Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 113 статей

Шукати «супров*» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Аккомпанеме́нт – акомпаньяме́нт, приграва́ння, су́провід. • Под аккомпанеме́нт – в су́проводі.

Аккомпаниа́тор – акомпанья́тор, супрові́дник.

Аккомпани́ровать, -ся – акомпаньюва́ти, -ся, приграва́ти, -ся до чо́го, супрово́дити, -ся.

Под и Подо, предл. – 1) с вин. пад. – під ко́го, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чо́го. • Стать под дерево, под навес – ста́ти під де́рево, під пові́тку. • Подойти под окно (снаружи) – підійти́ під вікно́. • Сесть под окно (у окна) – сі́сти край вікна́. • Ложись под стену, а я с краю – ляга́й повз (під, попід) сті́ну, а я з кра́ю. • Подступить под Москву – підступи́ти під Москву́. [Тата́рин да́лі вже й під Ки́їв підступа́є]. • Взять кого по́д руку, по́д руки – взя́ти кого́ під ру́ку, попід ру́ки. [Взяли́ царя́ попід ру́ки (Рудан.). Мене́ вхопи́ли дво́є молоди́ць попід ру́ки (М. Вовч.)]. • Перейти под власть кого – перейти́ під ко́го, під чию́ ру́ку. • Посадить, взять под арест – узя́ти під аре́шт, за (під) сторо́жу. • Отдать под суд – відда́ти до су́ду, поста́вити на суд (перед суд) кого́. • Дом отдан под постой – дім ві́ддано на пості́й. • Дать под заклад что-л. – да́ти на (в) заста́ву що. • Давать взаймы под залог – дава́ти пози́кою під заста́ву. • Танцевать под фортепиано – танцюва́ти під фортеп’я́но. • Петь под аккомпанимент гитары – співа́ти під гіта́ру, в су́проводі гита́ри. • Заснуть под плеск волн – засну́ти під плю́скіт хвиль. • Подделать медь под золото – підроби́ти мідь під зо́лото. • Подобрать под цвет, под рост – добра́ти до ко́льору (під ко́лір), до зро́сту (під зріст). • Под силу, не под силу – до снаги́, не до снаги́. • Под ряд, см. Подря́д. • Стричь волосы под гребёнку – стри́гти воло́сся під гребіне́ць. • Ехать по́д гору – ї́хати з гори́. • Подняться под (самые) облака – підня́тися попід (самі́сінькі) хма́ри. • Ему под пятьдесят лет – йому́ ро́ків під п’ятдеся́т, йому́ бли́зько пяти́десяти ро́ків. • Под новый год, под праздник, под пятницу – проти но́во́го ро́ку, проти свя́та, проти п’я́тниці. [Про́ти п’я́тниці мені́ присни́вся сон]. • Под вечер – над ве́чір, проти ве́чора, надвечори́, см. Ве́чер. • Под утро – над світ, перед сві́том. • Под пьяную руку – під п’я́ну руч, по-п’я́ному, по п’я́ну. • Под конец года – напри́кінці ро́ку; 2) с твор. пад. – під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде́, то під не́ю аж земля́ стугони́ть (Неч.-Лев.). Під ним ко́ник вороне́нький на си́лу ступа́є (Шевч.)]. • Сидеть под деревом, под кустом – сиді́ти під де́ревом, під куще́м. • Расположиться под деревьями – розташува́тися попід дерева́ми. • Под горой, под горами – попід горо́ю, попід го́рами. [Стої́ть гора́ висо́кая, попід горо́ю гай (Гліб.). Два рядки́ бі́лих хат попід го́рами білі́ють (Неч.-Лев.)]. • Вдоль под чем – попід чим и попід що. [Карпо́ ско́чив через перела́з і пішо́в попід ти́ном (Неч.-Лев.). Попід те́мним га́єм ї́дуть шля́хом чумаче́ньки (Шевч.). Була́ попід па́нським са́дом на вели́кому ставу́ ви́спа (М. Вовч.). Попід те село́ є ліс (Звин.)]. • Мы живём под Киевом – ми живемо́ під Ки́ївом. • На дачах под Киевом – на да́чах попід Ки́ївом. • В сражении под Полтавой – в бою́ під Полта́вою, коло Полта́ви. [А вже Палі́й під Полта́вою із Шве́дом поби́вся (Макс.)]. • Под тенью дуба – в холодку́ під ду́бом. • Под глазом, под глазами – під о́ком, попід очи́ма. • Под окном, под окнами – під вікно́м, попід ві́кнами, попідві́конню. • Быть, находиться подо льдом, под снегом – бу́ти, перебува́ти під льо́дом (під кри́гою), під сні́гом. [Ставо́к під кри́гою в нево́лі]. • Поле под рожью, под овсом – по́ле під жи́том, під вівсо́м (під жита́ми, під ві́всами). • Земля под огородом, под лесом – земля́ під горо́дом; під лі́сом. • Под родным кровом – під рі́дною стрі́хою. • В рамке под стеклом – в ра́мках, в ра́[я́]мцях за скло́м. • Под замком – на замку́. • Под арестом – під аре́штом, за (під) сторо́жею. [Держа́в їх на замку́ за сторо́жею до королі́вського су́ду (Куліш)]. • Быть, находиться под следствием, под судом – бу́ти, перебува́ти під слі́дством, під судо́м. • Под опекою, под надзором – під опі́кою, під до́глядом (під на́глядом) чиї́м. • Быть, находиться под защитою – бу́ти, перебува́ти під за́хистом чиї́м, (в защищённом месте) за за́хистом. • Быть под ружьём – бу́ти при збро́ї. • Быть под ветром – бу́ти за ві́тром. • Ходить под страхом – ходи́ти під стра́хом. • Под страхом смертной казни – під загро́зою сме́ртної ка́ри. • Под начальством, под предводительством, под командою кого – за чиї́м (и під чиї́м) при́водом, під ки́м, під чиї́м кома́ндуванням. • Под начальством атамана такого-то – під ота́маном таки́м-то. • Под властью кого – під ким. [Бу́де до́бре запоро́зцям і під ту́рком жи́ти (Пісня)]. • Под редакциею – за реда́кцією (за редагува́нням) и під реда́кцією. • Иметь под рукою – ма́ти під руко́ю, на по́хваті. • Узнать под рукою – дові́датися ни́шком. • Под секретом – під секре́том. • Под хреном – до хрі́ну, з хрі́ном. [Порося́ до хрі́ну]. • Что разумеете вы под этим словом – що розумі́єте ви під цим сло́вом. • Под 30-м градусом широты – на 30-му гра́дусі широти́. Из-под, см. Из.

Препроводи́тельный – супрові́дни́й. • -ная бумага – супрові́дни́й лист. • -ный бланк, адрес – супрові́дни́й бланк, -на адре́са.

Провожа́тый, -тая – (сопровождающий кого куда) провожа́тий (-того), провожа́та (-тої), супрові́дник, -ниця, (спутник) сопу́тник, сопу́тниця; (проводник), см. Проводни́к 1, -ца 1. [Я-б спокійні́ший був, якби́ з тобо́ю був провожа́тий (Л. Укр.)].

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Адрес – 1) (франц.) адре́са, 2) (письменное приветствие) а́дрес: • в адрес – на адресу; • говорить в чей-либо адрес – говорити на чию адресу; говорити на адресу кого, чого; на чию сторону казати; • не по адресу – не на ту адресу; • обращаться не по адресу – звертатися не на ту адресу, не за адресою; (ирон.) не туди потрапити; не в ті двері зайти; не в ті ворота заїхати; • по адресу – на адресу; • сопроводительный адрес – супровідна адреса.

Бумага – 1) (материал) папір; (лист) лист; 2) (документ) папір (мн. папери), (прост.) бумага; 3) (устар.) бавовна; (изделия) прядиво, нитки: • актовая бумага – актовий папір; • бумага всё терпит (стерпит), бумага не краснеет – папір усе терпить (зносить), папір не червоніє, написати можна все (що хоч); • бумага входящая – папір вступний; • бумага гербовая – гербовий, штемпльовий папір; • бумага государственная – папір державний; • бумага исходящая – папір вихідний; • бумага к делу – папери до діла; папери до справи; • бумага копировальная – папір копіювальний; • бумага обёрточная – бібула; • бумага официальная – лист офіційний; • бумага папиросная – цигарковий папір; • бумага писчая – писальний папір; • бумага препроводительная – супровідний лист; • бумага почтовая – папір листовий, поштовий; • бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця, вимочка; • бумаги – папери, (сниж.) папір’я; • бумаги к исполнению – папери до виконання; • гладко было на бумаге, да забыли про овраги – гладко було на папері, та забули про яри; • деловые бумаги – ділові листи; папери; • журнал входных и выходных бумаг – журнал вступних і виступних (вхідних і вихідних) паперів; • за каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист; • клочёк бумаги – клаптик паперу, папірець, папірчик; • на бумаге – листовно; на письмі; • направлять бумагу – надсилати папери, листи; • не стоит бумаги марать – шкода паперу, шкода (не варт, не варто) псувати (переводити) папір, (устар.) шкода й олівця (олива) тупити (тратити); • откуда бумага и ее краткое содержание – звідки лист та короткий зміст його; • подшивать бумаги – підшивати листи, папери; • составить бумагу – скласти листа; • старые, исписанные бумажонки – шпарґал, шпарґали, шпарґалля; • хлопчатая бумага – бавовна, бавина; • ценные бумаги – цінні папери. [На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т.Шевченко). Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: — Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу (М.Вовчок). Вона була дуже гарна — біла, як папір, червона, як ягода, очі чорні, як вуглі, брови колесом, білозуба, свіжоуста, вбиралась у рябенькі одежі (М.Вовчок). На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л.Глібов). На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (П.Мирний). — Невже не догадуєтесь? Ох, ті поети мудріші на папері, як у житті! (Л.Українка). — От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… Вмент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М.Кропивницький). Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Б.Грінченко). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… як мені хочеться взяти перо, обмокнути його у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей, ви, тюремники! Не можна? Що? Людині, що має вмерти? Ха-ха!. Ну, що ж! Може, се й краще. Буду лежати і буду низати, немов намисто, разки моїх думок, без слів, без чорнила і без паперу (М.Коцюбинський). Нарешті великий критик кінчив переливати свою думку на папір і запитливо глянув на хлопця, якого погляд цей торкнувся страшним штихом (В.Підмогильний). І лягають літери на папір, мов сніг землю мережить, щоб небо проясніло до ранку (В.Стус). Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю (В.Симоненко). А геніальні поети — такі бездарні! Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою. А ті клаптенята паперу — то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою (Л.Костенко). На його столі вишикувалися в один ряд вимочка, записничка, чорнильниця й лінійка (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Якби папір був терпеливий, він би дожидався шедевра (С.Є.Лєц). Автоінспектор зупиняє автомобіль, за кермом його колишня учителька: — Добрий день, Варваро Петрівно! Беріть ручку, папір і пишіть сто разів: «Я більше ніколи не порушуватиму правила дорожнього руху…»].

Ветер – вітер, (мн.) вітри, (ув.) вітрюган, (поэт.) вітрило, вітровій: • благоприятный ветер – погожий (погодній, ходовий, попутний) вітер; • бросать слова на ветер, говорить слова на ветер – кидати (пускати) слова на вітер, говорити на вітер, говорити пусто-дурно (пусто та дурно)! (уроч.) на вітер метати глагол (глаголи); • ветер восточный – східний (сходовий) вітер, східняк (сходовець), (образн.) вітер з-під сонця; • ветер, дующий с горы – згірний (горовий, гірський) вітер; • ветер западный – західний вітер, заходень (західник); • ветер крепчает – вітер дужчає (міцнішає, береться, розбирається); • ветер от берега на море – відбережний (горовий) ветер; • ветер свистит в кармане – у кишені вітер гуляє (свише) (Пр); дюдя свистить у кишені (Пр.); тільки душа, а в кишені ні гроша (Пр.); у кишені [аж] гуде (Пр.); спасибі Богу – всього є: хліба ма, а грошей нема (Пр.); у його грошей, як у жаби пір’я (Пр.); • ветер северный – північний вітер, (на Дніпрі та ін.) верховий (горішній, горовий) вітер, верховик (горішняк); • ветер сильный – [вітер] буйний, вітер навальний (дужий, лок. шпуй-ний), борвій (буревій, буровій, бурей), (эмоц.) вітрюга (вітрюган, вітрище), (образн.) вітер аж реве (аж гуде); • ветер южный – південний вітер, (на Дніпрі та ін.) низовий вітер, низовик (низовець, нижняк, полуденник, лок. низовка); • веяние, порывы ветра – вітровіння; • во время ветра – під вітер, у вітер, під час вітру; • выбрасывать деньги на ветер (разг.) – сипати грішми [як половою] (сипати гроші, як полову), розкидати (тринькати, розтринькувати) гроші, сіяти (пускати) гроші на вітер; • говорить на ветер – говорити на вітер; • держать нос по ветру – тримати (держати) носа за вітром, ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), чути (дивитися), звідки (відки) вітер віє; • идти куда ветер дует – іти (хилитися, гнутися), куди вітер віє (дме); • ищи, догоняй ветра в поле – шукай, доганяй вітра (вітру) в полі лови вітра в полі; • мчится как ветер – мчить (жене, летить, лине) як вітер (вітром, як на вітрі), мчить (жене, летить, лине) навзаводи з вітром, курить, (образн.) [як] вітер йому у ногах; • палящий ветер – палючий вітер, (лок.) шмалій; • по ветру – за вітром; • подбитый ветром (разг.разгшутл.) – (про людину і про одяг) вітром підбитий (підшитий); • поднимается, поднялся ветер – схоплюється, схопився (знімається, знявся, зривається, зірвався, рушає, рушив (рушився) вітер; • пойти на ветер – піти з вітром; • посеешь ветер — пожнёшь бурю – посієш вітер — пожнеш бурю (Пр.); хто сіє вітер, [той] збере (збирає) бурю (Пр.); сієш вітер, вітром жати будеш (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр.); • сквозной ветер, сквозняк – скрізний вітер, протяг; • собака лает, ветер носит – собака бреше, а вітер несе (носить) (Пр.); собака гавка, а мажі йдуть (Пр.); пси виють, а місяць світить (Пр.); • стоять на ветру – стояти на вітрі (під вітром); • сухой ветер – суховій; • тёплый ветер – теплий вітер, тепляк; • у него в голове ветер (разг.) – у голові йому (у нього) вітер [свище], у голові йому (у нього) горобці цвірінькають, у голові в нього як у пустій клуні (стодолі); • унесённый ветром, уносимый ветром – звіяний (знесений, віднесений) вітром, звіюваний (відношуваний) вітром. [Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива (Т.Шевченко). Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т.Шевченко). А парубки тії — сказано, вітер у голові, молодії — видрали десь музики і повели молодих по селу, гукаючи, співаючи (М.Вовчок). Галя почула — звідки вітер віє, куди хилить… (П.Мирний). В її батька і в неї давно вітер свистів у кишенях (І.Нечуй-Левицький). Вітром підшита свитина, літня китайчата хустка не дуже десь гріли (М.Коцюбинський). Вхопила вона ту мітлу і вітром за ним (С.Васильченко). І бачить Каїн далі: в млі рожевій Щось зароїлось легке, прозірчасте, Мов комашня. Придивлюєсь — се люди! Се тисячі людей і міліони, Мов пил, вітрами звіяний, кружаться, І тягнуть, тягнуть походом безмірним (І.Франко). Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Л.Українка). Ночами виміряв: омиті Дощем тополі. Вітровій Шугне по стежці хитро витій І змовкне боязко в траві. Минаю ниви неозорі: В душі не зиму і не дві Виношував я ці простори — Єдине, чим думки живі (Г.Кочур). Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла —  й тонко пішло, пішло, пішло по смертній лінзі, аж понад стелю жальний зойк завис (В.Стус). Зате я певен в іншому: їх мусили супроводити пташині крики, щоразу відношувані, як і капелюхи чи зірвані жіночі хустки й шалики, все туди ж — у трансильванському напрямі (Ю.Андрухович). Кого улещено дарами, кого утоплено в крові. І тільки храми, древні храми стоять по груди в кропиві. І тільки вітер, вітер, вітер… І тільки сонце, сонце, сон… над нерозгаданістю літер на скелі дикій, як бізон (Л.Костенко). — Чув я, жінко, од старих людей, що хто не скористався щастям, як воно само в руки пливло, той нехай на себе наріка, як воно стороною пішло. Негоже нам і тепер перед ним зачинятись, коли само в двері добувається; дме ходовий вітер — напинаймо ж вітрила! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Надворі шугав страшенний вітрюган, ледь не збиваючи мене з ніг (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган). На який вітер кидати слова? (С.Є.Лєц). 1. Пам’ятка студентові: “Дівчата-першокурсниці — гроші, викинуті на вітер”. 2. Поведінка куди-вітер-віє. 3. Ну і що, що вітер у голові, зате думки завжди свіжі].

Воркующий – що (який) воркоче, воркує, туркає туркоче, буркоче; туркітливий, туркотли́вий, воркітливий, воркотли́вий, буркотли́вий, (эпитет голубя, ещё) бурку́н, буркоту́н, буркі́тник, (о голубке) буркотли́вочка, буркоту́нка. [Коли поблизу не було прочан, серед калік знімався тихий, стриманий, але буркотливий гомін. Це сперечалися за місця (М.Старицький). Такою скоромовкою він це сказав, що «сама собі господиня» ледве його почула, а почувши, зачервонілася по кінчики вух, добре хоч, що був тоді вечір. Їй було приємно слухати його голос, трохи воркітливий, але милий; зрештою, розділяв їх паркан: на випадок чого вона встигла б шугнути й до хати — в школі не було кращого за неї бігуна. Але джигун і пальцем не рухнув, щоб відчинити хвіртку, був він такий гречний і такий дорослий, так дивно світилися його очі, що вона аж погляд відводила, щоб не дивитися (Валерій Шевчук). Опанувавши себе, вона додала своїм звичайним ніжно-воркотливим голосом, супроводжуваним дразливою посмішкою: — Чого це ви раптом почали так опікуватися бідолашним Денісом? (В.Вишневий, перекл. О.Гакслі). Крізь гуркіт омнібусів і екіпажів на вулиці до хлопця доходив туркотливий голос, що пожирав останні його хвилини вдома (Р.Доценко, перекл. О.Вайлда)].

Гибрид – (от лат.) гібри́д; (смесь животн. или веществ) мі́шанка, мішани́на, мішани́ця, пере́міш; (животн. или человек: ублюдок) по́круч, підту́мок, пере́водня́, (только челов.) мі́шанець, переві́дник. [То не справжній хорт — підтумок. Ні швець, ні мнець, ні чор-зна-що: ото підтумок (Сл. Гр.). Чужи́нці ва́рварської кро́ви, уся́ка темношку́ра по́круч (Л.Українка). А як же суржик? Де він цей милий покруч, химерний мішанець, кровозмісне дитя білінгвізму? (Ю.Андрухович). — Сердита, видимо, у вас сусідка? — Та як вам сказати? Характер правильний — гібрид кобри з ящіркою (О.Вишня). Суржик заполонив екран: мішанина в подачі текстів і мікротекстів українською та російською мовами у співвідношенні часто не на користь мови державної; такою мішаниною заповнено наш звуковий простір; мовний дискомфорт супроводжує нас у столиці та в інших великих містах сходу й півдня (О.Сербенська). Цвітуть іще ті вишняки, за обрій стелиться пшениця, і йде у школу навпрошки маленький хлопчик мішаниця (Л.Костенко). — Мій перший велосипед — це жахлива мішанина. Основа в нього чеська, всі деталі італійські, докуплені — все я майже сам збирав, і з нього я витис все що хотів (О.Ушкалов). — Одне слово, вони в мене прості селяни, чистокровні, мовляв, християни, а не якісь там мавританські чи ще які підтумки, ще й до того тяжко багаті, у таких розкошах, що куди там іншому полупанку або й панові (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). От він і заговорив до мене тим суржиком, що то ним по всій Берберії аж до самого Стамбула маври з нашим невольником розмовляють (воно таке — ні арабщина, ні кастільщина, ані жодна інша мова, а мішаниця з усіх потроху, аби якось порозумітись), заговорив, кажу, і спитав, чого я тут у нього в саду шукаю та чий я єсть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Пес Балтазар обнюхав його штани; приязний і цинічний покруч, який уродився від випадкової зустрічі пуделя і фокстер’єра, відчув — сталося щось незвичайне (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Я гібрид гримучої змії з лісовим дзвіночком (Ф.Ранєвська). 1. Слон — це гібрид довгоносика, товстолобика і чебурашки. 2. Ідеальний чоловік — це гібрид банкомату й посудомийної машини. 3. Науковці винайшли новий гібрид кавуна й вишні. Маючи розмір вишні, диво-фрукт має стільки ж насіння, скільки й кавун].

Гранильщик, гранильщица – граняр, гранувальник, гранувальниця. [—  А тепер покажи мені свій палац, бабусю Назлі. Давненько я тут не був, — звівся він на ноги. — Проведи мене, Сулеймане, кращий у світі граняр самоцвітів майстерного слова (З.Тулуб). Добра душа, великий практик і теоретик баскетболу, цієї справді американської національної гри, де до кільця може пробитися з м’ячем тільки один щасливчик, а решта або ж щосили йому заважає, або супроводжує заздрісними поглядами, сам Діл ніколи не грав, бо був затяжкий для цього та й недостатньо високий серед сучасних голіафів з своїми неповними шістьма футами. В  його завдання не входило вчити, готувати, вирощувати, він одержував уже готові таланти, як  антверпенський гранувальник одержує алмази з кімберлітових трубок для перетворення їх на безцінні діаманти (П.Загребельний). Шліфуючи цей алмаз, невмілий гранувальник позбавив його іскрометної гри. За середньовіччя — та що я кажу, ще за часів Ришельє — француз мав силу бажання (Мірабо)].

Курирование – опікання, опікування, наглядання, (ещё) супроводжування, супроводження.

Ловкость – спри́тність, мото́рність, ме́ткість, жва́вість, прово́рність, в’ю́нкість, зви́нність, згра́бність, зру́чність, впра́вність, промі́тність, доте́пність, зми́сність, імкли́вість, зугарність, (диал.) сприт; по́хва́тність, вигі́дність; за́ма́шність; влу́чливість, влу́чність: • ловкость рук – управність (спритність) рук; • ловкость рук и никакого мошеничества – вправність (спритність) рук і ніякого шахрайства (махлярства). [Де ж той ого́нь, де та мото́рність, жва́вість? (Г.Барвінок). А Максим стояв-стояв, слухав-слухав та й виступив уперед. Його ротний уподобав за його моторність (П.Мирний). Ба́чучи його́ зру́чність і спра́вність, ра́дився з ним, мов із ста́ршим (І.Франко). Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з., чисто жіночим спритом (І.Франко). На торго́вий хист та спри́тність ма́ло вже наді́ї (С.Єфремов). По́тім лю́ди набира́лися бі́льшої впра́вности й майсте́рности (Л.Українка). Нема́ у вас ні того́ хи́сту, ні тіє́ї доте́пности (АС). Схопивши лаву, він кілька разів підкинув її, посміхаючись на свою спритність та пружність своїх м’язів (В.Підмогильний). Мудрий по шкоді господар метнувся боржій по книгу, де записував сіно та ячмінь, що на мулів видавав, і знов вернув до Дон Кіхота в супроводі тих двох молодиць та хлопчика, який тримав недогарок свічки; велівши нашому гідальгові стати навколішки, захарамаркав щось, мов читав із видаткової книги якусь урочисту молитву, і серед того молитвування вліпив рицареві доброго потилишника, а потім узяв у нього меча і плазом по спині вдарив та все мимрив щось собі під ніс. Сеє зробивши, велів одній молодиці приперезати йому меча; вона вчинила те з великою спритністю та делікатністю: хоч і регітно їй було з усієї тої церемонії, та, бачивши допіру подвиги новонареченого рицаря, душила в собі сміх (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Новояз – новомо́ва, (рус.) новоя́з. [Поряд із мовою як називанням світу воно продукує антимову як фальшування світу. Цю антимову, з легкої руки Оруелла, який зафіксував її розквіт і тріумф у тоталітаризмі ХХ ст., названо новомовою (І.Дзюба). Сама собою новомова супроводжує існування всіх суспільств, де правляча верства створює свою ідеологію з потреби обґрунтувати й увічнити державні священнодійства. Звичайно, тоталітаризм абсолютизує новомову і вперше робить її обов’язковою для всього суспільств, заганяючи адекватну мову в підпілля (І.Дзюба). У радянському тоталітарному суспільстві уніфікація мовного простору відбувалася в умовах жорсткого цензурного режиму, котрий встановлював не тільки «що писати» , а й «як писати». Держава, визначаючи передусім семантику слів і спосіб їх сполучуваності, втрутилася у внутрішню систему мови. Таким чином у CPCP було створено новий тип масової комунікації, який у лінгвістичній літературі називається по-різному: «новомовою» (це слово, запозичене з роману Джорджа Орвелла «1984», втратило своє образне значення і термінологізувалося), «советским языком», «тоталітарною мовою», «антимовою» (О.Калиновська). Це й є «новомова» — за термінологією Р.Барта, «енкратичний соціолект», тобто такий різновид національної мови, на боці якого виступає державна влада на противагу соціолектові «акратичному», опозиційному (О.Забужко). На Україні компартійна новомова набула ще потворніших форм, оскільки вона повністю калькувала російську, знецінюючи у такий спосіб уже не тільки слова, а й мову як таку. Український варіант радянської новомови добре охарактеризував Леонід Кіпніс: «У нас під осміювання з великоруського боку масово підпадають два об’єкти, дві мішені: 1. Суржик позбавлених мови робітників простої праці; 2. Явище, яке я називаю «ДУ — мова», тобто «Для українців — мова». Це версія української мови, створена працівниками засобів масової комунікації на догоду начальству, щоб обслуговувати частину агітпропсистеми, що зображувала «УРСР» і українську культуру. Визначальний фактор: ні начальство, ні самі ці працівники ні між собою, ні у своїх родинах не говорили, як правило, ні по-українському, ні, тим паче, на цій версії, бо нею говорити незручно. Вони створювали її не для себе, а буцімто піклуючись про нас. Епіграфом до цієї операції можуть слугувати слова (Постишева?): «Ми будемо робити українську культуру без українців». Фактичне призначення цієї версії мови — показувати свою слабкість при зіставленні з великоруською мовою — своїм першоджерелом» (Л.Масенко). В українській мові вживано й інші відповідники цього орвеллівського означення мовного офіціозу держави, мови – виразника її панівної ідеології, своєрідної офіційної езопівської мови, зокрема Радянського Союзу: ньюспік, мова тоталітарного суспільства, тоталітарна мова, дубль-новомова, радянський політичний жаргон, мова радянської бюрократії (номенклатури), радянізми як складник радянщини. Для яскравішої оцінності і підкреслення належності цього суспільного феномена передусім до радянського російськомовного офіціозу у сучасній українській мовній практиці вживають також російське вкраплення новояз, напр., номенклатурний новояз. Всі ці означення негативно заряджені, оскільки підкреслюють належність такої мови державному апарату примусу, обмеження свободи суспільного життя, суспільної думки (Є.Карпіловська). Свого часу французькі соціо-лінгвісти виробили симптоматичну концепцію «радянської мови», «langue soviétique». Оруелл називав це явище «new speak», польські вчені – «nowomowa», російські – «новояз». Це мова влади, яка стає владою мови, – мови перекинутих смислів, де брехня стає правдою, а правда брехнею, як вважали Патрік Серіо, Александер Бурмайстер, Ален Безансон (О.Пахльовська)].

Подражательный – наслідувальний, (слепо) мавпувальний: • подражательная поэзия – наслідувальна поезія; • подражательный характер – наслідувальний характер. [Знаєм, що десятки спритніших версифікаторів постарались забігти поперед нього, мавпувальним способом засвоюючи, як писали колись в альманахові «Жовтень», «робочі ритми і пролетарські метафори» сучасності та намагаючись скинути з себе усю спадщину традиції, яку у нас, до речі, не так легко розчистити і, розчистивши, опанувати. Що ж, це значить тільки, що тим поспішальникам, або «захеканцям», як узиває їх Хвильовий, по суті, не було з чим розлучатись. Знаємо і те, що уже досить єсть і ще досить буде різних «слідопитів» («Много красавиц в аулах у нас»), що в марній певності своєї стилістичної переваги над Тичиною почнуть розшукувати в його писаннях рештки старого світовідчування — спіритуалістичні ляпсуси, церковні ремінісценції, культові порівняння і метафори («Дух, що пройняв єси все,— хто ти єсть?» etc.) (М.Зеров). Ти пропонуєш Марії почитати вірші, її реактивний сором; ти слухаєш дещо наївно-солодкаво-романтичні, але (на щастя! бо ти і тут не міг би кривити душею) не позбавлені таланту поезії. Ти навіть починаєш уловлювати явну спорідненість ваших світовідчуттів, а коли оцінювати жорсткіше – наслідувальний характер частини її віршів стосовно твоїх (С.Процюк). Та коли той перший співак — скажімо в пісні «О, як гарно в надвечір’ї» — доходив до повторного «дзвони дзвонять» і починав наслідувальне «бім-бам-бом», то воно ставало басовим супроводом не тільки до слів «коли любиш», які саме починав другий співак, але й до початкових «О, як гарно», з якими, отримавши штурхана під ребра, вступав у музичний такт третій, а коли він досягав другої фрази мелодії, початкові слова знов переходили до першого співака, що, в свою чергу, передавав витримане в основному тоні, соковите «бім-бам-бом» другому, — і так весь час (Є.Попович, перекл. Т.Мана)].

Прихват – (действие) прихоплювання, прихоплення, схоплення, схоплювання, прихвачення, прихвачування, (последствие, ещё) прихват: • прихват инструмента – (техн.) прихват (прихоплення) інструмента. [Участь комуністів у прихватизації та дерибані всього, що можна прихопити факт очевидний і не підлягає особливим сумнівам. Але для наївних прихват і захват супроводжується «піснею» про захист прав… трудящих, пікетами про НАТО та боротьбою за здобуття нового статусу мові сусідньої країни, колишньої метрополії колоніальної України (Анатолій Авдєєв)].

Размокший – розмоклий, (о почве, дороге) розкислий, розквашений, розгрузлий. [Помазала шляхи злива розкислим болотом, плуги риють плай, мужицьким пахне поле потом. Сірий ранок ніч розколе, згасне сон на квіті. Сірий труд виходить в поле й грає на трембіті (Б.-І.Антонич). Не зводячи з нього очей, Максим ішов навпростець по розталій ріллі, потім по грядках, загрузаючи в розквашений чорнозем по коліна й ледве витягаючи ноги (І.Багряний). Ми переповзли розмокле глинисько, яке називалося нічийним, тереном, і захопили живого сплячого «ворога». Поляк подивився на мене, я — на нього, і ми тихенько, щоб не розбудити «ворога», полізли назад і доповіли «отаманам», що першу лінію траншей займає піхотний батальйон (Р.Андріяшик). … він розповів їй про свого батька, — дід старівся самотою десь у селі на Поділлі, давай провідаємо його — вдвох, поїдеш зі мною? (і їй зараз же уявилось, як гордо каже, хряпаючи дверцятами машини: «Тату, це моя жінка!» — те простолюдне «жінка» в устах українських мужчин завжди пороло їй слух, але тут - тут вона б не ґзилася, з усмішкою ступила б, як із журнальної обкладинки, у своєму шикарно просторому кармазиновому пальті од «Ліз Кларбон» і чорних, гармошкою, чобітках на височенних підборах, у розквашений дощами чорнозем — чи що там у них, ґлей? піски? — підводячи комір, тонкі музичні пальці з наманікюреними в тон пальту нігтями, гойдливі дармовиси арабських срібних сережок: його гордо демонстрований здобуток, остаточна перемога, якою справджене життя звітується перед своїм витоком)… (О.Забужко). За кілька секторів, ліворуч від них, під важким червневим дощем стоять фанати супротивника. їх кілька десятків, вони приїхали зранку на вокзал, і за ними цілий день тягається кілька патрулів, на стадіоні їм відвели окремий сектор, в якому вони печально махають розмоклими і набухлими прапорами. Ще до перерви наші, незадоволені результатом і погодою, проривають кордон і починають їх бити (С.Жадан). І поки санітарні вози, обози, польова артилерія, драгуни, улани й піхотинці під безугавним дощем на розгрузлих дорогах несподівано збивалися в безнадійні клубки кур’єри гнали учвал туди й сюди, мешканці невеличких містечок нескінченими юрмами тікали на захід, огорнуті чорним страхом, навантажені білими й червоними перинами, сірими лантухами, брунатними меблями й синіми гасовими лампами, — на церковних майданах, по хуторах і селах ляскали постріли поквапних виконавців спішних вироків, і понурий стукіт барабанів супроводив монотонне читання тих вироків судовиками, і жінки страчуваних, падаючи в багнюку перед забрьоханими чобітьми офіцерів, голосили, благаючи змилуватись, і палахкий вогонь шугав із хат і повіток, стаєнь і оборогів (Є.Горева, перекл. Й.Рота)].

Соковыжималка – соковидавлювач, соковичавлювач, соковичавниця, сокодавилка, соковитискалка. [Холодильники, соковичавниця для помаранчів і крісла, що продавалися в кредит, пливли в мене перед очима під супровід нечутних ридань, які застрягали в горлі (О.Кульчунський, перекл. О.Памука). Вони ніяк не могли знайти соковитискалку в такому кольорі, який би відображав індивідуальність кожного й водночас їхню цілісність як пари. Тоді вони й зрозуміли, що не зможуть провести разом більше ні хвилини, і стали ненавидіти одне одного (С.Волковецька, перекл. Фредріка Бакмана)].

Сокрушаться – 1) (печалиться) побива́тися, убива́тися, побива́тися, мордува́тися, тужи́ти за ким, за чим, журитися, смутитися, (редко) скрушуватися, крушитися; 2) (рушиться) розтрощуватися, трощитися. [Довго Іван-царенко побивався за жінкою, довго плакав гірко, розпитувався, що йому робити? (Казка). Гляну в перше віконечко — плачу, крушуся, гляну в друге віконечко — Богу помолюся (Н.п.). А Василь теж став як укопаний і не зна більш, що й казати. На думці б то й багато дечого є, так язик не слуха, не пошевельнеш його; а тут ще, на біду, підслухав, що Маруся об комусь вже дума і що йому нічого тут убиватися, а тут ще Олена збила його з толку… От і стоять вони обоє, сердешні, і не знають, на яку ступити, і чи йти їм куди, чи що робити? (Г.Квітка-Основ’яненко). Стали вони йому ото розказувать, як Зінька убивалась, почувши, що його десь на війні убили (О.Стороженко). — Як же мені не плакати, як не побиватися, слухаючи таке за його? Хай би їх у мене десятеро, то одно в одно не вдасться; а то ж він у мене один, як порошина в оці! Я його кохала, ростила, здоров’я стратила, надії покладала… А тепер — самій прийшлося по чужих людях хилятися… (П.Мирний). — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (І.Франко). Бо́же, як вона́ за ним побива́лася! (Сл. Ум.). Йому трохи шкода матері, що так дуже побиваються. Він не розуміє, чому вони так дуже вже плачуть, але все-таки йому шкода (У.Самчук). «Оце так союзники!» Селяни бідкалися в розпачі: «Що ж це таке?! Ті грабують, і ці грабують! Боже ж ти наш, Боже!» І дякували своїм воякам (І.Багряний). Загублений між днів, не спам’ятаюсь досі. Під вибухами сосон — мов на морському дні. Важкі обвали літ і пам’яті провали. Але ж і дні настали — оцей вселенський гніт. Мій Боже, білий світ — це біле божевілля — не варт твого зусилля, то й бідкатися встид (В.Стус). Отже, не дуже побивайтеся за мною (В.Стус). Після вистави виявилось, що в прими прямо з гримерки украли її вставну щелепу. Мама побивалась, беззубо шамкаючи ротом. Але за пару днів невідомий щелепу повернув, щоправда, без двох кутніх зубів. У супровідному листі він і далі називав стареньку «своєю Марлен», писав про дивовижну форму її вилиць, потім збивався на огляд останньої вистави, писав про художньо-стильові особливості образу видри-перевертня, а насамкінець запрошував акторку на побачення (С.Жадан). — Звати мене Карденіо, родом я з найкращого міста в Андалузії, походжу з шляхетної і багатої родини, але моя недоля така велика, що як би не плакались на неї отець-мати, як би не побивались кревні, ніякі достатки тут не поможуть: як судилось кому нещастя з неба, то ні на що не здадуться всі дари фортуни (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У країні проржавілих труб про «витік мізків» побиватися не прийнято (Міхаїл Мамчіч)].

Сопровождаемый – супрово́джуваний. [Супроводжуваний кавалерійським ескортом та напружено-цікавими поглядами незліченних мешканців Станиславова, що вишикувались обабіч вулиці Романовського, чи то пак Romanowskigasse, спадкоємець австро-дунайського трону з дружиною й кількома віце-спадкоємцями на задньому сидінні особистого, скажімо, „лорен-дітріха" відбував у напрямку залізничного двірця, звідки вечірнім експресом повинен був рушити на Чернівці (Ю.Андрухович). Під вітальні оплески Бродський підводився й довго, раз у раз спиняючись потиснути руку знайомим, пробирався через залу, весь час стенаючи плечима із блазнювато-веселим осміхом невчасно викликаного до дошки шибеника («не знаю, чого ви од мене хочете, але якщо вже так дуже хочете, то ось я»), потім так само по-президентському ручкався, вже на сцені, з усіма по черзі «панелістами», і щойно тоді перебитий (і на диво спокійний!) Мілош повертався до слова — супроводжуваний надалі глухим бубонінням Джо, котрий з місця запустився в дружню балачку з сусідом О.Забужко)].

Сопутствующий – який (що) є супутником (в подорожі); який (що) супроводжує; супутній, супровідний, додатковий; • сопутствующие изменения – супровідні зміни; • сопутствующие пассажиры – супутні пасажири.

Толк – 1) (разум) толк (товк), тяма, глузд, розум, інтелект, (прок) користь, пуття, добро, (мнение, суждение, устар.) думка, міркування, (толкование, устар.) тлумачення, (смысл) сенс, рація, зміст; 2) (пересуды, разговоры, уст.) пере́су́ди, розмови, балачки, (молва, слухи) чутка, чутки, поголо́ска, по́голос, поголо́сок; 3) (разновидность учения) напрям (спрямування), (рел.) секта: • без толку – без пуття; без ладу; безглуздо; (разг.) по-дурному; • взять в толк – узяти до тями (у тямки, у тямок); добрати розуму; зрозуміти; збагнути; уторопати; • во всем этом мало толку – в усьому цьому мало глузду (сенсу); • в толк не возьму – невтямки мені; не доберу розуму (ума); не второпаю (не збагну); • где ум, там и толк – де голова, там і розум (Пр.); де розум, там і глузд (Пр.); • говорите толком – кажіть ладом; • дать толк чему – дати лад чому; довести до пуття що; • делать не спеша, с толком – не поспішаючи робити; покладаючи робити; • добиться толку – допитатися; дійти пуття, добитися толку; • другого толка – іншого штибу; • знать (понимать) толк в чём – розумітися (знатися) на чому; тямити силу в чому; смак знати в чому; • из него толк выйдет (будет) – з нього будуть люди; з нього буде пуття; з нього щось [путнє] буде; • какой толк в том… – який сенс в тому; • не будет из этого толку – не буде з цього діла (ладу, пуття, добра); (фиг.) з цього дива не буде пива (Пр.); • не будет толку из кого – не буде пуття з кого; нічого не вийде з кого; добра не буде з кого; • повод к толкам – привід до пересудів (балачок, розмов); • поговорить толком, детально – поговорити (побалакати) до пуття (до ладу), детально (докладно); • пошли толки о ком – узяли на язики кого; • православные старообрядческого толка – православні-старообрядці; • сбивать, сбить с толку кого – спантеличувати, спантеличити кого; збивати, збити з пантелику кого; збивати, збити з плигу (з пливу) кого; затуркувати, затуркати кого (голову кому); забивати, забити баки кому; • сбиваться, сбиться с толку – спантеличуватися, спантеличитися; збиватися, збитися з пантелику (з плигу, з пливу); затуркуватися, затуркатися; • сбитый с толку – спантеличений, заторо́плений; • старый волк знает толк – вовк старий не лізе до ями (Пр.); був вовк у сіті, був і перед сіттю (Пр.); старий вовк лапу собі відгризе, а в руки не дасться (Пр.); мудрий не лізе під стіл (Пр.); старого лиса не виведеш із лісу (Пр.); старий кінь знає, де йому сідло долягає (Пр.); • с толком (говорить, делать что-либо) – з розумом (розумно, розсудливо, з розсудом); до пуття (до діла, до ладу); • что из него толку? – який з нього пожиток?; • что толку? – який сенс?; • шуму много, а толку мало – галасу багато, а діла мало (Пр.); діла на копійку, а балачок на карбованець (Пр.); хвальби повні торби, а в торбах нема нічого (а в тих торбах пусто) (Пр.); розносився, як чорт (як дідько) з бубном (Пр.). [Збився з пантелику, як пияк з дороги (Пр.). На лихо Бог дасть толк (Номис). У нашому повку чортимає товку (Номис). Еней од страху з плигу збився (І.Котляревський). — Бог з вами, добродію! .. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму… (І.Котляревський). — Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан утямку ніяк не візьме (Панас Мирний). — Чи можете утямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М.Зеров). Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський). Певні були, що ті не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б.Грінченко). — Та ну тебе! Як сам був непутящий, Той інших любиш збити із пуття (М.Лукаш, перекл. В.Шекспіра). — Бо треба нам, чого не знаєм ми, Що знаємо — з того пуття немає (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — А що ж ми робитимемо в тому комітеті? А то пристати пристанемо, а толку дасть Біг… (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). — Онде диво! Подивіться! Я хотів би, як годиться, Все народу з’ясувати, Та не можу ради дати, Бо й самому не до тями… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). … мало не перехрестився з великого чуда та дива, — він ніяк не міг узяти собі в тямки що́ все це означає; його супровідники теж нічого не розуміли (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Гроші — як гній: якщо їх не розкидати, від них буде мало користі (Ф.Бекон). Сенс в житті розумієш тільки потім, але жити доводиться спочатку (С.К’єркеґор). Після вчорашнього пограбування банку грабіжникам вдалося зникнути з мільйоном доларів. Поліціянти спантеличені й намагаються з’ясувати мотиви такого зухвалого злочину].

Торжествующе – торжествуючи, тріумфально, переможно, урочо. [Нас закували в кайдани, щоб показати падишахові, а солдатів, щоб виставити на посміх, одягли в збрую задом наперед, на шиї капітанів та офіцерів начепили залізні пута і, тріумфуючи, під супровід награбованих з корабля труб та барабанів, повели до палацу (Ганна Рог, перекл. О.Памука)].

Ум – розум, (реже) ум, глузд, голова: • бедный умом – не багатий на розум; • без ума быть от кого, от чего – до нестями (до краю) бути захопленим ким, чим; до нестями (без міри) кохатися в кому, в чому; [аж] не тямитися (не тямити себе) від кого, з чого (від чого); [аж] розум (голову) втратити через кого; (иногда разг.) [аж] дуріти за ким; • блестящий ум – блискучий розум; • был бы ум – будет и рубль, не будет ума – не будет и рубля – за розумною головою [і] сто голів не бідує, а дурна й себе не прогодує (Пр.); коли б чоловік знав, чого він не знає, то й мав би, чого не має (Пр.); • быть в здравом уме – мати добрий розум; бути при здоровому (при повному) розумі; бути сповна розуму; • быть в своем уме – при розумі бути; • быть на уме – на думці стояти; • быть не в своем уме – не сповна розуму бути; • взбрести на ум – впасти в голову; набрести в голову; • в здравом уме и твёрдой памяти – при здоровому розумі і твердій пам’яті; в добрій пам’яті і при розумі; • взяться за ум – прийти до розуму (до глузду); узятися за розум; порозумнішати; піти до голови по розум; отямитися, стямитися, схаменутися; • в своём ли ты уме? – що ти собі думаєш?; • в своём, не в своём уме кто – при своєму (своїм), не при своєму (своїм) розумі (умі) хто; сповна, не сповна розуму хто; при тямі, не при тямі хто; • в уме ли ты? (фамил.) – чи ти при розумі?; чи [ти] маєш розум?; чи є в тебе розум?; чи ти сповна розуму?; чи ти [часом] не здурів?; • в уме не было – на думці не було; • держать в уме – пам’ятати; • доходить, дойти своим собственным умом – доходити, дійти своїм розумом; осягати (обіймати) своїм розумом (своєю головою); • жить своим умом – жити своїм розумом; покладатися на свій розум; • жить чужим умом – жити чужим розумом; перенестися на чужий розум; не мати своєї голови на в’язах; • задним умом крепок – мудрий по шкоді; • и в уме нет (не было) – і на думці нема (не було); й на думку не спадає (не спадало); • из ума вон – зовсім забув; • из ума не идёт – з голови (думки) не сходить (не йде), з голови не виходить; • иметь ум – мати розум, (образн.) мати олію (смалець) в голові, мати клепку; • и сила уму уступает – і сила перед розумом никне (Пр.); • лишиться ума – з розуму спасти (зійти, спливти, сплисти); розуму рішитися; позбутися (стратитися) розуму; з’їхати (зсунутися) з глузду; здуріти; збожеволіти; • лучшие умы – найкращі голови; • любить без ума – кохати (любити) до нестями (безтями); • мало ли что на ум приходит – чого на думку не спадає; • набираться ума – доходити розуму; розуму набиратися; • навести на ум – на розум навести; • на (в) уме у кого – на думці (на умі, у голові) в кого; • напрягать ум – напружувати думку; • на уме вертится – на думці крутиться; • недюжинный ум – семирозум; • не в своём уме – не при розумі, не при умі; • не в полном уме кто – не сповна розуму хто; • не идёт на ум кому – на думку не йде кому; • от (с) большого ума (сделать что) (ирон.) – здуру, з великого (з дурного) розуму, з дурної голови, через дурість (безглуздя, недоумство, нерозум); • не твоего (моего, нашего, вашего, их) ума это дело – не з твоїм (моїм, нашим, вашим, їхнім) розумом братися до чого (міркувати про що); • не то на уме у кого – не те в голові кому; • ограниченный ум – тісний розум; • от (с) большого ума – з великого розуму; • потерять к старости (износить) ум – втратити на старість розум; (також) вистаріти розум; • приходить на ум – спадати на розум, на думку; • раскинуть умом – повернути розумом, поміркувати; • светлый ум – ясний (світлий) розум; ясна (світла) голова; • сводить с ума – зводити з розуму (з ума); спантеличувати; • себе на уме кто (разг.) – собі на умі хто; хитрий (хитренький) хто; хитра пташка хто; уманський дурень хто; (образн.) з чужого воза бере та на свій кладе (Пр.); • склад ума – склад розуму; • сойти, спятить, свихнуть, свихнуться с ума – зійти з ума (з розуму); спасти (сплисти, спливти) з розуму; з глузду з’їхати (зсунутися, скрутитися, спасти); за розум (у голову) зайти; збожеволіти (збезглуздіти, одуріти, здуріти, ошаліти, знавіснити); • с ума (из ума) не идёт кто, что (разг.) – з думки (з голови) не йде (не сходить, не виходить) хто, що, усе на думці стоїть хто, що; • с ума сойти! – здуріти можна!; • с умом – з розумом, (как) розумно, (кто) розумний; • считать в уме – лічити (рахувати) в думці (у пам’яті, про себе); • угловатый ум – дута голова; • ума на деньги не купишь – розуму і за гроші не купиш (Пр.); не купити ума, як нема (Пр.); як нема розуму, то й коваль не вкує (Пр.); як нема розуму від роду, то не буде й до гробу (Пр.); • ума палата – розуму сила (палата); • ума палата у кого – всі розуми поїв хто; великорозумний; • ума не приложу – ради не дам [собі], розуму не доберу (не приберу), не зберу думки; не збагну; • ум за морем, а смерть за воротом – думка за морем, а смерть за плечима. (Пр.); гадка за морем, а смерть перед носом (Пр.); думка ген-ген літає, а смерть за плечі хапає (Пр.); • ум за морем не купишь, коли своего нет – розуму й за морем не купиш, як його дома нема (Пр.); • ум за разум заходит, зашёл у кого – глузд за розум завертає, завернув у кого, ум за розум заходить, зайшов (завертає, завернув) у кого; з великого розуму у дур заходить, зайшов хто; помішалося в голові кому; • ум на ум не приходится – усяк розумний по-своєму (Пр.); кожна голова свій розум має. (Пр.); кожна (кожне) має свою голову (Пр.); • умом дойти – розумом добрати; • умом не зрел[ый] – розумом не дійшлий; • ум хорошо, а два лучше – один розум добре, а два – ще краще (Пр.); • що голова – то розум, а як дві – то й ще краще (Пр.); що два, то не один (Пр.); більше голів – більше розуму (Пр.); • уму непостижимо что – незбагненне що; [геть] незрозуміле що; не міститься (не вміщається, не вкладається) в голові що; понад усяке людське розуміння що; • уму непостижимые вещи – несосвітенні речі; • уму-разуму учить – навчати (учити) уму (ума-розуму), наставляти на добрий розум, навчати розуму (на добрий розум, добру і розуму); • ум хорошо, а два лучше – [один] розум добре, а два — ще краще; [що] одна голова добре, а дві краще; що голова — то розум, а як дві — то й ще краще; що два, то не один; • у него не то (у него другое) на уме (разг.) – у нього не те (інше) на думці; він не те (інше) має на думці; • учить уму-разуму кого – розуму (ума-розуму) навчати (учити) кого; на [добрий] розум навчати (наставляти) кого; добра і розуму навчати кого; • что на ум взбредет – що в голову влізе; що навернеться на язик. [Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (Пр.). Багато ума, та в кишені катма (Пр.). «Хай пограється в патріотку, доки не вийшла заміж. А там загубить усе між пелюшками й горшками. Вона тим і хороша, що має в голові смалець», — думав професор (Л.Пономаренко). Звичайно ж, нинішній режим навіть і такої зміни всіма силами не допускатиме. А сил у нього, як ми знаємо, предостатньо. У будь-якому разі їх значно більше, ніж розуму (Ю.Андрухович). Нам здається, що це влада божевільна. Але насправді це вона зводить з розуму суспільство. Мова влади — цинічна отрута протилежностей під мелясою риторики. Вчора ми переконано інтеґруємося в ЄС, а сьогодні не менш переконано — в Митний союз. То ГТС — національна цінність, то купа заліза. Спікер Кримського парламенту виступив проти української мови — міністр юстиції (!) звинуватив у «деградації» журналістів, що озвучили його хамські слова, а президент кримського спікеру ще й нагороду дав (О.Пахльовська). Мудрий по шкоді господар метнувся боржій по книгу, де записував сіно та ячмінь, що на мулів видавав, і знов вернув до Дон Кіхота в супроводі тих двох молодиць та хлопчика, який тримав недогарок свічки; велівши нашому гідальгові стати навколішки, захарамаркав щось, мов читав із видаткової книги якусь урочисту молитву, і серед того молитвування вліпив рицареві доброго потилишника, а потім узяв у нього меча і плазом по спині вдарив та все мимрив щось собі під ніс (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — В нього є смалець в голові (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Кажуть: «не тямиться з радощів». Мають казати й таке: «мудрішає з горя» (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Я захоплююсь світлими умами. Але чого варта людина, якщо в неї нема суті? Якщо вона — тільки видимість, а не буття? (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). І порівнюючи себе з цим пихатим балакуном, він думав: «Сто чортів, та коли б я мав хоч сотню тисяч франків готівкою, щоб виставити свою кандидатуру в моїй чудовій Руанській окрузі та влестити моїх славних нормандців, цих лукавих, собі на умі, одоробал та важкодумів, я б показав усім цим короткозорим пройдисвітам, які бувають на світі політичні діячі!» (В. Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). Розум завжди дурніший, ніж серце (Ф. де Лярошфуко). Розум не може довго грати роль серця (Ф. де Лярошфуко). Деколи має сенс жити чужим розумом, але покладатися можна тільки на свій (Дж.Свіфт). Великі уми обговорюють ідеї, середні уми обговорюють події, дрібні — людей (Елеонора Рузвелт). У всіх жінок на думці тільки одне — що у всіх чоловіків тільки одне на думці].

Фарт, жарг. – 1) везіння, удача, щастя; ризик; 2) добич. [Фарт супроводжував лідера Партії регіонів багато років — справи з судів вчасно зникали, а бюлетені у виборчих скриньках навпаки — з’являлися (брати Капранови)]

Ширококостный – ширококостий, маслакуватий. [Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Побрязкуючи ланцюгом, незнайомець вийшов з кутка на світло. Це був ширококостий, але схудлий чолов’яга у старій смердівській свиті (В.Малик). Сумний ветеринар розвів руками: Стара, мовляв, — не варто й лікувать… Знесилену хворобами й роками лиш залигали й повели вбивать… Пішла в знемозі по краю дороги в чеканні неминучої біди, хиталися маслакуваті ноги, востаннє залишаючи сліди… (Л.Терехович). Жора зрадів‚ що з’явилася хоч якась робота його ножеві‚ дуже спритно відкоркував усі три пляшки й одну відразу перекинув над своєю широко роззявленою пащекою — здавалося‚ він не ковтав напій‚ а просто переливав його із меншої посудини в більшу‚ хоча на шиї все таки ворушився маслакуватий борлак‚ наче у Жори в горлянці застрягло коліно того барана‚ якого він недавно приніс у жертву (В.Шкляр). Побачив візерунки на сукенці, нагрудник фартуха і дві маслакуваті руки, що лежали на стільниці так нерухомо, ніби були чимсь принесеним із кухні (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Показ усього фільму супроводжувався грою на фортепіано старої панни, яка протиставляла кпинам «лавиць» незрушний спокій маслакуватої спини, схожої на пляшку з-під мінеральної води, прикриту мереживним комірцем (О.Жупанський, перекл. А.Камю)].

Шумящий – що (який) шумить, шумливий, шумотливий, голосни́й, гамірни́й, шу́мни́й, шумки́й, гомінки́й, галасли́вий, гомінли́вий, гамірли́вий, крикли́вий, (кто) шуми́ло. [Вривається якийсь п’яний гамірливий мудак і починає вимагати, щоб увімкнули телевізор (В.Горбатько, перекл. Дж.Патерсона). Бачила бездонну блакить, шумотливі дерева, а внизу мерехтливе море серед сріблястих дюн (В.Шовкун, перекл. Ґрації Деледи). Однак при кінці навчання студентик дивився звисока уже і на докторів у хутрових пальтах, згорблених у трапезній над повними тарелями, уповні задоволених зі своїх зашкарублих нудних знань, і на отих шумких спудеїв-неотес, які заздалегідь вирішили вивчати саме доста, щоб отримати дармову роботу, і на тих-от бідолашок, у яких жага до знань минеться з молодою кров’ю (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Диким істеричним реготом зайшовся весь спантеличений, приголомшений, гомінливий і голодний люд. Усі сміялися, обіймалися, реготали, зрозумівши нарешті, що багатовікове панування Страху скінчилося (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Схилився над дійницею, над шумливим молоком (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Дівчина проходила стежками повз живопліт і спритно, мов гнучке звірятко, прошмигувала між кущами; вечорами, коли небо ставало іскристим і слизьким, як лід, її фігуру обливало світло місяця чи огортала гойдлива тінь тополі, її супроводжував задушливий аромат левконії чи вологий, підвальний запах весняної землі, або ж під її ногами шурхотіло сухе листя чи склянисто хрустіли дрібні крижини; вона виходила з-за рогу вулиці — і ми, присівши під опорами мосту й похапливо сьорбаючи надто гаряче течиво, з’їдали на різьбленому камені картопляний суп чи борщ, чи ріденьку кашу, призначену мені на вечерю; на скількох доріжках, вулицях, у скількох приміщеннях зберігалася постать цієї дівчини, скільки разів я відчував прохолоду її кровистих вуст, близьке тепло її тіла; скільки разів я вдивлявся в темряві в її смагляве, болісно пройняте тілесним ритмом обличчя; хлоп’яче кохання й жіночі ревнощі; ніжність і затятість; розлуки й повернення; дитинність і зрілість; вулиці, тротуари, двері будинків, люди, картини неба, парки з шумкою тінню, сповнені її білих рук; народні гуляння в ситцевих кольорах, дощі, сонця, дерева й повітря — все заполонене її образами, стійкішими під заплющеними повіками, ніж замасковані серед зелені танки, побілені літаки та різнокаліберні гармати, виставлені на жовтенькому пісочку роззявам на огляд (О.Бойченко, перекл. Т.Боровського)].

Щемящий – який (що) щемить (стискує, стискає), щемкий, щемний, щемливий, щемлячий, скимни́й, терпки́й, то́скний: • щемящая боль – щемливий (щемкий, щемний, щемлячий, скимний, терпкий) біль; щем. [Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: «На, жери і мене!» Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки (М.Коцюбинський). У грудях ропавий бубнявіє щем за цих баляндрасників, дурнів, нікчем. І гостре бажання зринає, мов рик: ще вистане мужності вибути вік, ще виживу, вистою, викричу я, допоки поглине мене течія. Хай світ збожеволів, та розум ясний ізісподу входить у витлілі сни. Ще треба терпіти і марне — клясти. А ти мене, Господи Боже, прости (В.Стус). Світлий і щемкий настрій сну супроводжував його повсюди, Львів ще ніколи не був таким прекрасним і приязним до нього, усе складалося саме по собі (Костянтин Москалець). Стівен забрав понівечену, тремтячу праву руку і виставив ліву. Знову змахнув рукав сутани, коли злітала лінійка, і знов гучний хряскіт та лютий, шалений, палючий, щемлистий біль, від якого пальці корчаться в багряно-тремткий згусток драглів (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Щемна туга охопила мене: я стою перед замком, у якому, можливо, провів своє дитинство (Г.Малець, перекл. П.Модіяно)].

Каптенармус – (франц.) каптенармус. [В якийсь момент Сяна втомлено мовила, що зараз залюбки випила б трави — то не причулося, ти добре пам’ятаєш, вона сказала саме «випила б», а не «закурила», хоч зрозуміло було, про яку саме траву йдеться — і у відповідь на твоє дещо панічне здивування поблажливо повідомила, що там у них це загальноприйнято («у нас в Оттаві всі потягують отаву» — таким був її каламбур, супроводжуваний посмішкою типу «cheese»), аж тут ти, тобто Той, тобто ти-Той вибухнув слиною і обуренням, і десь протягом п’яти-шести хвилин переконував розкомплексовану, але вимучену абстиненством жінку, що немає більшої облуди й огиди, аніж «ця ваша хвалена демократія», що лише самонадіяні ідіоти можуть вірити у мудрість правоздатної більшості, що лібералізм — не що інше, як різновид єретичної гордині пришелепкуватого каптенармуса, що її, Сянина, гівняна Америка — розсадник світового зла й розпусти… (втім цього останнього ти не сказав просто тому, що не встиг сказати, бо в аудиторію, спізнившись, увійшла ваша спільна знайома і почала хвалитися цілим кошиком опеньків, назбираних тут же поруч, в університетському парку, і ти з таким самим запалом, з яким щойно переконував Сяну у повній неспроможності народовладдя, кинувся запевняти безталанну грибарку, що, мовляв, у межах міста ні в якому разі не вільно збирати ані грибів, ані лікарських рослин, бо ґрунтові води тут отруєні всіма можливими нечистотами й хімікаліями, а поверхня землі вже напевно всіяна найвирафінованішими комбінаціями токсичних надважких металів) (Ю.Іздрик). — Послухай-но, — говорить він каптенармусові батьківським тоном, — дуритимеш новобранців. Це барахло з часів Ноєвого ковчега. Покажи щось новіше! — У мене немає, — огризається інтендантський холуй (Н.Сняданко, перекл. Е.М.Ремарка)].

Тактичность – тактовність. [Григорій дуже любив тишу. Почувши, що десь-то на Тихому океані є гуляща земля, і пригадавши далекі мандри за молодих літ, запріг він, не довго думавши, свого мишастого коня і мовчки рушив на Схід «своїм ходом» у супроводі жінки Харитини й собаки Султана, якого шанував за виняткову тактовність і нелюбов до гавкання (О.Довженко). Одне в одне, з одного в інше, Знак бескінечності на кожному із нас, Тактовність і невдалі рими, Про дерево в пожовклий сірий час… (Артур Стукало). Позірні друзі завжди виявлять тактовність і залишать вас наодинці з вашими неприємностями (Олексій Домницький). Гілбертова мати, весела, щира й добросерда жінка, не обтяжена, проте, зайвою тактовністю, мала прикру звичку запитувати Енн, щоразу нестерпно чітко й голосно, і щоразу на людях, чи давно їй писав Гілберт (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері)].

Вкус – 1) смак; 2) (свойство) смак; 3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст; 4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання; 5) (утонченность) смаковитість; 6) (худож. манера, стиль) манера (манір), стиль: • быть одного (разного) вкуса, быть одних (разных) вкусов (о предметах, о людях) – мати однаковий (різний) смак; (тільки про людей) мати однакові (різні) уподобання; • быть, приходиться, прийтись по вкусу – бути (припадати, припасти) до вподоби (до сподоби, до смаку, до любості, до мислі) кому; бути усмак (в уподобі) кому; прийти в смак; підходити, підійти під смак (під мислі) кому; смакувати кому; до душі припадати, припасти кому; подобатися, сподобатися кому; залюбитися в кому, в чому; любитися кому; (только сов.) уподобав, сподобав хто; до душі слатися; (безл.) присмачитися кому; • во вкусе чего – на смак; на манір; на стиль; • войти во вкус – розласитись; добрати смаку; • входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём – набирати (набиратися), набрати (набратися) смаку до чого; засмаковувати, засмакувати що; усмаковувати, усмакувати що; добирати, добрати, дібрати смаку в чому; (только сов.) уподобати що; розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що; розласитися; • дурной вкус, безвкусица – поганий смак; несмак; • есть со вкусом – смачно (у смак) їсти; • иметь вкус к чему, в чём – смак (уподобання) до чого; смак знати в чомусь; кохатися (милуватися) в чому; • как на чей вкус – як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту тощо; • мне более по вкусу было бы… – мені дужче було б до смаку (до вподоби, до сподоби)…; (иногда) мені уподібніше було б…; • мне по вкусу было… – мені до вподоби було…, до вподоби моєї було; • на вкус – на смак; • на вкус и цвет товарища нет – кожен Івась має свій лас (Пр.); на колір і смак товариш не всяк (Пр.); • на мой вкус – [як] на мій смак; [як] на мене; • находить, найти вкус в чём – знаходити (находити), знайти (найти) смак у чому; набирати (набиратися), набрати (набратися) смаку до чого; розбирати, розібрати смак у чому; смакувати, засмакувати в чому, чим, що; усмакувати що; • не в его вкусе – не [до] його смаку (не до його вподоби); не в його стилі (манері); • не по вкусу – не до смаку; не до вподоби (не до сподоби); не всмак; не до любості (не до любові, не до мислі); не уподібний (уподібна, уподібне); • неприятный вкус – неприємний смак; • о вкусах не спорят – у кожного свій смак; хто до кого — а я до Параски (Пр.); • одеваться со вкусом – одягатися (вбиратися) до смаку (зі смаком); одягатися (вбиратися) до вподоби (до сподоби); • по вкусу – до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до вподобання (подобання), до сподобаняя, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту; • поесть, позавтракать, пообедать… со вкусом – смачно (усмак, до смаку) попоїсти (наїстися); поснідати, пообідати…; • пожить со вкусом – пожити (нажитися) усмак (до смаку); • по своему вкусу – собі до смаку; на свій смак; до свого смаку; собі до вподоби; до своєї вподоби; по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого вподобання (подобання); • придать вкус чему – додати смаку чому; присмачити (посмачити) що; • приходящийся по вкусу – уподібний, сподібний; • смотря на чей вкус – як на чий смак; як кому до смаку (до вподоби, до сподоби, до уподобання); • со вкусом – до смаку; (вульг.) до шмиґи; • со вкусом сделанный – смаковитий, ґустовний; • со вкусом сделать – до смаку (із смаком, смаковите, ловко) зробити; • так он мне по вкусу – такий він мені уподібний; у каждого есть свой вкус: • кто любит дыню, кто арбуз – хто любить гарбуз, а я диню (Пр.); той хоче гарбузів, а той гурків (Пр.); людям як повітка, а мені як квітка (Пр.); кому як мара, йому як зоря (Пр.); кому піп, кому попадя, а кому попова дочка (наймичка) (Пр.); • хороший на вкус – добрий на смак (добрий, смачний, смаковитий); • это дело вкуса – це як кому до смаку; це діло (річ) смаку; • это не в моём (твоём…) вкусе – це не [до] мого (твого…) смаку; це не [до] моєї (твоєї) вподоби; • я ещё во вкус не вошёл – я ще не добрав (не дібрав) смаку; я ще не розсмакував (не усмакував, не засмакував). [Борщ вийшов добрий на смак. Кавун недобрий — смаку нема. Люди з великим художнім смаком. Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати. Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде (АС). В тім пани бракують, в чім убогі смакують (Пр.). Бач, як розласився: усе б йому млинці та вареники (Сл. Ум.). Одежа стала для нього питанням формальним, питанням смаку і навіть впливу, бо він чудово розумів різницю між появою людини в потертій сорочці й у добірному піджаку. Це, звісно, суща умовність, але треба мати надто великий чар духу, щоб надолужити недбалість убрання (В.Підмогильний). І не повторюйте мені великопанської дурниці про те, що смаки виховуються. Хоч би скільки мене годували елітарним пліснявим сиром, я все одно ригатиму й тягнутимусь до жовклого сала (О.Стусенко).— За якусь хвилю вказалася і Люсінда, що в супроводі матері своєї та двох покойових вийшла з одежної кімнати; убрана вона була пишно та розкішно, як то й личило вроді її та вельможності, з неперевершеною елегантністю і досконалим густом (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Все ж таки Наталі мала дивні смаки. В компанії нікчеми Нікола й мужеложця Гарньє вона ставала жвавою, веселою, тоді як присутність Жана, досить інтелігентної людини, її сковувала (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). А у великих дзеркалах із позолоченими рамами відбивалися статуетки з майсенської порцеляни: юнаки у вузеньких штанях до колін лежали біля ніг пишногрудих дам, що тримали на колінах ягнят; ці статуетки старий Джоліон купив ще до свого одруження і був про них дуже високої думки тепер, коли смаки зовсім виродилися (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Американці, попри рівень їхнього мистецького смаку, який я не сподівався розвинути, не сумнівались у своїй здатності оцінювати її роботи — вони проголошували їх найвищою майстерністю. Хоча ті судді також вважали чарівними її спроби спілкуватись англійською, а я чуючи її французьку, знав, що вона мелодійна, мовби візок на рипучих коліщатках (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Яблука пречудово їм засмакували. Попід рудуватою шкіркою виявився в них білісінький м’якуш із тоненькими червоними прожилками, а крім звичного яблучного смаку, мали вони ще й присмак — тонкий, лісовий, якого не має жоден садовий плід (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Мабель, щоб кохатися з кимось, повинна була відчувати до мужчини бодай трохи симпатії, а ще, як кажуть у П’юрі, присмачити злягання — для цього існували різні способи: запрошення, появи на людях, подарунки, поводження та манери, що облагороджували постільні справи, надаючи їм подоби чуттєвих відносин (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). 1. Смак, як і розум — що тонший, то помітніший. 2. У ресторані: – Принесіть мені, будь ласка, графин горілки і що-небудь на ваш смак… — Так і запишемо: два графини горілки].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

ИЛЛЮСТРИ́РОВАТЬ ще супрово́дити малю́нка́ми /при́кладати поя́снення/; иллюстрирующий що /мн. хто/ ілюстру́є тощо, зда́тний проілюструва́ти /наве́сти́ при́клади/, зви́клий ілюструва́ти, ілюстра́тор, прикм. ілюстраці́йний, ілюстрати́вний, для ілюстра́ції; иллюстрирующий приме́рами стил. перероб. ілюстру́ючи при́кладами; иллюстрирующийся/иллюстрируемый ілюстро́ваний, супрово́джуваний малю́нка́ми /при́кладами, поясненнями тощо/.

КОММЕНТИ́РОВАТЬ ще дава́ти коментарі́, супрово́дити коментаре́м; комментирующий що /мн. хто/ коменту́є тощо, зму́шений /покли́каний/ прокоментува́ти, комента́тор, образ. у своє́му коментарі́ про, стил. перероб. коменту́ючи; комментирующийся/комментируемый коменто́ваний, супрово́джуваний коментаре́м.

КОНВОИ́РОВАТЬ ще супрово́дити, охороня́ти, ескортува́ти; конвоирующий що /мн. хто/ конвою́є тощо, призна́чений конвоюва́ти, конвої́р, (збро́йний) супрові́дник, охоро́нець, збірн. конво́й, су́провід, прикм. су́прові́дни́й, конво́йний, для конвоюва́ння; конвоирующийся/конвоируемый конвойо́ваний, супрово́джуваний, ескорто́ваний.

ПРОВОЖА́ТЬ ще відпрова́джувати; провожать глаза́ми кого проводжа́ти очи́ма; провожа́ющий що /мн. хто/ проводжа́є тощо, ста́вши відпрова́джувати, ра́ди́й прове́сти́, супрові́дник, проводжа́льник, реконстр. проводжа́лець, прикм. супрові́дний, прово́джувальний, випрова́джувальний, відва́джувальний, виря́джувальний, образ. на про́водах, стил. перероб. проводжа́ючи; провожающие хто проводжа́є; провожающийся/провожа́емый прово́джуваний, випрова́джуваний /відва́джуваний/, виря́джуваний.

СОПРОВОЖДА́ТЬСЯ, сопровожда́ться чем ще іти́ в па́рі з, ве́сти́ за собо́ю /спричиня́ти/ що; сопровожда́ющий що /мн. хто/ супрово́дить тощо, покли́каний супрово́дити, супрові́дник, супрово́джувач, адьюта́нт, това́риш, діял. еско́рт, прикм. супрові́дний, супу́тній; сопровожда́ющийся/ сопровожда́емый супрово́джуваний, з дода́тком /у су́проводі/ чого, у па́рі з чим; сопровожда́ющийся чем стил. перероб. спричини́вши що.

ЭСКО́РТ су́провід, галиц. банде́рія; (почётный) эскорт укр. по́чет /з род. відм. по́чту/.

ЭСКОРТИ́РОВАТЬ ще супрово́джувати (по́чтом); эскортирующий що /мн. хто/ ескорту́є тощо, покли́каний супрово́дити, еско́рт, су́провід, корте́ж, по́чет, банде́рія, прикм. еско́ртний, ескортува́льний, супрово́джувальний; эскортирующийся/эскортируемый ескорто́ваний, супрово́джуваний (по́чтом).

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Аккомпанимент, муз. – акомпаніме́нт, -ту, су́провід, -во́ду, приграва́ння, -ння.

Аккомпаниатор – акомпанья́тор, -ра, супрові́дник, -ка.

Аккомпанировать – акомпаньюва́ти, -ну́ю, -ну́єш, супрово́дити, -во́джу, -во́диш.

Препроводительный – супрові́дний, -а, -е.

Провожатый – провожа́тий, супрові́дник.

Сопроводительный – супровідни́й, -а́, -е́.

Сопровождать, сопроводить – 1) супроводжа́ти, -джа́ю, -джа́єш, супрово́дити, -джу, -диш; 2) (следовать) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким, за чим).

Сопровождающий – 1) (прил.) супрові́дний; 2) (сущ.) супрові́дник.

Сопровождение – супрові́д, -во́ду; товаришува́ння, -ння, товари́ство, -ва; в -нии – в товари́стві, разо́м з ким, в супрово́ді кого́.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Адрес – адреса. Сопроводительный адрес – супровідна адреса. По адресу – на адресу. Не по адресу – не на ту адресу.

Аккомпанемент – акомпанемент; супровід. Под аккомпанемент – в супроводі.

Бумага (писчая, книжная) – папір; (канц.) – лист; папір. Составить бумагу – скласти листа. Бумага входящая – папір вступний. Бумага исходящая – папір вихідний. Бумага препроводительная – супровідний лист. Ценные бумаги – цінні папери. Бумага гербовая – гербовий папір. Актовая бумага – актовий папір. Бумага государственная – папір державний. Деловые бумаги – ділові листи; папери. Бумага копировальная – папір копіювальний. Бумага папиросная – цигарковий папір. Бумага оберточная – бібула. Бумага официальная – лист офіційний. Бумага писчая – писальний папір. Бумага почтовая – папір листовий, поштовий. Бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця. На бумаге – листовно; на письмі. Бумага к делу – папери до діла; папери до справи. Бумаги к исполнению – папери до виконання. Направлять бумагу – надсилати папери, листи. Откуда бумага и ее краткое содержание – звіки лист та короткий зміст його. За каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист. Подшивать бумаги – підшивати листи, папери.

Обстоятельство – обставини. При каких (теперешних, благоприятных, плохих и т. д.) обстоятельствах – за яких (цьогочасних, сприятливих, лихих і т. ин.) обставин. При хороших обстоятельствах – в доброму разі. Тяжелые обстоятельства – скрутні обставини; скрута. Попасть в тяжелые обстоятельства – см. Попадать. Выйти из тяжелых обстоятельств – піднестися з біди. Сопровождающие обстоятельства – супровідні обставини. Поправить обстоятельства – поліпшити справи, долю. Поправить свои обстоятельства – підмогтися. По личным, домашним, независящим и т. п. обстоятельствам – з особистих, хатніх, незалежних і т. ин. причин; через особисті, хатні, незалежні і т. ин. обставини. Учесть, взвесить обстоятельства – зважити обставини; взяти на увагу обставини. Обстоятельства, увеличивающие или уменьшающие вину – обставини, що збільшують чи зменшують вину. Поступать сообразно обстоятельствам – чинити, зваживши обставини. Сообразно обстоятельствам, смотря по обстоятельствам – як до обставин; зважаючи на обставини. По непредвиденным обстоятельствам – з причин непередбачених.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Сопровождать, -водить – супрово́дити.

Сопровождающий – супровідни́й.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Окружение • В окружении кого-либо – в оточенні (в околі) кого, чиєму; у супроводі кого, чиєму. [І бачить він: там під горою в долі Стіна його господи забіліла, Йому назустріч, у жіночому околі, Іде його хорошая Даліла. Українка.]

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

га́з газ,-зу г. боло́тный газ боло́тний г. бытово́й газ побуто́вий г. вадо́зный газ вадо́зний (утворюється у біосфері) г. взрывно́й газ вибухо́вий г.-восстанови́тель газ-відно́вник,-зу-відно́вника г. генера́торный газ генера́торний г. горючий газ пальни́й [горю́чий] г. до́менный газ до́мновий г. есте́ственный газ приро́дний [земни́й] г. жи́дкий газ зрі́джений [ріди́нний] г. идеа́льный газ ідеа́льний г. ине́ртный газ іне́ртний г. ко́ксовый газ ко́ксовий г. колошнико́вый газ колошнико́вий [до́мновий] г. конверти́рованный газ відконверто́ваний г. кре́кинга газ кре́кінгу г.-носи́тель газ-носі́й,-зу-носія́ (1. підіймач рідини стиснутим газом; 2. компресорний спосіб добування нафти) г. освети́тельный газ світи́льний г. отбро́сный газ відхідни́й г. пермане́нтный газ пермане́нтний [пості́йний, неконденсо́ваний] г. подзе́мный газ підзе́мний г. попу́тный газ супрові́дний г. приро́дный газ приро́дний [земни́й] г. разре́женный газ розрі́джений г. реа́льный газ реа́льний г. ру́дничный газ копа́льневий г. свети́льный газ побуто́вий [світи́льний, осві́тлювальний] г. сжа́тый газ сти́снений [сти́снутий] г. сжи́женный газ зрі́джений [скра́плений] г. сжима́емый газ сти́ска́ний [сти́скуваний, сти́сливий, стисни́й] г. сжима́ющийся газ стисни́й [сти́сливий] г. соверше́нный газ доскона́лий г. сухо́й газ сухи́й [мета́новий] г. това́рный газ това́рний г. то́почный газ паливне́вий [па́ливний, опа́лювальний] г. тяжёлый газ важки́й г. уга́рный CO газ ча́дний г. углеки́слый СО2 газ вуглеки́слий

докуме́нт докуме́нт,-та д. досы́лочный докуме́нт досильни́й д. исполни́тельный докуме́нт викона́вчий д. констру́кторский докуме́нт констру́кторський д. оправда́тельный докуме́нт виправда́льний д. програ́ммный докуме́нт програ́мний д. прое́ктный докуме́нт проє́ктний д. сопроводи́тельный докуме́нт супрові́дний д. технологи́ческий докуме́нт технологі́чний

переда́тчик 1. передава́ч,-ча́ 2. пересила́ч,-ча́ (на відстань) 3. висила́ч,-ча́ (радіо) п. длинново́лновый висила́ч довгохвильови́й п. звуково́го сопровожде́ния висила́ч звуково́го су́проводу п. изображе́ний висила́ч зобра́жень п. коротково́лновый висила́ч короткохвильови́й п. радиотелегра́фный висила́ч радіотелегра́фний п. телевизио́нный висила́ч телевізі́йний

попу́тный супровідни́й

сателли́т сателі́т,-та, супу́тник,-ка, супрові́дник,-ка с. па́рный сателі́т па́рний

сопроводи́мый супрово́джуваний, супрові́дний

сопроводи́тельный супрові́дний

сопровожда́емый супрово́джуваний; супрові́дни́й

сопровожда́ть, сопроводи́ть супрово́джувати, супрово́дити

сопровожда́ющий супрово́джувальний

сопровожда́ющийся супрові́дни́й; супрово́джуваний

сопровожде́ние супроводі́ння; супрове́дення; су́провід,-воду

сопровождённый супрове́дений, супрово́джений

сопу́тствовать супрово́дити, супрово́джувати

сопу́тствующий супу́тний, супрові́дний

спу́тник супу́тник,-ка, супровідни́к,-ка, сателі́т,-та с. Земли́ есте́ственный супу́тник Землі́ приро́дний с. Земли́ иску́сственный супу́тник Землі́ шту́чний с. плане́ты супу́тник плане́ти с. свя́зи супу́тник зв’язку́

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Супрові́дник, -ка – провожатый.

Су́провідь, -ди – сопровождение.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Адрес – 1) адре́са; а. сопроводительный – супрові́дна адре́са; по -су (доставить) – на адре́су; по нескольким -сам – на кі́лька адре́с; сообщить адрес – пода́ти адре́су; 2) (приветственное письмо) – віта́льний лист, адре́са; а. поздравительный – віта́льна адре́са; 3) а.-календарь – адре́сник-календа́р (род. п. – адре́сника-календаря).

Бумага – 1) папі́р (-пе́ру); б. актовая – а́ктовий папі́р; б. бюварная – папі́р бюва́рний (осушний); б. вексельная – папі́р векселе́вий; б. в клетку – карта́тий папі́р; б. в линейку – папі́р ліні́єний; б. гербовая – папі́р гербо́вий, штемпеле́вий; б. канцелярская – канцелярський папі́р; б. копировальная (копирка) – перебивний (копіюва́льний) папі́р; б. переводная – перебивний (копіюва́льний) папі́р; б. пергаментная – папі́р пергамено́ваний (Секц.); б. печатная – папі́р друка́рський; б. писчая – папі́р до писа́ння, писа́льний, письмо́вий папі́р; б. почтовая – папі́р листо́вний, пошто́вий; б. промокательная (для бювара) – папі́р осушний; 2) (документ) – папі́р (-пе́ра), лист (-та́); (народ.) – бума́га; б. в копии – ко́пія з папе́ра; б. входящая, вступающая – папі́р (лист) вступний, оде́ржуваний; б. вступившая – папі́р (лист) оде́ржаний, наді́йшлий; б. исходящая – папі́р (лист) вихідний, відсиланий; б., ожидающая исполнения – папі́р, що чека́є на викона́ння; б. препроводительная, сопроводительная – лист супровідний, супрові́дка; -ги процентные – проценто́ві папе́ри; -ги ценные – ці́нні папе́ри, грошові́ папе́ри; старшинство -ги по времени – да́внішність папе́ра.

Конвоировать – конвоюва́ти, супрово́дити під сторо́жею.

Обстоятельство – обста́вина; (чаще во мн. числе) – обста́вини, річ (-речі), факт (-у); -ва дела – обста́вини спра́ви, фа́кти спра́ви, нале́жне до спра́ви; о. побочное – побі́чна річ, побі́чність (-ности); -ва привходящие – побі́чні обста́вини; -ва случайные – випа́док (-дку), випадко́ва річ; -ва, сопровождающие дело – супрові́дні в спра́ві обста́вини; -ва стесненные – скрутні́ обста́вини, скру́та; -ва уличающие – дока́зні обста́вини, виявні́ обста́вини; быть в стесненных -вах – у скру́ті бу́ти; вникать в -ва (дела) – зважа́ти на обста́вини; изложить все -ва дела – пода́ти всі фа́кти спра́ви; не случайным является и то -во – не випадко́ве (не випадко́ва річ) і те…; обнаруживаются новые -ва – виявляються нові́ фа́кти; по личным (домашним, независящим, непредвиденным) -вам – з особистих (з ха́тніх, з незале́жних, з непередба́чених) обста́вин (причин), че́рез особисті (ха́тні, незале́жні, непередба́чені) обста́вини (причини); поправить -ва – полі́пшити спра́ви; последнее -во указывает – це пока́зує, ця обста́вина пока́зує; препятствует одно -во – одна́ (така́) річ стої́ть на зава́ді (на перешко́ді); при благоприятных -вах, при благоприятном стечении о-в – за сприятливих обста́вин, за сприятливими обста́винами; при разных -вах – в рі́зних обста́винах, за рі́зними обставина́ми; применяться к -вам – пристосо́вуватися до обста́вин; сообразно -вам, смотря по -вам – відпові́дно до обста́вин, як до обста́вин, зважа́ючи на обста́вини; сообразоваться с -вами – зважа́ти на обста́вини; существенные -ва дела – посу́тнє в спра́ві; упомянуть некоторые -ва дела – згада́ти де́що (де́які фа́кти) із спра́ви.

Письмо – 1) (писание, почерк) – письмо́, писа́ння, рука́; п. отчетливое, разборчивое, четкое – читка́ рука́, розбірне́ письмо́, читке́ письмо́; п. убористое – густе́ письмо́; на -ме – на письмі́; 2) (сообщение на бумаге) – лист (-ста́); п. верительное – ві́рчий лист; п. до востребования – лист до запита́ння; п. доверительное – ві́рчий, дору́чний лист; п. доплатное – доплатний лист; п. заказное – забезпе́чений лист; п. ответное – відписний лист, ві́дпис (-су), лист на ві́дповідь; п. открытое (в газете) – одве́ртий лист; п. открытое (открытка) – листо́вна ка́ртка, листі́вка; п. очень нужное – ду́же потрі́бний лист; п. подметное – підкидний (підкинутий) лист; п. поручительное – поручний лист, ґаранті́йний лист; п. просительное – лист із проха́нням; п. простое – звича́йний лист; п. расшифрованное – розшифро́ваний лист, розшифрі́вка (Н); п. рекомендательное – рекомендаці́йний лист; п. ручательное – пору́чний лист; п. с объявленной ценностью – лист з пока́заною ці́нністю; п. со вложением денег, денежное п. – грошовий лист; п. со вложением десяти рублей – грошовий лист на де́сять карбо́ванців; п. сопроводительное – супрові́дний лист; п. уведомительное – повідо́мний лист; п. угрожающее – погро́зливий лист; п. упразднительное – лист на скасува́ння; п. циркулярное – обі́жний лист, обі́жник (-ка); весовые деньги за -ма – листове́; в ответ на ваше п. – відповіда́ючи на ва́шого листа́; получать -ма – оде́ржувати (відбира́ти, дістава́ти) листи; по получении этого -ма (сообщите) – оде́ржавши (одібра́вши, діста́вши) цього́ листа́; сноситься -ми – листува́тися.

Пояснение – пояснення; (действ.) – пояснювання, пояснення; для -ния – щоб пояснити, на пояснення; сопутствующие -ния к чему – супрові́дні пояснення до чого.

Препроводительный (о бумаге) – супрові́дний.

Примечание (в тексте) – ува́га, примітка; (дописка) – приписка; п. подстрочное – примітка під рядка́ми; п. пояснительное – примітка на пояснення; в сопутствующих -ниях – у супрові́дних примітках.

Сопричастный (о замешанном в деле лице) – приче́тний; (об адресе, бумаге) – супрові́дний.

Сопровождать, -водить – супрово́дити, супроводити, іти, піти з ким; с. арестанта – ве́сти арешта́нта.

Сопровождаться чем – ве́сти за собо́ю що, спричиняти що; (идти в сопровождении) – іти в су́проводі кого́, чого́.

Сопровождающий – 1) (об обстоятельстве) – супрові́дний; 2) (о человеке) – супрові́дник (-ка).

Сопровождение – (су)про́від (-воду); в -нии – в су́проводі, ра́зом з ким; в -нии конвоя – під конво́єм, з конво́єм; явиться в -нии кого – прибу́ти з ким.

Сопутствовать – супрово́дити, іти ра́зом, ї́хати ра́зом, подорожува́ти ра́зо́м; (чему) – іти ра́зо́м з чим.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

су́провід, -воду, -дові, у -воді

супровідни́й, -на́, -не́

супрово́дити, -во́джу, -во́диш, -дять

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

*Артиллерия — артиле́рія, -рії; А. баталионная — батальйо́нова артиле́рія; А. дальнобойная — далекобі́йна артиле́рія: А. дивизионная — артиле́рія дивізі́йна; А. зенитная — артиле́рія зені́тна; А. конная — артиле́рія кі́нна; А. крепостная — артиле́рія форте́чна: А. особого назначения — артиле́рія особли́вого призна́чення; А. полевая — артиле́рія польова́; А. полковая — артиле́рія полкова́; А. противоштурмовая — протиштурмова́ артиле́рія; А. сопровождения — артиле́рія супрові́дна; А. тракторная тра́кторна артиле́рія; А. траншейная — транше́йна артиле́рія.

*Орудие — гарма́та, -ти; знаря́ддя; О. с затвором — гарма́та із замко́м; О. сопровождения — супровідна́ гарма́та.

*Сопровождать — супрово́дити.

*Сопровождающий — супрові́дник, -ка.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

автома́тниця, автома́тниць; ч. автома́тник 1. бійчиня, озброєна автоматом. [29 травня 1943 р. вступила у 1-у польську дивізію імені Тадеуша Костюшка у складі Червоної Армії (автоматниця 2-ї роти окремого жіночого батальйону імені Емілії Плятер 1-го піхотного полку). (irp.te.ua, 21.08.2020). Того дня біля села Миколаївка на Смоленщині автоматниця Анеля Кживонь із бойовими подругами супроводжувала машину з документами штабу дивізії. (Віче, №11, 2015). Медик-автоматниця із Полтави дає відсіч ворогу та рятує життя побратимів. Марина Ісипенко (авт.: ім’я змінене) у зоні АТО. (poltava.to, 16.10.2014).] 2. фахівчиня з обслуговування автоматів. [Багато славних імен трудівниць і в літопису електромашзаводу. Серед них лауреат Державної премії Раїса Белєнко, депутат Верховної Ради України двох скликань токар Наталя Шишова, автоматниця метизного цеху, кавалер орденів Леніна і Трудового Червоного Прапора Ніна Лотоцька <…>. (nk-online.com.ua, 08.03.2021). Автоматниця Лілія Матвієнко мала навчити працювати на автоматі двох десятикласників школи № 12. (Молодий комунар, 1960).]

адміністра́торка, адміністра́торок; ч. адміністра́тор 1. посадовиця, яка займається управлінням. [Чергова адміністраторка магазину K-Citymarket Танья Кассаосасто зауважила, що за останні дні потік туристів із Росії збільшився приблизно на 40 відсотків. (Європейська правда, 2014). «<…> Також ми розклеїли різні фото та картинки Куби та її населення», – зазначила адміністраторка пабу пані Ірина. (Високий замок, 2011). Адміністраторкою гімназії була мати-настоятельниця Северина Париллє, яка вчила також польської мови та історії. (Ігор Мельник «Львівські вулиці і кам’яниці», 2008). Коновалець після переховування по конспіративних квартирах під час поліційної нагінки, мав би виїхати на підроблені документи з головного двірця у Львові разом з Володимиром Целевичем в супроводі п-і Терлецької, доньки о. Лопатинського, і п-і Майковської, адміністраторки «Діла». (Петро Мірчук «Нарис історії ОУН», Т.1: 1920-1939, 1968). Я знав про вас багато: що ви прекрасна, заздрости гідна дружина нашого незрівняного друга Андрія Григоровича, що ви чудова адміністраторка нашої скарбниці театральної <…>. (Улас Самчук «Темнота», 1955).] 2. відповідальна розпорядниця (у торговому залі, готелі, творчому колективі, соціальних мережах та ін.). [Співробітники Служби безпеки України викрили у Львові адміністраторку проросійських спільнот у соцмережах. (Високий замок, 2017). В готелі на тій же Русанівці я сказав адміністраторці, що я – лікар, приїхав із Сумщини з сином і нам немає де мешкати, й вона, повагавшись, взяла наші паспорти. (Юрій Мушкетик «Обвал», 1985).] // систе́мна адміністра́торка – працівниця, яка забезпечує роботу комп’ютерної техніки, мережі і програмного забезпечення. [Розшукується системна адміністраторка! (gurt.org.ua, 26.01.2013).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 17 – розм. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 20.

бортпровідни́ця, бортпровідни́ць; ч. бортпровідни́к працівниця авіаційного транспорту, яка супроводить пасажирський літак, стежить за порядком, обслуговує пасажирів. [І тут же бортпровідниця звернулася до пасажирів: «Чи є серед вас медпрацівники? <...>». (Україна молода, 2017). Напої, льодяник … – лине далі бортпровідниця. (Ірен Роздобудько «Шості двері», 2008). Біля нього метушилися бортпровідниці. (Леся Холодюк «Браслет із знаком лева», 1997). Бортпровідниця докладно описала прикмети Мельникова. (Едуард Ростовцев «”Привид” не може втекти», пер. Микола Сидоренко, 1972).] див.: стюарде́са Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 89 – розм. Словник української мови: в 11 томах, Т. 11, 1980, с. 670.

гіде́са, гіде́с; ч. гід професійна провідниця, яка супроводить туристів і знайомить їх із визначними пам’ятками якоїсь місцевості. [«Спершу підемо собор дивитися, а потім трохи містом прогуляємося», – анонсує російськомовна гідеса Олександра. (Громадське ТБ, 04.03.2019). Куди ще сходити в Берліні. Радить гідеса Катерина Тарабукіна. (thebabel.com.ua, 02.06.2019). Оце ідеальна гідеса. До послуг двадцять чотири години на добу. Не задає жодних питань. (Ізабела Сова «Смак свіжої малини», пер. Лариса Андрієвська, 2005).] див.: екскурсово́дка

дириге́нтка, дириге́нток, дириґе́нтка, дириґе́нток; ч. дириге́нт, дириґе́нт керівниця колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному або балетному спектаклі. [Велике признання авторці та дириґентці твору Н. Онищук за помисел та виконання! (Свобода, 2018). Українка Оксана Линів стала головною диригент кою опери у Ґраці. (zaxid.net, 02.02.2017). Останньою вийшла диригентка. Жінка. Це був добрий знак. (Сергій Жадан «Біґ Мак. Перезавантаження», Х., 2015). Лиш хор «Бурлака» з новою дириґенткою не піддається вікові і виспівує по Канаді і Америці, про що звітував О. Масликевич. (Вісті комбатанта, 1997). Виконавців супроводила грою на піяніні відома дириґентка і проф. музики П. Россінєвич-Щуровська. (Краківські вісті, 06.11.1942).]

імпровіза́торка, імпровіза́торок; ч. імпровіза́тор та, хто імпровізує або має здатність до імпровізації. [Майже усі концерти «Bach Contemporary» супроводжуватимуть візуалізації: художниця-імпровізаторка Олена Куц із допомогою різних технік (графіка, живопис, піскова анімація) зображатиме образи та настрої композицій, що звучатимуть. (Твоє місто, 25.12.2019). Мати Сент-Екзюпері, Марі де Фонсомб (талановита художниця й імпровізаторка), також походила з давнього провансальського дворянського роду. (osnova.lviv.ua, 29.06.2019). В календарній обрядовості, де пісня служить вираженням магії, за винятком щедрівок, її виконавицями-імпровізаторками виступали жінки. (Віктор Давидюк «Вибрані лекції з українського фольклору (в авторському дискурсі)», Луцьк, 2014, с. 234). Навіть Марко Вовчок – ця талановита імпровізаторка, вміла мило й цікаво оповісти якусь подію з життя кріпаків <…>. (Український шлях, 30.03.1945, с. 3).] Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

інкаса́торка, інкаса́торок; ч. інкаса́тор працівниця банку, яка перевозить гроші або цінності поза банком. [А те що ваші приватбанківські інкасаторки конфіскувала, ти не знаєш? (volynnews.com, 23.05.2014). Міська торгівля продовжувала торгувати в ларках ВРП тими товарами, які були завезені в табір ще до початку повстання, а за виручкою щоденно приходила інкасаторка в супроводі двох дівчат-політв’язнів. (lonckoho.lviv.ua, 15.05.2014). Інкасаторка лежала на асфальті, обличчям донизу <…>. (Олесь Ульяненко «Пророк», 2009).] Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 323 – розм.

концертме́йстерка, концертме́йстерок, концертма́йстерка, концертма́йстерок; ч. концертме́йстер, концертма́йстер 1. та, хто керує групою виконавців в оркестрі (перша скрипалька, альтистка і т. ін.). [«Але думка про те, що в цей момент те ж саме відбувається в абсолютно іншому кінці України, звичайно надихала», – розповідає Наталія Ляшенко, концертмейстерка оркестру «Ренесанс». (forpost.lviv.ua, 25.04.2020). «Те, що працювали раніше в старих постановках "Марици", і ми зараз дивимося, що майстри там співали, як вони робили, якісь деталі, звичайно, для молодих це дуже велика школа», – переконує концертмейстерка театру Наталія Донцова. (5.ua, 19.03.2020). Окрасов вечора было выступлїня ансамблю Бабчина співаночка з Чинадієва – Грабівницї, якый дїє під веджінём народной русиньской співачкы Ольґы Прокоп (концертмайстерка Татяна Гецко). (Русин, №3, 2013).] 2. та, хто виконує соло в симфонічному або оперному оркестрі. [Varvara Vasylieva, концертмейстерка нашого оркестру, дебютує сьогодні з Концертом Й. Брамса у супроводі Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо в національному проекті «Я – віртуоз!». (Молодіжний симфонічний концерт України, ФБ, 27.02.2020).] 3. піаністка, яка допомагає виконавцям учити їх партії та акомпанує їм під час концертів. [Акомпанувала співакам на фортепіано концертмейстерка Анжеліка Тернова. (podolyanin.com.ua, 01.08.2014).]

космона́втка, космона́втка; ч. космона́вт та, хто літає в космічний простір. [Олімпійський гімн виконала російська оперна співачка Анна Нетребко в супроводі чоловічого хору, а прапор із п’ятьма кільцями винесли восьмеро місцевих знаменитостей, серед яких – космонавтка Терешкова <…>. (Україна молода, 2014). У понеділок до Львова прибуває перша українська космонавтка. Так у нас величають громадянку США Гайді Стефанишин-Пайпер, американську астронавтку. (Високий замок, 2007). А сьогодні вранці просто з московського поїзда завітала до нас на квартиру Світлана Савицька, космонавтка, – привезла привітання від Комітету миру. (Олесь Гончар «Щоденники», 1988). «Я стану космонавткою, Віталію! Запевняю: я буду гідна тебе!» (Микола Дашкієв «Будь мужчиною, Валю», 1974).] // ірон. небіжчиця. [Дня 11-го серпня 1994 року на заклик Всевишнього Творця неба і землі відійшла у Всесвіт (у Всесвіт! на заклик! просто космонавтка, чи то пак, астронавтка <...>), залишивши невимовний смуток і жаль (цебто, без смутку і жалю?) наша найдорожча, незабутня, улюблена дружина, тета, кузинка і братова (Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу», 1994).] див.: астрона́втка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 389. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 306.

одноду́мниця, одноду́мниць; ч. одноду́мець 1. жінка однакових із кимось думок, поглядів, переконань. [Як було показано вище на прикладі ретвіту Ф. Фійоном іронічного коментаря своєї однодумниці з приводу твіту А. Жюппе, у кожного з користувачів Твіттера існує можливість не тільки публікувати власні твіти, а й «ретвітити» записи інших користувачів мережі, супроводжуючи їх за бажанням власним коментарем. (Надія Давидюк «Екосистема французького твіттера у дискурсивній площині», 2017). – А що як він раптом не одружиться з тобою? – застерігає тебе, вже двадцятип’ятирічну і занадто досвідчену, одна з маминих однодумниць. (Євгенія Кононенко «Без Мужика» (уривок), 2005). Оксана, донедавна справжня однодумниця Лисенків, легко прочитала настрої літніх і молодих Лисенків, відчула також рідне їй коло думок <...> (Олекса Ізарський «Полтава», 1974).] 2. спільниця в якійсь справі. [Вона стала цілковитою однодумницею «Нового українського слова», їхнім спільним завданням було добивати «жидо-большевизм», як це вони визначали майже в кожному числі, і український національно-визвольний рух. (Григорій Костюк «Зустрічі і прощання», Книга 2, 1998). В цій невідомій у Радянському Союзі драмі (написаній свого часу для славетної актриси – однодумниці Піранделло – Марти Абби) проблема маски-людини знов-таки поставлена на гостросюжетному, можна сказати, мелодраматичному матеріалі. (Валерій Гаккебуш «Парадокси театру Піранделло», 1969).] див.: одноду́миця, одноду́мка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Том 5, 1974, с. 634. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)

провідни́чка, провідни́чок; ч. провідни́к 1. працівниця залізничного транспорту, яка супроводить пасажирський вагон, стежить за безпекою його руху, порядком у ньому й обслуговує пасажирів. [Провідничка з її вагона також бачила, як ми прощалися. (Олексій Волков «Мертві квіти», 2013). Мені якось провідничка в поїзді сказала, що заплатила за своє місце 300 доларів <…>. (Оксана Форостина «Duty free», 2011). Я кинувся до провіднички, віддав їй решту грошей і вона простягла Мар’янин квиток до Гомеля, я кинувся його цілувати <…> (Любов Пономаренко «Фікус», 2010). Поки налетів на провідничку. Така симпатична дівчинка, я їй морг, вона й пусти а мене в вагон <…>. (Павло Загребельний «Південний комфорт», 1983).] 2. лідерка. [<…>Люксембурґ Роза, провідничка німецьких соціалістів <…>. (Павло Штепа «Мафія і Україна», 1971). <…> анґлійська влада виселила ще кількох визначних німецьких партійних діячів, між іншими: гавляйтера на Анґлію Отта Карльона, його заступника Гіммельмана і провідничку німецького жіночого фронту п. Вольф. Ґен. (Діло, 03.05.1939). По переслуханю свідків і відчитаню переписки місцевої і заграничної признав суд присяжнихъ виновними сихъ добродїїв селяньства, а трибунал засудив яко головну провідничку спілки обманників Чорну Шапіру на 1½ року <…>. (Дѣло, 30.11.1892).] див.: провідни́ця Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) – зменш.-пестл. від провідниця.

провідни́ця, провідни́ць; ч. провідни́к 1. та, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості. [Не все втрачено: зорі присвічують мені, провідниця крокує на відстані витягнутої руки – досить надійно, аби вспіти ухилитися від смертоносного удару <…>. (Наталія Одала «У пошуках життя», 2011). У образі Шякунталі він бачить провідницю до цієї країни, свою індійську Беатриче, що мала б його у цю країну завести <…> (Володимир Шаян «Віра предків наших», 1970). Герцоґ, усе йдучи за своєю провідницею, що вела його за руку, прийшов нарешті до витких сходів, зроблених у товщі муру <…> (Александр Дюма «Королева Марґо», Т. 1, пер. Ольга Косач-Кривинюк, 1930).] // та, хто супроводить туристів, екскурсантів, знайомлячи їх із визначними пам’ятками місцевості, мистецтва та ін. [А тут, де ми ходимо, вони взагалі припинили свій ріст, – наголошує провідниця Валентина. (ye.ua, 08.10.2017).] 2. перен. та, хто впроваджує когось або щось кудись. [<…> Леся Українка була провідницею до літературної мови і багатьох (звичайно, гостро критично добираних) суто галицьких мовних елементів <…>. (Юрій Шевельов «Внесок Галичини у формування української літературної мови», 1944).] // духо́вна провідни́ця – та, кому довіряють духовний супровід. [Працюй з нами, коли матимеш охоту, а коли б тобі знадобилася духовна провідниця, сестра Даніела завжди тобі допоможе. (Мануела Ґретковська «Пристрасний коханець», пер. Андрій Павлишин, 2006).] 3. працівниця залізничного транспорту, яка супроводить пасажирський вагон, стежить за безпекою його руху, порядком у ньому й обслуговує пасажирів. [Жінка розповіла, що проводжала чоловіка на потяг до Тернополя, він дав свій квиток провідниці вагону №3. (Фіртка, 2019). Відколи провідниця вагона й син застелили на лаві постіль і мати простягла на ній важкі, як не свої, ноги, їй стало раптом гірше. (Борис Антоненко-Давидович «За ширмою», 1957).] 3. організаторка, керівниця чогось. [Проте, характер Катрусі не дозволяв бездіяльно відсиджуватись вдома – в 1941-1943 рр. вона була Крайовою Провідницею жіночої мережі Організації Українських Націоналістів <…>. (Святослав Липовецький «Червоно-чорне: 100 бандерівських оповідок», 2009). <…> найдіяльнішою організаторкою й провідницею цих вечірок була Л. М. (Краківські вісті, 30.01.1942). Учасниці дівчата, побравшися за руки, довгою чередою бігають між трьома застромленими в землю кілками, трьома посадженими на землі дітьми або просто куди тягне їх провідниця хору, корифейка, виробляючи всякі зігзаги і викрутаси <…>. (Михайло Грушевський «Історія української літератури», Т. 1: Початки і розвій словесного мистецтва, 1923). Аж сьогодні вечором увійдеш між нас, а я, провідниця святих танечниць Гатори, просвічу тебе. (Юліан Опільський «Танечниця з Пібасту», 1921).] див.: екскурсово́дка, провідни́чка Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 620. Словник української мови: в 11 томах, Том 8, 1977, с. 134. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)

проводи́рка, проводи́рок; ч. проводи́р 1. та, хто вказує дорогу в незнайомому приміщенні або в новій місцевості. [Проводирка передала мене з рук у руки головлікарю дитячого відділення <…> (Борис Левандовський «Байки проти ночі», 2007). І він радісно поспішив за своєю проводиркою. (Вальтер Скотт «Карло Сміливий», пер. Наталія Ткаченко-Ходкевич, 1929).] 2. перен. та, хто впроваджує когось чи щось кудись. [Наступного дня, звернувшись до однієї з своїх друкарок, він довідався про молоду дівчину, якусь міс Меймі Мак-Брайд, котра ладна була слугувати йому проводиркою по безводних пустелях алгебри. (Роберт Льюїс Стівенсон «Корабельна катастрофа», пер. Валерій Бойченко, 1984).] // духо́вна проводи́рка – та, кому довіряють духовний супровід. [Тим скоріш вона могла використати їх, а насамперед їхню духовну проводирку. (Генріх Манн «Молоді літа короля Генріха IV», пер. Юрій Лісняк, 1975).] 3. лідерка, керівниця. [Проводирка невеликого загону, що тихо вступила до квартири, інстинктивно стривожилась і напружилася. (Наталка Ліщинська «Нова людина», 2016). – Авжеж, це сліпе схиляння перед отаманом трохи ускладнює наше завдання, але в усякому разі, – бундючно мовив Рудковський, – під командою таких чарівних проводирок ми не втрачаємо надії виграти перемогу! (Михайло Старицький «Кармелюк», 1903).] див.: ватажки́ня, лі́дерка, керівни́ця Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 140. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

ритуа́льниця, ритуа́льниць; ч. ритуа́льник працівниця ритуальної служби. [Озвучити свою позицію не забажала ані сама винахідлива ритуальниця, ані її адвокат. (11tv.dp.ua, 03.02.2020). А професійна ритуальниця супроводжує і проводить церемонію прощання, промовляє останнє слово. (День, 21.01.2006).]

своя́киня, своя́кинь; ч. своя́к сестра дружини або дружина брата. [Після того оженили його з царською своякинею, а багатьох супроводжуючих полковників і старшин переженили з боярськими доньками <…>. (Дан Берест «Витоки козацтва», 2009). Це — лист до Олени Штейн, своякині, в якому Потебня аналізує вплив двомовности на розвиток дітей (датований 1887 р.). (Юрій Шевельов «Олександр Потебня і українське питання», 1991). А потім звернувся до своякині своєї Саломеї й мужа її Олександра з такою рацією <…>. (Франсуа Рабле «Ґарґантюа і Пантаґрюель», пер. Ірина Сидоренко, 1990). Коли всі вже перечоломкалися з Тедальдом, він сам позривав із братів чорний одяг, а з сестер своїх та своякинь темні жалобні шати і казав принести їм іншу одежу. (Джованні Бокаччо «Декамерон», пер. Микола Лукаш, 1969). <…> сьогодні родина Мегре запросила в гості своякиню з чоловіком. (Жорж Сіменон «Комісарова люлька», пер. Микола Мещеряк, 1968).] див.: своя́чка Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 101 – рідко. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.) Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

стюарде́са, стюарде́с; ч. стю́ард працівниця авіаційного транспорту, яка супроводить пасажирський літак, стежить за порядком у ньому, обслуговує пасажирів. [Дівчина поскаржилася стюардесі і її пересадили на інше місце. (Ганна Цірат «Уніфікація норм міжнародного приватного повітряного права: сучасний стан та тенденції»: дисертація, К., 2019). Я пошукала очима стюардесу <…> (Марія Матіос «Чотири пори життя», 1995). В літаку нема відчуття польоту, не обвіває тебе вітер, ти там залежний від пілота, від напису «пристібнути ремені», від стюардеси, котра подає тобі водичку. (Ніна Бічуя «Яблуня і зернятко», 1983). Піднебесна, блакитна подорож у неозорих стихіях, з прекрасним сніданком і не менш прекрасними усмішками стюардес. (Улас Самчук «Слідами піонерів. Епос української Америки», 1975). Стюардеса оголошує: – Далі грози, ночуєм в Уральську. (Олесь Гончар «Щоденники», 1957).] див.: бортпровідни́ця Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 809.

супу́тниця, супу́тниць; ч. супу́тник 1. та, хто йде, їде, подорожує разом із кимось. [Тут Сашко раптом роздивився, що його супутниця зникла. (Маргарита Сурженко «Квартира київських гріхів», 2017). І погляд цей… супутниці моїй… впивався… в спинку <…> (Олександр Ірванець «Сатирикон-ХХІ»: збірка, 1986). <…> коли прочитаний напис довше затримувався, і часом, захоплюючись влучною чи трагічною сценою, стискував свою руку, що мала постійне перебування на колінах дівчини Зоськи, його неодмінної і незмінної супутниці. (Валер’ян Підмогильний «Місто», 1928). – Дівчино, як тебе звуть? – спитав московський боярин маленьку супутницю сивоволосого бандуриста. (Марко Вовчок «Маруся», 1870).] 2. та, хто має романтичні або подружні стосунки з іншою людиною. [Інша героїня стрічки і супутниця режисера – 29-річна Адріана Сусак. (Свобода, 2018).] // супу́тниця життя́ – кохана жінка, дружина. [Власне, супутниці його життя зазвичай мали саме такий вигляд <…> (Український тиждень, 2019). Здається, лише В. Кучерові пощастило знайти для свого героя достойну супутницю життя, яка на нову роботу їде із своїм чоловіком і в колгоспі працює на рядових роботах. (Іван Світличний «Людина приїздить на село...», 1961).] 3. перен. та, що потрібна комусь, постійно когось супроводжує. [Відтоді журба стала постійною супутницею Олени Котової. (Україна молода, 2018). Люї Армстронґ із своїми хлопцями пішов до бару відпочивати, і хтось включив «джук-бакс», цю барвисту супутницю самотніх вулиць, жорстоких, хтивих міських вечорів. (Богдан Рубчак «Кімната Кйонг-Су», 1961). А ось інша картина: старенький сивий козак-бандурист, вмираючи, прощається зі своєю вірною супутницею – бандурою. (Мистецтво, 1961).] Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 853. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

тілоохоро́нниця, тілоохоро́нниць; ч. тілоохоро́нець особиста охоронниця конкретної людини. [Подорожує людина у супроводі сотні дівиць-тілоохоронниць, ночує в бедуїнському наметі — Бог із нею. (День, 19.07.2019). Ім’я тілоохоронниці, яка потрапила в об’єктиви фотокамер, в даний час не відоме. (rbc.ua, 25.10.2018). Згідно із заявами особистих тілоохоронниць лівійського лідера, вони фактично були його наложницями і регулярно зазнавали сексуального насильства, а також тортур і шантажу з боку Каддафі і його оточення. (Корреспондент, 21.09.2011). Вони залишили світ, покинули родини і пішли за митрополитом — його покірними слугами та вірними тілоохоронницями. (Юрій Смолич «Мир хатам, війна палацам», 1957).] див.: охоро́нниця

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Аккомпанеме́нтъ, аккомпани́ровать = про́від, супро́від, приграва́ння, прово́дити, приграва́ти.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)