуття́ з ціє́ї спра́ви. • В нём нет -ти́ – з йо́го нема́ пуття́. • В нём не будет -ти́ – з йо́го не бу́де пуття́. • Ему ничто в путь не идёт – йому́ ніщо́ на ко́ристь, на ужи́ток не йде (см. Прок). • Что в том -ти́ – яка́ ко́ри́сть з то́го.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Возможность – змога, спромога, спроможність, можливість, можність, зможність, мога, (только о физич. возможности) снага, (средство) спосіб: • беспрепятственная возможность – добра змога; • давать, дать возможность – давати, дати змогу (можливість), спомагати, спомогти зробити що; • до последней возможности – до останньої змоги (можливості), поки змоги (сили), поки змога (сила), до останку; • если нет возможности – коли (якщо) нема (немає) змоги (можливості), коли не змога (не спромога, не сила), (иногда) коли не спосіб; • иметь возможность что-либо сделать – мати змогу (спромогу, спроможність, зможність, можливість) що зробити, бути у змозі (у спромозі) що зробити, бути спроможним що зробити, на що, спромагатися, спромогтися що зробити; здужати; • имеющий возможность – спроможний; • исключать, исключить возможность чего – знеможливлювати, знеможливити (унеможливлювати, унеможливити) що; • исключаю (исключая) возможность чего – не припускаю (не припускаючи) можливість; • не было возможности у кого – не було змоги (спромоги, спроможності, можливості) у кого, не мав змоги (спромоги, можливості) хто, не було як кому, несила була кому; • не имеющий возможности – неспроможний; • не исключаю (исключая) возможность чего – припускаю (допускаю) (не припускаючи, не допускаючи) можливість; • неограниченные возможности – необмежені можливості; • нет возможности – незмога (неспромога, неспроможність), несила, ніяк, нема як, (иногда) нема ходу; ані способу; немає можливості (змоги); • нет возможности возвратить долг – нема можливості повернути борг, нема звідки повернути борг; • обеспечить возможность чего-либо – уможливити що; • он не имеет возможности – він не має змоги (спромоги, спроможності), можливості), несила (незмога, неспромога, неспроможність) йому; • по возможности (по мере возможности, в меру возможности) – по змозі, по спромозі, по можливості); що мога; яко мога; • получить возможность – мати змогу; дістати, одержати змогу змогу (спромогу, спроможність), спромогтися, спомогтися на що; • предвидится, возникает возможность чего-либо – заноситься на що-небудь; • при первой (при ближайшей) возможности – при першій нагоді; • творческие возможности – творчі можливості, творча спроможність; • это даёт (открывает) возможность – це уможливлює, це дає (відкриває) можливість (змогу), це спомагає на що; • это исключает возможность – це унеможливлює, це не дає змоги; • явилась возможность – настала [добра] змога, настала можливість. [Робимо, мамо, до кривавого поту і вже снаги не стає (Г.Квітка-Основ’яненко). Не було способу через Біг переправитися (А.Свидницький). Це ж був тоді 1890-ий рік; заносилося на війну між Росією й Австрією (А.Кримський). Ніяк їй з дому піти, бо ні на кого дитину кинути (Сл. Гр.). Поруч шафи, одбираючи їй змогу вільно відчинятись, стояв великий горорізьблений буфет, прихилившись верхівкою до стіни, що без неї він втратив би рівновагу (В.Підмогильний). — Ні, пане, не піду, незмога моя,— одмагався Санчо. — Скоро я од вашої милості одійду, зразу всяке страховіття на мене лізе, всяке марево мріється. Вже хоч гнівайтесь, хоч ні, а я од вашої парсони зроду-звіку ні на ступінь не віддалюся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Треба будувати майбутнє. Не маю сил терпіти. Треба їхати звідси. Можливості: Переїхати до сестри. Знайти чоловіка. Прострелити собі голову. Переїхати до сестри, знайти чоловіка і прострелити йому голову (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). Останнім часом Миляга провадив у кабінеті дні й ночі, завдаючи по змозі шкоди собі й Вітчизні (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). У концентраційних таборах, наприклад, у цій лабораторії життя і на цьому полігоні, ми спостерігали, що деякі з наших товаришів поводилися наче свині, у той час як інші поводилися наче святі. Людина має обидві можливості; яку з них вона реалізує, залежить від її рішень, а не від обставин (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Було дві можливості: або встати на їхню платформу, або повиснуту над нею (С.Є.Лєц). Досягнувши стелі своїх можливостей, марно намагатися пробити її головою].

Индюшачий, индюшечий, индюшиный – індичий. [Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П.Гулак-Артемовський). Отець Тріщин витягнув з рота індиче стегно, але задержав його в такій позиції, що мав змогу кождого часу вхопити зубами те самісіньке місце, яке гриз перед тим (Л.Мартович). …був за ступінь від намисленого: прийти, замкнути двері зсередини, скрученим паспортиським журналом заткнути пельку старої розпузатілої ропухи, оприщавілої підстилки всіх мусорів, що хапали за бродяжництво, незмивною фарбою проштампувати їй землисту, дрімотно нажаблену, морду, напудрений лоб, залляту жиром спиняку, драглисту задницю, синюваті індичі ноги і копняком загнати печатку в зашмуляне, як старий палярес, клімактичне кубло жеківської законодоленосної здихоти! (Є.Пашковський)].

Степень – 1) ступінь, міра, розмір, обсяг, інтенсивність; 2) посада, ранг, звання, чин, титул; розряд, категорія; 3) етап, стадія, фаза, щабель; 4) (родства) коліно; 5) (матем.) степінь: • в большей степени – великою мірою (у великій мірі); дуже (вельми); • в большей или в меньшей степени – більшою або меншою мірою (рідше у більшій або меншій мірі); більш-менш, більше-менше; • в высшей степени – надзвичайно; високою (найвищою) мірою; • в гораздо большей степени – далеко більше; • в должной степени – належно, як належить, належною мірою (у належній мірі); • в (до) известной, некоторой степени – певною, якоюсь мірою; у певній, у якійсь мірі; до певної, до якоїсь міри; • в (до) какой степени – як, якою мірою, до якої міри, у якій мірі; • в значительной степени – значно, значною мірою; • в небольшой степени – незначно, незначною мірою; • в одинаковой (в равной) степени – однаково, однаковою мірою, в однаковій мірі; • в разной степени – різною мірою; • возведение в степень – піднесення до степеня (степенювання); • в той же степени – тією ж мірою; • в той или иной степени – так чи інакше, так чи так, тою чи іншою мірою; • до известной степени – певною (деякою, якоюсь) мірою, до певної (до деякої) міри, в якійсь (у деякій) мірі; • до некоторой (в некоторой) степени – до деякої (до якоїсь, до певної) міри, деякою (якоюсь, певною) мірою, якось, у деякому (якомусь, певному) розумінні, почасти; • до последней степени – до краю, до останньої межі; • до такой степени – настільки, аж так; • ни в какой степени, ни в малейшей степени – аж ніяк, ніяк, зовсім, анітрохи, жодною мірою, ні в якій мірі; • степень наказания – міра кари (покарання); • степень числа – степінь числа; • ученая степень – науковий ступінь.

Учёный – 1) (сущ.) науковець, учений; 2) (прилаг.) науковий, учений; 3) (причаст.) учений: • не учи учёного – не вчи вченого [їсти хліба печеного]; не вчи тата дітей робити (Пр.); • учёная степень – науковий ступінь, (совет.) учений ступінь; • ученое исследование – наукова розвідка, наукове дослідження; • учёное общество – наукове товариство; • учёное сообщество – наукова спільнота; • учёный (гуманитарные дисциплины, общественные дисциплины, естественные дисциплины – гуманітарник, суспільник, природничник; • учёный секретарь – науковий секретар, секретар-науковець, (совет.) учений секретар; • учёный совет – наукова рада, (совет.) учена рада; • учёный человек – учена людина. [Учений, а кобили не запряже (Номис). А се справді перше говорив, що й хати нові поставлю у три віконця, а потім — то й старі розвалились! Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (М.Вовчок). — І дасть же Господь такий талан чоловікові, та от так і не вміє його шанувати, — одказала, зітхнувши, Христя. — Піди ж ти… І вчений, і розумний, та — ба! Паничі ним гордують, — як його з п’яницею водитися! Панянки — соромляться, бояться; одні купці за нього… Що ти з гріхом чоловічим поробиш? Такий уже його гріх! (П.Мирний). — Я вже не знаю, що далі й буде на світі. Які тепер парубки стали! Ой Господи! Вони, бач, вчені, в школі вчились. Вчені вони та недрюковані! — бідкався Филін (І.Нечуй-Левицький). І руки ті, не учені до зброї, Що досі так довірливо одкриті Шукали тільки дружньої руки, Тепер зводяться від судороги злості, — Чи вам байдуже про такі погрози? Уста, що солодко співали й вимовляли Солодкі речі або тихі жалі, Тепер шиплять від лютості, і голос Спотворився, неначе свист гадючий, — Що, як для вас жалом язик їх буде?.. (Л.Українка). Тюрма для божевільних! Добра штучка! Се вигадав один учений лікар і написав про те грубезну книгу, а наш король йому дав нагороду і вже тепер новий наказ готує, кого вважати треба божевільним, хто має «право на шпиталь довічний» (Л.Українка). — Я, бідний, невчений пастух, та обстав сильно за громадою. А що би то було, якби я був учений та й маючий господар (Л.Мартович). Та й робота у мене зовсім не за фахом. Заповідався на вченого, а фактично я ж навіть не інженер. Спеціаліст з комп’ютерної техніки, так це тепер називається, а насправді — їжджу на виклики, ремонтую комп’ютери по офісах і міністерствах, міняю диски, доставляю пам’ять. Словом, обслуговую клієнтів (Л.Костенко). Замість слова “науковець” ми вживаємо “вчений”, хоча багато науковців хоч і вчені, але нічого так і не навчені. Водночас слово “вчений” усталено вживають і замість “науковий” у сполученнях “вчений секретар”, “вчена рада”. Назви наших вчених звань (які чомусь співіснують із науковими ступенями, це вже стало звичним і нікого не дивує) (Ольга Кочерга). Питання про авторський копірайт чомусь анітрохи не збентежило українського академіка (і політика), ані, тим більше, не стурбувало його питання про копірайт перекладача — дарма що статтю Карозерса український «учений» передер аж ніяк не з ориґіналу (для цього треба було би знати англійську, чого серед українських «учених» майже не трапляється), а таки з російської версії, опублікованої в Інтернеті (М.Рябчук). — І ви маєте нахабство звинувачувати бідолашного доктора Стоуна в тому, що він звичайний злодій? Чоловіка, який має стільки наукових звань? (В.Шовкун, перекл. А.Кристі). Ці скромні допоміжні сили великого наукового пошуку перевершили в питаннях економії навіть наукового секретаря, хоч той славився скнарістю, навіть переграли його, використовуючи, наприклад, газ із анклавів, щоб готувати собі печеню, а також усілякі ще небезпечніші раґу (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Ні, ні, не вчи ученого їсти хліба печеного (Е.Хоменко, перекл. В.Фолкнера). Він не знає, як там у Берліні. Ґаус підвівся. Але в Ґеттінґені він ще не зустрів жодного молодого вченого, який би не був віслюком (В.Кам’янець, перекл. Д.Кельмана). Науковці мають звичку висміювати попередників, але рідко хто усвідомлює (така вже людська природа), що і їх висміюватимуть у (дуже недалекому) майбутньому (М.Климчук, перек. Н.Талеба). Науковці бувають двох видів — ті, що хочуть знати, не піклуючись, чи вважають їх знавцями інші, і ті, кого не хвилюють знання, але вкрай переймаються репутацією знавців (С.Батлер). В слові “учений” міститься тільки поняття про те, що когось багато вчили, але це ще не означає, що він чомусь навчився (Ґ.К.Ліхтенберґ). Розумні не бувають ученими, учені не бувають розумними (Лао Цзи). Якщо науковець не може пояснити восьмирічному хлопчику, чим він займається, то він шарлатан (К.Вонеґут). Науковець — не той, хто дає правильні відповіді, а хто ставить правильні питання (К.Леві-Строс). 1. Українські науковці виявили, що вже давно нічого не виявляли. 2. Досвідчений науковець — новачку: — Якщо на графіку дані не відповідають початковій гіпотезі, то роби лінії грубшими].

Физика – (греч.) фізика: • теоретическая физика – теоретична фізика; • экспериментальная физика – експериментальна фізика. [Оппенгаймер пішов до Гарварду, а тоді до Кембриджу, щоб здобути ступінь доктора з фізики. Оппенгаймер, який усе життя потерпав від депресії, став понурим. Його хист полягав у теоретичній фізиці, а його наставник, Патрик Блекет (який 1948 року отримав Нобелівську премію) примушував його звертати увагу на подробиці експериментальної фізики, яку він ненавидів. Оппенгаймер ставав усе більш емоційно нестабільним, а відтак скоїв те, чого досі ніхто  не може пояснити до ладу, — узяв хімікати з лабораторії й намагався отруїти свого наставника (І.Савюк, перекл. М.Ґладуела). Уся наука — це або фізика, або колекціювання марок (Ернест Резерфорд). По суті, теоретична фізика надто складна для фізиків (Д.Гільберт). Кінцева мета фізики — описати всесвіт одним-єдиним рівнянням, яке могло б поміститися на майці (Леон Ледерман). Фізика як секс: звичайно, вона може дати деякі практичні результати, але це не те, чому ми нею займаємося (Р. Файнмен). Що ти скажеш на це, фізико? У стосунках між людьми тертя веде до охолодження (С.Є.Лєц)].

Пациент, пациентка – (лат.) пацієнт, пацієнтка. [— Так, — говорила Майя, — в цьому вся я! Бо ж подумайте: я принесла в офіру все, що могла дати. Я порушила свій дівочий стан із випадковим самцем, я віддала свою чистоту і навіть не через звичайну тваринну злучку. Мої пацієнти були віртуозами. Але я робила це, як ті ідіотки, які із спокійною душею йшли на вогнище… І що мені з того — сто чортів! — що моїх пацієнтів одправляли на той світ у «двадцять чотири години»? (М.Хвильовий). В передвітальні покоївка підтирала після пацієнтів підлогу, і професор, ідучи, озвався до неї: — Ну що, кінчили, Пелагеє? Чудово! (В.Підмогильний). Парадоксальна ситуація: країна населена добрими, чуйними, працьовитими людьми, сповненими життєвої мудрості, але коли вони збираються докупи, то часто перетворюються на агресивних і озлоблених потенційних пацієнтів психіатричної лікарня (Ф.Перепічка). Якщо історію медицини викладають за розповідями лікарів, то це тільки тому, що ставлять їхній внесок на місце істотнішої речі — героїзму пацієнтів (О.Король, перекл. С.Мукерджі). — Ось ваш пацієнт. І не вірте жодному його слову, бо він брехун, — оголосила Ізабелла. Лікар скинув на мене поглядом, оцінюючи ступінь моєї ворожості. — А ви вірте лише собі самому, докторе,  запропонував я. — Так, ніби я й не існую (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). 1. Пацієнтка: — Але ж, лікарю, вже десять хвилин тримаю виставлений язик, а ви на нього зовсім не дивитеся. Лікар: — Вже можете його сховати, я просто хотів спокійно виписати рецепт. 2. Немає здорових людей, є необстежені пацієнти].

Очный – очний: • давать, дать (устраивать, устроить) очную ставку кому – ставити, поставити на очі (навіч) кого; зводити, звести (на очі) кого з ким; ставити, поставити кого на зводини; робити, зробити зводини (зводи) кому; • очная ставка – ставка віч-на-віч, зводи, зводини, звідня; очна ставка; • очное обучение – очне навчання, стаціонар; • очный свидетель (очевидец) – нао́чний сві́док, самови́дець, очевидець; • очный цвет – (Anagallis arvensis) курячі очки (очка) польові, огничок (вогничок), польові зірки. [— Ну, а ще що ти хочеш? — вже палахкотів очима Вєлікін. — А ще… На підставі закону, я хочу очних ставок… — Ого, юристом став! Ич ти! «На підставі закону»… «Очних ставок»… І з ким же, осмілюсь спитати? — З усіма тими, що там (кинув на Вєлікінову течку) понаписували… (І.Багряний). Він хотів мати очну ставку. Він повторював це бажання кілька разів, але слідчі тільки сміялися з того. Він прохрипів це бажання, коли до кімнати випадково зайшла Нечаєва — вона була в піднесеному настрої, бо мала підвищений ранг — раніше вона була майором, а тепер відзнаки на ступінь вище (І.Багряний). Якось КГБ улаштував нам із З. Франко очну ставку. Мене забрали з роботи, завезли на Володимирську, завели до кімнати, в якій я раніше не бувала, — там на мене вже чекала З. Франко (М.Коцюбинська). От вам і навчання! Очне і заочне. Куплений телевізор і досі накритий стоїть. А Вікторина, дочку народивши та махнувши на ліцей рукою, з чоловіком до батьків перебралася: тепер уже втрьох (А.Димаров). По-моєму, треба за ними придивитись, щоб вони не накивали п’ятами, докимив цій справі розберемось. Ходімо, Хайнсе, і ви всі давайте з нами. Відведемо цих молодчиків у готель і влаштуємо очну ставку зтими двома (І.Стешенко, перекл. М.Твена)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

ПРЕВОСХОДИ́ТЬ ще перекрива́ти, затьма́рювати, (здогади) перехо́дити, (чим) побива́ти, (не лише вагою) перева́жувати, образ. ма́ти перева́гу над чим, (славою /кого/) лиша́ти поза́ду; превосходи́ть ме́ру прили́чия перехо́дити межу́ присто́йности, пор. превышать; превосходя́щий що /мн. хто/ пере́вершує тощо, ста́вши перевершувати, зда́тний переве́ршити, (зна́чно) бі́льший /ви́щий, кра́щий, дове́ршеніший тощо/ від, прикм. фраз. найви́щий [превосходя́щая сте́пень найвищий сту́пінь], чисе́льніший від, стил. перероб. переве́ршуючи; превосходя́щий му́жеством / превосходя́щий чи́сленностью тощо/ мужні́ший /чисе́льніший тощо/ від; превосходя́щий ожида́ния галиц. надсподі́ваний; превосходя́щий по ка́честву зна́чно я́кісніший; превосходя́щие си́лы зна́чно бі́льші си́ли; нет си́лы их превосходя́щей нема́ си́ли над них;

ФУТ забут. сту́пінь.

ЧИН ще ти́тул, ра́нґ, ра́нґа, сту́пінь, церк. сан; чин чи́ном (чин по чи́ну) (убратися) гарне́нько.

ЧТО, что бы ни, хай що [что бы ни говори́ли хай що ка́жуть]; что б там ни говори́ли хай там що ка́жуть, хай би там що каза́ли; что бы то ни́ было хоч би там що; что Вам уго́дно? що ска́жете?, чим мо́жу служи́ти?; что душе́ уго́дно чого́ душа́ забажа́є; что есть ду́ху образ. аж пі́р’я лети́ть; что есть си́лы ще скі́льки си́ли; что зна́чит ма́стер! /го́род! тощо/, що то ма́йстер! /мі́сто! тощо/; что к чему́ ще що воно́ і як; что мне де́лать що ма́ю роби́ти; что на́до! прикм. таки́й, що ну!; что ни говори́ ще хоч що там каза́ти; что ни на есть какой найвищий ступінь прикметника [что ни на есть дорого́й щонайдоро́жчий); что с Ва́ми (что с тобо́й)? що Вам /тобі́/ таке́?; что тако́е? ще що то є?; что тако́е хорошо́ и что тако́е пло́хо що га́рно, а що пога́но; что уго́дно що хо́чеш, що хо́чете/; во что бы то ни ста́ло хай там що, хай що бу́де, будь-що-бу́дь, хоч би там що, щоб тут що; да что то либо другое емоц. та що там те чи те [Рим в у́жасе. Да что Рим – вся Евро́па Рим узя́в жах. Та що там Рим – усю Евро́пу]; за что бы он ни бра́лся хай до чо́го він ві́зьметься; на что уж... и тот на́що вже... і той; не́ за что нема́ за́ що; ни за что фраз. хоч уби́й; ни за что ни про что ні за́ що ні про́ що; до чего́ фраз. страх, як, страх, яки́й [до чего испуга́лся страх, як зляка́вся; до чего холо́дный страх, яки́й холо́дний], там-то мені́ [до чего хороша́ там-то мені га́рна], див. ще ДО; до чего́ уж на́що вже [до чего уж кто тих на́що вже хто ти́хий]; к чему́ бы э́то що воно́ за знак?;

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Градус – ступі́нь, -пеня́, гра́дус, -са.

Степень – 1) ступі́нь, -пеня́; 2) (родства) колі́но, -на.

Шаг – сту́пінь, -пеня, крок, -ку.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Степень – ступінь. В гораздо большей степени – далеко більше.

Шаг – крок; ступінь. Шагом – ступою; ходою. Тихим шагом – тихою ходою. С каждым шагом – на кожному ступні; щокроку. Умерить, убавить, замедлить шаг – придержати ходу; вкоротити ходу; зменшити ходу. Предпринимать шаги – вживати заходів. Решиться на этот шаг – см. Решаться. Делать большие шаги – широко ступати. Шаг за шагом – ходою; поступом; нога за ногою.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Шаг – ступі́нь (-пня), крок (-ку); • ш. винта – висота́ ґвинтово́го скру́ту; • ш. задний (обмотки) – с. за́дній; • ш. заклепки, заклепочный – відстань нютова́; • ш. зацепления – в. зубцьова́; • ш. кривошипная – в. корбова́; • ш. полный (обмотки) – с. по́вний; • ш. поперечный (заклепочный) – ві́дстань попере́чна; • ш. прокладная – в. прокладна́; • ш. укороченный – с. прикоро́чений; • ш. частичный (обмотки) – с. частко́вий.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Идти • Богатство не идёт ему на пользу, впрок – багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). • Вода идёт на убыль, убывает – вода спадає (убуває); вода йде на спад; (розм. образн.) воду смикнуло. • Время идёт – час іде (минає, збігає, біжить, пливе, спливає). • Всё идёт как по маслу – усе йде як по маслу; усе котиться як на олії; (образн.) усе йде (котиться), як помазаний (помащений) віз. • Всё идёт хорошо – усе гаразд; усе йде гаразд (добре); усе йдеться (ведеться) добре (гаразд). • Год шёл за годом – рік минав (збігав) по рокові (за роком). • Голова кругом идёт – голова обертом іде; у голові наморочиться. • Дело идёт на лад – діло (справа) йде на (в) лад; діло (справа) йде (ведеться) добре (гаразд); діло (справа) кладеться на добре; діло (справа) налагоджується (вирівнюється). • Дело идёт о… – ідеться (йде) про (за)…; (мова) мовиться про (за)… • Дождь идёт – дощ іде (падає); дощить. • Ей шёл, пошел уже шестнадцатый год – вона вже у шістнадцятий рік уступає, уступила; їй уже на шістнадцятий рік (на шістнадцяту весну) ішло, пішло (повертало, повернуло, з(а)вертало, з(а)вернуло, переступало, переступило); їй ішов, пішов уже шістнадцятий [рік]. • Жизнь идёт, дела идут своим порядком, ходом, чередом – життя йде, діла (справи) йдуть своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм); життя йде собі, справи (діла) йдуть собі як ішли. • Идём, идёмте – ходім(о), (рідше ідімо). • Идёт! – гаразд!; добре!; згода! • Идёт как корове седло – пристало як свині наритники (як корові сідло). [Така подоба, як свиня в хомуті. Пр. Так до діла, як свиня штани наділа. Пр.] • Идёт к добру – на добро (на добре) йдеться. • Идёт слух, молва о ком, о чём – чутка йде (ходить) про кого, про що; поговір (поголоска) йде про кого, про що; (про гучну чутку) гуде слава про кого, про що. • Иди, идите сюда! – ходи, ходіть (іди, ідіть) сюди! • Идти на все четыре стороны – під чотири вітри йди; іди на всі чотири. • Идти (брать начало) от кого, от чего – іти (братися, починатися, брати початок) від кого, від чого. • Идти в гору (перен.) – іти вгору; підноситися; набувати ваги (сили). • Идти в ногу – іти (ступати) в ногу; іти нога за ногою з ким; іти ступінь у ступінь. • Идти в обход – іти в обхід (круга, околяса, околясом). • Идти во вред кому, чему – на шкоду йти кому, чому. • Идти войной на кого – іти війною на кого; іти на кого; іти воювати кого. • Идти впереди (предводительствовать) – перед вести (держати); іти попереду; передувати. • Идти вразрез с чем – різнитися з чим; суперечити (іти всупереч) чому. • Идти в руку кому – іти в руку (на руку) кому; вестися кому. • Идти за кем, за чем (для обозначения цели) – іти по кого, по що. [Я піду по м’ясо, щоб було що в борщ. Казка. Чого прийшов? По що? М. Куліш. По хліб ішла дитина. Тичина.] • Идти за кем, за чем (следом) – іти за ким, за чим. • Идти к делу – стосуватися (припадати) до речі; бути до діла (до речі). • Идти ко дну – іти (спускатися) на дно; (іноді фольк.) на спід потопати. • Идти кому – бути до лиця; личити; пасувати. • Идти, куда глаза гладят – іти світ за очі (за очима); іти заочі; іти куди очі; іти, куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, утраплять) очі; іти, куди очі спали (світять, дивляться); іти кругасвіта; іти навмання. • Идти к цели – іти (прямувати, простувати) до мети. • Идти к чему – личити (пасувати) до чого. • Идти медленным шагом – іти тихо; іти тихою (повільною) ходою (ступою); ступати тихою ступою. [Іду я тихою ходою. Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.] • Идти на авось – іти навмання (на відчай, напропале); сподіватися на щастя (на вдачу, розм. на дасть-бі). • Идти на всех парах – іти повним ходом. • Идти на всё – наважуватися (насмілюватися) на все; пускатися на все. • Идти навстречу кому – іти (іноді братися) назустріч (устріч, устріть, навстріч) кому; іти навпроти кого. • Идти наперекор кому – іти наперекір (насупереки) кому; на пеню кому робити. • Идти на поводу у кого – іти на поводі (на повідку) у кого; слухатися сліпо кого. • Идти на попятную, идти на попятный [двор] – відступатися (відмагатися) від чого; задкувати. • Идти напролом – пробоєм іти; (іноді) іти напролом. • Идти наудачу – іти навмання (навманяки, на галай-балай, на галай на балай); іти на відчай (на щастя). • Идти [поддаваться] на удочку – іти на гачок. • Идти на хлеба к кому (нар.) – іти на хліб до кого; іти на чий хліб (на чий харч); (лок.) іти на дармоїжки. • Идти на что – іти на що; приставати на що; пускатися на що. • Идти, не зная дороги – іти навмання; іти, не знаючи дороги (шляху); іти (блукати) без дороги. • Идти окольным путём – іти круга (околяса); іти стороною; іти кружною (об’їзною) дорогою; іти кружним (об’їзним) шляхом; (образн.) іти поза городами (іноді позавгорідно). • Идти переваливаясь – іти перевальцем (перехильцем, переваги-ваги); іти перехиляючись (вихитуючись) [з боку на бік]; коливати. • Идти пешком – іти пішки (пішо, піхотою). • Идти плечо к плечу, ряд к ряду – іти плече з плечем, лава з лавою (при лаві лава). • Идти под венец, к венцу – іти до вінця (до шлюбу); (образн.) ставати під вінець; ставати на рушник (на рушники). • Идти подпрыгивая – іти вистриба (вистрибом); іти вискоком (підскоком, виплигом). • Идти, пойти замуж – іти, піти заміж; віддаватися, віддатися; дружитися, одружитися; шлюб брати, узяти (іноді лок. зашлюбитися); (образн. давн.) покривати, покрити косу (голову); завивати, завити голову рушником; зав’язувати, зав’язати голову (косу, коси). • Идти, пойти по стопам чьим – іти, піти чиїми слідами; іти, піти за чиїм слідом; ступати, ступити у слід кому; спадати, спасти на чию стежку; (недокон.) наслідувати кого; топтати чию стежку. • Идти по круговой линии – іти круга; іти колючи; колувати. • Идти по направлению к чему – прямувати (простувати) до чого; іти в напрямі (в напрямку) до чого. • Идти по улице, по полю, по берегу – іти вулицею, полем (іноді по вулиці, по полю), берегом… • Идти по чьим следам (перен.) – іти чиїми слідами; спадати на стежку чию; топтати стежку чию. • Идти пошатываясь – іти заточуючись; точитися (заточуватися). • Идти прямо, напрямик к чему, куда – іти просто (прямо) до чого; куди; простувати (зрідка простати) до чого, куди; прямувати до чого, куди; іти навпростець до чого, куди. • Идти рядами – іти лавами (рядами). • Идти с веком наравне – іти нарівні з віком (з добою); іти з духом часу (доби); потрапляти часові. • Идти своей дорогой, своим путём – іти своєю дорогою (своїм шляхом, своєю тропою); топтати свою стежку. • Идти семеня ногами – дріботіти (дрібцювати). • Идти следом, вслед за кем – іти слідом (услід, слідком) за ким; іти у тропі (тропою) з ким. • Идти стеной – лавою (стіною) йти. • К тому идёт дело – на те воно (до того воно) йдеться. • Куда ни шло – ще якось [може]; де наше не пропадало! • К чему идёт дело – до чого воно йдеться; до чого це йдеться (приходиться); на що воно збирається (на що заноситься). • Лёд идёт по реке – крига (лід) іде рікою (річкою, на річці). • Медленно идти – іти помалу (поволі); іти нога за ногою; плентатися (плуганитися, чвалати, згруб. пхатися). • Не идёт тебе так говорить – не личить (не годиться, не подоба, не пристало) тобі так казати. • Ничего в голову не идёт (разг.) – нічого в голову (до голови) не йде (не лізе); ніщо голови не береться. • Один раз куда ни шло – один раз іще якось можна; раз мати породила. • Он на всё идёт – він на все пристає (йде). • О чём идёт речь? – про (за) що йдеться? • Работа идёт хорошо – робота (праця) йде (посувається) добре; працюється добре. • Разговор, речь идёт, шёл о чём-либо – ідеться, ішлося про (за) що; розмова йде; ішла про (за) що; річ ведеться, велася про (за) що, (мова) мовиться, мовилася про (за) що. • Речь идёт о том, чтобы – ідеться про те, щоб…; (мова) мовиться про те, щоб… • Снег идёт – сніг іде (падає); сніжить. • Товар этот не идёт с рук – крам цей не йде (погано збувається); на цей крам нема(є) попиту. • Хозяйство идёт хорошо – господарство ведеться добре. • Шли годы – минали роки (літа). • Это в счёт не идёт – на це можна не вважати (не зважати); цього не треба брати до уваги. • Эта дорога идёт в город – ця дорога веде (прямує) до міста; цей шлях лежить до міста. • Я не в состоянии идти – я не можу йти; мені несила йти; я [вже] не підійду; (іноді образн.) я ніг не підволочу.

Каждый • Всем и каждому (разг.) – геть [чисто] усім; усім і кожному; усім чисто. • Каждое воскресенье – щонеділі; кожної неділі; (рідше) щонеділя; кожну неділю. • Каждое лето, каждым летом – щоліта; кожного літа; (рідше) щоліто; кожне літо. • Каждое утро, каждым утром – щоранку; кожного ранку; (рідше) щоранок (щорання); кожний (кожен) ранок. • Каждую минуту – щохвилини; кожної хвилини; (рідше) кожну хвилину. • Каждую неделю – щотижня; кожного тижня; (рідше) кожний (кожен) тиждень. • Каждую ночь – щоночі; кожної ночі; ніч у ніч; (рідше) щоніч; кожну ніч. • Каждую среду – щосереди; кожної середи; (рідше) щосереду; кожну середу. • Каждые два дня, каждые пять дней – що два дні, що п’ять днів; кожні два дні, кожні п’ять днів. • Каждые два часа, каждые пять часов – що дві години, що п’ять годин; кожні дві години, кожні п’ять годин. • Каждый вечер – щовечора; кожного вечора; (рідше) щовечір; кожний (кожен) вечір. • Каждый год – щороку; кожного року; (рідше) щорік; кожний (кожен) рік. • Каждый день – щодня; кожного дня; (рідше) щодень (щоднини), кожний (кожен) день; день у (крізь) день; день при дні; (давн.) що в Бога день. • Каждый из нас (обобщенное) – кожне з нас; (ч. р.) кожний (кожен) з нас; (ж. р.) кожна з нас. • Каждый, каждая в отдельности – кожний (кожен, кожна) зокрема; кожне зокрема. • Каждый месяц – щомісяця; кожного місяця; (рідше) щомісяць; кожний (кожен) місяць. • Каждый раз – щоразу; кожного разу; раз у (по) раз; (рідше) щораз; кожний (кожен) раз. • Каждый час – щогодини; кожної години; (рідше) щогодину; кожну годину. • На каждом шагу – на кожному (на кожнім) кроці; що не крок (не ступінь), то й…; (розм.) що [не] ступне, то й… [Що ступне, то й брехне. Пр.] • Одежда на каждый день – одяг (убрання) про кожний (кожен) день (про щодень, про будень); (про тужурку) буденка. [Оце моя буденка — щодня у ній… З нар. уст.] • Решительно каждый – (кожний-)кожнісінький; абсолютно кожний; (іноді) жаднісінький. • С каждым годом – що [не] рік, то…; щороку; кожного року; (рідше) кожний (кожен) рік. • С каждым днём – що [не] день, то…; щодня; кожного дня; (рідше) кожний (кожен) день. • Через каждые два, три километра – через кожні два, три кілометри; що два, що три кілометри, то й… • Через каждый понедельник – що другого понеділка; (рідше) що другий понеділок. • Это каждый знает – це кожне (всяке, кожен, кожний, усякий, усяка жива душа) знає.

Нога • Баба-яга костяная нога – баба-яга костяна нога; баба-яга, нога-костюга. • Бежать, побежать со всех ног (разг.) – бігти, побігти щодуху [в тілі] (що є духу, скільки духу, що ноги несуть, несли); бігти, побігти чимдуж (щосили, з усієї сили). • Без задних ног остаться (разг.) – ніг під собою не чути; ледве на ногах стояти. • Бросаться, броситься кому в ноги – кидатися, кинутися кому до ніг (в ноги, під ноги); падати, упасти кому до ніг (в ноги, під ноги); (образн.) опукою в ноги кому кинутися (впасти). • Быть весь день на ногах – бути цілий (увесь) день на ногах; цілий (увесь) день не сідати (не присідати). • Быть на дружеской, на короткой ноге с кем (разг.) – бути у дружніх (у близьких) взаєминах (стосунках) з ким; бути на короткій (бли́зькій) стопі́ • Быть на равной ноге с кем – бути як рівний з рівним з ким; бути рівнею з ким. • Валить с ног – валити з ніг. • Валиться, падать с ног – на ногах не стояти; валитися, падати (з ніг). • Валяться в ногах у кого (разг.) – валятися в ногах у кого; плазувати перед ким; стелитися під ноги кому. • Вертеться, путаться под ногами у кого – плутатися під ногами в кого. • В ногах правды нет (разг.) – у ногах нема(є) правди; за постій грошей не платять; сідайте. • Вооружённый с головы до ног – озброєний від голови до п’ят (до ніг). • Вскочить на ноги – схопитися (зірватися) на ноги; зірватися (схопитися) на рівні (ноги). • Встать с левой (не с той) ноги (разг.) – встати лівою ногою (на ліву ногу); встати не тією ногою (не на ту ногу); бути в лихому (у злому, у поганому) настрої (гуморі). • Давай бог ноги (разг.) – ноги на плечі (за пояс); у ноги; ходу (хода); навтіки (навтікача); дати ногам знати. • Держать свой дом на приличной ноге – тримати (держати) свою господу на пристойній стопі (на пристойній лінії, як у [добрих] людей, як порядним людям годиться). • Едва, с трудом держаться на ногах – ледве (усилу, силу-всилу) на ногах триматися (стояти); (образн. розм.) мало від вітру не валитися. • Еле (едва, насилу) ноги волочить, таскать (разг.) – насилу (всилу, насилу, ледве) ноги тягти (волокти); ледве тягтися (волоктися); (образн. розм.) волочити (тягти) ноги, мов колоди. • Еле (едва) ноги унести откуда (разг.) – ледве ноги винести звідки; ледве втекти звідки. • Еле ноги передвигает кто – ледве (насилу) ноги пересуває (переставляє) хто; ледве (насилу) ногами соває (ворушить) хто. • Жить на широкую (на большую, на барскую) ногу – жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах); широко жити; розкошувати (панувати). • За глупой головой и ногам непокой – за дурною головою і ногам нема спокою. Пр. За дурною (за лихою) головою і (та й) ногам лихо (біда). Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр. • Земля горит под ногами у кого – земля горить під ногами в кого. • Идти в ногу с эпохой – іти в ногу з добою (з часом); іти з духом часу; потрапляти добі (часові). • Идти нога в ногу – іти (ступати) нога в ногу; іти (ступати) ступінь у ступінь; іти в лад; тримати (рівний) крок. • Идти нога за ногу (разг.) – іти нога за ногою (поза ногу); іти тихою (повільною) ходою; іти помалу-малу (тихо); тільки що ступати; ледве дибати; плентатися (плуганитися, тарганитися). • Кланяться в ноги кому (перен.) – кланятися (уклонятися) в ноги (до ніг) кому; кланятися аж до землі кому. • К ноге! (воен.) – до ноги! • Куда ноги понесут – куди ноги понесуть; навмання. • Левой ногой сделать что – спартачити (скапарити) що; зробити що абияк (на швидку руку, нашвидкуруч). • Лёгкий (лёгок) на ногу (на ноги) – швидкий (прудкий, легкий) на ноги; швидкий (моторний). • На ногах не стоит, едва стоит кто – на ногах не стоїть (не встоїть), ледве стоїть хто. • На ногах перенести болезнь – на ногах перебути хворобу; переходити хворобу. • На свои ноги становиться – свого хліба шукати. • Не знает, на какую ногу стать – не знає, на котру (на яку) ступити (ступнути). • Не слыша ног (бежать, мчаться…) – не чуючи ніг (бігти, мчати…). • Ни ногой к кому, куда – ні ногою ((а)нікроку) до кого, куди. • Ногами вниз (к земле) – ногами вниз (до землі, додолу); долініж. • Ноги подкосились у кого – ноги підломилися (підтялися, помліли) в кого, кому. • Ноги чьей не будет у кого, где – ноги чиєї не буде в кого, де; нога чия не ступить до кого, куди. • Нужен (нужна, нужно) как собаке пятая нога – треба як п’ятого колеса до воза; потрібний (потрібна, потрібне) як собаці п’ята нога; як п’ятої ноги собаці; потрібний (потрібна, потрібне) як діра в мості (як торішній сніг); треба як болячка на лоб. • Обойми ногами (стоять на чём) – обома ногами; обоніж. • Одна нога здесь, [а] другая там – одна нога тут, друга там; (рідше) на одній нозі. [Бігай на одній нозі. Пр.] • Отбиваться от чего руками и ногами – відбиватися від чого руками й ногами; опинатися (огинатися) [щосили] проти чого. • Падать (устар. пасть) к ногам, в ноги кому; упасть в ноги кому – падати, упадати, упасти до ніг (у ноги) кому; припадати, припасти кому до ніг. • Переступать, переминаться с ноги на ногу – переступати з ноги на ногу (з однієї на другу); тупцюватися (тупцятися, топтатися). • Поджав ноги – підібгавши (підгорнувши) ноги; скулиніж. • Поднять (поставить) кого на ноги (перен.) – звести (поставити, зняти, зіп’ясти) кого на ноги; довести до розуму (до пуття) кого. • Подставлять, подставить ногу кому – підставляти, підставити ногу кому; підчеплювати, підчепити кого; (образн.) підставляти, підставити стільчика кому; укинути гадючку кому. • Пока ноги носят – поки (доки) ноги носять (ходять). [А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять… Барвінок.] • Попирать, попрать ногами что (перен.) – топтати, стоптати, потоптати [ногами] що; топтати (підтоптувати), підтоптати під ноги що; нехтувати, знехтувати (зневажати, зневажити) що; ламати, зламати що. • Почва уходит из-под ног у кого – земля (ґрунт) усувається (зникає, іноді вислизає) з-під ніг кому, у кого; грунт западається під ногами чиїми. • Почву теряет под ногами кто – ґрунт утрачає під ногами хто; ґрунт вислизає з-під ніг кому, у кого. • Протянуть ноги (перен. разг.) – простягти (випростати) ноги; простягатися (випростатися); (зниж. емоц.) задерти ноги; дуба дати (врізати); ґиґнути (опрягтися, освіжитися, перекинутися). • Руками и ногами, с руками и с ногами; с руками, ногами (разг.) – руками й ногами; [з] руками й [з] ногами. • [Сам] чёрт ногу сломит где-либо – [Сам] чорт спіткнеться (ногу зламає) на чому, де. • Сапоги, ботинки… по ноге, не по ноге – чоботи, черевики… до ноги, не до ноги (об нозі, не об нозі). • Сбивать, сбить с ног кого – збивати, збити (валити, звалити) з ніг кого. • Сбиться с ног – збитися з ніг; ледве стояти на ногах; (іноді) відбігати ноги. • Сбиться с ноги – ступнути не в ногу; не тією ногою ступнути. • Слетать на одной ноге куда» к кому – полетіти (іноді злітати) на одній нозі куди, до кого. • С ног до головы – від потилиці до п’ят; (з) голови до п’ят (до ніг). • Ставить, поставить на ноги кого (перен.) – ставити, поставити на ноги кого; (іноді) на хліб настановити кого. • Становиться, стать, вставать, встать, подниматься, подняться на задние ноги – ставати, стати (спинатися, сп’ястися, зводитися, звестися, здійматися, знятися, про багатьох поставати, поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги; ставати, стати (про багатьох поставати) цапа (цапки, ставма, дуба, дубки, гопки). • Становиться, стать (подниматься, подняться) на ноги (перен.) – ставати, стати на [власні] ноги; зводитися, звестися (здійматися, знятися, спинатися, сп’ястися, зіп’ястися) на ноги; (розм.) оклигати, оклигати; на стану стати. [Гнат став на ноги, зробився хазяїном. Коцюбинський.] • Стать на дружескую (короткую) ногу с кем – стати на дружній (на близькій, на короткій) стопі з ким; зайти в близькі взаємини (стосунки) з ким; заприязнитися (заприятелювати, потоваришувати, здружитися, про жінок також заподругувати) з ким; (фам.) запанібрататися з ким; (діал.) засябрувати з ким. • Стоять на [своих] ногах; стоять на ногах крепко (прочно) – Стояти на [своїх] ногах; стояти на ногах міцно (твердо, певно); (образн.) як дуб стояти. • [Стоять] одной ногой в могиле (в гробу); одна нога в могиле (в гробу) – стояти одною ногою над гробом (у гробі, у домовині); бути одною ногою у труні (в домовині); на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чи й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світу кому; не довго вже ряст топтати кому; три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто. • Ходить, переваливаясь с ноги на ногу – ходити, перехиляючись з боку на бік; ходити, вихитуючись [з боку на бік]; ходити перевальцем (перехильцем); переваги-ваги ходити; коливати з ноги на ногу; (образн. жарт.) ходити качиною ходою. • Хромать на обе ноги – на обидві ноги (обома ногами, обініж) кульгати (шкандибати, шкутильгати). • Чего моя (твоя…) [левая] нога хочет – що хочу, те й роблю (що хочеш, те й робиш…); роблю, що мені (робиш, що тобі…) захочеться (забагнеться, заманеться). • Чтобы ноги чьей не было у кого, где – щоб чия нога не була в кого, де.

Шагнуть • Шагнуть вперёд – ступити вперед (наперед); зробити крок (ступінь) уперед. • Шагнуть далеко вперёд – сягнути далеко вперед, зробити великий крок уперед.

Шаг • Большой шаг вперёд (перен.) – великий крок уперед; великий (значний, чималий) поступ. • В двух (в трёх, в нескольких) шагах от кого, от чего – за два (за три, за кілька) кроків (ступнів) від кого, від чого; близісінько від кого, від чого. • Делать большие шаги – широко ступати; робити великі (стягнисті) кроки. • Делающий большие шаги – той, що робить великі (стягнисті) кроки; (також) сягнистий. • Ехать шагом (верхом, на лошадях…) – їхати ступою. [Їде собі ступою. Сл. Гр.] • Замедлить шаг – притишити ходу; сповільнити крок (ходу). • Идти скорым шагом – іти швидкою ходою (ступою). • Идти тихим шагом – іти тихою ходою; (переважно про коней) іти (ступати) тихою ступою. [Іду я тихою ходою, Дивлюсь — аж он передо мною, Неначе дива виринають… Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.] • На каждом шагу – на кожному кроці (ступ(е)ні); що [не] ступінь (що не крок); (іноді) де ступну, де ступиш (що ступиш). • Ни на шаг не продвинуться – (а)ні на крок (на ступінь) не посунутися [уперед]; і на крок (і на ступінь) не посунутися [уперед], не поступити(ся) наперед. • От великого до смешного один шаг – від великого до смішного (між великим і смішним) один крок (один ступінь). • Предпринимать, предпринять [дальнейшие] шаги к чему – уживати, ужити [дальших] заходів до чого. • Прибавить шагу – наддати (піддати) ходи [в ноги]; збільшити (прискорити) крок; (іноді) на ноги налягти. • Сбиться с шага – ступити не в ногу; не тією ногою ступити; збитися з ноги. • Семимильными (гигантскими) шагами – семимильними (гігантськими, широкосягнистими) кроками. • С первых шагов (с первого шага) (перен.) – з самого початку (від первопочатку); з перших кроків (з першого кроку). • Чеканить, печатать, отбивать шаг (воен. разг.) – карбувати (чітко відбивати) кроки (крок). • Шаг вперёд, два шага назад – крок уперед, два кроки назад. • Шаг за шагом – ступінь по ступеню, ступінь за ступ(е)нем; крок за кроком; (розм. іноді) нога за ногою. • Шагом марш! (воен.) – ходом (кроком) руш! • Шагу не ступить, не сделать для кого, для чего – і кроку не зробити (і ступня не ступити) для кого, для чого. • Шагу ступить не может кто – кроку не може зробити (і ступнути) хто.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

глубина́ глибина́,-ни́ сту́пінь,-пеня г. вда́вливания глибина́ втиска́ння г. зака́лки сту́пінь гартува́ння [га́рту] г. захо́да глибина́ захо́дження г. модифика́ции глибина́ [сту́пінь] модифіка́ції [перетво́рення] г. надре́за глибина́ надрі́зу г. превраще́ния глибина́ [сту́пінь] перетво́рення [конве́рсії] г. проникнове́ния глибина́ проника́ння г. ско́са глибина́ ско́су

ранг ранг,-гу; сту́пінь,-пеня; катего́рія,-рії

сте́пень 1. сту́пінь,-пеня 2. мі́ра,-ри 3. мат. сте́пінь,-пеня с. бли́жнего поря́дка сту́пінь бли́зького поря́дку с. вероя́тности сте́пінь ймові́рности с. возроста́ющий сте́пінь зроста́льний с. да́льнего поря́дка сту́пінь дале́кого поря́дку с. деформа́ции сту́пінь деформува́ння с. запрещённости сту́пінь заборо́нености с. измельче́ния сту́пінь здрі́блення [роздрі́блення] с. испо́льзования маши́ны сту́пінь використа́ння маши́ни с. наполне́ния гидродинами́ческой переда́чи сту́пінь напо́внення [напо́внювання] гідродинамі́чної переда́чі с. насыще́ния сту́пінь наси́чення с. неодноро́дности сту́пінь неоднорі́дности с. окисле́ния сту́пінь оки́снення [оксида́ції] с. отображе́ния сту́пінь відобра́ження с. очи́стки га́за сту́пінь очи́щення га́зу с. поглоще́ния сту́пінь поглина́ння [вбира́ння] с. подви́жности сту́пінь рухли́вости с. положи́тельный сте́пінь дода́тний с. приближе́ния сту́пінь набли́ження с. расшире́ния сту́пінь розши́рености [розши́рення] с. сжа́тия сту́пінь сти́ску [сти́снення] с. то́чности мі́ра то́чности с. турбуле́нтности сту́пінь турбуле́нтности с. убыва́ющая сте́пінь спадни́й с. уравне́ния сте́пінь рівня́ння с. утилиза́ции сту́пінь утиліза́ції [використа́ння] с. чётная сте́пінь па́рний с. чистоты́ сту́пінь чистоти́ с. чувстви́тельности сту́пінь чутли́вости с. электриза́ции сту́пінь електриза́ції

ступе́нь 1. східе́ць,-дця́, схо́дина,-ни, щабе́ль,-бля́ (драбини) 2. сту́пінь,-пеня (стадія, фаза) с. автоматиза́ции сту́пінь автоматиза́ції с. входна́я схо́дина вхідна́ с. зака́лки сту́пінь гартува́ння с. нагруже́ния сту́пінь наванта́жування с. полимериза́ции сту́пінь полімериза́ції

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Сту́пі́нь, -пня, -пеня́ – 1) шаг. • Сту́пі́нь у сту́пі́нь – в-ногу. 2) след (шага); 3) степень. • Сту́пі́нь порівня́ння – степень сравнения. • Пе́рший сту́пі́нь – положительная степень. • Дру́гий сту́пі́нь – сравнительная степень. • Найвищий, третій сту́пі́нь – превосходная степень. 4) градус.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Градус – гра́дус (-са), ступі́нь (-пеня).

Степень – 1) ступі́нь (-пеня), мі́ра; (уровень) – ступі́нь (-пеня), рі́вень (-вня), щабе́ль (-бля); с. выполнения – мі́ра викона́ння; с. культурности – сту́пінь (рі́вень) культу́ри, культу́рний рі́вень; с. нуждаемости – мі́ра потре́би, яко́ю мі́рою потрі́бно; с. опасности – мі́ра небезпе́ки; в большой -ни – великою мі́рою, у великій мі́рі, ду́же; в гораздо большей -ни – дале́ко бі́льше, в дале́ко бі́льшій мі́рі, дале́ко бі́льшою мі́рою; в значительной -ни – чима́ло́ю мі́рою; в известной -ни – до пе́вної мі́ри; в какой -ни исполняется – яко́ю мі́рою вико́нують; в наибольшей -ни – найбі́льше, найбі́льшою мі́рою, в найбі́льшій мі́рі; в одинаковой -ни – одна́ково, рі́вною мі́рою, в рі́вній мі́рі; группы по -ни чего (инвалидности, состоятельности) – гру́пи відпові́дно до рі́вня (інвалі́дности, замо́жности); до некоторой -ни – до де́якої мі́ри, більш-менш; ни в какой степени не (желательно)… – а́ні тро́хи не…; 2) (ранг) – сту́пі́нь (-пеня), ра́нґа; ученая степень – науко́вий сту́пінь, науко́ва ра́нґа; 3) (степень родства) – колі́но.

Шаг – ступі́нь (-пеня), крок (-кро́ку); (поступок) – учинок (-нку); на каждом шагу: а) (в пространстве) – скрізь і всюди; б) (во времени) – щора́зу; предпринять дальнейшие шаги – ужити да́льших за́ходів.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

сту́пі́нь, сту́пеня́; сту́пені́, сту́пені́в (крок, степень, градус)

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві. Подольск. г.

Поступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. поступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Г. Барв. 79. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... Г. Барв. 510. 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. Гн. І. 81. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46. Не жаль їй кусок города поступити. Г. Барв. 308. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Г. Барв. 276. Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. КС. 1884. І. 49. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. АД. II. 22. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Канев. у. Своє поступи, а чужого не займай. Г. Барв. 430.

Прої́зд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. Стор. Н. 167. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь. НВолын. у.

Розціни́ти, -ню́, -ниш, гл. = Розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі. К. (О. 1861. І. 310).

Сту́пі́нь, -пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Рудан. І. 21. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Рудч. Ск. І. 56. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ЗОЮР. І. 134. Сту́пінь у сту́пінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати. Канев. у.

Ступля́й, -ляя́, м. = Ступінь. Угор.

Ступ’яй, -п’яя, м. = Ступяй = Ступінь. Вх. Лем. 471.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

*Высший — ви́щий; В. командный состав — ви́щий кома́ндний склад; В. ступень — найви́ща ступі́нь.

*Градус — гра́дус, -су, ступі́нь, -пеня.

*Степень — сте́пінь; -пеня; ступі́нь, -пе́ня; мі́ра, -ри; С. высшая — ви́щий сте́пінь; С. средняя — сере́дній сте́пінь; С. старшая — ста́рший сте́пінь; ста́рший ранг; С. уменьшения — мі́ра зме́ншення; С. точности — мі́ра то́чности.

*Шаг — кро́к, -ку, ступі́нь, -не́ня; хода́, -ди́; Ш. винта — ві́дстань, -ми: „Шаг вперед“ — „Крок вперед“; „Ш. мерный“ — мі́рний крок: „Шаг назад“ — „Крок наза́д“; Ш. обыкновенный — звича́йний крок; Ш. походный — похі́дний крок: Ш. ровный — рі́вний крок; Ш. свободный — ві́льний крок; Ш. угломера — відступ кутоміра. Ш. ускоренный — пришви́дшений крок. Ш. форсированный — форсо́ваний крок; „Шагом марш“ — „Кро́ком руш“.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

бакалаври́ня, бакалаври́нь; ч. бакала́вр та, хто закінчила бакалаврат, здобула найнижчий учений ступінь в університеті. [Бакалавриня Факультету філології долучилася до конкурсу на найкращий відеоролик університету. (kum.pnu.edu.ua, 28.01.2021). Бакалавриня політології Києво-Могилянської академії (2011) (Громадське ТБ, 17.10.2019). Єлєна Дудко – бакалавриня соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Спільне, редколегія). Ярина Джигін – Seo-редакторка, магістриня політології та бакалавриня англійської філології ЛНУ імені І. Франка. (24 канал).]

до́кторка, до́кторок; ч. до́ктор 1. та, кому присуджено вищий учений ступінь на підставі захисту докторської дисертації. [Мою сестру, докторку наук і перекладачку, яка мріяла стати перукаркою. (Марія Титаренко «Комунікація від нуля: Есеї для Мані», 2019). Джек знає точну назву цього відтінку синього, оскільки не раз розглядав колірні зразки в компанії чарівної докторки медичних наук Клер Евінруд <…>. (Стівен Кінг, Пітер Страуб «Чорний дім», пер. Зоряна Дюг, 2017). Про Легенди Київщини і побут ХІХ – поч. ХХ ст. розповідає докторка архітектури Юлія Івашко у прямому ефірі на Радіо «Культура». (Василь Шандро, ФБ, 2016). <…> тому що живеш і носиш у собі щось таке, як кришталевий замок, внутрішній замок – його так називала ця докторка теології. (Дзвінка Матіяш «Реквієм для листопаду», 2003). Стала я ходити від установи до установи, від завідуючого до завідуючого – честь праці, я така і така, докторка Празького університету <…>. (Юрій Бача «Перемога», 1981).] 2. розм. лікарка. [А, може, таким чином пані докторка намагається переконати себе, що я обов’язково заплачу їй за сеанси. (Юрій Іздрик «Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби», 2000). Коли бачилися останнім разом, між іншим сказала, що по відпусті з Покутівки поїде у столицю і мешкати буде у докторки Емі. (Ольга Кобилянська «Апостол черні», 1933). Як приїдемо назад, то заграничним докторкам ще більше будуть кланятись! (Олена Пчілка «Товаришки», 1887).] див.: до́хтурка, лі́карка Вільний тлумачний словник, 2018 – рідко (1 значення).

кандида́тка, кандида́ток; ч. кандида́т 1. та, кого запропоновано для обрання, призначення або прийому кудись. [У 2015 році вперше кандидатки до парламенту від «Справедливості і розвитку» з’явилася на рекламних щитах із покритою головою (Світлана Ославська «Півмісяць, хрест і павич. Подорожі до Месопотамії», Львів, 2019, с. 39). <…> кандидатки у члени Ради, спадкової імперської розвідниці першого ранґу Сапфіри Прокурести. (Володимир Єшкілєв «Імператор повені», 2002). Але ми були свідомі того, що жінок – кандидаток у депутати – треба всіляко підтримати у складних, трапляється і жорстких, баталіях. (Жінка, 1994). Я ані вчителька, ані офіціантка при пошті, ані кандидатка на докторський диплом, ані взагалі жодна урядничка, та емансипована лиш в тому напрямі, що й без «фаху» не уважаю мужчин за досконаліших від нас. (Ольга Кобилянська «Через кладку», 1940). <…> на стипендії для кандидатів і кандидаток учительских 30.000 зр. (Справи соймові, Дѣло, 19.11.1890).] 2. чого. учена, яка захистила кандидатську дисертацію й отримала науковий ступінь. [Я тебе з такими кандидатками наук із університету познайомлю <…> (Микола Кривий «Табу на жінок», 2014). А лауреатку Сталінської премії, активістку стаханівського руху, ударницю комуністичної праці <…> кандидатку історичних і докторку соціологічних наук, володарку усіх без винятку нагород, відзнак і почесних звань незалежної України ти не хочеш?!. (Микола Снаговський «Вольтижування асоціаціями», 2014). Дослідниця, кандидатка наук та філологиня Ярина Пузиренко цієї суботи у випуску програми говоритиме про психологічно-лінгвістичні аспекти жіночих форм у назвах професій. (Радіопрограма «Чорним по білому», 28.10.2016).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 340. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 87. – 2. розм. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

магістри́ня, магістри́нь; ч. магі́стр та, хто здобула учений ступінь, вищий від бакалаврині. [Вона закінчила Дніпропетровський національний університет, факультет психології та соціології, отримавши ступінь магістрині соціальної роботи та правознавства. (helsinki.org.ua, 25.06.2019). Поліна Частухіна, представниця Групи феміністичних ініціатив у Молдові, магістриня філософії з гендерних наук (Повага, 28.11.2016). Ірина Тишко, магістриня з публічного адміністрування НаУКМА (eurointegration.com.ua, 27.09.2016). Двічі магістриня: ужгородська дівчина вивчила право у чеському й українському вузах. (Пороги: Інформаційний культурно-політичний двомісячник для українців у Чеській Республіці, листопад 2008).] див.: магі́стерка

магі́стерка, магі́стерок; ч. магі́стр та, хто здобула учений ступінь, вищий від бакалаврині. [Свого часу Флом була дописувачкою у виданні «HuffPost». Там у біографії вона вказала, що переїхала до США в 2007 році з України, де здобула ступінь магістерки політології. (Громадське ТБ, 06.06.2020). Навчальний курс «Гендерна рівність та права жінок» розроблявся експертками Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем»: Христиною Кіт – адвокатка, к.ю.н., голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», Яриною Волошин – історикиня, тренерка, магістерка історичного факультету Українського католицького університету <…> (jurfem.com.ua, 04.02.2020). Тож з гордістю пропоную Вашій увазі інтерв’ю з його головою, магістеркою прикладної лінгвістики Вікторією Бруцькою . (Анна Данильчук, ФБ, 11.09.2014). Чоловік я привабливий, високий, стрункий, веселий, гострий на язик і тому природно романтично налаштовані студентки до мене, так би мовити, придивлялися. Одна з них, магістерка, явно була в мене закохана. (Петро Масляк «Сповідь українського шахрая», 2012).] див.: магістри́ня, магістра́нтка

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Гра́дусъ = ступі́нь. С. Пар.

Сте́пень = 1. ступі́нь (С. Ж.), щабе́ль (в драбинї). 2. клас, стан, ра́нга. 3. колїно (в сро́дстві).

Ступе́нь, ка = сту́пінь, щабе́ль, ступни́ця, в екіпажі — підні́жжя, ступі́йка. — Трохи не долїз по драбинї, як щабель уломив ся. — Із ступницї на ступницю спускалась до долу, напослїдок опинилась і боса і гола. Мова.

Шагъ = сту́пінь, ступе́нь, ступа́, ступня́, по́ступ, крок (С. З. Ос.). — Грізно крикнув і приступив на ступінь ближче. Лев. — Два ступнї зробив, та й упав. н. о. — Я голову тобі розібъю, як ступінь ти хоч один до мене зробиш. К. К. — Почав широкими ступнями ходити з кутка в куток. Пр. — Куди хочеш завести, повідай? Нї ступня вже не зроблю я далї. Ст. Г. — Мо ступнїв два пронїс і покинув. н. к. — Вони приступили ближче, може так, як на ступінь. Лев. — Аж гомін, шелест від ступнїв! — Я кинувсь миттю між кущів. Пч. — Я добре знаю її швидкі і легенькі ступнї. Кн. — Невидющий і без цїпка кроку не ступлю. Грінч. — На дванадцять кроків од криницї. н. о. — Ша́гомъ = ходо́ю, ступо́ю (Вол.), виступце́м. — Пусти коней ходою, нехай висапають ся. Кн. — Їдем собі ходою. Греб. — Їхали ступою. — Шагъ за ша́гъ = ходо́ю, по́ступцем, нога́ за ного́ю. – Дѣ́лать большіе шаги́, ходи́ть больши́ми шага́ми = ши́роко ступа́ти, ци́бати. — На вся́комъ шагу́ = скрізь, що ступі́нь. — Ти́химъ ша́гомъ = ти́хою ходо́ю. — Приба́вить, уба́вить ша́гу = приспіши́ти, вкороти́ти ходи́, зменши́ти хо́ду. — Зменши ходу, бо я з тобою не зійду. Кн.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)