Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 74 статті
Шукати «такт*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Держа́ть, -ся, де́рживать, -ся – держа́ти, -ся, трима́ти, -ся. [Вона́ держи́ть мою́ ру́ку. А він – держи́ться мене́, як сліпи́й повода́таря. Як соба́ка стері́г ха́ту, то його́ й трима́ли].
• Держа́ть себя – держа́ти себе́, пово́дитися, трима́тися. [Люби́ла чепури́тися й держа́ла себе́ ду́же чи́сто. До́вго він навча́в їх, як ма́ють пово́дитися в гости́ні (Крим.). Трима́лася ду́же такто́вно].
• Важно, гордо держа́ть себя – пово́дитися пи́шно, пиша́тися, гонорува́ти, -ся, зго́рда трима́тися, (насмешл.) пиндю́читися. [Так-то вже гонору́є: про́стому чолові́кові і руки́ не пода́сть].
• Держа́ть кого в руках, в своей власти – ма́ти (держа́ти, трима́ти) кого́ в ла́пах, у жме́ні, в кулаці́.
• Держа́ть наготове – держа́ти напогото́ві, насторожи́ти що. [Гайдама́ка стої́ть, насторожи́вши спи́са].
• Держа́ть правее – бра́ти цабе́, право́руч.
• Д. левее – бра́ти цоб (соб), ліво́руч.
• Держа́ть временно – переде́ржувати кого́, що.
• Держа́ть чью сторону – держа́ти (тягти́) ру́ку за ким, стоя́ти за ким, за ко́го.
• Держа́ться вместе – гу́рту (ку́пи) трима́тися, ку́питися.
• Держа́ться за одно – трима́ти з ким, в оди́н гуж тягти́ з ким.
• Держа́ть слово – доде́ржувати сло́ва, бу́ти кріпки́м на сло́во.
• Держа́ться твёрдо, стойко – кріпи́тися. [Кріпи́ться, як ди́ня на моро́зі].
• Держа́ть в памяти – в тя́мці ма́ти.
• Держа́ться своего – не ки́дати(ся) свого́, доде́ржувати свого́.
• Держа́ться на стороже, на чеку – ма́тися на ба́чності, бу́ти сто́рожко з ким.
• Де́ржанный – де́ржаний, три́маний.
Ме́ра –
1) (измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри, мір). [Мі́ра довжини́ (Сл. Ум.). Зо́лото, як мі́ра ва́ртости (Економ. Наука). Яко́ю мі́рою мі́ряєте, – відмі́ряється вам (Біблія)].
• -ры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні.
• -ра времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су.
• Палата мер и весов – пала́та мір і ваги́.
• -рою (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що. [Хліб видавце́м дали́ (Н.-Лев.)];
2) (четверик хлеба) мі́рка, мі́ра. [Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудч.)];
3) (сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця. [Ви́сип бо́рошно в мі́рку (Брацлавщ.). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (Коцюб.)];
4) (в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (степень, размер, предел и т. п.) мі́ра.
• -ра наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри.
• -ра содеянного – мі́ра заподі́яного.
• В той, в такой -ре (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі. [Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (Єфр.). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Грінч.)].
• В какой -ре – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру.
• В большой, в значительной -ре (степени) – вели́кою мі́рою. [Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (Єфр.)].
• В большей, в меньшей -ре – бі́льшою, ме́ншою мі́рою, в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі.
• В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) – одна́ково, (а) так са́мо, (зап.) зарі́вно. [Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (Франко)].
• В полной -ре – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м. [Ви́користати по́вною мі́рою (Єфр.). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (Єфр.). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (Єфр.). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (Крим.)].
• По -ре чего – відпові́дно до чо́го, в мі́ру чого́.
• По -ре моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів).
• По -ре трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да.
• По -ре того как – в мі́ру того́ як. [В мі́ру того́ як росту́ть супере́чності (Азб. Ком.)].
• По -ре получения, поступления чего – в мі́ру того́ як оде́ржується, надхо́дить (вступа́є), (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило (вступа́ло), (в будущем) оде́ржуватиметься, надхо́дитиме (вступа́тиме) що.
• По -ре возможности, по -ре сил – в мі́ру спромо́ги, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же.
• По -ре сил наших – як на́ша си́ла, як на́ше поси́лля.
• По крайней -ре – прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма (Свидниц.), (хотя бы) бода́й; см. ниже – по меньшей ме́ре. [Ки́нувся ми́ттю уни́з, щоб прина́ймні уме́рти з свої́ми вку́пі (Дніпр. Ч.). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (Коцюб.)].
• По меньшей (по крайней) -ре (минимум) – що-найме́нш(е), принайме́нше, прина́ймні, бода́й. [Щоб здійсни́ти цю програ́му, тре́ба що-найме́нше (прина́ймні) три ро́ки (Київ). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (Франко)].
• Это по меньшей -ре странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
• По большей -ре – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше.
• В -ру (соответственно) – до мі́ри, помі́рно; (об обуви, одежде) до мі́ри, в мі́ру. [Як п’єш до мі́ри, то горі́лка пану́є чолові́кові (Полтавщ.). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Грінч.)].
• Сделанный в -ру – зро́блений до мі́ри, помі́рний.
• Не в -ру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; (неподсилу) не під си́лу. [Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовч.)].
• Без -ры – без мі́ри, мі́ри нема́, незмі́рно; см. Сверх ме́ры. [Се мук йому́ без мі́ри завдало́-б (Грінч.)].
• Сверх, свыше -ры, через -ру – над мі́ру, через лад, на́дто, зана́дто; (непосильно) над си́лу. [Через лад багато набра́в, – от і не піднесе́ (Грінч.). Що на́дто – то пога́но (Приказка)].
• Свыше всякой -ры – (по)над уся́ку мі́ру.
• Всему есть -ра – всьому́ (на все) є мі́ра (предел: край).
• Превышать, превысить -ру – перехо́дити, перейти́ мі́ру.
• Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му. [Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (Н.-Лев.). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Приказка)].
• Душа -ру знает – душа́ мі́ру зна́є.
• Подойти под -ру, см. Ме́рка 2.
• Выше -ры и конь не скачет (не прянет) – понад се́бе і кінь не цибне́;
6) (мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу). [Репреси́вні (такти́чні) за́ходи (Єфр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (Куліш)].
• -ры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, (щоб) впли́нути.
• -ры к восстановлению – за́ходи до відно́влення.
• -ры действительного наблюдения – за́соби спра́вжнього догляда́ння.
• -ра обеспечения – спо́сіб забезпе́чення.
• -ры предосторожности – застере́жні́ (пересторо́жні) за́ходи, за́ходи проти небезпе́ки; см. Предосторо́жность.
• -ры предупредительные – запобі́жні́ (попередні́) за́ходи, за́ходи попереди́ти що.
• -ры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення.
• -ры принудительные – примусо́ві за́ходи.
• Высшая -ра наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу).
• Изыскивать -ры – добира́ти спо́собу.
• Прибегать к -рам – вдава́тися до за́ходів.
• Прибегнуть к иным -рам – вжи́ти и́нших за́ходів, уда́тися до и́ншого спо́собу.
• Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу. [Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (Самійл.). Роби́ти за́ходи, щоб його́ силомі́ць притягли́ до нас, я не хо́чу (Крим.)].
• Принимать зависящие -ры – вжива́ти нале́жних за́ходів.
• Помогайте ему всеми -ми – (до)помага́йте йому́ вся́ким спо́собом, всіма́ способа́ми.
Невпопа́д, нрч. –
1) (некстати, не к делу) не до ре́чи, не до ладу́, невла́д, невгара́зд, (неудачно) невлу́чно, (не во-время) невча́с, невча́сно, невпо́ру, (шутливо) як Пили́п з конопе́ль, (в неподходящее время) не в слу́шний час, (не к слову) не до сло́ва.
• Отвечать -па́д на вопросы – відповіда́ти не до ладу́ (невла́д) на (за)пита́ння.
• Петь -па́д (не в такт) – співа́ти не в лад.
• Притти -па́д – прийти́ невча́с(но) (невпо́ру).
• Ваши догадки всегда -па́д – ва́ші (з)до́гадки за́вжди невлу́чні (недоре́чні).
Нет –
1) безл. глаг. – нема́, нема́є (ум. нема́єчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма́(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма́(є), кат-ма́(є), біс-ма́(є), ді́дько ма́є. [Нема́ в саду́ солове́йка, нема́ щебета́ння; нема́ мого́ миле́нького, – не бу́де й гуля́ння (Пісня). Бага́то є люде́й, нема́ люде́й-браті́в (Грінч.). Сме́рти нема́ для творці́в (Сосюра). Шука́ коза́к свою́ до́лю, – а до́лі нема́є (Шевч.). Нема́ оче́й, що ба́чити хоті́ли, нема́є ро́зуму, що зна́ння пра́гнув, нема́є на́віть самого́ бажа́ння (Самійл.). Там лю́ди до́брі, де мене́ ніт (Гол. III). Де сніг упа́де, квіточо́к вже ніт (Пісня). Гро́шей біг-ма́ (Рудан.). Землі́ вла́сної у йо́го біг-ма́ (Кониськ.). «Є гро́ші?» – «Чорт-ма́ й копі́йки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б’ємо́сь, а ді́ла все чорт-ма́є (Грінч.). Бага́то ума́, та в кеше́ні кат-ма́ (Номис). Своє́ї землі́ кат-ма́ (Васильч.)].
• У меня, у него и т. п. нет – я не ма́ю, в ме́не нема́(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені́ нема́), він не ма́є, в йо́го нема́(є), (иногда: йому́ нема́) и т. п. [В ме́не ба́тька нема́є (Пісня). Придиви́лися: аж одного́ ву́ха йому́ нема́ (Звин.). Стида́ тобі́ нема́! (Звин.)].
• Его нет дома – його́ нема́(є) вдо́ма.
• Нет ли у тебя денег? – чи нема́ в те́бе гро́шей? чи ти (ча́сом) не ма́єш гро́шей?
• Нет ничего – нема́(є) нічо́го.
• Нет решительно ничего – нічогі́сінько нема́.
• Совершенно нет чего – зо́всі́м нема́(є) чого́, нема́ й кри́хти чого́, і звання́ (заво́ду) нема́ чого́, (диал.) нема́ ані ги́ч, (зап.) і на позі́р нема́ чого́.
• Нет ни души, см. Душа́ 2. и Ни 1 (Ни души).
• Нет времени – нема́(є) ча́су, нема́(є) коли́, ні́коли.
• У меня нет времени – я не ма́ю ча́су, мені́ ні́коли, мені́ нема́ коли́.
• Дела нет кому до чего – ба́йду́же кому́ про що. [(Пташки́) цвірі́нькають так, мов їм про зи́му ба́йдуже (Л. Укр.)].
• Дня нет, чтобы я об этом не думал – дня (тако́го) (или дни́ни тако́ї) не бува́є, щоб я не ду́мав про це.
• Нет сил (с)делать что – не си́ла (нема́(є) си́ли) (з)роби́ти що. [Не си́ла ту кри́вду сло́вом розби́ти (Рада)].
• Нет ничего легче, как… – нема́(є) нічо́го ле́гшого, як…
• Нет ничего выше, лучше и т. п., как… – нема́(є) нічо́го ви́щого, кра́щого и т. п., як…; нема́ в сві́ті, як…; нема́ (в сві́ті) над що; срв. Лу́чше 1. [Нема́ в сві́ті, як у зла́годі жи́ти (Сл. Гр.). Нема́ цві́ту бі́льшого та над ожи́ноньку, нема́ ро́ду рідні́шого та над дружи́ноньку (Пісня)].
• Где только его нет – де ті́льки його́ нема́, (везде он вмешается) де не посі́й, то вро́диться (Приказка).
• Нет как (да) нет – нема́ та й нема́; як нема́, так (диал. дак) нема́; як відрі́зано. [А в неді́леньку по-ране́ньку ко́зочки як нема́, дак нема́ (Метл.). То було́ що-дня́ вчаща́є, а тепе́р і не поба́чиш: як одрі́зано (Сл. Гр.)].
• Слова нет – нема́ що каза́ти, шко́да й сло́ва, ані сло́ва, про те й мо́ви нема́, (конечно) звича́йно, пе́вна річ, зві́сно, (правда) пра́вда. [Мужи́к аж міни́ться: – «Та то, па́не, ані сло́ва! – що кому́ годи́ться!» (Рудан.)].
• На нет и суда нет – на нема́ й су́ду нема́.
• Нет-нет да и – коли́-не-коли́ (та й); коли́-не-коли́, а; вряди́-годи́ (та й); а коли́сь-і́нколи; нема́-нема́, та й, (в прошлом) нема́-було́, нема́, та й; було́-не-було́ (та й); ба́йдуже-ба́йдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли́-не-коли́ та й ска́же щось ду́же пу́тнє (Звин.). Він уже́ був заспоко́ївся, але́ ча́сом виника́ли су́мніви: коли́-не-коли́, а набіжи́ть ду́мка, що він хво́рий (М. Зеров). А вона́ вряди́-годи́ та й зазирне́ до йо́го (Крим.). А в голові́ нема́-нема́, та й майне́ яка́сь розу́мна га́дка (Крим.). Нема́-нема́, та й щось даду́ть (Гуманщ.). Він нема́-було́, нема́, та й наві́дається до свої́х ро́дичів (Звин.). І брат тоді́ ще не вмер, і ті́тка було́-не-було́ (,та й) заско́чить до нас і посо́бить (Звин.). Не лащі́ть цього́ соба́ку, бо він ба́йдуже-ба́йдуже, та й кусне́ за па́лець (Звин.). А він ні, ні, та й бо́вкне таке́, що ку́пи не де́ржиться (Крим.)];
2) нрч. отриц. – ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю́ тебе́, доба́ переходо́ва, за вла́дне «так» і непокі́рне «ні» (Сосюра). «Пі́деш ти до йо́го?» – «Ні» (Сл. Гр.). Скажи́ пра́вду ти мені́, а чи лю́биш мене́, чи ні (Пісня). Мо́же син мій бу́де у кому́ні, а як ні, то, мо́же, мій ону́к (Сосюра). «Хо́чеш?» – «Нє, не хо́чу» (Брацл.). Оде́н брат був бага́тий, а дру́гий нє (Звин.). Мо́же ви́йде, а мо́же й ніт (Свидн.). Каза́в, ду́рню, мовчи́; ніт, патя́кає? (Мирний)].
• Да или нет? – так чи ні?
• Ни да, ни нет – ні так і не ні; ні так, ні сяк.
• Ан нет! – ба ні!
• Да нет – та ні, ба ні. [«Здає́ться, дзво́нять». – «Та ні, то лю́ди гомоня́ть» (Шевч.). «А що се га́лас на́че?» – «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти сміє́шся, а я пла́чу; ба ні, не пла́чу – регочу́сь (Шевч.)].
• Да нет же – та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже́, ані́ж, аж нія́к, (диал.) аж ні́куди. [«Хіба́ тобі́ тако́го ба́тька?» – «Аніже́! Аніже́! не тако́го» (Грінч.)].
• Ну, нет! – е, ні! ба ні́! ну, ні́! Е, ні! цього́ я тобі́ не дам (Брацл.). [«Ході́м погуля́ймо!» – «Ба ні! тре́ба працюва́ти» (Липовеч.)].
• Так нет же – т[д]ак ні(-ж).
• Нет ещё – ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його́ ще не ба́чили?» – «Ще!» (Звин.)].
• А почему (бы) и нет? – а чо́м би й ні? а чом(у́) не так?
• Может быть да, может быть нет – мо́же так, а мо́же (й) ні; або́ так (воно́), або́ ні. [«Мо́же так, а мо́же ні» – пам’ята́єте є таки́й рома́н д’Анну́нціо (В. Підмог.)].
• Никак нет – ні, аніже́, аж нія́к, (диал.) аж ні́куди;
3) на не́т, нрч. –
а) кли́ном, скі́сно, спохо́ва. [Візьми́ лопа́ту та підструга́й оту́т зе́млю, щоб було́ спохо́ва (сведено на нет) (Звин.)].
• Стёсывать на нет – сті́сувати скі́сно (спохо́ва).
• Жила (горная) сходит, сошла на не́т – жи́ла виклино́вується, ви́клинувалася;
б) (перен.) на ні́вець, на ніщо́, ні на́ що.
• Сводить, свести на не́т что – зво́дити, зве́сти́ що на ні́вець (на ніщо́). [Ти звів на ніщо́ всю на́шу спра́ву (Остр. Скарбів)]; см. Ничто́ (Обращать в -то́).
• Сходить, сойти на не́т – схо́дити, зійти́ на ні́вець, зво́дитися (перево́дитися), зве́сти́ся (переве́сти́ся) ні на́ що (на ніщо́), перево́дитися, переве́сти́ся, (итти прахом) іти́, піти́ в ні́вець; (исчезать) зника́ти, зни́кнути. [Двоєду́шницька та́ктика ППС довела́, що вплив ППС’ців зійшо́в на ні́вець (Пр. Правда). Під ля́дським панува́нням звела́сь би ні на́ що на́ша наро́дність (Куліш). Бува́ють такі́ часи́, коли́ письме́нство занепада́є й перево́диться (Крим.). Пішло́ все бага́тство в ні́вець (Крим.)].
• Конкуренция сошла на не́т – конкуре́нція зійшла́ на ні́вець;
4) сщ. – ні (нескл.).
• Пироги с нетом – пироги́ з та́ком (Поділля), нізчи́мні пироги́ (Сосн.).
• Есть лучше нета – «є» кра́ще ніж (за, від) «нема́(є)», так кра́ще за ні.
• Неты́ считать – недо́ліки лічи́ти.
Отбива́ние – відбива́ння.
• -ние в бубен – бубні́ння.
• -ние молотком косы – клепа́ння.
• -ние такта – висту́кування, вибива́ння та́кту.
Отбива́ть, отби́ть –
1) что от кого, от чего, у чего – відбива́ти, відби́ти що від ко́го, від чо́го, у чо́го, у чо́му. [Коза́к нага́йкою стрі́ли відбива́є. Відби́в ву́шко від гле́чика (в гле́чика). Відбива́ти м’яч(а́) (опу́ку) руко́ю].
• -ва́ть нападение, отражать – відбива́ти, відби́ти, відпира́ти, відпе́рти на́пад;
2) -ва́ть что у кого (отымать силой) – відбива́ти, відби́ти, (реже) відгро́млювати, відгроми́ти що в ко́го.
• -би́ть у неприятеля город, пушку, пленных – відби́ти у во́рога мі́сто, гарма́ту, полоне́них.
• -ва́ть у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха – відбива́ти, відби́ти кому́ или в ко́го пра́цю, по́купку, покупці́в, нарече́ну (молоду́), нарече́ного (молодо́го); (о любимом человеке ещё) перелюби́ти. [Перелюби́ла мого́ хло́пця].
• -би́л у меня жену – відби́в у ме́не (или мою́) жі́нку.
• -ва́ть советами, наговорами – відбива́ти, відби́ти, відмовля́ти, відмо́вити, відра́ювати, відра́яти, відсу́джувати, відсуди́ти кого́ від ко́го, у ко́го;
3) -ва́ть замок, двери – відбива́ти, відби́ти коло́дку, две́рі (-ре́й);
4) (удалять, уничтожать) что перебива́ти, переби́ти.
• -ва́ть запах – перебива́ти дух (напр., горі́льча́ний).
• -ва́ть дурной вкус во рту – перебива́ти пога́ний смак у ро́ті;
5) (защищать) відбороня́ти, відборони́ти кого́ від ко́го.
• -би́ть бока, внутренности кому – надса́джувати, надсади́ти, відбива́ти, відби́ти кому́ бо́ки, бе́бехи, печінки́.
• -ва́ть охоту кому – відбива́ти, відби́ти охо́ту кому́ до чо́го, знеохо́чувати, знеохо́тити кого́ до чо́го.
• -ва́ть такт – вибива́ти, висту́кувати такт.
• -ва́ть дробь, танцуя – дріботі́ти.
• -ва́ть косу – клепа́ти ко́су.
• -ва́ть черту намеленной бечовкой – значи́ти, позначи́ти.
• Ружьё -ва́ет – рушни́ця віддає́.
• Отби́тый – відби́тий.
Переды́х – пере́дих, пере́дишка. [На оди́н го́лос, в такт, без пере́станку, без пере́дишки (Коцюб.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

I. Такт – (лат.) такт.
[З його уст сипались цитати всіма мовами, літературні факти, пів-факти й анекдоти, його обличчя виявляло гнів ображеного велетня, глум зневаженого карлика, тулуб схилявся й випростувався в такт м’яким акторським жестам (В.Підмогильний). Але на цьому відтинку історії саме ці постаті вийшли на кін. І стоять на головній сцені Майдану, і похитуються в такт мажорним ритмам, прикладають руки до серця і співають разом з народом (Л.Костенко). — Такт — це мовчазна угода не помічати одне в одного вад, замість того, щоб їх позбутися (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Такт — це невисловлена частина наших думок (Ю.Тувім). — Якщо ви відчиняєте двері у ванну кімнату і бачите голу жінку, що стоїть під душем, ви говорите: «Пробачте, сер!». Так от «пробачте» — це вічливість, а «сер» — це такт (Олександр Вертинський)]. Обговорення статті
Тактичность – тактовність.
[Григорій дуже любив тишу. Почувши, що десь-то на Тихому океані є гуляща земля, і пригадавши далекі мандри за молодих літ, запріг він, не довго думавши, свого мишастого коня і мовчки рушив на Схід «своїм ходом» у супроводі жінки Харитини й собаки Султана, якого шанував за виняткову тактовність і нелюбов до гавкання (О.Довженко). Одне в одне, з одного в інше, Знак бескінечності на кожному із нас, Тактовність і невдалі рими, Про дерево в пожовклий сірий час… (Артур Стукало). Позірні друзі завжди виявлять тактовність і залишать вас наодинці з вашими неприємностями (Олексій Домницький). Гілбертова мати, весела, щира й добросерда жінка, не обтяжена, проте, зайвою тактовністю, мала прикру звичку запитувати Енн, щоразу нестерпно чітко й голосно, і щоразу на людях, чи давно їй писав Гілберт (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері)]. Обговорення статті
Тактично – тактовно.
[— Як тактовно сказати жінці, що вона важить 105 кг? —  Скажіть, що вона важить 525 000 каратів]. Обговорення статті
Тактичный – тактовний.
[Дуже тактовний англієць повідомляє секретарці про її звільнення: Міс Джонс, ви так чудово виконуєте свої обов’язки, що я навіть не знаю, що б ми без вас робили. Але з понеділка ми все-таки спробуємо]. Обговорення статті
Быть – бути, існувати, перебувати; (быть чем) бути за кого Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть.
[Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда еще и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси.
[Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься.;
• будем бдительны! – будьмо пильні;
• будем готовы! – будьмо готові (напоготові)!;
• будем здоровы! – будьмо здорові!, будьмо!;
• будем знакомы! – будьмо знайомі!, познайомимося! (зазнайомимося!);
• будет (вам)! – годі; буде!; доволі!; досить!;
• будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято (Пр.); буде й на нашій вулиці свято (Пр.); і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце (Пр.); колись і на нас сонечко гляне (Пр.); колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде (Пр.); діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині (Пр.);
• будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…, буде по-моєму, по-твоєму…;
• будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе);
• будет тебе! будет вам! – буде тобі!; буде вам!; знатимеш!; знатимете!; матимешся!; матиметеся!, начувайся!; начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!;
• будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Пр.); солодкого проглинуть, гіркого проплюють (Пр.); хто стається медом, того мухи з’їдять (Пр.); будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть) (Пр.);
• буду делать, писать, петь… – робитиму, писатиму, співатиму…;
• будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві, зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку, коли (якщо) ласка твоя, ваша, (разг.) спасибі тобі, спасибі вам;
• будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте, (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові, щасливо;
• будь он…, он бы… – якби (коли б) він був, він би;
• будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша, будь ласка (будьте ласкаві);
• будь то… или… – чи то… чи…; хай то… чи…;
• будьте уверены – будьте певні, майте певність;
• будь что будет, была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде, що буде; хай (най) ся діє воля Божа; хай (най) діється (буде), що хоче; або пан, або пропав (Пр.); страхи́ не ляхи́; або здобути, або дома не бути (Пр.); раз козі смерть (Пр.); куць виграв, куць програв (Пр.); де наше не пропадало;
• была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде (Пр.); кому кого у надобі, той того найде у кадовбі (Пр.); що по надобі, то найдеш і в кадобі (Пр.);
• была бы шея, а ярмо (хомут) найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться) (Пр.); аби шия, а хомут буде (Пр.); аби пшоно — каша буде (Пр.); аби голова, а шолуді будуть (Пр.); аби корито, собаки будуть (Пр.); аби болото, а жаби будуть (Пр.); аби хліб, а зуби будуть (найдуться) (Пр.); аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Пр.); аби побрязкачі, послухачі будуть (Пр.); аби люди, а піп буде (Пр.); на мої руки найду усюди муки (Пр.);
• был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився (Пр.); був мед, та гості попили (Пр.); було діло, та полетіло (Пр.); був колись горіх, а тепер свистун (Пр.); був волом, та став козлом (Пр.); був лісничим, а тепер нічим (Пр.); був голосо́к, та по́зички з’їли; перевівся ні на що; перевівся на пси (на руді миші);
• было бы о чём жалеть – було б за чим шкодувати (жаліти);
• было да сплыло – було та загуло; було та за водою пішло;
• был таков – зник;
• быть беде – без біди тут не обійдеться, начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха;
• быть без души от кого – всією душею упадати коло кого, дух за ким ронити, палко любити кого;
• быть благорозумным – мати розум;
• быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким, тримати спілку з ким, спілкувати з ким;
• быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (лагоді, згоді, ладу), добре тривати з ким, бути (жити) не в ладу (не в злагоді, не в лагоді, не в згоді) з ким, не ладнати з ким, незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким;
• быть в новость кому – бути за новину кому;
• быть в обиходе – бути в ужитку;
• быть во главе – на чолі бути (стояти), перед вести;
• быть в обиде на кого – ображатися на кого;
• быть в ответе за что – відповідати за що;
• быть в сборе – зібратися, бути вкупі;
• быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись), здужати (здолати), мати змогу (силу), примогти; бути спроможним (здатним);
• быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким, посваритися з ким, (образн.) розбити глек із ким;
• быть вынужденным – мусити; бути приневоленим;
• быть годным к чему – надатися, надаватися до чого;
• быть действительным – (офиц.-дел.) мати силу;
• быть довольным чем – бути задоволеним із чого;
• быть забытым – піти в непам’ять;
• быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого;
• быть известным под названием – бути відомим під назвою;
• быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити;
• быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим, (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити;
• быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому;
• быть может, может быть – може бути; бува; часом; може; можливо; мабуть;
• быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою, бути подружжям, бути в парі (до пари);
• быть на виду, на глазах – перед очима бути;
• быть напечатанным – вийти друком;
• быть на примете – бути на оці;
• быть начеку, быть осторожным – матися на бачності; бути наготові (насторожі), пильнувати, бути обережним;
• быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону;
• быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!;
• быть ни при чем – бути ні до чого, не мати нічого спільного з чим;
• быть непричастным – бути, лишатися в боці;
• быть нужным – бути в знадобі;
• быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним;
• быть полезным кому – у пригоді стати кому;
• быть позади всех – пасти задніх;
• быть по сему! – хай так буде!; так має бути!; нехай так!;
• быть после кого – постати по кому;
• быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого;
• быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути, не переводитися;
• быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого;
• быть расположенным к кому – бути прихильним до кого;
• быть сведущим в чем – знатися на чому;
• быть секретарем, учителем и т. п. – секретарювати, учителювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.;
• быть считанным – під рахунком, на обліку бути;
• быть тактичным – знатися на речах;
• быть угрожающим – погрожувати;
• быть чем, в качестве чего (свидетеля, учителя и т.п.) – бути за що (за свідка, за вчителя тощо);
• всё может быть – усе може статися, все може бути;
• да будет! – хай (най) буде!;
• должно быть (вероятно, наверное) – мабуть; певно; мабуть чи не…; повинно (мусить бути);
• и был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав);
• и не было никогда – нема й заводу;
• как быть? – що робити? як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати?;
• как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было – хоч що було (буде); хай там що; хай там як; хоч би що там було; будь-що-будь;
• как не быть – як (це, так, то) не бути;
• как быть человек – як слід людина;
• каков бы ни был – хоч би який був;
• какой (где, когда) бы то ни было – будь-який (будь-де, будь-коли);
• кто бы ни был – хоч би хто був, хто б не був;
• может быть – може;
• надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть, може, [десь] певно, либонь, мабуть чи не; десь (десь-то); (зап.) відай;
• не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь відвертий (Пр.);
• не будь я (пусть я не буду) – [не] хай я не буду;
• не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…;
• не было и близко – не було й зроду;
• не знает, как ему быть – не знає що йому робити (діяти, чинити), (образн.) не зна, на яку (котру) ступити;
• не может быть удовлетворено – не можна задовольнити;
• не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні (Пр.); або буде, або й ні (Пр.);
• не тут то было – та ба, годі;
• одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде;
• он должно быть ходил туда – він мабуть чи не ходив туди;
• пока ещё что будет – поки там ще до чого дійдеться;
• стало быть – отже, значить, виходить, отож;
• так и быть – [не]хай [і] так, так тому й бути, гаразд (добре), сількісь, (устар.) іносе;
• хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д. – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) тощо;
• чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться (Пр.); що суджено, то не розгуджено (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день буде (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.); що має утонути, то не увисне (Пр.); що має висіти, то не утоне (Пр.); лихая доля і під землею надибає (Пр.);
• чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!, щоб твого й духу [тут] не було; щоб тебе тут не було!;
• что будет, то будет – що буде, те (то) й буде;
• что с вами было вчера? – що з вами було (трапилося, скоїлося, сталося) вчора?
[Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Б.Грінченко). Коли б змогтись та ще поволоктись (Пр.). Приміг би – в ложці води втопив (Пр.). Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А.Кримський). З роботи ніколи не вилазить (Сл. Гр.). Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною (Л.Мартович). «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав (І.Котляревський). Кімната правила за кабінет (АС). — Ну що ж, Санчо,— промовив Дон Кіхот,— даруй мені на цім слові, але скажу тобі, що дурень єси, та й годі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Родину непокоїли його тодішні приятелі; за кращих товаришів Зенонові правили цирульник Жан Меєрс — чоловік удатний для пускання застояної крові чи різьблення чогось із дерева, але заразом підозрюваний у розтині трупів, а також Колас Геель, хвальк й дебошир, із яким отрок не одну годину провів за збиранням коліщаток і шківів, замість присвячувати час молитвам і навчанню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Одержавши гроші, переслідувачі кинулися на пошуки. Хоч Фатме та Ягос усього цього не знали, та малися на бачності (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Фред налив. — Ну, то будьмо ж, Валентине! — Будьмо, Роббі! — Правда ж, чудесне це слово: «Будьмо!» — Найкраще з усіх слів! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Бути за розумного зовсім не важко: треба уникати труднощів, обходити перешкоди та іншим носа втирати за допомогою словника. Люди ж дурні, як гуси, а нетямущі, як коропи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). — Любий, я вагітна. — А ти до лікаря ходила? — А він то тут до чого?] Обговорення статті
Военный – 
1) (относящийся к войне) воєнний, (для нужд войны, ещё) військо́ви́й;
2) (относящийся к армии) військовий;
3) (сущ.) військовик, вояк:
• военная авиация – військова авіяція;
• военная администрация – військова адміністрація;
• военная база – військова база;
• военная выправка – військова виправка (постава);
• военная диктатура – військова диктатура;
• военная доктрина – військова доктрина;
• военная литература, наука – воєнна література, наука;
• военная операция – воєнна операція;
• военная присяга – військова присяга;
• военная промышленность – військова (воєнна) промисловість;
• военная разведка – військова розвідка;
• военная служба – військова служба;
• военная тайна – військова таємниця;
• военная тактика, стратегия – військова тактика, стратегія;
• военная техника – військова техніка;
• военная форма – військова форма (уніформа);
• военное время, военные годы – воєнний час, воєнні роки;
• военное дело – військова справа, (редко) військовщина;
• военное положение – воєнний стан;
• военное присутствие – військова присутність;
• военное училище – військове училище;
• военные бедствия – воєнне лихоліття;
• военные действия – воєнні дії;
• военные люди – військові люди, військовики, вояки;
• военные поселения – (ист.) військові поселення;
• военные события – воєнні події;
• военные учения – військові навчання;
• военный билет – військовий білет;
• военный врач – військовий лікар;
• военный городок – військове містечко;
• военный долг – військовий обов’язок;
• военный завод – військовий завод;
• военный комиссариат – військовий комісаріят;
• военный коммунизм – (ист., полит.) воєнний комунізм;
• военный корабль – військовий корабель;
• военный округ – військовий округ;
• военный переворот – військовий переворот;
• военный трибунал – військовий трибунал;
• военный флот – військовий флот;
• переводить на военные рельсы – переводити на воєнні рейки;
• театр военных действий – войовище, театр воєнних дій.
[— Коли сверблять із вас у кого Чи спина, ребра, чи боки, Нащо просити вам чужого? Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину; Коли ж то мало, я дубину Готов на ребрах сокрушить. Служить вам рад малахаями, Різками, кнуттям і киями, Щоб жар воєнний потушить. Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах, Панове виборне боярство; А про війну і в головах Собі ніколи не кладіте, А мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть і пить. Хто ж о війні проговориться Або кому війна присниться, Тому дам чортзна-що робить (І.Котляревський). За Россю почувся військовий оркестр (І.Нечуй-Левицький). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І.Франко). Непорадний поспішив до  татарського  коня,  бо  то  була  його  воєнна добича (А.Чайковський). Воєнний означає «пов’язаний з війною»: воєнні роки, воєнний період, воєнний стан. Стосовний до війська та до військової політики зветься по-нашому військовий. Тож військова техніка, військовий аташе, військове училище, військова доктрина. У Верховній Раді весь час чомусь розмовляють не про військову, а про воєнну доктрину, що суперечить задекларованому позаблоковому статусові України. Певне, зросійщеним депутатам так «краще звучить», бо російською мовою обидва поняття відтворюються словом военный« (О.Пономарів). Присутні урядовці не криючись звинувачували офіцерів, що ті захрясли в хабарництві — надуживають владу; військовики, боронячись, відплачували тим самим (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Він прочитав листа і, заперечливо похитавши головою, хворобливим плаксивим голосом, що звучав як сердите каркання,— бо генерал намагався надати йому військової енергійности — сказав: »Відколи це цивільні мають право давати розпорядження нам, військовим? (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Муфтій знав, що вишеградці ніколи не мали слави завзятих вояків і воліли ліпше по-дурному жити, ніж по-дурному вмирати, і все-таки його здивувала байдужість і стриманість, з якою поставилися вони до його слів (Семен Панько, перекл. І.Андрича). Кінчивши науку, але бакалаврства не здобувши, він пішов у військо, гадаючи стати офіцером, полковником, генералом. Але військовщина обридла йому раніше, ніж він свої п’ять років одбув, і він почав мріяти про фортуну в Парижі (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). Це були люди воєнні, не казармові військові, а саме вояки, які билися постійно, не маючи практично часу на те, щоб напнути намети в таборі (О.Буценко, О.Шендрик, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). І розміри Всесвіту стануть військовою таємницею (С.Є.Лєц). Чим відрізняється військовий інженер від цивільного? Військовий будує гармати, а цивільний — цілі]. Обговорення статті
Доля –
1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ; (при дележе) діл (р. долу), ділениця; частина, частинка, компонент, інгредієнт, елемент;
2) (удел, судьба) доля, талан (ум. доленька, таланочок);
3) (муз.) частка;
4) (мера веса, ист., рус.) доля;
5) (ботан.) частка, (рус.) доля, (анатом.) частка:
• быть в доле – бути на паях;
• войти, вступать в долю – стати (ставати) спільником, пристати (приставати) до спілки;
• выпасть на долю – судитися, присудитися кому, спіткала кого;
• в этом есть доля истины, правды – у цьому є частка істини, правди;
• горькая доля – гірка (щербата) доля, гіркий талан; (образн.) доля, як фандоля;
• делить на доли – ділити на частки (пайки), паювати;
• делить на равные доли – ділити порівну (на рівні частки);
• доля зерна за помол – розмір, вимір;
• доля правды (истины) – частка правди (істини);
• известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. – (ист.) діжма (дежма);
• иметь чью долю – мати чию долю, (идти стезею) топтати стежку чию;
• львиная доля – лев’яча (левова) пайка (частка);
• на мою долю выпало что – мені судилося (випало) що; спіткало мене;
• на мою долю пришлось – на мою пайку (на мій пай, на пай мені, на пайку мені, на мою частку) припало;
• прийтись, пасть на долю – припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку;
• принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого;
• роковая доля – фатальна (загибельна) доля;
• третья, четвертая, пятая, десятая доля – третя, четверта, п’ята, десята частка; третина, четвертина, п’ятина, десятина.
[Домішується вже й добра пайка народньої мови (С.Єфремов). Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (М.Коцюбинський). Випив левову частку конячої дози (В.Стельмах). В діл Матвієві пішла пасіка. Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди (АС). Незави́дна чека́є його́ до́ля (І.Франко). Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). А основний зміст цього слова: напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини. “Доля закинула мене аж у Крим” (Михайло Коцюбинський). В інших значеннях (зокрема, коли йдеться про участь у спільному володінні чимось) за літературною нормою слід користуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка. Російські вислови перекладаються: быть в доле — бути на паях; делить на равные доли — ділити на рівні частини (частки); доля истины — частка правди (істини). Доречно нагадати, що частка тепер замінила долю і в музичній термінології (Б.Рогоза). Віслюк ділив, і лев його загриз. Ділити здобич взявся хитрий лис. Де частка лева – там гора здорова… Ділити вчить нас доля віслюкова (Василь Простопчук). З двох співавторів кожен впевнений, що на його пайку припав увесь труд і тільки половина гонорару (А.Крісті). Незавидна доля тих, хто не курить і не п’є, — таким і кинути нічого]. Обговорення статті
Малороссийство – малоросійство.
[Малоросійство — це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція (Леся Українка). У нас малоросійство було завжди хворобою не лише півінтелігентською, але — й передовсім — інтелігентською, отже, поражало верству, що мала виконувати роль мозкового центру нації (Є.Маланюк). Курячи тиміям одному, можна викурити другого. В цьому сутність малоросійства: хвалити пана і принижувати себе (В.Яременко)]. Обговорення статті
Подражательный – наслідувальний, (слепо) мавпувальний:
• подражательная поэзия – наслідувальна поезія;
• подражательный характер – наслідувальний характер.
[Знаєм, що десятки спритніших версифікаторів постарались забігти поперед нього, мавпувальним способом засвоюючи, як писали колись в альманахові «Жовтень», «робочі ритми і пролетарські метафори» сучасності та намагаючись скинути з себе усю спадщину традиції, яку у нас, до речі, не так легко розчистити і, розчистивши, опанувати. Що ж, це значить тільки, що тим поспішальникам, або «захеканцям», як узиває їх Хвильовий, по суті, не було з чим розлучатись. Знаємо і те, що уже досить єсть і ще досить буде різних «слідопитів» («Много красавиц в аулах у нас»), що в марній певності своєї стилістичної переваги над Тичиною почнуть розшукувати в його писаннях рештки старого світовідчування — спіритуалістичні ляпсуси, церковні ремінісценції, культові порівняння і метафори («Дух, що пройняв єси все,— хто ти єсть?» etc.) (М.Зеров). Ти пропонуєш Марії почитати вірші, її реактивний сором; ти слухаєш дещо наївно-солодкаво-романтичні, але (на щастя! бо ти і тут не міг би кривити душею) не позбавлені таланту поезії. Ти навіть починаєш уловлювати явну спорідненість ваших світовідчуттів, а коли оцінювати жорсткіше – наслідувальний характер частини її віршів стосовно твоїх (С.Процюк). Та коли той перший співак — скажімо в пісні «О, як гарно в надвечір’ї» — доходив до повторного «дзвони дзвонять» і починав наслідувальне «бім-бам-бом», то воно ставало басовим супроводом не тільки до слів «коли любиш», які саме починав другий співак, але й до початкових «О, як гарно», з якими, отримавши штурхана під ребра, вступав у музичний такт третій, а коли він досягав другої фрази мелодії, початкові слова знов переходили до першого співака, що, в свою чергу, передавав витримане в основному тоні, соковите «бім-бам-бом» другому, — і так весь час (Є.Попович, перекл. Т.Мана)]. Обговорення статті
Порядок – порядок, добрий стан, злагодженість, узгодженість, організованість, дисципліна, (строй) лад, стрій, устрій, (последовательность) послідовність, (очередь) черга, черговість, (обычай) зви́ча́й, (общественные отношения) порядки, зви́ча́ї, (способ) спосіб, метод:
• боевые порядки пехоты – бойові порядки піхоти;
• в административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком;
• в алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку;
• в бесспорном порядке – безсуперечно;
• вводить порядки – заводити, запроваджувати лад;
• вещи одного (и того же) порядка – речі того самого роду;
• в надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що);
• в надлежащем порядке (проводить) – (переводити) установленим порядком;
• в порядке очереди – за чергою, по черзі (по ряду);
• в обычном порядке – звичайним ладом (порядком);
• в пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути; ніби десь горить;
• в порядке дискуссии – порядком дискусії;
• в порядке исключения – як виняток;
• в порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження;
• в порядке назначения – як призначення;
• в порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою;
• в порядке обсуждения – як обговорення;
• в порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію);
• в порядке чего – з метою (заради, на предмет) чого, для чого, як що;
• в принудительном порядке – примусово;
• в произвольном порядке – довільно, в довільному порядку;
• всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку;
• в спешном порядке – нагально, негайно, спішно;
• в установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено;
• дело такого порядка – річ ось яка;
• для порядка – для порядку; для годиться;
• заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати;
• законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно;
• идти своим порядком – іти (собі) своїм звичаєм (своєю чергою, (диал.) своїм трибом);
• изменить порядок – повернути лад;
• наводить порядок – давати порядок (лад), порядкувати;
• напряжение порядка 100 вольт – напруга близько (коло) 100 вольт;
• нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї);
• нет никакого порядка – нема (немає) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема (немає);
• номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду);
• общественный порядок – громадський порядок;
• одного [и того же] порядка – того самого ряду;
• по давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом;
• поддерживать порядок – пильнувати ладу;
• по порядку – по черзі, послідовно; по ряду; (№ по порядку) чергове число;
• порядок ближний, дальний – (физ.) порядок близький, далекий;
• порядок вещей – порядок речей;
• порядок дня – порядок денний;
• порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що; порядкувати;
• приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що;
• приводить себя в порядок – опоряджатися;
• призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого;
• располагать что в возрастающем (убывающем) порядке – розташовувати (розміщати) що в висхідному (низхідному), зроставому (спадному) порядку;
• располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати;
• своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить;
• следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу), вести порядок; доглядати ладу;
• соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу);
• соображения тактического порядка – міркування тактичного роду, тактичні міркування;
• судебным порядком – судом (через суд), судовно;
• считать по порядку – лічити з ряду, від ряду;
• установленный, существующий порядок – заведений лад;
• учреждать порядок – запроваджувати лад;
• число по порядку – порядкове число;
• это в порядке вещей – це звичайна (природна, нормальна) річ, це нормально (природно).
[Що в порядку лежить — саме в руку біжить (Пр.). О музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок; Нехай твоя научить ласка, Нехай твій шепчеть голосок, Латинь к війні як знаряджалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І.Котляревський). Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (І.Нечуй-Левицький). Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що — там воно лежатиме хоч і вік (П.Мирний). — Пустіє, глухне наш край!  Незабаром й запліснявіє серед такої каламуті! — казав іноді Мирін, згадуючи давнє. — І порядки які тепер настали!? Що воно за порядки?.. Свій свого у неволю правторить… Старшина козацтво унівець повернула… Усі землі посіла… (П.Мирний). Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М.Коцюбинський). Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитромудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти, куди треба, таки досягти своєї мети… (М.Коцюбинський). У фризієра Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину з водою для волосся (Л.Мартович). Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (С.Васильченко). Поклавши всі своï ïстівні достатки на верстаті, поставивши поруч для порядку одв’язаний від торби походовий казаночок, він уже заходився краяти хліб, як зненацька згадав про фізкультуру. Йому конче захотілось розпочати день нормально, по-міському, так, ніби він уже зовсім у нових обставинах освоïвся (В.Підмогильний). Пиріг тепер сидить на особливому режимі, звідки він періодично виходить і сідає знову, ріжучи когось раз у раз для порядку (П.Вольвач). У нього дружина повинна бути леді, і то доброго роду, з такими манерами й вишуканістю, як у місіс Вілкс, і з таким же вмінням давати лад великому господарству (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). На світі залишилося багато безладу після тих, хто хотів довести його до ладу (Лешек Кумор). Лікар, який вважає, що у вас усе в порядку, працює тільки в військкоматі]. Обговорення статті
Распогоживаться, распогодиться – розгодинюватися, розгодинитися; вигодинюватися, вигодинитися; розпогоджуватися, розпогодитися; випогоджуватися, випогодитися; (проясняться) вияснюватися, вияснитися; на погоді ставати, стати; (разойтись, о тучах) перехмарити, розхмарюватися, розхмаритися.
[Хмарне небо розгодинилось, блиснуло сонечко ясне, повінув вітрець (П.Мирний). На заході трохи вияснилося, і на мутному небі вирізалися контури чорних, мов важкі хмари, гір (М.Коцюбинський). — Вибачай, Василино, коли й досі гніваєшся за дурне слово. А я прийшов на перепросини, бо дуже скучив за тобою, наче цілий вік не бачив. — У старій грубі чорти палять? — насмішкувато поведе зором вона, розпогодиться, заклекоче знабним сміхом, зашелестить спідницями і гарячими устами розтопить сум’яття і тривоги… І чого він ці уста покинув напризволяще? (М.Стельмах). Пахнув димом, ковтнувши його пожадно й задоволено, і відчув полегшу. Від тютюну розпогодилося йому в голові, прочистилося, і він збадьорів (В.Шевчук). Учора репіжив дощ, гриміло і блискало до півночі, а зранку вигодинилося і під обід, коли ми виїхали до Львова, небо було чисте, як скельце, тільки на далекому край обрії застигла біла пірчаста хмарка, ніби недбалий мазок Небесного Маляра (Петро Сорока). Обличчя його розхмарилося тільки тоді, коли він почув, хто я, після цього він навіть скорчив щось на зразок усмішки і простягнув лапу. Моя долоня втонула у ній, як нога Попелюшки в солдатському кирзаку (Ю.Винничук). Зате в будь-яку погоду, навіть коли лило як з коновки й Франсуаза кидалася прибирати коштовні плетені кріселка, аби не намокли, бабуся походжала в безлюдному садку, відгортаючи свою сиву куделю і наставляючи чоло благодаті вітру та дощу. — Ой, як дихається! — гукала вона й обходила мокрі алеї, як на її смак, надто симетрично розбиті новим (і позбавленим чуття природи) садівником, якого батько питав уранці, чи ж розгодиниться; бабуся бігала з вискоком, у такт напливу тих розмаїтих почуттів, які породжувало в її душі сп’яніння бурею, блаженство здорового побуту, безглуздя мого виховання й симетрія садка, зате вона й не думала оберігати від твані свою бузкову спідницю, яку примудрялася так задрипати, що покоївка впадала в розпач, не вірячи своїм очам (А.Перепадя, перекл. М.Пруста). Може, вони залишаться на всю зиму. Не буде потреби повертатися додому, поки не випогодиться (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Біля вікна стоїть містер Тейт з Вінсентом Героном, вони балакають, жартуючи, дивлячись на похмурий дощ, покивуючи головами. — Аби лиш випогодилося (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса)]. Обговорення статті
Рыдающий – що (який) ридає, ридальний, ридливий:
• рыдающий голос – ридальний голос.
[Як звук ридальний, Крізь флейту пробіг, Повз вечір прощальний Потік без доріг І німо проплив Крізь шепти кімнати, І сяйво вгасив, Нагнувшись, лампади (М.Орест, перекл. Гуґо фон Гомнасталя). Оркестр заграв ридливий вальс, який Медора не раз чула від катеринників, і вона почала підспівувати приємним сопраном, похитучи в такт головою (М.Рябова, перекл. О.Генрі)]. Обговорення статті
Сыпаться – сипатися:
• сыпался снег – сипав сніг, (мелкий) пороши́в, трусив, мотрошив сніг;
• сыпаться как из мешка – сипатися як (мов) з мішка (рукава).
[[—Бісів дід! Аж порохня з його сиплеться, а ще таки плутає ногами (П.Мирний). — Сиплються п’ятаки в мою шапку, а шинкарка знай частує та частує! (І.Нечуй-Левицький). Гуркіт залунав десь поблизу, затріщав, немов валився якийсь дерев’яний будинок або сипалось каміння з горища (І.Франко). Сиділи ми в садку, там саме зацвітало і сипався з каштанів білий цвіт (Л.Українка). З його уст сипались цитати всіма мовами, літературні факти, пів-факти й анекдоти, його обличчя виявляло гнів ображеного велетня, глум зневаженого карлика, тулуб схилявся й випростувався в такт м’яким акторським жестам (В.Підмогильний). Рвав вітер на шматки далекий трактор і поніч рвав, мов стінки хорих бронх. Шуміли шини, шастали колеса і пересохлий сипався пісок… (В.Стус)]. Обговорення статті
Щекотливый –
1) (чувствительный к щекотке) лоскітли́вий, лоскови́тий;
2) (перен. щепетильный) педантичний, педантично точний, скрупульозний;
3) (перен., требующий большого такта) делікатний, дражливий;
4) (легко обижающийся) уразли́вий, чуткий:
• щекотливое дело – дражлива справа;
• щекотливое обстоятельство – дражлива (делікатна) обставина;
• щекотливое положение – дражливе (делікатне, ніякове) становище;
• щекотливый в денежных делах – педантично точний у грошових справах. Обговорення статті
Щепетильный – (о человеке; с кем, по отношению к чему) педантичний, перебільшено (надмірно) точний, скрупульозний, (требовательный) вимогливий; (требующий осторожного, тактичного отношения) делікатний, дражливий, обачний, обережний; (мелочный, уст.) дріб’язковий; (уст., галантерейный) галантерейний, (парфюмерный, ещё) парфумерний; (изысканный, модный в одежде, уст.) ошатний, чепурний, вишуканий:
• щепетильное отношение – скрупульозне ставлення, (острожное) обачне (обережне) ставлення;
• щепетильные товары, уст. – галантерейні (парфумерні) товари;
• щепетильный в денежных делах – педантичний (скрупульозний) у грошових справах;
• щепетильный вопрос – делікатне (дражливе) питання;
• щепетильный человек – педантична (вимоглива) людина; делікатна (дітклива, вразлива) людина; (мелочн.) дріб’язкова людина. Обговорення статті
Лесополоса – лісосмуга.
[Всі дерева Стрепенулись, Навіть пташки Ворухнулись. А зелена лісосмуга, Виверталась, Як подруга. Все летіло шкереберть, Лісовик це справжня Смерть (Сергій Шах). Ми кохалися всюди, постійно, безперервно. Кохалися в поїздах, автобусах, таксі, літаках, кохалися в Косові під пам’ятником Шевченкові, кохалися на кримських пляжах і карпатських перевалах, кохалися в барах, ресторанах, туалетах, готелях, супермаркетах, театрах, філармоніях, на фестивалях, кохалися у дощ, спеку, мороз, кохалися на горищах, дахах, у підвалах, кохалися на самоті і в присутності інших людей (пам’ятаєш, на тій вечірці, коли ми кохалися на балконі, що з’єднує кухню і спальню, а ви ходили туди-сюди і переступали через нас), кохалися під час усіх тих автостопів — сходили з дороги і кохалися в лісосмугах, кукурудзі, горосі, соняхах, на суничних галявинах, кохалися у зелених, як трава, річках, кохалися у глибоких, як небо, травах, на деревах (черешні, вишні, шовковиці, кохалися і набивали писки стиглими ягодами, злазили мокрі, липкі, поплямлені і кохалися в кущах, посеред смородини, аґрусу, порічок, малини), кохалися стоячи, опершись на ветхі дерев’яні паркани, аж ті не витримували і падали під нашою вагою, одного разу кохалися у присутності її мами, аж мало не спалилися (Мірек Боднар). то є ти, то нема і рік, як чорно-сіра лісосмуга в тобі шукала не коханця — друга ти тут, ти є, але тебе нема… (Тактреба Наталка)]. Обговорення статті
Пропиликать – процигикати, протирликати.
[— А ми не тільки познайомилися на репетиції «Платона Кречета», а й вийшли з того фальшивого твору — й самі фальшиві… Корнійчукова Ліда закохалася в Платона, який процигикав на скрипці якусь там мелодію, а я — в гітариста. Ця вистава, певне, десь іде на сцені, й ми там існуємо, але в житті нас немає, ми видумали самі себе… (Р.Іваничук). Дивовижно, що усе це відбулося між двома країнами, які про своє бажання скліщитися протирликали усім, кому не ліньки. І ще Україну чекають (Ю.Винничук). Зрештою, його брат навчився-таки видобувати кілька жахливих звуків із фриґідної скрипки і міг при оказії процигикати, дарма що трохи фальшиво, модні пісеньки (О.Жупанський, перекл. А.Камю). Убогий оркестрик процигикав кілька тактів і почався танець (Р.Доценко, перекл. О.Вайлда)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЫ́ЖЖЕННЫЙ, та́ктика выжженной земли́ та́ктика го́лої землі́.
ЛЁТНО- оказ. аеро- [летно-такти́ческий аеро-такти́чний].
МАНЁВР живомовн. ви́верт, ви́крут, викрута́с, комбіна́ція, образ. такти́чний хід, хід коне́м.
ОБХОДИ́ТЕЛЬНЫЙ ще такто́вний.
ОТБИВА́ТЬСЯ ще щоси́ли опина́тися;
отбива́ющий що /мн. хто/ відбива́є тощо, ста́вши відбива́ти, призна́чений відби́ти, для відбиття́, за́йня́тий відбиття́м, клепа́льник, відбива́ч, прикм. відбива́льний, клепа́льний, відби́вчий, відбиву́щий;
отбива́ющий жела́ние /отбива́ющий охо́ту/ відра́джувач, знеохо́чувач, прикм. відра́дливий, знеохо́тливий;
отбива́ющий такт що вибива́є такт;
отбива́ющий хлеб зда́тний відби́ти хліб;
отбива́ющий шаг стил. перероб. карбу́ючи крок;
отбива́ющийся/отбива́емый відби́ваний, кле́паний, викле́пуваний, прикм. відбивни́й;
отбива́ющийся от рук деда́лі неслухня́ніший; отбива́ющийся рука́ми и нога́ми зму́шений відбива́тися рука́ми й нога́ми;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Такт – такт, -ту.
Тактика – та́ктика, -ки.
Тактический – такти́чний, -а, -е; -но – такти́чно.
Тактичный – такто́вний, -а, -е.
Тактный – тактови́й, -а́, -е́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Быть – бути; (быть чем) – бути за кого. Быть тактичным – знатися на речах. Быть секретарем и т. п. – секретарювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин. Быть сведущим в чем – знатися на чому. Быть расположенным к кому – бути прихильним до кого. Быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним. Быть начеку, быть осторожным – матися на бачності. Быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого. Быть по сему – хай так буде. Полезным быть кому – у пригоді стати кому. Быть позади всех – пасти задніх. Быть нужным – бути в знадобі. Быть вынужденным – мусити; бути приневоленим. Быть непричастным – бути, лишатися в боці. Не может быть удовлетворено – не можна задовольнити. Быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому. Быть считанным – під рахунком, на обліку бути. Быть угрожающим – погрожувати. Быть напечатанным – вийти друком. Быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого. Быть на виду, на глазах – перед очима бути. Быть на примете – бути на боці. Должно быть – мабуть; певно. Быть довольным чем – бути задоволеним із чого. Быть годным к чему – надатися, надаватися до чого. Был таков – зник. Так и быть – гаразд; добре; хай так. Как быть? – що робити; що почати. Как бы там ни было – хоч що було; хоч що буде. Быть в ладах с кем – добре тривати з ким. Быть в компании с кем – спілкувати з ким. Быть забытым – піти в непам’ять. Быть может – може бути; бува; часом. Будьте так любезны – якщо, коли ласка ваша. Будет вам – знатимете. Будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято. Было да сплыло – було та загуло. Будет по (нашему) – вийде на (наше). И не было никогда – нема й заводу. Одно и то же будет – на одно вийде.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

такт маш. такт,-ту (1. частина робочого циклу якогось механізму; 2. ритм якогось руху і дії)
т. впу́ска такт впу́ску
т. вы́пуска такт ви́пуску
т. движе́ния такт ру́ху, такт перемі́щення
т. логи́ческий такт логі́чний
т. маши́нный такт маши́нний
т. расшире́ния такт розши́рення
т. сжа́тия такт сти́ску
та́ктика та́ктика,-ки (способи, прийоми досягнення певної мети)
тактогра́мма тактогра́ма,-ми
такто́метр такто́метер,-тра

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Влад –
1) стройно, в такт;
2) ко двору.
• Моє́ не влад – мое не ко двору (пришлось).
Лад, -ду́ –
1) порядок, устройство, строй.
• В один лад – под одну стать.
• Зроби́ти лад – привести в порядок.
• Держа́вний лад – государственный строй.
2) толк, смысл.
• Без ладу́ – без толку.
• В лад – кстати, уместно.
• До-ладу́ – кстати, толково, умно, уместно.
3) лад, согласие;
4) стройность, лад, такт.
• Співа́ють у лад – поют стройно.
5) образ, способ. На всі лади́ – всячески.
Під, предл. –
1) под.
• Під п’я́ну руч – под п’яную руку.
• Під ча́ркою – во хмелю.
• Під ким – во власти, во владении кого.
2) к, под.
• Під три́ чорти́ – к чертям.
3) у, при, около, под.
• Під пі́вніч – около полуночи.
4) в, во.
• Під но́гу гра́ти – играть в такт.
• Під час – во время.
5) на.
Підту́пувати – притопывать в такт.
Такто́вний – тактичный.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Тактика – та́ктика.
Тактический (о соображениях) – тактичний.
Тактичность – такто́вність (-ности).
Тактичный (об обращении) – такто́вний.
Соображение – міркува́ння; с. обстоятельств дела – обміркува́ння спра́ви; -ния предположительные – здо́гадні міркува́ння, міркува́ння наздо́гад; без -ния – не поміркува́вши, не зва́живши; по -нии всех обстоятельств – розміркува́вши (зва́живши) всі обста́вини; по тактическим -ниям – з тактичних міркува́нь, з міркува́нь та́ктики; по этим -ниям – з цих міркува́нь, че́рез ці міркува́ння; принять в -ние – бра́ти, взяти під ува́гу що, уважа́ти на що́, зва́жити (на) що; руководствуясь -ниями – зважа́ючи на те, що…

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

такт, та́кту, -тові; та́кти, -тів
та́ктика, -ки, -ці; -тики, -тик
такти́чний, -на, -не
такто́вний, -на, -не
такто́вність, -ности, -ності, -ністю
такто́вно, присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Лад, -ду́, м.
1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. В оди́н лад. Подъ одну стать. Константиногр. у. Ні ладу́, ні по́ладу нема́. Нѣтъ никакого порядка. Ном. № 6653. Зроби́ти лад. Привести въ порядокъ. Желех. Через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. Ном. № 6872. Став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. Ном. № 4920. Без ладу́ живе́. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. Чи бу́де з сьо́го яки́й лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. Ном. № 11006. Без ладу́. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3155. В лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Ном. № 1428. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Ном. № 4597. До-ладу́. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Шевч. 449. Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. Ном. № 1506. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. Дещо. 88. Ладо́м. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! Ном. № 2717.
2) Обычай, общепринятыя правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Св. Л. 82, 83. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Коли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. Св. Л. 113.
3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума.
4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! Полт. г. Ладо́м = Лагодом. Ладом усе можна. Ном. № 3303.
5) Стройность, ладъ; тактъ. Співа́ють в лад. Поютъ стройно. Шевч. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). Шевч. 244.
6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. Неха́й іде́ свої́м ладо́м. Пусть дѣлаетъ по своему. Ном. № 5299. На всі лади́. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило. Шевч. 607.
II. Під, пред.
1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Нп. Гріх не личком зав’язати та під лавку сховати. Посл.
2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19.
3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Нп.
4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс.
5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46). Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186. Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124.
6) На. Виряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209.
7) Під но́гу гра́ти. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової.
8) Під п’я́ну руч. Подъ пьяную руку.
9) Під ча́ркою. Во хмелю.
Підту́пувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Тьма́ний, тьмя́ний, -а, -е.
1) Тусклый. Тьмане скло.
2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Ула́д, нар.
1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн. Шевч. 604.
2) = До ладу́.
Черко́ти, -ко́т, ж. мн. Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ. Гол. Од. 80.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Тактика — та́ктика, -ки.
*Тактический — такти́чний; Т. игра — такти́чна гра; Т. подготовка — такти́чна підгото́ва; Т. учение — такти́чно навча́ння; Т. форма — такти́чна фо́рма.
*Игра — гра, гри; И. азартная — газардо́ва гра; И. в карты — гра в ка́рти; И. военная — воє́нна гра; И. подвижная — рухли́ва гра; И. спортивная — спортова́ гра; И. стратегическая — стратегі́чна гра; И. тактическая — такти́чна гра.
*Подготовка — готува́ння, підгото́ва, підгото́влення; П. артиллерийская — артилері́йна підгото́ва; П. допризывная — підгото́ва допризо́вна; П. тактическая — такти́чна підгото́ва.
Учение — нау́ка, навча́ння, впра́ви; У. одиночное — впра́ви одинце́м; У. орудийное — гарма́тне навча́ння; У. тактическое — такти́чне навча́ння.
*Форма — фо́рма, -ми; Ф. круглая — кру́гла фо́рма; Ф. одежды — фо́рма о́дягу; Ф. походная — похі́дна фо́рма; Ф. продолговатая — довга́ста фо́рма; Ф. ребристая — ребрува́та фо́рма; Ф. рельефа — фо́рма рельє́фу; Ф. служебная — службо́ва фо́рма; Ф. тактическая — такти́чна фо́рма.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

депута́тка, депута́ток; ч. депута́т
обрана виборцями членкиня органу державної влади. [Оксана Пушкіна, депутатка Держдуми Росії. (BBC, 16.01.2020). У новий парламент пройшла рекордна кількість жінок. Хто вони і скільки депутаток буде у Верховній Раді? (nv.ua, 24.07.2019). Узагальнений образ депутатки VII скликання. (Українська правда, 08.03.2013). У країні, де більшість сповідує іслам, 1999 року одну депутатку виключили з партії та позбавили громадянства через те, що насмілилася виступити в парламенті в хіджабі. (Світлана Ославська «Півмісяць, хрест і павич. Подорожі до Месопотамії», 2019). Степан упізнав по голосу молодесеньку депутатку сільської ради Маню Скорик. (Григір Тютюнник «Кізонька», 1980). Нарешті він радиться з Наталкою, що стала таки депутаткою до верховного совету СССР від Автономної Зирянської республіки <…>. (Улас Самчук «Темнота», 1955). Депутатка рейхстагу Гоні Зендер, член лівого крила, виступила з докладом, в якому гостро критикувала тактику партії. (Червоне село, Полтава, №29, 13.12.1923).]
// наро́дна депута́тка – обраниця до складу Верховної Ради України на депутатський мандат. [Народна депутатка по 96-му округу Ольга Василевська-Смаглюк провела черговий прийом громадян у місті Буча. (poglyad.tv, 01.09.21). Підласа Роксолана Андріївна – народна депутатка України ІХ скликання Верховна Рада України. (Вікіпедія).]
див.: нарде́пка, обра́ниця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 245.
землемі́рка, землемі́рок; ч. землемі́р
фахівчиня з межування землі та землевпорядкування. [<…> дуже активна землемірка, у якої в дворі половина тракторної бригади колгоспу «Дружба», бо колись вона працювала саме там. (mukachevo.net, 03.06.2020). Пройшовши усі віхи становлення як людина, громадянин та особистість, чесна, тактовна, розсудлива землемірка тепер користується авторитетом в колективі, серед населення та керівників установ та організацій, що розміщені на території сільської ради. (polissya.net, 07.12.2017).]
перемо́вниця, перемо́вниць; ч. перемо́вник
учасниця або ініціаторка перемовин. [«Можуть, наприклад, повідомити, що на даху сидять військові, а це може бути розкриттям тактики», – наголошує перемовниця СБУ. (the-village.com.ua, 04.08.2020). Тим часом перемовниця закликала людей до порядку, попросила організувати ініціативну групу, яка піде на перемовини до спікера ВР Андрія Парубія. (Україна молода, 2018). Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це на своїй сторінці в Facebook написала перший віце-спікер Верховної Ради і перемовниця в Мінському процесі Ірина Геращенко. (censor.net.ua, 15.04.2017). Оксана Білозір, перемовниця з питань обміну полоненими, народна артистка та парламентарка двох скликань <…>. (Громадське радіо, 17.08.2015). Перемовниця покаже себе, розповість про інших – і край розмовам. (Ірина Потаніна «Ну чисто янгол!», 2007).]
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
перкурси́стка, перкурси́сток; ч. перкурси́ст
музикантка, яка грає на перкурсії. [Перкурсистка стояла за ширмою, очікуючи виходу, але її ноги та руки уже починали вибивати такт п’єси. (з опитування, 2021). В оркестрі з’явилася нова перкурсистка. (з опитування, 2021). Їм подобалося, що в їхній групі така драйвова перкурсистка. (з опитування, 2021).]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Тактъ = такт, лад. — Въ тактъ = в лад, ла́дно, грать до танцїв = під но́гу.
Игра́ть = 1. гра́ти ся, ба́вити ся, гуля́ти, ся, весели́ти ся, жирува́ти, жартува́ти, пустува́ти. — Дїти грають ся. — Весело гуляють ся дїти на вулицї. Чайч. — Ми бавились разом, гуляли. Фр. — Не жируй з ведмедем, бо задавить. н. пр. — Коли ди́вить ся, аж вони за могилою гуляють у карти. н. к. — Дай Боже жартувати, аби не хорувати. н. пр. — Ой як вийду та на вулицю, жартую-пустую, а на свою та головоньку потуженьку чую. н. п. — Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же. н. п. — Тай уміє танцювать, з козаками жартувать. н. п. — Бу́дто игра́я, дѣ́лать что игра́ючи = на́че за и́грашки. – Игра́ть въ жму́рки = в пана́са гра́ти, жмури́ти ся. — Игра́ть въ чётъ или не́четъ = цята́ти ся, читува́ти ся. — А ну лишень цятати ся: чіт чи лишка? Кв. — Судьба́ игра́етъ = до́ля жарту́є. — А доля жартує, помане, помане, тай геть прожене. Аф. 2. гра́ти, виграва́ти. — Бас гуде, скрипка грає, Іван мовчить, та все знає. н. пр. — Він добре на сопілцї грає. — В труби та в жоломійки смутно та жалібно вигравають. н. д. (На бу́бонї) = бубнїти, бубни́ти. — Як бубни бубнять, як сурми сурмить. н. к. — Ой заграно мінї і забубнено. К. Д. — (На дудцї) — дудїти, в дуду́, в сопі́лку гра́ти. (Пр. д. під сл. Ду́дка). — (На трубі́) — труби́ти, сурмити. — (На бандурі, гитарі або що, погано або недбало) — бри́нькати, (на скрипцї або лїрі, погано або недбало) — циги́кати, тилїкати, репі́жити. — (Язиком замісць музики, до танцїв) — тринди́кати. — Пропив мужик индика, жінка в шинку триндика. н. п. — Игра́ть въ тактъ (до танцю) = під но́ги гра́ти. 3. гра́ти, удава́ти. — Кропивницький грає переважно так звані характерні ролї. — Затиркевич найбільше гарно удає сварливих жінок і цокотух. 4. гра́ти, шумува́ти. С. З. — Брязчать чарки, шумує горілка. Гул. Ар.
Стуча́ть, сту́кнуть = сту́кати, грю́кати, сту́кнути, грю́кнути, довго — стукотїти, грюкотїти, сильно — тара́хкати (С. Ш.), торо́хкати, торо́хнути (С. Ш.), про годинник — токотїти (С. Ш.), цо́кати, про зуби — цокота́ти, цокотїти, про серце – колоти́тись, ногою — ту́(о́)пати, ту(о)потїти, го́пати, в такт — підту́пувати, сокирою — цю́кати, рівномірно — ту́кати (С. Ш.), токотїти (С. Ш.), сильно — гу́гати, ге́пати, тугонїти (С. Ш.), стугонїти, турготїти, глухо — бу́хати, при швидкій ходї — копотїти, перестать — пересту́кати, перегрю́кати і т. д. — Прийшов у ночі тай стукотить. н. о. Ет. зб. — Дятел тукає в дерево. С. Ш. — Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Греб.