Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 131 статтю
Шукати «вож*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вожа́к – ва́таг, ватажо́к, проводи́р (р. -ря), приві́дця, верхово́да, передови́к. [Ватажки́ німе́цького соція́л-демократи́зму (Грінч.). Уся́ких держа́вців та вся́ких політи́чних проводирі́в (Крим.). Приві́дцею цього́ ново́го ру́ху був Драгома́нов (Єфр.)].
Вожа́тый – поводи́р (р. -ря́), повода́та[и]р, провода́р (р. -ря́), повожа́тий, воді́й (р. -ія́). [Держи́ться, як сліпи́й повода́таря].
• В. нищих – старчово́д.
• В. медведей – ведме́дник.
Вожделе́ние – пожа́дли́вість, жадо́ба, хти́вість. [То свята́ любо́в, а не жадо́ба грі́шна (Самійл.). Хо́чеш ча́рочку? – Я так і затруси́вся з хти́вости].
Вожделе́нный – пожа́даний, жада́ний. [Жада́ний час наста́в].
• -но – ла́со, пожа́дли́во, хти́во. [На то́рбу з грі́шми ди́виться уся́к так ве́село та ла́со так (Гліб.)].
Вожделе́ть – жада́ти, жадо́бу вели́ку ма́ти. [А я тебе́ так жада́ю, у віко́нце вигляда́ю].
• -ле́ющий – жадо́бен на ко́го, на що, ла́сий на що. [Хіба́ та жадо́бен на те?].
Вожде́ние – воді́ння.
Вождь, см. Военача́льник и Вожа́к. Вожди́, соб. – отама́ння.
• Вожди́ народа – наро́дні проводирі́.
Вожева́тый – уві́чливий, ласка́вий.
Воже́ние – возі́ння.
Во́женый – жартоб[в]ли́вий, пустотли́вий.
Вожжа́, см. Возжа́.
Вожжа́ть, см. Возжа́ть.
Вожжа́ться, см. Возжа́ться.
Возжа́ (вожжа́), чаще мн. Во́зжи – ві́жка – ві́жки, лі́йця – лі́йці, лі́ца – лі́ци, повідо́к – повідки́.
• Возжа́ для пристяжной – приві́жка.
Воз[ж]жа́ть – заво́жжувати кого́, накида́ти (на коня́) ві́жки.
Воз[ж]жа́ться –
1) см. Вози́ться;
2) води́тися, зна́тися, (гал.) захо́дити собі́ з ким, з чим. [Бода́й ніхто́ не діжда́в з бага́тими зна́тися. Я з ни́ми не воджу́ся. Я з попо́м собі́ не захо́жу (Стеф.)];
3) (мешаться во что, соваться) втруча́тися в що, встрява́ти в що.
Води́льщик, см. Вожа́тый.
Возжа́жда́ть –
1) (испытать жажду) відчу́ти спра́гу, смагу́, жагу́, захті́ти пи́ти;
2) (вожделеть) запра́гнути, забагну́ти, забагти́, зажада́ти. [Се́рце його́ знов забагло́ коха́ння].
Во́зка – возі́ння, во́ження.
• -ка снопов с пола и время этой возки – возови́ця (также о сене), копові́з (р. -во́зу, м. р.) копово́зиця.
Люби́мый –
1) (излюбленный, дорогой) улю́блений, лю́блений, уко́ханий, коха́ний, лю́бий, уподі́[о́]бний. [Загра́в свою́ улю́блену пі́сню (Крим.). Уважа́в М. Вовчка́ за лю́бленого в наро́ді письме́нника (Грінч.). Пан-о́тченьку ти наш коха́ний! (Куліш). Чи я в ба́тька не коха́на була́? (Пісня)].
• -мый автор, -мое произведение – улю́блений, уподі́[о́]бний а́втор, твір. [Свої́х уподо́бних авторі́в узяла́ з собо́ю (Н.-Лев.)].
• -мое чтение – улю́блене чита́ння.
• -мый вождь – улю́блений проводи́р.
• -мое занятие, дело – улю́блена, лю́ба робо́та.
• -мое блюдо, кушанье – улю́блена стра́ва, ї́жа.
• -мая лошадь – улю́блений кінь.
• -мое дитя – коха́на (лю́ба) дити́на; найулю́блені́ша дити́на.
• Самый -мый – найулю́блені́ший, найуко́хані́ший, найулю́блений, найлюбі́ший, наймилі́ший. [З своє́ю найулюблені́шою ля́лькою (Грінч.). Найулю́блена дити́на (Вороний). Се була́ його́ найлюбі́ша робо́та (Стефаник)].
• -мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. – роси́чка круглоли́ста, рося́нка;
2) (возлюбленный, милый) коха́ний, уко́ханий, ми́лий, лю́бий, лю́блений, (возлюбленная) коха́на, лю́ба (-бої и -би), ми́ла, лю́блена, (сущ.) любко́, лю́бчик, коха́нок (-нка), коха́на люди́на. [Проща́тись прийшо́в я, коха́на, з тобо́ю (Л. Укр.). Силкува́лася ви́правдати вко́хану люди́ну бідола́шна ді́вчина (Грінч.). Жі́нка су́джена, а кума́ лю́блена (Приказка). Та вже мені́ не стоя́ти із мої́м коха́нком (Пісня)].
Медвежа́тник –
1) (вожатый медведя) ведме́дник;
2) (охотник) ведме́дник, мисли́вець (-вця) на ведме́дів.
I. Наезжа́ть, нае́здить –
1) (лошадь) виїжджа́ти и виї́жджувати, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́, (о мног.) повиї́жджувати, попринату́рювати.
• -жа́ть, -дить гончих – принату́рювати, принату́рити гончакі́в до (в)ло́вів (полюва́ння);
2) (дорогу) натира́ти, нате́рти, утира́ти, уте́рти, протира́ти, проте́рти, (преимущ. колёсной повозкой) нако́чувати, накоти́ти, (о мног.) понатира́ти, понако́чувати и т. п. [Сюдо́ю вози́ли де́рево з лі́су, – до́бре вте́рли доро́гу (Брацлавщ.). Проте́рли шлях мужи́цькі са́ни (Франко)];
3) (выручать ездой) наїжджа́ти и наїзди́ти, наї́здити, ви́їздити що. [Я його́ в борг вожу́: карбо́ванців на п’ять наї́здить та й запла́тить одра́зу (Київщ.). Які́ на́ші заробі́тки візни́цькі: трьох карбо́ванців за день не ви́їздиш! (Богодухівщ.)];
4) (ездить много) наї́жджувати, наї́здити, ви́їздити; (изв. время) прої́жджувати, прої́здити, пої́здити, попої́здити, ви́їздити.
• Кто много ездит, много -дит – хто бага́то ї́здить, бага́то наї́здить (ви́їздить).
Нае́зженный –
1) ви́їжджений, прина́турений, повиї́жджуваний, попринату́рюваний до їзди́, уї́жджений, їжджа́лий;
2) нате́ртий, у[про]те́ртий, нако́чений, понати́раний, понако́чуваний и т. п., (только о колёсном пути) би́тий. [Са́нна доро́га уже́ нако́чена, слизька́ (Черняв.)];
3) наї́жджений, ви́їжджений;
4) наї́жджений, ви́їжджений; прої́жджений, (по)пої́жджений.
-ться –
1) виїжджа́тися, бу́ти виї́жджуваним, ви́їждженим, повиї́жджуваним и т. п.;
2) натира́тися, нате́ртися, понатира́тися; бу́ти нати́раним, нате́ртим, понати́раним и т. п.;
3) наїжджа́тися и наїзди́тися, бу́ти наї́жджуваним, наї́ждженим, ви́їждженим;
4) наї́жджуватися, бу́ти наї́ждженим и т. п.;
5) (вдоволь, сов.), см. отдельно Нае́здиться.
Передово́й –
1) передови́й, пере́дній, попере́дній, (на)чі́льний.
• -во́й отряд, пост – передови́й (пере́дній) загі́н, передова́ (пере́дня) ча́та. [Козаки́, мов яки́й мур попере́дній, зде́ржували хи́же бесурме́нство (Куліш)].
• -вая сваха – передої́жджа сва́ха.
• -вое животное (в стаде) – передня́к, вожа́й.
• -вая статья, см. Передови́ца.
• -вы́е деньги – завдатко́ві гро́ші; авансо́ві гро́ші;
2) (прогрессивный) поступо́вий. [Поступо́ві елеме́нти громадя́нства];
3) сущ. – передови́й (коза́к), передови́к, напередо́вець (-ді́вця).
Передовщи́к, -щи́ца, передови́к, передову́ха (о человеке, и животному: передовой в работе, вожак) – передови́к, передня́к, пере́дниця, передня́чка. [Передовики́ ля́дської полі́тики (Куліш). Між ві́вцями, для при́воду бува́ небага́то кіз і цапи́-передняки́].
Племенонача́льник –
1) (вождь) старшина́;
2) (предок племени) родонача́лець (-льця).
Повода́рь, повода́тарь – поводи́р (-ря), повода́та[и]р (-ря), повожа́тий, (нищих: ещё) дідово́д, старчово́д. Срв. Вожа́тый, Во́дчик.
Проводни́к –
1) (провожатый) проводи́р и поводи́р (-ря́), провода́р и повода́р (-ря́), вожа́й (-жая́), (в свад. обр. и вообще) провідни́к (-ка́), (только слепых) повода́ч, п(р)овода́тар и -тир (-ря), повожа́тий, старчово́д (-во́да). [Го́ре вам, проводирі́ сліпі́ (Єванг.). Вона́ ти́хо пішла́ в ха́ту за ма́тір’ю, на́че сліпи́й за повода́тирем (Неч.-Лев.). Дай вожая́, щоб нас до мо́ря допрова́див (Мкр.). Ти провідни́к, веди́ нас в ри́мський та́бор (Куліш)].
• -ни́к поезда – провідни́к по́їзду;
2) (чего) провідни́к чого́. [Пови́нні були́ ста́ти за носи́телів та провідникі́в европе́йської культу́ри (Корол.)];
3) (о вещи) провідни́к чого́.
• -ни́к тепла, света – провідни́к тепла́, сві́ту (сві́тла).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вожделение – пожа́дливість, жадо́ба, хти́вість, по́хіть, хіть, жада́ння, жага́, хоті́ння, (прост.) хотя́чка, кортя́чка:
• предмет вожделения – (кто) об’єкт жадання, (что) предмет жадання;
• смотреть с вожделением – ласо (пожадливо, хтиво, з пожадливістю, із хтивістю) дивитися, (образн.) як кіт на сало дивитися.
[І так воно йому до жаги приспіло, що, всякий розум і справедливість занехавши, обернув він усі помисли свої на каверзи та підступи свої (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). То свята любов, а не жадоба грішна (В.Самійленко). Він аж надто близько тулився до неї, про щось теревенив і гиготів так улесливо-хтиво, що мені відразу ж стало зле (В.Горбатько перекл. Дж.Патерсона). До Зігмунда Фройда українці свої хтиві жадання іменували несхвально — “кортячка”. Чи слід геніального психіатра дякувати за те, що він запропонував науковий термін “лібідо”? (Микола Махній). Жіноча хтивість і чоловіча — те саме що епос й епіграма (Карл Краус). Стає на порі, от і кортячка бере (Марко Грушевський). — Тим часом любов юнаків — то здебільшого, власне, не любов, лише хіть, остаточною метою якої є задовіл; як тільки вона тої мети досягне, зразу нанівець сходить, і те, що здавалось любов’ю, мусить назад повернутись, не маючи змоги перейти межі, покладеної самою природою; для правдивої ж любові такої межі не існує. Одне слово, як запобіг дон Фернандо в тої дівчини ласки, зразу кохання його вщухло й жага погасла (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вона мала мигдалеподібні очі, а губи здавалися завеликими для тендітного обличчя. Незнайомка виглядала незвично і дуже привабливо, але, як це не дивно,— з огдяду на моє жалюгідне існування та майже безперервну непогамовану хтивість — страшенно мене роздратувала (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Анґус не пропускала нагоди поглузувати з незрілих дівуль, з якими я гуляв, але про Лінду навіть не здогадувалася. Я нічого їй не сказав про дорослу дівчину, яка міцно тримала за посинілі від жаги яйця (С.Стець, перекл. Б.Кінґсолвер)]. Обговорення статті
Оклематься – оду́жати, ви́дужати, ви́чуняти, очу́няти, оздорові́ти, окли́гати, (прийти в себя) оприто́мніти, отя́митися, очу́хатися.
[Сівілла трохи очуняла, Отерла піну на губах І до Енея проворчала… (І.Котляревський). Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише… Вичуняла та в запічку Дитину колише (Т.Шевченко). Вождь ногаїв власноручно відрахував двісті тисяч червоних злотих, що їх принесли львівські шляхтичі за викуп, і далі скакали ординці спопелілими польськими селами і містечками, впевнені вже, що малою кров’ю досягнуть Вісли з незліченним багатством повернуться в Ногайські степи, які ще не оклигали від голоду (Р.Іваничук). Я трохи очухався щойно перед австрійським кордоном (Ю.Андрухович). За кілька днів він оклигав, і лікар сказав, що йому ще двічі або тричі змастять спину й живіт йодом, а тоді він може сміливо наздоганяти свою частину (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). Я досі не зовсім розумію, що відбувається у світі, я читаю газети і схоплюю всілякі повідомлення, але, мабуть, ще не зовсім здоровий, мені треба вичуняти (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). — Лікар прописав мені заспокійливе і цілковитий спокій. – Ну, і як? – Одужав. Я заспокійливе давав дружині]. Обговорення статті
Блатной, разг. – (принадлежащий и касающийся преступного мира; касающийся протекции) блатний:
• блатная музыка – блатна музика;
• блатная работёнка – блатна робота; (ещё) робота не бий лежачого;
• блатной мир – блатний світ.
[Клєнцов польською мовою (він сидів у польських тюрмах, де дають з патронату білий хліб, вряди-годи масло, каву, а книжок — професорська, мовляв, бібліотека) гне матюки і пильно, з ненавистю й підозрою дивиться у вічі Фавстові. — Жаль-жаль. — говорить Клєнцов, — що тебе не посадовили до блатних… Жаль, там би одразу бандитський дух вивіявся… (Г.Косинка). Він нікого не мав; хата зяяла пусткою — пара дзиґликів, дюралевих засмалених кухлів, кіпи газет із вирізками про амністію та портретами вождів, за яких Нікандрич відбував строк; помер він од інсульту, прямо на сходнях водярні, куди його прилаштував на працю дільничий майор Сироватко; помер під кущами американського клена, під самий ранок, і помітила його — поговорювали — Ритка Кулеметниця, яка приторговувала краденим, курила міцний чорний тютюн; того місяця жовтня, з по-весінньому прогнутим небом, під розливисте жіноче голосіння — холодний вітер стугонів упрілими шибками — труну, обтягнуту, як того велить блатний закон, зеленим оксамитом, відносили на Байковий цвинтар (О.Ульяненко). Моя рука мимоволі простяглася до четвертої чарки. Він до всього ще й злодій. Хоча на блатного не схожий, скоріш на Кармалюка (брати Капранови). …джміль джмелить на трьох блатних акордах (В.Цибулько). Привів шеф блатних на роботу, відправив у відділ кадрів. Кадровик: — І так, що вмієте? Програми, мережі, бугалтерія? Досвід роботи який? Так, значиться, нічого не вмієте, ну от і добре, не треба перевчатись, будете менеджерами]. Обговорення статті
Ведущий – (св-во акт.)
1) відни́чий, провідни́чий, головни́й, основни́й, чі́льний, провідни́й, керівни́й, чолови́й, ключови́й;
2) тягови́й, рухови́й, руші́йний; (в акт. действ.)
1) що веде, що проводить, що провадить;
2) що тягне, що рухає; (акт. субъект действ.) а) воді́й, відник, проводі́й, провідник, провадник, вожа́й, поводи́р, проводи́р; б) тяжій, рушій:
• ведущая отрасль промышленности – провідна галузь промисловості;
• ведущая роль – провідна (основна, головна, чільна, керівна) роль;
• ведущая фигура – ключова фігура (особа, постать);
• ведущее звено – перша ланка;
• ведущее колесо – тягове́ колесо;
• ведущий барабан, вал, диск – тягови́й барабан, вал, диск;
• ведущий борьбу – борець;
• ведущий, ведомый самолёт – чі́льний, ведений літак;
• ведущий винт – тяговий ґвинт;
• ведущий войну – зайнятий війною, у стані війни;
• ведущий в тупик – спрямований у безвихідь;
• ведущий двойную игру – дворушник;
• ведущий замкнутую жизнь – відлюдько;
• ведущий специалист, инженер – провідний фахівець, інженер;
• ведущий к гибели – згу́бливий;
• ведущий к победе – переможний;
• ведущий переговоры – учасник переговорів;
• ведущий передачи, программы – відни́к (провідник, проводар, модератор, спрямовувач, чільник) передачі, програми;
• ведущий протокол – протоколіст. Обговорення статті
Двуглавый – двоголовий, (рус.) двоглавий:
• двуглавая мышца – двоголовий м’яз;
• двуглавый орёл – двоголовий орел, (рос. герб, ещё) двоглавий орел.
[Самодержавний двоглавий орел — щоправда, не з коронами, а з серпочками й молоточками — став двоглавим горобцем на смітниках Європи й Азії — так це бачиться нині (Д. і Т.Креміні). Напевне, Надюша намагалася сказати Іллічу, що світ досконалий. І що світ належить не тільки першому чи другому Інтернаціоналу. Хоча з її базедовими очима і з висохлим мозком вождя світового пролетаріату нікуди було подітися,— довелося скинути двоголового орла, замінити цього калікуватого бройлера на зірку (О.Ульяненко). Це ж символізує і двоголова російська птиця — одна її голова, повернена на Схід, страждає на діярею і символізує «просрати», друга, що на Захід, хвора на булімію, і означає «зжерти». Саме так відбувається цикл обороту доларов у китайські гаджети (Горький Лук)]. Обговорення статті
Идиот, идиотка – (греч.) ідіот, ідіотка:
• полезный идиот – (полит.) корисний ідіот.
[А  скажи — Модільяні  був  ідіот? — допитувалась вона, коли я вправними, як у піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах. — Такий же ідіот, як і всі в цьому світі, — повчав я, обіймаючи успокоєні вибухи її сідниць (В.Стус). Ідіоти, як і жінки, можуть бути переконливими (О.Ульяненко). З пафосом людинолюба, і з міною ідіота, Я віднесу тобі вірші, відстукані мною на друкні, До тебе тектиме, люба, моїх почуттів блювота, До тебе летітимуть люто мої епітети-трутні (С.Жадан). Якщо ти розмовляєш українською мовою і регулярно дивишся російські серіали, ти тричі ідіот. І це вже надовго. Це невиліковна стадія, тому деградуй далі. Головне — щоб не розмножувався (Ю.Винничук). Такого, щоб не було ідіотів, немає ні в кого. Вони скрізь. Хворих ідіотів і диванних патріотів у нас багато, та й не диванних теж маємо. Але я не впевнений, що нормальні в кожному суспільстві — це більшість. У мене щодо таких речей песимістичне бачення, бо нормальних мало. А ті, хто вміє думати, їх коли було багато? Тих, хто вміють дивитися тєлєвізор, набагато більше. Більше, ніж тих, хто вміє читати. І що з цим робити? (Л.Подерв’янський). — Я в цьому впевнена. Особливо якщо він себе переконає, що дитина — хлопчик. Зачатий орально. Або через якийсь платонічний обмін думками. — Та не може він бути аж таким ідіотом. — Ще й як може, — каже Віра. — Подивись на його життєві досягнення (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). — Я розумію — ти взяла й відмовила Гілбертові Блайту. Енн Ширлі, ти ідіотка! — Ти вважаєш ідіотизмом відмовитися вийти за того, кого я не кохаю, — холодно й силувано відказала Енн. — Ти бачиш кохання і не впізнаєш його. Вигадала там собі щось в уяві, вважаєш це коханням і переконана, що в житті все має саме так і бути (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). — Але я ладен заприсягтися, що вона дивиться на мене, майже як на ідіота, — запевнив мене Семпере. — Та це ж і справді незаперечний доказ. Друже Семпере, коли жінка дивиться на вас, як на ідіота, то це означає, що в ній швидко зростає кількість статевих гормонів (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). На жаль, визнаючи, що можеш помилятися, великого авторитету не здобудеш. Люди хочуть, щоб їх засліпили знанням, — природа велить іти за вожаком, здатним згуртувати людей, бо гуртом краще, ніж поодинці. Іти гуртом неправильним шляхом вигідніше, ніж іти наодинці правильним. Нам дісталися гени тих, хто йшов за впевненими ідіотами, а не за обережними геніями. Чим не соціальна патологія: у психопатів завжди безліч послідовників (М.Климчук, перек. Н.Талеба). — Ідіот, — подумав Уве того дня, як думає і тепер, через стільки років. Як і щодня впродовж цього часу, власне. — Про що в біса, можна розмовляти з людиною, яка купує» БМВ»? — завжди питав Уве Соню, коли вона цікавилась, чому чоловіки перестали спілкуватися (О.Захарченко, перекл. Ф.Бакмана). Ідіотки — не такі вже й ідіотки, якими здаються. Ідіоти — зовсім інша справа (Ашар Марсель). 1. Жінка пиляє чоловіка: — Ти ідіот, ідіот і ще раз ідіот. Все робиш, як ідіот і відповідаєш по-ідіотськи. І на конкурсі ідіотів ти би зайняв друге місце. — Чому? — Та тому, що ти ідіот! 2. Чоловік дружині: — Ідотка! — Ну, якби чоловік був генерал, то була б генеральша. А так — ідіотка! 3. Якщо людина талановита, то талановита в усьому. Так само з ідіотами. 4. Чоловік жінці: — Ти говориш так, як ідіотка. — Я говорю так, щоб ти зрозумів]. Обговорення статті
Креативность – (от. лат.) креативність.
[Хоч що б означала креативність, вона є частиною розв’язання проблеми (Браян Олдіс). Прихильники Віктора Януковича не втомлюються дивувати «креативністю» у вираженні любові до свого вождя… Можна навіть сказати, що вже є кілька течій масового аматорського мистецтва, якому відповідає термін «янукітч» (Анатолій Дністровий). Російській владі у продукуванні проблем немає рівних. Навіть наша, українська, в цій креативності їй поступається. Хоча з усіх сил намагається принаймні наздогнати, якщо не перегнати (Юрій Райхель). Загалом між психічними хворобами й креативністю спостерігається кореляція, яка виходить  за рамки  простої випадковості. <…> Вочевидь, креативність — це лезо ножа, на якому ми балансуємо між хворобою і видатними звершеннями, а багато творчих людей чергують те й те (Т.Цимбал, перекл. С.Велза)]. Обговорення статті
Любимый –
1) (излюбленный, дорогой) улю́блений, лю́блений, уко́ханий, коха́ний, лю́бий, уподі́бний (уподо́бний);
2) (возлюбленный, милый) коха́ний, уко́ханий, ми́лий, лю́бий, лю́блений, (возлюбленная) коха́на, лю́ба, ми́ла, лю́блена, (сущ.) любко́, лю́бчик, коха́нок (-нка), коха́на люди́на:
• любимая лошадь – улю́блений кінь;
любимая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. – роси́чка круглоли́ста, рося́нка;
• любимое блюдо, кушанье – улю́блена стра́ва, ї́жа;
• любимое дитя – коха́на (лю́ба) дити́на; найулю́блені́ша дити́на;
• любимое занятие, дело – улю́блена, лю́ба робо́та;
• любимое чтение – улю́блене чита́ння (читво);
• любимый автор, любимое произведение – улю́блений, уподо́бний а́втор, твір;
• любимый вождь – улю́блений проводи́р (провідник, вождь);
• любимый всеми – загальний улюбленець;
• наступить на любимую мозоль (шутл.) – наступити (натоптати) на улюблену (найулюбленішу) мозолю; дійняти (допекти, дошкулити) до живого; уразити у живе (болюче) місце;
• про себя любимых – про себе любих;
• самый любимый – найулю́блені́ший, найуко́хані́ший, найулю́блений, найлюбі́ший, наймилі́ший;
• себя любимого – себе любого.
[Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя опівночі, Спала й виглядала Свого любого додому (Т.Шевченко). Пан-о́тченьку ти наш коха́ний! (П.Куліш). Думаю собі: «Як-то тепереньки небожата мої кохані? Чи згадують мене?» (М.Вовчок). Чи я в ба́тька не коха́на була́? (Пісня). Свої́х уподо́бних авторі́в узяла́ з собо́ю (І.Нечуй-Левицький). — От люба в нас дитина Юрко! — часом говорила Маруся до чоловіка (І.Нечуй-Левицький). — Хоч той панич син бідного диякона, але гарний, хоч з лиця води напийся! Я знаю, що він буде уподобний панні. Тільки він убогий, ой який убогий! Як той Іов на гноїщі! (І.Нечуй-Левицький). То була її любов, то був її любчик Павлусь (І.Нечуй-Левицький). — Боже мій, Боже мій! — сказав він, ковтаючи сльози. — Що ж тепер з тобою буде, мій вільний, укоханий краю? Чи на те ж наші батьки обороняли тебе од бусурманів, не шкодуючи свого життя, щоб дістався ти чужим людям на поталу? (А.Кащенко). — Чи пам’ятаєш, серце Іванку, як ми сходились тут, у сему лісі: ти мені йграв, а я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі? (М.Коцюбинський). Проща́тись прийшо́в я, коха́на, з тобо́ю (Л.Українка). Ось уже лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів, густо повитих плющем, Ані платанів розкішних наметів (Л.Українка). — Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! (Л.Українка). Моя люба Мар’яночка краща мені, як сестричка, — як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся (Л.Українка). На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І.Франко). Загра́в свою́ улю́блену пі́сню (А.Кримський). З своє́ю найулюблені́шою ля́лькою (Б.Грінченко). Уважа́в М. Вовчка́ за лю́бленого в наро́ді письме́нника (Б.Грінченко). Найулю́блена дити́на (М.Вороний). Се була́ його́ найлюбі́ша робо́та (В.Стефаник). Силкува́лася ви́правдати вко́хану люди́ну бідола́шна ді́вчина (Б.Грінченко). Жі́нка су́джена, а кума́ лю́блена (Пр.). Та вже мені́ не стоя́ти із мої́м коха́нком (Пісня). Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить (П.Тичина). Здрастуй, місто несказанно любе, Повне цвіту — теплого дощу! (Терень Масенко). Я не скажу і в пам’яті — коханий. І все-таки, згадай мене колись. Ішли дві долі різними шляхами. На роздоріжжі долі обнялись (Л.Костенко).  Ти тут! Ти тут! Кохана, ти, як світ, — Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях небозвід; І морезвід півчарою другою — І чара зустрічі в руці моїй горить! Вино в ній — ти. Любовною рукою Я п’ю тебе за тебе у цю мить (М.Вінграновський). Як почула про те Грізельда, то вельми засмутилась, гадаючи, що доведеться їй знов до батьківської хати вертатись та вівці пасти, а муж її укоханий буде в сей час розкошувати в обіймах другої; та не одну вже од долі напасть витримала вона твердо, тож вирішила кріпитись і тут (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). — Але ж важливо саме кохати, а не бути коханим. Людина не має вдячності до того, хто її кохає — якщо почуття не взаємне, то це швидше тягар (О.Гординчук, перекл. С.Моема). Людина любляча божественіша за людину люблену (Платон). Нехай мої діти лишаться ненародженими, якщо я не зумів їх мати від коханої жінки (Дж. Лондон). 1. — Любий, скажи мені що-небудь тепле… — Та гори ти синім полум’ям!.. 2. — Кохана, а де мій рушник? — Візьми на швабрі]. Обговорення статті
Партиец, партийка – партієць, партійка.
[На вулицях завжди красувався взірець майбутнього, що обіцяє партієць. Під тинами, де зеленіла смуга шпоришу, в холодку від тополь прилягав Свитченко і хропів. Обжмаканий, як годиться «каенесові», себто «незаможному». Село вживало його ім’я, замісно назвати когось: «ледащо» (В.Барка). Ще дужче Сєня зневажав голодранців, які сиділи позаду, — всіх отих комнезамівців, партійців, активістів, котрі були ніким, а хотіли стати всім тільки через те, що, ледацюги, світили голими сраками (В.Шкляр). Григорій ще не мав жодного завербованого партійця, але вже проводив напружену інтелектуальну роботу зі створення програми, структури і — головне — назви своєї партії. Ну, з програмою ясно: соціальна справедливість і національна гідність, а ще — свобода. Свобода як навища цінність. Зі структурою теж мороки не буде. На вершині він — голова, вождь, фюрер, далі — провід, політбюро, ближнє коло, потім — політрада, цека, дальнє коло, і нарешті — низові осередки, посполиті партійці, члени, коротше кажучи (В.Кожелянко)]. Обговорення статті
Попадать, попасть –
1) (куда) потрапля́ти, потра́пити, втрапля́ти, втра́пити, попада́ти, попа́сти, впада́ти, впа́сти куди́, до ко́го, до чо́го, дістава́тися, діста́тися куди́; опинятися, опинитися;
2) (наткнуться на кого, на что) натрапля́ти, натра́пити на ко́го, на що, кого, що, потрапля́ти (трапля́ти), потра́пити (тра́пити), (гал.) трафля́ти, тра́фити, налуча́ти, налучи́ти на ко́го, на що, впада́ти, впа́сти на ко́го, на що, набрести́ на ко́го, на що, кого́, що;
3) (в кого, во что, чем) влуча́ти, влу́чи́ти, потрапля́ти (трапля́ти), потра́пити (тра́пити), втрапля́ти, втра́пити (гал. трафля́ти, тра́фити), поціля́ти, поці́ли́ти, вці́ли́ти, (стреляя) встре́лити в ко́го, в що (чим), кого́, що, попада́ти, попа́сти в ко́го в що, ви́цілити, добу́ти, втя́ти кого́ в що, влі́плювати, вліпи́ти в що, лу́чити, полу́чити кого́, на ко́го:
• блуждая, странствуя попа́сть куда – блука́ючи заби́тися, приби́тися куди́;
• болтают, что только на язык попадё́т (взбредёт) – ме́лють, що ті́льки на язи́к наско́чить (наверзе́ться), що ті́льки язико́м натра́плять;
• бросил камнем, но не попа́л – ки́нув каменю́кою, але проки́нув (не влу́чив, не поці́лив);
• вожжа (шлея) под хвост попала кому – [який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого;
• все бросились куда попа́ло – всі ки́нулись, хто куди́ (як хто) втра́пить (втра́пив), куди́ хто запопа́в, хто куди́ пійма́в;
• в такое положение, в такую историю попа́л, что… – в таке́ (в таку́ ха́лепу) вско́чив, в таке́ вбрів, в таке́ клопітне́ убра́вся, що…;
• вы попа́ли ко мне как раз во время, в пору – ви нагоди́лися (потра́пили, влу́чили) до ме́не са́ме в час;
• где попало – абиде; де попало (де припало, де по́падя); будь-де, (шутл.) на трапку;
• делать, сделать кое-как, как попало что – робити, зробити абияк що;
• еле попа́ли на дорогу – наси́лу (ле́дві) потра́пили ми на доро́гу, наси́лу (ле́дві) натра́пили доро́гу, набрели́ (зійшли́) на доро́гу;
• зуб на зуб не попада́ет (у кого) – зуб з зу́бом не зведе́ (хто), зуб на зуб не налу́чить;
• как и откуда вы сюда попа́ли? – як і зві́дки ви сюди́ потра́пили (втра́пили)?;
• какой попало – аби́-який, бу́дь-який;
• как попало – як попало; як попадя; абияк; будь-як, як-небудь; жужмом, мішмом (лок. троском); на галай-балай;
• камень попа́л ему в голову – ка́мінь влу́чив його́ (йому́) в го́лову;
• кому попа́ло – кому́ по́падя, кому́-будь, аби́-кому;
• куда попало – куди (де) попало; куди (де) по́падя; абикуди; (реже) куди луча; (иногда) куди (де) трапиться;
• не попа́сть (бросая) – прокида́ти, проки́нути;
• попадать, попасть в [самую] точку – попадати, попасти у [саму] ціль;
• он попа́л мне навстречу – він мені́ зди́бався;
• попадать, попасть в тон кому (перен.) – потрапляти, потрапити (попадати, попасти) в тон кому; брати, узяти у лад; достро́їтися до то́ну;
• попадать, попасть в цель – улучати, улучити у ціль, уціляти, уцілити (поціляти, поцілити) в що;
• попадать, попасть на седьмое небо – попадати, попасти на сьоме небо;
• попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися) під руку кому;
• попадё́т ему за это – бу́де йому́ за це;
• попа́л на медведя – натра́пив (набри́в) на ведме́дя и ведме́дя, налу́чи́в, потра́пив, впав на ведме́дя;
• попа́л не в бровь, а в глаз – у самі́сіньке о́ко вці́лив; вгада́в, як в о́ко вліпи́в;
• попа́л не попа́л – схиби́в — тра́фив, нао́сліп, на одча́й душі́;
• попа́л пальцем в небо – попа́в па́льцем у не́бо, попа́в як сліпи́й на сте́жку;
• попа́сть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку, в переплёт – уско́чити (попасти) в ли́хо (в біду́, в ха́лепу, у лабе́ти, в кло́піт, в тарапату), ушеле́патися (ушеле́пкатися) в біду́, доско́чити біди́, (образно) в тісну́ діру́ впа́сти, зайти́ у вели́ке галу́ззя;
• попа́сть в дьячки, в баре – попа́сти в дяки́, вско́чити в пани́;
• попа́сть в западню – попа́стися, впа́сти, вско́чити в па́стку (в западню́);
• попасть в неловкое положение – опини́тися на льоду́, на слизько́му, як у сли́вах, не зна́ти на яку́ ступи́ти;
• попа́сть в очередь – під че́ргу (в ряд) прийти́ся;
• попасть в плен, в неволю – попастися (упасти) в полон (у бран), у неволю;
• попасть впросак – у дурні пошитися, вклепатися, влі́зти в боло́то;
• попа́сть в ров, в яму – потра́пити, попа́сти, впа́сти в рівча́к, в я́му;
• попа́сть в самый круговорот чего – потра́пити, попа́стися в сами́й вир чого́;
• попасть в тяжелые обстоятельства, попасть в тяжёлое положение – потрапити в тяжке становище; потрапити у скруту; у скрутне (важке) становище;
• попасть в честь, в почёт – зажити (дожити, дожитися, доскочити) честі, шани (пошани, шаноби);
• попа́сть к кому в милость, в немилость – підійти́ під ла́ску кому́, в нела́ску у ко́го впа́сти;
• попа́сть кому-либо в руки, в чьи-либо руки – потра́пити (діста́тися) кому́ до рук, потра́пити в чиї́ ру́ки, потра́пити в ру́ки до ко́го, впа́сти кому́ в ру́ки;
• попа́сть на каторгу, в ссылку, в Сибирь – потра́пити на ка́торгу, на засла́ння, на Сибі́р, попа́стися на Сибі́р;
• попасть на нужный (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу – налучити (зійти) на добру путь; збігти (набрести) на свою стежку; набігти (ухопити) своєї тропи;
• попа́сть на счастливую мысль – потра́пити, натра́пити на щасли́ву ду́мку, спа́ла щасли́ва ду́мка;
• попасть на чей след – на чий слід спасти (натрапити); на чий слід (чийого сліду) набігти; чийого сліду вхопити; упасти на чию тропу;
• попа́сть под иго, под власть чью-либо – впа́сти (попа́стися) в ярмо́ чиє́, у кормигу чию; підпа́сти під ко́го;
• попа́сть под суд – опини́тися під судо́м, ста́ти перед суд;
• попасть прямо в сердце кому – улучити (уцілити) в саме серце (саме в серце) кого, кому;
• пуля попа́ла в кость – ку́ля потра́пила на кі́стку, влу́чила (тра́фила) в кі́стку;
• с кем попа́ло – з ким по́падя, з ким припа́ло, з ким тра́питься, аби́-з-ким, з ким не зарви́;
• соринка попа́ла в глаз – пороши́нка (сміти́нка) вско́чила (попала) в о́ко, остючо́к уско́чив (попав) в о́ко;
• стрелял, но не попа́л –стріля́в, але не влу́чив (не поці́лив, не вці́лив, не встре́лив, не втяв);
• что попало – будь-що, абищо, що попало, що завгодно.
[Попоїв щопопало, аби кишка не бурчала (Пр.). Лу́чив воро́ну, а влу́чив коро́ву (Пр.). Ці́лу ніч шля́вся, та так, де припа́ло, там і валя́ється (Г.Квітка). А зме́рзла-ж то так, що зуб з зу́бом не зведе́, так і тру́ситься (Г.Квітка). Блука́ючи по Украї́ні, приби́всь яко́сь я в Чигири́н (Т.Шевченко). В таке́ вбра́лася, що ле́две за рік ви́рнула (Г.Барвінок). Є до́ля у вся́кого, та не набіжи́ть чолові́к тропи́ (Г.Барвінок). Так мене́ сим і вці́лила в се́рце (Г.Барвінок). Ці́лий вік ма́ти на меті́ обере́жність і так вклепа́тися (М.Коцюбинський). О лі́пше бу́ти стя́тому впень, ніж впа́стись в пога́ну нево́лю (Ю.Федькович). А селя́нів кі́лька ти́сяч під Москву́ підпа́ло (С.Руданський). От як страше́нно приплати́лись на́ші вельмо́жні пре́дки за те, що не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (П.Куліш). Та у дяки́ я́к-би то вам попа́сти (М.Вовчок). Одного́ ра́зу впа́ла мені́ у ру́ки кни́жка стара́ (М.Вовчок). Доро́ги хоть не знайшо́в, та де́які стежи́ночки натра́пив (М.Вовчок). Не в такі́ я тепе́р пани́ вско́чив (І.Франко). Сяк так наї́стися, аби́-чим укри́тися, де по́падя, в пече́рі або́ в курені́ яко́му, него́ду переси́діти (С.Єфремов). В те трафля́, в що не мі́рить (І.Франко). З ким не зарви́, все знако́мі, все дру́жить (А.Свидницький). Налучи́ла царі́вна на ске́лю, проломи́ла корабе́ль (Сл.Гр.). Зби́лась з пантели́ку ді́вчина та й не налу́чить на до́бру путь (П.Мирний). А щоб ти на до́брий путь не зійшо́в! (Номис). Да́йте мені́ набрести́ на сте́жку (Номис). Утіка́в перед во́вком, а впав на ведме́дя (Номис). Ніж не потра́пив куди́ тре́ба і вгороди́вся мені́ про́сто в ру́ку (Б.Грінченко). Вско́чила на́ша грома́да в ха́лепу (О.Кониський). Ну, та й вшеле́палась я оце́ в біду́ по самі́ ву́ха (І.Нечуй-Левицький). — Ото я й привів її сюди. Хай перепочине трохи, перш ніж втягнеться в оті міські тарапати (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Задуми попадають в голову зсередини (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Секс – (лат.) секс, статеві стосунки (зносини), (совокупление) злягання:
• заниматься сексом – кохатися, займатися сексом, (рус.) займатися любов’ю, паруватися, (груб.) злягатися, (ещё) спати з ким, жити разом, (образн., шутл.) пізнавати внутрішній світ, (совершать, совершить с кем-то, жарг., вульг.) грати кого, вдути кого, вставити, взути, жарити, вжарити, засадити, натягнути, натягувати, оформляти, оформити, давати, дати, драти, відідрати, дрючити, жаліти, пороти, шоркатися, трахнутися, трахатися, трахнути, відтрахати, впендюрити, впердолити, перепихнутися, поштрикатися, шпокнути, парити качана, прочистити труби, полірувати торпеду, парити шишку, товкти перець, пісюна мочити (квасити) і т.д.
[І рани, потворність цього простору викликають в мені протест. Як і багато чого іншого. Наприклад, парочки, що цілуються, чиї обійми й ласки на очах у публіки мало не доходять до злягання (Валентина Заболотна). — Ми, простий люд, повинні були сидіти тихо, сексом, даруйте, займатися хіба в кулачок, натомість усю свою енергію витрачати на побудову великих звершень наших вождів (Юрій Логвин). Але ще поки Вуж шукав якусь аспіранточку, щоб перепихнутися, а потім вже взятися за діло (О.Ульяненко). О другій сорок п’ять вона прокинулася — ще одне сповнене ніжності злягання — ми зчепили руки — любили одне одного, мені так принаймні здається, — коли вона заснула, руки й стегна раз по раз стискалися, як від мимовільного дрожу (А.Рєпа, перекл. Ґ.Флобера). Він не почувався одруженим із Меґі; це було, наче швиденько перепихнутися на пасовиську за баром у Кайнуні або притиснути пихату міс Кармайкл до стіни стригальського сараю (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Якби ви тільки бачили, яка вона хороша і ставна, а любов до злягань сягала в неї такої сили, що лиш украй рідко буває властива жінкам (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Ми перепихнулися, як колись казали в гімназії (Оксана Микитенко, перекл. Михайла Пантича). Секс — почуття в русі (М.Вест). Між коханням і сексом велика різниця: секс знімає відчуття незручності, кохання його породжує (В.Ален). Злягання — це поезія для плебеїв. Злягатися — означає прагнути проникання в іншого, а митець ніколи не виходить за межі самого себе (Шарль Бодлер). 1. — Ізю, ви любите секс утрьох? — Так, а що? — Біжіть швидко додому — може, ще встигнете. 2. Добрий секс — такий, коли виходять покурити навіть сусіди] Обговорення статті
Сказанный – сказаний, мовлений, промовлений, вимовлений, висловлений, зазначений, наведений, поданий, викладений:
• в виду сказанного – зважаючи на сказане;
• из сказанного следует – із сказаного випливає (виходить);
• между нами будь сказанно – між нами казавши (кажучи), хай це залишиться (лишиться) між на́ми; хай про нас [ця] річ;
• не в обиду будь сказано – не ображаючи сказати (скажу); не хотівши образити, скажу; пробач, пробачте (хай пробачить, пробачать) на слові; не ображайся; не май (майте) цих слів за зле;
• некстати сказанный – недоречний, недодільний, недоладний;
• не при вас будь сказано – не перед ва́ми хай бу́де ска́зане;
• прибавлять к сказанному словцо – додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце;
• сказано будет ниже – йтиметься далі (нижче);
• сказано — сделано – сказано — зроблено; як сказав, так і зробив (учинив).
[У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим (Г.Сковорода). До якої «Європи» можна йти з усіма цими комуністичними топонімами та незліченними пам’ятниками тоталітарним вождям, первомаями й переяславами, дзержинськими і щербицькими і, найгірше, з повсюдною переконаністю, що це наша історія, від якої негоже, мовляв, відрікатися? До якої «Європи» можна йти зі старим КДБ, що змінило назву, та не змінило звичок, лише доповнило звичне стеження за політичною опозицією не зовсім звичною, але незрівнянно прибутковішою участю у різноманітних бізнес-проектах? До якої «Європи» можна йти із совдепівською міліцією… коли в цілому світі її знають головно за африканськими масштабами хабарництва та азіатською вибагливістю катувань? Власне, список «набутків», якими сьогоднішня Україна могла б ощасливити європейців, можна істотно продовжити — аж до сотні професійних російських агентів, які, за свідченням московського перекинчика Олега Гордієвського, працюють сьогодні в самому лиш Києві, проте висновок зі сказаного загалом простий: не випроставши хребта, не вичавивши із себе раба, совка, гомо совєтікуса, не визначившись перед самими собою із власною ідентичністю, ми не здобудемо не лише формального членства в добропорядному європейському товаристві, — ми, боюсь, не здобудемо в цьому товаристві навіть неформальної до себе поваги (М.Рябчук). За жінкою залишається останнє слово в будь-якій суперечці… Всяке слово, сказане чоловіком після цього, є початком нової суперечки]. Обговорення статті
Хороший –
1) добрий, гарний, хороший, (разг.) ловкий, (диал.) файний, (диал.) охвітний, (диал.) хосний;
2) (красивый) гарний, вродливий, (разг.) красний, (диал.) файний, (диал.) лепський;
3) (достаточно большой по количеству, величине) добрий:
• всего хорошего! – на все добре!; (реже) усього доброго!; (иногда) усякого добра!;
• все они хороши – всі вони однакові;
• глядеть хорошим глазом (разг.) – дивитися пильним оком;
• до села хороших десять километров – до села добрих десять кілометрів;
• из него ничего хорошего не выйдет – з нього добра (пуття) не буде; з нього добра не жди;
• на хороший цветок летит и мотылёк – на добрий, на гарний цвіт і бджола летить (Пр.);
• хорошее дело – добра річ; гарне діло; добра (хороша) справа;
• хорошее настроение – добрий (гарний) настрій;
• хорошему всё хорошо – доброму все всюди добре (Пр.);
• хорош гусь (ирон.) – добра штучка;
• хорошего понемножку – доброго (хорошого) потрошку;
• хорошие отношения – добрі (гарні, хороші) стосунки (взаємини, відносини);
• хорош, хороша собой – гарний, гарна [на вроду]; уродливий, уродлива;
• худого хватает, а хорошого мало – поганого досить (доста), доброго мало.
[Почали курей по хатам віднімати, яйця відбирати; відомкнули казенний ящик, потягнули чимало, турнули у город і за ренським, і за хранцюзькою водкою; а як завтра припадала п’ятниця, а пан справник був собі богомільний та богобоязний і вже нізащо душі не сквернитиме скоромним, так приказано купити і кав’яру, і кримського оселедцю, і свіжопросольної осятринки, і свіженької рибки хорошої, і раків, і паляниць (Г.Квітка-Основ’яненко). Олена, що йде, то усе вихваля пана Забрьоху, який то він гарний, чорнявий, повновидий, які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Г.Квітка-Основ’яненко). — Горе, мовляв той, гне, а хороше життє виправляє (Г.Барвінок). І звали вони Ласуна жити із собою: «Зоставайся, Ласун, жити з нами, — говорили, — життя тобі буде хороше й привільне в нас» (М.Вовчок). Пані того куховара дуже хвалить, що такий, мовляв, чоловік він хороший, так мене поважає! (М.Вовчок). Вона була здалека взята, і така-то вже хороша, чорноброва, а горда та пишна — Мати Божа! Іде, було, собі — як мальована: очі у землю спущені й не дивиться (М.Вовчок). Такий був яросливий, що Боже борони! як розлютується, аж йому огневі іскри з очей скачуть, і побіліє, як крейда. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське, брови так і говорять, очі карі, ясні, як зорі, і всміхнеться, було, так ласкаво, да разом і гордо і смутно, що аж за серце вколупне (М.Вовчок). А Орися росла собі, як та квітка в городі. Повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника, походжала, як по меду бджілка, і всю господу звеселяла (П.Куліш). Хороший з лиця — повновидий, рум’янець на всю щоку, з чорними, веселими очима, з чорним лискучим усом, — він був перший красень на селі… (П.Мирний). Трудно молодій дівчині вистояти проти хорошого убору (П.Мирний). Мені здасться, що тим і наш світ красний, що він не однаковий (П.Мирний). Мотря, жінка хорошого господарського роду, теж допомагала Іванові в його господарській праці (П.Мирний). Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має (Л.Глібов). Марко взяв її руку в свою: «Хороша ти». Гафійка почервоніла, навіть поночі видко: «Що — я…» (М.Коцюбинський). Погода тут файна. Хоч часами вітер приносить дощі (М.Коцюбинський). Се був такий самий хороший, теплий, погідний день! (І.Франко). — Довго вже він і розкошує, цей клен. Ловка буде з нього соха в кошару (М.Кропивницький). Коли се одчинилися в палаці великі скляні двері, і вийшла молода панна, убрана в хорошу білу сукню (Л.Українка). — Ось постривайте, я вам зараз щось лепське прочитаю (Л.Українка). Подивилась у водицю На личко своє, Тихо, тихо промовила: «Горенько ж моє! Вродо моя хорошая, Нащо ти цвітеш? Без доленьки на сім світі Марне пропадеш! Нема щастя, нема долі, Лиш врода сама… І кохання зневажене, Дружини нема!» (Л.Українка). Під склепінням печалі така хороша акустика. Ледве-ледве торкнешся, а все вже гуде, як дзвін (Л.Костенко). Нічого сказати, хосний хлоп Петро Модестович, а все ж москаль! — витираючи аерофлотівською салфеткою губи, згадував майор Бузина вчорашній і сьогоднішній день і ті жаскі хвилини, які він пережив вранці під час сну, чи вже й не сну, а напівсну, коли йому привиділось, що він лежить у Мавзолеї Володимира Ілліча Леніна на законному місці вождя. — От якби замість Мусоргського та мав він прізвище Гулак-Артемовський, то вже була б зовсім інша річ. А так, хто він? Москаль! Хоч і ловкий хлоп (Іван Котовенко). — А чого сі два володарі так проміж себе ворогують? — спитав Санчо. — Того вони ворогують,— одказав Дон Кіхот,— що сей Аліфанфарон сам запеклий бусурмен, а закохався в доньку Пентаполіна, хорошую та вродливу християнську королівну, а отець її не хоче дати за царя-поганина, поки той свого лжепророка Магомета не зацурає і на нашу віру не пристане. — Присягаю на мою бороду,— гукнув Санчо,— добре той Пентаполін робить, і я ладен підпирати його, скільки моги моєї (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І я готовий стверджувати, що книжка для дітей, яка подобається тільки дітям, — погана книжка. Добрі — добрі для всіх. Вальс, який дає радість лише танцівникм, — поганий вальс (Клайв Льюїс). 1. Хорошу людину не здатні зіпсувати ні влада, ні гроші. Адже, коли людина справді хороша, в неї не може бути ні того, ні іншого. 2. Хворий, здавши аналізи, приходить до лікаря: — Що-небудь добре скажете? — Звичайно, скажу: для мисливців за органами ви вже не становите інтересу]. Обговорення статті
Верующий – вірний, боговірний, віробожний, побожний; вірянин, вірник:
• верующий истинно – правовірний;
• верующий ложно – кривовірний;
• верующие УАПЦ – віряни (вірні) УАПЦ;
• верующий человек – вірянин;
• глубоко верующий – ревний (палкий) вірянин, глибоко побожний, глибокої (твердої) віри; (уже) ревний католик (протестант тощо).
[— Авжеж, люди вони віробожні… (О.Кобець). Факт, який визнають навіть недобризичливці Мазепи, — він був людиною глибоко побожною (Т.Таїрова-Яковлєва). Так чи інакше, і ті, й інші були породженням Жовтневого перевороту, творцями нової релігії зі своїми божками, «святими» і «мощами». Власне, «канонізація» вождів та будівництво мавзолею для мумії відбудеться трішки пізніше, а поки що вірні складали криваві жертви на вівтар революції (Леонід Логвиненко). Дедалі менше вірників відвідувало недільні служби, щоденні молитви, місіонерські чаювання і навіть вечері та збори (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Господиня дуже тепло привітала мене, і я зізнаюся, що мені було приємно перебувати під дахом вірниці моєї церкви (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Чи вірую я? Це одному Богові відомо (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Поскольку – а що, бо, через те що, тому що; (рус.) оскільки, (нерек.) позаяк:
• постольку, поскольку – стільки, скільки; остільки, оскільки;
• поскольку речь идёт о чем – а що йдеться про, а що (раз) мова йде про що, що стосується чого.
[На вулицю він вийшов без пальта, незважаючи на її протести, а що холодно було, його зразу обгорнув споглядальний настрій (В. Підмогильний). Оскільки, поскільки, наскільки — зовсім непотрібні паразитні сполучники, утворені на взір польських («o ile») та російських («поскольку, насколько»); ці сполучники лише знебарвлюють українську фразу, одноманітять її. Приклади: Сьогодні наради не буде, оскільки… поскільки (а треба — «бо» або «тому що») ми йдемо на маніфестацію. А поскільки… оскільки (треба тут — «а що» або «а як» чи «а якже») цієї справи на порядку денному немає, то ми про неї й не говоритимемо. Наскільки (треба — «як?») я пригадую, це було саме тоді (М. Сулима). Видатний поет-академік Максим Рильський у своїй поемі «Мандрівка в молодість» згадує суперечки, що точилися колись у київському українському клубі «Родина» навколо слова позаяк. Було це в гімназіальні роки поета, десь наприкінці першого десятиліття нашого віку. …Там кожної пори Могли ви бачити бухгалтера й поета, Що замість випивки чи карточної гри Вели завзятий спір (така вже в нас прикмета!) Чи слово є таке вкраїнське — позаяк? (М. Пилинський). Кохай! Бо час тебе не жде. Він забирає твої дні і ночі. Кохай допоки тіло спрагле й молоде. Бо в старості кохають тільки очі (Л. Костенко). І аргумент лунав: у нас не кажуть так! Нині з герцогства моденського, де (позаяк перемир’я тривало задовго для капітанського гаманця) для Анрі-Максиміліана знайшовся заробіток од приятеля Ланца дель Васто, він краєчком ока спостерігав за результатами переговорів у справах тосканських (Д. Чистяк, перекл. М. Юрсенар). А що в останньому класі — самі сірі посередності, то Стівен з Героном стали цього року правдивими вожаками школи (М. Прокопович, перекл. Д. Джойса). — Я ромовляла з ним десять хвилин тому, а що в нього грип, то він не збирався нікуди виходити (М. Марченко, перекл. Катрін Кюсе)]. Обговорення статті
Отрыжка – ві́дриг, ві́дги́к, на́дха, відрижка.
[В перервах, згромадившись коло буфетів, підряд перехиляти по стопочці і заїдати корейкою і рибцем, і копченою, а «заправившись» до сопучої одишки і відгику, знов промовляти про побудову безкласової мрії і кадити вождеві, ніби божеству, що, мовляв, мудрістю привело до веселого життя — народ, себто всіх, що конають за вікнами (В.Барка). На кожній ямі він підскакував разом із кабіною, час від часу із нього виринала жахлива відрижка, яку він навіть не намагався стримати, а обличчя при цьому кривилося ще більше (Олексій Волков). До речі, будь-який алкоголь, змішуючись у шлунку з кислотою, в умовах невагомості дає потужну відрижку. А будь-яка відрижка чи пердячка в космосі — це міні-реактивний двигун (Д.Бату). Рада розняла побілілі пальці, якими вчепилася була в бильця крісла, її злегка млоїло — але вже залишково, як буває, коли літак щойно випірнув з повітряної ями. Підкотився відриг, коротко булькнув у горлянці (О.Забужко).  — Оцю вашу пораду, пане,— сказав Санчо,— мушу справді добре затямити, щоб не одригувать, бо зі мною таке частенько бува, як надха нападе. — Оцього вже не втну, що воно таке — урихтувати,— сказав Санчо. Дон Кіхот пояснив: — Еруктувати, Санчо, то те саме, що й відригувати, тільки слово ж це в нашій мові, хоть і значуще, та вельми бридке, тож люди, котрі делікатніші, вдались до латини і кажуть не відригувати, а еруктувати, не відрижка, а еруктація; а як хто тих виразів не розуміє, менше з тим — з часом язик наламається, а слово прийметься і зрозумілим стане; отак же то і збагачується мова, над якою силу мають громада людська та звичай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ти чого, старий, чого витріщився? — сказав Брне, Сурла голосно перднув, після цього обидва вони пустили відрижки, і старий щез (С.Мраович). Через доволі регулярні проміжки часу їхня поржавіла тачка наповнюється пивною відрижкою чи навіть газами з кишківника, чого Райнер особливо побоювався (О.Курилас, перекл. Е.Єлінек). Починаючи від бабці Фонтейн, поважний вік якої дозволяв не приховувати власної надхи, і кінчаючи сімнадцятирічною Еліс Манро, якій дошкуляла нудота в її першій вагітності, вони, посхилявши докупи голови, обговорювали своїм звичаєм генеалогічні та гінекологічні проблеми, що робило ці їхні сходини вельми цікавими й повчальними (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОЖА́К з род. відм. вожака́ стил. перероб. прикм. вата́гів.
ВОЖДЕЛЕ́НИЕ ще хіть, негат. хотя́чка;
с вожделением (дивитися) як кіт на са́ло.
ВОЖДЕЛЕ́ННО = с вожделением.
ВОЖДЕЛЕ́ННЫЙ ще ви́мріяний.
БЕЗАПЕЛЛЯЦИО́ННО (казати) категори́чно, поет. вожди́сто і похідн.;
ВЕСТИ́ (протокол) писа́ти, (до чого), спричиня́тися, спричиня́ти що, (наслідки за собою) тягти́;
вести борьбу́ /вести иссле́дования, вести наблюде́ния тощо/ боро́тися /дослі́джувати, спостеріга́ти тощо/;
вести борьбу́ с чем дава́ти бій /оголо́шувати війну́/ чому, побо́рювати що;
вести двойну́ю игру́ торгува́ти на два база́ри;
вести де́ло ору́дувати;
вести де́ло к чему гну́ти куди /до чого/;
вести за́мкнутую жизнь жи́ти відлю́дно;
вести за собо́й что виклика́ти;
вести к чему ще йти́ся на [ведёт к сча́стью іде́ться на ща́стя], (мову) гну́ти /хили́ти/ куди;
вести нача́ло похо́дити, бра́ти поча́ток;
вести ого́нь стріля́ти;
вести пра́здные разгово́ры ба́витися балачка́ми;
вести перегово́ры ве́сти́ перемо́вини;
вести разгово́р бала́кати, ве́сти́ мо́ву;
стро́го вести себя́ (досто́йно вести себя́) шанува́тися;
вести себя́ прили́чно не дозволя́ти за́йвого;
вести скита́льческую жизнь блука́ти світа́ми;
вести собра́ние /вести заня́тия/ керува́ти збо́рами /заня́ття́ми/;
вести счёт рахува́ти;
вести холосто́й о́браз жи́зни одинакува́ти;
и у́сом не ведёт /и у́хом не ведёт/ (не вживає заходів) ні кує́ ні ме́ле;
веду́щий що веде́ тощо, покли́каний ве́сти́, воді́й, провідни́к, вожа́й, поводи́р /проводир/, прикм. головни́й, провідни́й, чі́льний, напрямни́й, чолови́й, ключовий [ведущая фигу́ра ключова́ фігу́ра], галиц. пра́порний, (про колесо) тягови́й, рухови́й, /певну працю/ за́йня́тий чим, відповіда́льний за, фраз. пе́рший [веду́щее звено́ перша ла́нка], образ. на /в/ чолі́, тех. директи́вний [ведущий луч директивний про́мінь];
ведущий большу́ю игру́ граве́ць у вели́кій грі;
ведущий борьбу боре́ць;
ведущий в ата́ку (рій) проривни́й, /хто/ стил. перероб. в чолі́ ата́ки;
ведущий войну́ за́йня́тий війно́ю, у ста́ні війни́;
ведущий в тупи́к спрямований у безви́хідь;
ведущий двойну́ю игру́, двору́шник;
ведущий за́мкнутую жизнь відлю́дько;
ведущий за собо́й что зда́тний ви́кликати, /в атаку/ = ведущий в атаку;
ведущий знако́мство з до́бре знайо́мий з;
ведущий к сприя́тливий для чого, зда́тний призве́сти до;
ведущий к ги́бели згу́бливий;
ведущий к осложне́ниям зда́тний ускла́днити;
ведущий к побе́де перемо́жний, оказ. проривни́й;
ведущий перегово́ры перемо́вець, уча́сник перегово́рів;
ведущий перепи́ску кореспонде́нт;
ведущий програ́ммы реконстр. провідни́к чого;
ведущий протоко́л протоколі́ст;
ведущий речь о чём фраз. заклопо́таний чим;
ведущий самолёт піло́т;
стро́го ведущий себя́ стате́чної пове́ді́нки, зви́клий шанува́тися;
ведущий скита́льческую жизнь зви́клий блука́ти світа́ми, обходи́світ, ві́чно в ма́ндрах, ві́чний мандрівни́к, розблу́каний світа́ми;
ведущий хозя́йство головни́й госпо́дар;
ведущее колесо́ рухове́ ко́лесо;
ведущийся що веде́ться тощо, ве́дений, прова́джуваний;
ведо́мый ве́дений, (трибок) обе́ртаний.
ВОДИ́ТЬ, водить дру́жбу /водить компа́нию/ приятелюва́ти, галиц. зна́тися як ли́сі ко́ні;
водить хорово́д хорово́дити;
водя́щий що во́дить тощо, зви́клий /ста́вши/ води́ти, воді́й, вожа́й, поводи́р /проводир/, провідни́к, прикм. тех. води́льний;
водящий дру́жбу /водящий знако́мство, водящий компа́нию/ с кем до́брий при́ятель /знайо́мий/ чий;
водящий за́ нос ошука́нець;
води́мый ве́дений;
води́вший ОКРЕМА УВАГА;
ПРОВЕДЁ́ННЫЙ (день) перебу́тий.
ВОЗИ́ТЬ, возя́щий що во́зить, ста́вши возити, призна́чений /зму́шений/ заво́зити, візни́к, возі́й, прикм. тех. вози́льний;
хорошо́ возящий везу́чий;
возящийся 1 /вози́мый во́жений.
НЕПОКОЛЕБИ́М вождь непоколебим вождя́ го́ді похитну́ти;
ОТПУСКА́ТЬ (вуса) ще відро́щувати, (на волю) звільня́ти, (трос) ще посла́блювати, (кошти) асиґнува́ти;
отпускать в креди́т дава́ти на́бір /на борг/, боргува́ти;
отпускать грехи́ кому укр. розгріша́ти кого;
отпускать с ми́ром відпуска́ти з Бо́гом;
отпуска́ющий що /мн. хто/ відпуска́є тощо, ста́вши звільня́ти, зго́дний /ра́ди́й/ відпусти́ти, за́йнятий ви́дачею, прикм. відпускни́й, відпуско́вий;
отпуска́ющий бо́роду ра́ди́й запусти́ти бо́роду;
отпуска́ющий во́жжи /отпуска́ющий га́йку/ схи́льний попуска́ти ві́жки́ /га́йку/;
отпуска́ющий грехи́ розгріши́тель;
отпуска́ющий на во́лю що /мн. хто/ пуска́є на во́лю;
отпуска́ющий с ми́ром зго́дний пусти́ти з Бо́гом;
отпуска́ющийся/отпуска́емый зві́льнюваний, посла́блюваний, асиґно́ваний, вида́ваний, прода́ваний, відро́щуваний, ім. відпускни́к, відпу́щеник, прикм. відпускни́й;
ОТПУСТИ́ТЬ, отпустить шу́тку (по чьему а́дресу) ви́дати жарт, (відва́жити со́ли кому).
САМОВЛА́СТВОВАТЬ, самовластвующий що /мн. хто/ ді́є самовла́дно тощо, зви́клий ді́яти сам, самовла́дець, беззако́нник, прикм. самовла́дний, беззако́нний, поет. вожди́стий, образ. відо́мий свої́м беззако́нням.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Вожак – проводи́р, -ря́, ватажо́к, -жка́.
Вожатый – поводи́р, -ря́, повада́тар, -ря, повожа́тий, -ого.
Вожделение – пожа́дливість, -вости, жадо́ба, -би.
Вожделенный – пожа́даний, жада́ний.
Вожделеть – жада́ти, -да́ю, -да́єш.
Вождь – вождь, -дя́, проводи́р, -ря́.
Вожение – возі́ння, -ння.
Вожжа, см. Возжа.
Возить – вози́ти (вожу́, во́зиш);
-ться –
1) (возить) вози́тися;
2) (быть занятым работой) по́ратися (коло ко́го, чо́го);
3) (быть занятим с детьми) вози́тися, па́нькатися.
Катать – коти́ти (кочу́, ко́тиш) (що); вози́ти (вожу́, во́зиш) (кого́); (белье) кача́ти. -ться – ката́тися, -та́юся (на чо́му); (валяться) кача́тися.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пилот – піло́т (-та);
• п. (проводник) – вожа́й (-жая́).
Проводник, электр. – провідни́к (-ка́);
• п. (вожак) – вожа́й (-жая́);
• п. вводной – п. впускни́й;
• п. внешний – п. окі́льний;
• п. гибкий – п. гнучки́й;
• п. дурной – п. пога́ний;
• п. изолированный – п. ізольо́ваний;
• п. плоский – п. пло́ский;
• п. плохой – п. пога́ний;
• п. подвижной – п. рухо́мий;
• п. тепла – теплопровідни́к (-ка), п. тепла́;
• п. хороший – п. до́брий;
• п. электричества – електропровідни́к (-ка́).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вожделение
• Смотреть с вожделением – ласо (пожадливо, хтиво, з пожадливістю, із хтивістю) дивитися.
Вожжа
• Отпускать, отпустить вожжи (перен. разг.) – попускати, попустити віжки.
Попадать
• Вожжа (шлея) под хвост попала кому – [Який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого.
• Где попало – абиде; де попало (де припало); будь-де.
• Зуб на зуб не попадает у кого (разг.) – Див. зуб.
• Как попало – абияк; будь-як; як попало; як-небудь.
• Попадать, попасть в беду – Див. беда.
• Попадать, попасть в западню – Див. западня.
• Попадать, попасть в [самую] точку – попадати, попасти у [саму] ціль (точку).
• Попадать, попасть в тон кому (перен.) – потрапляти, потрапити (попадати, попасти) в тон кому; брати, узяти у лад.
• Попадать, попасть в цель – улучати, улучити у ціль; уціляти, уцілити (поціляти, поцілити) в що.
• Попадать, попасть на седьмое небо – попадати, попасти на сьоме небо.
• Попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому – Див. рука.
• Попасть в когти кому – Див. коготь.
• Попасть в лапы кого – Див. лапа.
• Попасть в переплёт (в переделку) – ускочити (попасти) в халепу (в клопіт, в біду, в тарапату).
• Попасть в плен, в неволю – попастися (упасти) в полон (у бран), у неволю.
• Попасть впросак (разг.) – Див. впросак.
• Попасть в честь, в почёт – зажити (дожити(ся), доскочити) честі, шани (пошани, шаноби).
• Попасть на зубок кому (разг.) – Див. зубок.
• Попасть на нужный (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу – налучити (зійти) на добру путь; збігти (набрести) на свою стежку; набігти (ухопити) своєї тропи.
• Попасть на чей след – на чий слід спасти (натрапити); на чий слід (чийого сліду) набігти; чийого сліду вхопити; упасти на чию тропу.
• Попасть пальцем в небо – Див. палец.
• Попасть под иго, под власть чью – впасти (попастися) в ярмо (у кормигу) чию; підпасти під кого.
• Попасть под руку кому – (те саме, що) Попадать, попасть (попадаться, попасться, подвёртываться, подвернуться) под руку кому. Див. рука.
• Попасть прямо в сердце кому – улучити (уцілити) в саме серце (саме в серце) кого, кому. [Так мене цим і вцілила в серце. Барвінок.]
Хвост
• Висеть на хвосте у кого – гнатися слідком за ким; на п’яти кому наступати.
• Вожжа, шлея под хвост попала кому – [Який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого.
• Держаться за маменькин хвост (разг. фам.) – триматися (держатися) маминої спідниці.
• Держи хвост трубой (перен. разг.) – держи (тримай) хвіст угору (хвоста вгору); держи (тримай) хвоста бубликом.
• Задирать, задрать хвост (прост.) – задирати, задерти хвоста.
• [И] в хвост и в гриву (бить, лупить, погонять) (разг.) – (і) в хвіст і в гриву; у три батоги; по конях і по голоблях.
• Наступать, наступить на хвост кому (разг.) – наступати, наступити на хвоста (на хвіст, на п’яти) кому.
• Поджимать, поджать хвост (разг.) – підібгувати, підібгати (підгортати, підгорнути) хвоста (хвіст).
• Прижимать, прижать, прищемлять, прищемить хвост кому (разг.) – прищикувати, прищикнути хвоста кому.
• Пришей кобыле хвост (прост.) – приший кобилі хвіст.
• Псу (собаке, кобелю) под хвост (выбрасывать, расходовать…) (прост.) – псові (собаці) під хвіст.
• Укоротить хвост кому (разг.) – укрутити хвоста кому.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

вожде́ние воді́ння

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ватажо́к, -жка́ – вожак, предводитель, главарь.
Вожа́й, -ая́ – вожак, проводник.
Вождь, -дя́ – вождь.
Возі́ння – вожение, возка.
Ґе́рґотень, -тня –
1) гусь-вожак;
2) ворчун.
Жаді́бний –
1) жаждущий;
2) желающий, вожделеющий.
За́баг, -гу – каприз, вожделение.
Ла́со, нар. –
1) вкусно, лакомо;
2) с вожделением, с аппетитом.
Лі́йці, -єць – вожжи.
Передови́к, -ка́ –
1) вожак, выдающаяся личность;
2) (газетн.) передовик.
Повода́р, поводи́р, -ря и повода́тар, повода́тир, -ря – вожак, проводник (у слепцов).
Провода́р, -ря́, проводи́р, -ря́ – проводник, вожатый, вождь.
Скала́ –
1) скала;
2) вожаки роя (пчел).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вожак –
1) (главарь) – ватажо́к (-жка́);
2) (вожатый слепого) – повода́тар (-ря).
Вожатый –
1) (в отряде) – ватажо́к (-жка́);
2) (вагона) – ваґоново́д (-да).
Передовой –
1) (о позиции, части) – передовий, пере́дній, начі́льний, чі́льний;
2) (в работе, вожаке) – передовик (-ка́);
3) (прогрессивный, о взгляде) – поступо́вий.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

во́жений, -на, -не
во́ження і возі́ння, -нню, -нням від вози́ти
вози́ти, вожу́, во́зиш, во́зять

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ведме́дник, -ка, м. Вожатый медвѣдей. Аф. 312.
Верхово́д, -да, м.
1) Вожакъ. З коллегіума виходили всі люде, которі були верховодами українського панського товариства. К. Гр. Кв. 7.
2) = Верховодка.
Воді́й, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Вожа́й, -жа́я, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. Мкр. Г. 31. Вожая́ми назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. КС. 1883. IV. 376.
2) Водырь, передовое животное въ стадѣ. Браун. 24.
Во́живо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32.
Вози́ти, вожу́, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Жа́дібний, -а, -е.
1) Жаждущій.
2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.
Живе́ць, -вця́, м.
1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35.
2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанное для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у.
3) Въ деревѣ: живая древесина.
4) Источникъ, ключъ.
5) Пульсъ.
6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку.
7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. Винниц. у.
8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи.
9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. Левиц.
10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. Мнж. 180.
11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходить дышло экипажа, плуга. Шух. І. 165.
Ла́со, нар.
1) Вкусно, лакомо. Хто ласо їсть, той твердо спить. Ном. № 12234. Ласо їсть, на м’якому спить і така вродилась, що — молодиця хоть куди! Кв. II. 325. Ви ласіш їсте, ніж ми. Харьк.
2) Съ вожделѣніемъ, съ аппетитомъ. На неї (торбу з грішми) дивиться усяк так весело та ласо так. Гліб. Ум. Ласе́нько.
Передови́к, -ка́, м. Вожакъ, выдающаяся личность. Радюк був передовиком між своїми близькими товаришами. Левиц. Пов. 154.
Повода́рь, -ря́, м. Вожакъ; проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був. Харьк.
Пожа́дливість, -вости, ж. Вожделѣніе, похоть, жадность. Левч. 38.
Провода́рь, -ря́, м. Проводникъ, вожатый. Ізмалечку я був сирітським батьком, від матері — проводарем удовам. К. Іов. 67.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Заві́жкати, -каю, -єш, гл. *2) Дергать лошадей вожжами. Не завіжкуй-бо коней, як той жид, доїдемо й помалу. Пир. у., Конон.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Вожатый — провода́р, -ря́.
Вождь — проводи́р, -ря́.
*Вожжа — ві́жка, -ки, (мн.) ві́жки.
*Возимый — во́жений; В. инструмент — во́жений струме́нт; В. запас — во́жений запа́с.
*Запас — запа́с, -су; З. возимый — во́жений запа́с; З. носимый — но́шений запа́с; З. патронов — запа́с набо́їв.
*Инструмент — струме́нт, -та; И. визирный — струме́нт зірни́й; И. возимый — во́жений струме́нт; И. кузнечный — кова́льський струме́нт; И. музыкальный — музи́чний струме́нт; И. носимый — но́шений струме́нт; И. шанцевый — ша́нцевий струме́нт; И. шанцевый малый — мали́й ша́нцевий струме́нт.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Rubus caesius L. — ожи́на звича́йна (Сл, Ру, Оп); малина колодюх (Вх1), малина острожина (Вх2), ожи́на(и) (Вх6; Гв, Чн, Нв, Рг1, Ср, Лч, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн2, Вх7, Го1, Hl, Шм2, Rs, Шс, Гр, Ян4, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Гб, Коб — ЗАГ), ожи́на сиви́ця (Мл), ожи́на си́за (Ру, Оп); ажи́на (Го1, Сл, Сб — СТ, ПС, СЛ), ведме́диці (Сб — ПЗ), ву(о)жи́на (Сл, Mk, Ос, Сб — ПД, ПЦ), гвозди́ка (Сб — ДС), глоди́на (Сб — ПД), го́жина (Сб — ПЗ), гужи́на (Сб — ПЗ), деренки́ (Вх7 — БО), дери́нник (Нв, Вх1, Вх6, Ду — БО), драпак (Гв, Рм — ВЛ, ПЦ), драчина (Вх7 — ЛМ), драчиннє (См), драчинь (Вх7 — СЯ), драчки́ (Сб, Тка — ДС, БО), драчни́к (Сб — БО), дряпаки (Шх — ГЦ), є́года (Гб2 — ГЦ), єжеви́ка (Чн, Рг1, Жл, Сб — СТ, СЛ), єжи́на (Во, Рг1, Жл), жави́на (Сб — ПС), жавіки́ (Лс2 — ПЦ, ПС), колодю́х (Нв, Жл, Вх6, Ду — ВЛ), мали́на (Сб — СД), мали́на ди́ка (Сб — СД, ПД), медве́дина(и) (Лс2, Рм — ПЦ), медве́жик (Лс2 — ПЦ), медве́жина (Лс2 — ПЦ), мури (Пс), му́риші (Гб2 — ГЦ), ожи́на польова́ (Сб — ПД), ожи́на стелю́ча (Сб — ДС), ожини петровий батіг (Ос — ВЛ), ожи́нник (Ан, Ів, Ос — СД, СТ, СЛ), ожинни́ки (Сб — ДС), острожи́на (Вх3, Вх6, Вх7, Ду — ЛМ), полуни́ці (Сб — ПД), сиви́ці (Вх7 — ДС), стели́на (Дми — ДС), ужина (Во), цорніца (Гб — ЛМ), черни́ці (Гт, Он, Гб2, Коб, Сва — БО, ГЦ, ЗК, ЛМ), черни́ця ведме́жа (Сб — СД), чо́рна я́года (Сб — СД), чорни́ця(і) (Нв, Вх, Вх1, Вх6, Ум, Ду, Ів, Пч, См, Гб2, Коб, Мал — БО, ГЦ, ЗК, ЛМ), чо́рні я́годи (Rs, Сл — ВЛ, ПС), чорню́шка (Он — БО).
Rubus nessensis W.Hall — ожи́на-ведмежи́на; ведмежи́на (Сл, Ру, Оп; Пс, Ук), малина драпак (Вх1), ожина несійська (Оп), ожи́на чорни́ця (Мл); барани (Вх7 — ВЛ), ведміжи́на (Рг1, Жл), вепри́на(и) (Вх7, Гб — ВЛ), вовкуни́ (Вх7 — ЗК), вожи́на(и) (Ат, Гб — ПД, ДС, БУ, ГЦ), волочу́хи (Ат — ДС), вужи́на(и) (Мл, Ос, Гб — ПД, ДС), деренки́ (Вх7 — ВЛ), дере́ч (Жл), дерпа́к (Вх, Вх1 — ДС), довжако́ві я́годи (Жл), дражни́к (Вх, Жл — ВЛ), дразни́к (Вх1), драпа́к(и́) (Во, Вх, Жл, Вх7, Ос, Дми — ПД, ВЛ, ДС, ЛМ), драпачни́к (Вх7 — ВЛ), драчи́льник (Вх7 — ВЛ), драчина (Гб — ЛМ), єжина (Ан), здоба (Вх4 — ЛМ), куманика (Км), медве́дина (Лс2 — ПЦ), медвежа (Мн2 — ПЦ), медве́жик (Лс2 — ПЦ), медве́жина (Лс2 — ПЦ), медвідник (Ан — ВЛ), ожи́на(и) (Ан, Вх1, Hl, Mj, Гр, Ду, Сл, Гд, Mk, Ос, Ат, Гб — ЗАГ), ожина польова (Км), ожинник (Сл), плетені ягоди (Вх7 — ВЛ), спаржа (Пс), стругвина (См), стругліна (См), струговник (Ан — ПС), ужина (Сл), ужинник (Сл), холодок (Сл), черни́ця(і) (Вх7, Ат, Сб — БО, ГЦ, ЗК, СЯ, ЛМ), черну́ші (Ат — ЗК), чорни́ця(і) (Сл, Ат, Гб, Коб — ДС, БО, ГЦ, ЗК, ЛМ).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

вожди́ця, вожди́ць; ч. вождь
1. проводирка якоїсь групи чи племені. [Сучасна жінка є радше поєднанням усіх жіночих типів, які з’являлися упродовж історії: зла красуня й холодна цнотливиця, розпусна упириця й любляча матуся, наївна простачка і жінка-вождиця, зіпсованість і ніжність перемішані в ній <…>. (Паскаль Брюнкер «Парадокс любові», пер. Леонід Кононович, 2012). Тут моя вождиця стільки на мене всяких справ накидала, що не знаю, чи до вечора упораюсь. (Сергій Пантюк «Сім днів і вузол смерті», 2007). Зрештою у Кео лишився всього тиждень свободи і його мати-вождиця стала така нервова й так переживала, що було скликано ще одні збори племені. (lib.com.ua).]
2. ідейна і політична очільниця громадського руху чи партії. [Прокляття опозиції – у ній самій. Розпочалося воно ледь не з Майдану-2004, і, наче вірус, поширилося на всі наступні майдани, майданчики та просто збіговиська, з яких вожді, вождики, вождиці та вождята вирушили у хресну ходу в лідери нації <…>. (pic.com.ua, 27.06.2013). Добре, що пан Сенченко захищає свою вождицю [Ю. Тимошенко], але робити це потрібно більш кваліфіковано. (День, 09.10.2009).]
див.: вожди́ня, керма́ничка
вожди́ня, вожди́нь; ч. вождь
ідейна і політична очільниця громадського руху чи партії. [У прагненні здобути успіх вже зараз партійні вивіски терміново замінили іменами вождів та вождинь, сподіваючись, що виборець не встигне запитати, що стоїть за тим чи іншим іменем на чолі блоку. (Український тиждень, 2019). Ми вирушили зі Ссолу пізно-пізно вночі. З нами пішли вождиня Сесса, вождь Уссон, Ссайку і Тінґ. (Ннеді Окорафор «Хто боїться смерті», 2010). У прагненні здобути успіх вже зараз партійні вивіски терміново замінили іменами вождів та вождинь, сподіваючись, що виборець не встигне запитати, що стоїть за тим чи іншим іменем на чолі блоку. (День, 2002).]
див.: вожди́ця, керма́ничка
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 86.
керма́ничка, керма́ничок; ч. керма́нич
1. та, хто кермує автомобілем. [Керманичка Lexus по-акторськи припаркувалась впритул театру Садовського (ФОТО). (Вінницька правда, 27.01.2020). Під час спілкування з 24-річною керманичкою іномарки охоронці порядку виявили, що вона має явні ознаки алкогольного сп’яніння. (gorod.sumy.ua, 05.01.2019). Кінна ДТП – юна керманичка гужової повозки перевищила швидкість та не впоралась з керуванням... є травмовані (Телекомпанія «Магнолія ТВ», 14.08.2018).]
2. очільниця установи, підприємства чи офісу. [У місцевих ЗМІ з’явилася інформація, що колишня керманичка підприємства Світлана Кузьмінська, скоріш за все, перейшла до активних дій і відчайдушно намагається повернути собі колишню посаду. (ckp.in.ua, 28.04.2020). Черкаські енергетики просять Президента не допустити повернення на підприємство колишньої керманичка <…> (vikka.ua, 13.06.2019). Разом із сільським головою Іваном Баліцьким керманичка району ознайомилися з роботою та нагальними проблемами Добрянської сільської ради <…>. (oblradack.gov.ua, 17.10.2019). Дехто навіть засумнівався, чи справді ця вередлива керманичка директорової приймальні записана в паспорті Ларисою. (Надія Гуменюк «Квіти на снігу», 2018). Колишня керманичка Рахівщини визнана винною у вчинені адміністративного корупційного правопорушення за ст.172-7 КУаП України (trubyna.org.ua, 14.03.2015). <…> судовий вирок колишній керманичці [Юлії Тимошенко] вони вважають порушенням прав людини. (24tv.ua, 26.10.2011). <…> керманичка цього конституційного органу поінформувала: жодних матеріалів від комісії поки що не надходило. (Закон і бізнес, 26.12.2008).]
// ідейна і політична керівниця громадського руху, партії чи організації. [Одно мене вражає неприємно, а то, що така успішна і вміла праця шановної керманички є жертвою, зложеною тутешній українській суспільности без нїякої за щирий труд відплати. (Діло, 21.12.1917).]
// очільниця загону. [Легкий Камілли загін без керманички перший розбігся. (Вергілій «Енеїда», 2018).]
див.: керма́ниця, воді́йка, очі́льниця, вожди́ця, вожди́ня
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
правдопи́ска, правдопи́сок; ч. правдопи́сець
та, хто пише правду. [Не зовсім коректною та викінчено аргументованою постає теза про те, що «<…> новотвори: вождиха, держслужбовка, метреса, нардепа, політикеса, правдописка, спічрайтерка <…> відображають тенденцію до все більш послідовної «фемінізації» іменників». (Анатолій Загнітко «Сучасна лінгвістика: погляди та оцінки», Донецьк, 2014, с. 244). Як дивно, що ми цього досі не помічали! Таку полум’яну правдописку маємо (Літературна Україна, 2006, № 45, с. 2).]
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 424.
фанта́стка, фанта́сток; ч. фанта́ст
1. жінка з дуже розвиненою фантазією. [От фантастка! Опівдні була вождем Чорних Стоп, а ввечері вже має чоловіка-космонавта. (Адам Багдай «Пірати співучих островів», пер. Олексій Федосенко, 1970). Олена Теліга. Поетка, фантастка, реалістка й ідеалістка в одній подобі. (Улас Самчук «На білому коні», 1965).]
// та, хто захоплюється фантазуванням, не зважаючи на реальну дійсність.[. Старий граф частенько заходить до молодої принцеси і, коли виходить од неї, не знає, в кого був: у королеви, в черниці, в засушеної старої дівки, в молодесенької наївної фантастки, в архаїчної героїні. (Володимир Винниченко «Сонячна машина», 1924). Бачиш, яка я фантастка, романтичка. (Іван Франко «Сойчине крило», 1905).]
2. мисткиня, яка у своїх творах зображує фантастичні сюжети. [Вікторія Четвертак: «У конкурсі брали участь письменниця-фантастка, авторка комп’ютерних ігор, акторка театру…». (Суспільне.Новини: Регіони. Житомир, 13.04.2020). Модератором була відома письменниця-фантастка, художниця Ярина Каторож, яка представила автора. (Винниківський вісник, 23.09.2019). Урсула Кребер-Ле Ґуїн – відома американська письменниця-фантастка, літературна критикиня та перекладачка фантастики. (ТСН, 09.09.2019). Натомість залюбки грає в шахи і читає оповідання фантастки Урсули Ле Гуін «Правила імен» та «Шкатулка, в якій була темрява». (Високий замок, 2006).]
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 562.
ювелі́рка, ювелі́рок; ч. ювелі́р
1. майстриня, яка виготовляє ювелірні вироби. [Майстриня-ювелірка працює із багатьма металами <…> (zrk.ua).]
2. продавчиня ювелірних виробів. [Каже, що голос крови, але ж Кароль знає — це через ту бундючну ювелірку. (Василь Кожелянко «Срібний павук», 2002).]
3. ювелірні вироби. [«Ювелірка» для вождя обійшлася у 7 мільйонів доларів. (Високий замок, 2018).]
див.: ювелі́рниця, золота́рка
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 842. (1, 2).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вожа́къ = 1. д. Води́льщикъ. 2. прові́дця, провода́рь, передови́к, верхово́да, ватажо́к. С. Л. — Через ваших же провідцїв на нас погибель. С. З. — Він у цьому дїлї привідця.
Вожа́той, вожа́тый = д. Води́льщикъ.
Вожделѣ́ніе = жада́ння, жадо́ба, жа́га, хти́вость (С. Ж.).
Вожделѣ́нный = жада́ний, пожада́ний. С. Л. Ж.
Вожделѣ́ть = жада́ти. — Зажадала дївочка та калинового віночка. н. п. — А я тебе так жадаю, через віконце виглядаю. н. п.
Вождь = д. Военача́льникъ і Води́льщикъ.
Вожева́тый = ласка́вий, ввічли́вий, звича́йний (хто вміє пово́дитись з людьми).
Во́женый, во́женая = жартли́вий, пустотли́вий, жиру́н, ха, брику́н, ха,
Вожжа́, мн. во́жжи = ві́жка, ві́жки́ (Лїв.), лїйця, лїйцї. (Прав.) С. Л. — Та піди, сину, на ярмарок пішки, купи мінї ремінниї віжки. н. п.
Вожжа́ть = заво́жжувати, накида́ти ві́жки, линцюва́ти.
Вожжа́ться = 1. води́ти ся, зна́ти ся. — Він усе з жидами водить ся. 2. д. Вози́ться.
Трево́жить, ся, встре(потре)во́жить, ся = тре(і)во́жити, ся (С. Ш.), турбува́ти, ся (С. Л. З. Ш.), бенте́жити, поло́хати, ся (Ос.), полоши́ти, ся, коло́шкати, ґвалтува́ти, фрасува́ти ся (С. Ш.), поруха́ти, ру́нтати, потурбува́ти, ся і д. Потрево́жить. — Купуй сукню шиту, а хату криту — і не турбуй ся. н. пр. — Свою силу показувать, людей дивувать, та людський спокій бентежить — теж не приходить ся. н. к. Грінч. — Не плач, мамо, не фрасуй ся. н. п.
Зерново́й = зернови́й. – З. хлѣбъ = пашня́, пашни́ця, збі́жжя. С. Л. — Роди, Воже, жито, пшеницю, всякую пашницю. н. пр.