Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед російських слів або лише серед українських слів

Запропонувати свій переклад для «число»

Шукати «число» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Дво́йственный – двої́стий, (грамм.) двійни́й. • Дво́йственное число – двійня́, двійне́ число́, двійча́сте число́. [Двійча́сте число́: дві нозі́, дві вікні́, дві відрі́ (Неч.-Лев.)]. • Дво́йственно – двої́сто.

Дро́бный – 1) дрібни́й, дрі́бен (ум. дрібне́нький, дрібне́сенький, ласкат. дрібню́ній). [Дрі́бен до́щик іде́. Дрібню́ні як пшоно́, черво́ні квіточки́]; 2) (арифм.) дробови́й. [Дробове́ число́].

Еди́нственный – єди́ний, одино́кий, одні́сінький, одни́м-оди́н. [Дру́же мій єди́ний. З одино́кої на ці́ле тата́рське село́ кав’я́рні ду́же до́бре було́ ви́дко мо́ре (Коц.). Вона́ була́ одни́м-одна́ дочка́ у ба́тька (Кв.)]. • -ное число, грам. – однина́. [Тре́тя осо́ба однини́]. • -ный в своём роде – свого́ ро́ду єди́ний, єди́ний сере́д свого́ ро́ду. • -ный сын – є[о]дина́к, о[є]дине́ць (р. -нця́). • -ная дочь – є[о]дина́чка, одино́чка, єдини́ця.

За́дний – за́дній, поза́дній, зати́льний. • -ние колёса – за́дні коле́са. • -няя сторона, часть (строения, двора) – зати́льна сторона́, тил (-лу), зати́лок (-два), зати́лля. • -ние двери – зати́льні, задвірко́ві две́рі. • -ний двор – задві́рок (-рку). • -ние комнаты (окнами во двор) – зати́льні кімна́ти, хати́ очи́ма в двір. • -няя часть тела, туши – зад (-ду), оза́ддя, оза́док (-дка); срвн. За́дница. • -ний проход – відхі́дник (-ка). • -няя часть головы – поза́дня части́на голови́, зати́лля голови́. • -няя мысль – потайна́ (за́дня) ду́мка. • -ний ход – за́дній хід (хо́ду), хід наза́д. • -нее число – за́дня (попере́дня), мину́ла да́та. • -ним числом – мину́лою да́тою, мину́лим число́м. • -ним умом крепок – му́дрий по шко́ді.

Запи́сываться, записа́ться – 1) страд. з. запи́суватися, бу́ти запи́саним, позапи́суваним, спи́суватися, бу́ти спи́саним, поспи́суваним; 2) писа́тися, запи́суватися, записа́тися, впи́суватися, вписа́тися, (о многих) пописа́тися, позапи́суватися, повпи́суватися куди́, в що. [Писа́тися в наро́дню спі́лку (Круш.). В дружи́ну що-найкра́щі лю́ди впи́сувались (Куліш)]. • -ваться в число казаков, купцов, в союз – писа́тися (запи́суватися) в козаки́, в купці́ (крамарі́), в спі́лку, то-що. • -са́ться у кого (при посещении) – розписа́тися, підписа́тися де; 3) (засидеться за письмом) запи́суватися, записа́тися.

Зачисля́ть, зачи́слить – зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, зачи́слювати и зачисля́ти, зачи́сли́ти до ко́го, до чо́го. • -лить к общей сумме – залічи́ти до зага́льної су́ми. • -ли́ть в число кого – зарахува́ти до ко́го. • -ля́ть в число учеников – запи́сувати, записа́ти до шко́ли. • -ля́ть в число сторонников – зарахо́вувати до прихи́льників чиї́х. • -ля́ть на службу – признача́ти (призначи́ти), приділя́ти (приділи́ти) кого́ на слу́жбу. • Зачисля́емый – зарахо́вуваний, залі́чуваний. • Зачи́сленный – зарахо́ваний, залі́чений, зачи́слений; призна́чений.

Зачисля́ться, зачи́слиться – зарахо́вуватися, зарахува́тися, залі́чуватися, залічи́тися, зачи́слюватися и зачисля́тися, зачи́сли́тися до ко́го, до чо́го. • -ться в звание (сословие, общество) казаков, мещан и т. п. – писа́тися, записа́тися, упи́суватися, уписа́тися в козаки́, в міща́ни (до коза́ків, до міща́н). • -ться в число учеников – запи́суватися, записа́тися до шко́ли.

Злато́й, см. Золото́й. • -то́е число (в пасхалиях) – золоте́ число́.

Измери́мый, -ря́емый – ви́мі́рни́й, змі́рний. [Вимірне́ число́. Вимірна́ величина́ (Мат. Сл.)]. • -мо – вимі́рно, змі́рно.

Именова́ть, -ся – іменува́ти, -ся, зва́ти, -ся, назива́ти, -ся, (чаще с оттенком пренебр., как «обзывать», только в дейст. з.) узива́ти кого́, що ким, чим. [Неха́й ва́ші хуторі́ імену́ються слободо́ю Миха́йлівкою (Стор.)]. • Те, кого -ну́ют философами – ті, кого́ звуть, імену́ють, узива́ють філо́софами. • Имено́ванный – імено́ваний. • -ное число, мат. – імено́ване число́.

Исключа́ть, исключи́ть – виключа́ти, ви́ключити, вилуча́ти, ви́лучити кого́, що з чо́го и від чо́го, вийма́ти, ви́йняти що з чо́го, (о мн.) повиключа́ти, повилуча́ти, повийма́ти. [Не плати́в гро́шей, ви́ключили його́ з мере́жі абоне́нтів (Крим.). Патріоти́зм та інтернаціона́льна іде́я зо́всім не вилуча́ють оди́н дру́гого (Грінч.). Заборо́нено всю украї́нську пре́су, не вийма́ючи на́віть спеція́льних, науко́вих то-що о́рганів (Єфр.)]. • -ча́ть из общего порядка – виключа́ти з зага́льного поря́дку. • -ча́ть из правила – вийма́ти з пра́вила. • -ча́ть из партии – виключа́ти з па́ртії. • -ча́ть из собрания – видаля́ти із збо́рів. • -ча́ть из списков – виключа́ти, випи́сувати з реє́стрів. • -чать из счёта – вирахо́вувати, вилуча́ти з раху́нку. • -чи́ть из учебного заведения – ви́ключити з шко́ли, з шкі́льної устано́ви. • -чи́ть из (членов) общества – ви́лучити з громадя́н. • Это -чи́ть! – це ви́лучити! це не в число́! • Исключё́нный – ви́ключений, ви́лучений, ви́йнятий, (прил.) виметни́й. [Нема́ й одніє́ї ха́ти виметно́ї од коро́сти (Переясл.)]. • Это -чено́! – це річ ви́ключена! це неможли́во! • Исключа́емый – виклю́чуваний, вилу́чуваний. • Исключа́я – виключа́ючи, вилуча́ючи, вийма́ючи, ви́мкнувши; как нар. см. Кро́ме.

Исходя́щий, в знач. прил. – вихідни́й; канц. виступни́й. • -щие и входящие бумаги – виступні́ і вступні́ папе́ри. • Журнал -щих бумаг – журна́л, кни́га виступни́х папе́рів. • Реестр -щих бумаг – реє́стр виступни́х папе́рів или виступни́м папе́рам. • -щий номер – виступни́й ну́мер, виступне́ число́.

Коли́чество – кі́лькість (-кости) (редко скількість), число́, числе́нність (-ности), (отношение) мі́ра. [Коли́ така́ кі́лькість ді́йсних чле́нів не прибу́де на спі́льне зі́брання, то ви́бори перено́сяться (Ст. Акад. Н.). Ся кни́га є спро́ба поясни́ти скі́лькість факти́чного матерія́лу (Грінч.). Хоч мале́ число́ поле́гкости собі́ ма́ли (АД. 1). Пана́м зручні́ше було́ пра́вити з ме́ншою числе́нністю люде́й (Кон.). Люде́й тут була́ вже не та мі́ра (Звин.)]. • Большое -во – вели́ка кі́лькість (числе́нність), вели́кість. • В большом -ве – у вели́кій кі́лькості, у вели́кому числі́, у вели́кій мі́рі. • Огромное (несметное неизмеримое) -во (множество) – си́ла, вели́ка си́ла, си́ла силе́нна, незліче́нна (незчисле́нна) си́ла, бе́зліч (-чи), бе́змір (-ру), (фам.: масса) шмат (-ту). [Чи змо́же сільськи́й гляда́ч орієнтува́тися серед си́ли люде́й та поді́й? (Грінч.). Вели́ка си́ла арти́стів-малярі́в захо́плюється портре́тами (Наш). Бе́зліч літ (Л. Укр.). Бе́зліч не аби́-якої си́ли (Єфр.). Ще того́ по́ля – бе́змір (Коцюб.). Худо́би було́ шмат (Рудан.)]. • Достаточное -во – доста́тня кі́лькість, дово́лі. • Иметься, имеющийся в достаточном -ве, см. Доста́точный 2. • Изрядное -во – чима́ло, читро́хи. • Некоторое (известное) -во – де́яка (пе́вна) кі́лькість, де́яке (пе́вне) число́, де́яка мі́ра, де́що, скі́льки(сь), скі́льки-там. [Да́йте йому́ скі́льки-там гро́шей (Звин.). Де́що гро́шей у ме́не є (Звин.)]. • Какое -во? – скі́льки? яка́ кі́лькість? (яка́) си́ла? [Гро́шей не ста́не. – А си́ла-ж гро́шей вам тре́ба? (Звин.)]. • В каком -ве? – в яко́му числі́? яко́ю мі́рою? • Учёт по -ву – о́блік на кі́лькість. • Дело не в -ве – спра́ва не в числі́, не в мі́рі, не в кі́лькості. • Дело не в -ве, а в качестве – спра́ва не в числі́, а в добро́тності (в до́брих прикме́тах); спра́ва не в кі́лькості, а в я́кості.

Ко́рень – 1) ко́рінь (-реня), ум. коріне́ць (-нця́), корі́нчик, ув. корени́ще, кореня́ка, соб. корі́ння, ум. корі́ннячко. [Ка́мінь росте́ без ко́реня (Номис)]. • -рни и -ре́нья – корі́ння, ко́рені (-нів). [Му́сить плуг квітки́ з корі́нням рва́ти (Франко)]. • -рень дерева, идущий в землю вертикально – сто́вба. • -рень зуба, пера, ногтя – ко́рінь зу́ба, пера́, ні́гтя. • -рень книги, см. Корешо́к 3. • -рень дела – поча́ток спра́ви. • -рень учения горек, а плоды его сладки – учи́тися гі́рко, а зна́ти со́лодко; працю́й гі́рко, а з’їси́ со́лодко (Комар). • Смотреть в -рень (вещей) – диви́тися в ко́рінь (рече́й). • Пряные -ре́нья – корі́ння, пря́нощі (-щів). • Питаться -ре́ньями – живи́тися корі́нням. • Хлеб на -рню́ – хліб (збі́жжя) на пні́ (на стеблі́, в на́коренку). [Запро́дував лихваря́м збі́жжя ще в на́коренку (Л. Укр.)]. • До -рня, в -рень истреблять – до ко́реня, до на́коренку, до корі́ннячка, у-пе́нь, до-ще́нту, до ноги́ ни́щити (з[ви]ни́щувати) кого́, що. • Изругать в -рень кого – ви́лаяти на всі за́ставки́ (на всі бо́ки, на всю губу́) кого́. • Покраснеть до -рня волос, см. Покрасне́ть. • С -рнем рвать, вырывать, вырвать что – з корі́нням рва́ти, вирива́ти, ви́рвати що, (искоренять) викоріня́ти и викорі́нювати, ви́коренити що. • С -рнем вон – ге́ть з корі́нням (з ко́ренем). • Пускать, пустить -рни во что – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь (корі́ння) у що, (глубоко) укоріня́тися и укорі́нюватися в чо́му и у що, за[роз]коріня́тися, за[роз]корени́тися, окорени́тися (гли́боко) в чо́му. [Те, що найгли́бше пуска́є своє́ корі́ння в наро́дню ду́шу (Грінч.). В саду́ ви́шенька вкорени́лась (Грінч. III)]. • Это дерево пускает отростки от -рня – це де́рево пуска́є (виганя́є, виго́нить) па́рості (па́гони, па́гінки, па́ростя), па́роститься з ко́реня (з корі́ння). • Злоупотребления пустили глубокие -рни – надужиття́ (зловжива́ння) геть розкорени́лися. • Прикрепиться -рня́ми к чему – прикорени́тися до чо́го. • Пресечь зло в -рне – припини́ти (зни́щити) зло при ко́рені (при корі́нні, в ко́рені, в за́родку). • В -рне неправильно – в ко́рені (в осно́ві свої́й) несправедли́во (неправди́во, непра́вильно). • При самом -рне отрубить, отрезать – при са́мому ко́рені (при са́мому корі́нні, при́кро) відруба́ти, відрі́зати (відтя́ти) що. [При́кро, одруба́в де́рево (Хорольщ.). При́кро одрі́зав ні́готь (Хорольщ.)]. • Подсечь под -рень – підсі́кти (підтя́ти) при ко́рені (при корі́нні) що. • -рень за -рень – о́ко за о́ко. Сделанный из -рня, см. Корнево́й 2; 2) (в народн. назв. различных растений) ко́рінь, корі́ння. • -рень белый, La erpitium latifolium L. – староду́б (-ба). • -рень бобовый, Corydalis solida Sm. – ряст (-ту). • -рень винный – а) (копытный, скипидарный), см. Ко́петень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. – ра́кові ши́йки (-йок), рачки́ (-кі́в), ле́вурда. • -рень водяной, Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), фія́лковий ко́рінь. • -рень волчий, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки (-ків). • -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. – вовчу́г (-га́), вовчуга́н, во́вча (бича́ча) трава́. • -рень гвоздичный, Geum urbanum L. – гребі́нник, виви́шник, гравіла́т (-ту). • -рень глистный, Dictamnus albus L. – ясене́ць (-нця́), (редко) ломи́ніс (-носа). • -рень горький, Saussurea amara D. C. – гірки́й ко́рінь, гірча́к (-ка́). • -рень громовый, см. Спа́ржа (дикая). • -рень драконов, Arum dracunculus – кліщине́ць (-нця́). • -рень дубильный, Statice latifolia Smith. – керме́к широколи́стий, дуби́льний ко́рінь, чинба́рник. • -рень жабин, Campanula sibirica L. – дзво́ник сибі́рський, жа́бин ко́рінь. • -рень железный, см. под Желе́зный. • -рень жёлтый, Statice tatarica L. – керме́к тата́рський, жовти́во. • -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. – курзі́лля; см. Лапча́тка. • -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. – ла́стовень (-вня), змії́ний ко́рінь. • -рень золотой – а) Lilium martagon L., см. Ли́лия; б) Asphodelus luteus L. – зо́лотень (-тня) жо́втий. • -рень зубной, см. Камнело́мка. • -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. – овер’я́н (-ну), бі́сове (чо́ртове) ребро́, котя́че зі́лля. • -рень красильный, Rubia tinctorum L. – маре́на. • -рень красный, Anchusa officinalis L. – волови́к (-ка), рум’я́нка, красноко́рінь (-реня), меду́нка, свиню́шник. • -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. – лю́бка, нічна́ фія́лка. • -рень майский, см. Петро́в крест. -рень Марьин, см. Пио́н. • -рень медвежий, Meum Athamaticum – бу́рич ведме́жий. • -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. – мандраго́ра, мандриґу́ля. • -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel – опу́цьки (-ків), оши́пок (-пка), сверби́гуз (-за). • -рень параличный, см. Пере́ступень. • -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. – паху́чка звича́йна. • -рень пьяный, см. Белена́. • -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. – молоча́й (-ча́ю) лозови́й, молоча́к (-ка), рома́нів ко́рінь. • -рень рвотный – а) см. Ко́петень; б) іпекакуа́на. • -рень сальный, см. Око́пник. • -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. – змія́чка еспа́нська, соло́дкий ко́рінь. • -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. – чорноко́рінь (-реня), соба́чий ко́рінь (язи́к), воло́вий язи́к. • -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. – вовчо́к (-чка́) півні́чний. • -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. – соло́дкий ко́рінь, солоде́ць (-дця́), солоди́ка, люкре́ція, люкри́ця. • -рень сухотный, Arum maculatum L. – кліщине́ць (-нця́) плями́стий, ко́зяча борода́. • -рень фиалковый, Iris florentina L. – пі́вники флоренті́йські, коси́ця, фія́лковий ко́рінь. • -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. – псора́лея. • -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. – царзі́лля, (редко) староду́б. • -рень чемеричный, Veratrum album L. – бі́ла чемери́ця, чемери́ка, чемерни́к. • -рень чумный, Petasites officinalis L. – кремена́ лікарська. • -рень алтейный, фарм. – проскурняко́вий ко́рінь (-ко́ве корі́ння); 3) (перен. о человеке) дуб, дуба́р (-ря́), непохи́тний, упе́ртий, суво́рий; 4) запрячь лошадь в -рень – запрягти́ коня́ в голо́блі. • Лошадь ходит в -рню́ – кінь пра́вить (бі́гає) за голобе́льного; 5) грам. – ко́рінь. • -рень слова – ко́рінь сло́ва; 6) мат. – ко́рінь. • -рень из числа а – ко́рінь з числа́ а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а – добува́ти, добу́ти ко́реня n-ого ступеня́ з числа́ а или коренюва́ти, прокоренюва́ти число́ а число́м n.

Кото́рый – 1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), ко́три́й, (в литературе реже) кото́рий. [Той пита́ється (вовкі́в): «Котри́й коня́ ззів?» (Поділля, Дим.). Од котро́го це ча́су ви мене́ не ба́чите? (Н.-Лев.). «Піді́ть-же в ліс, – кото́рий лу́чче сви́сне?» (Рудч.)]. • -рый (теперь) час? – котра́ (тепе́р) годи́на? • В -ром часу? – в котрі́й годи́ні, (зап.) о котрі́й годи́ні? (когда) коли́? • Когда вы уезжаете? • В -ром часу, то есть? (Турген.) – коли́ ви ї́дете? О котрі́й годи́ні, себ-то? • -рое (какое) число сегодня? – котре́ число́ сього́дні? • В -ром (каком) году это было? – яко́го ро́ку це було́? • До -рых (каких) же пор? – до́ки-ж? до яко́го-ж ча́су? • -рый ей год? – котри́й їй рік? • -рым ты по списку? – котри́м ти в реє́стрі (в спи́ску)? • -рую из них вы более любите? – котру́ з них (з їх) ви бі́льше коха́єте? • -рого котёнка берёшь? – котре́ котеня́ бере́ш? • А в -рые двери нужно выходить – в те или в эти? (Гоголь) – а на котрі́ две́рі тре́ба вихо́дити – в ті чи в ці? • -рый Чацкий тут? (Гриб.) – котри́й тут Ча́цький? • Скажи, в -рую ты влюблён? – скажи́, в котру́ ти зако́ханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! – кот(о́)ри́й день тебе́ не ви́дк[н]о!; 2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) – ко́три́й, (в литературе реже) кото́рий. [Ко́ні йому́ гово́рять: «ти ви́рви з ко́жного з нас по три волоси́ні, і як тре́ба бу́де тобі́ котро́го з нас, то присма́лиш ту волоси́ну, кото́рого тобі́ тре́ба» (Рудч.). Оди́н із їх – котри́й, то ті́льки Госпо́дь ві́дає – упаде́ ме́ртвий (М. Рильськ.). Розка́зує їм (вовка́м), котри́й що́ ма́є ззі́сти (Поділля. Дим.). По у́лиці йшов Васи́ль і не знав, на котру́ у́лицю йти (Н.-Лев.). А в Мару́сі аж два віно́чки – кото́рий – во́зьме, пла́че (Пісня). Вже у дівча́т така́ нату́ра, що кото́ра якого́ па́рубка полю́бить, то знаро́шне ста́не кори́ти, щоб дру́гі його́ похваля́ли (Квітка)]. • Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) – вона́ оповіда́ла, в (о) ко́трій годи́ні (или коли́: когда) госуда́риня звича́йно просипа́лась (прокида́лась), пила́ ка́ву. • Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот – він розповіда́є не зна́ю, котри́й раз ту са́му анекдо́ту. • Ни -рого яблока не беру: плохи – ні котро́го я́блука не беру́: пога́ні. [Ні на ко́го і не ди́виться і дівча́т ні кото́рої не заньме́ (Квітка)]. • -рый лучший, -рый больший – котри́й кра́щий, котри́й бі́льший, (получше) де-кра́щий, (побольше) де-бі́льший. [Де-кра́щого шука́є (Сл. Гр.)]. • Не толпитесь! Кото́рые лишние, уходите! (Чехов) – не то́вптеся! котрі́ за́йві, йді́ть собі́; 3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) ко́три́й, кото́рий, (литер.) що, яки́й, котри́й, (реже) кото́рий. [Пани́ч, що вкрав бич (Приказка). Прихо́дь до коня́, що з мі́дною гри́вою (Рудч.). Ізнайшла́ вже я чолові́ка, що мене́ ви́зволить (М. Вовч.). А де-ж та́я дівчи́нонька, що со́нна блуди́ла (Шевч.). Ото́ж та́я дівчи́нонька, що мене́ люби́ла (Пісня). І це була́ пе́рша хма́ра, що лягла́ на хло́пцеву ду́шу (Грінч.). І молоди́ці молоде́нькі, що ви́йшли за́муж за стари́х (Котл.). За степи́ та за моги́ли, що на Украї́ні (Шевч.). З да́вніх даве́н, чу́ти було́ про збро́йних люде́й, що зва́лись козака́ми (Куліш). Його́ розпи́тували про знайо́мих офіце́рів, що там служи́ли (Франко). А нещасли́ва та дівчи́нонька, котра́ лю́бить козака́ (Пісня). Смерть вільша́нського ти́таря – правди́ва, бо ще є лю́ди, котрі́ його́ зна́ли (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедера́тів так розка́зують лю́ди, котрі́ їх ба́чили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Оди́н дід, кото́рий увійшо́в з на́ми в це́ркву… (Стор.). Це ті розбі́йники, кото́рі хоті́ли уби́ти (Рудч.). Підня́вшись істо́рію Украї́ни написа́ти, му́шу я догоди́ти земляка́м, кото́рі Украї́ну свою́ коха́ють і шану́ють (Куліш). До ко́го-ж я пригорну́ся і хто приголу́бить, коли́ тепе́р нема́ то́го, яки́й мене́ лю́бить? (Котл.). Но це були́ все осужде́нні, які́ поме́рли не тепе́р (Котл.). По́тім му́шу ви́дати кни́жку про поря́дки, які́ завели́сь на Украї́ні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, яки́й, котри́й, кото́рий. [Черво́нець, що дав Залізня́к хло́пцеві і до́сі єсть у си́на того́ хло́пця, котро́му був да́ний; я сам його́ ба́чив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я бага́то разі́в чу́ла від моє́ї ма́тери, що та жі́нка не лю́бить свого́ му́жа, котра́ не лю́бить його́ кре́вних (М. Рильськ.). Але й тут стрі́немо у Леви́цького про́сто блиску́чі сторінки́, які́ дово́дять, що він до́бре знав життя́ цих на́ших сусі́дів (Єфр.)]. • -рый, -рая, -рое, -рые – (иногда, для ясности согласования) що він, що вона́, що вони́ (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда́ то́му пачкаре́ві (контрабандисту), що він (который) пачки́ перево́зить (Чуб.). Знайшли́ Енте́лла сірома́ху, що він під ти́ном га́рно спав (Котл.). От у ме́не була́ соба́чка, що вони́ (которая) ніко́ли не гри́злась із сіє́ю кі́шкою, а ті́льки гра́лись (Грінч. I). Пішли́ кли́кати ту́ю кобі́ту (женщину), що вона́ ма́є вме́рти (Поділля. Дим.)]. • Человек, -рый вас любит – люди́на, що вас коха́є (лю́бить). • Берег, -рый виднелся вдали – бе́рег, що мрів (манячи́в) дале́ко. • Море, -рое окружает нас – мо́ре, що ото́чує нас. • Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево – є одно́ вида́ння ціє́ї кни́жки, що (или для ясности согласов що воно́) продає́ться ду́же де́шево. • -рого, -рой, -рому, -рой, -рым, -рой, -то́рых, -рым, -рыми и др. косв. п. ед. и мн. ч. – що його́, що її́, що йому́, що їй, що ним, що не́ю, що них (їх), що ним (їм), що ни́ми (ї́ми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), яко́го, яко́ї, яко́му, які́й, яки́м, яко́ю, яки́х, яки́м и т. д., кот(о́)ро́го, кот(о́)ро́ї, кот(о́)ро́му, кот(о́)рі́й, кот(о́)ри́х, кот(о́)ри́м и т. д. [Ой чия́ то ха́та з кра́ю, що я її́ (которой) не зна́ю? (Чуб. V). Ото́ пішо́в, найшо́в іще́ тако́го чолові́ка, що на́ймита йому́ тре́ба було́ (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживе́ш цари́цю, що їй (которой) слу́жиш (Куліш). У йо́го є висо́ка мета́, є святи́ня, що він їй слу́жить (Грінч.). Піди́ ще доста́нь мені́ цілю́щої води́, що стереже́ її́ (которую стережёт) ба́ба-яга́ (Рудч.). В Катери́ні вже обу́рювалась го́рдість, що її́ ма́ла вона́ спа́дщиною від ма́тери (Грінч.). Чи спра́вді є тут яка́сь та́йна, що її́ (которую) хова́ють від ме́не? (Франко). Пра́ця, що її́ подаю́ тут читаче́ві… (Єфр.). І ото́й шлях, що ним (которым) прохо́дить че́сна, таланови́та селя́нська ді́вчина (Єфр.). Гуща́вина ся тягла́ся аж до му́ру, що ним обгоро́джено було́ сад (Грінч.). А то в йо́го така́ сопі́лка була́, що він не́ю зві́рів свої́х склика́в (Рудч.). Стоя́ть ве́рби по-над во́ду, що я їх (которые я) сади́ла (Пісня). Не з гні́вом і знева́гою обе́рнемось ми до пані́в, що ко́сті їх (кости которых) взяли́сь уже́ пра́хом (Куліш). Про що́ життя́ тим, що їм (которым) на душі́ гі́рко? (Куліш). Оті́ забивні́ шляхи́, що ни́ми (которыми) простува́ла Ру́дченкова му́за (Єфр.). Що́-б то тако́го, коли́ й жі́нку не бере́ (чорт), котру́ я зоста́вив на оста́нок? (Рудч.). Задивля́ючись на невідо́мі місця́, котрі́ прихо́дилось перехо́дити (Мирний). Це такі́ до́кази, котри́х показа́ти тобі́ не мо́жу (Франко). Жий вже собі́ а вже з то́ю, кото́ру коха́єш (Чуб. V). Він умовля́є, щоб ти сплати́в наре́шті дани́ну, кото́ру йому́ ви́нен (М. Рильськ.). Заплати́в я вели́ким сму́тком за ті розмо́ви щи́рії, кото́рі необа́чно посила́в до вас на папе́рі (Куліш). Хіба́-ж є пани́, яки́м гро́ші не ми́лі? (Номис). З того́ са́мого Ромода́нового шля́ху, яки́м ішо́в па́рубок… (Мирний). Почува́ння, яки́м про́нято сі ві́рші, врази́ло її́ надзвича́йно (Грінч.). Того́ проте́сту, яко́го по́вно розли́то по всьо́му тво́рові (Єфр.). Ті нові́ почуття́, яки́х він до́сі не знав, зо́всім заполони́ли його́ (Крим.)]. • -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) – (обычно) що, вм. що йо́го, що її́, що їх; иногда и в др. косв. п. – що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали́ ма́ти того́ зя́тя, що я полюби́ла (Пісня). В кінці́ гре́блі шумля́ть ве́рби, що я насади́ла; нема́ мо́го миле́нького, що я полюби́ла (Пісня). Все за то́го п’ятака́ що вкрав мале́ньким у дяка́ (Шевч.). Зайду́ до тіє́ї крини́чки, що я чи́стила, то мо́же там нап’ю́ся (Рудч.). І намі́тку, що держа́ла на смерть… (Н.-Лев.). Рушника́ми, що придба́ла, спусти́ мене́ в я́му (Шевч.). На ті шляхи́, що я мі́ряв мали́ми нога́ми (Шевч.). При́колень, що (вм. що ним: которым) припина́ють (Чуб. I). Оси́ковий при́кілок, що (которым) на Орда́ні ді́рку у хресті́ забива́ють (Грінч. III)]. • Книга, -рую я читаю – кни́га (кни́жка), що я чита́ю или що я її́ чита́ю. • Надежды, -рые мы на него возлагали – наді́ї, що ми на ньо́го поклада́ли (що ми на ньо́го їх поклада́ли). • Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены – через яки́йсь релігі́йний катаклі́зм, що його́ причи́ни ще не ви́яснено гара́зд (Крим.). • Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был – він (Нечу́й-Леви́цький) не ма́ло вніс ново́го в скарбни́цю само́ї на́шої літерату́рної мо́ви, яко́ї до́брим знавце́м і ма́йстром він безпере́чно був (Єфр.) или (можно было сказать) що до́брим знавце́м і ма́йстром її́ він безпере́чно був. • Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались – вели́кі письме́нники, що на їх тво́рах (на тво́рах яки́х) ми вихо́вувались. • Изменил тем, в верности -рым клялся – зра́див тих, що на ві́рність їм кля́вся (яки́м на ві́рність кля́вся). • С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. – що з ним (з не́ю), що до йо́го (до ньо́го, до не́ї), що в йо́го (в ньо́го, в не́ї), що в йо́му (в ньо́му, в ній), що в них (їх), що на йо́му (на ньо́му, на ній), що через йо́го (через не́ї), що про (за) них (їх) и т. д. – з кот(о́)ри́м (з кот(о́)ро́ю), до кот(о́)ро́го (до кот(о́)ро́ї), в кот(о́)ро́го (в кот(о́)ро́ї), в кот(о́)ри́х, на кот(о́)ро́му (на кот(о́)рій), через кот(о́)ри́й (через кот(о́)ру), про кот(о́)ри́х и т. д., з яки́м (з яко́ю), до яко́го (до яко́ї), в яко́го (в яко́ї), в які́м (в які́й), на яко́му (на які́й), через яки́й (через яку́), в яки́х, про яки́х и т. д. [Тоді́ взяв ту́ю, що з не́ю шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті лю́ди, де-ж ті до́брі, що се́рце збира́лось з ни́ми жи́ти (с которыми сердце собиралось жить), їх люби́ти? (Шевч.). Що-то за пан, що в йо́го ніщо́ не гниє́ (Номис). От вихо́де ба́ба того́ чолові́ка, що він купи́в у йо́го (у которого купил) кабана́ (Грінч. I). Козака́ми в Тата́рщині зва́но таке́ ві́йсько, що в йо́му були́ самі ула́ни, князі́ та козаки́ (Куліш). Ба́чить бага́то гадю́к, що у їх на голові́ нема́є золоти́х ріг (ро́гів) (Грінч. I). А це сап’я́нці-самохо́ди, що в них ходи́в іще́ Ада́м (Котл.). Дале́ка по́дорож, що ти в не́ї збира́вся ви́рушить ура́нці (М. Рильськ.). А то про яку́ (ді́вчину) ти ка́жеш, що до не́ї тобі́ дале́ко? (Квітка). Се ко́лесо, що зве́рху па́да на йо́го (на которое) вода́ (Номис). Нема́ ті́ї дівчи́ноньки, що я в їй коха́вся (Пісня). Вхопи́лась рука́ми за до́шку ту, що він на їй сиді́в (Рудч.). Карти́ни приро́ди, що на їх таки́й із Ми́рного мите́ць (Єфр.). Рома́ни «Голо́дні го́ди» та «Палі́й» (П. Ми́рного), що про їх ма́ємо відо́мості… (Єфр.). Ди́виться в вікно́ – ліс: мо́же той, що він через йо́го йшов? (Рудч.). Там був узе́нький таки́й во́лок, суході́л таки́й, що через йо́го хижаки́ свої́ човни́ переволіка́ли (Куліш). Лиха́ та ра́дість, по котрі́й сму́ток наступа́є (Номис). Візьму́ собі́ молоду́ ді́вчину, із котро́ю я люблю́сь (Грінч. III). А парубки́, а дівча́та, з котри́ми я гуля́в! (Н.-Лев.). Став на гілля́ці да й руба́є ту са́му гілля́ку, на кото́рій стої́ть (Рудч.). Поба́чила, що він бере́ не то́ю руко́ю, на кото́рій пе́рстінь, та й ви́пила сама́ ту ча́рку (Рудч.). В ту давнину́, до кото́рої не сяга́є на́ша пи́сана па́м’ять (Куліш). Дивува́лися Мико́линій ене́ргії, з яко́ю він поспіша́ється до грома́дського ді́ла (Грінч.). Він (пан) знов був си́льний та хи́трий во́рог, з яки́м тру́дно було́ боро́тись, яки́й все перемо́же (Коцюб.). О́пріч юна́цьких спроб, про які́ ма́ємо згадки́ в щоде́ннику, але які́ до нас не дійшли́ (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в йо́го (у -рого), що з не́ї (из -рой), що на йо́му (на -ром), що про не́ї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішо́в до то́го коня́, що (вм. що в йо́го: у которого) золота́ гри́ва (Рудч.). Хто мені́ діста́не коня́, що (вм. що в йо́го: у которого) бу́де одна́ шерсти́на золота́, дру́га срі́бна, то за то́го одда́м дочку́ (Рудч.). А де-ж та́я крини́ченька, що (вм. що з не́ї: из которой) голу́бка пи́ла? (Чуб. V). Чи це та́я крини́ченька, що я во́ду брав? (Пісня). Дожда́вшись ра́нку, пома́зала собі́ о́чі росо́ю з то́го де́рева, що (вм. що на йо́му: на котором) сиді́ла, і ста́ла ба́чить (Рудч.). Хоті́в він було́ засну́ть у тій ха́ті, що (вм. що в ній или де: в которой) вече́ряли (Грінч. I). Чи се та́я крини́ченька, що го́луб купа́вся? (Пісня). У той день, що (вм. що в йо́го или коли́: в который) бу́де війна́, при́йдеш ране́нько та розбу́диш мене́ (Рудч.). А тим ча́сом сестра́ його́ пішла́ в ту комо́ру, що брат каза́в їй не ходи́ти туди́ (Рудч.) (вм. що в не́ї (в которую) брат каза́в їй не ходи́ти) (Грінч.). Одвези́ мене́ в ту но́ру, що ти лежа́в там (вм. що в ній (в которой) ти лежа́в) (Грінч. I). Він пішо́в до тих люде́й, що (вм. що в них: у которых) води́ нема́є (Грінч. I)]. • Это человек, за -рого я ручаюсь – це люди́на, що я за не́ї (или сокращенно що я) ручу́ся; це люди́на, за котру́ (за яку́) я ручу́ся. • Это условие, от -рого я не могу отказаться – це умо́ва, що від не́ї я не мо́жу відмо́витися (від яко́ї я не мо́жу відмо́витися). • Материя, из -рой сделано это пальто – мате́рія, що з не́ї поши́то це пальто́. • Дело, о -ром, говорил я вам – спра́ва, що я про не́ї (що про не́ї я) говори́в вам; спра́ва, про яку́ я вам говори́в. • Цель, к -рой он стремится – мета́, що до не́ї він (що він до не́ї) пра́гне. • У вас есть привычки, от -рых следует отказаться – у вас є за́вички, що (їх) слід позбу́тися (ки́нутися). • Король, при -ром это произошло – коро́ль, що за ньо́го це ста́лося; коро́ль, за яко́го це ста́лося. • Обстоятельства, при -рых он погиб – обста́вини, що за них він заги́нув; обста́вини, за яки́х він заги́нув. • Условия, при -рых происходила работа – умо́ви, що за них (за яки́х) відбува́лася пра́ця. • Люди, среди -рых он вырос – лю́ди, що серед них він ви́ріс. • Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться – числе́нні тру́днощі, що з ни́ми дово́диться змага́тися. • В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (-рой) и т. п. (о месте) – (обычно) де, куди́, зві́дки, (о времени) коли́, вм. що в (на) йо́му (в ній), що в них, що в ньо́го (в ній), що з ньо́го (з не́ї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [До́вго вона́ йшла у той го́род, де (вм. що в йо́му: в котором) жив сам цар із сліпо́ю дочко́ю (Рудч.). Ука́зуючи на те де́рево, де (вм. що на йо́му) сиді́ла Пра́вда (Рудч.). Висо́кії ті моги́ли, де (вм. що в них) лягло́ спочи́ти коза́цькеє бі́ле ті́ло в кита́йку пови́те (Шевч.). В Га́дячому Пана́с (Ми́рний) вступи́в до повіто́вої шко́ли, де і провчи́вся чоти́ри ро́ки (Єфр.). Ось і зачервоні́ло на тій доро́зі, де (вм. що не́ю: по которой) йому́ тре́ба йти (Квітка). Напрова́дила Хри́стю са́ме на той шлях, куди́ (вм. що на йо́го: на который) пха́ли її́ соція́льні умо́ви (Єфр.). Прокля́тий день, коли́ я народи́вся (Крим.). Хай бу́де прокля́тий той день, коли́ я вроди́лася, і той день, коли́ я ступи́ла на цей кора́бль (М. Рильськ.)]. • Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин – красноя́рська в’язни́ця, де сиді́в т. Ленін («Глобус»). • Дом, в -ром я жил – (обычно) дім, де я жи́в, (можно) дім, що я (там) жив. • Река, в -рой мы купались – рі́чка, де ми купа́лись; рі́чка, що (вм. що в ній) ми купа́лись. • В том самом письме, в -ром он пищет – у то́му са́мому листі́, де він пи́ше (вм. що в йо́му він пи́ше; в яко́му він пи́ше (Єфр.)). • Страна, в -рую мы направляемся – краї́на, куди (вм. що до не́ї) ми просту́ємо. • Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения – джерело́, зві́дки ми засягну́ли на́ші відо́мості. • Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода – стано́вище, де (или що, що з ним) ва́жко да́ти собі́ ра́ду, стано́вище, де (или що) нема́ ра́ди. • Постановление, в -ром… – постано́ва, де… • Принято резолюцию, в -рой… – ухва́лено резо́люцію, де… • Произведение, в -ром изображено… – твір, де змальова́но. • Картина народной жизни, в -рой автором затронута… – карти́на наро́днього життя́, де (в які́й) а́вто́р торкну́вся… • Общество, в -ром… – суспі́льство, де… • В том году, в -ром это произошло – того́ ро́ку, коли́ це ста́лось. • В тот день, в -рый будет война – то́го дня, коли́ бу́де війна́; того́ дня, що бу́де війна́ (Рудч.). • Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны – сторі́ччя, коли́ (що тоді́, що про́тягом них) точи́лися безнаста́нні ві́йни. • Эпоха, в продолжение -рой… – доба́, що за не́ї (що тоді́, що про́тягом не́ї); доба́, коли́… • Эпоха, во время -рой – доба́, коли́; доба́, що за не́ї, що тоді́. • Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось – але найбі́льше, звича́йно, вплива́в той са́мий час, за яко́го все те ді́ялось (Єфр.) или (можно сказать) коли́ все те діялось. • Война, во время -рой погибло так много людей – війна, коли (що під час неї, що за не́ї, що тоді́) заги́нуло так бага́то люде́й (заги́нула така́ си́ла люде́й). • Зима, во время -рой было так холодно, миновала – зима́, коли́ було́ так хо́лодно, мину́ла. • Тот – кото́рый – той – що, той – яки́й, той – кот(о́)ри́й. [А той чолові́к, що найшо́в у мо́рі дити́ну, сказа́в йому́ (Грінч. I). Нема́ того́, що люби́ла (Пісня). Два змі́ї б’ють одно́го змі́я, того́, що в йо́го (у которого) була́ Оле́на Прекра́сна (Грінч. I). Силкува́вся не злеті́ти з то́го щабля́, на яки́й пощасти́ло ви́дряпатись (Єфр.). Щоб догоди́ти вам, я візьму́ собі́ жі́нку, якщо ви на́йдете ту, котру́ я ви́брав (М. Рильськ.)]. • Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) – я той, що в ти́ші опівні́чній до ньо́го прислуха́лась ти (Крим.). • Такой – кото́рый – таки́й – що, таки́й – яки́й (кот(о́)ри́й). [Коли́ таки́й чолові́к і з таки́ми до́вгими у́сами, що ни́ми (которыми) він лови́в ри́бу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. – ко́три́й, кото́рий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани́, а єдні́ штани́: котри́й ра́ньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі́ були́ по селу́ краси́віші і багаті́ші дівча́та, ті все жда́ли – от-от при́йдуть від Ко́стя старости́ (Квітка). Котрі́ земляки́ особи́сто були́ знайо́мі з Димі́нським, тих Акаде́мія ду́же про́сить писа́ти спо́мини за ньо́го (Крим.). Котри́й (чума́к) корчму́ мина́є, той до́ма бува́є, котри́й корчми́ не мина́є, той у степу́ пропада́є (Чум. Пісня). Кото́рий чолові́к отця́-ма́тір шану́є-поважа́є, бог йому́ милосе́рдний помага́є, кото́рий чолові́к отця́-ма́тері не шану́є, не поважа́є, нещасли́вий той чолові́к бува́є (Дума). Диви́сь, кото́ра гу́ска тобі́ пока́зується кра́сна, ту й лови́ (Грінч. I). Котра́ дівчи́на чорнобри́вая, то чарівни́ця справедли́вая (Чуб. V). Кото́рая сироти́на, ги́не (Чуб. V) (вм. кото́рая сироти́на, та ги́не)]. • -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать – котра́ пта́шка ра́но заспіва́ла, тій ці́лий день мовча́ти. • -рый бог вымочит, тот и высушит – яки́й (котри́й) бог змочи́в, таки́й і ви́сушить (Номис); 4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) ко́три́й, кото́рий де́котрий, кот(о́)ри́йсь, яки́й(сь); см. Ино́й 2. [А вб’є котри́й у го́лову сло́во яке́, – де й тре́ба, де й не тре́ба но́ситься з ним (Тесл.). Як доживе́ було́ кото́рий запоро́жець до вели́кої ста́рости… (Куліш). Живе́ до котро́гось ча́су (Звин.)]. • -рые меня и знают – котрі́ (де́котрі) мене́ і зна́ють. • Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) – слід-би голуби́ порахува́ти, не пропа́ли-б котрі́; 5) кото́рый – кото́рый, кото́рые – кото́рые (один – другой, одни – другие: из неопределен. числа) – кот(о́)ри́й – кот(о́)ри́й, кот(о́)рі́ – кот(о́)рі́, яки́й – яки́й, які́ – які́. [А єсть такі́ гадю́ки, що ма́ють їх (ро́ги): у котро́ї гадю́ки бува́ють вони́ бі́льші, а в котри́х ме́нші (Грінч. I). І чоловіки́ коло їх, і ді́точки: кото́рий – ко́ником гра́ється, кото́рий – орі́шки пересипа́є (М. Вовч.). Кото́рих дівча́т – то матері́ й не пусти́ли в дру́жки, кото́рі – й сами́ не пішли́, а як й іду́ть, то все зідха́ючи та жа́луючи Олесі (М. Вовч.). Дивлю́ся – в моги́лі усе́ козаки́: яки́й безголо́вий, яки́й без руки́, а хто по колі́на нена́че одтя́тий (Шевч.). Які́ – посіда́ли на ла́ві, а які́ – стоя́ть (Март.)].

Кра́тное, мат. – многокра́ть (-ти), кра́тне число́.

Кра́тный, мат. – кра́тний. • -ное число, отношение – кра́тне число́, відно́шення. • Три -но девяти – три кра́тне дев’ятьо́м.

Кру́глый – 1) (дискообразный) кру́глий, окру́глий, коліща́(с)тий, (шарообразный) опу́клий, (круглосторонний) круглобо́кий. [Гріш кру́глий – розко́титься (Приказка). Окру́глий стіл. Був окру́глий, по́вний, мов гарбу́з (Франко). Земля́ круглобо́ка як каву́н, а не як корж. Мі́сяць вида́є ні́би коліща́тий, а він опу́клий (Ком.)]. • С -лыми глазами – круглоо́кий; 2) (весь, целый) уве́сь, ці́лий; см. Це́лый; (совсем) круго́м. • -лый год – уве́сь рік, цілі́сінький рік. • Сосны зелены -лый год – со́сни зеле́ні уве́сь рік. • -лый сирота – круго́м сирота́. • -лый дурак – дурни́й як пень, як коло́да, як сту́па; ду́рень дуре́нний (заплі́шений), вели́кий ду́рень. • -лая сумма – поря́дна су́ма, чима́лі гро́ші, чима́лий гріш. • -лый квадрат – кру́глий квадра́т, кру́гла ка́рта. • -лое число – (о)кру́гле число́; 3) (о человеке, животном) опе́цькуватий.

Ло́маный, ло́манный, прлг. – ла́маний, ло́млений. • -ная линия – ла́мана лі́нія. • -ное число – дріб (р. дро́бу). • -ного гроша не стоит – ла́маного шага́ (ше́ляга) не варт. • Он говорит -ным французским языком – він гово́рить ла́маною (калі́ченою) францу́зькою мо́вою.

Ма́лый – 1) мали́й, невели́кий, дрібни́й. [Де ти в сві́ті поді́нешся з мали́м сирото́ю? (Шевч.). Малі́ чо́боти на ме́не (Сл. Гр.). Сини́ мої́ невели́кі (Шевч.). Дітоньки́ мої́ дрібні́ї! (Пісня)]. • Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё ме́ньше – він мали́й (низьки́й) на зріст, а його́ брат ще ме́нший (ни́жчий). • -лые дети – малі́, дрібні́ ді́ти. [Гра́ються, як малі́ ді́ти (Сл. Ум.). Куди́ я піду́ з дрібни́ми ді́тьми? (М. Гр.)]. • От -лого до большого – від мало́го до вели́кого. • -лое число – мале́ число́. • -лый траур – півжало́ба. • -лая (строчная) буква – мала́, дрібна́ лі́тера. • В -лом виде – в мало́му ви́гляді. • На -лое время – на мали́й (коро́ткий) час, на малу́ (коро́тку) часи́ну. • С -лых лет – зма́лку, зма́лечку, з ма́льства, з дити́нства, з мали́х літ. • У них дело за -лым стало – їм мало́го не вистача́. • Бесконечно -лый (мат.) – безконе́чно мали́й. • Мал да удал – хоч мале́ та би́стре, мали́й та би́стрий, мали́й та смі́лий. • Мал золотник, да дорог – мала́ шту́чка черві́нчик, а ціна́ вели́ка. • Без -лого – зама́ли́м, зама́лом, ма́ло не, тро́хи не, чи не, бе́змаль. [Зама́лим не дві́сті (Сл. Гр.). Ма́ло не столі́тній дід (Київщ.). Уля́нка бе́змаль шість літ ма́є тепе́ра (Л. Укр.)]. • Без -лого пять метров – ма́ло (тро́хи) не п’ять ме́трів, чи не п’ять ме́трів, бе́змаль п’ять ме́трів. • -лая Азия – Мала́ А́зія. См. ещё Ма́ленький, Малё́хонький, Малё́шенький, Ма́лое; 2) см. Ма́лой.

Ме́ньший – 1) (ср. ст. от прлг. Ма́лый в аттрибут. функции) ме́нший (-ша, -ше), ум. ме́ншенький; (младший ещё) моло́дший; (более низкий ещё) ни́жчий; (более короткий ещё) коро́тший; (худший) гі́рший, (зап.) згі́рший. [З ме́ншої поді́ї ча́сом бува́ють бі́льші на́слідки, ніж з вели́кої (Пр. Правда). Ста́рший не бу́де ме́ншим (Чуб.)]. • -шая часть – ме́нша части́на; см. ещё Меньшинство́. • По ме́ньшей -ре, см. Ме́ра 5. • Мы люди -шие – ми лю́ди мале́нькі. Всё -ший и -ший (все) ме́нший та (і) ме́нший, (с каждым разом) що-ра́з(у) (чим-ра́з, де-да́лі) ме́нший. [Ті са́мі опера́ції дава́ли що-ра́зу ме́нше число́ золоти́х зерня́т (Ніков.)]; 2) (превосх. ст., самый -ший) найме́нший, що-найме́нший; наймоло́дший; найни́жчий; найкоро́тший; найгі́рший. • Он -ший среди братьев – він найме́нший (наймоло́дший) серед браті́в. • Самое -шее, что вы можете сделать – найме́нше(є), що ви мо́жете зроби́ти.

Мни́мый – на́чеб-то (яки́йсь), ні́би(-то) (яки́йсь), (архаич.) мни́маний, (ненастоящий) неправди́вий, неспра́вжній, нещи́рий, псе́вдо-, (воображаемый) уя́вний, (предполагаемый) га́даний, (придуманный) на[у]ду́маний, прими́слений, (притворный) уда́ваний, уда́ний, (фиктивный) фікти́вний; срв. Ло́жный. [Мни́маний духо́вний чин (Ів. Вишенський). Цей на зага́льну га́дку символі́ст, цей га́даний основополо́жник украї́нського символі́зму ті́льки з вели́ким застере́женням мо́же бу́ти запрова́джений до його́ лав (М. Зеров). Він умі́в буди́ти від сну зачаро́вані краї́ни і знав, як зру́шити ре́чі з їх уда́ваного заціпені́ння (М. Калин.)]. • -мый больной – уя́вний (наду́маний, уда́ваний, уда́ний) хво́рий. • -мая величина, -мое число, мат. – уя́вна величина́, уя́вне число́. • -мый друг – ні́би-при́ятель, неправди́вий (нещи́рий, уда́ваний, уда́ний) при́ятель (друг). • -мое изображение, физ. – уя́вне зобра́ження, -ний о́браз. • -мое исключение – неправди́вий (неспра́вжній, уя́вний) ви́няток (-тку), псе́вдо-ви́няток. • -мое преимущество – уя́вна (га́дана) перева́га. • -мая причина – уя́вна (га́дана) причи́на. • -мое противоречие – ні́би-супере́чність, неспра́вжня супере́чність (-ности). • -мый путешественник – ні́би-то подоро́жній, га́даний (уда́ваний, уда́ний) подоро́жній (-нього). • -мая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть (-ти), завмертя́ (-тя́), завме́рлість (-лости). • -мое счастье – га́дане ща́стя. • -мый счёт, торг. – фікти́вний раху́нок (-нку). • -мый ученый – ква́зі-вче́ний, псе́вдо-вче́ний (-ного).

Мно́жественный – множи́нний. • -ное число, грам. – множина́.

На́скоро, нрч. – нашвидку́, на швидку́ (на ско́ру) ру́ку (ру́ч), швидкома́ (Сл. Ум.); (торопливо) по́хапцем, при́хапцем, при́хапці, по́хапки, по́хапком, хапко́м, хапкома́, хватко́м, хват(ь)кома́, нахватку́; срв. Поспе́шно. [Нашвидку́ вми́вшись (Грінч.). Обі́дать нашвидку́ (Греб.). Зроби́в сяк-так на швидку́ ру́ку (Сл. Ум.). На швидку́ ру́ч розгорну́в одно́ число́ газе́ти (Крим.). Поста́влять закуси́ти на ско́ру ру́ч чого-не́будь (Олекс.). Оле́ся хапко́м причеса́ла го́лову (Н.-Лев.). Ви́пив нахватку́ стака́н ча́ю (Мирний)]. • Скоро (Скорым) -ро – ду́же шви́дко, як-найшви́дше, швиде́нько, (духом) (одни́м) ду́хом, за оди́н дух, (шутл.) хватопе́ком, за одни́м ма́хом-па́хом.

II. Ната́лкивать, натолкну́ть – 1) кого, что на кого, на что – нашто́вхувати, наштовхну́ти кого́, що на ко́го, на що, натруча́ти и натру́чувати, натру́тити кого́ на ко́го, на що, (о мног.) понашто́вхувати, понатруча́ти и понатру́чувати. [Обере́жно пересува́й стола́, щоб не наштовхну́ла-сь його́ на при́пічок (Брацл.). Не натруча́йте мене́ на поре́нча (Гайсинщ.)]; 2) кого на что (перен.) – нашто́вхувати, наштовхну́ти, наверта́ти, наверну́ти кого́ на що и що (з)роби́ти, (неожиданно) натруча́ти и натру́чувати, натру́тити кого́ на що, (подсказывать) підка́зувати, підказа́ти кому́ що, (внушать) наві́ювати, наві́яти кому́ що. [На цю ду́мку наштовхну́в мене́ несподі́ваний ви́падок (Київ). Приро́да наверну́ла окре́мі осо́би скла́сти суспі́льство (Наш). Іде́ю цього́ ви́находу наві́яла мені́ одна́ кни́жка (Київ)]; 3) (подстрекать) під[на]што́вхувати, під[на]штовхну́ти кого́ до чо́го и на що, підбива́ти, підби́ти кого́ на що и що (з)роби́ти. • Это -ну́ло его на преступление – це наштовхну́ло (підби́ло) його́ на зло́чин, (гал.) це попхну́ло його́ до зло́чину. Нато́лкнутый – 1) нашто́вхнутий, натру́чений, понашто́вхуваний, понатру́чуваний; 2) нашто́вхнутий, наве́рнутий и наве́рнений, натру́чений; 3) під[на]што́вхнутий, підби́тий. -ться – 1) (стр. з.) нашто́вхуватися, бу́ти нашто́вхуваним, нашто́вхнутим, понашто́вхувавим и т. п.; 2) (сталкиваться) нашто́вхуватися, наштовхну́тися, натруча́тися и натру́чуватися, натру́титися, (наскакивать) наска́кувати, наско́чити и (очень редко, безл.) наска́куватися, наско́читися, (нагоняться) наганя́тися, нагна́тися, (натыкаться) натика́тися, наткну́тися, наража́тися, нарази́тися на ко́го, на що, (встречать, нападать) натрапля́ти, натра́пити (в перен. знач. наиболее обычно) на ко́го, на що и кого́, що, надиба́ти и нади́бувати, нади́бати на ко́го, на що и кого́, що, напада́ти, напа́сти на ко́го, на що, (набраживать) набро́дити, набре[и́]сти́ ко́го, що и на ко́го, на що; срв. Натыка́ться 2 (под II. Натыка́ть). [Нашто́вхуються одна́ на о́дну (Азб. Комун.). Тут тре́ба бу́ти обере́жним, щоб не наско́чити на во́рога (Франко). Та чи не наска́кується (безл.) тут на найповажні́ший за́кид? (Павлик). Ваго́н нагна́всь на ваго́н (Звин.). Нема́є про́стору думка́м; куди́ не ки́нуться, натика́ються на му́ри (Васильч.). Обере́жно тре́ба пово́дитися, щоб не нарази́тися на перешко́ду (Рада). Прийшли́ вони́ в село́ да й натра́пили як-ра́з на того́ ді́да (ЗОЮР II). Натра́пив на висо́кий мур бюрократи́чного ста́влення (Пр. Правда). Те ста́влення, що на ньо́го натра́пили робітники́ підприє́мств (Пр. Правда). Кого́ він натрапля́в в твої́х пала́тах, – поодбива́в їм го́лови од ті́ла (Крим.). Ми смія́лись із ра́дощів, що натра́пили таки́х га́рних люде́й (Г. Барв.). Розгорта́ю оста́ннє число́ «Пра́вди», натрапля́ю статтю́: «Же́ртви…» (Крим.). Ходи́в, ходи́в і таки́ напа́в на таки́х (Сторож.). Підожди́, не гука́й, – ми його́ й так десь у рові́ або́ в бур’яні́ набредемо́ (Мирний)]. • -ться на след – натрапля́ти, натра́пити на слід. • -ться на сопротивление – наража́тися, нарази́тися на о́пір.

Неисчисли́мый – незліче́нний, незчисле́нний. [Розби́ли воро́же ві́йсько й зага́рбали усі́ його́ незліче́нні скарби́ (Н.-Лев.). Огні́ незліче́нні до мо́ря спуска́ються з мі́ста (Л. Укр.). Була́ вдя́чна йому́ за незчисле́нні дрібні́ услу́ги (Коцюб.). Со́нця незчисле́нні (Самійл.)]. • -мое количество – незліче́нна (незчисле́нна) кі́лькість, незліче́нне число́, бе́зліч (-чи).

Не́который, мест. неопр. – 1) (какой-то) яки́йсь, де́який(сь), котри́йсь, оди́н, (с оттенком пренебрежения) яки́йсь-там, котри́йсь-там. • -рый человек – яка́сь (котра́сь, одна́, яка́сь-там, котра́сь-там) люди́на. • -рое время – яки́й(сь) (де́який, реже котри́йсь) час, яка́(сь) часи́на. [Коло цього́ тво́ру яки́йсь час крути́лася ува́га громадя́нства (Крим.). Мовчи́ть яки́й час, да́лі не виде́ржує (Л. Укр.). Через яки́й час полі́чить (гро́ші) і перехова́ у дру́ге мі́сце (Грінч.). Жде до котро́гось ча́су (Номис). Молоди́ця спини́лася; яку́сь часи́ну вона́ придивля́лась (Коцюб.)]. • В продолжении -рого времени – яки́й(сь) (де́який) час, яку́(сь) (де́яку) часи́ну. • На -рое время – на яки́й(сь) (де́який) час, на яку́(сь) (де́яку) часи́ну. • В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве – в де́якімсь ца́рстві, в де́якімсь госуда́рстві (Рудч.); не в на́шій землі́ – в дале́кій стороні́; в яко́мусь ца́рстві, тридеся́тому держа́встві. [Приго́ди в Ґрю́невальді, – яко́мусь ца́рстві, тридеся́тому держа́встві, – при́нця О́тто (М. Калин.)]; 2) (кое-какой, известный) де́який (р. де́якого, до де́якого и (редко) де́ до якого и т. п.), де́котрий; (известный, определённый) пе́вний; (кое-какой) де-не́-який, яки́й-не-яки́й, (пренебр.) яки́й-таки́й, таки́й-сяки́й, сяки́й-таки́й; (пустячный) яки́йсь. [Забра́вши де́яких троя́нців, п’ята́ми з Тро́ї накива́в (Котл.). Де́які варя́ги з гре́цького царя́ служи́ть найма́лися (Куліш). Де́які і́доли бро́нзового пері́оду ма́ють ви́гляд до́сить га́рний (Л. Укр.). Де́який матерія́л до міркува́ннів про се (Грінч.). На́віть і в ві́рі була́ де́яка одмі́на у нас про́ти їх (Грінч.). Со́нечко підли́зує сніг де́ з яких го́рбиків на піску́ (Квітка). Де́котрі гре́цькі купці́ (Крим.). Не міг втри́мати ду́мки про потво́рність де́котрих бі́лих люде́й (Кінець Неволі). Я прига́дую ті́льки де́котрі його́ жа́рти (Н.-Лев.). З ним Лаго́вський мав де́котру знайо́мість (Крим.). Пе́вну кі́лькість книжо́к про́дано (Київ). З того́ завзя́ття було́-б нічо́го не ви́йшло, коли́-б не щасли́вий ви́падок, що показа́в яки́й-таки́й заро́бок (Франко)]. • -рое количество – де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість, де́яке число́, скі́льки(сь), (пренебр.) скі́льки(сь)-там. [Да́йте йому́ скі́льки-там гро́шей, – і неха́й собі́ йде (Звин.)]. • В -рых случаях – в де́яких ви́падках, (изредка) коли́-не-коли́. • -рым образом – де́яким чи́ном (ро́бом), (в известной степени) до пе́вної мі́ри, в де́якій (в які́йсь) мі́рі; 3) (иной, который) и́нший, де́котрий, ко́три́й и (редко) кото́рий, яки́й; см. Кото́рый 4. [В и́нших губе́рніях, напр. на пі́вночі Росі́ї, тако́ї землі́ нема́є (Доман.). Ти-ж не така́, як и́нші жінки́: ти розумі́єш, що… (Грінч.). Кото́рі селя́ни вже й па́стки станови́ли на тхора́, – так ні, не ло́виться (Остерщ.). До нас ча́сом і дохо́дять які́ чутки́, але́ запі́зно (Брацл.)]; 4) -рые (в значении сщ.) – де́хто (р. де́кого, де́ до кого и до де́кого и т. п.), де́котрі (-рих), де́які (-ких), (кое-кто) де́нехто (р. де́некого). [Де́хто брав чита́ти (Грінч.). Тро́шки зго́дом верну́лись до Бру́са де́хто і посіда́ли край йо́го (Квітка). Позбира́в де́кого та й учини́в про́ти ляхі́в триво́гу (Сніп). Не всі сплять, що хропля́ть, – лиш де́котрі (Кам’янеч.). Всі сплять, хропу́ть, а де́які сопу́ть (Гул.-Артем.)]. • -рые подумают, что… – де́хто поду́має (поду́має де́хто), що…, де́котрі (де́які) поду́мають, що… • -рые из них – де́хто (де́котрі, де́які) з них; 5) -рые – -рые (одни-другие: из неопр. количества) – де́які – де́які, де́котрі – де́котрі, які́ – які́, котрі́ – котрі́ и (редко) кото́рі-кото́рі, и́нші-и́нші, які́-ті, и́нші – а де́котрі, и́нші – а де́які. [Де́які оповіда́ння були́ друко́вані, де́яких ще й не було́ тоді́ (Грінч.). Які́ лежа́ть, які́ сидя́ть, які́ сновиґа́ють по кутка́х (Грінч.). Кото́рі пристаю́ть на се, а кото́рі ка́жуть – ні (Грінч.). Ко́ні та воли́ – які́ пасу́ться, ті – лягли́ (Грінч.). И́нші гомоня́ть, а де́котрі пону́рі сидя́ть М. Вовч.)].

Неограни́ченный – необме́жений, (реже) необмежо́ваний; (полный) по́вний, цілкови́тий, (безграничный) безме́жний. • -ная власть – необме́жена (абсолю́тна) вла́да; безме́жна вла́да. • -ное доверие – необме́жена (по́вна) (до)ві́ра. • -ное количество – необме́жена кі́лькість (-ости), необме́жене число́. • В -ном количестве – у необме́женій кі́лькості, необме́жено; срв. Вво́лю. • -ный кредит – необме́жений креди́т. • -ная монархия – необме́жена (абсолю́тна) мона́рхія. • -ный простор – необме́жений (цілкови́тий, безме́жний) про́стір. • -ное пространство – необме́жена (необмежо́вана) про́сторінь, (беспредельное) бе́змір (-ру), безме́жна (необме́жна) про́сторінь (-рони). • -ная свобода – необме́жена во́ля. • -ное честолюбие – безме́жне шанолю́бство (честолю́бство), безме́жний го́нор.

Несме́тный – незліче́нний, незчисле́нний; срв. Несчё́тный. [Незліче́нні скарби́ (Н.-Лев.)]. • -ное количество (число, множество) – незліче́нна (незчисле́нна) кі́лькість (си́ла, бе́зліч), бе́зліч, без лі́ку, си́ла силе́нна. [Незчисле́нна си́ла публіцисти́чних праць (Крим.). Уря́д ри́мський держа́в бе́зліч шпигі́в (М. Левиц.)].

Не́чет и Нечё́тка – непари́сте (непа́рне) число́, непа́ра; (в игре) ли́шка. [Чи чіт, чи ли́шка? (Номис)]. • Играть в чёт и -чет – гра́ти (гуля́ти) в чіт чи ли́шку.

Нечё́тный – непари́стий, непа́рний. • -ное число – непари́сте (непа́рне) число́; (в игре: нечет) ли́шка.

Но́мер – 1) (счётная цифра) ну́мер (-ра; мн. -мери́, -рі́в), (число) число́, (сокр.) №, Ч°. [Да́вши відби́тки свої́х па́льців і дові́давшись, за яки́м ну́мером ці відби́тки заве́дено до спи́сків, вони́… (Велз). Буди́нок число́ (реже ну́мер) ві́сім (Київ). Ва́ші кімна́ти не тут: кварта́л Га́йбері, Дев’яно́сто сьо́ма ву́лиця, число́ дві ти́сячі сімна́дцять (Велз)]. • Бумага -мер пятый – папі́р ну́мер п’я́тий. • -мер входящий, исходящий – вступне́, вихідне́ число́, вступни́й, вихідни́й ну́мер. • -мер газеты, журнала – число́ (редко ну́мер) газе́ти (часо́пису), журна́ла. [Пе́рше число́ тижне́вика «Рі́дний Край» (Р. Край). В найбли́жчому числі́ журна́ла «Кри́тика» (Критика). Нови́й ну́мер газе́ти (Франко)]. • -мер по журналу (канцел.) – журна́льний ну́мер. • -мер галош, перчаток – ну́мер кало́ш (гальо́ш), рукави́чок. • Личный -мер – особи́стий ну́мер. • -мер порядковый – порядко́вий (рядови́й) ну́мер, порядко́ве (рядове́) число́. • По порядку -ро́в – за поря́дком нумері́в, за че́рго́ю. • Счастливый -мер – щасли́вий ну́мер, щасли́ве число́. • За -ром четвёртым – під ну́мером (число́м) четве́ртим, число́ четве́рте, ну́мер четве́ртий; 2) (программы, в концерте и т. п.) но́мер, число́. [Сього́дні «Сме́ртний но́мер» (Кіноафіша)]. • Лучший -мер представления – найкра́щий но́мер (найкра́ща части́на, найкра́ще мі́сце) виста́ви (у виста́ві). • Сольный -мер – со́льо, со́льовий но́мер, (зап.) одно́спів (-ву). • Вот так -мер! – от так шту́ка! оце́ так раху́ба! • Этот -мер не пройдёт – цей но́мер не про́йде (не пере́йде); ціє́ї не поспіва́єш!; 3) (в гостинице) кімна́та, но́мер (-ра). [Найня́в кімна́ту (но́мер) в готе́лі (Київ). Кімна́ти в готе́лі були́ висо́кі (Кінець Неволі)]. • -ра́ для приезжающих – кімна́ти (номери́) для приї́жджих.

Ноя́брьский – листопа́довий, (зап.) падоли́стовий. [Все коро́тшали дні листопа́дові (Крим.). Падоли́стове число́ «Наро́да» (Павлик)].

Ограни́ченный – обмежо́ваний, обме́жений. • -ное пространство – обмежо́вана про́сторонь. • -ная власть – обме́жена (и обмежо́вана) вла́да. • -ное количество – обме́жене число́, обме́жена (невели́ка) кі́лькість. • Давать в -ном количестве – видавце́м дава́ти (видава́ти). • -ный ум, кругозор – тісни́й ро́зум, кругови́д. • -ный человек – обве́дена голова́, дрібноголо́ва люди́на.

Определё́нный (прил.) – вира́зни́й, пе́вний, я́сни́й, озна́чений, ви́значений. [Чита́ння істори́чних книжо́к види́мо не підказа́ло їй виразні́шої да́ти (Грінч.). Нічо́го пе́вного доміркува́тися не мо́жна було́ (Крим.)]. • В -ное время – пе́вного ча́су. • К -ному сроку – на пе́вний те́рмін. • -ное число – ви́значене (пе́вне) число́. • Иметь о чём -ные понятия – ма́ти вира́зне́, пе́вне розумі́ння чого́. • -ный член, грам. – озна́чений родівни́к, арти́кль. • Определё́нно – ви́ра́зно, я́сно, тве́рдо.

Па́рный – 1) (составляющий пару) пари́стий, па́рний, до па́ри. [До́брі воли́, та не пари́сті. Па́рне число́]. • Не -ный – не пари́стий, не па́ра, не до па́ри. • Не -ные предметы – ро́зпари (-рів), ро́зпарки. [Воли́-ро́зпари]; 2) (об экипажах: для пары лошадей, волов) па́рний, парови́й, на па́ру (ко́ней, волі́в), парокі́нний, двукі́нний. [Парови́й віз (= для пары лошадей или волов). Двукі́нні санки́]; 3) См. Па́ркий.

После́дний – 1) оста́нній, оста́тній, послі́дній (-нього), кінце́вий, кра́йній. [Я оста́нні квітки́ у саду́ позрива́в (Грінч.). Оста́тню коро́ву прода́м (Шевч.)]. • Быть -дним – бу́ти на оста́нку, па́сти́ за́дню (за́дніх). • -дний номер газеты – оста́ннє число́ газе́ти. • -дняя четверть луны – оста́ння квати́ра мі́сяця. • В -днее время – оста́нніми часа́ми, оста́ннім ча́сом. • В -дний раз – в-оста́ннє. • До -днего – до оста́нку (до’ста́нку), до жа́дного. [Все зни́щили до оста́нку. Де що зна́йдуть, то і там хазя́йство до жа́дного забира́ють (Квітка)]. • Писатель -днего времени – письме́нник оста́нніх часі́в; нові́тній письме́нник. • В -днюю минуту – оста́нньої хвили́ни, на оста́нці. • -днее усилие – оста́ннє зуси́лля. • Защищаться до -дней крайности – обороня́тися до оста́нку. • Самый -дний (по порядку) – найоста́нніший. • -днюю душу тянет – оста́нні кишки́ вимо́тує. • Пробил -дний час для кого – прийшла́ оста́ння годи́на на (для) ко́го; 2) (наихудший) оста́нній, оста́тній, посліду́щий, (гал., о выражениях) кра́йній. [Ла́яв його́ оста́нніми слова́ми. Сказа́в йому́ кра́йнє сло́во. Найпосліду́щий лиході́й (Грінч.)]. • Самый -дний человек – найпосліду́ща люди́на. • Не из -дних – незгі́рший, несогі́рший, не аби́-який. [Газді́вство у старо́ї Леси́хи несогі́рше (Франко). Наш міро́шник горла́н не з аби́-яких (Корол.)]. • -дний дурак – ду́рень дові́ку, найпе́рший ду́рень. • -днее дело – найгі́рша (найпога́нша) спра́ва. • -дние времена – оста́нні часи́, вре́м’я лю́те (Шевч.), лю́тий час. • -дний ребёнок – (ласк.) мези́нчик, (насм.) ви́шкребок (-бка), ви́шкварок (-рка).

Про́пись – про́пис (-су), зразо́к до спи́сування. • Написать -сью (число) – написа́ти лі́терами.

Пятна́дцатый – п’ятна́дцятий. [П’ятна́дцяте столі́ття. П’ятна́дцятий вік. П’ятна́дцяте число́]. • -тая часть – п’ятна́дцята части́на. • -того мая – п’ятна́дцятого тра́вня. • Сегодня -тое января – сього́дні п’ятна́дцяте сі́чня. • -тая глава, страница – п’ятна́дцятий ро́зділ, п’ятна́дцята сторі́нка. • Одна -тая – одна́ п’ятна́дцята. • Две, четыре -тых – дві, чоти́ри п’ятна́дцятих.

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

М-число, физ. – М-число, число Маха.

Счёт – лічба, лічення, лічіння, рахунок, рахування; (документ) рахунок; • активные счета – активні рахунки; • без счета – безліч; без ліку (без числа, без міри, без ліку-міри); незліченно, (иногда фиг.) як за гріш маку; • без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є) (Пр.); • быть на счету – бути під ліком; • быть на хорошем счету, быть на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу); бути відомим з позитивного боку; • брать (принимать) в счёт (расчёт) – враховувати, брати до уваги (на увагу); • в конечном счёте – кінець кінцем, зрештою, врешті-решт , нарешті, у кінцевому (в остаточному) результаті (підсумку); у загальному підсумку; (иногда) після всього; наприкінці; • вносить (суммы) на текущий счёт – вкладати (суми) на біжучий рахунок; • в счёт будущих платежей – у платіж надалі; • в счёт чего (жалования и т. п.) – на [у] рахунок чого (платні тощо); • выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком; • жить за чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю; • заключать счета – замикати рахунки; • за счёт выбора – внаслідок вибору; • за счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що); • иметь счет в банке – мати рахунок у банку; • каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована); • круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно; • лицевой счет – особовий рахунок; • личный счет – особистий рахунок; • на [за] счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші; • на казённый счет – урядовим коштом; • на свой счёт принять – (о деньгах) взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) взяти на свій карб; • на счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб (закидати, натякати); • на чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити; • на этот счёт – щодо цього (про це, за це); • не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить); не враховується (рахується); не в число; • не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе; • открывать счет – відкривати рахунок; • относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) брати на чий карб; • остается счётом – лишається ліком; • первый по счёту – перший числом; • по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи; • покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому; • по моему счету (их столько-то) – на мій лік; • поставить в счёт – залічити; записати на рахунок; • по счёту (документу) получать – на рахунок одержувати; • по счёту (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік; • принимать без счёта – брати не лічивши; • принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (иногда на себе) що; прикладати, прикласти до себе що; • прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фиг., только соверш.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що; • сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого; • сведение счетов – обрахунок; • сводить счёты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким; • сложить со счётов – вилучити з рахунків; • ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що; • счёт депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум; • счёт имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період; • счёт (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат; • счётом выдавать – видавцем давати; • счёт расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців; • счёт специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери; • счёту нет кому, чему – ліку [числа] немає кому, чому; без ліку [безліч] кого, чого; • текущий счет – біжучий рахунок; • что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити; • это не в счёт – це [то] не в число; це не йде в рахунок (не враховується, не рахується); цього не слід брати (не береться) до уваги. [Кінець кінцем прийшов до невеличкої затоки між кручами, де було затишно й відлюдно (В. Підмогильний). Врешті-решт, не повинні пропасти марно ні краплини поту, ані крові нашої… (О. Довженко)].

Число – (величина) число; (количество) кількість, число, (ещё) цифра; (грам.) число; (месяца) дата, день: • без числа – безліч, без ліку (без числа), незліченно, незчисленно; • большое число присутствующих – велика кількість (велике число) присутніх; • быть в числе кого – бути серед кого; • в большом числе – у великій кількості; • в первых числах месяца – у перших числах місяця; • в последних числах января… – наприкінці січня…; • в том числе и… – зокрема; серед них і…; між них і…; а також і…; • в числе присутствующих… – серед присутніх; • двойственное число – двоїна; • дробное число – дробове число; • из числа кого – з-поміж (з) кого; • единственное число – однина; • изменяться в роде и числе – відмінюватися у роді й числі; • каждое первое число – щопершого числа; • множественное число – множина; • не из их числа кто – не належить до них хто; • нет, несть числа кому, чему; без числа – нема (немає) ліку кому, чому (нема числа); без ліку (безліч) кого, чого; без числа; (иногда) незліченно (незчисленно) кого, чого; сила кого, чого; велика (страшна, страшенна) сила кого, чого; сила-силенна (сила-силюща, силеча) кого, чого; • один из их числа – один з-поміж них, з них, належний до них; • отрицательное число – від’ємне число; • от такого-то числа – з дня такого; • победить числом – перемогти числом (кількісно); • положительное число – додатне число; • средним числом – пересічно; середнім числом; • терия чисел – теорія чисел; • целое число – ціле число; • число безразмерное – число нерозмірне; • число бесконечно малое – число нескінченно мале; • число волновое – число хвильове; • число действительное – число дійсне; • число лишних связей (мех.) – кількість зайвих в’язей; • число мнимое – число уявне; • число неизвестное – число невідоме; • число передаточное – число передаткове; • число приведенное – число зведене; • число степеней свободы – число ступенів вільности. [Правда, правда, неймовірні! Там глибини незглибимі, Залів, ходів, коридорів там без ліку, без числа… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Чого не злічите — числа немає в тім, Чого не зважите — не важить та вага, Чого не виб’єте — не варто ні шага (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Герцоґ ступив крок уперед, тоді назад, щось буркнув, підвів погляд на оздоблену золотим листям стелю. Ґаус використав паузу для обчислення кількох простих чисел (В.Кам’янець, перекл. Д.Кельмана). Влада чисел тим могутніша, чим менше в них розбираються (Вольтер). Велика епоха здатна вмістити значне число маленьких людей (С.Є.Лєц). Втомлений програміст: — А яке сьогодні число. — Ціле. Додатне].

Бумага – 1) (материал) папір; (лист) лист; 2) (документ) папір (мн. папери), (прост.) бумага; 3) (устар.) бавовна; (изделия) прядиво, нитки: • актовая бумага – актовий папір; • бумага всё терпит (стерпит), бумага не краснеет – папір усе терпить (зносить), папір не червоніє, написати можна все (що хоч); • бумага входящая – папір вступний; • бумага гербовая – гербовий, штемпльовий папір; • бумага государственная – папір державний; • бумага исходящая – папір вихідний; • бумага к делу – папери до діла; папери до справи; • бумага копировальная – папір копіювальний; • бумага обёрточная – бібула; • бумага официальная – лист офіційний; • бумага папиросная – цигарковий папір; • бумага писчая – писальний папір; • бумага препроводительная – супровідний лист; • бумага почтовая – папір листовий, поштовий; • бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця, вимочка; • бумаги – папери, (сниж.) папір’я; • бумаги к исполнению – папери до виконання; • гладко было на бумаге, да забыли про овраги – гладко було на папері, та забули про яри; • деловые бумаги – ділові листи; папери; • журнал входных и выходных бумаг – журнал вступних і виступних (вхідних і вихідних) паперів; • за каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист; • клочёк бумаги – клаптик паперу, папірець, папірчик; • на бумаге – листовно; на письмі; • направлять бумагу – надсилати папери, листи; • не стоит бумаги марать – шкода паперу, шкода (не варт, не варто) псувати (переводити) папір, (устар.) шкода й олівця (олива) тупити (тратити); • откуда бумага и ее краткое содержание – звідки лист та короткий зміст його; • подшивать бумаги – підшивати листи, папери; • составить бумагу – скласти листа; • старые, исписанные бумажонки – шпарґал, шпарґали, шпарґалля; • хлопчатая бумага – бавовна, бавина; • ценные бумаги – цінні папери. [На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т.Шевченко). Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: — Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу (М.Вовчок). Вона була дуже гарна — біла, як папір, червона, як ягода, очі чорні, як вуглі, брови колесом, білозуба, свіжоуста, вбиралась у рябенькі одежі (М.Вовчок). На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л.Глібов). На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (П.Мирний). — Невже не догадуєтесь? Ох, ті поети мудріші на папері, як у житті! (Л.Українка). — От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… Вмент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М.Кропивницький). Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Б.Грінченко). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… як мені хочеться взяти перо, обмокнути його у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей, ви, тюремники! Не можна? Що? Людині, що має вмерти? Ха-ха!. Ну, що ж! Може, се й краще. Буду лежати і буду низати, немов намисто, разки моїх думок, без слів, без чорнила і без паперу (М.Коцюбинський). Нарешті великий критик кінчив переливати свою думку на папір і запитливо глянув на хлопця, якого погляд цей торкнувся страшним штихом (В.Підмогильний). І лягають літери на папір, мов сніг землю мережить, щоб небо проясніло до ранку (В.Стус). Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю (В.Симоненко). А геніальні поети — такі бездарні! Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою. А ті клаптенята паперу — то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою (Л.Костенко). На його столі вишикувалися в один ряд вимочка, записничка, чорнильниця й лінійка (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Якби папір був терпеливий, він би дожидався шедевра (С.Є.Лєц). Автоінспектор зупиняє автомобіль, за кермом його колишня учителька: — Добрий день, Варваро Петрівно! Беріть ручку, папір і пишіть сто разів: «Я більше ніколи не порушуватиму правила дорожнього руху…»].

Вид – 1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода; 2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд; 3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид; 4) (видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. 5) (разновидность) відміна, порідок, відрід, вид; 6) (биол.) відміна, вид; 7) паспорт (давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь); 8) (грам.) вид, форма; 9) (виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки: • будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі); • быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого; • быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого; • в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів; в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…; • в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку; • в виде прогонных и суточных – як прогони та добові; • в виде процента – як процент; • в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого; • в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою); • в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…; в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище; • в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого; • в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що); • в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…); • в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; • в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що; • в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…; • величественный вид – величний вигляд; • в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані; • видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований; • видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето; • вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання; • видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано; • видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати; • виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє; • виды спорта – види спорту; • в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…); • в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться); • в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще; • в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі; • в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою); • внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода); • в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч; • в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися); • в связанном виде (хим.) – у сполуках; • все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…); • всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); • в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою); • в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових; • в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу; • в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши; • в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті; • в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді; • выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися; • делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…); • дерзкий вид – зухвалий вигляд; • для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору; • заочный вид обучения – заочна форма навчання; • зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду;  • идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці); • из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою); • имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що; • имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці]; • иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати; • иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар. в очу) кого, що; • иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим; • иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що; • иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий); • иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що; • имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати; • имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…; • каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає; • кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?; • можно представить в виде – можна подати у вигляді; • на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх; • на виду – на оці; на видноті; • на виду быть у кого – бути перед очима в кого; • на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно); • надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі; • не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги; • не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи; • не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак; • не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…; • не упускать из виду – не спускати з ока; • никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…; • ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі]; • общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…; • по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий); • по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою; • подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби; • под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що; • показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки; • поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що; • потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що; • при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що; • при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку; • приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати); • приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду; • принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик); • принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду]; • принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать; • растерянный вид – спантеличений вигляд; • скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися; • совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова; • ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому; • странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид); • у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря; • упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати; • ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно). [Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Вона була маленька й опецькувата, зі сивим волоссям, округлим обличчям, яскравими синіми, мов незабудки, очима… оце й усе. На вигляд їй було років п’ятдесят, і коли вона посміхалася, то показувала великі білі зуби, які цілком могли бути її власними (Ірина Бондаренко, перекл. Дж.Чейза). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].

Говорящий – (який) що говорить; говорю́чий, (реже) говорю́щий; мовець, промовець; • быстро и много говорящий – дріботун; • говорящие головы – (насмешл.) говорючі голови; • говорящий в нос – гугнявий; • говорящий наобум (глупости) – дурноляп; • говорящий и слушающий (слушающие) – мовець і слухач (слухачі); • говорящие на одном языке – одномовці (одномовні); • говорящий попугай – говорючий папуга; • говорящий правду – правдомовець; • говорящий сам за себя – (о факте) досить промовистий; • говорящий это уверен, что… – той, хто говорить (каже), певен (певний), що…; • громко говорящий – гримки́й, гомінки́й; • документ, говорящий о том… – документ, де йдеться (сказано) про те…; • красиво говорящий – красномовець; • мало говорящий – маломовний, мовчун; • много говорящий – говорю́щий, говорю́чий, говірки́й, балакучий, язикатий, гомонли́вий, мо́вний, словомовний; балака; балакун; пащекун; базіка, торохтій; • не говорящий ещё ребёнок – немовля́ща (немовля́ча) дитина; немовля; • неразборчиво (невнятно) говорящий – невиразний у вимові; (лепечущий) лепетли́вий, лопітливий, белькотли́вий, лепету́н, лепе́тя, мимрі́й; ничего не говорящий – незначий, незначущий, малозначний, без жодної ваги; • плохо говорящий – кривомовний (кривомовець), (образн.) говорить наче протезами переставляє; • число (количество) говорящих на украинском… языке – число (кількість) мовців українською… [Хоч дитина немовляща — І воно вгадає Твої думи веселії (Т.Шевченко). — Сідайте, мої гостоньки любі та милії, — припрошував дід Грицай, трохи шепеляючи: дід був жвавий, проворний, говорючий, говорив швидко, неначе шаткував язиком капусту, а як він говорив, то все крутив головою, аж посічені кучері тряслися, неначе їх напала пропасниця (І.Нечуй-Левицький). Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить. Поки не зліпить гнізда (М.Зеров). — А тепер хазяїнів видушили — зостались балакуни, та й то не при своїм умі: кождий панувать аж труситься, а вдає з себе слугу народа, роботягу переживальника, наживаючись тим часом до переситу. Вдайся до їх совісті чи громадського почуття — станеш ворогом… очманілі сини сталінського вчення!… — вилаявся Вікентій (Ф.Роговий). Не йди від мене говорющий діаманте Спи тут як дома тут усе твоє (М.Лукаш, перекл. Г.Аполінера). Чому слухач засинає, а мовець ні? Той більше втомлюється (М.Жванецький). Умиюсь дощами; утрусь — чапраком; А вичеше — терен колючий, А висушить — сонце; в спеку під дубком Напоїть рівчак говорючий… (Левко Боровиковський)].

Задний – за́дній, поза́дній, зати́льний: • без задних ног – не чуючи ніг; без задніх ніг, як після маківки; • задние двери – зати́льні, задвірко́ві две́рі; • выходящий на задний двор – задві́рковий, зати́льний; • дать задний ход – зрушити назад, дати задній хід, (попятиться) позадкувати; • заднее число – за́дня (попере́дня), мину́ла да́та; • задние колёса – за́дні коле́са; • задние комнаты (окнами во двор) – зати́льні кімна́ти, хати́ очи́ма в двір; • задний двор – задві́рок (-рку); • задний мост – (техн.) задній міст; • задний план – задній план; • задний проход – відхі́дник (-ка), калю́х (-ха́), гу́зно, (опис.) дупе́льце, вікно́, кагла́; • задний ход – за́дній хід (хо́ду), хід наза́д; • задним умом крепок – мудрий по шкоді; пізно до розуму дійшов; якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав (Пр.); привів коня кувати, як кузня згоріла (Пр.); як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав (Пр.); підіткалась тоді, як задрипалась (Пр.); • задним числом – мину́лою да́тою, мину́лим число́м; • задняя мысль – потайна́ (за́дня) ду́мка; • задняя сторона, часть (строения, двора) – зати́льна сторона́, тил, зати́лок (-лка), зати́лля; • задняя часть головы – поза́дня части́на голови́, зати́лля голови́; • задняя часть тела, туши – зад (-ду), оза́ддя, оза́док (-дка). [Доктрина — се формула, супроти якої уступають на задній план живі люди й живі інтереси… Доктрина — се зроду централіст, що задля абстрактних понять не пощадить конкретних людей і їх конкретного добробуту. Ми, українці, бачили досі мільйони прикладів, як знущався над живими людьми й націями абсолютизм, узброєний трьома доктринами: православіє, самодержавіє й обрусеніє (І.Франко). Затильні подвір’я — це кам’яні мішки будинків серійного виробництва (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

Который – 1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих) ко́три́й, (реже) кото́рий; 2) (из двух или из многих; числительно-разделит. знач) ко́три́й, (реже) кото́рий; 3) (относ. мест.) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) ко́три́й, кото́рий, (литер.) що, яки́й, котри́й, (реже) кото́рий; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, яки́й, котри́й, кото́рий; иногда сокращенно: що, вм. що в йо́го (у которого), що з не́ї (из которой), що на йо́му (на котором), що про не́ї (о которой), що в них (в которых); (в предшествующих главн. предложению придаточных предл.) ко́три́й, кото́рий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается); 4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) ко́три́й, кото́рий де́котрий, котри́йсь, кото́рийсь, яки́й(сь): • берег, который виднелся вдали – бе́рег, що мрів (манячи́в) дале́ко; • века, в продолжение которых шли беспрерывные войны – сторі́ччя, коли́ (що тоді́, що про́тягом них) точи́лися безнаста́нні ві́йни; • в котором (каком) году это было? – яко́го ро́ку це було́?; • в котором (которой), в которых, на котором (которой), в который (которую), из которого (которой) (о месте) – (обычно) де, куди́, зві́дки, (о времени) коли́, вм. що в (на) йо́му (в ній), що в них, що в ньо́го (в ній), що з ньо́го (з не́ї); • в котором часу? – о котрій годині? (реже у котрій годині?), котрої години?, коли?; • война, во время которой погибло так много людей – війна, коли (що під час неї, що за не́ї, що тоді́) заги́нуло так бага́то люде́й (заги́нула така́ си́ла люде́й); • в том году, в котором это произошло – того́ ро́ку, коли́ це ста́лось; • в том самом письме, в котором он пишет – у то́му са́мому листі́, де він пи́ше (в яко́му він пи́ше); • дело, о котором говорили – спра́ва, що про не́ї (що про не́ї) говори́ли; спра́ва, про яку́ говори́ли; • дом, в котором я жил – (обычно) дім, де я жи́в, (можно) дім, що я (там) жив; • изменил тем, в верности которым клялся – зра́див тих, що на ві́рність їм кля́вся (яки́м на ві́рність кля́вся); • источник, из которого мы почерпнули наши сведения – джерело́, зві́дки ми засягну́ли на́ші відо́мості; • король, при котором это произошло – коро́ль, що за ньо́го це ста́лося; коро́ль, за яко́го це ста́лося; • которая птичка рано запела, той во весь день молчать – котра́ пта́шка ра́но заспіва́ла, тій ці́лий день мовча́ти. (Номис); • которое (какое) сегодня число? – котре́ сього́дні число́?; • который Бог вымочит, тот и высушит – котрий (який) Бог змочив, той (такий) і висушить (Пр.); • который ему (ей) год? (разг.) – котрий йому (їй) рік?; • который, которая, которое, которые (в подчинительных предложениях после главного) – що, що він, що вона що воно, що вони, (реже) який, яка, яке, які, (зрідка) котрий, котра, котре, котрі; • кото́рый — кото́рый, кото́рые — кото́рые (один — другой, одни — другие; из неопределен. числа) – котри́й (кото́рий) — котри́й (кото́рий), котрі́ (кото́рі) — котрі́ (кото́рі), яки́й — яки́й, які́ — які́; • который-либо – котрий-небудь, котрий-будь, (какой-нибудь) який-небудь, якийсь; • который лучший, который больший – котри́й кра́щий, котри́й бі́льший, (получше) де-кра́щий, (побольше) де-бі́льший; • который раз – вкотре; • который тебя день не видать (очень, долго, давно)! – кот(о́)ри́й день тебе́ не ви́дко (ви́дно)!; • который час? – котра година? которым ты по списку? – котри́м ти в реє́стрі (в спи́ску)?; • лес, который окружает нас – ліс, що ото́чує нас; • люди, среди которых он вырос – лю́ди, що серед них він ви́ріс; • материя, из которой сделано это пальто – мате́рія, що з не́ї поши́то це пальто́; • многочисленные затруднения, с которыми приходится бороться – числе́нні тру́днощі, що з ни́ми дово́диться змага́тися; • надежды, которые мы на него возлагали – наді́ї, що ми на ньо́го поклада́ли (що ми на ньо́го їх поклада́ли); • обстоятельства, при которых он погиб – обста́вини, що за них він заги́нув; обста́вини, за яки́х він заги́нув; • общество, в котором… – суспі́льство, де…; • положение, из которого трудно выйти (нет выхода) – стано́вище, де (що, що з ним) ва́жко да́ти собі́ ра́ду, стано́вище, де (що) нема́ ра́ди; • постановление, в котором… – постано́ва, де…; • принято резолюцию, в которой… – ухва́лено резо́люцію, де…; • произведение, в котором изображено… – твір, де змальова́но; • река, в которой мы купались – рі́чка, де ми купа́лись; рі́чка, що ми купа́лись; • с которым (которой), к которому (которой), в которого (которой), в котором (которой), в которых, на котором, через который, о которых – що з ним (з не́ю), що до йо́го (до ньо́го, до не́ї), що в йо́го (в ньо́го, в не́ї), що в йо́му (в ньо́му, в ній), що в них (їх), що на йо́му (на ньо́му, на ній), що через йо́го (через не́ї), що про (за) них (їх); з котри́м (кото́рим) (з котро́ю (кото́рою)), до котро́го (кото́рого) (до котро́ї (кото́рої)), в котро́го (кото́рого) (в котро́ї (кото́рої)), в котри́х (кото́рих), на котро́му (кото́рому) (на котрі́й, (кото́рій)), через котри́й (кото́рий) (через котру́ (кото́ру)), про котри́х (кото́рих); з яки́м (з яко́ю), до яко́го (до яко́ї), в яко́го (в яко́ї), в які́м (в які́й), на яко́му (на які́й), через яки́й (через яку́), в яки́х, про яки́х; • страна, в которую мы направляемся – краї́на, куди ми просту́ємо; • такой — кото́рый – таки́й — що, таки́й — яки́й (котри́й, кото́рий); • тот — кото́рый – той — що, той — яки́й, той — котри́й (кото́рий); • у вас есть привычки, от которых следует отказаться – у вас є за́вички, що (їх) слід позбу́тися (ки́нутися); • условия, при которых происходила работа – умо́ви, що за них (за яки́х) відбува́лася пра́ця; • цель, к которой он стремится – мета́, що до не́ї він (що він до не́ї) пра́гне; • человек, который вас любит – люди́на, що вас коха́є (лю́бить); • эпоха, во время которой – доба́, коли́; доба́, що за не́ї (що тоді́); • эпоха, в продолжение которой… – доба́, що за не́ї (що тоді́, що про́тягом не́ї); доба́, коли́…; • это человек, за которого я ручаюсь – це люди́на, що я за не́ї (що я) ручу́ся; це люди́на, за котру́ (за яку́) я ручу́ся; • я тот, которому внимала ты в полуночной тишине (Лермонтов) – я той, що в ти́ші опівні́чній до ньо́го прислуха́лась ти (Кримський). [І молодиці молоденькі, Що вийшли замуж за старих, Що всякий час були раденькі Потішить парнів молодих, І ті тут молодці стояли, Що недотепним помагали Для них сімейку розплодить; А діти гуртові кричали, Своїх паньматок проклинали, Що не дали на світі жить (І.Котляревський). А це сап’я́нці-самохо́ди, що в них ходи́в іще́ Ада́м (І.Котляревський). До кого ж я пригорнуся і хто приголубить, Коли нема того, який мене любить? (І.Котляревський). До ко́го-ж я пригорну́ся і хто приголу́бить, коли́ тепе́р нема́ то́го, яки́й мене́ лю́бить? (І.Котляревський). Знайшли́ Енте́лла сірома́ху, що він під ти́ном га́рно спав (І.Котляревський). А де ж тая дівчинонька, Що сонно блукала? (Т.Шевченко). На ті шляхи́, що я мі́ряв мали́ми нога́ми (Т.Шевченко). За степи́ та за моги́ли, що на Украї́ні (Т.Шевченко). Дивлю́ся — в моги́лі усе́ козаки́: яки́й безголо́вий, яки́й без руки́, а хто по колі́на нена́че одтя́тий (Т.Шевченко). Де-ж ті лю́ди, де-ж ті до́брі, що се́рце збира́лось з ни́ми жи́ти, їх люби́ти? (Т.Шевченко). Це ті розбі́йники, кото́рі хоті́ли уби́ти (І.Рудченко). А де-ж та́я дівчи́нонька, що со́нна блуди́ла (Т.Шевченко). Висо́кії ті моги́ли, де лягло́ спочи́ти коза́цькеє бі́ле ті́ло в кита́йку пови́те (Т.Шевченко). З да́вніх даве́н, чу́ти було́ про збро́йних люде́й, що зва́лись козака́ми (П.Куліш). Переживе́ш цари́цю, що їй слу́жиш (П.Куліш). Як доживе́ було́ кото́рий запоро́жець до вели́кої ста́рости… (П.Куліш). Підня́вшись істо́рію Украї́ни написа́ти, му́шу я догоди́ти земляка́м, кото́рі Украї́ну свою́ коха́ють і шану́ють (П.Куліш). Заплати́в я вели́ким сму́тком за ті розмо́ви щи́рії, кото́рі необа́чно посила́в до вас на папе́рі (П.Куліш). Там був узе́нький таки́й во́лок, суході́л таки́й, що через йо́го хижаки́ свої́ човни́ переволіка́ли (П.Куліш). Не з гні́вом і знева́гою обе́рнемось ми до пані́в, що ко́сті їх  взяли́сь уже́ пра́хом (П.Куліш). В ту давнину́, до кото́рої не сяга́є на́ша пи́сана па́м’ять (П.Куліш). Ізнайшла́ вже я чолові́ка, що мене́ ви́зволить (М.Вовчок). І чоловіки́ коло їх, і ді́точки: кото́рий — ко́ником гра́ється, кото́рий — орі́шки пересипа́є (М.Вовчок). Задивля́ючись на невідо́мі місця́, котрі́ прихо́дилось перехо́дити (П.Мирний). Котра́ дівчи́на чорнобри́вая, то чарівни́ця справедли́вая (П.Чубинський). Кото́рая сироти́на, ги́не (П.Чубинський). Це вже тобі не та мала Оксанка, Що ти було їй робиш веретенця (Л.Українка). У йо́го є висо́ка мета́, є святи́ня, що він їй слу́жить (Б.Грінченко). Гуща́вина ся тягла́ся аж до му́ру, що ним обгоро́джено було́ сад (Б.Грінченко). Дивува́лися Мико́линій ене́ргії, з яко́ю він поспіша́ється до грома́дського ді́ла (Б.Грінченко). Якби знав я чари, що спинять хмари. Що два серця можуть ізвести до пари… (І.Франко). Це такі́ до́кази, котри́х показа́ти тобі́ не мо́жу (І.Франко). Його́ розпи́тували про знайо́мих офіце́рів, що там служи́ли (І.Франко). Чи спра́вді є тут яка́сь та́йна, що її́ хова́ють від ме́не? (І.Франко). Од котро́го це ча́су ви мене́ не ба́чите? (І.Нечуй-Левицький). «Піді́ть-же в ліс, — кото́рий лу́чче сви́сне?» (І.Рудченко). А то в йо́го така́ сопі́лка була́, що він не́ю зві́рів свої́х склика́в (І.Рудченко). Ди́виться в вікно́ — ліс: мо́же той, що він через йо́го йшов? (І.Рудченко). Пішо́в до то́го коня́, що золота́ гри́ва (І.Рудченко). Став на гілля́ці да й руба́є ту са́му гілля́ку, на кото́рій стої́ть (І.Рудченко). Поба́чила, що він бере́ не то́ю руко́ю, на кото́рій пе́рстінь, та й ви́пила сама́ ту ча́рку (І.Рудченко). Вхопи́лась рука́ми за до́шку ту, що він на їй сиді́в (І.Рудченко). Піди́ ще доста́нь мені́ цілю́щої води́, що стереже́ її́ ба́ба-яга́ (І.Рудченко). А тим ча́сом сестра́ його́ пішла́ в ту комо́ру, що брат каза́в їй не ходи́ти туди́ (І.Рудченко). Зайду́ до тіє́ї крини́чки, що я чи́стила, то мо́же там нап’ю́ся (Рудченко). Тоді́ взяв ту́ю, що з не́ю шлюб брав (І.Рудченко). До́вго вона́ йшла у той го́род, де жив сам цар із сліпо́ю дочко́ю (І.Рудченко). Ука́зуючи на те де́рево, де сиді́ла Пра́вда (І.Рудченко). Ні на ко́го і не ди́виться і дівча́т ні кото́рої не заньме́ (Квітка). Де-кра́щого шука́є (Сл. Гр.). Прихо́дь до коня́, що з мі́дною гри́вою (І.Рудченко). Ото́ж та́я дівчи́нонька, що мене́ люби́ла (Пісня). А нещасли́ва та дівчи́нонька, котра́ лю́бить козака́ (Пісня). Оди́н дід, кото́рий увійшо́в з на́ми в це́ркву… (О.Стороженко). А я бага́то разі́в чу́ла від моє́ї ма́тери, що та жі́нка не лю́бить свого́ му́жа, котра́ не лю́бить його́ кре́вних (М.Рильський). Оди́н із їх — котри́й, то ті́льки Госпо́дь ві́дає — упаде́ ме́ртвий (М.Рильський). Зараз ударили й ті, що їх балка таїла глибока (П.Тичина). Але й тут стрі́немо у Леви́цького про́сто блиску́чі сторінки́, які́ дово́дять, що він до́бре знав життя́ цих на́ших сусі́дів (С.Єфремов). Того́ проте́сту, яко́го по́вно розли́то по всьо́му тво́рові (С.Єфремов). І ото́й шлях, що ним прохо́дить че́сна, таланови́та селя́нська ді́вчина (С.Єфремов). Карти́ни приро́ди, що на їх таки́й із Ми́рного мите́ць (С.Єфремов). Оті́ забивні́ шляхи́, що ни́ми простува́ла Ру́дченкова му́за (С.Єфремов). Напрова́дила Хри́стю са́ме на той шлях, куди́ пха́ли її́ соція́льні умо́ви (С.Єфремов). Він умовля́є, щоб ти сплати́в наре́шті дани́ну, кото́ру йому́ ви́нен (М.Рильський). Хіба́-ж є пани́, яки́м гро́ші не ми́лі? (Номис). Ті нові́ почуття́, яки́х він до́сі не знав, зо́всім заполони́ли його́ (А.Кримський). Хвали́ ма́ти того́ зя́тя, що я полюби́ла (Пісня). В кінці́ гре́блі шумля́ть ве́рби, що я насади́ла; нема́ мо́го миле́нького, що я полюби́ла (Пісня). Що-то за пан, що в йо́го ніщо́ не гниє́ (Номис). Два пани́, а єдні́ штани́: котри́й ра́ньше встав, той ся і вбрав (Номис).  Дале́ка по́дорож, що ти в не́ї збира́вся ви́рушить ура́нці (М.Рильський). Се ко́лесо, що зве́рху па́да на йо́го вода́ (Номис). Лиха́ та ра́дість, по котрі́й сму́ток наступа́є (Номис). Нема́ ті́ї дівчи́ноньки, що я в їй коха́вся (Пісня). Чи це та́я крини́ченька, що я во́ду брав? (Пісня). Чи се та́я крини́ченька, що го́луб купа́вся? (Пісня). Ось і зачервоні́ло на тій доро́зі, де йому́ тре́ба йти (Квітка). Хай бу́де прокля́тий той день, коли́ я вроди́лася, і той день, коли́ я ступи́ла на цей кора́бль (М.Рильський). Нема́ того́, що люби́ла (Пісня). Силкува́вся не злеті́ти з то́го щабля́, на яки́й пощасти́ло ви́дряпатись (С.Єфремов). Котрі́ були́ по селу́ краси́віші і багаті́ші дівча́та, ті все жда́ли — от-от при́йдуть від Ко́стя старости́ (Квітка). Котри́й (чума́к) корчму́ мина́є, той до́ма бува́є, котри́й корчми́ не мина́є, той у степу́ пропада́є (Пісня). Кото́рий чолові́к отця́-ма́тір шану́є-поважа́є, Бог йому́ милосе́рдний помага́є, кото́рий чолові́к отця́-ма́тері не шану́є, не поважа́є, нещасли́вий той чолові́к бува́є (Дума). А вб’є котри́й у го́лову сло́во яке́, — де й тре́ба, де й не тре́ба но́ситься з ним (А.Тесленко). Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу (Л.Костенко). Були там іще деякі цікаві дрібнички, та вони для нашої історії більшої ваги не мають, нічого не додаючи до її правдивості: а історія та, кажуть, добра, котра правдива (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І ось, сидячи на горішній сходинці, тримаючи віяло й тлумачок на колінах, Ліна вкотре вже оповідає свою історію, вперто й дослівно повторюючи свою прозору дитячу брехню, а чоловіки в комбінезонах сидять навпочіпки й слухають (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Не тямила, котрого з двох вона дужче ненавидить (О.Король, перекл. В.Фолкнера)].

Мнимый – позірний; начебто, ніби, нібито (якийсь), (ненастоящий) неправдивий, несправжній, нещирий, псевдо-, (воображаемый) уявний, уявлюваний, (предполагаемый) гаданий, (придуманный, вымышленный) надуманий, удуманий, примислений, вигаданий, (притворный) удаваний, уданий, (фиктивный) фіктивний: • мнимая величина, мнимое число (матем.) – уявна величина, уявне число; • мнимая причина – уявна (гадана) причина; • мнимая смерть – нібисмерть, гадана смерть, завмертя, завмерлість; • мнимое изображение (физ.) – уявне зображення, уявний образ; • мнимое исключение – неправдивий (несправжній, уявний) виняток, псевдовиняток; • мнимое преимущество – уявна (гадана) перевага; • мнимое противоречие – нібисуперечність, несправжня суперечність; • мнимое счастье – гадане щастя; • мнимый больной – уявний (надуманий, удаваний, уда́ний) хворий; • мнимый брак – гаданий шлюб; • мнимый друг – нібиприятель, неправдивий (нещирий, удаваний, уданий) приятель (друг); • мнимый путешественник – нібито подорожній, гаданий (удаваний, уданий) подорожній (-нього); • мнимый счёт (торг.) – фіктивний рахунок; • мнимый учёный – псевдонауковець, квазівчений, (нрк.) псевдовчений. [Від позірного тепла обіймів мною затрусило ще більше (Юлія Кропив’янська). Цей на загальну гадку символіст, цей гаданий основоположник українського символізму тільки з великим застереженням може бути запроваджений до його лав (М.Зеров). Він ніколи не випробовував на собі міцність пут Гемінея. Те, що було, толерантно називають «громадянським шлюбом». У когось він вдалий буває, а в нього… Несправжній шлюб… несправжня відповідальність… справжня самотність… (Оксана Радушинська). Викладач матаналізу — студентам: — А в наш час за 30 копійок можно було купити комплексний обід! — Ага! Чисто уявний!].

Полуцелый – півцілий: • полуцелое число – (матем.) півціле число; • полуцелый спин – (физ.) півцілий спін.

Порядок – порядок, добрий стан, злагодженість, узгодженість, організованість, дисципліна, (строй) лад, стрій, устрій, (последовательность) послідовність, (очередь) черга, черговість, (обычай) зви́ча́й, (общественные отношения) порядки, зви́ча́ї, (способ) спосіб, метод: • боевые порядки пехоты – бойові порядки піхоти; • в административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком; • в алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку; • в бесспорном порядке – безсуперечно; • вводить порядки – заводити, запроваджувати лад; • вещи одного (и того же) порядка – речі того самого роду; • в надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що); • в надлежащем порядке (проводить) – (переводити) установленим порядком; • в порядке очереди – за чергою, по черзі (по ряду); • в обычном порядке – звичайним ладом (порядком); • в пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути; ніби десь горить; • в порядке дискуссии – порядком дискусії; • в порядке исключения – як виняток; • в порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження; • в порядке назначения – як призначення; • в порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою; • в порядке обсуждения – як обговорення; • в порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію); • в порядке чего – з метою (заради, на предмет) чого, для чого, як що; • в принудительном порядке – примусово; • в произвольном порядке – довільно, в довільному порядку; • всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку; • в спешном порядке – нагально, негайно, спішно; • в установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено; • дело такого порядка – річ ось яка; • для порядка – для порядку; для годиться; • заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати; • законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно; • идти своим порядком – іти (собі) своїм звичаєм (своєю чергою, (диал.) своїм трибом); • изменить порядок – повернути лад; • наводить порядок – давати порядок (лад), порядкувати; • напряжение порядка 100 вольт – напруга близько (коло) 100 вольт; • нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї); • нет никакого порядка – нема (немає) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема (немає); • номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду); • общественный порядок – громадський порядок; • одного [и того же] порядка – того самого ряду; • по давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом; • поддерживать порядок – пильнувати ладу; • по порядку – по черзі, послідовно; по ряду; (№ по порядку) чергове число; • порядок ближний, дальний – (физ.) порядок близький, далекий; • порядок вещей – порядок речей; • порядок дня – порядок денний; • порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що; порядкувати; • приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що; • приводить себя в порядок – опоряджатися; • призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого; • располагать что в возрастающем (убывающем) порядке – розташовувати (розміщати) що в висхідному (низхідному), зроставому (спадному) порядку; • располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати; • своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить; • следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу), вести порядок; доглядати ладу; • соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу); • соображения тактического порядка – міркування тактичного роду, тактичні міркування; • судебным порядком – судом (через суд), судовно; • считать по порядку – лічити з ряду, від ряду; • установленный, существующий порядок – заведений лад; • учреждать порядок – запроваджувати лад; • число по порядку – порядкове число; • это в порядке вещей – це звичайна (природна, нормальна) річ, це нормально (природно). [Що в порядку лежить — саме в руку біжить (Пр.). О музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок; Нехай твоя научить ласка, Нехай твій шепчеть голосок, Латинь к війні як знаряджалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І.Котляревський). Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (І.Нечуй-Левицький). Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що — там воно лежатиме хоч і вік (П.Мирний). — Пустіє, глухне наш край!  Незабаром й запліснявіє серед такої каламуті! — казав іноді Мирін, згадуючи давнє. — І порядки які тепер настали!? Що воно за порядки?.. Свій свого у неволю правторить… Старшина козацтво унівець повернула… Усі землі посіла… (П.Мирний). Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М.Коцюбинський). Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитромудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти, куди треба, таки досягти своєї мети… (М.Коцюбинський). У фризієра Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину з водою для волосся (Л.Мартович). Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (С.Васильченко). Поклавши всі своï ïстівні достатки на верстаті, поставивши поруч для порядку одв’язаний від торби походовий казаночок, він уже заходився краяти хліб, як зненацька згадав про фізкультуру. Йому конче захотілось розпочати день нормально, по-міському, так, ніби він уже зовсім у нових обставинах освоïвся (В.Підмогильний). Пиріг тепер сидить на особливому режимі, звідки він періодично виходить і сідає знову, ріжучи когось раз у раз для порядку (П.Вольвач). У нього дружина повинна бути леді, і то доброго роду, з такими манерами й вишуканістю, як у місіс Вілкс, і з таким же вмінням давати лад великому господарству (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). На світі залишилося багато безладу після тих, хто хотів довести його до ладу (Лешек Кумор). Лікар, який вважає, що у вас усе в порядку, працює тільки в військкоматі].

Пугающий – що (який) лякає, лячний, застрашливий, настрашливий, страшливий, (ужасающий) жахливий, жахни́й, жаски́й, жасни́й, страхітливий, (диал.) маркі́тний: • пугающая откровенность — відвертість, яка лякає; • пугающее название – лячна назва; • пугающий крик – настрашливий (жаский) крик; • пугающий шорох – застрашливе (настрашливе) шарудіння (шелест). [І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами, і місячне світло, що, мов велетенські руки білого страховища, простяглось до них, а врешті, не відомий досі душевний процес, такий чудний і загадковий,— все те обняло її жахом… (М.Коцюбинський). Місто спить. Млою густо повиті, Маячать кам’яниці жахні… (М.Старицький). — І тепер він показується мені щоночі в сні і все усміхається до мене жасним усміхом, і не говорить ані слова, і махає сніжно-білою рукою вниз за водою (І.Франко). Нарешті дістав перше число «Києва» (№5), прочитав повість Сулими «Спадщина» ― досить незле, хоч страхітлива мова. Якийсь суржик (В.Стус). Славмо княжу могутність лев’ячу І козачу силу жаску. Слава вічная Конашевичу За похід його на Москву. (Олекса Стефанович). Забути б той маркітний сон мерщій! Консервувала до світання вишні, У шкіру в’ївся їх кривавий сік — Наснилося жахіття. Боже… Вишній… (Світлана Майя Залізняк). «…Ти бойової відваги словами в мені не вгамуєш, Перше ніж міддю не зміряєм сили. Мерщій починаймо На мідногострих списах один з одним змагання завзяте!» Так він промовив, і в щит той застрашливий списом могутнім Тяжко ударив, аж щит загудів під вістрям важенним (Б.Тен, перекл. Гомера). Ніна почула тишу, страшливу тишу (Р.Скакун, перекл. А.Баріко)].

Состав – 1) (совокупность частей, людей) склад; 2) (соединение) сполука, (вещество) речовина, (смесь) суміш; 3) (поезда) ва́лка, (поезд) поїзд, по́тяг: • вводить, ввести в состав кого – уводити, увести до складу кого; • весь состав членов – цілий склад членів; • в полном составе – в повному (в цілому) складі; • входить в состав чего – входити до складу чого, належати до чого; • изготовить химический состав – виготовити хімічну сполуку; • командный состав – командний склад; • личный состав – особовий, персональний склад; • наличный состав – дійсний склад; • наличный состав (служащих) – дійсний склад (службовців), наявне число (службовців); • по [своему] составу – за [своїм] складом; щодо [свого] складу; • по составу – складом; • руководящий состав – керівний склад; • состав исполнителей – склад виконавців; • состав преступления – склад злочину; • состав суда – склад суду. [З вагона раптом випав чорний пакунок, прокотився ярдів із двадцять, оточений хмарою куряви, тоді звівся й заходився випльовувати вугілля та вигуки. Я вглядів, що то був кругловидий молодий хлопець, вбраний певніше для пульманівського вагону, ніж для вантажної валки (М.Рябова, перекл. О.Генрі). Уот сів спиною до локомотива, який здригнувся і, попихкаючи, потягнув зі станції довгу валку вагонів (В.Діброва, перекл. С.Бекета)].

Численность – число,́ (количество) кі́лькість.

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

ЧИСЛО́ ще ци́фра, (місяця) да́та, день; ка́ждое пе́рвое число що-пе́ршого-числа́; из числа́ фраз. з [из числа́ вое́нных з військовикі́в]; быть в числе́ кого коротк. бу́ти се́ред кого.

ВСЫ́ПАТЬ, всыпать по пе́рвое число́ вси́пати по саму за́в’язку вси́пати пе́рцю /бо́бу/, да́ти пам’ятно́го.

ВХОДИ́ТЬ (у деталі) ще загли́блюватися, (з проханням) вдава́тися; входить во что става́ти чим [входить в привы́чку ставати зви́чкою]; входить в бли́зкие отноше́ния с зізнава́тися з ким; входить в быт набира́ти поши́рення, поши́рюватися; входить в де́йствие /входить в си́лу/ набира́ти чи́нности, става́ти чи́нним; входить в дове́рие к кому фаміл. лата́тися до кого; входить в долги́ позича́ти /док. назичати/; входить в зада́чу бу́ти части́ною мети́; входить в колею́ нормалізува́тися; входить в компа́нию пристава́ти до спі́лки; входить в чьи наме́рения ма́ти на́мір, бу́ти в чиїх на́мірах [э́то не входит в мои́ намерения я не ма́ю цьо́го́ на́міру, цьо́го́ нема́ в мої́х намірах]; входить в но́рму 1. нормалізува́тися, 2. узвича́юватися; входить в обы́чай /входить в привы́чку/ узвича́юватися; входить в обя́занности нале́жати до обо́в’язків; входить в подро́бности ще ціка́витися подро́бицями; входить в чьё положе́ние става́ти на чиє мі́сце, ціка́витися чиїми обста́винами, галиц. застановля́тися над чиїм стано́вищем; входить в пра́ктику /входить в обихо́д/ щора́з бі́льше практикува́ти; входить в ру́сло захо́дити в береги́; входить в си́лу (міцніти) вбива́тися в си́лу; входить в систе́му давно́ ве́сти́ся [э́то вошло́ в систему так давно веде́ться]; входить в соприкоснове́ние військ. захо́дити в конта́кт, зустріча́тися, галиц. зударя́тися; входить в соста́в нале́жати до скла́ду; входить в суть де́ла диви́тися в ко́рінь, загли́блюватися в суть ре́чі; входить с докла́дом доповіда́ти; входить с запро́сом вдава́тися із за́питом, зверта́тися із за́питом; входить с хода́тайством вдава́тися з клопота́нням; входя́щий що захо́дить тощо, зви́клий захо́дити, зму́шений зайти́, (куди) фраз. гість, прикм. вхідни́й, захо́жий, /баланс/ початко́вий, /нумер/ забут. вступни́й, /до складу/ (при)нале́жний, (в число речей) зане́сений, стил. перероб. зайшо́вши; входящий во что щора́з більш який [входящий в мо́ду щораз більш мо́дний]; входящий в быт поши́рюваний; входящий в дове́рие щора́з бі́льше дові́рений; входящий в зада́чу стил. перероб. як части́на мети́; входящий в колею́ унормо́вуваний; входящий в компа́нию нови́й спі́льник; входящий в обы́чай узвича́юваний; входящий в подро́бности ціка́вий до подро́биць; входящий в чьё положе́ние заціка́влений чиїми обста́винами, гото́вий згля́нутися на кого; входящий в пра́ктику /входящий в обихо́д/ щора́з бі́льше практико́ваний /поши́рений/; входящий в си́лу юр. = вступающий в силу; входящий в соприкоснове́ние = соприкасающийся, військ. гото́вий зіткну́тися; входящий в соста́в / входящий в число́/ нале́жний до скла́ду, нале́жний до числа́, (хто) (ді́йсний) член; входящий в суть де́ла знайо́млений із су́ттю речі; оста́вь наде́жду всяк сюда́ входящий зали́ш наді́ю, хто сюди́ захо́дить;

КОЛИ́ЧЕСТВО ще число́; большо́е количество си́ла, ку́па, шмат; ничто́жное количество мі́зер; несме́тное количество чего образ. хоч гать гати́ чим; поря́дочное количество чима́ло; по количеству /в количестве/ кі́лькістю, число́м; в большо́м количестве стил. перероб. як му́хи на мед; в (тако́м) большо́м количестве (зійтися) (так) числе́нно; больши́м количеством хма́рою /хмарами/, вели́кою кі́лькістю.

ПОПАДА́ТЬ (за що) образ. дістава́тися на горі́хи; попада́ть в беду́ /попада́ть впроса́к/ набира́тися біди́; попада́ть в исто́рию уска́кувати в істо́рію; попада́ть в са́мую жи́лку /попада́ть в са́мую то́чку/ влуча́ти в я́блучко; попада́ть в число́ прибл. нале́жати до числа́; попада́ть под кри́тику чью потрапля́ти на зуб кому/кого/чий; попада́ющий 1. що /мн. хто/ влуча́є тощо, маста́к влучати, зда́тний влучи́ти, прикм. цілки́й; 2. що /мн. хто/ потрапля́є тощо, (в тюрму тощо) ча́стий гість чого, стил. перероб. потра́пивши; попада́ющий в беду́ незда́тний збу́тися біди́, набери́сь-біди-га́врик; попада́ющий впроса́к не раз сі́вши ма́ком /ступи́вши на слизьке́, поши́тий у ду́рні/; попада́ющий в са́мую то́чку зда́тний влучи́ти в я́блучко, складн. влуча́й-у-яблучко; попада́ющий в число́ ча́сто нале́жний до числа́;

ПРИНИМА́ТЬ (план) ще пристава́ти на, (обов’язки) перебира́ти, (за кого) бра́ти; принима́ть бли́зко к се́рдцу что ще перейма́тися чим, роби́ти біду́ з чого, галиц. бра́ти собі́ до се́рця; принима́ть в до́лю прийма́ти до спі́лки; принима́ть всерьёз бра́ти серйо́зно /пова́жно/; принима́ть в компа́нию прийма́ти до гу́рту; принима́ть в расчёт врахо́вувати, бра́ти до ува́ги; принима́ть в число́ зачисля́ти; принима́ть дежу́рство /принима́ть сме́ну, принима́ть пост тощо/, заступа́ти /става́ти/ на че́ргу (чергува́ння) /змі́ну, ва́рту, сті́йку тощо/; принима́ть за ма́ти за; принима́ть за чи́стую моне́ту, не піддава́ти су́мніву, ма́ти за́ чи́сту моне́ту, ві́рити ска́заному; принима́ть к исполне́нию, прийма́ти для ви́кона́ння /реаліза́ції/; принимать к све́дению живомовн. мота́ти на вус, бра́ти на ро́зум; принима́ть на /вещево́е, пищево́е/ дово́льствие = ставить на /вещевое, пищевое/ довольствие; принима́ть на свой счёт ще бра́ти на свій карб; принима́ть оборо́нную пози́цию фаміл. наїжа́чуватися; принима́ть какой оборо́т іти́ якими доро́гами, оберта́тися яким бо́ком, розвива́тися в якому на́прямі [собы́тия принима́ют нежела́тельный оборот поді́ї розвива́ються в неба́жаному напрямі], фраз. перехо́дити /поверта́ти/ на що [разгово́р при́нял ино́й оборот розмо́ва перейшла́ на і́нше; де́ло при́няло плохо́й оборот спра́ва поверну́ла на гі́рше]; принима́ть пи́щу зажива́ти ї́жу, трапезува́ти; принима́ть по́зу фраз. става́ти в по́зу; принимать реше́ние ще вино́сити ухва́лу; принима́ть си́лу зако́на набира́ти си́ли зако́ну; принима́ть угрожа́ющие разме́ры явля́ти щора́з бі́льшу загро́зу; принима́ть чью сто́рону става́ти на чий бік; принима́ть уча́стие (в чём) підставля́ти плече́, (образ. приклада́ти ру́ку до чого, живомовн. моча́ти па́льці у що); принима́ть уча́стие в ком виявля́ти турбо́ту до кого, опі́куватися /док. запікуватися/ ким; принимать хара́ктер набува́ти власти́востей; принима́ть черты́ чего набува́ти рис, коротк. збива́тися на що [обе́д принима́ет черты бесе́ды обі́д збива́ється на бе́сіду]; не принима́ть (кого) не пуска́ти на порі́г; не принима́ть это бли́зко к се́рдцу не перейма́тися цим, не роби́ти (собі́) біди́ /кло́поту/ з того; не принима́ть в оби́ду не бра́ти за зле; не принимать во внима́ние фраз. помина́ти; не принима́ть в счёт скида́ти з раху́нку; не принима́ть ни под каки́м ви́дом і на порі́г не пускати; здесь не принима́ют кого тут висо́кі поро́ги для кого; принима́я во внима́ние коротк. з ува́ги /о́гляду/ на що; не принима́я во внимание фраз. помина́ючи;

ПРОСТАВЛЯ́ТЬ (де) впи́сувати /записувати/ куди; проставлять да́ту /проставлять число́/ датува́ти, ста́вити число́ /да́ту/; проставля́ющий що /мн. хто/ проставля́є тощо, ста́вши прославляти, зго́дний проста́вити, стил. перероб. проставля́ючи; проставляющийся/проставля́емый впи́суваний /запи́суваний/.

СОСТА́В залізн. по́тяг, фраз. число́ [нали́чный соста́в ная́вне число́]; соста́в преступле́ния зміст зло́чину, побут. криміна́л; по соста́ву (по своему́ соста́ву) свої́м скла́дом.

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Число – 1) число́, -ла́, да́та, -ти; 2) (количество) кі́лькість, -кости.

Единственный – єди́ний, -а, -е, одні́сінький, -а, -е; единственное число – однина́, -ни́.

Множественный – мно́гий, -а, -е; -нное число – множина́, -ни́.

Номер – ну́мер, -ру, число́, -ла́.

Нумер – ну́мер, -ра, число́, -сла́.

Пропасть – 1) (ущелье) прова́лля, -лля, безо́дня, -ні, бе́скет, -ту; 2) (несметное число) бе́зліч, -чі, си́ла, -ли, си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща.

Численность – число́, -ла́, кі́лькість, -кости.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Число – число; день. Средним числом – пересічно. Из числа (членов) – з-поміж (членів). От такого-то числа – з дня такого.

Бумага (писчая, книжная) – папір; (канц.) – лист; папір. Составить бумагу – скласти листа. Бумага входящая – папір вступний. Бумага исходящая – папір вихідний. Бумага препроводительная – супровідний лист. Ценные бумаги – цінні папери. Бумага гербовая – гербовий папір. Актовая бумага – актовий папір. Бумага государственная – папір державний. Деловые бумаги – ділові листи; папери. Бумага копировальная – папір копіювальний. Бумага папиросная – цигарковий папір. Бумага оберточная – бібула. Бумага официальная – лист офіційний. Бумага писчая – писальний папір. Бумага почтовая – папір листовий, поштовий. Бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця. На бумаге – листовно; на письмі. Бумага к делу – папери до діла; папери до справи. Бумаги к исполнению – папери до виконання. Направлять бумагу – надсилати папери, листи. Откуда бумага и ее краткое содержание – звіки лист та короткий зміст його. За каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист. Подшивать бумаги – підшивати листи, папери.

Вид (образ, наружность) – вигляд, образ, подоба; (ландшафт) – крайовид, вид; (разновидность) – відміна. В таком виде – в такому вигляді. В наилучшем виде – якнайкраще; в найкращому вигляді. По внешнему виду – зовні; з зовнішнього вигляду. На вид, с виду – на вигляд; на погляд; на око; на взір; з вигляду; з погляду. При виде – бачачи; побачивши. Под видом кого, чего – начебто хто, що; нібито хто; у вигляді кого, чого. Ввиду изложенного – через те; тому; з огляду на зазначене. Иметь вид кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого; виглядати як, немов хто, що, ким, чим. Делать, показывать вид – удавати що; виставляти себе як що. Принимать какой-либо вид – прибирати якого вигляду. Не показывать и вида, что… – і навзнаки не даватися, що… Не показывать вида кому – не даючися на знак кому. На виду – на оці; на видноті. На виду быть у кого – бути перед очима в кого. Иметь в виду кого, что – мати на увазі кого, що; (рассчитывать на кого, что) – важити на кого, що; (принимать во внимание кого, что) – уважати на кого, що; мати кого, що на думці. Имелось в виду – була думка. Имея в виду, что – маючи на увазі, що; уважаючи на те, що. Ввиду того, что – через те, що; з огляду на те, що. Ввиду чего – через це; уважаючи на це; з огляду на це. Ввиду (изложенного) – зважаючи на (це), на (сказане). Ввиду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою). Ставить кому на вид – класти на увагу кому; подавати кому на увагу що; зауважувати. Выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей. Для виду – про (людське) око; для ради годиться. Ни под каким видом – жадним способом; ні в якому разі. В виду чего – задля чого; маючи на увазі що. В (служебных) видах – з причин (службових). Иметь виды на кого, что – важити, бити на кого, на що; накидати оком на кого, на що. Виды на урожай, на будущее – сподіванки на врожай, на майбутнє. Ввиду многочисленности чего – зважаючи на велике число чого. Ввиду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що). В нетронутом виде – незайманий. В жидком, твердом виде – рідкий, твердий. В виде прогонных и суточных – як прогони та добові. Вид на жительство – паспорт; свідоцтво на проживання. Все виды (налогов) – всі, які є (податки). Всех видов (помощь) – всяка (допомога); яка тільки є (допомога). Видать виды – надивитися; бувати в бувальцях. Дерзкий вид – зухвалий вигляд. В таком виде представлять дело – так уявляти справу. Растерянный вид – спантеличений вигляд. Величественный вид – величний вигляд. В нетрезвом виде – нетверезий.

Журнал – журнал. Еженедельный журнал – тижневик. Двухнедельный журнал – двотижневик. Ежемесячный журнал – місячник. Журнал исходящий – журнал вихідних паперів. Журнал входящий – журнал вступних паперів. По журналу – по журналу (число); за журналом (довідка).

Количество – кількість; число. Порядочное количество (чего) – чимало (чого). В достаточном количестве (имеется что) – довільно на що. По количеству – кількістю; числом.

Номер – число; номер. За № таким-то (бумага) – число таке (листа); під таким числом (лист). Один, два… номера (газеты) – один, два… примірники (газети).

Порядок – порядок; (строй) – лад (очередь) – черга. По порядку – по черзі; по ряду; (№ по порядку) – чергове число. Порядок дня – порядок денний. В обычном порядке – звичайним порядком. Учреждать порядок – запроваджувати лад. В порядке (назначения, нагрузки…) – як призначення, як навантаження. Приводить в порядок, наводить порядок – впорядковувати; лад давати, робити. Изменить порядок – повернути лад. Смотреть за порядком – вести порядок; доглядати ладу. Вводить порядки – заводити, запроваджувати лад. Соблюдать порядок – додержувати порядку. Установленный, существующий порядок – заведений лад. Все в порядке – все гаразд. В порядке очереди – см. Очередь. В спешном порядке – негайно; спішно. В бесспорном порядке – безсуперечно. В административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком. Судебным порядком – судовно. Число по порядку – порядкове число. Считать по порядку – лічити з ряду, від ряду. В надлежащем порядке (держать) – як слід, як годиться, як треба, як належить (тримати). В надлежащем порядке (проводить) – (переводити) установленим порядком.

Счет – лічба; (документ) – рахунок. Текущий счет – біжучий рахунок. Лицевой счет – особовий рахунок. Личный счет – особистий рахунок. Активные счета – активні рахунки. Счет депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум. Вносить (суммы) на текущий счет – вкладати (суми) на біжучий рахунок. Счет имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період. В счет (жалованья) – на рахунок (платні). В счет будущих платежей – у платіж надалі. Счет (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат. За чей счет исполнено, издано и т. п. – коштом чиїм виконано, видано і т. ин. На чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити. На казенный счет – урядовим коштом. На чей счет (говорить, намекать) – на чий карб (закидати, натякати). Насчет этого – щодо цього. Насчет этого говорить – про це (говорити). Насчет этого я спокоен – це мене не турбує. Счет расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців. Счет специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери. Сводить счеты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким. Сведение счетов – обрахунок. По счету первый и т. д. – числом перший і т. ин. На хорошем, плохом счету быть – добру, лиху славу мати. По моему счету (их столько-то) – на мій лік. Счетом выдавать – видавцем давати. Без счета, без числа – без міри, без ліку. Принимать без счета – брати не лічивши. По счету (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік. По счету (документу) – на рахунок. В конечном счете – наприкінці; кінець-кінцем. Остается счетом – лишається ліком. Поставить в счет – залічити; записати на рахунок. Сложить со счетов – виключити з рахунків. Заключать счета – замикати рахунки. Не в счет – не в число. Принимать на (свой) счет – брати на (свій) рахунок; (иноск.) – брати на свій карб. Относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) – брати на чий карб. На свой счет принять (о деньгах) – взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) – взяти на свій карб. Открывать счет – відкривати рахунок. По счету получать – одержувати на рахунок. Быть на счету – бути під ліком.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

Число – число́; • ч. передаточное, передача – ч. переда́тне; • ч. приведенное – ч. зве́дене.

Номер – ну́мер (-ра), число́; • н. поставить (на столбе) – занумерува́ти.

Нумер, номер – ну́мер (-ра), число́.

Передаточный – передатни́й; • п. (об эл. энергии, волне) – пересильни́й; • п., отправительная станция, радио – відрядна́ ста́ція; • п. число – передатне́ число́, переда́ча.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Число • В последних числах января, февраля… – наприкінці січня, лютого… • В том числе и… – серед них і…; між них і…; у тому числі і…; у тому й… • Из числа кого – з-поміж кого. • Не из их числа кто – не належить до них хто. • Нет, несть числа кому, чему; без числа – нема(є) ліку кому, чому; без ліку (безліч) кого, чого; (іноді) незліченно (незчисленно) кого, чого; сила кого, чого; велика (страшна, страшенна) сила кого, чого; сила-силенна (сила-силюща, силеча) кого, чого. • Один из их числа – один з-поміж них, з них. • Средним числом – пересічно; середнім числом.

Вид • Будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі). • Быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (іноді) бути на очах у кого. [Вона в мене і перед очима і на думці… Квітка-Основ’яненко.] • Быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого. • В виде милости – як ласка (за ласку). • В виде наказания – за кару. [Кілька годин пересидів за кару… Ковалів.] • В виде опыта – як (с)проба (як (с)пробу, на (с)пробу, за (с)пробу). [Зробив на пробу, що з того вийде. Сл. Ум.] • В виде процента – як процент. • В виде чего (в качестве чего) – [Як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого. • В виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо… • В виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище. • В виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого. • В виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…). • В виду того, что… – через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; з огляду на те, що… • В виду чего – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з огляду нащо; тому (тим) що…; маючи на увазі, що…; задля чого. • В виду чего-либо – (за)для чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб… • В жидком, твёрдом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані. • Видавший виды – обметаний; бувалий, бувалець; бита голова; битий жак. [Не питай старого, а питай бувалого. Номис.] • Виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на [добрий] урожай, на майбутнє. • Видал виды – [Всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето. [Одразу видно, що вони бували в бувальцях. Яновський. Видно, що він був на коні і під конем. Тобілевич.] • Вид на жительство – свідоцтво на проживання; паспорт. • Видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано. • Видом не видать – видом не видати; зазором не видати; і зазору (і зазором) немає. [Ані слихом слихати, ані видом видати. Номис. Ге-ге! та його тут і зазором нема! Сл. Гр.] • В каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…). • В лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться). • В неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі. • В нетрезвом (пьяном) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч. [Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними. Сл. Гр.] • В нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (-на, -не); незайманим (-ною). • Внешний вид, внешность – зовнішній (зверхній) вигляд, зовнішність; урода. [Його зверхній вигляд цілком непоказний… Франко.] • В свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися). • В связанном виде (хим.) – у сполуках. • Все виды (наказания, поощрения…) – усі, які є (кари, заохочення…). • Всех видов (помощь) – усяка (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); яка тільки є (допомога). • В скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (-на, -не); зібганим (-ною). [Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Сл. Гр.] • В таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу. • В трезвом виде – по-тверезому; тверезим бувши. • Делать, сделать вид, что… – удавати, удати, що… (ніби…); робити, зробити вигляд, що… (ніби…). • Для вида – про [людське] око (про [людські] очі); для (ради) годиться; (іноді) для призору. [Хоч би про людське око упадали за мною! Дольд-Михайлик. Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться. Стельмах. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Сл. Гр.] • Из корыстных видов – (за)для корисливої мети (з корисливою метою). • Имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці]. • Иметь в виду кого, что-либо – мати на думці, мати на оці, на приміті (застар. в очу) кого, що; важити на кого, на що; уважати на кого, на що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що. [А щодо кандидата, то вони свого на думці мають, а ми — свого. Головко. Передовики лядської політики мали в очу саме панство. П. Куліш. Уважай, що говориш… Кобилянська.] • Иметь вид кого, чего-либо, представляться в виде кого, чего – мати вигляд (подобу) кого, чого; виглядати (показуватися, видаватися) як (немов…) хто, як що, ким, чим. [А як воно виглядає? Та виглядає, як наш дуб… Прус.] • Иметь вид на кого – важити (бити, цілити) на кого; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого; (образн.) накидати оком на кого. [Татарине, татарине! На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненьку зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? ЗОЮР.] • Иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий). • Иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що. • Имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати. • Имея в виду что… – маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; уважаючи (зважаючи) на те, що…; з огляду на те, що… • Каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає. • Кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)? • На вид, по виду, с виду – на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір); з вигляду (з погляду, з виду, з лиця); зовні; назверх. [І що ж то за хороша з лиця була. Вовчок. Зовні Марія була зовсім спокійна. Смолич.] • На виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, іноді при(все)народно). [Скажи, Йване, привселюдно, ти з доброї волі писався? М. Куліш.] • Не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги. • Не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (іноді образн.) не в вашу міру міряючи. • Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку; не виявляти; (зрідка) не даючися на знак. [Проте Орися й знаку не подала. Головко. Мати не виявляє, що про це вже зна… З нар. уст.] • Никаких видов на успех, на выздоровление… – жодних виглядів (перспектив) на успіх, на одужання… • Ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) разі; жодним способом; жодною ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі]. • Общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу… • По виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий). • По внешнему виду (по внешности) – з зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою. • Под видом кого, чего – у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; ким, чим; начебто (нібито, буцімто) хто, що, видаючи себе за кого, що. • Показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки. • Поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; подати кому на увагу що; завважити (зауважити) кому що. • Потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити) з уваги (з ока, з очей) що; (розм.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що. • При виде кого, чего – бачивши (побачивши, забачивши) кого, що. [Бачивши їхні муки, серце мені зайшлося болем. Прус. Забачивши бандитів, міліціонер почав стріляти. Прус.] • Принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати) якогось вигляду; брати, узяти на себе лице (лик). [Настя набрала серйозного вигляду. Васильченко.] • Принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину). Споважніти [на виду]. • Принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать. • Скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися. • Ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; зауважувати, зауважити кому; подавати, подати на увагу кому. • Странный на вид – дивний з погляду; дивного вигляду; дивний на вигляд (на вид). • У него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря. • Ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядці).

Говорящий • Говорящий (деепр.) – той, хто говорить; (іменник) (про)мовець. • Говорящий и слушающий (слушающие) – мовець і слухач (слухачі). • Говорящий это уверен, что… – той, хто говорить (каже), певен (певний), що… • Не говорящий ещё ребёнок – немовляща (немовляча) дитина; немовля. [Хоч дитина немовлята — І воно вгадає Твої думи веселії. Шевченко. Десь двері грюкали, кричало немовля. Бажан.] • Число (количество) говорящих на украинском, литовском языке – число (кількість) українських, литовських… мовлян.

Дюжина • Не той дюжины – не з таких (не з таківських); не такої (іншої) вдачі; (іноді) не з того кутка. • Чортова дюжина (разг.) – чортове число.

Исключить • Это надо исключить! – це треба вилучити!; (іноді) це (то) не в число!

Количество • Большое количество – велика кількість (велике число); (іноді) численність. • Дело не в количестве, а в качестве – ідеться не про кількість, а про якість; річ не в кількості, а в якості (не в числі, а в добротності). • Достаточное количество чего – достатня кількість чого; доволі чого. • Изрядное количество чего – чимало (багатенько) чого. • Имеется в большом количестве что – є у великій кількості (у великому числі, у великій мірі) що, чого; дуже багато чого є. • Имеется в достаточном количестве что – є у достатній кількості (числі) що; є досить (доволі, удоволі) чого; довільно на що. • Несметное количество – сила; велика (страшна, страшенна, незліченна, незчисленна) сила; сила-силенна; силеча; безліч (без ліку, без числа); тьма (тьма-тьмуща, тьма-темрява); мла; гибель (до гибелі); гиблюща гибель; до напасті; до смутку; (образн.) хмара (як хмар, хмара хмарою); як зірок на небі; як цвіту весняного (як цвіту по весні); як маку; як трави; як листя; як мурави (як мурашні, як мурашви, як комашні); як сарани; як черви; як (що) ліску; як сміття (як гною); [чортів] тиск; хоч греблю гати; аж кишить. • По количеству народонаселения – кількістю (щодо кількості) населення; числом (щодо числа) людності. • Учёт по количеству – кількісний облік; облік [щодо] кількості; облік на кількість.

Несметный • Несметное количество (число, множество) – незліченна (незчисленна) кількість; безліч (безлік, без ліку, без числа, без ліку-міри); незчисленно; сила (велика сила, страшна сила, страшенна сила, незліченна сила, сила-силенна, сила-силюща, силеча); тьма (тьма-тьмуща, тьма-темрява, зрідка тьми-тем); мла; гибіль (до гибелі); до напасті; до смутку; (образн.) хмара (хмара хмарою, як хмар); як зір(ок) на небі; як цвіту весняного (як цвіту по весні); як трави; як листя; як мурави (як мурашви); як сарани; як черви; як (що) піску; як сміття; (чортів) тиск; хоч греблю (гать) гати; аж кишить; (іноді) як маку.

Первый • В первую очередь (в первую голову) – насамперед; передусім; [що-] найперше; перш за все; у першу чергу; у першому (у першім) ряді. • В первый раз – уперше; перший раз (першого разу). • Всыпать (задать) по первое число кому – усипати (дати, завдати) по саме нікуди кому; дати доброго прочухана кому. • Звезда первой величины – зоря (зірка) першої величини (великості); першорядна зоря (зірка). • Играть первую скрипку (перен.) – грати першу скрипку; перед вести (у чому). • Из первых рук (узнать, получить) – з першої руки; з перших джерел; безпосередньо. • Из первых, из вторых… уст слышать, услышать – Див. уста. • На первый взгляд – на перший погляд; на перше око. • На первый случай – на перший випадок. • На первых порах – попервах; на перших порах; перший час. • Не первой молодости – не першої молодості; не перволіток. • Не первой свежести (разг.) – не дуже свіжий; не зовсім чистий; зношений; (про жінок) уже не молода; уже прив’яла. • Первая ласточка – Див. ласточка. • Первой марки – першої (найвищої) марки. • Первый блин комом – перша чарка колом. Пр. Перші коти за плоти (перші котята у воду кидають). Пр. Перші щенята за плоти кидають. Пр. Кожне діло попервах не йде (не ладиться). • Первый встречный – перший стрічний; перший, хто зустрівся (зустрінеться); перший, кого (зу)стрінеш; будь-хто; усякий, кожний. • Первый попавшийся – хто трапився (трапиться); хто попався (попадеться); будь-хто; хто-будь; перший-ліпший. • Первый среди равных – перший серед (між, поміж) рівних. • Первым делом; первым долгом – першим ділом; (що)найперше; передусім; насамперед. • Половина первого – пів на першу. • По первому желанию, требованию – на перше бажання (жадання), на першу вимогу. • При первой возможности – при першій нагоді; при першій змозі. • При первом взгляде – на перший погляд; з першого погляду. • С первого слова, с первых слов – з першого (з одного) слова, з перших слів.

Порядок • В административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком. • В алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку. • В надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що). • В обычном порядке – звичайним ладом (порядком). • В пожарном порядке (шутл.) – Див. пожарный. • В порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження. • В порядке назначения – як призначення. • В порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою. • В порядке очереди – за чергою; по черзі (по ряду). • В порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію). • Всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку. • В спешном порядке – нагально; негайно. • В установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено. • Дело такого порядка – річ ось яка. • Для порядка – для порядку; для годиться. • Заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати. • Законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно. • Нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї). • Нет никакого порядка – нема(є) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема(є). • Номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду). • Одного [и того же] порядка – того самого ряду. • По давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом. • Поддерживать порядок – пильнувати ладу. • Порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що. • Приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що. • Призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого. • Располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати. • Своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить. • Следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу). • Соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу). • Судебным порядком – судом (через суд). • Это в порядке вещей – це річ звичайна (природна, нормальна); це нормально (природно).

Счет • Без счёта – безліч; без ліку (без числа, без ліку-міри); незліченно; (іноді фіг.) як за гріш маку. • Без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є). Пр. • Быть на хорошем, на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу). • В конечном счёте – кінець кінцем; у кінцевому результаті (підсумку); у загальному підсумку; (іноді) після всього. • В счёт чего – на (у) рахунок чого. • Выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком. • Жить на чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю. • За счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що). • Каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована). • Круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно. • На (за) счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші. • На счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб. • На этот счёт – щодо цього (про це, за це). • Не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить). • Не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе. • Покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому. • Принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (іноді на себе) що; прикладати, прикласти до себе що. • Прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фіг., тільки докон.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що. • Сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого. • Ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що. • Счёту нет кому, чему – ліку (числа) немає кому, чому; без ліку (безліч) кого, чого. • Что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити. • Это не в счёт – це (то) не в число; це не йде в рахунок (не враховується); цього не слід брати (не береться) до уваги.

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

число́ число́,-ла́; кі́лькість,-кости (величина) ч. абсолю́тное число́ абсолю́тне ч. абстра́ктное число́ абстра́ктне ч. алгебраи́ческое число́ алгебри́чне ч. ассоции́рованное число́ асоційо́ване ч. а́томное число́ а́томне ч. безразме́рное число́ безро́змірне ч. бесконе́чно ма́лое число́ нескінче́нно мале́ ч. брако́вочное число́ ґанджува́льне [бракува́льне] ч. веще́ственное число́ ді́йсне ч. волново́е число́ хвильове́ ч. действи́тельное число́ ді́йсне ч. дро́бное число́ дробо́ве ч. зу́бьев маш. число́ зубці́в ч. имено́ванное число́ імено́ване ч. иррациона́льное число́ ірраціона́льне [несумі́рне] ч. иско́мое число́ шу́кане ч. ко́мпле́ксное число́ ко́мпле́ксне ч. координацио́нное число́ координаці́йне ч. ма́ссовое число́ ма́сове (кількість нуклонів в ядрі атома елемента) ч. мни́мое число́ уя́вне ч. натура́льное число́ натура́льне ч. недели́мое число́ неподі́льне ч. нечётное число́ непа́рне ч. оборо́тов кі́лькість о́бертів ч. обра́тное мат. число́ обе́рнене; мех. число́ зворо́тне ч. о́бщее кі́лькість зага́льна; число́ зага́льне ч. однозна́чное число́ однозна́чне ч. одноиме́нное число́ однойме́нне ч. окта́новое число окта́нове (показник стійкости моторного палива (бензини або гасу) проти детонації; для автомобільної бензини антидетонаційні якості оцінюють октановим числом у межах від 60 до 74 одиниць) ч. относи́тельное число́ відно́сне ч. отрица́тельное число́ від’є́мне ч. отсчётов кі́лькість ві́дліків ч. переда́точное число́ переда́тне [передатко́ве, передава́льне] ч. перено́са число́ перено́су [перене́сення] ч. пери́одов кі́лькість пері́одів ч. подкоренно́е число́ підкорене́ве ч. полигона́льное число полігона́льне ч. положи́тельное число́ дода́тнє ч. поря́дковое число́ поря́дкове ч. постоя́нное число́ ста́ле ч. предпочти́тельное число́ переважа́льне ч. приближе́нное число́ набли́жене ч. приве́денное число́ зве́дене ч. приёмочное стат. число́ прийма́льне ч. пробе́гов ремня́ кі́лькість о́бігів па́са ч. промежу́точное число́ проміжне́ ч. противополо́жное число́ протиле́жне ч. рациона́льное число́ раціона́льне ч. сме́шанное число́ мі́шане ч. сопряжённое число́ спря́жене ч. составно́е число́ скла́дене ч. сравни́мое число́ порівня́нне ч. степене́й свобо́ды число́ [кі́лькість] сту́пенів ві́льности ч. трансфини́тное число́ трансфіні́тне [замежо́ве]

чи́сло трансценде́нтное число трансценде́нтне [неалгебри́чне] (число, що не задовільняє жодного алгебричного рівняння з цілими коефіцієнтами) ч. трёхзна́чное число́ тризна́чне [трицифро́ве] ч. убыва́ющее число́ спадне́ ч. факти́ческое число́ факти́чне ч. фле́гмовое число́ фле́гмове, кра́тність зро́шування ч. це́лое число́ ці́ле ч. цета́новое число́ цета́нове (показник протистукових властивостей дизльового палива) ч. ци́клов нагруже́ния теку́щее кі́лькість ци́клів наванта́ження пото́чна ч. ча́стное число́ окре́ме [частко́ве] ч. чётное число́ па́рне ч. эквивале́нтное число́ еквівале́нтне ч. эфи́рное число́ е́строве

но́мер но́мер,-ра, число́,-ла́ (порядкове число предмета серед інших однорідних) н. поря́дковый но́мер порядко́вий н. сортово́й но́мер сортови́й

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Дві́йни́й – 1) двойной; 2) двустворчатый; 3) дві́йне́ число́ (грам.) – двойственное число.

Двійня́, -ні́ – 1) (грам.) двойственное число; 2) двойня.

Двоїна́ (грам.) – двойственное число.

Ли́шка – 1) нечет, нечетное число; 2) излишек, лишнее.

Число́, -ла́ – 1) число. • Без числа́ – без счету. • То не в число́ – это не в счет, это исключить. 2) количество.

Чіт, р. че́ту – чет, четное число.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Число – 1) число́; ч. круглое (стат.) – окру́гле число́; ч. огульное – гру́бе (гуртове́, огу́льне) число́; -ла относительные – релятивні числа; -ла средние – пересі́чні числа; бессчетное число раз – бе́зліч разі́в; в равном -ле – рі́вним число́м, рі́вно; в -ле их – помі́ж них; включая в то -ло – залі́чуючи до то́го числа́, беручи заразо́м; входить в -ло чего – бу́ти в числі́ чого́, бу́ти по́між чим; выставлять -ла – ста́вити, поста́вити да́ту, датува́ти, податува́ти; из -ла (членов) – -по́між, з…; занести в -ло чего – залічити до чо́го, залічити до чо́го; отпускать по -лу заявителей – видава́ти відпові́дно до числа́ заявників; по -лу пятый (в очереди) – з ряду п’ятий; по числу (членов): а) (превышать) – число́м; б) (выдавать) – на число́, відпові́дно до числа́; принадлежать к числу организаций – нале́жати до організа́цій; принимать в -ло – зачисляти, зачислити; состоять в -ле кого, чего – бу́ти, перебува́ти в числі, лічитися помі́ж ким; средним числом – пересі́чним число́м, пересі́чно; 2) (месяца) – число́; каждое первое число (представлять) – що пе́ршого числа́; не позже 15 числа – не да́лі, як 15 числа́; отношение от 5 числа текущего месяца – лист з 5 числа́ цього́ мі́сяця; отношение от 5 числа ноября месяца – лист з п’ятого числа́ листопа́да; по указанное число – до зазна́ченого числа́; проставлять число (месяца) – записувати (підписувати) число́, ста́вити число́, датува́ти, ста́вити да́ту.

Включительно – долу́чно; до 21 числа -но – по два́дцять пе́рше число́ долу́чно.

Выставка – 1) виста́ва; передвижная -ка картин, выставка-передвижка – переїзна́ (мандрі́вна) виста́ва картин; 2) (действ. в качестве кого, чего) – становити, поста́вити ко́го, за що; в. число – ста́вити, поста́вити да́ту, датува́ти, задатува́ти; 2) (удалять) – викида́ти, викинути.

Исключительно – 1) (только) – ті́льки; (с именем существ.) – самий, самий ті́льки; говорить -но по делу – говорити ті́льки в спра́ві; говорить -но деловым языком – говорити ті́льки ділово́ю мово́ю; принимать -но безработных – прийма́ти самих (ті́льки) безробі́тних; 2) (исключая) – не долуча́ючи, вилучно; по 20 число -но – по двадцяте, не долуча́ючи його́; по двадцяте вилучно, до двадцятого вилучно.

Количественно (в количественном отношении) – кі́лькістю, кі́лькісно; (в отношении поддающегося исчислению количества) – число́м, на число́.

Количество (о массе, чего) – кі́лькість (-кости); (о поддающемся исчсилению количестве) – число́; к. потребное – потрі́бна кі́лькість, скі́льки тре́ба; в большом -ве случаев – у багатьо́х випа́дках; в -стве – кі́лькістю, число́м; в достаточном -ве имеется что – с до́сить чого́, дові́льно на що; в недостаточном -ве имеется что – о́бмаль, чого́, не до́сить чого́; давать в достаточном -ве что – дава́ти, да́ти чого́ до́сить; давать в ограниченном -ве – обме́женою мі́рою дава́ти; при таком -ве – з тако́ю кі́лькістю, з таким число́м; при таком ничтожном -ве чего – коли (так) зана́дто ма́ло чого́, з тако́ю зана́дто мало́ю кількістю; товар в огромном -ве – величе́зна кі́лкість това́ру, кра́му; иметь порядочное -во чего – ма́ти чима́ло чого́; иметь потребное -во чего – ма́ти скі́льки тре́ба чого́.

Малочисленность – нечисле́нність (-ности), мале́, невелике число́.

Номер – 1) число́ (40) ну́мер (-ра) (№); н. входящий – вступне́ число́, вступний ну́мер; н. исходящий – вихідне́ число́, вихідний ну́мер; н. по порядку – число́ (ну́мер) з ряду, чергове́ число́; н. по журналу – журна́льний ну́мер; н. порядковый – рядове́, порядко́ве число́ (ну́мер); за № таким – число́ таке́, під таким число́м; подбирать по -рам – уклада́ти (склада́ти) за нумера́ми; 2) (в гостиннице) – но́мер (-ра), кімна́та; -ра для приезжающих – номера́ для приїжджих; 3) (газеты) – число́, ну́мер (-ра).

Порядок – 1) порядок (-дку), лад (-ду); (устройство) – лад (-ду); п. государственный – держа́вний лад; п. дня – порядок де́нний; п. правовой – пра́вний порядок, правола́д (-ду), пра́вний лад; п. следственный – порядок слі́дства; п. общежительный – інтерна́тський порядок; п. установленный, существующий – заве́дений лад; вводить -ки – заво́дити, запрова́джувати порядки; все в -ке – все гара́зд; п. давать чему – порядкува́ти, попорядкува́ти чим, розпоряджа́ти, розпорядити що; держать в надлежащем -ке – трима́ти, як нале́жить (як слід, у порядку); наводить п-к – заво́дити, завести лад; поддержание -дка – доде́ржання порядку; порядка ради – задля порядку, для порядку; приводить в -док что – упорядко́вувати, упорядкува́ти, що, лад дава́ти, да́ти чому́; смотреть за -ком – гляді́ти, догляда́ти порядку; соблюдать -док – доде́ржувати порядку; установлять -док – заво́дити, завести порядок (лад); утверждать -док – запрова́джувати лад; 2) (способ) – порядок (-дку), спо́сіб (-собу); п. ведения книг – спо́сіб (порядок) вести книги; п. ведения предварительного следствия – яким порядком нести попере́днє (передсудо́ве́) слі́дство; п. обжалования решений суда – яким порядком оска́ржуються судо́ві присуди (вироки); п. частный – окре́мий порядок; в административном -ке – адміністративно, адміністративним порядком; в бесспорном -ке – безсупере́чно, безсупере́чним порядком; в дискуссионном -ке – спо́собом диску́сії, дискусі́йно; в законной -ке – пра́вним (зако́нним) порядком; в законодательном -ке – правода́тно, законода́тно; в -ке назначения, нагрузки – як призна́чення, як наванта́ження; в общем -ке – зага́льним порядком, спо́собом; в обычном -ке – звича́йним порядком, спо́собом; во внесметном -ке – позакошто́рисним порядком; в надлежащем -ке (проводить) – уста но́вленим порядком; в -ке поступления заказов – за тим порядком (за то́ю черго́ю), як надхо́дять замо́влення; в положенном, установленном -ке – заве́деним порядком; в спешном, срочном -ке – нега́йно, спі́шно; в -ке статьи закона – згі́дно з артикулом зако́ну, на підста́ві артикулу зако́ну; в том самом -ке – тим са́мим порядком; в ударном -ке – нага́льним порядком, нага́льно, в щонайпе́ршу чергу́; законным -ком – пра́вним спо́собом, пра́вним чином, пра́вно; судебным -ком – судо́м, судо́вно, судо́вим порядком, че́рез суд; этапным -ком – ета́пом; явочным -ком – оказо́вим (Н) спо́собом, без дозво́лу, оказо́во (Н); 3) (очередь) – черга́, ряд (-лу); в алфавитном порядке (расположить) – за абе́ткою; номер по -ку – ну́мер (число́) з ряду, черговий ну́мер (число́); по -ку – в чергу́, з ряду; считать по порядку – лічити зряду; число по -ку – порядко́ве число́.

Посещение – одві́дання, одві́дини (-дин); (действ.) – одві́дування, одві́дання; п. лекций – одві́дування ле́кцій; число -ний – кі́лькість одві́дань.

Принимать, принять – 1) прийма́ти, прийняти що або́ кого́, бра́ти, взяти що; (получать) – одбира́ти, одібра́ти; п. в рассчет, в соображение, во внимание – бра́ти на ува́гу (до ува́ги), уважа́ти, ува́жити на що; п. в свое распоряжение – бра́ти, взяти під свою ору́ду, до свого́ розпорядження; п. в число – зачисляти, зачислити; п. в члены профсоюза – прийма́ти за профспілча́нина, прийма́ти до профспі́лки; п. во внимание – бра́ти до ува́ги, зважа́ти на що; п. к отправке – прийма́ти до пересила́ння (пересла́ний); п. к сведению – бра́ти до ві́дома; п. меры – ужива́ти, ужити за́ходів; п. предложение – прийма́ти пропозицію, пристава́ти на пропозицію; п. решение – ухваляти, ухвалити (постано́ву), виріша́ти, вирішити, поклада́ти, покла́сти зробити що; п. участие в чем – бра́ти, взяти у́діл (у́часть) у чо́му; 2) (в ком) – опікува́тися, поча́ти опікува́тися, заопікува́тися ким; принимая во внимание – беручи до ува́ги, зважа́ючи на що, з ува́ги на що; 2) (кого, что, за кого, за что) – вважа́ти, ма́ти кого́ за кого, що за що.

Сокращать, -кратить (дорогу, срок) – скоро́чувати, скоротити; (производство, штаты, расходы) – зме́ншувати, зме́ншити; сокращать служащих – зме́ншувати, зме́ншити число́ урядо́вців.

Состав – склад (-ду); с. личный – особо́вий (персона́льний) склад; с. наличный (жильцов) – на́вічний склад, на́віч є; с. начальствующий (воен.) – нача́льники, старшина́, нача́льницький, старшинський склад; с. переменный – перемі́нний (змі́нний) склад; с. подвижной – возовий склад, возовина́; с. поезда – ва́лка; с. постоянный – пості́йний склад; с. преступления – склад зло́чину; с. численный – число́ душ, числовий склад; в с-в войти – до скла́ду ввійти; в -ве находиться – у скла́ді бу́ти, до скла́ду нале́жати; в с-в отдела входят следующие части – ві́дділ склада́ється з таких частин; в полном -ве – в ціло́му скла́ді; войти в с-в комиссии – увійти до (скла́ду) комі́сії; комиссия в полном -ве – комі́сія в повному скла́ді, вся комі́сія в ціло́му, ціла́ комі́сія; комисия в -ве пяти – комі́сія з п’ятьо́х; по -ву – скла́дом; стол личного -ва – особо́ва частина; текучесть -ва (служащих) – мінливість скла́ду.

Счет – 1) (подсчитывание) – лічба́, рахува́ня; (число) – лік (-ку); -том – ліком, лічма́, за лі́ком; без -та – не лічивши, без лічби; (несчетно), бе́зліч, без лі́ку; в окончательном счете мы… – а) остато́чно підрахо́вуючи, підрахува́вши, ми…; б) (в конце концов) – кіне́ць-кінце́м ми…; в счет чего – на раху́нок чого́; круглым счетом – загало́м беручи; -том выдавать – лічма́, лі́ком, за лі́ком видава́ти; ошибиться в -те – помилитися в лічбі́, лічивши помилитися; по -ту первый, второй и т. д. – число́м пе́рший, дру́гий і т. ін.; по -ту принимать, сдавать – прийма́ти, здава́ти лічбо́ю, під лік; принимать без -та – бра́ти не лічивши (не лі́чачи); 2) (бухгалт.) – раху́нок (-ку); с. вводный – упрові́дний раху́нок; с. внебалансовый – раху́нок небалянсо́ваний (небалянсовий); с. забалансовый – раху́нок поза балянсом, позабалянсовий раху́нок; с. заграфный – раху́нок позагра́фний; с. лицевой – іменний раху́нок; с. личный – особо́вий раху́нок; с. открытый – відкритий раху́нок; с. парный – двійковий (Н) раху́нок; с. переходной – перехідний раху́нок; с. покупной – раху́нок купі́влі, купіве́льний раху́нок; с. примерный – примі́рний раху́нок; с. ровный – кру́глий раху́нок; с. специальный текущий – спеціяльний пото́чний раху́нок; с. текущий – пото́чний раху́нок; с. частный – окре́мий раху́нок; ава́нс в счет зарплаты – ава́нс на раху́нок, з раху́нку зарпла́ти; брать в счет работы – на відробі́ток; в счет будущих платежей – у платі́ж нада́лі; в ваш счет – на ваш раху́нок; в счет чего – раху́нком чого́; держать счет – ма́ти під раху́нком; заключать счет – закі́нчувати раху́нок; заплатить по -ту – оплатити раху́нок; значиться в счете – бу́ти на раху́нку; не в счет жалованья – поза платне́ю; открывать счет – відкрива́ти (почина́ти) раху́нок; относить за чей счет – прикида́ти кому́ на раху́нок, залічити на чий раху́нок; подведение счетов – підрахо́вування, підрахува́ння; по -ту получать – оде́ржувати на раху́нок, згі́дно з раху́нком; по -ту проводить – прово́дити, провести раху́нком; поставить в счет – залічити, записа́ти в раху́нок; сводить -та – зво́дити раху́нки; сводить -ты с нем – рахува́тися, порахува́тися, квитува́тися, поквитува́тися з ким, облічитися з ким; сложить со -тов – списа́ти з рахунків; уплатить счет (по счету) – оплатити раху́нок; ускользнуть от -та – не ввійти до раху́нку; 3) (иждивение, средства) – кошт (-ту); за счет кого, на счет чего – ко́штом чиї́м; на казенный счет – ко́штом держа́ви, держа́вним ко́штом; на свой счет – свої́м ко́штом, на свої́ гро́ші; принимать на свой счет – взяти на свій кошт, взяти (ко́шти) на се́бе; 4) (за счет в выражениях): пополнить кадр за счет резервов – попо́внити кадр з резе́рву; увеличить кадр за счет уменьшения резервов – побі́льшити кадр, зменшивши резе́рв; увеличение сети на окраинах идет за счет центра – сі́тка на око́лицях поширюється за́мість це́нтру; 5) (на счет, в выражении) «на счет чего» – про що, за що; на счет срока – про те́рмін.

Умножать число (коллективов) – побі́льшувати число́ колективів.

Учитывать, учесть – 1) (брать на учет, проверять число) – облі́чувати, облічити, бра́ти, взяти на о́блік; (кассу) – облі́чувати, облічити, перевіряти, переві́рити; 2) (вексель) – дисконтува́ти, здисконтува́ти; 3) (принимать во внимание) – бра́ти, взяти на ува́гу, до ува́ги що, ма́ти на ува́зі що, зважа́ти, зва́жити, зва́жувати на що; у. все условия аренды – бра́ти на ува́гу всі умо́ви оре́нди; у. обстоятельства – зва́жувати на обста́вини.

Цифра – цифра; (обозначение, число) – число́; ц. круглая, округленная – заокру́глене число́; ц. относительная – релятивне число́; ц. произвольная – дові́льна цифра; -ры гадательные – здо́гадні числа; -ры контрольные – контро́льні числа; -ры суммовые – сумо́ві́ цифри.

Численность (количество) – число́, кі́лькість (-кости); ч. (народо)населения – кі́лькість людности.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

число́, -ла́, -лу́, в -лі́; чи́сла, чи́сел

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Ви́єднати, -наю, -єш, гл. — кого́. Договорить кого, условиться съ кѣмъ. — цех. Договориться съ цехомъ на счетъ вступленія въ число его членовъ. Козелец. у.

Ві́дліч, -чі, ж. Вычитаніе. К. Грам. 100. Одліччу.... зветься справа, що нею одно число одлічується від другого, або зменшується другим. Кон. Ар. 4.

Відлі́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відлічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Отсчитываться, отсчитаться. 2) Вычитаться, вычесться, быть вычтеннымъ. Одно число одлічується від другого. Кон. Ар. 4.

Вірли́. Множ. число отъ орел.

Да́та, -ти, ж. Число мѣсяца.

Диль, -ля, м. Имѣетъ и множ. число (дилі́), но употребляется и какъ собират. Толстые брусья, изъ которыхъ складываютъ стѣны хаты, колодца и пр., пластины. НВолын. у. МУЕ. ІІІ. 31. КС. 1883. I. 216. Ой у полі криниченька дильом дильована. Чуб. V. 157.

Діж, -жа, м. Кадка, имѣющая нечетное число клепокъ. (Кадка съ четнымъ числомъ ихъ называется діжою). Славяносерб. у. Купуючи діжку лічуть тростки, кажучи на першу: «діж», на другу: «діжа», на третю знову: «діж» і так усі переберуть. Як на останню прийдеться сказати: «діжа», то купують, бо хліб добрий буде, а як «діж», то не купують. Славяносерб. у.

І. Ли́шка, -ки, ж. 1) Нечетъ, нечетное число. Чи чіт, чи лишка? Ном. № 12569. Кв. 2) Излишекъ, лишнее. Діждалась м’ясива, лишку ззіла і завадило. О. 1862. V. 53.

Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. Без лі́ку-мі́ри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. Федьк. Лі́ком оста́тись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці — ліком осталось. Черк. у. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Ном. № 8344. Хто здоров, той ліків не потребує. Ном. 8345. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, — пропала навіки. Чуб. V. 3.

Опрі́чний, -а, -е. Особенный, отдѣльный. Цей чоловік якийсь опрічний од людей. Рк. Левиц. Умом і хвабрістю своєю в опрічнеє попав число. Котл. Ен. V. 23. Опрічна хата. Рк. Левиц.

Пан, -на, м. 1) Господинъ, баринъ, помѣщикъ. Коли б пан до плуга взявся, то б і світа одцурався. Ном. Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать. Ном. Употребляется какъ титулъ при обращеніи къ кому-либо. Прибавляется при фамиліи, имени, родственномъ названіи, служебномъ титулѣ и пр. изъ вѣжливости, какъ русское: господинъ, господа; множ. число, особенно когда слово употреблено въ видѣ обращенія, будетъ: пано́ве. Ой обозветься пан Хмельницький, отаман, батько Чигиринський. АД. II. 36. Ей, пане куме, пане Хмельницький, пане писарю військовий! Нащо нам з тобою кролевські листи удвох читати? АД. II. 4. Гей, пане Потоцький! Чом у тебе й досі розум жіноцький? АД. II. 33. Ой одсунув та пан Нечаєнко кватирьку од ринку. АД. II. 71. Ой ходімо, пане брате, на той кут помалу! Мет. 85. Друзі, панове-молодцї. АД. І. 183. Правда, панове, полягла Кішки Самійла голова. АД. І. 219. Па́не добро́дію! Милостивый государь. Левч. 4) Съ притяжательнымъ мѣстоименіемъ или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность женщинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: мужъ. АД. II. 5. Прилетіла пташка, біля його впала: такі очі, такі брови, як у мого пана. Мет. 103. «Меласю!» каже Черевань, «чи бачиш, що тут у нас діється?» — Бачу, бачу, пишний мій пане! К. ЧР. 49. Па́ном ді́ло жи́ти. Жить по барски. Мірошник паном діло жив. Греб. 383. 2) Господь. Ой що ж мені пан Бог дав? Чуб. V. 65. 3) Родъ игры. Ив. 16, 19, 38. Ум. Пано́к, пано́чок, па́нонько.

Па́ра, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. Ні па́ри з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. Чуб. V. 347. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ном. № 1022. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Мет. 81. Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. Мет. 18. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Шевч. 17. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Шевч. 6) До па́ри бу́ти. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. МВ. II. 20. Не до пари голубоньці горобець. Гліб. До па́ри бра́ти, дава́ти, кла́сти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. Грин. І. 16. 7) Бу́ти в па́рі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Чуб. V. 348 Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Мет. Ум. Па́рка, па́ронька, па́рочка. Голубів парка. Чуб. V. 137. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка. Мил. 102.

Поле́гкість, -кости, ж. Облегченіе. ЗОЮР. II. 283. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Г. Барв. 379. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати. АД. І. 91.

Ціт, -та, м. Четъ, четное число. У ціт припада. Лебед. у.

Цу́рка, -ки, ж. 1) Палочка, большей или меньшей длины, употребляемая для различныхъ надобностей: а) У неграмотныхъ палочка для счетовыхъ нарѣзокъ, напр. когда сдаютъ на сукновальню сукно, то число локтей, аршинъ нарѣзывается поперегъ палочки, палочка раскалывается по длинѣ такъ, что нарѣзки видны на обѣихъ половинахъ, изъ которыхъ одна остается у сукновала, а другая у хозяина сукна. Вас. 174, 155. КС. 1893. V. 277. б) Палочка для стягиванія чего-либо связаннаго: палочка вкладывается подъ веревку и круговые повороты цурки стягиваютъ веревку туже. Цуркою прикрутив. Грин. ІІІ. 655. Тотъ же способъ для удавливанія пойманныхъ звѣрей. Най буде і яка лисиця, — з цурки не викрутиться. Ном. № 6275. Встарину способъ смертной казни, удавливаніе цуркою. Русин, лях і циган промишляли непевним ділом і, ждучи на себе цурки... Ном. № 10770. Отсюда выраженіе: Як цуркою крутить, т. е. очень больно (физически или нравственно). Ном. № 8178. В серці мені мов цуркою крутить. Г. Барв. 99. Мені так, наче цуркою в серці повернуло. Г. Барв. 294. в) Палочка, къ которой кожевники привязываютъ выдѣлываемыя кожи. МУЕ. І. 71. Шух. І. 253. г) При изготовленіи изъ цѣльной колоды лодки заво́дять цурки́ — вставляютъ распорки между боками распоронной колоды, по всей длинѣ щели, канала. Вас. 151. д) Маленькая палочка въ крестьянскихъ свитахъ, употребляемая для застегиванія вмѣсто пуговицы; чаще въ этомъ знач. ум.: цу́рочка. е) Заостренная съ обоихъ концевъ палочка, употребляемая въ игрѣ также назыв. цу́рка. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473. 2) Небольшая колодка, привязываемая свиньѣ на шею, чтобы затруднить ей бѣгъ, лазанье въ огородъ. Лебед. у. 3) Родъ игры. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473. Ив. 16. Павлик, вибравши годину, знов утікав до наймитів, бігав по степу, гуляв там в гилки, в цурки. Левиц. Пов. 150. Ум. Цу́рочка. Усе до цурочки згоріло. Гліб.

Черне́ць, род. п. черця́, ченця́, мн. ченці́. 1) Монахъ. Ном. № 13445. Чорт не плаче, коли чернець скаче. Ном. Ченці, попи і крутопопи. Котл. Ен. III. 42. 2) Одинокая кегля, стоящая на чертѣ «города» при игрѣ въ скраклі́. КС. 1887. VII. 477. 3) Раст. Actaea spicata L. ЗЮЗО. І. 109. 4) Місяць-черне́ць. Согласно народному опредѣленію: а) календарный мѣсяцъ въ 30 дней, первое и послѣднее число котораго придутся въ постъ, или б) луна, первая и послѣдняя четверть которой придутся въ постъ. Як прийде місяць-чернець, то буде й світові конець. Мнж. 156. Ум. Че́нчик. К. ЧР. 84. Че́рчик.

Число́, -ла́, с. 1) Число. Без числа́. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. То не в число. Это не въ счетъ, это исключить. Ном. № 10669. 2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали. АД. І. 91.

Чіт, -ту, м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

Да́та, -ти, ж. Число месяца, *дата.

Дві́йни́й, -а, -е. 2) *Дві́йне число́. Граммат. Двойственное число. Сл. Нік.

*Дві́йня, -ні, ж. Граммат. Двойственное число.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

Число — число́, -ла́; кі́лькість, -кости; да́та, -ти.

*Неполный — непо́вний; Н. витки — непо́вні зво́ї; Н. ряд — непо́вний ряд; Н. число — непо́вне число́.

*Номер — число́, -ла́; ну́мер, -ра; Н. личный — особи́стий ну́мер; „По порядку номеров расчитайсь“ — „За черго́ю перелічи́сь!“.

*Численность — кі́лькість, -кости, число́, -ла́.

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Число́ = 1. число́, лїчба́ (С. Л.), лїк, ци́фра. — Почавши од найменшої лїчби до 50 коп. грошей. Ст. Л. — Сре́днимъ число́мъ = сере́днїм лїком, пересїчно. 2. число́, день (місяця).

Коли́чество = скі́лькість, кі́лькість (С. Жел.) число́ (С. Пар.), чи́сленність. — Ми вже бачили причини, що побільшали скількість козаків. Бар. О. — Панам зручніше було правити земельні умови з меншою численностю людей. Кн.

Но́меръ = ну́мер, число́.

Отбо́рный = одбі́рний, вибо́рний (С. Л.), добі́рний, вибірни́й, одбо́рний (С. Л.), опрі́чний, чі́льний. — Построївши Рутульцїв в лаву, одбірних молодцїв на славу. Кот. — Пиво добре заднїпровське, виборна дулівка, калинівка і тернівка. Макар. — Поприносив туди ще добірнїші пляшки вина та старого вишняку. Бар. — За те ступить пан на покірного і прийме тебе, як добірного. Руд. — Умом і храбростю своєю в опрічнеє попав число. Кот. — Лаявсь добірно, аж хороше. Лев. В.

Полуго́діе = піврі́ччя, пі́врік. — Число передплатників на друге півріччя значно побільшилось.

Про́пись = про́пись. С. Жел. — Писа́ть про́писью = бу́квами писа́ти (число).

Сентя́брь = сентя́брь, стародавнє — жо́втень (С. Л.), вре́сень, ве́ресень (С. Жел.), перше число сього місяця — лїтопрово́д. — Смо́трятъ Сентябрёмъ = во́вком ди́вить ся, за́шморгом ди́вить ся (Ніс).

Сухопу́тный = 1. сухопу́тний, С. Жел. 2. сухозе́мний. С. Жел. — Як наближаєм ся до бігунів — зменшуєть ся число сухоземних зьвірів, але за то змагаєть ся число воднних зьвірів. Зем.

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)