Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 91 статтю
Шукати «розпро*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Выпря́мливать, -ся, выпрямля́ть, -ся, вы́прямить, -ся – пра́вити, -ся, виправля́ти, -ся, ви́правити, -ся, вирі́внювати, -ся, ви́рівняти, -ся, розхиля́ти, -ся, розхили́ти, -ся, випрямля́ти, -ся, ви́прямити, -ся, розпро́стувати, -ся, розпро́стати, -ся, випро́стувати, -ся, ви́простати, -ся, напро́стувати, -ся, напро́стати, -ся, вистру́нчувати, -ся, ви́струнчити, -ся. [Де ко́зам ро́ги пра́влять. Горба́того моги́ла ви́править. Цю ду́жку тре́ба розпро́стати, а то загну́лася].
• Стоять вы́прямившись (одеревенеть) – правце́м стоя́ти.
• Вы́прямившийся, вы́прямленный – ви́простаний и т. д. Выпрямля́емый – вирі́внюваний, випро́стуваний, випра́влюваний, випря́млюваний.
Дешё́[о́]вка –
1) деше́ва річ; см. Дешеви́нка;
2) см. Дешеви́зна.
• Купить по -ке – купи́ти де́шево;
3) (распродажа товаров по уменьш. ценам) деше́вий торг, деше́вий розпро́даж (р. -жу) (м. р.);
4) (простая водка) деше́ва (р. -вої), сива́к.
Куста́рниковый – чагаро́вий, чагарнико́вий, хащови́й. [Висо́кі хащові́ форма́ції (Герин.)].
• -вые растения – кущові́ росли́ни. [Кущова́ росли́на: порі́чка, а́ґрус розпросто́рилися (Мирний)].
Моли́твенник –
1) (книга молитв) молито́вник. [І зібра́в усю́ грома́ду, з не́ю розпрости́вся, взяв з собо́ю молито́вник, в пу́щу віддали́вся (Рудан.)];
2) -ник, -ница (церк.) – моли́твеник, -ниця; срв. Моле́льщик, -щица. [Помоли́сь свято́му Микола́ю моли́твенику (Сл. Гр.)].
Напроща́ние, нрч. – на проща́нні, на розпроща́нні, на (роз)проща́ння; см. Проща́ние.
II. Простира́ть, простере́ть – простяга́ти, простяг(ну́)ти́, (о мног.) попростяга́ти що, (стар.) простира́ти, просте́рти, (распространять) розпросто́рювати, розпросто́рити.
• -ра́ть, -ре́ть руки к кому, чему – простяга́ти, простягти́ ру́ки до ко́го, до чо́го. [Ма́ти рі́дна до не́ї ру́ки простяга́є (Грінч.)].
• -ра́ть руку на что – порива́ти ру́ку на що. [А на мою́ до́лю неха́й не порива́є руки́ (Г. Барв.)].
• -рать, -реть об’ятия к кому – простяга́ти, простягти́ для обі́ймів ру́ки до ко́го, простяга́ти обі́йми до ко́го. [Простяга́ють до не́ї товари́ські обі́йми (Єфр.)].
• Простё́ртый – простя́гнутий и простя́гнений, просте́ртий; розпросто́рений.
Проща́ние – проща́ння, розпроща́ння, про́води.
• На -нье – на проща́нні, на розпроща́нні и -ння. [Ми розста́лись мов незна́ні, а мені́ ти на проща́нні і руки́ не подала́ (Франко). На розпроща́нні поцілува́лися (Звин.). На розпроща́ння поста́вили могори́ч (Свидн.)].
Проща́ться, прости́ться –
1) страд. – проща́тися, прости́тися, бу́ти про́щеним, дарува́тися, подарува́тися, бу́ти подаро́ваним, (о грехах) відпуска́тися, відпусти́тися, бу́ти відпу́щеним. [Не прости́лись їм гріхи́ (Єв.). Коли́-б же що було́ проти звича́ю, дару́ється те нам, бо при́крий час (Грінч.). Таки́й чолові́к, хочби́ мав гріхі́в як в мо́рі піску́, як ли́стя на де́реві, то всі йому́ відпу́стяться (Рудан.)].
• Первая вина -ща́ется – на пе́рший раз (для пе́ршого ра́зу) проща́ється;
2) взаим.: с кем – проща́тися, попроща́тися, прости́тися, попрости́тися, розпро́щуватися, розпрости́тися з ким, опроще́ння бра́ти (прийма́ти), взя́ти (прийня́ти) з ким, проща́ти, попроща́ти кого́, що; срв. Распроща́ться. [І ша́пки не зняв, і руки́ не дав, не проща́вся зо мно́ю (Метл.). Попроща́йся про́сто та й їдь собі́ (Куліш). Го́сті попроща́лись, порозхо́дились (Коцюб.). Він розпро́щується з усіма́ (Н.-Лев.). От попрости́всь він і пішо́в собі́ (Манж.). То він з своє́ю ма́тір’ю опроще́ння прийма́є, у чужу́ сто́рону од’їжджа́є (Чуб.). Ми з отце́м, з ма́тір’ю і з ро́дом опроще́ння бра́ли (Макс.). Серед но́чи дім свій попроща́ла, геть із Ві́дня ру́шила в доро́гу (Франко)].
• Уйти не -сти́вшись – піти не попроща́вшися;
3) (просить прощения у всех перед исповедью и т. п.) проща́тися, попроща́тися и попрости́тися з ким. [Ко́жного ро́ку йде в Ки́їв гові́ти, то хо́дить по кутку́, кла́няється, з усі́ми проща́ється: прості́ть Христа́ ра́ди, в чо́му я ви́нна (Н.-Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Винтаж – (франц.) винтаж.
[А від тарілок фірми «Мідвінтер» її оповила меланхолія. У малюнках на сервізі могло вміститися ціле життя. (Гарна фраза. Вона відклала її на майбутнє). Якогось дня це перетвориться на «вінтаж», і віола дуже дратуватиметься, що без зайвої д3умки все розпродала (Я.Стріха, перекл. К.Аткінсон)].
 Обговорення статті
Вспыхнувший – спалахнулий, спахнулий, (загоревшийся) загорілий, (покрасневший) спаленілий, запаленілий:
• вспыхнувшие чувства – спалахнулі почуття.
[На всіх пробуджених стежках На розпросторених шляхах На переповнених майданах Пишу твоє ім’я На кожній спалахнулій лампі На кожній лампі що погасла На всіх моїх оселях давніх Пишу твоє ім’я На рівних половинках плоду Свічаді та моїй кімнаті На ліжку спорожнілій мушлі Пишу твоє ім’я (М.Москаленко, перекл. Поля Елюара)].
 Обговорення статті
Нитроглицерин – (от греч.) нітрогліцерин.
[Досить нітрогліцерину, Коли є проблеми з серцем. Підставляй скоріш чарчину І вживай горілку з перцем! Буде враз прогрес помітний, Не захочеш помирати! Правда, вже як ти вагітний, То без перцю треба брати… (Т.Чорновіл). «Змішуєш гліцерин з азотною кислотою і отримуєш нітрогліцерин»,— каже Тайлер <…> «Змішуєш нітрогліцерин із селітрою та тирсою, отримуєш динаміт»,— каже Тайдер (І.Стронґовський, перекл. Ч.Палагнюка). Вона перехилилася й поклала недопалок у попільницю обережно, ніби яйце чи капсуль з нітрогліцерином, і випросталася на стільці знову; долоні її тепер лежали на колінах навіть не стулені, а розпростані (Е.Хоменко, перекл. В.Фолкнера). Каррас відкинувся назад і важко зітхнув. Потім він побачив маленькі таблетки, розкидані по підлозі. Підняв одну й з болем зрозумів, що Меррін усе знав. Нітрогліцерин. Він усе знав (В.Морозов, перекл. В.П.Блеті)]. Обговорення статті
Праймериз – передвибори.
[Всі передвибори маленьких „тігіпок” були побудовані за жорсткими бізнесканонами, ніби це не гра на емоціях виборців, а саме виборцеві робити кінцевий вибір, а розпродаж вже гарантованих мандатів (В.Цибулько)]. Обговорення статті
Простирающийся – що (який) простягається, розпростертий, розпросторений, простя́гнутий, простя́гнений, просте́ртий:
• простирающийся через, от… – простягнутий (розпростертий, простягнений) через, від…
[Музикою сповнена вся ніч. Вона струменить від місячного сяєва, що, немов золоті і срібні струни, простягнуте від місяця до землі! (Терень Масенко). На самому краю лісу на горбку ріс дуб-велет, обхватів у чотири, ще не старий, дужий, розпросторений у всі боки — ціла зелена держава (Ю.Мушкетик). Іноді мені доводилося, асистуючи професору, брати участь в археологічних розкопках старовинних німецьких замків і фортець, і тому я досить швидко зміг визначити, що стіна, простягнута між дерев на декілька сот метрів, була зруйнована часом і корінням (Дмитро Білий)]. Обговорення статті
Распахиваться, распахнуться – розгортатися, розгортуватися, розгорнутися, (мног.) порозгортатися, (раскрываться) розкриватися, розкритися, (мног.) порозкриватися, (раскутываться) розкутуватися, розкутатися, (мног.) порозкутуватися, (о полах одежды, разлетаться) розлітатися, розлетітися; (о платке) розпинатися, розіпнутися, розп’ястися, розіп’ястися, (мног.) порозпинатися, (откидывать полы своей одежды) розгортати поли, розгорнути поли; (расстёгивать одежду на груди, быть в незастёгнутом виде) розхристуватися, розхристатися; (о двери, окне) розчинятися (навстіж, широко), розчинитися, (мног.) порозчинятися, розчахуватися, розчахнутися, (мног.) порозчахуватися; (о крыльях) розкида́тися, розки́датися, розпро́стуватися, розпроста́тися:
• дверь распахнулась – двері розчинилися [навстіж, широко]; двері розчахнулися. Обговорення статті
Телевизор – (от греч. и лат.) телевізор, (образн.) ящик, (ирон.) зомбоящик:
• передавать, показывать по телевизору – передавати, показувати телевізором, показувати в телевізорі;
• смотреть по телевизору – дивитися в телевізорі.
[Кінескопи телевізорів — презервативи реальності (Дітер Гільдебрандт) …кожен третій вже з третього класу пивоголік, кожне п’яте вже з п’ятого класу вступає в добровільні ряди поширювачів наркоманства і снідоморива; і ще натхненніше, ніж в піонери вступали, присягають пиву й дурманщині; ще нахабніше, ніж в комсомолки і виступайла лізли, пруться в розкішне життя похабним розпродажем своєї хіті; так вертається їхнім батькам невідання нічого вищого від роботи і телевізора, від землі і гною (Є.Пашковський). Я давно перестав бути мазохістом і просто не вмикаю телевізор, щоб не мучитися (Олексій Коган). Телевізор їсть ложкою дитячий мозок, нехай краще книжки читають (Олесь Санін). Тоді слово «жлоб» можна було, наприклад, у телевізорі почути (Ю.Андрухович). Тепер я телевізор не дивлюся. На українському телебаченні цікавого мало, коли я його вмикаю, то стаю лютим, як професор Орест Лютий. Ну навішо мені злоститися? Колись Ліна Костенко казала: раптом починає відчувати, що в тебе звідкись прорізався хвіст ростуть роги, якісь пазурі. А для чого мені це? Краще відмежуватися від телевізора, щоб не росли хвости і роги (Ю.Андрухович). — Кажу: я не плачу, коли телевізора не бачу. Бо дуже багато пустого там, дурного, а ще більше брехливого. Я би радив, пізнати літературу (Любомир Гузар). Жіль зненацька розлютився: «Як ти можеш дивитися це?» Елоїза навіть не здивувалася, тільки повернула до нього раптом згасле лагідне, покірне обличчя: «Я думала, так краще — коли я дивлюся телевізор, ти можеш не розмовляти зі мною» (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). — Я бачила тебе в телевізорі. Поруч із королевою Англії (Я.Кравець, перекл. К.Панколь). Так часто дивлюся телевізор, що диктори мене вже впізнають]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАХВА́ТЫВАТЬ образ. розпростира́ти кри́ла на що, (місце) запосідати; (кого) ще перейма́ти, (дух) спира́ти, забива́ти, (на гарячому) спобіга́ти, образ. накрива́ти мо́крим рядно́м;
захватывает дух /захвати́ло дух/ ще запира́є дух /ві́ддих/, запе́рло дух /ві́ддих/;
захватывает кого что, стил. перероб. перейма́ється чим хто [её захватывала игра́ вона́ перейма́лася гро́ю];
ИЗЛУЧА́ТЬСЯ ще промені́ти;
излуча́ющий що /мн. хто/ випромі́нює тощо, зда́тний ви́промінити, випромі́нювач, прикм. промени́стий, реконстр. випромі́нчий, фім. емісі́йний, випромі́нювальний, образ. світося́йний, складн. сонцебри́зний [излучающий со́лнечный свет сонцебри́зний];
излучающий свет сонцеда́йний;
излучающий тепло теплопромінний, теплобри́зний, огрі́йливий;
излучающийся/излуча́емый випромі́нюваний /розпромі́нюваний/, коротк. розпромі́нений.
ЛЕЖА́ТЬ ге. бу́ти розташо́ваним, розташо́вуватися, (про обов’язок) забут. зависа́ти, (на плечах) фраз. спочива́ти;
ле́жнем лежать лежа́ти ле́жма;
лежать без де́ла дармува́ти;
лежать нетро́нутым стоя́ти обло́гом;
душа́ не лежи́т /се́рдце не лежи́т/ у кого к чему се́рця не ма́є хто до чого, не йде на ду́шу кому що;
не лежи́т душа́ к кому ще се́рце не прийма́є кого;
пло́хо лежи́т что уво́дить зло́дія в гріх що;
лежа́щий 1. що /мн. хто/ лежи́ть, лежа́чий, розпросте́ртий, просте́ртий, простя́гнути, покла́дений, розкла́дений, зви́клий лежа́ти, ле́жень, валя́ка, (річ) лежа́к, стил. перероб. ле́жачи, ле́жма, навле́жачки, ле́жачки, 2. розташо́ваний;
ле́жнем лежащий ві́чно на боку́, ві́чний ле́жень;
пло́хо лежащий без до́гляду;
лежащий без де́ла гуля́щий, поки́нутий дармува́ти;
лежащий в осно́ве покла́дений в осно́ву, основополо́жний, (принцип) нарі́жний, головни́й;
лежащий в разва́линах у руї́нах;
лежащий ка́мнем на се́рдце як ка́мінь на се́рці;
лежащий мёртвым гру́зом /капита́л/ безко́рисний, без нія́кої ко́ристи;
лежащий на боку́ /лежащий на печи́/ = лежнем лежащий;
лежащий на плеча́х чьих покла́дений на кого;
лежащий невозде́ланным облого́вий;
лежащий пласто́м просте́ртий кри́жем;
лежащий под сукно́м заморо́жений, законсерво́ваний, покла́дений під сукно́;
НАЛЕЖА́ТЬСЯ укр. пополе́жати;
належа́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
СЛЕЖА́ТЬСЯ, слежа́вшийся зле́жаний, зле́жа́лий, зле́глий, ОКРЕМА УВАГА
ОЗАРЯ́ТЬ (сонцем) ще озоло́чувати, заба́рвлювати зо́лотом, (промінням) розпромі́нювати, поет. обро́шувати, (обличчя) проміни́ти, (про думку) спала́хувати, (про усміх) фраз. гра́ти [улы́бка озаря́ет лицо́ у́сміх гра́є на уста́х /губа́х/];
озаряет кого зорі́ти кому [коха́ння нам зорі́є];
озаряет солнцем осо́нчувати;
ОЗАРЯ́ТЬСЯ ще світлі́ти, ярі́ти, (вогнями) пойма́тися, купа́тися у про́менях чого; (про обличчя) розпромі́нюватися;
озаря́ющий що зорі́є тощо, покли́каний озорі́ти, прикм. осяву́щий, осяйни́й, промени́стий, золоти́й, сліпу́чий, стил. перероб. у спа́лахах ся́йва, заба́рвивши зо́лотом;
озаря́ющий луча́ми стил. перероб. опромі́нивши;
озаря́ющийся/озаря́емый ося́ваний, озоло́чуваний, осві́тлюваний, опромі́нюваний, заба́рвлюваний зо́лотом див. ще ОЗАРЁННЫЙ, (сонцем) осо́нчуваний;
ОЗАРИ́ТЬСЯ ще сполум’яні́ти, зазорі́ти, поет. озо́ритись, (усміхом) розпромі́нитись, (про очі) загра́ти (мов зо́рі), [глаза́ озарились о́чі загра́ли мов зо́рі;
лицо́ озарилось улы́бкой на уста́х загра́в у́сміх];
озари́вшийся сполум’яні́лий, зазорі́ти, ОКРЕМА УВАГА
ОЗАРЁННЫЙ поет. світозо́рий, світося́йний, осія́нний, /промінн-ям/ розпромі́нений, обро́шений, уроч. освітле́нний, пор. сияющий;
озарённый звёздами озо́рений;
озарённый со́лнцем осо́нений, осо́нчений.
ПРОСВЕТЛЁННЫЙ (погляд) ще розпромі́нений.
ПРОСТИРА́ТЬСЯ ще тягну́тися, сла́тися, оказ. просто́ритися, заляга́ти, образ. розкри́люватися;
простираться вширь широчі́ти;
простира́ющийся що сяга́є до тощо, просте́ртий, простя́гнутий, простя́гнений, розпросто́рений, просте́лений, (про рівнину) розле́глий, прикм. простяжни́й, стил. перероб. простяга́ючись;
широко́ простира́ющийся широкопо́лий;
ПРОЯСНЯ́ТЬ ще висві́тлювати;
проясня́ющий що /мн. хто/ вия́снює тощо, маста́к з’ясовувати, зда́тний ви́яснити, для ви́яснення, за́йня́тий виясненням, вия́снювач, з’ясо́вувач, висві́тлювач, прикм. світлоно́сний, вия́снювальний, проя́снювальний, розпрозо́рювальний, випрозо́рювальний, з’ясо́вувальний;
ПРОЯСНИ́ТЬ, ПРОЯСНИ́ТЬСЯ (небо) поет. розпрозо́рити, розпрозо́ритися;
ПРОЯСНЯ́ТЬСЯ ще розгоди́нюватися, розпого́джуватися, ясні́ти, поет. випрозо́рюватися /розпрозорюватися/, (про обличчя) розпромі́нюватися, ПЕРЕН. става́ти на свої́ місця́;
прояснящийся/проясня́емый вия́снюваний /прояснюваний/, розпрозо́рюваний /випрозорюваний/, з’ясо́вуваний;
проясняющийся щора́з ясні́ший;
ПРОЯСНИ́ТЬСЯ (про небо) ще ви́ясніти /заясніти/, розхма́ритися, ви́прозоритися, оказ. ви́відніти /обвідніти/, розсвіти́тися;
проясни́вшийся ви́яснілий /розяснілий, заяснілий, прояснілий/, розпого́джений, розпромі́нений, розхма́рений, роз’яснений, розпрозо́рений /ви́порзорений/, розсві́тлений, прикм. просві́тлий.
РАЗВЕРНУ́ТЬСЯ (навсебіч) розпроста́тися;
разверну́вший, разверну́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
развернувшийся (відчувши волю) поет. розкри́лений; і похідн..
РАЗГИБА́ТЬ ще випро́стувати;
разгиба́ющий що /мн. хто/ розгина́є тощо, ра́ди́й розгинати, зда́тний розігну́ти, ан. розгина́ч, прикм. розгина́льний, розпро́стувальний, випро́стувальний, для ро́згину /розгина́ння/;
разгиба́ющийся/разгиба́емый розги́наний, розпро́стуваний /випро́стуваний/, рідко розги́натий, прикм. розги́нистий;
РАЗГУЛЯ́ТЬСЯ ще розігна́тися [(о́чень) не разгуля́ешься (дале́ко) не розжене́шся /не заї́деш/, ма́ло що ві́зьмеш], (про стихії) розсатані́ти; і похідн.;
разгуляться на просто́ре фраз. розпросто́ритися;
разгуля́вшийся розсатані́лий, розгу́ляний, діял. розгу́каний, прикм. розго́нистий, ОКРЕМА УВАГА
РАСКИ́ДЫВАТЬ, раски́дывать ка́рты /раски́дывать на ка́ртах/ ще ворожи́ти на ка́ртах;
раски́дывать мозга́ми /раски́дывать умо́м/ поверта́ти ро́зумом, розкида́ти голово́ю;
раски́дывающий 1./2. що /мн. хто/ розкида́є тощо, стил. перероб. розкида́ючи, прикм. розкидни́й, розкида́льний, 1. ра́ди́й розки́дати тощо, 2. ра́ди́й розки́нути тощо, прикм. розки́дистий, розло́жистий, розло́гий;
раски́дывающий ка́рты /раски́дывающий на ка́ртах/ ра́ди́й поворожи́ти на ка́ртах;
раски́дывающий умо́м /мозга́ми/ зда́тний розки́нути голово́ю, стил. перероб. розкида́ючи голово́ю;
раски́дывающийся/раски́дываемый 1./2. ки́даний, розки́даний, 1. прикм. розкидни́й, розкладни́й, 2. просте́ртий, розпросте́ртий, простя́гнутий;
раски́дывающийся розки́дливий, розкри́листий, розло́жистий, розло́гий;
РАСКРЫВА́ТЬ (карти) виклада́ти, (рот) роззявля́ти, (темні місця тексту) розпрозо́рювати, (шпига) ще зрива́ти ма́ску з, виво́дити на чи́сту во́ду, (хист) поет. розкри́лювати, (чашки квітів) розхиля́ти;
раскрыва́ть наме́рения пока́зувати пазурі́, пока́зувати ро́ги;
раскрыва́ющий що /мн. хто/ розкрива́є тощо, ра́ди́й розкрива́ти, взя́вшись розкри́ти, за́йня́тий розкриття́м, прикм. викрива́льний, розкри́вальний, розту́лювальний, розплю́щувальний, розчи́нювальний, розпрозо́рювальний, розгорта́льний, викрива́льний;
раскрыва́ющий глаза́ кому взя́вшись відкри́ти о́чі, прикм. правдоно́сний;
раскрыва́ющий /свои́/ ка́рты зго́дний ви́класти ка́рти;
РАСКРЫВА́ТЬСЯ (про цвіт) розпуска́тися, розпука́тися, (про уста) розмика́ти;
раскрыва́ющийся/раскрыва́емый розкри́ваний, розту́люваний, розплю́щуваний, розчи́нюваний, розпрозо́рюваний, розго́ртаний, викри́ваний;
раскрыва́ющийся гото́вий розкри́тися;
РАСКРЫ́ТЬСЯ ще ви́лізти на по́ве́рхню, (про бутон) розпелю́ститися;
раскрыться во всю си́лу (про хист) поет. розкри́литися;
раскры́вший, раскры́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
раскрывшийся розкри́тий, розту́лений, розпрозо́рений, розплю́щений, роззя́влений, розчи́нений, розпу́щений, ви́явлений, ви́критий.
РАСПЛАСТА́ТЬСЯ укр. розпросте́ртися, впа́сти /лежа́ти/ пла́зом /кри́жем/, заора́ти но́сом;
распласта́вшийся просте́ртий, розпросте́ртий, ОКРЕМА УВАГА
РАСПРАВЛЯ́ТЬ (крила) ще розгорта́ти, розпуска́ти, простира́ти, розпростира́ти;
расправлять кры́лья ще розгорта́ти кри́ла розправля́ти пі́р’я;
расправля́ть пле́чи поет. випру́жуватися;
расправлять чле́ны випру́жувати ті́ло;
расправля́ющий що /мн. хто/ розпро́стує тощо, зда́тний розпро́стати, прикм. випро́стувальний, розпро́стувальний, розгина́льний, рівня́льний, вирі́внювальний, розрі́внювальний, розгла́джувальний, розгорта́льний, розпростира́льний;
расправляющий кры́лья стил. перероб. розпусти́вши кри́ла;
РАСПРАВЛЯ́ТЬСЯ, расправляющийся що /мн. хто/ розправля́ється;
расправляться с кем ра́ди́й розпра́витися з;
расправляющийся/расправля́емый розпро́стуваний /випро́стуваний/, розги́наний, рі́вняний, вирі́внюваний /розрі́внюваний/, розгла́джуваний, розго́ртаний, розпрости́раний, щора́з прямі́ший;
РАСПРОДАВА́ТЬ, распродающий що /мн. хто/ випро́дує тощо, ра́ди́й випродава́ти, охочий ви́продати, за́йня́тий ви́продажем, розпро́дувач, прикм. продава́льний, спро́дувальний, випро́дувальний, розпро́дувальний, пор. продающий;
распродающийся/распродава́емый прода́ваний, спро́дуваний /випродуваний, розпродуваний/, прикм. розпрода́жний /ви́продажний/;
хорошо́ распродающийся (крам) ходови́й.
РАСПРОСТИРА́ТЬ (вимоги) ще поши́рювати;
распростира́ть кры́лья /распростира́ть ру́ки/ розправля́ти /розкри́лювати/ кри́ла /ру́ки/, (тільки кри́ла) розкри́люватися;
распростира́ющий 1. що /мн. хто/ простира́є тощо, ра́ди́й простирати, зда́тний просте́рти, стил. перероб. простира́ючи, 2. що сяга́є, зда́тний сягати, покли́каний сягну́ти, 3. распространяющий;
распростира́ющий кры́лья /ру́ки/ стил. перероб. розкри́люючи ру́ки /кри́ла/;
распростира́ющийся 1./2. простирающийся тощо розпросто́рюваний, фраз. розкри́листий, 3. поши́рюваний;
РАСПРОСТЕРЕ́ТЬСЯ ще впа́сти /лежати/ кри́жем /пла́зом/, заора́ти но́сом;
распростёршись пла́зом, кри́жем, просте́ршись;
распростёршийся просте́ртий, розпросте́ртий, простя́гнутий, розло́жистий, ОКРЕМА УВАГА;
РАССЛАБЛЯ́ТЬ, РАССЛАБЛЯ́ТЬСЯ укр. відпружу́вати, відпружу́ватися, (про пружину) розпру́жуватися, розпро́стуватися, книжн. розтиска́тися, (тіло) випру́жувати;
расслабля́ющий що /мн. хто/ відпру́жує тощо, ста́вши випру́жувати, ра́ди́й /взя́вшись/ відпру́жити, для відпру́ження, за́йня́тий відпру́женням, відпру́жувач, прикм. відпру́жливий, відпру́жистий, відпру́жувальний, розсла́блювальний;
расслабля́юще присл. відпру́жливо;
расслабля́ющийся/расслабля́емый відпру́жуваний, розсла́блюваний;
РАСЦВЕСТИ́ /РАСЦВЕ́СТЬ/ підсил. розбуя́тися, поет. розма́їтися;
расцве́тший розкві́тлий, розбуя́лий, (про обличчя) розпромі́нений, ОКРЕМА УВАГА
РАСШИРЯ́ТЬ (діло) розвива́ти, розгорта́ти;
расширять кругозо́р ши́рити о́брії;
РАСШИРЯ́ТЬ, РАСШИРЯ́ТЬСЯ ще широчи́ти, широчи́тися, (про обсяг) збі́льшувати, збі́льшуватися, розпросто́рювати, розпросто́рюватися;
РАСШИРЯ́ТЬСЯ ще широчі́ти, (про всесвіт) розбіга́тися;
расширя́ющий що /мн. хто/ ши́рить тощо, покли́каний розбіга́тися, зда́тний розши́рити, для розши́рення, за́йня́тий розширенням, поши́рювач /розширювач/, прикм. розши́рливий /поши́рливий/, розбігу́щий, розши́рювальний, поши́рювальний, збі́льшувальний, розто́чувальний, розпросто́рювальний, розбіга́льний, розгорта́льний, розвива́льний;
расширяющий представле́ние зда́тний розши́рити уя́влення;
расширяющийся/расширя́емый ши́рений, розши́рюваний /поши́рюваний/, збі́льшуваний, розто́чуваний, розпросто́рюваний, розбі́ганий, розго́ртаний, розви́ваний;
расширяющийся щора́з ши́рший, схи́льний /наста́влений/ поши́рюватися, прикм. реконстр. розшире́нний, (наконечник) розхво́стуватий;
неудержи́мо расширяющийся без кінця́ поши́рюваний [расширяющаяся вселе́нная без кінця́ поширюваний /розбі́ганий/ все́світ].
СВЕТЛЕ́ТЬ, светле́ющий щора́з світлі́ший /ясні́ший/, вже ма́йже сві́тлий, фраз. напівсві́тлий, заясні́лий;
ПРОСВЕТЛЕ́ТЬ ще розпромі́нитися, (на обличчі) розсу́питися;
просветле́вший проясні́лий, просвітлі́лий, проя́снений, (про обличчя) розпромі́нений, розсу́плений.
СИЯ́ТЬ (світлом) блища́ти, (барвами) гра́ти, вигравати, уроч. сія́ти, (про очі) світи́тися, горі́ти, поет. яснозо́ритись;
лучи́сто сиять визо́рювати;
сия́ющий що ся́є тощо, опромі́нений, ося́яний, розся́яний, прикм. сяйни́стий, блиску́чий, сяйли́вий, осяйни́й, поет. осія́ний, осо́нений, осо́нчений, прав. наголос сяйни́й, /яскраво/ пи́шно блиску́чий, образ. стопромі́нний, сонцеся́йний, світлося́йний, сонцея́сний, сонцели́кий, промени́стий, складн. -ся́йний [сияющий серебро́м срібнося́йний], уроч. світоза́рний;
сияющее лицо́ опромі́нене обли́ччя;
ЗАСИЯ́ТЬ (про усміх) заясні́ти і похідн.;
сия́вший оказ. розся́яний, ОКРЕМА УВАГА;
ПРОСИЯ́ТЬ ще розпромі́нитися, запромі́нитися, (усміхом) запромені́ти;
просия́вший розпромі́нений, галиц. розся́яний, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Распродавать, распродать – розпро́дувати, -дую, -дуєш, розпрода́ти, -да́м, -даси́.
Распродажа – розпро́даж, -жу.
Распростирать, распростереть – простяга́ти, -га́ю, -га́єш, простягти́, -гну́, -гнеш, розпросто́рювати, -рюю, -рюєш, розпросто́рити, -рю, -риш; -ся – розпросто́рюватися, розпросто́ритися.
Распрощаться, распроститься – проща́тися, розпроща́тися, попроща́тися, -ща́юся, -єшся.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Разбалчивание – розпрогоничо́вування, розпрогоничува́ння.
Разбалчивать – розпрогоничо́вувати, розпрогоничува́ти.
Распространение – розповсю́джування, розповсю́дження;
• р. (тока, света) – розпросто́рювання, розпросто́рення.
Распространенный – розповсю́джений;
• р. (о колебаниях, свете) – розпросто́рений.
Распространять, распостранить, -ся – розпо́всюджувати, розповсю́дити;
• р. (о колебаниях, свете) – розпросто́рювати, розпросто́рити.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Расправлять
• Расправлять, расправить крылья – розправляти, розправити (розпростувати, розпростати) крила.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Розпродава́ти, -даю́, розпро́дувати, -дую, розпро́дати, -дам, -даси́ – продавать, распродавать, распродать.
Розпростира́ти, розпросте́рти, -стру́, -ре́ш –
1) распростирать, распростереть;
2) распространять, распространить.
Розпросто́рювати, -рюю, розпро́сторити,-рю – расставлять, расставить (руки, напр.);
2) распространять, распространить, простирать, простереть.
Розпро́стувати, розпро́стати – расправлять, расправить, выпрямить.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Распродавать, -дать – спро́дувати, спро́дати, -ся, розпро́дувати, розпро́дати, випро́дувати, випродати.
Распродажа – спро́даж (-жу), розпро́даж (-жу); при -же – розпро́дуючи, коли розпро́дують, з розпро́дажем, коли був (бу́де) розпро́даж.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

розпродава́ти, -даю́, -дає́ш
розпро́даж, -жу, -жеві, -жем
розпро́даний, -на, -не
розпро́дати, -дам, -даси́, -да́сть
розпро́дувати, -про́дую, -дуєш
розпросте́ртий, -та, -те
розпросто́рений, -на, -не
розпросто́рення, -ння, -нню
розпросто́рити, -то́рю, -риш, -рять; -то́р, -то́рте
розпросто́рювати, -то́рюю, -то́рюєш
розпроща́тися, -ща́юся, -ща́єшся з ким

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кропива́, -ви́, ж. *Кущова рослина—порічки, аґрус—розпросторилась-розширилась, мішаючись з глухою і жалкою кропивою. Мирн. І. 157.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Расправление — розпро́стування, розправля́ння.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Bassia prostrata (L.) A.J.Scott — міте́льник сланки́й; міте́льник розпросте́ртий (Мл).
Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenkins & Jermy — щи́тник розло́гий; щитник розпростертий (Оп).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ентузіа́стка, ентузіа́сток; ч. ентузіа́ст
та, хто пройнята ентузіазмом, діє з ентузіазмом. [Це я назбирала, сама. З самого чистого народного джерела, – і посміхнулася, мовляв, не тільки у вас такі розумні. Тут Микола Пилипович зрозумів, що трапив на ентузіастку. (Брати Капранови «Приворотне зілля», 2004). Вона – “хетагуровка”, ентузіастка, що загналась в одніх панчішках просто з благословенної сонячної Одеси в цей благословенний, розпропагований, опоетизований ДВК. (Іван Багряний «Тигролови», 1944). Молода Кулішиха, така ж, як і сам він, ентузіастка, віддавала на його жертву для матері України усе своє віно (три тисячі карбованців). («Жизнь Куліша», 1867).]
// та, хто віддає всі сили якійсь справі; палка прихильниця чогось. [На щастя, головною хранителькою фондів у той час працювала велика ентузіастка музейної справи Стефанія Садовська. (Україна молода, 2013). «Пане Воронич , ви себе знищите, – казали йому турботливі ентузіастки незамулених джерел краси народної, – вам належиться стала жіноча опіка!». (Юрій Андрухович «Дванадцять обручів», 2003).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 259.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 481.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
комерса́нтка, комерса́нток; ч. комерса́нт
1. та, хто займається комерцією. [З мрійниці Аделі – вона була така собі квітникарка-філософ, як у наших колах кажуть, захоплювалася природою і таке інше – вийшла розумна, чесна й ділова комерсантка. (Генріх Бель «Груповий портрет з дамою», 1972). Два наступні роки, як і передчувала молода комерсантка, був недорід, ціни на олію значно піднялися, і фірма розпродала всі свої припаси з великим прибутком. (Еміль Золя «Щастя Ругонів», пер. Кость Рубинський, Анатоль Перепадя, 1969).]
2. підприємиця.[А Жанну несло: доля її штовхала у комерсантки і вона б зараз гребла гроші лопатою. (Ірина Солодченко «Перекручена реальність», 2010). А яку роль відіграє ніж, знайдений на підлозі, – втрутився начальник, – і що робила при цьому молода комерсантка Наталія Миколаївна Косовська, якщо взагалі була тут присутня? (Олексій Волков «Амністія для Хакера», 2008). Скандалом закінчився візит трьох оперативників Тернопільського обласного управління податкової міліції до жінки-приватного підприємця з містечка Хоросткова Гусятинського району, що на Тернопільщині. Перевіряючи фінансову документацію комерсантки, правоохоронці зацікавилися ємністю, від котрої повівало специфічним запахом спирту. (Високий замок, 2006).]
див.: кра́ма́рка, негоціа́нтка (негоція́нтка), торгове́льниця, торго́вка, підприє́миця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 372.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) 

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

За́лежь = 1. за́валь, заваля́ще. — Усе нове розпро́дав, зостала ся сама за́валь. 2. перелі́г, облі́г; толо́ка. — Лани мої неорані, давні перелоги! Доки по вас блукатимуть брати мої вбогі? К. Д. — Поле давно лежить облогом. — На тім боцї на толоцї череда пасеть ся. н п.
Моли́твенникь = молито́вник. С. Л. — І забрав усю громаду, з нею розпростив ся, взяв з собою молитовник, в пущу віддалив ся. Руд.
Пораспрода́ть, ся = розпрода́ти, ви́продати, попро́дати (по малу), попродава́ти, повипро́дувати, порозпро́дувати, ся.
Распра́вливать, распра́вить, ся = розправля́ти, розгла́жувати, розпра́вити, розгла́дити, ся, розпроста́ти.
Распродава́ть, распрода́ть = розпродава́ти, розпро́дувати, випродава́ти (С. Л.), розпрода́ти, ви́продати, розторгува́ти, спрода́ти, ся, порозпродава́ти, порозпро́дувати, поспро́дувати, ся.
Распрода́жа = розпро́даж, спрода́ння.
Распропада́ть, распропа́сть = розпропада́ти, порозпропада́ти. — Багато книжок порозпропадано.
Распростира́ть, распросте́рть, распростере́ть, ся = розпростира́ти, розпросто́рювати, розпросте́рти, розпісте́рти, ся, розпросто́рити, ся, простяга́ти, простягти́, ся, простягну́ти ся (С. З.), розтяга́ти, розтягну́ти ся. — Вилїзла на млина, розпросторила руки, наче крила, та й ну махати. Гр. Чайч. — По серединї вишито рясно: розпістерли орли свої крила. Гр. Чайч. — Велике село простяглось по-над річкою вздовш. Лев. В. — Встрѣ́тилъ меня́ съ распростёртыми рука́ми = з вели́кою ра́дістю зустрі́в мене́ (власне: з простягнутими до мене руками).
Распростране́ніе = розпросто́рення (С. Жел. Пар.), розпросто́р (С. Жел.), розпростира́ння (С. Жел.), ши́рення, скрізь — розповсю́жування, розповсю́днення (С. Жел.), чуток — розголо́шення (С. Пар.).
Распространя́ть, распространи́ть, ся = 1. розпросто́рювати (С. Жел.), розпросто́ря́ти (С. Жел.), проста́ти, ши́рити (С. Жел.), ши́ршати, розпросто́рити, розпросте́рти (С. Пар.), розпісте́рти, ся, розши́рити (С. Пар.), поши́ріти; розляга́ти ся, розлі́гти ся, розполони́ти ся, розли́ти ся, скрізь — розповсю́жувати, розповсю́дити, ся (С. Жел.), про сип — розки́дати ся, розо́гнити ся, про чутки — кружа́ти, ві́яти ся, розголоша́ти, розголоси́ти, розсла́вити (С. Пар.). – Слава про те розпросторилась на сходї з часів хрестових походів. Ст. С. — Простати в громадї смак до краси природи. Кн. — Ідею Товариства простав більш за всїх Д. Пильчиков. Зап. Кн. — Заходів своїх їм не можна було простати широко. Кн. — Ідеєю товариства переняв ся він до фанатизму і простав її скрізь, де можна. Кн. — Тому шкодливому звичаєві не хотїли допустити ширити ся. Ст. Л. — Ягайло ревне ширив віру латинську на Руси. Бар. О. — Шевченкові не можна було не ширити своєї знайомости. Кн. — Почав проповідувати і ширити кругом чутку. К. Св. П. — Християнство було доволї розповсюднене на Руси. Бар. О. — Християнська віра надзвичайно швидко розповсюдила ся між русько-славянським народом. Бар. О. — Де поміж москалями розповсюжене сектярство. Ет. зб. — Гутірки про холеру почали кружати по селах. Кн. — Поголоски з Криму віяли ся. Л. В. — Він скрізь розславив ту поголоску. н. о. 2. просторі́кувати. – Годї тобі просторікувати, єсть старші за тебе. н. о.
Расширя́ть, расши́рить, ся = ши́рити, ся (С. Л.), ши́ршати (С. Л.), широчи́ти, поширя́ти, розпросто́рювати, розто́чувати, розши́рити, ся, поши́рити, поширотїти, розпросто́рити, ся, порозширя́ти, ся — На що нам ширити нашу вулицю, вона досить широка. Кн. — Володимир і Ви-товт поширили межі за річку Рось. Бар. О. — Поширив свою сьвідомость национальну і сьвітотляд загальний. Кн. — Широчив листя та буйний вітер. н. п. — Будемо церкву розточувати. Хар.