Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 113 статей
Шукати «патрон*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Патро́н –
1) (зарядный) набі́й (-бо́ю), патро́н (-ну). [Патро́ни бува́ють бойові́ і сліпі́. У ладівни́ці ні одні́сінького набо́ю].
• Холостой -ро́н – сліпи́й набі́й, сліпи́й патро́н;
2) (покровитель) патро́н;
3) тех. – патро́н.
• Патро́н токарный – тока́рський патро́н.
Патроне́сса – патроне́са.
Патро́нник, см. Патро́нщик.
Патро́нница, см. Патронта́ш.
Патронный – набі́йний, патро́нний, патроно́вий.
Патронта́ш – ладівни́ця, ладу́нка (ум. ладу́ночка), куле́чниця, набі́йниця, (черноморск.) тарапа́ть (-ти ж.), (пришитый к груди черкески, черноморск.) гузарі́ (-рі́в), патронта́ш (-ша).
Патро́нщик – набі́йник, патро́нник.
Боево́й – бойови́й, бо́йни́й (патро́н), муштро́вий (кінь).
Динами́т – динамі́т.
• -и́тный – динамі́товий. [Динамі́тові патро́ни].
Иску́сство –
1) (абстр.)
а) (искусность) умі́лість, майсте́рність, доте́пність, (практикованность) впра́вність (-ности). [Сього́дні я співа́в їм про Офі́р, Сідо́н і Тір, про їх майсте́рність, му́дрість, про ска́рби їх (Л. Укр.)].
• Проявил большое -ство – появи́в вели́ку впра́вність;
б) (мастерство, умение) майстерство́, майсте́рність (-ности), шту́ка, хист (-ту), до́теп (-ту), мудра́ція. [Щоб показа́ти своє́ артисти́чне майстерство́, Га́нуш розпоча́в весе́лу шу́мну п’є́су (Н.-Лев.). Хоч де́сять раз пересіда́йте, нема́є хи́сту,— от і все́ (Гліб.). А ми втнемо́ рука́вця і нові́, хіба́ мудра́ція вели́ка? (Гліб.)].
• -ство компилирования – майсте́рність компіля́ції, компіляці́йний хист.
• Небольшого -ства надо… – не вели́кого до́тепу (хи́сту) тре́ба.
• Не велико -ство – не шту́ка, не вели́ка шту́ка, мудра́ція не вели́ка.
• -ство рук – впра́вність (спри́тність) рук.
• Являть -ство (изощряться перед кем) – бра́тися на шту́ки.
• По всем правилам -ства – за всіма́ пра́вилами (при́писами) мисте́цтва (мисте́цької нау́ки, умі́лости, майсте́рности), доде́ржуючи всіх зако́нів (нака́зів) до́брого мисте́цтва.
• Употребить всё своё -ство – вжи́ти всіє́ї своє́ї майсте́рности (умі́лости), вжи́ти всього́ свого́ хи́сту;
2) (художество) мисте́цтво, умі́лість (-лости), арти́зм (-му), хист (-ту), (гал.) шту́ка. [Арти́ст… на ста́рості згада́в своє́ мисте́цтво сла́вне (М. Рильськ.). Вони́ й на-пра́вду ду́же осві́чені парубки́, лю́блять нау́ку, мисте́цтво, пое́зію, музи́ку (Крим.). Були́ ті́льки паро́дією драмати́чної вмі́лости, могли́ ті́льки вбива́ти цю са́му вмі́лість (Грінч.). Ко́жний арти́зм є пова́жне ді́ло, коли́ хто ма́є до йо́го хист і тала́нт (Н.-Лев.). Бага́то ще тре́ба робо́ти над па́м’ятниками хи́сту і літерату́ри єги́петської (Л. Укр.). Пое́т танцю́є і рида́: се зове́ться шту́ка (Франко)].
• Академия -ств – акаде́мія мисте́цтв.
• Диллетант в -стве – дилета́нт у мисте́цтві.
• -ство живописи, музыки – маля́рське, музи́чне мисте́цтво.
• Знаток -ства – знаве́ць мисте́цтва.
• Изобразительные -ства – образотво́рчі мисте́цтва.
• Изящные -ства – кра́сні мисте́цтва.
• Мир -ства – мисте́цький світ.
• Музей -ства – музе́й мисте́цтва.
• Область -ства – ца́рина (сфе́ра) мисте́цтва.
• Овладеть своим -ством – опанува́ти своє́ мисте́цтво.
• Памятники -ства – па́м’ятки мисте́цтва.
• Поклонник, покровитель -ства – прихи́льник, проте́ктор (патро́н) мисте́цтва.
• Произведение -ства – мисте́цький твір.
• Свободное -ство – ві́льне мисте́цтво;
3) (прикладное знание, наука) нау́ка, шту́ка, умі́лість (-лости). [Писа́ти кни́ги було́ (за да́вніх часі́в) не аби́-якою вмі́лістю (Єфр.)].
• Артиллерийское -ство – артилері́йська (гарма́тна) нау́ка.
• Военное -ство – військова́ умі́лість, (дело) спра́ва.
• Книжное -ство – (уменье писать книги) письма́цтво, письме́нство; (книжная техника) книжко́ве мисте́цтво.
• -ство плавания – нау́ка плавби́.
• Поварское -ство – куха́рство, куліна́рство.
• Портняжеское -ство – краве́цька шту́ка.
• Типографское -ство – друка́рська умі́лість.
Карту́ш –
1) (виньетка) карту́ша (-ші), візеру́нок (-нку), ку́нштик;
2) (патрон) карту́ша (-ші).
Ко́зырь –
1) (в карт. игре) ко́зир (-ря), ув.-соб. козиря́ччя, (открытый) сві́тка. [До вся́кої ма́сти ко́зир (Номис). У те́бе було́ саме́ козиря́ччя (Яворн.). Сві́тка – туз (Звин.)].
• Старшие -ри – ста́рші (бі́льші) ко́зирі.
• Что -ри? – що ко́зир? що сві́тить?
• Ходить, пойти с -ре́й, см. Козыря́ть, Козырну́ть 1.
• Быть -рем – бу́ти ко́зирем, світи́ти. [Що сві́тить? – Черво́ва ші́стка (Звин.)].
• Открывать, открыть (вскрывать, вскрыть) -зырь – світи́ти ко́зиря, висві́чувати, ви́світити що, яку́ масть, яку́ ка́рту.
• Выменять -зырь – ви́світити що (Сл. Ум.).
• Свои -ри (игра) – віз (р. во́за), візо́к (-зка́).
• Это ему -зырь в руки – це на його́ млин вода́, це йому́ на́ руку кові́нька;
2) ко́зир (-ря), зух (-ха), коза́к (-ка́), бра́вий, жва́вий, голі́нний, мото́рний, смі́ливий.
• -зырь-девка – ко́зир-ді́вка (Квітка). [А ді́вка-ж то собі́ й ко́зир! (Федьк.)].
• Ходить -рем – (пі́внем) козири́тися, хизува́тися, кукурі́читися. [Коло ді́вки парубо́нько пі́внем козири́ться (Чуб.)].
• Смотреть -рем – ко́зирем диви́тися, козири́тися, ма́ти бра́вий ви́гляд (-ду);
3) (навес над дверью, окном и т. п.) дашо́к (-шка́), маркі́за;
4) (в обуви) ко́зир, верх (-ху) (перед(к)і́в);
5) (патроны нашитые на черкеске) гузирі́ (-рі́в);
6) (головка полоза в санях) скорс (-са), голо́вка.
Ладу́нка –
1) ладівни́ця, ладу́нка; срвн. Патронта́ш;
2) (у сапожников) коро́бочка з чобота́рським прила́ддям.
Ме́ра –
1) (измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри, мір). [Мі́ра довжини́ (Сл. Ум.). Зо́лото, як мі́ра ва́ртости (Економ. Наука). Яко́ю мі́рою мі́ряєте, – відмі́ряється вам (Біблія)].
• -ры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні.
• -ра времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су.
• Палата мер и весов – пала́та мір і ваги́.
• -рою (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що. [Хліб видавце́м дали́ (Н.-Лев.)];
2) (четверик хлеба) мі́рка, мі́ра. [Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудч.)];
3) (сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця. [Ви́сип бо́рошно в мі́рку (Брацлавщ.). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (Коцюб.)];
4) (в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (степень, размер, предел и т. п.) мі́ра.
• -ра наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри.
• -ра содеянного – мі́ра заподі́яного.
• В той, в такой -ре (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі. [Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (Єфр.). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Грінч.)].
• В какой -ре – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру.
• В большой, в значительной -ре (степени) – вели́кою мі́рою. [Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (Єфр.)].
• В большей, в меньшей -ре – бі́льшою, ме́ншою мі́рою, в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі.
• В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) – одна́ково, (а) так са́мо, (зап.) зарі́вно. [Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (Франко)].
• В полной -ре – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м. [Ви́користати по́вною мі́рою (Єфр.). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (Єфр.). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (Єфр.). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (Крим.)].
• По -ре чего – відпові́дно до чо́го, в мі́ру чого́.
• По -ре моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів).
• По -ре трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да.
• По -ре того как – в мі́ру того́ як. [В мі́ру того́ як росту́ть супере́чності (Азб. Ком.)].
• По -ре получения, поступления чего – в мі́ру того́ як оде́ржується, надхо́дить (вступа́є), (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило (вступа́ло), (в будущем) оде́ржуватиметься, надхо́дитиме (вступа́тиме) що.
• По -ре возможности, по -ре сил – в мі́ру спромо́ги, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же.
• По -ре сил наших – як на́ша си́ла, як на́ше поси́лля.
• По крайней -ре – прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма (Свидниц.), (хотя бы) бода́й; см. ниже – по меньшей ме́ре. [Ки́нувся ми́ттю уни́з, щоб прина́ймні уме́рти з свої́ми вку́пі (Дніпр. Ч.). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (Коцюб.)].
• По меньшей (по крайней) -ре (минимум) – що-найме́нш(е), принайме́нше, прина́ймні, бода́й. [Щоб здійсни́ти цю програ́му, тре́ба що-найме́нше (прина́ймні) три ро́ки (Київ). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (Франко)].
• Это по меньшей -ре странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
• По большей -ре – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше.
• В -ру (соответственно) – до мі́ри, помі́рно; (об обуви, одежде) до мі́ри, в мі́ру. [Як п’єш до мі́ри, то горі́лка пану́є чолові́кові (Полтавщ.). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Грінч.)].
• Сделанный в -ру – зро́блений до мі́ри, помі́рний.
• Не в -ру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; (неподсилу) не під си́лу. [Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовч.)].
• Без -ры – без мі́ри, мі́ри нема́, незмі́рно; см. Сверх ме́ры. [Се мук йому́ без мі́ри завдало́-б (Грінч.)].
• Сверх, свыше -ры, через -ру – над мі́ру, через лад, на́дто, зана́дто; (непосильно) над си́лу. [Через лад багато набра́в, – от і не піднесе́ (Грінч.). Що на́дто – то пога́но (Приказка)].
• Свыше всякой -ры – (по)над уся́ку мі́ру.
• Всему есть -ра – всьому́ (на все) є мі́ра (предел: край).
• Превышать, превысить -ру – перехо́дити, перейти́ мі́ру.
• Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му. [Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (Н.-Лев.). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Приказка)].
• Душа -ру знает – душа́ мі́ру зна́є.
• Подойти под -ру, см. Ме́рка 2.
• Выше -ры и конь не скачет (не прянет) – понад се́бе і кінь не цибне́;
6) (мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу). [Репреси́вні (такти́чні) за́ходи (Єфр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (Куліш)].
• -ры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, (щоб) впли́нути.
• -ры к восстановлению – за́ходи до відно́влення.
• -ры действительного наблюдения – за́соби спра́вжнього догляда́ння.
• -ра обеспечения – спо́сіб забезпе́чення.
• -ры предосторожности – застере́жні́ (пересторо́жні) за́ходи, за́ходи проти небезпе́ки; см. Предосторо́жность.
• -ры предупредительные – запобі́жні́ (попередні́) за́ходи, за́ходи попереди́ти що.
• -ры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення.
• -ры принудительные – примусо́ві за́ходи.
• Высшая -ра наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу).
• Изыскивать -ры – добира́ти спо́собу.
• Прибегать к -рам – вдава́тися до за́ходів.
• Прибегнуть к иным -рам – вжи́ти и́нших за́ходів, уда́тися до и́ншого спо́собу.
• Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу. [Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (Самійл.). Роби́ти за́ходи, щоб його́ силомі́ць притягли́ до нас, я не хо́чу (Крим.)].
• Принимать зависящие -ры – вжива́ти нале́жних за́ходів.
• Помогайте ему всеми -ми – (до)помага́йте йому́ вся́ким спо́собом, всіма́ способа́ми.
Насу́мочный – наторби́нний; (наход. на патронной сумке) наладівни́чний.
Перестре́ливать, перестреля́ть (всё, всех) – вистрі́лювати, ви́стріляти, перестріля́ти, поперестрі́лювати, постріля́ти. [Ви́стріляймо їх, вра́жих сині́в (Куліш)]; (патроны, порох) вистре́лювати, повистре́лювати (патро́ни, по́рох).
Подсу́мок (патронташ) – ладівни́ця (-ці).
Покрови́тель – засту́пник, ласка́вець (-вця), опіку́н, патро́н, проте́ктор, мецена́т. [Діди́ та баби́ ходи́ли по хата́х свої́х ласка́вців (Корол.)]. См. ещё Засту́пник, Защити́тель, Ми́лостивец.
Покрови́тельница – засту́пниця, опіку́нка, патроне́са, проте́кторка, мецена́тка. См. ещё Засту́пница.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Блатной, разг. – (принадлежащий и касающийся преступного мира; касающийся протекции) блатний:
• блатная музыка – блатна музика;
• блатная работёнка – блатна робота; (ещё) робота не бий лежачого;
• блатной мир – блатний світ.
[Клєнцов польською мовою (він сидів у польських тюрмах, де дають з патронату білий хліб, вряди-годи масло, каву, а книжок — професорська, мовляв, бібліотека) гне матюки і пильно, з ненавистю й підозрою дивиться у вічі Фавстові. — Жаль-жаль. — говорить Клєнцов, — що тебе не посадовили до блатних… Жаль, там би одразу бандитський дух вивіявся… (Г.Косинка). Він нікого не мав; хата зяяла пусткою — пара дзиґликів, дюралевих засмалених кухлів, кіпи газет із вирізками про амністію та портретами вождів, за яких Нікандрич відбував строк; помер він од інсульту, прямо на сходнях водярні, куди його прилаштував на працю дільничий майор Сироватко; помер під кущами американського клена, під самий ранок, і помітила його — поговорювали — Ритка Кулеметниця, яка приторговувала краденим, курила міцний чорний тютюн; того місяця жовтня, з по-весінньому прогнутим небом, під розливисте жіноче голосіння — холодний вітер стугонів упрілими шибками — труну, обтягнуту, як того велить блатний закон, зеленим оксамитом, відносили на Байковий цвинтар (О.Ульяненко). Моя рука мимоволі простяглася до четвертої чарки. Він до всього ще й злодій. Хоча на блатного не схожий, скоріш на Кармалюка (брати Капранови). …джміль джмелить на трьох блатних акордах (В.Цибулько). Привів шеф блатних на роботу, відправив у відділ кадрів. Кадровик: — І так, що вмієте? Програми, мережі, бугалтерія? Досвід роботи який? Так, значиться, нічого не вмієте, ну от і добре, не треба перевчатись, будете менеджерами]. Обговорення статті
Большевик –
1) більшовик (большевик)
2) (жарг., бутылка 0,8 л. крепкого вина) більшовик, бомба, фауст-патрон, фауст.
[… чому, для чого і для кого большевики твердили і твердять, що вони проти всілякої віри. Що релігія опіум. Що вони вірять тільки і тільки в людський розум… Де ви, прошу вас, бачили більшу нісенітницю, ніж це безглузде твердження всіх недоучків марксизму. Що спільного має все то з розумом, чи яким-небудь здоровим людським глуздом взагалі? Всі ті ухили, всі ті гріхи, всі ті кари, нищення? То ж є, як правило, суцільне, вирафіноване безглуздя, яке виходило зі збоченої і первезної фантазії людини низьких і від’ємних інстинктів, якої найдосконалішим представником був т.зв. пролетар лєнінсько-троцьківської епохи (У.Самчук). — Чого тут чекати? — казала вона. — Не будуть німці — будуть большевики. З німцями буде життя «нур фюр», з большевиками ні для кого (У.Самчук). — От-от-от! Ха-ха-ха!.. Герої! А ми от, большевики, не боялися пиляти грати й стрибати на багнети… Вбивати варту… Читав у книгах, не бійсь, про Халтуріна, Засулич?! Отож… «Ми, большевики… Халтуріна записав у большевики! Засулич!… Чи ти ба!» Андрій дивився на зовсім молоде обличчя слідчого, якому в часи, коли існували ще хоч якісь «царські тюрми», було не більше десяти років, дивився й іронічно думав: «Большевики…" (І.Багряний). Більшовики зробили для 100 національностей єдину «совітську родіну» і навязують її силою, цю страшну тюрму народів, звану СРСР (І.Багряний). Обух Бух! Ух! Страх Трах! Ах! Штик Тик! Ик! — Більшовик! (Ю.Позаяк).  …«більшовик» (пляшка міцного вина місткістю 0,8 літра. Вона ж «бомба», «фауст-патрон» або просто «фауст») (В.Діброва). — Андрію,— тихо й невблаганно сказала Аглая, — коли в ти сам у собі відчуваєш нездорові настрої, то мусиш роззброїтися перед партією. — Так, мушу, — погодився Андрій. — Але що буде з нашим сином? Адже йому лише сім років. — Не хвилюйся. Я виховаю його справжнім більшовиком. він навіть забуде, як тебе звали (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). Більшовики засвоїли мистецтво політичної поліції краще за вчення Карла Маркса (Карл Каутський). — Чим відрізняються комуністи від більшовиків? — Більшовики бачили Леніна живим, а комуністи — у гробу]. Обговорення статті
Заряжающий – який (що) ладу́є, наладовує, заправля́є, набива́є, заряджáє (рушни́цю, гарма́ту); (прил.) заряджáльний, зарядо́вий, ладува́льний, ладівни́й, набива́льний, набивни́й; (сущ.) заряджáльник, заря́дник, запра́вник, набива́ч, набива́льник, ладівни́к, ладува́льник:
• заряжающее устройство – зарядний пристрій, зарядник;
• заряжающий орудия – заряджальник (зарядник) гармати;
• заряжающий патроны – набивач патронів. Обговорення статті
Мера –
1) (измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри);
2) (четверик хлеба) мі́рка, мі́ра;
3) (сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця;
4) (в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (степень, размер, предел и т. п.) мі́ра;
6) (мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу):
• без меры – без мі́ри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, мі́ри нема), незмі́рно;
• в большой, в значительной мере (степени) – вели́кою мі́рою;
• в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі;
• в какой мере – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру;
• в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри;
• в меру (есть, пить) – в міру, до міри;
• в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі;
• в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба;
• в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги);
• в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарі́вно;
• в полной мере (вполне) – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), у повній повні, уповні, уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м;
• всему есть мера – усьому (на все) є міра (край);
• всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра;
• всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.);
• в той, в такой мере (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі;
• высшая мера наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу);
• выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.);
• душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.);
• знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му;
• изыскивать меры – добира́ти спо́собу;
• мера времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су;
• мера за меру – міра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.);
• мера жесткости машины – міра жорсткости машини;
• мера наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри;
• мера обеспечения – спо́сіб забезпе́чення;
• мера однородности – міра однорідності;
• мера относительной анизотропии – міра відносної анізотропії;
• мера содеянного – мі́ра заподі́яного;
• мера хрупкости – міра крихкості;
• мерой (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що;
• меры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, щоб впли́нути;
• меры к восстановлению – за́ходи до відно́влення;
• меры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні;
• меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому;
• меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторо́жні) заходи; заходи проти небезпеки;
• меры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення;
• меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні;
• не в меру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під си́лу;
• ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою;
• о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати);
• палата мер и весов – пала́та мір і ваги́;
• по большей мере – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше;
• по крайней мере – прина́ймні, (хотя бы) хоча б, бода́й; прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма;
• по меньшей мере – щонайменше, принаймні;
• по мере возможности, по мере сил – в мі́ру спромо́ги, у міру можливості, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же; якомога;
• по мере, в меру того как – у міру того як;
• по мере моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів);
• по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба;
• по мере получения, поступления чего – в мі́ру [того] як надхо́дить, (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило, (в будущем) надхо́дитиме що;
• по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше поси́лля;
• по мере того как – у міру [того] як;
• по мере трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да;
• по мере усовершенствования – з удосконаленням;
• по мере чего – в мі́ру чого́, відпові́дно до чо́го;
• помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (вся́ким спо́собом);
• превышать, превысить меру – перехо́дити, перейти́ мі́ру;
• предупредительные меры – запобіжні (попередні́) заходи;
• прибегать к мерам – вдава́тися до за́ходів;
• прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу);
• принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів;
• принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добра́ти спо́собу;
• принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу;
• принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів;
• приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів;
• принудительные меры – примусо́ві за́ходи;
• сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надмі́ру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край;
• свыше всякой меры – понад (над) уся́ку мі́ру;
• сделанный в меру – зро́блений до мі́ри, помі́рний;
• чувство меры – відчуття (почуття) міри;
• это по меньшей мере странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
[Яко́ю мі́рою мі́ряєте, — відмі́ряється вам (Біблія). Хліб видавце́м дали́ (І.Нечуй-Левицький). Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудченко). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (М.Коцюбинський). Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (С.Єфремов). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Б.Грінченко). Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (С.Єфремов). Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (П.Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Ви́користати по́вною мі́рою (С.Єфремов). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (С.Єфремов). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (С.Єфремов). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (А.Кримський). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (М.Коцюбинський). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (І.Франко). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовчок). Се мук йому́ без мі́ри завдало́ б (Б.Грінченко). Через лад багато набра́в, — от і не піднесе́ (Б.Грінченко). Що на́дто — то пога́но (Пр.). Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (І.Нечуй-Левицький). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Пр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (П.Куліш). Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить]. Обговорення статті
Сапог – чобіт:
• болотные сапоги – болотні чоботи;
• в сапогах – у чо́ботах, у чобо́тях;
• два сапога пара – зустрівся Яким з таким (Пр.); обоє рябоє (Пр.); яке брело, таке й стріло (Пр.); яке їхало (дибало), таке й здибало (Пр.); який їде, такого і на віз бере (Пр.); одно за вісімнадцять, друге без двох за двадцять (Пр.); така кваша, як би й наша (Пр.); який сам, таку взяв (Пр.); рудий сам, руду взяв (Пр.);
• кирзовые сапоги – кирзові чоботи, кирзяки;
• охотничьи сапоги – мисливські чоботи;
• под сапогом быть, находиться – під чоботом бути (жити);
• резиновые сапоги – гумові чоботи, гумаки;
• сапог!, перен., прост. – чобіт!, дурний як (драний) чобіт;
• сапоги всмятку – на вербі — груші [а на осиці — кислиці] (Пр.); три мішки гречаної вовни [і всі неповні]; ні се ні те, ні трете чортзна-що (Пр.);
• сапоги-скороходы – чоботи-скороходи;
• сапоги смазные, а дырочки сквозные – у чоботях ходить, а босі сліди знати (Пр.); чоботи нові, а підошви голі (Пр.); пані повзувані, сліди ваші босі (Пр.); костюм рипить, а в животі булькотить (Пр.);
• сапоги, у которых передок и передняя часть голенища из цельной кожи (устар.) – витяжні чоботи;
• сапог каши просит – чо́біт ї́сти про́сить; чо́біт зу́би ви́щирив, чоботи роти пороззявляли;
• сапог скрипит, да в горшке не кипит – на возі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить (Пр.); чоботи скриплять, а горшки без сала киплять (Пр.); хоч голий, та в поясі (Пр.); голе й босе, а голова в вінку (Пр.);
• сафьяновые сапоги – чоботи-сап’янці;
• цельные сапоги с неотрезным передом – пасові чоботи;
• я про сапоги, а он про пироги – я йому про цибулю, а він мені про часник (Пр.); ти йому про Тараса, а він тобі півтораста (Пр.); ти йому печене, а він тобі варене (Пр.); їй кажи «овес», а вона каже «гречка» (Пр.); ти йому про діло, а він тобі про козу білу (Пр.); я йому про індики, а він мені про кури дикі (Пр.); ти йому образи́, а він тобі луб’я (Пр.); хто про Хому, а він про Ярему (Пр.); ти йому кажи «отче наш», а він тобі — «од лукавого» (Пр.); йому кажи «тату», а він каже «кату» (Пр.); ти йому — стрижене, а він тобі — смалене (Пр.); де Крим, а де Рим (Пр.).
[Не дай, Бо́же, з Іва́на па́на, з кози́ кожу́ха, з свині́ чобі́т (Номис). Оце мене дурні парубки скупали в ставку в квітках та в стрічках та в червоних чоботях (І.Нечуй-Левицький). З густими, навіть дуже густими бровами, що нависнули над блискучими похмурими очима, з чорним, як той чобіт, лицем і такими ж розхристаними грудьми — він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (М.Коцюбинський). В нього червона стьожка гарна в застіжках і нові чоботи витяжні (Номис). На порозі став Моссаковський в чорному довгому жупані, в пасових чоботях (І.Нечуй-Левицький). В кожухах і шапках смушкових, В великих чоботах пасових До церкви люди потягли (І.Франко). Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами і форменими гудзиками, все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (О.Довженко). Виголивсь запорожець, одяг червоний жупан з вильотами, обувсь у чоботи-сагіянці (Олекса Стороженко). Якби мав я скороходи, Я б помчав, як вітер, прудко (Л.Українка). — Ото я дурний, як чобіт, — воркотів сам до себе Іван, сидячи знов з люлькою в зубах на лавочці (І.Франко). За «совєтів» Германівка змінилася: якщо на дореволюційних фото селяни красувалися у накрохмалених сорочках із краватками, у капелюхах, то вже у 1920-х найліпшою вдяганкою стали куфайки і кирзяки (Ярослава Музиченко). На великій платформі стоять пластмасові контейнери, а дядько у високих гумаках вибирає жирних, рухливих риб і вкидає їх до похиленого жолоба (Олег Белей, перекл. Кшиштофа Варґи). Іноді й дурний чобіт залишає незгладний слід (С.Є.Лєц). 1. Генерал до солдатів: «Товарищі бійці! Я хочу мати крокодилячі чоботи». Вночі спецгрупу десантують на берег Ніла. Минає місяць, від групи ніяких новин, генерал вилітає на місце подій і бачить: на березі, заваленому трупами крокодилів, сидять солдати. З води появляється крокодил, тут же на голову падає ломака, його витягують на берег і кричать старшому: — І цей без чобіт! 2. Жінка у взуттєвому магазині, тримає в руках чобіт, і запитує продавця: — А для чого такі дірки в чоботях? — Для ніг. 3. Якщо ви досі думаєте, що ваша дружина любить вас більше, ніж вашого кота, спробуйте теж надзюрити їй у чобіт]. Обговорення статті
Холостой, холост –
1) (о мужчине) нежонатий, неодружений, (рус.) холостий;
2) неробо́чий, нечи́нний, я́ловий, (рус.) холостий:
• вести холостую жизнь – парубкувати (молодикувати, бурлакувати);
• стрелять холостыми зарядами – стріляти без куль;
• холостой заряд – порожній, сліпий набій, набі́й без ку́лі;
• холостой патрон – сліпий патрон (набій);
• холостой ход – неробочий хід, я́ловий хід. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПАТРО́Н (хто) ще хлібода́р, опіку́н.
ПАТРОНИ́РОВАТЬ укр. опі́кувати кого, опі́куватися ким; патронирующий що /мн. хто/ патрону́є, ста́вши опікувати, зго́дний заопі́куватися, за́йня́тий опі́кою, опіку́н, патро́н, хлібода́р, прикм. опіку́нчий.
ПАТРО́ННИК реконстр. набі́йник.
ПАТРО́ННЫЙ, патронная су́мка набі́йниця.
ПАТРОНТА́Ш укр. ладівни́ця.
ПАТРОНТА́ШНЫЙ ладівни́чий.
ОПЕКА́ТЬСЯ ще бу́ти під опі́кою;
опекаться кем держа́ти в опі́ці кого;
опека́ющий що /мн. хто/ опі́кується тощо, ста́вши опі́куватися, ра́ди́й заопі́куватися, опіку́н, проте́ктор, патро́н, прикм. опіку́нчий, опікува́льний, протеґува́льний, для опі́ки;
опека́ющийся/опека́емый опі́куваний, протеґо́ваний, під опі́кою, прикм. підопі́чний.
ПОКРОВИ́ТЕЛЬ ще патро́н, (митців) мецена́т.
ПОКРОВИ́ТЕЛЬСТВОВАТЬ ще патронува́ти;
покрови́тельствовать нау́кам /покрови́тельствовать ро́дственникам/ опі́куватися нау́ками /ро́дичами/;
покрови́тельствующий що /мн. хто/ опі́кується чим тощо, ста́вши патронува́ти, зго́дний /покли́каний/ заопі́куватися, опіку́н, оборо́нець, засту́пник, захисни́к, проте́ктор, прикм. захисни́й /протекці́йний/ для чого, опі́кувальний, протеґува́льний, підтри́мувальний;
покрови́тельствующий иску́сству мецена́т;
покрови́тельствующий нау́кам опіку́н над нау́ками;
покрови́тельствуемый опі́куваний, протеґо́ваний, підтри́муваний, ім. протеже́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Патрон –
1) (зарядный) набі́й, -бо́ю, патро́н, -на;
2) (покровитель) патро́н, -на.
Патронный – набі́йний, патро́нний, -а, -е.
Патронташ – ладівни́ця, набі́йни́ця, -ці.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Патрон – патро́н (-на);
• п. (для вставл. свечей) – свічни́к (-ка́);
• п. двухплашечный – патро́н двоплатівко́вий;
• п. жестяный – п. бляша́ний;
• п. зарядный – набі́й (-бо́ю);
• п. коловоротный – п. коло́ворітний;
• п. ламповый – п. лямпо́вий;
• п. поводковый (ток. станка) – п. повідко́вий;
• п. пороховой – набі́й порохови́й;
• п. предохранительный – патро́н запобі́жний;
• п. самоцентрирующий – п. самоцентрі́вний;
• п. свердловой – п. свердлови́й;
• п. токарный – п. тока́рський;
• п. универсальный – п. універса́льний;
• п. фотографический – п. фотографі́чний;
• п. холостой, воен. – набі́й сліпи́й;
• п. центровой – п. осередко́вий;
• п. чашечный – п. чашкови́й.
Патронный – патроно́вий;
• п. (о зарядн. патроне) – набі́йний.
Поводковый (о патроне), мех. – повідко́вий.
Предохранитель, электр. – запобі́жник (-ка́);
• п. (щиток предохранительный) – захисни́к (-ка́);
• п. водоструйный – запобі́жник водоструми́нний;
• п. выдвижной – з. висувни́й;
• п. грозовой – з. блискави́чний;
• п. колосяной (в сноповяз.) – захисни́к колосяни́й;
• п. контрольный – запобі́жник контро́льний;
• п. патронный – з. патро́нний;
• п. плавкий – з. топки́й;
• п. пластинчатый – з. платівча́стий;
• п. пробочный – з. затичко́вий;
• п-лем снабдить – з-ка поста́вити.
Станок – верста́т (-ту);
• с. автоматический – в. автомати́чний;
• с. бассонный – в. галоно́вий;
• с. бесчелночный – в. безчовнико́вий;
• с. болторезный – в. ґвинторі́зний;
• с. бочарный – в. бонда́рський;
• с. бочарно-токарный – в. бонда́рсько-тока́рський;
• с. бурильный, буровой – в. свердлови́й;
• с. валичный, текст. – в. валкови́й;
• с. вальцовый – поса́д вальцьови́й;
• с. в. ординарный – п. в. ордина́рний;
• с. в. плющильный – п. в. плющи́льний;
• с. в. ярусный – п. в. осадо́вий;
• с. вертикальный – в. прямови́сний;
• с. вертикально-долбежный – до́вбалка прямови́сна;
• с. вертикально-сверлильный – свердля́рка прямови́сна;
• с. винторезный – в. ґвинторі́зний;
• с. в. фрезерный – фреза́рка ґвинторі́зна;
• с. волочильный – в. протяга́льний;
• с. гончарный – в. ганча́рський;
• с. горизонтально-долбежный – довба́лка позе́ма;
• с. г.-сверлильный – свердля́рка позе́ма;
• с. г.-строгальный – струга́лка позе́ма;
• с. декольтажный – в. декольта́жний;
• с. для нарезки зубчатых колес – в. зуборі́зний;
• с. для раскалывания дерева – дереворуба́ч (-ча́);
• с. для ручного действия – в. ручни́й;
• с. долбежный – довба́лка;
• с. дранной, постав дранной, мук. – поса́д шерето́вний;
• с. дыропробивной – в. діропробивни́й;
• с. железорезальный – залізорі́зка, в. залізорі́зний;
• с. загибочный – в. загина́льний;
• с. калевочный, строгальный – струга́лка;
• с. кантовальный – в. кантува́льний, кантува́лка;
• с. карусельный токарный – в. крутілко́во-тока́рський;
• с. ковровый – в. килимо́вий, кро́сна (-сен);
• с. корообдирный – в. короде́рний;
• с. кромкострогальный – в. окрайкоструга́льний;
• с. кромочно-обрезальный – в. окрайкообрізни́й;
• с. ленточный – в. стьожкови́й;
• с. лесопильный – в. тарта́цький;
• с. листокатальные валки – в. аркушевальцівни́й;
• с. лущильный – в. дра́льний;
• с. мешочный – в. мішкови́й;
• с. насекальный – в. насічни́й;
• с. обрабатывающий – в. обробни́й;
• с. оплеточный – в. поплітни́й;
• с. основно-вязальный – в. осново-в’яза́льний;
• с. передаточный – в. переда́тний;
• с. печатный – в. друківни́й;
• с. пильный – в. пилкови́й;
• с. п. ручой – ло́бзик (-ка);
• с. полировальный – в. полірува́льний;
• с. поперечно-строгальный – струга́лка попере́чна;
• с. продольно-стругальный – с. подо́вжна;
• с. прядильный – в. пря́дний;
• с. рабочий – в. робо́чий;
• с. револьверный – в. револьве́рний;
• с. сверлильный – свердля́рка;
• с. с. радиальный – с. радія́льна;
• с. с. стенной – с. насті́нна;
• с. с. столовый – с. насті́льна;
• с. строгальный – струга́лка;
• с. с. быстроходный – с. швидкору́шна;
• с. с.-долбежный – струга́лка-довба́лка, в. струга́льно-довба́льний;
• с. с. односторонний – с. однобі́чна;
• с. с. комбинированый – с. комбіно́вана;
• с. с. пригонный – с. припасо́вна;
• с. ткацкий – в. тка́цький, тка́льний;
• с. т. барабанный – в. т. бараба́нний;
• с. т. валичный – в. т. валкови́й;
• с. т. многочелночный – в. карта́тий;
• с. токарный – тока́рка;
• с. т. копировальный – т. копіюва́льна;
• с. т. лобовой – т. чолова́;
• с. т. ножной – т. ножна́;
• с. т. овальный – еліпса́рка, т. ова́льна;
• с. т. патронный – т. патро́нна;
• с. т. пушечный – т. гарма́тна;
• с. универсальный – верста́т (-ту) універса́льний;
• с. фанерочно-строгательный – в. форні́рно-струга́льний;
• с. формовочный – в. формівни́й;
• с. фрезерный – фреза́рка;
• с. ф. зуборезный – ф. зуборі́зна;
• с. фугальный – фугува́лка;
• с. шарошечный – фреза́рка;
• с. ш.-копировальный – ф. копіюва́льна;
• с. шелко-тростильный – в. шовко-сука́льний;
• с. шипорезный – чопорі́зка, в. чопорі́зний;
• с. шлифовальный – в. шліфува́льний, шліфува́лка;
• с. шнурокрутильный – в. шнуросука́льний;
• с. шпунтовпальный – ґарува́лка;
• с. штамповочный – штампува́лка, в. штампува́льний.
Токарный – тока́рський;
• т. мастерская – тока́рня;
• т. ремесло, производство – тока́рство;
• т. станок – тока́рка, верста́т тока́рський;
• т. с. овальный – еліпса́рка;
• т. с. патронный – т. патро́нна;
• т. с. пушечный – т. гарма́тна;
• т. с. ручной – т. ручна́.
Фильтр – ціди́ло;
• ф. биологический – ц. біологі́чне;
• ф. ватный – ц. ва́тне;
• ф. водяной – ц. водяне́;
• ф. воздушный – ц. повітряне́;
• ф. вращающийся – ц. оберто́ве;
• ф. всасывающий – ц. всисне́;
• ф. в. рукавный – ц. в. кишкове́;
• ф. гравийный – ц. нарінко́ве;
• ф. грубый – ц. рідке́;
• ф. губчатый – ц. губча́сте;
• ф. двухступенчатый – ц. двоповерхо́ве, одноповерхо́ве;
• ф. звездчатый – ц. зірча́сте;
• ф. каменноугольный – ц. кам’янову́гільне;
• ф. камерный – ц. ка́мерне;
• ф. карманный – ц. кишенько́ве;
• ф. коксовый – ц. кокусо́ве;
• ф. крытый – ц. закри́те;
• ф. ливневой – ц. зливове́;
• ф. мелкопесочный – ц. дрібнопіскове́;
• ф. механический – ц. механі́чне;
• ф. мокрый – ц. мо́кре;
• ф. нагнетательный – ц. натискне́;
• ф. напорный – ц. натискне́;
• ф. одноступенный – ц. одноша́ро́ве;
• ф. опытный – ц. до́слідне;
• ф. осветлительный – ц. проя́снювальне;
• ф. открытый – ц. відкри́те;
• ф. пароочистительный – ц. парочи́сне;
• ф. патронный – ц. патро́нне;
• ф. переносный – ц. переносне́;
• ф. песочный – ц. піскове́;
• ф. пластинчатый – ц. платівча́сте;
• ф. предварительный – ц. попере́днє;
• ф. пылевой – ц. пилове́;
• ф. рамочный – ц. рямкове́;
• ф. рассольный – ц. роп’яне́;
• ф. рукавный – ц. кишкове́;
• ф. самоточный – ц. самотоко́ве;
• ф. сменный – ц. замі́нне;
• ф. сухой – ц. сухе́;
• ф. трубчатый – ц. трубча́сте;
• ф. угольный – ц. вугляне́;
• ф. электрический – електроціди́ло;
• ф.-осветитель – ц. проя́снювальне;
• ф.-пресс – ц. нагнітне́, цідилогні́т (-та);
• ф.-п. камерный – ц. н. ка́мерне;
• ф.-п. рамный – ц. н. рямове́.
Чехол – покріве́ць (-вця́);
• ч. медный (патрон) – п. мі́дний;
• ч. печной – кожу́х (-а) гру́бний;
• ч. предохранительный – покріве́ць охоро́нний;
• ч. фильтрационный – п. ціди́льний.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

патро́н 1. тех. патро́н,-ну (1. пристрій для затискування оброблюваної деталі або різального інструмента в токарному і свердлильному верстаті; 2. пристрій для приєднання електролампи до електромережі)
2. набі́й,-бо́ю (зброя)
п. винтово́й ел. патро́н ґвинтови́й
п. винторе́зный патро́н ґвинторі́зний
п. вися́чий патро́н почіпни́й [висни́й]
п. двухпла́шечный патро́н двоплатівко́вий
п. зажимно́й патро́н затисни́й
п. заря́дный набі́й,-бо́ю
п. клиново́й патро́н клинови́й
п. кулачко́вый патро́н кулачко́вий
п. ла́мповый патро́н ла́мповий
п. магни́тный мет.об. патро́н магне́тний
п. подрывно́й патро́н підривни́й
п. предохрани́тельный патро́н запобі́жний
п. самозажимно́й патро́н самозатисни́й
п. самоцентри́рующий патро́н самоцентрівни́й
п. сверли́льный патро́н свердли́льний
п. соедини́тельный патро́н злу́чний
п. тока́рный патро́н тока́рний
п. унита́рный набі́й уніта́рний
п. холосто́й набі́й сліпи́й
п. ца́нговый патро́н цанго́вий
п. центрово́й патро́н осере́дковий
п. штифтово́й патро́н шти́фтови́й
п. электромагни́тный патро́н електромагне́тний
патро́нник патро́нник,-ка; набі́йник,-ка (зброя)
патронта́ш патронта́ш,-ша, ладівни́ця,-ці
зажи́м зати́скування; зати́снення; за́тиск,-ку; затиска́ч,-ча́ (виробу)
з. винтово́й затиска́ч ґвинтови́й
з. изоли́рующий затиска́ч ізолюва́льний
з. кана́тный затиска́ч кодо́ловий [ли́нвовий]
з. патро́нный затиска́ч патро́нний
з. предохрани́тельный затиска́ч запобі́жний
з. присоедини́тельный затиска́ч приє́днувальний
з. пружи́нный затиска́ч пружи́новий [Мо́ра]
з. самозатя́гивающийся затиска́ч самозатяжни́й
з. соедини́тельный затиска́ч з’є́днувальний
з. фикси́рующий затиска́ч фіксува́льний
з. центи́рующий затиска́ч центрува́льний
нагрева́тель нагрівни́к,-ка́, нагріва́ч,-ча́
н. га́зовый нагрівни́к га́зовий
н. паростру́йный тепл. нагрівни́к пароструми́нний
н. патро́нный нагрівни́к патро́нний
н. ребри́стый нагрівни́к ребри́стий
предохрани́тель запобі́жник,-ка
п. автомати́ческий запобі́жник автомати́чний
п. водостру́йный запобі́жник водоструми́нний
п. выдвижно́й запобі́жник висувни́й
п. грозово́й запобі́жник блискави́чний
п. от скольже́ния запобі́жник від ко́взання
п. патро́нный запобі́жник патро́нний
п. пла́вкий запобі́жник топки́й
п. про́бочный запобі́жник затичко́вий
п. пружи́нный запобі́жник пружи́нний
п. ште́псельный запобі́жник ште́псельний
фильтр 1. ел. фі́льтер,-тра (пристрій для розділення електромагнетних або звукових хвиль)
2. хем. ціди́ло,-ла (пристрій або речовина для розділення твердих і завислих частинок)
ф. акусти́ческий фі́льтер акусти́чний [звукови́й]
ф. ва́куумный фі́льтер ва́куумний [порожне́вий]
ф. водопрово́дный фі́льтер водопрові́дний
ф. возду́шный фі́льтер пові́тря́ний
ф. высо́ких часто́т фі́льтер висо́ких часто́т
ф. для пы́ли фі́льтер відпоро́шний
ф. дро́ссельный фі́льтер дро́сельний
ф. загради́тельный фі́льтер загоро́джувальний
ф. избира́тельный фі́льтер вибірни́й
ф. ква́рцевый фі́льтер ква́рцовий
ф.-компенса́тор фі́льтер-компенса́тор, -тра-компенса́тора
ф. мембра́нный фі́льтер мембра́нний
ф. мешо́чный фі́льтер мішкови́нний, ціди́ло мішкове́
ф.-насо́с фі́льтер-по́мпа,-ра-по́мпи
ф. ни́зких часто́т фі́льтер низьки́х часто́т
ф. опти́ческий фі́льтер опти́чний [світлови́й]
ф. освети́тельный фі́льтер проя́снювальний
ф. полосово́й ел. фі́льтер смугови́й
ф. по́ристый ціди́ло порува́те
ф. радиоакти́вных аэрозо́лей фі́льтер радіоакти́вних аерозо́лів
ф. радиово́лн фі́льтер радіохви́ль
ф. рука́вный фі́льтер мішкови́й [рука́вний]
ф. свечно́й фі́льтер патро́нний, фі́льтер-па́лець
ф. селекти́вный фі́льтер селекти́вний [вибірко́вий]
ф. стекля́нный фі́льтер скля́ний
ф. то́пливный фі́льтер па́ливний
ф. электри́ческий фі́льтер електри́чний
ф. яче́истый фі́льтер комірко́вий [губча́стий]
шлифова́ние шліфува́ння; відшліфува́ння (1. обробляння поверхонь металу, дерева, скла абразивними матеріялами для надання їм гладкости, точних розмірів, певної форми; 2. удосконалювання, поліпшування чого-небудь)
ш. бесцентрово́е шліфува́ння безце́нтрове
ш. в патро́не шліфува́ння в патро́ні
ш. вну́треннее шліфува́ння вну́трішнє
ш. врезно́е шліфува́ння врізне́
ш. встре́чное шліфува́ння зустрі́чне
ш. заты́лочное шліфува́ння поти́личне
ш. кругово́е шліфува́ння кругове́
ш. ле́нточное шліфува́ння стрічкове́
ш. нару́жное шліфува́ння зо́внішнє
ш. обди́рочное шліфува́ння обдирне́
ш. пло́ское шліфува́ння пло́ске
ш. про́фильное шліфува́ння про́фільне
ш. скоростно́е шліфува́ння шви́дкісне
ш. электрохими́ческое шліфува́ння електрохемі́чне
ш. электроэрозио́нное шліфува́ння електроерозі́йне

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кулішни́ця – патронташ.
Ладівни́ця – патронташ.
Тарапа́ть, -ти – пороховница, патронташ.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Патронировать – патронува́ти.
Покровительствовать кому – протеґува́ти кому́, патронува́ти кому́, захища́ти кого́.
Сестра (в выражениях): с. милосердия – сестра́-жалібниця; с. патронажная – сестра́ патрона́жна, сестра́-піклува́льниця.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

патро́н, -на; -ро́ни, -ро́нів
патрона́т, -ту; -на́ти; -тів
патроне́са, -си; -не́си, -не́с
патроні́міка, -ки, -ці
патронімі́чний, -на, -не
патронта́ша, -ші; -та́ші, -шів (ж. р., нім. die Patronentasche)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бо́йний, -а, -е. О зарядѣ: боевой. ЗОЮР. I. 70. Бойний патрон.
Газарі́, -рі́в, м. мн. Патронташи, пришитые на груди къ чемеркѣ. Черном.
Криста́ль, -лю, м. = Кришталь. Дівчино-ягодо! який у тебе кристаль під носом — як московський патрон. Ном.
Кулішни́ця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.
Ладівни́ця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою. Мет. 444.
Моско́вський, -а, -е.
1) Великорусскій.
2) Солдатскій. Дівчино ягодо! Який у тебе кришталь під носом — як московський патрон. Ном. Пеня́ моско́вська. Безпричинная придирка; человѣкъ безъ причины и сильно придирающійся.
Патро́н, -на, м.
1) Патронъ. І торбинка з сухарами, і муниця з патронами. Чуб. V. 970.
2) Патронъ, покровитель.
3) Святой, имени котораго посвящена церковь. О. 1861. XI. 108.
Тарапа́ть, -ті, ж. Пороховница, патронташъ. Черном.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Виса́джувати, -джую, -єш, сов. в. ви́садити, -джу, -диш, гл. *4) Взрывать. Як заклав патрона, та підпалив— так і висадило вгору. Звен. у. Ефр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Патрон — набі́й, -бо́ю; П. боевой — бо́йний набі́й; П. караульные — набо́ї для сторо́жі; П. охотничий — мисли́вський набі́й; П. унитарный — уніта́рний набі́й; П. учебный — навча́льний набі́й; П. холостой — сліпи́й набі́й.
*Патронник — набі́йник, -ка.
*Патронный — набі́йний; П. в’юк — набі́йний в’юк; П. двуколка — набі́йна бі́дка; П. коробка — набі́йна коро́бка; П. лента — набі́йна стрі́чка; П. лоток — набі́йний ко́роб; П. магазин — набі́йний магази́н; П. резерв — набі́йний резе́рв; П. склад — склад набо́їв; П. сумка — набі́йниця; П. обойма — обі́ймиця набі́йна.
Патронташ — набі́йниця, -ці.
*Утыкание патронов — втика́ння набо́їв.
*Холостой патрон — сліпи́й набі́й.
*Боевой — бойови́й, бо́йний; Б. втулка — бо́йний уту́лок; Б. готовность — гото́вість бойова́; Б. деятельность — бойова́ дія́льність; Б. единица — бойова́ одини́ця; Б. задача — бойове́ завда́ння; Б. линия — бойова́ лі́нія; Б. личинка́ — бо́йний шруба́к, -ка́; Б. ось — -бо́йна вісь; Б. плоскость — бо́йна пло́ща; Б. позиция — бойова́ пози́ція; Б. пружина — бо́йна пружи́на; Б. служба пехоты — бойова́ слу́жба піхо́ти; Б. стрельба — бойове́ стріля́ння; Б. часть — бойова́ части́на; Б. щель — бо́йна щіли́на; Б. питание — бойове́ постача́ння; Б. столкновение — бойова́ су́тичка; Б. взвод — бо́йний звід; Б. вырез — бо́йний виріз; Б. выступ — бо́йний ви́ступ; Б. выход бойка — бо́йний вихід розбивача́; Б. гребень — бойови́й гре́бінь; Б. заряд — бо́йний заря́д; Б. комплект — бо́йний компле́кт; Б. конь — муштро́вий кінь; Б. патрон — бо́йний набі́й; Б. порядок — бойови́й поря́док; Б. расчет — бойови́й розраху́нок; Б. состав — бойови́й склад; Б. ставок — бо́йний стано́к; Б. устав — бойови́й стату́т; Б. участок — бойова́ дільни́ця; Б. газы — бойові́ га́зи; Б. действия — бойові́ ді́ї; Б. припасы — бо́йні припа́си; Б. свойства — бо́йні власти́вості; Б. формы строя — бойова́ фо́рма ла́ду.
*Вынимать, вынуть — вийма́ти, ви́йняти; „Вынуть лотки“ — „Ви́бери ко́роби“; „Вынь патрон“ — „Ви́бори набі́й“.
*Двуколка — бі́дка, -ки; Д. аппаратная — апара́тна бі́дка; Д. аптечная — апте́чна бі́дка; Д. машинная — маши́нна бі́дка; Д. патронная — набі́йна бі́дка; Д. санитарная — саніта́рна бі́дка; Д. телефонная — телефо́нна бі́дка; Д. хозяйственная — господа́рча бі́дка.
За — за, по, по-за; „За мной шагом (бегом) марш“ — „За мно́ю кро́ком (біго́м) руш“; „За спину“ — “За спи́ну“; послать за патронами — посла́ти по набо́ї.
*Запас — запа́с, -су; З. возимый — во́жений запа́с; З. носимый — но́шений запа́с; З. патронов — запа́с набо́їв.
*Застегивать, -ся, застегнуть, -ся — застіба́ти, -ся, застебну́ти, -ся; З. патронную сумку (кобур) — застебну́ти набі́йницю (кобу́ра).
*Капсюль — капсу́ля, -лі́; К. воспламенитель — капсу́ля заво́гнювач; К. детонатор — капсу́ля детона́тор; К. микрофонный — мікрофо́нна капсу́ля; К. патрона — капсу́ля набо́ю.
*Караульный — сторо́жовий; К. дозор — сторо́жовий дозі́р; К. наряд — наря́д у сторо́жу; К. начальник — нача́льник сторо́жі; „К. начальник на середину“ — „Нача́льник сторо́жі на сере́дину“; „К-ные начальники на свои места“ — „Нача́льники сторо́ж на свої́ місця́“; К-е патроны — набо́ї для сторо́жі; К-ное помещение — примі́щення сторо́жі: К. пост — сторо́жова сті́йка; К. принадлежность — майно́ сторо́жі; К. служба — сторо́жова слу́жба; К. часть — сторо́жова части́на.
*Коробка — коро́бка, -ки; К. воспламенительная — запальна́ коро́бка; К. дымовая — димни́ця; Н. жестяная — бляша́на коро́бка, бляша́нка; К. магазинная — магазино́ва коро́бка; К. патронная — набі́йна коро́бка; К. прицела — коро́бка мірнико́ва; К. ружейная — рушни́чна коро́бка; К. ствольная — цівкова́ коро́бка; К. ударной трубки — коро́бка уда́рного запа́льника; К. шестерни — коро́бка шестерні́.
*Магазин — магазин, -ну; М. патронный — магази́н для набо́їв; М. продовольственный — харчови́й склад.
*Набивка — щільни́ця, -ці; набива́ння; Н. азбестовая — азбе́стова щільни́ця; Н. патронных лент — напо́внення набі́йних стрічо́к.
*Обойма — обі́ймиця, -ці; О. для патронов — набі́йна обі́ймиця; О. направляющая — напрямна́ обі́ймиця; О. разрезная — розрізна́ обі́ймиця.
*Охотничий — мисли́вський; Охотничий патрон — мисли́вський набі́й.
*Питание — харчува́ння, постача́ння; П. патронами — поста́чання набо́їв.
*Подноска — підно́шування; П. патронов — підно́шування набо́їв.
*Подносчик — підно́сець, -сця; П. патронов — підно́сець набо́їв.
*Прибор — при́лад, -ду; П. для набивки патронных лент — при́лад наповня́ти набі́йні стрічки́; П. осветительный — осві́тлювальний при́лад; П. пробный — спро́бний при́лад; П. электро-измерительный — е́лектро-вимі́рчий при́лад.
*Приспособление — при́стрій, -рою; пристосува́ння; П. визирное — зірни́й при́стрій; П. вызывное (зуммер) — виклични́й при́стрій (пи́щик); П. оседающее — осідни́й при́стрій; П. прицельное — наці́льний при́стрій; П. стреляющее — стрільни́й при́стрій; П. для вставляния патронов — при́стрій для вклада́ння набо́їв; П. терочное — теркови́й при́стрій; П. к местности — пристосува́ння до місце́вости; П. охлаждающее — охолодни́й при́стрій.
*Разрезной — розрізни́й; Р. кольцо — розрізне́ кільце́; Р. обойма — розрізна́ обі́йма; Р. патрон — розрізни́й набі́й; Р. чека — розрізни́й за́гвіздок.
Ружейный — рушни́чний; Р. граната — рушни́чна грана́та; Р. капсюль — рушни́чна капсу́ля; Р. коробка — рушни́чна коро́бка; Р. огонь — рушни́чний ого́нь; Р. патрон — рушни́чний набі́й; Р. ремень — рушни́чний ре́мінь .
*Рычаг — ва́жіль, -желя; Р. барабана — ва́жіль бараба́на; Р. для изменения угла возвышения — ва́жіль, щоб зміня́ти кут підвищення; Р. галочный — замко́вий ва́жіль; Р отделяющий патрон в лотке от остальных — ва́жіль, що відокре́млює набі́й у Лотко́ві від ре́шти; Р. подающий — подава́льний ва́жіль; Р. под’емний — під’є́мний ва́жіль; Р. спускового механизма — ва́жіль спусково́го механі́зму; Р. стопора — ва́жіль сто́пора.
*Склад — склад, -ду, комо́ра, -ри; С. вещевой — речови́й склад, комо́ра; С. крепости — склад форте́ці; С. патронный — склад набо́їв: С. промежуточный — проміжни́й склад. С. снарядов — склад гарма́тнів; С. со взрывчатыми веществами — склад із вибухо́вими речови́нами.
*Стоять, стать — стоя́ти, ста́ти; „Стоять вольно“ — „ста́ти ві́льно“; „Стой“ — „Стій“; „Стой. Вынь патрон“ — „Стій. Ви́бори набі́й“; „Стой. По кольцу назад“ — „Стій, За кільце́м наза́д“; „Стой. Прежняя установка“ — „Стій. Попере́дня уста́ва“; „Стой. С передков налево (направо, прямо) марш“ — „Стій. Із передкі́в ліво́руч (право́руч, про́сто) руш“; „Стой. Цель 00. Вилка 00-00“ — „Стій Ціль 00. Міжни́к 00-00“.
*Сумка — то́рба, -би, торби́на, -ни, та́шка, -ки; С. патронная — набі́йниця, -ці; С. переметная — сакви́, -ко́в; С. санитарная — саніта́рна то́рба.
*Унитарный — уніта́рний; У. патрон — уніта́рний набі́й.
*Учебный — учбо́вий; У. заведение — учбо́вий за́клад; У. патрон — учбо́вий набі́й; У. плац — учбо́вий плац; У. пособие — учбо́вий підру́чник, прила́ддя; У. сбор — учбо́вий збір.
*Учет — о́блік, -ку; У. патронов — о́блік набо́їв; У. расхода патронов — о́блік ви́трати набо́їв; У. целей — о́блік ці́лів.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

патроне́са, патроне́с; ч. патро́н
1. керівниця, власниця фірми або начальниця підприємства та ін. [У вас можна взяти пляшку коньяку на винос? «Курвуазьє». Але, звичайно, за магазинну ціну. — Хвилиночку: я спитаю патронесу. (Еріх Марія Ремарк «Люби ближнього твого», пер. Микола Дятленко, Всесвіт, 1966, №10).]
2. перен. заступниця, захисниця, покровителька. [Сьогодні ж вона виступить патронесою нової лінії соків «Дивосвіт». (Марина Соколян «Серце гарпії», 2012). До речі, наша патронеса Марія Заньковецька не боялася талановитої молоді <…> (Високий замок, 2005). На її зляканий крик збіглися дівчата і m-me Віржіні, поважна її патронеса, поспішила заспокоїти її, запевнивши, що вона негайно повідомить поліцію. (Віктор Петров-Домонтович «Самотній мандрівник простує по самотній дорозі», 1948). Дама патронеса Іва Він (Нове мистецтво, Харків, №6, 09.02.1926).]
3. свята, яку вважають заступницею людини, яка має її ім’я, або заступницею, захисницею міста, спільноти. [Цікаво, що у Франції свята Катерина вважається патронесою старих дівчат. (Олекса Воропай «Звичаї нашого народу», 1958).]
див.: керівни́ця, нача́льниця; засту́пниця, захисни́ця, покрови́телька
Український правопис, 2019.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 549.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 6, 1975, с. 98.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
патро́нка, патро́нок; ч. патро́н
1. перен. заступниця, захисниця, покровителька. [У центрі залу в 2002 р. встановлено бронзову скульптуру патронки театру, видатної української співачки Соломії Крушельницької <…> (Ігор Мельник «Львівські вулиці і кам’яниці», 2008). У всякім разі, коли вони підходили до хати фізикуса, фрау Тільде вже мала готовий погляд на юнака й вирішила бути його патронкою, бо за ту поміч, яку вона йому в трудний для парубка момент виявить, він безперечно їй добре віддячить згодом. (Наталена Королева «1313», 1935). Після офіціяльної частини виголосила одна пл-ка реферат про патронку свого Куріня, якої саме тоді річницю смерти святковано <…> (Молоде життя. Часопис українського пласту, 1929).]
2. свята, яку вважають заступницею людини, яка має її ім’я, або заступницею, захисницею міста, спільноти. [Шнур був зав’язаний на чотири вузли, що символізували чотири обітниці святої Клари, патронки й засновниці ордену Убогих Леді. (Анджей Сапковський «Божі воїни», пер. Андрій Поритко, 2006). Отак найшлися ми в службі святої Варвари, патронки всякої артилерії. (Павло Грицак «Вежі і кулемети (Спогади з Дивізії і большевицького полону)», 1947).]
3. рідко господиня. [Патронка (на нашій мові це те саме, що господиня) мусила швиденько піти до своєї невістки, якій саме приспіла важка годинонька, – пояснив він з іспанським акцентом <…> (Владімір Нефф «Перстень Борджія», пер. Іван Сварник, 1990).]
див.: засту́пниця, захисни́ця, покрови́телька, господи́ня
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 377-378.
однофракці́йниця, однофракці́йниць; ч. однофракці́йник
та, хто разом із кимось належить до однієї фракції. [Однофракційниця мера Ірина Кисленко в революційному запалі пішла ще далі за свого патрона і закликала внести в документ більш жорсткі формулювання. (dostovirno.com, 17.01.2017). <…> третє звернення – від голови фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» Віталія Тетяніченка, за його відсутності, зачитала його однофракційниця Валентина Онищенко. (zlatopil.com, 20.07.2016). Нардеп Ганна Герман продекламувала власний вірш-присвяту (торік написала «Гімн президента»). Її однофракційниця Тетяна Бахтєєва дякувала патрону за «донецький гарт» <…>. (Високий замок, 10.07.2013).]
охоро́нниця, охоро́нниць; ч. охоро́нник, охоро́нець
1. та, хто професійно охороняє, стереже когось або щось. [Діставшись до музею, запитую охоронницю у військовій формі: «Де тут каса?» (Олександр Москалець «Небезпечні принади Кенії», 2013). Моя охоронниця вдала, наче нічого незвичайного у своїй поведінці не помічає. (Ірина Потаніна «Ну чисто янгол!», 2007). Охоронниця з перших же днів уподобала випещену партпрацівницю, почала тягати до себе в каптьорку Вольфганг, сидячи на лавці, під вологим німецьким дощем <…> (Олесь Ульяненко «Квіти Содому», 2005).]
2. та, хто піклується про збереження чогось, оберігає щось.[Попереду на підвищенні ростральна фігура, охоронниця човна. (Наталена Королева «Quid est veritas?», 1961). Як подолати простори, що відділяли від нього, їй, жінці, чия доля в житті бути при чоловікові господаркою і охоронницею його домівки, супутницею в дорозі, цілителькою під час поразок? (Іван Єфремов «На краю Ойкумени», пер. Іван Соболь, 1956).]
// охоро́нниця дома́шнього во́гнища – та, хто охороняє родину. [Але тим своїм правом вона рідко користувалась, бо за традицією була охоронницею домашнього вогнища. (Наука і суспільство, 1988, №9). Охоронниця огнища й роду, вона стала прообразом усіх дів, артемід, кибел, табіт і баб. (Докія Гуменна «Золотий плуг», 1967).]
3. та, яка захищає когось, дбає про чиюсь безпеку, добробут та ін. [Та й де вона, та охоронниця людського спокою? Агов!! Міліціє! Ти де?! (Надія Гуменюк «Танець білої тополі», 2016). Мати Божа – була охоронницею Війська Запорізького, патронкою Києва – мати козацького краю. (Дмитро Донцов «Правда прадідів великих», 1952).]
4. та, хто стежить за дотриманням чогось, піклується про непорушність, недоторканність чогось (звичаїв, законів та ін.). [Проте, дивно було б сподіватись чогось іншого саме від академій, що прямо або посередньо дивились на себе як на охоронниць традицій на ділянці мови. (Леонід Булаховський «Нариси з загального мовознавства. Серія друга», 1955).]
див.: вартова́
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Том 5, 1974, с. 825.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Патро́нница, патронта́шъ = ладівни́ця (С. З. Л.), ладу́нка (С. З.), куле́шниця (С. Л. Жел.), пришиті до чумарки — гузарі́. — У ладівницї нї однїсінького набою. н. д. — З шабельтасами і кулешницями козацькими. Л. В.
Сума́, су́мка = то́рба, торби́на, торби́нка, то́рбочка, поб. торбе́шка, то́рбище (С. Ш.), на тютюн — гама́н, гамане́ць, у Гуцулїв — та́шка (С. Ш.), на овес коням — ша́нька. — Налякав міх, то й торби страшно. н. пр. — Дїтей годуй, а сам торби готуй. н. пр. — Хоч їду в гостину, то беру хлїб в торбину. н. пр. — А в иньшого сїромахи нї хати, нї поля, тільки торба, а з торбини виглядає доля. К. Ш. — В ташцї має Гуцул протичку, кремінь. С. Ш. — С. патро́нная = ладівни́ця. (Д. Ладу́нка, Патро́нница). — Сума перемётная = 1. бе́сага, бе́саги, са́ква, са́ківка, сакви́ (С. З.). — Привъязав сакви до троку, взяв коня за повід. Мак. — А далї почепив собі сакви на плечі. Греб. 2. д. під сл. Перемётный.