Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 67 статей
Запропонувати свій переклад для «акт»
Шукати «акт» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Акт –
1) акт (р. -ту), ді́я, чин;
2) акт, докуме́нт, гра́мота. [Юриди́чні і дипломати́чні а́кти];
3) акт, святкува́ння. [Урочи́стий, рокови́й акт];
4) (в драматическом произведении) ді́я, спра́ва. [Коме́дія на 4 ді́ї].
Акт передаточный, обвинительный, см. Передаточный, Обвинительный.
Бракоразво́дный акт – розлу́чний лист, акт розво́ду, розвідна́ (р. -но́ї).
• Б. процесс – шлюборозлу́чний, розвідни́й проце́с.
Де́йствие –
1) ді́я, ді́яння;
2) (поступок) учи́нок (р. -нку), чин, діло, а́кція, (о машине) хід (р. хо́ду). [Ча́сом люде́й ті́льки га́рними слова́ми вмовля́ють, що-ж то ді́єю вла́сною мо́жна? (М. Вовч.). Фізи́чне ді́яння й протиді́яння. Ді́я – найпе́рша умо́ва дра́ми, і без ді́ї – дра́ми не бува́є (Єфр.). Тре́ба живо́го, дія́льного чи́ну (Єфр.). А́кції ма́ло в цій піє́сі, а самі́ розмо́ви].
• Привести (машину) в де́йствие – пусти́ти (маши́ну) в хід.
• Образ де́йствий – пово́ді́ння, пово́дження, спо́сіб пово́дження, (гал.) поступува́ння; роб.
• Подражать чьему образу де́йствий – пово́дитися так само́ як хтось, роби́ти чиї́м ро́бом.
• Оказывать, оказать де́йствие, производить, произвести, возыметь де́йствие на кого на что – ді́яти, (поді́яти) на ко́го, (влиять) вплива́ти (впли́нути) на ко́го, на що; своє́ ді́ло (си́лу) чини́ти, вчини́ти, (свою́) си́лу ма́ти над ким. [Ді́яти на широ́кі ма́си наро́дні. Це при́кро поді́яло на ме́не. Погро́за таки́ впли́нула (ма́ла си́лу). Бре́хні своє́ ді́ло вчини́ли: непови́нну люди́ну ви́кинуто з грома́ди].
• Какое де́йствие произвело это на него? – яки́й вплив, яке́ вражі́ння це на йо́го ма́ло (зроби́ло, спра́вило)? Як це на йо́го поді́яло?
• Какое де́йствие оказало лекарство? – Як поді́яли лі́ки на хо́рого?
• Лекарство оказало хорошее де́йствие – від лі́ків помогло́ся, лі́ки ма́ли до́бру си́лу.
• Уничтожать, -жить де́йствие чар – відробля́ти, відроби́ти. [Побіжу́ я в Хохі́тву до зна́хурки, – в нас є така́ ба́ба, що одро́бить. Одробля́є од при́стріту].
• Место де́йствия – дійове́ мі́сце, дійо́вище. [Крини́ця, дійове́ мі́сце тіє́ї леге́нди (Ол. Пчілка.)].
• Де́йствие в драмат. произведении – ді́я, акт, відсло́на. [Дра́ма на три ді́ї = в трёх действиях].
• Де́йствие арифметическое – аритмети́чна ді́я;
3) (юрид.) чи́нність (р. чи́нности), си́ла. [Найви́ща вла́да мо́же продо́вжити чи́нність того́ тимчасо́вого зако́ну. Зако́н не ма́є зворо́тної си́ли].
• Военные -ия – військо́ві ді́ї (а́кції), воюва́ння.
Доброде́тель –
1) доброче́сність, чесно́та, (редко: добровда́лість), добровчи́нність, доброчи́нливість (р. -ости), (устар. архаизм у Квитки, Кулиша и Шевченка) доброді́тель; (акт доброде́тели) – добро́чин (р. -ну); (женская д.) неви́нність, чесно́та, (исчезающий полонизм) цно́та. [Висо́кими чесно́тами закри́ти непе́вність прав свої́х (Грінч.). Слухня́ність – це й єсть пе́рша чесно́та па́нни (Ор. Левиц.). Лу́чче цно́та в боло́ті, а як нецно́та в зо́лоті (Ном.)];
2) (описат.) до́брі прикме́ти, до́брі озна́ки, до́брі но́рови, ва́ртість.
Докуме́нт – доку́мент; (неточно) папі́р (р. папе́ра), акт.
• Докуме́нт об освобождении из крепостного или рабского состояния – лист визволе́нний.
• Подтверждённый докуме́нтом – задокументо́ваний.
Крепостно́й –
1) (относящийся к крепости) форте́чний, фортеці́йний, за́мковий. [Вимальо́вувалися на блаки́тному не́бі похму́рі кінча́сті ба́шти форте́чні (Загірня)].
• -но́й гарнизон, стража – зало́га;
2) (относ. к крепостной зависимости, праву и т. п.) крі[е]па́цький, па́нський, панща́нний, панщизня́ний, підда́нський.
• -но́е право – па́нське пра́во, па́нщина, крі[е]па́цтво, кріпа́ччина. [Тоді́ ще було́ па́нське пра́во. Боротьба́ з кріпа́цтвом була́ завда́нням ці́лого життя́ у на́шого Кобзаря́ (Єфр.). Мину́лася кріпа́ччина і щасли́ва до́ля па́нська (Яворн.)].
• Во время -но́го права – за па́нського пра́ва, за па́нщини, за крі[е]па́цтва, за часі́в панща́нних, панщизня́них.
• Отмена -но́го права – скасува́ння (знесе́ння) крі́[е]па́цтва (па́нщини).
• -но́е состояние, -ная зависимость – крі[е]па́цтво, па́нщина, підда́нство, нево́ля крі[е]па́цька. [Мужика́ ві́ддано па́нові в кріпа́цтво (Грінч.). Па́нщина покла́ла на Кайдаше́ві свій напеча́ток (Н.-Лев.). Та й сама нево́ля кріпа́цька тут давні́ше вкорени́лась (Єфр.)];
3) -но́й, сущ. (крестьянин) – крі[е]па́к (-ка́), па́нський (-кого), панща́нний, панща́нин, підда́ний, підда́нець (-нця).
• -ны́е люди – крі[е]паки́, підда́ни (-да́н), (собир.) підда́нство, па́нщина. [Був він син звича́йного кріпака́, чи як там зва́ли – па́нського підда́ного (Свидн.). Чи того́-ж я сподіва́лась, ідучи́ ві́льна за па́нського (М. Вовч.). Па́нські підда́нці (Сл. Гр.). Опрі́ч сих привіле́йників, усі́ и́нші міща́ни були́ до старо́сти мов-би підда́нство до па́на (Куліш)].
• Сын -но́го – крі[е]пакі́в (крі[е]па́цький) син, син крі[е]пака́.
• По происхождению он был -но́й – він був крі[е]па́к з ро́ду; він був з ро́ду кре[і]па́цького.
• Свойственный, принадлежащий -но́му – крі[е]па́цький, панща́нний. [Крепа́цькі ду́ші (М. Вовч.). Челяди́нський син хоч і царе́м зро́биться, одна́ково своє́ї панща́нної вда́чі не позбу́деться (Крим.)];
4) -но́й акт, юрид. – кріпосни́й акт, (стар.) акт тве́рдости.
• -на́я пошлина – кріпосна́ опла́та, (стар.) опла́та а́кту тве́рдости.
Несостоя́вшийся –
1) що не відбу́вся, невідбу́тий. [Невідбу́тий торг (Сл. пр. м.)];
2) (неосуществлённый) незді́йснений.
• -шийся акт – незді́йснений акт.
Нотариа́льный – нотарія́льний.
• -ный акт – нотарія́льний акт.
• -ное духовное завещание – нотарія́льна духівни́ця.
• -ное заявление – зая́ва через нотаря́, нотарія́льна зая́ва.
• -ная контора – нотарія́льна конто́ра.
• -ным порядком – нотарія́льним поря́дком, нотарія́льно, через нотаря́.
• -ный сбор – нотарія́льна опла́та.
Обвини́тельный – обви́нний, винува́льний.
• -ный акт – акт обвинува́чення.
• -ная речь – обви́нне сло́во.
• -ный приговор – за́суд (-ду).
Переда́точный – передава́льний, передатко́вий.
• -ный пункт – передатко́вий пункт.
• -ная надпись, -ный акт – уступни́й на́пис, -ни́й акт.
• -ные деньги (переданные в излишке) – пере́дані гро́ші; (следуемые к передаче) нале́жні до переда́ння (пода́ння) гро́ші.
• -ные лошади – підставні́ (перепряжні́) ко́ні; см. Перекладно́й.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бюстгальтер – (нем.) бюстгальтер, (от нем. или голл.) ліф, ліфчик, (польс.) станик, (прост.) нацицьник.
[…У ніздрях пахло ніжним м’ясом, Рука моя пішла кудись, І щось слизькало вихилясом, І пальці в тепле заплелись. І вже коли поліз бюстгальтер Й нахабно виперся сосок, Дістали Ви свій чорний «Вальтер» І тричі стрельнули в висок (Ю.Позаяк). Ось-ось відбудеться вже перший акт. Вже на тобі ні светра, ні спідниці, Ні станика, ні майточок нема… (Іван Лучук). Сяня мала перса, як у третьокласниці, я не знаю, навіщо вона взагалі одягала нацицьника… (Ю.Винничук). І станик розстебнувсь, і спроквола Розкішна сукня їй до ніг спливла, І, як русалка серед мокрих трав, Вона в задумі погляд підвела (В.Мисик, перекл. Джона Кітса). Працюють на фабриці майже самі жінки. Вони шиють. Вони шиють бюстгальтери, станики, іноді — корсети й трусики. Ці жінки раз у раз ідуть заміж або ще якось пускаються берега. Але доти вони шиють і шиють (І.Андрущенко, перекл. Е.Єлінек). 1. Чому є сімейні труси, але немає сімейного бюстгальтера? 2. — Тітко Клаво, там у дворі хлопчаки з вашого ліфчика гамак зробили! — Нічого, нехай погойдаються, бо він щось мені став тіснуватий]. Обговорення статті
Давящий – (способн. акт.) давильний, чавильний, тисковий; (в акт. действии) що (який) давить (тисне, чавить), давкий, даву́чий, давлючий, тисну́чий; гнітючий, мулький; (сущ.) давило, давильник:
• давящая боль – давкий (давлючий, гнітючий, тисну́чий) біль.
[Давучий чад (Сл. Гр.). Над життям людським вічно важніє гнітюча погроза (А.Кримський). Мульке службове ярмо (С.Єфремов). Чобіт дуже мулький (АС). Вона здригнула, відчувши в коморі думок, що біохімік їй залишив по собі, якийсь давучий холод, і сказала, зітхаючи: — Льово, ви добрий… Ви дуже гарно сказали, що над землею щодня сходить нове сонце. Але я його не бачитиму! Ох, ви не знаєте, в якій кімнаті я маю жити! Це на Садовій, якась нора, довга, темна, обдерта, страшно навіть подумати… Вікно на північ виходить, там ніколи не буде сонця! І я мушу там житии (В.Підмогильний). Вишпортувала вилами гній з-під корови. Зимою не дуже й чистили, холодно ж, а як-не-як у гною тепліше лежати. Вибравши свіжіше, почала лопатою та сокирою колупати таке старе, що не тільки ніс забивало смородом, не тільки в горлі давким квачем стояло, а навіть очі ядуче виїдало. Ого, як заков’язло! І не тільки гній заков’яз, а й сморід… (Є.Гуцало). — Як ти думаєш, яке горе найстрашніше?— запитав я, відчуваючи в горлі давкий клубок. — Смертельне,— заінтриговано, випалив Загата і вишкірився (Р.Андріяшик). Цілісінький тиждень, майже не розмовляючи між собою, брели вони вперед, як сновиди, через цей світ скорботи, ледь осяювані слабенькими миготливими вогниками світлячків, задихаючись від давкого запаху крові (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Невиразний, безмежний, давучий жах тяжів над душею Дюруа, жах перед неосяжним, невідкличним небуттям, що без кінця нищить скороминущі, нікчемні існування (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана)]. Обговорення статті
Действующий – (в акт. действии) що (який) діє, (способн. акт.) чинний, діяльний, дієвий (дійовий), активний; (устар.) дію́щий, дію́чий:
• безупречно действующий – бездоганний;
• возбуждающе действующий – збудний, збудник;
• действующая армия – дійова (польова, регулярна) армія;
• действующая власть – нинішня влада;
• действующая модель – робоча модель;
• действующая сила – (акт. свойств.) активна (чинна, дієва) сила; чинник; (в акт.дії) сила, що діє;
• действующее законодательство – чинне законодавство;
• действующее лицо – дієвець, дійова особа;
• действующее предприятие – робоче підприємство;
• действующие лица – дійові люди, дійові особи; (иногда разг.) діячі; персонажі;
• действующий вразброд – хаотичної дії;
• действующий вулкан – активний, живий (давн. дію́щий) вулкан;
• действующий наверняка – діючи безпомильно;
• действующий на нервы – дратівливий, дражливий;
• действующий открыто – не ховаючи намірів;
• действующий порядок – чинний (нинішній) порядок;
• действующий президент – теперішній (нинішній) президент;
• действующий фактор – (діяльний) чинник;
• действующий через голову – діяти через голову;
• опьяняюще действующий – п’янкий;
• осторожно действующий – обережний;
• постоянно действующий (комитет) – постійний (комітет);
• решительно действующий – рішучий.
[Коли вона все-таки додому прибувала, то привозила з собою дражливі запахи ментолових цигарок і лікеру «Амарето», що з’явилися в новопосталих комерційних крамницях. Віктор же Колобко привозив із собою з сіл не менш дражливі аромати часнику й самогону (В.Кожелянко)]. Обговорення статті
Добродетель – доброчесність, чеснота, (акт добродетели) доброчин, доброчинність; (женская) невинність, чеснота, (полонизм) цнота.
[Не забудьте, що командорський плащ мені дістався не просьбами, не грішми, не насильством, але чеснотою (Л.Українка). Високими чеснотами закрити непевність прав своїх (Б.Грінченко). Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті (Номис). А проте часом з якоїсь дрібниці, з руху чи слова він раптом відчував у своїй одвідувачці приховану чесноту, що збуджувала в ньому повагу й похитувала його першу думку про неї, як про розпутницю, що весь вік крутила з чоловіками. Тоді лячний неспокій обнімав його, і зв’язок цей, що він так просто пояснював, починав здаватись йому геть незрозумілим. Він питав, прикидаючись страшенно наївним, — чому, чого, через що, з якої причини? (В.Підмогильний). Слід зазначити, що з широтою душі та серця пана Беня могли зрівнятися тільки ширина його плечей та розміри черева. Тому коли він умостив свої чесноти в бричку, вона заскрипіла так жалісливо, що кінь здивовано нашорошив вуха, передчуваючи недобре (Богдан Коломійчук). Вона сиділа, оточена холодним муром своїх чеснот, і чекала, поки якийсь кавалер набереться сміливости й запропонує їй життя в розкошах (Р.Скакун, перекл. Дж.Джойса). Батьки мої не ладнали між собою; люди вони були малоосвічені, до того ж позбавлені будь-яких чеснот і звиклі чинити зовсім не так, як велить Господь, — на жаль, я успадкував цей їхній ґандж, тож не надто переймалися тим, щоб дотримуватися заповідей і приборкувати інстинкти, а тому через якусь мізерію у нас зчинялася буря, що не вщухала кілька днів і кінця-краю їй не було (С.Борщевський, перекл. К.Х.Сели). — Ну й слава рогові,— сказав тоді Дон Кіхот.— Знайте ж, мостивий пане, що мене зачаровано й посаджено в клітку через підступні заздрощі злохитрих чаклунів, бо лукаві переслідують чесноту з більшою силою, ніж праведні люблять її (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Бувають люди низького роду, які пнуться до рицарства, бувають і родовиті рицарі, які намагаються черні подоби-тись; ті прагнуть угору з амбіції чи з доброчесності, а сі знижаються із недолугості своєї чи з порочності. Треба мати гострий, допитливий розум, аби розрізняти сі дві відміни рицарів, що звання в них одне, а суть зовсім несхожа (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вона поперечитувала всі книжки з виховання дітей, а надто ті, що ронили сльозу за радощами материнства,— такі, що, коли засвоїти їх до решти, назавжди відберуть охоту злягатися. Кожній чесноті — своя гидомирна література (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Отже, читаючи книжки, нема потреби звертатися до віри, цієї богословської чесноти? — Є ще дві богословські чесноти. Надія, що можливе існує. І любов до того, хто щиро вірив в існування можливого (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Ася Катастрофа була красива, мудра й висока. Самі чесноти (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха). Йому було відомо про те, як смертельно дошкуляють його помічникові та охоронцю такі ось розмови, але фінансист уважав, що треба час від часу стискати острогами свою худобину, щоб розбуркувати її. До того ж Ґавіра був чоловіком суворої вдачі, що створив себе сам, і такі вправи цілком уписувались у його поняття про християнську доброчесність (Олег Лесько, перекл. Артуро Перес-Реверте). Люди, які вірять у свої чесноти, вважають за честь бути нещасними, щоб так переконати інших і самих себе, що фортуна їм завинила (Ф. де Лярошфуко)]. Обговорення статті
Несостоявшийся –
1) що (який) не відбувся, невідбутий, нездійснений;
2) (неосуществлённый) нездійснений:
• несостоявшееся государство – неспроможна (нездала, провальна, невдала) держава;
• несостоявшиеся торги – невідбутий торг;
• несостояшийся акт – незді́йснений акт;
• несостоявшийся актор – невідбутий (нездійснений) актор. Обговорення статті
Образующий – (в акт. действ.) який (що) утворює (створює, формує, складає), (способн. акт.) твірний, утворювальний, створювальний, формувальний, складальний; твірник:
• образующая линия, образующая – (матем.) твірна;
• образующая (производящая) основа – (лингв.) твірна основа. Обговорення статті
Освобождающий – (способн. акт.) звільнювальний, визвольний; (в акт. действии) що (який) звільнює (звільняє, визволяє):
• освобождающий жест – відпускний жест. Обговорення статті
Отключающий – (в акт. действии) що (який) вимикає, (способн. акт.) вимикальний:
• выключающая способность – вимикальна здатність;
• выключающий электромагнит – вимикальний електромагнет. Обговорення статті
Подтверждающий – (способн. акт.) підтверджувальний, потверджувальний, стверджувальний, підтвердний, потвердний, ствердний, підтверджувач, потверджувач, стверджувач; (в акт. действии) що підтверджує, що потверджує, що стверджує:
• подтверждающая информация, документация – підтвердна (потвердна, підтверджувальна) інформація, документація;
• подтверждающие исследования – підтверджувальні (підтвердні) дослідження. Обговорення статті
Преобразующий – (предназнач.) перетворювальний, перетворчий, перебудовувальний, перебудовчий; (способн. акт.) перетворівний, перебудівний; (в акт. действ.) що перетворює, що перебудовує. Обговорення статті
Раздирающий – (в акт. действ.) що (який) роздирає, що розриває, (способн. акт.) роздиральний, розривальний; роздирач, розривач, роздиральник, розривальник; роздирущий, роздирливий:
• раздирающий душу крик – несамовитий (пронизливий, нестямний, нелюдський, роздирущий) крик;
• раздирающий кащель – надривний кашель;
• Самсон, раздирающий пасть льва – Самсон, що розриває пащу лева. Обговорення статті
Расслабляющий – (способн. акт.) розслаблювальний, послаблювальний, відпру́жливий, відпру́жистий; розслаблювач, послаблювач, відпружувач; (в акт. действии) що (який) розслаблює, що (який) послаблює, що (який) розслабляє, що (який) послабляє, що (який) відпружує. Обговорення статті
Решающий –
1) (предназнач.) розв’язувальний; (способн. акт.) розв’язівний; (в акт. действиии) що (який) розв’язує;
2) (способн. акт.) вирішальний, вирішний, (ещё) головний, основний, провідний, стрижневий (стрижньовий); (в акт. действии) що (який) вирішує;
3) (предназнач.) ухвальний, ухвалювальний, (способн. акт.) ухвалівний; (в акт. действии) що (який) ухвалює:
• играть решающую роль – відігравати вирішальну (головну, основну, провідну) роль;
• решающее влияние – вирішальний вплив;
• решающий голос – ухвальний голос;
• решающий момент – вирішний (переломовий) момент;
• решающий фактор – вирішальний фактор. Обговорення статті
Смерть –
1) смерть, (кончина) кончина, скін, (гибель) загибель, кінець, (образн.) вічний сон (покій), (разг.) капе́ць, капу́т, каюк, а́мба, (мифический образ, шутл.) безноса, кирпата, свашка, костомашка, костуха;
2) (прост.) горе, біда, смерть;
3) (прост., очень) до смерті:
• бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть;
• борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба́ до заги́ну, боротьба смерте́льна;
• быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті), (образн.) бути на Божій дорозі; (иногда) бути близьким смерті, (грубее) на ладан дихати, на тонку прясти;
• видимая смерть – види́ма смерть, нехи́бна смерть;
• видимая смерть страшна – видима смерть страшна (Пр.);
• внезапная смерть – нагла (раптова) смерть;
• вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті;
• гото́виться к смерти – ладна́тися на смерть, ла́годитися в Бо́жу путь, готуватися до смерті;
• двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути (Пр.); чи пан, чи пропав — двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.);
• до смерти, разг. – (очень) до смерті;
• лежа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі);
• любовь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть;
• мнимая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть, завмертя́ (-тя́), завме́рлість;
• на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́;
• насильственная смерть – не своя смерть, ґвалтовна смерть;
• нечаянная смерть – несподі́вана (на́гла) смерть;
• обреченный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на смерть, на стра́ту);
• осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого;
• осуждённый на смерть – засуджений на смерть (на го́рло, на згу́бу, на стра́ту);
• отвратить смерть от кого – відверну́ти (відве́сти́, відвола́ти) смерть від кого;
• от смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде (Пр.); від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся) (Пр.);
• от смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (Пр.); смерті не відперти (Пр.); від смерті нема викупу (Пр.); зі смертю торгу нема (Пр.); на смерть нема зілля (Пр.); смерть нікого не мине (Пр.); як не живеш, а труни не минеш (Пр.); смерть — неминуща дорога (Пр.); смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» (Пр.);
• пасть смертью храбрых – полягти (загинути) смертю хоробрих;
• перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся) (Пр.); як не наївся, то не налижешся (Пр.);
• помирать со смеху – конати зо сміху, вмирати зо сміху;
• постигшая смерть – спостигла смерть;
• промедление смерти подобно – зволікання (загаяння) до смерті подібне, зволікання — це смерть;
• просто смерть, смерть да и только – смерть та й годі, лихо (горе, біда) та й годі;
• смерти подобно – як смерть;
• смерть как хочется – до смерті хочеться;
• смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько, (грубее) смерть коло носа;
• смерть не разбирает чина – смерть не перебирає (Пр.); смерть нікого не минає (Пр.); смерть усіх порівняє (Пр.);
• спасти от смерти – визволити від смерті;
• стоять на пороге смерти – стояти на порозі смерті; (образн.) гроші одказувати;
• [только] за смертью посылать кого (шутл.) – [тільки] по смерть посилати кого;
• убить, убиться на смерть – заби́ти, заби́тися на сме́рть;
• ум за морем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма;
• хуже смерти – гірше від смерті, гірше за (ніж, як) смерть.
[Стара до нього, а він, лишенько, вже й гроші одказує (І.Нечуй-Левицький). Смерть — се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л.Українка). Пусти мене, пусти! — стала благати Носа.— Якщо в тебе є крихітка серця, послухай мого благання. Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті. Краще вбий мене! (Б.Лепкий). Таке життя було б од смерті гірше (Л.Українка). Смерть — лікар бідняка (німецька приказка). Для єврея на смертному одрі важливо почути голос Сари: «Спі спокойно, твої деньгі в надьожном мєстє.» Китаєць повинен випити чаю, прошепотіти коаня, подумати, що за династії Сінь було не краще, як за Мао Цзедуна, а зараз не гірше, як за династії Хань. Чистокровний німець мусить зустріти і провести смерть за інструкцією. Для італійця вищим шиком є смерть через повішення на варених макаронах. Щирий француз має встигнути перед смертю переспати з Жаннет. Найшляхетніша смерть для поляка — луснути з гонору. Істінному росіянину бажано видудлить усі припаси спирту, горілки, браги-одноднєвки, браги-одночавки і браги-п’ятімінутки, одеколону, лосьйону, очних і вушних крапель, денатурату, клею «БФ», антифризу та прочих горящих жидкостєй, вхопити глобуса, стиснути в любовних обятіях, і вже як почне тріщати і розсипатись на цурпалки, прохрипіти: «Ро-ді-на!» Щирому українцю, — ковтнув бузинової настоянки Стороженко, — перед смертю важливо подумати: «Ге, а кум здох раніше!» Востаннє обжертися, вилізти на піч і щасливо сконати… «Кхм… кхм… — прочистив горло Воробкевич. — Живемо і геройськи помираємо» (В.Даниленко). Бути на світі може Пластмасовим Тільки щастя… Горе — тернове, — Справжнє, — Як біль. Як смерть… (Ігор Павлюк). Я попробував все… Залишилося — Досвід Смерті (Ігор Павлюк). Смерть людини схожа на зіграну ноту вічної симфонії, на виконання па вічного танцю, на зіграний акт вічної п’єси і навіть схоже на поцілунок вічного кохання, на розлуку з однією з форм на вічному шляху (Надія Кирчанова, перекл. Ши Т’єшена). — Річ тут, пане, ось яка,— вів далі Санчо.— Самі здорові знаєте, що сьогодні за столом, а завтра на столі; смерті не одперти; круть-верть, у черепочку смерть; кирпата свашка нікого не минашка; як проб’є час і година, то не одхреститься людина; смерть глуха, не пита, чи ти грішний, чи без гріха… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І таких людей прирівнюють до тореадорів чи картярів. Вихваляють їхню зневагу до смерті. А мені смішно, коли я чую про зневагу до смерті. Якщо коріння тієї зневаги не в усвідомленій відповідальності, то вона є тільки ознакою духовної убогості або надмірної молодості (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Наші досі молоді знання дають нам зрозуміти, навіщо загалом на світі є смерть: все-таки ми помираємо не для того, шоб померти і перетворитися в щось неживе, ми помираємо, щоб жити, ми помираємо задля життя, ми — часточка якогось плану (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). … у цьому шинку я нарешті усвідомив, що суть життя полягає у розпитуванні самого себе про смерть, як я поводитимусь, коли прийде мій час, що, по суті, це не просто розпитування самого себе про смерть, це розмова перед лицем нескінченності і вічності, що сам пошук розуміння смерті є початком розмислу в прекрасному і про прекрасне, бо роздумувати про безцільність тієї своєї дороги, яка, у будь-якому разі, закінчиться передчасним відходом, ця насолода і переживання своєї смерті, наповнює людину гіркотою, а отже, красою (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). Я вирізую повідомлення про смерть пекаря Нібура. Його там змальовано як доброго, люблячого чоловіка й батька, що завжди щиро піклувався про свою сім’ю. Я сам бачив, як фрау Нібур з розпущеним волоссям тікала з хати, а добрий Нібур біг слідом, шмагаючи її паском, і бачив руку, яку батько, що піклувався про сім’ю, зламав своєму синові Роланду, викинувши його в шаленстві із вікна. І коли цей кат сконав від апоплексичного удару в своїй пекарні, пригнічена горем удова повинна була б тільки радіти. Але вона раптом стала думати зовсім інакше. Все, що за життя витворяв Нібур, смерть стерла з її пам’яті. Він став ідеалом (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Ще недавно він дивився на смерть з тваринним жахом, а тепер зрозумів, що боятися її — означає боятися самого життя. трах смерти можна виправдати тільки безмежною прив’язаністю до всього, що є живого в людині. Хто не зважувався діяти, щоб піднести своє життя на нову висоту, хто байдуже задовольнявся власною немічністю, ті не можуть не боятися смерти, пам’ятаючи про той вирок, який вона виносить їхньому життю, що пройшло надаремне. Такі ніколи не жили на повну силу, та й чи жили вони взагалі? (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Кажуть, що перед смертю ми знову бачимо найпрекрасніші миті життя (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). Смерть — незбагненна річ. <…> Комусь потрібна її постійна присутність, щоб хоч трошки пам’ятати про її протилежність. А деяких так поглинають роздуми про неї, що вони влаштовуються в залі очікування задовго до того, як смерть оголосить про своє прибуття. Ми боїмося її, але більшість із нас дужче боїться того, що вона може забрати не нас, а когось іншого. Бо найстрашніше в смерті те, що вона може обійти нас стороною. І залишити у повній самотності (О.Захарченко, перекл. Ф.Бакмана). Роздуми про смерть загартовують душу (К.Кастанеда). Життя — черга по смерть, дурень той, хто лізе без черги (О. де Бальзак). Я навчився дивитися на смерть просто як на старий борг, який рано чи пізно доведеться заплатити (А.Айнштайн). Звикнути можна тільки до смерті інших (С.Є.Лєц). Говорити про смерть зі знанням справи можуть лише покійники (Лєшек Кумор). Смерть перетворює життя в долю (А.Моруа). — Його тільки за смертю посилать, — сміялися друзі. Досміялися. Привів]. Обговорення статті
Трахаться, трахнуться –
1) (разг., ударяться) трахатися, трахнутися;
2) (вульг., совершать половой акт) трахатися, трахнутися, шморгатися, штрикатися, шворитися, жаритися тощо;
3) (жарг., несов., выполнять нудную работу) трахатися, довбатися, довбтися.
[На великій донецькій станції, шумливій, людній, переповненій евакуйованими жінками та дітьми, хлопці під час зупинки стали свідками бурхливої сцени: біля одного з вагонів почули ґвалт, крики, кинулись туди, і в цей час просто перед ними, злетівши звідкись згори, раптом трахнувся об настил перону чийсь тугий чемодан, трахнувся, репнув, а з нього — грошей купа! (О.Гончар). Піська не вулиця: потрахається і стулиться (О.Ульяненко). Особливо лютилась, коли ставний (симпатичний, все ще нецілований) киянин «розпинався про земне призначення людини, діалектичну природу гріха і тому подібну трахомудію – замість того, щоб трахатись» (А.Морговський). Правду кажучи, я хотів з нею трахнутись, але не тут, де було повно підглядачів (А.Мухарський). …вперше на віку затоварена по саме нікуди, вперше по-журнальному вистроєна, аж самій од себе заперло дух перед дзеркалом (і так сорок три рази!), — ти впала в нестерпний, ядучий стид, ти відчула себе типовою совковою проституткою, що трахається в готелі за пару трусів… (О.Забужко). Жарилися мовчки. На піку вона лише промовила: ах, нарешті я тебе маю (О.Микитенко, перекл. М.Пантича). «Я траїхаюсь, отже, існую», — написала вона на першій сторінці «пінгвінівського» видання «Міркування про метод» Декарта, задоволена своїм іконоборством» (Ярослава Стріха, перекл. Кейт Аткінсон). Чоловік лягає до жінки в постіль. — Іване, я втомилася, у мене голова болить. — Ну ти як хочеш, а я буду трахатись!]. Обговорення статті
Трахать, трахнуть, оттрахать –
1) бахнути (бухнути, гахнути, тарахнути, трахнути);
2) (совершать, совершить половой акт, жарг.) трахати, трахнути, відтрахати, взувати, взути, грати, виграти, відгойдати, жучити, вжучити, перти, порати, попорати, топтати, бамбукати, бамбукнути, попістонити.
[Кожен воїн знає, що у випадку звитяги вжучить на руїнах чужоземку (А.Морговський). — І взули її? — поцікавився Юрко. — Прошу? — Він питає, чи відбувся коїтус (Ю.Андрухович). Я комсомолку грав у ленінській кімнаті Звивалось її тіло піді мною Сплітаючись у класовім двобою Я грав її і прутень мій горів Як мудрий Ленін заповів Отак б’ючи за голом гол Вступав мій прутень в комсомол (Ю.Винничук). Це окрема тема, леді й джентльмени, пані й панове, перепрошую, якщо забираю вам забагато часу, мені нелегко про все це говорити, до того ж я дійсно тяжко недужа, моє зацьковане, виголодніле, а коли не бавитися евфемізмами, так і просто зґвалтоване тіло третій місяць невгаває в дрібненькому нутряному дрожі, особливо жаскому — до млості! – внизу живота, де повсякчас чую давучий битливий живчик, і коли розчепірюю пальці, то вони негайно починають жити самостійним життям, ворушачись кожен зосібна, ніби натягнені на порізнені, в незгідних ритмах посмикувані ниточки, я вже мовчу про бубняві, як у підлітка, рожеві прищі, котрими зацвітають обличчя і плечі, і нема на те ради, — горопашне тіло ще живе, воно качає права, воно доходить з елементарної сексуальної голодухи, воно б, може, й оклигало, і заплигало зайчиком, якби його всмак трахнули, але, на жаль, цю проблему не так легко розв’язати, надто коли ти сама-одна в чужій країні й чужому місті, в порожній квартирі, де телефон озивається хіба на те, щоб запропонувати тобі — рідкісна нагода, тільки на цьому тижні! — ко-ло-саль-ну знижку на передплату місцевої газети, і звідки вигрібаєшся тричі на тиждень — до університету, де півдюжини охайних, взутих у білі шкарпетки й кросовки, чистенько вмитих і дезодорованих американських дітлахів із здоровими, аж вогкими шкірою й зубами, водячи за тобою, як манджаєш туди-сюди по аудиторії, поглядами акваріумних рибок, щось там — один Біг відає, що! — тихенько шкробають собі в зошити, поки ти, сама себе накручуючи (ну бо треба ж якось протриматись годину з чвертю!), палко тлумачиш їм, що не було! не було в Гоголя, такого, який він був, натоді іншого вибору, окрім як писати по-російськи! хоч плач, хоч гопки скачи — не було! (і в тебе — також немає, окрім як писати по-українськи, хоч це і є, либонь, найяловіше на сьогодні заняття під сонцем, бо навіть якби ти, якимось дивом, устругнула в цій мові що-небудь «посильнее «Фауста» Гете», як висловлювався один знаний в історії літературний критик, то воно просто провакувалось би по бібліотеках нечитане, мов невилюблена жінка, скількись там десятків років, аж доки почало б вихолодати, — бо нерозкуштовані, невживані, непідживлювані енергією зустрічної думки тексти помалу-малу вихолодають, ще й як! — якщо тільки потік читацької уваги вчасно не підхоплює й не виносить їх на поверхню, каменем ідуть на дно й криються нездирним зимним лепом, як твої нерозпродані книжки, що пилюжаться десь удома по книгарнях, таке сталося майже з цілою українською літературою, можна на пальцях вилічити — не авторів навіть, а поодинчі твори, яким пощастило, — з отерпом у пучках і сльозами в очу ти читала надісланий тобі тут, в Америці, переклад «Лісової пісні», авторизовану версію, призначену для бродвейської сцени, кайфувала, як наркоман, од її прискореного жагучого віддиху: живе! живе, не пропало, через сімдесят літ, на іншому континенті, в іншій мові — скажи ж ти, випливло! — розуміється, що іншого — писати по-російськи чи по-англійськи, на перший же твій вірш, видрукуваний англійською, і то в цілком малопомітному журналі, екстатично відгукнулось, звідкілясь трохи чи не з Канзасу, якесь там «…», це ж треба, і Макміллан збирається включити його до антології світової жіночої поезії ХХ-го століття,…; кажуть тобі тутешні видавці (зволікаючи, проте, з книжкою), спасибі, я знаю, тим гірше для мене, — але в тебе нема вибору, золотце, не тому, що не зуміла б змінити мову, — пречудово зуміла б, якби трохи помарудитись, — а тому, що заклято тебе — на вірність мертвим, усім тим, хто так само несогірше міг би писати — по-російськи, по-польськи, дехто й по-німецьки, і жити зовсім інше життя, а натомість шпурляв себе, як дрова, в догоряюче багаття української, і ні фіґа з того не поставало, крім понівечених доль і нечитаних книжок, а однак сьогодні є ти, котра через усіх тих людей переступити - негодна, негодна і все, іскорки їхньої присутності нема-нема та й укидаються в повсякденному, навзагал геть спопілавілому бутті, і оце й є твоя родина, родове твоє древо, аристократко забацана, прошу пробачення за непризвоїто довгий відступ, леді й джентльмени, тим більше, що до нашої теми він, властиво, не тичеться) (О.Забужко). Спочатку у Василини в очах посвітлішало, бо вона оце вперше на віку (не на картині і не в кіно) бачила, як живий чоловік пре живу жінку. Але згодом в очах у неї стало темніти й потемніло зовсім, бо Василина точно знала, що то не вона лежить на ліжку під тим чоловіком, а чоботи і штани в того чоловіка такі, як у її Яреми (Василь Рубан). Тут на нього зразу насів студент, зірвав йому з голови мідницю і трахнув нею межи плечі разів три чи, може, й чотири, а тоді об землю її брязнув, що мало на кавалки не розскочилась (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ці дурепи, яких уже давно ніхто не трахав, цілими днями працюють над тим, щоб «розбудити бажання» у мільйонів споживачів! (про рекламісток) (М.Ілляшенко і О.Ногіна, перекл. Беґбеде). Одного разу він пообіцяв їй, що трахатиме її всю ніч. І він дотримав свого слова, гаруючи на ній до самого світанку. «Щоправда,— чесно зізналася Рошель,— лягли ми досить пізно, а ночі в ту пору року були короткі» (В.Шовкун, перекл. Мішеля Турньє). — У мене своя послідовність, будьте певні. І щодня не гірша за вашу. І коли ваша сестра приходить до мене, щоб я її попістонив і попестив, вона знає, чого хоче (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Після чого Ван Норден починає порати її так, немов у нього відкрилося друге дихання, точнісінько як старий козел. Він такий упертий хлопака, що радше зламає собі роги, ніж здасться (Г.Бєляков, перекл. Г.Мілера)]. Обговорення статті
Онанизм – (франц. от ивр.) онанізм, мастурбація, малахвія (малафія), солодійство:
• заниматься онанизмом – солоди́ти; малахвію́, таба́ку труси́ти.
[ОНАНІЗМ — 1. ФІЗІОЛОГІЧНИЙ — корисна, а часто необхідна річ, що — послуговуючись словами Франка — «будить чуття і оновлює кров»: розвиває уяву, шліфує емоційність; знімає комплекси, зайву напругу, а часом фізичний біль; врешті, приносить насолоду особі й не приносить жодної шкоди державі. Більшість із нас — забацаних комплексами і стереотипами українських хлопчаків — намагалися протягом тривалого часу і з поперемінним успіхом боротися із цим благом. Якщо б ми з юності знали все про масаж простати, то вчинили б із акту мастурбації масове дійство під суворим наглядом лікарів та вчителів. Він був би не меншим «почесним обов’язком», ніж служба в армії. Для зрілого ж мужчини — це рятівна паличка, яка дає змогу лаятися і розходитися з подругою, не дозволяючи їй шантажувати нас відмовлянням у сексі; 2. ПАТРІОТИЧНИЙ — проявляється найчастіше в регулярних розповідях про свою любов до України, у читанні патріотичних видань, розмахуванні національним прапором чи демонстративному відвідуванні греко-католицької церкви (для галичан) або урядових прийомів у Палаці «Україна» (для киян). Акт онанізму патріотичного — на відміну від фізіологічного — потребує глядачів, а відтак мав би підлягати такому ж громадському осуду, як ексгібіціонізм (О.Кривенко, В.Павлів). — Ось ти… ти прочитав Гайдеґґера? — Я? Ні, — зізнався я. — От бачиш. А вона прочитала. І не тільки його. А й купу інших там юмів і попперів. Це просто якийсь жах. Така молода — і така зіпсована! З нею ж ні про що не поговориш. Ти їй про онанізм, а вона тобі про екзистенціалізм (Ю.Винничук). Оскільки він не грався з хлопцями у дворі, то навіть не мав у кого навчитися займатися онанізмом, а старі ханжі і думати не сміли поговорити з сином на тему сексуального виховання. Гормональні зрушення з одного боку і родинні репресії з другого зробили свою справу: у чотирнадцять років Влодко звар’ював (В.Кожелянко). Як це часто-густо трапляється, полонені заходили один з одним у статеві взаємини, здебільшого це кінчалося бійкою, йшли в хід кулаки й ножі. Тепер вони геть отупіли й збайдужіли, стали такі кволі, що навіть облишили займатися онанізмом, хоча спершу вони часом робили це навіть усім бараком (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). Деякі не бачать різниці між онанізмом і “вірністю собі” (С.Є.Лєц). Оголошення в лікарні: «Пам’ятайте, онанізм зупиняє ріст!« Згори, на висоті двох з половиною метрів приписка рукою: «НЕПРАВДА!»]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

АКТ ще лист [бракоразво́дный акт розлу́чний лист].
ЛИШЬ ще аж [лишь че́рез мину́ту аж по хви́лі], ле́две [лишь рассвело́ ледве розви́днилось], що́йно [лишь тогда́ що́йно тоді́], рідко іно, йно;
лишь впосле́дствии аж [аж ви́явилося];
лишь тогда, как аж як [аж як поснідали];
лишь то́лько коротк. ско́ро, аж [аж акт шлю́бу зму́сив її ви́знати];
лишь (то́лько), фраз. аж [лишь тепе́рь (лишь только тепе́рь) аж тепе́р], (ті́льки-но, що́йно);
лишь неда́вно ті́льки-ті́льки, от-от-о́т.
ПЕРЕДА́ЧА (звуків, хвиль) пересила́ння, (справ /кому/) перебрання́ ким;
акт по передаче акт переда́чі /перебрання́/.
ПОЛОВО́Й (про стосунки) евфем. неплатоні́чний;
полово́й акт евфем. любо́вний акт, фраз. со́ром [первый полово́й акт перший со́ром];
полово́й го́лод евфем. діво́чий го́лод;
име́ть половы́е сноше́ния с кем образ. перейти́ че́рез лі́жко чиє.
СВИДЕ́ТЕЛЬСТВОВАТЬ (про що) говори́ти, промовля́ти, вка́зувати на;
свидетельствовать о чём фраз. ди́хати чим [всё здесь свидетельствует о про́шлом тут все дихає мину́лим];
свидетельствовать (соба́чью) пре́данность кому ї́сти очи́ма кого (нача́льство);
свидетельствующий що /мн. хто/ сві́дчить тощо, ра́ди́й сві́дчити, зда́тний бу́ти сві́дченням, зго́дний сві́дчити, посві́дчити, сві́док, (що) сві́дчення, прикм. свідо́цький, фраз. де засві́дчено [акт, свидетельствующий о сде́лке акт, де засві́дчено уго́ду];
свидетельствующий о чём сві́дчення чого;
свидетельствующий своё уваже́ние ра́ди́й засві́дчити свою́ поша́ну;
ОСВИДЕ́ТЕЛЬСТВОВАТЬ ще зроби́ти о́гляд;
освидетельствовавший ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Акт – акт, -ту, ді́я (род. ді́ї).
Раздельный –
1) розді́льний, -а, -е; -ный акт – ді́льчий акт;
2) (отдельный) окре́мий, осі́бний, відру́бний, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Акт – акт. Акт о недостаче и порче товаров – акт про недостачу та попсування товарів. Акт об утрате накладной – акт про загублену накладну. Акт об исключении груза из очереди – акт про вилучення вантажу з черги. Нотариальный акт – нотаріяльний акт. Обвинительный акт – акт обвинувачення.
Действие – дія; діяння; (поступок) – учинок; (о машине) – хід; (в пьесе) – дія, акт; (юрид.) – чинність, сила. Образ действия – поведінка; поводження. Иметь действие – мати силу. Привести машину в действие – пустити машину в хід. Место действия – місце дії, чину. Оказывать, производить действие – діяти на кого; (влиять) – впливати на кого, що. Какое действие это произвело на него? – як це на нього подіяло? який вплив, враження це на нього мало (справило)? Распространять действие (закона) на что – поширювати чинність (закону) на що. Обратное действие – зворотна, відворотна сила. Оскорбить действием – зневажити чинно, чином.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бракоразводный
• Бракоразводный акт – розлучний лист; акт розводу; розвідна. [Тесть уже давав і розвідну, казав, сам добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів. Сл. Гр.]
• Бракоразводный процесс – шлюборозлучний (шлюборозвідний) процес.
Обвинительный
• Обвинительный акт – акт звинувачення.
• Обвинительный приговор – обвинувальний вирок (присуд); засуд.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

акт акт,-ту (1. документ, запис 2. вчинок, дія)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Акт, -ту – акт, действие.
Ді́я –
1) действие;
2) деяние;
3) (театр.) акт.
Розвідна́, -но́ї – бракоразводный акт.
Спра́ва –
1) дело, действие.
• Ке́пська спра́ва – плохое дело.
2) дело, тяжба;
3) (в арифметике) действие;
4) акт, действие, сценическое произведение;
5) инструменты, снаряды, принадлежности.
• Спра́ва, як ко́ло ба́б’ячого во́за – скверная постановка, организация дела.
6) вопрос.
• Націона́льна спра́ва – национальный вопрос.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Акт –
1) (деяние) – чин (-ну), акт (-ту), дія;
2) (документ) – акт (-ту), лист (-та́); а. бракоразводный – розлу́чний лист, акт на розлу́ку; а. домашний – дома́шній акт; а. досмотровый – оглядо́вий акт, акт на о́гляд; а. займа – акт на по́зику; а. заклада – акт на заста́ву; а. закрепительный – акт на закрі́плення, закріпний акт; а. запродажный – акт на запро́даж; а. о смерти – акт про смерть; а. обвинительный – акт винува́чення, акт вини; а. передаточный – відступний акт; акты состояния – а́кти про стан; а́кти ста́ну; а. укрепительный – акт на утве́рдження, утве́рдний акт (Н); (акт. укрепл. в собствен.) – акт на увла́снення (Н), увласний акт; совершать акт – уклада́ти, укла́сти а́кт(а);
3) (празднования) – акт святкува́ння;
4) (театральный) – ді́я, спра́ва.
Действие –
1) (деяние) – ді́я, чин (-ну); (поступок) – учинок (-нку); -вия военные – воє́нні ді́ї (опера́ції); комитет -вия – коміте́т чину; круг -вия – о́бсяг робо́ти; образ -вия – поведі́нка, пово́дження, спо́сіб пово́дитися; оскорблять -вием – зневажа́ти чинно (чином, учинком); открыть -вие – поча́ти функціонува́ти (працюва́ти); происходит, -дило -вие – ді́ється, ді́ялось;
2) (влияние) – вплив (-ву); (непосредственное воздействие) – ді́яння, поді́яння; оказывать, производить -вие – вплива́ти, вплинути, робити, зробити вплив, ді́яти, поді́яти на ко́го;
3) (юрид.) – чин (-ну), ді́я: (о законе, актах) – чинність (-ности), сила; д. договора – чинність догово́ру; д. обратное – зворо́тна чинність, зворо́тна сила; д. правное – правочин (-ну); д. преступное – зло́чин (-ну), злочинство; д. судебное – судочин (-ну); д. юридическое – юридичний чин, юридична ді́я; вводить в -вие – надава́ти, нада́ти сили, чинности; в распространение -вия – на поширення чинности; щоб поширити чинність; закон входит в -вие – зако́н стає́ чинним; подводить под -вия закона – підво́дити, піддава́ти під чинність зако́ну;
4) (театральн.) – ді́я, акт (-ту); во время -вия – під ча́с ді́ї; драма в трех -виях – дра́ма на три ді́ї (а́кти);
5) (аппарата) – робо́та; время -вия на телефонной сети – час, коли працює телефо́нна сі́тка; завод в -вии – виро́бня працює; машина в -вии – машина працює; открыть телефонное -вие – відкрити телефо́нне сполу́чення; приводить в -вие машину – приво́дити в рух, пуска́ти (в робо́ту) машину.
Засвидетельствовать – засві́дчити, посві́дчити; з. акт – засві́дчити акт.
Переуступка – переві́дступ (-пу); (действ.) – перевідступа́ння, перевідсту́плення; совершать -ку имущества – уклада́ти акт на переві́дступ майна́.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

акт, а́кта (документа) і -ту (дії), в а́кті; а́кти, -тів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Акт, -ту, м.
1) = Дія (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52.
2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Ді́я, ді́ї, ж.
1) Дѣйствіе, дѣяніе.
2) Актъ, дѣйствіе (въ драматическомъ сочиненіи).
Розвідна́, -но́ї, ж. Разводная, бракоразводный актъ. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам, добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів. Павлогр. у.
I. Справа, -ви, ж.
1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. Ке́пська спра́ва. Плохо! Плохо дѣло!
2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. НВолын. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34.
3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76.
4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в п’яти справах. (К. 1886)).
5) Необходимые для какого-либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Шевч. 267. Ум. Спра́вка.
Умерли́ни, -ли́н, ж. мн. Актъ смерти и сопряженные съ нимъ нар. обряды. Рк. Левиц. А що похорон, хрестини, вмерлини, то я (дяк) одправлю. Грин. ІІІ. 577.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ді́льчий, -а, -е. Дільчий акт, реєстр, *лист. *Berneker.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Акт —
1) акт, -ту; ді́я, дії;
2) акт, докуме́нт;
3) (пьесы) ді́я, ді́ї.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ви́борниця, ви́борниць; ч. ви́борець
1. жінка, яка обирає або має право взяти участь у виборах; учасниця виборів. [На одній із виборчих дільниць в одномандатному виборчому окрузі №115 (Львів, центр – Сихівський район) виборниця похилого віку влаштувала скандал і зіпсувала свої бюлетені. (ua.interfax.com.ua, 21.07.2019). У Кривому Розі виборниця зробила спробу з’їсти бюлетень. (aspi.com.ua, 21.04.2019). Виборниця затримана, виборча комісія склала акт про правопорушення. (Високий замок, 2013). – <…>. Ви ж моя виборниця. Чи, може, ви за партію власті голосували? (Василь Базів «Брати, або Могила для “тушки”», 2012). Виборниця позивається з парламентом. (Голос України, 08.10.2008).]
2. делегатка, яку за непрямої виборчої системи обирають виборці для подальших виборів вищих представників влади. [У 2000 році у США виборниця від Демократичної партії утрималась замість того, щоб проголосувати за Альберта Гора (із журн.). (Цит. за: СУМ-20).]
.див.: виборчи́ня
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 355.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
оде́ржувачка, оде́ржувачок; ч. оде́ржувач
та, хто щось одержує. [Його приватне висловлювання на цю тему, адресоване дружній особі, має всі риси щирості й не обтяжене побоюваннями щодо неделікатності одержувачки цього звіряння. (Єжи Фіцовський «Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія», пер. Андрій Павлишин, 2010). З управління праці, де жінка не зареєстрована, слід узяти довідку, що вона не перебуває на обліку як одержувачка допомоги, а за місцем фактичного проживання скласти акт – підтвердження сільської ради чи житлово-експлуатаційної контори, що справді та жінка з дитиною тут живе. (Високий замок, 2004).]
див.: адреса́тка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 517 – розм.
Словник української мови: в 11 томах, Том 5, 1974, с. 625.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
спостеріга́чка, спостеріга́чок; ч. спостеріга́ч
1. та, хто спостерігає, стежить за кимось, чимось, зауважує щось. [Вона зазирала в життя, від якого відірвана, – невидима і загрозливо неприкаяна спостерігачка, яку будь-якої миті може понести далі, і тоді вона вже не зможе повернутися. (Кейт Аткінсон «Руїни бога», пер. Ярослава Стріха, 2017). Врешті, в цій ситуації, як вчить премудрий американець Карнегі, можна вибрати ігрову роль такої собі відстороненої спостерігачки, або таємничої жони таємничого кардинала… (Галина Тарасюк «Сестра моєї самотності», 1993). Одне слово, вона видавалася дуже чарівною навіть такій безсторонній спостерігачці, як я <…> (Шарлота Бронте «Джен Ейр», пер. Петро Соколовський, 1971). Це вона, Праматір, вихоплює кожну з них із лету до безвісти і стоїть над нею заспокоєною спостерігачкою скороминучости. (Леонід Мосендз «Останній пророк», 1948).]
2. та, хто за професією або за дорученням спостерігає за кимось, чимось. [Що ж до роботи поліції на виборах, то, за словами спостерігачки Григоренко, вона відпрацювала на відмінно під час президентських перегонів. (Український тиждень, 2019). За словами Ігоря Шурми, спочатку спостерігачка з Донецька склала акт про порушення, а потім її та члена комісії запросили на чай. (Високий замок, 2005).]
// військо́ва спостеріга́чка – миротвориця мирних місій, яка спостерігає за військовою діяльністю під час збройного конфлікту чи після укладення мирної угоди. [Російська сторона і представники ОРДЛО проігнорували жорстку вимогу української сторони і ОБСЄ притягти до відповідальності бойовика терористичної «ДНР» за сексуальні домагання до спостерігачки ОБСЄ під час засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську в понеділок . (Україна молода, 2017).]
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 580.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Актъ = 1. дїя, дїло. 2. акт, сьвяткува́ння роківщини уче́ного товари́ства, шко́ли або и́ншого яко́го закла́ду. 3. дїя, подїл, спра́ва. — “Глитай“, драма в 5-ти дїях М. Кропивницького — „Перемудрив“, комедїя на 4 справи П. Мирного. 4. акт, папі́р, гра́мота, бома́га, (старода́вня) — шпарга́л, шпарґа́л. — Папір на гетьмана Івана царю од Кочубея пана. Греб.
Дѣ́йствіе = дїя, подїя, учи́нок, вчи́нок, си́ла, спра́ва. — Ой ти пєш, мене бєш за якії вчинки? н. п. — Не токмо треба сповідати си з учинків, але теж і з мислей. Б. Н. — Не токмо учинком яким супротивенство показуючи, але хотя словце мовячи. Ст. Л. — (Д. Актъ 3). — Имѣ́ть дѣ́йствіе = мати си́лу. — Закон немає зворотної сили. — Привести́ въ дѣ́йствіе = пусти́ти в ход, завести́.
Засвидѣ́тельствовать = засьві́дчити, посьві́дчити, ви́сьвідчити (С. Л.), присьві́дчити. — Те, що хочем, добрі люди, тепер вам казати, те посьвідчить перед Богом церква, наша мати. Кост. — Засвидѣ́тельствовать актъ = у кни́ги заве́сти.
Крѣпостно́й = 1. кріпостни́й, замкови́й, форте́чний. — Замкова́ церква. — Кріпостна брама. 2. кріпа́цький, підда́нський, па́нський, панща́нний (Лев.), панщанський, крі(е)па́к, крі(е)па́чка, підда́нець (С. З.), панща́н, панща́нин, панща́нна. (Лев.). —Жених твій крепак; (нехай йому болячка!) через нього і ти стала, не хто, як крепачка. Кв. — Хіба ми панщанні? Кр. — Крѣпостно́е пра́во = па́нське пра́во, кріпа́цство. — Крѣпостно́е состоя́ніе = підда́нство, кріпа́цство, па́нщина. 3. кріпостни́й (акт).
Крѣ́пость = 1. міць (С. З.), міцність, кріпота́, тве́рдість, твердота́ (С. Ш.), си́ла. — Божої моцї нїхто не переможе. н. пр. — Для міцности зашито двічі. Чайч. 2. крі́пость, о́кріп, форте́ця (С. Ш.), в серединї міста — за́мок. — Побачивши нову кріпость, козаки кинули ся, взяли її приступом і вирізали цїлу залогу. Бар. О. 3. крі́пость (акт). — Ку́пчая крѣ́пость = ку́пча. — Закладна́я к. = заставна́, заставни́й лист.
Раздѣ́льный = роздїльний, дїльчий. — Раздѣ́льная за́пись = дїльчий акт. — На худобу і на землю зробили дільчий акт. Кн.
Сме́рть = смерть, акт — умерли́ни (Лев.). — По сме́рть = до сме́рти, повік.. — Тебеж, моє серденятко, повік не забуду. н. п. — При́ смерти = на Бо́жій доро́зї. — С. скоропости́жная = короте́ча, на́гла смерть.

Запропонуйте свій переклад