Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 77 статей
Запропонувати свій переклад для «змагання»
Шукати «змагання» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Боре́ние – борі́ння, бороття́, борня́, боротьба́, змага́ння.
Борьба́ –
1) змага́ння з чим, за що, боротьба́, борня́, бороття́ (ср. р.). [Життя́ – це змага́ння. Постає́ борня́ і розумо́ва і фізи́чна (Грінч.). Ста́ти до боротьби́ з во́рогом. Покли́кав усю́ По́льщу до бороття́ з азія́тами (Куліш)].
• Вступить в борьбу́ – ста́ти до боротьби́ (змага́ння, борні́, бороття́), зчини́ти боротьбу́… з ким, з чим.
• Достичь борьбо́й – ви́бороти собі́ що. [Ви́боров собі́ во́лю];
2) боротьба́, боріка́ння, бору́шкання (возня).
Гедони́зм – гедоні́зм, гедо́ніка; змага́ння до насоло́ди.
Домога́ние, домога́тельство – домага́ння, допевня́ння, допомина́ння, (стремление) змага́ння.
Жа́ркий –
1) гаря́чий, жарки́й; (жгучий, пылкий) пеку́чий, палю́чий, палки́й; (душный) душни́й, сква́рний. [Гаря́чий лі́тній день. Гаря́чий клі́мат (гаря́че підсо́ння). День був жарки́й (палки́й). Гаря́чі (палкі́) почуття́. Палкі́ сльо́зи. Лі́то палю́че. Пеку́че со́нце].
• Жа́ркий бой – гаря́чий (завзя́тий) бій.
• -кие дебаты – гаря́чі (палкі́) деба́ти.
• -кий спор – палка́ (гаря́ча) супере́чка (змага́ння);
2) (о цвете) жовтогаря́чий; (о позолоте) ясни́й, блиску́чий.
• Становиться -ким – гарячі́ти. [День гарячі́є].
Заключи́тельный – кінце́вий, прикінце́вий, закінча́льний. [Підсу́дному нале́жить кінце́ве сло́во. Кінце́ві фо́рми тіє́ї еволю́ції (Крим.). Прикінце́ві ува́ги].
• -ные прения, юрид. – прикінце́ві змага́ння.
• -ный, грам. – наслідко́вий (Симов.).
Запро́с –
1) (действ. от Запроси́ть) запита́ння, за́пит (-ту);
2) (канцел. бум. с вопросом) запита́ння. [На ва́ше запита́ння з 20-го сі́чня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).];
3) (вопрос устн. или письмен.) запита́ння, за́пит (-ту), пита́ння. [Акаде́мія дає́ ві́дповідь на науко́ві запита́ння всім інститу́ціям (Ст. УАН)].
• Пред’являть, вносить -про́с куда – ста́вити, вно́сити запита́ння, за́пит до ко́го, до чо́го.
• Входить с -про́сом куда – зверта́тися з запита́нням до ко́го, до чо́го;
4) (допрос) до́пит (-ту), (расспрос) ро́зпиток (-тку). [Ніко́му він на до́пит не відка́же (не ответит) (Куліш). Нау́м приста́в до йо́го з ро́зпитками (Квітка)];
5) (в торговле: назначение высок. цены) запра́ва, (чрезмерный) заги́лення.
• -про́с в карман не лезет, -про́с по рылу не бьёт – запра́ва ли́ха не чи́нить (Приказка); даду́ть не даду́ть – запра́вити мо́жна.
• Без -су – без запра́ви, без то́ргу. [Ці́ни – без запра́ви];
6) (перен.: спрос) по́пит (-ту), (в дух. отнош.) за́пит (-ту), запита́ння, пита́ння; (стремление) змага́ння, порива́ння до чо́го; (потребность) потре́ба чого́; (непреод. влечен.) вимо́га, потре́ба. [Ле́ся Украї́нка найповні́ше відби́ла в собі́ озна́ки сво́го ча́су з усіма́ його́ за́питами, порива́ннями до висо́кої мети́ (Єфр.)].
• На что -про́с, то и дорого – на що по́пит, на те й запра́ва; чого́ пита́ють, за те й заправля́ють.
• Животрепещущие -сы жизни – пеку́чі за́пити життя́.
Изобре́тение –
1) ви́нахід (-ходу), ви́найдення, ви́гад (-ду). [Акаде́мія розгляда́є нові́ ви́находи та відкриття́ (Стат. Акад. Наук). Мі́на ви́гадами й зна́ходами (открытиями) – се найважні́ші прикме́ти того́ міжнаро́днього змага́ння (Грінч.)].
• Остроумное -ние – доте́пний ви́нахід.
• Взять (получить) патент на -ние – взя́ти (діста́ти) пате́нт на ви́нахід;
2) (выдумка) ви́гадка, ви́гад (-ду).
• Жалкое -ние – мізе́рна, нікче́мна ви́гадка.
Иконобо́рство – іконобо́рство, образобо́рство, боротьба́ (змага́ння) про́ти іко́н (образі́в).
Конкури́рование – конкурува́ння, змага́ння.
Ко́нкурс –
1) ко́нкурс (-су), (состязание) змага́ння, супе́рництво.
• Сочинения, представленные на -курс – тво́ри (писа́ння), по́дані до ко́нкурсу.
• -курс долговых претензий – ко́нкурс боргови́х домага́ннів;
2) юрид. – ко́нкурс, (опека) опі́ка, опіку́нство.
• Учреждать -курс над имуществом умершего – установля́ти ко́нкурс над майно́м (об опеке: віддава́ти під опі́ку майно́) в[по]ме́рлого.
Коньки́ – ковзани́ (-ні́в), ковзані́, ковзанці́, кобзуни́ (-ні́в), (зап.) ли́жви (-жов); см. Конё́к 2.
• Состязание на -ка́х – змага́ння (перего́ни) на ковзана́х.
Конькобе́жный – ко́вза́льський, льодобі́жний, (с)ковза́льний.
• -ный спорт – ко́вза́ння, льодобі́жний спорт.
• -ные состязания – льодобі́жні (ко́вза́льські) змага́ння (перего́ни).
Напра́сный –
1) (тщетный, бесполезный) даре́мний, ма́рний, некори́сний, поро́жній, задаре́мний, надаре́мний, (пропащий) запропа́лий. [Ти все не йдеш, і за́клик наш даре́мний (Самійл.). Він ба́чив, що даре́мні бу́дуть всі його́ слова́ (Грінч.). У ме́не син ма́рного сло́ва не ска́же (Звягельщ.). І ба́чу, що ма́рні були́ всі замі́ри (Самійл.). Надаре́мна ту́га (Голов. I)].
• -ный вопрос – даре́мне (ма́рне) пита́ння. [Не ра́див-би я вам завдава́тися ма́рними пита́ннями (Крим.)].
• -ное желание – даре́мне (ма́рне) бажа́ння. [За́мість безсме́ртя лю́дям ти дала́ даре́мнеє бажа́ння (Самійл.)].
• -ная мечта – ма́рна (даре́мна, поро́жня) мрі́я.
• -ная надежда – ма́рна (поро́жня) наді́я. [Поро́жня наді́я твоя́ (Вовчанщ.)].
• -ный страх – даре́мний страх. [І поки́нь ти даре́мний свій страх (Грінч. I)].
• -ный труд – даре́мна (ма́рна, запропа́ла) пра́ця (робо́та), дарма́-пра́ця, шко́да́ пра́ці, пра́ця на ві́тер. [Даре́мная робо́та! все вода́ змива́є (Рудан.). Нема́ло ма́рної пра́ці (Франко). Дурно́му про розу́мне бала́кати – запропа́ла пра́ця (Сл. Гр.). А він хо́че, щоб слу́хали, як старці́ співа́ють! – Дарма́ пра́ця, па́не бра́те! (Шевч.). О, й не кажі́ть про ньо́го: шкода́ пра́ці! (Куліш)].
• -ные старания, усилия – даре́мні (ма́рні) силкува́ння (з[на]мага́ння). [Лу́чче жме́ня в споко́ю над при́горщі, по́вні пра́ці й ма́рного силкува́ння (Куліш)].
• -ная трата – марнува́ння (-ння), даре́мна (ма́рна, непотрі́бна) ви́трата.
• За -ный труд никто спасибо не скажет – за даре́мну (непотрі́бну) пра́цю ніхто́ не подя́кує;
2) несправедли́вий, безви́нний, безневи́нний, даре́мний, (безосновательный) безпідста́вний; срв. Безви́нный, Несправедли́вый.
• -ное обвинение – несправедли́ве (даре́мне) обвинува́чення.
• -ное оскорбление – безневи́нна обра́за.
• -ное подозрение – даре́мна (безпідста́вна) підо́зра.
Оспа́ривание – змага́ння, спереча́ння з ким; запере́чування кому́ чого́.
Переко́р –
1) (действ.) перекі́р (-ко́ру), супере́чка, змага́ння;
2) (всё, что делается поперёк кому) перекі́р, перекі́рочка.
• -ры – переко́ри, перемо́вки, змага́ння.
• На -ко́р кому – на перекі́р, в перекі́р, в супо́р, на злість кому́. [Вона́ усе́ ро́бить на перекі́р ма́тері].
Поощрять, поощрить кого к чему, на что – заохочувати, заохотити, підохочувати, підохотити, поохочувати, поохотити кого до чого, додавати, додати охоти, духу кому до чого, запалювати, запалити, підживляти, підживити, загрівати, загріти кого до чого, понуку давати (дати) кому до чого; (подстрекать) підбуджувати, підбудити, підгонити, підігнати кого до чого и на що; (давать поблажку) понаду (попуск) давати (дати) кому до чого, чому.
• Соревнование -ряет их к работе – змагання заохочує (підохочує и т. д.) їх до праці.
• -ряя произвол и беззаконие, правительство привело страну к анархии – даючи понаду (попуск) сваволі та беззаконству, уряд призвів країну до анархії.
• Поощрённый – заохочений, підохочений, поохочений и т. д. до чого.
• -ться – бути заохочуваним (заохоченим), підохочуваним (підохоченим) и т. д.; підживлятися чим.
• Всякое рвение -ряется успехом – усякий запал (усяке завзяття) підживляється з успіху.
• Это здесь не -ряется (этому не потворствуют) – цьому тут не дають понади, цього тут не похваляють.
Пре́ние –
1) змага́ння за що, супере́ка, супере́чка, пере́чення, пря (р. прі). [Змага́ння за у́нію (Куліш). Хто з ним на суд, на прю слове́сну ста́не? (Св. Пис.)];
2) -ния – диску́сія (-ії), деба́ти (-тів).
• Пре́ния сторон на суде – змага́ння сторі́н на суді́.
Препира́тельство – змага́ння, спереча́ння з ким, за (про) що, спі́рка, супере́ка, супере́чка, спере́чка, перекі́р (-ко́ру), пере́мовки (-вок), зма́га (ум. зма́жка), зва́да (ум. зва́дка), колотне́ча; срв. Пре́ние, Прекосло́вие. [Літерату́рні змага́ння].
Пререка́ние – спі́рка, супере́чка, спереча́ння, змага́ння, перекі́р (-ко́ру); см. Препира́тельство.
• Вступать в -ния – спо́ритися, захо́дити в перекі́р (у супере́чку) з ким.
Противле́ние – супроти́влення, проти́влення чому́, змага́ння проти чо́го. [Супроти́влення зло́му (Л. Укр.)].
Противобо́рство, -вование – змага́ння, боротьба́, борня́, бороття́ з ким, з чим, проти ко́го, проти чо́го, о́пі́р (-по́ру), опира́ння кому́, чому́ и проти ко́го, проти чо́го.
Пря –
1) боротьба́, борня́, змага́ння, (слав.) пря з ким; см. Борьба́. [Не нам на прю з тобо́ю ста́ти, не нам діла́ твої́ суди́ть (Шевч.)];
2) (спор) змага́ння, пря; см. Пре́ние. [Хто з ним на суд, на прю слове́сну ста́не (Куліш)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Всегдашний – за́всі́дній (завсідний), завжде́нний, завжді́шній, за́вшній, повсякча́сний, повсіча́сний; (бессменный) невиво́дний.
[— Чому так? Нема, — доводжу, — не переходячого на Божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. Он, славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип’ячій смолі не велика придоба (М.Вовчок). — От і в все швидко будуть хоч не довічні, так завсідні вакації, — сказала Ватя (І.Нечуй-Левицький). — А що, Грицьку, чи пшениця вродила? — почне бувало здалека Лушня, натякаючи на завсідні жалощі Грицькові (П.Мирний). Діти на селі — поміч.. Піднялись трохи хлопці, — треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне, на перший раз для дітвори любе, призвичаювання (П.Мирний). Перед очима він ставив живих людей, з живими муками, з своїми невеличкими надіями: тілько хату теплу, працю повсякчасну (П.Мирний). То було завждішнє змагання (Сл. Гр.). «Чого ж я ще шукатиму? — думав собі Горинович.— Хіба ж я не знайшов, чого мені треба? Хіба моя повсякчасна мрія,— гармонія душі й тіла, щоб краса тіла єдналася з красою душі,— хіба вона не здійснилася тепер у цій дівчині? Чи не гарна ж вона, як зоря пишного ранку, чи не чиста ж, як краплина роси на білій лілеї? А цей спокій, ця добрість її — вони ж віщують йому ясне, спокійне, лагідне життя з нею вдвох! І чого ж іще дожидати, коли він її кохає, коли він жити без неї не хоче, ні, вже й не може?..» (Б.Грінченко). Невиво́дний гість (АС). «Вертайсь росою» … Завжденний сум оселився в Чорному Воронові після того, як зустрів її — ту, що колись присоромила його, бравого офіцера з трьома Георгіївськими хрестами на грудях, устидала тяжко й негадано, розбудивши в ньому приспаний гонор (В.Шкляр). Керол не працювала по середах, тож він перебував наодинці зі своїми похмурими настроями. Покупці наче й не помічали, що він утратив свій завшній добрий гумор (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі)]. Обговорення статті
Отборочный – добірковий;
• отборочная комиссия – добіркова комісія;
• отборочные соревнования – добіркові змагання. Обговорення статті
Причиндалы, прост. – причандали, причандалля, (диал.) прицимбалля.
[І Ганна з дівчатами попереносила в ту кімнатку усі робочі Гризельдині причандали (І.Нечуй-Левицький). Леонід Семенович забрав свої малярські причандали, свиснув на свою собаку й длявою ходою почвалав наниз до ставка на греблю (І.Нечуй-Левицький). — Як, Арсене? Ти маєш якесь причандалля? — Ні, друзі, ніякого причандалля я не маю… Але наше терпіння і залізо переїсть! (Володимир Малик). Коньяк наливали в келішки для лікеру, а пиво доводилося пити з винних фужерів, функції звичайного ножа виконував маленький ніж для масла, зате виделка була непідробно срібна з анаграмою невідомого власника, а коло порожньої сільнички сором’язливо розмістився комплект із щипців для слимаків, ножиць до винограду та сікатора для птиці. Ці причандалля слугували мені доброю розвагою поки ти мила руки, а я намагався ввічливо відбиватися від стриманої облоги офіціанта (Ю.Іздрик). І знов-таки, злодійкувато озираючись, наче вони не купили, а вкрали це причандалля для підводного плавання, Книш і Бурмило вийшли з магазину (В.Нестайко). Як причандали всі обвислі Є простір для роботи мислі (Ю.Позаяк). Але змагання так і не відбулися — я забув у тому чортовому метро наші рапіри й інше причандалля (Олекса Логвиненко, перекл. Д.Д.Селінджера)]. Обговорення статті
Пугающий – що (який) лякає, лячний, застрашливий, настрашливий, страшливий, (ужасающий) жахливий, жахни́й, жаски́й, жасни́й, страхітливий, (диал.) маркі́тний:
• пугающая откровенность — відвертість, яка лякає;
• пугающее название – лячна назва;
• пугающий крик – настрашливий (жаский) крик;
• пугающий шорох – застрашливе (настрашливе) шарудіння (шелест).
[І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами, і місячне світло, що, мов велетенські руки білого страховища, простяглось до них, а врешті, не відомий досі душевний процес, такий чудний і загадковий,— все те обняло її жахом… (М.Коцюбинський). Місто спить. Млою густо повиті, Маячать кам’яниці жахні… (М.Старицький). — І тепер він показується мені щоночі в сні і все усміхається до мене жасним усміхом, і не говорить ані слова, і махає сніжно-білою рукою вниз за водою (І.Франко). Нарешті дістав перше число «Києва» (№5), прочитав повість Сулими «Спадщина» ― досить незле, хоч страхітлива мова. Якийсь суржик (В.Стус). Славмо княжу могутність лев’ячу І козачу силу жаску. Слава вічная Конашевичу За похід його на Москву. (Олекса Стефанович). Забути б той маркітний сон мерщій! Консервувала до світання вишні, У шкіру в’ївся їх кривавий сік — Наснилося жахіття. Боже… Вишній… (Світлана Майя Залізняк). «…Ти бойової відваги словами в мені не вгамуєш, Перше ніж міддю не зміряєм сили. Мерщій починаймо На мідногострих списах один з одним змагання завзяте!» Так він промовив, і в щит той застрашливий списом могутнім Тяжко ударив, аж щит загудів під вістрям важенним (Б.Тен, перекл. Гомера). Ніна почула тишу, страшливу тишу (Р.Скакун, перекл. А.Баріко)].
 Обговорення статті
Скачка –
1) скакання, стрибання, плигання;
2) (преим. мн., спорт., скачки) перегони, гони, верхогони, біговисько, (только ед., быстрая езда) гонитва:
• бешенная скачка – скажена (божевільна) їзда (гонитва);
• скачка (скачки) с препятствиями – перегони (гони, верхогони) з перепонами.
[У свято зробили кінські перегони (У.Самчук). Не минаючи ані рядочка, жадібно поглинала вона всі звіти про прем’єри, верхогони, вечірки, цікавилась дебютом тої чи іншої актриси, відкриттям нової крамниці (м.Лукаш і М.Гайдай, перекл. Ґ.Флобера). Завжди, бувало, разом їздять на всі турніри, верхогони та інші змагання лицарські (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Єпископ часто бував разом із тим маршалком; раз якось — було те саме на Йвана — їхали вони вдвох верхами по тій вулиці, де кінські гони одбувались, і єпископ помітив одну молоду панію, що померла під нинішню пошесть (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Перша частина його життя (я розпитав людей) минула на кінських перегонах, і кілька разів на рік він трощив собі ребра. Оскільки при цьому ламалися ще й ноги, Ортолан, власне, ніколи не ходив, м’язи його ніг атрофувались, і він пересувався нервовим вистрибом, мов на дибах (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — А ти маєш про перегони хоч якесь уявлення? — спитав я. — Уявлення? — перепитав Густав. — Я знаю кожне кінське копито (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Вчора на перегонах був. — І як там? — Нагнувся шнурка зав’язати — сідло накинули… — І?! — Другим прийшов]. Обговорення статті
Словопрение – [словесне] сперечання (змагання), [словесна] суперечка, (диспут) диспут, (дебати) дебати, дискусія, (полеміка) полеміка.
[Дуже важливо, щоб у процесі сперечання про правопис не перейти так званої „золотої межі”, коли мова перестане бути засобом людського спілкування, а стане самоціллю, тобто новим ідолом (Наталія Григор’єва)]. Обговорення статті
Спор – суперечка, сперечання, спір, спі́рка, дискусія, обговорення, дебати, диспут, полеміка, змагання, незгода, сварка, (тяжба) по́зов:
• вне спора, бесспорно, спору нет – поза (всяким) сумнівом, безперечно, безсумнівно, безумовно, звісно, певна річ;
• в споре рождается истина – у спорі (у спірці, у суперечці) народжується істина;
• вступить в спор – почати сперечатися, вступити у суперечку, зазмагатися;
• на спор, спорим – на спір;
• начинать спор – починати сперечатися, зчиняти суперечку, починати суперечку;
• об этом спору нет – про це нема що змагатись;
• поднимать спор – знімати суперечку;
• спору нет – безперечно; відома річ;
• спор по вопросам – суперечки в справах; суперечка про питання. Обговорення статті
Ткань – тканина; (уменш.-ласк.) тканинка, (ласк.) тканиночка, тканинонька; (реже, поэт.) тканка, ткання́; (разг.) матерія, (полотно) полотно, (сукно) сукно, (мануфактура, устар.) мануфактура, (устар.) крам:
• ткань брючная, льняная, хлопчатобумажная, шерстяная, шёлковая – тканина штаняна, лляна (льняна), бавовняна (бавовнянка), шерстяна (вовняна), шовкова;
ткань жировая, костная, мышечная, нервная, хрящевая – тканина жирова, кісткова, м’язова, нервова, хрящова;
• ткань Пенелопы – (греч.) ткання Пенелопи (Пенелопине).
[Так кравець крає, як матерії стає (П.Чубинський). Ввечері Кайдашиха привезла Мотрі з ярмарку хустку і матерії на спідницю (І.Нечуй-Левицький). — Обридла ся робота непотрібна! Навіщо прясти? Хто се буде ткати? Та й нащо ткати? Он їх цілі стоси, тканин, мережанок та гаптування, а хто їх носить?.. Ха, ха, ха! Аж смішно, як марила колись я день і ніч принцесою зробитись чепурною, багатою і гордою такою, щоб навіть приступить ніхто не смів (Л.Українка). До світлиці притикає скілька бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок (Л.Українка). Мережає на шибках крижану тканку мороз (С.Васильченко). Світ сонця лився через білий цвіт абрикосів, і по синьому небі, як по шовковій синій тканці, ніби були розкидані білі, обсипані цвітами гілки, білі букети, білі віночки (І.Нечуй-Левицький). На землі тканками прозорими Лягли осінні дерева (М.Вороний). В перший ярмарок набрала їй у найбагатшого крамаря найкращого краму (А.Свидницький). Виходить, що жили, і кров, і кістки, всі тканини Нашого тіла вбирають багато часток чужородних (М.Зеров). Невже навіки засуджений він на цю кару, на спокуту за нерозважливу вигадку — сліпу, несподівану вигадку написати оповідання? Засуджений на отакі спалахи, що будуть зрушувати й пустошити його душу, завдавати непоборної нудьги, викликати гнітючу відразу до себе, до життя, до людей! Бо непереможний порив творчості у людині, бо, прищепившись, опановує її всю, робить додатком до себе, покірним виконавцем своїх приписів, руйнує чистоту чуття своїм настирливим покликом, обертає життя в чудернацьку постійну засідку, тішить неймовірними мріями, гнобить неймовірним розпачем, жалить серце, на розум неспокій нагонить, як наростень у мозкових тканинах, оплітає людину, мов ліана, і нема могутнішого за нього пориву, бо всі прагнуть назовні, тільки він у себе, бо всіх причини минущі, тільки його джерело невичерпне, цілим світом воно бувши! (В.Підмогильний). І ще  не  пролунала відповідь, як вичахлі й прозорі, мережані блідими жилками повіки стали наповзати на суху випуклість гарячкових очей. Наповзали повільно, як невідворотна біда, й тепер уже їхнє болісне ткання лежало на  очах (Є.Гуцало). Хотів сорочки попрати, запхав у машину, але якась кольорова тканина пустила фарбу, тепер ходжу у білій сорочці з голубими хмарками (Л.Костенко). Жоден поганин, жоден єретик не встоїть перед стількома тонкощами. Щоб з ними боротися, треба бути: або цілковитим невігласом; або соромітником, що схильний над усім кепкувати; або ж бути настільки вченим, щоб наважитися вступити з ним у сварку. Але це все одно, якби чубилися б маг з магом або володар щасливого меча бився б із супротивником, що має таку ж саму зброю. їхнє змагання було б тоді схоже на розпущене ткання Пенелопи (Володимир Литвинов, перекл. Д.Е.Ротердамського). Бережіть час: це тканина, з якої зіткане життя (С.Річардсон). Молода красива дівчина в магазині: — Скажіть, а скільки коштує ця тканина? — Недорого, панно. Один метр — поцілунок. — Справді недорого, я візьму вісім метрів. Ось моя адреса. Бабуся заплатить]. Обговорення статті
Гонка –
1) гоніння, гонитва, гін;
2) (сплавка леса) сплавляння;
3) (плот) сплав;
4) (бег взапуски) перегони;
5) (гонка водки) гоніння (куріння) горілки;
6) (нагоняй) натруска, прочуханка, перегречка;
7) (спешка) поспіх:
• авто-, вело-, мотогонки – авто-, вело-, мотоперегони;
гонка вооружений – (перен.) гонитва (змагання) в озброєнні; озброювання наввипередки;
гонка на лашадях – верхогони;
задать гонку кому – (разг., фам.) дати (завдати) прочухана (чосу, гарту) кому; дати кому перцю з маком.
[Коні, почувши волю, шарпнулись із копита, витяглися — і помчались стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій хмарі куряви. Лиш інколи, коли сильніший повів вітру відносив набік куряву, видко було оддалік дві каруци, одну ближче, другу далі, що, немов п’яні, хиталися з боку на бік від скаженого гону… (М.Коцюбинський). Справа торкалась літературного життя, цього невпинного кишіння, що в умовах існування ворожих організацій поволі накупчує вибуховий матеріал у щоденних суперечках та сварках і раз-два на рік доходить до справжніх літературних завірюх, коли боротьба стає одверта і масова, боротьба за привілеї, за вплив, за першу чергу до друкарського верстата й контори видавництва. Бо є внутрішнє літературне змагання, творчі перегони, що дають цінності письменству, і змагання зовнішнє, що постачає цінності самому письменникові, а з літературою має не більше спільного, як залаштункові інтриги з грою актора на сцені (В.Підмогильний). Вбери ту славну сукню і дай мені забути ці чорні перегони пролопотілих літ (В.Стус). Третього липня президентська кампанія стартувала офіційно. Кандидати, як по команді, рвонули на перегони. Україну заклеїла агітація. У Сінгапурі за таке обклеювання у громадських місцях можуть оштрафувати, посадити або й дати бука з бамбука. А тут кожна партія обклеює своїми лідерами усе, до чого береться клей (Л.Костенко). Зсередини «Північне Монте-Карло» нічим не відрізнялося від більшості дешевих ресторанів, захеканих у гонитві за буржуазністю (М.Бриних). Гриби, люди, крадені дрова, сушняк на розпал, пастки, щорічні перегони на джипах, полювання. Ліс годував цього малого гнома (Б.Антоняк, перекл. О.Токарчук). Він іще з ними не поквитався… Ні, ні, ось він їм дасть доброго чосу! (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Коли ти молодий, то думаєш, що все навколо одноразове. Ідеш від нині до нині, мнеш час у своїх руках, викидаєш його. Ти своє власне авто для перегонів. Думаєш, що можеш позбутися і речей, і людей, лишити їх позаду. Ще не знаєш про звичку, яку вони мають, — повертатися (О.Оксенич, перекл. М.Етвуд)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕПИРА́ТЕЛЬСТВО фраз. змага́ння [по́сле до́лгих препирательств пі́сля до́вгих змага́нь].
СОРЕВНОВА́ТЬСЯ ще конкурува́ти, мі́ряти си́ли, мі́рятись си́лами;
соревну́ющийся 1. що /мн. хто/ змага́ється тощо, ра́ди́й мі́ряти си́ли, уча́сник змага́ння, захо́плений /за́йня́тий/ змага́нням, галиц. змагу́н, прикм. змага́льний, змагови́й, стил. перероб. змага́вшись, на змага́нні, 2. соперничающий.
СОСТЯЗА́ТЕЛЬНОСТЬ ще дух змага́ння, юр. зма́г сторі́н.
СТРЕМЛЕ́НИЕ ще палке́ бажа́ння, палка́ жага́, (вели́ка) хіть, порива́ння (се́рця), змага́ння до чого;
стремле́ние к чему фаміл. охо́та до чого;
в (своём) стремле́нии (зробити) намага́ючись.
УСИ́ЛИЕ фраз. за́хід [без мале́йшего уси́лия без жо́дного за́ходу];
без мале́йшего уси́лия /не прилага́я уси́лий/ коротк. без кло́поту;
с больши́м уси́лием підсил. у превели́ку си́лу;
УСИ́ЛИЯ фраз. за́біги, галиц. фраз. змага́ння;
без осо́бых уси́лий (писати) на колі́ні;
э́то сто́ило больши́х уси́лий це забра́ло бага́то сил;
с больши́ми уси́лиями нату́жно, в по́ті чола́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Прение –
1) диску́сія, -ії, змага́ння, -ння, промо́ва, -ви (в суді́);
2) (гниение) запріва́ння, прі́ння, -ння.
Противление – о́пір (род. опо́ру), змага́ння, -ння.
Соревнование – змага́ння, співзма́гання, -ння.
Состязание – змага́ння, -ння.
Устремление – зве́рнення, напра́влення, змага́ння, -ння.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Затруднение – труднощі; перешкоди. Испытывать затруднение – зазнавати труднощів. После долгих затруднений – після довгого змагання. Это не представляет затруднений – це не становить труднощів. Поборов большие затруднения – через великі труднощі.
Спор – суперечка; змагання. Спор по вопросам – суперечки в справах; суперечка про питання. Поднимать спор – знімати суперечку. Спору нет – безперечно; відома річ. Об этом спору нет – про це нема що змагатись. Вступить в спор – зазмагатися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Состязание
• Вступать, вступить в состязание с кем – ставати, стати до змагання з ким; на змагання йти, піти з ким.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Змага́ння –
1) з ким – препирательство, ссора;
2) усилие, напряжение;
3) до чо́го – стремление.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Прения – диску́сія, деба́ти (-тів), змага́ння; п. сторон – змага́ння сторі́н; п. судебные – судові́ деба́ти, судові́ змага́ння; вести судебные прения – прова́дити судо́ве змага́ння; открывать -ния – розпочина́ти диску́сію; прекращать -ния – закрива́ти (кінча́ти) диску́сію.
Пререкание – спереча́ння, супере́чка, змага́ння; входить в -ния с кем – захо́дити (вдава́тися) в супере́чку з ким, почати спереча́тися з ким.
Словопрение – дискусія, змага́ння, слове́сне спереча́ння.
Соискание – ко́нкурс (-су), змага́ння; с. на премию – ко́нкурс на пре́мію.
Соперничество – конкуре́нція, змага́ння.
Соревнование – змага́ння; с. социалистическое – соціялістичне змага́ння.
Состязание – змага́ння; с. в беге – бігові (пере)го́ни (-нів); с. сторон – змага́ння сторін.
Спор –
1) – супере́чка, спі́р (спо́ру), спереча́ння, змага́ння; -ры земельные – супере́чки за зе́млю; с. против документов – запере́чення доку́ментів; вступать в спор – почина́ти спереча́тися, почина́ти супере́чку, змага́тися; вступить в спор – зазмага́тися; поднимать спор – почина́ти, поча́ти супере́чку; спор по вопросам – супере́чка в спра́вах; -ры разрешаются в судебном порядке – супере́чки розв’язує суд;
2) (тяжба) – по́зов (-зву, -зову);
3) (нелады, ссора) – сва́рка, незго́да.
Стремление к чему – пра́гнення чого́, змага́ння, прямува́ння, порива́ння до чо́го; (влечение) – по́тяг (-гу) до чо́го; в -нии облегчить – намага́ючись полегшити.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

змага́ння, -ння, в -нні; -га́ння, -га́нь і -га́ннів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́вждішній, -я, -є. = Завжде́нний. То було завждішнє змагання. Мир. Пов. І. 149.
Змага́ння, -ня, с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Їх, мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Громаді́вський, -а, -е. Социалистический. Громадівські змагання. Драгом.
Змага́ння, -ня, с. *2) Усилие, напряжение. *3) (до чо́го). Стремление. Сл. Нік.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Многоборие воинское — військо́ве змага́ння.
*Общий — зага́льний, спі́льний; О. горизонталь — спі́льна позе́мина; О. порядок — зага́льний поря́док; О. собрание — зага́льні збо́ри; О. состязания — зага́льні змага́ння.
*Соревнование — змага́ння.
*Состязание — змага́ння.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ватерполі́стка, ватерполі́сток; ч. ватерполі́ст
гравчиня у ватерполо. [Власне, і команд наших за період незалежності на літніх Іграх було обмаль – ватерполістки, баскетболістки і волейболістки в Атланті, а також гандбольна жіноча дружина в Афінах. (Україна молода, 2016). Розпочали змагання ватерполістки та плавці у відкритій воді. (Високий замок, 2003). Наші ватерполістки у Волгограді помірялися силами з провідними командами країни, у тому числі із збірною СРСР, за яку, до речі, виступали львів’янки Наталя Галанова та Олександра Кабанова. (Вільна Україна, 1989). Багато в чому визначила ту «срібну» перевагу зустріч ватерполісток ХПІ з землячками з обласної ДЮСШ, що завершилася з дивовижним рахунком – 36:3. (Спортивна газета, 1987).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 110.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 297.
гросме́йстерка, гросме́йстерок, ґросма́йстерка, ґросма́йстерок; ч. гросме́йстер, ґросма́йстер
та, хто здобула найвище шахово-спортивне звання; та, хто має це звання. [Українська ґросмайстерка Юлія Осьмак взяла першість на міжнародному турнірі із шахів для жінок. (Олена Синчак, 2021). Українська гросмейстерка Ганна Ушеніна виграла Гран-Прі онлайн-турніру Women’s Speed Chess. (Суспільне, 21.07.2020). Гросмейстерка Анна Музичук стала чемпіонкою Європи зі швидких шахів. (Варіанти, 23.10.2017). До Львова прилетіла китайська гросмейстерка Хоу Іфань. (ТСН, 25.02.2016). Слідом за класичним чемпіонатом континенту найсильніші гросмейстерки Старого світу провели дводенні змагання зі швидких шахів. (Україна молода, 2012).]
мета́льниця, мета́льниць; ч. мета́льник
спортсменка, яка займається метанням диска, списа, гранати та ін. [Українська метальниця молота Ірина Новожилова виграла міжнародні змагання в Яблонці-над-Нисою (Чехія), метнувши старяд на 71,95 м. (Україна молода, 2015). Метальниця дисків зневажливо зміряла Лєну з ніг до голови і відповіла: – Качатися тобі треба. (Таня Малярчук «Біографія випадкового чуда», 2012). Також до п’ятірки володарів ліцензій ввійшли майстри спорту міжнародного класу: бігунка Оксана Кречуняк, метальниця Оксана Головащенко та ще одна луганчанка, яка також спеціалізується в цій дисципліні, майстер спорту Оксана Шетельова. (День, 2003).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 685.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
супе́рниця, супе́рниць; ч. супе́рник
1. та, хто прагне перемогти, перевершити когось у чомусь. [Так, колишня суперниця Трампа на виборах від демократів Хілларі Клінтон заявила, що президент США зрадив свою країну. (Україна молода, 2019). Жінка тверезого розуму, вона була гідною суперницею Майкла в питаннях бізнесу. (Сомерсет Моем «Лицедії», пер. Мар Пінчевський, 1966). У зв’язку з цим цілком природно виникає питання, які саме переваги мала звукова мова для того, щоб перемогти свою суперницю – мову жестів з її зоровою символікою. (Леонід Булаховський «Нариси з загального мовознавства». Серія друга, 1955). Може, він бачив у ній щасливу суперницю свого сина, в розповні здоров’я та сили? (Чарлз Діккенс «Домбі і син», пер. Микола Іванов, 1930).]
2. учасниця спортивного змагання, гри. [Відзначимо, що поєдинок другого раунду Світоліна подолала без боротьби, оскільки її суперниця – четверта ракетка України Катерина Козлова – через травму знялася з розіграшу. (Україна молода, 2019). Подивіться, в яку цікаву пастку ялтинська школярка спіймала свою суперницю на шаховій олімпіаді України, що проходила у 1972 році в Дніпропетровську. (Наука і суспільство, 1973). Її найнебезпечнішу суперницю дискваліфікували за вживання «допінгу»: вона витирала очі хусткою, змоченою соком цибулі. (Всесвіт, 1963, №2).]
3. та, хто домагається уваги чи кохання іншої людини. [Цю пам’ять більше не треба було ділити з Вірою, не кажучи вже про суперниць та суперників – спершу черниць, а згодом розмаїтих садгу <…> (Арундаті Рой «Бог Дрібниць», пер. Андрій Маслюх, 2018). О-о, Ніно! Ти ще, мабуть, не знаєш, що в тебе неабияка суперниця з’явилася. (Микола Руденко «Формула Сонця», 1972). Дякувати графівна повинна за нього, в ноги поклонитися своїй суперниці, тріумфувати, казитися від радості. (Володимир Винниченко «Сонячна машина», 1924).]
4. перен. та, хто має однакові з кимось якості, достоїнства, заслуги та ін., не поступається перед кимось. [Коли ж, бувало, їй вчується суперниця в благочесті (а це хоч і рідко, а траплялося), – то вона відразу ж кілька разів хрестилася, щоб продемонструвати свою щирість у молінні. (Джон Чівер «Буллет-парк», пер. Іван Лещенко, 1975). На амплюа «жартівливих молодиць» З. Карпинська не мала суперниць і в цій сфері створила свою власну школу, яку потім багато талановитих акторок наслідували. (Валер’ян Ревуцький «П’ять великих акторів української сцени», 1955).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 731.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 846.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
фрезерува́льниця, фрезерува́льниць; ч. фрезерува́льник
кваліфікована робітниця, яка працює на фрезерному верстаті. [<…> народилася вона у бідній сім’ї, вчилася у фабрично-заводській школі й збиралася опанувати професію швачки чи фрезерувальниці. (Україна молода, 2011). Що нагородили електрослюсаря і фрезерувальницю, надзвичайно похвально. (Високий замок, 2003). Заможні змагання за серпень – фрезерувальниця М. М. Стасик, токарі В. М. Калакуняк, П. П. Болюк та І. І. Кос, штампувальниця А. П. Куренда та інші. (Вільна Україна, 1980). Перша – револьверниця, друга – фрезерувальниця. (Радянська жінка, 04.04.1965).]
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 643.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Переко́ръ, частїше переко́ры = перекі́р, супере́чка (С. З.), змага́ння. —Нехай буде гречка, аби не суперечка. н. пр.
Притяза́ніе = 1. домога́ння, змага́ння. 2. при́чіпка, на́пасть, пеня́ і д. Приди́рка.
Противле́ніе = змага́ння (С. Л.), проти́вність.
Соглаша́ть, согласи́ть, ся = 1. зго́жувати (С. Л.), єдна́ти (С. Л.), зго́дити, пого́дити, зъєдна́ти (С. Л.), поєдна́ти, ся. — Чого въянеш, моя доню? мати не спитала, за старого, багатого нищечком єднала. К. Ш. — Треба погодити змагання егоїстичні з потребами громадськими. Кн. — Согласи́ться ме́жду собо́ю = погоди́ти ся, поєдна́ти ся, змо́вити ся, на що лихе — злига́ти ся, полига́ти ся, зню́хати ся. — Полигали ся з жидами, та й ну руйновати. К. Ш. 2. зго́жувати ся, повільня́ти ся, пристава́ти (на що), годи́ти ся, зго́дити ся, зво́лити ся (С. Л.), приста́ти (на що), призво́лити, зозво́лити. – Він і каже: дайте мінї оцього коня! Пан згодивсь. н. к. Гр. — Я згодив ся піти, щоб тільки заспокоїти Данила. К. С — Поляки згодились на Гадяцьку умову. Бар. О. — Не нарікай, моя доню, на лихую долю, а згоди́ ся моя доню, на Господню волю. н. п. — О которую справу не згодили ся, таковиї речи одсилати мають до нас. Ст. Л. — Се річ, що на неї годять ся майже усї історики. Зап. Груш. — На сю думку і я пристану.
Споръ = спі́рка, супере́ка, супере́чка (С. З.), змага́ння, зма́га, зма́жка, пере́ка, пере́ча, пере́чка. — І межи сьвятими буває суперечка. н. пр. — Нехай буде гречка, аби не суперечка. н. пр. — Бесїда про такі речі виклика́ла палкі змагання. Пр. — За це у нас і змага зайшла. Сп. — Кайдаш і Лаврін вмішались і собі в бабську змажку, кричали, змагались разом з бабами. Лев. — А як з нами змажка буде — нехай нас розсудять люди. н. п. — Спо́ру нѣтъ = безпере́чно, нема що спереча́тись.
Стремле́ніе = змага́ння (С. Л.), порива́ння, прямува́ння, вперед — розго́н. С. Л. — Народ з своїми змаганнями єсть єдиний герой істориї. Зап. Груш. — А може всї наші думи, наші змагання — все те одна помилка. Фр. — Україна не показувала і малого змагання, підвертати під себе чужинцїв. Бар. О. — Гострий біль тих думок гнїтив у йому хіть до змагання. Лев. В.
Уси́ліе = силкува́ння (С. Л.), си́лування (С. Л.), змага́ння (С. Л.), поту́га, нату́га. — Ще одно силкування — і він витяг її на берег. Кн. — У. употребля́ть = д. Усиливатьса 2.