Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 79 статей
Запропонувати свій переклад для «суть»
Шукати «суть» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Быть – бу́ти. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси́. [Добре́ єси́, мій кобза́рю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте́ и 3 мн. ч.суть. Срв. Существова́ть, Находи́ться, Име́ться. Быть чем, в качестве чего – бу́ти за що. [Бу́ти за сві́дка. Бу́ти за вчи́теля].
Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -ува́ти, -юва́ти – батькува́ти (быть отцом), учителюва́ти (быть учителем).
Быть может, чего доброго – бува́.
Может быть – мо́же, ма́бу́ть.
Как быть? – що роби́ти? як його́ бу́ти?
Так и быть – гара́зд, до́бре, неха́й так, сі́лькись.
Надо быть (надо полагать) – ма́бу́ть, мо́же, либо́нь, ма́бу́ть чи не так.
Должно быть – пе́вно, ма́бу́ть, ма́бу́ть чи не… [Він ма́бу́ть чи не ходи́в туди́ – он должно быть ходил туда].
Стало быть – зна́чить, вихо́дить, о́тже.
Быть посему – так має бу́ти.
Быть после кого – поста́ти по ко́му. [Ма́ю все те зіста́вити дру́гому, хто поста́не по мені́ (Еккл.)].
Как быть человек – як-слід люди́на.
Будь добр, бу́дьте добры – будь ла́ска, будь ла́скав, бу́дьте ласка́ві.
Да бу́дет – хай бу́де.
Бы́ло да сплыло – було́ та загуло́, було́ та за водо́ю пішло́.
Будь что бу́дет, была́ не была́ – що бу́де, те й бу́де.
Кто бы ни был – хоч-би хто́ був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був ба́тько, а все-ж він ба́тько (Свидн.)].
Как бы там ни бы́ло, как бы то ни бы́ло, что бы там ни бы́ло – хоч-би що́ там бу́ло, бу́дь-що-бу́дь.
Не тут то бы́ло – та ба́, го́ді.
Чтоб тебя здесь не бы́ло – щоб твій і дух тут не пах, щоб тво́го й ду́ху тут не було́.
Пока ещё что бу́дет – по́ки там ще до чо́го ді́йдеться. См. ещё Бу́дет (довольно), Бу́дучи.
Гла́вное – головне́, суть (р. су́ти).
Самое гла́вное – найголовні́ше, головна́ річ, головна́ суть.
Мате́рия
1) (
вещество) мате́рія, речовина́, наді́б’я (-б’я). [Перемо́га ду́ха над мате́рією (Крим.)];
2) (
предмет, суть сочинения, речи) мате́рія, річ (р. ре́чи). [Взяв (він) найни́жчу мате́рію до оповіда́ння (Єфр.) Розмовля́ли про висо́кі мате́рії (Київ)].
Сухая это -рия – суха́ це мате́рія (річ); нудна́ це річ;
3) мате́рія, (
ткань) ткани́на, тка́нка, (красный товар) крам (-му), крам(н)ина́. [Крі́сла, обби́ті рябо́ю недорого́ю мате́рією (Н.-Лев.). Так краве́ць кра́є, як мате́рії вистача́є (Приказка)].
Купить, набрать -рии – купи́ти, набра́ти, (о мн.) покупи́ти, понабира́ти мате́рії (кра́му).
Из (покупной фабричной) -рии – мате́р’яний, крамни́й. [Штани́ нове́нькі матер’я́ні (Тесл.)];
4) (
гной) гній (р. гно́ю), бруд (-ду), па́сока, мате́рія, ув. гноя́ка. [Чиря́к вели́кий, а гно́ю ма́ло (Номис)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Анонимный – анонімний, безіменний.
[До вищої власті долетів один анонімний лист, потім другий і третій (І.Нечуй-Левицький). Вдихаю молекули кисню й живу — Їх тисячі років вдихали до мене. Тут власного атома я не знайду, У їхньому світі усе безіменне (Олексій Гагін). Крамарі тоді писали одне одному безліч анонімних листів, і то паскудних, проте пані Ерот, аби трохи розважитись, воліла писати лише значним особам: навіть цим вона виказувала свою амбітність, що становила саму суть її вдачі. Голові військового трибуналу вона послала листа тільки аби сповістити, що його дружина стрибає через пліт. Маршалові Петену, аби розгнівити його, вдавшись до словника, пані Ерот писала англійською мовою. Що таке анонімний лист? Отрута, що стікає з пера! (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Відтоді, як я вступив у товариство анонімних алкоголіків, доводиться пити під псевдонімом].
Обговорення статті
Гвоздь, гвоздик
1) цвях, цвяшок (
р. -шка), гвіздок (р. -здка); (самый большой) смертельник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретналь, бренталь; (для обивки) цвяшок; (подковный) ухналь, вухналь; (для шин) шиналь; (для тёса) ґонталь; (большой и загнутый) костиль; (для прибивания лат на стропилах) латовець (р. -вця), латник; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволічка; (у сапожников) шпилька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньок; (деревянный для обивания) тибель; (деревянный гвоздь-вешалка) кілок (р. кілка), кілочок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) загвіздок; (соб. гвозди) гві́здя́;
2) (
втулка в бочке) чіп (р. чопа):
в этом гвоздь всего (перен.) – це — основа всього; це — головне (основне); у цьому суть (зерно, ядро);
гвоздём в голове засесть – запасти (засісти) в голову [як (мов ) цвях], уроїтися [в голову];
гвоздь программы (концерта, сезона) – окраса програми (концерту, сезону);
забивать (забить) гвоздём что – загвозджувати, загвоздити що, ввігнати гвіздок у що;
и никаких гвоздей – і (та й) край та й годі;
украшенный гвоздиками – цвяхований, вицвяхований, гвіздкований. Обговорення статті
Дело – діло, (ум. дільце, ділечко), заняття, (труд) робота (ум. робітка), праця; справа; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія; потреба; подія, випадок; досьє:
а мне какое дело, что за дело? (разг.) – а мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!;
без дела не входить – без потреби не заходити;
безотлагательное дело – пильна справа;
ближе к делу – [ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць;
браться за дело – братися до діла (до роботи, до праці, до справи); ставати до праці (до діла, до роботи, до справи); заходжуватися коло справи;
браться за дело, не стоящее того – братися за діло, яке не варте того; руки поганити;
браться не за своё дело – не за своє діло (не за свою справу) братися; (разг.) шитися не в своє [діло];
быть в курсе дела – бути в курсі справи; бути поінформованим;
вам до меня и дела нет – вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема (немає);
вводить в дело – ознайомлювати зі справами;
ведение дела – провадження справи;
везде испортишь дело – скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть;
вести дело к тому (так), чтобы… – вести до того, щоб…; гнути на те, щоб…; кермувати до того, щоб;
вести (удачно) дело (юрид.) – провадити (гаразд, щасливо) справу;
виданное ли, слыханное ли дело? – чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?;
внешние (иностранные) дела – закордонні справи;
военное дело – військова справа;
возбудить дело против кого – порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого;
вот это дело! – оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (иногда) оце до ума!;
в самом деле, на самом деле – справді; (иногда) дійсно;
всё употребить в дело – усе зробити; на всі способи братися, узятися;
в том-то и дело – отож-то (атож-то); отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б’є, як не по голові; в тому-то (в тім-то) й річ (справа, суть);
в чём дело? – у чому річ?; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?;
выходит дело, что (разг.) – виходить, що; кладеться на те, що;
главное дело – головна (найголовніша) річ; головне (головно);
говорить дело – казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі;
горное дело – гірництво;
гражданское дело – цивільна справа;
грешным делом – на жаль; признатися;
громкое дело – голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація);
да и в самом деле – та й справді; та воно й правда;
дать делу другой оборот – повернути справу (на инакше);
дать ход делу – зрушити справу; дати хід справі;
дела, дела, как сажа бела – живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне (Пр.); впав у біду, як курка в борщ (Пр.);
дела идут к лучшему – справи (діла) покращали (повернули на краще);
дела нет (нет дела) до чего – байдуже про що (до чого);
дела тайные – таємні діла (справи), таємнощі;
дело во времени – йдеться про час, залежить від часу;
дело вот в чём – річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому);
делов-то – скільки [там] того діла, всього на-всього;
дело в том, что… – річ у тім, що…, ідеться про те (за те), що…;
дело в том, чтобы… – ідеться за те (про те), щоб…;
дело в шляпе (разг.) – справу (діло) полагоджено (зроблено), (образн. нар.) рибка в сітці!;
дело дрянь, табак (разг.) – погане діло; погана (кепська) справа;
дело житейское, обыкновенное – світова, звичайна річ;
дело за вами (разг.) – тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга), діло (справа) за вами;
дело за небольшим стало – діло за малим стало;
дело идёт к осени – ідеться (береться) до осені, кладеться на осінь, надходить (наближається) осінь;
дело идёт о том, чтобы – йдеться про те, щоб;
дело касается кого-чего – справа стосується кого-чого;
дело кончено, поздно уже (образн. разг.) – клямка запала;
дело ладится – справа налагоджується;
дело лежит без движения – справа не рушає;
дело мастера боится – діло майстра хвалить (Пр.); дільника й діло боїться (Пр.); що вхопить, то зробить (Пр.); добра пряха й на скибці напряде (Пр.); в умілого й долото рибу ловить (Пр.); на що гляне, так тобі й учеше (Пр.); майстер зна, що кобилі робити (Пр.);
дело начато – справу розпочато;
дело не в том – не про те (не за те) річ; не в тім річ, не в тім сила;
дело не выйдет (разг.) – нічого з того не буде (не вийде), (образн.) з цього пива не буде дива;
дело не клеится – діло (справа) не йде в лад (не ладиться);
дело не медведь (не волк) — в лес не убежит – діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече (Пр.); сиди, Векло, бо ще не смеркло (Пр.); як до діла, так і сіла (Пр.); гуляй, тато,– завтра свято (Пр.);
дело не терпит отлагательств – зі справою не можна зволікати;
дело, не терпящее отлагательств – негайна (невідкладна, нагальна) справа;
дело нешуточное – це (то) не жарт, (разг.) непереливки;
дело обыкновенное – звичайна річ;
дело обстоит так – справа стоїть так, діло таке;
дело обычное – звичайна річ;
дело о ком – справа кого;
дело окончено – справу закінчено (кінчено);
дело подвернулось кстати – справа нагодилась;
дело подходит к концу – справа (діло) доходить (добігає) кінця, справа (діло) наближається до кінця, кінчається;
дело подходящее – [це] діло підходить кому, на руку (наруч) кому, (образн.) на руку ковінька кому;
дело по обвинению кого в чём – справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що;
дело привычки – звичка, звичай;
дело проиграно – справу програно;
дело случая – випадкова річ;
дело стало за чем – затримка за чим;
дело стоит внимания – справа заслуговує на увагу, заслуговує (варта) уваги;
дело табак – кепська справа;
дело твоих рук (разг.) – діло (справа) твоїх рук, то твоя праця (робота);
дело только в том, чтобы… – ідеться тільки про (за) те, щоб , річ тільки про те, щоб; річ тільки в тому, щоб;
делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку) (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.);
другое (иное) дело – інша річ (справа);
его слова не расходятся с делом – його слова не розходяться (не розминаються) з ділом, він що скаже, те й зробить, (образн.) сказав, як зав’язав;
её (его) дело молодое (разг.) – вона (він) молода (молодий);
ей до всего дело – без неї вода [ніде] не освятиться;
если уж до чего дело дойдёт – коли вже до чого (до того) дійдеться, як до чого (до того) ряд дійде;
за дело он наказан (разг.) – він заслужив на кару, по заслузі (за діло) покарано його;
за малым дело стало (разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає);
за ним дело не станет (разг.) – за ним діло не стане, його не доведеться чекати;
затруднительное дело – клопітна, морочлива справа;
золотых дел мастер – золотар (ум. золотарик); золотник;
и дело с концом (разг.) – та й по всьому (та й по всій справі), та й край [увесь] (та й квит, иногда та й решта);
известное, видимое дело (разг.) – відома, видима, певна річ, звичайно (звісно); сказано;
иметь дело с кем – мати діло (до діла) з ким, до кого, мати зв’язки (стосунки) з ким, (иногда негат.) накладати з ким;
иметь дело с чем – мати справу з чим; вивчати, розглядати що; торкатися чого;
как дела? – як ваші (твої ) справи?, як ся маєте (маєш )?, як ведеться?;
каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить (Пр.); який до їжі, такий і до роботи (Пр.);
какое [кому] дело до этого? – що до того [кому]?;
к делу! (разг.) – до діла!;
круг дел – обсяг справ;
к чему мне такое дело – навіщо (нащо) мені таке діло, (разг.) нащо мені та рахуба;
личное дело (документ) – особова справа;
личное дело – особиста, приватна справа;
между делом (разг.) – поміж ділом, побіжно, мимохідь;
мне (тебе, ему…) нет до этого дела – мені (тобі, йому…) байдуже до того, мене (тебе, його…) це не обходить, до мене (до тебе, до нього…) це діло не доходить;
моё дело сторона (разг.) – моя хата скраю, не маю нічого спільного з ким;
на деле доказывать – ділом довести;
на [самом] деле – насправді (справді) (иногда доправди), на ділі;
на словах, что на санях, а на деле, что на копыле – на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці;
начинать судебное дело – піти у позов;
не было дела до кого, до чего – байдуже було до кого, до чого; не доходило діло до кого, до чого;
не в этом (том) дело – не в тім річ, не про те (не за те) річ, не про те (не за те) мова мовиться, не в тім сила; не про те йдеться; не про те мова; не в тім (не в тому) справа;
не идет дело – діло не йде, (образн. разг.) не прядеться;
не к делу – не до діла (не до речі) не в лад; невлад;
немного дела – діла ніскільки (не багато);
не по словам судят, а по делам; хорошие дела лучше хороших слов – менше слів, а більше діла (Пр.); менше говори — більше діла твори (Пр.); добрі діла кращі від добрих слів (Пр.); робота сама за себе скаже (Пр.);
не твоё, не ваше дело – [то] не твоє, не ваше діло; не твоя, не ваша справа; не твоя, не ваша річ; тобі, вам не діло; тобі, вам до цього зась, заськи; (образн. шутл.) не твоє, не ваше мелеться (молотиться); тут не твій, не ваш батько хазяїн;
не твоего ума дело (разг.) – не з твоїм розумом братися до…; (міркувати про, за…); на це твого розуму не стане;
ну и дела – ну й робота;
обделывать, обделать дело (прост.) – оборудувати (залагоджувати, залагодити) справу, упорати справу;
обнять дело – збагнути справу;
обращаться по делу – вдаватися, звертатися в справі, з справою;
общее дело – спільна справа;
он знаток своего дела – він знавець свого діла (своєї справи), він знається на своїй справі (на своєму фаху), він знає своє діло (свій фах);
он не у дел – він не працює (не на посаді, не на службі), він без діла (без роботи), його усунено з посади (від діла), він не має службових обов’язків;
оставлять дело без движения – лишати справу без руху;
первым делом, первое дело – щонайперше (найперше), передусім (насамперед), найперша річ;
плёвое дело (разг.) – дурниця, абищиця, пусте, пустячина, казна-що;
плохо дело – погане діло, зле, погана (кепська) справа, (образн.) справа як коло дядькового (коло бабиного, баб’ячого) воза;
погубить дело – занапастити справу;
по делам; по делам службы – за ділом (за справами, у справі), у службових справах (за службовим ділом); (устар.) за орудками;
по делу – за ділом (за справою), у справі;
пойти в дело – піти в надобу, піти до діла;
по личному делу – в особистій (у персональній) справі;
положение дел – стан речей (справ);
помочь делу – зарадити справі;
понимать в деле – розумітися на справі;
понятное, ясное дело – зрозуміла, певна річ, зрозуміло;
поручать кому ведение дела – доручати кому провадити справу;
по своему делу – за своїм ділом; за своєю справою;
по сути дела – до суті справи (діла), фактично;
по ходу дела – з розвитку справи;
пошло дело на лад – пішла робота (пішло діло) гаразд, повелося добре (гаразд, на добре);
по этому делу – у цій справі, за цим ділом;
по этому (служебному) делу – в цій (службовій) справі;
правое дело – праве діло, справедливе діло, справедлива справа;
прийти по делу – прийти у справі;
приобщать к делу – прилучати до справи;
приниматься, приняться за дело – братися, узятися до діла (до праці, до роботи), ставати, стати до роботи (до праці), братися, узятися (заходжуватися, заходитися) коло чого, робити що;
приостановить дело – припинити справу;
пускать, пустить в дело что – пускати, пустити (запускати, запустити) що, ставити, поставити на роботу що;
расследовать дело – розслідити, розвідати справу;
сидеть, быть без дела – сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти;
смотреть за делом – наглядати за справою;
спешное дело – нагальна, термінова справа;
справиться с делом – дати (собі) раду із справою;
статочное ли дело? – чи подоба?, чи годиться [ж]?; чи можлива річ?; чи мислима річ? (устар.) чи подобенство?;
столько дела, что не успеешь всего сделать – діла такого, що не переробиш, діла не обкидаєшся;
странное дело – дивна річ, чудасія, чуднота, диво, дивовижа;
судебное дело – судова справа;
такие-то дела – от такі діла (справи);
таково положение дел – такий стан речей, такі маємо справи (діла);
текущие дела – теперішні справи;
тёмное, подозрительное дело – непевна справа;
типографское дело – друкарство;
то и дело (разг.) – раз у раз (раз по раз); весь час; знай; безперестанку;
то ли дело (разг.) – інша річ, хіба така річ?, нема краще як…, нема як…, нема в світі як…, от… так-так;
торговое, коммерческое дело (предприятие) – торговельне, промислове підприємство;
тяжебное дело – позов;
уголовное дело – карна, кримінальна справа;
у меня дела идут хорошо – мені ведеться;
у меня к тебе дело – я до тебе маю діло (справу), у мене до тебе діло (справа);
умно вести дело – з розумом провадити справу;
употребить в дело – узяти до діла, ужити що, пустити в діло що, скористатися з чого, чим;
управиться с делом – упоратися з справою;
управляющий делами – керівник справ;
ходить по делу (устар.) – позиватися, тягатися;
часовых дел мастер – годинниковий майстер, годинникар;
что дело, то дело – що до діла, то до діла; що правда, то правда; що до пуття, то до пуття;
шататься, болтаться без дела (разг.) – вештатися, швендяти, тинятися [без діла];
экстренное дело – пильна справа;
это дело! – це до діла!, це діло!, це (ото) добре!, це гаразд!;
это дело другое – це що инше; це инша річ;
это дело можно считать потерянным – цю справу можна вважати за пропащу;
это дело потерянное – це річ пропаща;
[это] дело случая – [це] річ випадкова;
это к делу не относится – це до діла не належить (не стосується);
это не дело (разг.) – це не годиться;
это особое (другое) дело – це інша (особлива) річ, це інша стать;
это совсем другое дело – це щось зовсім інше;
это уж моё дело – це вже мені знати, це вже моя річ (моє діло);
я в деле, я и в ответе – що роблю, за те й відповідаю (Пр.);
я совсем не имею с ней дела – жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї.
[Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе (Пр.). З бабою і дідько справу програв (Пр.). — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (І.Котляревський). Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г.Квітка-Основ’яненко). Моє діло, кажуть, мірошницьке, запусти та й мовчи (Номис). А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л.Глібов). Сказано: куди голка, туди й нитка (Пр.). А він знай співає (Т.Шевченко). Сидить, тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (М.Вовчок). — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (П.Мирний). — Я б тоді паном діло зажив. Та де б тобі, — більше б пана був, до царя рівнявся. Усе б у садку і сидів та овоч їв (П.Мирний). — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (П.Мирний). Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (І.Нечуй-Левицький). Няньку посилала за орудками (Л.Українка). — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л.Українка). — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (М.Коцюбинський). Чистий думками і непорочний діями. Він хотів би коняку купити, та тим бо й ба — грошей нема. Не доходило мені до них діла (АС). Ігумену — діло, а братії — зась (Пр.). — Ми не тою дорогою їдемо? — А тож-то, що не тою (АС). Нехай судці розберуть тую справу. Неохота йому працювати; хіба така річ – пити! Я прийшов до вас за ділом. Тепер справа стоїть инакше (АС). Не треба слів, хай буде тільки діло (О.Теліга). — Добре, добре, мамо, — там розберем. А забудемо, де чай, то горіхом заваримо. Скільки того й діла! (І.Багряний).   — Сідай, парубче, підвезу, — осадив коні біля хлопця. — Могорич із вас, дядьку Іване, — схвально оглянув коні Дмитро, вискочив на воза і зручно спустив ноги з полудрабка. — Скільки того діла, — могорич мій, а горілка твоя. Звідки прямуєш? (М.Стельмах). Затісно в цьому світі для живих, для мертвих теж затісно. Скільки діла — прожити вік, як мати жити вчила, і що ж? То просто  неспокутний гріх (В.Стус).    — Отож скажу відкрито і вселюдно. Буває всяко, доля — не черінь. Любов — це, люди, діло неосудне. По всі віки. Во вік віків. Амінь (Л.Костенко). Прибрати, попрати, помити, скупати дітей… Здавалось би, скільки того діла, а все — як ота нездоланна дорога з Синиці… (Марина Павленко). Ознака незрілості людини — те, що вона хоче благородно померти за праве діло, а ознака зрілості — те, що вона хоче смиренно жити заради правого діла (Д.Д.Селінджер). Час робить свою справу. А ти, людино? (С.Є.Лєц). У боротьбі за праве діло іноді програє діло, а іноді правота (Лешек Кумор)].
Обговорення статті
Добродетель – доброчесність, чеснота, (акт добродетели) доброчин, доброчинність; (женская) невинність, чеснота, (полонизм) цнота.
[Не забудьте, що командорський плащ мені дістався не просьбами, не грішми, не насильством, але чеснотою (Л.Українка). Високими чеснотами закрити непевність прав своїх (Б.Грінченко). Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті (Номис). А проте часом з якоїсь дрібниці, з руху чи слова він раптом відчував у своїй одвідувачці приховану чесноту, що збуджувала в ньому повагу й похитувала його першу думку про неї, як про розпутницю, що весь вік крутила з чоловіками. Тоді лячний неспокій обнімав його, і зв’язок цей, що він так просто пояснював, починав здаватись йому геть незрозумілим. Він питав, прикидаючись страшенно наївним, — чому, чого, через що, з якої причини? (В.Підмогильний). Слід зазначити, що з широтою душі та серця пана Беня могли зрівнятися тільки ширина його плечей та розміри черева. Тому коли він умостив свої чесноти в бричку, вона заскрипіла так жалісливо, що кінь здивовано нашорошив вуха, передчуваючи недобре (Богдан Коломійчук). Вона сиділа, оточена холодним муром своїх чеснот, і чекала, поки якийсь кавалер набереться сміливости й запропонує їй життя в розкошах (Р.Скакун, перекл. Дж.Джойса). Батьки мої не ладнали між собою; люди вони були малоосвічені, до того ж позбавлені будь-яких чеснот і звиклі чинити зовсім не так, як велить Господь, — на жаль, я успадкував цей їхній ґандж, тож не надто переймалися тим, щоб дотримуватися заповідей і приборкувати інстинкти, а тому через якусь мізерію у нас зчинялася буря, що не вщухала кілька днів і кінця-краю їй не було (С.Борщевський, перекл. К.Х.Сели). — Ну й слава рогові,— сказав тоді Дон Кіхот.— Знайте ж, мостивий пане, що мене зачаровано й посаджено в клітку через підступні заздрощі злохитрих чаклунів, бо лукаві переслідують чесноту з більшою силою, ніж праведні люблять її (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Бувають люди низького роду, які пнуться до рицарства, бувають і родовиті рицарі, які намагаються черні подоби-тись; ті прагнуть угору з амбіції чи з доброчесності, а сі знижаються із недолугості своєї чи з порочності. Треба мати гострий, допитливий розум, аби розрізняти сі дві відміни рицарів, що звання в них одне, а суть зовсім несхожа (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вона поперечитувала всі книжки з виховання дітей, а надто ті, що ронили сльозу за радощами материнства,— такі, що, коли засвоїти їх до решти, назавжди відберуть охоту злягатися. Кожній чесноті — своя гидомирна література (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Отже, читаючи книжки, нема потреби звертатися до віри, цієї богословської чесноти? — Є ще дві богословські чесноти. Надія, що можливе існує. І любов до того, хто щиро вірив в існування можливого (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Ася Катастрофа була красива, мудра й висока. Самі чесноти (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха). Йому було відомо про те, як смертельно дошкуляють його помічникові та охоронцю такі ось розмови, але фінансист уважав, що треба час від часу стискати острогами свою худобину, щоб розбуркувати її. До того ж Ґавіра був чоловіком суворої вдачі, що створив себе сам, і такі вправи цілком уписувались у його поняття про християнську доброчесність (Олег Лесько, перекл. Артуро Перес-Реверте). Люди, які вірять у свої чесноти, вважають за честь бути нещасними, щоб так переконати інших і самих себе, що фортуна їм завинила (Ф. де Лярошфуко)].
Обговорення статті
Жлобизм – жлобізм.
[Сьогодні ми попали у великий занепад. І він для мене пов’язаний з верховним жлобом України — з президентом. Бо він – зразок успішного жлобізму для багатьох українців. З нього пацани беруть приклад (Ю.Андрухович). Я не знаю, скільки Рудницьких треба нам в Україні, щоб, скажімо, змусити рагулів за кермом автобусів та маршруток не вмикати олігофренічної московської попси, яка їм природно подобається, але не конче мусить подобатися більшості пасажирів. Можливо, просто кожному рагулеві варто подарувати власні навушники, аби міг собі слухати, що йому заманеться, не тероризуючи інших? Хоч, боюсь, уся суть рагулізму полягає не в тому, щоб дивитись чи слухати, чи промовляти всіляку фігню, а щоб демонстративно нав’язувати свій рагулізм усім довкола (М.Рябчук)].
Обговорення статті
Индивидуализм – індивідуалізм.
[За ті дві хвилини він якнайповніше продемострував здоровий глузд, урівноваженість і життєздатність — усі ті неусвідомлені якості своєї натури, завдяки яким він і багато інших представників його класу стали серцевиною нації. У способі спокійно влагоджувати свої справи, ставлячи їх над усе і нехтуючи всім іншим, вони втілювали суть британського індивідуалізму, що виник внаслідок природної відособленості країни (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Індивідуалізм – або ознака геніяльності, або навпаки. Посередність убезпечує себе стандартизацією (Френк Крейн). Об’єднаний з альтруїзмом індивідуалізм став основою нашої західної цивілізації (К.Попер). Народи, у яких індивідуалізм найрозвиненіший, тільки завдяки цьому й очолюють цивілізації і панують нині у світі (Ле Бон)].
Обговорення статті
Лесбийский, лесбиянский, лесбосский – лесбійський, (реже) лесбоський, лесбіянський:
лесбийская любовь – лесбійська любов, лесбі́йське коха́ння, лесбі́йські лю́бощі.
[Одного разу, маючи нахабство представляти читачам котрогось солідного видання вірші однієї юної поетки, я ризикнув припустити, що ця поетка має шанс не повторити долі переважної більшості своїх «колєжанок», які традиційно пишуть доти, доки не вийдуть заміж. Виявилось — помилився. І відтоді рукописи та книжки «юних обдарувань у спідницях» беру до рук з особливою осторогою. Бо лесбійський роман жінки з літературою суть штука взагалі сумненька — неодружені залишаються «рабинями красного письменства» (прости, Господи, постсовіцький каламбур) значно частіше, ніж талановиті (І.Андрусяк). Сьогодні мала бути прем’єра дуже гучного фільму «Сапфо», щось таке виразно лесбійське, мені здається, коли ти знімаєш кіно, то не потрібно знімати конкретно про способи кохання, потрібно знімати про кохання. А якщо тебе цікавить спосіб, то це не зовсім про кохання (Ю.Макаров). Недавно допоміг друзям вибрати самця для самки папуги-нерозлучника. Раніше та самка жила лесбійською любов’ю з іншою самкою. Вона як того самця побачила — то аж всралася від щастя (О.Ульяненко). Жителі грецького острова Лесбос подали до суду на організацію геїв і лесбіянок, вимагаючи припинити використання назви острова. Як заявив адвокат позивачів Дімітріс Пападеліс, слова «лесбос», «лесбоський», «лесбійський» та інші похідні від назви острова є географічними термінами, і використання їх на позначення гомосексуальних жінок є образою жителів острова (з Інтернету)].
Обговорення статті
Литература – література, (реже) письменство, (словесность, ещё) словесність, (совокупность книг с отрасли знания) література:
изящная литература, художественная литература – красне письменство, художня література, белетистика;
литература по истории, этнографии… – література з історії, етнографії…
[На висо́костях нау́ки й літерату́ри (П.Куліш). Настуся записалася в якусь школу, щоб довчиться французької мови та вислухать курс французької літератури (І.Нечуй-Левицький). Щось сильне тягне мене до літературної праці — і літературі я відданий цілою душею (М.Коцюбинський). Хтось сидить надутий (скажіть се, коли хочете, п. М.) і не хоче навіть до роботи братись, а властиве треба, і погода саме літературі сприяє (Л.Українка). Яка може бути література, коли вона не має доброї половини авторів? І авторів першоклясних — таких, як Винниченко, Хвильовий, Підмогильний. Ось і маємо прозу колгоспних підлітків — один співучіший за другого, один солодший за другого. З мовою сільської бабусі, яка без «енька» слова не вимовить, тобто типову колоніяльну літературу-забавку (В.Стус). Місце для святого в людських душах обмежене. Якщо воно заповнюється російською літературою, не лишається місця для свого (Є.Кононенко). Не забуваймо, що рідна і «двоюрідна» літератури — лише дві дірочки, крізь які ми підглядаємо за світом, повної картини якого в нас не буде без повноцінного осягнення світової літератури. Для знайомства з якою ми, яко самостійна і незалежна нація з розвиненою, хоч і анемічною, культурою, не потребуємо посередництва російської, ані якоїсь іншої мови (Отар Довженко). Література жовтіє швидше, ніж листя дехто навіть вважає, що вона вже дозріла до розумного, доброго й вічного, до розуміння людської  суті, наблизилася до горизонту сподівань пересічного українця, де припадає півкнижки на душу населення, та й ті — ще радянські ощадні (Г.Крук). Досі йому й на думку не спадало, що література — це найкраща забава, придумана задля того, щоб знущатися з людей, але під час однієї нічної пиятики Альваро переконав його в цьому (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). — Схоже, двоє блаженних, яких вона має за батьків, переконані в тому, що захоплення літературою приведе її прямо в пекло або прирече залишитися навічно старою дівою, і вони вагаються, чи то віддати її в монастир, чи одружити з якимсь кретином, щоб він зробив їй восьмеро дітей і навіки поховав між горщиками та каструлями (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Завдання літератури — навчити нас читати (П.Клодель). Література — перша на черзі. Коли суспільство потерпає від кризи, саме вона опиняється в найбільшій небезпеці (Е.Гемінґвей). Смерть жодної людини не так важлива для людства, як література про цю смерть (Джон Гелер). Треба, щоб суспільство знало, що література — це вогонь, що вона означає нонконформізм і повстання, що суть письменництва полягає в протесті й критиці (М.В.Льйоса). За правильного підбору літератури непогану освіту можна здобути і в туалеті].
Обговорення статті
Одиозный – (лат.) одіозний, ненависний, знена́висний, відворо́тний, осору́жний, небажаний, неприйнятний, (пресловутый) горезвісний.
[Коли нас «Просвіта» примушує оспівувати той громадський трактор, що ним завідує недавній прапорщик Смердипупенко, то ми кажемо: — Смердипупенка ми підтримуємо, бо він допомагає нам відбудувати господарство, але поеми про нього ми не утворимо: по-перше — ми хочемо оспівувати не «трактори», а людей, по-друге — Смердипупенко для нас одіозна фігура і, по-третє, «не всяку ідею можна втиснути в художній твір» (М.Хвильовий). Один науковий працівник, бажаючи зробити приємність іншому, сказав: «Нашому колективу дуже хотілося б, щоб цю роботу очолила така одіозна постать, як ви». Його спокусило, очевидно, «пишне» звучання іноземного слова «одіозний», яке в його уяві асоціювалося, мабуть, із «грандіозний», чи що. Коли тому науковцеві пояснено було, що термін латинського походження одіозний означає ненависний, небажаний, неприйнятний і т. ін., то він, звичайно, зніяковів. Але потяг до прикрашання своєї мови непотрібними і раз у раз неправильно чи неточно вживаними іноземними слівцями властивий багатьом нашим товаришам, і він, цей потяг, здається мені лихом, проти якого треба боротись і боротись (М.Рильський). Це свято подібне до одіозного Дня 8 березня, вся суть якого вкладається в невигаданий анекдот: «Мовчи, жінко, твій день — 8 березня!!». Отак і 14 лютого — єдиний в році день для кохання. Я не проти кохання, я проти того, щоб воно було «одноденним». Кохати потрібно постійно 365 днів на рік! Кохання треба підтримувати, плекати й леліяти, наче ніжну квітку (Ельнара Корольова)].
Обговорення статті
Переживать, пережить
1) пережива́ти, пережи́ти, перебува́ти, перебу́ти;
2) (
претерпевать) зазнава́ти, зазна́ти, (выносить) стерплювати, витерплювати, (перечувствовать) перечува́ти, перечу́ти;
3) (
за кого, что) непокоїтися, тривожитися, турбуватися, (волноваться) хвилюватися, вболівати (уболівати), (опасаться за кого) потерпати;
4) (
во многих местах) побува́ти, побу́ти, пожи́ти:
много горя пережи́ть – бага́то ли́ха зазна́ти (пережи́ти);
переживать (испытывать) беду – біду бідувати; біду (лихо) приймати; біди (лиха) зазнавати; терпіти (зносити) лихо (біду);
переживать, пережить [самого] себя – переживати, пережити (перебувати, перебути) [самого] себе;
пережива́ть различные этапы в своём развитии – перехо́дити рі́зні ета́пи в своє́му ро́звою;
переживать что – переживати, перетривати що.
[Не зна́ти, хто кого́ переживе́ (АС). Перебу́ли сяк-так голо́дну зи́му, діжда́лися весни́ (Квітка). Ніхто світа не може пережити (Номис). Вік пережити, — не поле перейти (Пр.). Усе́, що тво́рить письме́нник, він все те перечува́є (О.Кониський) —…і чого ото було переживати? (Яке дурне це слово — «переживати» — ніяк я його не відучу, а воно, між іншим, перехідне дієслово, переживати можна тільки «щось», наприклад війну або голод, а «за когось» можна тривожитися, непокоїтися, журитися, потерпати, і ще з пів сотні синонімів, але хто сьогодні вже так говорить?…) (О.Забужко). — Ну, Ернсте, розкажи, де ти побував, що пережив? — питає батько. — Що пережив? — повторюю я, подумавши. — По суті, нічого такого. Просто весь час воювали. Що ж там було переживати? (Н.Сняданко, перекл. Е.М.Ремарка). Я слухав і усвідомлював, що в цю мить ні за які скарби не хочу опинитися деінде, що зазнані зараз і тут почуття виправдовують усе, що довелося перебути, бо в перебутому й полягає суть мого існування в цьому місці простору (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Той, хто пережив трагедію, не був її героєм (С.Є.Лєц). Освічена людина може всю ніч непокоїтися тим, про що дурню і не снилось].
Обговорення статті
Работа – робота, праця, (утомительный ещё) труд, (служба) служба, (занятие) заняття, (дело) діло; (продукт деятельности) праця, робота, (произведение, ещё) твір, витвір; (готовая продукция, ещё) виріб:
бесплатная работа – непла́тна пра́ця, даромщи́на;
брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого;
браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці);
вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (иногда тавтол.) робити роботу;
вести работу по усовершенствованию чего – вдосконалювати що, здійснювати (проводити) вдосконалення чого, провадити роботу щодо вдосконалення чого;
взваливать работу – накидати працю, роботу;
взрывная работа – висадна робота;
взяться за работу – стати до роботи, взятися до роботи;
в работе рассматривается что – в роботі розглядається що;
всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому;
далась мне эта работа! – увірилась мені ця праця!;
делающий мелкую работу – дрібнороб;
заниматься работой – працювати, робити що;
избегать работы – ухилятися від праці;
исполнить (окончить) работу – відбути працю; довести що до зробу;
кустарная работа – доморобна праця;
медленная (слишком) работа – моняння;
много работы какой-либо – багато роботи; завізно;
научно-исследовательская работа – науково-дослідча праця (науково-дослідна праця);
отвлекать от работы – відривати від роботи, праці;
отчитываться в работе – звітуватись за працю; давати звіт про працю;
печатные работы – друковані праці;
по работе и плата – яка робота, така й плата (Пр.); хто робить — голий не ходить (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр); як собаку годують, так він і гавка (Пр.);
поручать кому работу – доручати кому справу, працю;
прекратить работу – припинити, покинути працю, роботу;
приниматься, приняться за работу – братися, ставати до роботи, до праці, до справи, взятися, стати до праці;
принудительные работы – примусова праця;
приступать к работе – ставати до роботи;
работа внешних сил – робота зовнішніх сил;
работа гужем – тяглова робота;
работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття (Пр.); ходив би в злоті, якби не дірка в роті (Пр.); заробив кревно та й пропив певно (Пр.);
работа деформации пластической – робота здеформування пластичного;
работа деформации удельная – робота здеформування питома;
работа затраченная – робота затрачена;
работа исполнена до конца – роботу доведено до зробу;
работа к спеху – негайна робота;
работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече (Пр.); гуляй, тату, завтра свято (Пр.); сиди, Векло, ще не смеркло (Пр.); ще далеко Ілля, ще напряду я (Пр.); сиди, Тетяно, бо ще рано (Пр.);
работа Пенелопы – Пенелопина праця (робота);
работа по совместительству – сумісна робота, робота за сумісництвом;
работа разрушения – робота руйнування;
работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника;
работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві;
сверхурочная работа – надурочна праця, робота; перероб;
сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити – роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий (Пр.); одклад не йде на лад (Пр.); краще тепер, як у четвер (Пр.); з одкладу не буде ладу (Пр.);
Сизифов труд (сизифова работа) – Сізіфова (Сизифова) робота (праця);
следить за работой – пильнувати роботи, праці; стежити за роботою, працею;
совместная работа – спільна праця (робота);
срочная работа – негайна, пильна праця;
ставить кого на работу – ставити кого на роботу, до роботи; заставляти діло ким;
топорная работа – незграбна (груба) робота;
робота – аж пальці знати;
упорство в работе – завзятість;
цель настоящей работы – мета цієї роботи (праці).
[Еней з Дідоною возились, Як з оселедцем сірий кіт; Ганяли, бігали, казились, Аж лився деколи і піт. Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… Лихий їх зна, що там робили, Було не видно з-за могили, В льоху ж сиділи тілько вдвох (І.Котляревський). Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу (Н. п.). Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т.Шевченко). Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, та чи то вже Божа воля, чи така нещасна доля, тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату. І поверталися вони з тих пошуканок усе сумніш та смутніш (М.Вовчок). Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис). В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (П.Мирний). На покуті стояли образи у срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками; перед образами на срібному ретязьку висіла срібна лампадка. У тому ж таки кутку — стіл столярної роботи; у другому — ліжко, заслане м’яким шовковим коцем; попід стіною невеличкі стульці (П.Мирний). Через неї не можна мені ніде на роботу стати (І.Нечуй-Левицький). Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М.Коцюбинський). Над книжками сиджу я, мов в кліти, Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І.Франко). Але через кілька день уже зрозумів, як мало талантів, яка невдячна робота шукати перлів у цьому паперовому морі, а через тиждень уже стомився, уже обурювався на смішні претензії нездар писати свої безглузді оповідання і ще безглуздіші вірші. І, зрештою, став такий, як кожен мусить стати, як тюремник стає серед в’язнів — тобто глузував із нікчемних потуг і розповідав знайомим як анекдоти ті дурниці, що інші пишуть (В.Підмогильний).  Я не шукатиму роботи, щодня не зустрічатимуся з Дніпром. Краще поклавши свої долоні — на старий, збитий батьківський стіл, дивитися на домашній натюрморт, тихе життя неговірких долоней (В.Стус). За якісь два місяці — перше побачення. Не з дівчиною, певна річ. З двома У цивільному. Банальний виклик до військкомату (це слово мусите знати, Ваша Мужносте), і годинна розмова в зачиненому зсередини класі цивільної оборони. Суть розмови стара як світ: спокушання. Чи не хотіли б ви, Отто Вільгельмовичу, допомагати нам у нелегкій нашій роботі? (Ю.Андрухович). — Ти собі, чоловіче, губернаторюй чи островуй і пишайся, скільки влізе, а я з дочкою з села ні нога, клянусь спасінням моєї матері! Чесній жінці путь відома — зламай ногу, сиди дома; то у дівки справжня цнота, як за свято їй робота (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хіба ви ще не збагнули, що ми живемо в епоху цілковитого самознищування? Багато чого, що можна було б зробити, ми не робимо, і хтозна-чому. Робота в наш час набула жахливої ваги — вона поглинає все інше через те, що багато людей позбавлені її взагалі (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Робота нічим, по суті, не відрізняється від алкоголю і переслідує ту ж мету: відволіктися, забутися, а головне, сховатися від самого себе (О.Гакслі). Лише наприкінці роботи ми дізнаємося, з чого її треба було починати (Б.Паскаль).  Робота — це головне у житті. Від усіх неприємностей, від усіх бід можна знайти лише один порятунок — у роботі (Е.Гемінґвей). 1. Зібралися лікарі на п’янку. Стоматолог: «У мене вже оскома від цієї дурної роботи!». Офтальмолог: «Я цю роботу бачити вже не можу!». Отоларинголог: «Мені ця робота вже поперек горла стоїть!» Гінеколог: «Ну, думаю, і ми з урологом нічого нового не скажемо.»  2. Робота нікуди не дінеться, а горілку може випити хтось інший. 3. Розмова колег на роботі: — У другій половині дня зовсім нічого не хочеться робити. — А в першій? — А в першій хотілося їсти. 4. Заради грошей люди готові піти на все! Навіть на роботу].
Обговорення статті
Распальцовка, жарг. – (рус.) розпальцьовка, розпальцівка, (жест, ещё) коза, рожки, роги.
[Московські «зірки» вельми середнього ґатунку демонстративно, із розпальцьовкою крутилися перед київськими журналістами. Може, хтось і взяв би в них інтерв’ю, якби знав їхні імена… (Ксеня Лесів).
Якщо решта метрів постмодернізму, як влучно висловився Віктор Пєлєвін, нагадують «міжнародну банду циган-конокрадів, які за будь-якої можливості з гигиканням женуть в темноту останні залишки простоти і здорового глузду», то Бодріяр повертає нам простоту стосунків, на пальцях роз’яснюючи суть речей. Хіба що не кожному ця «розпальцівка» сподобається (І.Бондар-Терещенко)]. Обговорення статті
Сила – сила, міць, снага, енергія, могутність, потужність, інтенсивність, глибина, здатність, спроможність, влада, вплив, вага, (действенность) чинність, правочинність, (сущность, значение) суть, сенс:
брать, взять (забирать, забрать) силу – набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць);
быть в силах (в силе), не в силах (не в силе) – здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути;
взять силой – здобути; опанувати;
в меру, по мере сил – у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (иногда) як посилля;
в (на) полную силу – повноси́ло;на всю силу;
вооруженной силой (подавать помощь) – збройно (допомагати);
в полную силу работать – на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати;
в силу (устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу);
в силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств (устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини;
в силу (закона) – силою (закону);
в силу привычки – через звичку; призвичаївшись;
в силу чего – через що, внаслідок (в результаті) чого, з огляду на що, на підставі чого; тому; завдяки чому; залежно від чого;
в силу этого – через це;
вся сила в том, что… – [уся] сила (суть) у тому, що…;
входить в силу, войти в силу, вступать в силу, вступить в силу (о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним;
входить в силу, приобретать силу (делаться сильным) – набирати сили; убиватися в силу, в потугу;
выбиться из сил – знемогтися на сили;
выше чьих сил что – над (понад) чиї сили що;
где силой взять нельзя, там надобна ухватка – треба розумом надточити, де сила не візьме (Пр.); де сила не може, там спритність поможе (Пр.); як сили не стає, берися за розум (Пр.);
движущая сила – рушійна сила; сила тягова;
изо всех сил (силы) – щосили; з усієї сили; чимдуж; щосили; якомога (якмога); щомога;
и сила уму уступает – перед розумом і сила в’яне (Пр.); сила перед розумом никне (Пр.);
истратить силу (на работе) – виробитися з сили;
лошадиная сила – кінська сила; (устар.) паровий кінь;
набираться, набраться сил – убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (иногда) употужнюватися, употужнитися;
насколько сил хватит – скільки буде сили (снаги);
находить, найти в себе силы – спромагатися, спромогтися;
не в силах кто – не має сили хто, несила (неспромога) кому;
не в этом сила – не в цьому сила (суть, сенс);
не под силу – не до снаги;
не по силам кому (устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто;
нет сил – несила; неспромога; не під силу;
нет силы терпеть что – нема (немає) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що;
никакими силами – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом);
общими силами – спільно, гуртом;
он ещё в силах, в силе – він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу;
ослабевать силами – підупадати на силі (на силах);
оставаться в силе – залишатися в силі;
от силы – щонайбільше;
по мере сил – в міру сил; як посилля;
по силам – під силу;
по силе возможности – якщо можна, по можливості, по змозі, у міру можливості;
рабочая сила – робітна, робоча сила;
сверх сил чьих – понад (над) силу чию; через силу;
своими (собственными) силами – своїми (власними) силами; самотужки; сил [моих] нет;
не достаёт сил (силы) – несила [мені]; снаги не стає;
сила солому ломит – сила солому (силу) ломить (Пр.); де сила, там і міць (Пр.);
сила сопротивления – відпорна сила; (техн.) сила опору;
сколько хватит сил – скільки стане снаги;
собраться с силами – змогтися; поєднати сили;
собственными силами – на власні сили (власними силами), самотужки;
с силой полететь, броситься, упасть – шугонути;
терять, потерять силу – втрачати, втратити силу; збувати, збути (иногда знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність);
употреблять, употребить [все] силы – докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу);
центробежная сила – відбіжна, відцентрова сила;
центростремительная сила – центротяжна, доцентрова сила;
через силу (делать что-либо) – над (понад, через) силу; (иногда) понад (над) міру;
что есть силы (сил) – щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж;
чувствовать себя в силах – чутися (почуватися) на силі.
[Старий батько З усієї сили З молодицями танцює (Т.Шевченко). — Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький (Л.Глібов). Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, — кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь (Л.Українка). Ти одібрав мені остатню силу тим спогадом… (Л.Українка). В грудях у неї радісно билась хвиля нової сили (М.Коцюбинський). Родюча сила землі, що проймала його жили і мозок, могутні вітри степів, що його породили, надавали пристрасної яскравості його маренню про блискучу прийдешність землі (В.Підмогильний). Дай, Боже, сили — віддаль перебути, об мури не оббивши кулаків. Ця ніч ночей, як паровоз зітхає, ані в одному оці сну нема. Маліє світ, планета сновигає, і бродить Мефістофель крадькома (В.Стус). Він тільки крадькома спостерігав, як дівчата, відчинивши шафу, перевдягалися в інші вбрання, геть при цьому не соромлячись. Відвести очі було несила, так само як і зімкнути докупи щелепи (Б.Коломійчук). Попри сліпуче сяєво софітів і те, що доводилося силувати себе їсти, я спромагався стежити за роботою гарненької офіціантки, що ходила неподалік, я не хотів пропустити жодного з її милих рухів (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Сила завжди приваблює людей з низькими моральними якостями (А.Айнштайн). Сила завжди краде у багатьох, для небагатьох (Вендел Філіпс). Була б у мене більша сила волі, я б зміг її пересилити (С.Є.Лєц). Сила волі здатна виконувати тільки один вид роботи — насилля над собою].
Обговорення статті
Смерть
1) смерть, (
кончина) кончина, скін, (гибель) загибель, кінець, (образн.) вічний сон (покій), (разг.) капе́ць, капу́т, каюк, а́мба, (мифический образ, шутл.) безноса, кирпата, свашка, костомашка, костуха;
2) (
прост.) горе, біда, смерть;
3) (
прост., очень) до смерті:
бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть;
борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба́ до заги́ну, боротьба смерте́льна;
быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті), (образн.) бути на Божій дорозі; (иногда) бути близьким смерті, (грубее) на ладан дихати, на тонку прясти;
видимая смерть – види́ма смерть, нехи́бна смерть;
видимая смерть страшна – видима смерть страшна (Пр.);
внезапная смерть – нагла (раптова) смерть;
вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті;
гото́виться к смерти – ладна́тися на смерть, ла́годитися в Бо́жу путь, готуватися до смерті;
двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути (Пр.); чи пан, чи пропав — двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.);
до смерти, разг. – (очень) до смерті;
лежа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі);
любовь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть;
мнимая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть, завмертя́ (-тя́), завме́рлість;
на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́;
насильственная смерть – не своя смерть, ґвалтовна смерть;
нечаянная смерть – несподі́вана (на́гла) смерть;
обреченный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на смерть, на стра́ту);
осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого;
осуждённый на смерть – засуджений на смерть (на го́рло, на згу́бу, на стра́ту);
отвратить смерть от кого – відверну́ти (відве́сти́, відвола́ти) смерть від кого;
от смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде (Пр.); від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся) (Пр.);
от смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (Пр.); смерті не відперти (Пр.); від смерті нема викупу (Пр.); зі смертю торгу нема (Пр.); на смерть нема зілля (Пр.); смерть нікого не мине (Пр.); як не живеш, а труни не минеш (Пр.); смерть — неминуща дорога (Пр.); смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» (Пр.);
пасть смертью храбрых – полягти (загинути) смертю хоробрих;
перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся) (Пр.); як не наївся, то не налижешся (Пр.);
помирать со смеху – конати зо сміху, вмирати зо сміху;
постигшая смерть – спостигла смерть;
промедление смерти подобно – зволікання (загаяння) до смерті подібне, зволікання — це смерть;
просто смерть, смерть да и только – смерть та й годі, лихо (горе, біда) та й годі;
смерти подобно – як смерть;
смерть как хочется – до смерті хочеться;
смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько, (грубее) смерть коло носа;
смерть не разбирает чина – смерть не перебирає (Пр.); смерть нікого не минає (Пр.); смерть усіх порівняє (Пр.);
спасти от смерти – визволити від смерті;
стоять на пороге смерти – стояти на порозі смерті; (образн.) гроші одказувати;
[только] за смертью посылать кого (шутл.) – [тільки] по смерть посилати кого;
убить, убиться на смерть – заби́ти, заби́тися на сме́рть;
ум за морем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма;
хуже смерти – гірше від смерті, гірше за (ніж, як) смерть.
[Стара до нього, а він, лишенько, вже й гроші одказує (І.Нечуй-Левицький). Смерть — се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л.Українка). Пусти мене, пусти! — стала благати Носа.— Якщо в тебе є крихітка серця, послухай мого благання. Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті. Краще вбий мене! (Б.Лепкий). Таке життя було б од смерті гірше (Л.Українка). Смерть — лікар бідняка (німецька приказка). Для єврея на смертному одрі важливо почути голос Сари: «Спі спокойно, твої деньгі в надьожном мєстє.» Китаєць повинен випити чаю, прошепотіти коаня, подумати, що за династії Сінь було не краще, як за Мао Цзедуна, а зараз не гірше, як за династії Хань. Чистокровний німець мусить зустріти і провести смерть за інструкцією. Для італійця вищим шиком є смерть через повішення на варених макаронах. Щирий француз має встигнути перед смертю переспати з Жаннет. Найшляхетніша смерть для поляка — луснути з гонору. Істінному росіянину бажано видудлить усі припаси спирту, горілки, браги-одноднєвки, браги-одночавки і браги-п’ятімінутки, одеколону, лосьйону, очних і вушних крапель, денатурату, клею «БФ», антифризу та прочих горящих жидкостєй, вхопити глобуса, стиснути в любовних обятіях, і вже як почне тріщати і розсипатись на цурпалки, прохрипіти: «Ро-ді-на!» Щирому українцю, — ковтнув бузинової настоянки Стороженко, — перед смертю важливо подумати: «Ге, а кум здох раніше!» Востаннє обжертися, вилізти на піч і щасливо сконати… «Кхм… кхм… — прочистив горло Воробкевич. — Живемо і геройськи помираємо» (В.Даниленко). Роздуми про смерть загартовують душу (К.Кастанеда). Смерть людини схожа на зіграну ноту вічної симфонії, на виконання па вічного танцю, на зіграний акт вічної п’єси і навіть схожа на поцілунок вічного кохання, на розлуку з однією з форм на вічному шляху (Надія Кирчанова, перекл. Ши Т’єшена). Я навчився дивитися на смерть просто як на старий борг, який рано чи пізно доведеться заплатити (А.Айнштайн). Життя — черга за смертю, дурень той, хто лізе без черги (О. де Бальзак). Звикнути можна тільки до смерті інших (С.Є.Лєц). Говорити про смерть зі знанням справи можуть лише покійники (Лєшек Кумор). Смерть перетворює життя в долю (А.Моруа). Бути на світі може Пластмасовим Тільки щастя… Горе — тернове, — Справжнє, — Як біль. Як смерть… (Ігор Павлюк). Я попробував все… Залишилося — Досвід Смерті (Ігор Павлюк). — Річ тут, пане, ось яка,— вів далі Санчо.— Самі здорові знаєте, що сьогодні за столом, а завтра на столі; смерті не одперти; круть-верть, у черепочку смерть; кирпата свашка нікого не минашка; як проб’є час і година, то не одхреститься людина; смерть глуха, не пита, чи ти грішний, чи без гріха… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І таких людей прирівнюють до тореадорів чи картярів. Вихваляють їхню зневагу до смерті. А мені смішно, коли я чую про зневагу до смерті. Якщо коріння тієї зневаги не в усвідомленій відповідальності, то вона є тільки ознакою духовної убогості або надмірної молодості (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Наші досі молоді знання дають нам зрозуміти, навіщо загалом на світі є смерть: все-таки ми помираємо не для того, шоб померти і перетворитися в щось неживе, ми помираємо, щоб жити, ми помираємо задля життя, ми — часточка якогось плану (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). … у цьому шинку я нарешті усвідомив, що суть життя полягає у розпитуванні самого себе про смерть, як я поводитимусь, коли прийде мій час, що, по суті, це не просто розпитування самого себе про смерть, це розмова перед лицем нескінченності і вічності, що сам пошук розуміння смерті є початком розмислу в прекрасному і про прекрасне, бо роздумувати про безцільність тієї своєї дороги, яка, у будь-якому разі, закінчиться передчасним відходом, ця насолода і переживання своєї смерті, наповнює людину гіркотою, а отже, красою (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). Я вирізую повідомлення про смерть пекаря Нібура. Його там змальовано як доброго, люблячого чоловіка й батька, що завжди щиро піклувався про свою сім’ю. Я сам бачив, як фрау Нібур з розпущеним волоссям тікала з хати, а добрий Нібур біг слідом, шмагаючи її паском, і бачив руку, яку батько, що піклувався про сім’ю, зламав своєму синові Роланду, викинувши його в шаленстві із вікна. І коли цей кат сконав від апоплексичного удару в своїй пекарні, пригнічена горем удова повинна була б тільки радіти. Але вона раптом стала думати зовсім інакше. Все, що за життя витворяв Нібур, смерть стерла з її пам’яті. Він став ідеалом (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Ще недавно він дивився на смерть з тваринним жахом, а тепер зрозумів, що боятися її — означає боятися самого життя. трах смерти можна виправдати тільки безмежною прив’язаністю до всього, що є живого в людині. Хто не зважувався діяти, щоб піднести своє життя на нову висоту, хто байдуже задовольнявся власною немічністю, ті не можуть не боятися смерти, пам’ятаючи про той вирок, який вона виносить їхньому життю, що пройшло надаремне. Такі ніколи не жили на повну силу, та й чи жили вони взагалі? (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Кажуть, що перед смертю ми знову бачимо найпрекрасніші миті життя (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). — Його тільки за смертю посилать, — сміялися друзі. Досміялися. Привів].
Обговорення статті
Собака – собака (м.р., реже ж.р.), (ув.) собацюра, собацюга, соба́йло, собачисько, (собир.) собачня, собарно́та, (ещё, пёс) пес:
борзая собака – хірт (хорт);
бросить как собаке – як собаці кинути; як собаці в зуби сунути;
вот где собака зарыта (разг.) – так от у чім сила (суть); ось де притичина; видно, де дно (Пр.); от де заковика;
две собаки дерутся, третья не мешайся – де їдять, там не пхайся, а де б’ються, звідтіль утікай (Пр.); де пси свої гризуться, там чужий не мішайся (Пр.); свій із своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся (Пр.);
каждая собака (разг.) – кожний (усякий) собака; кожне (усяке);
[как] собака на сене – [як] собака на сіні; собака на сіні (на кості, на стерві, на падлі) лежить — і сам не їсть, і другому не дає (Пр.); і сам не гам, і другому не дам (Пр.); сидить пес на сіні; сам не їсть і другому не дає (Пр.);
как собака (устал, голоден…) (разг.) – як собака (як пес);
как (что) собак нерезаных (разг.) – як комашні; як сарани;
любит, как собака палку – любить, як собака цибулю (Пр.); рад, як сирота трясці (Пр.); терпить його, як сіль в оці (Пр.); догоджає, як чирякові на роті (Пр.); любить його, як хрін в оці (Пр.);
не тогда собак кормить, как на охоту идти – не тоді хортів годувати, як на влови їхати (Пр.); не тоді коня сідлати, як треба сідати (Пр.); не тоді коневі вівса, коли він дивиться на пса (Пр.); не тоді рушницю набивати, як треба стріляти (Пр.); шити-білити – завтра Великдень (Пр.);
ни одна собака (разг.) – жоден (жодний) собака (пес);
собака лает, ветер носит – собака бреше, а вітер несе (носить) (Пр.); вітер віє, собака бреше (Пр.); вітер повійне, а собака брехне (Пр.); собака погавка, а вітер рознесе (Пр.); пси виють, а місяць світить (Пр.); собака гавка, а мажі йдуть (Пр.); пес бреше, дощ чеше, а вітер далі несе (Пр.);
собаке собачья смерть – собаці собача й смерть (Пр.); жив, як пес, загинув, як собака (Пр.); ледачому ледача й смерть (Пр.); катюзі по заслузі;
собаку съел на чём – зуби з’їв (проїв) на чому.
[На узліссі собаки ганяють лисицю; так ганяють, так ганяють: лисиця не втече, хорт не дожене (Казка). Троянці всі з хортами Збирались їхать за зайцями, Князька свого повеселить (І.Котляревський). За сими плентавсь розбишака, Нептунів син, сподар Мезап, До бою був самий собака І лобом бився, так, мов цап. Боєць, ярун і задирака, Стрілець, кулачник і рубака, І дужий був з його хлопак; В виски, було, кому як впнеться, Той насухо не оддереться; Такий ляхам був Желізняк (І.Котляревський). Братчики так, як хорти на поклик вівчаря, той звідти, той звідси, поспішали на раду (П.Куліш). — Де ж мені, панотче, дітись? — каже жінка. — Він мене вб’є, як наздожене. Тут хоч дурний, та такий злий, як собака (П.Куліш). — Гай-га! Аби живі були! Се не панські гроші — братерські: ними не зажуришся. Я собі зароблю: тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (М.Вовчок). По квітничку собака поскакав, Усе понівечив і потоптав (Л.Глібов). Все пішло на пси (Номис). Велика, чорна, кудлата собака кинулась на його з-під загороди (П.Мирний). — О, дурненька Солошка співає! — кричали вони й мерщій тікали до хати, щоб не зустріла вона де їх, бо боялися її, як скаженої собаки (П.Мирний). Господи! У неї ж ні шеляга; посліднього карбованця узяв він на сіль, як виходив з дому… Чи так кинути? Хай візьмуть — пошматують і загребуть, як ту собаку, без попа, без обряду церковного?.. Що ж він? Хіба він по своїй волі умер, хіба він хотів тії смерті?.. (П.Мирний). Колісник пихтів, одпихався, а вона, як навісна, то одскакувала від його, то, прискакуючи, горнулася, мов вірна собака (П.Мирний). — Та ти мені не кажи, я його знаю добре, — збірщиком при ньому був, — як собака на сіні: сам не їсть і другому не дає. Вредний ірод, а як удариться оце до начальства, то й Казюка не поможе (І.Карпенко-Карий). — Добрий каніс! Гарний собацюра!.. Ну тебе к чорту!  Хвостом  усю  пику заляпав (Б.Грінченко). Управитель пана, бита собака, послухав хлопцевої мови, подивився на нього та й промовив на Шевченкове прохання: «Не оддамо ми тебе маляру, бо нам самим таких треба» (С.Васильченко). Гавкнуло, як із бочки, — і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (С.Васильченко). — До ладу не з’їсте — все ті карбованці та червінці складаєте. А помрете, то якась випорожнить кутки та й спасибі не скаже. Так ні за собаку й пропаде (С.Васильченко). Десь узялися свині та так і опали мене навкруги, як ті собаки (І.Нечуй-Левицький). — Хто ти такий, питаю в тебе. Ти мій панщанний? Еге, так? — Ні, князю! Од цього мене Бог помилував. Я панщину люблю, сказати по правді, як собака цибулю (І.Нечуй-Левицький). «Он що! — прошепотів чоловік; чув, що холод обняв йому всю душу. — Божевільні вбили хлопця! І  —  на м’ясо… Тепер готують з нього їжу… Страх який! — Дядько вийшов швидко і вернувся в свій двір. Не знаходить собі місця. — Хоч міліція — собачня, а хтось же мусить на світі за таким ділом глядіти! Хай хоч тут порядок наведуть» (В.Барка). Зрідка дощить високе серпневе небо, гавкають собаки по дворищах і крайня зоря над самим небосхилом надсадно продирається крізь віття дерев (В.Стус). Печаль осиплеться, як маки. Заорють місце орачі. Лиш десь на хуторі собаки ще довго витимуть вночі (Л.Костенко). Чи, може, сам невипростаний я, Не маю мужності і того духу в слові, Що пропікає світ і все на світі І стверджує і волю, і любов?! Чи, може, я не маю ні народу, Ні мови, ні свободи, ні життя, І, як собака за чужинським возом, Плетусь собі, вдоволений шматком, Що кинуть з того возу, га?.. Не знаю… (М.Вінграновський). Собайло радісно заскавчав і, підстрибнувши, лизнув Мацюцьку просто в губи (Л.Кононович). Вони гнали величезними стрибками, і з вікна добре видно було, як ця собарнота розсипалася поміж деревами, та однак мчала і мчала в одному напрямку, орієнтуючись по слідах, котрі вервечкою виділялися на сніговій понові (Л.Кононович). …медведя за карабін чіпляють до грубого дроту, натягнутого між грабів, скраю галявини впівголос перемовляються чоловіки, собарнота скалозубить і обнюхує траву, зрідка старий, притупуючи валянком, гукає: давай, давай! і хрипкуваті голоси обривали дзвін брязкал на ошийнику медведя, що глух від люті; давай, давай! і летіла шерсть, сука з натертим об сніг малиновим вим’ям відлітала до кучугури, гримів ланцюг і сніговий вихор здіймався там, де клубкували чорні і гостровухі собачиська (Є.Пашковський). Насміхається тварюка, подумав Григорій. Тузик заперечливо помахав хвостом. Кмітливий, хитрий, але ледачий український пес. Невже все розуміє, собацюра? (В.Кожелянко). Він дико реготав, аж боліли ребра. Реготав так тяжко, аж почав плакати. Його розривало від ридання. він пережив Лінду, канал, пігулки і поїзд. А тепер його порве на шматки собацюра. І йому байдуже. Його дружина спить із футбольною командою. Ніщо не тримає його на світі (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Чудова чиста свобода жінки явно була чимсь прекраснішим за будь-яку фізичну любов. Єдина біда полягала в тому, що чоловіки в цьому питанні були недорозвиненіші від жінок. Вони вимагали сексу, як собаки (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Як мені важко було дивитись на нього, коли він опинився серед тієї миршавої собачні в таборі (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Хто лягає спати з собаками, встає з блохами (Г.Гайне). Що більше я дізнаюся про людей, то більше люблю собак (Марі де Савіньє). Служив як пес, убили як собаку (С.Є.Лєц). Напис на воротах: «Собака — друг! Але не кожної людини»].
Обговорення статті
Торговец – торговець (торгівець), крамар, (мелкий, диал.) склепар, (купец) купець, (перекупщик) переку́пник, пере́купень, переку́пець.
[Крамар — як комар: де сяде, там і п’є (Пр.). Склепар звичайно назначував ціну на всякий товар (І.Франко). У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (І.Франко). Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов’ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців, — Бог його святий знає (Г.Хоткевич). Вони разом переходили кордон майбутнього. Щоправда, їй було трохи певніше — вона ж хвалилась, що батьки достачатимуть харч, а він мав тільки надію на стипендію; вона їхала на помешкання до подруг, а в нього був тільки лист від дядька до знайомого крамаря; у неї і вдача була жвавіша, а він був зосереджений і ніби млявий (В.Підмогильний). — Раз якось іду я по жидівському базару в Толедо, аж бачу — хлопець один старі якість зошити й шпаргали торговцю шовком продає, а я собі зроду до читання охочий, на вулиці клаптик паперу підніму, і то почитаю; з тієї ж то цікавості узяв я в хлопчика один зошит і по письму зразу впізнав, що то арабщина (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Інстинктивна гидливість, яку навіюють крамарі кожному, хто підступився до них і збагнув їхню суть, бодай трохи стишує жалі тих злидарів, які нікому нічого не продають (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Це було тихе місце, осторонь від ділової частини Кайзерсашерна, від Ринкової вулиці і яток торгівців старим мотлохом, крива вуличка без тротуарів недалеко від собору (Є.Попович, перекл. Т.Мана). — Тобі цього не зрозуміти, — сказав Ленц, — торговцеві, типовому нащадкові двадцятого сторіччя! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Лікар радить пацієнтові-торговцю, що скаржиться на безсоння: — Попробуйте надійний засіб — лежачи в ліжку з закритими очима, уявіть собі стадо баранів і перераховуйте їх? — Пробував. Виходить ще гірше — перерахувавши, вантажу їх на потяг, везу до міста на бойню і продаю. А потім усю ніч мучуся, чи не продешевив].
Обговорення статті
Фея – (франц. от лат.) фея.
[— У всякому разі, в кожній пристойній пивниці, як і наша, є три-чотири дами, що спілкують з хазяїном, а той усуває, часом дуже примусово, всіх їхніх конкуренток із своєї зали. В глибі помешкання є кілька комірок, де вони вправляються на своєму, мовляв, за Гейне, поземому ремеслі. Платня відрядна — від З до 5 карбованців за одну насолоду, крім оплати вечері, де заробляє вже хазяїн. Тепер ви розумієте суть цього симбіозу? Але в світі нема нічого світлого без тіні, в даному разі — без міліції. Хазяїн ризикує штрафом 500 карбованців і закриттям закладу. Але є вже вироблена сигнальна система, і феї зникають чорним ходом із своїх притулків надзвичайно казково. От, прошу — ваша приятелька вже пішла за портьєру (В.Підмогильний). Обидві були в однакового крою плащах з різницею, зрозуміло, лише у розмірах і мали страшенно подібні зачіски. Тому нетверезий Артур Пепа подумав, що перед ним фея зі своєю ученицею (Ю.Андрухович). Гладесенькі ніжки молочної феї, Розквітлій у ніжному соромі снів, В’їзджають у мозок в нескромній ідеї… Признатися сором, що він уже сплів. Гидкі ці інстинкти, незграбне кохання — Старий, лисий пень, і достигла цнота… Любов, чи лиш фальші дешеве бажання — Побавити тіло старого кота (Тарас Іванів). Сумна Фея виливала Елайджі душу. Точніше не так: Сумна Фея була надто мудрою, щоби виливати душу. Вона, сьорбаючи коньяк, артикулювала проблему. Проблема Сумної Феї полягала у тому, що усі її бойфренди були надзвичайно успішні. Після того, як розлучалися із Сумною Феєю (О.Форостина). Тремтка радість, мерехтлива, мов вутле світло, грала навколо нього зграйкою фей (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). То був справжній музичний янгол, фея зі скрипкою, але, як я згодом побачив, фея надто корислива (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Ви хто? — Добра фея. — А чому з сокирою? — Та щось настрій не дуже…].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СУТЬ фраз. си́ла [в чём суть у чо́му си́ла];
по сути (говорити) ще до су́ті;
по сути дела в су́ті ре́чі;
по свое́й сути своє́ю су́ттю.
ВХОДИ́ТЬ (у деталі) ще загли́блюватися, (з проханням) вдава́тися;
входить во что става́ти чим [входить в привы́чку ставати зви́чкою];
входить в бли́зкие отноше́ния с зізнава́тися з ким;
входить в быт набира́ти поши́рення, поши́рюватися;
входить в де́йствие /входить в си́лу/ набира́ти чи́нности, става́ти чи́нним;
входить в дове́рие к кому фаміл. лата́тися до кого;
входить в долги́ позича́ти /док. назичати/;
входить в зада́чу бу́ти части́ною мети́;
входить в колею́ нормалізува́тися;
входить в компа́нию пристава́ти до спі́лки;
входить в чьи наме́рения ма́ти на́мір, бу́ти в чиїх на́мірах [э́то не входит в мои́ намерения я не ма́ю цьо́го́ на́міру, цьо́го́ нема́ в мої́х намірах];
входить в но́рму 1. нормалізува́тися, 2. узвича́юватися;
входить в обы́чай /входить в привы́чку/ узвича́юватися;
входить в обя́занности нале́жати до обо́в’язків;
входить в подро́бности ще ціка́витися подро́бицями;
входить в чьё положе́ние става́ти на чиє мі́сце, ціка́витися чиїми обста́винами, галиц. застановля́тися над чиїм стано́вищем;
входить в пра́ктику /входить в обихо́д/ щора́з бі́льше практикува́ти;
входить в ру́сло захо́дити в береги́;
входить в си́лу (міцніти) вбива́тися в си́лу;
входить в систе́му давно́ ве́сти́ся [э́то вошло́ в систему так давно веде́ться];
входить в соприкоснове́ние військ. захо́дити в конта́кт, зустріча́тися, галиц. зударя́тися;
входить в соста́в нале́жати до скла́ду;
входить в суть де́ла диви́тися в ко́рінь, загли́блюватися в суть ре́чі;
входить с докла́дом доповіда́ти;
входить с запро́сом вдава́тися із за́питом, зверта́тися із за́питом;
входить с хода́тайством вдава́тися з клопота́нням;
входя́щий що захо́дить тощо, зви́клий захо́дити, зму́шений зайти́, (куди) фраз. гість, прикм. вхідни́й, захо́жий, /баланс/ початко́вий, /нумер/ забут. вступни́й, /до складу/ (при)нале́жний, (в число речей) зане́сений, стил. перероб. зайшо́вши;
входящий во что щора́з більш який [входящий в мо́ду щораз більш мо́дний];
входящий в быт поши́рюваний;
входящий в дове́рие щора́з бі́льше дові́рений;
входящий в зада́чу стил. перероб. як части́на мети́;
входящий в колею́ унормо́вуваний;
входящий в компа́нию нови́й спі́льник;
входящий в обы́чай узвича́юваний;
входящий в подро́бности ціка́вий до подро́биць;
входящий в чьё положе́ние заціка́влений чиїми обста́винами, гото́вий згля́нутися на кого;
входящий в пра́ктику /входящий в обихо́д/ щора́з бі́льше практико́ваний /поши́рений/;
входящий в си́лу юр. = вступающий в силу;
входящий в соприкоснове́ние = соприкасающийся, військ. гото́вий зіткну́тися;
входящий в соста́в / входящий в число́/ нале́жний до скла́ду, нале́жний до числа́, (хто) (ді́йсний) член;
входящий в суть де́ла знайо́млений із су́ттю речі;
оста́вь наде́жду всяк сюда́ входящий зали́ш наді́ю, хто сюди́ захо́дить;
ВОЙТИ́, про́чно войти гли́боко закорени́тися;
войти в аза́рт загорі́тися душе́ю, розпали́тися, розгуля́тися, розвогні́ти, зайти́ в раж;
войти в берега́ (про річку) убра́тися в береги́, верну́тися у свої́ береги́;
войти в дру́жбу заприязни́тися;
войти в колею́ зайти́ в но́рму;
войти в конта́кт сконтактува́тися;
войти в ми́лость запопа́сти ла́ски, підійти́ під ла́ску;
войти в но́рму унормува́тися;
войти в обыкнове́ние зайти́ в мо́ду;
войти в обще́ние заспілкува́тися;
войти во вкус 1. розсмакува́ти, добра́ти смаку́, 2. = войти в азарт;
войти в плоть и кровь ста́ти пло́ттю і кро́в’ю;
войти в положе́ние кого згля́нутися на кого /на чиї обста́вини/;
войти в помещение образ. ступити на поріг чого;
войти в раж упа́сти в па́сію, зайти́ в раж, (у бою) сві́та пе́ред собо́ю не ба́чити, сві́ту пе́ред собо́ю не ба́чити;
войти в употребле́ние ста́ти на конве́єр;
войти в чемода́н вмістити́ся у валі́зі;
войти ма́ршевым стро́ем галиц. вмаршува́ти;
разреши́те войти дозво́льте зайти́;
ВОШЕ́ДШИЙ (до числа) зане́сений, (хто) оказ. прихожа́нин, ОКРЕМА УВАГА;
вошедший в быт поши́рений;
вошедший в дове́рие вже цілко́м дові́рений;
вошедший в колею́ унормо́ваний;
вошедший в мо́ду тепе́р мо́дний;
вошедший в обихо́д галиц. удома́шнений;
вошедший в обы́чай /вошедший в привы́чку/ узвича́єний;
вошедший в плоть и кровь стил. перероб. ста́вши пло́ттю і кро́в’ю;
вошедший в погово́рку /вошедший в посло́вицу/ ста́вши при́казкою /прислів’ям/;
вошедший в положе́ние згля́нувшись на обста́вини;
вошедший в роль призвича́єний до ро́лі;
вошедший в си́лу с чи́нний з;
вошедший в систе́му заве́дений; вошедший в суть де́ла ознайо́млений із су́ттю ре́чі /спра́ви/;
вошедший в тради́цию оказ. затрадиці́єний;
вошедший с хода́тайством подаве́ць клопота́ння.
ЛИЦО́ живомовн. пи́сок, твар, негат. су́рло, мо́рда, марми́за, пи́ка; (будівлі) пе́ред, фаса́д, фронт, чоло́; (сукна) верх, лицьови́й бік; ПЕРЕН. зо́внішність, о́браз; (явища) суть, єство́, хара́ктер; (землі) по́ве́рхня; зменш. ли́чко, ли́ченько;
лица́ нет на ком мов з хреста́ зня́тий хто, лиця́ не зна́ти на;
лицо́м к лицу́ ще ніс-у-ні́с, о́чі-в-о́чі;
знать в лицо зна́ти з лиця́;
смотре́ть в лицо диви́тись у ві́чі;
ви́деть по лицу́ ба́чити з оче́й;
по лицу́ ви́дно з лиця́ зна́ти;
пе́ред лицо́м 1. (кого) пе́ред очи́ма, 2. (чого) зустрі́вши що, галиц. в обли́ччі чого;
ОСМЫ́СЛИВАТЬ ще осяга́ти ро́зумом, стара́тися збагну́ти, з’ясо́вувати собі́, пізнава́ти /розпізнавати, розга́дувати, розку́шувати/ суть;
осмысливать се́рдцем и душо́й перепуска́ти крізь се́рце й ду́шу;
осмысливающий що /мн. хто/ пізнає́ суть тощо, ста́вши з’ясо́вувати собі́, зда́тний збагну́ти суть, осми́слювач, для пізнаття́ су́ті, за́йня́тий пізнаття́м су́ті, прикм. пізнава́льний, усвідо́млювальний, осми́слювальний, розга́дувальний, розку́шувальний;
осмысливающийся/осмысливаемый усвідо́млюваний, осми́слюваний, пізна́ваний, розга́дуваний, розку́шуваний, з’ясо́вуваний собі́, прикм. оказ. осяго́вий;
ПРОНИКА́ТЬ реконстр. просяга́ти, прорина́ти, засяга́ти, фаміл. вла́зити, (углиб) сяга́ти вглиб, загли́блюватися /вгли́блюватися/, (куди) добува́ти, дістава́ти, продістава́ти, пробира́ти, інфільтрува́ти що, (про світло) просо́чуватися, сочи́ти, (про запах) пересяка́ти що, (про холод) наплива́ти, (про дим) ти́снутися;
проника́ть во что (шукати суть) осяга́ти що;
проника́ть взо́ром сяга́ти зо́ром, прозира́ти, пройма́ти /прошива́ти/ о́ком;
проника́ть в суть дістава́тися (до) су́ті, доко́пуватися су́ті, осяга́ти суть;
проника́ть мы́слью сяга́ти ду́мкою;
проника́ющий/проника́емый що /мн. хто/ сяга́є тощо, мастак сягати, зда́тний промкну́тися /сягну́ти, осягну́ти/, прикм. прони́кливий, глибокося́жний, інфільтраці́йний, /про радіяцію, рану тощо/ глиби́нний, зала́зистий /улазистий/, реконстр. сягу́щий, ім. інфільтра́нт, складн. -прося́жни́й [легкопроника́ющий легкопрося́жни́й], пор. ПРОНИЦАЕМЫЙ;
проникающий вглубь глиби́нний;
проникающий в су́щность /проникающий в та́йны/ зда́тний збагну́ти суть /таємни́ці/;
ПРОНИ́КНУТЬ ще діста́тися, продіста́тися, добу́ти, пролі́зти, фраз. проли́нути, втереби́тися, просота́тися, (крізь що) промкну́ти, (в душу) залі́зти і похідн.;
проникнуть во что оказ. збагну́ти що;
проникнуть взо́ром во что прогля́нути /прозирну́ти, прогле́діти/ що;
проникнуть в тайники́ души́ залі́зти в ду́шу;
прони́кший залі́злий /пролізлий/, прося́глий, втере́блений, просо́талений, промкну́тий, ОКРЕМА УВАГА
СМОТРЕ́ТЬ уроч. зрі́ти, (мати думку) задивля́тися [как Вы смотрите на як Ви задивля́єтеся на], фраз. ба́чити [смотре́л? ба́чив?], (уперто /у що/) вту́плюватися;
смотреть бессты́жими глаза́ми позича́ти оче́й у Сірка́;
смотреть блужда́ющим взгля́дом води́ти /зи́ркати, ни́шпорити, перебіга́ти/ очи́ма;
смотреть бу́кой диви́тися ба́сом /во́вком/;
смотреть в зу́бы кому церемо́нитися з ким, потура́ти кому;
смотри в о́ба диви́тися обома́;
смотреть во́лком во́вком ди́хати;
смотреть восхищённо диви́тися із зірка́ми в оча́х;
смотреть в суть диви́тися в ко́рінь;
смотреть за поря́дком гляді́ти ладу́;
смотреть по сторона́м розгляда́тися на всі бо́ки;
смотреть свысока́ диви́тися че́рез ве́рхню гу́бу;
смотреть с за́вистью за́здрим о́ком погляда́ти, диви́тися за́здрими очи́ма, фраз. ковта́ти сли́ну;
бо́льно смотреть се́рце боли́ть диви́тися;
ко́со смотреть криви́м о́ком погляда́ти, фаміл. дави́ти косяка́, подава́ти косяки́;
не смотреть за собо́й бу́ти неоха́йним ко́ло се́бе;
смо́тришь вставн. диви́ся [и, смо́тришь, уже́ несу́т і, диви́ся, вже несу́ть];
смотри́! ще гляди́ но!;
куда́ твои́ глаза́ смотре́ли? де твої́ о́чі були́?;
смотри́ лу́чше! роззу́й о́чі!;
смотря́щий 1. що /мн. хто/ ди́виться тощо, зади́влений, наці́лений очи́ма, зви́клий диви́тися, гляда́ч, стил. перероб. спрямува́вши по́гляд, складн. -о́кий [смотрящий с не́жностью ніжноо́кий], образ. в оча́х [смотрящий с укори́зной з до́кором в оча́х], 2. (за чим) що догляда́є що, покли́каний догляда́ти, догля́да́ч, нагля́да́ч, 3. що огляда́є, за́йня́тий о́глядом, огля́да́ч, 4. (куди /про вікно/) що вихо́дить, (про жерло) пове́рнутий, фраз. з ви́глядом на [смотрящий на реку́ з ви́глядом на рі́чку];
смотрящий в ко́рень зади́влений у ко́рінь;
смотрящий в моги́лу вже на Бо́жій доро́зі, земле́ю па́хне від кого;
смотрящий в о́ба сторожки́й, пи́льний;
смотрящий во все глаза́ сте́жачи в чоти́ри о́ка;
смотрящий во́лком з во́вчим по́глядом;
смотрящий глаза́ми кого на что схи́льний /зму́шений/ диви́тися чиїми очи́ма на що;
смотрящий други́ми глазами наста́влений диви́тися по-і́ншому;
смотрящий за собо́й оха́йний ко́ло се́бе;
смотрящий медве́дем з вовкува́тим по́глядом;
смотрящий невооружённым гла́зом стил. перероб. розгляда́ючи го́лим о́ком;
смотрящий по сторона́м 1. зади́влений на всі бо́ки, 2. роззя́ва;
смотрящий пра́вде в глаза́ зда́тний гля́нути пра́вді в о́чі;
смотрящий свысока́ із зве́рхнім /згі́рдним/ по́глядом;
смотрящий сентябрём похму́рий, як ніч;
смотрящий с за́вистью заздроо́кий, за́здрий;
смотрящий сквозь па́льцы недба́лий, недба́ха;
смотрящий сме́рти в глаза́ зви́клий ходи́ти ко́ло сме́рти;
смотрящий с наде́ждой з наді́єю в оча́х;
смотрящий с недове́рчивостью з недові́рою в оча́х;
смотрящий со свое́й колоко́льни зви́клий мі́ряти на свою́ мі́рку /копи́л/;
смотрящий с умиле́нием розчу́лено зади́влений;
смотрящий тре́звыми глаза́ми з твере́зим по́глядом;
вперёд смотрящий зади́влений впере́д;
ко́со смотрящий із ско́шеним по́глядом, кривоо́кий, стил. перероб. скоси́вши о́чі; пор. глядящий;
ПОСМОТРЕ́ТЬ, ко́со посмотреть гля́нути криви́м о́ком;
лю́бо посмотреть! фраз. Ви б ба́чили!, ти б ба́чив! [конь – лю́бо посмотреть! кінь – ти б ба́чив!]; (а там) посмотрим (а там) ви́дно бу́де;
СМЫСЛ ще суть, су́тність, єство́, квінтесе́нція, вну́трішня приро́да, раціона́льне зерно́, фраз. ко́рінь, душа́, си́ла, поня́ття [в широ́ком смысле в широ́кому поня́тті];
без смысла без глу́зду;
нет смысла нема́ ра́ції;
в буква́льном /положи́тельном, отрица́тельном/ смысле буква́льно /позити́вний, неґати́вний/;
в не́котором смысле до де́якої мі́ри, де́якою мі́рою, укр. сказа́ти б [он, в не́котором смысле, и́дол він, сказа́ти б, і́дол], тро́хи [в не́котором смысле врач тро́хи лі́кар];
в э́том смысле під цим о́глядом;
по смыслу (за) змі́стом.
УЛА́ВЛИВАТЬ (думку) вга́дувати, розпізнава́ти, (рух) фіксува́ти, (звуки /з безлічі/) розслуха́ти;
улавливающий що /мн. хто/ ло́вить тощо, зда́тний спійма́ти, на́вчений схо́плюваний, лове́ць, уло́влювач, розпізна́ва́ч, прикм. розпізнава́льний, уло́влювальний, схо́плювальний, відчува́льний, розслу́хувальний, образ. ма́ючи хист вга́дувати, складн. -лов [улавливающий зву́ки звуколо́в];
улавливающий взгляд схопи́вши по́гляд;
улавливающий за́пах зда́тний відчу́ти за́пах;
улавливающий звук (з безлічі) розслуха́ч, прикм. розслухо́вий;
улавливающий моме́нт зда́тний ви́брати моме́нт;
улавливающий смысл зда́тний ухопи́ти зміст /суть, сенс/;
улавливающийся/улавливаемый ло́влений, уло́влюваний, схо́плюваний, відчу́ваний, розпізна́ний, розслу́хуваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Сутьсу́ть, -ти, су́тність, -ности.
Существо
1) істо́та, -ти;
2) (
суть) суть, -ті, су́тність, -ности. По существу – по су́ті.
Сущностьсуть, -ти, су́тність.
Ядро
1) ядро́, -ра́, зерно́, -на́;
2) (
пушечное) ядро́, -ра́;
3) (
сущность) суть, -ті, су́тність, -ности.
4) (
анат.) яйце́, -ця́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Главный – головний; найстарший; чільний. Главное – головне. Самое главное – найголовніше; головна річ; суть.
Существо – істота; суть. Высказываться по существу – висловлюватись до діла.
Сущностьсуть. В сущности – по суті; властиво.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Суть
• Не в том суть
– не втім (не втому) суть; не в тім (не в тому) сила.
• По сути дела
– по суті справи (діла); до суті справи (діла).
• [Это] не суть важно
(разг.) – [Це] не має ваги (значення); [це] не важливе (не важно).
Войти
• Войдите в моё (его…) положение
– станьте на моє (його…) місце; (іноді) згляньтесь на моє (його…) становище; згляньтесь на мене (на нього…). [Треба було знати все життя її, зрозуміти душу, вдачу її, стати на її місце… Яновська.]
• Войти в азарт
– розпалитися (запалитися, розогніти); увійти в азарт.
• Войти в голову, в мысль
– спасти на думку (на мисль).
• Войти в доверие к кому
– увійти в довір’я чиє (в довіру чию); здобути довір’я чиє (довіру чию).
• Войти в дружбу с кем
– задружити (заприятелювати, заприязнитися) з ким.
• Войти в ежедневный обиход
– увійти в щоденний ужиток; (іноді) узвичаїтися.
• Войти в курс дела
– збагнути суть справи; розібратися в суті.
• Войти в лета
– дійти дозрілого віку; дійти мужніх (дозрілих) літ; дійти [до] літ; (образн.) убитися в колодочки (у пір’я).
• Войти в мысль чью
– збагнути думку чию.
• Войти в обычай
– увійти в звичай; узвичаїтися; повестися.
• Войти в пословицу, поговорку
– стати прислів’ям, приповідкою, приказкою; (іноді) підійти під прислів’ям, приповідкою, приказкою; (іноді) підійти під прислів’я.
• Войти в привычку
– стати звичкою (звичаєм).
• Войти в работу
– призвичаїтися до роботи; утягтися в роботу; обвикнути з роботою.
• Войти в разум
(разг.) – набути (набратися) розуму; порозумнішати.
• Войти в свою, новую, обычную колею
– увійти в свою, нову, звичайну (звиклу) колію; стати на свою, на нову, на звичну (звиклу) колію (путь).
• Войти в сделку с кем
– укласти угоду з ким; умовитися з ким; (негат.) змовитися з ким.
• Войти в силу
– убитися в силу (у потугу); употужніти; зміцніти; змогутніти. [Я корюся, поки у силу та в потугу вб’юся. П. Куліш.]
• Войти в сношение с кем
– зав’язати зносини (стосунки) з ким, зайти в стосунки (у зв’язки) з ким; (іноді) накрадати з ким; (згруб.) полигатися (злигатися) з ким.
• Войти в строй
– стати до ладу.
• Войти с боем
– боєм увійти.
• Закон вошёл в силу
– закон набрав сили (чинності).
Вопрос
• Возникает вопрос
– постає (іноді виникає) питання.
• Вопрос выяснен
– справу з’ясовано.
• Вопрос не в этом
– не про це йдеться, про це не йдеться; не про це мова мовиться; річ не в цьому; (книжн.) не в цьому питання.
• Вопрос состоит в том, что…
– річ у тім, що…; питання полягає в тому, що…
• Вопрос ставить, поставить
– ставити, поставити питання; запитувати, запитати (питати, спитати).
• В этом гвоздь, стержень вопроса
– у цьому суть (зерно, ядро) питання.
• Задать вопрос
– поставити (за)питання; дати запитання; спитати.
• Задать трудный вопрос кому
– задати важке питання; загнути карлючку кому.
• Задаться вопросом
– поставити собі питання.
• Наболевший вопрос
– пекуче питання (пекуча справа).
• Не предрешая этого вопроса
– не розв’язуючи наперед цієї справи.
• Неразрешимый вопрос
– питання, що не надається до розв’язання; нерозв’язане питання.
• Обращаться, обратиться с вопросом к кому
– удаватися, удатися (звертатися, звернутися) до кого з (за)питанням.
• Оставить под вопросом что
– лишити нерозв’язаним що.
• Остаться под вопросом
– лишитися (зостатися) нерозв’язаним.
• По вопросу о чём
– у справі чого.
• Поднимать, поднять, возбудить вопрос
– зняти, порушити питання; піднести питання. [Гулак-Артемовський один з перших порушив питання про підневільне існування селянства… Грабовський.]
• Ряд вопросов
– низка (ряд) питань.
• Ставить, поставить вопрос ребром
– ставити, поставити питання руба. [Маршалок поставив питання руба. Тулуб.]
• Стержневой вопрос
– суттєве (стрижневе) питання.
• Текущий вопрос
– поточне питання (поточна справа).
• Узловой вопрос
– вузлове (кардинальне) питання.
• Что за вопрос?
(разг.) – про що ви питаєте?; про що ти питаєш?; яке може бути питання?
• Что касается этого вопроса…
– щодо цієї справи…
• Это ещё вопрос, это ещё под вопросом
– це ще питання; це ще непевне; це ще сумнівна (непевна, спірна) річ.
• Это совсем другой вопрос
– це зовсім інша річ (справа); це зовсім інше питання.
Гвоздь
• В этом гвоздь всего
(перен.) – це — основа всього; це — головне (основне); у цьому суть (зерно, ядро).
• Гвоздём в голове засесть
– запасти (засісти) в голову [як (мов…) цвях]; уроїтися [в голову]. [Засіла мені Олена в голові, мов цвяшок!.. Кропивницький.]
• Гвоздь сезона (концерта)
– окраса сезону (концерту).
• И никаких гвоздей
– і (та й) край; та й годі. [Я так гадаю, — палко крикнув він, — що треба прийняти їх до цеху — і край. Тулуб.]
Главный
• Главное дело
– головна (найголовніша) річ; головне.
• Главным образом, преимущественно
– головним чином (побитом); головно (головне); переважно; найбільше; здебільшого (здебільша). [Ми переважно звертали увагу на стан озимини. Прус. Він читав найбільше романи. Прус.]
• Самый главный, главнейший
– (що)найголовніший.
• Это самое главное
– це (що)найголовніше; це головна (найголовніша) річ; в цьому головна суть. [Справа налагоджується. Аби умовитися з цехами. Це найголовніше, але й найскладніше. Тулуб.]
Зарывать
• Вот где собака зарыта
(разг.) – так от у чім сила (суть); ось де притичина. Видно, де дно. Пр.
• Зарывать, зарыть талант в землю
– закопувати, закопати талант (хист) у землю; занапащати, занапастити талант (хист).
Корень
• В корне
– [Геть] цілком (зовсім); (іноді) у корені.
• Вырвать с корнем что
– вирвати з корінням що: викоренити (про багатьох повикорінювати) що.
• До корня (в корень) истребить кого, что
– до кореня (до накоренку, упень, дощенту, до ноги) знищити (винищити, повинищувати) кого, що.
• Корень учения горек, а плоды его сладки
– учитися гірко, а знати солодко. Пр. Корінь науки гіркий, а плід смачний. Пр. Без муки нема науки. Пр. Доки не намучиться, доти не навчиться. Пр. Хто хоче багато знати, тому треба мало спати. Пр. Поки не впрієш, доти не вмієш. Пр. Працюй гірко, а з’їси солодко. Пр. Не терши, не м’явши, не їсти калача. Пр.
• Краснеть, покраснеть до корней волос
– червоніти, почервоніти по саме волосся (по самісінькі вуха).
• На корню
– на пні; в накоренку.
• Пресечь в корне что
– знищити в зародку (при корені) що.
• Пускать, пустить корень, корни
(перен.) – пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння; укорінятися (укорінюватися), укоренитися; закорінятися (закорінюватися), закоренитися.
• Смотреть, глядеть в корень
(перен.) – дивитися в корінь [речей]; сягати в суть [речей].
• Уходит корнями во что
– сягати (засягати) далеко в що; (іноді) мати коріння своє в чому.
Омега
• Альфа и омега чего
(перен. книжн.) – альфа і омега чого; суть чого; найголовніше чого; початок і кінець чого.
• От альфы до омеги
(перен. книжн.) – від альфи до омеги (від а до я); від краю до краю; від початку до кінця.
Сила
• Брать, взять (забирать, забрать) силу
– набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць).
• Быть в силах (в силе), не в силах (не в силе)
– здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути.
• В меру, по мере сил
– у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (іноді) як посилля.
• В полную силу работать
– на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати.
• В силу
(устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу).
• В силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств
(устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини.
• В силу привычки
– через звичку; призвичаївшись.
• Вся сила в том, что…
– [Уся] сила (суть) у тому, що…
• Входить, войти в силу
(о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним.
• Выше чьих сил что
– над (понад) чиї сили що.
• Где силой взять нельзя, там надобна ухватка
– треба розумом надточити, де сила не візьме. Пр. Де сила не може, там спритність поможе. Пр. Як сили не стає, берися за розум. Пр.
• Изо всех сил (силы)
– з усієї сили; чимдуж; якомога.
• И сила уму уступает
– перед розумом і сила в’яне. Пр. І сила перед розумом никне. Пр.
• Набираться, набраться сил
– убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (іноді) употужнюватися, употужнитися.
• Не в силах кто
– не має сили хто; несила (неспромога) кому.
• Не в этом сила
– не в цьому сила (суть, сенс).
• Не по силам кому
(устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто.
• Нет силы терпеть что
– нема(є) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що.
• Никакими силами
– жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом).
• Он ещё в силах, в силе
– він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу.
• Ослабевать силами
– підупадати на силі (на силах).
• От силы
– щонайбільше.
• Сверх сил чьих
– (по)над силу чию.
• Своими (собственными) силами
– своїми (власними) силами; самотужки.
• Сил [моих] нет; не достаёт сил (силы)
– несила [мені]; снаги не стає.
• Сила солому ломит
– сила солому (силу) ломить. Пр. Де сила, там і міць. Пр.
• Терять, потерять силу
– втрачати, втратити силу; збувати, збути (знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність).
• Употреблять, употребить [все] силы
– докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу).
• Через силу (делать что-либо)
– над (понад, через) силу; (іноді) (по)над міру.
• Что есть силы (сил)
– щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж.
• Чувствовать себя в силах
– чутися (почуватися) на силі.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

су́щность су́тність,-ности, суть,-ті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Істо́та
1)
существо;
2)
суть.
Си́ла
1)
сила.
Си́лою – насильно.
Си́лу взя́ти – приобресть власть.
У си́лу вбива́тися – входить в сипу, укрепляться.
В си́лу – едва, еле.
Си́лу в си́лу – едва-едва.
На си́лу, на превели́ку си́лу – с трудом, с величайшим трудом.
Над си́лу – сверх сил.
Через си́лу – а) против желания; б) сверх сил.
Од си́ли (два́дцять) – самое большое (двадцать). В чім си́ла – в чем суть, в чем дело.
Як си́ла – по мере возможности.
Зна́ти в чому си́лу – знать в чем толк.
Небе́сна си́ла – ангелы.
Нечи́ста си́ла – чорт.
2)
много, множество.
Си́ла силе́нна лю́ду – масса людей.
Під, попід си́лу – под мышки.
Набира́ти, набра́ти си́ли – войти в силу (о законе).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Сутьсуть, суття; говорить по сути дела – говорити (в су́ті); до суття спра́ви.
Существо (суть) – суття, суть (-ті); с. дела – суття спра́ви; высказываться по -ству (дела) – висло́влюватися до суття, до су́ті; отчетность по -ву – посу́тня зві́тність; решение по -ву – вирок у сутті́ (у су́ті) спра́ви.
Сущностьсуть, суття; в -сти говоря – вла́сне ка́жучи; в -сти дела лежит ошибка – в самі́й су́ті спра́ви є помилка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бу́ти, єси́ (старе), є, єсть, суть; був, була́, були́; бу́ду, бу́деш, бу́де, бу́дуть; будь, бу́дьмо, бу́дьте
суть, су́ті, -ті, -ттю
трясти́(ся), -су́(ся), -се́ш(ся), су́ть(ся); тря́сся, трясла́ся, -сли́ся

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бу́ти, єсьм, єси́, єсть и є, єсьмо́, єсте́, суть, прош.: був, була́, було́, гл.
1) Быть, существовать.
Ти єси син мій. Єв. Мт. І. 11. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Ном. № 9989. Дурень їсь, Гриню. Ном. № 8563. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Шевч. 133. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Рудч. Ск. І. 124. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Мет. 439. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Ном. № 741. Не є кому та донести до милого вісти. Гол. III. 391. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Нп. Як би знала, що покине, — була б не любила. Шевч. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Г. Барв. 395. Було, та загуло. Був, та нема.
2)
— за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка.
3)
— в бо́ці. Выть въ сторонѣ. Зміев. у. См. ниже: бу́ти в о́ці.
4)
— в гніву́ з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. НВолын. у.
5)
— в квіту́. Цвѣсти. НВолын. у.
6)
— в о́ці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у.
7)
— за ві́домом. Быть въ извѣстности.
8)
— з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? Каменец. у.
6)
— їде́н дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. НВолын. у.
10)
Будь ла́ска, будь ла́скав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. Рудч. Ск. II. 151.
11)
Будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Канев. у. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Канев. у. Будь-лі де. Желех. Будь-хто. Кто, что нибудь. Вх. Зн. 4.
12)
Здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя! Мет. 71.
Вартівни́к, -ка́, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. Драг. 58. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Каменец. у. Ум. Вартівничо́к, вартівни́ченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Pauli. См. Вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Вере́ня, -ні, ж. Маленькая верета. Kolb. І. 69. Ум. Вере́н(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407.
Домізкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два. К.
ІІ. Же́рдя, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Грин. ІІІ. 11. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса). Ном. с. 297, № 220.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і малий. Вх. Лем. 415.
Заклебу́чений, -а, -е. Загнутый, закривленный. Шух. І. 284. Носи (у постолах,) суть завше менше або більше догори заклебучені. Шух. І. 121.
Кінни́ця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Нп. Ум. Кінни́чейка, кінни́ченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.
Пантли́чка, -ки, ж. Петля изъ тесьмы. Красна застава, красна, як зоренька ясна: суть по ній пантлички, як на небі звіздочки. Гол. IV. 423.
Послу́га, -ги, ж.
1) Услуга, служеніе, услуженіе. Мир. ХРВ. 59.
Не в золотій писі земної жизни суть, а в праці праведній, у послузі народу. К. Дз. 181. Дам тобі молока, а старшого сина на послугу. Рудч. Ск. І. 139. Господь йому дав меч свій на послугу. К. Іов. 91.
2) Слуга.
Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою. Гол. І. 173. Годував дитя не рік, не чотирі, а оддав дитя не дня, не години, людям послуга, а мені на серці туга. Рк. Макс. Ум. Послу́жка. Свекор каже: невістко моя, свекруха каже: послужко моя. Чуб. III. 282.
Си́ла, -ли, ж.
1) Сила, мочь, могущество, преобладаніе, власть, значеніе.
Ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. Божа воля, Божа й сила. Ном. № 21. Голубчики, каже, не наша сила. ЗОЮР. І. 71. Як ще були козаки у старосцини Солтикової, то вже було без його не пійдуть гряничиться, бо не їх буде сила. ЗОЮР. І. 109. Си́лою. Насильно. Людей гонили силою на присягу, то й батько присягав на унію. ЗОЮР. І. 137. Си́лу взя́ти. Приобрѣсть власть. У си́лу вбива́тися. Входить в силу, укрѣпляться. В-си́лу. Едва, съ трудомъ, еле. Кінь у-силу йде. Грин. II. 55. В-силу бідолахи втекли од його. МВ. I. 151. Си́лу-в-си́лу. Едва, съ большимъ трудомъ. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала, а тепер хамелю, хамелю – силу-у-силу 50 іззіси. Ном. № 8146. На-си́лу, на превели́ку си́лу. Съ трудомъ, с величайшимъ трудомъ. Над си́лу. Сверхъ силъ. Че́рез си́лу. Противъ желанія, принуждая себя; сверхъ силъ. Через силу п’є горілку. Роблю через силу. МВ. II. 14. Од сили. Самое большое. Цим чоботям од сили три карбованці ціна. Кролев. у. В чім си́ла? Въ чемъ суть? в чемъ дело? Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. Зна́ти в чому́ си́лу. Знать в чемъ толкъ. Розумний чоловік і в конях силу зна. Греб. 382.
2)
Небе́сна си́ла. Ангелы. Нечи́ста си́ла. Дьяволъ, чортъ. 3) Много, множество. Там була людей велика сила. Худоби в його сила. Грин. III. 226. Ще більша сила відьом налетіла у хату. Грин. I. 67.
4)
Під си́лу, попід си́лу. Подъ мышки. Ой узяли Парасуню попід обі сили, повели ю за Станислав та й там повісили. Гол. I. 58. Ум. Си́лка, си́лонька, си́лечка, си́лочка. Чуб. V. 875. МВ (О. 1862. Ш. 44). Бери, синочку, скільки силочка зможе. КС. 1883. ІІ. 381.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Бу́ти, єсьм, єси́, єсть и є, єсьмо́, єсте́, суть, прош.: був, була́, було́, гл. *11) Бу́дьте ласка́ві. Будьте добры, пожалуйста. Сл. Нік. *14) Будь-яки́й. Какой-бы ни был, безразлично какой. Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь-який робітник. Принеси сюди кілька будь-якого. Крим.*16) Будь-що-будь. Как бы ни было. *17) Будь-що́, що-бу́дь. Что-нибудь. *18) Бува́, безл. а) Случается, случится. Як ото вийдеш, бува, на поле, то так думки тебе й обсядуть. б) Чего доброго, пожалуй. Чи не сказивсь ти, бува, чоловіче добрий? Звен. у. Ефр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Сущностьсуть, -ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Суть = істо́та, і́сте, суть, суття́. — Шевченко переняв в себе усю істоту сьвітогляду народнього. Кн. — Силою самого суття її иньчою не можна їй бути. Пр.
Бѣльмо́ = більмо́ (С. Ш.), ска́лка (С. З.), полу́да. (Останнє, здаєть ся, тільки в знач. Cataracta, а перші два і в знач. Leucoma.). — З білого ока слїзу спиває, тьму заклинає, більмо зганяє. н. зам. — Злизав біле більмо, понїс на очерета, на болота. н. зам. — Іздив у Київ, там Караваєв зняв полуду. С. Ніс. — Як сказав він, так наче полуда з очий спала. — Хоч і ясно зоря сьвітить, не всї видять люди, ой суть такі межи ними, що мають полуди. н. п. — Бѣльма, бѣ́льмы = очі, баньки́. — Чого ти витріщив баньки? — Какь бѣльмо́ на глазу́ = як сіль в о́цї. — Став ся йому, як сіль в о́цї.
Вѣ́рный = ві́рний; пе́вний; щи́рий; справедли́вий, дїйсний. — Вірний переклад. — Через письмо аби сьвідки, а то суть найпевнїйшіе доводи. Ст. Л. — Бувай здоров із тїєю, котору кохаєш, а від мене щирішої по віки не знайдеш. н. п. — Справедлива думка. — Прийшла певна звістка. — Щирий приятель.
Неуваже́ніе = непова́га (С. З.), знева́га (С. Аф.). — Бо для того, що таковиї роботи роблять, суть в неповазї. Б. Н. — Я доводила, яка зневага для людей — бійка, а тим паче різками. Кн.
Обя́занность = обовя́зок (С. Жел. Л.), пови́нність. — В чім царська величність, в чому суть підданих обовязки. Ст. Г. — Счита́ю свое́ю обяз́анностью = ма́ю (або: вважа́ю) за обовя́зок.
Передвижно́й = рухо́мий, пересувни́й, походя́щий. — Сьвя́та суть двоякії: рухомиї, котрі переміняють ся кождого року, і не рухомиї, котрі кождого року в один день припадають. Б. Н. — Походящий стіл, а не вкопаний у землю. Чайч. Хар.
Пра́здный = 1. поро́жнїй, ваканцьо́вий (C. З.). — Порожнє місто. — Ваканцьова земля. 2. гуля́щий (С. Аф. З. Л.), порожну́ючий (Ст. Л.). — На потїху гулящим людям. К. X. — Цигане суть люди не потребниє і порожнуючиє. Ст. Л — Пра́зднымъ быть, пробы́ть = 1. порожнюва́ти (С. З.), вакува́ти, провакува́ти. 2. байдува́ти, ба́йдики би́ти (С. Аф.), гуля́ти, марнува́ти, пробайдува́ти, байдикува́ти, пробайдикува́ти. — Покинь, Байдо, байдувати! н. п. — Нїчого не робить, байдики бъє. С. Аф. — Д. ще під сл. Баклу́ши бить.
Предше́ствовавшій, предше́ствующій = переду́щий (С. Л.), попереднїй (С. Жел.). — Сї слова натякають на довгий попереднїй период громадської еволюциї. Зап. — Такі думки противні суть давнїшим його поглядам, виказаним в попереднїх його писаннях. Огон.
Пятно́ = пля́ма (С. З. Л.), змазь (С. З.), ця́та, ця́тка (С. З.), в оці — коси́цї. — Въ пя́тнахъ = плямови́тий, плями́стий. — Вы́весть пя́тна = повибавля́ти пля́ми. — Нестертою плямою темною лягли вони на дорогу нам памьять. Кн. — Зане і в самім сонцю суть змазї. С. З.
Су́щность = і́стность (С. Жел.), суття́, суть, істо́та, і́сте. — Суття́ життя людського єсть лихо. Кн. Д. ще під сл. Суть.
Тро́пикъ = зворо́тник. С. Жел. — Найважнїйші рівнолежники суть: два зворотники, від рівника на 231/2° віддалені. Зем.
Ядро́, я́дрышко = 1. зе́рно́, зерни́на, зе́рнятко, зере́нце, кі́стка, кі́сточка. — Як зерно в горісї. н. п. — Їж ягоди, та тільки кісточки викидай. 2. ядро́, ку́ля гарма́тна. 3. яйце́, частїше мн. яйця (у самцїв). 4. суть, суття́, і́сте, істо́та (змісту якого писання).

Запропонуйте свій переклад