Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 70 статей
Запропонувати свій переклад для «факт»
Шукати «факт» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бесспо́рный – безпере́чний, незапере́чний, безсупере́чний, (научн.) безспі́рний. [Безпере́чна пра́вда. З незапере́чною пе́вністю мо́жна сказа́ти, що. Це факт безсупере́чний].
• -но – безпере́чно, безсупере́чно.
Ведь, сз. – адже́(ж), таж(е), та(ж), авже́ж; еге́, бо. [Адже́ ти ба́чила! Таж ти ба́чила! Та ти-ж ба́чила! Авже́ж ти зна́єш про це! Еге ти прийде́ш до нас сього́дні вве́чері? Характе́рний спра́вді-бо факт].
Ви́димый –
1) (зримый) види́мий. [Види́мі ре́чі. Види́мий світ];
2) (явный, очевидный) види́мий, очеви́дний, очеви́стий. [Без види́мої причи́ни. Види́мий факт].
• Ви́димая смерть – види́ма смерть, нехи́бна смерть, видю́ща смерть.
• Ви́димое дело – види́ме ді́ло. По ви́димому, см. Пови́димому.
Внуши́тельно – значли́во, ува́жно. [Значли́во ди́виться, гово́рить. Мовчи́, стара́,— промо́вили ба́тько ува́жно].
• Говорить внуши́тельно (с ударением) – говори́ти з при́тиском.
• Внуши́тельный – значли́вий, показни́й, промо́вистий, імпоза́нтний. [Значли́ва поді́я. Показні́ націона́льні маніфеста́ції 1903 р. в Полта́ві (Єфр.). Промо́вистий факт (Крим.)].
Вырази́тельный – вимо́вний, промо́вистий [Факт ду́же промо́вистий], (особ. о глазах) вирази́стий.
• Вырази́тельно – ви́мо́вно, промо́висто, вирази́сто.
Значе́ние –
1) (смысл) значі́ння и зна́чення, розумі́ння. [Бра́ти слова́ в то́му розумі́нні, яке́ вклада́є в них а́втор (Єфр.). Сло́во «лаху́дра» ма́є перві́сне значі́ння: «обде́рта», «обі́дранка» (Крим.). Хіба́ суспі́льність у широ́кім розумі́нні того́ сло́ва… (Крим.)].
• В полном, прямом -нии слова – у ці́лім, у вла́снім розумі́нні сло́ва;
2) (важность значительность, вес) вага́, си́ла, значі́ння и зна́чення, зна́чність, ва́жність (-ности). [Це для ме́не не ма́є жа́дної ваги́ (никакого -ния) (Сл. Гр.). Спра́ва се вели́кої ваги́ (Грінч.). Ма́тимуть першоря́дне значі́ння (Н. Гром.)].
• Иметь -ние – ва́жити, ма́ти вагу́, си́лу.
• Иметь первостепенное -ние – ма́ти першоря́дне значі́ння (зна́чення), першоря́дну вагу́.
• Иметь большое -ние – ма́ти вели́ку, значну́ вагу́, ве́лико, бага́то ва́жити, (сов. зава́жити). [З и́нших о́глядів ве́лико ва́жать для нас пра́ці: Ів. Франка́ та Грінче́нка (Єфр.). Бага́то зава́жив той факт, що…(Крим.)].
• Возыметь -ние – зава́жити, набу́ти ваги́, здобу́ти вагу́.
• Иметь преобладающее -ние – ма́ти перева́жне значі́ння, переважа́ти.
• Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. – зава́жити бага́то, ма́ло у чо́му. [Ле́две чи мо́жна сподіва́тися, щоб ця спра́ва бага́то зава́жила тепе́р у на́шому житті́ (Н. Рада)].
• Не лишено -ния – не без ваги́.
• Придавать, -дать чему -ние – надава́ти, нада́ти ваги́ чому́, дава́ти, да́ти вагу́ чому́, вагу́ кла́сти, покла́сти на що.
• Не придавать -ния – не (на)дава́ти ваги́ чому́, не бага́то собі́ роби́ти з чо́го. [Вели́кої ваги́ цьо́му не надали́ (Крим.). Я не бага́то собі́ ро́блю з то́го смі́ху (Франко)].
• Придавать, придать мало -ния – легкова́жити, злегкова́жити що, ва́жити, зва́жити ле́гко чого́, що. [Не годи́лось так ле́гко ва́жити тіє́ї си́ли (Куліш). Він забува́в або легкова́жив те, що́ Шевче́нко каза́в про наро́д (Грінч.)].
• Не следует придавать большого -ния этому случаю – не слід надава́ти вели́кої ваги́ цьо́му ви́падкові (цій приго́ді).
• Приобретать, -бресть -ние – набува́ти, набу́ти ваги́, си́ли, ва́жности, забира́ти, забра́ти си́лу, узя́ти си́лу, увіхо́дити, увійти́ в зна́чність. [Таку́ си́лу забра́ли запоро́жці (Сторож.)].
• Имеющий -ние (важный) – ва́жний, важли́вий.
• Событие большого -ния – поді́я вели́кої ваги́.
Исключи́тельный – ви(й)нятко́вий, виїмко́вий, ви́ключний, виметни́й, (диал.) опрі́чний, (особенный) особли́вий. [Це трапля́лося рі́дко, при винятко́вих ви́падках (Н.-Лев.). В рідки́х, виїмко́вих хви́лях (Франко). Йому́ либо́нь тра́пились на сей раз які́сь ви́ключні вражі́ння (О. Пчілка). Що отсе́ за виметни́й таки́й і безща́сний факт! (Кон.). Се я сказа́в тобі́ по при́язні, як річ опрі́чну (Л. Укр.)].
• -ный закон – винятко́вий зако́н.
• -ные мероприятия – надзвича́йні за́ходи.
• -ные обстоятельства – ви́ключні (незвича́йні) обста́вини.
• -ное положение – надзвича́йне стано́вище; виїмко́вий, ви́ключний стан.
• -ное право – ви́ключне пра́во.
• -ный талант – винятко́вий, небуде́нний тала́нт.
• -ный случай – надзвича́йна приго́да, -ний ви́падок.
• -ный дурак – дурни́й як тре́ба, тума́н вісімна́дцятий.
Конто́рный, Конто́рский – конто́рський, бюро́вий. [Пригада́ла собі́ факт із пе́рших ти́жнів своє́ї бюрово́ї слу́жби (Франко)].
• -кие книги – конто́рські кни́ги.
Любопы́тный –
1) (интересующийся знать) ціка́вий. [Я́сний мі́сяць, нагля́дач ціка́вий (Л. Укр.). Хто́ се, хто́ се? – спита́єте ціка́ві дівча́та (Шевч.)].
• -ная женщина – ціка́ва жі́нка, Є́вина дочка́.
• Он очень -тен – він ду́же (до всьо́го) ціка́вий.
• Толпами валит -ный народ – ю́рмами люд біжи́ть (су́не) ціка́вий.
• -ные осаждали зал суда – ціка́ві обляга́ли судо́ву за́лю.
• Не в меру -ный – на́дто (через лад) ціка́вий.
• Бросать -ные взгляды – погляда́ти (позира́ти) ціка́вим о́ком;
2) (интересный) ціка́вий, інтере́сний. [Факт ціка́вий на́віть з естети́чного по́гляду (Єфр.). Він не знахо́див нічо́го ціка́вого (Крим.)].
• Случилось -ное происшествие – тра́пилася (ста́лася, зчини́лася) ціка́ва поді́я.
• Он очень -ный человек – з йо́го ду́же ціка́ва люди́на.
Напира́ть, напере́ть – напира́ти, напе́рти, натиска́ти, нати́сну́ти, наляга́ти, налягти́, (надавливать) нада́влювати, надави́ти, (о мног.) понапира́ти, понати́скувати и т. п. на ко́го, на що. [Із-за Дніпра́ напира́є дурни́й Самойло́вич (Шевч.). А би́ймо две́рі! напрі́мо скі́льки си́ли! (Куліш). Та не наляга́йте бо! не всто́ю! (Звин.)].
• Лёд -ра́ет на мост – кри́га напира́є (натиска́є, пре) на міст.
• Неприятель сильно -ра́л на нас – во́рог мі́цно напира́в (наляга́в) на нас.
• Он всё -ра́ет на этот факт – він все натиска́є (напира́є, на(по)ляга́є) на цей факт.
• Напё́ртый – напе́ртий, нати́снутий и нати́снений, нада́влений, понапи́раний, понати́скуваний, понада́влюваний.
-ться –
1) (стр. з.) напира́тися, бу́ти напи́раним, напе́ртим, понапи́раним и т. п.;
2) (наваливаться) напира́ти(ся), напе́рти(ся), нава́люватися, навали́тися, наляга́ти, налягти́, (о мног.) понапира́ти(ся) и т. п.;
3) (нажираться) напира́тися, напе́ртися, нажира́тися, наже́ртися, (о мног.) понапира́тися, понажира́тися.
I. Небыва́лый, прлг. –
1) (не бывший прежде) небува́лий. [Ще небува́лая поді́я (Київ)].
• -лый в чём – небува́лий у чо́му. [Небува́лий в істо́рії факт (Пр. Правда)].
• Как ни в чём -лый – на́че й (мов і) не було́ нічо́го, любе́нько, любі́сінько;
2) (необыкновенный) небува́лий, (о чувствах, характере и т. п. ещё) несві́тський, несві́тній; (неслыханный) нечу́ваний; (странный) химе́рний. [Серед фіоле́тових спо́лохів бли́скавки і небува́лого гра́ду (Країна Сліпих). Обра́за здава́лася їй тако́ю вели́кою, несві́тською, що… (Грінч.). Дізна́в він несві́тського одча́ю (Л. Укр.)];
3) (вымышленный) небува́лий, ви́гаданий;
4) (не бывший где, неопытный) небува́лий, що не був(а́в) у бува́льцях. [Люди́на з йо́го небува́ла (Бриж.)].
Непререка́емый – незапере́чний и (зап.) незаперечи́мий, безпере́чний; срв. Бесспо́рный. [Незаперечи́ма пра́вда (Франко). Це безпере́чна пра́вда, безпере́чний факт (Київ)].
Ничегонеде́лание – нічогонеро́блення, (бездельничание) неро́бство, байдикува́ння. [Соло́дке нічогонеро́блення (dolce far niente) (Крим.). Та хоч-би від чо́го це неро́бство зале́жало, але́ воно́ факт (Рада)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Факт – (лат.) факт, дійсний випадок (подія, явище), (обстоятельство) обставина, (действительность) дійсність, (наличие) наявність, (мн., ещё) відомості, дані:
• бесспорный, неопровержимый, непреложный факт – безперечний, неспростовний, незаперечний факт;
• оплата по факту получения – оплата після одержання, оплата по одержанні;
• основываться на фактах – спира́тися на фа́кти, вихо́дити з фа́ктів;
• по факту – за фактом; фактично;
ставить перед фактом – ставити перед фактом;
• установленный факт – установлений (доведений) факт;
• факт налицо (разг.) – от (ось) вам (тобі) факт;
• факт совершившийся – доко́наний факт;
• факт характерный – своєрі́дний факт.
[Він ретельно прочитав про крадіжку в кооперативі с. Кіндратівки, про боротьбу з самогоном по Кагарлицькому районі, про зразковий злучний пункт у містечку Радомишлі. Кожен рядок і цифру він порівнював до фактів свого села і дійшов кінець кінцем висновку, що в них загалом не гірше, ніж у людей (В.Підмогильний). — Розкажи мені щось, чого я не знаю, — сказала Розі без жодної причини. Я швидко підшукав у пам’яті цікавий факт: — Ну-у… Яєчка трутня й аргіопи тигрової вибухають під час спарювання (К.Манкович, перекл. Ґ.Сімсіона). Факти не перестають існувати від того, що ними нехтують (О.Гакслі). Факти не проникають у світ, де живуть наші вірування; вони їх не породжували і їх не нищать. Факти можуть викривати вірування, не послаблюючи їх (Марсель Пруст). Я ніколи не міг змиритися з фактом (С.Є.Лєц). Епітафія: «Спи спокійно, дорогий товаришу: факти не підтвердилися»]. Обговорення статті
Безотцовщина, разг. – (отсутствие отца в семье) безба́тьківство, (сиротство) сирі́тство, (сирота) сирота, (фольк.) сироти́на, (внебрачный, не имеющий отца, брошенный без призора) безба́тченко, безба́тько.
[Борис Харчук не лише вдало будує монологи-оповіді. Він уміє одним словом, ніби лазером, освітити цілі явища, знову-таки одну із важливих соціальних проблем. Мова йде про безбатьківство. У загальновживаній мові маємо слово безбатченко, а письменник, створюючи свою «безсирітську казку» «Світова верба» (мати має трьох дітей від різних чоловіків, стає п’яницею, дітей забирають у дитбудинок), знаходить для соціально значущих понять нові лексичні форми: сусіди називають хлопця-сироту безбатько. Ларисовичі — таку назву (за ім’ям матері) дають дітям-сиротам у дворі. Вони й кролики, і Дажбогові внуки. Безбатьківство — такого слова-поняття немає в словнику, а саме воно своїм збірним, узагальненим змістом здатне передати соціально-моральну біду нашого суспільства, наголосити на тому, що безбатьківство — не поодинокий факт, а поширене явище (С.Єрмоленко)]. Обговорення статті
Безумствовать – безу́мствувати, навісні́ти, шалі́ти, шалені́ти, божево́літи, дурі́ти.
[Добре дуріти, як приступає (Пр.). Угору стяг! Хай кат шаліє, Хай стисне ще, але на мить! Бо іскру ту святу, що тліє, Несила ворогу згасить (М.Старицький). — Мені дух забиває. Я скаженію, я навіснію од кохання, — сказала вона (І.Нечуй-Левицький). — Ти вбив його! — кричала вона цілком погаслим, ненавистю кипучим голосом. — Ти! Ти боявся, що не дістанеш землі, і вбив його. Беріть убивцю і вбийте його, інакше я його вб’ю! — шаліла, вказуючи за ним, що, зблідши не до пізнання, заховався зі здичілим поглядом за матір’ю і дихав тяжко, а його обличчя викривилося, мов у малої дитини, до плачу, а сам дрижав на цілім тілі, як у пропасниці (О.Кобилянська). Шалій,  шалій,  від  розпачу сп’янілий! Що  розпач  той?  Річ  марна  і  пуста! …Як  пізно  ми  серця  свої  спинили! …Як  роз’єднали  рано  ми  вуста! (Є.Плужник). Степан аж ніяк не поділяв її піднесення. Видовисько голої, безглуздої юрби було глибоко неприємне йому. І той факт, що Надійка теж приєднується до того смішного, безпутного натовпу, його прикро вражав. Він похмуро сказав: «З жиру це все». Левко дивився на людей вибачливіше: «Сидять по конторах, ну й дуріють» (В.Підмогильний). Вічні хвилі. І обрій, і небо, і дюни — Все, як було. Лиш поруч — не я і не ти. Що ж, що серце незряче безумствує юно — Розірвати залізний ланцюг самоти! Що ж, що в’ялі уста повторяють невпинно Неповторні й давно спопелілі слова… Хвилі — вічні, а та проминула, єдина, Й тільки юним похміллям шумить голова (Є.Маланюк). — Я ж тобі вже сказав, Санчо,— відповів Дон Кіхот,— буду наслідувати Амадіса, буду шаліти, скаженіти, навісніти взором завзятого Роланда, котрий, побачивши сліди коло джерела, здогадався, що то Анджеліка Прекрасна вчинила там мерзотний гріх з Медором, і з того відчаю збожеволів — вивертав з коренем дерева, каламутив воду в прозорих струмках, убивав пастухів, нищив отари, палив колиби, валяв будинки, заганяв табуни і витворяв тисячі інших нечуваних каверз, гідних возвеличення і увіковічення в письмі і в слові. Зрозуміла річ, я не думаю геть у всьому наслідувати Роланда (чи Орланда, чи Рольдана — його і так, і так називають) і відтворювати кап-у-кап всі його безумні вчинки, слова і мислі, а візьму з того саму лише квінтесенцію, те, що становить грунт і основу. Можливо, я задовольнюся наслідуванням одного тільки Амадіса, що без того буяння і бешкету, самими лише слізьми і чулістю зажив собі такої слави, як ніхто інший на світі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Бормотуха – шмурдяк, (чернила) чорнило, (рус.) бормотуха.
[Грузинські вина міг оцінити тільки такий гурман, як я. Публіка їх купувала рідко, надаючи перевагу «біоміцину» — білому міцному шмурдяку (Ю.Винничук). …байдужий і п’я­ний, виглядатимеш електричку до Ясиноватої, в юрбі помітиш знайому й метнешся назустріч по молодому льод­ку, даси норчака, тітки верескнуть, навприсядки заглядаючи під колеса — забур’яніє шлях, де святинею торгував і не зна­ходив смирення, де на телеграф­них стовпах при в’їзді до висілку шестеро яструбків пробує до зльоту крило, по м’якому жовтоцвітті безсмертника вистежує нори, де розвішана під стріхою кукурудза лиже стіну і шемрає сухим маковинням, де на кущах глоду від спідніх найжаркіших листків займаються ягоди і від благодатної тиші серце подо­рожньо сохне маківкою і шелестить насінинами самотніх видінь, де хазяйка надвечір торгувала бормотухою і відсварювалась від грузинів… (Є.Пашковський). Гумово-кухвайчане з’юрмисько не розійдеться, поки не буде продано останньої пляшки. За „бормотуху” гризтимуться, дубаситимуться, штурхатимуть одне одного в балтовисько, що мужики, що баби – однаково. Навіть недолітки. Потім втішені власники мутного зеленуватого пійла тихо порозлазяться по своїх темних „ізбах” і раюватимуть там, хто на скільки спромігся: одному вистачить на кілька розбуялих годин, — інший і на дві-три доби заляже. І на дві-три доби запанує над селом приголомшлива хмільна тиша (Олексій Ганзенко). Не сумнівайся в миті самоти, Відкоркувавши трохи зайву пляшку — Існують все ж по розуму брати І їх знайти у Всесвіті не важко. В гранчак зверх норми космосу лини Шмурдяк який хмільний чи оковиту, І враз нізвідки з’являться вони — Прибульці з загальмованого світу (Т.Чорновіл). Радянська система виховувала відчуття абсолютної безнадії. Але факт того, що в тебе нема майбутнього і нема що втрачати, породжує свободу. Ми були парадоксально вільними в ті часи. Зараз не так. Зараз прийшло відчуття зовсім іншої волі та свободи. Зараз кожен щось кроїть, коїть, якось заробляє. А тоді залишалась лише свобода зранку пити шмурдяк. Що насправді є теж чудово! (О.Подерев’янський)]. Обговорення статті
Ведь – адже, ж, же, адже ж, бо, отже, але, таж, та, авже́ж; еге́:
• а ведь недаром – а недаремно ж; таж недаремно, адже ж недарма.
[Адже́ ти ба́чила! Таж ти ба́чила! Та ти ж ба́чила! Авже́ж ти зна́єш про це! Еге ти прийде́ш до нас сього́дні вве́чері? Характе́рний спра́вді-бо факт (АС)]. Обговорення статті
Задрапировывать, задрапировать – задраповувати, задрапува́ти, (завесить) запинати, запну́ти, зап’я́сти що чим.
[— Я все вихваляв вам родинне життя, — сказав він, — але воно має і великі невигоди. Власне, одну, головну: надзвичайно важко терпіти коло себе одну й ту саму людину протягом довгого часу. Вона нам просто обридає. Вона починає нас дратувати! Серйозно! Ніякого кохання не вистачає, щоб задрапувати хиби і обмеженість істоти, з якою ви щохвилини стикаєтесь. Бо кожен по-своєму хибний і обмежений. Шкода, звичайно, але факт (В.Підмогильний)]. Обговорення статті
Интересный – цікавий, інтересний, захопливий, допитливий, зацікавлений:
• интересная познавательная информация, интересный факт – цікави́нка;
• интересный пример – цікавий приклад:
• она в интересном положении (разг.) – вона при надії, вона надію має; вона в поважному стані. Обговорення статті
Контора – (от нем., гол., франц.) контора, (франц.) бюро:
• банковская контора – банківська контора;
• жилищно-эксплуатационная контора – житлово-експлуатаційна контора;
• похоронная контора – похоронне бюро;
• шарашкина контора – (прост., пренебр., рус.) шарашчина контора.
[Микола й його товариші прийшли в контору, де сиділи директор та писарі (І.Нечуй-Левицький). Степан аж ніяк не поділяв її піднесення. Видовисько голої, безглуздої юрби було глибоко неприємне йому. І той факт, що Надійка теж приєднується до того смішного, безпутного натовпу, його прикро вражав. Він похмуро сказав: «З жиру це все». Левко дивився на людей вибачливіше: «Сидять по конторах, ну й дуріють» (В.Підмогильний). — Усе буде в акурат, не сумлівайтесь, бо діло йде — контора пише! — засміявся другий чолов’яга, вискочив на сани і вйокнув на коней (М.Стельмах). Невивітрені борщі устояного хліборобського житла перебив чад махорки і самогону, шибки зрешетили мухи й скаламутили патьоки матюків: контора колгоспна (В.Затуливітер). Тут вона має рацію, Ґенек, безперечно, був у партії, та й контора є конторою, як не назви — КГБ, СБУ, ФСБ (брати Капранови). За півроку, що проминули від приходу до влади Віктора Януковича та інспірованого ним парламентського перевороту, непримітна й не вельми публічна організація під назвою «Служба безпеки України» зробилася раптом чільним національним, а віднедавна й міжнародним ньюсмейкером. Щотижня ця фірма, чи як казали за совєтських часів — «контора» («Контора Глубокого Бурения» — так у народі розшифровували відому абревіатуру), енергійно нагадує нам, що вона, попри всі сподівання, усі «перестройки», демократизації та декаґебізації, таки існує й аж ніяк не б’є байдики за наші з вами сплачені до казни податкові гроші. Сьогодні ці браві хлопці не бавляться більше в «розсекречування архівів» та організацію «нікому непотрібних» виставок про УПА та Голодомор. Нарешті їм знову дозволено взятися за звичну справу: виловлювання ворогів держави, внутрішніх і зовнішніх (М.Рябчук). Що сумнівніша контора, то генеральніший директор]. Обговорення статті
Кубизм – (франц.) кубізм.
[Це була ганьба — зрозуміти, наскільки обмежені, недозрілі й малоцікаві ті форми, що їх він спроможний вигадати; витвори ж природи, незбагненно витончені й досконалі, не мали ліку. Він покінчив із кубізмом. Він пройшов його наскрізь (В.Вишневий, перекл. О.Гакслі). Це була досить груба робота в стилі синтетичного кубізму; картини, схожі га цю, легко можуть трапитися навіть у Мельбурні: товсті чорні лінії, недбалі смуги розпливчастих кольорів — таку недоречність можна побачити хіба що в Росії, але аж ніяк не на Ру-де-Ренн, 157 (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Я відчула, що весь наш час — обман, шарлатанство. Те, як люди говорять весь час про ташизм, кубізм і всілякі інші «ізми», кидаються довгими словами — великими брудними згустками слів і виразів. Просто щоб приховати той факт, що людина або вміє малювати, або не вміє (Ганна Яновська, перекл. Д.Фаулза)]. Обговорення статті
Лимита, уничиж. – ліміта́, (лимитчики) лімітники.
[Україномовний світ фактично залишається аналогом «третього світу» в межах одної країни — світу з низьким соціальним, економічним та культурним розвитком, світу кріпаків-колгоспників та низькокваліфікованих робітників у містах (двірників, сміттярів та інших чорноробів-«лімітників»); тимчасом як російськомовний світ є «першим світом» міської культури, освіти, бізнесу і, звичайно, державної бюрократії всіх рівнів (трибунна «україномовність» деяких державних достойників є здебільшого ритуальною, на зразок одягання смокінгів чи шотландських спідничок «колті»; ця ритуальність по-своєму ефективно містифікує загалом очевидний факт домінування російськомовних еліт в усіх ключових сферах життя; дивно, однак, що цю містифікацію приймають за чисту монету не лише рядові обивателі, а й освічені ліберали) (М.Рябчук)]. Обговорення статті
Мёд –
1) мед, (диал.) мід , (в детск. языке) ме́дя;
2) (напиток) мед, (зап. мід), медо́к:
• арбузный мёд – кавуно́вий мед, кавуно́вий бекме́з;
• банный мёд – відто́плюваний (вито́плюваний) мед;
• брушёный, запечатанный, печатанный мёд – ши́тий (заши́тий, скле́плений, заскле́плений, забрушо́ваний, забру́шений, запечатаний) мед;
• вашими [бы] устами да мёд пить – вашими [б] устами та мед пити (Пр.); якби ж то так було, як ви кажете;
• заправлять мёдом – медити;
• капля (частица) моего (вашего…) мёда есть в чём – крапля (краплина) мого (вашого…) меду є в чому;
• коли мёд, так и ложку – як мед, то й ложка (то й ложку) (Пр.); коли мед (як мед), то й ложкою (ложкою) (Пр.); тобі як мед, то зараз і ложка (Пр.);
• красный мёд – греча́ний мед;
• крупичатый, засахарившийся мёд – скрупні́лий (покру́плий, зцукрі́лий, зцукрува́тілий) мед, покру́пини;
• липовый, казанский мёд – ли́повий мед, ли́пець, липни́к, липняк;
• ложка дёгтя в бочке мёда – ложка дьогтю в бочці меду (Пр.);
• малиновый мёд – мали́новий мед, малинник;
• мёд вываренный из сладкого сока плодов – (сгущенный сок, искуственный мёд) бекме́з (бекмес);
• медовый месяц – медовий місяць;
• мёдом не корми кого – медом не годуй кого; меду не давай кому;
• на языке мёд, под языком лёд – на язиці мед (медок), а під язиком лід (льодок) (Пр.);
• не мёд – не мед; не з медом;
• носить мёд – медувати;
• отсутствие, недостаток мёда – брак (нестача) меду; безмеддя;
• падевой мёд – медо́ва падь;
• подрезной мёд – підсі́к, підріз;
• питаться мёдом и акридами – живитися акридами та диким медом;
• питейный, варёный, брожёный мёд – питни́й, гра́ний мед;
• содержащий мёд – медистий, медний, медяний, медяні ший;
• сотовый, цельный мёд – щільнико́вий мед;
• твоими б устами мёд пить – твоїми б уста́ми та мед пи́ти;
• центробежный, выпущенный, жидкий мёд – центрофуго́вий (спускни́й) мед, патока;
• ягодный мёд – я́гідний мед; (настоянный на ягодах, с кот. слита наливка) мусу́лес, мусу́лець, муселе́ць.
[Аби мед, а мухи налізуть (Пр.). Гризуться, як чорти за мед (Пр.). Ой нап’яли козаченьки Червоний намет, Та й п’ють вони горілочку, Ще й солодкий мед (Н.п.). Та й ми в ба́тька були́, мід-горі́вочку пили́ (Пісня). Журба́ в шинку́ мед-горі́лку поставце́м кружа́ла (Т.Шевченко). Ведмі́дь мед доста́є з де́рева, а його́ бджо́ли куса́ють (М.Вовчок). Гра́є, як стари́й питни́й мед (І.Нечуй-Левицький). Чо́рна му́шка, що в густи́й мід залі́зла (В.Стефаник). Забігали, заговорили блазні — одні щасливі, другі — вкрай нещасні. Стань збоку, подивляючи вертеп. Лише добудь вистави до кінця. Не мед, здається, навіть глядачеві? Усе — дарма. Довліє злоба дневі і дотлівають рампові сонця. Ти в межипросторі. І — посеред. Життя і смерть — оце і вся вистава. А німота заходить, ніби слава. Проте й вертепна слава — теж не мед (В.Стус). О, не взискуй гіркого меду слави! Той мед недобрий, від кусючих бджіл. Взискуй сказать поблідлими вустами хоч кілька людям необхідних слів. Взискуй прожить несуєтно і дзвінко. Взискуй терпіння витримати все. А справжня слава —  це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л.Костенко). Щойно ми народились, Нам вручили по ложці І сказали: в майбутнім Вас чека бочка з медом. Треба йти прямо-прямо Треба йти й не звертати, Й ви побачите бочку Й буде в бочці тій мед. Й от, здається, збулося — Ми по вуха в тій бочці, І було б все, як треба, Тільки в бочці — не мед. Неймовірно, але факт, мед — це відрижка комах, яка є напівперевареними виділеннями статевих органів рослин (Ю.Позаяк). У мене всередині — бджоли, пухнасті і теплі: Медують, із болю і солі витворюють Всесвіт. У мене всередині — сповнене відчаєм пекло, В якому безрото кричать недоношені весни (Ірина Шувалова). Вуж випав із машини і поповз велетенським слимаком до мерії. Зупинявся, відхекувався, протирав чоло хусточкою — хоч викручуй. Ця істота, наповнена мертвими бджолами своїх бажань, яким не судилося назбирати медку, не викликала жодного співчуття (О.Ульяненко). — Коли б то Бог дав, чоловіченьку, таке діло нам он як знадобиться! Тільки скажи мені, будь ласкав, що воно за острів, бо я його не тямлю. — Не ослячим язиком мед лизати,— одказав Санчо. — Слушного часу втямиш, жінко, усе, сама здивуєшся, як тебе васали вельможною величати будуть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вони допомагають сушити інжир, ліплять бублики, а потім варять їх у бекмесі у власних казанчиках (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Страшний кляп, медом помазаний (С.Є.Лєц). Всі бджоли прилітали з медом, а одна — така маленька і вредна — з дьогтем…]. Обговорення статті
Наличие – (фактов) наявність, (людей) присутність, (кассы) готівка:
• быть (оказаться, есть) в наличии – бути (є), (книжн.) бути (є) в наявності (бути (є) наявним); (тільки про людей) бути присутнім (є присутніми);
• в виду наличия кого – зважа́ючи (з о́гляду, з о́глядом) на прису́тність кого́;
• ввиду наличия чего-либо – зважаючи на те, що є що; (книжн.) зважаючи на наявність чого;
• в наличии – (о деньгах) на руках (під руками, за душею, готівкою);
• все в наличии – усі є, всі присутні, (ещё) на похваті, як на долоні;
• в случае наличия чего-либо – якщо (коли) є (буде) що; у разі, коли є (буде) що; (книжн.) за (при) наявності чого;
• наличие преступления – факт злочину;
• наличие трещины – наявність тріщини;
• при наличии свободных мест, должностей – якщо є (будуть) вільні місця, вільні посади;
• при наличии чего – якщо є що. Обговорення статті
Прихват – (действие) прихоплювання, прихоплення, схоплення, схоплювання, прихвачення, прихвачування, (последствие, ещё) прихват:
• прихват инструмента – (техн.) прихват (прихоплення) інструмента.
[Участь комуністів у прихватизації та дерибані всього, що можна прихопити факт очевидний і не підлягає особливим сумнівам. Але для наївних прихват і захват супроводжується «піснею» про захист прав… трудящих, пікетами про НАТО та боротьбою за здобуття нового статусу мові сусідньої країни, колишньої метрополії колоніальної України (Анатолій Авдєєв)]. Обговорення статті
Раскрепощенный – розкріпачений, (раскованный) розкутий.
[Треба відзначити, що в розкріпаченому розумі Гладишева й раніше виникало багато оригінальних наукових ідей. Кожен життєвий факт не поминав його уваги, а наштовхував на різноманітні думки. Побачить, скажімо, Кузьма на печі тарганів і міркує: а чи не можна їх, припустимо, зв’язати між собою і спрямувати в один бік? Це ж така сила вийде, що її з вигодою можна використати в сільському господарстві (М.Каменюк, перекл. В.Войновича)].
 Обговорення статті
Сталкиваться, столкнуться – зштовхуватися, зштовхнутися; стикатися, зіткнутися; (спихиваться) спихатися, зіпхнутися, спихнутися, стручуватися, струтити; зштовхуватися, зштовхнути, (диал.) зударятися; (встречаться) зустрічатися, зустрітися, зустрінутися; стрічатися, стріватися, стрітися, стрінутися; (случайно) здибуватися, здибатися; (сводиться) зводитися, звести, (мног.) позводити; (наталкиваться) натрапляти, натрапити:
• автомобили столкнулись – автомобілі зіткнулися;
• интересы сталкиваются, столкнулись – інтере́си стика́ються, зіткнулися;
• постоянно сталкиваться с чем – постійно стикатися з чим;
• сталкиваться с затруднениями – натрапляти на труднощі, поставати перед труднощами;
• сталкиваться, столкнуться с фактом – подибувати факт, натрапляти, натра́пити на факт;
• столкнуться с новым вопросом – постати перед новим питанням, натрапити на нове питання;
• технолог сталкивается с большим кругом задач – технологові доводиться розв’язувати велике коло завдань. Обговорення статті
Целиком – цілком, цілковито, повністю, абсолютно, зовсім, геть, всуціль, до краю, до останку, без останку, дощенту, [від початку] до кінця, всього; (всё вместе, ещё) [цілим] гамузом, на гурт:
• всё целиком – цілком (цілковито, геть) усе;
• отдать целиком – віддати цілком (повністю, гамузом, без поділу).
[Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку. Вона мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (М.Коцюбинський). Призначення мікробів — руйнувати органіку життя. І смішно дискутувати з мікробом або сідати з ним за “круглий стіл” (як радять наївні земляки). Мікроб, наприклад, очевидно за “великопростірні” держави (навіть не імперії), за універсальну “єдинонеподільність” (труп, наприклад, є — по певнім часі – цілковито єдино-неподільний, що і є ціллю мікробів) (Є.Маланюк). У нас у політиці теж повно привидів. Всуціль спіритичні сеанси минулого. Колись один привид ходив по Європі, тепер їх тут безліч вештається (Л.Костенко). Але в поезії своїй Стус, крім згадок про Аллу Горську, майже цілковито сам. Згадки про товаришів долі й недолі виняткові і винятково скупі. Поза ними єдина супутниця поета – самота: «Безгоміння – геть туге, мов бич, обклало простір»; «Ми нібито обернені свічада – єдиновласну душу світлимо». Самота — не тільки факт поетичного життя, це також його свідома програма: «Горе вірить тільки самоті»; і правило життєвої поведінки: «Не зближуйся. Бо відстань — іспит серця і феєричне мариво душі» (Ю.Шевельов). — Щодо любовного листа, скажи його так підписати: «Ваш до гробу Рицар Сумного Образу». І то нічого, що підпише за мене чиясь чужа рука, бо, скільки я пригадую, Дульсінея не вміє ні читати, ні писати і зроду не бачила ні почерку мого, ні жодного мого листа; зрештою, і кохання наше було цілком платонічне і не сягало понад сором’язливе переглядання (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Але лиха моя доля, що берегла мене, мабуть, для ще гірших напастей (якщо можна собі уявити щось гірше, ніж те, чого я вже зазнав), не відібрала ще тоді цілковито в мене розуму, я втратив його геть пізніше (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Деликатный – делікатний, (вежливый) ґречний, звичайний, увічливий, чемний, (хрупкий) тендітний:
• самым деликатным образом – якнайделікатніш (якнайделікатніше), якнайзвичайніш (якнайзвичайніше).
[— Література — це делікатна річ, — додав він переконано. — Руку треба мати, а то й не підступайся. Того й письменників мало, я думаю (В.Підмогильний). Кав’ярня влаштована так‚ що відразу всю не окинеш оком‚ її зала перегороджена арковими проймами на три частини (звідси‚ мабуть‚ і назва — «Троє поросят»)‚ і я обійшов усі‚ шукаючи знайомих‚ поки нарешті таки помітив мого любого друга Івана Маловічка‚ — його велика лиса голова світилася у мороці‚ як місяць-повня‚ і цей місяць цідив із чарочки горілку такими делікатними ковточками‚ наче то був риб’ячий жир. (В.Шкляр). — Можливо, це не найкраще місце для розмови, — проказав підполковник, — але, бачите, ми не хотіли вас турбувати повістками… — Ага, — засміявся Мількер, — не хотіли турбувати, щоб не викликати неприємні спогади? Які ж ви тепер делікатні стали! (Ю.Винничук). — Нехай буде й форелька,— погодився Дон Кіхот,— кілька штук форельок стане за одну форель, а мені байдуже, чи дадуть вісім разів по реалу, чи вісім реалів в одній монеті. А ще, може, та дрібна форелька й смачніша буде за форель — адже телятина делікатніша за воловину, а козенятина за козлину. Та нехай там уже що, тільки мерщій несіть, бо як живота не вгонобиш, то ані труду ніякого, ані зброї не підіймеш (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ґлорія Неш була високою білявою культурною дівчиною. На жаль, вона народилася років на десять (якнайбільше) після мене й не переставала нагадувати мені про це в якнайделікатніший спосіб: то вигукуючи «як вам щастить, Дороті, зберігати такий відтінок шкіри? Ви повинні будете згодом розповісти мені свої таємниці», то дивлячись на мене з виразом глибокого подиву, так ніби той факт, що я тримаюся на ногах у свої сорок п’ять років, був справжнім чудом (В.Шовкун, перекл. Ф.Саган). Що за делікатна смерть. Сказав усім присутнім: “Прощавайте!” — і тихо закрив за собою віко труни (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Констатировать – констатувати, (сов.) сконстатувати, (ещё) стверджувати, підтверджувати, відзначати, засвідчувати, встановлювати:
• констатировать факт – констатувати (засвідчити, встановити) факт.
[Прийшов лікар і сконстатував тяжке покалічення (І.Франко). Прикро, але доводиться констатувати, що на млин імперської пропаганди затято ллють воду українські телеканали, які стали головними провідниками інформаційної політики Кремля в Україні (С.Олійник). Отож доводилося констатувати, що він не загинув, не постраждав. Просто зник (В.Нестайко). Нані приголомшено констатувала руйнування примарних світів (Л.Дашвар). «ПІСЛЯ» настає одразу. Воно — нове. До нього треба звикати, примірювати, мов нову сукню, дослухатися і констатувати: біль зник! (І.Роздобудько). На превеликий жаль, мушу нині констатувати малоприємний факт, що цього разу вийшло так само, як і минулого… (Макс Кідрук). Мені, як науковцю, було приємно констатувати, що наукової літератури тут було найбільше: праці з механіки, балістики, гідрографії, метеорології, географії, зоології, а також з інших природничих наук… (І.Базилянська перекл. Ж.Верна). Здається, ми потрапили до якогось вантажного трюму, хоча через темряву можна було констатувати лише цей факт, і не більше (В.Горбатько перекл. Ренсома Ріґза). Форд Префект ніяк не міг збагнути, чому люди мають звичку постійно констатувати очевидне. Наприклад, «сьогодні чудовий день!» або ж «як ти підріс!», чи «люба, ти впала в колодязь, як ся маєш?» (О.Антономов, перекл. А.Дуґласа). — Змушений констатувати — половина складу нинішнього кабміну — ні на що не здатні пройдисвіти. — А друга половина? — А друга половина — на все здатні пройдисвіти]. Обговорення статті
Верующий – вірний, боговірний, віробожний, побожний; вірянин, вірник:
• верующий истинно – правовірний;
• верующий ложно – кривовірний;
• верующие УАПЦ – віряни (вірні) УАПЦ;
• верующий человек – вірянин;
• глубоко верующий – ревний (палкий) вірянин, глибоко побожний, глибокої (твердої) віри; (уже) ревний католик (протестант тощо).
[— Авжеж, люди вони віробожні… (О.Кобець). Факт, який визнають навіть недобризичливці Мазепи, — він був людиною глибоко побожною (Т.Таїрова-Яковлєва). Так чи інакше, і ті, й інші були породженням Жовтневого перевороту, творцями нової релігії зі своїми божками, «святими» і «мощами». Власне, «канонізація» вождів та будівництво мавзолею для мумії відбудеться трішки пізніше, а поки що вірні складали криваві жертви на вівтар революції (Леонід Логвиненко). Дедалі менше вірників відвідувало недільні служби, щоденні молитви, місіонерські чаювання і навіть вечері та збори (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Господиня дуже тепло привітала мене, і я зізнаюся, що мені було приємно перебувати під дахом вірниці моєї церкви (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Чи вірую я? Це одному Богові відомо (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ФАКТ, устано́вленный факт дове́дений факт;
опла́та по факту получе́ния коротк. опла́та пі́сля́ оде́ржання.
МЕ́НЕЕ фраз. не так [менее серьёзно не так серйозно];
тем не менее ще фраз. таки́ [я таки́ скажу́], а проте́... таки́ [а ты тем не менее молчи́ а проте́ ти таки́ мовчи́], та... все одно́ [тем не менее он зашёл та він все одно́ зайшо́в], а от же [тем не менее, засну́л а от же, засну́в], вставн. позати́м, по́при це все;
и тем не менее і таки́ [и тем не менее я сел і я таки́ сів];
но тем не менее та все́ таки́, а втім одна́к [но тем не менее я вы́играл та я все таки́ ви́грав, а втім одна́к я ви́грав], фраз. таки [я таки скажу];
тем не менее – факт! (коли важко повірити) але́ ж ма́єш!
НЕОБЪЯСНИ́М фраз. го́ді поясни́ти [факт необъясним факт го́ді поясни́ти, э́то необъяснимо це го́ді поясни́ти
ОСТАВА́ТЬСЯ фраз. ма́ти [что мне остава́лось де́лать що я мав робити], ба. позостава́тися, похідн. і да́лі [я остаю́сь ли́дером я і да́лі лі́дер];
остава́ться без измене́ний не зазнава́ти змін;
остава́ться без ног ПЕРЕН. ніг не чу́ти;
остава́ться без после́дствий не ма́ти на́слідків;
остава́ться в живы́х вижива́ти, пережива́ти;
остава́ться в неве́дении относи́тельно чего нічо́го не зна́ти про що;
остава́ться ве́рным себе́ не схо́дити зі своє́ї доро́ги;
остава́ться мёртвой бу́квой лиша́тися на папе́рі;
остава́ться при своём мнении /остава́ться при осо́бом мне́нии/ стоя́ти й да́лі на своє́му, трима́тися й да́лі сво́го́;
остава́ться при свои́х интере́сах не зазнава́ти втрат;
остава́ться сами́м собо́й не міня́ти своє́ї нату́ри;
остаётся фраз. (павза) [факт остаётся фа́ктом факт фа́ктом];
остаётся загадкой (в кінці мови) хто ж то зна́є? [почему́ я – остаётся загадкой чому́ я – хто ж то зна́є?];
ничего́ не остаётся нема́ і́ншої ра́ди;
ничего́ не оста́лось не мав бі́льше чого роби́ти, не мав іншої ради;
ничего́ не оста́лось, кро́ме как не було́ і́ншої ра́ди, як;
то́лько и остаётся одна́ ра́да;
был и остаётся /был и оста́нется/ був і є /бу́де/;
оставшийся зали́шаний, прибл. зали́шений, поки́нутий, (хто) зали́ше́нець, оста́нець, стил. перероб. і да́лі [оставшийся в си́ле і да́лі чи́нний], прикм. залишко́вий, оказ. ві́чний [оставшийся в дурака́х ві́чний ду́рень];
оставшийся без измене́ний не змі́нюваний, незмі́нний;
оставшийся в накла́де за́вжди з про́грашем;
оставшийся в неве́дении і да́лі без жо́дної га́дки;
оставшийся ве́рным себе́ не зрадли́вий, і да́лі на стари́х пози́ціях;
оставшийся на ме́сте і да́лі на мі́сці;
оставшийся под вопро́сом і да́лі нерозв’я́заний /під су́мнівом/;
оставшийся при своём мне́нии /остава́вшийся при своём мне́нии/ упе́ртий на своє́му;
ОСТА́ТЬСЯ остаться без ног ПЕРЕН. відбі́гати но́ги;
остаться безнака́занным ви́йти сухи́м з води́, омину́ти /уни́кнути/ ка́ри /пока́рання/;
остаться без отве́та /остаться без после́дствий/ пови́снути в пові́трі;
остаться в де́вах /остаться в девках/ лиши́тися ді́вкою, фольк. на ви́садки зіста́тися;
остаться в дурака́х поши́тися в ду́рні;
остаться вне по́ля зре́ния лиши́тися за ка́дром;
остаться в одно́й руба́шке лиши́тися ма́йже го́лим;
остаться в па́мяти пото́мства лиши́ти по собі́ слід;
остаться до́лжным /остаться в долгу́/ завини́ти /заборгува́ти/ кому;
остаться наве́ки фраз. завікува́ти;
остаться на высоте́ положе́ния суч. утри́мати пла́нку;
остаться незаме́ченным ковзну́ти повз ува́гу;
остаться не у дел опини́тися за борто́м;
остаться ни с чем /остаться с но́сом, остаться на боба́х, остаться при пи́ковом интере́се/ гарбуза́ /ду́лю з ма́ком/ з’ї́сти, діста́ти о́близня, вхопи́ти ши́лом па́токи, відійти́ з но́сом, ви́пустити ра́ка з ро́та;
остаться у разби́того коры́та лиши́тися з но́сом;
остаться чи́стым ви́йти сухи́м з во́ди;
не остаться в долгу́ /не остаться до́лжным/ віддя́чити;
не остаться в восто́рге не ви́явити захо́плення;
не остаться незаме́ченным не втекти́ о́ка;
следа́ не останется /следа́ не осталось/ слі́ду не ста́не /ста́ло/;
осталось одно́ воспомина́ние сама́ зга́дка лиши́лася;
не осталось и следа́ і слі́ду /знаку́/ нема́ /не ста́ло/;
оста́вшийся позоста́лий, зали́шений, залишко́вий, присл. тепе́р (уже) [оста́вшийся без руба́шки тепе́р уже́ го́лий як бу́бон];
оста́вшийся без кро́ва тепе́р бездо́мний;
оста́вшийся в дурака́х поши́тий у ду́рні, зали́шений ду́рнем;
оста́вшийся в живы́х пережи́вець, вижива́ха;
оста́вшийся мёртвой бу́квой живи́й лише́ на папе́рі;
оста́вшийся на боба́х /оста́вшийся с но́сом, оста́вшийся у разби́того коры́та, оста́вшийся при пи́ковом интере́се/ зали́шений ні з чим, стил. перероб. з’ї́вши о́близня;
оста́вшийся сами́м собо́й і да́лі, яки́й був; стил. перероб. не зміни́вши своє́ї нату́ри.
ОЦЕНИ́ТЬ ще поцінува́ти, галиц. заціни́ти, (кого) скла́сти ціну́ кому;
как оценить э́тот факт /собы́тие/? і що сказа́ти на це?.
ПРИ 1. фраз. не без [при деньга́х не без гро́шей]; 2. пі́сля [при пе́рвых слова́х пі́сля пе́рших слів]; 3. вимагає переробки [при чте́нии чита́ючи, чита́вши]; 4. по́при [при всей ро́скоши по́при всю ро́зкіш];
при всём том /при всём э́том/ по́при те /це/ все; 5. фраз. у ра́зі [при обнаруже́нии /при возникно́вении тощо/ у разі ви́явлення /ви́никнення тощо/;
при необходи́мости у разі потре́би]; 6. коли́ [при паде́нии коли па́дає;
при пораже́нии коли́ пошко́джено;
при перерабо́тке чего коли переробля́ють що]; 6. на [при взлёте на зле́ті;
при упомина́нии /при мы́сли/ о на зга́дку /ду́мку/ про;
при ме́сячном све́те на мі́сячному сві́тлі, укр. до мі́сяця]; 7. від [при сжа́тии від сти́ску;
при мысли від ду́мки];
при всей чьей бе́дности /при всей ску́пости, при всей дарови́тости тощо/, ще хай яки́й хто бі́дний /скупи́й, обдаро́ваний тощо/ [при всей её́ бе́дности хай яка́ вона́ бі́дна];
при всём чьём жела́нии /при всём уваже́нии/ хай як хто бажа́є /поважа́є/;
при всём честно́м наро́де привселю́дно, букв. при всій че́сній грома́ді;
при пе́рвом появле́нии чего стил. відповідн. що́йно з’я́виться /з’яви́лось/ що;
при про́чих ра́вних усло́виях фі. коли́ всі показники́ рі́вні;
при про́чих ра́вных побут. коли́ все і́нше одна́кове, книжн. коли́ і́нші я́кості одна́кові;
при све́те ме́сяца /при све́те пло́шки/ (читати) до мі́сяця /каганця́/;
при со́лнечном све́те за со́нця;
при том фраз. та ще й [пре́мия при том нема́лая пре́мія та ще й немала́], а ще й те;
при том, что тоді́, коли́ /як/ [при том, что э́то факт тоді, коли це факт], живомовн. і це, що [при том, что я не пью і це, що я не п’ю];
но при э́том але́ тоді́ [но при э́том встань але тоді встань];
РЕА́ЛИЯ ще факт;
РЕА́ЛЬНЫЙ укр. правде́шній, ді́йсний, не уя́вний, фраз. живи́й [реальный факт исто́рии жарт. факт істо́рії].
ТЕРПЕ́ТЬ ще витри́мувати, зно́сити, допуска́ти, толерува́ти, мири́тися з чим, фраз. прийма́ти як факт що, (від кого) зазнава́ти обра́з /кри́вди/;
терпе́ть что образ. пи́ти з ча́ри чого [терпе́ть му́ки пи́ти з ча́ри стражда́нь];
терпе́ть банкро́тство банкрутува́ти;
терпе́ть бе́дствие терпі́ти біду́, спізнава́ти лиху́ годи́ну, зазнава́ти тяжко́ї скру́ти;
терпе́ть го́ре / терпе́ть лише́ния/ укр. поневіря́тися;
терпе́ть крах леті́ти у прі́рву;
терпе́ть невзго́ды тягну́ти біду́;
терпе́ть неуда́чи горі́ти, бу́ти під коне́м;
терпе́ть нужду́ би́тися із зли́днями /з нуждо́ю/;
терпе́ть угрызе́ния со́вести карта́тися се́рцем;
не терпе́ть кого (на дух) не перено́сити, не виде́ржувати, ди́хати чо́ртом /я́дом/ на кого;
не могу́ терпе́ть душа́ не виде́ржує;
он те́рпит материа́льные лише́ния його́ обсі́ли зли́дні;
терпящий, що /мн. хто/ те́рпить тощо, зда́тний /гото́вий/ ви́терпіти, зви́клий терпі́ти, терпели́вець, прикм. терпля́чий, терпели́вий, толера́нтний до чого;
терпящий банкро́тство банкрут;
терпящий бе́дствие заско́чений /захо́плений/ лихо́ю годи́ною /ава́рією, неща́стям/, стил. перероб. зазнаючи́ ава́рії;
терпящий лише́ния обтя́жений зли́годнями;
терпящий неуда́чу /терпящий крах/ прова́льний;
терпящий пораже́ние незда́тний уни́кнути пора́зки;
терпящий убы́тки обтя́жений зби́тками, зазнавши зби́тків;
не терпящий возраже́ний (тон) безапеляці́йний, нача́льницький, наказо́вий;
не терпящий отлага́тельства нега́йний, невідкла́дний, нага́льний, образ. пи́льний до зарі́зу;
терпи́мый витри́муваний, зно́шуваний, толеро́ваний, прикм. від ТЕРПИМЫЙ;
терпе́вший ОКРЕМА УВАГА;
до́лго терпе́вший довготерпели́вий;
ПЕРЕТЕРПЕ́ТЬ (біду) перетрива́ти;
перетерпе́вший поет. довготерпели́вий, ОКРЕМА УВАГА;
ПОТЕРПЕ́ТЬ (від бурі тощо) зазна́ти шко́ди;
потерпе́вший ава́рию зазна́ти ава́рії, розби́тися;
потерпе́вший бе́дствие ще доско́чити ли́ха;
потерпе́вший крах сі́сти на лід;
потерпе́вший круше́ние (про літак) розби́тися, (про судно) зазна́ти ава́рії (потро́щення) на мо́рі, потрощи́тися;
потерпе́вший неуда́чу /потерпе́вший крах/ зазна́ти невда́чі, згорі́ти, образ. полеті́ти у прі́рву, злама́ти /спали́ти /обпали́ти/ кри́ла, фаміл. облиза́ти макого́на, спійма́ти о́близня, зломи́ти карк, вхопи́ти ши́лом па́токи /ме́ду/, сі́сти ма́ком /на мілину́/, ду́лю з ма́ком з’ї́сти, поломи́ти зу́би, забут. вхопи́ти як соба́ка обме́тиці, (про плян) розби́тися на дрізки́;
потерпе́вший разгро́м прибл. фраз. знайти́ моги́лу;
потерпе́вший потерпі́лий, скри́вджений, потерпі́лець, ОКРЕМА УВАГА;
потерпе́вший круше́ние /потерпе́вший ава́рию/ що зазна́в ава́рії, потерпі́лий від ава́рії, (про судно) потерпі́лий від ава́рії на мо́рі, ро́збиток;
потерпе́вший неуда́чу / потерпе́вший фиа́ско/ невда́лий, погорі́лий, стил. перероб. зазна́вши невда́чі;
потерпе́вший от землетрясе́ния пони́щений землетру́сом, потерпі́лий від землетру́су;
потерпе́вший от наводне́ния потерпі́лий від по́воді, поводя́нин;
потерпе́вший пораже́ние перемо́жений, розгро́млений;
потерпе́вшая сторона́ скри́вджена сторона́.
Я́ВОЧНЫЙ, явочным поря́дком ще як доко́наний факт, без до́зволу, без са́нкції згори́, на вла́сну ру́ку, ніко́го не спита́вши.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Факт – факт, -ту.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Последний – останній; (окончательный) – остаточний. Последнее обстоятельство, факт, явление и т. п. – ця обставина, цей факт, це явище тощо. Срок последнего платежа – термін остаточної виплати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Факт
• Факт налицо (разг.) – от (ось) вам (тобі) факт.
Наличие
• Быть, оказаться в наличии – бути; (книжн.) бути в наявності (бути наявним); (тільки про людей) бути присутнім.
• Ввиду наличия [чего-либо] – зважаючи на те, що є [що]; (книжн.) зважаючи на наявність [чого].
• В случае наличия чего-либо – якщо (коли) є (буде) що; у разі, коли є (буде) що; (книжн.) за (при) наявності чого.
• Наличие преступления – факт злочину.
• При наличии свободных мест, должностей – якщо є (будуть) вільні місця, вільні посади.
Предварять
• Один факт предваряет другой – один факт передує іншому.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

факт факт,-ту, поді́я,-ді́ї

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зафактува́ти, -ту́ю – представить как факт, как доказанное фактами.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Факт – факт (-ту); ф. совершившийся – доко́наний факт; ф. установленный – дове́дений факт; ф. характерный – своєрі́дний факт; основываться на фактах – спира́тися на фа́кти, вихо́дити з фа́ктів.
Обстоятельство – обста́вина; (чаще во мн. числе) – обста́вини, річ (-речі), факт (-у); -ва дела – обста́вини спра́ви, фа́кти спра́ви, нале́жне до спра́ви; о. побочное – побі́чна річ, побі́чність (-ности); -ва привходящие – побі́чні обста́вини; -ва случайные – випа́док (-дку), випадко́ва річ; -ва, сопровождающие дело – супрові́дні в спра́ві обста́вини; -ва стесненные – скрутні́ обста́вини, скру́та; -ва уличающие – дока́зні обста́вини, виявні́ обста́вини; быть в стесненных -вах – у скру́ті бу́ти; вникать в -ва (дела) – зважа́ти на обста́вини; изложить все -ва дела – пода́ти всі фа́кти спра́ви; не случайным является и то -во – не випадко́ве (не випадко́ва річ) і те…; обнаруживаются новые -ва – виявляються нові́ фа́кти; по личным (домашним, независящим, непредвиденным) -вам – з особистих (з ха́тніх, з незале́жних, з непередба́чених) обста́вин (причин), че́рез особисті (ха́тні, незале́жні, непередба́чені) обста́вини (причини); поправить -ва – полі́пшити спра́ви; последнее -во указывает – це пока́зує, ця обста́вина пока́зує; препятствует одно -во – одна́ (така́) річ стої́ть на зава́ді (на перешко́ді); при благоприятных -вах, при благоприятном стечении о-в – за сприятливих обста́вин, за сприятливими обста́винами; при разных -вах – в рі́зних обста́винах, за рі́зними обставина́ми; применяться к -вам – пристосо́вуватися до обста́вин; сообразно -вам, смотря по -вам – відпові́дно до обста́вин, як до обста́вин, зважа́ючи на обста́вини; сообразоваться с -вами – зважа́ти на обста́вини; существенные -ва дела – посу́тнє в спра́ві; упомянуть некоторые -ва дела – згада́ти де́що (де́які фа́кти) із спра́ви.
Особенно (в особенности) – особливо, на́дто, найбі́льше; о. благоприятный (факт) – на́дто сприятливий; не -но давно – нещодавно́, не ду́же давно́.
Сталкиваться, столкнуться – стика́тися, зіткну́тися; -ться с фактом – подибувати факт, натрапляти, натра́пити на факт; интересы -ются – інтере́си стика́ються.
Устанавливать, установить –
1) (вводить) – установляти, установити, запрова́джувати, запрова́дити, заво́дити, заве́сти у. порядок, запрова́джувати лад;
2) (определять) – визнача́ти, визначити; у. срок – визнача́ти речене́ць (час); визнача́ти те́рмін; у. цену – визнача́ти ціну́;
3) (точно, достоверно доказать) – дово́дити, довести; у. факт – довести факт;
4) (в техн. значении) – ста́вити, поста́вити, установляти, устано́влювати, установити; у. двигатель – ста́вити руші́й.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

факт, -ту; фа́кти, -тів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зафактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з’явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце.
Факт, -ту, м. Фактъ. Показуємо.... на сей сумний факт, усякому у нас звісний. О. 1861. XI. 102. Давно то було, але то факт. Гн. ІІ. 121.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Неоднострі́йний, -а, -е. Разрозненный. Самий факт служби у місті... плодить неоднострійний елемент у селі. Ніков.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

держа́виця, держа́виць; ч. держа́вець
1. володарка, яка має права монархині. [Звичайно, вже сам факт викрадення тіла (а саме так розцінювала місцева православна громада вчинки Анни-Алоїзи) міг спровокувати насильство доведений до відчаю постійними утисками своєї державиці люд Острога. (risu.org.ua, 10.10.2003). Вона не така, як більшість державиць і принцес крови. (Марсель Пруст « У затінку дівчат-квіток», пер. Анатоль Перепадя). Владарка єсть ти тут, державиця єдина, і гине під твоїм диханням вся країна. (Борис Грінченко «Темрява», 1892).]
2. велика землевласниця. [Серед заповітів мешканців цього Прилуцького полку відзначимо тестаменти Пантелеймона Радича <…>, Меланії, удови Тимофія Радича, мешканки і державиці с. Гирявки (1730 р. <…>). (uk.rodovid.org). Відомо, що після смерті Сокири Остерщиною заволоділи Олельковичі та Звягільські, а Марина стала його державицею з ласки троюрідного брата тільки у 1481 році. (uk.rodovid.org).]
3. очільниця держави; державна діячка. [Президентка Литви Даля Грибаускайте є взірцевою державицею сучасности. (Ганна Дидик-Меуш, 2021).]
див.: дикта́торка, помі́щиця
Вільний тлумачний словник, 2018.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) 
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) 
комуні́стка, комуні́сток; ч. комуні́ст
1. членкиня комуністичної партії. [<…> новоявлена комуністка Оксана Калетник <…>. (Високий замок, 2012). Корів нагодували і подоїли своєчасно, але комуністка не залишила без уваги цей факт. (Радянська Волинь, №20, 1971). <…> дуже зрадів, що її спіткала така смертна для комуністки доля. (Володимир Сосюра «Третя рота», 1959). Вони не були комуністками, не були салдатами революції. (Сергій Пилипенко «Тисячі в одиницях», 1922).]
2. прихильниця комунізму. [Пані Рузвельт – перша комуністка в «Білому Домі». (Українські щоденні вісті, 20.07.1941, №13). ...Словом, я безпартійна комуністка. (Микола Хвильовий «Заулок», 1923).]
// ана́рхо-комуні́стка – прихильниця анархо-комунізму. [Ольга Іллівна Таратута — українська анархо-комуністка. (artsandculture.google.com).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 372 – розм.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 255.
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич).
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
кур’є́рка, кур’є́рок; ч. кур’є́р
1. наймана працівниця, яка доставляє повідомлення, листи, іншу кореспонденцію, а також замовлені товари. [Хочете стати кур’єркою? Спершу мушу поставити вам кілька запитань. (Фере-Флері Крістін «Дівчина, яка читала в метро», 2020). <…> пише студент Київського університету Василь Симоненко до кур’єрки «Черкаської правди» Людмили Півторадні. (gazeta.ua, 03.01.2020). Тоді доля її господині – кур’єрка при якійсь паршивенькій фірмі. (Олександра Пилипенко «Незбагненні», 2011). <…> поштарки та кур’єрки отримували 64,9%, тобто на третину менше від зарплати чоловіків. (nizhyn.in.ua).] 2. співробітниця установи, яка розносить ділові папери та ін. [Вчора в Ботанічному саду до мене призналась О., що була кур’єркою в спілці письменників. (Аркадій Любченко «Щоденник», 1942). Кур’єрка від заводоуправи принесла редакторові зведення : програму кінних сівалок виконали дотерміново <…>. (Олександр Мар’ямов «Аеродроми і порти», 1931).]
3. службовиця для виконання термінових доручень, для доставки секретної, дипломатичної пошти. [Раніше Катерина нераз сповняла функцію кур’єрки від Дубового до Головного Проводу в Галичині. (Марія Савчин «Тисяча доріг», 1995). До якого провалля негідности скотився був Роман Барановський, ставши на службу ворожій поліції, свідчить виявлений під час процесу факт, що він запропонував був поліції організувати спіймання Коссака з допомогою кур’єрки ОУН Марусі Федусевич. (Петро Мірчук «Нарис історії ОУН. Перший том 1920-1939», 1968). Не повернула із поїздки кур’єрка Чорна. (Михайло Заєць «Мої спомини з життя командира УПА», 1951).]
див.: розві́зниця
носі́йка, носі́йок; ч. носі́й
1. та, хто щось носить, має на собі. [<…> носійка черепів, одержима жадобою влади, присмеркова, непереможна войовниця <…>. (Всесвіт, 1994, №3-4). Носійка «келеха магів» переступила сьогодні твій поріг <…>. (Наталена Королева «Quid est veritas?», 1961).]
// носі́йка о́дягу – та, хто одягнена в щось. [Завдання ліфчика – посилати в телефон інформацію про серцевий ритм, рівень гормонів та загальний стан нервової системи його носійки. (Україна молода, 2014). Першою носійкою «сексуальної сукні» була Наталя. (Лариса Денисенко «Нова стара баба»: збірка, 2012).]
2. перен. та, хто наділена, володіє чимось, є його виразницею. [<…> а також про розмивання меж індивідуально-авторського і колективного (але ґендерно маркованого) «міфічного» простору та сприйняття мисткинь як «носійок таємничого знання». (Наталя Ісаєва «Ґендерна диференціація літературного канону: китайська жіноча проза»: дисертація, К., 2017). <…> всі розуміли, що з носійками магічних здібностей краще не заїдатися. (Оксана Форостина «Duty free», 2011). ).]
// носі́йка мо́ви – рідномовиця. [На Андаманських островах в Індії померла остання носійка мови. (Україна молода, 2010). Натомість не викликав особливого інтересу і не стимулював записів факт збереження активного знання корнської мови її останньою носійкою Д. Пентрет (у XVIII ст. в Англії). (Орест Ткаченко «Українська мова і мовне життя світу», 2004).]
3. розповсюджувачка інфекції. – Для Джонні Клейтона всі вони були однакові: прагнучі сексу носійки хвороб. (Стівен Кінг «11/22/63», пер. Олександр Красюк, 2012).
див.: носі́я, рідномо́виця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – рідко.
Словник української мови: в 11 томах, Том 5, 1974, с. 446 – рідко, 1 знач.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
прес-секрета́рка, прес-секрета́рок; ч. прес-секрета́р
речниця офіційної особи, що відповідає за зв’язок із засобами масової інформації. [Трохи пізніше прес-секретарка Яценюка Ольга Лаппо підтвердила факт нагороди <…> (Світ, 2017, №95). Оскаженілі жовті таблоїди того часу повідомляли, що він одружився із якоюсь своєю прес-секретаркою, відправивши дружину «на лікування» у зв’язку з «глибокою душевною травмою» після смерті доньки. (Ірен Роздобудько «Ґудзик-2. Десять років по тому», 2014). Таумі підкликала свою прес-секретарку Ніколь. (Володимир Лис «Іван і Чорна Пантера», 2012). Тут тобі і синхрон прес-секретарки Януковича Ганни Стеців-Герман, яка вишуканою українською з характерним «діяспорським» акцентом гне «лінію партії». (Високий замок, 2006). – Зараз починаємо, – гучно проказала прес-секретарка, і, після нетривалої метушні, газетярі, телевізійники та інший інформаційний люд потягнувся до зали. (Олексій Кацай «Пекло»,1999).]
див.: ре́чниця
прихи́льниця, прихи́льниць; ч. прихи́льник
1. та, хто стоїть на чиємусь боці; та, хто поділяє чиїсь погляди, дотримується якогось учення. [<…> другий лишив собі, аби жити там в мирі та злагоді з донькою одного з них, Флоріною де Діос Каргамантос, видатною виконавицею Моцарта, поліглоткою і прихильницею Ґарібальді, найвродливішою і найталановитішою жінкою, яка жила коли-небудь в нашому місті – моєю матір’ю. (Габріель Гарсія Маркес «Записник з моїми сумними курвами», пер. Галина Грабовська, 2005). Президент академії, архітект Феллерер, сам приходив до робітні, оглядав її твори і висловив пропозицію посісти катедру мистецького емалю на місце дотеперішньої професорки, яка була прихильницею Гітлера. (Сучасність, 1965).Коли ж одна з прихильниць Месії нишком хоче поділитися з нею звісткою про воскресения Месії, одночасно благаючи говорити тихо, щоб не почув хтось і не доніс – Міріам картає її за боягузтво <…> (Роман Задеснянський «Творчість Лесі Українки», Мюнхен, 1965). Князівна Анна-Аллоїза Острозька, палка прихильниця католицтва, перевдягла його в жіночу сукню і вивезла з собою до Острога <…> (Зінаїда Тулуб «Людолови. Том 1», 1935).]
2. та, хто схвалює, обстоює щось, позитивно ставиться до когось або чогось. [Чоловік – дружині, прихильниці здорового способу життя <…> (Високий замок, 2004). Думка про необхідність трудової діяльності як засіб досягнення рівноправності знаходила все більше прихильниць серед жінок. (Людмила Смоляр «Минуле заради майбутнього», Харків, Одеса, 1998). Багато, більше ніж я знав і сподівався, прихильників і прихильниць моєї творчости. (Сучасність, Мюнхен, 1965). Його жінка, білорусинка, була теж прихильниця совєтського ладу. (Федір Одрач «На непевному ґрунті», 1962). Кость лиш придбав прихильницю в особі Люби. (Олена Пчілка «Товаришки», 1887).]
3. пристрасна шанувальниця, любителька когось або чогось. [Сильна жінка Ляля Фонарьова: «Прихильниці Славка Вакарчука просять його мене покинути <…>» (Високий замок, 2003). Наскільки вона захоплювала людей як людина й акторка, свідчить факт, що одна з її прихильниць, українка-киянка, яка мешкала в Індії в Бомбеї, щороку приїздила до Києва відвідати український театр і побачити гру Любови Ліницької. (Сучасність, Мюнхен, 1969). Та й моїй дружині не дуже подобається життя на природі, вона – прихильниця готелів. (Всесвіт, 1965, №11).]
див.: адора́торка, адміра́торка, обо́жнювачка, прибі́чниця, послідо́вниця, шанува́льниця
Словник української мови: в 11 томах, Том 8, 1977, с. 82.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
революціоне́рка, революціоне́рок; ч. революціоне́р
1. переконана діячка, активна учасниця революції. [<…> 8 березня – дата, пов’язана з полум’яною революціонеркою Кларою Цеткін і боротьбою за права жінок. (Вісник СНАУ, 2008, №2). Коли б трапилася там цариця Катерина, яка зруйнувала колись Запорозьку Січ, гоголівська панночка, що призвела до загибелі нещасного бурсака Хому Брута, або навіть полум’яна революціонерка Роза Люксембург, іменем якої названо вулиці буквально всіх міст Радянського Союзу, – то й тоді я б не сторопів так, як нині <…>. (Павло Загребельний «Тисячолітній Миколай», 1991). Оборонець навів для прикладу відомий полякам факт, що коли на початку цього сторіччя польська революціонерка Добродзіцка кинула бомбу на московського губернатора у Варшаві й утекла до Австрії, то суд у Кракові не тільки звільнив її, а й публіка прийняла її овацією та обсипала квітами. (Петро Мірчук «Нарис історії ОУН. Перший том 1920-1939», 1968). З першого разу, як зустріла її в Гната, то й заполонила Мар’яну вічна молодість цієї революціонерки. (Докія Гуменна «Хрещатий яр», 1949). Але соціальні сили, що формують життя, не могли залишатися поза свідомістю розумної жінки – а значить, і стала тов. Колонтай революціонеркою, діячем пролетарського жіночого руху, політиком. (Валеріян Поліщук «Рейд у Скандінавію», 1931). Тут ми маємо цілий ряд нарисів з доби російської реакції після 1905 року – образи революціонерів і революціонерок, начерки родинного життя переможених <…>. (Микола Зеров «Нат. Романович-Ткаченко. Життя людське», 1918).]
2. перен. та, хто робить переворот, відкриває нові шляхи розвитку в якійсь галузі. [Вічно молода британська дизайнер Вів’єн Вествуд, бунтарка та революціонерка у моді, разом зі своїми студентами видали календар , для якого позували літні люди. (Високий замок, 2007). На віллі від 1 січня по травень 1898 року мешкала і творила геніяльна українська письменниця – революціонерка Леся Українка. (Вісті комбатанта, 1990, №5-6).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 643.
Словник української мови: в 11 томах, Том 8, 1977, с. 474.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
теологи́ня, теологи́нь; ч. тео́лог
фахівчиня з богослов’я. [На заклик теологині Буттіджедж плескає. (Український тиждень, 2019). Та мені здається цікавим той факт, що в 2004 році у передмові до своєї праці під назвою «Їжа та християнство» (Cibo e cristianesimo) ця завзята теологиня написала (відразу під назвою): «В Євангеліях сказано: Христос явився нам через їжу та її споживання, помножив хліби та рибу, бо непокоївся про апетит люду». (Паоло Россі «Їсти. Потреба, бажання, одержимість», пер. Любов Котляр, К., 2018). Питання про надання українським православним автокефалії розглядатиме патріарх, а не Собор, проте це, ймовірно, обговорюватимуть у кулуарах, вважає теологиня, журналістка Наталія Василевич. (Громадське радіо, 20.06.2016).]
див.: богосло́виця, богосло́вка
уклада́льниця, уклада́льниць; ч. уклада́льник
фахівчиня з укладання чогось. [Найновіші вакансії: Укладальниця, пакувальниця у Києві. (ua.jooble.org). Укладальниці парашутів. (Олександр Покришкін «Небо війни», 1982). Ігноруючи і факт нестачі консервів, і контрольний талон укладальниці, що лежав на місці <…> (Перець, 1967).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 773.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, c. 416.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
уча́сниця, уча́сниць; ч. уча́сник
1. та, хто бере або брала участь у чомусь. [Я, учасниця акцій студентської непокори на світанку української держави, бачу, що на чотирнадцятому році незалежності проти студентів, які захищають право на власну думку, застосовують репресії. (Кримська світлиця, 2004). Із сповіді Марії ми дізнаємося, що найвищим взірцем людини для неї є її тітка Ірина – учасниця революційної боротьби. (Всесвіт, 1974, №9). Як гарно про це пише учасниця того спільного свята, згадана Старицька-Черняхівська <…> (Андрій Музичка «Леся Українка: її життя, громадська діяльність і поетична творчість», Одеса, 1925).]
2. та, хто входить до складу якоїсь організації, об’єднання та ін. [Учасниця колективу грецького танцю "Ельпіда". (Кримська світлиця, 2004). Учасниці цього хору це 13-15-літні дівчата, які виступили в народних одягах. (Вісті комбатанта, 1970). Цей факт свідчить про занепад роботи по втяганню жінок до лави учасниць стінгазет і газет взагалі. (Робітниче око, Черкаси, №12, 26. 09. 1925).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 780.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 531.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Фактъ = факт, подїя. — Подбира́ть, подводи́ть фа́кты = фактува́ти. С. Ш.
Подчёркивать, подчеркну́ть = підче́(і́)ркувати, підкре́слювати, підчеркну́ти, підкреслити. — Автор підкреслює той безперечний факт. Груш. Зап.

Запропонуйте свій переклад