Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 51 статтю
Шукати «утеч*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бе́гство – тіка́ння, утіка́ння, уте́ча, уте́ки.
• -во врассыпную – ро́зтіч.
• Спасаться -вом – тіка́ти, вихо́дити вте́ком.
• Скрыться -вом – уте́ком пі́ти.
• Обратить в -во – погна́ти в ро́зтіч.
• Обратиться в -во – поверну́ти навті́ки, навтікача́, (насмешл.) накива́ти п’ята́ми.
Лызо́к – уте́ча, уте́ки (-ків).
• Дать -зка́ – дремену́ти; см. Дать тягу.
Побе́г –
1) (бегство) уте́ча, уті́чка, утіка́нка, уті́к (р. уте́ку) и уте́ка (-ки); (дейст.) (у)тіка́ння. [Тіка́ння з в’язни́ці – безпере́чне злочи́нство (Корол.). Утіка́нка не сла́вна, але пожите́чна].
• Его судят за -бе́г – його́ су́дять за вте́чу;
2) (отросток) па́гін (-гону), пагоне́ць (-гінця́), па́гінок (-нка), па́ріст (-росту), па́рость (-ти), па́росток (-тка), па́ростень (-сня), ви́росток (-стка), живе́ць (-вця́), соб. о́брость (-рости), па́гіння; (только травян. раст.) па́синок, (-нка), соб. паси́ння. Срв. О́тпрыск, Отро́сток.
• Молодой -бе́г – па́молодок.
• Молодые -ги – па́молодь, о́бмолодь (-ди).
• Однолетний -бе́г – літо́росток (-тка), літо́рост, одно́літок (-тка).
• Пускать -ги – па́роститися, пуска́ти (виганя́ти) па́гони, па́рости. [Вже де́рево нові́ па́гінки попуска́ло].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Утечка – (несов.) витікання; (сов.) витечення; (последствие) витік, відплив; (потеря) втрата:
утечка информации – витік інформації;
утечка мозгов – відплив мізків (інтелекту).
[Поморочився він і з «утєчкою мозгов», на яку не було управи. Зате породив «м’язобіль», як замінник ворожої нам «крепатури» (В.Діброва). — Але поговір по селу, то страшна штука, а особливо, якщо від моєї дорогої тещі витік інформації станеться. А, у її роті, паньмаш тут, пітьму від світла ще не відділено…. Чорнющий наклеп сажею на нас осяде геть неомийною… (В.Триндюк)]. Обговорення статті
Штаны – штани, (прост.) штані:
• наложить в штаны – накласти (напудити, напустити) в штани;
• остаться без штанов – залишитися (зостатися) без штанів.
[Сорочка, зв’язана узлами. Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках; Замазана була на палець, Засалена, аж капав смалець, Обутий в драні постоли, Із дір онучі волочились,
Зовсім, хоть вижми, помочились, Пошарпані штани були (І.Котляревський). І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Гинуть! Гинуть! У ярмах лицарські сини, А препоганії пани Жидам, братам своїм хорошим Останні продають штани… (Т.Шевченко). І парубки у місті кращі, ніж у селі. Там усе у ягнячих свитках та вибійчаних штанях і літом у шапках; а тут — у сукняних чумарках, у китаєвих штанях, чоботи такі маленькі, на високих каблуках; все підперізані каламайковими добрими поясами, літом — у картузах, а зимою — у шапках. Йде, бувало, улицею який — як картина! Так би на його все й дивилася, нікуди очей не зводила… (П.Мирний). Його струнка фігура в вузьких жовтих штанях та синій куртці, здоровий, засмалений морським вітром вид та червона хустка на голові прегарно одбивались на тлі блакитного моря (М.Коцюбинський). Здається і пан, а штанів нема (Номис). До тих інших жінок він ставився трохи погордо, трохи, боязко. Почував, що вони не зважають на нього, навіть зневажають за його благенький френч, рудий картуз і вицвілі штани (В.Підмогильний). Я — як і всі. І штани з полотна… І серце моє  наган… Бачив життя до останнього дна Сотнями  ран! (Є.Плужник). Україна мусить зробитися необхідною, як штани, тільки тоді вона постане. Поки вона буде тільки «кумедією», орнаментом, піснею — до того її не буде (Є.Маланюк). Намотайся на хмару думками, нетерплячий, штани підв’яжи, бо витати тобі над віками, що не хоч або що не кажи. Не одкрутишся, і не відмолиш, і не виблагаєш порожнеч, та, що виникла в тебе, відколи ти зазнав передчасних утеч (В.Стус). З круглих плямистих дверей, в плямистих штанах й сорочці, з короткою зачохленою зброєю впоперек живота, з’явився ширший як довший, такий собі оберемкуватий чолов’яга (М.Вінграновський). — Розумієш, Галю, я хотів би померти без галасу і спотвореного обличчя, крім того, я не хотів би у передсмертній агонії накласти в штани… — Отож і скидай їх, — наполегливо повторила вона (Ю.Андрухович). «…він одразу ж добряче нам’яв би вуха цим самозваним дослідникам!» — голос Чмоня тверд і вищав (з наголосом у слові «вищав» на обох складах), — «а декому він стягнув би штани й добряче відходив би його паском, паском, ременем, кропивою!!!» Чмонь аж тіпався над кафедрою, щосили показуючи, як немилосердно шмагав би Т.Г.Шевченко самозванних дослідників своєї творчості (О.Ірванець). Коли я вийшов на кухню, Льолік вже терся коло холодильника, у своєму костюмі — темному піджаку, сірій краватці та безрозмірних штанях, що висіли на ньому, як прапор у тиху погоду (С.Жадан). Природно, вони запитали документи, але Сонька видала таку руладу, і Мотя відразу забув про поліцаїв, які стояли над головою, а почав негайно міняти підгузок, і менти спочатку здивувалися, як спритно він управляється, а потім, побачивши, скільки Софія Матвіївна наклала, швиденько відчепилися, нерви не витримали (Ю.Макаров). — Та я ж, пане, такого не говорю й не думаю,— виправдувався Санчо,— хіба ж я що? Чиє мелеться, той і біжи з ковшем. Як вони собі, може, й бахурували, то Бог їм суддя. Я не тутешній, я нічого не знаю. Хто там що робить, мені без інтересу, а ще кажуть — хто дуже крутить, той сам іскрутиться. А я собі яко наг, яко благ, родився без сорочки, помру без штанів, мене воно не студить і не гріє. У сусіда, славлять, повна бодня сала, а в нього й бодні нема. Та рот, кажуть, не город — не загородиш. Люди — Божі собаки: на кого хочуть, на того й брешуть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Блискавка розійшлася навпіл, каміння потягло кишені десь до колін, і штані впали. Джез намагався ухопити й притримати їх за пояс. Але не встиг, бо руки були обмотані ременем. Штани сповзли зі стегон. Він ухопив нижче, але запізно, і впіймав лише труси, а штані обгорнулися довкола литок (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Як багато, дозвольте мені зауважити, залежить від штанів; найінтелігентніша особа деградує, вдягнувши потерті штани (А.Позднякова, перекл. В.Вулф). Навіть на троні протираються штани (С.Є.Лєц). 1. — Я хочу схуднути! — Купи штани для схуднення! — Купив, не налазять… 2. Чоловікові штани дані для того, щоб приховувати свої думки]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УТЕ́ЧКА (газу) ще уте́ча;
уте́чка зерна́ втра́та зерна́;
уте́чка информа́ции вте́ча інформа́ції;
уте́чка умо́в відпли́в інтеле́кту.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Утекать, утечь – втіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, втекти́, -чу́, -че́ш.
Утечка – ви́тік, -ку, витіка́ння, -ння.
Побег –
1) уте́ча, -чі;
2) (действие) утіка́ння, -ння;
3) (отросток) па́гін, -гону, па́рость, -ти.
Сбега́ть, сбежа́ть –
1) (вниз) збіга́ти, -га́ю, -га́єш, збі́гти (збіжу́, збіжи́ш); (о воде) стіка́ти, стекти́ (стечу́, стече́ш), спада́ти, спа́сти (спаду́, спаде́ш);
2) (о краске) линя́ти, злиня́ти, полиня́ти, -ня́ю, -ня́єш;
3) (убегать) утіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, утекти́ (утечу́, утече́ш).
Убегать, убежать – тіка́ти, -ка́ю, -ка́єш, утіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш); (о мног.) повтіка́ти.
Утек – уте́ча, -чі; на утек – навтіка́ча, навте́ки.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Бегство (действие) – утікання; (результат) – утеча. Обратить в бегство – повернути на втіки. Обратиться в бегство – кинутись тікати; пуститись на втіки; накивати п’ятами.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Утечка (предмет) – ви́тік (-ку);
• у. (процесс) – витіка́ння.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Авось
• Авось, авось-либо – може; може чи не; може-таки; (а)чей ((а)чень). [Здавалося, що й погасла вже, але ж насправді ще жевріла, як жарина в попелі, надія мужича, що може ж таки. Головко. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю. Ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю. Н. п. Та що ж, думаю собі, чей же й на мене якийсь дрібний карась набіжить… Українка. Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє. Ачень утечу я від лютого болю, що серце моє розриває. Франко.]
• Авось да небось; авось, небось да как-нибудь – нехай та мабуть; мабуть та нехай; либонь та може; якось [то] воно буде, якось та вийде. [Нехай та мабуть до добра не доведуть. Пр. Мабуть та нехай — недобрії люди. Пр. На либонь та може покладатися негоже. Пр.]
• На авось – на щастя; навмання; на відчай; на пропаде; на щасливого долю; на дастьбі(г); на гала(й) на бала(й). [Роби та розум у голові держи, а на щастя й абихто зможе. Пр. Пустив на одчай. Сл. Ум. Пішов на галай на балай. Пр.]
• Надеяться на авось – сподіватися (покладати надію) на щастя (на дастьбіг); сподіватися, що все буде гаразд, покладатися на те, що якось воно буде.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

уте́чка 1. витіка́ння; ви́тік,-току
2. втра́та,-ти, убу́ток,-ку
у. жи́дкости витіка́ння [ви́тік, втра́та] рідини́
у. излуче́ния втра́та випромі́нювання
у. магни́тная втра́та магне́тна
у. электри́ческого то́ка витіка́ння електри́чного стру́му
уте́чь ви́текти (про рідину)
ско́рость шви́дкість,-кости
с. абсолю́тная шви́дкість абсолю́тна
с. буре́ния шви́дкість свердлува́ння
с. вероя́тная шви́дкість імові́рна
с. взры́ва шви́дкість ви́буху
с. вихрева́я шви́дкість вихрова́
с. восстановле́ния шви́дкість відно́влення
с. враще́ния шви́дкість оберта́ння
с. выходна́я шви́дкість вихідна́
с. группова́я шви́дкість групова́
с. движе́ния шви́дкість ру́ху
с. деле́ния шви́дкість по́ділу
с. дели́тельная шви́дкість діли́льна [поді́льча]
с. деформа́ции шви́дкість деформа́ції
с. диффу́зии шви́дкість дифу́зії
с. зву́ка шви́дкість зву́ку
с. звукова́я шви́дкість звукова́
с. зубча́того колеса́ окружна́я шви́дкість зу́бчастого ко́леса колова́
с. зубча́того колеса́ углова́я шви́дкість зу́бчастого ко́леса кутова́
с. изна́шивания шви́дкість зно́шування [зно́су]
с. истече́ния шви́дкість витіка́ння
с. ка́жущаяся шви́дкість позі́рна
с. каса́тельная шви́дкість доти́чна
с. колеба́тельная шви́дкість колива́льна
с. косми́ческая шви́дкість космі́чна
с. крити́ческая шви́дкість крити́чна
с. кругова́я шви́дкість колова́
с. круговоро́та шви́дкість колоо́бігу
с. лине́йная шви́дкість ліні́йна
с. лучева́я шви́дкість промене́ва
с. максима́льная шви́дкість максима́льна
с. маршру́тная шви́дкість маршру́тна
с. мгнове́нная шви́дкість миттє́ва [миттьова́]
с. минима́льная шви́дкість мініма́льна
с. нагре́ва шви́дкість нагріва́ння
с. нагруже́ния шви́дкість наванта́жування
с. наибо́лее вероя́тная шви́дкість найімові́рніша
с. нароста́ющая шви́дкість нароста́юча [нароста́льна]
с. нача́льная шви́дкість початко́ва
с. номина́льная шви́дкість номіна́льна
с. норма́льная шви́дкість норма́льна
с. обобщённая шви́дкість узага́льнена
с. обраще́ния шви́дкість оберта́ння [обе́рнення, перетво́рення]
с. окружна́я шви́дкість обвідна́ [колова́]
с. осреднённая шви́дкість усере́днена
с. отка́чки шви́дкість випомпо́вування
с. относи́тельная шви́дкість відно́сна
с. переме́нная шви́дкість змі́нна
с. перемеще́ния шви́дкість перемі́щування
с. перено́са шви́дкість перене́сення
с. перено́сная шви́дкість перено́сна
с. ползу́чести шви́дкість по́взання [повзу́чости]
с. постоя́нная шви́дкість ста́ла
с. пото́ка шви́дкість пото́ку
с. преде́льная шви́дкість грани́чна [найбі́льша]
с. рабо́чая шви́дкість робо́ча
с. радиа́льная шви́дкість радія́льна
с. разви́тия тре́щины шви́дкість поши́рювання трі́щини
с. разложе́ния шви́дкість розклада́ння
с. разно́сная шви́дкість розно́сна
с. распа́да шви́дкість ро́зпаду
с. распростране́ния шви́дкість поши́рення
с. р. тре́щины шви́дкість поши́рення трі́щини
с. расшире́ния шви́дкість розши́рення
с. реа́кции шви́дкість реа́кції
с. результи́рующая шви́дкість результа́тна [вислідна́]
с. ро́ста шви́дкість ро́сту [зроста́ння]
с. р. тре́щины шви́дкість ро́сту трі́щини
с. сверхзвукова́я шви́дкість надзвукова́
с. све́та шви́дкість сві́тла
с. сдви́га шви́дкість зсу́ву
с. се́кторная шви́дкість се́кторна
с. сжа́тия шви́дкість сти́ску
с. синхро́нная шви́дкість синхро́нна
с. скольже́ния шви́дкість ко́взання [ско́взання]
с. сма́чивания шви́дкість змо́чування
с. составля́ющая шви́дкість складова́
с. сре́дняя шви́дкість сере́дня
с. тангенциа́льная шви́дкість тангенці́йна [доти́чна]
с. теплова́я шви́дкість теплова́
с. тече́ния шви́дкість протіка́ння [течі́ння]
с. торможе́ния нача́льная шви́дкість гальмува́ння початко́ва
с. то́чки шви́дкість то́чки [ця́тки]
с. углова́я шви́дкість кутова́
с. уда́рная шви́дкість уда́рна
с. уде́льная шви́дкість пито́ма
с. универса́льная шви́дкість універса́льна
с. уно́сная шви́дкість розлітна́
с. установи́вшаяся шви́дкість уста́лена
с. уте́чки шви́дкість ви́току
с. фа́зовая шви́дкість фа́зова
с. ходова́я шви́дкість ходова́
с. цикли́ческая шви́дкість циклі́чна
с. эксплуатацио́нная шви́дкість експлуатаці́йна
ток 1. ел. струм,-му
2. течія́
3. стру́мінь,-меня, поті́к,-то́ку
т. акти́вный струм акти́вний
т. ано́дный струм ано́дний
т. анте́нный струм анте́нний
т. блужда́ющий струм блука́льний [мандрівни́й, розті́чний], струм Фуко́
т. вихрево́й струм вихрови́й
т. включе́ния струм вмика́ння
т. возбужда́ющий струм збу́джувальний [збу́дний]
т. возбужде́ния струм збу́дження
т. возраста́ющий струм зроста́льний [зроста́ючий]
т. встре́чный струм зу́стрічний, поті́к зу́стрічний
т. входно́й струм вхідни́й
т. выключа́емый струм вими́ка́ний, струм вимикни́й
т. вы́прямленный струм ви́прямлений [ви́простаний]
т. высо́кого напряже́ния струм висо́кої напру́ги
т. выходно́й струм вихідни́й
т. гальвани́ческий струм гальвані́чний
т. двухфа́зный струм двофа́зний
т. диффузио́нный струм дифузі́йний
т. замыка́ния на зе́млю струм замика́ння на зе́млю
т. замыка́тельный струм замика́льний
т. заря́дный струм заря́дний
т. затуха́ющий струм згаса́льний
т. индукти́рованный струм зіндуко́ваний
т. индукти́рующий струм індукува́льний [індуківни́й]
т. индукцио́нный струм індукці́йний [індукти́вний]
т. ио́нный струм йо́нний
т. квазистациона́рный струм квазістаціона́рний [майжестаціона́рний]
т. ко́довый струм ко́довий
т. конвекцио́нный струм конвекці́йний
т. коро́ткого замыка́ния струм коро́ткого замика́ння
т. коррозио́нный струм корозі́йний
т. крити́ческий струм крити́чний
т. кругово́й струм колови́й
т. лине́йный струм ліні́йний
т. магни́тный струм магне́тний
т. меня́ющийся струм мінли́вий
т. многофа́зный струм багатофа́зний
т. наведённый струм наве́дений
т. наводя́щий струм індукува́льний [навідни́й]
т. нагру́зочный струм наванта́жувальний [обтя́жувальний]
т. нака́ла струм розжа́рення
т. намагни́чивающий струм намагні́чувальний [магнетува́льний]
т. насыще́ния струм наси́чення
т. ни́зкого напряже́ния струм низько́ї напру́ги
т. однофа́зный струм однофа́зний
т. опережа́ющий струм випере́джувальний
т. осево́й струм вісни́й [осьови́й]
т. ослабева́ющий струм зме́ншувальний
т. оста́точный струм залишко́вий
т. отклоня́ющий струм відхи́лювальний
т. отстаю́щий струм відстава́льний
т. переме́нный струм змі́нний
т. периоди́ческий струм періоди́чний
т. пита́ющий струм живи́льний
т. пове́рхностный струм поверхне́вий
т. поглоще́ния струм поглина́ння
т. поляризацио́нный струм поляризаці́йний
т. поляризу́ющий струм поляризува́льний
т. постоя́нный струм пості́йний
т. преде́льный струм грани́чний
т. прерывистый струм ури́вчастий
т. проводи́мости струм прові́дности
т. прямо́й струм прями́й
т. пульси́рующий струм пульсівни́й
т. пусково́й струм пускови́й
т. рабо́чий струм робо́чий
т. радиочастоты́ струм радіочастоти́
т. размагни́чивающий струм розмагнето́вувальний [розмагне́чувальний, розмагнетівни́й]
т. размыка́тельный струм розмика́льний
т. разря́дный струм розря́дний
т. реакти́вный струм реакти́вний
т. се́точный струм сіткови́й
т. синусоида́льный струм синусої́дний [си́нусний]
т. смеще́ния струм змі́щення
т. сопряжённый струм спря́жений
т. стациона́рный струм стаціона́рний
т. трёхфа́зный струм трифа́зний
т. ура́внивающий струм вирі́внювальний
т. уси́ливающий струм поси́лювальний
т. установи́вшийся струм уста́лений
т. уте́чки струм ви́току [спли́ву]
т. фа́зовый струм фа́зовий
т. фотоэлектри́ческий струм фотоелектри́чний
т. Фуко́ струм Фуко́, струм блукли́вий
т. холосто́й струм неробо́чий [я́ловий]
т. циркули́рующий струм обіжни́й
т. электри́ческий струм електри́чний
т. эмиссио́нный струм емісі́йний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́тік, -току – излияние, утечка.
Витіка́ння – вытечка, истечение, утечка.
Уте́ча, см. Вте́ча.
Утечи́, -чу́, -че́ш, см. Утіка́ти.
Уте́чище – убежище.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Утечка –
1) витік (-току); (вытекание) – витіка́ння; какова -ка? – скі́льки витекло, скі́льки виточилося?;
2) (раструска) – ро́зтрус (-су);
3) (денег) – недоста́ча (гро́шей); (действ.) – зника́ння (гро́шей).
Бегство – уте́ча; обратиться в -во – кинутися навтьо́ки.
Побег – уте́ча, утіка́ння; совершить побег – утекти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

уте́ча, -чі, -чі, -чею; уте́чі, уте́ч
утіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; утекти́, утечу́, утече́ш; уті́к, утекла́, утекли́; уті́кши

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

З, пред.
1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Ном. № 7307. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Ном. № 27. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця! Ном. № 340. Показав з-на аршин від землі. Св. Л. 122. З ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Нп. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Оженився з Палажчиною дочкою. Левиц. Пйо. І. 366.
2) Изъ. Вийшов з води. Єв. М. І. 10. Дощ ллє, як з бочки. Ном. № 574. Не роби з губи халяви. Ном. № 6867. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Ном. № 1263. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. КС. 1883. XI. 499. 3-межи всіх найкраща. Св. Л. 205. Кукуруза з жовта-зелена. Св. Л. 138.
8) Отъ, по. З щастя не мруть. Ном. № 1710. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Аж страшна стала з плачу. Г. Барв. 114. Дякуєм тобі з душі! Г. Барв. 420. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. Ном. № 1059. З лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! МВ. (О. 1862. III. 35).
4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Котл. Ен. II. 23. Не з Микити кпити. Ном. № 12659. З другого ся насміває, а за себе забуває. Ном. № 12686. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Ном. 12687. Не смійся, Іванку, з мойого припадку. Ном. № 12693.
Заміря́ння, -ня, с.
1) Намѣреніе.
2) Замахиванье, намѣреніе ударить. Ні лайка, ні заміряння Максимове нічого їм не подіяли: він заміриться — утечуть, а там зирк! — уп’ять ідуть і дратують його. Чуб. II. 665.
Злюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обезлюдѣть. Він житиме на хуторі, поки є люде на степу, а як злюдніє, то він утече. Міус. окр.
Надтіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Утекать, утечь немного. Надтекло з. повної бочки трохи горілки.
Переволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. переволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Перетаскиваться, перетащиться. Хоч ся переволоче, та не утече. Ном. № 4223.
Розв’я́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. розв’яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл.
1) Развязываться, развязаться. Не жаль мені, що нелюба узяли, та жаль мені, що не кріпко зв’язали: бо мій нелюб розв’яжеться й утече. Нп. Світ розв’яза́вся. Марині стало і в хаті веселіше, і на серці легше, неначе світ за для неї вдруге розв’язався. Левиц. Тут тобі й пуп розв’я́жеться! Тутъ тебѣ и смерть!
Те́рмін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время. Которий забариться і не прибуде в термін, той не утече значного військового карання. Кост. Ч. 3.
Уте́ча, -чі, ж. = Утік. Желех.
Утечи́, -чу́, -че́ш, гл. = Утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Уте́чище, -ща, с. Убѣжище. Ти, втечище моє, спасеш мене в тісноті. К. Псал. 72.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ви́тік, -оку, м.
1) Исток. Сл. Тутк.
2) Утечка. Сл. Дубр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Утечка — ви́тік, -току; втрата, -ти.
Бегство — утіка́ння, уте́ча, -чі; обратить в б. — погна́ти в ро́зтіч; обратиться в б. — поверну́ти навті́ки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Утека́ть, уте́чь = утїка́ти, уплива́ти, утекти́, упли́нути, трохи — надтекти́. — Чимало лїт перевернулось, води чимало утекло. К. Ш.
Уте́чка = 1. утїк і д. Утёкъ. 2. утїчка, витїка́ння.
Уте́чь = д. Утека́ть.
Бѣ́гство = утїка́ння, утїчка, утїка́нка, уте́ка, уте́к, уте́ча, уте́чка, утїк, вте́ка, втек. С. Ш. — Нї до втеку гордій шляхтї, нї до оборони К. Д. — Страх до утечки з Польщі. Л. В. — Обрати́ть, ся въ бѣ́гство = поверну́ти на втїки, пусти́тись на втїки, на втїкача́ (С. З.), накива́ти п’ята́ми. — А він баче, що не переливки, та навтїкача.
Измѣ́нникъ, ца = зра́дник, ця (С. Л.), зра́дця, неві́рник, ця, (військові, справі) — переві́тник, переки́дчик, (народностї) — пере́вертень, переки́ньчик (Гал.). С. З. — Коли которой зрадця до землї неприятельскої утечеть. Ст. Л.
Клобу́къ = капту́р, а власне намі́тка чернеча. — Инокиня, которая от монастира утечет, тратить каптур. Б. Н.
Побѣ́гъ = 1. утїчка, уте́ча, тїка́ння, утїк, утїка́нка, втек. С. Ш. — Для утїчки з тюрми. Б. Н. — Утїканка не славна, але пожитечна. н. пр. 2. паси́нок, пасинки́ (відсїля гл. пасинкува́ти), па́рост, па́го́нець і т. д. д. О́тпрыскъ.
Течь = 1. (стечь) — текти́ (С. Ш. Л.), бігти, ли́ти ся, точи́ти ся (С. Ш.), ледве — слези́ти, ся, тонким струнком — дзю́рити (С. Л.), сильно — ри́нути, цебенїти, про кров — юши́ти (Ос.), стекти́, збі́гти. — Тече річка — невеличка, схочу — перескочу. н. п. — Брат брата сїче — біла кров тече. (н. заг. — жорна.) — Біжить річка — Млинівочка, камінї руйнує. н. п. — Вода точить ся. С. Ш. — Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. н. п. — А з його, як з кабана, цебенить кров. Кн. 2. (проте́чь) — протїка́ти, протекти́. — Така стріха, що хоч не великий дощ, протїкає. 3. (уте́чь) — бігти, тїка́ти, утїкти́. 4. прохо́дити, текти́ (С. Ш.), точи́ти ся (С. Ш.), пли́нути. — Час плине.
Утёкъ = уте́ча, утїк, утїчка, утїка́нка. С. Ш. — Утїк не славен та пожиточен. н. пр. — На утёкъ = на втїкача́, на втїки. — Ухопив торбину з хлїбом та навтїкача. н. пр. Грінч.