Серед усіх слів Серед головних російських слів Серед усіх російських слів Серед усіх українських слів Серед українських слів без цитат Серед слів латинкою
У всіх словниках 1. Кримський. Академічний рос-укр 2. Ізюмов. Російсько-український 3. Підмогильний. Фразеологічний 4. Шелудько. Тех. термінології 5. Дорошенко. Ділової мови 7. Вирган, Пилинська. Сталих виразів 8. Ніковський. Українсько-російський 9. Уманець, Спілка. Словарь 10. Народний рос-укр словник 11. Голоскевич. Правописний словник 12. Грінченко. Словарь української мови 13. Якубські. Військової термінології 14. Кобів. Словник судинних рослин 15. Народний тлумачно-стилістичний 16. Млодзинський. Словник приказок 17. Ганіткевич. Рос.-укр. словник з інж. тех. 18. Грінченко. Словник української мови (вид. 3-тє) 20. Вебсловник жіночих назв 30. Караванський. Складної лексики

Сховати наголоси
Освітлювати знайдене

Знайдено 136 статей

Запропонувати свій переклад для «крім»

Шукати «крім» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

Броже́ние – 1) см. Блужда́ние и Бродя́жничество; 2) шумува́ння, мусува́ння. [Крім життя́, бакте́рії виклика́ють ще й шумува́ння. Чи помі́тно вже в вині́ мусува́ння?]. • В пиве происходит броже́ние – пи́во гра́є (шуму́є); 3) за́коло́т. [За́колот іде́ по Туркеста́ну (Крим.). За́колот се́ред ві́йська]. • Броже́ние умов – заколо́т в на́строях (в думка́х), розвору́шення думо́к.

Кро́ме – (кого, чего) крім, о́крі́м, опрі́ч(е), пріч, опро́че, про́че кого́, чого́, (за исключен.) за ви́(й)нятком чого́. [Ста́вить собі́ на меті́, окрі́м зага́льно-науко́вих завда́нь, виу́чувати суча́сне й мину́ле Украї́ни (Стат. Акад.). Всі поме́рли, крім одно́го (Богодух.). Усі́ сіда́ють, опрі́че пи́саря (Грінч.). Опро́че (опрі́ч) цього́ бра́та він ма́є ще двох (М. Грінч.). Не бу́демо вжива́ть ми збро́ї и́ншої – пріч сло́ва (Самійл.)]. • -ме того – до то́го (ще), о́крі́м то́го, опрі́ч(е) то́го, пона́д те. [До то́го всьо́го він ще й зло́дій (Київ). Опрі́че то́го, я ма́ю ще й и́нші до́води (М. Грінч.). Вона́, пона́д те, ще й ску́пчується все ду́жче та й ду́жче (Азб. Ком.)]. • Кро́ме как – опро́[і́]че як, крім, окро́ме. [Не мо́жна ви́правити, опро́че як судо́м (Звин.). Ніде́ він не хоті́в гра́ти, крім у се́бе до́ма (М. Грінч.). Ніде́ не вро́дить льон га́рно, окро́ме на ціли́нній чорно́землі (Вовч. п.)]. • Из этого, ничего не выйдет -ме убытков – з цьо́го нічо́го не бу́де, опрі́че зби́тків. • Он уплатил свой долг -ме ста рублей – він заплати́в уве́сь свій борг опрі́ч ста карбо́ванців. • Вы не найдёте этого нигде, -ме него – ви не зна́йдете цього́ ніде́, крім як у йо́го. • Найдутся люди и -ме него – зна́йдуться лю́ди (зна́йдемо люде́й) і крім (опрі́ч) йо́го. • -ме этого, я разделяю ваше мнение – за ви́нятком цього́, я поділя́ю ва́шу ду́мку. • Всё погибло -ме чести – все заги́нуло, крім че́сти.

Ктому́, нрч. – до то́го, (о)крі́м (опрі́ч) то́го. • -му́ же – до то́го-ж, а до то́го.

Местоположе́ние – (ситуация) мі́сце, стано́вище, географі́чне мі́сце (стано́вище), пози́ція, ситуа́ція, поло́га, розполо́га (гал. и Драг.); (местность) місце́вість (-вости). • -ние города, лагеря – ситуа́ція (стано́вище, пози́ція) мі́ста, та́бору. • Город имеет -ние по реке – мі́сто лежи́ть, розгорну́лося, розлягло́ся над ріко́ю. • Удобное -ние – вигі́дна ситуа́ція (пози́ція), -дне мі́сце (стано́вище). • Я расскажу вам всё об этом острове, ничего не утаивая кроме его -ния – я перекажу́ вам усе́ про цей о́стрів, не кри́ючи нічо́го крім то́го, де́ са́ме він.

Минова́ть, мино́вывать, мину́ть и минова́ть – 1) кого, что (обходить, об’езжать, оставлять в стороне) – мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, о(б)мина́ти, о(б)мину́ти, промина́ти, промину́ти кого́, що. [Я на ті діво́чі голоси́ просто́ й пішо́в, мина́ючи ха́ти (М. Вовч.). Нема́ чого́ стриба́ти нам в ого́нь, коли́ його́ і обмину́ти мо́жна (Грінч.). Пе́вне не додо́му йдеш, бо свій прову́лок промину́в (Грінч.)]. Да -нё́т (-ну́ет) нас чаша сия! – хай мине́ нас ця гірка́ (лиха́) до́ля, ця лиха́ годи́на, (возвыш.) ця ча́ша; 2) что (пропускать, оставлять без внимания) – мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що. [Богоро́дицю так було́ по́спіль прокажу́, не мину́ й сло́ва (Г. Барв.). Не чита́й цього́, промини́ (Брацлавщ.)]. • Мину́я, Минова́в что (за исключением, кроме) – помина́ючи, ви́ключивши що, за ви́нятком, за ви́їмком, крім, о́крі́м чо́го; 3) не -ва́ть (не избежать) чего – не мину́ти, не обмину́ти чого́, не втекти́ чого́ и від чо́го. • Не -ва́ть ему тюрьмы – не мину́ти йому́ в’язни́ці, не втече́ він від ка́ри. • Этого не -ва́ть – цього́ не (об)мину́ти (не (об)мине́ш), від цьо́го не втече́ш. • Как ни беречься, а не -ва́ть ожечься – хоч як береже́шся (стереже́шся), а наре́шті впече́шся. • Чему быть, того не -ва́ть – що ста́тися ма́є, те ста́неться. • Двум смертям не бывать, одной не -ва́ть – сме́рти не відпе́рти; раз ма́ти роди́ла, раз і вмира́ти (Приказки); 4) (о времени) мина́ти, мину́ти и змину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, перехо́дити, перейти́, прохо́дити, пройти́, схо́дити, зійти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и спли́сти́; срв. Проходи́ть 10. [Мину́ла весна́, лі́то мина́є (Грінч.). Змину́ло ще скі́лькись днів (Крим.). Час іде́, мина́ється (М. Вовч.). І обі́д, і по́лудень мину́всь, а Левка́ нема́ (Квітка). Весна́ на́шої при́язни промину́ла безповоро́тно (Крим.). Уже́ петрі́вочка помина́є (Мил.). Пере́йдуть віки́, світ зава́литься (Рудан.). Зійшло́ і лі́то (Борзенщ.). Збі́гло кі́лька ро́ків (Коцюб.)]. • Зима ещё не -ва́ла – зима́ ще не мину́ла(ся), не промину́ла, не перейшла́, не перезимува́лася. • Вся беда -ва́ла – все ли́хо мину́лося. [Згада́й ли́хо, та й байду́же: мину́лось, пропа́ло (Шевч.)]. • Срок уже -ну́л – те́рмін (речіне́ць, строк) уже (про)мину́в, ви́йшов, (истёк) упли́в. • Опасность -ва́ла – небезпе́ка мину́ла(ся). • Ему -ну́ло двадцать лет – йому́ мину́ло (ви́йшло, перейшло́) два́дцять ро́ків, йому́ дійшо́в, йому́ помину́в двадця́тий рік. • Минова́вший – що мину́в(ся), промину́в и т. п.; мину́лий, перебу́тий. [Страшни́й та остато́чно щасли́во перебу́тий епізо́д (Франко)].

Нару́жу, нрч. – на-о́коло, наве́рх, на по́верх, (не только во двор) надві́р; (со стороны двора) знадво́ру; (внешне) назо́вні; срв. Нару́жно. [Важке́ стражда́ння, що не могло́ проби́тись на-о́коло ру́хом або́ слова́ми (Короленко). Ця люди́на перетрави́ла в собі́ сті́льки багатю́щого матерія́лу і так блиску́че ви́явила його́ наве́рх, що… (Рада). Всі його́ хи́трощі ви́йшли наве́рх (Київ). Соба́ка ви́йшов з халабу́ди надві́р (Брацл.). Две́рі відчиня́ються надві́р (на-о́коло) (Київ). Не зважа́ючи на показни́й спо́кій, щось гризе́ в сере́дині, щось пробива́ється надві́р (Короленко). Тин нахили́вся знадво́ру (Сл. Ум.). Коха́ння ніко́му, крім зако́ханих, неціка́ве; воно́ на́віть відража́є, коли́ десь необере́жно назо́вні ви́явиться (В. Підмог.)].

Незави́симо, нрч. – 1) незале́жно від ко́го, від чо́го; (неподвластно) непідле́гло, непідвла́дно кому́, чому́; (свободно) ві́льно; (самостоятельно) самості́йно. [За́раз зна́ти, що живе́ чолові́к незале́жно (Кониськ.). При́язнь прихо́дить незале́жно од нас (Крим.). Незале́жно від його́ во́лі (Виннич.)]; 2) (помимо) незале́жно від чо́го, поза чим, (по)мина́ючи, помину́вши що; (кроме) крім, окрім, опріч чо́го. [Все, що друку́ється в ме́жах Украї́ни, засила́ється в одному́ примі́рникові до Акаде́мії, незале́жно від тих примі́рників, що надхо́дять до Націона́льної Бібліо́теки (Стат. Ак. Н.)]. • -мо от наказания виновный подвергается лишению прав – окрім (опріч) ка́ри винува́тий підпада́є позба́вленню прав. • -мо от этого – крім (окрім) то́го (цьо́го), поза тим (цим). [Пови́нен заплати́ти ра́ту (плату) за ці́лий рік і окрім цьо́го ще й штраф (Сл. Ум.)].

Необходи́мо, нрч. – 1) ко́нче, доко́нче, коне́чно, доконе́чно, невід[од]мі́нно, немину́че, (в филос. яз.) необхі́дно. • -мо нужно – ко́нче (доко́нче, немину́че, невідмі́нно, при́кро) тре́ба, (крайне -мо) до скру́ту тре́ба, немину́ча потре́ба. [Вида́ння книжо́к для наро́днього чита́ння, яки́х при́кро було́ тре́ба (Грінч.). Туди́ він не ча́сто забіга́в: хіба́ вже до скру́ту чого́ тре́ба (Мирний)]; 2) (сказ. безл. предл.) немину́че, коне́чно, доконе́чно, (в филос. яз.) необхі́дно, (нужно) тре́ба, потрі́бно. [Бо немину́че – ї́хати туди́ (Крим.). Вам тепе́р схова́тися коне́чно (Самійл.). Хоч хо́чете, не хо́чете, – тре́ба привика́ти (Пісня). Свобо́да мо́же співіснува́ти з абсолю́тною необхі́дністю, бо необхі́дно, щоб ми були́ ві́льні (Кандід)]. • Кроме того -мо заметить, что… – крім то́го тре́ба (потрі́бно) зазначи́ти, що… • Мне -мо его видеть – мені́ немину́че (ко́нче) тре́ба його́ ба́чити. • -мо, чтобы он здесь остался – тре́ба (коне́чно), щоб він тут зоста́вся (залиши́вся). • -мо представить сведения – тре́ба (ко́нче тре́ба) пода́ти відо́мості.

Нерассуди́тельность – нерозсу́дливість, нерозва́жливість, нерозва́жність, непомірко́ваність (-ости). [Ніхто́ не міг обвинува́тити його́ в нерозсу́дливості (Епік). Ніхто́ в то́му не ви́нен, ніхто́ крім його́ необа́чности, нерозва́жливости (Крим.)].

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Арт-терапия – (от лат. и греч.) арттерапія, мистецька терапія. [В останні десятиріччя в українській мові з’явилися нові слова також з іншомовною основою арт-, яка, на противагу попередній, не розгортається, а лише за своїм значенням є синонімом до прикметників мистецький, артистичний (друге значення). Крім того, може вживатися як початкова, сполучаючись із цілим словом (арт-галерея, арт-студія, арт-рок, арт-терапія), або як кінцева, приєднуючись до іншої основи (поп-арт, соц-арт, боді-арт). Тлумачні та орфографічні словники подають слова з арт- тільки через дефіс, у газетах та журналах їх зрідка пишуть і разом. А як правильно писати такі слова? Очевидне те, що арт- не є самостійним словом в українській мові, тому його потрібно писати разом і з наступним цілим словом (артгалерея, артстудія, артрок, арттерпія), і з попередньою основою (попарт, соцарт, бодіарт). Уживаючи нові слова з арт-, пам’ятаймо, що вони органічні в мистецькій сфері. У загальному вжитку зрозуміліші й природніше звучать словосполучення мистецька галерея (замість артгалерея), мистецька студія (замість артстудія) тощо (К.Городенська)].

Благородный – благородний, (крім того) 1) панський, шляхетський, вельможний, значний; 2) шляхетний, лицарський, чесний, зацний, шановний, славний: • благородные чувства – чесні почування; • риск — благородное дело – де відвага, там і щастя (Пр.); одвага мед п’є (Пр.). [ — У мене є цибулина, сиру трохи та хліба кілька шкуринок,— мовив Санчо,— та се їство не годиться такому, як ви, зацному рицареві (М.Лукаш перекл. М.Сервантеса)].

Буфы – (франц.) буфи. [Панна Роджерсон їй не сподобалася; крім того, Енн почувалася дуже нещасною: у всіх інших дівчат у класі рукави були з буфами. Вона відчувала, що життя без пишних рукавів немає геть ніякого сенсу (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері)].

Ведущийся – що ведеться, ведений, проваджуваний: • ведущиеся переговоры – ведені (проваджувані) переговори (перемовини). [Інтелігенція не може бути нетворчою, але умови життя і творчості у країні Рад мало сприяли неутисненій творчості. Очевидно, влада у своїй послідовно проваджуваній політиці антиінтелектуалізму робила ставку на комуністичних висуванців — людей, нерідко позбавлених будь-яких інших талантів, крім «більшовицької пильності» у пошуках опозиціонерів і прихованих ворогів (В.Ткаченко)].

Вещание – 1) виголо́шування, повіда́ння; 2) віщува́ння, пророкува́ння; 3) мовлення, (ирон., шутл.) вищання: • сетка вещания – розклад (сітка) мовлення; • спутниковое вещание – супутникове мовлення. [— Не лякай, пророчице, мене пророкуванням (Л.Українка). Івоніка зітхнув глибоко й тяжко. В тій хвилині тьохнуло в його болем розритім серці якесь почуття, мов лихе віщування, і полишило, крім дисгармонійного тону в його сумнім настрої, ще щось іншого. Відчув через хвилю страшну самоту в душі (О.Кобилянська). Щастя матері! Так, цього короткого повідання Тура було досить, щоб серце Малуші сповнилось щастям (В.Скляренко). Тонкоголосе щемне віщування в подобі лиць — без уст, очей і брів. І безберега тиша довсібіч! Усесвіт твій німує і німіє (В.Стус). Так собі міркувала Ганнуся, стоячи біля причілка хати, аж поки вгледіла на вершечку акації чорного ворона. Той сидів трішки надутий і сонний, але Ганнуся побачила в ньому недобру прикмету, відчула якесь лихе віщування, аж млість підкотила до горла (В.Шкляр). Санчо дістав з капшука чотири кварто і вручив їх хлопчакові, а в нього взяв клітку і, передавши її Дон Кіхотові, сказав: — От, пане, і по всьому: всі ці віщування розмаяно, зведено на пшик, хоть вони до вас і мають таку притоку, як торішні хмари. І як пам’ять не змилила мене, я чував од нашого панотця, що горливим християнам та ще й одукованим, не подоба зважати на таку пустячину, та й самі ви, вашець, днями мене запевняли, що той, хто вірить у прикмети, глупак (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Всеохватывающий, всеохватный – всеосяжний, (всеобъемлющий) всеохопний, (реже, всесторонний) всебічний. [Активні дієприкметники теперішнього часу найчастіше відтворюються прикметниками: панівний, руйнівний, гальмівний, всеохопний, захопливий, чарівливий, навколишній (довколишній), життєствердний, металорізний, нержавний і т. д. Отже, гальмівний (не гальмуючий) центр, панівна (не пануюча) ідея, навколишнє (не оточуюче) середовищу, координаційний (не координуючий) центр, життєствердна (не життєстверджуюча) музика тощо (О.Пономарів). Художники писали портрети автора «Вертера», а знамениті фізіономісти (Ляфатер, Ціммерман) знаходили в його обличчі всі ознаки генія — «всеохопний і всепроникний орлиний погляд», «діяльний дух, що осягнув надто багато…» (Є.Сверстюк). — У мене є американський друг, у якого прабабця була українкою. Він каже, що його дід забув усі українські слова, крім — срака, курва. Він не міг говорити українською, але міг лаятися. Це слова, які найбільш енергетично наповнені. Слово «срака» наскільки всеохопне, воно виразить тобі що завгодно (Ірена Карпа). Мозок за своєю природою всеосяжний: було б лише звідки черпати інформацію! (Олег Кришталь). Перед її смертю відчував ці очі крізь усі стіни. Були домом, він жив у них, у цьому темному всеохопному стійкому відблиску близького скону (О.Король, перекл. В.Фолкнера)].

Да – 1) (нареч.) еге, так, угу; 2) (сз.) та, і, й; 3) (но) але, та, дак, так, отже; 4) (да будет) хай буде, най (нехай) буде; 5) (да и ну) та й давай, ну, нум: • ай да… – от так…; • ах да! (разг.) – а, до речі!; ах так!; стривай!; мало що (замалим) не забув!; • вашими бы устами да мёд пить – якби то все, що ви говорите, справдилося!; вашими б устами та мед пити (Пр.); коли б твоє слово та Богові в вухо (Пр.); • [вот] это да – оце так, ото так; • да? – справді?; невже?; • да будет… – хай буде; нехай (най) буде…; • да ведают потомки – щоб відали нащадки (потомки); • да ведь – таж (та… ж); адже (аже) ж (тадже (таже) ж); • да (говорите) же! – та ну-бо (кажіть); кажіть-но; • да-да, да-да-да – так-так; авжеж; атож; еге ж; • да ещё – та ще; до того [ж]; а ще й; • да здравствует – хай живе; • да и – та й; ба [й]; (на початку речення ще) а; (иногда) бо; • да идите же, смотрите же – та ну-бо йдіть, дивіться; ідіть-но, дивіться-но; • да и к тому же, да и притом – та й до того і; як на те ж; та ще й; • да и ну – та й (і) ну; та й (і) давай; нум; • да и то (разг.) – та й то́; і то́; • да и только (разг.) – та й годі (та й край); • да как – та як; коли; • да, как бы не так – еге; де ж пак; де там; • да, конечно – еге ж; звичайно; атож; • да не может быть! – та не може бути!, та невже?; хіба це можливо?; • да нет [же]! – та (ба) ні!; • да неужели?; • да ну? (разг.) – та невже?; та ну?; • да сверх того – та (а) ще крім того (до того); • да сделай же! – та зробіть же!, та ну-бо зробіть!; • да, ты был там? – до речі, ти був там?; • да уж – от же ж, це ж треба; ну й; • да уж, мастера! – що майстри, то майстри!; ну й, майстри!; • да уж, повезло! – от же ж пощастило!; • да чёрт с ним! (вульг.) – та хай йому чорт (біс, грець)!; • да что вы – та що ви (та ви що); та нубе-бо; • конечно да – авжеж; звичайно; еге ж; атож; • нет, нет да и… – [а] часом і; за якийсь час і; раптом і; коли-не-коли та й; • ни да, ни нет – ні сяк, ні так; ні се ні те; • ну да! – отож!; авжеж!; еге ж!; (выраж. недоверия, ирон.) еге ж!; аякже! [Коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать (Т.Шевченко). Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Т.Шевченко). З переполоху ну втікать! (Т.Шевченко). Певно, він хлопчик добрий і любий — еге? (М.Вовчок). Чогось мені на серденьку та й не легко (П.Чубинський). Не дрімає цар московський, Ба й ті не дрімають (С.Руданський). — Еге, спасибі вам! Ми Чіпки не дамо… Чіпка в нас буде, — обороняється Галя (П.Мирний). Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Л.Українка). Декотрі зачіпали його, заговорювали з ним; він обзивався до їх одним словом, та й то знехотя (І.Нечуй-Левицький). А жаль же мені та тії тополі. Що на чистому полі (Н. п.). Та й став він по-инакшому — думати. А жаль-же мені літечка тепленького. Та він же там і не був. Та же ж сказала, що прийде напевно. Ажеж (ажеж) ти сам бачив. І хотіла б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш. Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать (АС). — Так, так,— погодився Карденіо,- його легковірність справді нечувана, прямо-таки надзвичайна: мені здається, що найвигадливіший письменник і навмисне такого не видумав би (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Майк сидів як на голках, витягнувшись уперед у своєму кріслі, й дивився на неї майже істеричним поглядом, і хто знає, що хвилювало його більше — марнославство від того, що вона скаже «так», чи панічний страх, що вона може сказати «так»? (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса).  — Любий, ти не помітив, що я стала краще виглядати? — Угу. — Що «угу»? — Не помітив].

Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло: • ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк; • ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти; • без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі; • без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.); • бешенные деньги – скажені (страшні) гроші; • больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.); • большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти; • брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.); • бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші; • бумажные деньги – паперові гроші; • быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми); • ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей; • взыскивать деньги – стягати гроші з кого; • вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди; • возврат денег – повертання, повернення грошей; • вот уже и нет денег – от і по грошах; • время – деньги – час [є] гроші; • выдавать деньги – виплачувати гроші; • выдача денег – виплата грошей; • давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші; • денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей; • денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить; • денег не хватает – бракує, не стає грошей; • денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма); • денег стоит (разг.) – недешево (дорого); • деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.); • деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні; • деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш; • деньги не пахнут – грошам лиця нема; • деньги не щепка – гроші не полова; • деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.); • деньги обесцениваются – гроші знецінюються; • деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися; • деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.); • есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого; • забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою; • за деньгами – по гроші; • за деньги – за гроші, за плату; заплатно; • за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку; • за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого; • за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші; • из-за денег – через гроші; • карманные деньги – кишенькові гроші; • копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи; • кормовые деньги – харчові гроші, харчове; • кровные деньги – кривавиця; • крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші; • куча денег – купа (сила) грошей (грошви); • лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші; • любящий деньги – грошолюбний, грошолюб; • мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо; • мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки; • наградные деньги – нагорода грішми; • наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна); • на чистые деньги – на готові гроші; • на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші; • недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута; • не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний; • немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш; • не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей; • ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий; • обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші; • обращение денег – обіг грошей; • он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах; • он падок на деньги; • алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші; • остальные деньги – решта грошей; • отмывать деньги – відмивати гроші; • отпускать деньги – видавати, давати гроші; • отсутствие денег, перен. – безгрішшя; • очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей; • подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне; • потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші; • предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти; • представлять деньги – подавати, здавати гроші; • прогонные деньги – прогони; • растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші; • свободные деньги – вільні (гулящі) гроші; • собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати; • собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші; • собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші; • сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші; • суточные деньги – добові [гроші]; • только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.); • требовать деньги – правити гроші; • тряхнуть деньгами – сипнути грішми; • туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші; • у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє); • употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що; • шальные деньги – дурні гроші. [Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше].

Жираф, жирафа – (от араб.) жираф, жирафа. [Отут уже держіться. Тут уже кожний тріск гілки — то тріск усіх ваших нервів. Падіння шишки з ялинки — атомна бомба. Стрибок зайця — мінімум стрибок жирафи. Лисиця — тигр. А ви ж зайців і лисиць не стріляєте. Боже борони! Найтяжчий злочин — стріляти на вовчій охоті в щось інше, крім вовка (О.Вишня). він розквасив носа, але скалиться до мене — бо такий п’яний, що мозок не розуміє, як боляче тілу. Суґа, хилитаючись, зводиться на одне коліно, наче хоче попросити моєї руки до шлюбу. Устає, стійкий, мов новонароджений жираф і валиться спиною на стелажі з воєнними кінами (О.Негребецький, перекл. Мітчела Девіда). У ресторані офіціянт зсуває столи. Підходить другий: — Банкет буде? — Та ні, хтось замовив шийку жирафа…].

Жировать – гуляти, жирувати. [— Де ж ворог мій? Де катюга неситий той, проклятий? Ще досі його носить земля! Іще не шматують чортяки його смердючого серця? Ні, годі! Досить тобі жирувати! Знайду тебе! Зубами перерву твоє горло… ногами розтопчу, як гадину! (М.Старицький). — Я за те попався, що жирував через лад з двома кузинками моїми та ще з двома сестрами, не зовсім рідними, — і до того дожирувався, що дуже наші стосунки заплутались: хто тепер кому чим і як доводиться, того й найзавзятіший юриста не втне з’ясувати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Дівчина була не з заліза й не з каменю, то й легко далась абатові на підмову; взяв він її цілувати да обнімати, а тоді потяг на ченцеве ліжко і з огляду, може, на свій поважний сан або щоб не увередити часом її, молоду та крихкотілу, своєю ваготою, не на неї поліз, а її на себе положив та й довгенько жирував собі з нею (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Джованні також не вельми дбав про платню чи свою пайку в здобичі, йому досить було, як він мав за що пожирувати в портах (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Коханці були легковажною парою й не мали ніяких турбот, крім однієї: якнайраніше вкластися в ліжко щовечора — навіть у заборонені церквою дні — й жирувати там аж до ранку (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса)].

Жо́па, за́дница, по́па (вульг.) – срака, (ум.) сраченя́, гузно, гузниця, дупа, (ув.) дупенція; (попка, ум.) дупця, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупампулька тощо; (ув.) дупище, ґедзло, ґепа, сідниці, зад; • полная жопа (разг., в знач. «плохо дело!») – повна дупа; • получить по попе – дістати по дупі. [Поцілуй мене у ґедзло (Сл. Гр.). Як любо бачити зимову ідилію, коли важкотілі жінки ґраційно падають пишними дупенціями на слизький лід… (В.Даниленко). Після нетривалої перерви дупи замиготіли перед очима з такою частотою, що нічого, крім них, і не бачив: дупа в політиці, дупа в економіці, дупа в культурі, міжконфесійна дупа, дупище людських взаємин (В. Павлів). А є ж бо такі чудові слова, як «дупця, дупелька, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупапулька, дуплюська, дупампуся, дупочка, дуплюсечка, дупелюсточка, дуперлинка, дупівонія», а в деяких, жартівливих місцях,— «дупенція, дупокльоцик, дупендра, дупижмо, дупасія, дупекло». (Ю. Винничук). Активістці УНСО в Конотопі Надавали ментяри по жопі. Вона ніжками тупа: То не жопа, а дупа! Тож ганьба вам, менти в Конотопі! (Юрко Позаяк). Нас вабить вигин вуст дівиці і хижий виклик їх зіниць, вузькі броньовані спідниці і хтива випуклість сідниць (Віктор Шушпан). Метелик доганя метелика. І квітка квітку доганя. І їде дитинча на велику І відбиває сраченя… (Галина Паламарчук). Одягла кохтину «з Європи», що сягала пупка, міні-спідничку, котра заледве прикривала сраченя — «два зубочки часнику», вхопила потерту торбинку-«човник» — також «з Європи», й, не поснідавши, вибігла з будинку, назустріч лихові, яке вже висновувалося, вже маріло попереду… (Неля Шейко-Медведєва). Цього разу Ворон узяв її ніжно, поволі, з усією ласкою, на яку була здатна його зашкарубла натура; він губами блукав по її тілу, як п’яний джміль по квітці, і дивувався, наче ніколи такого не бачив, сильно так дивувався і рівчачкові поміж грудей, і пласкому животику, і виразно випнутому пагорбку, вкритому зовсім не шорсткою, шовковою травичкою, дивувався повнявому випуклому сраченяті, тонким пальчикам, коротко стриженому волоссю і тому, які можуть бути холодні зуби у спраглому жіночому роті (В.Шкляр). Слово «дупа» мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа – частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган («Люська дала мені дупу»). 3. Жінка, як об’єкт сексуального зацікавлення («О, та Нуська файна дупа»). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою («Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа»; «та з нього такий дупик, що страх»). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?«) 6. У значенні спини («Світ повернувся до мене дупою») 7. «Взяти за дупу» – до чогось примусити. 8. «Йому бракує тільки другої дупи» – те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. «Цілувати когось в дупу» – підлизуватися. 10. «Темно, як у мурина в дупі». 11. У значенні серця – «це тішить мою дупу»; «аж ми жаль дупу стиснув». 12. «Добратися до чиєїсь дупи» – поквитатися. 13. «Дупа волова», «дупа з вухами» – нездара. 14. «Дупа з яйцями» – про вольову жінку. 15. «Гризти дупу» – нарікати на щось, шкодувати. 16. «П’яний в дупу»; «п’яний в штири дупи». 17. «Виглядає, як дупа» – про когось, хто зле виглядає (Ю.Винничук). Тільки й того, що відшмагали вже старою, а тому шорсткою, як наждак, і колючою, що аж іскрила, кропивою. Ще цілі дві доби по моїм першім шкільнім дні мені здавалося, що ті іскри сиплються з моїх ніжок і худої дупці і вдень, і вночі (О.Слоньовська). Так відшмагали, що із сраки аж клапті летіли (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). — Панове, ваше щастя, що я маю гарячу подругу світового класу з бездоганно пропорційним срако-цицьковим співвідношенням, а то б я розсердився (О.Негребецький, перекл. «Не займайте Зохана»). — Гайє, чоловіче, ох і ноги в неї, ого-го!— Його думки повзуть трохи вище.— В неї, мабуть, і гепа гарна, отака… як у слонихи (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). 1. Тупий, як срака. 2. Навіть на найвищому троні сидить дупа. 3. Тепер не заведено казати: «Ідіть в дупу!». Тепер кажуть: «Усім залишатися на своїх місцях!» 4. Срака — багатофункційна частина тіла. Крім основного призначення, нею думають, нею ж відчувають, через неї ухвалюють рішення і виконують більшість робіт, на неї шукають пригод, a коли знаходять, в ній же і сидять. 5. Поки є срака — пригоди не закінчаться!].

Зевок – позіх: • дать зевка (разг.) – проґавити; упіймати (уловити) ґаву. [Для молодих плечей легкий є неба в´юк, в одноманітності не явиться нам позіх. О, не словами уст, але словами рук співати будем пісню на життя порозі (Б.-І.Антонич). Пізній вечір. Позіхи старечі І струмок повільний їх розмов (В.Стус). Вона знову широко, до судоми позіхнула, з її обличчя щезло все, крім позіху, а тоді щез і позіх (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Того першого ранку наше купання в річці стало розвагою для друкарів, що їхні перекривлені позіхами обличчя повигулькували у вікнах, неначе кухлі на ярмарку (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері)].

Индеец, индианка – індіянець, індіянин, індіянка: • индейцы – індіянці. [Мені дуже не хотілось показувати свою освіту, але я не міг припустити, щоб у синтаксисі мене побив простий індіанець, представник раси, якій ми нічого не завдячуємо, крім землі, що на ній стоять Сполучені Штати (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Один із них, хлопець років двадцяти п’яти, був високий і худорлявий, із запалим животом, засмаглим обличчям, чорним, як в індіянина, волоссям іочима кольору благородної блакитної порцеляни, що в них завжди світилося обурення (М.Пінчевський, перекл. В.Фолкнера)].

Интуиция – (от лат.) інтуїція, (шутл.) чуйка. [У жінок просто дивовижна інтуїція. Вони помічають все, крім очевидних речей (О.Вайлд). Багато тут списується на мою відьомську письменницьку натуру, знаєте, письменницька чуйка, інтуїція, таке інше. Мене вже не раз в пресі напряму називали відьмою, тобто з гордістю можу сказати, що я є сертифікованою відьмою (О.Забужко)].

Кафе – (франц.) кафе, (кофейня) каварня, (польск.) кав’ярня, (зап. от нем.) кнайпа, (небольшое кафе, где продают спиртное, закуски, жарг.) генделик (от нем.), (спиртное на розлив, шутл.) наливайка, розливайка. [Власне, в цьому самому кафе, типовому, можна сказати — класичному гадючнику-наливайці десь у нетрях безликої Оболоні, відбувається основна дія (А.Кокотюха). Вулиця Академічна, що розташована поруч, пов’язана з каварнею «Центральною», в якій часто бував Франко, і хоч він не пив і не палив, однак весело гаяв час у товаристві львівської «сметанки», читаючи віденську пресу, що йому завжди було до вподоби. Поруч, після зруйнування садиби Олександра Фредра, постала каварня «Шкоцька». Позитивна енергетика каварні ще багато років після Франка була центром наукової творчости львівської професури (Аліса Васільєва, Ольга Артеменко). Кнайпами у Львові традиційно називають «усе» – від ресторанів до наливайок із пластиковими столиками. Можна назвати кнайпою і звичайну кав’ярню, хоча в такому разі львів’янин навряд чи запропонує: «Ходімо до кнайпи!», а скаже просто: на каву (Н.Сняданко). Генделик — це такий український заклад, де люди збираються після тяжкого і не дуже робочого дня і генделять (випивають багато) (з Інтернету). Ще один напівпривид історії приморського міста — так звана Стара Одеса. Про неї всі говорять, нею мало не марять, на честь неї модним стало вставляти у вивіски кав’ярень, ресторанів, генделиків та бодег (місцевий варіянт наливайки) тверді знаки та яті. А проте ця міфічна Одеса, крім кістяка, по собі нічого не залишила — населення протягом ХХ століття змінилось на 95% і тільки стіни будинків та бруківка вулиць нагадує її (Олександр Полторак). Каварня, набита людом. Люд шукає затишку, тепла (Барбара Редінґ)]. Через те що кав’яр в українській мові - солена ікра, то варто віддавати перевагу «каварні». «Правописний словник» Г.Голоскевича: «кав’я́рня; треба кава́рня».

Кенгуру – (англ. з австрал. языков) кенгуру. [Крім шурхотіння, він розрізнив ще й гупання, так ніби хтось стрибав навколо нього на одній нозі, стрибав, як кріль, як заєць, як оте австралійське кенгуру, якого він ніколи не бачив і тільки читав про нього в книжках (П.Загребельний). Кенгуру тисячними табунами стрибали між деревами, легко долаючи огорожі та паркани,— такі бездоганно граційні, такі вільні! (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Заїжджий наркоман в Австралії, дивлячись на кенгуру: — Якщо тут у них такі коники, то яка ж конопля?!…].

Клеёнка, разг. – (полон.) цера́та, воща́нка, клея́нка, (рус.) клейо́нка. [І так само гинуло в часі і пропадало в тобі безліч забутого, покинутого напризволяще; безліч буденних історій, небуденних чужих життів, здармованих намагань, так мало віри й так забагато розчарування, невимовленої, невисповіданої втоми простору, родючої туги переджнивного поля, в щасливій безпам’яті, в марнотах праці здатного лиш родити й гинути, безліч неуявного і неназваного живого творіння— все воно пропадало пропадом, вив’яле й знепотріблене, немов ще одне нашарування на торф’янику; коли ж сідав за письмовий стіл або вмощував картонну теку на коліні і діставав першого, чистого аркуша, то завжди, здавалось, вертав додоми: звикав до рідного, старожитнього і простого, такого просвітленого, що його не торкнулось лукавство; звикав до запахів давно не білених стін і мисника, до давнопам’ятних подряпин на вишурованій налисо підлозі, до вцілілої фарби при плінтусах, до запаху нічного снігу перед відлигою, до смолистого духу розпалки на грубі, до запаху павутиння й пилюки під ліжком, до одвільглої солі в сільниці, до посірілого на теплінь інею на дверях, до примерзлої, солодкуватої цибулі, до калини в пучку над портретною рамою, до потрісканих на морозі, наждакових рук, до мазі з калгану і заячого жиру, яким їх намащував на ніч і вони гоїлися до ранку, до викинутого в сіни, під ноги, мішка, на якому колись подрімував собака, до паки старих газет на шафі і гасової лампи в кутку там само, до кип’ятильника на гвіздкові, до пластмасового відра під стільчиком, до порізаної церати на столі, до двох пар продимлених рукавиць на вішалці, до зіжмаканих сигаретних коробок у піддувайлі, до лампи над узголів’ям, до книжок біля подушки, до віника біля груби, одягненого, щоб не розкуструвався, в сіру, прошиту внизу, жіночу панчоху, до напівпорожньої, з розсолом і квашеними огірками, банки під лавкою, до новорічного крижаного діда, якого ти місяць тому зліпив одразу по приїздові з двох вистуканих із відер льодяних напівконусів, наморозив йому губи й носа з ягід калини, навів очі вуглинами, і от відлига: льодовик стоїть сумний, мов щойно обікраний старець; ягоди пообпадали на ніздрюватий сніг, зіниці сплакують чорним: вони стільки тебе виглядали, що тепер вже тебе не бачать, але вмиваються сльозами; не тому, що ти так надовго покинув їх, а тому, що, приїхавши, ні себе, ні крижаного діда не впізнаєш вже, і набачений по саму зав’язку, вспліплий серцем, довго нічого не пізнаватимеш, крім тиші й запахів; крім вертань і від’їздів, не трапялось повчального; все інше ти міг би вигадати, описати; не міг лишень пристати до якогось одного берега і визначитись назавжди; непевність стала ознакою всіхнього існування ; люди стали розпачливими обставинами; скільки їх не зрікайся, не витрушуй з себе, вони пролізли в пам’ять, як шашіль в ікону; точать, точать; пів життя вгробив на писанину, а й разу не почув: дякуєм; оце тобі дяка за те, що найдовше вдивлявся, ліктями впершись об лід, у замулене, непритомне річище— і звідти тебе узріла володарка течій, глибин, самого тихоплинного часу, володарка сарани і всякої зелені, володарка водоростів і напластованого, торф’янистого тліну, володарка пронизливості, що вкрижанила твій погляд, розчахнула між двох берегів минань і зробила самотнім; назавжди; і тим прирекла писати (Є.Пашковський)].

Консьерж, консьержка – (франц.) консьєрж, консьєржка, воротар, швайцар. [Біля самої брами в невеликій будці мешкала консьєржка, що продавала нам льодяники, помаранчі й голки з нитками для пришивання ґудзиків. Крім того, вона давала нам утіху. Унтер-офіцерові це обходилось у десять франків (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). А місто без консьєржок не має ні історії, ні смаку, пісне, мов юшка без перцю й солі, якась бовтанка. О ласі покидьки! Помиї, вишкребки, що витікають з альковів, кухонь, мансард і збираються по краплині в консьєржок, прориваються в життя,— яке смаковите пекло! (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). До кімнати ввійшов консьєрж, невисокий худий і метушливий селюк з величезними вусами (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію)]

Лишаться, лишиться – втрачати, втратити; губити, згубити, загубити; позбуватися, позбутися; позбавлятися, збуватися, збутися, збува́ти, збу́ти що, позбавлятися, позбавитися; (вульг.) ріша́тися, ріши́тися чого́, (терять) втрача́ти, тра́тити, втра́тити, стра́чувати, стра́тити; залишатися, залишитися без; спекатися, (редко) теря́ти, втеря́ть що: • лишаться веры в справедливость – втратити віру у справедливість; • лишаться друзей – втрачати друзів; • лиша́ться, лиши́ться здоровья – позбува́тися, позбу́тися (збува́тися, збу́тися) здоро́в’я, тра́тити, стра́тити здоро́в’я; • лиша́ться, лиши́ться имущества, состояния – позбува́тися, позбу́тися добра́ (майна́, має́тности), (за смертью) відумира́ти, відуме́рти чого́; • лишаться, лишиться сил – збутися, позбутися, позбавитися сили, утрачати, утратити сили, знесилюватися, знесилитися, знесилити (висилюватися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знемагатися, знемогтися); • лиша́ться, лиши́ться ума, рассудка – позбува́тися, позбутися (страчатися, стратитися, рішатися, рішитися) розуму (глузду), втрачати (страчати) розум; безглу́здіти, збезглу́зді́ти, (о мн.) побожеволіти, (с ума сходить) божево́лі́ти, збожево́лі́ти, (грубо) зсува́тися, зсу́нутися (з’їхати, спасти) з глу́зду, відбива́тися, відби́тися глу́зду, дурі́ти, здуріти; (только сов.) стерятися, стуманіти; • лиша́ться, лиши́ться чувств, сознания – умліва́ти, млі́ти, умлі́ти, неприто́мніти, знеприто́мніти, тратити (втрачати), втра́тити прито́мність, зомлівати (омлівати), зомліти (омліти), знеживи́тися, обмертвіти; • лишаться самообладания – втратити самовладання; • лиши́ться головы – збу́тися голови́; • лиши́ться доверия, уважения, расположения, дружбы – позбу́тися дові́ри, поша́ни, прихи́льности, при́язни в ко́го, зневі́ритися кому́, втра́тити чию́ ві́ру, пошану, прихильність, приязнь; відпа́сти ла́ски в ко́го; • лиши́ться зрения – втра́тити зір, втеря́ти о́чі, отемні́ти, стемні́ти (на о́чі); • лиши́ться зубов – позбу́тися зубі́в, збеззу́біти (обеззубіти); • лиши́ться надежды – стра́тити наді́ю, збу́тися наді́ї; • лиши́ться права – позбу́тися (збутися) пра́ва, відпа́сти пра́ва, (права голоса) втра́тити пра́во голосу; • лиши́ться речи, голоса – втра́тити (стра́тити) мо́ву (го́лос); • лиши́ться сил – знеси́литися, знемогтися, ви́силитися, позбу́тися (збутися) си́ли, стра́тити си́лу, знебу́ти си́лу; • лиши́ться матки (об улье) – збу́тися ма́тки, зматчі́ти; • лиши́ться славы, чести – збу́тися до́брої сла́ви, че́сти, втра́тити (втеря́ти) до́бру сла́ву, честь; • лиши́ться сна – втра́тити сон, збу́тися сну; • он внезапно реши́лся разума – йому́ ра́птом відібра́ло ро́зум; він ра́птом стеря́вся (збожево́лі́в); • он лиши́лся зрения ещё в детстве – він стемні́в ще в дитинстві; • он лиши́лся сна – він втра́тив сон, збу́вся сну, йому́ [Зсунувся з глузду, як пес з соломи (Пр.). — Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (М.Вовчок). Ка́тря стої́ть, як стіна́ бі́ла, і ба́чу зомліва́є (М.Вовчок). — Ніхто не назове щасливими тих сиріт, що змалку позбулися рідної матері. (П.Мирний). Стої́ть, блага́є, збу́вшись всіх наді́й (Б.Грінченко). Німи́й, як люди́на, що несподі́вано втра́тила го́лос (М.Коцюбинський). До́мна ре́вне пла́кала, ма́ло не омліва́ла (М.Коцюбинський). Ти втра́тив слу́жбу і все через ме́не (М.Коцюбинський). Не видержав старий страшенної урази: руки й ноги однялись, і мову стратив!.. (І.Карпенко-Карий). Всі так ізвикли бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, дочувшися, що він має одружитися.. — От, на старість розуму рішився! (Б.Грінченко). Президент був колись здібний суддя, але тепер стуманів (І.Франко). Вже сил збула́сь до бороття́ (В.Самійленко). Впав знемо́жений раб, стра́тивши си́ли свої́ (М.Вороний). І мовчать, та тільки чують, що вже Мирін зовсім опішів, послідню парку воликів виведено; а там і Улас рішився своєї шкапи, у Марка з сажа аж трьох кабанців, і вже й ситеньких, узято (Г.Квітка-Основ’яненко). Свою́ красо́ньку втеря́ла (Пісня). Були́ ми зро́ду не ду́же так має́тні, а тоді́ й ті невели́кі до́бра утеря́ли (Л.Українка). Андрома́ха млі́є (Л.Українка). Хитну́всь, звали́вся з тро́ну та й умлі́в (Крим.). Уда́рився так здо́рово, що аж знеживи́вся був. Я свою́ си́лу знебу́в. Був соба́ка в при́ймах, та й хвоста́ збу́всь (Звин.). Він па́льця збув на війні́ (АС). — Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка). Перший полковник пішов командувати армією, позбавившись чину (Ю.Яновський). Так, він не постеріг був людини, а що ж, крім неї, варте увага? Без неї все втрачає рацію, стає бездушною схемою, дзвоном у безповітровому просторі! (В.Підмогильний). Ви втрачаєте відчуття своєї істоти, ви перестаєте усвідомлювати себе — натомість відчуваєте зараз річку, ліс, повітря, усвідомлюєте все це сукупно (Є.Гуцало). Він же то знав про вдаване зачарування Дульсінеї, бувши сам і за чарівника, і за єдиного очевидця, і тим-то тепер остаточно переконався, що пан його навік обезглуздів і втратив тяму, отож сказав так: — При лихій годині і не в пору і в проклятий, злоповісний день спустилася ваша милость, паночку мій, у попідземне царство, і в непорад-ний час здибалися ви з паном Монтесіносом, який вас так обмарив, і охмарив. Сиділи б ви, ваша милость, тут, нагорі, не відібрало б вам розуму, від Бога вам дарованого, напоумляли б усіх і роздавали поради, а натомість верзете от нісенітниці (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — У севільському шпиталі для божевільних сидів один чоловік, якого родичі запроторили туди, бо стратив розум (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Бакаляр завітав до дука, передав йому все, згадав, на яких умовах герцівники билися, і додав, що Дон Кіхот яко правдивий ман-дрований рицар, вірний слову, вже вертається до себе в село, щоб перебути там рік відлюдьком, може, за цей час, як думав бакаляр, Дон Кіхот очуняє і оздоровіє, лише задля цього він, бакаляр, і затіяв усе це лицювання: це ж треба було, щоб рішився ума саме такий мудрагель, як Дон Кіхот (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Однодеревка, однодревка – 1) (лодка, выдолбленная из древесного ствола; чёлн) до́вбанка,  однодере́вка, (ещё) душогу́бка, (большая) дуб, дубі́вка; 2) (мачта из одного цельного ствола, без надставок; однодревка) однодере́вка. [Навалили повну дубівку каміння та аж із самої Репринки потягли до Харсона (Сл. Яв.). Досконалішим типом судна була «довбанка» — човен-однодеревка, який видовбували зі стовбура осики, верби («вербівка»), липи(«липка»), дуба («дубок») (з Інтернету). Українські човни поділяються на два види: однодеревки (або довбанки) та плоскодонні судна із дощок. Перехідною формою були відомі  “чайки” – човни, на яких запорозькі козаки здійснювали свої походи проти турок. Вантажі перевозили на берлинах, баркасах, барках (Тетяна Нераденко). Скрушно зітхнув перевізник та й обірвав бесіду, бо довбанка-однодеревка його вже торкнулась носом правого берега (Г.Тарасюк). Дідова ж довбанка — як по струнці йде. Ох і довбанка у діда Варави! Легка, мов пір’їна, летить по воді, як птиця, як оті нові кораблі на підводних крилах. Але всидіти на ній, крім діда, мало хто й міг. Дуже перекидиста була довбанка (В.Нестайко). До ядра терміносистеми мореплавання в польській, українській та російській мовах входять традиційні загальнослов.янські номінації плавальних засобів (płaskodenka, плоскодонка, dłubanka, довбанка, долбленка, долбуша, jednodrzewo, однодеревка, однодревка, czółno, човен, челн, statek, судно, łódź, лодка, korab, корабель, корабль), конструктивних частин судна (архітектури судна) та приладів (maszt, щогла, мачта, wiosło, весло, kotew, kotwica, кітва), приладів та знарядь для ловіння риби (brodnia (brodnik), бредень (бредня), бредник, niewód, невід, невод, więcierz, вентер (вінтір), sak, сак, żak, жак, вентерь, wędka, вудка, удочка ) та ін. (О.Войцева)].

Озадаченный, озадачен – здивований, збентежений, спантеличений, зби́тий з пантели́ку, заморо́чений, заклопотаний. [Вона лежала, задивившись угору на гілки дерев, нездатна поворухнутися. Він підвівся і, опираючись, застібнув штани. Навкруг була лиш гущавина й тиша, і більше нічого, крім збентеженого пса, що лежав, поклавши лапи на носа (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса)].

Опечатка – друка́рська по́ми́лка, (разг.) чортик: • допустить опечатку – допуститися друкарської помилки. [Поет може витерпіти все, крім друкарської помилки (О.Вайлд). До Вас велике прохання: припильнувати, щоб книжка вийшла з мінімальною хоча б кількістю друкарських «чортиків»… (Галина Гришко). Я натрапляла там на різні цікаві речі — наприклад, коли траплялася якась похибка, то в наступному числі вибачалися і казали «трапився друкарський чортик» (Оксана Думанська). Навіть зовсім не помітне мерехтіння екрана впливає на чіткість зору, сприяє проскакуванню різноманітних «чортиків» і через очі досвідченого редактора, не кажучи вже про початківця (Микола Тимошик). Чортики: «Браковані урки для голосування», «Тому що підслідовний»].

Партийный – партійний. [А в газеті було про різні події, що відбуваються на волі, головне ж про з’їзд ВКП(б), що відбувся недавно, та про виступ Сталіна. Ціла його доповідь була надрукована, а в тій доповіді були таємничі слова про те, що «вороги народу пролізли в апарат НКВД й перебили чесних партійних і безпартійних большевиків». Люди захвилювалися. А потім почали сміятися і злословити. Лицемір’я цієї фрази вразило всіх після того, як всі знали напевно, що вказівки щодо мордування та нещадної поведінки з тими ж самими «чесними партійними й безпартійними большевиками» давалися секретарями обкомів, крайкомів та республіканських ЦК партії, а значить, — були відображенням генеральної лінії того самого Сталіна (І.Багряний). Багацько води втекло відтоді, як я покинув цю одороблувату червону кам’яницю, а й досі нудить мене від одного тільки спомину про його величезні аудиторії, в яких немов би на віки вічні завис їдкий чад марксизму-ленінізму з його теорією класової боротьби та партійністю літератури; й зараз мені сняться його похмурі темні галереї, де так і жди, що з-за рогу вискочить партійна почвара, озброєна госрою ідеологічною сокирою; і інші бачу кабінети, в яких, неначе тхори в норах, сидять партійні фюрери зі здоровезними вгодованими рилами і божевільними очима (Л.Кононович). Людинюк мовчки вийняв із холодильника тричвертьлітрову пляшку горілки Bodunoff і поклав на стіл. Сіли пити. Того дня у політичного діяча Григорія Маузера з партійним будівництвом не склалося. Бо, крім першого, пішли ще два Bodunoff’u. Назавтра він хворів і зміг повернутися до повноцінної партійної роботи щойно на третій день (В.Кожелянко). — Чи треба з хабарів платити партійні внески? — Якщо ви справжній комуніст, то треба].

Педераст – (греч.) педераст, мужоложець, мужоложник, содоміт, (презр., шутл.) педик, підер, підар (підор), підарас, підерал, педрило. [Твої педерасти Так само приймають (або не приймають) закони, Або закидають за комин, або закладають за комір (О.Ірванець). Більше не лякали, тільки лагідно так спитали, чи варто паритися тут за такого підора, як міністр (брати Капранови). Але тупенький педик помилявся, не розуміючи, що там, у глибині, вже звився чорним драконом план, і життя не завдає їй аніяких душевних мук, крім тих моментів, коли хочеться прокусити собі губи від того, що взяли на кпини найголовніше для неї, наче у добре запрограмовану машину плюснули води чи увіпхали паскудний вірус (О.Ульяненко). Не чекаймо слушнішого часу І не стіймо в понурій юрбі, Кожний, хто хоче вбить підараса, Хай уб’є підараса в собі (Геннадій Сахаров). Крім всіх побутових прикростей, Голін мав ще одну душевну гризоту, якої не міг позбутися. Одного дня він став педерастом. І найприкріше, що не пам’ятав: як, де і чому? (М.Бриних). Найвидатніші особи поміж педерастів часто потай радили мені вдатись до психоаналізу, щоб подивитись, чи не можна мене врятувати, адже ймовірно, моя любов до жінок стала наслідком якоїсь дитячої травми, що піддається лікуванню. За натурою я схильний до роздумів та меланхолії, тож мені зрозуміло загалом, що в наш час, після того, що з нами вже трапилось, починаючи з концентраційних таборів, рабства у тисячах виявів і водневої бомби, немає жодної причии, щоб людину ще й … на додаток (М.Марченко, перекл. Р.Ґарі). «Вип’єте віскі?». Я відмовився. «Запалите цигарку?». Я знову відмовився. Така скромність подивувала його. Він навіть скривився: — Не люблю службовців, які не п’ють і не курять. Ви, бува, не педераст?.. Ні? А шкода!.. Педерасти крадуть менше за решту, це я з досвіду знаю. Прихиляються до господаря (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Аж раптом до мене забала­кав якийсь чепурунчик. Спершу я думав, що то англюк, та й до всього педрило, аж то поляк, католик. Ну, супер! (Б.Антоняк, перекл. Й.Фабіцької). Був там і білий песик, тихий педераст, який, одначе, виконував обов’язки самця-плідника, за що його й годували (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Чим активний педераст відрізняється від пассивного? Пасивний не ходить на гей-паради].

Помимо – крім, опріч, окрім кого, чого; без кого, чого; поза ким, чим; всупереч кому, чому; минаючи, минувши, поминаючи, поминувши кого, що: • он сделал это помимо меня – він це зроби́в без ме́не, без мо́го ві́дома; • помимо воли (невольно) – нехотячи́, проти во́лі чиє́ї; • помимо всего прочего – крім усього іншого; • помимо [всего] прочего – крім (опріч) [усього] іншого, поминаючи (поминувши) [усе] інше; • помимо того – (а) крім того, (з) до того (ж). [У нас, о́прі́ч тако́ї зага́льної ваги́, письме́нство ще й спеція́льні завдання́ ма́є (С.Єфремов)].

Поножовщина, разг. – поножів’я, бійка на ножах, (бойня) різанина, різня, (рус.) поножо́вщина: • у них дело дошла до поножовщины – у їх дійшло́ до ножі́в. [Дівчина підійшла до нього й похапцем розповіла, до яких хитрощів удається Ведмідь у бійці на ножах (Ольга Косач-Кривинюк, перекл. Дж. Лондона). А потім впнеться в розмежів’я, в нову кордонність Україн, що встане з блисків поножів’я, і за стерно до вільних жнив я засяду, степу вільний син! (Порфирій Горотак). Що, крім великої шани і доброї пам’яті, можу мати в серці до свого роду, свого народу? Було все — корчми і п’яне весільне поножів’я, бійки і пиятика, та працювали вони завжди тяжко й ревно (Дмитро Кремінь)].

Посреди, посредине, (разг.) посередине, (прост.) посереди, посерёдке, посредь, (диал.) посередь – 1) (нареч.) посередині, насередині; 2) (предл. с род.п.) серед, посеред, посередині, (разг.) насеред, насередині; (промеж) проміж: • посреди́ города – серед (посеред), насере́д міста; • посреди́ лесов и болот – сере́д лісі́в і болі́т. [Дорогою додому всі три йшли поруч. Юзя посередині (Л.Українка). Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка (М.Коцюбинський). А що обід приходився посередині лекції, його лишали обідати (М.Коцюбинський). Тухольські громадяни, видячи її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима, поговорюючи: — От дівчина! Тій не жаль би бути мужем. І певно, ліпший з неї би був муж, ніж її батько! (І.Франко). Кімната була велика, але звужена навалою речей, що давали посередині тільки місцину на маленький ломберний столик, який правив тепер за їдальний і здавався крихітним проти своїх велетенських сусідів (В.Підмогильний). Причісує Оленку, пильнуючи кожного пасмочка; заквітчує, ніби коронує зірками, зверх блідого лобика. Нічого не каже їй, але невимовлені слова тремтять, подібні до сполохів, насередині грудей: «Квітко моя!» — і неозначиме почуття обкинулося, ніби передвістя з болями; не знати, що, крім них, прийде (В.Барка). Село посеред тиш, ти — мов на хвилях човен. Ти мрієш, множишся, збігаєш по воді. Тоді було насниш, а сниться загадкове, а щастя віриться, і вічно ждеш біди (В.Стус). …вириватись не було куди, скрізь були комсомольські збори, політзаняття й чужа мова, туди — як чотирилітньою на дзиглик насеред кімнати, розказати дядям і тьотям віршика, — можна було виходити тільки на те, щоб дзвінким магнітофоном видати їм від них таки й вивчене, і тільки в цьому був гарант безпеки… (О.Забужко). Він узяв у руки зошита, розгорнув десь посередині і, прочитавши кілька рядків, зареготався (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Отож посеред горища, куди крізь латану покрівлю зорі вночі зазирали, стояло вузьке, мульке, убоге й непевне ложе Дон Кіхота, а обік нього Санчо послав собі мату очеретяну і вкрився ковдрою, вірніше грубим валов’яним рядном (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса)].

Продюсер – (англ.) продюсер. [Я не звикла, щоб мене торкався хтось, крім Піти чи моїх рідних, а в переліку істот, яких я згодна до себе підпустити, продюсери десь перед хробаками (К.Плугатар, перекл. С.Колінз)].

Прочий – інший, решта: • говоря между прочим – ка́жучи між і́ншим, до ре́чи; • и прочая, и прочая – і все таке інше; • и прочее – і таке інше, тощо; • кроме всего прочего – крім усього і́ншого; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо; • между прочим – між іншим, (случайно) при нагоді, принагідно; (иногда) до речі кажучи; • не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи, не до і́нших мі́ра, не в іншого мі́ру; • помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше; • при прочих равных условиях – за інших рівних (однакових) умов; • прочие – інші, решта; • прочие присутствующие – решта присутніх, інші присутні; • среди прочего – серед іншого. [Звада тим часом не вгамовувалась; цилюрник сказав між іншими речами й таке… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Деякі вищі за решту на голову. І її відрубують (С.Є.Лєц). — Тобі що, в дитинстві ведмідь на вухо наступив?! — Між іншим, у мене відмінний слух! — Та мені байдуже, який у тебе слух. Ти на вухо своє глянь!].

Расчёт – 1) (несов.) розраховування, обраховування, обчислювання, вираховування, зважування, оцінювання, (сов.) розрахування, обрахування, обчислення, ви́рахування, зваження, оцінення; (последствие) розрахунок, обрахунок, (устар.) раху́ба; 2) (расплата) розрахунок, (выплата) виплата, (перен.) пораху́нок; (о мести) відплата, покара, (несов.) поквитува́ння, (сов.) поквита́ння; 3) (увольнение) зві́льнення; 4) (надежда, ожидание, предположение) припускання, сподівання, припущення, міркування, сподіванка, розрахунок, припуск; 5) (намерение) намір; 6) (корыстные соображения) розрахунок, (выгода, польза) вигода, користь, (интерес) інтерес, (смысл) рація; 7) (бережливость) ощадливість; 8) (воен.) обслуга; 9) (техн.) розрахунок: • брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку; брак заради вигоди; • взять, принять в расчёт – взяти на увагу; мати на увазі; • взять расчёт по месту работы – взяти розрахуок за місцем роботи; звільнитися з роботи; • в расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися, важачи) на що; з розрахунку на; • в окончательный расчёт – на поквитування; • дать расчёт кому – розрахувати (звільнити, відпустити) кого; • до расчёта – до розрахунку (порахунку); • жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо); • за наличный расчёт – за (на) готі́вку, на гото́ві гро́ші; • из расчёта видно, что – з розрахунку видно, що; • из расчёта, что – розраховуючи на те, що; сподіваючись, що; • иметь расчет что делать – ма́ти вигоду що робити; • какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?; • мы в расчёте – ми розрахувалися (порахувалися, поквиталися, поквитувалися, квити); • находить расчёт в чём – вбачати (бачити, знаходити) вигоду (інтерес, рацію) в чому; • на хозяйственном расчёте – на господарчому розрахунку; • нет расчета (иногда не расчёт) – нема (немає) рації (інтересу, вигоди, рахуби); невигідно; не з руки́, не рука́; • нет расчета делать это – нема (немає) рації (інтересу) робити це; • обмануться в расчете – пролічити; прорахувати; • окончательный расчёт – поквитування; • орудийный расчёт – гарматна обслуга; • ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку, обчисленні, обрахунку, рахубі); схибити в рахунку; (перен.) прогадати; • ошибка в расчете – помилка в розрахунку; • плохой расчёт! – погана рахуба!; • покончить расчеты – розрахува́тися, поквитува́тися; • получить расчет (посчитаться) – розрахува́тися, порахува́тися, взяти розраху́нок; • по расчёту кого (чьему) – за розрахунками кого (чиїм); • по следующему расчёту – з тако́го розраху́нку, обраху́нку; • потребовать расчёта – зажадати розрахунку; • принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги, до рахуби) кого, що; врахувати кого, що, зважити на кого, що; • расчёт по допускаемым нагрузкам – розрахунок на основі допускних навантаг; • расчёт по допускаемым напряжениям – розрахунок на основі допускних напруг (напружин); • расчёт по предельному состоянию – розрахунок щодо граничного стану; • расчёт предварительный, приблизительный, примерный – попере́дній обраху́нок; приблизний розраху́нок; примі́рний розраху́нок; • расчёт приближенный – (змодельований) розрахунок наближений (наблизовий); (грубий, попередній) розрахунок приблизний; • расчёт проверочный – розрахунок перевірчий; • расчёт проверяемый – розрахунок перевірний; • расчёт проектировочный – розрахунок проєктувальний; • расчёт прочности – розрахунок міцности; • расчёт устойчивости – розрахунок стійкости; • расчеты не оправдались – сподівання (сподіванки, розрахунки) не справдилися; • сказать с расчетом – сказати навмисно (навмисне, умисно, умисне), сказати з наміром; • сорить деньгами без расчёта – сипати (розкидатися) грошима без ліку (розрахунку); • с таким расчетом, чтобы – так, щоб; з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб; • у меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся; • холодный расчёт – холодний розсуд; • это [не] входит, [не] входило в мои расчёты – це [не] входить, [не] входило у мої розрахунки (рахунки) (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці. [То вихрест із жидів Авлет. Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом’я попав; Щоб од яги як одв’язатись, То мусив в військо записатись І за шпигона на год став (І.Котляревський). Не прийдеться рахуба до чуба (Номис). Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу (Номис). А він тоді почав із мене глузувати. «Тю, дурний! Не бійся, тут куми не йдуть у рахубу!» Як я тії слова почув, то зразу заспокоївся (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Убило всю гарматну обслугу, крім Вірі (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). Тепер він розумів, що з самого початку бачив цей гарячковий розрахунок у її очах. «Мабуть, слушно поміщають кохання в книжки, — спокійно розмірковував він. — Либонь, деінде воно не протриває» (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Економічна криза допомогла багатьом дружинам успішних бізнесменів зрозуміти, що заміж вийшли з любові, бо з розрахунком вони промахнулись].

Ритм – (греч.) ритм. [Вона рухалась гнучко й раптово, пригорнувшись уся від грудей до колін, віддавшись цілком йому і танцеві, а він зазирав їй у вічі благальним поглядом, напружившись у цьому пристрасному оповитті. Жагуче їхнє тепло зустрілось, пройшовши крізь тканини, хвиля млості, могутня, сласна, затремтіла в їхній крові, і хлопець перестав зненацька щось почувати, крім ритму й притиснутого, відданого йому тіла, що ним володів ту мить цілковитіш, ніж міг би опанувати його колись насправді (В.Підмогильний). В нетрях почався рух. Трісне гілка, зашарудить лист. Час плине вже, як кров у висках, відбиваючи шалений ритм (І.Багряний). Ти бачиш — час жалю не знає, Хоч він і сам — і біль, і жаль, І радість по ярах ступає, А нас спиняє між проваль. Нехай ти хвилі не піймаєш, її по ритмах віднайдеш. Дорогу в кроках виміряєш, Бо шлях — без граней і без меж (В.Стус). Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу. А ритми мчать — як вершники у полі. А рима віршам запліта косу (Л.Костенко). Мати хоче мати сина, тільки в цьому її сила, Полонина хоче мати вівчаря-сопілкаря. Але світом крутять диски, всюди ритми, крики, виски, всюди зблиски, крізь  які  нам  не  процідиться  зоря (П.Скунць). Розуміється, село (до колективізації) жило при цьому за своїм циклічним часом, незмінним для всіх архаїчних аґрарних культур, де важить тільки природний «почвірний колобіг» (О.Ольжич) пір року; розуміється, паралельно тривав (і триває!) відлік християнського, біблійного часу, запас якого від народження Христа до Страшного Суду невпинно «убуває»; розуміється, існував ще привнесений «московський (чи петербурзький — різниці не робить!) час», темпоральність також абсолютно неєвропейська, яскраво міфологічна (засадничий показник міфологічности — наявність першопоштовху, «початкової події» — Петровських реформ, Жовтневого перевороту, — що, раз «запустивши в рух» історію, залишається в ній «навічно» («Ленин с нами»!) як неперебутня, постійно «повторюючись»: в оприявненні цього повтору — глибокий ритуальний смисл ювілеїв [династії Романових, Великого Жовтня] — для міфологічної свідомости в кожну річницю відзначувана подія немов «відбувається заново», — і для України, втягненої в цей час, також було винайдено «першоподію»: Переяславські угоди), — попошукавши як слід, можна б виявити і ще кілька способів переживання часу, різних соціальних ритмів, які хаотично співіснували й співіснують в українській культурі, перебиваючи один одного та накладаючись на себе навзаєм, — і коли вже порівнювати з Європою, то найближчою така «ритмічна роззосередженість» буде — до європейського середньовіччя, характерним для якого французький дослідник Ж.Ле Гофф якраз і називає множинність часі (О.Забужко). На лавочках біля під’їздів пригощають новинами, соняшником, партійною газеткою щоразу нової партії. Охоче розповідають місцеві легенди й історії з власного життя, ще охочіше — актуальну інформацію про те, де краще клює риба і коли краще зранку податися на базар. Час зупинився, перевів дух і плине в абсолютно місцевому ритмі (Ю.Джугастрянська). Знехтувавши традиційну урочисту міну, яку англієць прибирає під час танцю, вони танцювали з хвацьким, солоденьким і вкрадливим виразом на обличчі, підскакували й щосили крутили своїх дам без педантичної уваги до ритму (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Ритм людського життя — це рутина, переміжна оргіями (Олдос Гакслі). Якщо ти живеш не в ритмі з життям, то викликаєш його аритмію (Бі Дорсі Орлі)].

Русопёт, русопят, русопята, прост., презр. – (русский с грубо выраженными шовинистическими взглядами, квасной патриот) русотя́п, русопе́т, завзя́тий каца́п. [Спеціяльно для русотяпів. Кілька популярних лекцій з українознавства спеціяльно для тих людей, що досі ще цією справою не цікавилися, не цікавляться і не цікавитимуться… Що таке Україна? Україною зветься «искони русская земля. — Малая Русь, где все обильем дышет»… Розляглася вона на просторах Харківської, Полтавської, Чернігівської губерень, Новоросії і Юго-Западного краю. Це Велика Україна. Крім того, до України ще належать: Червона Русь, потім Прикарпатська Русь, Угорська Русь і взагалі всіляка така Під’яремна Русь. От, значить, Мала Русь плюс Червона Русь плюс Угорська Русь плюс Прикарпатська Русь плюс Під’яремна Русь рівняється Україні. Є ще на світі Біла Русь, Фінляндська Русь, Литовська Русь, Кавказька Русь, Туркестанська Русь, Сибірська Русь, але ці до України не належать. Столиця України — Київ. Виконує обов’язки «Матері городов руських». Батька городов руських не знайдено, але він, безперечно, десь є.Утік своєчасно, наплодивши силу всіляких городенят. Дядько руських городів — Чернігів, вітчизна св. Федоська Углицького, що його дуб і досі допомагав від зубного болю. Вживають того дуба так: одкусюють од дуба обапола хворим зубом і їдять того обапола до цурки. Кумувала в Києві Біла Церква, а бабувала Полтава. Житомир на христини книші пік, а Вінниця самогон гнала. Головна річка на Україні — Дніпро, що зветься ще «Руской славы колыбель ». Населення на Вкраіні — малоросійські хохли. Звуть їх солопіями. Вони всі в широких штанях. Балакають мужицькою мовою і співають малоросійських пісень з гопаком. Мужицька мова тепер державна, і всі її повинні знати. Вона дуже подібна до російської. По-російському — трест і по-українському — трест. Синдикат — і по-російському і по-українському — синдикат. Тантьєма — так само і по-російському і по-українському. Так що ризниці майже нема ніякої, і вивчитися тої мови для тих, кому я оце присвячую своє українознавство, — не тяжко. От тільки слово процент по-українському не процент, а відсоток. Але зміст його однаковісінький. А там біржа, золото, червінці, банкноти, стерлінги, долари, це однаково і по-російському і по-українському. Отже, не бійтесь українізації (О.Вишня)].

Сейнер – (англ.) сейнер. [Звідки їй було знати, що щастя для людини зовсім не в тому, щоб носитись по світу, немов та суха кураїна. Та й крім того Стьопа Живодьор виявився зовсім не штурманом далекого плавання, навіть не каботажником, а був простісіньким боцманом рибальського сейнера, який ловив гостропузу, схожу на сушену сарану, барабульку (П.Загребельний). Як не дивно, саме рибколгоспи, а не гігантські управління океанічної риболовлі виявились найбільш життєздатними морськими підприємствами. А все тому, що в них ще працювали діди, які сходилися до колгоспу всяк зі своєю шаландою та зі своєю сіткою. Тож жодного сейнера наліво ці діди не давали продати, бо своє ж, не державне (А.Санченко)].

Случай – випадок, подія, пригода, приключка, оказія, (диал.) трапунок, (возможность) нагода: • благоприятный случай – добра нагода, оказія, шанс, момент; слушний (сприятливий) випадок; • в большинстве случаев – здебільшого, здебільше, здебільша; • в крайнем случае – у крайньому разі; • в лучшем случае – в найкращому (найліпшому) разі, у кращому (у ліпшому) разі; • в любом случае – в кожному разі, в кожнім разі, в усякім разі; • в некоторых случаях – иноді, инколи, деколи, часом, часами, у деяких випадках; • во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (иногда разг.) хоч як [би там було]; • в общем случае – загалом, взагалі; • во многих случаях – у багатьох випадках; • в особом случае – в особливому випадку; • в отрицательном случае – коли ні; • в подобном случае – в такому разі (випадку); • в положительном случае – коли так; • в предельном случае – у граничному випадку; • в противном случае – інакше, в противному разі, у протилежному (у зворотному) разі (випадку), (разг.) а то; коли ні; • в рассматриваемом случае – у розглядуваному (в даному, в цьому) випадку; у випадку, що розглядається; • в случае – якщо, як бува, у випадку, у разі, на випадок [чого]; • в случае вашего согласия – якщо ваша згода, якщо ви будете згодні (згідні), у разі вашої згоди; • в случае (на случай), если – якщо (коли); на випадок, коли (якщо); у тому разі, коли (якщо, як); • в случае необходимости – якщо (коли) буде треба, якщо (коли) буде (є) потреба, за потреби, у разі потреби; • в случае несоответствия – в разі невідповідності; • в случае (неявки, отказа) – в разі, коли (не з’являться, відмовляться); • в случае отсутствия – якщо (коли) немає (не буде); • в случае чего, на случай чего – в разі чого; на випадок чого, коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться); • в таком (подобном) случае – у такому разі, коли (якщо) так, (иногда) тоді; • в [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…, у тому разі, коли [б] (як[би])…, якщо [б]…, як бува…; • в том случае, когда – у тому разі (випадку), коли (якщо); • в худшем случае – в найгіршому разі, у гіршому разі; • в частном случае – в окремому випадку; • в этом случае – якщо, у цьому випадку (разі); • даже в том случае, когда – навіть у тому разі, коли (якщо); • искать случая – шукати нагоди; • как и в случае чего – як і у випадку чого; • кроме особо оговоренных (упомянутых) случаев – за винятком того, що; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо; • мы ограничимся случаем – обмежимося випадком; • на всякий пожарный случай – на (про) всяк (всякий) нагальний випадок; • на всякий случай – на (про) всяк (всякий) випадок, напровсяк, (редко) про всякий случа́й; • на крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок; • на первый случай – на перший раз, на початок (на почин), для початку; • на случай чего – на випадок чого; • на самый худой случай – у найгіршому разі; • на случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого; • нередки случаи, когда – часто трапляється, що; нерідко буває, що; • несчастный случай – нещастя; нещасливий випадок, лихий випадок; • ни в коем (ни в каком) случае – нізащо, у жодному разі, ні в якому (у жодному) разі, ні за яких обставин, аж ніяк, ніякою мірою; звичайно, ні; • от случая к случаю – час від (од) часу, від часу до часу, від нагоди до нагоди; • пользоваться случаем – користуватися з нагоди, з оказії; • по случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою…; • по случаю (купить) – з оказії (купити); • по случаю чего – з нагоди чого, з приводу чого, у зв’язку із чим, з огляду на що, через що; • по случаю юбилея… – з нагоди ювілею…; • по этому случаю… – з цієї нагоди…, через це…; • представился (удобный) случай – трапилась, випала (добра) нагода; • при [первом удобном] случае – при [першій] нагоді, з [першою] нагодою, як буде нагода, принагідне, при нагоді, при оказії; • случай приключился – сталась пригода. [У три дні, як і гадалось, Дон Кіхот та Санчо Панса злагодили всю потребизну, втихомирили своїх — той жінку, а сей клюшницю з небогою, і смерком, аби ніхто не бачив, крім бакаляра, що зохотився провести їх аж геть за царину, пустились їхати до Тобоса: Дон Кіхот на свойму доброму Росинанті, а Санчо на вірному Сірому, із селянськими харчами в саквах і з грішми в капшуці, що пан дав йому про всякий случай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Чим старшим стаєш, тим ясніше бачиш, що в цьому нещасному світі Його Величність Випадок робить три чверті роботи (Фрідріх Великий). Білявкою була й вишивальниця Жанетта Фоконьє, химерна дівчина, вдачею нахабніша від пажів, звична до того, щоб за її спідницею увивалася чимала вервечка спудеїв; цілісінький вечір майбутній священик припечатував її зневажливу лайку, адже заклався: коли б йому закортіло, то зможе здобути прихильність цієї дівулі швидше, аніж найскоріший кінь галопом домчить від ринку до храму Святого Петра; через отой закла́д знялася бійка, що переросла у всезагальну тяганину, і врешті-решт панна Жанетта, неабияк розщедрившись, власними вустами (а на тогочасному школярському жаргоні їх іменували «брамою душі») поцілувала пораненого кривдника. А вже під Різдво, дарма що на той час єдиним Зеноновим спомином про той давній трапунок був шрам на півобличчя, однієї місячної ночі спокусниця нечутно прошмигнула рипучими сходами та опинилася в його ліжку (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під гратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок. Коли летить снаряд, я можу тільки пригнутись, і ще, та я не знаю, куди саме він летить, і ніяк не можу подіяти на нього. Саме ця залежність від випадку і робить нас байдужими (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). В кожнім разі я не збирався робити драму з цієї історії (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Побудуй будинок, вирости сина, посади дерево. Не можеш? Ну на крайняк змайструй шпаківню, заведи хом’ячка і не забувай поливати кактуса].

Смертельный – смертельний, смерте́нний, (смертоносный) смертоно́сний, (убийственный) убивчий: • смертельная болезнь – смертельна хвороба; • смертельная скука – смертельна (нудезна, убивча) нудьга (нудота); • смертельный враг – смертельний ворог; • смертельный, летальный исход (мед. Exitus lethalis) – смерте́льний (летальний) кіне́ць, ви́слід; • смертельный номер, трюк – смертельний номер, трюк (викрутас); • смертельный случай – смертельний випадок; • смертельный удар – смертельний (убивчий) удар. [Чує лицар серед бою, що смертельна рана в грудях (Л.Українка). З тюремних стін винесе зароди смертельної недуги, котра перед часом зажене його в могилу (І.Франко). Лазар побачив поле й почув тишу, якусь незвичайну, смертельну тишу (М.Коцюбинський). Корінці чисті, здорові, не знають ще свого смертельного ворога (М.Коцюбинський). На зневагу чужинця відповідає смертельним ударом (Г.Хоткевич). Тепер у квітчастих долинах, що чекають їх, він дивитиметься без краю в її очі, де бачитиме світ і життя, братиме її за руку в радісній покорі й почуватиме на долоні своїй невичерпне тепло її тіла, до якого не наблизиться ніколи! Вночі стерегтиме її сни, чудові сни заколисаної краси, і розумітиме їх, як розуміють мову людей. І питиме, питиме щохвилини насолодної отрути її обожнення, і вмиратиме поволі коло її ніг у смертельній сп’янілості (В.Підмогильний). Від цього брав розпач. І від цього ж огортала нудьга смертельна (І.Багряний). — В сміливих щастя завжди є!.. От хоч би й ми. Приїхали сюди… Боже! Яка страшна і дика пуща була! І нудьга смертельна. І лихо скрізь навколо, і злигодні, і смерть… Чужа чужина… А бач, оббулися… (І.Багряний). Треба славно, раз судилося вмерти — перебути вік свій, а не покон. Треба щедро — серцем одним, устами ледь розпуклими — розпелюстити втіхи гін, всевідради! Сонце бо йде — за нами. Набирай же — свій смертельний розгін. Треба щиро — день за днем перебути. Треба ніжно — вилоскотати шал серця! Треба виринути зі скрути, як із рури — срібногорлий хорал (В.Стус). Півроку  вбік  — і  все  це  піде  прахом. І  цілий  всесвіт  вміститься  в  сльозу. Дрімотні  міни — круглі черепахи — в  землі  шорсткій  ворушаться,  повзуть. О  піруети  вимушених  танців! Хто йшов  по  полю  мінному  хоч  раз, той  мимохіть  і  на  паркетних  глянцях пригадує смертельний  падеграс (Л.Костенко). У групі, крім мене та неї, було дві сімейні пари з дітьми підліткового віку — всього сім осіб, дві дами бальзаківського віку та кінодокументаліст із донькою. Нудьга смертельна! (І.Роздобудько). — Оце ж воно і є,— відказав Амбросіо.— На цьому самому місці мій нещасливий друг не раз оповідав мені про свою недолю. Саме тут, за його словами, він уперше побачив ту смертельну ненавидницю роду людського, вперше освідчив їй свої щирі й вірні почуття і тут же дізнав од Марсели останньої зневаги і наруги, що й примусило його дати кінець трагедії цього мізерного життя (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Хто з нас не знає цієї надії, що з кожною хвилиною згасає, цієї мовчанки, що стає дедалі важчою, мов смертельна хвороба (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Смертельна нудьга екзекуції (С.Є.Лєц). Смертельний номер: факір сідає на дошку, утикану гострими цвяхами. Глядач: «Скажіть, а вам не боляче?» Факір: «Та, загалом, ні. Боляче тільки вперше. А потім — головне в старі дірки потрапляти»]

Снаружи – зовні, ззовні, іззовні, зо́кола, знадвору; на зовнішній погляд, на погляд, з вигляду, з погляду; (под открытым небом) надво́рі. [Чіпці тепер ніколи дослухатись до всього того. Вкупі з матір’ю він день у день коло хати порається. Розкрив її, оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає, нове вставляє - ціле; нові крокви становить; околотом вшиває… (П.Мирний). Потім секретар познайомив його з молодиками, що сиділи на канапі й дійсно всі були письменниками, крім одного, що був тільки кур’єром, але зовні від них нічим не різнився (В.Підмогильний). Дрова палали височенним стосом, а чавуни, що їх аж шестеро округи. стояло, були не просто собі чавуни, а справжні баки, куди м’ясива і ціла ятка влізла б: поглинали вони в нутро своє туші баранячі, що зовні й не видно було, ніби то голубці які абощо (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Стригаль, стригальщик – стрижі́й, стрига́ль. [В кімнатці, крім зорь, ослона, стільця, на якому сідав той, кого стриглось, крана в стіні, лямпки в стелі й машинки в руках стрижія, більше нічого не було. Нічого такого, чим би можно зарізатися або вбитися, нічого, що можно б вжити як зброю. Голяр стриг своїх «клієнтів» досить недбало, безцеремонне, так, як стрижуть баранів, лишаючи смуги й кущі волосся або немилосердно скубучи машинкою (І.Багряний). Вона не нашого заводу, А з тих овець, що через воду До нас привезені зі сходу В гірські пустелі. Стригаль не бачив вовни зроду, Як вовна Меллі (В.Мисик, перекл. Р.Бернса). То була виснажлива робота: стояти, зігнувшись навпіл, і, затиснувши вівцю колінами, пройтися ножицями по всій довжині овечого тулуба, щоб зрізати руно суцільним шматком, і зробити якомога менше додаткових порізів біля обвислої зморщеної шкіри — щоб догодити суворому начальнику стригальського сараю, який міг напуститися на всякого стригаля за недотримання його жорстких стандартів (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу)].

Счастливый, счастлив – щасливий, (разг.) щасний, (везучий, ещё) удатний, удачливий, таланистий, таланливий: • сделаться счастливым – вщасливитися; • счастливая мисль – щаслива думка, (спасательная) рятівна думка; • счастливая рука у кого – щаслива (удатна, легка) рука в кого; щасливу (удатну, легку) руку має хто; щасливий (удатний, легкий) на руку хто; щастить кому; • счастливые часов не наблюдают – щасливим байдуже про час; щасливі на години не зважають; • счастливый игрок – удатний (щасливий, таланистий) гравець; счастливый путь!; счастливого пути! – щасливої дороги!; щаслива дорога (вам, тобі…)!; у щасливу путь!; ходи здоровий і щасливий!; ходіть здорові і щасливі!; хай доля (вам, тобі…) шлях таланом стеле!; • счастливым быть — всем досадить – нема щастя без заздрощів (Пр.); у щасті не без ворога (Пр.). [Щасливий той, хто знайшов у гіркому солодке, у гарячому — холодне (Г.Сковорода). Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (І.Нечуй-Левицький). — Молоді літа — щасливі!.. І я колись бігав… прудко бігав. Зайця мало не переганяв! (П.Мирний). Вся сім’я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій (Л.Українка). Настя глянула на Гната чистими, щасливими очима, і в них побачив він утіху та вдячність… (М.Коцюбинський). Чи пам’ятаєш дні ті гарні, ясні, Коли сміялось сонце, грало море, А ми на скелі вдвох стояли щасні… (М.Вороний). І знову її ім’я, що він прошепотів, відгукнулось йому щасливою луною з темних коридорів його думок. Вона була йому сонцем, що раптом кидає промінь крізь розколину хмар; він раз у раз губив її і знаходив (В.Підмогильний). Щасливий той, хто, і зазнавши мук, Життя прожив прозоро і натхненно. Щасливий той, хто серця світлий звук Проніс в трагедіях епохи недаремно (М.Вінграновський). Щасливі, кажуть, нібито не ждуть, не визирають час. І дароносний вони і в непогоду радо п’ють приблудний день заблуканої осені. І я не жду. Дарма. Не назирай: ніхто й не прийде, словом не потішить. Та й добре, що нема. Буває гірше: коли тобі і сльози позбирать не дасть захожий (В.Стус). Які щасливі очі у казок! Я прокидаюсь, серце калатає. Зима стоїть персидська, як бузок, і жоден птах її не хилитає (Л.Костенко). Що нам заважає бути щасливими? Бажання бути щасливими нам заважає (М.Воробйов). Я панні сказав би, я панну шалено люблю, Та слово «люблю» — ненадійне якесь, непутяще. То що тобі, панно? Чи десь забажав веремій Твій песик лукавий, твій песик безумний і хтивий? Я, панно, пропасний, пропащий і, радше, не свій… Я, панно, самотній і, радше, не дуже щасливий… (М.Кіяновська). Вчора була до болю щасливою Сьогодні — до болю нещасною. Завтра буду до болю іншою То яка ж різниця? (Ю.Джугастрянська). — А як той чоловік, що фортуна його винесла з рідного болота на верхівля слави й процвіту (такими достеменно словами говорив той панотець), та буде собі доброзвичайний, до всякого щедровитий і приязний, супроти вікодавньої родовитої знаті не гордливий, то будь певна, Терезо, що ніхто не буде згадувати, ким він передше був, а всі поважатимуть за те, чим він тепер є, крім хіба завидників яких, що од них ніяка щаслива доля не вбезпечиться (М.Лукаш, перекл. М.Серванеса). І щастя, і успіх вам пробачать лише тоді, коли ви ними щедро поділитеся з іншими. Але інші для вашого щастя не потрібні! Утворюється глухий кут: або ти щасливий і тебе засуджують, або ти виправданий, але нещасливий (О.Соловей, перекл. А.Камю). Стати щасливим — це було б так нудно! (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Задля справедливості слід зазначити, що Хірт удосконалив систему визначення маршруту: він почав обирати шлях залежно від напряму й сили вітру, кольору неба, ба навіть характеру власних снів. Осягнути таку складну систему не годен був ніхто, і плем’я нарешті вщасливилося, що трапився такий розумний ватажок (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Європейці вважають важливою американської культури наказ «бути щасливим». Але щастя не можна ставити за мету; воно має надходити слідом за чимось. Для щастя потрібна причина. Коли вона знайдена, людина стає щасливою автоматично (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Людина ніколи не буває такою нещасною, як їй здається, або такою щасливою, як їй хочеться (Ф. де Лярошфуко). Мудрець щасливий задовільняючись малим, а дурню всього мало: ось чому майже всі люди нещасні (Ф. де Лярошфуко). Щаслива людина — обов’язково добра, але добра — не обов’язково щаслива (О.Вайлд). Самотність — це коли ті, кого ти любиш, щасливі без тебе (В.Беньямін). Щаслива людина надто задоволена теперішнім, щоб забагато думати про майбутнє (А.Айнштайн). 1. Єдине, про що прошу — дайте мені шанс переконатись, що гроші не зроблять мене щасливим. 2. — Кажуть, що чорна смуга — це розплата за щасливі дні… — І де ж я стільки щастя відхопити встиг?!].

Сюсюкать – 1) (заменять в речи шипящие звуки свистящими) сюсюкати; 2) (подделываться под детскую речь, разг.) сюсюкати. [Опріч Тасі, вони згадували багато спільних знайомих, і тут Раїса мала чимало несподіванок. Вона, наприклад, ніяк не могла уявити собі, що той рудий, як голендерська корова, рябий і довгий семінарист, який, сюсюкаючи, провадив їй ідеї Фейєрбаха, носить тепер камилавку, має наперсний хрест і дослуживсь до благочинного (М.Коцюбинський). З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан, сюсюкає, а мати теж сюсюкає (М.Хвильовий). Він став думати, що б його сказати доньці, але нічого не вигадав. Не міг у таку хвилину сюсюкати і дитинно лицедіяти (В.Дрозд). Приблизно десять років тому була відчутна зневага до історичного роману і велике захоплення автобіографізмом. Тепер на автобіографічне письмо (одне з найгеніальніших упродовж історії світових літератур) переважно плюють, і починають сюсюкати про інтелектуальний роман. Мій прогноз такий, що зараз табун ідіотів кинеться писати інтелектуальні романи (з відсутністю інтелекту), як перед тим кинувся писати автобіографічні (А.Дністровий). Так часто буває серед людей: одне світить до тебе очима, сюсюкає, лижеться, та як прийдеться до діла, нічого доброго й на ніготь не зробить, а друге бурчить, свариться, стогне, тоді, дивись, останню сорочку скине із себе й віддасть (В.Шкляр). Негритянка мала чудові груденята, крім того, дістала освіту в ґабонських черниць і не тільки сюсюкала французькою, а й тямила подати хіну в конфітуратах і витягати кліщів із підошов (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). І тоді, коли б мала здушити його в обіймах, палко дивлячись на нього тими глибокими й страшними очима, що є в декого з літніх жінок, величних у своїй останній любові, коли б мала кусати його мовчазним, тремтячим ротом, пригорнувшись до нього пухким та гарячим тілом, стомленим, але невситимим, — вона термосилась, як дівчинка, й сюсюкала, щоб бути любенькою: — Так я кохаю тебе, мій маленький. Так я кохаю. Потіш же свою жіночку (В. Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана)].

Трахать, трахнуть, оттрахать – 1) бахнути (бухнути, гахнути, тарахнути, трахнути); 2) (совершать, совершить половой акт, жарг.) трахати, трахнути, відтрахати, взувати, взути, грати, виграти, відгойдати, жучити, вжучити, перти, порати, попорати, топтати, бамбукати, бамбукнути, попістонити. [Кожен воїн знає, що у випадку звитяги вжучить на руїнах чужоземку (А.Морговський). — І взули її? — поцікавився Юрко. — Прошу? — Він питає, чи відбувся коїтус (Ю.Андрухович). Я комсомолку грав у ленінській кімнаті Звивалось її тіло піді мною Сплітаючись у класовім двобою Я грав її і прутень мій горів Як мудрий Ленін заповів Отак б’ючи за голом гол Вступав мій прутень в комсомол (Ю.Винничук). Це окрема тема, леді й джентльмени, пані й панове, перепрошую, якщо забираю вам забагато часу, мені нелегко про все це говорити, до того ж я дійсно тяжко недужа, моє зацьковане, виголодніле, а коли не бавитися евфемізмами, так і просто зґвалтоване тіло третій місяць невгаває в дрібненькому нутряному дрожі, особливо жаскому — до млості! – внизу живота, де повсякчас чую давучий битливий живчик, і коли розчепірюю пальці, то вони негайно починають жити самостійним життям, ворушачись кожен зосібна, ніби натягнені на порізнені, в незгідних ритмах посмикувані ниточки, я вже мовчу про бубняві, як у підлітка, рожеві прищі, котрими зацвітають обличчя і плечі, і нема на те ради, — горопашне тіло ще живе, воно качає права, воно доходить з елементарної сексуальної голодухи, воно б, може, й оклигало, і заплигало зайчиком, якби його всмак трахнули, але, на жаль, цю проблему не так легко розв’язати, надто коли ти сама-одна в чужій країні й чужому місті, в порожній квартирі, де телефон озивається хіба на те, щоб запропонувати тобі — рідкісна нагода, тільки на цьому тижні! — ко-ло-саль-ну знижку на передплату місцевої газети, і звідки вигрібаєшся тричі на тиждень — до університету, де півдюжини охайних, взутих у білі шкарпетки й кросовки, чистенько вмитих і дезодорованих американських дітлахів із здоровими, аж вогкими шкірою й зубами, водячи за тобою, як манджаєш туди-сюди по аудиторії, поглядами акваріумних рибок, щось там — один Біг відає, що! — тихенько шкробають собі в зошити, поки ти, сама себе накручуючи (ну бо треба ж якось протриматись годину з чвертю!), палко тлумачиш їм, що не було! не було в Гоголя, такого, який він був, натоді іншого вибору, окрім як писати по-російськи! хоч плач, хоч гопки скачи — не було! (і в тебе — також немає, окрім як писати по-українськи, хоч це і є, либонь, найяловіше на сьогодні заняття під сонцем, бо навіть якби ти, якимось дивом, устругнула в цій мові що-небудь «посильнее «Фауста» Гете», як висловлювався один знаний в історії літературний критик, то воно просто провакувалось би по бібліотеках нечитане, мов невилюблена жінка, скількись там десятків років, аж доки почало б вихолодати, — бо нерозкуштовані, невживані, непідживлювані енергією зустрічної думки тексти помалу-малу вихолодають, ще й як! — якщо тільки потік читацької уваги вчасно не підхоплює й не виносить їх на поверхню, каменем ідуть на дно й криються нездирним зимним лепом, як твої нерозпродані книжки, що пилюжаться десь удома по книгарнях, таке сталося майже з цілою українською літературою, можна на пальцях вилічити — не авторів навіть, а поодинчі твори, яким пощастило, — з отерпом у пучках і сльозами в очу ти читала надісланий тобі тут, в Америці, переклад «Лісової пісні», авторизовану версію, призначену для бродвейської сцени, кайфувала, як наркоман, од її прискореного жагучого віддиху: живе! живе, не пропало, через сімдесят літ, на іншому континенті, в іншій мові — скажи ж ти, випливло! — розуміється, що іншого — писати по-російськи чи по-англійськи, на перший же твій вірш, видрукуваний англійською, і то в цілком малопомітному журналі, екстатично відгукнулось, звідкілясь трохи чи не з Канзасу, якесь там «…», це ж треба, і Макміллан збирається включити його до антології світової жіночої поезії ХХ-го століття,…; кажуть тобі тутешні видавці (зволікаючи, проте, з книжкою), спасибі, я знаю, тим гірше для мене, — але в тебе нема вибору, золотце, не тому, що не зуміла б змінити мову, — пречудово зуміла б, якби трохи помарудитись, — а тому, що заклято тебе — на вірність мертвим, усім тим, хто так само несогірше міг би писати — по-російськи, по-польськи, дехто й по-німецьки, і жити зовсім інше життя, а натомість шпурляв себе, як дрова, в догоряюче багаття української, і ні фіґа з того не поставало, крім понівечених доль і нечитаних книжок, а однак сьогодні є ти, котра через усіх тих людей переступити - негодна, негодна і все, іскорки їхньої присутності нема-нема та й укидаються в повсякденному, навзагал геть спопілавілому бутті, і оце й є твоя родина, родове твоє древо, аристократко забацана, прошу пробачення за непризвоїто довгий відступ, леді й джентльмени, тим більше, що до нашої теми він, властиво, не тичеться) (О.Забужко). Спочатку у Василини в очах посвітлішало, бо вона оце вперше на віку (не на картині і не в кіно) бачила, як живий чоловік пре живу жінку. Але згодом в очах у неї стало темніти й потемніло зовсім, бо Василина точно знала, що то не вона лежить на ліжку під тим чоловіком, а чоботи і штани в того чоловіка такі, як у її Яреми (Василь Рубан). Тут на нього зразу насів студент, зірвав йому з голови мідницю і трахнув нею межи плечі разів три чи, може, й чотири, а тоді об землю її брязнув, що мало на кавалки не розскочилась (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ці дурепи, яких уже давно ніхто не трахав, цілими днями працюють над тим, щоб «розбудити бажання» у мільйонів споживачів! (про рекламісток) (М.Ілляшенко і О.Ногіна, перекл. Беґбеде). Одного разу він пообіцяв їй, що трахатиме її всю ніч. І він дотримав свого слова, гаруючи на ній до самого світанку. «Щоправда,— чесно зізналася Рошель,— лягли ми досить пізно, а ночі в ту пору року були короткі» (В.Шовкун, перекл. Мішеля Турньє). — У мене своя послідовність, будьте певні. І щодня не гірша за вашу. І коли ваша сестра приходить до мене, щоб я її попістонив і попестив, вона знає, чого хоче (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Після чого Ван Норден починає порати її так, немов у нього відкрилося друге дихання, точнісінько як старий козел. Він такий упертий хлопака, що радше зламає собі роги, ніж здасться (Г.Бєляков, перекл. Г.Мілера)].

Трудоустройство – працевлаштування. [Умови працевлаштування не вимагають нічого, крім звання. Ось чому Іспанія перетворилась на одну з країн із найбільшою кількістю адвокатів, лікарів та економістів на квадратний кілометр. Майже всі займаються якою завгодно справою. Тільки не своєю. Ми можемо пишатись, що наші швейцари, охоронники автомобілів та продавці морозива найосвіченіші в світі (Валерій Крутоуз, перекл. Франсиска Гавілана)].

Усталость – (несов.) утомлювання, стомлювання; (сов.) утомлення, стомлення, (ещё) зму́чення, змо́рення, ви́снаження, знеси́лення; (состояние) утома, утомленість, стома, стомленість; (ещё) зму́ченість, змо́реність, ви́снаженість, знесиленість: • душевная усталость – душевна втома; • усталость коррозионная – утома корозійна; усталость  металла – втома металу; • усталость механическая – утома механічна; • усталость радиационная – утома радіяційна; • усталость термическая, термомеханическая – утома термічна, термомеханічна; • усталость ударная – утома ударна; • усталость фрикционная – утома фрикційна. [Утомилась би Мар’яна, — утоми не чує (Т.Шевченко). Голублячи таку думку в серці, непримітно переходив він безкраї степи без утоми, безводні довгі шляхи без пекучої згаги (П.Мирний). Мої думоньки безсилі Стома заглуша (П.Грабовський). Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М.Коцюбинський). Потім відчув утому й жаль до себе. Бідний хлопець! І за що він мучиться? Ну, помилився, захопився, він молодий, це так природно (В.Підмогильний). Нарешті й Матвій з Володьком докошують свій покіс, майже половина ниви докошена, густа тінь лісу затягнула ген ціле поле аж до Жолобеччини. Володько чує велику втому, але свіжість вечора так чудово злагіднює втомленість твердих м’язів, що не хочеться кінчати недокінченого діла (У.Самчук). Тепла утома спада — На губи, на очі, на плечі… Стишений вечір Уже до води нахиливсь… Подивись — День вклоняється людям надвечір, І городом, по стежці, Вже відходить, як гість (В.Стус). Мабуть, під ранок я таки заснула. Така мене утома огорнула! — якийсь короткий, нечутенний сон… (Л.Костенко).  а по мені танцює втома наче клоун по линві — тонко я сьогодні лишилася вдома заплітаю думки в колонки (Ю.Джугастрянська). Втома, вона така, жіночка підступна й працьовита, ніколи не припиняє обробляти твій мозок (В.Рафєєнко). Так ось: хто не може покласти край своїй тузі здоровим глуздом, то це зробить за нього сам час. Але яка ж то ганьба для розсудливої людини, коли порятунком од скорботи стає, врешті, втомленість тією скорботою! Я волію, щоб ти залишив свій біль, а не щоб він залишив тебе, і якомога скоріше перестань робити те, чого навіть за всього бажання ти б не міг робити довго (А.Содомора, перекл. Сенеки). Що далі загрузали у війні, то більша виникала потреба в коштовностях. Часом Пута мав так забагато замовлень, що насилу спромагався їх виконувати. Від утоми, яка іноді облягала Путу, його обличчя прибирало бодай трохи розумнішого виразу, але для цього треба було добре втомитись (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Внутрішні настрої американців описували піднесеною фразою «втома від війни». Однак краще їх можна було схарактеризувати як нудьгу, хворобу демократій, яким завжди бракує терпіння (Р.Клочко, перекл. М.Гейстінґса). Втома — найкраща подушка (Б.Франклін). — Ось вам ліки проти втоми, це — проти нервових стресів, а це — проти депресії. — Дякую, лікарю. А крім горілки, у вас більше нічого нема?].

Феминизм – (франц. от лат.) фемінізм. [«Це дуже класні кобіти, — жартував один із кав’ярняних знайомих Карла Йозефа, зубний лікар, ім’я котрого тут не має значення. — Вони сексапільні, як повії, й нітрохи не зіпсовані фемінізмом» (Ю.Андрухович). Якось так тихо і підступно фемінізм почав проникати і на наші патріархальні землі. То тут, то там вигулькне якась почвара і почне проголошувати гасла всезагальної рівності, руйнуючи традиції, підриваючи підвалини, зазіхаючи на святе (Ю.Винничук). Нас з Вірою розділяє десять років — десять років, що дали мені «Бітлз», демонстрації проти В’єтнамської війни, студентський бунт 1968 року і народження фемінізму, який навчив мене бачити у всіх жінках сестер — у всіх, крім сестри (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Фемінізм — це боротьба жінок з жіночістю (Артур Блох)].

Фея – (франц. от лат.) фея. [— У всякому разі, в кожній пристойній пивниці, як і наша, є три-чотири дами, що спілкують з хазяїном, а той усуває, часом дуже примусово, всіх їхніх конкуренток із своєї зали. В глибі помешкання є кілька комірок, де вони вправляються на своєму, мовляв, за Гейне, поземому ремеслі. Платня відрядна — від З до 5 карбованців за одну насолоду, крім оплати вечері, де заробляє вже хазяїн. Тепер ви розумієте суть цього симбіозу? Але в світі нема нічого світлого без тіні, в даному разі — без міліції. Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Обидві були в однакового крою плащах з різницею, зрозуміло, лише у розмірах і мали страшенно подібні зачіски. Тому нетверезий Артур Пепа подумав, що перед ним фея зі своєю ученицею (Ю.Андрухович). Гладесенькі ніжки молочної феї, Розквітлій у ніжному соромі снів, В’їзджають у мозок в нескромній ідеї… Признатися сором, що він уже сплів. Гидкі ці інстинкти, незграбне кохання — Старий, лисий пень, і достигла цнота… Любов, чи лиш фальші дешеве бажання — Побавити тіло старого кота (Тарас Іванів). Сумна Фея виливала Елайджі душу. Точніше не так: Сумна Фея була надто мудрою, щоби виливати душу. Вона, сьорбаючи коньяк, артикулювала проблему. Проблема Сумної Феї полягала у тому, що усі її бойфренди були надзвичайно успішні. Після того, як розлучалися із Сумною Феєю (О.Форостина). Тремтка радість, мерехтлива, мов вутле світло, грала навколо нього зграйкою фей (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). То був справжній музичний янгол, фея зі скрипкою, але, як я згодом побачив, фея надто корислива (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Ви хто? — Добра фея. — А чому з сокирою? — Та щось настрій не дуже…].

Харьков – [Харків, Харків, де твоє обличчя? До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч (П.Тичина). Харків іде в авангарді щодо вишів зі статусом «національний», які, крім цієї назви, нічого національного не мають (Микола Зубков). Я гостро усвідомила, що я — українка. Українка у зросійщеному Харкові. Мені схотілося опинитись в україномовному просторі — але його не було: друзі, колеґи, знайомі обирали для спілкування російську. А моя потреба — потреба українськості – зростала. І врешті-решт мені спало на думку: якщо потрібного мені простору не існує, то я мушу створити його сама (Лариса Вировець)].

Целиком – цілком, цілковито, повністю, абсолютно, зовсім, геть, всуціль, до краю, до останку, без останку, дощенту, [від початку] до кінця, всього; (всё вместе, ещё) [цілим] гамузом, на гурт: • всё целиком – цілком (цілковито, геть) усе; • отдать целиком – віддати цілком (повністю, гамузом, без поділу). [Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку. Вона мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (М.Коцюбинський). Призначення мікробів — руйнувати органіку життя. І смішно дискутувати з мікробом або сідати з ним за “круглий стіл” (як радять наївні земляки). Мікроб, наприклад, очевидно за “великопростірні” держави (навіть не імперії), за універсальну “єдинонеподільність” (труп, наприклад, є — по певнім часі – цілковито єдино-неподільний, що і є ціллю мікробів) (Є.Маланюк). У нас у політиці теж повно привидів. Всуціль спіритичні сеанси минулого. Колись один привид ходив по Європі, тепер їх тут безліч вештається (Л.Костенко). Але в поезії своїй Стус, крім згадок про Аллу Горську, майже цілковито сам. Згадки про товаришів долі й недолі виняткові і винятково скупі. Поза ними єдина супутниця поета – самота: «Безгоміння – геть туге, мов бич, обклало простір»; «Ми нібито обернені свічада – єдиновласну душу світлимо». Самота — не тільки факт поетичного життя, це також його свідома програма: «Горе вірить тільки самоті»; і правило життєвої поведінки: «Не зближуйся. Бо відстань — іспит серця і феєричне мариво душі» (Ю.Шевельов). — Щодо любовного листа, скажи його так підписати: «Ваш до гробу Рицар Сумного Образу». І то нічого, що підпише за мене чиясь чужа рука, бо, скільки я пригадую, Дульсінея не вміє ні читати, ні писати і зроду не бачила ні почерку мого, ні жодного мого листа; зрештою, і кохання наше було цілком платонічне і не сягало понад сором’язливе переглядання (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Але лиха моя доля, що берегла мене, мабуть, для ще гірших напастей (якщо можна собі уявити щось гірше, ніж те, чого я вже зазнав), не відібрала ще тоді цілковито в мене розуму, я втратив його геть пізніше (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Штаны – штани, (прост.) штані: • наложить в штаны – накласти (напудити, напустити) в штани; • остаться без штанов – залишитися (зостатися) без штанів. [Сорочка, зв’язана узлами. Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках; Замазана була на палець, Засалена, аж капав смалець, Обутий в драні постоли, Із дір онучі волочились, Зовсім, хоть вижми, помочились, Пошарпані штани були (І.Котляревський). І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Гинуть! Гинуть! У ярмах лицарські сини, А препоганії пани Жидам, братам своїм хорошим Останні продають штани… (Т.Шевченко). І парубки у місті кращі, ніж у селі. Там усе у ягнячих свитках та вибійчаних штанях і літом у шапках; а тут — у сукняних чумарках, у китаєвих штанях, чоботи такі маленькі, на високих каблуках; все підперізані каламайковими добрими поясами, літом — у картузах, а зимою — у шапках. Йде, бувало, улицею який — як картина! Так би на його все й дивилася, нікуди очей не зводила… (П.Мирний). Його струнка фігура в вузьких жовтих штанях та синій куртці, здоровий, засмалений морським вітром вид та червона хустка на голові прегарно одбивались на тлі блакитного моря (М.Коцюбинський). Здається і пан, а штанів нема (Номис). До тих інших жінок він ставився трохи погордо, трохи, боязко. Почував, що вони не зважають на нього, навіть зневажають за його благенький френч, рудий картуз і вицвілі штани (В.Підмогильний). Я — як і всі. І штани з полотна… І серце моє  наган… Бачив життя до останнього дна Сотнями  ран! (Є.Плужник). Україна мусить зробитися необхідною, як штани, тільки тоді вона постане. Поки вона буде тільки «кумедією», орнаментом, піснею — до того її не буде (Є.Маланюк). Намотайся на хмару думками, нетерплячий, штани підв’яжи, бо витати тобі над віками, що не хоч або що не кажи. Не одкрутишся, і не відмолиш, і не виблагаєш порожнеч, та, що виникла в тебе, відколи ти зазнав передчасних утеч (В.Стус). З круглих плямистих дверей, в плямистих штанах й сорочці, з короткою зачохленою зброєю впоперек живота, з’явився ширший як довший, такий собі оберемкуватий чолов’яга (М.Вінграновський). — Розумієш, Галю, я хотів би померти без галасу і спотвореного обличчя, крім того, я не хотів би у передсмертній агонії накласти в штани… — Отож і скидай їх, — наполегливо повторила вона (Ю.Андрухович). «…він одразу ж добряче нам’яв би вуха цим самозваним дослідникам!» — голос Чмоня тверд і вищав (з наголосом у слові «вищав» на обох складах), — «а декому він стягнув би штани й добряче відходив би його паском, паском, ременем, кропивою!!!» Чмонь аж тіпався над кафедрою, щосили показуючи, як немилосердно шмагав би Т.Г.Шевченко самозванних дослідників своєї творчості (О.Ірванець). Коли я вийшов на кухню, Льолік вже терся коло холодильника, у своєму костюмі — темному піджаку, сірій краватці та безрозмірних штанях, що висіли на ньому, як прапор у тиху погоду (С.Жадан). Природно, вони запитали документи, але Сонька видала таку руладу, і Мотя відразу забув про поліцаїв, які стояли над головою, а почав негайно міняти підгузок, і менти спочатку здивувалися, як спритно він управляється, а потім, побачивши, скільки Софія Матвіївна наклала, швиденько відчепилися, нерви не витримали (Ю.Макаров). — Та я ж, пане, такого не говорю й не думаю,— виправдувався Санчо,— хіба ж я що? Чиє мелеться, той і біжи з ковшем. Як вони собі, може, й бахурували, то Бог їм суддя. Я не тутешній, я нічого не знаю. Хто там що робить, мені без інтересу, а ще кажуть — хто дуже крутить, той сам іскрутиться. А я собі яко наг, яко благ, родився без сорочки, помру без штанів, мене воно не студить і не гріє. У сусіда, славлять, повна бодня сала, а в нього й бодні нема. Та рот, кажуть, не город — не загородиш. Люди — Божі собаки: на кого хочуть, на того й брешуть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Блискавка розійшлася навпіл, каміння потягло кишені десь до колін, і штані впали. Джез намагався ухопити й притримати їх за пояс. Але не встиг, бо руки були обмотані ременем. Штани сповзли зі стегон. Він ухопив нижче, але запізно, і впіймав лише труси, а штані обгорнулися довкола литок (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Як багато, дозвольте мені зауважити, залежить від штанів; найінтелігентніша особа деградує, вдягнувши потерті штани (А.Позднякова, перекл. В.Вулф). Навіть на троні протираються штани (С.Є.Лєц). 1. — Я хочу схуднути! — Купи штани для схуднення! — Купив, не налазять… 2. Чоловікові штани дані для того, щоб приховувати свої думки].

Шумерский – шумерський. [Усе пройшло. Шумерська глина не зберегла ні плач ні спів. Отак і я усе спалила… Крім слів (Лариса Вировець)].

Кабальеро, кабаллеро – (исп.) кавальєро, кабальєро. [Бідний кавальєро, читаючи такії речі, аж у голову заходив, ночі не спав, щоб тільки додуматися та доглупатися, в чому їх сила, а воно хоч би сам Арістотель із домовини встав, то навряд би чого дорозумівся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). «Але ж це суперечить здоровому глуздові, — сказав занепалий духом дон Аполінар Москоте. — У нас, крім неї, іще шестеро дочок, усі вони дівчата на виданні, і кожна з радістю погодилась би стати достойною дружиною такого поважного й працьовитого кабальєро, як ваш син, а Ауреліто зупиняє свій вибір на тій єдиній, яка ще пісяє в постіль» (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Коли він закінчив помову, я запропонував трьом кабальєро рушати до виходу або власною охотою, або я допоможу їм зробити це копняками під зад, вибір за ними (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона)].

Бомба – (франц. от лат.) бомба: • бомба замедленного действия – бомба сповільненої дії; • влететь бомбой, влететь как бомба – влетіти бомбою (кулею, як бомба, як куля); • водородная бомба – воднева бомба. [Затримавши м’яча, що випадково підкотився йому до ніг, хлопець так високо підкинув його, врівень з будинками, що дітвора весело заплескала й загукала, крім власниці, що не сподівалась уже дістати свою цяцьку з лона небес. Але м’яч бомбою упав з-під хмар, викликавши новий вибух божевільних радощів (В.Підмогильний). Мовчиш, як покинена вагітна? Мовчиш, як бомба? Мовчиш? Думаєш — од чекання розтрісну? Думаєш — збожеволію? (В.Стус). І слухав місяць золотистим вухом страшні легенди про князів і ханів. І пропливав старий рибалка Трухан. Труханів острів… острів Тугорханів… А потім бомби влучили у спокій. Чорніли крокв обвуглені трапеції. А потім повінь позмивала попіл моєї дерев’яної Венеції (Л.Костенко). Безкнижна нація — бомба, закладена під майбутню (О.Забужко). У справжній бомбі з часовим механізмом вибухова речовина – час (С.Є.Лєц)].

Война – війна, розмир; (междоусобная, гражданская) усобиця, чвари, домова (громадянська) війна: • в дни войны – за війни; у дні війни; • вести войну – воюватися, провадити (точити, вести) війну; • война деньги съедает, а кровью запивает – нема моря без води, а війни без крові (Пр.); війна людей їсть, а кров’ю запиває (Пр.); • война оборонительная и наступательная – війна оборонна (оборонча, відпорна) і наступальна (нападча, (устар.) зачіпна); • выступить войной против кого, чего, идти войной на кого – іти воювати кого, воюватися проти кого; іти війною на кого; • находиться в состоянии войны с кем – бути в стані війни з ким. [Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі в глас Гукнули разом: «Все пропало!» Щоб розмир перервать в той час (І.Котляревський). Троянці правило се знали: В війні з врагами не плошай; Хто утіка — не все женися; Хто мов і трусить — стережися; Скиксуєш раз — тогді прощай! (І.Котляревський). Та крім того, усім їм була притаманна ще одна риса, що позначалась цілком уже на першому творі його «Бритва» й пішла розголосом і по дальших оповіданнях Степанових, синтезуючи його уявлення про істоту громадської війни, — величезного масового зруху, де одиниці були непомітні часточки, зрівнені в цілому й безумовно йому підпорядковані, де люди знеособились у вищій волі, що відібрала їм особисте життя і разом з ним усі ілюзії незалежності (В.Підмогильний). Земля кричить. Шинкують кров’ю війни, І падають занози від ярма, І лиш годинник холодно й спокійно Рахує дні, розтрачені дарма (В.Симоненко). Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні. Треба ставитися до війни не як до тріумфу, а як до великого зла. Тільки імперії радіють війнам (В.Гриневич). На жаль, сталінська формула «Велика Вітчизняна війна» все ще домінує в офіційному дискурсі, імпліцитно підтримуючи поділ українського суспільства на сталіністів-«патріотів» та антисталіністів-«зрадників» (М.Рябчук). — Література пргне облагородити війну, щоб виправдати смерть загиблих, щоб ті, які з неї повернулися, продовжували жити з більш-менш спокійною совістю, щоб ті, які прийдуть їм на зміну, також не замислюючись готові були померти… (В.Слапчук). Виграти війну до снаги всім, не всі здатні її програти (Ю.Педан, перекл. К.Малапарте). Народи справді не хотіли цієї війни! Єдине, чого вони бажали всім серцем і душею — пережити цю війну! (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Коли двері зачинилися, Хосе Аркадіо Другий відчув упевненість у тому, що його війна скінчилася. За багато років до цього полковник Ауреліано Буендіа розповідав йому про запаморочливу силу війни і намагався довести своє твердження незліченними прикладами з власного життя. Хосе Аркадіо Другий повірив йому. Але в ту ніч, поки офіцер дивився на нього, не помічаючи його, він згадав про напруження останніх місяців, про мерзоти тюрми, про паніку на вокзалі, про поїзд, навантажений трупами, й дійшов висновку, що полковник був просто шарлатан або дурень. Хосе Аркадіо Другий не розумів, навіщо було витрачати стільки слів, щоб пояснити, що саме відчуваєш на війні, коли досить тільки одного слова: страх (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). А Кроп, навпаки,— філософ. Він пропонує, щоб день оголошення війни відзначався наче всенародне свято з музикою і вхідними квитками, як ото під час бою биків. На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б’ються. Переможе та країна, чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б’ються зовсім не ті, кому слід (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). На той час я вже почав розуміти: мій батько соромився того, що люди вважали його невігласом, уламком війни, де, майже як у всіх війнах, люди воювали в ім’я Бога та батьківщини, щоб надати ще більше влади людям, які мали її досить і до того, як розпочали війну (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Війна, яку майже всі солдати 1918 року ненавиділи, для тих, хто щасливо уцілів, поступово стала цікавою пригодою в їхньому житті. Вони повернулися до буденного життя, яке, коли вони ще сиділи в окопах і проклинали війну, вважалось їм справжнім раєм. Тепер воно знову стало тільки буденним життям — з турботами й неприємностями, а війна здається чимось невиразним, далеким, пережитим; її, всупереч їхній волі і майже без їхньої участі, переосмислено, підроблено, підмальовано. Масове вбивство обернулось на пригоду, з якої пощастило вийти живим. Відчай забуто, горе посвітлішало, і смерть, що її пощастило уникнути, стала такою, якою вона майже завжди буває в житті,— чимсь абстрактним, уже нереальним. Вона реальна лиш тоді, коли влучає когось поряд з нами або зазіхає на нас самих (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Здається, ніби чоловіки йдуть на війну, щоб здобути від цього зиск або відстояти якісь принципи, та насправді воюють вони за землю і за жінок. Раніше чи пізніше інші причини і спонуки тонуть у крові й утрачають свій сенс (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Війна — надто серйозна справа, щоб довіряти її воякам (Талейран). Війна статей ведеться традиційною зброєю (С.Є.Лєц). Війна — найгірший спосіб здобуття знань про чужу культуру (С.Є.Лем). Перша жертва війни — правда (Г.Джонсон). Я не вірю, що Росія хоче війни, вона хоче плодів війни (В.Черчіл)].

Вкус – 1) смак; 2) (свойство) смак; 3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст; 4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання; 5) (утонченность) смаковитість; 6) (худож. манера, стиль) манера (манір), стиль: • быть одного (разного) вкуса, быть одних (разных) вкусов (о предметах, о людях) – мати однаковий (різний) смак; (тільки про людей) мати однакові (різні) уподобання; • быть, приходиться, прийтись по вкусу – бути (припадати, припасти) до вподоби (до сподоби, до смаку, до любості, до мислі) кому; бути усмак (в уподобі) кому; прийти в смак; підходити, підійти під смак (під мислі) кому; смакувати кому; до душі припадати, припасти кому; подобатися, сподобатися кому; залюбитися в кому, в чому; любитися кому; (только сов.) уподобав, сподобав хто; до душі слатися; (безл.) присмачитися кому; • во вкусе чего – на смак; на манір; на стиль; • войти во вкус – розласитись; добрати смаку; • входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём – набирати (набиратися), набрати (набратися) смаку до чого; засмаковувати, засмакувати що; усмаковувати, усмакувати що; добирати, добрати, дібрати смаку в чому; (только сов.) уподобати що; розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що; розласитися; • дурной вкус, безвкусица – поганий смак; несмак; • есть со вкусом – смачно (у смак) їсти; • иметь вкус к чему, в чём – смак (уподобання) до чого; смак знати в чомусь; кохатися (милуватися) в чому; • как на чей вкус – як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту тощо; • мне более по вкусу было бы… – мені дужче було б до смаку (до вподоби, до сподоби)…; (иногда) мені уподібніше було б…; • мне по вкусу было… – мені до вподоби було…, до вподоби моєї було; • на вкус – на смак; • на вкус и цвет товарища нет – кожен Івась має свій лас (Пр.); на колір і смак товариш не всяк (Пр.); • на мой вкус – [як] на мій смак; [як] на мене; • находить, найти вкус в чём – знаходити (находити), знайти (найти) смак у чому; набирати (набиратися), набрати (набратися) смаку до чого; розбирати, розібрати смак у чому; смакувати, засмакувати в чому, чим, що; усмакувати що; • не в его вкусе – не [до] його смаку (не до його вподоби); не в його стилі (манері); • не по вкусу – не до смаку; не до вподоби (не до сподоби); не всмак; не до любості (не до любові, не до мислі); не уподібний (уподібна, уподібне); • неприятный вкус – неприємний смак; • о вкусах не спорят – у кожного свій смак; хто до кого — а я до Параски (Пр.); • одеваться со вкусом – одягатися (вбиратися) до смаку (зі смаком); одягатися (вбиратися) до вподоби (до сподоби); • по вкусу – до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до вподобання (подобання), до сподобаняя, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту; • поесть, позавтракать, пообедать… со вкусом – смачно (усмак, до смаку) попоїсти (наїстися); поснідати, пообідати…; • пожить со вкусом – пожити (нажитися) усмак (до смаку); • по своему вкусу – собі до смаку; на свій смак; до свого смаку; собі до вподоби; до своєї вподоби; по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого вподобання (подобання); • придать вкус чему – додати смаку чому; присмачити (посмачити) що; • приходящийся по вкусу – уподібний, сподібний; • смотря на чей вкус – як на чий смак; як кому до смаку (до вподоби, до сподоби, до уподобання); • со вкусом – до смаку; (вульг.) до шмиґи; • со вкусом сделанный – смаковитий, ґустовний; • со вкусом сделать – до смаку (із смаком, смаковите, ловко) зробити; • так он мне по вкусу – такий він мені уподібний; у каждого есть свой вкус: • кто любит дыню, кто арбуз – хто любить гарбуз, а я диню (Пр.); той хоче гарбузів, а той гурків (Пр.); людям як повітка, а мені як квітка (Пр.); кому як мара, йому як зоря (Пр.); кому піп, кому попадя, а кому попова дочка (наймичка) (Пр.); • хороший на вкус – добрий на смак (добрий, смачний, смаковитий); • это дело вкуса – це як кому до смаку; це діло (річ) смаку; • это не в моём (твоём…) вкусе – це не [до] мого (твого…) смаку; це не [до] моєї (твоєї) вподоби; • я ещё во вкус не вошёл – я ще не добрав (не дібрав) смаку; я ще не розсмакував (не усмакував, не засмакував). [Борщ вийшов добрий на смак. Кавун недобрий — смаку нема. Люди з великим художнім смаком. Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати. Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде (АС). В тім пани бракують, в чім убогі смакують (Пр.). Бач, як розласився: усе б йому млинці та вареники (Сл. Ум.). Одежа стала для нього питанням формальним, питанням смаку і навіть впливу, бо він чудово розумів різницю між появою людини в потертій сорочці й у добірному піджаку. Це, звісно, суща умовність, але треба мати надто великий чар духу, щоб надолужити недбалість убрання (В.Підмогильний). І не повторюйте мені великопанської дурниці про те, що смаки виховуються. Хоч би скільки мене годували елітарним пліснявим сиром, я все одно ригатиму й тягнутимусь до жовклого сала (О.Стусенко).— За якусь хвилю вказалася і Люсінда, що в супроводі матері своєї та двох покойових вийшла з одежної кімнати; убрана вона була пишно та розкішно, як то й личило вроді її та вельможності, з неперевершеною елегантністю і досконалим густом (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Все ж таки Наталі мала дивні смаки. В компанії нікчеми Нікола й мужеложця Гарньє вона ставала жвавою, веселою, тоді як присутність Жана, досить інтелігентної людини, її сковувала (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). А у великих дзеркалах із позолоченими рамами відбивалися статуетки з майсенської порцеляни: юнаки у вузеньких штанях до колін лежали біля ніг пишногрудих дам, що тримали на колінах ягнят; ці статуетки старий Джоліон купив ще до свого одруження і був про них дуже високої думки тепер, коли смаки зовсім виродилися (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Американці, попри рівень їхнього мистецького смаку, який я не сподівався розвинути, не сумнівались у своїй здатності оцінювати її роботи — вони проголошували їх найвищою майстерністю. Хоча ті судді також вважали чарівними її спроби спілкуватись англійською, а я чуючи її французьку, знав, що вона мелодійна, мовби візок на рипучих коліщатках (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері). Яблука пречудово їм засмакували. Попід рудуватою шкіркою виявився в них білісінький м’якуш із тоненькими червоними прожилками, а крім звичного яблучного смаку, мали вони ще й присмак — тонкий, лісовий, якого не має жоден садовий плід (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Мабель, щоб кохатися з кимось, повинна була відчувати до мужчини бодай трохи симпатії, а ще, як кажуть у П’юрі, присмачити злягання — для цього існували різні способи: запрошення, появи на людях, подарунки, поводження та манери, що облагороджували постільні справи, надаючи їм подоби чуттєвих відносин (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). 1. Смак, як і розум — що тонший, то помітніший. 2. У ресторані: – Принесіть мені, будь ласка, графин горілки і що-небудь на ваш смак… — Так і запишемо: два графини горілки].

Любовь – 1) (к кому страсть, любовное влечение) коха́ння, (ласк.) коха́ннячко, любо́в, лю́бощі до ко́го, лю́бість, (влюблённость) закоха́ння в ко́му, (симпатия) ми́лува́ння; 2) (любовные ласки, утехи) лю́бощі, пе́стощі, ми́лощі, ми́лува́ння, лю́бість, ла́ска, коха́ння; 3) (предмет любви) коха́ння (коханячко), милува́ння (милуванячко), закоха́ння (закоханячко); 4) (нравственн. чувство) любо́в, люба́; 5) (наклонность) зами́лування, любо́в, на́хил, охо́та, хіть (р. хо́ти, диал. хі́ті) до чо́го, прихи́льність, прихи́лля до ко́го: • безумная любо́вь – шале́не коха́ння (закохання); • брак не по любви – шлюб (одруження) без кохання (без любові); • брак по любви́ – шлюб до (з) любо́ві (до сподо́би); • братская любо́вь – брате́рська (брате́рня, бра́тня) любо́в; • вера, надежда, любо́вь – ві́ра, наді́я, любо́в; • возбудить в ком любо́вь – збуди́ти коха́ння в ко́му, закоха́ти кого́ в собі́ (в се́бе); • вспылать любовью – зайня́тися (запала́ти) коха́нням, любо́в’ю, розкоха́тися; • вспыхнуть любовь – лахну́ти любо́в’ю, коха́нням; • гореть, сгорать от любви к кому – палати коханням до кого; • делать что с любовью, с любовью заниматься чем-либо – робити що залюбки (з любістю, з любов’ю); кохатися в чому; працюва́ти коло чо́го з любо́в’ю, залюбки́, з зами́лува́нням; • жениться, выйти замуж по любви́ – одружи́тися (за́між піти́) з любо́ві; • изъявлять любо́вь к кому – виявля́ти любо́в (ла́ску, прихи́лля) до ко́го, жа́лувати кого́; • искренняя, настоящая любо́вь – щи́ре коха́ння, щи́ра любо́в; • любо́вь к ближнему – любо́в до бли́жнього, братолю́бність; • любовь к искусству – любов до мистецтва; • любовь к родине – любов до рідного краю (до рідної країни, до рідної землі, до рідної сторони), любов до батьківщини (до вітчизни, до отчизни); • любо́вь мужчины, женщины – чолові́че, жіно́че коха́ння, чолові́ча, жіно́ча любо́в; • любовь не картошка — не выкинешь (не выбросишь) за окошко – любов не короста — не вигоїш спроста (Пр.); згадай та охни, мовчи та сохни (Пр.); • любовь не пожар, а загорится – не потушишь – любов не пожежа, а займеться — не погасиш (Пр.); • любо́вь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть; • мне не дорог твой подарок, дорога твоя любовь – не дороге дарування (даруваннячко), дороге твоє кохання (коханнячко); • нашим новобрачным совет да любо́вь (мир да любовь)! – на́шим молодя́там не свари́тися та люби́тися!; • нежная любо́вь – ні́жне коха́ння, ні́жна любо́в; • не по любви – не до любові (любості); • объяснение в любви́ – осві́дчення (про коха́ння); • первая любовь – пе́рше ко́хання (закохання), пе́рша любо́в; • объясняться, объясниться, признаваться, признаться в любви кому – признаватися, признатися про кохання (в коханні) кому, робити, зробити кому признання в любові (у коханні), освідчувати, освідчити кохання кому, освідчуватися, освідчитися [про кохання (про любов)] перед ким, кому, визнавати, визнати (виповідати, виповісти) кому кохання (любов свою); • относиться с любовью – ста́витися з любо́в’ю, з прихи́льністю, прихи́льно; • питать любо́вь к чему – коха́тися в чо́му; • по любви – з кохання; • пылкая, пламенная любо́вь – палке́ коха́ння, жагу́ча любо́в; • пребывать в любви – пробува́ти в любо́ві; • приобрести чью любо́вь – здобу́ти чию́ любо́в, (симпатию) підійти́ кому́ під ла́ску; • родительская любо́вь – батькі́вська любо́в; • с любовью – до любо́ви, з любов’ю, коха́но; • старая любовь не ржавеет, старая любо́вь долго помнится – да́внє коха́ння все перед очи́ма (Пр.); давнє кохання не ржавіє (іржавіє) (Пр.); • супружеская любо́вь – подру́жня любо́в, подру́жнє коха́ння; • сыновняя любо́вь – любо́в до батькі́в, сині́вська любо́в; • умирать, погибать от любви́ – помира́ти, ги́нути з коха́ння, з любо́ви. [Хто не лю́бить, той не пізна́в Бо́га, бо Бог є любо́в (Біблія). Піді́йдеш йому́ під ла́ску (П.Куліш). Він мені визнавав любов свою (П.Куліш). Крі́пко до любо́ви поцілува́лись (Г.Барвінок). Його́ со́нечко пе́стить коха́но (Л.Українка). Біда́хи розкоха́лись аж з лиця́ спа́ли, схнуть (М.Вовчок). Коха́й, поки се́рце коха́є, усе́ за коха́ння відда́й (Б.Грінченко). Щи́ро коха́вся пан у горілка́х та меда́х (Б.Грінченко). Коха́ється він у га́рних ко́нях (Б.Грінченко). Та узя́в жі́нку не до любо́ви (Пісня). За́між пішла́ по лю́бості (М.Вовчок). Пе́стощі, лю́бощі, ся́єво срі́бнеє хви́ля несе́ в подару́нок йому́ (Л.Українка). Боля́ть мене́ ру́ки, но́ги, боля́ть мене́ ко́сті, гей, якби́ то од робо́ти, а то од лю́бости (Пісня). Коха́ння моє́, я тобі́ світ зав’яза́в! (М.Вовчок). Лю́бчику мій, милува́ннячко моє́ (А.Кримський). Нема́ мого́ миле́нького, нема́ закоха́ння (Пісня). Неха́й бу́дуть лю́ди зна́ти, як в любо́ви помира́ти (Пісня). З їх естети́змом та зами́луванням до краси́ (С.Єфремов). Ой, Бо́же, Бо́же, що та любо́в мо́же! (Пісня). Хто не зна́є закоха́ння, той не зна́є ли́ха (Пісня). Се на ме́не лю́бощі напа́ли (Г.Квітка). На ми́лування нема́ си́лування (Пр.). Колишній дотик її руки живущим огнем проймав йому кров. Він згадував їхню зустріч на пароплаві, її слова і шукав у них бажаної запоруки. Кожен погляд і усміх її осявав тепер йому душу, торуючи в ній плутані стежки кохання (В.Підмогильний). У коханні як у медицині: поганенький лікар утричі люб’язніший (В.Стись). Я марно вчив граматику кохання, граматику гріховних губ твоїх, — ти утікала і ховала сміх межи зубів затиснений захланних (В.Стус). І не те, щоб жити — більше: споконвіку б — без розлуки. До віків і після віку — це — любов. Оце — вона! (В.Стус). Напередодні об’єднання Німеччини, яке всіх лякало, один француз мрійливо промовив: «Я так люблю Німеччину, що хотів би, щоб їх було дві»… В українців причин для ніжних почуттів до Росії куди більше, ніж у французів до Німеччини. Моє серце розривається від любови, і я хотів би, щоб Росій було хоча б штук п’ять-шість. Правда, моя любов до Совєтського Союзу була ще ніжнішою, і я вцілів тільки тому, що об’єктів її прикладення стало 15 (з інтернету; Дивнич). Любить Бог українця, але не признається (В.Слапчук). Усе було — і сум, і самота. І горе втрат, і дружба нефальшива. А ця любов — як нитка золота, що й чорні дні життя мого прошила. Усе було, було й перебуло. А ця любов — як холодно без неї! Як поцілунок долі у чоло. Як вічний стогін пам’яті моєї (Л.Костенко). Абсолютно ідіотська фраза з російської — «займатися любов’ю». Повна нісенітниця. Любов, кохання, честь, гідність — все це абстракції. Як можна займатися честю, совістю. В українській мові є прекрасне слово «кохаються». Шановні, кохайтеся, якщо можете. Ну, а коли ні, «займайтеся». Що зробиш… (Ярослав Трінчук). Крім того, любов — це ще багато різних речей, тільки чомусь у нас в наявності всього два слова для означення того складного багатокомпонентного почуття: «кохання» — це те, що із сексом, а все решта — просто «любов». Тішить тільки, що у росіян взагалі лиш одне на всі випадки життя. Вони просто «люблять» все підряд: і батьківщину, і маму, і друга, і кохану, і песика. В той час як у Біблії розрізняють три відтінки такого почуття, а у Греції — цілих шість: • Ерос – романтично-чуттєва любов, Прагма — реалістична любов, Маніа — хвороблива любов, Агапе — безумовна любов, Сторге — любов-дружба, Людус — любов-гра (Ярка Дубинська). Справжня любов, як рослина — повинна рости (Валерій Чоботар). Якщо абстрагуватися від біохімічних процесів у мозку, які, за твердженням фізіологів-матеріалістів, породжують те, що мудаки-поети називають коханням (щасливе кохання — це фермент, який активізує ті нейронні ланцюжки, що відповідають за ейфорію; нещасне, відповідно, стимулює мозкові зони депресії), і розглянути проблему в метафізичному вимірі, то є така думка, що любов — це не лише найбільший дар Божий, а взагалі — атрибут Бога в людині, одна з рис образу і подобія. А хто проти? Та це про любов. Ми ж тут — про суку-любов, яка, з одного боку, большая и чистая, а з другого — маленькая и пошлая, любов, яка нищить, висотує нерви, висушує мозок, вичавлює з людини кров (інша людина, на яку, власне, й спрямована любов, п’є ту кров горнятками, хоча не обов’язково є вампіром). Одне слово, якщо вербалізувати проблему в контексті запропонованого дискурсу, то любов як категорія поширює свою юрисдикцію зі сфери емоційного на рівень матерії у її білковій формі існування. Щось таке (В.Кожелянко). Любов — сприятлива сила, що дозволяє говорити про будь-що доглибно (А.Рєпа, перекл. Ф.Солерса). — … життя людське надто довге для одного кохання. Просто-таки надто довге. Це мені мій Артур пояснив, коли накивав п’ятами… І це правда. Кохання — це чудово. Та одному з двох воно завжди видається надто довгим. І тоді другий залишається ні з чим. Сидить і чекає чогось, витріщивши очі. Чекає, як божевільний… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Кохання потрібне вже хоч би для того, щоби навчитися Болю (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Він кохав її, він прислухався до цього кохання, яке кликало Поль, доганяло її, розмовляло з нею; Сімон слухав його заклякнувши, налякано, почуваючи тільки біль і спустошення (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). Так, моє кохання було надто велике. А надто велике кохання обтяжливе для того, на кого воно спрямоване, я цього не розуміла, нічого про це не знала. Та якби й знала, це однаково не допомогло б. Бо хто може визначити міру кохання?  (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Майже всю ніч пролежала, зціпивши зуби й стиснувши кулаки, задихаючись від люті й жаху, ба гірше — від каяття, цього сліпого прагнення повернути час назад хоч на годину, на секунду. Та тільки не час любощів (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Чи то любов робить людину дурною, чи тільки дурні й закохуються? Роками я торгую зі своїм клунком і знана всіма як сваха, проте на це запитання відповісти не можу (О.Кульчинський, перекл. О.Памука). Обидві, обравши різні напрямки, прагнули вирватися з цього зліпленого з різних елементів світу: горда Клариса в служіння мистецтву, до якого, проте, як невдовзі довелося визнати її вчителеві, в неї не було справжнього покликання, а тендітно-меланхолійна і, властиво, не пристосована до життя Інес — назад, під крило й під духовний захист надійного міщанського побуту, шлях до якого відкривав респектабельний шлюб, бажано з кохання, а як ні, то й без нього (Є.Попович, перекл. Т.Мана). — Чому ви не витурите його? — Він не такий поганий, докторе. Тільки запальний… — Равік глянув на дівчину. Кохання, подумав він. І тут кохання. Одвічне диво. Воно не тільки осяває барвистою веселкою мрій сіре небо буднів, а й може оточити романтичним ореолом купу лайна. Диво і страхітливий глум водночас. (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Кохання травами не лікується (Овідій). Ніяка облуда не здатна довго приховувати кохання, коли воно є, або ж удавати, коли його нема (Ф. де Лярошфуко). …людське життя тягнеться надто довго для одного кохання (Е.М.Ремарк). Любов іноді приходить так несподівано, що ми не встигаємо роздягнутися (С.Є.Лєц). Кохання — це грубе перебільшення різниці між однією людиною і всіма іншими (Дж.Б.Шоу). Любов терпить і прощає все, але нічого не пропускає. Вона тішиться мализною, але вимагає всього (Клайв Льюїс). Серед всесвітнього варварства людським істотам іноді (досить рідко) вдається створити теплі місця, осяяні світлом кохання (М.Уельбек). Любов, що боїться перешкод, — це не любов (Д.Ґолсворсі). Шлях справжнього кохання ніколи не був гладкий (В.Шекспір). Ніщо так не економить час і гроші, як взаємне кохання з першого погляду].

Семга – сьомга, (редко) сеньга, сімга. [На карафці з горілкою, принесеній з холоду, я помітив краплину, прозору, як сльоза — губернатор проголосив тост за Україну, і кельнери налили нам золотистого шампанського «Вдова Кліко», яке ми продумано і неквапом заїли червоною і чорною ікрою, сьомгою і салатом зі спаржі та вижницької шинки. Під французьких устриць подали «Абрау-Дюрсо», а під кримське шампанське, перейменоване самими виноробами на «Козака Мамая», подали патріотичні канапки з овечою бринзою і холодною бараниною з часником (В.Кожелянко). — А крім горілки, чим свою дівчину пригощав? — Червоною рибою … – Ого! Сьомга, форель? — Кілька в томаті].

От-кутюр – (франц.) от кутюр, високе шиття, високий крій. [Словосполука от кутюр (калька з франц. haute couture «високий крій, високе шиття») означає моделі одягу, створені кутюр’є відомих будинків моди, творцями зразків високої моди <…>. Широкі синтагматичні відношення демонструє й утворений від основи кутюр- прикметник кутюрний. Крім того, лексема от кутюр досить швидко виходить за межі дизайну одягу. У ЗМІ натрапляємо на будинок от кутюр, розкіш от кутюр, зброю от кутюр, телефон от кутюр тощо (А.Таран). — Я була лише моделлю для каталогів товарів поштою, — завжди намагалася пояснити мама людям, маючи на увазі, що ніколи не виходила на кін і не позувала для модних журналів чи в одязі от кутюр, лише для реклами звичайних торговельних мереж, що продавали недорогий одяг для дівчат у Міссурі й Монтані (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт)].

Натюрморт – (франц.) натюрморт. [Крім двох дідівських портретів у темних рамках і кількох сучасних фотокарток, на стіні висів невеличкий олійний натюрморт — розрізаний кавун у товаристві огірків і помідорів. Цей наївний затишок і глибока проміркованість обстанови огорнули Городовського ревнивим смутком (В.Підмогильний). Вийшов прегарний натюрморт — Уотова лисина, де-не-де поросла сіро-рудими кущиками, і яскрава, блискуча підлога підним (В.Діброва, перекл. С.Бекета). — Коли ти бачиш мух або комах у натюрморті — зів’ялу пелюстку чи темну пляму на яблуці, — художник передає таємне послання. Він повідомляє, що живі речі нетривкі — вони тимчасові. Смерть присутня в житті. Саме тому такі картини називаються натюрморти — мертва природа. Можливо, спершу ти й не побачиш на тлі краси й цвітіння крихітну пляму гнилизни. Але придивись уважніше — і вона тут (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт)].

Серпентарий – (от лат.) серпентарій, зміїнець. [Бо виявилося, що якраз психотерапевтів я боюсь. А крім них — ще гадюк. Це у мене з дитинства, довго розказувати. Власне, тому мене й немає в соціальних мережах. Тобто я собі, звісно, часом підглядаю, що там робиться. Проте зрідка зазирати в серпентарій через скло і поселитися в ньому на постійно — це ж усе-таки не одне й те саме, правда? (О.Бойченко).  Що діялося з музикою? Так, її напруження зростало, додалося стогонів. Танцівниці зміїно полізли вгору постаментом, Пепа пригадав собі відразу два слова — серпентарій та серпантин, режисер Ярчик Волшебник у волохатому светрі щоразу виринав десь поруч, бризкаючи навсібіч екстазом і потом, вони майже одностайно втрьох виповзли нагору, де їх уже чекав пробуджений на своєму ложі коханець (Ю.Андрухович). В’юнке чорне волосся ручними вужами розповзлося по плечах, Утекло з серпентарію зачіски на волю вільну, Уляглося на груди високі, як на підводні скелі… (Г.Осадко)].

Декольте – (франц.) декольте. [Марфа Галактіонівна дуже любить читати Леніна й Маркса. Але іноді вона сідає читати Леніна й Маркса, а рука тягнеться за Мопассаном. Це буває тоді, коли в кімнату влетить такий симпатичний, але зовсім не підпорядкований монументально-реалістичній теорії весняний вітерець і почне валяти дурня в її декольте (М.Хвильовий). Приємно, казав Ґаус, приємно. Він ледве стримувався, щоб не розплакатись. Добре, що в молоденької пані було маленьке гарненьке личко, темні оченята й глибоченьке декольте. Він прикипів поглядом до неї в надії, що це поліпшить йому настрій  (В.Кам’янець, перекл. Д.Кельмана). Китайці, може, й винайшли порох та локшину, однак Захід винайшов декольте, з його глибоким, хоч і недооціненим змістом. Дивлячись на напівоголені груди, чоловік не лише виявляв свою хіть, він медитував, навіть не знаючи того, на візуальне втілення суперечливості, досконально проілюстроване декольте, бо груди — це дві окремих сутності з однією суттю. Подвійне значення представлене й у тому, як декольте відділяє жінку від чоловіка і водночас притягує його до неї з непереборною силою, наче котить вниз слизьким схилом. Чоловічого еквіваленту декольте немає, хіба що, крім єдиного аналога, до якого жінки справді небайдужі, — відкритого, добряче напханого гаманця  (О.Оксенич, перекл. В.Т.Нґуєна). Без чоловіка вона відмовлялася їздити і до Європи, і деінде. Можливість не повернутися могла видатися їй надто спокусливою. Дрейфувати, поступоворозкидаючись грошима, здуваючись пробитим дирижаблем, легкою здобиччю хамів і вправних пройдисвітів, тонути в тому, про що не згадують. З таким декольте вона мусила бути вразлива (О.Оксенич, перекл. М.Етвуд). Чакі був худий, і його штани злазили все нижче й нижче з його кістлявого заду. Як тільки він хоч трохи нахилявся, відразу ставало видно його сідничне декольте (Г.Лелів, перекл. Е.Ґілберт). Відкриті декольте наших панянок викликали в мені побоювання. Чим ми годуватимемо наступне покоління? (С.Є.Лєц). Декольте — ще одна форма збереження енергії].

Наркоман, наркоманка – наркоман, наркоманка, (жарг.) нарком, наркот, нарик, наркоша, макодзьоб [Звичайнісінький, сколотий на ніц наркот (Л.Дереш). …кинув Сергієві злежалу куфайку, що, мабуть, слугувала подушкою, розпитував: не макодзьоби, котрі скуповують маковиння по хуторах, не вгадав? (Є. Пашковський). — У нас там один нарком був, він у цирку працював, жонгляром (С.Жадан). Проте спочатку в барі нікого не було, крім якогось дохлого наркоші, але згодом прийшли брати Ґатрі (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Перш за все гасне світло в очах наркомана. Очі наркомана, що вживає героїн, схожі на очі грецьких скульптур, на олов’яні кулі, на отвір від кулі в спині мертвої людини. Потім згасають бажання. Наркомани убивають бажання тією ж зброєю, якою вони вбивають мрію, надію і честь, — своєю згубною пристрастю. А останнім гасне світло любові (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Наркоман хоче завжди лишатися в стані польоту. Та цукрова вата, яка забиває мозок після дози, стає єдиною ціллю, єдиною метою, Тобі, втім, може здатися, що ти все контролюєш. Навіть можеш кілька годин, а то й цілий день прожити із цим переконанням, але що далі повзе стрілка годинника, то швидше з тебе вивітрюються рештки людської подоби   (С.Стець, перекл. Б.Кінґсолвер). — Вчора в автобусі наркоман в сумку заліз, я спочатку не помітила, потім сумку відкриваю — сидить].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

ВИ́ДЕТЬ, све́ту бе́лого не видеть ще сві́ту не ба́чити, не зна́ти про́світку, не ма́ти про́світку, ні́коли й уго́ру гля́нути кому; видеть наскво́зь зна́ти як облу́пленого, прошива́ти зо́ром на́скрізь; видеть не могу́! ані́ на о́чі!; не видеть све́та за чем не ба́чити сві́ту за чим, нічи́м не ціка́витися крім чого; не видеть, как свои́х уше́й не ба́чити, як своєї поти́лиці; ви́дит о́ко, да зуб неймёт бли́зько лі́коть, та не вку́сиш, ба́чать о́чі, та зась; э́то ну́жно бы́ло видеть було́ б вам /тобі/ ба́чити; ви́дящий що ба́чить тощо, зда́тний ба́чити, видю́щий, зря́чий, стил. перероб. вбача́ючи тощо, (що в чім) гото́вий ба́чити; видящий в мра́чном све́те схи́льний ба́чити в те́мних фа́рбах; видящий наскво́зь стил. перероб. прошива́ючи зо́ром на́скрізь; видящий невооружённым гла́зом зда́тний ба́чити го́лим о́ком; не видящий да́льше своего́ но́са зда́тний ба́чити лише́ під но́сом; ви́димый ДІЄПРИКМ. ба́чений, рідко ви́даний, ПРИКМ. ви́ди́мий, ви́дний, очеви́дний, уя́вний, нао́чний; УВИ́ДЕТЬ, увидеть свет (про книжку) ви́йти дру́ком, ви́йти у світ; поживём — увидим поживі́м! – поба́чимо, (що було́ – ба́чили), що бу́де – поба́чимо, прав. наголос поживемо́ – поба́чимо; увидевший ОКРЕМА УВАГА

ИСКЛЮЧА́ТЬ (думку) не припуска́ти, (повтор) перекре́слювати, образ. вино́сити за дужки́, (зі школи) спи́сувати, фаміл. виганя́ти, (з гурту) відлуча́ти від чого; исключа́я ще окрі́м, крі́м, за ви́їмком, (кого) забут. ні́же хто [исключать бого́в ні́же боги́];; не исключа́я стил. перероб. не без то́го, щоб [не исключать вы́пивки не без того, щоб ви́пити]; исключа́ющий що виключа́є тощо, ра́ди́й /наста́влений/ ви́ключити, прикм. несумі́сний з чим, стил. перероб. виключа́ючи; исключа́ющий други́е вариа́нты /исключа́ющий други́е реше́ния/ безальтернати́вний; исключа́ющийся/исключаа́емый, вилу́чуваний, спи́суваний, перекре́слюваний, виво́джуваний, відлу́чуваний від;

НИГДЕ́, нигде́ бо́льше, а... вже ж не де, а...; нигде кро́ме, как не де, як, ніде́ крім, як.

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

Кроме – о́пріч, крі́м, о́крім.

Сверх, пред. – 1) (сверху) пове́рх; 2) (превосходя что-либо) над (ко́го, що); 3) (кроме) (о́)крім, о́пріч. Сверх силы – над си́лу, че́рез си́лу. Сверх того – крім то́го. Сверх ожидания – несподі́вано.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

Исключать – виключати; вилучати; вираховувати. Исключая – крім; опріч; за винятком.

Исключение – виняток. За исключением – крім; опріч; за винятком. Представлять собою исключение – становити виняток; бути винятком. За немногими исключениями – з небагатьма винятками. Подлежит исключению по § – треба, належить виключити за §. За исключением воскресений и праздничных дней – крім неділь та свят. Без исключения – без винятку. В виде исключения – як виняток.

Кроме – опріч; окрім; крім. Кроме того – до того; до того всього. Кроме как – окрім.

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

Да • Ай да… – от так… • Ах да! (разг.) – а, до речі!; ах так!; стривай!; мало що (замалим) не забув! • Вашими бы устами да мёд пить – якби то все, що ви говорите, справдилося! Вашими б устами та мед пити. Пр. Коли б твоє слово та Богові в вухо. Пр. • [Вот] это да – ото так. • Да? – справді?; невже? • Да будет… – хай буде; нехай (най) буде… • Да ведают потомки – щоб відали нащадки (потомки). • Да ведь – таж (та… ж); а(д)же ж (та(д)же ж). • Да-да, да-да-да – так-так; авжеж; атож; еге ж. • Да еще – та ще; до того [ж]; а ще й. • Да здравствует – хай живе. • Да и – та й; ба (й); (на початку речення ще) а; (іноді) бо. [Чогось мені на серденьку та й не легко. Чубинський. Не дрімає цар московський, Ба й ті не дрімають. Руданський. А жаль же мені та тії тополі, Що на чистому полі. Н. п. Ми бо цього й хотіли. З нар. уст.] • Да идите же, смотрите же – та ну-бо йдіть, дивіться; ідіть-но, дивіться-но. • Да и к тому же, да и притом – та й до того і; як на те ж; та ще й. • Да и ну – та й (і) ну; та й (і) давай. • Да и только (разг.) – та й годі (та й край). • Да как – та як; коли. [Коли подивляться, що вбитий. — З переполоху ну втікать! Шевченко.] • Да, как бы не так – еге; де ж пак. • Да, конечно – еге ж; звичайно; атож. • Да не может быть! – та не може бути!; та невже?; хіба це можливо? • Да нет [же]! – та (ба) ні! • Да неужели?; да ну? (разг.) – та невже?; та ну? • Да сверх того – та (а) ще крім того (до того). • Да сделай же! – та зробіть же!; та ну-бо зробіть! • Да, ты был там? – до речі, ти був там? • Да чёрт с ним! (вульг.) – та хай йому чорт (біс, грець)! • Да что вы – та що ви (та ви що); та нуте-бо. • Конечно да – авжеж; звичайно; еге ж. • Нет, нет да и… – [А] часом і; за якийсь час і; раптом і; коли-не-коли та й… • Ни да, ни нет – ні сяк, ні так; ні се ні те. • Ну да! – отож!; авжеж!; еге ж!; (вираз недовір’я, ірон.) еге ж!; аякже!

Заниматься • Деньги легко занимаются, нелегко отдаются – позичати легко, а віддавати важко. • Давайте займёмся делом, пением, музыкой… – берімся (нум(о)) до праці, до співів, до музики…; берімося (нум(о)) працювати, співати, грати… • Доктор занялся больным, пациентом – доктор (лікар) заходився коло хворого, пацієнта. • Заниматься в учреждении – працювати в установі. • Заниматься делом – бути при ділі (коло діла); працювати. • Заниматься земледелием – працювати (ходити) коло землі; (у вужчому значенні) коло хліба ходити; хліборобити; жити з хліборобства. • Заниматься изучением, исследованием чего – вивчати, досліджувати що; працювати над вивченням, над дослідженням чого; працювати коло вивчення, коло дослідження чого. • Заниматься ничегонеделанием – нічого не робити; (розм.) справляти гулі (гульки), сидні, лежні; байдики бити (байдикувати). • Заниматься пустяками – бавитися дурницею (дурницями, пустим); марнувати (гаяти, тратити) час на дурниці. • Заниматься своими делами – робити своє діло (свої справи); пильнувати свого діла (своїх справ); поратися коло свого діла (своїх справ). • Заниматься с любовью чем – кохатися у чому; упадати за чим. • Заниматься собой – приділяти своїй особі (собі) увагу (багато уваги); багато віддавати собі уваги; (іноді) чепуритися. • Заниматься сплетнями – плескати; плітки розводити. • Заниматься с учениками – учити школярів (учнів); працювати з школярами (з учнями). • Заниматься торговлей, рыболовством, ремеслом… – торгувати, рибал(ч)ити, ремісникувати… • Заниматься хозяйством – господарювати (хазяйнувати); ходити (працювати) коло господарства. • Заниматься частными уроками – давати приватні уроки (лекції). • Заниматься чем – робити що; працювати над чим; ходити (поратися, робити, працювати) коло чого; (іноді) удаватися до чого; заходжуватися кого чого; учитися. • Не знаю, чем заняться (о профессии) – не знаю, до чого взятися (коло чого заходитися); (іноді образн.) не знаю, у який хліб кинуться. [От і поженилися да й думають, у який хліб кинутись: у столяри піти — хліб треба купувати. — Підемо у хлібороби, каже. Сл. Гр.] • Ничем не заниматься, кроме… – нічого не робити, крім (окрім, опріч)…; ніякої роботи не мати, крім (окрім, опріч)… • Он занялся изучением (принялся за изучение) чего – він узявся (заходився) вивчати що; він узявся до вивчення (заходився коло вивчення чого). • Он занялся своим делом – він узявся (заходився) коло своєї роботи (коло свого діла). • Он этим не занимается – він коло цього не працює (іноді над тим не працює); він не ходить коло цього [діла]; (іноді також) це не його діло (справа). • Целый день занимаюсь чтением, шитьём, хозяйством… – увесь (цілий) день читаю, шию, господарюю (хазяйную)… • Занимается утро – займається ранок; дніє. • Заря занимается – на зорю (на світ) займається; зоря займається; на світ благословляється; зоріє; зоряється; сіріє; світає.

Исключение • В виде исключения, в порядке исключения – як виняток; винятково; (зах.) як виїмок; виїмково. • Все без исключения – усі без винятку; геть [чисто] усі; усі чисто; усі загалом; усі до одного. • Всё без исключения – геть усе; чисто все; геть-чисто все; усе дочиста; усе наголо; усе загалом; усе без винятку. • За исключением воскресений и праздничных дней – крім (окрім) неділь та свят. • За исключением кого, чего – крім (окрім, опріч) кого, чого; за винятком (зах. за виїмком) кого, чого; з винятком (зах. за виїмком) кого, чого; поминувши (виключивши) кого, що. • За небольшими исключениями – з(а) невеликими винятками (з(а) невеликим винятком); з(а) малим винятком; за малим не все (не (у)весь, уся, усі); з небагатьма винятками. • Нет правила без исключения – немає правила без винятку; нема нічого без але. Нема чоловіка без вади. Пр. • Это не составляет исключение – то (це) не виняток; то (це) не становить винятку.

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

Крім, нар. – кроме.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

Исключение – вийняток (-тку); (действ.) – вилуча́ння, вилучення; в виде -ния – як вийняток, виїмко́во; -ния допускаются – вийнятки можливі, мо́жна робити вийнятки; и. из службы – позба́влення поса́ди; за -нием – (о)крі́м, опрі́ч; составлять -ние – бу́ти вийнятком, бути за вийняток, становити вийняток; подлежит -нию – тре́ба, нале́жить вилучити.

Причем – 1) а) (к тому же) – і, та ще й, і крім то́го; б) (а, же) – а, же; неуплатившие в срок подвергаются принудительному взысканию, причем за каждый просроченный день насчитывается пеня – з тих, що не сплатили своєча́сно, стяга́ють примусо́во і (та ще й) за ко́жен день по те́рміні нарахо́вують штраф; наш представитель исполнял возложенное на него поручение, причем соответствующие учреждения охотно оказывали ему содействие – наш відпору́чник вико́нував да́ні йому дору́чення, а відпові́дні устано́ви охо́че допомага́ли йому́; 2) (при обозначении одновременности действия) – і тоді́, тоді́ ж і, разо́м і; вскоре открывается кампания, причем подлежащие органы должны развить максимум своей деятельности – незаба́ром почина́ється кампа́нія і тоді́ відпові́дні о́ргани повинні щонайбі́льше розгорну́ти свою діяльність; на собрании обсуждают и принимают наказ для депутатов, причем намечают и кандидатов – на збо́рі обмірко́вують і прийма́ють нака́з депутата́м, ра́зом і кандида́тів наміча́ють; 3) (однако) – проте́, але́; рекомендованный вами работник явился и приступил к работе, причем надлежащие документы им не представлены – рекомендо́ваний від вас робітник прибу́в і поча́в працюва́ти, проте́ (але́) потрі́бних доку́ме́нтів він не пода́в; 4) (когда «причем» служит лишь формальной связью между предложениями, в таком случае в укр. тексте не бывает специального слова, соответствующего русск. «причем»): к учрежденческим органам относится ревизионная комиссия, причем организация ее происходит в общем порядке – до устано́вських о́рганів нале́жить ревізі́йна комісі́я; її організу́ють зага́льним порядком.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

крім, о́крім, прийм.

о́крі́м, прийм. = крім

о́прі́ч, опрі́че, прийм. = крім

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

Дівич-вечіро́вий, -а, -е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових. Грин. ІІІ. 479.

Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Макс. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Лавр. 156. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. Рудч. Ск. І. 202. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну бо́жку (піст) в скоромний день. Шух. І. 41.

Крім, пред. Кромѣ. Крім церков святих. Ном. № 8373. Кохав він єще крім мене другі. Гол. І. 203.

Окро́ме, нар. 1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300. 2) = Крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

*Відо́зва, -ви, ж. Воззвание. Крім того видала вона кілька инших відозв. С. Ефремов.

Кля́мка, -ки, ж. *Трима́тися кля́мки. Быть заодно, в спайке, в союзе с к.-н. Переконався, що крім Искри й Кочубея та ще може декого, що тримався їх клямки, всі були огорчені московською господаркою на Україні. Лепк.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

*Сверх — пове́рх, над, пона́д, че́рез, крі́м; С. меры — над мі́ру, на́дто; С. силы — над си́лу, понад си́лу, че́рез си́лу.

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

бібліографи́ня, бібліографи́нь; ч. бібліо́граф фахівчиня з бібліографії. [Березюк Ніна Михайлівна – українська бібліотекознавиця, бібліографиня, дослідниця, педагог. (uk.freejournal.org, 05.09.2021). Підготувала бібліографиня І кат. Олена Артюхова. (lib.knau.kharkov.ua, 06.07.2021). Бібліографиня: складає плани та звіти інформаційно-бібліографічної роботи; формує абетковий та систематичний каталоги, розставляє картки нових надходжень <…>. (bati.nubip.edu.ua, 22.04.2020). Провідна бібліографиня Ірина Баканова показує «Крамничку братів Візлі»: «Ми будемо з дітьми намагатися творити ідеальну магію». (Суспільне, 31.01.2020).] див.: бібліо́графка, книгозна́виця   Рекомендації   З-поміж варіантних назв бібліо́графка, бібліографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на статистично більшу продуктивність суфікса –к(а). Крім того, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно бібліо́граф походить від грец. biblion – книжка і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: бібліо́графка (як і лексико́графка, фото́графка), але графи́ня.

вихова́телька, вихова́тельок; ч. вихова́тель 1. та, хто виховує, навчає дітей і молодь, прищеплює їм правила поведінки і погляди, розвиває в них якісь навики. [Найняв виховательку, яка вчила французької. (Владислав Івченко «Одіссея найкращого сищика республіки», 2016). При цьому не забуваючи залишатися матір’ю, вихователькою для своєї дочки. (День, 2003).] // перен. та, що навчає. [Мудрість – вище: вона не руки навчає, вона – вихователька духу. (Луцій Анней Сенека «Моральні листи до Луцілія», пер. Андрій Содомора, 1996).] 2. педагогиня, яка доглядає дітей у дитячому садку, будинку чи в іншому спеціальному закладі. [Колишня вихователька дитсадка, а зараз популярна реп-виконавиця Alyona Alyona завітає до Франківська. (Версії, 2019). Якось виховательку викликала до себе директриса дитсадка і наказала їй спілкуватися з дітьми тільки українською. (Тетяна Малярчук «Біографія випадкового чуда», 2015). Про те, аби ходити до садка, і не говорилося: Галина подзвонила виховательці й попередила — дівчинка серйозно захворіла. (Андрій Кокотюха «Шукачі скарбів», 2004). Його малювала Люда Кундюба, недавня десятикласниця, вихователька дитячого садка. (Радянська жінка, №9, 1988). Іру Володимирівну, комсомолку, що втратила батька і потребує праці й заробітку, щоб утримати родину, він посилає на найважчу роботу виховательки в робітничий гуртожиток <…>. (Богдан Кравців «До синіх зір», 1962). На урочистій лінійці вихователька Р. Федорова оголошує подяку і вручає премії кращим піонерам. (Молодий комунар, 1960). – Крім суто піонерської роботи, діти, під керовництвом комунарів і виховательок, що роблять в будинку, роблять і в самому селі та меж сільських дітей, втягуючи, останніх до лав юних піонерів. (Будь напоготові!, №23, 30.07.1925).] див.: вихо́вниця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 132. Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 529. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)

географи́ня, географи́нь; ч. гео́граф фахівчиня з географії. [Зоня Бейбер. Американська географиня, яка, крім суттєвого внеску в географію та викладацтво, зробила також неабиякий внесок в боротьбу за права жінок. (femwork.org, 05.10.2020). Вона пригадує, що учні були вельми здивовані, коли виявилося, що їхня географиня знає відомих відеоблогерів <…>. (Радіо Свобода, 09.01.2018). Олена Степанівна (1892 – 1963) – українська стрільчиня <…>. Після війни – історикиня й географиня. (Повага, 02.11.2016).] див.: геогра́фічка, гео́графка   Рекомендації   З-поміж варіантних назв гео́графка, географи́ня перевагу варто віддати першому слову. По-перше, з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса –к(а). По-друге, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно гео́граф походить від грец. gē – земля і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: геоо́графка (як і лексико́графка, фото́графка), але графи́ня.

геронтологи́ня, геронтологи́нь; ч. геронто́лог лікарка, фахівчиня з геронтології. [Крім того, у газеті я вела рубрику «Цікава жінка», висвітлювала долі жінок, які чогось досягли в житті, як-от геронтологині Наталі Свєчнікової. (Гендер у деталях, 16.08.2018). <...> лікарка-геронтологиня Тетяна Голікова. (kirovohradpressclub.org, 02.07.2019).]

демографи́ня, демографи́ня; ч. демо́граф фахівчиня з демографії. [По-друге, демографиня наголошує, що варто намагатись обмежити варіацію пенсій в солідарній системі. (ukrainenews.fakty.ua, 29.07.2021). «Для збільшення чисельності населення ми можемо сподіватись лише на міграцію в Україну», – демографиня. (Громадське радіо, 28.01.2021). «Тому держава обов’язково повинна знайти 4 млрд. грн. на реальний перепис», – каже демографиня. (nv.ua, 01.02.2020).] див.: демо́гафка   Рекомендації   З-поміж варіантних назв демо́графка, демографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса –к(а). Крім цього, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно демо́граф походить від грец. dēmos – народ і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: демо́графка (як і лексико́графка, фото́графка), але графи́ня.

етно́графка, етно́графок; ч. етно́граф фахівчиня з етнографії. [«Вона ж Квітна неділя – це апогей Христової слави, всі Йому радіють», – так починає розповідь про Вербну неділю етнографка Галина Олійник. (Правда.Життя, 19.04.2019). Параска Степанівна Плитка-Горицвіт – українська гуцульська художниця, фотографка, письменниця, казкарка, народний філософка, фольклористка, етнографка та діалектологиня, її називали «Гомер Гуцульщини». (supportyourart.com, 11.06.2019).] див.: етнографи́ня   Рекомендації   З-поміж варіантних назв етно́графка, етнографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса –к(а). Крім цього, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графиня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно етнограф походить від грец. ethnos – народ і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: етно́графка (як і лексико́графка, фото́графка та ін.), але графи́ня.

здобува́чка, здобува́чок; ч. здобува́ч 1. та, хто домагається чогось, прагне здобути щось. [Здобувачка притулку з 1993 року була одружена з двоюрідним братом Асада. (Високий замок, 2017).] 2. та, хто претендує на здобуття наукового ступеня. [Усі наукові результати отримано здобувачкою самостійно. (Ірина Хоменко «Адаптивні реакції рослин салату (lactuca sativa l.) на дії йонів кадмію та наночастинок металів»: дисертація, К., 2019). Перед самим врученням здобувачка з Берлінського університету М. Берґнер (Marit Bergner) знайшла в книжці переписані фрагменти з праць німецьких дослідників без посилань на них. (Олена Рижко «Плагіат у соціальнокомунікаційному вимірі початку ХХІ століття: природа явища та історія боротьби»: дисертація, К., 2017). Крім того, здобувачка як доцент кафедри міжнародних економічних відносин Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна використовувалафактологічні дані та джерела дисертації при викладанні таких дисциплін як «Історія міжнародних відносин», «Зовнішня політика України» і «Країнознавство». (Валентина Шамраєва «Стратегічне партнерство в українсько-американських міждержавних відносинах: концептуально-теоретичний і практичний аспекти»: дисертація, К., 2016).] 3. та, хто здобуває освіту. [Здобувачка освіти 5-А класу опорного закладу Васильківського НВК №1 Царко Майя вітає усіх з першим червня – першим днем літа – Днем захисту дітей! (Опорний заклад Васильківського НВК №1, ФБ, 01.06.2020). Здобувачка спеціальності 073 «Менеджмент» («Управління закладами освіти») кафедри освітнього менеджменту та публічного управління Південноукраїнського національного педагогічного універистету імені К. Д. Ушинського Царичанська Катерина взяла участь в роботі Школи Громадського Бюджету в місті Одесі. (pdpu.edu.ua, 14.09.2020). Здобувач/здобувачка початкової освіти (учень/учениця) <…>. (mon.gov.ua›media›programy-1-4-klas, 08/2019).] див.: пошу́кувачка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

історіографи́ня, історіографи́нь; ч. історіо́граф фахівчиня з історіографії. [Анна Кудінова – етнологиня, історіографиня, перекладачка <…>. (nz.lviv.ua, 26.01.2021).]   Рекомендації   З-поміж варіантних назв історіо́графка, історіографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса –к(а). Крім цього, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно історіо́граф походить від грец. historia – розпитування, дослідження, розповідь про минуле, знання, наука і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: історіо́графка (як фото́графка), але графи́ня.

картографи́ня, картографи́нь; ч. карто́граф фахівчиня з картографії.[Після навчання на філософському факультеті у Відні Олена працює в міжвоєнному Львові – як картографиня. (Повага, 05.03.2021). Над створенням цієї вигадливої карти працювали літературознавиця Барбара Піатті та картографиня Анне-Катрін Вебер. (Читомо, 29.07.2020). Настя Конфередат, волонтерка, аеророзвідниця, військова картографиня, а також мандрівниця і музикантка, розповіла про свій досвід війни, польоти над ворожою територією <…>. (bezbroni.net, 29.06.2020).] див.: карто́графка   Рекомендації   З-поміж варіантних назв карто́графка, картографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса -к(а). Крім цього, суфікс -к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно картограф походить від лат. charta – папір, лист, документ, книжка і грец. grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: карто́графка (як і калігра́фка, крипто́графка, фото́графка), але графи́ня.

клоуне́са, клоуне́с; ч. кло́ун 1. циркова комічна артистка. [А «Клієнтка французького жиголо» приваблює режисурою відомої клоунеси від кіно Жозіан Баласко <…>. (Україна молода, 2010). Та ні, я була там один раз, на дні народження одного маленького хлопчика, я клоунеса, клоун на замовлення. (Світлана Поваляєва «Бардо online», Х., 2009). Площею бігав клоун разом зі своєю клоунесою, яка, здавалося, не бігла, а, немов величезний гумовий пузир, котилася. (Артем Чех «Пластик», 2008). За нею бігає чорне маленьке порося і мордочкою треться до колін. Як пояснила клоунеса, у такий спосіб воно просить печива. (Високий замок, 2008). Крім дресированих звірів, циркову програму складали три немолоді хлопці-акробати, брати Пірси, фокусник із кумедним прізвиськом Ніж у серці, дві жінки-клоунеси, нещасні, озлоблені істоти, колишні повії, обом за сорок років. (Галина Пагутяк «Господар», 1986).] 2. аніматорка. [Лікарняна клоунеса Малинка, яка постраждала в ДТП 11 жовтня, вийшла з коми (9 канал, Дніпро, 17.10.2017).] 3. перен. жінка, яка своїм виглядом або одягом схожа на блазня. [Чоловікам завжди подобалася і подобається природність у жіночому образі, а не клоунеси з цирку. (Новини Тячівського району, 2016). У тебе на обличчі мільйон кольорів. Ти просто клоунеса! – Ми всі клоуни й клоунеси, – відповіла я. (Джоджо Мойєс «Дівчина, яку ти покинув», пер. Дар’я Петрушенко, 2016). Із дзеркала над умивальником на Дарину дивиться жінка, яку вона десь бачила, але першої миті не впізнає: чи то клоунеса, чи леді Дракула. (Оксана Забужко «Музей покинутих секретів», 2009). <…> вбиралися в одежу, якою щодня мінялися між собою, розмальовували себе, як моторошні клоунеси <…> (Габріель Гарсія Маркес «Кохання під час холери», пер. Віктор Шовкун, 1994).] див.: кло́унка, цирка́чка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.

компози́торка, компози́торок; ч. компози́тор авторка музичних творів. [Дивовижна природа Швейцарії надихнула українську композиторку Лесю Дичко на створення «Швейцарських фресок» (2002) <…>. (Музична україністика: сучасний вимір, 2010). Пем Ресвік, американська композиторка, яка, крім мене, співпрацює з Тіною Ареною, групою «Ту сістерс», Крістіною Аґілерою і ще багатьма іншими відомими американськими виконавцями <…> (Високий замок, 2003). Якось молода харківська композиторка принесла в оркестр свою першу симфонічну партитуру. (Антон Муха «Музиканти сміються (збірка)», К., 1968). <…> то грає божевільна композиторка, у неї лице подібне до візантійської ікони <…> (Леся Українка «Місто смутку», 1896). Ви казали вчора, що я композиторка, – мусить же бути лібретто до моїх композицій. (Борис Грінченко «Сонячний промінь», 1890).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 251. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

криміналі́стка, криміналі́сток; ч. криміналі́ст фахівчиня із криміналістики. [«<…> є жінки оперуповноважені та криміналістки і вони настільки кваліфіковані спеціалістки, що там взагалі жодних претензій до їхньої роботи», – розповіла Заріна Маєвська. (vezha.ua, 04.03.2019). Крім водія й самого слідчого, в салоні перебували двоє оперативників і експертка-криміналістка Евеліна Гусельникова (Андрій Клімов, Світлана Клімова «Ті, кого немає», 2019). Понад десять років інспекторка-криміналістка Волноваського відділу поліції Наталія Грищенко розслідує вбивства, пограбування, дорожні пригоди в найбільшому районі України. (volnovakha.city, 07.08.2018).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 347.

криптографи́ня, криптографи́нь; ч. крипто́граф спеціалістка з криптографії; розшифровувачка тайнопису. [Юна українська криптографиня поїде на міжнародний конкурс у США (Український Інтерес, Telegram).] див.: крипто́графка   Рекомендації   З-поміж варіантних назв крипто́графка, криптографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса -к(а). Крім цього, суфікс -к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графиня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно криптограф походить від грец. kryptos – таємний, прихований і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: крипто́графка (як і фото́графка, калігра́фка), але графи́ня.

кристало́графка, кристало́графок; ч. кристало́граф фахівчиня з кристалографії. [Ада Йонат, кристалографка, перша ізраїльська жінка, що отримала Нобелівську премію, за роботу про структуру рибосоми. (Вікіпеді, 22.08.2021). Франклін – британська біофізикиня і кристалографка, що зробила важливий внесок в розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. (Куншт, 04.11.2020).] див.: кристалографи́ня   Рекомендації   З-поміж варіантних назв кристало́графка, кристалографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса -к(а). Крім цього, суфікс -к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графиня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно кристалограф походить від грец. krystallos – лід, гірський кришталь і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: кристало́графка (як і крипто́графка, фото́графка, калігра́фка), але графи́ня.

кубофутури́стка, кубофутури́сток; ч. кубофутури́ст представниця кубофутуризму. [1882, 18 січня – у Білостоку (нині Польща) народилася Олександра Екстер (у дівоцтві – Григорович), художниця-кубофутуристка, сценограф. (galinfo.com.ua, 18.01.2020). Крім Олександри Екстер, знаної авангардистки, кубофутуристки і театральної художниці, часто чуємо ім’я Соні Делоне, яка разом із чоловіком Робертом започаткувала напрямок оп-арту. (zaxid.net, 29.03.2017).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.

лексико́графка, лексико́графок; ч. лексико́граф фахівчиня з лексикографії. [Перекладачка – Божена Антоняк, мовознавиця-славістка, лексикографка, видавчиня. (vezha.ua, 11.05.2021).] див.: лексикографи́ня   Рекомендації   З-поміж варіантних назв лексикографи́ня, лексико́графка перевагу варто віддати другому слову. Насамперед з огляду на статистично більшу словотворчу продуктивність суфікса –к(а). Крім того, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно лексико́граф походить від грец. lexicon – словник і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: лексико́графка (як і фото́графка), але графи́ня.

лихва́рка, лихва́рок; ч. лихва́р 1. та, хто позичає гроші під високі відсотки. [От тому я й ховаю цінності, зовсім як Олена Іванівна, старезна лихварка зі «Злочину і кари», а ключика від скарбниці ношу на шиї. (Жан-Мішель Ґенассія «Клуб невиправних оптимістів», пер. Анастасія Шведик, 2017). Крім того, жандарми вже нас напевно шукають, як припускав Христанек, з наговору проклятущої лихварки з Мюнхену. (Юрій Косач «Володарка Понтиди», 1987). Старезна лихварка краще заплатить за портрет, якщо в ньому переважатимуть рожеві фарби. (Наука і суспільство, 1973). Коли ця лихварка робиться кредиторкою, вона ворушить і перетрушує всі старечі серця на користь своїй заставі з туфлями і капелюшками. (Оноре де Бальзак «Розкоші і злидні куртизанок», пер. Єлизавета Старинкевич, 1941). «Моя мати – лихварка!» – гірко подумав він. (Агатангел Кримський «Андрій Лаговський», 1919).] 2. перен. та, що позичає гроші під високі відсотки. [Знала Антанта й дійсну ціну цієї оборони, всю вагу її. <…>. І даремно витрачались колосальні гроші на ці місії, на інформацію розумної лихварки, на наївні спроби обманути її. (Володимир Винниченко «Відродження нації», 1920).] див.: кредито́рка, віри́телька, позикода́виця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 495. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.) Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

літературознавчи́ня, літературознавчи́нь; ч. літературозна́вець фахівчиня з літературознавства. [120 років від дня народження Тетяни Федорівни Бугайко (1898-1972), української педагогині, методистки, літературознавчині, першої в Україні жінки-докторки педагогічних наук. (pmu.in.ua, 23.06.2018). Відкриє серію лекцій та дискусій літературознавчиня Катажина Котинська з Польської Академії Наук (Варшава). (Твоє місто, 11.07.2016). У перший день літературознавчиня виступила з доповіддю «Імагінарій польських жінок в українській літературі». (inst-ukr.lviv.ua, 08.05.2015).] див.: літературозна́виця, літературозна́вка   Рекомендації   З-поміж словотвірних варіантів літературозна́виця, літературознавчи́ня, літературозна́вка перевагу варто віддати першому слову. З огляду на випрацювану впродовж останнього століття модель творення назв жінок у науці, за якою чоловіча основа на -ець (науко́вець, мовозна́вець, природозна́вець) органічно приймає суфікс -иц(я): науко́виця, мовозна́виця, природозна́виця.      Цю модель подибуємо ще в словниках часів українізації, зокрема Російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського (1924-1933) реєструє назви мовозна́виця, літературозна́виця, природозна́виця. Крім цього, найновіший тлумачний словник української мови у 20 томах також подає слово літературозна́виця.

матема́тичка, матема́тичок; ч. матема́тик 1. викладачка математики в середній або вищій школі. [Схоже, математичка була у захваті від свого учня: вона вдоволено усміхалася і нахвалювала його. (Оксана Сайко «Кав’ярня на розі», 2013). Як правило, математички найнестерпніші. (Тетяна Малярчук «Звірослов», 2009). Я й сьогодні з жахом згадую свою математичку та вчительку англійської мови. (Високий замок, 2001). Довший і складніший був «роман» з Марією Наумівною Бромфман, нашою математичкою. (Юрій Шевельов «Я, мені, мене... (і довкруги)», 1987). Побачив би він, що коїться у нас в класі, коли вбігає староста Стьопа Карафолька з криком, що математичка захворіла й уроку не буде. (Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки», 1963).] 2. заст. та, хто добре знає математику. [Маюша була «шифристка», тобто відзначена за добрі успіхи в науці, а крім того, була й найліпша математичка в цілій класі. (Наталена Королева «Без коріння», 1936).] див.: математики́ня, матема́тиця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 441 – розм. фахівчиня з математики. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 644. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

мовозна́вка, мовозна́вок; ч. мовозна́вець 1. фахівчиня з мовознавства. [Ти як мовознавка, так себе позиціонуєш, як вважаєш буде правильно називати народ: федерасти чи федесастці? (kharkovforum.com, 25.02.2019). Ірина Фаріон, відома мовознавка, ВО Свобода. (pic.com.ua, 11.09.2013). Шкода, що мовознавка Фаріон легковажить суржиком та мовою у власній риториці <…> (ua-mova.livejournal.com, 09.10.2013).] 2. жарг. учителька української мови у школі. [Пропонуємо вашій увазі деякі сленгізми, що їх О. Данилевська записала з вуст учнів. <…> учителька української мови: українка, укрмова, мовознавка, мовенія, мовничка, козачка. (Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України, ФБ, 30.10.2019).] див.: мовозна́виця, мовознавчи́ня   Рекомендації   З-поміж словотвірних варіантів мовозна́виця, мовознавчи́ня, мовозна́вка перевагу варто віддати першому слову. З огляду на випрацювану впродовж останнього століття модель творення назв жінок у науці, за якою чоловіча основа на -ець (науко́вець, літературозна́вець, природозна́вець) органічно приймає суфікс -иц(я): науко́виця, літературозна́виця, природозна́виця.   Цю модель подибуємо ще в словниках часів українізації, зокрема, Російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського (1924-1933) реєструє назви мовозна́виця, літературозна́виця, природозна́виця. Крім того, найновіший тлумачний словник української мови у 20 томах також подає слово мовозна́виця.

модельє́рка, модельє́рок; ч. модельє́р фахівчиня з моделювання виробів. [Костюми до вистави створила відома модельєрка Анжела Лисиця. (Україна молода, 2019). Того вечора Алла була запрошена на показ нової колекції найкращої модельєрки їхнього містечка, де мали танцювати шестеро її підопічних, які об’єдналися в ансамбль «Крокус». (Наталка Сняданко «Чебрець в молоці», 2011). По вузькій дощечці, мов спутані, дріботять модельєрки й модельєри, а ти виносиш свої присуди. (Павло Загребельний «Добрий диявол», 1967). І крім того, я ніяк не можу вирішити, куди мені краще податись – у модельєрки, в кіно чи в телебачення. (Джон Б. Прістлі «Скандальна історія містера Кеттла та місіс Мун», пер. Юрій Лідський, Леонід Теміс, 1959).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 462.

нашоукраї́нка, нашоукраї́нок; ч. нашоукраї́нець депутатка від політичної партії «Наша Україна». [«Нашоукраїнка» Лілія Григорович – колись лікар, а потім – народний депутат ВР п’яти скликань, починаючи з другого, – казала, що буде з Віктором Ющенком до кінця. (Україна молода, 2012). «Нашоукраїнка» Лілія Григорович була вбрана у помаранчеву блузку і чорну спідницю. (Високий замок, 2004). Створивши свою «мікро-фракцію» з шести осіб, до якої, крім «нашоукраїнок», долучилася також представниця «СС» Надія Юрків, депутатки заповзялися шукати компроміс між упертими чоловіками. (Високий замок, 2004).] Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 327.

орденоно́сиця, орденоно́сиць; ч. орденоно́сець жінка, нагороджена орденом. [Не вважаю, що роблю щось надзвичайне – просто виконую свою роботу, те, заради чого йшла в Збройні Сили України та на фронт, – зізнається наша орденоносиця. (bug.org.ua, 16.03.2019). А ще в Тарасівці відзначала своє 80-річчя жінка орденоносиця Лесь Клавдія Петрівна. (zhmerynka-rda.gov.ua, 12.05.2017). Тіна Кароль – орденоносиця. Вона отримала церковний Орден Святої Великомучениці Катерини І ступеня. (Високий замок, 2008). Це добре, що орденоносиця. Не важливо для читача, що на грудях сяє орден «Материнська слава» якоїсь там ступені, а не медаль за взяття Берліна. (Роман Горак «Таємниці Ірини Вільде», 1995). Крім того, не повірять, що Марія Рибка – партєйна, орденоносиця, передовичка й так далі, на себе щось там наговорювала. (Роман Федорів «Єрусалим на горах», 1992).] див.: орденоно́ска Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.

оригіна́лка, оригіна́лок; ч. оригіна́л та, хто виділяється своєю незвичайною вдачею, поведінкою та ін. [Особа, про яку я говорю, велика оригіналка. (Анджей Сапковський «Останнє бажання», пер. Сергій Легеза, 2016). Інша оригіналка має колекцію етикеток від спиртних напоїв, які випускали ще за Радянського Союзу. (Високий замок, 2001). Віллі так і не знайшов, що відповісти: справді, фрау Шмербрюхен або трохи прибита, або оригіналка з оригіналок … (Ростислав Самбук «Щаслива жінка полковника Кладо», 1978). Крім того, вона велика оригіналка й їй приходять у голову дуже своєрідні думки. (Василь Королів-Старій «Чмелик», 1920).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм. Словник української мови: в 11 томах, Т. 5, 1974, с. 744 – розм.

параме́дичка, параме́дичок; ч. параме́дик медична працівниця, яка надає допомогу до ушпиталення. [Волонтерка, парамедичка Ірина Шевчишин («Артистка») пройшла пекло війни на Донбасі, а загинула в батьківському домі на Прикарпатті від удару струмом. (visnyk.lutsk.ua, 18.06.2020). Крім того, дітей вчать основ домедичної допомоги, цим займається парамедичка, яка має досвід надання допомоги в екстремальних ситуаціях на Майдані та на війні. (Український тиждень, 2019).] див.: парамедики́ня, параме́диця

планери́стка, планери́сток; ч. планери́ст та, хто управляє планером. [Світлана Шістя – спортсменка-планеристка і Валентина Королькова – у недалекому минулому пілот цивільної авіації. (11tv.dp.ua, 18.08.2020). Крім Островського, в особняку під номером 22 жила перша жінка-планеристка Союзу Катерина Грунауер <…> (Сьогодні, 17.01.2015). Гарик, який ніколи не бачив Гандзі, не знав, що це вона, і зрадів планеристці. (Микола Трублаїні «Пригоди в повітрі» (цикл оповідань), 1937).] Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 577. Словник української мови: в 11 томах, Том 6, 1975, с. 561.

політики́ня, політики́нь; ч. полі́тик та, хто займається політикою; політична діячка. [Крім того, німецька політикиня наголосила, що дії офіційного Мінська проти останньої лідерки білоруського демократичного руху з тих, що залишилися в країні, свідчать про "безпринципність диктатора Лукашенка". (dw.com, 08.09.2020). Довгий час не було відомо, де саме знаходиться політикиня. (bykvu.com, 10.09.2020). Політикиня назвала спосіб вирішення цієї проблеми. (zik.ua, 27.08.2020). Американська політикиня, співголова групи підтримки України в Конгресі США Марсі Каптур під час Київського безпекового форуму в ефірі каналу "Україна 24" висловила сподівання, що Україна стане повноправним членом НАТО. (Україна-24, 19.06.2020). Водночас сьогодні Сирії потрібні незалежні провінції із самостійним управлінням, наголошує політикиня з міста Камишли. (Український тиждень, 2018). Бажання Сіссі бачити Джека на вечірці, а також очевидний захват, який до нього мала політикиня і письменниця Клер Бут Люс, спонукало Інґу подражнити Джека <…> (Скотт Ферріс «Інґа», 2017). Дочка моделі Влади Литовченко дебютувала з сином політикині Кужель (СТБ: Вікна-Новини, 13.12.2007).] див.: політике́са, полі́тичка, політки́ня Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 407.

рефере́нтка, рефере́нток; ч. рефере́нт 1. службовиця, яка пише доповіді, консультує з якихось питань. [А ще правою рукою держсекретаря Гілларі Клінтон є референтка від українських справ. (Високий замок, 2009). Між численними привітами від Світового Конгресу Українців склала його фінансова референтка Тамара Денисенко з Рочестеру. (Вісті комбатанта, 2009, №4). Чи Ви піддержуєте контакт з пані Л. Івченковою (Мюнхен), яка є референткою літературних справ у нашім відділі культури і освіти? (Улас Самчук «Плянета ДіПі: нотатки й листи», 1946). Під цю пору Колєґія опрацьовує тимчасовий статут, програми та матеріяли для постійних дитячих садків в цілому краю, підготовляє на жовтень з’їзд дошкільних референток при Українських Комітетах з метою зазнайомитися з цьогочасним станом українського дошкільництва та спільно намітити шляхи його дальшого розвитку. (Львівські вісті, 11.10.1942). Крім того вибрано референткою праці для ст. пл-ок ст пл. Дзюню Герасимовичівну. (Молоде життя. Часопис українського Пласту, 15.02.1928, Ч.1-2).] 2. та, хто веде справи установи, відділу чи окремої особи. [Вона представила голову Дітройтської Округи СУА Віру Андрушків, яка тепло привітала О. Папіж з її святом і презентацією книжки, розповіла про її цікаву біографію та прочитала привіт від Почесної голови СУА та Стипендійної референтки СУА Анни Кравчук <…>. (Свобода, 2018). А у вашій фірмі якимось секретарем? Ви ж казали, ваші референтки народжують одна за одною, нема кому працювати <…> (Євгенія Кононенко «Зрада. ZRADA made in Ukraine», 2002). Тоді як могло статися, товаришу підполковник, як могло статися, що та референтка з бюро патентів та винаходів обікрала нашу державу на мільйони крон?! (Юрій Бача «А твоїй матері завиджу, або Черчача студенка», 1991). <…> Марія Ковалюк 7 – референтка жіночої сітки ОУН <…> (Петро Мірчук «Нарис історії ОУН», Т. І: 1920-1939, 1968).] 3. заст. та, хто складає або читає реферат. [Дальше домагала ся референтка, щоби зїзд поробив заходи в справі виданя державної субвенції і підпомоги громадських самоуправ для піддержаня українського народного театру <…> (Дїло, 13.02.1916). Орґанїзация і основи дїяльности жіночого пласту. (Повинна зголосити ся референтка). (Дїло, 26.12.1913). Обидві розправки читала одна особа, а власне, референтка статті д. Комара, бо автора рецензії на статтю Драгоманова не було на той час в Києві. (Леся Українка «Спогади про Миколу Ковалевського», 1899).] Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 653.

рідномо́вка, рідномо́вок; ч. рідномо́вець та, для кого якась мова є рідною. [Найкраще вивчати іноземну мову із рідномовкою. (з опитування, 2021). Ця рідномовка любить свою мову. (з опитування, 2021).] див.: рідномо́виця   Рекомендації   Вибір на користь слова рідномо́виця видається обґрунтованим не тільки з огляду на результати опитування, але й з огляду на випрацювану словотвірну модель, за якою чоловіча основа на -ець органічно приймає суфікс -иц(я). Крім того, про перевагу рідномовиці над рідномовкою свідчать й отримані завдяки опитуванню приклади вживань. Хоча й фемінітив рідномо́вка можна вживати як словотвірний варіант.

розро́бниця, розро́бниця; ч. розро́бник та, хто розробляє щось. [Зокрема, лялька була хірургинею та розробницею відеоігор, а її першим одягом був чорно-білий смугастий купальник. (Високий замок, 2019). Народжена у Пуерто-Рико, Ольга Д. Ґонзалес-Санабрія була розробницею технології, яка уможливила створення цих батарей у 1980-х. (Репортер, 2017). <…> екофеміністичний підхід не лише посилює ґендерний вимір письма, а й урізноманітнює його, адже поєднуючи теорію екокритики та феміністичної критики 127, його розробниці – американські дослідниці Ґрета Ґаард (Greta Gaard), Розмарі Р. Рутер (Rosemary Radford Ruether), Старгок (Starhawk), австралійка Val Plumwood та ін. – наголошують на винятковому зв’язку між жінкою та природою <…>. (Лілія Мірошниченко «Проекції скептицизму в сучасному британському романі: ґенеза, традиція, поетика», К., 2015). «<…> Крім того, існує міцний літературний зв’язок між нашими країнами», — зазначила розробниця та кураторка проекту Ірина Вікирчак. (Україна молода, 2014).] див.: веброзро́бниця (веб-розро́бниця)

сміху́нка, сміху́нок; ч. сміху́н та, хто любить сміятися. [Моя сміхунка Лєра, яка повільно помирала на очах, поступаючись місцем іншій – цинічній і зневіреній жінці. (Олена Печорна «Грішниця», 2011). Тітка Катря – що інше, вона просто сміхунка, пустунка, жартунка, без ніяких аспірацій, вона любить пустувати, реготати, забавлятися як дитина. (Юрій Косач «Сузір’я лебедя», 1983). Крім неї була ще Настя, чорноброва сміхунка, вона була за першу. (Степан Тудор «Марія», 1928).] див.: сміхоту́нка Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 412.

супергеро́йка, супергеро́йок; ч. супергеро́й вигадана героїня, наділена неординарними фізичними здібностями. [Здавалось би, після Джодді Віттакер у ролі Доктора Хто (хоча отой сезон якось не зайшов) мене вже нічого не мало б дивувати в супергеройках, але Камала Хан… до такого життя не готувало. (blog.yakaboo.ua, 07.10.2020). Як пише Deadline, роль супергеройки втілить 34-річна канадська актриса з українським корінням Тетяна Маслані. (nv.ua, 18.09.2020). Бенксі створив нову картину з медсестрою в ролі супергеройки. (the-village.com.ua, 07.05.2020). Крім того, вразливість супергероя чи супергеройки не свідчить про їхню слабкість – а радше про те, що вони вміють цю вразливість долати і приборкувати. (ЛітАкцент, 27.07.2018). Навряд чи я вміла красиво падати, як годиться красивим супергеройкам. (Ірена Карпа «Bitches get everything», 2007).] див.: супергерої́ня

супроти́вниця, супроти́вниць; ч. супроти́вник 1. та, хто вороже, негативно ставиться до когось, чогось, протидіє комусь, чомусь. [Януковичу об’єктивно вигідно максимально відтермінувати звільнення своєї політичної супротивниці, навіть якщо він вирішив її таки випустити. (Український тиждень, 2013). Америка стає незумисною супротивницею Китаю, радше ніж його природньою союзницею. (Збіґнєв Бжезіньскі «Велика шахівниця», пер. Олена Фешовець, 2000). А крім того, хто ж, як не ви показали себе переконаною супротивницею мультиплюндизму. (Олександр Ірванець «Прямий ефір», 1995). Цю розкіш, наказану містом Суланжем, де Вермішель сполучав посади воротаря в міській ратуші, барабанщика, тюремного сторожа, скрипаля й понятого, підтримувала пані Вермішель, грізна супротивниця філософії Рабле. (Оноре де Бальзак «Селяни», Євген Дроб’язко, 1981).] 2. та, хто виступає проти когось у бійці, поєдинку і т. ін. [Її супротивниця відбила випад, завівши за спину меч, і обернулась. (Тарас Микітчак «Долина Єдиної Дороги», 2008). Віддай! Зоя, вереснувши, схопила ножиці і вдарила гострим кінцем супротивницю в руку. (Гордій Брасюк «В потоках», 1927). Тьфу на тебе! – одказала друга, плюючи на свою супротивницю. (Панас Мирний «Повія», 1884).] 3. суперниця у спортивному змаганні, грі. [Ні в основний, ні в доданий час жодна з супротивниць не зуміла записати до свого активу переможних балів <…> (Високий замок, 2007).] див.: проти́вниця, супе́рниця Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 731. Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 852. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)

танцівни́ця, танцівни́ць; ч. танцівни́к 1. учасниця танцю. [Ноги її пересувалися легко, вишукано, викреслюючи бездоганну лінію звичайного танцю, якому танцівниця надала шляхетності. (Поля Гоявічинська «Райська яблуня», пер. Валентин Струтинський, 1988).] 2. та, хто вміє та любить танцювати. [Скажу тільки, що хоч моя фігура й залишала бажати кращого, я мала великий успіх на цих вечірках як танцівниця. (Алесандр Керасимеонов «Любов», пер. Л. Копиленко, 1974).] 3. та, хто постійно або професійно займається танцями. [Прима-балерина Національної опери України Катерина Кухар дуже багато працює – крім виступів у рідній країні, танцівниця нерідко їздить по закордонним гастролям. (Версії, 2019). Безшумно підійшла вона до крісла, серпанок згорнувся й упав долі й з-під нього вийшла танцівниця, що допіру танцювала на дроті. (Майк Йогансен «Пригоди Мак Лейстона, Гаррі Руперта та інших», 1925).] див.: тане́чниця, танцюри́стка Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 35. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

технокра́тка, технокра́ток; ч. технокра́т представниця технократії. [Володимир Сокор, аналітик Фонду Джеймстауна у Вашингтоні, погоджується, що обрання Санду означає фундаментальні зміни для Молдови: вперше у пострадянській історії цієї держави у неї буде президентка із західною освітою, англомовна, технократка <…> (Радіо Свобода, 25.11.2020). Крім того, безпертійна технократка Лучіана Ламорджезе отримала пост міністерки внутрішніх справ. (dw.com, 05.09.2019). Це змушує мене почуватися технократкою, а клієнти сприймають мережу як негнучку організацію, яку вони повинні обдурювати для того, щоб отримати те, що їм хочеться <…> (Керет Етгар «І раптом стукіт у двері», пер. А. Бондар, Харків, 2016).]

топографи́ня, топографинь; ч. топо́граф фахівчиня із топографії. [Топограф – топографиня. (Довідник кадровика, лип. 2014, с. 70).] див.: топо́графка   Рекомендації   З-поміж варіантних назв топо́графка, топографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса –к(а). Крім цього, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно топо́граф походить від грец. topos – місце, місцевість і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: топо́графка (як і фото́графка), але графи́ня.

фінанси́стка, фінанси́сток; ч. фінанси́ст фахівчиня з теорії фінансів, у галузі фінансових наук. [За словами фінансистки, передбачено на 52% менше, аніж було в цьому році. (Версії, 2018). Крім головної фінансистки, в уряді – ще дев’ятеро мільйонерів. (Високий замок, 2015). Набирає авторитету оця фінансистка – Ромниченко. (Анатолій Сахно «Соло бунтівного полковника. Вершина», 2014). <…> а в міжчасі ринулася переглядати відеозапис учорашньої передачі — з дуже виграшною, під кожним оглядом, відзіґорною фінансисткою, економісткою перчистої брюнетисто іспанистої вроди <…>. (Оксана Забужко «Я, Мілена», 1997). Що-ж pecunia non olet і в тенета сеї інтриґи жидовинів попали б станиславівські християнсько суспільні фінансистки <…>. (Дїло, 28.11.1913).] Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 598.

фотографе́са, фотографе́с; ч. фото́граф фахівчиня з фотографії; та, хто професійно фотографує. [В посмішці дитини стільки щирості та довіри, що наповниться любов’ю будь-яке серце – каже фотографеса. (Суспільне Поділля, 08.09.2020). Фотографеса Бусола Даколо заявила, що стала його жертвою, коли була підлітком. (womo.ua, 30.06.2019). <…> успішна фотографеса Світлана Вольнова <…> (Дзеркало тижня, № 50, 10.12.2004).] див.: фото́графка, фотографи́ня   Рекомендації   З-поміж варіантних назв фото́графка, фотографи́ня, фотографе́са перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса –к(а). Крім цього, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно фото́граф походить від грец. phōs (phōtos) – світло і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: фото́графка, але графи́ня.   Своєю чергою, запозичений із французької суфікс –ес(а) надає словам стилістичного забарвлення, тому його вживання виправдано лише в окремих словах: поете́са, бароне́са, дияконе́са та ін.

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Бѣль = 1. біль. (Все біле — білі нитки, біла фарба то-що, порівняй теж „Бѣлизн́а“). — Білї клубків 5. Ст. Он. Кісв. Ст. 2. луска́ (риб’яча). 3. риба крім осятрової породи. 4. біль, папіро́вки (порода яблуків). 5. д. Бѣлоголо́вникъ в.

Взво́дъ = звод (від гл. зво́дити, крім того в війську — 1/4 частина роти або скадрона і в рушницї в замку колїсце з зубцями.)

Казачёкъ = 1. козачо́к (здр. від сл. козак і крім того так звуть хлопцїв, що на послугах у панів, переважно в правобережній Українї). 2. коза́к, козачо́к (танець і музика до того танцю). — Як ушкварили козака, так аж земля гудить. — А ну лишень, заграйте козачка!

Кро́мѣ = окрі́м (С. Л.), окро́ме, крім, опрі́ч (С. Л.), опро́че, пріч. — Не вважай нї на кого, окрім Бога. н. пр. — Крім його нїкого не було. — Опріч любови, що к тобі маю, я всїм убога — того не таю. н. п. — Не можна виправить, опроче як судом. Кр. — Кро́мѣ того́ = окрі́м то́го, що до то́го.

Особняко́мъ = д. Осо́бенно 1 і крім тото: од людей — по́сторонь, о́сторонь (С. Л.), одлю́дно (С. З. Л.), від иньшої будови — на о́дшибі, на одльо́тї (С. Л.), на бе́лебнї (С. Аф.). — Живе одлюдно на вигонї. С. З. — Хата наша на одшибі. Лев. — Ген хата стоїть на белебнї. С. Аф.

Стано́къ = варста́т (С. Жел.), верста́к (д. Верста́къ). — С. тка́цкій = верста́ть (С. Аф. З.), верста́тька (С. Аф.). — Частини його = бе́рдо (С. Ш.), бе́рда (С. Аф. — верхня частина, через котру проходить основа), стояки́ (кожний з 4-х стовпів, з котрих складаєть ся стан), крім того — ло́нки, покотїльця або ми́шки, жа́бки, шпару́ти, су́кало (частина для сукання) і д. під сл. Верста́къ, особливі — кро́сна, ткани́ця. — С. тока́рный = верста́к. — Частини його: заводити шпицї в обід — стелю́га, коле́сня, видовбувати дїрки в ступицї — столе́ць, довба́льня, для прихоплювання обода — ключ, обточувати ступицю — топорня́ (Сум. Ох.), тока́рня, виробляти шпицї — ослі́н, ослі́нчик (Сум. Ох.), для обточки шпиць, поперечина — ла́пка, рухомий осередок — кужі́вка, нерухомий — шти́ль, шпе́ник, для чистки дошок — ослїн, брусок в йому — ла́пка. — С. бо́ндарскій = стелю́га. — С. Пи́льный = д. Козлы́. — С. точи́льный = точи́ло. С. Ш. — С. для трепа́нія конопли́ = бите́льня.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)